Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші
В статті здійснено загальний огляд етнографічних та краєзнавчих матеріалів Музею Івана Франка в Калуші та викладено основні відомості про його діяльність (1992—2012). The article has presented a general review of ethnographic and regional scientific materials kept at the Kalush Ivan Franko Museu...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94954 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші / А. Франко, О. Франко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 519-531. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94954 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Франко, А. Франко, О. 2016-02-12T18:20:22Z 2016-02-12T18:20:22Z 2013 Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші / А. Франко, О. Франко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 519-531. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94954 В статті здійснено загальний огляд етнографічних та краєзнавчих матеріалів Музею Івана Франка в Калуші та викладено основні відомості про його діяльність (1992—2012). The article has presented a general review of ethnographic and regional scientific materials kept at the Kalush Ivan Franko Museum with main data as for its activities during two last decades (1992—2012) . В статье представлен общий обзор этнографических и краеведческих материалов Музея Ивана Франко в Калуше и изложены основные сведения о его деятельности (1992—2012). uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші On matherials of ethnographic and regional studies in Kalush Ivan Franko museum Этнографические и краеведческие материалы музея Ивана Франко в Калуше Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші |
| spellingShingle |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші Франко, А. Франко, О. Статті |
| title_short |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші |
| title_full |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші |
| title_fullStr |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші |
| title_full_unstemmed |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші |
| title_sort |
етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана франка в калуші |
| author |
Франко, А. Франко, О. |
| author_facet |
Франко, А. Франко, О. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On matherials of ethnographic and regional studies in Kalush Ivan Franko museum Этнографические и краеведческие материалы музея Ивана Франко в Калуше |
| description |
В статті здійснено загальний огляд етнографічних та краєзнавчих матеріалів Музею Івана Франка в Калуші та викладено основні відомості про його діяльність (1992—2012).
The article has presented a general review of ethnographic and
regional scientific materials kept at the Kalush Ivan Franko
Museum with main data as for its activities during two last decades
(1992—2012) .
В статье представлен общий обзор этнографических и краеведческих материалов Музея Ивана Франко в Калуше и изложены основные сведения о его деятельности (1992—2012).
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94954 |
| citation_txt |
Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї Івана Франка в Калуші / А. Франко, О. Франко // Народознавчі зошити. — 2013. — № 3 (111). — С. 519-531. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT frankoa etnografíčnítakraêznavčímateríalivmuzeíívanafrankavkaluší AT frankoo etnografíčnítakraêznavčímateríalivmuzeíívanafrankavkaluší AT frankoa onmatherialsofethnographicandregionalstudiesinkalushivanfrankomuseum AT frankoo onmatherialsofethnographicandregionalstudiesinkalushivanfrankomuseum AT frankoa étnografičeskieikraevedčeskiematerialymuzeâivanafrankovkaluše AT frankoo étnografičeskieikraevedčeskiematerialymuzeâivanafrankovkaluše |
| first_indexed |
2025-11-25T20:25:33Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:25:33Z |
| _version_ |
1850521072527474688 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Місто Калуш, що на Івано-Франківщині, тіс-
но пов’язане з іменем Каменяра. Вперше тут
побував Іван Франко у червні 1880 р., коли його,
заарештованого біля Коломиї, «шупасом», під кон-
воєм, вели до Нагуєвичів. Поліцаї змінювались по
дорозі, а гнаному арештанту з закривавленими но-
гами доводилося долати кілометр за кілометром.
Саме тут, в Калуші, він ночував в поліцейській
дільниці. Цей один із найстаріших будинків у міс-
ті, який навіть зображений на стародавній грав’юрі,
коли ще були міські кам’яні вали, дивом зберігся до
нашого часу і чекає на реставрацію. З поліцейсько-
го донесення дізнаємося, що 13 червня 1880 р. «Ко-
ломийське староство доставило» І. Франка до На-
гуєвичів [11, с. 95]. В Калуші, вочевидь, він пере-
бував в ніч з 11 до 12 червня.
Вдруге Іван Франко побував у Калуші 3 серпня
1884 р., коли з групою молоді «вандрував» по При-
карпаттю. Тут він виступив з доповіддю «Дума про
те, як гетьман козацький Самійло Кішка втікав з ту-
рецької неволі» [5, с. 193—196], а вилучені з кон-
церту гроші «пішли» на будівництво Народного дому,
який є окрасою міста до цього часу. У 1981 р. на його
фасаді відкрито меморіальну дошку І. Франку.
