Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.)
У статті йдеться про дослідження традиційного житлово-господарського комплексу українців прихильниками і діяльними членами Наукового товариства ім. Шевченка у
 Львові наприкінці XIX — на початку XXI ст. Аналізується науковий доробок таких знавців народного будівництва, як Володимир Шухевич,...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94939 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 191-199. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859991687407861760 |
|---|---|
| author | Глушко, М. |
| author_facet | Глушко, М. |
| citation_txt | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 191-199. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті йдеться про дослідження традиційного житлово-господарського комплексу українців прихильниками і діяльними членами Наукового товариства ім. Шевченка у
Львові наприкінці XIX — на початку XXI ст. Аналізується науковий доробок таких знавців народного будівництва, як Володимир Шухевич, Михайло Зубрицький, Іван
Франко, Володимир Січинський, Раймунд Фрідріх
Кайндль, Роман Радович, Роман Сілецький, Архип Данилюк та ін.
The article deals with studies in Ukrainians’ traditional dwelled
and household complexes of constructions by active members
of Lviv Shevchenko Scientific Society through the late XIX
and early XXI cc. Under analysis have been put general results
of research by authoritative experts in national construction,
as Volodymyr Shukhevych, Mykhailo Zubrytskyi, Ivan
Franko, Volodymyr Sichynskyi, Raimund Friedrich Kaindl,
Roman Radovych, Roman Siletskyi, Arkhyp Danyluk and
other scholars.
В статье речь идет об исследованиях традиционного
жилищно-хозяйственного комплекса украинцев активными
членами Научного общества им. Шевченко во Львове в
конце XIX — начале XXI вв. Анализируются научные достижения таких исследователей народного строительства,
как Владимир Шухевич, Михаил Зубрицкий, Иван Франко, Владимир Сичинский, Раймунд Фридрих Кайндль, Роман Радович, Роман Силецкий, Архип Данилюк и др.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:32:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Статті
© М. ГЛУШКО, 2013
Михайло ГЛУШКО
ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО
БУДІВНИЦВА У НАУКОВОМУ
ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
(кінець XIX — початок XXI ст.)
У статті йдеться про дослідження традиційного житлово-
господарського комплексу українців прихильниками і ді-
яльними членами Наукового товариства ім. Шевченка у
Львові наприкінці XIX — на початку XXI ст. Аналізу-
ється науковий доробок таких знавців народного будівни-
цтва, як Володимир Шухевич, Михайло Зубрицький, Іван
Франко, Володимир Січинський, Раймунд Фрідріх
Кайндль, Роман Радович, Роман Сілецький, Архип Да-
нилюк та ін.
Ключові слова: етнологія, народне будівництво, кінець
XIX — початок XXI ст., Наукове товариство ім. Шев-
ченка у Львові.
Незважаючи на наявність великої кількості
публікацій (монографій, статей, матеріалів
тощо) про народне будівництво українців, які поба-
чили світ упродовж останнього півстоліття, з поди-
вом зауважимо, що означене у заголовку питання
спеціально поки що нікого не цікавило. Більше того,
навіть у такому універсальному виданні, як «Енци-
клопедія українознавства» гасла «Архітектура»
[59], «Будівельні матеріали» [49] та «Будівництво»
[17] містять лише загальні положення. Зокрема, в
одному з названих гасел Аркадій Жуковський —
його автор — розглянув будівництво в широкому
значенні цього слова — як частину «загальної тех-
ніки, що охоплює правила, конструкції, обчислен-
ня й досліди для виконання різного роду будов…»
[17, с. 181]. У гаслі «Архітектура» Володимир Сі-
чинський торкнувся передусім «вищих форм буді-
вельного мистецтва» [59, с. 71].
Натомість документальні джерела засвідчують,
що народне будівництво як важлива ділянка мате-
ріальної культури, яка охоплює житло і господар-
ські споруди у межах селянської садиби, цікавило
діяльних членів НТШ уже в середині 90-х років
XIX ст. Маємо на увазі передусім праці програмно-
методичного характеру. Так, у розширеній «Про-
ґрамі до збирання відомостей про українсько-
руський край і нарід[,] уложеній членами науково-
го товариства ім. Шевченка» під керівництвом
самого Михайла Грушевського та опублікованій у
додатку першого тому «Етноґрафічного збірника»,
було поставлено завдання фіксувати етнографічні
матеріали також про «хату й обійстє» (блок запи-
тань із восьми пунктів) [38]. Деякі питання, що
опосередковано стосуються інтер’єру традиційного
помешкання, містила наукова «Проґрама до збіран-
ня відомостей дотичних народньої побутової техни-
ки (Arts of life)» Федора Вовка [3].
Етнографічні джерела про житлово-госпо-
дарський комплекс уперше були оприлюднені на
сторінках «Материялів до українсько-руської ет-
нольоґії» і походять вони зі Східного Полісся. Зо-
крема, у праці «Будівля на Чернигівщині, Глухів-
ського повіту у с. Полошках» (нині с. Полошки
Глухівського р-ну Сумської обл.) М. Могильчен-
ко описав загальний вигляд місцевих садиб і дво-
рів, окремі об’єкти будівництва (житла, клуні, ями
для зберігання зерна, колодязі), вибір місця, мате-
ріал, конструкцію і технологію зведення споруд,
систему опалення, інтер’єр помешкання, типи ого-
Михайло ГлУШкО192
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
рожі («ліса», «плетінь», «баркан») з воротами
(«коворотом») та перелазами, подав горизонталь-
ні плани дворів (одно- і дворядні, Г- та П-подібні)
і різних типів житла (хата — сіни — комора;
хата — сіни — хата; хата — сіни — теплушка та
ін.). Текстову частину дослідження М. Могиль-
ченка доповнюють 24 рисунки і світлини [28].
