Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття
У статті подано основні соціально-демографічні характеристики української мігрантської спільноти в Італії, простежено їхню динаміку у перспективі останніх десяти років.
 На основі емпіричних матеріалів, зібраних авторкою в італійських регіонах у липні 2012 року, систематизовано основні прич...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94963 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття / С. Одинець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 600-607. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860125511608434688 |
|---|---|
| author | Одинець, С. |
| author_facet | Одинець, С. |
| citation_txt | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття / С. Одинець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 600-607. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статті подано основні соціально-демографічні характеристики української мігрантської спільноти в Італії, простежено їхню динаміку у перспективі останніх десяти років.
На основі емпіричних матеріалів, зібраних авторкою в італійських регіонах у липні 2012 року, систематизовано основні причини жіночої міграції, способи виїзду, моделі зайнятості українок в Італії; вказано основні вектори майбутніх
досліджень у цій сфері.
In the article have been discussed main socio-demographic
features of Ukrainian migrant community in Italy. The author
has systematized major reasons and ways of women’s migration,
as well as main types of female migrants’ employment.
The study was based on the author’s field research-works performed
in Italy in July 2012. Possible directions for future research
in this area are drawn.
В статье представлены основные социально-демографические
характеристики украинского мигрантского сообщества в Италии, прослежена их динамика в перспективе последних десяти лет. На основе эмпирических мате-
риалов, собранных автором в итальянских регионах, в
июле 2012 года, систематизированы основные причины
женской миграции, способы выезда, модели занятости
украинок в Италии; указаны основные векторы исследований в этой сфере.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:41:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
© С. ОДИНЕЦЬ, 2013
Світлана ОДИНЕЦЬ
УКРАЇНСЬКІ МІГРАНТКИ В ІТАЛІЇ:
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ
ПОРТРЕТ Й ОСНОВНІ ФАКТОРИ
МІГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
У ПЕРСПЕКТИВІ ОСТАННЬОГО
ДЕСЯТИЛІТТЯ
У статті подано основні соціально-демографічні характе-
ристики української мігрантської спільноти в Італії, про-
стежено їхню динаміку у перспективі останніх десяти років.
На основі емпіричних матеріалів, зібраних авторкою в іта-
лійських регіонах у липні 2012 року, систематизовано осно-
вні причини жіночої міграції, способи виїзду, моделі зайня-
тості українок в Італії; вказано основні вектори майбутніх
досліджень у цій сфері.
Ключові слова: жіноча міграція, фемінізація міграції, со-
ціальна мережа, українські мігрантки в Італії.
Дослідження феномену масової зовнішньої тру-
дової міграції з країн колишнього СРСР, що
почалася з 1990-х і триває до сьогодні — один з
ключових викликів для сучасних соціологів, соціаль-
них антропологів, етнологів 1. Передусім тому, що
сьогоднішня міграція є новим соціальним процесом,
що кардинально відрізняється від міграцій «догло-
балізаційного» періоду. «Четверта хвиля» має бага-
то принципових відмінностей: від причин (економіч-
ний фактор є домінуючим, проте не єдиним), спосо-
бу організації виїзду (соціальні мережі) до змін у
самоідентифікаціях та ідентичностях українців за
кордоном (цей аспект досі дуже мало досліджений).
Сучасна зовнішня міграція — найчисельніша, і ха-
рактерна для всіх регіонів України, чого досі ніколи
не було. Проте найвиразнішою особливістю сучас-
ної української міграції є її фемінізація: з 2001 року
до 2013 частка жінок в міграційних процесах зрос-
ла з 24% до 33% [2; 11], і, очевидно, зростатиме
далі. За прогнозами аналітиків Інституту економіч-
них досліджень та політичних консультацій, 2,65 млн.
українських жінок до 2016 року відчуватимуть не-
стачу пропозицій роботи через старіння та низький
рівень економічної активності [8].
