Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини
У статті на основі матеріалів опитувань респондентів розглянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в господарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини. В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про маловивчені аспе...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94884 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини / О. Боса // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 88-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94884 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Боса, О. 2016-02-12T13:25:17Z 2016-02-12T13:25:17Z 2013 Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини / О. Боса // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 88-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94884 У статті на основі матеріалів опитувань респондентів розглянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в господарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини. В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про маловивчені аспекти культури переселенців з Надсяння та Холмщини. In the article based upon respondents’ answers and questionnaire materials have been considered and analyzed some motives of gardening in the folk household calendar by expatriated re-settlers from San River Basin and Kholm Region. So local as allUkrainian typical features of motives have been put under study. Conclusions of the paper have brought quite substantial additions to previous research-works on less-known aspects of agriculture by re-settlers from San River Basin and Kholm Region. В статье на основе материалов опросов респондентов рассмотрены и проанализированы огородно-садовые мотивы в хозяйственном календаре переселенцев с Надсанья и Холмщины. В них прослеживаются как локальные, так и общеукраинские черты. Выводы существенно дополняют предыдущие труды о малоизученных аспектах культуры переселенцев с Надсанья и Холмщины. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини On motives of fruit and vegetable gardening in the folk household calendar re-settlers from San River Basin and Kholm region Огородно-садовые мотивы в народно-хозяйственном календаре переселенцев Надсанья и Холмщины Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини |
| spellingShingle |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини Боса, О. Статті |
| title_short |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини |
| title_full |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини |
| title_fullStr |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини |
| title_full_unstemmed |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини |
| title_sort |
городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців надсяння та холмщини |
| author |
Боса, О. |
| author_facet |
Боса, О. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On motives of fruit and vegetable gardening in the folk household calendar re-settlers from San River Basin and Kholm region Огородно-садовые мотивы в народно-хозяйственном календаре переселенцев Надсанья и Холмщины |
| description |
У статті на основі матеріалів опитувань респондентів розглянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в господарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини.
В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські
риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про
маловивчені аспекти культури переселенців з Надсяння та
Холмщини.
In the article based upon respondents’ answers and questionnaire
materials have been considered and analyzed some motives of
gardening in the folk household calendar by expatriated re-settlers
from San River Basin and Kholm Region. So local as allUkrainian
typical features of motives have been put under study.
Conclusions of the paper have brought quite substantial additions
to previous research-works on less-known aspects of agriculture
by re-settlers from San River Basin and Kholm Region.
В статье на основе материалов опросов респондентов рассмотрены и проанализированы огородно-садовые мотивы
в хозяйственном календаре переселенцев с Надсанья и
Холмщины. В них прослеживаются как локальные, так и
общеукраинские черты. Выводы существенно дополняют
предыдущие труды о малоизученных аспектах культуры
переселенцев с Надсанья и Холмщины.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94884 |
| citation_txt |
Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини / О. Боса // Народознавчі зошити. — 2013. — № 1 (109). — С. 88-93. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT bosao gorodnʹosadovímotiviunarodnogospodarsʹkomukalendarípereselencívnadsânnâtaholmŝini AT bosao onmotivesoffruitandvegetablegardeninginthefolkhouseholdcalendarresettlersfromsanriverbasinandkholmregion AT bosao ogorodnosadovyemotivyvnarodnohozâistvennomkalendarepereselencevnadsanʹâiholmŝiny |
| first_indexed |
2025-11-25T21:40:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:40:34Z |
| _version_ |
1850554623945867264 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
Народний календар — це визначені багатьма по-
передніми поколіннями хліборобів дати для по-
вного трудового року, згідно з якими необхідно було
виконувати той чи інший вид господарської роботи.
У ньому значною мірою проявилася сукупність хлібо-
робських звичаїв та обрядів, заснованих на раціональ-
ному досвіді та позитивних знаннях, накопичених в
результаті багатовікової господарської діяльності.
Для хлібороба важливими були визначені дні ка-
лендаря. З ними селяни пов’язували свої спостере-
ження, вони були постійним орієнтиром початку та
закінчення певних сільськогосподарських робіт.