Житло посіло належне місце у монографії Воло-
димира Шухевича «Гуцульщина». Розділ «Гуцуль-
ский оседок», як важлива складова першого тому
цієї праці, починається з пояснення назви садиби:
«Оседок, се хата враз з иньшими будинками, са-
док, царина, пасовисько, кішниця, словом, цїле не-
рухоме майно одного ґазди, обведене плотом» [71,
с. 86]. Відтак автор послідовно описує різні етапи
будівництва житла (вибір місця, закладання підва-
лин, зведення стін, стелі, даху), а також вигляд і
конструкцію віконних та дверних пройм. Значну
увагу приділено інтер’єру традиційного гуцульсько-
го помешкання — системі опалення (печі), кухон-
ному начинню, хатнім меблям (лавам, столу, скри-
ні, миснику), іконам, прикрасам тощо. Згадує
В. Шухевич й окремі господарські споруди — «ам-
барі», «притули», «колешні», «древоруби», «ва-
тарники» тощо. Крім типового помешкання, до-
слідник торкнувся специфіки інших типів житла:
«ґражди» (замкнутого двору-житла) та «бурдею»
(курного тимчасового опалювального житла). Най-
більш важливі об’єкти народного будівництва і їхні
компоненти відтворені графічно та на світлинах
(усього 32 ілюстрації) [71, с. 86—113]. Наукову
цінність мають також етнографічні матеріали
В. Шухевича про тимчасове житло, яке гуцули зво-
дили в лісі (літні «лубйинки», зимові «колиби») та
на полонинах («стая», «стайка» чи «заватра»),
описані у другій частині його монографічної праці
«Гуцульщина» [72, с. 185—188]. Загалом наяв-
ний у цьому дослідженні фактологічний матеріал
репрезентує лише галицьку частину Гуцульщини, а
не весь етнографічний район, за що автору дорікав
свого часу Іван Франко [30, с. 279].
Цінні етнографічні відомості про житло мешкан-
ців північно-західної частини Бойківщини зібрав
Михайло Зубрицький. Уперше цієї ділянки народ-
ної культури дослідник торкнувся у праці про рідне
с. Кіндратів (нині Турківського р-ну Львівської
обл.) [21], зазначивши: «Опис хати подав я так, як
затямив своє рідне домівство» [21, с. 220]. У дослі-
дженні «Селянські будинки в Мшанци, Старосам-
бірського повіта» етнограф докладно описав орієн-
тацію житлово-господарських споруд, порядок роз-
міщення камер у зімкнутому типі забудови двору
(хата «під одним покритьом»), заготівлю будівель-
ного матеріалу, вибір місця, початок будівництва,
зведення зрубу і даху, технологію виготовлення сніп-
ків для покриття споруд, віконні і дверні пройми
тощо. Значне місце посідає у названій праці опис
інтер’єру бойківської хати: системи опалення, мис-
ника, лав, стола, зон відпочинку (постіль, колиска)
та праці, декоративно-художнього оздоблення дея-
ких компонентів інтер’єру. Йдеться тут і про вигляд,
розміри та функціональне призначення господар-
ських споруд — комори, «боїща», стайні, «кучи»,
«шопи», оборогу, господарської ями і пивниці. За-
вершує розвідку матеріал про пліт, який оточував са-
дибу, «городці» та демонологічні оповіді про домо-
виків («хованців») [22]. У Мшанці та сусідніх се-
лах (Галівці, Головецьку, Грозьовій та ін.)
М. Зубрицький зібрав також етнографічні відомос-
ті про народні уявлення, повір’я і вірування, пов’язані
з майстрами та будівлями, які оприлюднив в одно-
му з випусків часопису «Житє і слово» [19, с. 71—
75]. Наукове зацікавлення становить зафіксована
вченим інформація про давню і нову моделі тимча-
сового житла («буду») бойківських пастухів, а та-
кож про способи утримування овець у стайні та хаті
взимку [20, с. 2—3, 10—11].
Народне будівництво цікавило І. Франка. Зо-
крема, у праці «Етнографічна експедиція на Бой-
ківщину», яка узагальнила результати організова-
ної НТШ антропологічно-етнографічної експеди-
ції 1904 р. за його безпосередньою участю, йдеться
також про житло і господарські споруди, їх плану-
вання, зовнішній і внутрішній вигляд, обстановку
тощо. Автор звернув увагу на мало- чи зовсім не-
відомі широкому загалу об’єкти цієї ділянки мате-
ріальної культури: на зовнішній вигляд, конструк-
цію і спосіб зведення характерної для бойківської
садиби господарської будівлі — оборогу та його різ-
новидів [67, с. 74—83]. Згодом (у 1905 р.) в опо-
віданні «Під оборогом» учений описав внутрішній
вигляд і конструкцію батьківського оборогу: «…
Прості палички, позаверчувані скісно в огнива, бі-
гли догори і збігалися разом у чубі, а поперек них
193Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
ішли тоненькі півперечки з ліскового пруття, попе-
ревивані де-де космиками соломи, а поза тим звер-
ху густа солом’яна пішва» [70, с. 38].
На шпальтах 18-го тому «Матеріялів до україн-
ської етнольоґії» читач уперше познайомився зі
спогадами І. Франка про батьківську хату у с. На-
гуєвичах (нині с. Івана Франка Дрогобицького р-ну
Львівської обл.). Згідно з ними, окрема житлова
будівля розділяла весь двір на дві «обори» — пе-
редню і задню. На задній «оборі» рівнобіжно до
хати стояла зблокована зі стодолою стайня, за ними
— два обороги на сіно і снопи. Східну сторону пе-
редньої «обори» займали шпихлір і шопа, західну
— кузня та криниця. Загалом батьківський двір
поєднував елементи дворядової і П-подібної форм.
Помешкання І. Франка становили два житлові при-
міщення — «горішня» та «долішня» хати, розділе-
ні сіньми. Одне з житлових приміщень (менше)
слугувало повсякденним житлом, інше — світли-
цею. При напільній стіні «долішньої» хати знахо-
дилась комора. Автор спогадів описав також ком-
поненти інтер’єру свого помешкання: піч, дерев’яні
меблі (постіль, лави, ослін, стіл, мисник) у «горіш-
ній» хаті, ікони, систему опалення, меблі, посуд
тощо у «долішній» хаті. Йдеться тут і про функці-
ональне використання горища та простору під
солом’яною стріхою [69, с. 1—4].