Українська жіноча міграційна активність, що-
правда, не є унікальним явищем: вчені вказують на
загальну фемінізацію світової міграції, що почала-
ся з середини 70-х років минулого століття 2. За ре-
зультатами найновішого дослідження, здійсненого
Державним комітетом статистики та Інститутом де-
мографії Національної академії наук України і опри-
людненого 28 травня 2013 року, сьогодні в мігра-
ції, в країнах ЄС та Росії, перебуває 1200 тис. укра-
їнців, з яких 406 тис. — жінки (близько 33%).
Проте є усі підстави вважати цю цифру заниженою,
адже тільки в Італії сьогодні проживає 218033 укра-
їнців, з яких 176824 тис. українок [13]. І це лише
офіційна італійська статистика, яка враховує тільки
легалізованих мігрантів. За даними іншого масш-
табного дослідження, здійсненого у семи країнах
ЄС та Росії, у 2008—2009 рр. близько 4,5 млн.
українців виїхали після розпаду СРСР, проте ав-
1 У західних дослідженнях міграційні процеси і всі феноме-
ни, пов’язані з ними, сьогодні розглядають не як окрему
галузь соціології, економіки, соціальної антропології або
якихось інших наук, а лише у міждисциплінарній пер-
спективі (Migration Studies).
2 Перші міграційні дослідження із врахуванням гендерних осо-
бливостей з’явилися у світі на початку 1970-х років — праці
М. Мороквасиць (M. Morokvasic) і Г. Б’юїс (G. Bujis).
601Українські мігрантки в італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
тори дослідження не зазначають, яку частку тут
склали жінки [3, с. 59].
Ніколи досі в історії українських переміщень жін-
ки не мігрували настільки масово та активно. При-
чому, якщо раніше, у перших «трьох хвилях» мігра-
ції, українки мігрували «за родиною», тобто у ста-
тусі дружини, сестри, матері, то сьогодні їхня
міграція — часто автономний процес, а у випадку з
Італією — передусім автономний (частка чоловіків-
українців у цій країні — менше 18%). Спробуємо
простежити основні демографічні зміни, які відбу-
валися з українською жіночою спільнотою в Італії з
2003 р. до сьогодні, а також простежити особливос-
ті міграції початку 2000-х рр. — піку міграційних
переміщень українок.
Українська «присутність» в Італії
у перспективі 2003—2013 років
Статистика. Українська жіноча міграція до Італії по-
чинається приблизно у 1992—1993 роках та значно
інтенсифікується на початку 2000-х років. Італія є дру-
гою країною після Росії за кількістю українських тру-
дових мігрантів, яких, за різними оцінками, тут від
218033 [13] до 223782 осіб [14]. Український дослід-
ник Ігор Марков [3, с. 31] та італійська дослідниця
Чінзія Солярі [7, с. 1] називають удвічі більшу циф-
ру — близько 500—600 тис. осіб, мотивуючи це тим,
що офіційна італійська статистика не включає україн-
ців з неврегульованим статусом, які живуть і працю-
ють в країні. Проте всі ці джерела одностайні в оцін-
ці частки жіночої міграції з України — близько 80%
від загальної кількості укранців. Українська спільно-
та — на першому місці серед усіх інших іммігрант-
ських спільнот Італії за показником жіночої міграції.
Кількість українців в Італії змінювалася дуже ди-
намічно впродовж останніх десяти років. Мігрант-
ки, які приїжджали до Італії на початку 2000-х і ра-
ніше залишалися «невидимими» для офіційної іта-
лійської статистики, зокрема через неврегульованість
свого статусу. Проте вже під час першої легалізації,
ініційованої урядом Італії (закон Боссі-Фіні), у
2002 р., коли всі, хто в’їхав нелегально у країну,
отримав можливість узаконити своє проживання і
працевлаштування, — 100 тисяч українців отрима-
ли тимчасовий дозвіл на роботу і проживання в Іта-
лії. Як наслідок, кількість українців у країні драма-
тично «зросла» з 14035 осіб (0,9% всіх мігрантів
Італії) до 112802 осіб (5,1%). Таким чином, україн-
ська мігрантська спільнота «перемістилася» кількіс-
но з 27-ї позиції на 4-ту у списку всіх італійських
іммігрантських спільнот [17].
