Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу
У статті розглядається один із засобів етностилістики —
 порівняння. Основа фольклорних компаративних конструкцій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За
 текстами календарного циклу порівняння розкривається як
 процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94876 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу / Г. Коваль // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 833-838. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859995328110919680 |
|---|---|
| author | Коваль, Г. |
| author_facet | Коваль, Г. |
| citation_txt | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу / Г. Коваль // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 833-838. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті розглядається один із засобів етностилістики —
порівняння. Основа фольклорних компаративних конструкцій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За
текстами календарного циклу порівняння розкривається як
процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ.
The article deals with comparison as one of the devices in ethnical
stylistics. The ground for comparative folklore constructions
has been supplied by a psychological feeling of similarity or
difference. In texts of calendar cycle comparisons have been
developed as a process, i. e. a subject — an object — a common
feature — an image.
В статье рассматривается одно из средств этностилистики — сравнение. Основа фольклорных конструкций —
психологическое ощущение сходства или отличия. По текстам календарного цикла сравнение раскрывается как процесс: субъект — объект — общий признак — образ.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:33:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
© Г. КОВАЛЬ, 2012
Галина КОВАЛЬ
ЕТНОСТИЛІСТИЧНА
РОЛЬ ПОРІВНЯНЬ У ПІСЕННИХ
ТЕКСТАХ РІЧНОГО ЦИКЛУ
У статті розглядається один із засобів етностилістики —
порівняння. Основа фольклорних компаративних конструк-
цій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За
текстами календарного циклу порівняння розкривається як
процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ.
Ключові слова: порівняння, етностилістика, художній об-
раз, річний цикл, календарна поезія.
Сучасна наука вивчає етностилістику фольклор-
них текстів в різних напрямах — лінгвістич-
ному, літературознавчому, культурологічному. Така
зацікавленість очевидна, оскільки це невичерпний
масив, що підлягає аналітичним розробкам. Наше
завдання — висвітлити проблему у фольклорис-
тичному аспекті: представити зображальну, оціню-
ючу роль порівнянь, передати емоційно величні
портретні замальовки, характеристики героїв, пред-
метів, явищ тощо. Як стилістична фігура названий
засіб вивчався ще з часів формування традиційної
поетики, коли закладалось підґрунтя теорії худож-
нього образу та тропів.
Порівняння формує художньо-образну систему
фольклорного тексту. «Перед нами не раціональ-
на розсудливість, а образне, картинне мислення,
яке не має меж і не завжди підпорядковується за-
конам логіки» [15, с. 80]. Це один із давніх спо-
собів осягнення і найменування навколишньої дій-
сності, означення предметів і явищ, їх оцінка, що
образно, емоційно характеризують людину, при-
роду, ситуації. О. Потебня зазначив, що сам «про-
цес пізнання є процес порівняння» [21, с. 255].
Компаративні конструкції формуються на психо-
логічному відчутті подібності, а це основа творчої
сили розуму, яка впливає на відчуття. У фолькло-
ристиці порівняння вважається «універсальним
тропом поетичної мови» [27, с. 313], побудованим
на зіставленні двох предметів, понять, станів.
Основний вектор, закладений у поняття, — образ-
не мислення, відображення чуттєвого сприйняття дій-
сності. Така конструкція властива для української
календарно-обрядової жанрової палітри (колядок, ще-
дрівок, риндзівок, веснянок, гаївок, купальських, ру-
сальних петрівчаних та обжинкових пісень). У фоль-
клорному тексті порівняння пояснюється прагматич-
ною інтенцією, через емоційний, естетичний ефект.
Це засіб вираження найтонших відтінків поняття,
який підсилює емоційність мови. Досить часто пред-
метом порівняння виступають культурні концепти, які
мають яскраві психологічні забарвлення, характерні
саме для національної картини світу, специфічні реа-
лії дійсності. Через наївне бачення людиною світу про-
стежуються порівняльні складові. Структурний ком-
понент порівнянь у фольклорі підтверджує тезу про
те, що народна мова цінує короткі лаконічні конструк-
ції й уникає складних, громіздких фраз.
Порівняння мають різні форми вираження, але в
піснях річного циклу продуктивними виявилися про-
Галина кОвалЬ834
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
сті, які творяться за допомогою сполучників «як»,
«ніби», «що» та ін. Майже весь арсенал цих засобів
спрямований на створення портрета персонажів.