Окремі елементи традиційного інтер’єру згадав
І. Франко у праці «Людові віруваня на Підгірю»
[68, с. 191—195]. Це саме, а також низка народ-
них повір’їв і демонологічних персонажів з царини
будівельної обрядовості наявні у дослідженні Філа-
рета Колесси «Людові віруваня на Підгірю. В с. Хо-
довичах Стрийського повіту» [24, с. 86—89, 91—
92] та у відомих працях Антона Онищука «Мате-
ріяли до гуцульської демонольоґії» [32] й «Останки
первісної культури у гуцулів» [33].
Цінний фактологічний матеріал про народне бу-
дівництво гуцулів Буковини зібрав й опублікував
дійсний член НТШ, професор Чернівецького уні-
верситету Раймунд Фрідріх Кайндль. Зокрема, у
його відомій монографії «Гуцули» (1894) міститься
окремий розділ «Дім і двір», у якому автор торкнув-
ся різних аспектів традиційного будівництва: вибо-
ру місця для споруди, процесу зведення її основних
компонентів, планування та облаштування помеш-
кання, наявних у дворі господарських будівель тощо
[23, с. 45—57]. На думку Володимира Гнатюка
[29, с. 201], бездоганною з наукового погляду була
інша праця Р.Ф. Кайндля — стаття «Хата і подвір’я
у гуцулів», в якій етнограф описав подвір’я і хату, а
також вірування, які супроводжували будівни-
цтво, — від вибору місця до вселення [74]. З цим
же дослідженням тісно пов’язана його стаття «У гу-
лів долини Пруту», в якій мовиться про житло в
околицях таких населених пунктів Галицького краю,
як Космач, Яремче, Дора, Микуличин [73]. Вибір
місця під будівництво хати, пов’язані з цим віруван-
ня й обряди, а також опис інтер’єру помешкання та
вселення в новобудову є у дослідженні Р.Ф. Кайнд-
ля «Двір і хата у русинів» [75].
У 20—30-х рр. ХХ ст. світ побачило декілька
праць відомого знавця народного будівництва укра-
їнців, дійсного члена НТШ Володимира Січинсько-
го. У розвідці «Українська хата в околицях Львова»
[61] автор охарактеризував типи житлових будівель
(хата — сіни; хата — сіни — хата; хата — сіни —
хата — комора та ін.) у с. Гряді Жовківського пові-
ту Львівського воєводства (нині Жовківського р-ну
Львівської обл.), які особисто вивчав у 1922 р. На
відміну від багатьох своїх попередників, дослідник
розглядав українську сільську хату крізь призму
соціально-економічних чинників і вважав її резуль-
татом, «з одного боку, самостійної творчости, з дру-
гого — предивної постійної перерібки чужих впли-
вів» [61, с. 6]. Побіжно торкнувся вчений сільсько-
го будівництва й у праці «Будівництво міста
Потилича», зазначивши: «Потилицькі хати пере-
важно рублені; складаються з сіней та одної чи двох
хат; з одного чи з двох боків хати припирають хлів,
комора або шпихлір. Середня частина житлової хати
знадвору вимащена глиною і побілена або лише по-
білена, тоді як хлів чи шпихлір заховує природню
барву дерева» [60, с. 29]. Найбільш цінний матері-
ал зосереджений у його дослідженні «Українське де-
ревляне будівництво і різьба», де вчений уперше в
українській етнографії виділив так звані округи бу-
дівництва з притаманними для них типами житла:
Гуцульщину, Бойківщину, Лемківщину, центральну
(околиці Львова), західну (околиці Перемишля і
Ярослава; нині Підкарпатське воєводство Республі-
ки Польща) та північну (Яворів, Рава-Руська,
Кам’янка-Бузька, Сокаль Львівської обл.) частини
Галичини, Поділля, Буковину з північною Бессара-
Михайло ГлУШкО194
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
бією, Волинь з Поліссям, Чернігівщину, Київщину,
Полтавщину, Запоріжжя і Слобожанщину [62].
Окремі питання традиційного сільського будівни-
цтва у с. Зіболках Жовківського повіту (нині Жов-
ківського р-ну Львівської обл.) висвітлив відомий
український археолог, етнолог та антрополог, дій-
сний член НТШ Ярослав Пастернак у статті «Бу-
вальщина за пів сотні літ» [36].
Загалом до Другої світової війни переважав опи-
совий характер етнографічного вивчення будівни-
цтва, як і багатьох інших ділянок народної культури
українців, що, своєю чергою, сприяло нагромаджен-
ню джерельної основи для наступних порівняльно-
аналітичних наукових студій. Винятком у цьому від-
ношенні була узагальнююча праця Федора Вовка
«Етнографічні особливості українського народу», в
якій учений уперше в українській етнології розгля-
нув будівництво в порівняльно-історичному ракур-
сі, а також спробував з’ясувати його загальноукра-
їнські риси, регіональні особливості та локальну спе-
цифіку. Автор теж поділив усе традиційне житло на
тимчасові будівлі та постійне житло, тобто студію-
вав його з погляду головних історичних стадій роз-
витку [2, с. 88—124].
Етнографічний матеріал про народне будівництво
представлений у виданнях НТШ, які виходили за
кордоном протягом 1948—1991 рр. — в «Україн-
ському архіві» та «Записках НТШ». Значна части-
на цих матеріалів ґрунтується на спогадах, спорадич-
но — на прямих авторських записах, зроблених в ді-
аспорі чи вивезених з України. В «Українському
архіві» автори нарисів згадували про характер сіль-
ських садиб і житло по-різному: в одних випадках
при описах сіл, в інших — в окремих статтях, при-
свячених цілому регіону, тощо. Так, у загальному на-
рисі Теодора Лехмана «Село Тернопільщини: побут
і давні звичаї» [26], опублікованому в 35 томі «Укра-
їнського архіву» («Тернопільщина»), виділено аж два
окремі параграфи про місцеве будівництво — «Хата
та господарські приміщення» і «Будова домів та гос-
подарських будинків». У праці Мирона Лозовсько-
го «Село Лази», яка охоплює весь 51 том «Україн-
ського архіву», міститься параграф «Як будували ла-
жени свої хати» [27, с. 32—34]. Про будівництво у
м. Бучачі йдеться у статті Івана Бобика «Бучацькі
будівлі» [1, с. 473—474], опублікованої у колектив-
ному виданні «Бучач і Бучаччина» (т. 27 «Україн-
ського архіву»). Цікаві етнографічні матеріали подав
у параграфі «Будівництво» Василь Грабець [4,
с. 30—33] в авторському дослідженні «З буваль-
щини Нового Села коло Чесанова в Галичині. 1826—
1944» (т. 18 «Українського архіву»). Короткий па-
раграф «Будівництво» містить нарис Омеляна Твер-
довського «Нагуєвичі — село Івана Франка» [66,
с. 328—341], опублікованого у 25 томі «Українсько-
го архіву» («Дрогобиччина — земля Івана Фран-
ка»). Параграф «Угнівська хата» наявний у колек-
тивному розділі «Побут Угнова» авторства Володи-
мира Петришина, Миколи Петришина та Теодора
Решетила (т. 16 «Українського архіву») [37]. Цін-
ний документальний матеріал становлять фотознім-
ки з другої половини XIX — перших десятиліть
XX ст., на яких зафіксовані об’єкти народного бу-
дівництва і характер сільських поселень різних
адміністративно-територіальних одиниць західних зе-
мель України, представлені у виданні «Український
архів» (т. 20, 27, 29, 35, 38, 48 та ін.).
