Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

Здійснено огляд колекції глиняних іграшок кінця ХІХ — початку ХХІ століття Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Проведено розподіл наявних іграшок та їх аналіз за кількома групами: за формою та функціональним призначенням, за здатністю створювати звук, за пер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народознавчі зошити
Дата:	2013
Автор:	Ликова, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2013
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94932
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному / О. Ликова// Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 266-271. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859749163987632128
author	Ликова, О.
author_facet	Ликова, О.
citation_txt	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному / О. Ликова// Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 266-271. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
collection	DSpace DC
container_title	Народознавчі зошити
description	Здійснено огляд колекції глиняних іграшок кінця ХІХ — початку ХХІ століття Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Проведено розподіл наявних іграшок та їх аналіз за кількома групами: за формою та функціональним призначенням, за здатністю створювати звук, за періодом виготовлення, за осередками, шляхами та часом їх надходження до фондів музею-заповідника. Collection of the late XIX and early XXI cc. clay sculptures kept at the Opishne National Museum-Reserve of Ukrainian pottery is reviewed in the article. In the course of researchwork present exhibits have been analyzed and divided into several groups according to their forms and functional destination, acoustic characteristics as well as periods of production, centres of craft, means and time of acquisition by museum repositories. Осуществлен обзор коллекции глиняных игрушек конца XIX — начала XXI века Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном. Проведено распределение и анализ имеющихся игрушек по нескольким группами: по форме и функциональному назначению, по способности создавать звук, по периоду изготовления, по центрам, по способам и времени их поступления в фонды музея-заповедника.
first_indexed	2025-12-01T23:35:21Z
format	Article
fulltext	ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 Нині в Україні є кілька праць, у яких робиться спроба класифікації української глиняної іграш- ки. Найвідоміші з них — монографії українських до- слідників Олександра Найдена та Людмили Герус, опубліковані наприкінці ХХ — на початку ХХІ сто- ліття й присвячені виключно українській народній іграшці. Праця Олександра Найдена «Українська народна іграшка» [5] стала першим дослідженням, у якому українська народна іграшка подана віднос- но повно щодо географії поширення та матеріалів, з яких вона виготовляється. Монографія Людмили Ге- рус «Українська народна іграшка» [1] стала першою працею, у якій найповніше досліджено українську народну іграшку: з'ясовано витоки та висвітлено іс- торію іграшки в Україні, окреслено регіони, осеред- ки, подано імена майстрів. Окремо приділено увагу глиняній іграшці. Розглянуто способи її формотво- рення та декорування, функціональні властивості. В обох названих працях типологічний аналіз проведе- но за формою та функціональним призначенням. Ав- тори виділяють три групи: свистунці, монетку та скульптуру дрібних форм. У згаданих публікаціях розглядаються усі народ- ні іграшки, які побутували в Україні, не залежно від їх матеріалу виготовлення та місця збереження. Од- нією з публікацій, присвячених суто глиняним іграшкам кінця ХІХ — початку ХХІ століття, у якій зроблена спроба їх типології, стала праця спів- робітника Інституту керамології — відділення Ін- ституту народознавства НАН України Світлани Литвиненко «Варіанти українських назв глиняних іграшок» [3, с. 79]. Автор наводить чотири типо- логічні групи: свистуни, барині, монетки та торох- тушки. Усі групи аналізуються з погляду лексико- семантичних особливостей назв українських глиня- них іграшок без пояснень принципу розподілу за групами. В інших наявних публікаціях, якщо і зу- стрічається розподіл української глиняної іграшки за групами, то за основу береться класифікація, за- пропонована Олександром Найденом. Зазначу, що донині не опубліковано жодної пра- ці, присвяченої аналізу колекції української глиня- ної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (далі — Музей-заповідник). Наша праця присвячена аналізу колекції україн- ської глиняної іграшки кінця ХІХ — початку ХХІ століття, яка зберігається у фондах Музею- заповідника з метою їх типологічного аналізу. Оксана ЛИКОВА ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ГЛИНЯНОЇ ІГРАШКИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ-ЗАПОВІДНИКА УКРАЇНСЬКОГО ГОНЧАРСТВА В ОПІШНОМУ Здійснено огляд колекції глиняних іграшок кінця ХІХ — початку ХХІ століття Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Проведено розподіл наявних іграшок та їх аналіз за кількома групами: за формою та функціональним призначенням, за здатністю створювати звук, за періодом виготовлення, за осередками, шляхами та часом їх надходження до фондів музею-заповідника. Ключові слова: типологія, колекція, глиняна іграшка, свистунець, «монетка», скульптура малих форм, Націо- нальний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. © О. ЛИКОВА, 2013 267Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 За основу взято колекцію української глиняної іграшки кінця ХІХ — початку ХХІ століття, яка зберігається у фондах Музею-заповідника, оскіль- ки нині вона найбільша в Україні — 4041 1 одиниця збереження. Для порівняння, збірка «народної гли- няної іграшки та фігуративної пластики Національ- ного музею українського народного декоративного мистецтва складає понад 3,5 тисяч одиниць збере- ження». Колекція іграшок Музею етнографії та ху- дожнього промислу Інституту народознавства НАН України, який володіє найбільшою колекцією кера- міки в Україні після Музею гончарства, за свідчен- ням зберігача фонду іграшки Лілії Чайковської, «на- раховує більше тисячі експонатів» [7, с. 77]. Із них близько 150 предметів — іграшки з глини (згідно інвентарних книг Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України). А колекція української народної іграшки у фондах Державного музею іграшки Міністерства освіти і на- уки України, працівники якого цілеспрямовано за- ймаються збиранням іграшки, за даними каталогу «Українська народна іграшка» нараховує «понад 1000 зразків» [6, с. 1]. Проте не всі вони глиняні. Типологічний аналіз глиняної іграшки, як і будь- якого іншого виду народного мистецтва, можна проводити в кількох напрямках. Це залежить від того, які ознаки беруться за основу. Ми ж прове- демо аналіз за кількома основними ознаками: за формою та функціональним призначенням, за здат- ністю створювати звук, за місцем виготовлення та за часом виготовлення. За формою та функціональним призначенням глиняні іграшки дослідники поділяються на чотири групи: свистунці, монетка, скульптура малих форм та торохтушки. Перш за все розглянемо колекцію укра- їнської глиняної іграшки Музею-заповідника за цією схемою, оскільки на сьогодні вона є класичною. Як стверджує дослідник української іграшки Олександр Найден, свистунці — найбільш пошире- на іграшка в Україні [5, с. 42]. Тому не дивно, що 1 Із виступу завідувача Відділу науково-фондової робо ти Національного музею українського народного декора- тивного мистецтва Ірини Бекетової «Колекція глиняної іграшки в збірці Національного музею українського народного декоративного мистецтва» на Міжнарод- ній науково-практичній керамологічній конференції «Гли ня на іграшка: історія, традиції, перспективи» (19- 22.10.2010). майже половина глиняної іграшки у фондах Музею- заповідника свистунці — 1771 од. зб. (43,9%). При виготовленні їм