У 2006 р. кількість українців у країні, за офіцій-
ною статистикою, зросла до 195412 осіб (5% від усіх
мігрантів у Італії), 83,6% з яких становили жінки.
Тоді українці склали 4,1% і посіли п’яте місце за
кількістю іммігрантів в Італії після румунів, албан-
ців, мароканців і китайців [16]. У цьому ж році укра-
їнці кількісно зайняли перше місце у провінції Кам-
панія (з найбільшою концентрацією у Неаполі), се-
ред усіх етнічних груп італійських іммігрантів:
33,236 особи — 22,6% всіх іммігрантів провінції.
Українці кількісно перевершили навіть румунів, ма-
рокканців, поляків, китайців, які завжди до того часу
були у лідерах [16]. Це пояснюється передусім тим,
що українські мігрантки спочатку приїжджали на
південь, переважно до Неаполя, де легко знаходи-
ли роботу (хоч і менш оплачувану) і де була менша
загроза їхньої депортації, через «слабшу» дію іта-
лійського правого поля.
Проте деякі експерти подають ще вищі дані: за
даними досліджень під керівництом Ігора Маркова,
у 2007—2008 рр. на півдні й островах Італії пере-
бували від 200 до 300 тис. вихідців з України [1],
що складало близько половини від загального чис-
ла українських заробітчан 3. Такі розбіжності у циф-
рах дослідник пояснює тим, що «офіційні дані відо-
бражають передусім динаміку легалізації мігрантів
у країні перебування, а не динаміку реальних мігра-
ційних переміщень, і тому вони виявляють лише за-
гальну тенденцію щодо збільшення чи зменшення
кількості мігрантів» [12].
Регіони походження. В Італію виїхали 19% усіх
мігрантів із Західної України, 16,6% мігрантів з пів-
нічних регіонів, 4,6% — східних, 4,9% — півден-
них [12, с. 34].
Вік, освіта. Мігрантки з України та Молдови є
найстаршими серед представниць інших національ-
ностей в усій Італії. Середній вік українок — 41,8 ро-
ків, молдаванок — 38 років, що суттєво вище, ніж
у випадку з жінками з країн Африки та Азії, чий се-
редній вік становить 26 років [13] .
3 Про особливості нелегальної міграції українок на пів-
день Італії, зокрема, можна більше знайти у працях Лени
Нейр (Lena Nare): [18].
Світлана ОДИНЕцЬ602
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Освітній рівень українських мігранток в Італії —
високий: 18,5% мають вищу освіту, 19,2% — вище
професійне училище або коледж, 56,5% — загаль-
нопрофесійну освіту [11, с. 31].
Легалізація. За рівнем легалізації, у 2009 р. лише
31,9% українських мігрантів мали дозвіл на роботу в
Італії. Проте пізніше ситуація змінилася — легалізо-
ваних українців стає все більше. В липні 2012 р., коли
італійським урядом була оголошена чергова амністія
для мігрантів з неврегульованим статусом: 13148 укра-
їнців (близько 6,5% від загальної кількості українців
в Італії) подали прохання про легалізацію 4. Українці
стали четвертою, за кількістю, етнічною групою серед
усіх іноземців Італії, які подали заявки на легалізацію,
після громадян Бангладешу, Марокко та Індії.
Сімейний статус. За результатами одного з пер-
ших досліджень української міграції, проведеного
безпосередньо в Італії у 2002—2003 рр. під керів-
ництвом Марти Чумало, близько 60% мігранток
були одруженими [4, с. 65]. Більшість з них (88%)
залишили вдома дітей: 52% з них були віком до
16 років, 41,2% — від 17 до 22, і 30,1% були до-
рослими. 9,6% мігрантів залишили трьох і більше
дітей, 28,1% — одну дитину, 54,7% — двох. У ін-
шому дослідженні, проведеному в Італії, приблизно
у той самий час, Наталія Шегда вказує, що 32,4%
мігранток залишили своїх дітей з батьком, 21,9% з
дідусем і бабусею, 5,4% — з далекими родичами
або іншими людьми [6, с. 16].