У календарних творах домінуюче місце посідають
конструкції, в яких реалізуються порівняння як про-
цес: те, що порівнюється (суб’єкт), те, на підставі
чого порівнюється (основа), те, з чим порівнюється
(об’єкт). Об’єктна частина (власне порівняння) зна-
ходиться у постпозиції до суб’єкта. Тому етнопое-
тичне порівняння подається за такою моделлю:
лий: «До церкви йшла, як зоря зійшла, У церкві сто-
їть, як свічка горить» [11, с. 329] Об’єкт представ-
лено в дії (горить), а це відображає динаміку люд-
ського життя, що асоціативно поєднується з вогнем,
світлом, молодістю, згасання — смерть.
Об’єктом порівнянь часто виступають флоро-
образи, для прикладу — квітка: «Якби я така, як
квіточка цеся» [16, с. 48]. Загальнофольклорний
образ квітки варто розглядати як щось прекрасне,
довершене, ідеальне, а особливо у компаративі.
Для поетизації вербальних текстів залучається зі
світу флори образ ягід у зменшено-пестливій формі:
«Це моя дочка, як ягідочка» [16, с. 54]; «Сама мо-
лода так, як ягода» [24, арк. 8]. Саме тут спільна
ознака об’єкта і суб’єкта — краса, налитість, що
асоціюється з молодістю. Такі влучні аналогії утво-
рюють етнопоетичне порівняння, вимальовуючи іде-
ально досконалий образ української дівчини.
У календарній поезії зрідка трапляється об’єкт по-
рівнянь — фаунообраз бджола: «Як пішла ж вона,
як бджілочка по медочку» [18, с. 114]. Бджола у на-
родній традиції наділялась жіночою символікою. У
компаративній конструкції, де об’єкт та суб’єкт зо-
бражений у русі, створюють динамічний образ пра-
цьовитої дівчини. Варто зазначити, що в давніх
слов’ян бджола символізувала й кохання, бо поєдну-
вала в собі «солод меду та гіркоту жала» [20, с. 21].
Річний цикл супроводжують тексти, де в порів-
няльні форми залучаються орнітологічні образи: «Ой
на Івана на Купала, Вийшла Марія, як та пава» [10,
с. 408]. Пава — великий південноазійський птах
родини фазанових, самці якого мають яскраве опе-
рення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у
вигляді віяла. У народнопісенній традиції цього пта-
ха розглядають як символ краси, розквітлої дівочої
молодості [9, с. 429.] У зв’язку з цим компаратив-
не значення відображає портретне окреслення геро-
їні: ошатність, краса зовнішнього вигляду. Влучно
підібраний образ (пави) вжитий для того, щоб пе-
редати окремі деталі, властиві лише йому. У веснян-
ці об’єкт змінюється на лебідку: «Гуляю, гуляю, Як
білая лебедонька на тихім Дунаю» [10, с. 206]. У
цьому тексті дещо інше сприйняття об’єкта, який пе-
редає відмінне від попереднього уявлення пишнос-
ті, краси на ніжність. Оскільки лебідь (лебідка) вва-
жається символом чистоти як фізичної, так і духо-
вної, тому асоціюється з дівчиною. Як бачимо,
Суб'єкт Об'єкт
Образ
Ознака за подiбнiстю
В основі цієї схеми домінантним є уподібнення,
що маркує значення імітування, копіювання нових
рис предмета чи явищ. Ознака може виражатися за
кольором, формою, відчуттям, якістю тощо. О. По-
тебня зауважив: «І в слові, і в розвинутому порів-
нянні висхідна точка думки є сприймання явища, яке
безпосередньо діє на почуття» [22, с. 64].
Суб’єктом часто виступає людина, скажімо, ді-
вчина, відповідно об’єктом — зоря: «До церкви
йшла, як зоря зійшла» [18, с. 57.], «А ще красніща
в батечка дочка, Як з церкви ішла, як зоря зійшла»
[26, с. 51], «А ще красніша дівчина ваша. По хаті
ходить, як зірка сходить» [28, с. 445], «Гаїлова до-
чка на вулицю вийшла, як зіронька вийшла» [24,
с. 20]. Традиційне порівняння дівчини із зорею є
досить поширеним у всьому фольклорному етнопі-
сенному фонді. У календарній поезії символічні
астральні образи досить часто залучаються до ком-
паративістичних форм. Цей зв’язок пояснюється
тим, що зоря — це ідеальний символ дівчини, жін-
ки, довершеної краси [8, с. 113].