Об’єктом дослідження є городньо-садові моти-
ви в народному господарському календарі пересе-
ленців Надсяння та Холмщини. Предметом дослі-
дження виступають обрядодії і знання, пов’язані
з цими галузями хліборобства у контексті тради-
ційного народного календаря. Польові матеріали
були зібрані у переселенців, які проживають на те-
ренах м. Львова, сс. Верхня Білка, Нижня Білка
Пустомитівського р-ну, сс. Тулиголови, Перемож-
не, Долиняни, Городоцького р-ну, с. Берездівці
Миколаївського р-ну, сс. Ганачівка, Смереківка,
Волове Перемишлянського р-ну Львівської облас-
ті, с. Луковець Вишнівський Рогатинського р-ну
Івано-Франківської області.
В українській етнографічній науці питанню до-
слідження землеробських (аграрних) мотивів при-
ділялась досить значна увага. А городні та садові
мотиви розглядались переважно в контексті земле-
робських. Питання етнографічного вивчення цих
мотивів у переселенців Надсяння та Холмщини по-
требує ще свого дослідження. Поодинокі відомос-
ті про садові мотиви народного календаря холмща-
ків ми знаходимо в праці українського етнографа
П. Чубинського [20]. Значним внеском у дослі-
дження Надсяння є доробок праця О. Кольберга,
де приділено велику увагу традиційним звичаям та
обрядам жителів Перемишльщини (зафіксовані не-
значні факти про городні мотиви в календарній об-
рядовості) [21].
У діаспорі історико-мемуарні праці були присвя-
чені окремим селам Надсяння (сс. Лази, Нове
Село). Краєзнавець М. Лозовський подає локаль-
ний етнографічний матеріал, пов’язаний з цим се-
лом. Тут ми знаходимо інформацію про звичаї та об-
ряди цього краю. Автор В. Грабець докладно опи-
сав життя селян з с. Нового Села (Любачівщина).
В нього знаходимо матеріал про господарські занят-
Ольга БОСА
ГОРОДНЬОСАДОВІ МОТИВИ
У НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ
КАЛЕНДАРІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
НАДСЯННЯ ТА ХОЛМЩИНИ
У статті на основі матеріалів опитувань респондентів роз-
глянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в госпо-
дарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини.
В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські
риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про
маловивчені аспекти культури переселенців з Надсяння та
Холмщини.
Ключові слова: Надсяння, Холмщина, господарський ка-
лендар, обряд.
© О. БОСА, 2013
89Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
тя, обрядовість цього краю тощо. Вже в умовах дер-
жавної незалежності України була опублікована важ-
лива колективна праця «Холмщина і Підляшшя»
(К., 1997), в якій вміщено значні матеріали про ка-
лендарну обрядовість цих теренів [17].
Вирощуванню городніх культур переселенці Над-
сяння та Холмщини надавали особливого значення.
Грядки під розсаду капусти і брукви обо в’язково за-
сівали насінням на 40 святих мучеників (22 березня)
(с. Нове Село, Любачівщина) [5, с. 38]. Характер-
но, що лемки [14, с. 135], бойки [6, с. 40] висівали
насіння (загалом) на розсаду також у цей день. Вва-
жаємо, що схожість клімату і погодні умови на той
час передусім визначали подібні дії. Також вказува-
ли, що розсаду капусти потрібно було засіяти до свя-
та Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) 1.
Це притаманно також на Середньому Подніпров’ї,
де городниці вважають це свято особливо сприятли-
вим для цієї культури і тому намагаються посіяти «хоч
трохи розсади капусти» [11, с. 29].
На Томашівщині у с. Стенятин капусту садили
після «літнього Миколая» (22 травня) 2. Аналогії
побутували також на східній частині Волині [9,
с. 540]. Можемо констатувати, що традиційний гос-
подарський досвід і досвід спостережень, що осно-
вувався на народних прикметах, а також природно-
географічні особливості зазначеного періоду вважа-
лися найкращими для висаджування цієї городньої
культури у переселенців.
На Холмщині у день свята Івана Хрестителя
(7 липня) жінки у цей день ішли на город, втроє
складали і стискали до середини листки капусти, щоб
в’язалися великі головки [17, с. 262].
