Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас)
У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибовицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних ярусів проведено іст...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94878 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) / М. Пелех // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 105-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859717905047879680 |
|---|---|
| author | Пелех, М. |
| author_facet | Пелех, М. |
| citation_txt | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) / М. Пелех // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 105-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу
поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибовицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового
опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних
програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних
ярусів проведено історичний огляд процесу становлення
пророчого ярусу в іконостасах Галичини та представлений
порівняльний їх аналіз за іконографічним складом. Висвітлено основні канонічні атрибути в зображенні пророків та
їх поширеність в Україні у XVII ст. Атрибутований пророчий ярус Грибовицького іконостасу за допомогою фотофіксації збереження сучасного стану та згідно із світлинами
з фототеки Національного музею імені А. Шептицького у
Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст.
The article has brought analytical study in the tier of prophets
belonging to iconostasis of Our Lady’s Dormitory Church,
Lviv. The work comes from the early XVII century and is also
known as the Hrybovychian iconostasis. The actual state of
research-works in this field has been examined. On the basis of
studies in iconographic programs of iconic complexes originated
at the mentioned period and corresponding tiers of prophets the
author has traced historical development as for composition of
iconostases in Galicia and presented some results of comparative
review according to their iconographic contents. Main canonical
attributes of prophets and spreading of featuring traits
along Ukraine have been noted. In the research-work have been
widely used attributive data and old artifacts as well as photographical
materials of 1940s and 1950s.
В статье дан анализ пророческого яруса иконостаса начала
XVII в. в Успенской церкви во Львове (Грибовичский иконостас). Рассмотрено актуальное состояние научной проблематики вопроса. На основе исследований иконографических программ аналогичных ярусов иконостасных комплексов того времени проведен исторический обзор процесса становление пророческого яруса в иконостасах Галичины и представлен их сравнительный анализ с
иконографическим составом. Освещены основные канонические атрибуты и их распространенность в Украине в
XVII ст. Атрибутирован пророческий ярус Грибовичского
иконостаса путем фотофиксации современного состояния
памятника и его сравнения с фотографиями из фототеки
Национального музея имени Андрея Шептицкого во
Львове, датируемых периодом 40—50 годов XX века.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:35:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Документальні свідчення та сучасний стан ре-
зультатів досліджень історичного формування
іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст.
дають підстави стверджувати, що остаточно не
з’ясовано і не атрибутовано ікони його пророчого
ярусу ні з огляду на канонічну іконографію, ні за іс-
торичною етапністю спорудження пам’ятки, ані за
їх авторством. На сьогодні дослідники детально не
ідентифікували медальйони четвертого ярусу іконо-
стасу із постатями пророків.
У парафіяльній церкві св. Косми та Дем’яна, що
у селі Великі Грибовичі (Жовківського р-ну Львів-
ської обл.) збережено шість ікон з пророками
(шість овальних медальйонів, з яких два спарені
та об’єднані в одному різьбленому картуші і два
поодинокі). Згідно з архівами Ставропігійського
братства іконостас створювався у декілька етапів.
Зараз невідомо, чи ці ікони були написані на пер-
шому етапі створення іконостасу (1631 р.) і нале-
жать пензлю Федора Сеньковича, чи на другому
(1638 р.), коли працював Микола Петрахнович.
Думки істориків мистецтва різняться: В. Овсійчук
[7, с. 56—57] вважає, що пророчий ярус іконо-
стасу створений на першому етапі створення іко-
ностасу, а В. Свєнціцька [4, с. 185], В. Алексан-
дрович [2, с. 45] стверджували, що пророчий ярус
постав пізніше. Загалом процес становлення і роз-
витку пророчих ярусів в українських іконостасах
на початку XVII ст. усе ще залишається малодос-
лідженим питанням. Ми віднайшли нові дані щодо
вигляду пророчого ярусу іконостасу Львівської
Успенської церкви поч. XVII ст. станом на 40—
50-ті рр. XX ст. з храму св. Косьми та Дем’яна
села Великі Грибовичі. Тодішній іконний вигляд
пророчого ярусу іконостасу відрізняється від збе-
реженого до сьогодні.
Про давню історію виникнення і формування
іконографії старозавітних сюжетів в іконостасах
ми довідуємося, зокрема, з праці Я. Креховець-
кого [8, с. 19], статті С. Таранушенка [17, с. 162].