Щоб передати ідеальність образу дівчини, залу-
чається об’єкт порівняльної конструкції — свічка,
яка етимологічно пов’язана зі значенням світлий, бі-
835Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
основою порівняння необхідно вважати домінантну
ознаку чи ряд ознак. Компаративна конструкція
функціонує лише за умови специфічних семантич-
них відношень між суб’єктом і об’єктом порівняння.
Їх не завжди сприймаємо як тотожні, проте часто
вони є співвідносними одиницями.
Загальний образ складається з окремих зовніш-
ніх деталей. Так, до порівняння беруться окремі час-
тини тіла — обличчя в демінутивній формі (личко),
як суб’єкт, об’єкт — яблучко: «Біле личко, як яблуч-
ко» (обжинкова) [10, с. 446], «У мене личко, як
яблучко, Сама — калина» (купальська) [10, с. 383].
Тут превалює візуальне сприйняття ідеальної фор-
ми, кольору яблука, яке переносять на суб’єкт (лич-
ко). Аналіз пісні дає підстави говорити і про другу
частину: «Сама — калина», де теж наявна порів-
няльна конструкція, проте з опущенням сполучни-
ка. Одним із способів творення порівнянь викорис-
товується форма ототожнення:
вырыває си чом чорне терня,
Прикладує си д’свойим вічийкам:
Дай же, Богойку, такі вічийка, як сесе терня,
вырыває си чом маків цвіток,
Прикладає си д’свойим личийкам:
Дай же, Богойку, такі личейка, як маків цвіт
[26, с. 50].
Традиційними об’єктами порівнянь виступають
«терен» та «маків цвіт». В основі етностилістичного
вираження закладено форму (круглу) та колір (чор-
ний, ніжнорожевий), які через асоціативне ототож-
нення творять ідеальний образ дівчини. Тут виявля-
ється деталізоване мислення української пісенної тра-
диції: проведення аналогії, в основі якої — якість
кольору та форми. Такий етнообраз формується че-
рез народне художнє уявлення, мислення, емоції.
У компаративістичну форму вкладається не лише
деталізоване, а й цілісне значення, тобто суб’єктом
виступають не окремі частини тіла, а вже узагальне-
не поняття краси, неординарний об’єкт — літня
роса: «А дівоцька краса, як літня роса» [10, с. 172].
Образно та експресивно характеризує дівчину на-
родне порівняння через явище природи. На фізич-
ному рівні роса тлумачиться як краплі води, що осі-
дають на поверхні ґрунту, рослин та інших предме-
тів, коли з ними стикається охолоджений приземний
шар води [6, с. 1086]. Етнопоетичне образне мис-
лення влучно конструює компаративістичні пари,
взяті з навколишньої природи. В об’єкт (літня роса)
закладено як темпоральні значення (літо), отже, мо-
лода, так і візуальні чинники (наповненість, чисто-
та, зрілість), що співвідносяться із зовнішнім та вну-
трішнім сприйняттям об’єкта, а все це виливається
в один конкретний образ — вродливої дівчини.
За народними уявленнями, роса — це благодатна
небесна волога. Саме в літній період вона найбільш
наповнена, цілюща. В окремих текстах наявний мо-
тив — святий Юрій відмикає небо і випускає росу,
з нею ж першу зелень, тепло: «Відімкнути небо —
випустити росу, Випустити росу — дівочу красу».
Через порівняння формується ідеальний образ дівчи-
ни, особливо її зовнішній вигляд: одяг, прикраси:
Ходить Параня по покоїку, з ружи квіт,
На ній сукєнка, як на панєнці, з ружи квіт,
На ній коралі, як на панєнці, з ружи квіт
[25, с. 31].
