Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр.
У статті розглядається питання про фінансування та видатки Музею НТШ у міжвоєнний період. Встановлено, що його функціонування вимагало постійних зусиль Товариства, керівництва самого музею з пошуку коштів для музею. Підкреслюється роль окремих осіб, українських комерційних установ у матеріальному...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94961 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. / В. Кушнір // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 586-590. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859602899316768768 |
|---|---|
| author | Кушнір, В. |
| author_facet | Кушнір, В. |
| citation_txt | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. / В. Кушнір // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 586-590. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті розглядається питання про фінансування та видатки Музею НТШ у міжвоєнний період. Встановлено, що
його функціонування вимагало постійних зусиль Товариства, керівництва самого музею з пошуку коштів для музею. Підкреслюється роль окремих осіб, українських комерційних установ у матеріальному забезпеченні діяльності
Музею НТШ. Спеціально висвітлено внесок Товариства
прихильників Культурно-історичного музею НТШ у справу його фінансової підтримки.
In the article has been considered a problem of financial support
and expenses by Museum of Shevchenko Scientific Society
during the interwar period. In the course of study a conclusion
was made that the functioning of Museum had progressed owing
to Society’s constant efforts and Directorate’s attempt to gain
financial means for the institution. The role of various Ukrainian
organizations as well as of private persons in material support of
Society’s Museum has been exposed. Especial note has been
made to contributions gathered by Adherents of Shevchenko
Scientific Society’s Museum of Culture and History.
В статье рассматривается вопрос о финансировании и расходах Музея Научного общества им. Шевченко в межвоенный период. Установлено, что его функционирование
требовало постоянных усилий Общества, руководства самого музея по поиску средств для музея. Подчеркивается
роль отдельных лиц, украинских коммерческих организаций в материальном обеспечении деятельности Музея
Общества. Особо отмечается вклад Общества сторонников Культурно-исторического музея Научного общества
им. Шевченко в дело его финансовой поддержки.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:03:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
З початком 1920-х рр., коли після поразки ЗУНР
та закінчення польсько-радянської війни ствер-
дився суверенітет Польської держави над Галичиною,
перед Науковим товариством ім. Шевченка постали
чималі фінансові труднощі. Сильним ударом по бюдже-
ту Товариства стало припинення досить значної гро-
шової допомоги, яку воно перед війною одержувало з
Відня та від крайового уряду. Щоправда, згодом поль-
ське міністерство освіти все ж почало надавати НТШ
деякі кошти, проте незначні, несумірні з масштабом
його наукової та видавничої діяльності. НТШ також
практично втратило можливість отримувати підтрим-
ку від українців з Наддніпрянщини. У 1923 р. в НТШ
забрали право друкувати українські шкільні підручни-
ки і передали його друкарні Ставропігійського інститу-
ту, що був у руках москвофілів [15, с. 32]. Відтак То-
вариство мало жорстко обмежувати свої видатки.
Загальний режим економії стосувався і Музею
НТШ. У 1920-х рр. витрати на нього практично по-
вністю покривалися з бюджету Товариства. Наведе-
мо конкретні цифри. Так, з липня 1921 р. до кінця черв-
ня 1922 p. сумарні видатки на музей склали трохи біль-
ше 150 тисяч польських марок (тодішня тимчасова, до
запровадження злотих, польська валюта), з яких на
дуже скромну платню персоналу (двом особам — по-
стійному уряднику (тоді цю посаду обіймав О. По-
лянський) і робітнику) пішло близько 30 тисяч, а
100 тисяч — на різні закупки для музею [8, с. 94].
Решта суми в основному була витрачена на покриття
видатків на консервацію експонатів. Планувалося, між
іншим, за 60 тисяч польських марок закупити габло-
ти для природничого відділу, але через інфляцію та
швидке зростання цін цього зробити не вдалося. У
1921 р. Іван Труш (відомий маляр, що співпрацював з
музеєм, зокрема у підготовці його оновленої після ві-
йни експозиції) зумів самостійно знайти деякі додат-
кові кошти, використані на ремонт музейних меблів.
Певні суми приносив продаж вхідних квитків. Однак
за два роки (1921—1922) Музей НТШ, відкритий
для публіки лише у неділю на 3 години, відвідало тіль-
ки 1486 осіб (в основному — школярі-екскурсанти).
