Кам’яні галереї молдавського житла
Розглянуті кам’яні галереї житлових будівель Молдови, їх архітектурно-конструктивне та декоративне вирішення. Особлива увага приділяється молдавському ордеру жилого будинку, його складовим, даються вирішення його деталей й орнаментальних мотивів. Матеріал широко представлений графічною частиною....
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94952 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кам’яні галереї молдавського житла / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 479-494. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94952 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тарас, Я. 2016-02-12T18:12:39Z 2016-02-12T18:12:39Z 2013 Кам’яні галереї молдавського житла / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 479-494. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94952 Розглянуті кам’яні галереї житлових будівель Молдови, їх архітектурно-конструктивне та декоративне вирішення. Особлива увага приділяється молдавському ордеру жилого будинку, його складовим, даються вирішення його деталей й орнаментальних мотивів. Матеріал широко представлений графічною частиною. In the article have been considered stone galleries of living huts in Moldavia as well as their architectural-constructive and decorative design and finishing. Especial attention has been paid to Moldavian order of dwelled home and its components with presentation of variants, details and ornamented motifs. The study is exhaustingly accompanied with graphical illustrations. Рассмотрены каменные галереи домов Молдовы, их архитектурно-конструктивное и декоративное решение. Особенное внимание уделено молдавскому ордеру жилого дома, его составляющим, даются решения его деталей и орнаментальных мотивов. Материал широко представленный графическим материалом. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Кам’яні галереї молдавського житла Каменные галереи молдавского жилья On stone galleries of Moldavian dwelled homesteads Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кам’яні галереї молдавського житла |
| spellingShingle |
Кам’яні галереї молдавського житла Тарас, Я. Статті |
| title_short |
Кам’яні галереї молдавського житла |
| title_full |
Кам’яні галереї молдавського житла |
| title_fullStr |
Кам’яні галереї молдавського житла |
| title_full_unstemmed |
Кам’яні галереї молдавського житла |
| title_sort |
кам’яні галереї молдавського житла |
| author |
Тарас, Я. |
| author_facet |
Тарас, Я. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Каменные галереи молдавского жилья On stone galleries of Moldavian dwelled homesteads |
| description |
Розглянуті кам’яні галереї житлових будівель Молдови, їх
архітектурно-конструктивне та декоративне вирішення.
Особлива увага приділяється молдавському ордеру жилого будинку, його складовим, даються вирішення його деталей й орнаментальних мотивів. Матеріал широко представлений графічною частиною.
In the article have been considered stone galleries of living huts
in Moldavia as well as their architectural-constructive and decorative
design and finishing. Especial attention has been paid to
Moldavian order of dwelled home and its components with presentation
of variants, details and ornamented motifs. The study
is exhaustingly accompanied with graphical illustrations.
Рассмотрены каменные галереи домов Молдовы, их
архитектурно-конструктивное и декоративное решение.
Особенное внимание уделено молдавскому ордеру жилого
дома, его составляющим, даются решения его деталей и орнаментальных мотивов. Материал широко представленный
графическим материалом.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94952 |
| citation_txt |
Кам’яні галереї молдавського житла / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 479-494. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT tarasâ kamânígalereímoldavsʹkogožitla AT tarasâ kamennyegalereimoldavskogožilʹâ AT tarasâ onstonegalleriesofmoldaviandwelledhomesteads |
| first_indexed |
2025-11-26T04:39:43Z |
| last_indexed |
2025-11-26T04:39:43Z |
| _version_ |
1850609303646371840 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
© Я. ТАРАС, 2013
Ярослав ТАРАС
КАМ’ЯНІ ГАЛЕРЕЇ
МОЛДАВСЬКОГО ЖИТЛА
Розглянуті кам’яні галереї житлових будівель Молдови, їх
архітектурно-конструктивне та декоративне вирішення.