Значно менше в порівняльних конструкціях за-
лучається образ парубка, поетизація його зовніш-
ності. Проте у збірнику В. Гнатюка ми натрапили
на гаївку, де суб’єктом виступають очі парубка,
об’єктом — терен. «А у сусіди єден син, єден син,
Сподобав ми ся, вражий син, вражий син. Там то
оченьки, як тернок, як тернок. Там то бровоньки,
як шнурок, як шнурок» [7, с. 201]. Народнопоетич-
не порівняння моделює відповідний спектр ознак
подібності (за кольором та формою), в основі яко-
го образно-асоціативне мислення. З одного боку,
це портретна деталь, а з іншого — наповнення вну-
трішнім психологічним змістом стає знаком духо-
вного життя людини.
Стале порівняння характерне для всієї фольклор-
ної традиції, суб’єкт якого — парубок, об’єкт — мі-
сяць: «Ой красеню ясен, як місяць» [7, с. 21]. Інко-
ли об’єкт конкретизується: «Їздить Богданко поміж
копами, Як ясен місяць поміж зорями» [11, с. 143].
Образно культивується його військова характерис-
тика. Щоб краще її виписати, герой наділяється над-
звичайними атрибутами — шаблею, конем тощо
(кінь «ударив копитами, як грім на небі, засіяли ша-
блі, як сонце з хмари») [14, с. 340], («падали кулі,
як дробен дожджі, падали огні, як ясні зорі, падали
мечі, яко місяці» [27, с. 39]). Метафоричні порів-
няння в зацитованому творі передають глибину на-
родного мислення настільки влучно, що чітко поста-
ють в уявленні слухача. Такі образи в усній словес-
Галина кОвалЬ836
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
ності належать до високомистецьких. З цього
приводу Б. Рубчак писав: «Чи може бути вдаліший
образ меча, як у порівнянні його з місяцем («блисне-
мо мечем, ясен місяцем») [24, с. 27—28], «За нами
кулі, як бджолы гули» [5, арк. 220] — ця конструк-
ція скоріш за все побудована на звукових асоціаціях
за подібністю та чисельністю. Із загальної тенденції
порівнянь вирізняється така, де суб’єктом є предмет-
на реалія — військове знаряддя, а об’єктом — аб-
страктне поняття: «За ними мечі, як блиск на небі»
[1, арк. 10]. Таким чином, створюється етнопоетич-
ний візульний образ яскравого сяяння, світіння.
Інший рівень фольклорного мислення, який роз-
криває портретні характеристики, створює певний
образ, уводячи до порівняльних форм суб’єкт —
одяг, взуття: «На нім шєпочка, як з баранчика, На
нім чобітки, як фіялочки» [14, с. 21]. Перша части-
на «шєпочка, як з баранчика» вказує на добротність
матеріалу, а, отже, багатство, заможність, друга —
«чобітки, як фіялочки» — демонструє асоціацію за
кольором, крім того «сафіяночки» (сап’яночки) —
чоботи з тонкої м’якої шкіри найрізноманітніших ко-
льорів. В іншому тексті аналогічно сформоване по-
рівняння за ознакою кольору: «Чорная шапочка, як
галочка» [10, с. 408].
До компаративних конструкцій залучається не
лише одна особа, а навіть цілий ритуальний гурт —
колядники: «Вже-смо то вам вищебетали, Як лас-
товонька в ґонтовім домі, Як соловієць в вишньо-
вім саду, Як перепелонька близь береженька» [13,
с. 291]; «Ми іще краще защебечемо, Як соловей-
ко при тузі в лузі, Як зозуленька на нових дворах».
В тексті наведеної колядки зображено орнітоло-
гічний об’єкт, який розкриває темпоральне значен-
ня (річний час). Соловей, ластівка, зозуля —
образи-символи птахів, які приносять звістки про
настання весни (літа). Ототожнення їх з коляд-
ницьким гуртом змоделювало влучне етнопоетич-
не порівняння, оскільки колядки сповіщають про
новорічно-різвяний період.
Звернемо увагу ще на одну деталь в тексті — це
простір перебування орнітологічних образів: «в ґон-
товім домі». Ґонт — покрівельний матеріал у вигля-
ді тонких дощок. Ними покривали будинки більш
заможні селяни, бідніші — соломою. Це своєрідна
вказівка на заможність господаря. Сад — окраса
обійстя українця, невід’ємна частина національного
пейзажу. У фольклорі — це батьківський двір, дім.
