Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах)
У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтвознавчій
 літературі передумов появи дизайну у Львові, та
 Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна уваг...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94924 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) / М. Маковецька // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1123-1131. — Бібліогр.: 52 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860182685774774272 |
|---|---|
| author | Маковецька, М. |
| author_facet | Маковецька, М. |
| citation_txt | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) / М. Маковецька // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1123-1131. — Бібліогр.: 52 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтвознавчій
літературі передумов появи дизайну у Львові, та
Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна увага
приділяється найбільш значимим явищам, які мали загальноєвропейський розголос та значення для розвитку дизайну в Галичині та Україні в цілому.
In the article some light has been thrown upon the state of research-works
presented by scientific art-scholarship literature
as for preconditions for appearance of design art in Lviv as well
as in Galicia as a whole. On the basis of literature and archival
sources the specificity in building-up of such branches as architectural,
industrial designing etc. has been discovered. Main
attention has been paid to the most significant events with allEuropean
echo and importance for development of design in
Galicia and the whole of Ukraine.
В статье освещено состояние исследований в научной
литературе по искусствоведению предпосылок возникновения дизайна во Львове и Галичине в целом. На
основании литературных и архивных источников открывается специфика построения таких отраслей дизайна, как архитектурный дизайн, промышленный дизайн и др. Основное внимание уделяется наиболее значимым явлениям которые имели общеевропейский резонанс, и имели значение для развития дизайна в Галичине и Украины в целом.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:02:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Поняття дизайну в загальносуспільній рецепції,
а також у професійних колах України на її ет-
нічних територіях набувало поширення доволі нерів-
номірно і не завжди синхронно з відомими культурно-
мистецькими центрами Європи. На це були свої при-
чини. Перш за все, у першій половині XX ст.
предметне поле дизайну розглядалося через призму
системи декоративно-прикладного мистецтва та ар-
хітектури. Такій парадигмі підпорядковувалася і на-
укова методологія, з якою зазвичай акцентувалося
не стільки на проблемах формотворення та комплек-
сності функціональних ознак предметів з їх естетич-
ним еквівалентом, скільки на художньо-образних та
стильових рисах предметів як творів образотворчо-
го або декоративного мистецтва. Другою причиною
можна вважати те, що в європейській історіографії
цього періоду на тривалий час закріпилося поняття
художньої промисловості, яке охоплювало широ-
кий діапазон предметної творчості архітекторів, ху-
дожників і дизайнерів без профільної диференціа-
ції. Третьою причиною стала, вже дещо пізніше,
радянська ідеологія, яка вважала поняття дизайну
чужим класовій природі мистецтва, приналежнос-
ті його до ворожого, буржуазного типу естетичної
творчості. У зв’язку з тим проблематика дизайну в
професійних виданнях СРСР розглядалася як га-
лузь «технічної естетики». Все це стояло на пере-
поні системним науковим дослідженням дизайну в
Україні у широкому діапазоні виявів.
Виходячи з цього постає необхідність виділити та
окреслити найбільш значимі концепції дизайну та
безпосередні «продукти» дизайну у сфері архітекту-
ри і промисловості, тобто прослідкувати історію за-
родження дизайну в Галичині, зокрема як явища, яке
виникло з розвитком промисловості і окреслювало
процес проектування виробів для серійного вироб-
ництва. Ця проблема нероздільна з динамікою роз-
витку на території політико-адміністративної тери-
торії Галичини художньо-промислової освіти та ба-
зових галузей дизайну.
ХІХ століття принесло найбільш значні і стрімкі
зміни в історію людства. Науковий прогрес і рево-
люція радикально змінили життя людей. Але в той
час як в Європі встигла пройти промислова револю-
ція, отримати опір і противників (рух мистецтв і ре-
месел), у Львові промисловість лише зароджува-
лась. Від заснування міста і до середини ХІХ ст. тут
було цехове виробництво. З іншого боку, львівська
архітектура була інтегрована в загальноєвропейські © М. МАКОВЕЦЬКА, 2012
Марта МАКОВЕЦЬКА
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК
ДИЗАЙНУ В ГАЛИЧИНІ
(ВИСВІТЛЕННЯ В НАУКОВИХ
ДЖЕРЕЛАХ)
У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтво-
знавчій літературі передумов появи дизайну у Львові, та
Галичині в цілому. На основі літературних та архівних дже-
рел розкривається специфіка розбудови таких галузей ди-
зайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна увага
приділяється найбільш значимим явищам, які мали загаль-
ноєвропейський розголос та значення для розвитку дизай-
ну в Галичині та Україні в цілому.
Ключові слова: дизайн, ремесла, промисловість, Галичина.
Марта МакОвЕцЬка1124
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
процеси та розвивалась майже синхронно з Віднем.
Віденська архітектурна школа у 1860—1880-х рр.
ХІХ ст. стала провідною у Європі. Впродовж цьо-
го періоду Львів, хоч і повільно, набував рис капіта-
лістичного міста. Перед ним постали нагальні за-
вдання виходу на європейський і світовий ринок. А
це зумовило прискорення розвитку крайової еконо-
міки та індустріалізації краю. Ресмесло впевнено
йшло на зближення з промисловістю, почали ство-
рюватись типові зразки для тиражування.
При розгляді нашої теми важливим є ряд загаль-
них досліджень з історії, культури, мистецтва Укра-
їни, Галичини, чи, зокрема, Львова. Такі, як «Історія
української культури: у 5-ти т.» [17], «Історія Льво-
ва: у 3-х т.» [18], «Наше місто Львів» [43], а також
часопис «Галицька брама» та багато ін. дають мож-
ливість розглядати окремі явища і проблеми в кон-
тексті загальних історичних, культурних, мистецьких
процесів, що акумулювали в собі складне перепле-
тення соціологічних, естетичних та ідеологіних про-
блем. Багато фактичного матеріалу та цінної для нас
інформації містить «Львів. Туристичний путівник»
[26] та монографія Юрія Бірюльова «Мистецтво
львівської сецесії», у якій дається історико-художня
характеристика львівського мистецтва періоду сеце-
сії, розкривається своєрідність цього важливого яви-
ща в українській мистецькій спадщині, розглядають-
ся особливості взаємодії просторових мистецтв [2].