надавався вигляд пустотілих фігур з отворами для вдування повітря, що сприяло відтво- ренню звуку. Ця властивість є вирішальною при ви- значенні приналежності іграшок до цієї групи. Асортимент свистунців у фондах Музею- заповідника представляє велику кількість їх видів, які виготовляли гончарі на всій території України — у вигляді птахів («пташка», «півник», «курочка», «качечка», «соловей», «чайка з чаєнятами», «зо- зулька»), тварин («звір», «коник», «левик», «ба- ранчик», «поросятко», «кіт», «собачка», «олень», «козлик», «їжачок», «ослик», «білочка», «бичок», «лось», «вепр», «миша»), риб («рибка»); у вигля- ді грибочків, будівель («хатка») (Олександри По- рохівник та Ганни Діденко з Опішні); дрібні скуль- птури, частина яких — свистунці («ведмідь з кур- кою», «ведмідь з макітрою», «ведмедик з квітами», «ведмедик з гармошкою», «зайчик з морквою», «чортик з кулькою», «цап з бубоном», «козел із гі- тарою», «коза з грибочками», «баба з коровою», «бобер із птахом»); у вигляді людей («бариня», «куми», «Баба Яга», «вершник»). Окрім традицій- них глиняних свистунців у фондах Музею- заповідника зберігається також 17 окарин — різ- новиди свистунців. Виготовлені вони сучасними майстрами — Єфросинією Міщенко з Бубнівки (Вінниччина), Олександром Вільчинським з По- лог (Запоріжжя), Наталією Величенко та Олек- сандром Пінзелем з Ужгорода (Закарпаття). Окрему групу глиняних іграшок становить «мо- нетка», яка, будучи моделями ужиткового посуду, повторює особливості його форми та оздоблення. Визначальним критерієм зазначених виробів є іден- тична відтворюваність усіх форм ужиткового посу- ду у малих розмірах, через що на базарі вони кошту- вали дешево — монетку. Звідси й походження на- зви цієї групи іграшок. Та, незважаючи на це, гончарі так само скрупульозно ставилися до виго- товлення «монетки», як і до традиційного ужитко- вого посуду. «Монетка» у фондах Музею- заповідника становить 24,3% колекції глиняних ігра- шок (984 од. зб.). Асортимент «монетки» повторює усе розмаїття традиційного українського глиняного посуду. В колекції представлені «мисочки», «тарі- лочки», «блюдечка», «глечички», «тиквасті глечич- Оксана лИкОва268 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 ки», «горщечки», «риночки», «зливушники», «ча- вунці», «пасківнички», «друшлячки», «сковорідки», «діжечки», «чайнички», «макітерки», «квітнички», «двійнята», «трійнята», «четвірнята», «баньки», «тиковки», «слоїки», «кухлики», «чашечки», «ча- рочки», «бокальчики», «друшляки», «барильця», «супнички», «носатки», «цукерниці», «фруктовни- ці», «скарбнички», «свічники», «вазочки» тощо. Майже третина колекції глиняних іграшок Музею- заповідника (1281 од. зб., що становить 31,7% ко- лекції) — скульптура малих форм у вигляді фігу- рок тварин, птахів, вершників, баринь, кумів, неве- ликих композицій. За формою та образами вони перегукуються зі свистунцями, але відмінність їх по- лягає у відсутності отворів для дуття, що унемож- ливлює створення звуку. Частину образів майстри взяли з усної народної творчості та творів письмен- ників — «Відьма», «Катерина», «Вакула», «Натал- ка», «Козак Мамай», «Куми», «Свати», «Старо- сти», «Молоді», «Мавки», «Солоха» тощо. Торохтушки (або хихички) — це іграшки різно- манітних форм, які під час коливання створюють шум, торохтять. У колекції Музею-заповідника збе- рігається п’ять таких іграшок (0,1%): «Торохтуш- ка» Сергія Радька (Межирічі, Черкащина), «Ми- ланка» — іграшка-гримушка А. Квашина (Кубань), дві хихички Федора Пошивайла (Опішне, Полтав- щина) та одна Тетяни Повлишин (Львів). Останнім часом з’являються спроби типологізу- вати глиняні іграшки за здатністю створювати звук. Пропонуються дві групи: ті, що утворюють звук, і ті, що його не утворюють. У свою чергу ці дві групи розподіляються за чотирма підгрупами за функціональним призначенням. Зазначу, що корис- туючись цим поділом у колекції української глиня- ної іграшки Музею-заповідника також можна зна- йти