За припущеннями цих дослідників у вівтарних
перегородках протягом тривалого часу окремого
пророчого ярусу не було, тому сьогодні важко ви-
значити час, коли в українських іконостасах
з’явився ярус із зображеннями старозавітних пер-
сонажів. Коли поширеними були низькі вівтарні
перегородки (до трьох ярусів), пророків розмі-
щували на стінописах храму у ряді медальйонів
біля святилища [8, с. 180]. Постаті пророків із
Мар’яна ПЕЛЕХ
ПРОРОЧИЙ ЯРУС ІКОНОСТАСУ
УСПЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ У ЛЬВОВІ
ПОЧ. XVII ст.
(ГРИБОВИЦЬКИЙ ІКОНОСТАС)
У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу
поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибо-
вицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового
опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних
програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних
ярусів проведено історичний огляд процесу становлення
пророчого ярусу в іконостасах Галичини та представлений
порівняльний їх аналіз за іконографічним складом. Висвіт-
лено основні канонічні атрибути в зображенні пророків та
їх поширеність в Україні у XVII ст. Атрибутований про-
рочий ярус Грибовицького іконостасу за допомогою фото-
фіксації збереження сучасного стану та згідно із світлинами
з фототеки Національного музею імені А. Шептицького у
Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст.
Ключові слова: атрибуція, іконостас, пророчий ряд, Став-
ропігія, старозавітні сюжети, іконографія.
© М. ПЕЛЕХ, 2013
Мар’яна ПЕлЕХ106
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
кодексами розташовували в клеймах ліворуч і
праворуч намісної ікони Богородиці з Дитям типу
Одигітрії [3, с. 45], яка пізніше отримує назву
«Акафіст Богородиці».
За дослідженнями С. Таранушенка, програма
іконографії пророчого ярусу була загальновідома
ще у XVI ст. завдяки історичному документу
1577 р.— заповіту шляхтича Василя Загоровсько-
го про спорудження іконостасу в церкві Вознесін-
ня у Суходолах на Волині [17, с. 150]. Ці погля-
ди розвинув В. Александрович, який вказав на те,
що саме за заповітом В. Загоровського докумен-
тально засвідчено факт існування самостійного
ярусу пророків в українських іконостасах та, на
думку дослідника, найдавнішою збереженою
пам’яткою пророчого ярусу є півфігурні ікони про-
років з Успенської церкви с. Кліцка Городоцько-
го району Львівської області (на даний час збері-
гаються у фондах Львівської картинної галереї)
[1, с. 65]. Зображення пророків були характерни-
ми і поширеними в Галичині.
Серед публікацій в українській історико-мис-
тецькій літературі про первісні іконостаси дере в’я-
них церков Підкарпаття о. В. Ярема (Патріарх
Дмитрій) звертає увагу на те, що до кінця ХV—
ХVІ ст. утверджується сталий склад іконостасу з
пророчим ярусом. Появу зображень пророків у кар-
тушах у верхньому ярусі іконостасу автор датує по-
чатком XVII ст. [19].
Отож, дослідники вважали, що в українських іко-
ностасах пророчий ярус у вівтарних перегородах
з’являється на зламі XVI—XVII cт.
На основі досліджень іконографічних програм
іконостасних комплексів того ж часу аналогічних
Сучасний стан іконостасу в с. Грибовичі Великі. Фото М. Пелех
107Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у львові поч. XvII ст. (Грибовицький іконостас)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
ярусів проводиться історичний огляд процесу ста-
новлення пророчого ярусу та представлення порів-
няльного аналізу за іконографічним складом; пода-
ється богословське підґрунтя формування проро-
чого ярусу в іконостасах Галичини; наголошується
на чинниках, які призвели до впровадження старо-
завітних образів в іконографічну програму іконо-
стасів у XVII cт. Світлинами з фототеки Націо-
нального музею А. Шептицького у Львові, що по-
ходять з 40—50-х рр. XX ст., встановлюється
автентичний склад пророків, які відрізняються від
збережених до нині. Тому необхідно охарактеризу-
вати основні канонічні атрибути в образах проро-
ків та їх поширеність в Україні у XVII ст.; встано-
вити особливості формування пророчого ярусу в
українських храмах поч. XVII cт.; атрибутувати
склад пророчого ярусу в Грибовицькому іконоста-
сі за допомогою фотофіксації збереження сучасно-
го стану та в порівнянні згідно із світлинами з фо-
тотеки Національного музею імені А. Шептицько-
го у Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст.
Старозавітні персонажі в іконостасі з’явилися за-
вдяки їхній місії передвісників Божого всепрощен-
ня і спасіння через Христа та Його Церкву [8, с. 49].
