Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу

Рецензія на книгу: Колесса Ф.М. Обнова української етнографії й фольклористики на західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського / упорядкування, підготовка тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини КовальФучило. — К. : Логос, 2011. — 239 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народознавчі зошити
Date:2012
Main Author: Кузьменко, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут народознавства НАН України 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94919
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу / О. Кузьменко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1257-1260. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859920696352702464
author Кузьменко, О.
author_facet Кузьменко, О.
citation_txt Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу / О. Кузьменко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1257-1260. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Народознавчі зошити
description Рецензія на книгу: Колесса Ф.М. Обнова української етнографії й фольклористики на західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського / упорядкування, підготовка тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини КовальФучило. — К. : Логос, 2011. — 239 с.
first_indexed 2025-12-07T16:07:00Z
format Article
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 © О. КУЗЬМЕНКО, 2012 Оксана КУЗЬМЕНКО ГОЛОС ЧАСУ У СКРИПТАХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ДІАЛОГУ Колесса Ф.М. Обнова української етнографії й фольклористики на західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського / упорядкування, підготовка тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини Коваль‑ Фучило. — К. : Логос, 2011. — 239 с. Публікації архівних матеріалів з царини наукового життя інституції — це завжди своєрідне одкро- вення та відкриття несподіваних ракурсів діяльності знаних дослідницьких осередків, окремих відділів та їх членів. У великому обширі рукописів, що нерідко довгі роки чекають свого публічного виявлення, епістолярна спадщина займає особливе, можна сказати, провідне місце як безцінне джерело інформації про наукові ін- спірації певної доби. Зауважимо, що листування — це та ділянка, яка далеко не найкраще представлена на сторінках історії української фольклористики, оскіль- ки багато безповоротно пропало у вирі трагічних подій першої половини ХХ століття. Немає сумніву в тому, що кожне оприлюднення листовного спілкування зна- кових постатей, які формували підвалини академічно- го народознавства, відкриває для сучасників не тільки обставини приватного життя і комунікативний обшир тієї чи іншої персоналії, а головно увиразнює прихова- ні мотиви, причини та умови формування дослідниць- ких принципів, генеральних наукових ідей, які поро- джували шляхи розвитку новітньої української гумані- тарної науки в ХХ ст. Такими надзвичайно цікавими і науково вартісними є публікації, скажімо, листувань Володимира Гнатюка [2, с. 293—308], Осипа Роз- дольського [8]. Поважне місце у цьому переліку за- ймає фігура Філарета Колесси (1871—1947) — ви- датного українського фольклориста, і за справедливою оцінкою Климента Квітки, «найвизначнішого ученого- дослідника української народної музики». Здавалось би, що в останнє десятиліття рукопис- на науково-дослідницька й епістолярна спадщина Ф. Колесси вже виповнена завдяки кільком ґрун- товним публікаціям низки його статей («Спроба пе- ріодизації української народної поезії» [7], «Огляд українсько-руської народної поезії» [6]), рецензій («Огляд праць проф., д-ра Зенона Кузелі з обсягу етнографії й етнології», «Катерина Грушевська. «Українські Народні Думи…») тощо. Відзначимо обширні публікації взаємного листування вченого з діячами історії української науки і культури: Михай- лом Грушевським [4, с. 396—450], Катериною Гру- шевською [5, с. 521—541], Климентом Квіткою [3, с. 309—416]. У цьому руслі триває поважна кіль- кадесятилітня праця професора Софії Грици, знаної дослідниці спадщини Ф. Колесси, яка достатньо до- бре ознайомлена з родинним архівом Колесс 1. 1 Одна з останніх її публікацій, яка ще триває і, можливо, через те не внесена до переліку літератури І. Коваль- Фучило [1]. Оксана кУЗЬМЕНкО1258 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 Проте, як виявилося, ще чимало невідомого із розпорошеного доробку ученого криється в інсти- тутських архівах, а також в малодоступних зару- біжних бібліотечних фондах, які потребують спе- ціальних дозволів, зокрема Науково-дослідного відділу рукописів Російської державної бібліотеки при Російській державній бібліотеці у м. Москві (НИОР РГБ). Тому рецензована книга, яка ста- ла результатом активного наукового інтересу, не- всипущої пошукової енергії та інтуїції Ірини Коваль-Фучило, вважаємо, є потрібним цінним доповненням до загального портрету академіка Фі- ларета Колесси та характеристики його науково- громадської, адміністративної праці на посаді за- відувача відділу фольклору та етнографії Львів- ського філіалу Інститут мистецтвознавства, фольклору й етнографії АН УРСР у річницю 140- річчя з