Становлення та розвиток матеріальної культури
щільно пов’язані з соціально-економічними та кон-
структивно-технологічними умовами життєдіяль-
ності людини. Рух «мистецтво і ремесло», який за-
початкувався у Західній Європі в другій половині
ХІХ ст. і поширився по всій Україні, мав на меті
зберегти та поширити традиційне ремесло. У дослі-
джуваний період утверджуються на практиці нові
принципи творчої співпраці народних майстрів і про-
фесійних художників.
Початки дослідження вітчизняної промисловості
сягають останньої чверті ХІХ — перших десятиліть
ХХ ст., серед них особливу увагу привертає неве-
лика монографія В. Січинського «Нариси історії
української промисловості» (Львів, 1936 р.), де об-
ґрунтовано національну природу українського ре-
месла, подано імена майстрів. На підставі широко-
го кола джерел, насамперед архівних, написана кни-
га Я. Кіся «Промисловість Львова у період
феодалізму ХІІІ—ХІХ ст.», де він докладно опи-
сує цехове виробництво, що дає загальне уявлення
про передумови формування промислового вироб-
ництва у Львові [20]. Широку історію творення но-
вого соціального стану приватного підприємництва
висвітлено в книзі «Українські купці і промисловці
у Західній Україні 1920—1945» В. Несторовича
[30] та книзі історика української кооперації А. Ка-
чора «Мужі ідеї і праці» [19].
Не один з сучасних авторів так чи інакше затор-
кував у своїх працях питання зародження дизайну в
Галичині. Тут ми зустрічаємося з фрагментарністю
досліджень, або й відсутністю таких. Роман Яців у
статті «Український інтелект на мистецькій карті Єв-
ропи 1900-х — поч. 1920-х років» пише, що неупо-
рядковані знання про модерні шукання практиків
українського мистецтва обертаються розхитаністю
системи критеріїв, ціннісних та стильових орієнтацій
новочасних художників. Позбавлені можливості оці-
нювати, а то й просто бачити найкращі взірці новіт-
ньої національної класики мистецтва, сучасні митці
нерідко шукають естетичного підґрунтя в набутках
чужинецьких мистецьких шкіл, які багато в чому су-
перечать українській історично-культурній традиції
[52]. На питанні необхідності дослідження саме фе-
номену дизайну в Галичині неодноразово наголошу-
вав Олег Боднар, зокрема у статті «Дизайн в Укра-
їні. Історія, актуальний стан, історія розвитку» [3].
Грунтовною базою для дослідження дизайну в Укра-
їні, зокрема Галичині, є видання, які розкривають клю-
чову сутність дизайну розвинених країн світу в істо-
ричній динаміці. До таких фундаментальних праць з
історії та стилістики промислового дизайну належать
«Дизай и время» Лакшмі Бхаскаран, «Элементы ди-
зайна» під редакцією Ноеля Райлі, «Дизайн интерье-
ров: 6000 лет истории» Джона Пайл.
Важливі матеріали щодо початків дизайну зафік-
совані у каталогах виставок, що відбулися в Галичи-
ні в кін. ХІХ — на поч. ХХ ст., в статтях багатьох
авторів у періодичних виданнях, зокрема І. Гераси-
мовича, О. Луцького, Я. Скопляка, І. Яму линця,
А. Фіголя.
Особливо багато інформації про творчі процеси,
що стосуються розвитку дизайну в Західній Украї-
ні, опубліковано у львівському часопису «Нова
хата», заснованому жіночим промисловим коопера-
тивом «Українське народне мистецтво» (1925).
1125Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Першим і єдиним українським підручником з про-
мислового дизайну є книга Віктора Даниленка «Ди-
зайн». У ньому представлене авторське трактуван-
ня широкого історико-культурного матеріалу на
ґрунті історичного підходу до з’ясування та викла-
дання основ дизайнерської професії. Водночас тут
подано результати аналізу автором найновіших кон-
цепцій сучасної дизайносвіти у провідних школах
світу. У своїй книзі Віктор Даниленко розкриває іс-
торіографію терміна дизайн, а також подає власне
узагальнення визначення дизайну [9]. Найширшим
науковим дослідженням, присвяченим українському
промисловому дизайну, є монографія В.Я. Даниленка
«Дизайн України у світовому контексті художньо-
проектної культури ХХ століття (національний та
глобалізаційний аспекти)» [10].
Р. Яців серед своїх численних напрацювань не раз
заторкував питання власне розвитку промислового
дизайну в Галичині, зокрема в статті «Художник і
українське ділове життя Львова 1920—1930-х ро-
ків: візуальна ідентифікація стосунків», де грунтов-
но дослідив питання зближення українських підпри-
ємців з мистецькими колами Львова [52]. Також ба-
гато питань, присвячених дизайну, простежується в
окремих статтях та деяких текстах у монографіях,
присвячених іншим темам.
Процес розвитку і становлення дизайну в Галичи-
ні був нерозривно пов'язаний з двома напрямами: ре-
презентацією на промислових виставках науково-
технічних досягнень національного і міжнародного
рівня і розвитком професійної дизайнерської освіти.
Важливим засобом налагодження міжрегіональ-
них і міжнародних зв’язків у розвитку промислів і
мистецьких шкіл була організація виставок. Власне
чи не першорядною частиною цього дослідження є
художньо-промислові виставки у Львові, оскільки
влаштування цих виставок хронологічно випереджає
такі події, як заснування художньо-промислових
шкіл, музеїв та товариств. Великою допомогою для
дослідницької праці в цьому напрямі є довідник-
антологія «Українські мистецькі виставки у Львові
(1919—1939)», укладена Р. Яцівим. У виданні
вперше представлено максимально повну докумен-
тацію виставкової активності українських митців
Львова за 20 років між світовими війнами [41].
Суттєвим епізодом для дослідження історії укра-
їнського декоративно-прикладного мистецтва і ди-
зайну була виставка промислів і рукоділля у Львові
1851-го р., введена в науковий обіг С. Король [23].
Завдяки цій знахідці ми маємо підстави починати
відлік історії львівської школи декоративно-
прикладного мистецтва від 1851 року.