Пророки передавали Божу волю вірним за допомо-
гою притч, алегорій, псалмів і культових пісень. Їхнє
послання та звернення стосувалося обраної спільно-
ти, а до царів пророки зверталися окремо, з огляду
на ту роль, яку вони відігравали в історичному про-
воді Божого народу. Саме так пророк Натан звер-
тається до царя Давида, пр. Ілля — до Ахава,
пр. Єремія — до Седекії [14, с. 215].
Свідчення про їхню місію зафіксовані у проро-
чих книгах, в текстах Старого Завіту. У Біблії зна-
ходиться вісімнадцять книг: чотири книги вели-
ких пророків (Ісаї, Єремії, Єзекиїла, Даниїла),
які є найвеличнішими зразками поезії в світовій
літературі, та дванадцять малих (Осії, Йоіла,
Амоса, Авдія, Йони, Міхея, Наума, Авакума,
Софонії, Аггея, Захарії, Малахії), окрім того —
два додатки до Книги Єремії: Плач Єремії та
Книга Варуха [14, с. 218].
Як стверджують богослови, пророки через осо-
бистий досвід вказують шлях до повного щастя з
Богом, яке вже при сотворенні даровано людині.
З пророчої книги Єзекиїла довідуємося, як «Сла-
ва Господня», що відійшла в часи невірності та грі-
ха (Єз. 43, 1—9), повертається до відродженого
народу з оновленим серцем. Від видіння Єзекиїла
і Йоана походять символи Євангелістів (див.:
Єз. 1, 4—25 і Од. 4, 8—10): чотири крилаті міс-
тичні «істоти» кружляли довкола Господа Бога, а
початок кожного Євангелія пов’язаний з одною із
них. З пророцтв Єремії дізнаємося про нову уго-
ду (новий завіт) та образи щасливого майбутньо-
го (Єр. 31, 31—34) [14, с. 179]. Пророк Мойсей
прийняв від Бога 10 заповідей на горі Синай, а ви-
діння його — «палаюча купина» в іконографії ві-
доме як один із прообразів Богородиці —«Нео-
палима купина». Разом із пророком Іллею, Мой-
сей був свідком події «Преображення» на горі
Фавор. Видіння пророка Ісаї, про його покликан-
ня зачитують під час празничної вечірні на паре-
міях: «Над ним (Господом) стояли серафими. Ко-
жен мав по шість крил: двома закривав собі кожен
обличчя, двома закривав ноги, а двома — літав. І
кликали один до одного: «Свят, свят, свят, Господь
сил; вся земля повна Його слави! І я сказав: «Горе
мені!... Бо я людина з нечистими устами…». І під-
летів до мене один із серафимів з жаріючим вуг-
лем у руці, що взяв кліщами із жертовника. Він
доторкнувся до моїх уст і мовив: «Приторкнулось
оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззакон-
ність, і зник гріх твій» (Іс. 6, 1—7). Пророк Да-
вид, вклоняючись храму Господньому, говорив:
«Звеличуйте Господа Бога і поклоняйтесь підніж-
жю Його (Ковчегу), святе воно» (Пс. 5, 8). Ніх-
то за пророка Йоіла не оплакував руїн рідного
краю та його наступне відродження. Пророцтва
Амоса палкі і рішучі, його слова скеровані проти
людських гріхів, а пророцтва Міхеї величні і спо-
кійні, але невірність ізраїльтян гнівить пророка, і
тоді його мова стає грізною [12, с. 129—130]. Ці
теми вписані у тексти-кодекси, котрі тримають у
руках пророки у завершальних партіях — проро-
чих іконостасних ярусах.
В Галичині не було строгого встановленого по-
рядку щодо складу іконографічних зображень у
пророчому ярусі іконостасів. Поширеними зобра-
женнями були як поясні, так і погрудні фігури про-
років із розгорнутими сувоями у руках. Свої від-
мінності мав вигляд канонічних атрибутів — сим-
волів пророцтв, як також і фрагменти текстів на
розгорнутих сувоях. Обрамлення ікон пророчого
Мар’яна ПЕлЕХ108
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
ярусу за пластичною стилістикою мали різну кон-
турну форму обрамлення картушів, а також довіль-
ний розподіл за кількісним складом: поодинокі по-
статі в полі картуша, по два пророки, або по три
фігури у картуші.