Особлива увага приділяється молдавському ордеру жило-
го будинку, його складовим, даються вирішення його дета-
лей й орнаментальних мотивів. Матеріал широко представ-
лений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, галерея, призьба, ордер, капі-
тель, кронштейн.
Особливе місце в житловому будинку централь-
ного району 1 Молдови займає відкрита кам’яна
галерея, яка, на думку багатьох дослідників, була про-
дуктом невичерпної фантазії і винахідливості молдав-
ського народу [2; 5; 6; 7; 8; 9]. Вона була доведена
до досконалості шляхом довершення одного і того ж
композиційного і конструктивного прийому, на осно-
ві якого склалася своєрідна ордерна система, побудо-
вана на визначеному числі архітектурних деталей:
• призьби, на яку опираються кам’яні колонки з
п’єдесталами;
• баз і капітелей;
• колонок, які підтримують дерев’яну балку зві-
су даху;
• парапетних плит з кам’яним поруччям;
• сходинок.
Власна ордерна система формувалася на межі ХІХ
і ХX cт. спочатку під впливом дерев’яної архітекту-
ри, потім — кам’яної, зокрема російського класициз-
му. Засвоївши цю спадщину, народні зодчі дуже
швидко створили своєрідний, істинно молдавський
ордер, який найбільше відповідав їх функціональним,
конструктивним і естетичним вимогам.
Тектонічно ордер ділиться на три складові: осно-
ву (призьба); колонку (п’єдестал, базу, стовбур, ка-
пітель, кронштейн); парапет (фільонка парапета,
проміжний стовп парапета). Є випадки, коли в ор-
дері відсутній якийсь елемент (призьба або кронш-
тейн капітелі). Кількість деталей ордеру майже за-
вжди відповідає кількості кам’яних блоків. Так, ко-
лона збирається на основі 4—5 каменів (п’єдестал
колони, база колонки, стовбур колони, капітель,
кронштейн капітелі).
Ордерна система галереї може бути вирішена без
призьби. В такому випадку колонки ставляться на
землю (п’єдестали). На основі такої конструктив-
ної схеми було збудовано велику кількість будинків.
Вона характерна для початкового етапу будівництва
галерейних кам’яних будинків. До другої групи від-
носяться варіанти ордера з колонами, що опирають-
ся на призьбу, яка не має парапету. До третьої гру-
пи відносяться найбільш розпоширені приклади ор-
деру, в яких колонки ставляться на призьбу з
кам’яним парапетом.
Ордерна система відкритих кам’яних галерей роз-
рахована як на сприйняття здалеку, так і з близької
віддалі. Крупна скульптурна пластика колонки з фі-
1 Найбільш цікаві в художній обробці каменю села долини ріки
Реута, прилеглій до Оргеєва і північно-східніше від нього.
Ярослав ТаРаС 480
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання колонок і парапетів галерей житлового будинку, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок в с. Фурчень (Furchen), Оргеєвський р-н. Фасад. Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
481кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання галерей з колонками поставленими на призьбу
з кам'яним парапетом, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок в с. Фурчень (Furchen), Оргеєвський р-н. Фасад. Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
Ярослав ТаРаС 482
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання колонок галереї, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок в с. Рекулешть (Rekulesht), Криулянський р-н. Фасад.
Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
483кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Житловий будинок М. Максима в с. Желобок (Zhelobok), Оргеєвський р-н. Фасад.
Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
Приклади опрацювання колонок і парапетів галерей житлового будинку,
р-н ріки Реут сс. П’ятра (Pyatra), Хородиштя. Рисунок автора
Ярослав ТаРаС 484
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання колонок і парапетів галерей житлового
будинку, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Кут кам'яної галереї
будинку, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок Н. Тихон в с. Нікулаєвка (Nikuleyeuka), Оргеєвський р-н. Фасад.
Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
485кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання колонок і парапетів галерей
житлового будинку, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок А. Сейкетрю в с. Требужень (Trebuzhen), Ор-
геєвський р-н. Фасад. Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
Житловий будинок в с. Требужень (Trebuzhen), Оргеєвський р-н. Фасад. Рисунок автора
Ярослав ТаРаС 486
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади опрацювання колонок і парапетів галерей житлового
будинку, р-н ріки Реут. Рисунок автора
Приклад вирішення входу в житловий будинок,
р-н ріки Реут. Рисунок автора
Житловий будинок в с. Устія (Ustiya), Оргеєвський р-н: а — фасад; b — план; c — фрагмент галереї;
d — вид колонки збоку. Рисунок автора
а
bc d
487кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
1
2
5
6
7
8
3 4
Житловий будинок І. Ротаря в с. Желобок (Zhelobok), Оргеєвський р-н. Фасад.
Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
Членування на блоки ордера. Рисунок автора за матеріалами А. Захарова
1 — призьба із тесаного
каменю;
2 — п'єдестал колонки;
3 — фільонка парапета;
4 — проміжний стовп
парапета;
5 — база колонки;
6 — стовбур колонки;
7 — капітель;
8 — кронштейн
Приклад рішення парапета призьби
Ярослав ТаРаС 488
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Приклади орнаментального вирішення кронштейнів. 1–8 — бара-
нячі роги загнуті вниз; 9–10 — баранячі роги загнуті вверх;
11–20 — орнаментальний мотив у вигляді підвісок (китиць);
21–25 — імітація в камені дерев'яних кронштейнів; 26–30 — зоо-
морфні та фітоморфні та поєднання з іншими мотивами;
31–34 — приклади кронштейнів та їх капітелі.
Рис. Я. Тараса за матеріалами А. Захарова та автора
1, 4, 29 — Фурчень (Furchen); 2, 21 — Іванча (Ivancha); 3, 16–18,
20, 22–25 — Желобок (Zhelobok); 5 — Слобо дзея-Хородиште
(Sloboziya-Khoradishte); 6 — Отак (Otak); 7 — Требужень
(Trebuchen); 8, 28 — Бранешть (Brenesht); 9 — Чоплени
(Choplen); 10, 14 — Феурешть (Feuresht); 11, 30 — Жа врени
(Zhevren); 12 — Погоничени (Pohornichen); 13 — Слободзея-
Оргеївська (Sloboziya-Orkhey); 15 — Хородиште (Khoradishte);
19 — Пятра (Pyetra); 26 — Слободзея-Душка (Sloboziya-
Dushka); 27 — Лазо (Lazo)
1 21
23
25
27
29
31
33 34
32
5
9
13
2 22
24
26
28
30
6
10
14
3
7
11
15
17
19
4
8
12
16
18
20
489кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
1
2
Варіанти ордера житлового будинку 1 – с. Жело-
бок (Zhelobok); 2 – c. Хородиште (Khoradishte).