дня його народження. Публікація відображає новаторський підхід ав- торки у ділянці едиції архівних матеріалів. Маємо на увазі особливості компонування збірника, у яко- му І. Коваль-Фучило намагалася вичерпно пред- ставити постать Ф. Колесси на тлі різножанрових документів одного десятиріччя (1939—1949 роки). Збірник скомпоновано із чотирьох виразних час- тин, де перший блок складають статті: аналітична розвідка «Філарет Колесса і його Відділ» і вперше опублікована праця Ф. Колесси «Обнова україн- ської етнографії та фольклористики на Західних об- ластях УРСР» (с. 5—32), написана на замовлен- ня і перекладена російською мовою. У вступній статті авторка на основі листування, різнорідних архівних документів, зокрема Руко- писного відділу Інституту народознавства НАН України (м. Львів), аналізує об’єктивні причини, які покликали до життя появу статті Ф. Колесси. Ця стаття, за задумом академіка, мала ознайоми- ти наукову громадськість усього Радянського Со- юзу із планами видань та вже підготовленими пра- цями львівських учених на полі етнографії та фоль- клористики. У цьому, як справедливо зауважила І. Коваль-Фучило, найбільша цінність статті, яка, вважаємо, стала маніфестом українознавчих дослі- джень М. Скорика, В. Пастущина, О. Роздоль- ського, С. Людкевича, О. Фадейко та інших у час зростаючої суспільної кривди, якої зазнавали га- лицькі науковці після прилучення західноукраїн- ських земель до тоталітарної держави СРСР. Ска- жімо, згадка Ф. Колесси про історію становлення та труднощі Наукового Товариства імені Шевчен- ка, його вагому роль в «культурному об’єднанні українського народу» (с. 33) у формуванні тради- цій львівської школи спонукала до того, що стаття неминуче опинилася в прокрустовому ложі радян- ської цензури, незважаючи на відчайдушні спроби автора відтворити панегіричну стилістику робіт того часу. Відтак на марґінесі залишилися цінні заува- ження авторитетного ученого про духовну і мате- ріальну культуру українців Галичини, зокрема про роль індивідуального почину в народній поезії, про особливості фольклоротворчого процесу, опертого на засадах соціальних, культурно-політичних змін, які зазнавало традиційне селянське середовище творців та носіїв українського фольклору другої по- ловини ХХ ст. Залишається актуальною і для на- шого часу висловлена у статті думка Ф. Колесси про слабку поінформованість зарубіжних дослід- ників із надбаннями українських учених, що не дає змоги зробити достатньо вивірені наукові висновки у царині етнології та фольклористики. Другу частину наукового видання складає листу- вання 1940—1946 років. Це підбірка з 11 листів Фі- ларета Колесси до Марка Азадовського (1888— 1954), російського фольклориста, знаного автора дво- томної «Історії російської фольклористики» (Москва, 1259Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 1958, 1963); 14 листів М. Азадовського до Ф. Ко- лесси, які авторка упорядкувала за згодою і за допо- могою онуки вче ного — Роксолани Залєської, та один лист сина Філарета Колесси, Миколи, до дру- жини М. Азадовського — Лідії Азадовської у спра- ві копій листів М. Азадовського до Ф. Колесси. Вражає доброзичливість тону листовного діалогу науковців, їхня обопільна інтелігентність у ставлен- ні один до одного, що підкріплюється розумінням, а таким чином повагою до рідної мови співбесідника без претензій на її переклад. Уважність до науково- го доробку колеги давала змогу робити їм дуже влуч- ні характеристики, як, скажімо, М. Азадовський про Ф. Колессу в одному із листів зазначив: «Все, що Ви пишете дуже витончено й змістовно» (с. 91) 2. Гідне наслідування й їхнє відчутне бажання взаємо- допомоги з пошуком літератури та щира готовність поділитися науковою інформацією. Разом з тим, із поданих листів постає велика особистісна драма Ф. Колесси, який, будучи винятково працелюбною людиною, в останні роки відчував перевантаженість адміністративними обов’язками, виснаженість хво- робою та невідрадними житейськими обставинами воєнних років. Кожен день, коли не було можливос- ті працювати над улюбленими темами, учений вва- жав «страченими для життя» (с. 67). Третій блок книги доповнюють розлогі «Ко- ментарі» до статті Ф. Колесси та «Додатки», які склали майже дві третіх усього видання і свідчать про значну пошуково-систематизаційну роботу, яку здійснила авторка. Так в останню частину вона помістила кілька маловідомих архівних докумен- тів: звіт-огляд роботи Львівського відділу Інсти- туту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН СРСР у 1947 р. Михайла Скорика, його ж стаття-передмова до фольклорних записів «Укра- їнські народні думи і пісні» акад. Д.