Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва
Рецензія на книгу: Никорак О. Українська народна тканина
 ХІХ—ХХ ст. Типологізація, локалізація,
 художні особливості. — Львів, 2004
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94920 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва / Т. Печенюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1251-1256. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270828050972672 |
|---|---|
| author | Печенюк, Т. |
| author_facet | Печенюк, Т. |
| citation_txt | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва / Т. Печенюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1251-1256. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Рецензія на книгу: Никорак О. Українська народна тканина
ХІХ—ХХ ст. Типологізація, локалізація,
художні особливості. — Львів, 2004
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:06:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Рецензії
© Т. ПЕЧЕНЮК, 2012
Таміла ПЕЧЕНЮК
СТРУКТУРНА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
ТВОРІВ ДЕКОРАТИВНО‑
ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА
Никорак О. Українська народна тканина
ХІХ—ХХ ст. Типологізація, локалізація,
художні особливості. — Львів, 2004
«Проблеми наукової систематизації й типоло-
гії є предметом тривалої полеміки серед
учених різних галузей науки, в тому числі й етно-
графів та мистетцвознавців. Дотепер не вироблено
єдиного критерію стосовно типології явищ культу-
ри і мистецтва зокрема, хоча це питання перебуває
в полі зору науковців-теоретиків» (c. 172). Звер-
таючись до слів відомого в Україні науковця п. Оле-
ни Никорак, автор статті не лише долучається до
подібної полеміки, але й висловлює власне пошану-
вання до праці цієї людини на ниві дослідження
українського народного мистецтва. Передусім,
йдеться про монографію «Українська народна тка-
нина ХІХ—ХХ ст.», що вийшла друком у Львові
у 2004 році і яка спонукає як до поглиблення знань,
так і до наукового обговорення.
Перш за все слід наголосити, що наша стаття не
є рецензією на це фундаментальне дослідження. Це
певна рефлексія на проблему, яка там розглядаєть-
ся, однак, на нашу думку, залишається відкритою,
не зважаючи на те, що наукова концепція О. Нико-
рак доволі переконлива.
Аналізуючи історіографічний аспект типології
українських народних тканин (Ф. Вовк, О. Воро-
пай, Г. Маслова, К. Матейко, І. Гургула, С. Сидо-
рович та ін.) (c. 169—171), О. Никорак виокрем-
лює існуючі донедавна основні категорії та критерії
типологізації: «Одні вчені на перший план висува-
ють концепцію структурної розробки видів деко-
ративно-прикладного мистецтва, в основі якої ле-
жить морфологічна систематизація за матеріалом і
техніками виготовлення, інші — функціональне
призначення». А це, в свою чергу, вияснює діапа-
зон різних визначальних критеріїв систематизації
«за матеріалом, техніками виготовлення, художнім
вирішенням, регіональними особливостями та функ-
ціональним призначенням» (c. 172). І тут автор ви-
значає свої орієнтири, будуючи власну системати-
зацію українських народних тканих виробів на осно-
ві «морфологічної ситематизація основних естетичних
категорій, які стосуються декоративно-прикладного
мистетцва і типології творів», що розроблена сучас-
ним мистецтвознавцем М. Станкевичем та апробо-
вана Р. Захарчук-Чугай. Особливістю цієї систе-
ми є поділ на види, роди, типологічні групи, типи,
художні твори (вироби) (c. 172). На думку О. Ни-
корак, «найсуттєвішим критерієм систематизації на-
родних тканих виробів є їх функція, яка виступати-
ме в нашій праці («Українська народна тканина». —
Таміла ПЕЧЕНюк1252
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Т. ІІ) визначальною класифікаційною одиницею їх
системного вивчення та фактичного джерельного
матеріалу, що стосується їх побутового призначен-
ня. Функція є основою для визначення видів, під-
видів, типологічних груп, типів творів декоративно-
го мис тецтва...» (c. 174).
Цілковито погоджуючись із засадничими основа-
ми морфологічної систематизації та принципами ти-
пологізації, пропонуємо своє бачення відбору кри‑
теріїв класифікаційної одиниці та їх відповіднос‑
ті до структурних рівнів.
Для початку слід нагадати загальну схему (струк-
туру) морфологічної систематизації, за якою можна
розглядати те чи інше явище мистецтва: вид — під-
від — рід — типологічна група — типологічна під-
група — тип —художній виріб.