При цьому плата за квиток була, за оцінкою «Хроні-
ки» НТШ, «мінімальною» [8, с. 93]. Тому відповід-
ні грошові надходження могли покрити лише невели-
ку частину фінансових потреб музею.
У другій половині 1920-х pp., в умовах загальної від-
носної стабілізації економічної ситуації у Польщі, дещо
покращилося й матеріальне становище Музею НТШ.
Втім, немає підстав стверджувати, що стан справ змі-© В. КУШНІР, 2013
Віталій КУШНІР
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
ТА ВИДАТКИ МУЗЕЮ НАУКОВОГО
ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА
у 1920—1930-х рр.
У статті розглядається питання про фінансування та видат-
ки Музею НТШ у міжвоєнний період. Встановлено, що
його функціонування вимагало постійних зусиль Товари-
ства, керівництва самого музею з пошуку коштів для му-
зею. Підкреслюється роль окремих осіб, українських ко-
мерційних установ у матеріальному забезпеченні діяльності
Музею НТШ. Спеціально висвітлено внесок Товариства
прихильників Культурно-історичного музею НТШ у спра-
ву його фінансової підтримки.
Ключові слова: музейна справа, НТШ, Музей НТШ,
Товариство прихильників Культурно-історичного му-
зею НТШ.
587Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр.
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
нився радикальним чином. Можна навести деякі циф-
ри. Приміром, у липні 1926 — червні 1927 р. бюджет
музею склав 5160 злотих, а у другій половині 1927 р. —
2717 злотих. У наступні два роки його видатки зросли
і сягнули у 1928 р. 10058 злотих, а в 1929 р. —
13382 злотих [9, с. 59]. Щоб більш-менш оцінити ці
суми, вкажемо, що місячна платня кустоса (зберігача)
українського Національного музею у Львові у 1926 р.
була 380 злотих (тобто трохи більше 4500 злотих на
рік) [5, арк. 19]. Відтак для того, щоб забезпечити при-
стойну платню одному кваліфікованому спеціалісту, по-
трібно було не менше третини річного бюджету музею.
При цьому, звичайно, треба було платити за світло,
опалення та інші комунальні послуги. Через бюджет
Музею НТШ не можна було задіяти у ньому потріб-
ну для нормальної роботи такої установи кількість фа-
хівців. Дуже обмеженими були і можливості збільшен-
ня музейних фондів за рахунок закупок.
Однак, як свідчать відповідні цифри, бюджет 1929 р.
виявився чи не найбільшим за весь міжвоєнний період.
З початком 1930-х pp., в умовах світової економічної
кризи, важкого спаду в національній господарці Поль-
щі хронічні фінансові проблеми НТШ лише загостри-
лися. Через польську урядову «пацифікаційну» акцію
кінця літа — осені 1930 p., коли від репресивних дій
поліції та війська постраждало чимало українських гро-
мадських діячів та установ, серйозно впав продаж кни-
жок, що видавалися у друкарні Товариства — важли-
вому джерелі його доходів. Додаткові витрати знадо-
билися на ремонт будинків, які належали НТШ і були
пошкоджені під час антиукраїнської демонстрації (а
краще сказати — погрому) 14 жовтня 1930 р. Тоді, за
інформацією «Хроніки» НТШ, «польські студенти
університету і політехніки в числі біля 400 явилися пе-
ред бібліотекою і музеєм Товариства і витовкли серед
диких вересків 91 шиб у вікнах» [9, с. 67]. Демонстран-
ти побили також вікна у книгарні, загалом завдавши
збитків на дві тисячі злотих. Грошові труднощі НТШ
відбилися, звичайно, і на його музеях 1. У «Хроніці» То-
1 З червня 1926 р. природничий відділ Музею НТШ був
організаційно відокремлений від інших музейних під-
розділів, і згодом часом подавався у звітах Товариства
як окремий «природописний музей». Решта збірки діяла
відтоді під назвою «відділу матеріальної культури», а з
1929 р. йменувалася «культурно-історичним відділом».
З травня 1932 р. природничий відділ остаточно став
самостійним Природничим музеєм НТШ, із власним
статутом та штатом, а культурно-історичний відділ від-
вариства відзначено їх успішний розвиток у другій по-
ловині 1920-х pp., але підкреслюється, що для його
продовження музеї «потребують безнастанного вкла-
ду» [9, с. 2—3]. НТШ, однак, було не в змозі фінан-
сувати їх задовільним чином.