З 1904 р. письменника пов’язував з Калушем
тісний родинний зв’язок. Відомо, що Іван Фран-
ко мав двох молодших братів: Захарія (1859—
1942) і Онуфрія (1861—1913). Після смерті бать-
ків брати залишились «круглими» сиротами, а все
батьківське майно і землю привласнив собі вітчим
Григорій Гаврилик, який на той час був війтом села
Нагуєвичів. Захарій і Онуфрій ніколи не відчува-
ли себе господарями у власному домі, а радше най-
митами. Одружившись і маючи вже свої великі
сім’ї, брати більше не могли терпіти такого неспра-
ведливого становища. Іван Франко порадив звер-
нутися до суду, який тягнувся довгими роками, що
ще більше загострювало сімейні стосунки. Хворо-
би Онуфрія та Захарія, яким лікарі навіть не дава-
ли надії на життя (про що свідчать листи братів та
племінника Григорія до Івана Франка), доводили
родину до відчаю [1, од. зб. 1610, арк. 285—291].
Родинне листуваннями вперше виявили у 1989 р.
і опублікували у 1993 р. автори цієї статті [14].
Нарешті за рішенням суду всю батьківську зем-
лю і майно було розподілено між братами та вітчи-
мом. Продавши свої частки, Іван і Онуфрій спільно
купили землю з будівлями в селі Підгірки біля Ка-
луша. Місто вже давно розширило свої володіння на © А. ФРАНКО, О. ФРАНКО, 2013
Андрій ФРАНКО, Оксана ФРАНКО
ЕТНОГРАФІЧНІ
ТА КРАЄЗНАВЧІ МАТЕРІАЛИ
В МУЗЕЇ ІВАНА ФРАНКА
В КАЛУШІ
В статті здійснено загальний огляд етнографічних та краєз-
навчих матеріалів Музею Івана Франка в Калуші та викла-
дено основні відомості про його діяльність (1992—2012).
Ключові слова: Франко Іван, Музей Івана Франка, етно-
графія, Підгірки, Калуш.
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО520
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
навколишні села, зараз залишились тільки колишні
топонімічні назви в межах Калуша: масив Підгірки
та вул. Підгорецька.
Про спільну власність на землю свідчить запо-
віт Івана Франка [2; 11, с. 95]. Дружина третьо-
го брата Захарія відмовилась переїжджати до
Підгірок, і він був змушений так і залишитись
жити з вітчимом на одній садибі, хоч і в різних ха-
тах. До кінця днів своїх Захар дуже бідував, «не
давав собі ради».
На початку квітня 1904 р. велика родина Онуф-
рія і Юліани (з Дидинських) (1861—1945), що
складалась разом з ними із 9 осіб — Якова (Яся)
(1887—1913), Антона (1888—1974), Марини
(1890—1976), Розалії (1892—1972), Ганни
(1894—1949), Анастасії (1896—1975) та Ми-
хайла (1900—1951), переїхала до Підгірок і осе-
лилась в старій, але ще міцній хаті. Вона належала
сину покійного священика — судді Насаді, що по-
стійно проживав у Львові та продав Франкам цей
маєток. Вже в Підгірках народився Омелян-
Володимир (1906—1981) — наш батько і дід.
Іван Франко часто відвідував брата, то їдучи до
Карпат, то на відпочинок, то в різних справах. Село
Підгірки стало відтоді «родинним місцем», «отчи-
ною», про що писав Онуфрій в листі до Івана від
24 квітня 1904 р., запрошуючи його з сім’єю на від-
починок на все літо [1, од. зб. 1636, арк. 317, 318].