Велику увагу на Надсянні та Холмщині (Тома-
шівщині) приділяли останнім термінам висаджу-
вання огірків. Сприятливим періодом для висаджу-
вання насіння огірків вважалася Зелена Субота,
оскільки місцеві мешканці вірили, що огірки бу-
дуть довго зелені і добре родитись 3. На нашу дум-
1 Зап. 23.07.2012 р. у с. Ганачівка Перемишлянсько-
го р-ну від Ругайчук Анни Яківни, 1928 р. н. (пересе-
ленки з с. Заліська Воля Ярославського повіту).
2 Зап. 21.03.2011 р. у м. Львові (Кривчиці) від Навроць-
кої Марії Григорівни, 1934 р. н. (переселенки з с. Стеня-
тин Томашівського повіту).
3 Зап. 23.07.2012 р. у с. Ганачівка Перемишлянсько-
го р-ну від Дмитрик Анни Михайлівни, 1936 р. н. (пе-
реселенки з с. Верхрата Любачівського повіту).
ку, це пов’язано з тим, що Зеленій Суботі надава-
ли продукуючих властивостей. Звичай висаджу-
вання огірків саме у цей день був притаманний і
для інших українських теренів [16, с. 125]. Цієї
традиції переселенці дотримуються і донині. А, на-
приклад, на східній частині Волині характерно са-
дити огірки напередодні дня Юрія (6 травня) чи
св. Івана Богослова (21 травня) [9, с. 541], на По-
діллі сіяли огірки на Івана Довгого (21 травня) [18,
с. 30], Поліссі (Овруччині) у день святого Юрія
(6 травня) [2, с. 307].
Респондентка Л. Смолінська і досі схиляється до
думки, що огірки краще садити 9 травня (с. Слив-
ниця, Перемишльський повіт) 4. Цілком можливо,
що ця дата виводиться за старим стилем, на день літ-
нього Миколая (9/22 травня).
Коли уже минув час приморозків в с. Новому Селі
(Любачівщина) біля 14 травня (день святого апос-
тола Якова) садили ранню картоплю «американку»
[5, с. 38]. Її копали вже на свято Івана (7 липня) [5,
с. 19]. Аналогій поки-що не знаходимо в українських
етнографічних дослідженнях. Отже, можемо це вва-
жати локальною особливістю.
Інші сорти картоплі викопували після свята Різд-
ва Пресвятої Богородиці (Другої Матки Божої,
21 вересня), а також перед Воздвиженням Чесного
Хреста (Чесного Хреста, 27 вересня), Покрови
Пресвятої Богородиці (14 жовтня) 5. Подібні термі-
ни збирання картоплі зустрічаємо на Лемківщині,
де цю роботу починали виконувати після третьої не-
ділі вересня [14, с. 136].
У с. Брилинці, Перемишильщина, цибулю на «щи-
пання» садили до Благовіщення Пресвятої Богоро-
диці (7 квітня) 6. Деякі подібності зафіксовані до-
слідниками на східній частині Волині, де до цього
свята садили головки («кубахи») цибулі, а також ци-
булю на насіння [9, с. 540]. А цибулю, яка придат-
на для зберігання на зиму, садили до дня Миколая
4 Зап. 14.07.2012 р. у с. Тулиголови Городоцького р-ну від
Смолінської Любов Петрівни, 1935 р. н. (переселенки з
с. Сливниця Перемишльського повіту).
5 Зап. 5.10.2010 р. у с. Нижня Білка Пустомитівського
р-ну Львівської обл. від Максимець Анни Григорівни,
1926 р. н. (переселенки з с. Башня Долішня Любачів-
ського повіту).
6 Зап. 6.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Васечко Дарії Петрівни, 1936 р. н.
(переселенки з с. Брилинці Перемишльського повіту).
Ольга БОСа90
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
(22 травня) (с. Брилинці, Перемишильщина) 7. Зі-
брані нами відомості поки-що не зустрічаються в ін-
ших народознавчих дослідженнях. За нашими при-
пущеннями вони мають локальний характер.