Тепер щодо вже існуючого діапазону різних ви-
значальних критеріїв систематизації: «за матеріалом,
техніками виготовлення, художнім вирішенням, ре-
гіональними особливостями та функціональним при-
значенням». На цьому моменті слід зупинитись до-
кладніше, адже саме виокремлення «функціональ-
ного імперативу» як основоположної класифікаційної
одиниці, на нашу думку, схиляє до розгляду класи-
фікаційної системи О. Никорак як авторської на
кшталт теоретичних концепції А. Курилович та
О. Постолакі, про які згадує сама ж п. Олена.
Логіка обрання функції в якості основного кри-
терію систематизації «народних тканих виробів», з
одного боку, не викликає заперечень, адже йдеть-
ся про сукупність текстильних (матеріал) тканих
(техніка) виробів, тобто, критерії «матеріал» та
«техніка» є їх спільними якостями, відтак вони не
можуть визначати ту чи іншу диференціацію фак-
тологічної бази (об’єкта дослідження).
Уточнення, на нашу думку, потребує вислів
О. Никорак «функція є основою для визначення
видів, підвидів, типологічних груп, типів творів де-
коративного мистецтва...» (c. 174). Саме тут ви-
никають певні застереження, адже на вищих рів-
нях морфо логічної системи не можна уникнути за-
стосування інших критеріїв систематизації. Не
уникає їх і О. Никорак, яка у чіткій графічній схе-
мі відображає своє розуміння морфологічної сис-
тематизації феномену — народної тканої тканини,
де найвищим рівнем є деко ративно-прикладне мис-
тецтво — вид, а наступним рівнем є текстиль, який
за логікою речей мав би бути підвидом (аналогіч-
но до кераміки, дерева, металу тощо). Як бачимо,
саме на цьому другому рівні як критерій активно
задіяний «матеріал». Цілком підтримуючи подаль-
ше представлення у графічній структурі наступно-
го третього рівня — членування за спільними
ознаками-відмінами (матеріал-техніка), мусимо на-
гадати, що саме цей рівень слід розглядати як —
рід. Тут слід з’ясувати певні розбіжності запропо-
нованої автором графічної структурної схеми та її
безпосередніх кваліфікаційних характеристик.
«Ткацтво належить до однієї з найпоширеніших
галузей народної творчості, яка одночасно є підви-
дом (виділення наше. — Т. П.) декоративно-при-
кладного мистецтва. Воно об’єднує ручне і машин-
не (промислове) виготовлення тканин. Ручне тка-
цтво з огляду на розуміння традицій, у свою чергу,
диференціюється на народне, професійне й самоді-
яльне» (c. 176). Цей вислів, як і конкретне визна-
чення об’єкта на початку праці О. Никорак, окрес-
лює параметри мистецького явища, яке має бути
включено в морфологічну систему видів мистецтва.
Разом з тим, саме у наведеному вислові ми знахо-
димо певну невідповідність до схеми: ткацтво не є
підвидом декоративно-прикладного мистецтва,
воно є структурним підрозділом підвиду — «тек-
стиль». Відтак ткацтво — рід, який в тій же мірі
поділяється на ручне та машинне, як і інші «роди»
текстильних технік: в’язання, мережива, вишивки,
вибійки, розпису тощо. Бо параметри «ткацтва, ви-
бійки, розпису»… «та «ручне, машинне» — це па-
раметри однієї категорії — «техніка», коли визна-
чаються способи виготовлення, відтак це параме-
три одного структурного рівня, який може мати
варіанти. Щодо інших варіантів цього ж таки рів-
ня, про які згадує О. Никорак: «народне», «про-
фесійне», «самодіяльне», то їх диференціацію, на
нашу думку, слід розпочинати від перших рівнів
систематизації, тобто вони можуть бути варіанта-
ми усіх попередніх структурних рівнів Так деко-
ративно-прикладне мистецтво (вид) може розгля-
датись як «народне», «професійне» та «самодіяль-
не». Наступний його рівень (підвид) — текстиль
(кераміка, скло, дерево тощо) теж може диферен-
ціюватись за такими ж параметрами.