Рисунок А. Захарова
Деталі та конструктивні вузли галереї житлового будинку
с. Бутучень (Butuchen), Оргеєвський р-н. Рис. автора
Деталі та конструктивні вузли галереї житлового будинку
с. Моровая (Moroyaya), Оргеєвський р-н . Рис. автора
Ярослав ТаРаС 490
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
– символ (знак) баранячі роги,
Символи і знаки в декорі кам'яної галереї
молдавського житла
Варіанти фасадів житлових будинків з галереями. Рисунок А. Захарова
Варіанти ордера житлового будинку. 1 — Устія (Ustiya); 2 — Ракулешти
(Rekulesht). Рисунок А. Захарова
роги, утворені у процесі зміни
кривих на ломані лінії
– китиця (підвіска), звисаючі плоди
– солярний знак (сонце)
– косий хрест
– дерево
– вазон
– зірка
– квітка
– бутон
– ромб
– карби (бахрома)
–
бараняча голова
491кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
гурними кронштейнами, різьблені прикраси і призь-
би монументально сприймаються з дальніх підступів
до будинку. Знаходячись біля будинку можна роз-
глядати різьбу, якою прикрашені деталі ордеру:
кронштейн, п’єдестали колонок і парапет. Народне
зодчество Молдови випрацювало власну архітектурно-
конструктивну систему. Галерея має свої індивідуаль-
ні риси, зокрема в окремих селах. Так, в галереях бу-
динків у селах Жеврень (Zhevren) Криулянського
р-ну і Ракулешть (Rekulesht) Криулянського р-ну
відсутня призьба і парапет. Тут колонки встановлені
на високі п’єдестали до 1,2—1,3 м, які безпосеред-
ньо ставляться на землю. В селі Фаурешть (Feuresht)
Криулянського р-ну надзвичайно красиві стовпчики
і фільонки парапету, які прикрашені гірляндами, під-
вісками і зірковими розетками. Не менш цікаві капі-
телі колонок, які мають своєрідні кронштейни і силь-
но розвинуті бази. По своєму був сприйнятий
кам’яний ордер в селі Хородиште, де він прийшов
пізніше. Тут народний зодчий доповнив його оригі-
нальною різьбою та кольором. Особливий архітек-
турний образ мають села Бранешть (Branesht) Ор-
геєвського р-ну, Фурчень (Furchen) Оргеєвського
р-ну і Желобок (Zhelobok) Оргеєвського р-ну, де,
на думку А. Захарова, виник і отримав свій розви-
ток молдавський декор [5]. В цих селах можна зу-
стріти як прості рішення ордеру (масивні за пропор-
ціями квадратні колонки), так і вишукані за формою,
пропорціями і декором деталі ордеру.
Розглянемо більш детально елементи ордеру.
Основа галереї — призьба, як правило, в кам’яних
будинках, влаштовується по головному фасаду і є
oсновою галереї. Це своєрідний стилобат для коло-
нок. Розміри призьби узгоджуються з рельєфом
двору, шириною виносу даху і загальною компози-
цією фасаду. Залежно від рельєфу вона може бути
низькою (50—70 см) або високою (100—160 см і
більше). Стіни кам’яної призьби облицьовуються
штучними рівно опиленими блоками черепашника.
Кам’яними плитами товщиною 9—10 см устеляють
підлогу призьби, яка знаходиться майже на рівні під-
логи внутрішніх приміщень. Підлога нависає над цо-
колем на 4—5 см. З розвитком майстерності оброб-
ки каменю випуски плит підлоги галереї почали де-
коративно оброблятися поличками з чвертю валика,
а плоскі стіни призьби оздобились фільонками і де-
коративною різьбою. В основному декоративно об-
роблюється висока присьба. Її декор більш стрима-
ний, а членування на горизонтальні декоративні еле-
менти більш крупне, ніж у всіх інших частин ордеру.
Завдяки цьому підкреслюється статичність і мону-
ментальність цоколя будинку. Особливо вдалі призь-
би з горизонтальною фільонкою або декоративними
рельєфними деталями на всю довжину призьби. Їх
горизонтальна направленість і крупні декоративні
деталі знаходяться в контрасті з вертикальними ко-
лонками, обробленими тонкою різьбою. Все це дає
змогу не тільки підкреслити роль призьби як осно-
ви галереї, але й краще представити колонку як осно-
вний елемент ордерної системи будинку. Призьба
може також членуватися по горизонталі на більш
дрібні елементи. Таке членування часто не узгоджу-
ється з кроком колон і стовпчиків парапету, але зов-
сім не заважає цілісному сприйняттю всієї галереї.
Передня стіна призьби обробляється лопатками, по-
личками і прикрашається крупними орнаментальним
мотивами у вигляді ромбів, розеток або вазонів з кві-
тами. Вона може малюватися в більш темні тони.