У «Записках НТШ» періоду їх виходу за кордо-
ном увагу привертають два матеріали про народне
будівництво — параграф «Сільське будівництво»
Івана Красовського [25, с. 58—79] та параграф «Бу-
дівництво» Миколи Мушинки [31, с. 224—236],
опубліковані у 206 томі цього серійного видання,
який повністю присвячений лемкам як карпатській
етнографічній групі українців. Через це дослідники
торкнулися передусім локальної специфіки їхнього
традиційного помешкання і господарських споруд.
Етнографічні джерела й аналітично-узагальнюючі
дослідження про житлово-господарські комплекси
та окремі об’єкти народного будівництва українців
посіли належне місце на шпальтах «Записок НТШ»
лише з відновленням діяльності НТШ в Україні в
1989 р. Серед таких матеріалів увагу привертають
описи Ніни (Неоніли) Заглади, рисунки і фотома-
теріали Юрія Павловича житла та господарських
будівель (хліва, «осеті», комори, «стьобки», клуні,
колгоспних новобудов тощо) поліщуків, які народо-
знавці зробили в 1934 р. у колишньому Чорнобиль-
ському районі Київської обл. [18, с. 446, 453, 457,
458, 466—467 (світлини), 471—475, 476—477
(світлини), 490, 495, 496].
Зусиллями мистецтвознавця й історика Василя
Пуцка у «Записках НТШ» була опублікована масш-
табна праця Стефана Таранушенка «Житло на Сло-
195Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
божанщині» [64]. В її основі покладені автентичні
джерельні матеріали, які зібрав автор особисто в різ-
ний час, але які через різні причини не зміг оприлюд-
нити в радянських період. Зазначене дослідження
складається із шести умовних розділів: «Лебедин.
Заселення та дещо з історії», «Старі хати Харкова»,
«Лебединський замок», «Лебединські хати», «Се-
лянське житло південної Слобожанщини», «Житло
південно-східної Слобожанщини». Велику наукову
цінність має ілюстративний матеріал, який доповнює
текстову частину цієї праці: зовнішній вигляд, гори-
зонтальні плани, поздовжні і поперечні розрізи жит-
ла, інтер’єр та екстер’єр помешкання, декоративно-
художнє оформлення окремих господарських буді-
вель тощо. Це саме стосується інших праць
С. Таранушенка з ділянки традиційного будівни-
цтва — «Клуні українського Полісся» [65, с. 60—
64] та «Давнє поліське житло» [63, с. 8—23].
Результати тривалої науково-пошукової праці на
ниві традиційного будівництва українців оприлюд-
нили на сторінках «Записок НТШ» деякі сучасні
етнологи, члени НТШ в Україні. Серед них найчас-
тіше значиться ім’я Романа Радовича — автора аж
чотирьох наукових студій з цієї ділянки народної
культури [39; 40; 41; 47]. Незалежно від теренів
(Полісся, Волинь чи Опілля), об’єктів (житло-
господарський комплекс загалом чи окремі госпо-
дарські споруди — стебка, льох) та предмету (пла-
нування, матеріал, конструкція, технологія зведен-
ня будівлі тощо) дослідження, його праці
відзначаються багатством етнографічних матеріалів,
які народознавець зібрав особисто у різних етногра-
фічних районах України. В опублікованих досліджен-
нях Роман Радович оприлюднив також власні мір-
кування і версії стосовно джерел, походження й ета-
пів розвитку деяких об’єктів та компонентів
народного будівництва. Так, на основі значної кіль-
кості залучених етнографічних матеріалів дослідник
довів генетичний зв’язок між «стебкою» (тепла гос-
подарська будівля для зберігання коренеплодів) і
житлом. Спорідненість цих двох споруд етнолог
пов’язує з однокамерним опалювальним приміщен-
ням. Згодом у процесі історичного розвитку суспіль-
ства житло постійно вдосконалювалось: збільшува-
лась його площа, ускладнювалось горизонтальне
планування, змінювалися опалювальні пристрої, еле-
менти інтер’єру, збільшувались дверні та віконні про-
різи тощо [40, с. 203—229]. Досліджуючи полісь-
кий льох як господарську споруду, етнолог дійшов
висновку про те, що з погляду конструкції та
просторово-архітектурного сенсу ця будівля також
має багато спільних рис із житлом [41, с. 33—56].
Заслуговують на увагу й інші праці цього народо-
знавця з ділянки народного будівництва — про тим-
часове житло [45; 46], походження стелі у стаціо-
нарному помешканні [43; 44; 48], окремі господар-
ські будівлі [42, с. 184—216] тощо.
Натомість Романа Сілецького цікавить переду-
сім система опалення традиційного житла. У статті
«Проблема типології опалювальних пристроїв ста-
родавнього житла в Україні (конструктивно-
функціональні особливості печі)» [57] та інших пу-
блікаціях [56; 58, с. 303—338] дослідник дійшов
загального висновку про те, що система опалення
народного житла українців пройшла еволюцію від
наземного примітивного вогнища до «варистої» печі.