Вагомою ланкою в низці досліджень дизайну в
Галичині є питання історії виникнення і розвитку
української національної школи дизайну [3]. Багато
питань художньої освіти Галичини висвітлено на сто-
рінках часописів: педагогічних (додатку до «Учи-
тельського слова» — «Методики і шкільної практи-
ки», «Нашої школи», «Рідної школи», «Учителя»,
«Шляху виховання й навчання» та ін.), мис тецьких
(«Артистичного вістника», «Життя і мистецтва»,
«Карбів», «Мистецтва», «Мистецтва L’ART», «Но-
вої хати», «Українського мистецтва» тощо), техніч-
них («Czasopismo Techniczne»).
На початку ХХ ст. до проблем розвитку худож-
ньої освіти в Галичині зверталися Д. Горняткевич,
В. Крицінський, Т. Мерунович, В. Січинський,
М. Коць, О. Кульчицька, І. Петрова та ін.
Значний внесок у дослідження української мис-
тецької освіти зробив Ростислав Шмагало. В його
дисертації [29], що переросла у фундаментальне ви-
дання «Мистецька освіта в Україні середини
ХІХ — середини ХХ століття», ґрунтовно розгля-
нуто взаємозв’язок української мистецької освіти з
європейською, а також історичний розвиток мис-
тецьких шкіл у всіх регіонах України, створено хро-
нологію мистецькоосвітнього процесу, що є цінним
для нашого дослідження. Укладений Р. Шмагалом
біографічно-бібліографічний «Словник митців-
педагогів України у світі» подає докладні відомості
про меценатів, організаторів мистецької освіти та
митців, які викладали у навчальних закладах різно-
го типу та освітнього рівня.
У дисертаційних дослідженнях С. Нікуленко,
О. Ковальчука, Л. Соколюк та О. Волинської, пра-
цях і статтях Є. Антоновича, В. Даниленка, О. Руд-
ницької, С. Свид, В. Шпільчака, О. Боднара, Г. Кир-
чів та ін. також розглядаються питання художньої, в
тому числі дизайнерської освіти. Зокрема, у дисерта-
ції О. Волинської на тему «Розвиток художньої осві-
ти в Галичині в другій половині XIX — початку
XX століття» [5] проаналізовані передумови станов-
лення і особливості розвитку художньої освіти в Га-
личині. Велике значення мають статті С. Білоконя,
Марта МакОвЕцЬка1126
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Ю. Турченка, Т. Максиська, В. Ханка, Ю. Лащу-
ка, В. Вуйцика, Л. Волошин, М. Криволапова.
Невід’ємним джерелом для вивчення дизайну є
праці з історії архітектури. Архітектура для дизай-
нера – як полотно для художника, це основа, обо-
лонка, яка формує внутрішній простір.
«Історія українського мистецтва» В. Січинського,
видана ще у 1956 р., узагальнює дослідження історії
мистецтв і, зокрема, архітектури України, проведені
різними поколіннями дослідників поза радянською
державою [39]. Також архітектуру Львова досліджу-
ваного нами періоду в путівниках та статтях описува-
ли такі дослідники як В. Вуйцик, Я. Ісаєвич, Р. Лип-
ка, Т. Липка, Б. Мельник, В. Овсійчук, Г. Остров-
ський, М. Тригубова, М. Орлович, Я. Пурхля,
С. Лінда, М. Сепіл, К. Павловський, Б. Черкес,
І. Жук, О. Жук, О. Нога, Ю. Бірюльов і т. д.
Щоразу збільшується ряд фундаментальних праць,
присвячених окремим персоналіям. Варто розглянути
їх детальніше. Діяльності архітекторів Юліана та
Альфреда Захарієвичів 1 присвячена книга Юрія Бі-
рюльова «Захаревичі: Творці столичного Львова». Їх
творчість визначила магістральні шляхи архітектури
Львова. У своїй книзі Бірюльов називає Юліана За-
харевича не лише архітектором та людиною багатьох
талантів, але й власне дизайнером, що дуже важливо
в контексті нашого дослідження [1]. Безпосередньо
художньо-дизайнерській стороні творчості Ю. Заха-
рієвича присвячена стаття Жука О.К. «Мистецтво
дизайну у творчості Юліана Захарієвича». В ній роз-
глянуто деякі аспекти художньо-дизайнерської твор-
чості професора архітектури Юліана Захарієвича, по-
казано його внесок у становлення дизайну в Галичи-
ні в останній чверті ХІХ ст. [13]. У 1996 р. І. Жук
переважно на основі документів з родинного архіву
Кристини Юраш-Домбської і при підтримці варшав-
ської філії Товариства польських архітекторів органі-
зував спільну монографічну виставку Юліана і Аль-
фреда Захаревичів у Варшаві. У 1998 р. завдяки зу-
силлям Б. Черкеса у Львівській політехніці відбулась
міжнародна наукова конференція присвячена твор-
чості Ю. Захаревича [1].
Діяльності Івана Левинського — видатного укра-
їнського інженера, архітектора, будівничого, підпри-
ємця, професора львівської політехніки, організатора
1 Різні автори подають різне написання прізвища: Захаре-
вич та Захарієвич. — Прим. ред.
української національної промисловості, педагога,
громад ського і політичного діяча, мецената – присвя-
чено ряд книг. Архітектурне бюро Івана Левинсько-
го синтезувало працю архітектора, митця і підприєм-
ця. Зокрема ця тема широко розкрита в книзі О. Ноги
«Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меце-
нат» [37]. На початку ХІХ ст. фірма Левинського
однією з перших у Львові стала послідовно втілюва-
ти в архітектурі риси нового стилю — сецесії. Одним
з найбільших досягнень І. Левинського у сфері куль-
тури стала розробка та реальне впровадження укра-
їнського стилю в мистецтві кін. ХІХ — поч. ХХ ст.
Генію Левинського присвятив також дослідження Ігор
Жук. У своїй книзі «Львів Левинського: місто і бу-
дівничий» автор окреслює професійну ідентичність
Левинського як будівничого-архітектора, з’ясовує
характерні риси його фахового почерку [14]. У трав-
ні 1989 р. у Львіському музеї українського мисте-
цтва (тепер Національний музей) за участю праців-
ників Львівського музею етнографії та художніх про-
мислів О. Нога підготував і експонував виставку про
життя та діяльність І. Левинського. Ще більша ви-
ставка «Іван Левинський і його час» відбулась у
1992 р. в ЛМНХП. Популяризували творчість Ле-
винського також В. Потюк, Б. Черкес, О. Голубець,
Р. Шмагало, Г. Івашків та ін.