На теренах Надсяння, Холмщини (Томашівщи-
на) було прийнято «виложувати» цибулю до свята
Івана (7 липня), щоб вона не росла у дуди, а в ко-
рінь 8. У переселенців цієї традиції дотримуються і в
наш час. Переселенка зі с. Зімно Томашівського по-
віту вказувала, що це свято в них називали «Іван го-
ловатий», і тому саме напередодні цього дня вило-
жували цибулю 9. Аналогічні відомості знаходимо у
с. Зіболках Жовківського повіту, де цибулю на Іва-
на (7 липня) кладеться спати, пригинається гичку
додолу, щоб росла в землі [15, с. 345].
Викопували часник на Надсянні, як стверджу-
вали респонденти, до свята Петра і Павла (12 лип-
ня) 10, оскільки «він потім іде в корінь», або напе-
редодні свята пророка Іллі (2 серпня) 11, або після
нього 12. Цих даних поки-що не знаходимо в інших
етнографічних дослідженнях. На відміну від За-
карпаття, де намагалися вибрати часник до дня
Преображення Господнього (Спаса, 19 серпня),
оскільки потім буде гнити [19, с. 348]. Зимовий
(озимий) часник прийнято було садити до Дмитра
(8 листопада) на Любачівщині 13. Ці знання відо-
мі також на Опіллі [4, с. 147]. А якщо ця городня
культура не була посаджена восени, то це робили
7 Зап. 6.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Васечко Дарії Петрівни, 1936 р. н.
(переселенки з с. Брилинці Перемишльського повіту).
8 Зап. 5.07.2012 р. у с. Тулиголови Городоцького р-ну від
Шегди Анни Семенівни, 1934 р. н. (переселенки з с. Те-
плиці Ярославського повіту).
9 Зап. 2.08.2012 р. у с. Долиняни Городоцького району
від Гвоздюк Ганни Дмитрівни, 1931 р. н. (переселенки з
с. Зімно Томашівського повіту).
10 Зап 6.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Васечко Дарії Петрівни, 1936 р. н.
(переселенки з с. Брилинці Перемишльського повіту).
11 Зап. 7.10.2010 р. у с. Нижня Білка Пустомитівського
р-ну Львівської обл. від Галіци Марії, 1927 р. н. (пере-
селенки з с. Башня Дільня Любачівського повіту).
12 Зап. 30.07.2010 р. у с. Верхня Білка Пустомитівського р-ну
Львівської обл. від Нецько Катерини Михайлівни, 1935 р. н.
(переселенки з с. Дрогоїв Перемишльського повіту).
13 Зап. 16.11.2010 р. у с. Нижня Білка Пустомитівського
р-ну Львівської обл. від Макогін (Паламар) Анни Ва-
силівни, 1934 р. н. (переселенки з с. Башня Дільня Лю-
бачівського повіту).
весною до свята Благовіщення Пресвятої Богоро-
диці (7 квітня) (с. Брилинці, Перемишльщина) 14.
А в с. Зімно (Холмщина) ярий часник садили теж
до цього свята 15.
Квасоля (сорт «ясьок») мала бути посаджена до
свята Юрія (6 травня) на Холмщині (Томашівщині) 16
і на Надсянні 17. Переселенці практикують ці знання
і на початку ХХІ ст. Також дотримувались цього і
на Закарпатській Лемківщині [14, с. 135].
Переселенка з с. Кмичина Томашівського повіту
(Холмщина) вказувала, що квасолю садили після
свята Станіслава (8 травня) 18. Поки-що таких ана-
логій не простежуємо в інших етнологічних дослі-
дженнях. У с. Новому Селі на Любачівщині напе-
редодні свята апостола Якова (14 травня), як тільки-
но пройшов період приморозків садили тичну
квасолю [14, с. 38], що теж можемо назвати специ-
фікою місцевих мешканців.
Мак — це одна з найдавніших культурних рос-
лин, яка наділялась антропеїчними, продукуючими
властивостями завдяки снодійній дії та великій кіль-
кості зерен. Його сіяли на Святий Вечір (6 січня) по
снігу (с. Сосниця Ярославського повіту) 19, або до
свята Юрія (6 травня) 20. Схожих паралелей поки-
що не зафіксовано в Україні. Від переселенки з
с. Ямна Перемишильського повіту ми зафіксували,
що на свято Маковея (14 серпня) обходили обійстя
зі свяченим маком і говорили: «Щоб тоді вороги мо-
14 Зап. 6.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну Львів-
ської обл. від Ковальчук Марії Василівни, 1950 р. н. (мати
переселенка з с. Брилинці Перемишильського повіту).