Дослідник також довів, що всі археологічні печі на-
лежали до напівзакритого вогнища, а «вариста» піч
могла виникнути щонайшвидше у княжий період. У
низці досліджень Р. Сілецький докладно розглянув
різноманітні аспекти будівельної звичаєвості та об-
рядовості [50; 52; 53; 54; 55; 58]: вибір місця і бу-
дівельного матеріалу, «закупляння місця», роль май-
стра і дитини в оказіональних звичаях та обрядах,
будівельне деревце («віху»), входини, споруджен-
ня печі тощо. Головні складові цих звичаїв та обря-
дів (повір’я, прикмети, забобони, заборони, атрибу-
ти тощо) автор пов’язує з комплексом архаїчних до-
християнських світоглядних уявлень про локалізацію
потойбічного світу під землею, про смерть і потой-
бічний світ, «своїх» і «чужих» мерців та ін. Напри-
клад, прикмети та заборони, які супроводжували ви-
бір місця для зведення будівлі, передусім для жит-
ла, а також звичай «закупляння місця», які дослідник
розглянув в одній з публікацій на шпальтах «Запи-
сок НТШ» [51, с. 7—32], були пов’язані з архаїч-
ними традиціями поховання нечистих мерців біля до-
ріг, перехресть, на межах, під деревами тощо.
Житло і господарські будівлі різних етнографіч-
них районів та регіонів України (Полісся [6; 11; 15],
Волині [5], Бойківщини [9], Гуцульщини [12] та ін.)
цікавили Архипа Данилюка як члена НТШ. Уче-
ний багато уваги приділяв також історії виникнення
і розвитку музеїв народної архітектури та побуту в
Михайло ГлУШкО196
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Україні [7; 13], опису й популяризації серед широ-
кого загалу пам’яток традиційного будівництва
Львівського скансену [8; 16], Музеїв народної ар-
хітектури та побуту в Україні загалом. Серед шану-
вальників народної архітектури українців великою
популярністю користується його науково-популярні
праці — «Українська хата» [14] та «Поклонися на-
родному зодчому…» [10].
Словом, маємо достатньо підстав стверджувати:
з відновленням діяльності НТШ в Україні наукове
зацікавлення традиційним житлом та господарським
будівництвом значно збільшилося. За роки незалеж-
ності розширилась також тематика і проблематика
наукових студій, яка стосується народної архітекту-
ри українців. Саме тому опубліковані на шпальтах
новітніх випусків «Записок НТШ» дослідження су-
часних знавців традиційного житлово-господарського
комплексу отримали високу оцінку в українських
[34; 35] та зарубіжних народознавців [76; 77].
1. Бобик і. Бучацькі будівлі / Іван Бобик // Україн-
ський Архів. — Нью-Йорк ; Лондон ; Париж ; Сид-
ней ; Торонто, 1972. — Т. XXVII: Бучач і Бучаччина.
Історично-мемуарний збірник. — С. 473—474.
2. вовк Хв. Етнографічні особливості українського на-
роду / Хв. Вовк // Вовк Хв. Студії з української ет-
нографії та антропології. — К., 1995. — С. 39—218.
3. вовк Хв. Проґрама до збірання відомостей дотичних
народньої побутової техники (Arts of life) // Матери-
яли до українсько-руської етнольоґії. — Львів,
1899. — Т. I. — С. 1—22 (окрема пагінація).
4. Грабець в. Будівництво / Василь Грабець // Україн-
ський Архів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; То-
ронто, 1967. — Т. XVIII: Василь Грабець. З буваль-
щини Нового Села коло Чесанова в Галичині. 1826—
1944. — С. 30—33.
5. Данилюк а. Волинь: пам’ятки народної архітектури /
А. Данилюк. — Луцьк, 2000. — 99 с.
6. Данилюк а. Господарські будівлі на Поліссі кінця
XIX — початку XX століття / А. Данилюк // За-
писки Наукового товариства імені Т. Шевченка. —
Львів, 1992. — Т. CCXXIII: Праці секції етнографії
та фольклористики. — С. 105—114.
7. Данилюк а. Музеї просто неба і проблеми їх станов-
лення в Україні / А. Данилюк // Записки Наукового
товариства імені Шевченка. — Львів, 1995. —
Т. CCXXX: Праці Секції етнографії та фольклорис-
тики. — С. 479—492.
8. Данилюк а. Музей в Шевченківському музеї: На-
рис / А. Данилюк. — Львів, 1993. — 41 с.
9. Данилюк а. Народна архітектура Бойківщини /
А. Данилюк. — Львів, 2004. — 167 с.
10. Данилюк а. Поклонися народному зодчому: Етногра-
фічні нариси про народну архітектуру України / А. Да-
нилюк. — Львів, 1995. — 63 с.
11. Данилюк а. Релікти давнього будівництва: Пам’ятки
народної архітектури Рівненського Полісся / А. Да-
нилюк. — Рівне, 1995. — 79 с.
12. Данилюк а. Скарби народної архітектури Гуцульщи-
ни: етнографічний нарис / А. Данилюк. — Львів,
2000. —135 с.
13. Данилюк а. Українські скансени. Історія виникнення,
експозиції, проблеми розвитку / А. Данилюк. — Тер-
нопіль, 2006. — 103 с.
14. Данилюк а.Г. Українська хата / А. Данилюк. — К.,
1991. — 110 с.
15. Данилюк а.Г. Традиційна архітектура регіонів Украї-
ни: Полісся / А. Данилюк. — Львів, 2001. — 146 с.
16. Данилюк а. Музей народної архітектури та побуту у
Львові : путівник / А. Данилюк, Б. Рибак. — Львів,
1988. — 40 с.
17. Жуковський а. Будівництво / А. Жуковський //
Енциклопедія українознавства. Перевидання в Украї-
ні / репринтне відтворення видання 1955—1984 ро-
ків. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 181—184.
18. Заглада Н. Із звіту етнографічної експедиції
1934 року / Ніна Заглада ; публікація, підготовка
тексту, примітки, «Остання експедиція Ніни Заглади.
Замість післямови» М. Глушка // Записки Науково-
го товариства імені Шевченка. — Львів, 2001. —
Т. CCXLII: Праці Секції етнографії і фольклористи-
ки. — С. 443—505.
19. Зубрицький М. Будинки і майстри / Михайло Зу-
брицький // Житє і слово. — Львів, 1895. —
Т. III. — Кн. I. — С. 71—75.