Подальші класифікаційні характеристики О. Ни-
корак вповні відповідають передмету дослідження,
1253Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
адже основним критерієм їх диференціації є виключ-
но «функція». Єдиним уточненням, на нашу думку,
є те, що «функціональна» класифікація має розпо-
чинатися з рівня «типологічної групи», а не «роду»
(як у Никорак), про що свідчить логіка морфологіч-
ного структурування.
Спробуємо обгрунтувати не лише своє бачення
відбору критеріїв класифікаційної одиниці, але й їх
відповідності до структурних рівнів. Спочатку слід
згадати, як саме сформувались згадувані нами кате-
горії. Визначення матеріалу, техніки, регіональних
особливостей та функціонального призначення як
критеріїв систематизації можна зіставити з форма-
ми «історичного детермінізму художньої творчості» 1,
які на думку істориків мистецтва перераховувались
в порядку зростання «духовного» начала і посла-
блення «матеріального» [1, с. 102]. Відповідно до
цих форм були утверджені категорії «матеріалу»,
«техніки», «середовища» (за останнім слід вважати
те, що О. Никорак називає «регіональними та функ-
ціональними» особливостями). Згідно з цим рядом,
матеріал, звісно ж, у тісному взаємозв’язку з середо-
вищем, в першу чергу визначав особливості мистець-
ких творів, відтак далі і техніка в межах одного ма-
теріалу формувала свої особливості.
Звернення до цієї концепції має на меті зафіксу-
вати історично обумовлену послідовність категорі-
ального апарату (критеріїв). Для нас є важливим ви-
яснити, що категорія «матеріал» в цій послідовнос-
ті не лише є першою (на початку) для визначення
характеристичних якостей того чи іншого виду мис-
тецтва (особливо декоративно-ужиткового), але й
такою ж визначальною категорією як «середовище»
(у нас — «функція»). Наступним кроком є дифе-
ренціація за технологічними відмінностями в межах
того чи іншого матеріалу (звісно, що і ця категорія
знаходиться у тісному зв’язку з середовищем).
Далі — на рівнях типологізації — домінуючої ваги
набуває власне «функція» (середовище), яка відо-
бражає і ужиткові (застосування), і регіональні (сти-
лістичні), і соціальні (естетичні) якості останнього
щабля систематизації — художнього виробу.
1 До таких форм належать: «детерминізм матеріалу», «де-
термінізм техніки», «детермінізм середовища» (в тому
числі географічного, національного, соціального, куль-
турного), які формувались в порядку зростання «духо-
вного» начала і послаблення «матеріального» [1, с. 101].
Як бачимо звернення до категорії «функція» як
до «визначальної» класифікаційної одиниці» (О. Ни-
корак) не відкидається, а потребує уточнення та
узгодження з іншими категоріями. Адже вислів
«функція є основою для визначення видів, підвидів,
типологічних груп, типів творів декоративного мис-
тецтва...» (О. Никорак) применшує, чи то — змі-
щує значення інших двох категорій як класифікацій-
них, незалежно, чи то хронологічно-поступальний
історичний принцип, чи то конкретна часова пара-
дигма (с. 174) (що зберігає в собі вже сталі харак-
теристики цих категорій).
Саме тому, не відкидаючи категорію «функція»,
морфологічну систематизацію певного виду мистет-
цва пропонуємо проводити з урахуванням певного
компонувння існуючих категорій. Особливістю ком-
понування різних категорій на початкових 2 рівнях
структуризації системи є присутність ключової ка‑
тегорії та додаткової («матеріал + функція» — під-
вид, «техніка + функція» — рід), де категорії «ма-
теріал» та «техніка» — ключові, а категорія «функ-
ція» — допоміжна (додаткова).
Подальші рівні — типологізація — це розмежу-
вання за способом функціонування в середовищі ма-
теріальної та духовної культури творів (виробів),
спільних за матеріалом та технікою. Як бачимо, від
цих рівнів структурної систематизації «функція» по-
чинає працювати як єдиний (ключовий) критерій
(систематизаційна одиниця). Саме функціональні
відмінності визначають класифікаційні характерис-
тики типологічної групи, типологічної підгрупи, типу
(підтипу) та художнього твору (виробу).