Зараз дослідники багато уваги приділяють твор-
чості видатного зодчого сакральної архітектури Єв-
гена Нагірного. Його спадщина мала велике значен-
ня для становлення і розвитку української архітек-
тури у ХХ ст. Доробкам Є. Нагірного присвячено
ряд статей: В. Слободяна, Б. Черкеса, Л. Грицюк
та ін. Зокрема Л. Грицюк захистила кандидатську
дисертацію на тему «Творча спадщина Євгена На-
гірного та її значення для розвитку архітектури Укра-
їни» [8, арк. 219—232].
У 2000 р. вийшла книга «Нагірні, Леви: історія
родини». Автори опрацювали архіви родини Нагір-
них і Левів, а також у збірник увійшли спогади Ва-
силя Нагірного, матеріали до бібліографії, життєпис,
а також стаття В. Слободяна «Церкви львівського
архітектора Василя Нагірного» [24].
Комар Ж.Ю., автор книги «Ян Томаш Кудель-
ський — галицький архітектор на зламі епох» роз-
глядає життєвий та творчий шлях відомого галиць-
кого архітектора Яна Томаша Кудельського, розкри-
ває три періоди творчості архітектора — львівський,
1127Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
станіславівський та варшавський. Наводить ряд ха-
рактерних ознак, які вирізняють архітектурні об’єкти
Я.Т. Кудельського, запроектовані у стилі історизму
та сецесії [22, с. 219—227].
До важливих об’єктів дизайну відноситься ін-
тер’єр. Як невід’ємна частина архітектури він є од-
ним з кращих прикладів відображення історичної
дійсності, вираженням ідеологіі епохи та рівня влас-
тивих їй рушійних сил. Інтер’єр може поєднувати в
собі різні види мистецтва — рисунок, живопис,
скульптуру, мозаїку, керамiку, вiтраж, рiзьбу, освіт-
лювальні прилади, меблі, ковані вироби тощо. Осно-
вою цього синтезу є композицiя, а також вдало пі-
дібраний колорит, освітлення, стилеве вирішення та
ін., які пов’язують окремi твори мистецтва, створю-
ють гармонійне середовище.
Візуальне уявлення про львівську архітектуру,
інтер’єри, меблі та інші предмети дизайну цього пе-
ріоду можна отримати з публікацій у тогочасній
спеціалізованій періодиці. У пресі висвітлювалось
не лише суспільно-політичне та інтелектуальне
життя Галичини, але й питання, дотичні до дизай-
ну. Найбільше матеріалів на цю тему знаходимо у
журналі «Нова хата».
Серед спеціальних видань, які частково порушу-
ють важливі з цієї теми питання, домінують історич-
ні й етнографічні дослідження, а в мистецтвознавстві
провідним є аналіз окремих видів ремісничої твор-
чості, що висвітлені, зокрема, в «Нарисах з історії
українського декоративно-прикладного мистецтва»
(1969 р.). Важливими для атрибуції меблів, світиль-
ників, виробів зі скла, металу та ін. XVІ—XVIII ст.
є «Большая иллюстрированная энциклопедия древ-
ностей», а також каталог дорогоцінного антикваріа-
ту, виданий Е. Густавом Пазауреком.
Меблі та атрибути iнтер’єру кiн. ХIХ —
поч. ХХ ст. також можна побачити у меморiальних
музеях та приватних колекцiях наших сучасникiв.
Над вивченням теми українських житлових iнтер’єрiв
кiн. ХIХ — поч. ХХ ст. працювали Михайло Ва-
сильович Гнатюк з темою кандидатської дисертацiї
«Художнi вироби з дерева в iнтер’єрi народного жит-
ла Українських Карпат i Прикарпаття ХIХ — пер-
шої половини ХХ ст. (Iсторiя. Типологiя. Художнi
особливостi)», об’єктом якої був iнтер’єр народно-
го житла; Марiя Миколаївна Гринюк, яка захисти-
ла кандидатську дисертацiю на тему «Декоративний
народний розпис в iнтер’єрi гуцульської хати (середи-
на ХIХ — кiнець ХХ столiття)», однак в цiй працi
знову фiгурує народне житло, а не львiвський жит-
ловий iнтер’єр. Грунтовно досліджує інтер’єри гро-
мадських будівель кін. ХІХ — поч. ХХ ст. в своїй
кандидатській Н.Є. Новосельчук, але лише на при-
кладі Харківщини і Полтавщини.
Як окремий об’єкт досліджень Галицький інтер’єр
розглядався лише в деяких статтях. Вперше внутріш-
ні громадські простори у структурі історичної жит-
лової забудови Львова на межі XIX—XX ст. ста-
ли об’єктом наукового дослідження в кандидатській
дисертації О.Ю. Лисенко [25]. В результаті визна-
чено особливості формування даної архітектури.
Встановлено планувальні, об’ємно-конструктивні,
стилістичні та композиційні принципи формування
архітектури громадських просторів у структурі жит-
лових будинків Львова, з’ясовано причини їх руй-
нування та розроблено рекомендації щодо збережен-
ня, використання та реконструкції. За матеріалами
дослідження опубліковано також ряд публікацій.
Конкретно інтер’єру кін. ХІХ — поч. ХХ ст.
присвячена стаття Євгенії Дмитрів [11]. Окремі ав-
тори в своїх публікаціях та наукових працях торка-
ються проблем формування інтер’єрів частково.
Зокрема, це Х.В. Урсатій, Б.С. Черкес, А.П. Пав-
лів, О.К. Жук, В.І. Проскуряков, О. Стоянов-
ський, С. Лінда та ін.
Невід’ємною складовою матеріальної культури є
дизайн меблів. Важливою для ідентифікації та атри-
буції меблів по стилях та напрямах є книга «Стили
мебели» Дюла Кес. В інтер’єрах львівських міщан
поширеною була модель гданської шафи, зразки та-
ких шаф описуються у виданні Бешлежевської Чес-
лави «Гданські меблі XVI—XIX ст.».