20. Зубрицький М. Годівля, купно і продаж овець у
Мшанци Старосамбірського повіту / Михайло Зу-
брицький // Материяли до українсько-руської етно-
льоґії. — Львів, 1905. — Т. VI. — С. 1—40.
21. Зубрицький М. Село Кіндратів (турецького
пов[іту]) / Михайло Зубрицький // Житє і сло-
во. — Львів, 1895. — Т. IV. — Кн. IV. — С. 104—
112 ; Кн. V. — С. 216—230.
22. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Ста-
росамбірського повіта / Михайло Зубрицький //
Материяли до української етнольоґії. — Львів,
1909. — Т. XI. — Ч. 1. — С. 1—22.
23. кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї, та народні пе-
рекази / Р.Ф. Кайндль ; пер. з нім. (за вид. 1894 р.)
З.Ф. Пенюк ; післямова О.М. Масана. — Чернівці,
2000. — 207 с.
24. колесса Ф. Людові віруваня на Підгірю. В с. Ходо-
вичах Стрийського повіту / Філярет Колесса // Ет-
ноґрафічний збірник. — Львів, 1898. — Т. V. —
С. 76—98.
25. красовський і. Сільське будівництво / Іван Красов-
ський // Записки Наукового товариства ім. Шевчен-
ка. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто,
197Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
1988. — Т. 206: Лемківщина. Земля — люди — іс-
торія — культура. — Т. II. — С. 58—79.
26. лехман Т. Село Тернопільщини: побут і давні звичаї /
Теодор Лехман // Український Архів. — Нью-
Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1983. — Т. XXXV:
Шляхами золотого Поділля. Тернопільщина і Скалат-
щина. Реґіональний історично-мемуарний збірник. —
Ч. III. — С. 314—332.
27. лозовський М. Як будували лажени свої хати / Ми-
рон Лозовський // Український Архів. — Торонто ;
Нью-Йорк ; Париж ; Сидней, 1989. — Т. 51: Мирон
Лозовський. Село Лази. Збірник історичних, археоло-
гічних, етнографічних нарисів та спогадів про село Лази
на Ярославщині в Західній Україні. — С. 32—34.
28. Могильченко М. Будівля на Чернигівщині, Глухів-
ського повіту у с. Полошках / М. Могильченко //
Материяли до українсько-руської етнольоґії. — Львів,
1899. — Т. I. — С. 79—95.
29. Мороз М. Етнографічна діяльність Раймунда Кайнд-
ля / Мирослав Мороз // Записки Наукового товари-
ства імені Т. Шевченка. — Львів, 1992. —
Т. CCXXIII: Праці секції етнографії та фольклорис-
тики. — С. 197—205.
30. Мороз М. Зв’язки Івана Франка з Австрійським на-
родознавчим товариством. Маловідома рецензія на
працю Володимира Шухевича «Гуцульщина» / Ми-
рослав Мороз // Записки Наукового товариства іме-
ні Т. Шевченка. — Львів, 1992. — Т. CCXXIII:
Праці секції етнографії та фольклористики. —
С. 272—283.
31. Мушинка М. Будівництво / Микола Мушинка //
Записки Наукового товариства ім. Шевченка. —
Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1988. —
Т. 206: Лемківщина. Земля — люди — історія —
культура. — Т. II. — С. 224—236.
32. Онищук а. Матеріяли до гуцульської демонольоґії.
Записав в Зеленици, надвірнянського повіта, 1907—
1908 [рр.] […] народний учитель / А. Онищук //
Материяли до української етнольоґії. — Львів,
1909. — Т. XI. — Ч. 2. — С. 1—139.
33. Онищук а. Останки первіcної культури у Гуцулів
(Записано в Зеленій, Надвірн[янського] пов[іту] /
А. Онищук // Матеріяли до української етнольоґії. —
Львів, 1912. — Т. XV. — С. 159—177.
34. Пазяк М. Нове видання Записок НТШ: Записки
Наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. CCXXX.
Праці секції етнографії та фольклористики / М. Па-
зяк ; редактори Роман Кирчів, Олег Купчинський //
Народна творчість та етнографія. — 1998. —
№ 2—3. — С. 133—136.
35. Пазяк М. Поновлення видання «Записок НТШ» у
Львові / М. Пазяк // Народна творчість та етногра-
фія. — 1993. — № 3. — С. 79—81.
36. Пастернак Я. Бувальщина за пів сотні літ / Ярослав
Пастернак // Життя і знання. — 1938. — № 2
(125). — С. 51—53.
37. Петришин в. Побут Угніва / Володимир Петришин,
Микола Петришин, Теодор Решетило // Український
Архів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто,
1960. — Т. XVI: Угнів та Угнівщина. Історично-
мемуарний збірник. — С. 212—237.
38. Проґрама до збирання відомостей про українсько-
руський край і нарід[,] уложена членами наукового
товариства ім. Шевченка // Етноґрафічний збір-
ник. — Львів, 1895. — Т. I. — C. 1—16 (окрема
пагінація).
39. Радович Р. Особливості народного житла південно-
західної частини Волині (Друга половина XIX — по-
чаток XX століття) / Роман Радович // Записки
Наукового товариства імені Т. Шевченка. — Львів,
1992. — Т. CCXXIII: Праці секції етнографії та
фольклористики. — С. 95—104.
40. Радович Р. Поліська стебка (За матеріалами право-
бережного Полісся) / Роман Радович // Записки
Наукового товариства імені Шевченка. — Львів,
2001. — Т. CCXLII: Праці секції етнографії і фоль-
клористики. — С. 203—229.
41. Радович Р. Поліський льох і питання реконструкції
землянкового та напівземлянкового житла / Роман
Радович // Записки Наукового товариства імені
Шевченка. — Львів, 2010. — Т. CCLIX: Праці
Секції етнографії і фольклористики. — С. 33—56.
42. Радович Р. Поліський «ток» / Роман Радович // Ві-
сник Львівського університету: Серія історична. —
Львів, 2008. — Вип. 43. — С. 184—216.
43. Радович Р. Релікти архаїчного поліського житла / Ро-
ман Радович // Полісся України: матеріали історико-
етнографічного дослідження. — Львів, 1999. —
Вип. 2: Овруччина. 1995. — С. 87—98.