Згідно з усталеним в Україні каноном, пророчий
ярус розміщували над композицією Деісіс. По шість
зображень пророків від центру: Арон, Захарія, Да-
вид, Соломон, Яків, Мойсей — з одного боку, і
шість — з протилежного: Ґедеон, Єзекиїл, Ісая,
Авакум, Даниїл та Єремія або Варлаам. Пізніше,
вже у XVIII ст., спостерігаємо відмінні один від од-
ного варіанти розташування [17, с. 162].
Дослідник С. Таранушенко так описав атрибу-
ти пророків у моделі іконостасу складня з Успен-
ського собору Києво-Печерської Лаври 1670 р.:
«Єзекиїл в руках тримає двері, Єремія — купину;
пророк Давид з кивотом, Арон з жезлом, Соло-
мон з моделлю храму, Ісая тримає кліщі з жари-
ною, Яків з драбиною, Ґедеон з руном, Даниїл з
горою» [17, с. 148].
Традиційно пророка Арона зображали з кади-
лом або розквітлим жезлом [18, с. 43]; царя Дави-
да — зі струнним інструментом, традиційно з ар-
фою або гуслями; Єзекиїла малювали старцем із
сивою бородою, як атрибут зображали подвійне ко-
лесо, яке символізує Старий і Новий Завіти [18,
с. 257]; Єремію як пророка «страстей» зображали
з хрестом [18, с. 258]. Традиційно Ісая міг трима-
ти гілку дерева в як свій атрибут «Древо Ісаї», а
пила — знаряддя його мучеництва [18, с. 281];
Авакум зі скелею; Захарія з семисвічником, або
світильником; Варух з кодексом; Мелхіседек з ро-
гом або чашею; Йона з рибою; Амос з довгою тон-
кою свічкою; Варлаам з зіркою; Єремія з шести-
крилим серафимом; Ілля з кинджалом. За цими де-
талями можна атрибутувати постаті пророків в
іконостасах Галичини XVII ст.
Що ж до іконостасів Галичини першої половини
XVII ст., то пророчий ярус в іконостасі церкви Свя-
того Духа в Рогатині 1649 р. розташований на од-
ній рівній лінії верхнього іконостасного карнизу.
Дванадцять пророків розміщені по одному у випу-
клих овальних картушах. Зображення поколінні. Це
пророки: Міхей, Захарія, Ґедеон, Ісая, Даниїл, Да-
вид, Мойсей, Соломон, Яків, Єзекиїл, Єремія,
Арон. Одяг старозавітних персонажів доповнений
екзотичними актуалізованими деталями, такими як
мантії та корони [10, с. 87—98].
За нашими дослідженнями пророчий ярус іконо-
стасу П’ятницької церкви у Львові творять чотир-
надцять пророків (два крайні ліворуч і праворуч іко-
ностасу; по одному в медальоні, інші дванадцять по
два пророки в одному медальйоні). Розташування
пророків, починаючи з північного боку іконостасу,
таке: Ґедеон; цар Давид, пророк Мойсей; Яків і
Єремія; Ісая і Захарія; Даниїл і Авакум; Арон і Со-
ломон; Софонія і Йона; Амос.
Пророчий ярус іконостасу, як і деісісно-
апостольський, празничний та дві намісні ікони у
Преображенській церкві 1787 р. у с. Зарудцях на
Львівщині, є найдавнішою частиною в цьому хра-
мі [16, с. 29—30]. Чотирнадцять пророків розта-
шовані так як і в іконостасі П’ятницької церкви у
Львові. Дві крайні постаті ліворуч і праворуч по
одному зображенні в медальйоні, інші дванадцять
по двоє у картушах. Розташування пророків таке:
Йоіл; Ісая і Єзекиїл; Захарія і Даниїл; Соломон і
Мойсей; Арон і цар Давид; Єремія і Яків; Михей
і Ґедеон; Малахія [15, с. 130]. Як і в Святодухів-
ському іконостасі із Рогатина постаті пророків зо-
бражено поколінно.
В іконостасі зі Скиту Манявського розташова-
но дванадцять пророків (у крайніх медальйонах —
по одному, під карнизом — по два пророки, а над
карнизом — картуш з трьома пророками). Ліво-
руч від центру зображені Захарія, Яків, Даниїл,
Мойсей, Єзикиїл, цар Давид. Праворуч знаходять-
ся Ґедеон, Арон, Авакум, Єремія, наступні — Со-
ломон, Ісая [6, с. 34].