15 Зап. 2.08.2012 р. у с. Долиняни Городоцького р-ну від
Приступи Євгенії Василівни, 1931 р. н. (переселенки з
с. Зімно Томашівського повіту).
16 Зап. 21.03.2011 р. у м. Львові (Кривчиці) від Навроць-
кої Марії Григорівни, 1934 р. н. (переселенки з с. Стеня-
тин Томашівського повіту).
17 Зап. 23.07.2012 р. у с. Ганачівка Перемишлянського
р-ну від Ругайчук Анни Яківни, 1928. р. н. (переселенки
з с. Заліська Воля Ярославського повіту).
18 Зап. 12.03.2011 р. у с. Волове Перемишлянського р-ну
від Романюк Надії Романівни, 1936 р. н. (переселенки з
с. Кмичин Томашівського повіту).
19 Зап. 3.08.2012 р. у с. Луковець Вишнівський Рогатин-
ського р-ну Івано-Франківської обл. від Щеснюк Віри
Іванівни, 1938 р. н. (переселенки з с. Сосниця Ярослав-
ського повіту).
20 Зап. 5.08.2012 р. у с. Переможне Городоцького р-ну від
Мончак Лідія Михайлівни, 1936 р. н. (переселенки з
с. Млини Любачівського повіту).
91Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
гли зло зробити, як той мак позбирають» 21. А на За-
карпатті дещо інший варіант повір’я, де в окремих се-
лах вірили, що коли розсипати мак перед хатою та
господарськими спорудами, то відьми до них не про-
никнуть, бо змушені будуть збирати та лічити мако-
ві зернини і не матимуть часу шкодити [19, с. 348].
Виходець зі с. Брилинці Перемишльського пові-
ту в розповіді із нами зазначала, що день Літнього
Миколая (22 травня) вважався пустим днем, тому
тоді нічого не садили 22.
У с. Лази на Ярославщині обходили свято Мако-
вея (14 серпня): жінки в’язали китиці із земних пло-
дів та всякої городини, як, наприклад, колоски жита,
пшениці, часник, цибулю, маківку, кріп, яблука з га-
лузкою та інші овочі і плоди [10, с. 148]. Відзначен-
ня цього свята зустрічаємо і в інших етнографічних
районах України.
Проводились також спеціальні магічні ритуали з
метою сприяння врожайності фруктів. Ритуали були
спрямовані на те, щоб змусити вродити неплідні де-
рева, або ті, які давали поганий врожай. Ці ритуали
мають продукуючий та антропеїчний зміст. Під час
їх виконання імітували рубку дерев, погрожували їм
вербально тощо. Люди домагалися їхнього пробу-
дження — початку плодоношення. Дійовою особою
виступав господар. Найпоширенішим був ритуал
символічної погрози дереву зрубати його. Ось як про
це згадує уродженець с. Махнова Любачівщини:
«Після свят [Святої вечері. – Прим. ред.] батько
збирав сіно, що було в хаті на столі і під столом, ви-
носив у сад, крутив перевесло, обвивав яблуню, брав
до рук сокиру і говорив до яблуні і питався:
— Чи будеш родити яблука? Чи ні? Якщо ні, то
я тебе зітну!
Замірявся стинати — яблуня тряслась і тихенько
стояла, страх налітав на яблуню, бо в саді була со-
кира. Кожна яблуня і слива мали ту саму небезпеку
від сокири» [1, с. 37].
Цікавим є звичай на Холмщині (Томашівщині),
який був поширений на Святий Вечір (6 січня),
21 Зап. 7.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Кравець Катерини Миколаївної,
1922 р. н. (переселенки з с. Ямна Перемишльського
повіту).
22 Зап 7.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Ольшанської Михайлини Іванівни,
1936 р. н. (переселенки з с. Брилинці Перемишльсько-
го повіту).
коли господар ходив до дерева, яке не родило, і вда-
ряв негострим боком сокири три рази, — це пови-
нно було забезпечити родючість цього дерева на-
ступного року 23.