Така точка зору предмета систематизації та ти-
пології відображає з одного боку формальну від-
повідність концепції О. Никорак у частині визна-
чення «функції» як класифікаційної одиниці, що
присутня на всіх рівнях систетатизації. Однак ця
присутність не дає підстави розглядати її як визна-
чальну категорію систематизації. Помилковість
відкинення значення категорій «матеріал», «тех-
ніка» за рахунок виокремлення лише категорії
«функція» призвели до плутанини у структуруван-
ні, де підвид включив в себе твори різних матері-
алів та технік. Адже, називаючи ткацтво підвидом,
О. Никорак сюди ж відносить, приміром, і вишив-
2 Історично сформований принцип чергування категорій
(форми мистецької творчості).
Таміла ПЕЧЕНюк1254
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
ку, і вибійку (с. 180), бо наступний рівень систе-
матизації у неї — рід — це вже групи тканин (усіх
технік), що функціонують за різними ознаками.
Виходить, і матеріал, і техніка — це категорії од-
нієї структурної ланки — підвиду. Хоча, до-речі,
в схемі п. Олена все ж виокремлює текстиль як
окремий рівень, однак в тій же схемі не вказано,
який саме рівень відведений «текстилю» (чи то са-
мостійний, чи то варіантний для рівня — вид).
Саме така невідповідність в характеристичних
означеннях текстової та графічної частини моно-
графії і була першим поштовхом до уточнення, ра-
зом з тим до представлення власного бачення кри-
теріїв (класифікаційних одиниць) у питанні систе-
матизації окремого явища декоративно-прикладного
мистецтва. Ще раз наголошуємо, що пропонова-
на точка зору жодним чином не порушує загальну
логіку наукової концепції праці О. Никорак —
першого ґрунтовного дослідження феномену на-
родного ткацтва за матеріалами західних областей
України, авторська позиція якого спирається на
великий обсяг фактологічного та аналітичного ма-
теріалу, що є наслідком значного досвіду в царині
дослідження українського народного текстилю.
Концепцію О. Никорак слід розглядати в мистет-
цвознавстві як окремий вагомий щабель в його те-
оретичній частині, що відображає наукову пози-
цію фахівця поряд з уже існуючими.
У свою чергу, пропонуємо ряд міркувань щодо
власного бачення застосування запропонованих кла-
сифікаційних одиниць (категорій) в морфологічній
структурі декоративно-прикладного мистецтва. За-
уважимо, що пропоновані думки є наслідком не
лише науково-дослідної роботи автора статті, але й
його навчально-методичної роботи в галузі підго-
товки наукових магістерських робіт випускників ка-
федри художнього текстилю Львівської академії
мистецтв, де питання структурної систематизації
явищ мистецтва та дослідження їх класифікаційних
якостей є вкрай важливими.
Отже, якщо першочерговим — «видовим» —
рівнем морфологічної системи виступає деко‑
ративно‑прикладне мистецтво, то його можна
розглядати у наступних варіантах мистецького се-
редовища: 1 — традиційне (народне), 2 — профе-
сійне, 3 — самодіяльне. Класифікаційною одини-
цею варіативності цього рівня є категорія — «
функція» (її стилістична якість), яка, як правиль-
но ствердила О. Никорак, найбільш мобільна і чи
не єдина категорія, тісно пов’язана з соціально-
економічним життям народу.
Наступний структурний рівень — підвид — ві-
дображає складові декоративно-прикладного мис-
тецтва, за яким його можна диференціювати, в пер-
шу чергу згідно класифікаційної одиниці — «мате-
ріал», що є визначальним критерієм. За «матеріалом»
декоративно-прикладне мистецтво поділяється на:
текстиль, кераміку, скло, дерево, метал тощо. Усі під-
види органічно вписуються у запропоновані на по-
передньому рівні варіанти «функціональної» як до-
даткової класифікаційної одиниці: «традиційне»
(традиційний текстиль, традиційна кераміка тощо),
«професійне» (професійний текстиль, професійна
кераміка), «самодіяльне» (...). Тут слід наголосити
на значенні та розумінні категорії «матеріал» як про-
відної класифікаційної одиниці, яка фактично фор-
мує підвалини традиційних видів матеріальної куль-
тури, що в подальшому впливають на так звані ре-
гіональні особливості художніх творів.