Художній обробці дерева та пошукам нових типів
меблів 20—50-х рр. ХХ ст. присвячені статті А. Бу-
дзана [4], Р.В. Чугай [42, с. 216—218] та М. Моз-
дира [28]. Історію національного дизайну меблів та-
кож досліджували В. Даниленко, С. Мигаль,
М. Станкевич, М. Гнатюк, І. Сенів, С. Шумега та
інші науковці. Однак, незважаючи на дослідженість
теми загалом, багато аспектів, зокрема міське ме-
блярство, в їх працях описано не достатньо. Історію
зародження професійного виробництва художніх ме-
блів 40-х рр. ХХ ст. у Львові висвітлює стаття І. Се-
ніва. Серед важливих досліджень з українського де-
Марта МакОвЕцЬка1128
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
ревообробництва виокремлюється праця М. Стан-
кевича «Українське художнє дерево XVI—XX ст.»,
де систематизовано та науково обґрунтовано вели-
кий фактологічний матеріал з цієї галузі вітчизняної
творчості [40]. До сучасних українських авторів, ко-
трі зверталися до меблярського ремесла, належить
дослідник львівського модерну Ю. Бірюльов, який
виділив тогочасні провідні меблеві майстерні Льво-
ва, зокрема Т. Ейзенбарта, М. Копеча, Ф. Тенеро-
вича, Л. Шафранського, В. Ціріна. До останніх до-
сліджень цього автора належить «Львівська різь-
ба», у якій присвячено розділ декору меблів й
наведено приклади їх оздоблення.
У 2010 р. М.В. Дяків захистила дисертацію про
міське меблярство Галичини XIX—XX ст. Зібрані
та систематизовані матеріали заповнюють прогалини
у вивченні роду художньої обробки деревини — ме-
блів [12]. У дисертації досліджено історико-суспільні
явища й події, котрі пов’язані з генезисом міського
меблярства в Галичині. Визначено технологічні при-
йоми, декоративні характеристики й засоби худож-
ньої виразності меблів, висвітлено стан ремісничого
виготовлення меблів. Також проаналізовані зміни на-
прямів і стилів, взаємовпливів народного та професій-
ного мистецтва, помічено розвиток від матеріально-
практичної сфери до духовно-культурної.
Дослідження теми металевих освітлювальних при-
ладів у контексті художнього металу в українській
мистецтвознавчій науці перші розпочали Л.В. До-
линський та П.М. Жолтовський. Вони цілком логіч-
но виділили основні групи світильників за функціо-
нальними та конструктивними ознаками. П.М. Жол-
товський також розглядає генетичні та історичні
питання, трактує металеві світильники як твори укра-
їнського декоративного мистецтва зі своєрідною єв-
ропейською стилістикою, але не заторкує саме той
період, який ми досліджуємо. Окремі згадки про ко-
штовні свічники, лампади та їх майстрів містить кни-
га М. Петренка «Українське золотарство». Відомос-
ті про керамічні свічники знаходимо в книгах К. Ма-
тейко, Ю. Лащука, П. Мусієнка, О. Слободяна.
Важлива інформація про дерев’яні світильники,
які майстри переважно виконували для церков і пан-
ських інтер’єрів, є у працях А. Будзана, М. Моз-
дира, О. Тищенка, М. Станкевича. Один з перших
вивчає європейські освітлювальні прилади австрій-
ський вчений Л. Бенеш. В ілюстративній частині він
представляє різні типи кованих, металевих і точених
свічників, прилади для закріплення скалки-лучини
тощо. Короткі відомості про розвиток і художні осо-
бливості європейських освітлювальних приладів
можна почерпнути з праць М. Іннес, Р. Коч і
К. Лонс, Д. Стара. З погляду дизайну світильників
ХХ ст. актуальною є праця Ж. Гасіо-Таламбо.
Найширше тему інтер’єрних світильників в Укра-
їні, зокрема періоду кін. ХІХ — першої третини
ХХ ст., розглянуто у дисертації М. Маркович
«Українські художні світильники XVI—ХХ ст. в
контексті європейського мистецтва освітлювальних
приладів (історія, типологія, художні особливості)».
Визначено особливості мистецького феномену укра-
їнських інтер’єрних світильників XVI—XX ст. у
порівнянні з аналогічними творами народних май-
стрів і професійних художників Європи. І, що нам
важливо, проаналізовано твори дизайну українських
освітлювальних приладів XX ст. [27].
Українській порцеляні перші наукові дослідження
були присвячені завідувачем відділу ЛМЕХП, кан-
дидатом мистецтвознавства Л.В. Долинським. На
початку 1960-х рр. він видав монографію з історії ста-
рого українського художнього фарфору, побудована,
переважно, на матеріалах колекцій Львова та Санкт-
Петербурга. Вибірково давалася характеристика окре-
мим художнім процесам, мистецьким творам та дея-
ким майстрам. У 1960-х рр. Л.В. Долинський у спі-
вавторстві з технологом керамістом і художником
П. Мусієнком видали невелике дослідження до істо-
рії українського мистецтва у 6-ти томах. Більшість
тез цієї, а також наступної за часом праці кандидата
мистецтвознавства О.О. Чар новського (кінець
1950 — 1960-ті рр.), цікаві в плані інформативних
даних стосовно окремих художників і розвитку вироб-
ництв у Городниці, Довбиші, Барашах. З історії остан-
нього заводу матеріал був підготовлений професій-
ним фарфористом Ю.С. Гаврилюком наприкінці
1960-х років. Фундаментальна монографія з історії
старого художнього фарфору України була написана
у 1970—1980-х рр. на основі докторської дисерта-
ції львівським мистецтвознавцем Ф.С. Петряковою
(оприлюднена у 1985 р.). Однак сфера уваги дослід-
ниці була переважно зосереджена на порцеляні, оздо-
бленій ручним розписом, вироби віддалених підпри-
ємств, продукція яких не потрапила до музейних збі-
рок, лишилися поза увагою дослідниці.
1129Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
Окрім цього, порцеляні присвячені такі досліджен-
ня, як «Творчість і мистецько-педагогічна діяльність
Михайла Жука в контексті становлення української
школи художників фарфору (перша половина ХХ-
го століття)» [44] Школьної О.В. — дисертація
присвячена творчості та мистецько-педагогічній ді-
яльності митця-універсала Михайла Жука в ділянці
орнаментально-декоративного мистецтва і художньої
порцеляни. А також її стаття «Художні особливості
порцеляни Баранівського фарфорового заводу
кін. ХІХ — поч. ХХ ст.» [45].