Найчастіше у XVII ст. посередині пророчого
чину розміщували ікону Богородиці Втілення з
Ісусом-Емануїлом на лоні, про народження якого
пророкував Ісая (Іс. 7, 14). Образ Богородиці при-
сутній в іконостасах у Рогатині, у Дмитровичах, у
Буневі, у Крехові, у Богородчанському із монас-
тиря Скиту Манявського.
До початку XVII ст. в українській культурі тек-
сти зі Старого Завіту були добре відомі і популяр-
ні, вони свідчили про живе відчуття Бога. Із за-
провадженням книгодрукування відбулося безпо-
середнє звертання до Святого Письма, яке стало
настільною книгою освічених верств населення
України тих часів. За дослідженням Я. Запаска,
109Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у львові поч. XvII ст. (Грибовицький іконостас)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
«Книга пророків з тлумаченнями», яка збереглася
лише завдяки копіям, з 1047 р. з південно-руських,
київських джерел, є найдавнішою писемною па-
м’яткою старозавітних пророчих текстів старо-
слов’янською мовою [5, с. 5—6]. Інші переклади
книг Святого Письма українською мовою дату-
ються XVI ст., вони постали з життєвої необхід-
ності наблизити Біблію до спільноти. Поява цих
текстів пов’язана насамперед з діяльністю Фран-
циска Скорини, князя К. Острозького, та І. Фе-
дорова, який видав «Учительне Євангеліє» (1569 р.)
і львівського Апостола (1574 р.). Очевидно, різні
публікації книги Псалмів поширювалися серед дав-
ніх українців не тільки у церкві, а й поза нею, ре-
лігійні тексти слов’янською мовою глибше прони-
кали в душу народу.
Однією із перших кириличною друкованою Бі-
блією була Острозька Біблія [12, с. 617—620],
видана на Волині у 1580 р. На той час такої Біблії
не мав жоден з інших православних слов’янських
етносів [12, с. 615].
Як відомо, із кінця XVI ст. діяла друкарня
Львівського Ставропігійського братства. Саме
тоді з’являються новаторські ініціативи видавців
і публіцистів Ставропігії, які прислужилися своєю
діяльністю завданням інтенсивного національно-
культурного відродження. В цей час і до середи-
ни XVII ст. друкарня Ставропігії переживала пе-
ріод найактивнішої творчості. Можна припустити,
що популяризація братчиками друкованої книги
проклала дорогу «Старозавітній темі», її зміст
став благодатним для сприйняття у напружених
умовах національно-релігійних змагань найбіль-
шого міського осередку українців. Організована
діяльність братчиків допомогла досягти важливих
успіхів у відродженні української культури. Львів-
ська братська школа виховала не одну знакову по-
стать. Її випускники посіли високі чини в церков-
ній ієрархії, стали відомими просвітителями та
письменниками, серед яких: Лаврентій Зизаній,
Кирило Ставровецький, Йов Борецький, Захарія
Копистенський, Ісая Копинський, Памво Берин-
да, єпископ Єремія Тисаровський та ін. Вони при-
вносили в братський рух ідеї гуманізму, в т. ч. сус-
пільного блага [9, с. 263].
Політичні і національно-культурні амбіції братства
яскраво зматеріалізувались в іконостасі Успенської
церкви, в якому запроваджено немало іконографіч-
них нововведень. Це стосується і пророчого ярусу.
В наш час у пророчому ярусі іконостасу в Гри-
бовичах присутні шість старозавітних персонажів:
Варух, Єзекиїл, Єремія, Захарія, Давид, Софо-
нія. Ці постаті є погрудними і зображені по різно-
му: одні подані самостійно у полі картуша (крайні
постаті), інші фігури пророків у спарених карту-
шах, об’єднані одним маньєристичним картушем.
У руках пророків розгорнуті сувої із текстами.
Пророк Варух — в іконописі зустрічається рідко,
він зображений у рожевому хітоні і синій накидці.
Пророк відвернутий лицем від центру іконостасу.
На сувої, який тримає Варух, текст, написаний
чорними літерами у дев’ять рядків: Вста // ни
²єєєє єBерóu / салиме / й / âиждь / чада / тâîz –/
Варóõú / ƒгла? bё? ( Вар. 5, 5).
Пророки Єзекиїл та Єремія з’єднані в одному
картуші. Єзекиїл у зеленому хітоні і блакитній на-
кидці із текстом: Сîлнце // âú / îáла / цЫ /
пîкрb / ю и м +bь / не прî // сâЬтитú? /
Åçей? / гла? лёâ? ( Єз. 32, 7). Пророк Єремія —
у блакитному хітоні і червоній накидці. із написом у
сім рядків: Ãдь // прîсâЫ / щенbе / мîе й Й /
спа///??? нр / мîй? / Åремbz? ( Міх. 7, 8).