І. Яворницького, що опублікована вперше; таблиця-бланк «Архів праць 1947—1948 рр.», в якій відображений склад наукових авторів, перелік праць, час пере- дачі виконаних робіт до архіву, а також «Список найновіших фольклорних матеріалів із польової експедиції і від кореспондентів, Від. Інст. укр. фольклору АН УРСР у Львові від 1940 р.» (за- гально 11 одиниць паспортизованого опису про- 2 Переклад наш. В оригіналі: «Все, что Вы пишете очень изящно и содержательно». зового і пісенного фольклорного матеріалу з тере- нів Косівщини, Дрогобиччини). Четверта частина містить перелік використаної лі- тератури і джерел, іменний покажчик, перелік умов- них скорочень. Вони є важливим інструментарієм, що суттєво полегшує дослідницьку роботу кожно- му, хто візьме до рук цю книгу, яка, як зауважила її автор, є «першою спробою наукового осмислення доробку працівників Львівського відділу фолькло- ру та етнографії Інституту фольклору АН УРСР (після Другої світової війни — Інституту мисте- цтвознавства, фольклору та етнографії, сьогодні — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та ет- нології ім. М. Рильського НАН України), який діяв від кінця 1939-го — до 1949 р…». Відзначимо, що І. Коваль-Фучило фахово і сум- лінно поставилася до підготовки текстологічних ко- ментарів. Вона надзвичайно ретельно висвітлила усі ремарки, поправки, підкреслення, зроблені в доку- ментах і листах. Важливо, що упорядниця зафіксу- вала різночасові зміни, докладно прокоментувавши їх у посторінкових виносках, на жаль, поданих над- то дрібним шрифтом. Заслуговує схвалення невели- ка пояснююча записка «Від упорядника», в якій І. Коваль-Фучило не забула згадати з подякою усіх, хто «словом, ділом і добрим помислом» допоміг їй у підготовці цього збірника, який, звичайно, за кра- щого фінансування, міг би містити і необхідні в та- кого жанру виданнях фотокопії автографів. Переконана, що книга Ірини Коваль-Фучило ста- не поштовхом до продовження роботи у напрямку підготовки та майбутнього перевидання повного кор- пусу документів, які належать перу Філарета Ко- лесси, корифея української етномузикології та фоль- клористики. Рецензоване видання — це чинний спо- гад про тих, хто був світочем і чорноробом наукової праці на ниві українського народознавства в період нелегких 1940-х років, гідна данина світлої пам’яті академіка Філарета Колесси у рік його ювілею, а та- кож львівських учених, призабуті імена яких зали- шені в скриптах історії української фольклористики другої третини ХХ ст. 1. Грица С. Листи Миколи Колесси з приводу видання спадщини його батька — Філарета Колесси / С. Гри- ца // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 118—125 ; № 4. — С. 52—62. Оксана кУЗЬМЕНкО1260 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012 2. Дем’ян Г. Листи Володимира Гнатюка до Михайла Зубрицького / Г. Дем’ян // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССXХIII: Пра- ці секції етнографії та фольклористики. — Львів, 1992. 3. Залєська Р. Листування Климента Квітки і Філаре- та Колесси / Р. Залєська, А. Іваницький // За- писки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССXХIII: Праці секції етнографії та фолькло- ристики. — Львів, 1992. 4. колесса к. Взаємне листування Філарета Колесси та Михайла Грушевського / К. Колесса // Записки На- укового товариства імені Шевченка. — Т. ССXХХ: Праці секції етнографії та фольклористики. — Львів, 1995. 5. колесса к. Листування Філарета Колесси і Катерини Грушевської / К. Колесса // Записки Наукового то- вариства імені Шевченка. — Т. ССXLII: Праці сек- ції етнографії та фольклористики. — Львів, 2001. 6. колесса Ф. Огляд українсько-руської народної пое- зії / Ф. Колесса // Вісник Львівського національно- го університету: Серія філологічна. — Львів, 2009. — Вип. 47. — С. 165—272. 7. Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX—XX століття : зб. наук. пр. та матеріалів. — Львів, 2005. — С. 354—407. — (Се- рія «Українська філологія». — Вип. 5). 8. Сокіл Г. Із неопублікованого листування Осипа Роз- дольського / Г. Сокіл // Народознавчі зошити. — 1995. — № 4 ; № 5.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94919
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1028-5091
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:07:00Z
publishDate 2012
publisher Інститут народознавства НАН України
record_format dspace
spelling Кузьменко, О.
2016-02-12T15:11:05Z
2016-02-12T15:11:05Z
2012
Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу / О. Кузьменко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1257-1260. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1028-5091
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94919
Рецензія на книгу: Колесса Ф.М. Обнова української етнографії й фольклористики на західних областях УРСР. Листування Ф. Колесси й М. Азадовського / упорядкування, підготовка тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини КовальФучило. — К. : Логос, 2011. — 239 с.
uk
Інститут народознавства НАН України
Народознавчі зошити
Рецензії
Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
Article
published earlier
spellingShingle Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
Кузьменко, О.
Рецензії
title Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
title_full Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
title_fullStr Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
title_full_unstemmed Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
title_short Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
title_sort голос часу у скриптах інтелектуального діалогу
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94919
work_keys_str_mv AT kuzʹmenkoo golosčasuuskriptahíntelektualʹnogodíalogu