зразки до всіх типологічних груп. Відповідно, якщо аналізувати повноту представлен- ня виділених груп у розглядуваній колекції, то потріб- но зазначити, що друга група (іграшки, що не утво- рюють звуків) складає більшу частину колекції укра- їнської глиняної іграшки Музею-заповідника (56%). Наведені два способи типології глиняної іграш- ки принципово не відрізняються. Відмінність роз- поділу полягає у тому, яка ознака взята за основу. Відповідно, і послідовність поділу змінюється: за здатність створювати звук спочатку розподіляємо іграшку на дві великі групи, кожна з яких ділиться ще на дві. Ці чотири підгрупи і є тими групами, які виділяються, якщо за основу поділу брати форму та функціональне призначення, що було зроблено у першому випадку. Як уже зазначалося, розподіл іграшки на типи, як і будь-якого іншого виду народного мистецтва, зале- жить від того, які ознаки покласти в його основу. За основу поділу можна брати не лише здатність ство- рювати звук, форму та функціональне призначення іграшки. Типології української глиняної іграшки мож- на проводити за місцем та часом її виготовлення. Якщо брати за основу сучасний адміністративно- територіальний поділ України, то за місцем виго- товлення українська глиняна іграшка поділяється на Іграшки, що утворюють звуки Іграшки, що не утворюють звуків Торохтуш-ки Свистунці Дрібна пластика Монетка Іг ра ш ки , щ о ко ли ва ю ть ся в ор ю ю ть з ву ки О рн іто мо рф ні зо ом ор фн і ан тр оп ом ор фн і іх тіо мо рф ні фа нт ас ти чн і у ви гл яд і б уд ин оч кі в М ік со мо рф ні О рн іто мо рф ні зо ом ор фн і ан тр оп ом ор фн і ск ул ьп ту рн і к ом по зи ці ї фа нт ас ти чн і у ви гл яд і б уд ин оч кі в мі кс ом ор фн і Гл еч ик , г ор щ ик , м ис ка т а ус і і нш і ви ди гл ин ян ог о по су ду 269Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 25 типологічних груп, які виділяються відповідно за областями: вінницька, волинська, дніпропетровська, донецька, житомирська, закарпатська, запорізька, івано-франківська, київська, кіровоградська, крим- ська, луганська, львівська, миколаївська, одеська, полтавська, рівненська, сумська, тернопільська, хар- ківська, херсонська, хмельницька, черкаська, черні- вецька, чернігівська іграшки. Кожна із зазначених груп може мати підгрупи залежно від автора виго- товлення. Але проводити такий розподіл вважаю за недоцільне, оскільки давніші іграшки здебільшого «безіменні», а в сучасному мистецтві лише одиниці майстрів, які займаються виключно іграшкою, пере- важно для них іграшка — це побічний продукт. Дослідник українського гончарства кінця ХІХ — ХХ століття керамолог Юрій Лащук зафіксував іс- нування наприкінці ХІХ — на початку ХХ століт- тя 668 місцевостей, де розвивалося гончарство [2]. У фондах Музею-заповідника глиняна іграшка кін- ця ХІХ — початку ХХІ століття репрезентує 42 гончарних осередки, які представляють шістнад- цять областей (тобто 16 груп). Є вироби з Віннич- чини (Бубнівка), Закарпаття (Одеса, Ужгород, Хуст), Запоріжжя (Вишневе, Пологи), Івано- Франківщини (Коломия, Косів, Кути), Київщини (Васильків, Вишневе, Віта-Поштова, Київ, Фас- тів), Криму (Ялта), Львівщини (Львів), Луганщи- ни (Євсуг), Полтавщини (Кременчук, Міські Мли- ни, Опішне, Попівка), Сумщини (Глинськ, Межи- річ), Тернопільщини (Голгоче, Гончарівка), Харківщини (Буди, Валки, Ізюм), Херсонщини (Костогризове), Хмельниччини (Кам’янець- Подільський, Хмельницький), Черкащини (Громи, Кочержинці, Маньківка, Межиріч, Сміла, Умань, Худяки, Чигирин), Чернівеччини (Вижниця, Ко- болчин, Чернівці) та Чернігівщини (Олешня). Осно- вна маса виробів — 3033 од. зб. (75,1% колек- ції) — глиняні іграшки з Полтавщини (Опішне), і лише 1008 виробів (24,9% колекції) представляють глиняну іграшку з інших гончарних осередків Укра- їни. Найчисельніші з-поміж них — свистунці май- стрині з Одеси Ольги Шиян (117 од. зб.), 122 гли- няні іграшки з Івано-Франківщини (87 — Косів, 35 — Коломия), 101 глиняна іграшка з