Також в одному спареному картуші пророк За-
харія і цар Давид. Захарія у шатах первосвящени-
ка, на голові головний убір з півмісяцем, у лівій
руці сувій із текстом, частина якого затерта. У
нижній частині тексту прочитуємо: ???нîмú ми /
Çаõарbz / гёл? гёb? Цар Давид одягнений у бла-
китний кунтуш, а на грудях прикраса із коштов-
них каменів. На голові убір у формі митри. У лівій
руці атрибут – скіпетр, а у правій руці сувій із вці-
лілим текстом: ???? мета // øа // æðåбbz²¤ /
Öрёь Даâbдú / g? кёа (Пс. 22, 19).
Пророк Софонія вбраний у блакитний хітон, звер-
ху червона накидка. На сувої, який тримає пророк,
текст, написаний чорними літерами у сім рядків:
Áлагî / слîâн / дóøе / ìîz¤ / Ãîспî -– /
да? / Сîaîнbй (Пс. 103, 1).
Під час наших досліджень у фототеці Національ-
ного музею у Львові імені А. Шептицького вияв-
лено низку світлин за № 4590, 4591, 4592, 4593,
які за часом важко пов’язати з конкретною датою
стану існування іконостасу у церкві с. Великі Гри-
бовичі. Зауважуємо, що на цих світлинах кількість
Мар’яна ПЕлЕХ110
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
медальйонів з пророками на чотири медальйони з
восьми іконних зображень більше та не збігається
із наявним станом. На цих світлинах в Грибовиць-
кій церкві іконостас перебуває під час ремонту, сті-
ни без декоративного оздоблення, центральний
«павук» обгорнутий чорною плівкою. Освітлював-
ся іконостас за допомогою воскових свічок. Із світ-
лин можна встановити вірогідні постаті тогочасно-
го пророчого ярусу: пророк Даниїл і Міхей; пророк
Софонія; Ґедеон і Ісая; Єзекиїл і Єремія; Арон і
Мойсей; Яків і Йона; Варух; Захарія і Давид.
Отже чотирнадцять пророків, які були також і в
П’ятницькій церкві у Львові.
Підсумовуючи, на основі світлин з фототеки
НМЛ, з маньєристичним характером різьбленого
обрамлення картушів, що за стилем відповідає і
різьбі допоміжного ярусу із іконами циклу неділь
П’ятдесятниці і предел, м’яку манеру письма іконо-
пису, можемо схилитися до думки мистецтвознав-
ця В. Овсійчука, що пророчий ярус іконостасу до
1631 р. в Успенській церкві був ще на першому ета-
пі побудови іконостасу [13, с. 144] і складався з чо-
тирнадцяти іконних старозавітних постатей.
За цими важливими іконотечними матеріалами
можливо відтворити стан пророчого ярусу іконо-
стасу Успенської церкви під час ремонту у храмі
села св. Косьми та Дем’яна приблизно у 40—
50-х рр. XX ст., які в наш час (чотири картуші із
шістьма постатями пророків) є втрачені: із північ-
ної сторони іконостасу, у пророчому ярусі, могли
бути такі пророки: Даниїл і Міхей; Софонія; Ґе-
деон і Ісая; Єзекиїл і Єремія; Арон і Мойсей; Яків
і Йона; Варух; Захарія і Давид. Всього чотирнад-
цять постатей. Чотирнадцять постатей пророків
були також традиційними в іконостасних пам’ятках
XVII ст.: П’ятницької церкви у Львові, іконостас
у с. Дмитровичі, у с. Зарудцях, у с. Якторові, у
с. Мор’янцях.
Також слід сказати, що процес формування і
розвитку іконографії пророчих ярусів в україн-
ських іконостасах XVII ст. потребує додаткових
досліджень у плані аналітичного вивчення укра-
їнських літературних джерел, які можуть надати
додаткові свідчення про тогочасне суспільно-
політичне самоусвідомлення. Процес запрова-
дження пророчих ярусів в українських іконоста-
сах на поч. XVII ст., з нашого погляду, є тим ін-
дикатором, який свідчить про завершення пев ного
етапу процесу формування суспільства і особис-
тості Нового часу в Україні.
1. александрович в. Образотворчі напрями в діяльнос-
ті майстрів західноукраїнського малярства XVI—
XVII століть / Володимир Александрович // За-
писки НТШ. — Львів, 1994. — Т. ССХХVІІ. —
С. 57—87.