Сучасний науковий погляд на проблематику мис-
тецької класифікації кераміки запропонував М. Стан-
кевич (1992, 2002), у працях якого аналізується
система композиційних закономірностей із виділен-
ням законів, прийомів та семантичних засобів.
В книзі Агнії Колупаєвої «Українські кахлі XIV —
початку XX століть. Історія. Типологія. Іконографія.
Ансамблевість» вперше в українській науці у такому
широкому обсязі висвітлене кахлярство як самобутнє
мистецьке явище в національній культурі. Зокрема
сьомий розділ книги присвячений кахлям періоду іс-
торизму та модерну [21]. Темі кераміки також присвя-
чена праця Г. Івашків «Декор української кераміки
ХVI — першої половини ХХ століть». Монографія
присвячена комплексному аналізу декору української
кераміки як цілісної мистецької та семантичної систе-
ми. Основа книги — пам’ятки кін. ХІХ — першої
пол. ХХ ст., що зберігаються в музеях України, Поль-
щі та приватних колекціях (Львів, Київ) [16]. Не одну
ґрунтовну працю художній кераміці та гончарним про-
мислам присвятив Ростислав Шмагало [46; 47; 48;
49; 50; 51]. Важливими є дослідження Олександра
Ноги на цю тему. В його книзі «Українська художньо-
промислова кераміка Галичини (1840—1940)» роз-
глядається саме період зародження та розвитку про-
мислового дизайну у Львові [31; 32].
Художньому металу присвячений ряд праць та-
ких авторів, як: І.-С. Зубрицький, П. Жолтовський,
Я. Матясяк, Л. Суха. До теми архітектурного ме-
талу кін. ХІХ — поч. ХХ ст. звертаються Р. Шма-
гало та Е. Сидор. Ґрунтовні праці О. Ноги, такі як
«Олександр Лушпинський та мистецтво українсько-
го художнього металу початку ХХ ст.» та «Михай-
ло Стефанівський: історія життя та творчої діяль-
ності» [36], є вагомим внеском у дослідження ху-
дожнього металу цього періоду.
Скло та вітраж є також невід’ємною часткою ар-
хітектурного та інтер’єрного дизайну. На цю тему
немає великої кількості досліджень, проте Р. Грима-
люк написала книгу «Вітражі Львова кін. ХІХ —
поч. ХХ ст.», у якій комплексно висвітлила історію
розвитку вітражництва у західному регіоні України
[7]. Храмовим вітражам Галичини цього ж періоду
присвятила свою дисертацію І. Гах [6].
Отже, зараз немає єдиної праці, яка б узагальни-
ла явища зародження та розвитку дизайну в Гали-
чині. Дослідження українського дизайну є фрагмен-
тарними, і погляд, все ж, зосереджений більше на
мистецтві. Підхід з точки зору дизайну є лише у не-
багатьох авторів, і то йде мова здебільшого про одну
конкретну сферу чи персоналію. З цього можна зро-
бити висновок, що є потреба в фундаментальній пра-
ці, у якій художні промисли та художня промисло-
вість (між якими є принципова відмінність) Галичи-
ни були б досліджені у контексті дизайну та у
порівнянні з світовими аналогами, адже якщо диви-
тись вузько на місцевий дизайн без порівняння, не
можна зробити повноцінних висновків.
1. Бірюльов ю.О. Захаревичі: Творці столичного Льво-
ва / Ю.О. Бірюльов. — Львів : Центр Європи,
2010. — 336 с.
2. Бірюльов ю. Мистецтво львівської сецесії / Ю.О. Бі-
рюльов. — Львів : Центр Європи, 2005. — 184 с.
3. Боднар О.Я. Дизайн в Україні: історія, актуальний
стан, орієнтири розвитку / О.Я. Боднар // Записки
Наукового товариства імені Шевченка. — Т. ССХLI.
Праці Комісії архітектури та містобудування. —
Львів, 2001. — С. 54—64.
4. Будзан а.Ф. Українськi народнi скринi / А.Ф. Бу-
дзан // Матерiали з етнографiї та мистецтвознав-
ства. — К., 1978. — C. 165.
5. волинська О. Перша в Україні художньо-промислова
школа / О. Волинська // Волинська Олена Сте-
панівна. Розвиток художньої освіти в Галичині в другій
половині ХІХ — початку ХХ століття : дис... канд.
наук: 13.00.01-2009. — Львів : Вісник ЛНАМ, 1994.
6. Гах і. С. Храмовий вітраж Галичини кінця ХІХ — по-
чатку ХХ ст.: Західноєвропейський контекст (станов-
лення, художні особливості, проблеми реставрації) : дис...
канд. наук : 17.00.06 / Гах Ірина Степанівна. — 2006.
7. Грималюк Р. Вітражі Львова кін. ХІХ —
поч. ХХ ст. / Р. Грималюк. — Львів : Інститут на-
родознавства НАН України, 2004. — 236 с.
8. Грицюк л. С. Творча спадщина Євгена Нагірного та її
значення для розвитку архітектури України : дис...
канд. архітектури: 18.00.01 / Грицюк Лариса Степа-
Марта МакОвЕцЬка1130
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
нівна ; Національний ун-т «Львівська політехні-
ка». — Львів, 2004. — 292 арк. : іл.
9. Даниленко в.Я. Дизайн. / В.Я. Даниленко. — Хар-
ків : ХДАДМ, 2003. — 320 с.
10. Даниленко в. Дизайн України у світовому контексті
художньо-проектної культури / В. Даниленко. —
Х. : ХДАДМ ; Колорит, 2005. — 244 с.
11. Дмитрів Є. Особливості розвитку житлового інтер’є-
ру Львова кін. ХІХ — поч. ХХ ст. / Є. Дмитрів //
Народознавчі зошити. — 2008. — № 1—2. —
С. 111—114.
12. Дяків М.в. Міське меблярство Галичини XIX—
XX ст.: історія, типологія, стилістичні особливості :
автореф. дис… канд. мистецтвознавства: 17.00.06 /
Дяків Марія Володимирівна ; Прикарпат. нац. ун-т
ім. В. Стефаника ; Ін-т мистецтв. — Івано-Франківськ,
2010. — 16 с.