У складній ситуації Культурно-історичний музей
НТШ мусив шукати матеріальної допомоги україн-
ської громадськості, у першу чергу українських госпо-
дарських установ. Ця практика стала звичною ще у
1920-ті роки. Так, у 1926 р. музей отримував пожерт-
ви: від Земельного банку (135 злотих), стрийського
«Маслосоюзу» (79 злотих), страхового товариства
«Дністер» (100 злотих), від М. 3аячківського (50 зло-
тих), від українських студентів з чеського Пшибраму
(183 злотих) та деякі інші. У 1930 р. 150 злотих по-
жертвував на музей Михайло Грицак [9, с. 63—64].
З початку 1930-х pp. кошти «спонсорів» — якщо
вжити актуальний тепер термін — стають важливим
джерелом фінансування музею. Наприклад, за 1931 —
початок 1932 pp. він отримав грошових пожертв на за-
гальну суму 1450 злотих [10, с. 12]. Зокрема, 600 зло-
тих спеціально на габлоти передав Музею НТШ
«Маслосоюз», 300 — товариство «Праця», 200 —
«Народна гостиниця». Були й інші пожертви. З кінця
1933 р. до кінця 1934 р. музей отримав кошти (що-
правда, це були відносно невеликі суми — від 20 до
50 злотих) від кількох приватних осіб — Юліана Глу-
шевського, Ярослава Скопляка (директора львівської
фабрики, що виготовляла крем для взуття), Тадеуша
Лучаківського, знов від М. Грицака та ін. Михайло Во-
лошин (відомий адвокат, один з лідерів УНДО) су-
мою у 100 злотих забезпечив поїздку директора музею
на загальнопольский з’їзд представників музеїв у По-
знані (24—26 вересня 1933 p.) [11, с. 26, 30—31]. У
цей період Музей НТШ також одержав три субвен-
ції від міністерства освіти на загальну суму 600 злотих
[11, с. 26, 30—31]. Така допомога надходила й нада-
лі, проте отримання міністерських субвенцій вимагало,
як зазначено у листі музею до НТШ, «сталих особис-
тих інтервенцій управи музею» [1, арк. 41].
У 1934 р. постійний дефіцит бюджету НТШ зму-
сив його керівництво звернутися до кредиторів. Над-
звичайні загальні збори Товариства 18 лютого 1934 р.
уповноважили Виділ (керівний орган організації) взя-
повідно — Культурно-історичним музеєм НТШ. Далі
у тексті статті під назвою Музей НТШ мається на увазі
саме Культурно-історичний музей Товариства.
віталій кУШНіР 588
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ти дві позички на загальну суму у 80 тисяч злотих
(40 тисяч — у «Галицькій ощадній касі», тобто крайо-
вому ощадному банку, під заставу будинку НТШ на
вулиці Чарнецького, 26, терміном на 25 років, і при-
ватну — на суму 4500 доларів, під заставу будинку
Культурно-історичного та Природничого музеїв НТШ
на вулиці Чернецького, 24 (сучасна його адреса —
вул. Винниченка, 24) [3, арк. 1—2]. Таким чином, із
1934 р. музейну оселю було заставлено під кредит. Ця
обставина, втім, безпосередньо не позначилася на його
функціонуванні. Проте на становище Музею НТШ
впливало суворе обмеження видатків Товариства, до
якого змушений був вдаватися Виділ, прагнучи звести
кінці з кінцями та розрахуватися із численними фінан-
совими зобов’язаннями НТШ. Свідченням матеріаль-
них труднощів музею може служити доповідна запис-
ка, яку його директор Я. Пастернак подав керівництву
Товариства у квітні 1935 р. В ній він докладно визна-
чив усі статті, за якими Культурно-історичний музей
НТШ потребував додаткового фінансування. Зокре-
ма, для археологічного відділу потрібні були гроші на
проведення розкопок, для врятування археологічних
пам’яток, яким могли загрожувати польові роботи.
Для роботи безпосередньо у музеї необхідні були ко-
шти на консервацію, фотографування та публікацію
відомостей про експонати, на ведення листкового ка-
талогу, нарешті, на експозицію (на 5 нових габлотів).
Що стосується етнографічного відділу, то вимагали-
ся кошти на експедиції, на поповнення збірки народ-
ного одягу, прикрас, на фотографування народного
житла, а також — у самому музеї — на консервацію
килимів та великої збірки писанок, на манекени та ін.