Про спільну власність братів та неодноразові від-
відини Іваном Франком Підгірок згадує в спогадах
його дочка Анна: «Крім Криворівні, Жаб’я, Бурку-
та й інших гірських місцевостей, ми їздили у відвід-
ини до молодшого татового брата Онуфрія — до
Підгірок біля Калуша. Тато разом з братом прода-
ли своє господарство в Нагуєвичах і купили спіль-
но досить великий маєток від дітей місцевого свя-
щеника в Підгірках… Велика ріка Лімниця, дуже
багата на рибу, — давала татові змогу займатися ри-
бальством, найбільш улюбленим татовим спортом»
[13, с. 21]. В Підгірках та навколишніх селах Хо-
тінь, Підмихайля, Тужилів, Перевозець, Ясінь Іван
Франко та його сім’я збирали етнографічні, історич-
ні та фольклорні матеріали, які збереглися в його осо-
бистому архіві [1, од. зб. 4528, 4626].
Син письменника Петро (1890—1941) також
згадує про приїзди батька до Підгірок та рибальство
на Лімниці і Чернечім болоті [15, с. 565—566].
Музей Івана Франка в Калуші. 2012
Іван Франко. 1904. Маловідома фотографія роботи Ф. Вовка
Зліва направо: Захар та Онуфрій Яковичі Франки —
брати письменника
521Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Родина Онуфрія Франка: в другому ряді сидять: в центрі дружина Юлія Василівна (з Дидинських), біля неї: перша справа Ма-
рина, перша зліва Розалія; крайній справа Антон, крайній зліва Омелян-Володимир; в третьому ряді в центрі стоїть Михайло
Товариство «Луг». 1932 р. В центрі сидить Омелян-Володимир Онуфрійович Франко. Справа (біля таблиці) Іван Ан-
тонович Франко, сидить в першому ряді третя справа Марія Франко-Магас
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО522
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Про перебування Івана Франка в Підгірках зга-
дують його сучасники, родина та односельці. Зо-
крема, яскравими спогадами поділився відомий
український маляр Григорій Смольський (1893—
1985), який детально описав останній приїзд Іва-
на Франка до Підгірок на похорон брата Онуфрія
30 липня 1913 р. «Він був мовчазний. — Зазначав
художник. — Обома руками зняв з голови капе-
люх і, опустивши руки вниз, придержував той ка-
пелюх двома долонями, — пальці в нього були па-
ралізовані… Франко був одягнутий у довгий лег-
кий коричневий реглан, подібного кольору костюм.
Не був у вишиваній сорочці, як звичайно його ма-
люють. Краватка невибаглива, спадала недбало і
ховалася в заломах коміра реглана. На обличчі ху-
дорлявий, волосся рудаве, задуманий, але держав-
ся рівно, просто. Не було в ньому зарозумілості,
самовпевненості, але глибока внутрішня зосеред-
женість. Стояв нерухомо, наче розгадував загадку
життя і смерті» [7, с. 547].
У 1908 р., коли письменник важко захворів і на
лікування потрібні були чималі кошти, між довіре-
ним Івана Франка Карлом Бандрівським та адвока-
том в Калуші Андрієм Косом йшли переговори, оче-
видно, щодо продажу частки землі письменника, але
її так і не продали. Надто заплутані були купчі, бо
досить великий маєток місцевого священика був про-
даний не тільки Франкам, а й їхнім односельцям і
родичам з Нагуєвичів — родинам Костівих, Шпа-
нірів та Янчуків [1, од. зб. 1610, арк. 1].
Музей-оселя родини Івана Франка в Калуші був
відкритий 30 серпня 1992 р. на підставі рішення ви-
конавчого комітету Калуської міської ради № 126
від 14.06.1989 р. у будинку нашого діда і батька
Володимира-Омеляна — наймолодшого сина
Онуфрія, збудованого ним власноручно в 1934—
1935 рр. на одній із земельних ділянок, що спільно
належала обом братам — Івану та Онуфрію. Цьо-
му передувала десятирічна важка боротьба за ство-
рення музею. Ми та громадськість Підгірок написа-
ли понад 60 листів в різні установи. Підлягав ліквіда-
ції масив перед будівництвом заводу «Нафто бурмаш».
Оголошено, що це заболочені місця, за генеральним
планом міста від Калуша до Івано-Франківська мав
йти швидкісний трамвай, а сотні будинків підлягали
знесенню. Боротьба закінчилася нашою перемогою,
і хоча завод був збудований, він так і не почав пра-
Кость Васильович Дидинський — рідний брат Юлії, дру-
жини Онуфрія. Відень 1900. Навчався з Іваном Франком
в Ясениці Сільній. Ад’ютант цісаря Франца-Йосифа. За-
гинув трагічно. Публікується вперше
Франко Оксана Омелянівна — доктор історич-
них наук, професор Львівського національного
університету ім. І. Франка, онука брата Івана
Франка Онуфрія (світлина 2000 р.)
523Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Франкова родина по Івану і Онуфрію. 1986 р. В центрі сидить Ольга Федорівна Франко (дружина Петра Івановича), в друго-
му ряді крайня справа Зеновія Тарасівна, біля неї Віра Петрівна, крайня зліва Оксана Омелянівна Франко, біля неї Любов
Іванівна Франко, в третьому ряді крайній зліва Мирон Галущак, біля нього його син Петро Галущак (онук Петра Іванови-
ча Франка), біля нього в центрі Андрій Дмитрович Франко (правнук Онуфрія Яковича Франка, брата Івана Франка)
Сім’я Омеляна Онуфрійовича Франка: дружина Ганна Дмитрівна (з Тацуняків), син Мирослав, дочка Оксана. В їхній рекон-
струйованій родинній оселі створено за ініціативою Оксани та Андрія Франків у 1992 р. Музей Івана Франка (вул. Іва но-
Франківська, 132 м. Калуша)
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО524
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
цювати. Вдалося припинити плюндрування осель. А
вже в період Незалежності України ми організува-
ли музей Івана Франка. Велику допомогу і підтрим-
ку ми одержали від мера міста Романа Сушка та
Спілки письменників України, зокрема від Д. Пав-
личка, С. Пушика, Б. Олійника та М. Мушкетика,
а також від директора обласного краєзнавчого му-
зею Паньківа та науковця П. Арсенича.
Виявлено сотні документів у фонді І. Франка у
Києві, центральних і місцевих державних архівах,
що стосуються родинних зв’язків. Ми записали спо-
гади про І. Франка та його родину, зібрали речові
етнографічні матеріали, які експонуються в Музеї.
Впродовж 20-ти років очолює Музей Лідія-
Христина Романівна Іваницька, яка з повною самовід-
дачею ставиться до своїх обов’язків. За сумлінну пра-
цю в 2012 р. вона була нагороджена золотою відзнакою
з гербом м. Калуша, а Музею в 2007 р. присвоєно зван-
ня Народного. На його подвір’ї споруджено погруддя
І. Франка та збудовано капличку. Музей має свої фон-
ди, бібліотеку та архів, всі матеріали описані.
Музей займається дослідженням та популяриза-
цією творчості та народознавчої діяльності І. Фран-
ка, а також його родинних зв’язків.
Проведено три наукові конференції, понад 2 тис.
екскурсій (об’єкт входить в музейне коло Прикар-
паття), організовуються виставки вишивок, етногра-
фічні вечори на Андрія, Маланки тощо; відбувають-
ся фестивалі, презентації нових книг, зустрічі фран-
кознавців, щорічні Франкові читання, з’їзди родичів.
Матеріали музею увійшли до кількох путівників
культурних пам’яток [3; 4], опубліковано 118 статей
та повідомлень в місцевій обласній та столичній пре-
сі та періодиці, знято декілька відеофільмів та про-
звучали десятки радіопередач. Деякі інформативні
матеріали передані до Музею І. Франка в Торонто
(Канада), де працює правнучка письменника (по
дочці Анні) Галина Франко-Ключко.
Калуський музей допомагає дітям шкільного віку
засвоювати програмний матеріал з української літе-
ратури та історії рідного краю, підтримує тісні кон-
такти з музеями І. Франка в Нагуєвичах, Львові,
Лолині та Криворівні.
Працівники музею брали активну участь в Між-
народному науковому конгресі до 150-річчя від дня
народження Івана Франка, де Л. Іваницька яскра-
во висвітлила діяльність Музею.
Франко Андрій Дмитрович — кандидат історичних наук,
науковий співробітник відділу франкознавства Інституту
Івана Франка НАН України, правнук брата Івана Франка
Онуфрія (світлина 2012 р.)
Керівники Музею: зліва направо: Лідія Романівна Іва-
ницька, Любов Іванівна Бойко. Знімає на відео Андрій
Дмитрович Франко (фото 2012 р.)
Інтер’єр Музею. Родинні етнографічні речі. 2012 р.
525Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Встановлено міцні зв’язки з усією Франковою
родиною у Львові, Києві, Нагуєвичах, Дрогоби-
чі і навіть Торонто (Канада) та нащадками Васи-
ля Захаровича Франка в США (який був з пись-
менником в останні дні життя). Організовано свя-
та Франкового роду в Нагуєвичах, Ясениці
Сіль ній та Калуші. Приїжджав у 2001 р. із Ки-
єва до Підгірок онук письменника Роланд Фран-
ко, який провів тут дитинство і який нещодавно
відсвяткував 80-літній ювілей.
Хата Онуфрія Франка. Фото 1945 р. Зруйнована після
вивезення родини Антона Онуфрійовича до Караганди
(бл. 1946 р.). Публікується вперше
Зліва направо: Іван Гонта «Гамалія» з сім’єю: мати Розалія
Онуфріївна, вітчим Федір Баб’як, брат Михайло. Публі-
кується вперше
Ганна (Анна) Іванівна Франко — дочка І. Франка. Мало-
відома фотографія. Зберігалась в родині Онуфрія (фото
бл. 1920 р.)
Петро Іванович Франко — син І. Франка (світлина
1940 р.)
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО526
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
село було тим пристанівком, де можна було вижи-
ти. У вільний час він малював краєвиди Підгірок,
і ці картини зберігаються в Музеї. Його родину
щиро приймали Антон, Омелян-Володимир, Анас-
тасія, а найбільш привітно Михайло. В його хату,
як до читальні, приходили люди, тут часто відбу-
вались вечори з декламаціями віршів Т. Шевчен-
ка, І. Франка, Лесі Українки. Тут Тарасові діти —
Роланд, Зеновія та Люба (Дарина) не тільки зрос-
тали, тут формувався їхній характер, національна
свідомість. Троє онуків Онуфрія (сини Антона,
Розалії, Ганни), названі Іванами на честь письмен-
ника, а також Микола (син Анастасії) в час ні-
мецької окупації стали в ряди УПА. Найстарший
з них Іван Гонта-Франко (1913—1944) мав псев-
до «Гамалія», був курінним і очолював загони по-
встанців [8, с. 28—29]. Він воював у районі села
Збори та Чорного лісу. Німецькі війська боялись
навіть показуватися у тих місцях. Часто бував він
в Підгірках у Михайла та у нашого батька і діда
Омеляна-Володимира. Його мати Розалія була
хресною Оксани Франко, і наші сім’ї дуже люби-
лися та часто сходились. Іван Гонта-«Гамалія» за-
гинув у першому бою з енкаведистами в Чорному
лісі 1 листопада 1944 р. В пам’яті О. Франко ви-
Вся родина дуже любила Підгірки [10, c. 83, 84],
особливо дружина письменника Ольга (з Хоружин-
ських) Франко (1861—1941), яка влітку постійно
проживала тут, знаходячи спокій й відраду в родин-
ному колі. До цього часу односельці згадують її, вона
ходила в усьому чорному, а на голові носила чорну
вуаль, любила сидіти на зрізаному дереві біля річки,
часто відвідувала школу. Син письменника Петро,
який у 1920-х роках жив і працював в Коломиї, був
хресним Михайла Антоновича Франка, керував
Пластом в Підгірках, любив футбол і взагалі спорт.
Про нього також збереглися теплі спогади в селі.
Та, очевидно, найбільше і найтісніше з Підгірка-
ми і Калушем пов’язані стосунки родини сина пись-
менника Тараса (1889—1971). Саме Тарас, який на
той час перебував в Підгірках, повідомив експрес-
листом Івана Франка про смерть і похорон Онуф-
рія. «Дорогий тату! — повідомляв він сумну звіст-
ку, — Помер стрийко Онофер нині рано 28.VIIІ,
похорон у середу рано. Може би тато з Петром при-
їхав на похорон, а Петро би з тиждень пробув тут»
[1, од. зб. 1636, арк. 119]. Цей документ ми вияви-
ли та опублікували вперше [14, № 97, с. 4].
У 1939—1945 рр. Тарас та його сім’я прожива-
ли в Станіславові. Були важкі воєнні роки, тому
Тарас Іванович Франко (стоїть другий справа) серед футболістів Калуша. 1942 р.
527Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
ринають спогади, як плакала її хресна мати Роза-
лія, показуючи на той ліс, який добре видно з Під-
гірок. Скоро загинули ще два Івани та Микола, а
їхні родини були вивезені на Далекий Схід, до Ка-
раганди, Сибіру і республіки Комі. З Комі сім’я
Ганни Онуфріївни так ніколи і не повернулася.
Зеня, Люба (Дарина) і Роланд спілкувалися з ро-
диною, переймались її життям, а їхні юнацькі душі
наповнювались національними почуттями. Їхні одно-
літки обожнювали Франкову родину, і до цього часу
живуть в Калуші Зени, Люби, і навіть Роланд (рід-
кісне ім’я) названий в їхню честь. Вислані до Києва,
Тарас і його родина не цурались Підгірок, періодич-
но навідувалися в село, а головне, брали активну
участь у реабілітації засланих до Сибіру родичів.
У листі до нашого батька і діда (1958) Тарас пи-
сав, що порушив справу про повернення родини із
заслання. Це був уже період «Хрущовської відли-
ги», але і тоді не кожен наважувався допомагати за-
сланцям, побоюючись репресій.
Повертаючись через Київ, репресовані заїжджа-
ли до «Тарасів» і отримували там моральну підтрим-
ку, ділились розповідями про жахливі умови життя у
таборах та в засланні, особливо в перші роки, де ону-
ки Онуфрія по Антону — Ярослава і Володимир —
багато років перебували в концтаборах Сибіру.
В експозиційних 4-х залах та фондах музейних зі-
брань зберігаються спадкові майнові документи, за-
повіт І. Франка на землю в Підгірках, родинне лис-
тування (копії), представлені предмети побуту, одяг,
вишивки, оригінали картин. Серед інших вирізня-
ються унікальні експонати, безпосередньо пов’язані
з життям Івана Франка: підсвічник роботи батька
письменника Якова Івановича Франка, який довгі
роки був у родині Антона Онуфрійовича на заслан-
ні в Караганді; корито, бочка, «куфер», рамки оваль-
ної форми, виготовлені власноручно Онуфрієм і при-
везені з Нагуєвичів, вишивки Розалії Онуфріївни
Гонти-Баб’як поч. ХХ ст. (шлюбна виправа); гап-
тування Анастасії Магас-Франко, Ганни Дмитрів-
ни Франко, Анастасії Мельник («Григоришиної»),
Ярослави Антонівни Франко-Турчин (також виши-
ті на засланні), оригінали картин Григорія Смоль-
ського, Тараса Івановича Франка, Володимира Осе-
редчука, Омеляна-Володимира Франка, Івана Гу-
торова та ін. Експонується інкрустований деревом
великий портрет письменника, який на пароплаві
Роланд Тарасович Франко (внук І. Франка) в Підгірках
на зустрічі з родиною (стоїть в центрі). Справа біля нього
Оксана Омелянівна Франко
Інтер’єр музею
Родовід Франка. Досліджений співавторами пропонованої
статті О.О. Франко та її сином А.Д. Франком. Публіку-
ється вперше
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО528
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
«Іван Франко» «збороздив» моря й океани світу, а
після відправлення судна на заслужений відпочинок
портрет був подарований до Музею [9, с. 5].
Перша кімната розповідає про життєвий і твор-
чий шлях І. Франка (фото і картини дитячих років,
студентського періоду, зрілих та похилих літ пись-
менника), тут експонуються його твори, копії доку-
ментів і матеріалів з особового фонду І. Франка у
Києві та державних архівів України, що пов’язані з
майновою власністю письменника в Підгірках.
У першій залі репрезентується досліджене нами
Франкове родовідне художньо-графічне дерево, що
налічує близько 360 осіб від предків письменника до
сьогоденних нащадків по всіх галузках Франкового
роду: по лініях братів Івана, Захара та Онуфрія.