44. Радович Р. Розвиток поліського житла: проблема ге-
незису стелі / Роман Радович // Вісник Львівського
університету: Серія історична. — Львів, 2008. —
Вип. 43. — С. 88—133.
45. Радович Р. Тимчасове житло поліщуків / Роман Ра-
дович // Народознавчі зошити. — 2006. —
№ 3—4. — С. 481—492.
46. Радович Р. Тимчасове житло українців / Роман Радо-
вич // Вісник Львівського університету: Серія історич-
на. — Львів, 2005. — Вип. 39—40. — С. 486—526.
47. Радович Р. Традиційне сільське житло на Опіллі дру-
гої половини XIX — початку XX століть / Роман
Радович // Записки Наукового товариства імені
Шевченка. — Львів, 1995. — Т. CCXXX: Праці
Секції етнографії та фольклористики. — С. 79—106.
48. Радович Р. Стеля та сволок у традиційному будівництві
поліщуків (Конструктивно-технологічний та обрядовий
аспекти) / Роман Радович, Роман Сілецький // На-
родознавчі зошити. — 1996. — № 2. — С. 78—92.
49. Р. М. Будівельні матеріали / Р. М. // Енциклопедія
українознавства. Перевидання в Україні / репринтне
відтворення видання 1955—1984 років. — Львів,
1993. — Т. 1. — С. 181.
Михайло ГлУШкО198
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
50. Сілецький Р. Вибір будівельного матеріалу в україн-
ців (заборони, прикмети, звичаї, повір’я) / Роман Сі-
лецький // Вісник Львівського університету: Серія
історична. — Львів, 2002. — Вип. 37. — Ч. 1. —
С. 525—541.
51. Сілецький Р. Вибір «чистого» місця для будівництва в
українців (повір’я, прикмети, заборони) / Роман Сі-
лецький // Записки Наукового товариства імені
Шевченка. — Львів, 2010. — Т. CCLIX: Праці
Секції етнографії і фольклористики. — С. 7—32.
52. Сілецький Р. «Входчини» (новосільні звичаї, обряди
та повір’я) / Роман Сілецький // Полісся України:
матеріали історико-етнографічного дослідження. —
Львів, 1999. — Вип. 2: Овруччина. 1995. —
С. 117—124.
53. Сілецький Р. «Закладщина» хати на Поліссі:
Обрядово-звичаєвий аспект / Роман Сілецький //
Полісся України: матеріали історико-етнографічного
дослідження. — Львів, 1997. — Вип. 1: Київське
Полісся. 1994. — С. 83—96.
54. Сілецький Р. Майстер-будівельник у звичаях та
повір’ях українців / Роман Сілецький // Вісник
Львівського університету: Серія історична. —
Вип. 38. — Львів, 2003. — С. 523—542.
55. Сілецький Р. Обрядове будівельне деревце («вільце»)
на Поліссі / Роман Сілецький // Вісник Львівського
університету: Серія історична. — Львів, 2008. —
Вип. 43. — С. 382—420.
56. Сілецький Р. Опалювальні пристрої народного житла
Середнього Полісся: конструктивно-функціональний
та світоглядний аспекти / Роман Сілецький // Вісник
Львівського університету: Серія історична. — Львів,
2008. — Вип. 43. — С. 134—183.
57. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних при-
строїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-
функціональні особливості печі) / Роман Сілець-
кий // Записки Наукового товариства імені Шевчен-
ка. — Львів, 2001. — Т. CCXLII: Праці Секції ет-
нографії і фольклористики. — С. 230—247.
58. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість
українців: монографія / Роман Сілецький. — Львів,
2011. — 426 с.
59. Січинський в. Архітектура / В. Січинський // Ен-
циклопедія українознавства. Перевидання в Україні /
репринтне відтворення видання 1955—1984 років. —
Львів, 1993. — Т. 1. — С. 71—72.
60. Січинський в. Будівництво міста Потилича: Реферат
читаний в Історичній секції Наукового товариства
ім. Шевченка у Львові / Володимир Січинський. —
Львів, 1928. — 30 с.
61. Січинський в. Українська хата в околицях Львова :
Реферат читаний на зібранню Українського наукового
товариства в Празі / Володимир Січинський. —
Львів, 1924. — 22 с.
62. Січинський в. Українське деревляне будівництво і різь-
ба / Володимир Січинський. — Львів, 1936. — 34 с.
63. Таранушенко С. Давнє поліське житло / С. Тарану-
шенко // Народна творчість та етнографія. —
1969. — № 1. — С. 8—23.
64. Таранушенко С. Житло на Слобожанщині / Стефан
Таранушенко ; післямова В. Пуцка // Записки Нау-
кового товариства імені Шевченка. — Львів, 1995. —
Т. CCXXX: Праці Секції етнографії та фольклори-
стики. — С. 33—78.
65. Таранушенко С. Клуні українського Полісся / С. Та-
ранушенко // Народна творчість та етнографія. —
1968. — № 3. — С. 60—64.
66. Твердовський О. Нагуєвичі — село Івана Франка /
Омелян Твердовський // Український Архів. —
Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1973. —
Т. XXV: Дрогобиччина — земля Івана Франка. —
[Ч. 1]. — С. 328—341.
67. Франко і. Етнографічна експедиція на Бойківщину /
Іван Франко // Франко І. Зібрання творів : у
50-ти т. — К., 1982. — Т. 36: Літературно-критичні
праці (1905—1906). — С. 68—99.
68. Франко і. Людові віруваня на Підгірю / Іван Фран-
ко // Етноґрафічний збірник. — Львів, 1898. —
Т. V. — С. 160—218.
69. Франко і. Моя вітцївська хата / Іван Франко // Ма-
теріяли до української етнольоґії. — Львів, 1918. —
Т. XVIII. — С. 1—4.
70. Франко і. Під оборогом / Іван Франко // Франко І.
Зібрання творів : у 50-ти т. — К., 1979. — Т. 22:
Повісті та оповідання (1904—1913). — С. 35—52.
71. Шухевич в. Гуцульщина. [Т. I. Ч. 1] / Володимир
Шухевич // Материяли до українсько-руської етно-
льоґії. — Львів, 1899. — Т. II. — С. 1—144.