Потребували додаткового фінансування й інші музей-
ні підрозділи [2, арк. 1—2].
Фінансові питання порушено також у листі Музею
НТШ до керівництва Товариства у березні 1936 р. У
ньому особливу увагу приділено стану справ в етно-
графічному відділі. Я. Пастернак, зокрема, вказував,
що музеєві потрібні нові манекени для демонстрації
народного одягу (щодо останнього, зазначено у лис-
ті, український музей у Самборі — музей товариства
«Бойківщина» — виглядав на той момент привабли-
віше за Музей НТШ). Через проведення численних
виставок, писав Я. Пастернак, музею доводиться за-
кривати деякі зали, що викликає невдоволення публі-
ки. Керівник Культурно-історичного музею просив у
Товариства додатково по 100 злотих щомісячно, з тим,
щоб половину цієї суми віддавати на поточні витрати,
і половину — на закупки для відділу етнографії та на
нові габлоти. «Музей — інституція, яка вимагає ста-
лого вкладу», — підкреслювалося у листі, — якщо
вона «має аспірації до живої наукової станиці, до поля
праці для своїх і чужих дослідників і митців, до місця
науки для шкільної молоді та до джерела пізнання і
любови Батьківщини» [1, арк. 41—42].
Однак НТШ не мало можливості повноцінно фі-
нансувати свій музей, не скорочуючи інших видат-
ків. За рішенням його керівництва Товариство з
червня 1936 р. зі своїх коштів платило лише зарпла-
ту директору Культурно-історичного музею та одну
стипендію (її одержувала Ірина Гургула, яка працю-
вала в етнографічному відділі). Всі інші потреби
Культурно-історичний музей мав забезпечувати
власними зусиллями [12, с. 101—102].
Після переведення на режим часткового самофі-
нансування Музей НТШ самостійно отримував ко-
шти з кількох джерел. Власна частка його бюдже-
ту складалася з надходжень з продажу квитків,
орендної платні за проведення виставок, і епізодич-
них державних субвенцій. Важливе значення для
музею мало також грошове «підживлювання» укра-
їнськими господар ськими установами, приватними
особам тощо.
У точних цифрах фінанси музею виглядали у цей
час наступним чином. У 1936 p. сумарний власний
бюджет музею становив близько 2600 злотих, і цю
суму склали надходження з різних джерел. Музей
отримав субвенцію, у сумі 800 злотих, від польсько-
го міністерства освіти (призначену спеціально на ар-
хеологічні дослідження та на етнографічний відділ).
Він також одержував гроші за проведення в його при-
міщеннях різноманітних українських виставок — мис-
тецьких, Українського фотографічного товариства, ан-
тиалкогольних та ін. Ще одним джерелом надходжень
були вхідні квитки. Останні у 1936 р. приносили у се-
редньому 10 злотих у місяць — суму майже симво-
лічну, як, втім і зазвичай [12, с. 101—102]. Тоді ж
Музей НТШ одержав 195 злотих від українського
товариства «Праця» (для розвитку відділу кераміки).
Кілька приватних осіб — С. Глушевський, Я. Ско-
пляк, М. Панас із Заліщик —«спонсорували» виго-
товлення нових габлотів. (М. Панас, до речі, неодно-
разово дарував музеєві різноманітні експонату напри-
клад, у травні 1938 р. — археологічну збірку) [6].
589Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр.
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Непростим залишилось фінансове становище му-
зею і в 1937 р. Крім зарплати директора та однієї сти-
пендії, Товариство змогло профінансувати загальний
ремонт залів на першому поверсі його будинку, а та-
кож поїздку Я. Пастернака на український музейний
з’їзд у Перемишлі. Продаж квитків приніс музею
155 злотих; від Міністерства освіти та віросповідань на-
дійшло 300 злотих. Загальнопольський «Союз музе-
їв у Польщі», членом якого був Культурно-історичний
музей НТШ, надав на його потреби 1000 злотих. Як
і у попередні роки, істотне значення для фінансування
музею у 1937 р. мали пожертви. Так, «Центробанк»,
«Дністер» та товариство «Карпати» передали 350 зло-
тих на закупівлю картини І. Труша. Тернопільський
кооператив «Будучність» пожертвував музею 500 зло-
тих на проведення археологічних розкопок, а інженер
Ю. Крохмалюк — 85 злотих на новий габлот. Чима-
лу суму — 537 злотих — пожертвував на музей о. Лев
Чапельский. 68 злотих склали численні дрібні пожерт-
ви [12, с. 106]. В цьому ж році державний «Фонд пра-
ці» надав двом українським магістрам — Калістрату
Добрянському та Роману Гарасимчуку — стипендію
у розмірі 125 злотих на місяць (терміном на 4 місяці,
і спеціально для роботи в музеї), завдяки чому було
продовжено каталогізацію експонатів відділу керамі-
ки та історичного відділу [12, с. 106].