13. Жук О.к. Мистецтво дизайну у творчості Юліана
Захарієвича / О.К. Жук // Архітектура : зб. наук.
пр. / відп. ред. Б. С.
14. Жук і. Львів Левинського: місто і будівничий : аль-
бом / І. Жук. — Львів : Грані-Т, 2010. — 184 с.
15. івашків Г. Декор української кераміки ХVI — першої
половини ХХ століть / Г. Івашків. — Львів : Інститут
народознавства НАН України, 2007 (автореферат).
16. івашків Г. Декор української кераміки ХVI — першої
половини ХХ століть / Г. Івашків. — Львів : Інститут
народознавства НАН України, 2007. — 544 с.
17. Історія української культури : у 5 т. — К. : Наукова
думка, 2001. — Т. 1. — 1134 с. ; Т. 2. — 847 с. ;
Т. 3. — 2003. — 245 с.
18. Історія Львова : у трьох томах. — Львів : Центр Єв-
ропи, 2006. — Т. 1. — 296 с. ; Т. 2. — 2007. —
560 с. ; Т. 3. — 575 с.
19. качор а. Мужі ідеї і праці / А. Качор. — Вінніпег ;
Торонто ; Клівленд : Братство Маслосоюзників у Ка-
наді та ЗСА, 1974.
20. кісь Я.Р.. Промисловість Львова у період феодаліз-
му / Я.Р. Кісь. — Львів : Видавництво Львівського
університету, 1968. — 224 с.
21. колупаєва а. Українські кахлі XIV — початку
XX століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамб-
левість / А. Колупаєва. — Львів, 2006. — 384 с.
22. комар Ж.ю. Ян Томаш Кудельський — галицький
архітектор на зламі епох / Ж.Ю. Комар // Архі-
тектура : зб. наук. пр. / відп. ред. Б.С. Черкес. —
Львів : Видавництво Національного університету
«Львівська політехніка», 2008. — № 632. — 244 с. :
іл. — (Вісник Національний університет «Львівсь ка
політехніка»).
23. король С. Виставка промислів і рукоділля 1851 року
у Львові / С. Король // Вісник ХДАДМ. —
2008. — № 7. — С. 93—100.
24. лев Х. Нагірні, Леви: історія родини / Х. Лев, Н. Фі-
левич, В. Лев-молодший. Статті, спогади, наукові
розвідки, архівні матеріали. — Львів, 2000. — 162 с.
25. лисенко О.ю. Формування та збереження архітекту-
ри громадських просторів у структурі житлових будин-
ків Львова рубежу XIX—XX століть : дис... канд.
архітектури: 18.00.01 / Лисенко Ольга Юріївна ; На-
ціональний ун-т «Львівська політехніка», Інститут ар-
хітектури. — Львів, 2005. — 263 арк. : рис. — (Бі-
бліогр.: арк. 166—192).
26. Львів: Туристичний путівник. — Львів : Центр Євро-
пи, 2004. — 516 с.
27. Маркович М.Й. Українські художні світильники XVI—
ХХ ст. в контексті європейського мистецтва освітлю-
вальних приладів (історія, типологія, художні особливос-
ті) : дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.06 / Марко-
вич Марія Йосипівна ; НАН України, Інститут народо-
знавства. — Львів, 2005. — 160 арк. + 127 арк.
дод. : рис. — (Дві кн. одиниці. — Бібліогр.:
арк. 151—160).
28. Моздир М. Народні меблі в Україні. Генезис. Еволюція
форм / Микола Моздир // Народознавчі зошити. —
2008. — № 1—2. — С. 160—183.
29. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середи-
ни ХХ століття: структурування, методологія, худож-
ні позиції 2005 года : автореф. дис... д-ра мистецтвоз-
нав.: 17.00.06 / Р.Т. Шмагало ; Львів. нац. акад.
мистец. — Львів : ЛНАМ, 2005. — 44 с.
30. Несторович в. Українські купці і промисловці у За-
хідній Україні 1920—1945 / В. Несторович. — То-
ронто ; Чикаго : Клюб українських професіоналістів і
підприємців, 1977. — 342 с.
31. Нога О. Михайло Стефанівський: історія життя та
творчої діяльності / О. Нога. — Львів : Українські
технології, 2004. — 108 с.
32. Нога О. Українська художньо-промислова кераміка
Гали чини (1840—1940) / Олесь Нога. — Львів :
Українські технології, 2001. — 392 с.
33. Нога О. Між Сходом і Заходом. Кераміка Галичини
кінця ХІХ — початку ХХ ст. в контексті міжнародних
зв’язків. Контакти і взаємовпливи / О. Нога, Р. Шма-
гало. — Львів, 1994. — 120 с.
34. Новосельчук Н. Формування інтер’єру громадських
будівель кінця ХІХ — початку ХХ ст. (на прикладі
Харківщини і Полтавщини) : автореф. дис. ...канд. ар-
хітектури: 18.00.01 / Н.Є. Новосельчук ; Нац. акад.
образотвор. мистец. і архіт. — К., 2006. — 19 с.
35. Нога О. Олександр Лушпинський та мистецтво україн-
ського художнього металу початку ХХ ст. / О. Нога. —
Львів : Галицька імпреза, 1998. — С. 25—26.
36. Нога О. Михайло Стефанівський: історія життя та
творчої діяльності / О. Нога. — Львів : Українські
технології, 2004. — 108 с.
37. Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець,
меценат / наук. і літ. редактор, автор концепції ілю-
страт. матеріалу Ю. Бірюльов.— Львів : Центр Єв-
ропи, 2009. — 192 с.
38. Перша в Україні художньо-промислова школа. —
Львів : Вісник ЛНАМ, 1994. — Вип. 5.
1131Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (108), 2012
39. Січинський в. Історія українського мистецтва / В. Сі-
чинський. — І том : Архітектура. — Нью-Йорк :
НТШ в Америці, 1956. — С. 156.
40. Станкевич М. Українське художнє дерево ХVІ–
ХХ ст. / Михайло Станкевич. — Львів: Інститут на-
родознавства НАНУ, 2002. — 479 с.
41. Українські мистецькі виставки у Львові. 1919—1939:
Довідник ; антологія мистецько-критичної думки /
автор-упорядник Р.М. Яців. — Львів : Львівська на-
ціональна академія мистецтв ; Інститут народознавства
НАН України, 2011. — 696 с.