Варіант із Бойківщини:
а що мы ту вам защебетали,
Як соловейко при калинойці,
Як ластівочка у нові стрісі [27, с. 29].
Опоетизовуються та стають суб’єктом порівнянь
обрядові атрибути, зокрема, вінок, а за принципом
віднаходження подібності розкриваються об’єкти —
сонце, місяць, яблуко, спільною ознакою яких є
округла форма: «Везем тобі віночок, як сонце» [26,
с. 44], «А наш вінойко красний, як місячейко ясний»
[10, c. 477], «А наш віночок красний, Як в небі мі-
сяць ясний» [28, с. 442], «Вийся, вінойку, гладко,
як червоненьке ябко» [2, арк. 1]. Все це формує за-
гальний образ урожаю.
Характерним для українського поетичного мис-
лення є те, що для компаративістичних моделей бе-
руться зовсім прості, приземлені, господарські речі.
Так, в обжинковій пісні виявлено суб’єкт — зібра-
ні копи (урожай), фіри (господарський транспорт),
а об’єкти — зорі, хмари, вжиті в демінутивній фор-
мі: «Стоять копойки так, як звіздойки, Їздять фірой-
ки так, як хмаройки» [4, арк. 13]. Тут посилено спра-
цьовує асоціативне зорове сприйняття, що має осо-
бливий емоційний та естетичний вплив на слухача.
Як бачимо, художньо-образні порівняння, з одного
боку, зовсім прості, з іншого — ускладнюють текст,
розширюють уявні рамки. Порівняння передається
в гіперболічній формі: «Жито, як лоза» [19, с. 332],
«Накладемо ж кіп, як на небі звізд» [20, с. 109]
«Закладемо стіжки, як земля вширки, Як земля
вширки, до неба ввишки» [22, с. 111], «Рясен віно-
чок, рясен, А ще висший від колів, А ще красший
від зорів, А ще висший від плота, А ще красший від
злота» [2, арк. 2]. Геометрична інтерпретація об’єкта
варіюється в межах неможливого. Максимальні роз-
міри метафоризуються, переходячи в гіперболу. У
такий спосіб подається динаміка об’єкта, його гра-
дація: «кращий від зорів, від злота».
Ще одна модель порівняльних конструкцій, яка
за чисельністю значно менша.
За формою їх ще називають заперечними порів-
няннями, у них аналогічно зіставляються предмети
чи явища, але в заперечній формі. У тій частині по-
рівняння, яка має форму заперечення, виділяються
ознаки, що підкреслюють якусь рису (чи риси) пред-
мета зображення. Домінуючим елементом в таких
837Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
конструкціях є вже не подібність, як у більшості тек-
стах, а відмінність. Яскравим прикладом є веснян-
ка з Колодяжного:
Та нема свекра,
Як рідний татойко.
Та нема свекрухи,
Як рідна матюнка,
Та нема рідніше,
Як моя родина [17, с. 22].
Порівняльна конструкція розкривається через
відмінність, а точніше — розрізнення, протиріччя
образів: «батько», «мати», «свекор», «свекруха». В
основі компаративного компонента закладено несхо-
жість та протиставлення.
На запереченні побудовано етнопоетичне порів-
няння в колядці: «Я й не поповна, не корольовна, Я
в татка дочка, як ягодочка» [5, арк. 213]. Важливо,
що акцентації на соціальному стані (поповна, коро-
льовна) немає. Далі залишається стабільна мо-
дель — суб’єкт (дівчина), об’єкт (ягодочка), домі-
нуюча ознака — природна краса. В іншому варіан-
ті колядки, яка має схожу порівняльну конструкцію,
бачимо окремі нюанси з уточненням на приналеж-
ність батьківства: «Я не королевна, я й не попівна,
Я Михайлова дочка, як паняночка» [5, арк. 216].
Порівняння, побудовані за принципом заперечення,
допомагають виділити в суб’єкта певну ознаку, яка
пов’язана зі спорідненістю об’єкта. Такий принцип
руйнує тісний взаємозв’язок, таким чином загострю-
ючи враження. У подібній моделі порівняльної кон-
струкції обов’язковим є частка не, яка розділяє на
основі спільної ознаки суб’єкт та об’єкт.