Для того, щоб допомогти матеріально Музею
НТШ, восени 1937 р. було організовано «Товари-
ство прихильників Культурно-історичного музею»
(далі також — ТПКІМ). Я. Пастернак став його се-
кретарем, а головою — Павло Кривуцький, дирек-
тор Земельного банку у Львові. Крім матеріальної
підтримки «свого» музею, новостворене товариство
мало, як зазначалося у його статуті, «дбати про по-
ширення ідей українського музейництва та належну
пошану для всієї української старовини» [17, с. 760].
За перші півроку членами ТПКІМ стали 440 осіб.
Зокрема, активну участь у його роботі узяли низка
членів НТШ — Іван Гижа, Антін Іщак, Кость Пан-
ківський, Іван Німчук, о. Іван Йосафат Скрутень,
працівники самого Культурно-історичного музею —
Р. Гарасимчук, К. Добрянський [17, с. 760].
До кінця 1937 р. ТПКІМ встигло зібрати для
Музею НТШ 115 злотих [12, с. 106]. У 1938 р.
структура доходів музею загалом не змінилася.
Квитки принесли дещо більшу суму — 228 злотих.
Міністерство освіти надало 150 злотих, Союз музе-
їв у Польщі — 250 злотих, і стільки ж пожертвував
«Центросоюз». Дуже вагомим чинником матеріаль-
ного забезпечення діяльності Музею НТШ стали у
1938 р. кошти ТПКІМ. За рік це товариства зумі-
ло зібрати понад 6 тисяч злотих [17, с. 760]. З них
безпосередньо на потреби музею (консервація, рес-
таврація експонатів та ін.) було передано 740 зло-
тих [13, с. 7]. Але крім цього, за рахунок ТПКІМ
фінансувалося проведення у музеї етнографічної ви-
ставки «Полісся», археологічні розкопки у Крилосі
та лекції Я. Пастернака про них, експедиційні по-
їздки працівників музею та ін. [17, с. 760].
Усього ж кошти, отримані музеєм самостійно,
склали у 1938 р. суму у 1835 злотих [12, с. 7]. При
цьому само НТШ витратило на Культурно-
історичний музей 4638 злотих [4, арк. 11].
Хоча і непрямою, але дуже вагомою матеріальною
підтримкою діяльності Музею НТШ стали кошти, які
Я. Пастернаку на проведення археологічних розкопок
надавав митрополит Андрей Шептицький. При цьо-
му певну частину своїх знахідок археолог передавав до
Національного музею, решта ж поповнювала збірку
Музею НТШ. Так, у 1936 р. глава УГКЦ фінансу-
вав дослідження Я. Пастернака у с. Крилосі, поблизу
сіл Комарова та Якторова [7, с. 44—45]. На пропо-
зицію А. Шептицького та за його фінансової підтрим-
ки керівник Культурно-історичного музею також про-
вів дослідження катедри св. Юра у Львові [16, с. 30].
У 1937 р. митрополит Андрей надав Я. Пастернаку
суму в 1000 злотих на проведення розкопок на Станіс-
лавщині, під час яких археологу вдалося відкрити у
Крилосі фундамент собору ХІІ ст. [14, с. 132].
За перші п’ять місяців 1939 р. Музей НТШ отри-
мав 1675 злотих, з яких 651 надійшло від ТПКІМ.
Із вересня 1939 р. він функціонує вже як радянська
культурна установа, і фінансується з державного бю-
джету УРСР. Втім, за нової влади Музей НТШ
проіснував недовго і у травні 1940 р. був розформо-
ваний, а його збірка розділена між новими, вже ра-
дянськими музейними та науковими установами.