Основною і найбільш декоративною частиною ор-
дерної системи молдавського будинку є кам’яна ко-
лонка. Як правило, кам’яні колонки галереї органі-
зовуються на основі шести колон. Галереї на основі
чотирьох, восьми колон зустрічаються рідко. Кам’яні
колонки з’явилися через відсутність будівельного де-
рева та з появою нового будівельного матеріалу —
черепашника, який почали активно видобувати і ви-
користовувати в будівництві 2. Зміна матеріалу впли-
нула на архітектурно-конструктивне вирішення.
Якщо дерев’яні колонки при глинобитних стінах дій-
сно виконували конструктивну функцію, оскільки
опирання перекриття і даху лише на одну глинобит-
ну стінку було недостатньо надійним, то в кам’яних
будинках при виносі даху в 70—100 см немає потре-
би в підпорі. «Консервативність» народної традиції
при зміні матеріалу нам зберегла колонки. В дійснос-
ті кам’яні колонки в багатьох випадках виконують не
конструктивну, а декоративну функцію, і то настіль-
ки вдало, що складають предмет гордості молдав-
ського народу в сфері сільської архітектури. Звісно,
що на першому етапі кам’яні колонки були масивні
порівняно з дерев’яними, мали багато спільного в чле-
нуванні по вертикалі та горизонталі. Перші кам’яні
2 Ліси Молдови вже в XIX ст. були винищені, в будівництві
застосовувався небудівельний ліс.
Ярослав ТаРаС 492
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
колонки були квадратні, восьмигранні або з округли-
ми знятими фасками по кутах. Потім, з розвитком
майстерності обробки каменю, деталі ордера усклад-
нюються і з’являються витонченіші, покриті склад-
ним декором колонки. Висота колонки з п’єдесталом
і капітелю в середньому складає від 2,25 до 3,0 м і
залежить від висоти внутрішніх приміщень. Сама ко-
лонка, як уже було сказано, виконується з п’яти окре-
мих блоків і складається з п’єдесталу, бази, колонки
(фусту), капітелі і кронштейну. Всі блоки колон при-
тесувались один до одного. Власна вага навантажен-
ня від балок і даху надають їм статичності. П’єдестал
при наявності призьби має висоту в межах 50—
70 см, а без призьби його висота може досягати до
1,5 м. Назагал п’єдестали робляться прямокутного
або квадратного січення, розмірами 22 x 26 см. Де-
коративної обробки набуває лише лицева частина
п’єдесталу, яка прикрашається орнаментом виїмчас-
тої різьби. Мотиви орнаментики п’єдесталу і пара-
пету взаємно пов’язані — це гірлянди, ромби, кола,
джгути, смужки тощо. Перехід від прямокутного сі-
чення п’єдесталу до круглої або восьмигранної ко-
лонки здійснює база, квадратна в січенні, розміром
20 x 20 см. В верхній частині вона має заокруглені
кути для того, щоб можна було плавно перейти до
круглої або восьмигранної колонки. Часто при ква-
дратнім січенні п’єдесталу база може бути відсутня.
На базу встановлюється стовбур колонки. Найбільш
часто зустрічається колона з круглого постійного сі-
чення або квадратного зі знятими фасками, рідше зу-
стрічаються восьмигранні колони з утонченням до
верху. Сам стовбур колонки декоративно оброблю-
ється спіралеподібними канелюрами, орнаменталь-
ними мотивами, прикрашається по вертикалі пояска-
ми, валиками, бутоном. І що хоч різні частини і роз-
міри колонок подібні, народні майстри зуміли знайти
велику кількість різноманітних вирішень, відмінних
одне від одного художністю образу і конструкцією.