Отже, розкрито роль одного із засобів етности-
лістики — порівняння. Представлено дві моделі
компаритивних конструкцій, які чітко формують тво-
рення фольклорного образу, в основі якого закладе-
но народне асоціативне мислення. Усе базується на
антропоцентризмі, розкриваючи ідеальні образи (ді-
вчини, парубка). Домінантними постали вербальні
характеристики з поетичних текстів, проте не зали-
шилися поза увагою знання народних традицій, ві-
рувань, символіки, з якими усталені фольклорні ви-
слови перебувають у постійному взаємозв’язку.
1. Бохенська Є. Пісні і колядки, щедрівки / Є. Бохен-
ська ; зап. у Перегінську на Станіславівщині. 1908 //
Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів
ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. —
Ф. 28—3. — Од. зб. 198. — Арк. 10.
2. Зубрицький М. «Кониць нивойці, кониць» : обжин-
кові, побутові пісні та ін. / М. Зубрицький ; зап. в
Ясениці Масьовій пов. Турка та в інших місцях.
1880 р. — Ф. 28—3/67. — Арк. 1.
3. Роздольський О. Пісні історичні, соціально-побутові,
весільні, календарно-обрядові. Дашава Стрийського
пов. / О. Роздольський // Наукові архіви рукописів
та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН Укра-
їни. — Ф. 40—1. — Од. зб. 23. — Арк. 8.
4. Роздольський О. Пісні історичні, соціально-побутові,
весільні, календарно-обрядові. Дашава Стрийського
пов. / О. Роздольський // Наукові архіви рукописів
та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН Укра-
їни. — Ф. 40—1. — Од. зб. 76. — Арк. 13.
5. Українські колядки та щедрівки // Рукописний збір-
ник. — Папка № 2. — Арк. 213, 216, 220.
6. Великий тлумачний словник сучасної української
мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К. ; Ірпінь :
Перун, 2003. — С. 1086.
7. Гаївки / зібр. В. Гнатюк ; мелодії схопив на фонограф
Й. Роздольський ; списав Ф. Колесса // Матеріали
до української етнології. — Львів, 1901. — Т. 12. —
267, 100 с.
8. Дмитренко М. Символи українського фольклору :
монографія / М. Дмитренко. — К. : УЦКД, 2011. —
400 с.
9. Жайворонок в. Знаки української етнокультури.
Словник-довідник / В. Жайворонок. — К. : Довіра,
2006. — 703 с.
10. Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року / упо-
ряд., передм. і прим. О.І. Дея ; нотний матеріал упоряд.
А.І. Гуменюк. — К. : Наукова думка, 1963. — 408 с.
11. Колядки та щедрівки: зимова обрядова поезія трудо-
вого року / упоряд., передм. і прим. О.І. Дея. — К. :
Наукова думка, 1965.
12. Колядки і щедрівки / зібр. Володимир Гнатюк // Ет-
нографічний збірник. — Львів, 1914. — Т. ХХХV. —
269 с.
13. Народні пісні з батьківщини Івана Франка / зібр. та
упоряд. В. Сокіл. — Львів : Каменяр, 2003. — 407 с.
Суб'єкт Об'єкт
Образ
Ознака за вiдмiннiстю
Галина кОвалЬ838
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (107), 2012
14. Народные южнорусские песни / изд. А. Метлинско-
го. — К. : В университетской топографии, 1854.
15. Павленко Є.і. Порівняння як граматична і стилістич-
на категорія / Є.І. Павленко // Мовознавство : збір-
ник. — 1970. — № 30.
16. Пісні Буковини / записав та упоряд. А.Ф. Яків-
чук. — К. : Музична Україна, 1990.
17. Пісні з Колодяжна / зап., упоряд. і прим. О. Ошур-
кевича. — Луцьк, 1998. — 152 с.
18. Пісні Сумщини / фольклорні записи В.В. Дубраві-
на. — К. : Музична Україна, 1989.
19. Поліська дома / зібр., упоряд. і прокомент. В. Дави-
дюк. — Луцьк : Твердиня, 2008. — Вип. 3. — 404 с.
20. Потапенко О. Бджола / О. Потапенко, Я. Пота-
пенко // Словник символів культури України / за
загальною редакцією В.П. Коцура, О.І. Потапенка,
М.К. Дмитренка. — К. : Міленіум, 2002. —
С. 21—22.