Переселенка зі с. Кмичин Томашівського повіту,
Холмщина, вказувала, що на свято Степана (9 січ-
ня) соломою перев’язували діти дерева і говорили:
«Ставай, не спи, ябка (черешні, вишні) роди» 24. Це
мало на меті пробудити дерева.
Варто зауважити, що причиною таких звернень,
промовлянь до дерева є первісні загальнолюдські по-
гляди на нього як на істоту, яка має душу, подібну
людській [12, с. 235].
Після Йордану в с. Лазах Ярославського повіту
колосками з вівсяного снопа-дідуха господарі обв’я-
зували дерева в саду, щоб в той спосіб поживити всіх
птахів [10, с. 119].
Перев’язування дерев соломою селяни вважали
одним із звичаїв, щоб захистити дерева від зайців 25.
Обряди, спрямовані на підвищення врожайності
неплідних дерев (ритуали символічної погрози дере-
ву зрубати його) зафіксовані також в українців Бу-
ковини [13, с. 126], на Волинському Поліссі [8,
с. 32—33], Полтавщині Середньому Подніпров’ї
(Полтавщині (Лубенщині)) [12, с. 235] та на інших
територіях України.
Цей обряд, крім українців, був поширений серед
західних та південних слов’ян, а також інших наро-
дів Європи, наприклад, мешканців Піренейського
півострова тощо. Так, зокрема, білоруси перев’язували
неплідні дерева напередодні Водохреща. Для цього
вони виходили в сад босоніж і виголошували закли-
нання: «Нэ бийся морозу, як я нэ боюсь». У чехів
у Велику суботу господар оббігав у саду почергово
всі дерева, бив їх сокирою і перев’язував, примов-
ляючи: «Зав’яжіться дерева, якщо не станьте
зав’язуватися, зрубаємо вас» [13, с. 126]. В Дука-
гіні (північна Албанія) на другий день різдвяних свят
всі члени сім’ї підходили до фруктових дерев. Голо-
23 Зап. 21.03.2011 р. у м. Львові (Кривчиці) від Навроць-
кої Марії Григорівни, 1934 р. н. (переселенки з с. Стеня-
тин Томашівського повіту).
24 Зап. 12.03.2011 р. у с. Волове Перемишлянського р-ну
від Романюк Надії Романівни, 1935 р. н. (переселенки з
с. Кмичин Томашівського повіту).
25 Зап. 29.07.2010 р. у с. Верхня Білка Пустомитівського
р-ну Львівської обл. від Клебан Марії Іванівни, 1930 р. н.
(переселенки з с. Корениця Ярославського повіту).
Ольга БОСа92
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
ва імітував наміри зрубати дерево сокирою, вимов-
ляючи: «Ти даси фрукти в наступному році! Інакше
я тебе зрубаю». Діти відповідали замість дерева:
«Не рубай мене, я не залишу тебе без нічого!». Під
дерево клали жмут соломи, яка була розістлана на-
передодні навколо столу, трохи попелу від ритуаль-
ного поліна (бадняка) [13, с. 126].
На Водохреща (19 січня) коли кропили господар
чи господиня дерева промовляли: «Щоби було стіль-
ки яблучок (чи грушок, або ін.), скільки на небі
зірочок» 26. Також у цей день в Грубешівському пові-
ті (Холмщина), коли перед обідом на Водохреща гос-
подиня замішуючи тісто на пироги, а витягнувши руку
і не обтираючи її, чимскоріше бігла в сад і обв’язувала
садові дерева соломою, примовляючи: «Щоби сь на
той рік родили яблука (або грушки) такі добрі і м’які,
як тісто» [20, с. 9]. Ці та інші обрядодії мали на меті
сприяти врожайності плодових дерев.
Польський етнограф і фольклорист О. Кольберг
зазначав, що на Перемишльщині шкаралупи від
з’їжджених свячених крашанок з Пасхи господині
викидають в город на розсаду капусти, щоб вона
мала великі головки і гусінь її не об’їдала [21, с. 34].
Переселенка зі с. Трийчичі Перемишльського пові-
ту розповідала, що шкаралупи від свячених яєць ви-
кидали в город, щоб маруна росла 27. Маруна — це
лікарська рослина. В поясненнях до приповідок
український етнограф, письменник, громадський
діяч І. Франко вказує, що маруна — пахуче зілля,
розмарин [3, с. 509]. Про закопування шкаралупи
з свячених писанок-крашанок у город в деяких міс-
цевостях згадує український дослідник-етнолог
С. Килимник [7, с. 102].