Друга кімната: «Іван Франко і Підгірки» міс-
тить документи, матеріали і фото про родину Онуф-
рія в Підгірках: організацію школи в його хаті (де
проживала і вчителька), про діяльність сина Онуф-
рія Якова (Яся) як секретаря місцевої «Просвіти»,
Михайла, Антона та Омеляна-Володимира як ор-
ганізаторів будівництва школи та Народного дому,
які діють до цього часу. Разом з односельцями
Смольськими, Когутами, Піщаками, Мельниками
вони організували кредитну спілку, кооперативні ма-
газини, драматичні гуртки, духовий оркестр, зна-
менитий хор, який продовжує традиції до сьогоден-
ня. В 30-ті роки Омелян керував молодіжним спор-
тивним товариством «Луг», організовував віча та
фестини, що об’єднували молодь всього краю.
Тут є єдиний в Україні куток, присвячений рода-
ку Підгірок поету і просвітителю Антону-Любичу
Могильницькому (1811—1873), автору балади
«Русин-вояк», поеми «Скит Манявський, вірша
«Рідна мова» та ін., творчість якого високо поціно-
вував І. Франко [12]. В Музеї також зберігається
єдине погруддя цьому діячеві. 1986 р. на фасаді На-
родного дому (масив Підгірки) відкрито меморіаль-
ну дошку та названо його іменем місцеву вулицю.
Третя кімната — «Франкова світлиця» — це най-
багатша зала музею. Тут зібрано унікальні етнографіч-
ні, оригінальні речі родини: підсвічник, корито, ліжко,
шафу, лаву, рамки, «куфер», мисник, вишивки кінця
ХІХ — середини ХХ ст. на одязі, рушниках, подуш-
ках, які виконані різними техніками: дуже дрібнень-
ким хрестиком, гладдю, ретяззю, низом, мережкою.
Заслуговують на особливу увагу вишита подушка
Анастасії Онуфріївни, виконана в темнобордових ко-
льорах (рожі), а також вишивки Ярослави Антонів-
ни Франко, яка подарувала їх нашому Музею, місце-
вій церкві та музею І. Франка в Нагуєвичах. Дуже
гарно вишивала також Стефанія Франко-Дрогобицька
з Нагуєвич. Її вишивки ми зняли відеокамерою.
Пам’ятник Іванові Франку у Відні. 2010 р. Публікується
вперше
Центральна наукова бібліотека у Відні, де готувався до за-
хисту дисертації Іван Франко (фото 2010 р.)
529Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Картини Григорія Смольського в Музеї
Інтер’єр музею (внизу художньо-графічне зображення генеалогічного древа Івана Франка, яке налічує бл. 360 осіб)
андрій ФРаНкО, Оксана ФРаНкО530
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
Четверта кімната «Іван Франко і Григорій
Смольський». В Підгірках народився і довший час
проживав відомий маляр Г.С. Смольський, який за-
лишив спомини про перебування І. Франка в Під-
гірках, намалював його портрети, Михайла Фран-
ка, портрет свого батька, картини «Арешт І. Фран-
ка в 1880 р.», «Бойко з Підгірок», хату Онуфрія
Франка, краєвиди села [6, с. 3, 5].
Родина Смольських, починаючи від їхнього
батька Степана, якого в селі звали «газетником»
і з яким знався Іван Франко та відвідував його,
була дуже активною і разом з Франками брала
участь у всіх починаннях села (політичних та куль-
турних). За радянської влади ця родина була за-
слана до Сибіру. На честь Г. Смольського також
відкрито меморіальну таблицю та названо його
іменем одну із вулиць Калуша (масив Підгірки).
Музей І. Франка періодично організовує вистав-
ки художніх полотен Г. Смольського у Виставко-
вому центрі Калуша.
У четвертій кімнаті також експонуються місцеві
етнографічні речі і артефакти: бамбетль (поч. ХХ ст.)
роботи Є. Тацуняка, шафка, зроблена власноручно
Г. Смольським (30-ті рр. ХХ ст.), предмети до-
машнього вжитку: нафтова лампа, бойківські кера-
мічні вироби (миски, тарелі, барильця), побутові
дерев’яні вироби.
На мансарді влаштовується експозиція «Бойків-
ська хата» (інтер’єр), для чого зібрано чимало ма-
теріалів. У 2012 р. за підтримки родини депутата
Л. Кирилович та мера міста І. Насалика було упо-
рядковано могилу Онуфрія і Юліани Франків та
споруджено там гранітну стеллу.
Музей, двадцятиріччя діяльності якого було уро-
чисто відзначено 8–9 вересня 2012 р., став центром
культурного і громадського життя міста та має ве-
ликі плани на майбутнє.
1. Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України.
Відділ рукописів та текстології. — Ф. 3 (Іван Франко).
2. Львівський облдержархів (ДАЛО). — Ф. 12. —
Оп. 23. — Спр. 1. — Арк. 1. — (Франко І. «За-
віщання». Запис 2).
3. когут М. Калущина: Люди і долі / Микола Ко-
гут. — Калуш, 2006. — 236 с.
4. Путівник. По місцях перебування й увіковічнення
пам’яті Івана Франка на Прикарпатті (екскурсійні
маршрути). — Івано-Франківськ, 2006. — 296 с.
Тарас Іванович Франко — син Івана Франка. 1968 р.
Ольга Федорівна Франко (справа) (дружина Петра Іва-
новича Франка) з Оксаною Омелянівною Франко. Нагу-
євичі. 1986 р.
Зліва направо: Ганна Іванівна Франко (донька Івана
Франка) та Ольга Федорівна Франко. Музей етнографії
та народних промислів (світлина 1971 р.)
531Етнографічні та краєзнавчі матеріали в музеї івана Франка в калуші
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 3 (111), 2013
5. Сіменович в. Вандрівка руської молоді. 3-я корес-
понденція в газ. «Діло» / Володимир Сіменович //
Подорожі в українські Карпати / упоряд. М. Ва-
льо. — Львів : Каменяр, 1993. — 280 с.
6. Смольський Г. Альбом. — К. : Мистецтво, 1983. —
80 с.
7. Смольський Г. У дружбі з народом / Григорій
Смольський // Спогади про Івана Франка / упо-
ряд. Михайло Гнатюк. — Львів : Каменяр, 2011. —
С. 546—547.
8. Соболь П. Українська повстанча армія 1943—49. До-
відник другий / П. Соболь // Пролог. — Нью-Йорк,
1995. — С. 28—29.
9. Ушаков в. Іван-Франко — письменник і пароплав /
Володимир Ушаков // Високий замок. — 2004. —
№ 165 (2845). — 15 верес. — С. 5.
10. Франко а. Андрій Франко як науковий дослідник
фольклористично-етнографічного доробку Григорія
Ількевича, перекладач, креативний співробітник, се-
кретар, помічник, опікун Івана Франка / Андрій
Франко // Українське літературознавство : зб. наук.
праць. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка. —
2012. — Вип. 76. — С. 81—121.
11. Франко Іван. Документи і матеріали / упоряд. І. Бу-
тич. — К : Наукова думка, 1966. — 544 с.
12. Франко і. Знадоби до життєписі А.Л. Могильницько-
го / Іван Франко // Зоря. — 1885. — № 22—24.
13. Франко-ключко а. Іван Франко і його родина. Спо-
мини / Анна Франко-Ключко. — Торонто, 1956. —
131 с.
14. Франко О. Іван Франко і Підгірки (з родинного лис-
тування) / Оксана Франко // Дзвони Підгір’я. —
1993. — № 97, 101, 105, 111.
15. Франко П. Іван Франко зблизька (п’ять портретів).
Спомини / Петро Франко // Франко Петро. Доро-
бок. Т. 1. Літературні твори / упоряд. П.М. Франко. —
Львів : Ліга-Прес, 2010. — 672 с.
andrii Franko, Oksana Franko
ON MATHERIALS OF ETHNOGRAPHIC
AND REGIONAL STUDIES IN KALUSH
IVAN FRANKO MUSEUM
The article has presented a general review of ethnographic and
regional scientific materials kept at the Kalush Ivan Franko
Museum with main data as for its activities during two last de-
cades (1992—2012)
Keywords: Ivan Franko, Kalush Ivan Franko Museum, eth-
nography, Pidhirky, Kalush.
андрей Франко, Оксана Франко
ЭТНОГРАФИЧЕСКИЕ
И КРАЕВЕДЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ
МУЗЕЯ ИВАНА ФРАНКО В КАЛУШЕ
В статье представлен общий обзор этнографических и краевед-
ческих материалов Музея Ивана Франко в Калуше и изложе-
ны основные сведения о его деятельности (1992—2012).
Ключевые слова: Франко Иван, Музей Ивана Франко в
Калуше, этнография, Пидгирки, Калуш.
|