Отже, у 1920-ті та на початку 1930-х рр. фінансу-
вання Музею НТШ переважно з доходів Товариства,
яке перебувало у тяжкому фінансовому становищу, зу-
мовлювало незадовільно низький рівень його матеріаль-
ного забезпечення. Єдине джерело власних доходів —
продаж вхідних квитків — приносило до музейного бю-
джету надто малі суми. Керівники музею мали
віталій кУШНіР 590
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
систематично звертатися за грошовою підтримкою до
українських господарчих установ та приватних осіб.
Після 1936 р. самостійно знайдені кошти набули ще
більшого значення для діяльності музею. Важливою
статтею його бюджету стали гроші, які збирало Това-
риство прихильників Культурно-історичного музею.
Певне значення мали і міністерські субвенції, допомо-
га від Союзу музеїв у Польщі. При цьому видатки са-
мого Товариства на свій музей (тобто, за окремими ви-
нятками, платня директора та одна стипендія) були у
середньому майже утричі більшими за кошти, які він
знаходив самостійно. Попри всі зусилля, наприкінці
1930-х рр. сумарний річний бюджет Музею НТШ ви-
явився навіть помітно меншим, ніж у другій половині
1920-х. Фінансові труднощі Товариства, а відтак і
його музею зумовили постійну нестачу в ньому ква-
ліфікованого персоналу, дуже скромні можливості з
придбання нових експонатів чи музейного обладнан-
ня. На тлі недостатнього фінансового забезпечення,
у міжвоєнний час важливим чинником масштабного
зростання його збірки стали передані у дарунок му-
зеєві приватні колекції, численні окремі предмети та
археологічні знахідки. У ширшому суспільному кон-
тексті, забезпечення роботи Музею НТШ належа-
ло до тих багатьох громадсько-культурних справ, які
сприяли самоорганізації та згуртуванню української
спільноти Галичини. Музею НТШ, завдяки зусиллям
його керівництва, громадській підтримці, вдавалося
розвиватися, організовувати популярні виставки, ство-
рити та забезпечити оновлення цікавої для пересічно-
го відвідувача експозиції.
1. ЦДІА України у Львові. — Ф. 309 (Наукове товари-
ство ім. Шевченка, м. Львів). — Оп. 1. — Спр. 180.
2. ЦДІА України у Львові. — Ф. 309. — Оп. 1. —
Спр. 779.
3. ЦДІА України у Львові. — Ф. 309. — Оп. 2. —
Спр. 9.
4. ЦДІА України у Львові. — Ф. 687. — Оп. 1. —
Спр. 8.
5. ЦДІА України у Львові. — Ф. 750 (Національний
музей, м. Львів). — Оп. 1. — Спр. 2.
6. Інвентарна книга Музею НТШ № ХІ. 1937—1938.
7. Літопис Національного музею за 1936 р. — Львів,
1936.
8. Хроніка НТШ. — 1922. — Ч. 65—66.
9. Хроніка НТШ. — 1930. — Ч. 69—70.
10. Хроніка НТШ. — 1932. — Ч. 71.
11. Хроніка НТШ. — 1935. — Ч. 72.
12. Хроніка НТШ. — 1938. — Ч. 73.
13. Хроніка НТШ. — 1939. — Ч. 74.
14. Гнот С. Греко-католицька церква і проблема збережен-
ня пам’яток національної культури Галичини у міжвоєн-
ний період / С. Гнот // Історичні пам’ятки Галичини :
матеріали наукової краєзнавчої конференції, 21 листо-
пада 2002 р. — Львів, 2003. — С. 126—135.
15. Історія Наукового Товариства ім. Шевченка. З нагоди
75-річчя його заснування. 1873—1948. — Нью-
Йорк ; Мюнхен, 1949. — 51 с.
16. коваль і. Ярослав Пастернак — дослідник старожит-
ностей України / І. Коваль, І. Миронюк. — Івано-
Франківськ : Нова Зоря, 2006. — 143 с.
17. Надопта а. Роль громадських, наукових та церковних
організацій та української церкви у формуванні та ста-
новленні українського етнографічного музейництва Га-
личини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. / А. Надопта //
Народознавчі зошити. — Львів, 2012. — № 4. —
С. 758—774.
vitalii kushnir
ON SOME SOURCES OF FINNANCIAL
SUPPORT AND EXPENSES BY THE MUSEUM
OF SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY
DURING 1920s AND 1930s
In the article has been considered a problem of financial support
and expenses by Museum of Shevchenko Scientific Society
during the interwar period. In the course of study a conclusion
was made that the functioning of Museum had progressed owing
to Society’s constant efforts and Directorate’s attempt to gain
financial means for the institution. The role of various Ukrainian
organizations as well as of private persons in material support of
Society’s Museum has been exposed. Especial note has been
made to contributions gathered by Adherents of Shevchenko
Scientific Society’s Museum of Culture and History.