Київщини (52 — Васильків, 41 — Віта-Поштова, 10 — Ви- шневе), 65 свистунців майстрів з Хмельниччини (Хмельницький) і 43 посудини-«монетки» Івана Бойка з Тернопільщини (Гончарівка). Інші осеред- ки представлені поодинокими зразками, як автор- ськими, так і анонімними. За часом виготовлення глиняні іграшки аналізо- ваного періоду можна поділити на чотири основні етапи, які визначаються під впливом історичних по- дій у державі: • кінець ХІХ століття — початок ХХ століття; • 1920-ті роки — середина ХХ століття; • середина ХХ століття — 1992 рік: • 1992 рік — наш час. Основна маса виробів, зібраних у фондах Музею- заповідника, датується 1970-ми — початком 2000-х років. Речі періоду кінця ХІХ — першої чверті ХХ століття складають близько 5% колек- ції — «монетка», Опішне, Полтавщина, кінець ХІХ ст.; 10 фрагментів свистунців, Опішне, кінець ХІХ — початок ХХ століття; свистунець, Опіш- не, кінець ХІХ; «монетка», Опішне, Полтавщина, початок ХХ ст.; «монетка», Тернопільщина, перша чверть ХХ ст.; пташка-свистунець, Тернопільщина, 1910—1920-ті роки; звір-свистунець, Черкащина, перша половина ХХ ст.; свистунець, Коломия, Івано-Франківщина, перша половина ХХ ст.; рибка- свистунець, Кременчук, перша половина ХХ ст.; 12 «монеток» першої половини ХХ століття; «Селян- ка» Андрія Сидоренка, Опішне, 1920-ті рр.; 162 фрагметтів статуеток, Попівка, Зіньківський ра- йон, Полтавщина, 1920-х років. Ще один момент, на який потрібно звернути ува- гу при вавченні глиняних іграшок, які зберігаються у фондах музеїв — шляхи надходження. Виділя- ються дві основні групи: подарунки та закуплені речі. Розглядаючи першу групу (подарунки), яка є найчисельнішою у колекції української глиняної іграшки Музею-заповідника, виділяється кілька під- груп. Це подарунки як авторів робіт, так і сторонніх осіб, небайдужих до збереження предметів україн- ської народної культури. Частина експонатів у 1990-х роках передана Дирекцією художніх виста- вок України. З 1989 року на базі Музею-заповідника проводяться регіональні, державні та міжнародні Симпозіуми гончарства, які стали джерелом попо- внення фондів Музею-заповідника (зокрема й гли- няною іграшкою). Наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття частина колекції глиняної іграшки на- дійшла до фондів Музею-заповідника під час етно- Оксана лИкОва270 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 графічних та керамологічних експедицій до різних гончарних осередків України. Друга група (куплені речі) представлена експо- натами, закупленими у авторів, на ярмарках, на ан- тикварних базарах, у мистецьких салонах та крам- ницях тощо. У колекції глиняної іграшки Музею- заповідника таких предметів — 1802 од. зб. (44,6% колекції). Відповідно, речей, що надійшли безко- штовно — 2239 одиниці збереження (55,4% колек- ції). Динаміку надходження глиняної іграшки до ко- лекції Музею-заповідника можна простежити за по- даною нижче таблицею. З наведеної таблиці видно, що надходження гли- няної іграшки до фондів Музею-заповідника за час його існування відбувалося нерегулярно, хоча й що- річно (за винятком 2009 року, коли до колекції не надійшло жодної глиняної іграшки). В одні роки пе- реважала закупка глиняних іграшок, в інші — біль- шість подарованих експонатів. Найбільше речей пе- редано в перший рік існування Музею-заповідника (1123 одиниці збереження), коли за заповітом Олек- сандри Селюченко її колекція стала власністю уста- нови. Великі поповнення колекції відбулися у 1989 і 1990 роках. У 1989 році в рамках Республікансько- го симпозіуму гончарства «Опішне-1989» організо- вувалося ліплення традиційної глиняної іграшки учас- никами симпозіуму. Готові вироби протягом 1989— 1990 років закуплені для колекції Музею-заповідника. 