Як було зазначено, наступною ланкою, наступ-
ним рівнем систематизації має виступати — рід,
класифікаційною одиницею якого є категорія —
«техніка виготовлення», за якою і розподіляють
кожен підвид. Так, приміром, текстиль містить в
собі: ткацтво, плетіння, в’язання, вибійку, вишив-
ку, розпис, батик і т. д. Значення цієї категорії як
одиниці систематизації позначено ще й тим, що
саме вона визначає і варіативність цього рівня сис-
теми. Мова йде не лише про «ручне» та «машин-
не» виконання (способи виготовлення), що при-
сутнє і в систематизації О. Никорак. Йдеться про
структурні варіанти кожного «роду». Приміром,
варіативність «ткацтва» — ремізне, перебірне, ки-
лимове, шпалерне, жакардове та ін.; варіативність
«вишивки» — гладь, низинка, хрестик і багато ін.
Спираючись на таку позицію можна уникнути не-
порозуміння, коли ткацтво та килимарство опини-
лись в одному структурному підрозділі, як це є в
схемі О. Никорак. Килимарство — це варіант тка-
цтва, а не окремий рід, поряд із ткацтвом.
Наступними рівнями є типологія за принципа-
ми функціонування художніх творів (виробів) в
межах одного матеріалу та техніки створення, при-
кладом чого є типологія тканого текстилю О. Ни-
1255Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
корак. Саме в межах однакових принципів функ-
ціонування і сформувались три сталі типологічні
групи тканин з однаковим «використанням за при-
значенням». Наголошуємо на сталості типологіч-
них груп у систематизації, на противагу тверджен-
ню О. Никорак «типологічна група — форма мін-
лива» (с. 178). Твердження сталості типологічних
груп базується, на нашу думку, на тому, що типо-
логічні групи — це перший (основний) структур-
ний щабель саме типології — рівнів систематиза-
ції на основі окремої класифікаційної одиниці
«функції» 3, який відображає історично сформова-
ні сфери застосування (житло, одяг, господарство)
як сталі відбитки дії цієї функції. Подальша дифе-
ренціація тканин виявляє розгалуження чи інтер’єр-
них, чи одягових, чи то господарських тканин за їх
специфічними функціональними проявами (есте-
тичними, стилістичними тощо). Саме ці прояви мо-
жуть бути історично мінливими, тому мінливими
стають сукупності виробів на цих структурних під-
рівнях. Разом з тим, в цій частині вповні підтри-
муємо твердження О. Никорак, що «типологічно
споріднені вироби часом мають доволі виразні ху-
дожні особливості, що викликає градацію по го-
ризонталі — виділення локальних, територіальних
варіантів тканин за своєрідністю декоративного
вирішення» (с. 178).
На нашу думку, саме типологія як частина за-
гальної структурної систематизації може відобра-
жати пріоритети класифікаційної системи того чи
іншого науковця. Адже діапазон функціональних
якостей доволі широкий. Мова йде про поліфунк-
ціональні якості середовища, що визначає відмін-
ність художніх виробів в межах одного матеріалу
(сировини та її якості) та технології (розміру, фак-
тури, структури, стилістичну, естетичну та ін.).
Саме за цими якостями «більшість учених виріз-
няє функціональні, декоративні та регіональні осо-
бливості» (с. 171). Одним із прикладів такої автор-
ської типологізація і є розглянута концепція О. Ни-
корак. Ймовірно її типологія, що спирається на три
основні групи (у Никорак — «роди»): інтер’єрні,
одягові, господарські, найбільш логічно обгрунто-
вана, виходячи з основних якостей «функції» —
«використання за призначенням».
3 До цього «функція» доповнювала ту чи іншу ключову
категорію.
У свою чергу, поява термінів «декоративні» та
«обрядові» (тканини) у типогічних схемах А. Ку-
рилович та О. Постолакі, про які згадує О. Нико-
рак у своїй праці, на нашу думку, теж пов’язані з
поліфункціональністю категорії «середовища».