Keywords: museum work, Shevchenko Scientific Society, Mu-
seum of Shevchenko Scientific Society, Adherents of Shevchen-
ko Scientific Society’s Museum of Culture and History.
виталий кушнир
ИСТОЧНИКИ ФИНАНСИРОВАНИЯ И
РАСХОДЫ МУЗЕЯ НАУЧНОГО ОБЩЕСТВА
ИМ. ШЕВЧЕНКО в 1920—1930-х гг.
В статье рассматривается вопрос о финансировании и рас-
ходах Музея Научного общества им. Шевченко в межво-
енный период. Установлено, что его функционирование
требовало постоянных усилий Общества, руководства са-
мого музея по поиску средств для музея. Подчеркивается
роль отдельных лиц, украинских коммерческих организа-
ций в материальном обеспечении деятельности Музея
Общества. Особо отмечается вклад Общества сторонни-
ков Культурно-исторического музея Научного общества
им. Шевченко в дело его финансовой поддержки.
Ключевые слова: музейное дело, Научное общество
им. Шев ченко, Музей Научного общества им. Шевченко,
Общество сторонников Культурно-исторического музея
Научного общества им. Шевченко.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94961 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:03:10Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кушнір, В. 2016-02-13T09:00:26Z 2016-02-13T09:00:26Z 2013 Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. / В. Кушнір // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 586-590. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94961 У статті розглядається питання про фінансування та видатки Музею НТШ у міжвоєнний період. Встановлено, що його функціонування вимагало постійних зусиль Товариства, керівництва самого музею з пошуку коштів для музею. Підкреслюється роль окремих осіб, українських комерційних установ у матеріальному забезпеченні діяльності Музею НТШ. Спеціально висвітлено внесок Товариства прихильників Культурно-історичного музею НТШ у справу його фінансової підтримки. In the article has been considered a problem of financial support and expenses by Museum of Shevchenko Scientific Society during the interwar period. In the course of study a conclusion was made that the functioning of Museum had progressed owing to Society’s constant efforts and Directorate’s attempt to gain financial means for the institution. The role of various Ukrainian organizations as well as of private persons in material support of Society’s Museum has been exposed. Especial note has been made to contributions gathered by Adherents of Shevchenko Scientific Society’s Museum of Culture and History. В статье рассматривается вопрос о финансировании и расходах Музея Научного общества им. Шевченко в межвоенный период. Установлено, что его функционирование требовало постоянных усилий Общества, руководства самого музея по поиску средств для музея. Подчеркивается роль отдельных лиц, украинских коммерческих организаций в материальном обеспечении деятельности Музея Общества. Особо отмечается вклад Общества сторонников Культурно-исторического музея Научного общества им. Шевченко в дело его финансовой поддержки. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. On some sources of finnancial support and expenses by the Museum of Shevchenko Scientific Society during 1920s and 1930s Источники финансирования и расходы Музея Научного общества им. Шевченко в 1920—1930-х гг. Article published earlier |
| spellingShingle | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. Кушнір, В. Статті |
| title | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. |
| title_alt | On some sources of finnancial support and expenses by the Museum of Shevchenko Scientific Society during 1920s and 1930s Источники финансирования и расходы Музея Научного общества им. Шевченко в 1920—1930-х гг. |
| title_full | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. |
| title_fullStr | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. |
| title_full_unstemmed | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. |
| title_short | Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. |
| title_sort | джерела фінансування та видатки музею наукового товариства ім. шевченка у 1920—1930-х рр. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94961 |
| work_keys_str_mv | AT kušnírv džerelafínansuvannâtavidatkimuzeûnaukovogotovaristvaímševčenkau19201930hrr AT kušnírv onsomesourcesoffinnancialsupportandexpensesbythemuseumofshevchenkoscientificsocietyduring1920sand1930s AT kušnírv istočnikifinansirovaniâirashodymuzeânaučnogoobŝestvaimševčenkov19201930hgg |