1992 року дирекцією художніх виставок України до фондів Музею-заповідника передано колекцію гли- няної іграшки майстрині з Одеси Ольги Шиян. Ба- гато глиняних іграшок надійшло у 2005 році, коли працівники Музею-заповідника проводили цілена- правлені експедиції по Опішні та їздили на антиквар- ний базар у Київ з метою заповнення прогалин у фондових збірках Музею-заповідника. Хоча зага- № Рік надходження Надійшло експо- натів протягом року, од. зб. Кількість куплених експонатів Кількість подарова- них експонатів Надійшло експонатів протягом року, % 1. 1987 1123 279 844 27,8 2. 1988 133 81 52 3,3 3. 1989 491 414 77 12,2 4. 1990 407 349 58 10,1 5. 1991 162 72 90 4 6. 1992 140 14 126 3,5 7. 1993 57 53 4 1,4 8. 1994 170 30 140 4,2 9. 1995 136 64 72 3,4 10. 1996 94 47 47 2,3 11. 1997 68 — 68 1,7 12. 1998 35 10 25 0,9 13. 1999 18 3 15 0,4 14. 2000 34 — 34 0,8 15. 2001 19 — 19 0,5 16. 2002 77 — 77 1,9 17. 2003 103 4 99 2,5 18. 2004 54 30 24 1,3 19. 2005 376 203 173 9,3 20. 2006 103 62 41 2,5 21. 2007 98 87 11 2,4 22. 2008 101 — 101 2,5 23. 2009 — — — — 24. 2010 42 — 42 1 Всього 4041 1802 2239 271Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства… ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013 лом глиняні іграшки надходять до колекції не регу- лярно. Спеціально їх пошуком ніхто не займається. Тому колекція на сьогодні не повна. Отже, аналізуючи колекцію української глиняної іграшки кінця ХІХ — початку ХХІ століття, яка зберігається у фондах Національного музею- заповідника українського гончарства в Опішному, залежно від того, яка ознака покладена в основу, можна виділити кілька основних типологічних груп української глиняної іграшки: За формою та функціональним призначенням: свистунці, монетки, скульптура малих форм, торох- тушки; За здатністю створювати звук: іграшки, що утво- рюють звук, та іграшки, що не утворюють звук; За місцем виготовлення: виділяється 25 груп, за- лежно від області виготовлення; За часом виготовлення: кінець ХІХ — поча- ток ХХ століття; 1920-ті роки — середина ХХ століття; середина ХХ століття — 1992 рік; 1992 рік — наш час; За шляхами надходженнями: подарунки та заку- плені речі. Усі наведені підходи до типології української гли- няної іграшки можуть бути використані музейними працівниками в процесі атрибутування та інвентари- зації музейних експонатів. 1. Герус л.М. Українська народна іграшка / Л.М. Ге- рус. — Львів : Інститут народознавства НАН Украї- ни, 2004. — 264 с. 2. лащук ю.П. Українська народна кераміка ХІХ— ХХ ст. : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства / Ю.П. Лащук. — Львів : Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, 1969. 3. литвиненко С. Варіанти українських назв глиняних іграшок / Світлана Литвиненко // Український кера- мологічний журнал. — 2004. — № 4. — С. 79—84. 4. Мотрій в. Ольга Шиян / Мотрій Валентина, По- шивайло Олесь // Український керамологічний жур- нал. — 2001. — № 2. — С. 150—151. 5. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність / О.С. Найден. — К. : АртЕк, 1999. — 256 с. 6. Українська народна іграшка : каталог. — К. : Стилос, 2006. — 48 с. 7. Чайковська л. Фондова колекція народної іграшки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України / Л. Чайковська // Іграшка, гра, дитина: від обрядової субстанції до су- часних моделей виховання : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Марка Грушевсько- го читання» / за ред. О.С. Найдена. — К. : Стилос, 2007. — С. 75—83. Oksana lykova OPISHNE NATIONAL MUSEUM-RESERVE OF UKRAINIAN POTTERY: TYPOLOGIC ANALYSIS OF CLAY TOYS Collection of the late XIX and early XXI cc. clay sculptures kept at the Opishne National Museum-Reserve of Ukrainian pottery is reviewed in the article. In the course of research- work present exhibits have been analyzed and divided into several groups according to their forms and functional desti- nation, acoustic characteristics as well as periods of produc- tion, centres of craft, means and time of acquisition by mu- seum repositories. Keywords: collection, clay toys, «svystunets», «coin», sculp- ture of small forms, National Museum-Reserve of Ukrainian Pottery in Opishne. Оксана