Хоча термін «декоративний» найменш вдалий для
визначення «використання за призначенням», адже
він по суті своїй присутній у всіх типологічних гру-
пах тканин, а не лише в тканинах побутового (чи
то інтер’єрного) призначення, як то є у А. Кури-
лович. Щодо терміна «обрядове призначення»
(О. Постолакі), то, поділяючи думку О. Никорак,
вважаємо, що «обрядову» функцію слід розгляда-
ти як варіанти побутування окремих типів тканин
в межах однієї з трьох типологічних груп, а крите-
рієм визначення цих варіантів має виступати в пер-
шу чергу естетична (знаково-символічна) якість,
яка, з одного боку, визначає специфічні риси обря-
дового функціонування цих тканин в складі чи то
одягових, чи то інтер’єрних тканин, з іншого — їх
стилістичні особливості.
Проаналізувавши особливості побудови морфо-
логічної систематизації явищ мистецтва на прикла-
ді теорії О. Никорак та окресливши визначальні
критерії такої систематизації (категорії класифіка-
ційних одиниць), можна зробити висновок щодо
причин тих чи інших розбіжностей у поглядах нау-
ковців на питання систематизації. Першочерговим
моментом, на нашу думку, є те, що подекуди за тер-
міном «типологія» представляється загальна струк-
турна систематизація того чи іншого мистецького
явища. Натомість типологія є лише складовою час-
тиною класифікаційної системи, що структуруєть-
ся згідно цілого ряду класифікаційних одиниць —
категорій (чи сукупності одиниць): матеріал, техні-
ка, функціонування. Звідси і суперечки щодо
доцільності застосування у типології тих чи інших
критеріїв систематизації. Адже характерною осо-
бливістю «типології» є те, що визначальним крите-
рієм її є функція (і тут О. Никорак беззаперечно
права), яка в силу своєї варіативності може пред-
ставити поліфонію багатоступеневої системи певно-
го мистецького явища, яке вже поєднало в собі дві
інші категорії (форми мистецької творчості) — ма-
теріал і техніку. Отже, перш ніж вибудовувати ти-
пологію такого об’єкта дослідження, слід визначи-
ти його місце у загальній морфологічній системі того
Таміла ПЕЧЕНюк1256
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
чи іншого виду мистецтва, де не можна оминути вже
неодноразово згадуваних категорій — «матеріал»,
«техніка» і відповідних для них рівнів систематиза-
ції — підвид та рід. При розгляді лише типології
певного явища розпочинати структурування систе-
ми необхідно з рівнів, що відповідають класифіка-
ційній одиниці — «функції»: типологічна група,
типологічна підгрупа і т. д.
Саме таке «змішування понять» можна знайти у
вислові О. Никорак: «Наступною сходинкою у ти-
пології (після виду і підвиду) є рід, що об’єднує
(виділення моє. — Т. П.) найзагальніші особливос-
ті та ознаки тканих виробів, а також їхні функціо-
нальні відмінності» (с. 176). Чи може типологія роз-
починатись від «виду», який не відповідає критері-
ям лише функції? Натомість в другій частині
речення автор наводить правильне тлумачення щодо
об’єднання функціональних відмінностей, присутніх
в «родових» характеристиках. Тобто в межах роду
ткані вироби об’єднують і одягові, і інтер’єрні, і інші
тканини. Їх розмежування передбачається на наступ-
ному (нижчому) щаблі системи, з якого починаєть-
ся типологія.
Звісно, що на цьому не можна ставити крапки
щодо проблем наукової систематизації й типології
творів (виробів) мистецтва. Разом з тим, лише зі-
ставлення різних точок зору допоможуть пришвид-
шити вирішення цих питань.
1. Базен Ж. История истории искусств: От Вазари до на-
ших дней / Ж. Базен. — М. : Прогресс-Культура,
1994.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94920 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:06:34Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Печенюк, Т. 2016-02-12T15:12:51Z 2016-02-12T15:12:51Z 2012 Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва / Т. Печенюк // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1251-1256. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94920 Рецензія на книгу: Никорак О. Українська народна тканина
 ХІХ—ХХ ст. Типологізація, локалізація,
 художні особливості. — Львів, 2004 uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Рецензії Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва Article published earlier |
| spellingShingle | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва Печенюк, Т. Рецензії |
| title | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| title_full | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| title_fullStr | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| title_full_unstemmed | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| title_short | Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| title_sort | структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94920 |
| work_keys_str_mv | AT pečenûkt strukturnasistematizacíâtvorívdekorativnoprikladnogomistectva |