Найбільше зацікавлення в архітектурно-
художньому відношенні представляє завершення ко-
лонки капітель і кронштейн, які були улюбленим ді-
тищем народного майстра і пройшли складний шлях
свого розвитку, в них вкладено серце і поетична душа
селянина. В старих будинках XIX ст. вони прості,
складені з декількох горизонтальних плит. В більш
пізніх зразках з’являється нове вирішення горизон-
тальних плит, які базуються і розвиваються на осно-
ві багатого народного фольклору. Із великої кількос-
ті різноманітних завершень колонок можна виділи-
ти три принципових типи:
• капітель, виконана з одної або декількох горизон-
тальних плит квадратної або восьмигранної форми;
• капітель складна, з кількох горизонтальних плит і
кронштейну, який ставиться на верхню плиту і сприй-
має навантаження від поперечної балки перекриття;
• монолітна капітель, складена з одного кронштейну–
підбалки без горизонтальних підкладок.
Перший тип запозичений із дерев’яної архітекту-
ри. Другий тип був продуктом творіння місцевого
майстра, який перехід від круглого стовбура колони
до підбалки-кронштейна вирішив нетрадиційно, шля-
хом застосування плоского з симетрично оброблени-
ми кінцями кронштейна. Він також був творінням пе-
реробки орнаменту декору різьби із мотивів народ-
ного килимового ткацтва. Цей тип вражає багатством
своїх форм. Все різноманіття кам’яних кронштейнів
можна звести до чотирьох основних груп.
Перша група — найбільш типові кронштейни,
складені з прямокутного блока з симетричними
кронштейнами, що відходить в різні сторони, вико-
наними у вигляді волюти іонічної капітелі або рогу
тварин (барана і др.). Ця група має свою підгрупу,
яка відрізняється від основної лише тим, що кронш-
тейн із загнутими верх рогами, тобто це ніби пере-
вернуті. Вона зафіксована в селі Фаурешть (Feuresht)
Криулянського р-ну і була творінням майстра Ми-
хайла Притули.
До другої групи ввійшли кронштейни, які виріше-
ні у вигляді підвісок: нагадують грона з бахромою
або звисаючі плоди. Ця група багаточисленна і має
найбільше різноманітних варіантів.
Третя група зародилась під впливом народного
фольклору: її кронштейни нагадують голову птаха,
коня, квіти, листя.
Четверта група представлена кронштейнами, які
імітують дерев’яні прорізні завершення колонок пів-
нічних і центральних лісистих районів. Вона появи-
лася пізніше і менш розповсюджена. Майже у всіх
капітелях робочою частиною є тільки центральна,
яка відповідає товщині колонки. Вона вивищується
над боковими частинами. Бокові частини з завитка-
ми і волютами мають часто декоративне призначен-
ня. Найбільшої декоративності і тонкості обробки
каменю досягли колонки села Желобок (Zhelobok)
493кам’яні галереї молдавського житла
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Оргеєвського р-ну і Хородиште (Khorodishte) Ор-
геєвського району.
Необхідно вказати, що форми кронштейнів не
були випадкові. Їхня поява — це продукт селянсько-
го світогляду, який будувався на тому, що зло є роз-
сіяне в безмежному просторі природи, і від нього
можна захиститись лиш обереговими символами. За-
хищали будинок зображення птахів, сонця, голови
коня, оленя, бараняча голова з рогами. Ця магічна
заклинальна символіка, народжена ще в язичниць-
кі часи, була не забута нашими предками, признача-
лась забезпечити багатство, здоров’я, тепло.
Відстань між п’єдесталами колонок заповнюєть-
ся парапетом, складеним із трьох блоків, централь-
ний із яких має вид п’єдесталу, на якому стоїть ваза-
блок, що має стилізований вигляд квітки, бутона,
глечика або круглого плоду. Парапети не завжди
були обов’язковою приналежністю галереї. Їх вико-
нують на всю довжину фасаду, не заповнюють фі-
льонками лише центральну частину, де знаходиться
вхід. Два інших блоки — це фільонки, розташовані
між п’єдесталом колонок і стовпчиком парапета. Фі-
льонка має товщину 7 см і підганяється в паз
п’єдесталу. Зверху на неї кладуть кам’яне профільо-
ване поруччя. Сама фільонка парапета заглиблена
на 5—6 см у порівнянні з п’єдесталами колонок і
стовпчиків. Площину фільонок прикрашає дрібна
виїмчата різьба, яка не порушує цілісність площини.