Шкаралупи яєць у с. Брилинцях (Перемишиль-
щина), які були використані на випікання паски, роз-
вішували на деревах (яблунях), щоб вони добре ро-
дили 28. Порівняно зі східною Волинню, там брали
саме шкарлупки зі свяченого яйця і закопували під
26 Зап. 7.10.2010 р. у с. Нижня Білка Пустомитівського
р-ну Львівської обл. від Галіци Марії, 1927 р. н. (пере-
селенки з с. Башня Дільня Любачівського повіту).
27 Зап. 28.03.2011 р. у м. Львів (Кривчиці) від Кіт (Мись-
ко) Стефанії Миколаївни, 1934 р. н. (переселенки з
с. Трийчичі Перемишльського повіту).
28 Зап 6.07.2012 р. у с. Берездівці Миколаївського р-ну
Львівської обл. від Іваницького Андрія Григоровича,
1927 р. н. (переселенця з с. Брилинці Перемишльсько-
го повіту).
вишнею чи яблунею, вважаючи що після цього де-
рева добре родитимуть [9, с. 541].
Отже, попередні дослідження українців Надсян-
ня і Холмщини на своїх історико-етнічних землях і
наші польові спостереження цих представників вже
у статусі переселенців сьогодні переконують у тому,
що проживаючи більш ніж півстоліття за межами сво-
їх теренів, українці Надсяння і Холмщини практич-
но без найменших впливів і трансформацій зберіга-
ють традиційні знання і досвід у галузі городництва
й садівництва, а також звичаї та обряди, пов’язані з
ними. Ще й досі дотримуються господарських прак-
тик щодо певних городніх культур, що дає змогу про-
стежити як локальні, так і загальноукраїнські риси.
1. вовк С. Зимові свята в Махнові / Стефан Вовк //
Вісник Любачівщини. — Вип. 2. — Львів, 1996. —
С. 36—39.
2. возняк М. Народний календар із Овруччини 50 pp.
XIX ст. в записі Михаила Пйотровського / Михайло
Возняк // Древляни: збірник статей і матеріалів з
історії та культури Поліського краю. — Львів : Інститут
народознавства НАН України, 1996. — Вип. 1. —
С. 291—335.
3. Галицько-руські народні приповідки : у 3-х т. / зібрав,
упорядкував і пояснив Др. Іван Франко ; 2-е вид. —
Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2006. — Т. 2. — 818 с.
4. Годованська О. Народне городництво і садівництво на
Опіллі (за матеріалами опитувань (усної історії))
Оксана Годованська // Наукові зошити історичного
факультету Львівського національного університету
іме ні І. Франка. Зб. наукових праць. — Львів : Вид-
во ЛНУ, 2005. — Вип. 7. — С. 141—149.
5. Грабець в. З бувальщини Нового Села коло Чесанова
в Галичині 1826—1944 / Василь Грабець ; Наукове
товариство ім. Шевченка. Український архів. —
Т. XVІІІ. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто,
1967. — 103 с.
6. Зубрицький М. Народний календар, народні звичаї і
повірки, прив’язані до днів в тижні і до рокових свят /
М. Зубрицький // Матеріали до українсько-руської
етнології. — Львів, 1900. — Т. 3. — С. 33—60.
7. килимник С. Український рік у народніх звичаях в іс-
торичному освітленні : у 4 т. / С. Килимник. — Т. 4
(Літній цикл). — Вінніпег, 1957. — 180 с.
8. кондратович О. Народний календар Волинського
Полісся від свята до свята / О. Кондратович. —
Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2009. —
200 с.
9. конопка в. Аграрні мотиви в календарній обрядовості
українців східної частини Волині (за матеріалами екс-
педиції 2007 р.) / Володимир Конопка // Народо-
93Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 1 (109), 2013
знавчі зошити. — Львів, 2007. — № 5—7. —
С. 540—544.