лыкова ТИПОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ГЛИНЯНОЙ ИГРУШКИ НАЦИОНАЛЬНОГО МУЗЕЯ-ЗАПОВЕДНИКА УКРАИНСКОГО ГОНЧАРСТВА В ОПИШНОМ Осуществлен обзор коллекции глиняных игрушек конца XIX — начала XXI века Национального музея-за по- ведника украинского гончарства в Опишном. Проведено распределение и анализ имеющихся игрушек по несколь- ким группами: по форме и функциональному назначению, по способности создавать звук, по периоду изготовления, по центрам, по способам и времени их поступления в фон- ды музея-заповедника. Ключевые слова: коллекция, глиняная игрушка, «свисту- нец», «монетка», скульптура малых форм, Национальный музей-заповедник украинского гончарства в Опишном.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94932
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1028-5091
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T23:35:21Z
publishDate	2013
publisher	Інститут народознавства НАН України
record_format	dspace
spelling	Ликова, О. 2016-02-12T16:14:45Z 2016-02-12T16:14:45Z 2013 Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному / О. Ликова// Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 266-271. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94932 Здійснено огляд колекції глиняних іграшок кінця ХІХ — початку ХХІ століття Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Проведено розподіл наявних іграшок та їх аналіз за кількома групами: за формою та функціональним призначенням, за здатністю створювати звук, за періодом виготовлення, за осередками, шляхами та часом їх надходження до фондів музею-заповідника. Collection of the late XIX and early XXI cc. clay sculptures kept at the Opishne National Museum-Reserve of Ukrainian pottery is reviewed in the article. In the course of researchwork present exhibits have been analyzed and divided into several groups according to their forms and functional destination, acoustic characteristics as well as periods of production, centres of craft, means and time of acquisition by museum repositories. Осуществлен обзор коллекции глиняных игрушек конца XIX — начала XXI века Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном. Проведено распределение и анализ имеющихся игрушек по нескольким группами: по форме и функциональному назначению, по способности создавать звук, по периоду изготовления, по центрам, по способам и времени их поступления в фонды музея-заповедника. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Opishne National Museum-Reserve of Ukrainian pottery: typologic analysis of clay toys Типологический анализ глиняной игрушки Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном Article published earlier
spellingShingle	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Ликова, О. Статті
title	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
title_alt	Opishne National Museum-Reserve of Ukrainian pottery: typologic analysis of clay toys Типологический анализ глиняной игрушки Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном
title_full	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
title_fullStr	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
title_full_unstemmed	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
title_short	Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
title_sort	типологічний аналіз української глиняної іграшки національного музею-заповідника українського гончарства в опішному
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94932
work_keys_str_mv	AT likovao tipologíčniianalízukraínsʹkoíglinânoíígraškinacíonalʹnogomuzeûzapovídnikaukraínsʹkogogončarstvavopíšnomu AT likovao opishnenationalmuseumreserveofukrainianpotterytypologicanalysisofclaytoys AT likovao tipologičeskiianalizglinânoiigruškinacionalʹnogomuzeâzapovednikaukrainskogogončarstvavopišnom

Типологічний аналіз української глиняної іграшки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

Репозитарії

Схожі ресурси