42. Чугай Р.в. Яворiвщина / Р.В. Чугай. — К., 1978. —
C. 97.
43. Шишка О.в. Наше місто / О.В. Шишка. — Львів :
Центр Європи, 2005. — Ч. ІІ. — 173 с.
44. Школьна О.в. Творчість і мис тецько-педагогічна ді-
яльність Михайла Жука в кон тексті становлення укра-
їнської школи художників фарфору (перша половина
ХХ століття) : дис... канд. наук: 17.00.06. / Школь на
Ольга Володимирівна. — 2008.
45. Школьна О.в. Художні особливості порцеляни Ба-
ранівського фарфорового заводу кін. ХІХ —
поч. ХХ ст./ О.В. Школьна // Вісник ХДАДМ. —
2008. — № 8. — 134 с.
46. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини
ХІХ — середини ХХ століття: структурування, мето-
дологія, художні позиції 2005 года : автореф. дис. ...
д-ра мистецтвознав.: 17.00.06 / Р.Т. Шмагало ; Львів.
нац. акад. мистец. — Львів : ЛНАМ, 2005. — 44 с.
47. Шмагало Р. ХХ ст. в контексті міжнародних зв’язків.
Контакти і взаємовпливи / Р. Шмагало. — Львів,
1994. — 120 с.
48. Шмагало Р. Професійна художня кераміка України на
виставках (рубіж ХІХ—ХХ ст.) / Р. Шмагало //
Вісник Львівської академії мистецтв. — Вип. 6. —
Львів, 1995. — С. 49—56.
49. Шмагало Р. Школи декоративно-ужиткової кераміки
Західної України кінця ХІХ — початку ХХ століть /
Р. Шмагало // Українське гончарство. Національний
культурологічний щорічник. За роки 1996—1999. —
Опішне : Українське народознавство, 1999. — Кн. 4. —
С. 150—159.
50. Шмагало Р. Аналіз художніх особливостей творів
гончарних промислів / Р. Шмагало // Українська ке-
рамологія. — Опішне : Українське народознавство,
2001. — Кн. 1. — С. 128—153.
51. Шмагало Р. Українська кераміка ХХ століття поза
Батьківщиною / Р. Шмагало // Українська керамо-
логія : Національний науковий щорічник. — 2002. —
Кн. 2. — С. 244—276.
52. Яців Р.М. Українське мистецтво ХХ століття: Ідеї, яви-
ща, персоналії. Збірник статей / Р.М. Яців. — Львів :
Інститут народознавства НАН України, 2006. —
351 с. : іл.
Marta Makovetska
ON THE ORIGIN AND DEVELOPMENT
OF DESIGN ART IN GALICIA
(COVERAGE IN SCIENTIFIC SOURCES)
In the article some light has been thrown upon the state of re-
search-works presented by scientific art-scholarship literature
as for preconditions for appearance of design art in Lviv as well
as in Galicia as a whole. On the basis of literature and archival
sources the specificity in building-up of such branches as archi-
tectural, industrial designing etc. has been discovered. Main
attention has been paid to the most significant events with all-
European echo and importance for development of design in
Galicia and the whole of Ukraine.
Keywords: design, crafts, industry, Galicia.
Марта Маковецка
ВОЗНИКНОВЕНИЕ И РАЗВИТИЕ
ДИЗАЙНА В ГАЛИЧИНЕ
(ОСВЕЩЕНИЕ В НАУЧНЫХ
ИСТОЧНИКАХ)
В статье освещено состояние исследований в научной
литературе по искусствоведению предпосылок возник-
новения дизайна во Львове и Галичине в целом. На
основании литературных и архивных источников от-
крывается специфика построения таких отраслей ди-
зайна, как архитектурный дизайн, промышленный ди-
зайн и др. Основное внимание уделяется наиболее зна-
чимым явлениям которые имели общеевропейский ре-
зонанс, и имели значение для развития дизайна в Гали-
чине и Украины в целом.
Ключевые слова: дизайн, ремесла, промышленность,
Галичина.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94924 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:02:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маковецька, М. 2016-02-12T15:22:41Z 2016-02-12T15:22:41Z 2012 Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) / М. Маковецька // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1123-1131. — Бібліогр.: 52 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94924 У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтвознавчій
 літературі передумов появи дизайну у Львові, та
 Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна увага
 приділяється найбільш значимим явищам, які мали загальноєвропейський розголос та значення для розвитку дизайну в Галичині та Україні в цілому. In the article some light has been thrown upon the state of research-works
 presented by scientific art-scholarship literature
 as for preconditions for appearance of design art in Lviv as well
 as in Galicia as a whole. On the basis of literature and archival
 sources the specificity in building-up of such branches as architectural,
 industrial designing etc. has been discovered. Main
 attention has been paid to the most significant events with allEuropean
 echo and importance for development of design in
 Galicia and the whole of Ukraine. В статье освещено состояние исследований в научной
 литературе по искусствоведению предпосылок возникновения дизайна во Львове и Галичине в целом. На
 основании литературных и архивных источников открывается специфика построения таких отраслей дизайна, как архитектурный дизайн, промышленный дизайн и др. Основное внимание уделяется наиболее значимым явлениям которые имели общеевропейский резонанс, и имели значение для развития дизайна в Галичине и Украины в целом. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) On the origin and development of design art in Galicia (coverage in scientific sources) Возникновение и развитие дизайна в Галичине (освещение в научных источниках) Article published earlier |
| spellingShingle | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) Маковецька, М. Статті |
| title | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| title_alt | On the origin and development of design art in Galicia (coverage in scientific sources) Возникновение и развитие дизайна в Галичине (освещение в научных источниках) |
| title_full | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| title_fullStr | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| title_full_unstemmed | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| title_short | Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| title_sort | зародження та розвиток дизайну в галичині (висвітлення в наукових джерелах) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94924 |
| work_keys_str_mv | AT makovecʹkam zarodžennâtarozvitokdizainuvgaličinívisvítlennâvnaukovihdžerelah AT makovecʹkam ontheoriginanddevelopmentofdesignartingaliciacoverageinscientificsources AT makovecʹkam vozniknovenieirazvitiedizainavgaličineosveŝenievnaučnyhistočnikah |