72. Шухевич в. Гуцульщина. [Т. I]. Ч. 2 / Володимир
Шухевич // Материяли до українсько-руської етно-
льоґії. — Львів, 1901. — Т. IV. — С. 145—318.
73. kaindl R.F. Bei den Huzulen im Pruththal: Ein Beitrag
zur Hausforschung in Österreich / R.F. Kaindl //
Mitteilungen der Antropologischen Gesellschaft in
Wien. — 1897. — Bd. XXVII. — S. 210—223.
74. kaindl R. F. Haus und Hof bei den Huzulen: Ein Beitrag
zur Hausforschung in Österreich / R.F. Kaindl // Mit-
teilungen der Antropologischen Gesellschaft in Wien. —
1896. — Bd. XXVI. — S. 147—185.
75. kaindl R. F. Haus und Hof bei den Rusnaken. Mit einer
Einleitung über den Namen der Rusnaken /
R.F. Kaindl // Globus: Illustrierte Zeitschrift für
Länder- und Völkerkunde. — 1897. — Bd. LXXI. —
Nr. 9. — 10 s. (Sonder-Abdruck).
76. kasian I.M. Etnograficzno-folklorystyczny tom «Zapisek
Towarystwa Naukowego imeni Szewczenki», 1997 :
230 / I.M. Kasian // Literatura Ludowa. — 1998. —
№ 3. — S. 59—63.
77. Pietraszek E. Zapysky Naukowego Towarystwa imeni
Szewczenka, tom 230, Praci Sekcji Etnografii ta Folklory-
styky, Lwiw, 1995 / E. Pietraszek // Lud. — 1997. —
T. 81. — S. 288—291.
199Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 2 (110), 2013
Mykhailo Hlushko
ON RESEARCH-WORKS
IN TRADITIONAL CONSTRUCTIONS
AT THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY
(late XIX and early XX cc.)
The article deals with studies in Ukrainians’ traditional dwelled
and household complexes of constructions by active members
of Lviv Shevchenko Scientific Society through the late XIX
and early XXI cc. Under analysis have been put general re-
sults of research by authoritative experts in national construc-
tion, as Volodymyr Shukhevych, Mykhailo Zubrytskyi, Ivan
Franko, Volodymyr Sichynskyi, Raimund Friedrich Kaindl,
Roman Radovych, Roman Siletskyi, Arkhyp Danyluk and
other scholars.
Keywords: ethnology, people’s construction, late XIX and
early of XXI cc., Lviv Shevchenko Scientific Society.
Мыхайло Глушко
ИССЛЕДОВАНИЯ ТРАДИЦИОННОГО
СТРОИТЕЛЬСТВА В НАУЧНОМ ОБЩЕСТВЕ
ИМЕНИ ШЕВЧЕНКО
(конец XIX — начало XXI в.)
В статье речь идет об исследованиях традиционного
жилищно-хозяйственного комплекса украинцев активными
членами Научного общества им. Шевченко во Львове в
конце XIX — начале XXI вв. Анализируются научные до-
стижения таких исследователей народного строительства,
как Владимир Шухевич, Михаил Зубрицкий, Иван Фран-
ко, Владимир Сичинский, Раймунд Фридрих Кайндль, Ро-
ман Радович, Роман Силецкий, Архип Данилюк и др.
Ключевые слова: этнология, народное строительство, ко-
нец XIX — начало XXI в., Научное общество им. Шев-
ченко во Львове.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94939 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:32:31Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Глушко, М. 2016-02-12T16:49:45Z 2016-02-12T16:49:45Z 2013 Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 2 (110). — С. 191-199. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94939 У статті йдеться про дослідження традиційного житлово-господарського комплексу українців прихильниками і діяльними членами Наукового товариства ім. Шевченка у
 Львові наприкінці XIX — на початку XXI ст. Аналізується науковий доробок таких знавців народного будівництва, як Володимир Шухевич, Михайло Зубрицький, Іван
 Франко, Володимир Січинський, Раймунд Фрідріх
 Кайндль, Роман Радович, Роман Сілецький, Архип Данилюк та ін. The article deals with studies in Ukrainians’ traditional dwelled
 and household complexes of constructions by active members
 of Lviv Shevchenko Scientific Society through the late XIX
 and early XXI cc. Under analysis have been put general results
 of research by authoritative experts in national construction,
 as Volodymyr Shukhevych, Mykhailo Zubrytskyi, Ivan
 Franko, Volodymyr Sichynskyi, Raimund Friedrich Kaindl,
 Roman Radovych, Roman Siletskyi, Arkhyp Danyluk and
 other scholars. В статье речь идет об исследованиях традиционного
 жилищно-хозяйственного комплекса украинцев активными
 членами Научного общества им. Шевченко во Львове в
 конце XIX — начале XXI вв. Анализируются научные достижения таких исследователей народного строительства,
 как Владимир Шухевич, Михаил Зубрицкий, Иван Франко, Владимир Сичинский, Раймунд Фридрих Кайндль, Роман Радович, Роман Силецкий, Архип Данилюк и др. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) On research-works in traditional constructions at the Shevchenko Scientific Society (late XIX and early XX cc.) Исследования традиционного строительства в Научном обществе имени Шевченко (конец XIX — начало XXI в.) Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) Глушко, М. Статті |
| title | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) |
| title_alt | On research-works in traditional constructions at the Shevchenko Scientific Society (late XIX and early XX cc.) Исследования традиционного строительства в Научном обществе имени Шевченко (конец XIX — начало XXI в.) |
| title_full | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) |
| title_fullStr | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) |
| title_full_unstemmed | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) |
| title_short | Дослідження традиційного будівницва у Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX — початок XXI ст.) |
| title_sort | дослідження традиційного будівницва у науковому товаристві імені шевченка (кінець xix — початок xxi ст.) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94939 |
| work_keys_str_mv | AT gluškom doslídžennâtradicíinogobudívnicvaunaukovomutovaristvíímeníševčenkakínecʹxixpočatokxxist AT gluškom onresearchworksintraditionalconstructionsattheshevchenkoscientificsocietylatexixandearlyxxcc AT gluškom issledovaniâtradicionnogostroitelʹstvavnaučnomobŝestveimeniševčenkokonecxixnačaloxxiv |