2. александрович в. Федір Сенькович. Життєвий і
творчий шлях львівського маляра першої третини
XVII століття / Володимир Александрович // Львів:
місто — суспільство — культура. — Т. 3: збірн.
наук. праць / за ред. Мудрого М. (Вісник Львів-
ського університету. Серія істор. Спец. випуск). —
Львів, 1999. — С. 44—116.
3. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою / Ма-
рія Гелитович. — Львів : Свічадо, 2005. — 168 с. —
(Ікони колекції Національного музею у Львові).
4. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—
XVIII ст. / ред. Свєнціцька В. І. — К. : Наукова
думка, 1970. — С. 185.
5. Запаско Я.П. До 1000-річчя літописання і книжкової
справи в Україні / Яким Запаско // Вісник ЛНАМ. —
Вип. 9. — Львів, 1998. — С. 3—10.
6. Іконостас церкви Воздвиження Чесного Хреста мо-
настиря Скит Манявський [Альбом-каталог] / автори
проекту Мирослав Откович, Володимир Турецький,
Степан Кубів. — Львів : Наукове видання Львівсько-
го філіалу Національного науково-дослідного рестав-
ра цій ного центру України, 2005. — 508 с.
7. крвавич Д.П. Українське мистецтво : у 3 ч. / Крва-
вич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. — Ч. 3 —
Львів : Світ, 2005. — 268 с.
8. креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони / Яків
Креховецький. —Львів : Свічадо, 2008. — 232 с.
9. ленцик в. Нарис історії Української Церкви / Василь
Ленцик. — Львів : Свічадо, 2003. — 600 с.
10. Мельник в.і. Церква Святого Духа в Рогатині /
В.І. Мельник. — К. : Мистецтво, 1991. — 144 с.
11. Митрополит іларіон (Іван Огієнко). Життєписи ве-
ликих українців / проф. Іван Огієнко. — К. : Либідь,
1999. — 672 с.
12. Митрополит іларіон. Біблійні студії / проф. Іван
Огієнко. — Т. 1. — Вінніпег, 1963. — 288 с.
13. Овсійчук в. Українське мистецтво другої половини
XVI — першої половини XVII ст. Гуманістичні та ви-
звольні ідеї / Володимир Овсійчук. — К. : Наукова
думка, 1985. — 184 с.
14. Пацьорек а. Біблія для кожного і на кожен день. Ста-
рий Завіт / Антоні Пацьорек. — Львів : Свічадо,
2004. — 356 с.
15. Пелех М. Іконостас церкви Преображення Господньо-
го середини XVII століття у селі Зарудцях біля Льво-
ва: іконографічний опис / Мар’яна Пелех // Записки
111Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у львові поч. XvII ст. (Грибовицький іконостас)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
НТШ. Праці Секції мистецтвознавства. — Львів,
2011. — Т. ССLXI. — С. 115—134.
16. Сидор О.Ф. Еволюція українського бароккового іко-
ностасу / Олег Сидор // Мистецькі студії. — Львів,
1991. — № 1. — С. 28—34.
17. Таранушенко С. Український іконостас / Степан Тара-
нушенко // Записки НТШ. Праці Секції мистецтвоз-
навства. — Львів, 1994. — Т. ССХХVІІ. — С. 162.
18. Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве /
Джеймс Холл. — М. : Крон-Пресс, 1999. — 655 с.
19. Jarema W. Pierwotne ikonostasy w drewnianych cer-
kwiach na Podkarpaciu / Włodzimerz Jarema // Mate-
riały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. —
1972. — T. XVII — S. 22—33.
Marianna Pelekh
THE TIER OF PROPHETS
IN ICONOSTASIS OF XVII c.
FROM THE DORMITION CHURCH, LVIV
The article has brought analytical study in the tier of prophets
belonging to iconostasis of Our Lady’s Dormitory Church,
Lviv. The work comes from the early XVII century and is also
known as the Hrybovychian iconostasis. The actual state of
research-works in this field has been examined. On the basis of
studies in iconographic programs of iconic complexes originated
at the mentioned period and corresponding tiers of prophets the
author has traced historical development as for composition of
iconostases in Galicia and presented some results of compara-
tive review according to their iconographic contents. Main ca-
nonical attributes of prophets and spreading of featuring traits
along Ukraine have been noted. In the research-work have been
widely used attributive data and old artifacts as well as photo-
graphical materials of 1940s and 1950s.