10. лозовський М. Село Лази. Збірник історичних, архе-
ологічних, етнографічних нарисів та спогадів про село
Лази на Ярославщині в Західній Україні / Мирон Ло-
зовський ; Наукове товариство ім. Шевченка. Україн-
ський архів. — Т. 51. — Торонто ; Нью-Йорк; Па-
риж ; Сидней, 1988. — 192 с.
11. Максимович М. Дні та місяці українського селянина /
Михайло Максимович ; пер. з рос. — К. : Обереги,
2002. — 189 с.
12. Милорадович в.П. Житье-бытье Лубенского крес-
тьянина / В.П. Милорадович // Українці: народні ві-
рування, повір’я, демонологія. — К. : Либідь, 1991. —
С. 170—341.
13. Мойсей а. Аграрні звичаї та обряди у народному
календарі східнороманського населення Буковини /
Антоній Мойсей. — Чернівці : Друк Арт, 2010. —
320 с. : 36 іл.
14. Остапик О. Одиниці виміру, народні прикмети та на-
родний календар / О. Остапик // Лемківщина. Істо-
рико-етнографічне дослідження : в 2-х т. — Т. 2. Ду-
ховна культура / за ред. Гошка Ю. — Львів : Інститут
народознавства НАН України, 2002. — С. 127—136.
15. Пастернак Я. Звичаї та вірування в с. Зіболках Жов-
ківського повіту / Я. Пастернак // Матеріяли до етнології
та антропології. Видає Етнографічна комісія наукового
товариства ім. Шевченка у Львові. — Т. ХХІ—
ХХІІ. — Ч. І. — Львів, 1929. — С. 321—352.
16. Пахолок і.Р. Зелені свята в українців: традиційні
звичаї та обряди : дис. ...канд. іст. наук: 07.00.05 /
Пахолок Інна Ростиславівна ; Нац. акад. наук України,
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут
народознавства. — Львів, 2011. — 208 с.
17. Рижик Є. Календарна обрядовість українців Холмщи-
ни і Підляшшя / Єлизавета Рижик // Холмщина і
Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження / відп.
ред. В. Борисенко. — К. : Родовід, 1997. — С. 30.
18. Творун С. Весняні аграрні звичаї та обряди українців
Поділля / Світлана Творун // Народна творчість та
етнографія. — К., 1991. — № 3. — С. 29—34.
19. Тиводар М. Етнографія Закарпаття: Історико-етно-
гра фічний нарис / Михайло Тиводар. — Ужгород :
Граж да, 2010. — 416 с.
20. Чубинський П.П. Календарь народних обычаев и об-
рядов / П.П. Чубинський. — К. : Музична Україна,
1993. — 80 с.
21. kolberg O. Przemyskie / Oskar Kolberg // Dzieła
wszyst kie. — Wrocław ; Poznań : [Б. в.,], 1964. —
Т. 35. — 244 s.
Olha Bosa
ON MOTIVES OF FRUIT AND VEGETABLE
GARDENING IN THE FOLK HOUSEHOLD
CALENDAR RE-SETTLERS FROM SAN
RIVER BASIN AND KHOLM REGION
In the article based upon respondents’ answers and questionnaire
materials have been considered and analyzed some motives of
gardening in the folk household calendar by expatriated re-set-
tlers from San River Basin and Kholm Region. So local as all-
Ukrainian typical features of motives have been put under study.
Conclusions of the paper have brought quite substantial addi-
tions to previous research-works on less-known aspects of agri-
culture by re-settlers from San River Basin and Kholm Region.
Keywords: San River Basin, Kholm Region, household ca-
lendar, rite.
Ольга Боса
ОГОРОДНО-САДОВЫЕ МОТИВЫ
В НАРОДНО-ХОЗЯЙСТВЕННОМ
КАЛЕНДАРЕ ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ
НАДСАНЬЯ И ХОЛМЩИНЫ
В статье на основе материалов опросов респондентов рас-
смотрены и проанализированы огородно-садовые мотивы
в хозяйственном календаре переселенцев с Надсанья и
Холмщины. В них прослеживаются как локальные, так и
общеукраинские черты. Выводы существенно дополняют
предыдущие труды о малоизученных аспектах культуры
переселенцев с Надсанья и Холмщины.
Ключевые слова: Надсанье, Холмщина, хозяйственный
календарь, обряд.
|