Рисунок фільонок має як власний, так і пов’язаний
з п’єдесталом і стовпчиками характер. Найбільш ха-
рактерні мотиви геометричні (ромби, кола) і рослин-
ні (гірлянди, листки тютюну, «вазони», квіти). За-
глиблення, обрамлення фільонки і різьби надає в ці-
лому багату пластику.
Найкращі взірці кам’яних галерей знаходяться в
селах Бранешть (Branesht) Оргеєвського р-ну, Фур-
чень (Furchen) Оргеєвського р-ну, Желобок
(Zhelobok) Оргеєвського р-ну, Пятра (Pyatra) Ор-
геєвського р-ну, Машкауць (Mashkeuts) Криулян-
ський, Жеврень (Zhevren) Криулянського р-ну,
Гиртопул-Маре (Khyrtopul-Mare) Криулянського
р-ну, Іванча (Ivancha) Оргеєвського р-ну, Бутучень
(Butuchen) Оргеєвського р-ну.
Важливим досягненням народного зодчества
Молдови є повна збірність кам’яних елементів гале-
рей, які попередньо готуються в кар’єрі, та їх висо-
ка художня якість. Орнаментальні мотиви різьби га-
лерей, формуються на основі творчого синтезу орна-
менту дерев’яних галерей, килимоткацтва,
настінного розпису, вони є реалістичні, самобутні та
носять національний характер.
Особливе місце в кам’яних галереях молдавських
садиб займає декор у всіх її складових. На перший
погляд це не більше ніж декоративний момент. На
нашу думку, він походить від знаків, які мають сим-
волічне та оберегове значення.
Насамперед, звернемо увагу на рисунок кронш-
тейнів, які нагадують голову барана, роги. Завитки
розглядають як орнаментальний мотив, пов’язаний
з волютою, або капітелю іонічного ордеру. Симво-
лічне зображення барана зустрічаємо у стародавнос-
тях Західної Європи, він поширений у багатьох на-
родів світу [2, с. 62].
На нашу думку зображення баранячої голови має
інше походження, яке необхідно пов’язувати зі сим-
волом “світового дерева”, вершина якого йде в небо,
а розташована наверху стовпа голова барана озна-
чає небо. Витоки цієї форми треба шукати в давній
історії Молдови. Первинне значення символа неба
з часом було забуте. Популярність знака барана за
К. Берладином полягає втому, що це “не проста при-
краса, а символ благополуччя, багатства, пов’язаного
з скотарським господарством у ній бачив давній ко-
банець амулет, який одягали на себе і споряджали
ним поховання покійників” [1, с. 11].
Ця фігура була одним із улюблених декоративних
мотивів в епоху бронзи у народів Передньої Азії,
Східного Середземномор’я і Кавказу. Вона розпо-
всюдилась і з цього ареалу на значну віддаль, дося-
гли Прибалтики і Екваторіальної Африки.
Обожнення цього знаку у Молдові було пов’язаного
зі скотарством. У минулому й сьогодні молдаванини
не уявляють себе без овечої бринзи, яка є важлива
складова їх харчування. В давнину баран — символ
чоловічого первопочатку, творчої енергії, оновлення,
багатства, достойності [4, с. 26].
Звернемо також увагу на декор на кронштейна у
вигляді косого хреста, який сприймається багатьма
як орнамент у вигляді двох діагоналей для заповне-
ння прямокутної площини.
В давні часи до цього знаку відносились як до обе-
регу покликаному сприяти довговічності житла, бла-
гополуччю людей, які в ньому проживають. З таким
змістом він був присутній і на молдавських воротах.
Ярослав ТаРаС 494
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Косий хрест розповсюджений орнаментальний мо-
тив, він зустрічається в різні епохи від палеоліта до
ХІХ ст. [3, с. 118–119].