Keywords: attributes, iconostasis, the tier of prophets, Stav-
ropigion, Old Testament themes, iconography.
Марьяна Пелех
ПРОРОЧЕСКИЙ ЯРУС ИКОНОСТАСА
УСПЕНСКОЙ ЦЕРКВИ ВО ЛЬВОВЕ
НАЧАЛА XVII ст.
(ГРИБОВИЧСКИЙ ИКОНОСТАС)
В статье дан анализ пророческого яруса иконостаса начала
XVII в. в Успенской церкви во Львове (Грибовичский ико-
ностас). Рассмотрено актуальное состояние научной про-
блематики вопроса. На основе исследований иконографи-
ческих программ аналогичных ярусов иконостасных ком-
плексов того времени проведен исторический обзор про-
цесса становление пророческого яруса в иконостасах Гали-
чины и представлен их сравнительный анализ с
иконографическим составом. Освещены основные канони-
ческие атрибуты и их распространенность в Украине в
XVII ст. Атрибутирован пророческий ярус Грибовичского
иконостаса путем фотофиксации современного состояния
памятника и его сравнения с фотографиями из фототеки
Национального музея имени Андрея Шептицкого во
Львове, датируемых периодом 40—50 годов XX века.
Ключевые слова: атрибуция, иконостас, пророческий ряд,
Ставропигия, ветхозаветные сюжеты, иконография.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94878 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:35:31Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пелех, М. 2016-02-12T13:18:43Z 2016-02-12T13:18:43Z 2013 Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) / М. Пелех // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 105-111. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94878 У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибовицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних ярусів проведено історичний огляд процесу становлення пророчого ярусу в іконостасах Галичини та представлений порівняльний їх аналіз за іконографічним складом. Висвітлено основні канонічні атрибути в зображенні пророків та їх поширеність в Україні у XVII ст. Атрибутований пророчий ярус Грибовицького іконостасу за допомогою фотофіксації збереження сучасного стану та згідно із світлинами з фототеки Національного музею імені А. Шептицького у Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст. The article has brought analytical study in the tier of prophets belonging to iconostasis of Our Lady’s Dormitory Church, Lviv. The work comes from the early XVII century and is also known as the Hrybovychian iconostasis. The actual state of research-works in this field has been examined. On the basis of studies in iconographic programs of iconic complexes originated at the mentioned period and corresponding tiers of prophets the author has traced historical development as for composition of iconostases in Galicia and presented some results of comparative review according to their iconographic contents. Main canonical attributes of prophets and spreading of featuring traits along Ukraine have been noted. In the research-work have been widely used attributive data and old artifacts as well as photographical materials of 1940s and 1950s. В статье дан анализ пророческого яруса иконостаса начала XVII в. в Успенской церкви во Львове (Грибовичский иконостас). Рассмотрено актуальное состояние научной проблематики вопроса. На основе исследований иконографических программ аналогичных ярусов иконостасных комплексов того времени проведен исторический обзор процесса становление пророческого яруса в иконостасах Галичины и представлен их сравнительный анализ с иконографическим составом. Освещены основные канонические атрибуты и их распространенность в Украине в XVII ст. Атрибутирован пророческий ярус Грибовичского иконостаса путем фотофиксации современного состояния памятника и его сравнения с фотографиями из фототеки Национального музея имени Андрея Шептицкого во Львове, датируемых периодом 40—50 годов XX века. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) The tier of prophets in iconostasis of XVII c. from the Dormition church, Lviv Пророческий ярус иконостаса Успенской церкви во Львове начала XVII ст. (Грибовичский иконостас) Article published earlier |
| spellingShingle | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) Пелех, М. Статті |
| title | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) |
| title_alt | The tier of prophets in iconostasis of XVII c. from the Dormition church, Lviv Пророческий ярус иконостаса Успенской церкви во Львове начала XVII ст. (Грибовичский иконостас) |
| title_full | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) |
| title_fullStr | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) |
| title_full_unstemmed | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) |
| title_short | Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас) |
| title_sort | пророчий ярус іконостасу успенської церкви у львові поч. xvii ст. (грибовицький іконостас) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94878 |
| work_keys_str_mv | AT pelehm proročiiârusíkonostasuuspensʹkoícerkviulʹvovípočxviistgribovicʹkiiíkonostas AT pelehm thetierofprophetsiniconostasisofxviicfromthedormitionchurchlviv AT pelehm proročeskiiârusikonostasauspenskoicerkvivolʹvovenačalaxviistgribovičskiiikonostas |