21. Потебня а.а. Объяснение малорусских и сродных
песен / А.А. Потебня. — Варшава, 1887. — Т. 2.
Колядки и щедровки. — 809 с.
22. Потебня О.О. Естетика і поетика слова / О.О. По-
тебня. — К., 1985.
23. Рубчак Б. Уваги до засобів народної поезії / Б. Руб-
чак // Сучасність. — 1963. — № 4. — С. 27—28.
24. Смоляк О. Весняна обрядовість Західного Поділля в
контексті української культури / О. Смоляк. — Тер-
нопіль : Астон, — 2001. — Ч. ІІ.
25. Українські народні пісні в записах М. Гайдая / голов.
ред. Г.А. Скрипник ; наук. ред. і упоряд. М.М. Гайдай ;
НАНУ, ІМФЕ ім. Т. Рильського. — К., 2010.
26. Фольклорні матеріали з отчого краю / зібр. В. Сокіл
та Г. Сокіл. — Львів : Ін-т народознавства НАН
України, 1998. — 616 с.
27. Чорнопиский М.Г. Порівняння / М. Чорнопис-
кий // Українська фольклористика. Словник-довід-
ник. — С. 313.
28. Шемберко Т. Астральний культ та його трансмісія у
сучасному календарно-обрядовому фольклорі Захід-
ної Волині / Т. Шемберко // Нове життя старих тра-
дицій. — Луцьк, 2007.
Halyna koval
ETHNICAL STYLISTICS OF COMPARISONS
AND THEIR ROLE IN THE SUNG TEXTS
OF CALENDAR CYCLE
The article deals with comparison as one of the devices in ethni-
cal stylistics. The ground for comparative folklore constructions
has been supplied by a psychological feeling of similarity or
difference. In texts of calendar cycle comparisons have been
developed as a process, i. e. a subject — an object — a com-
mon feature — an image.
Keywords: comparison, ethnical stylistscs, artistic image, cal-
endar cycle, calendar poetry.
Галина коваль
ЭТНОСТИЛИСТИЧЕСКАЯ РОЛЬ
СРАВНЕНИЙ В ПЕСЕННЫХ ТЕКСТАХ
ГОДОВОГО ЦИКЛА
В статье рассматривается одно из средств этностилисти-
ки — сравнение. Основа фольклорных конструкций —
психологическое ощущение сходства или отличия. По тек-
стам календарного цикла сравнение раскрывается как про-
цесс: субъект — объект — общий признак — образ.
Ключевые слова: сравнение, этностилистика, художе-
ственный образ, годовый цикл, календарная поэзия.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94876 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:33:54Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваль, Г. 2016-02-12T13:14:43Z 2016-02-12T13:14:43Z 2012 Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу / Г. Коваль // Народознавчі зошити. — 2012. — № 5 (107). — С. 833-838. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94876 У статті розглядається один із засобів етностилістики —
 порівняння. Основа фольклорних компаративних конструкцій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За
 текстами календарного циклу порівняння розкривається як
 процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ. The article deals with comparison as one of the devices in ethnical
 stylistics. The ground for comparative folklore constructions
 has been supplied by a psychological feeling of similarity or
 difference. In texts of calendar cycle comparisons have been
 developed as a process, i. e. a subject — an object — a common
 feature — an image. В статье рассматривается одно из средств этностилистики — сравнение. Основа фольклорных конструкций —
 психологическое ощущение сходства или отличия. По текстам календарного цикла сравнение раскрывается как процесс: субъект — объект — общий признак — образ. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу Ethnical stylistics of comparisons and their role in the sung texts of calendar cycle Этностилистическая роль сравнений в песенных текстах годового цикла Article published earlier |
| spellingShingle | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу Коваль, Г. Статті |
| title | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| title_alt | Ethnical stylistics of comparisons and their role in the sung texts of calendar cycle Этностилистическая роль сравнений в песенных текстах годового цикла |
| title_full | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| title_fullStr | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| title_full_unstemmed | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| title_short | Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| title_sort | етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94876 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹg etnostilístičnarolʹporívnânʹupísennihtekstahríčnogociklu AT kovalʹg ethnicalstylisticsofcomparisonsandtheirroleinthesungtextsofcalendarcycle AT kovalʹg étnostilističeskaârolʹsravneniivpesennyhtekstahgodovogocikla |