Він є символом неба з фіксацією чотирьох сто-
рін світу, з часом його символіки була переосмис-
лена, його почали сприймати як знак хреста, який
символізує сонце широко вживався на стовпах
житла в ареалі раннього хліборобства культур —
в Південно-Східній Європі і Передній Азії, а та-
кож на Кавказі. Він присутній на стовпах галереї
при вході до неї.
У декорі кронштейнів, колон можна також по-
бачити знак “М”. Це є також символ барана, він
утворився в процесі заміни кривих ліній на лама-
ні. Його можна зустріти на давній кераміці Пів-
нічного і Західного Ірану, на території Дагестану,
Закавказзя. Він зберіг оберегове значення до
ХVІІІ — ХX ст., пізніше втратив своє первинне
значення. Як і двохволютний символ, М-подібний
знак на кронштейнах наносився на камінь у пере-
вернутому положенні.
Завершення двоволютної (дворогової) фігури
кронштейна китицями необхідно пов’язувати зі зна-
ком М та розвитком декоративного мистецтва. Не
дивлячись на заміну зовнішнього вигляду, він зали-
шився знаком барана з його ідеолограмою та
змістом.
На завершення необхідно підкреслити, що ґенезу
інших знаків у декорі молдавської садиби буде ви-
кладено в окремій статті.
1. Берладиной к.а. Осетинский народный орнамент/
К.А. Берладиной, А. Хохов. — Дзауджикау, 1948.
2. Гоберман Д.Н. Каменный цветок Молдавии /
Д.Н. Гоберман. — Кишинев : Картя Молдовеняскэ,
1970.
3. Голлан а. Миф и символ / Ариель Голан. — Иеруса-
лим, Москва: Русслит, 1994. — 375 с.
4. Жайворонок в. Знаки української етнокультури:
Слов ник-довідник / Віталій Жайворонський. — К.:
Довіра, 2006. — 703 с.
5. Захаров а. Народная архитектура Молдавии / Ана-
толий Захаров. — М. : Госстройиздат, 1960. — 94 с.
6. лившиц М. Декор в народной архитектуре Молда-
вии / Матис Лившиц. — Кишинев : Штииница,
1971. — 92 с.
7. Моисеенко З. Архитектура сельских жилых домов
Молдавии / Зоя Mоисеенко. — Кишинев : Картя
Молдовеняскэ, 1973. — 204 с.
8. Наумов Ф. Архітектурні деталі з каменю-черепашника
в народній архiтектурі Молдавії / Федір Наумов //
Вісник академії архітектури УРСР. — К., 1950. —
№ 4.
9. Тарас Я.Н. Памятники архитектуры Молдавии
(ХIV — начало ХX века) / Ярослав Тарас. — Ки-
шинев : Тимпул, 1986. — 248 с.
Yaroslav Taras
ON STONE GALLERIES OF MOLDAVIAN
DWELLED HOMESTEADS
In the article have been considered stone galleries of living huts
in Moldavia as well as their architectural-constructive and dec-
orative design and finishing. Especial attention has been paid to
Moldavian order of dwelled home and its components with pre-
sentation of variants, details and ornamented motifs. The study
is exhaustingly accompanied with graphical illustrations.
Keywords: Moldavia, gallery, order, head of a column,
keystone.
Ярослав Тарас
КАМЕННЫЕ ГАЛЕРЕИ
МОЛДАВСКОГО ЖИЛЬЯ
Рассмотрены каменные галереи домов Молдовы, их
архитектурно-конструктивное и декоративное решение.
Особенное внимание уделено молдавскому ордеру жилого
дома, его составляющим, даются решения его деталей и ор-
наментальных мотивов. Материал широко представленный
графическим материалом.
Ключевые слова: Молдова, галерея, завалинка, ордер,
капитель, кронштейн.
|