Причини і тенденції виїзду,
сфери зайнятості українок в Італії
Причини виїзду. За даними дослідження Марти
Чумало, серед причин міграції у 2002—2003 рр. —
низька зарплата (54,8% респондентів), проблеми у
домашньому господарстві (33,3%), безробіття
(29,6%), висока вартість освіти дітей (25,4%), бор-
ги (30,2%), домашнє насильство (4,76%) [4, с. 65].
У більшості випадків всі ці причини або кілька з них
були присутніми одночасно.
Основним імпульсом до міграції стала економіч-
на нестабільність в країні, що почалася після розпа-
ду Радянського Союзу. Українці у містах потрапля-
ють під масові скорочення. Особливо важко дово-
4 Див. дані Міністерства внутрішніх справ Італії http://
www.interno.gov.it/mininterno/export/sites/default/it/
temi/immigrazione/, а також: [3].
диться мешканцям маленьких містечок і сіл. Ті, кого
не звільняють, місяцями не отримують зарплату;
часто ця заробітня плата виплачується продукта-
ми — цукром, борошном, крупами. Частина укра-
їнців намагається шукати нових способів заробіт-
ку — через «човникові» короткотривалі поїздки за
кордон, малі підприємницькі активності. При цьо-
му жінки, як вказує у своїх дослідженнях Чінзія Со-
лярі [7, с. 2], виявляють в цей час більшу мобіль-
ність і гнучкість, переходячи у нові сфери зайнятос-
ті, ніж чоловіки. Знаково, що українці у
1993—1995 рр. виїжджали до країн, де до того часу
не було українців — представників «старої діаспо-
ри». Відтак всі етапи цих перших міграцій, почина-
ючи з оформлення візи, способу виїзду, пошуку жит-
ла і роботи відбувалися «наосліп», зрозуміло, що не-
легально, часто із загрозою не лише втрати
позичених на виїзд грошей, але й здоров’я та жит-
тя. У випадку Італії, такими «першопрохідцями»
були саме українські жінки, які наражали себе на
серйозну небезпеку: середина дев’яностих характе-
ризувалася високим рівнем торгівлі людьми та сек-
суального рабства.
«це були приблизно 1994—1995 рр. ... Спочат-
ку нам перестали платити зарплату, ми мусили
увійти у борги, які відробляли, їздячи з сестрою і
подругами до Польщі. возили на продаж туди про-
сті речі — постіль, білизну. Так потроху вижива-
ли...» (Мирослава, 59 років, родом з Франківщи-
ни. Записано у Флоренції, 4 липня 2012) 5.
Проте навіть опанування нових професій не га-
рантує українським родинам достатнього заробітку,
тому найсміливіші приймають рішення про міграцію
до інших країн. Спочатку до найближчих, на кілька
місяців — Росія, Польща, Чехія, а згодом і до більш
дальніх країн — Італії, Іспанії, Португалії. Часто
основним імпульсом до міграції стає нова криза у ро-
дині, до прикладу, хвороба когось із близьких:
«Нам з чоловіком нічого не платили, хіба дава-
ли мішок макаронів раз у півроку замість грошей.
а коли захворіла дитина на онкологію, я взагалі
лишила роботу, і поїхала з сином у київ, лікува-
5 Починаючи з цього уривка інтерв’ю і всі наступні — архів
дослідження, проведеного мною в Італії (Рим, Флоренція,
Падуя), у липні 2012 року. Тоді було записано 42 погли-
бленних напівструктурованих інтерв’ю з українськими мі-
грантками. Стилістику мовлення респонденток збережено.
603Українські мігрантки в італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
тися. віддавали все, що могли, але сина ми похо-
вали. Через два роки помер чоловік. Я мусила їха-
ти, відробляти страшні борги. У 2000-му поїха-
ла, навесні, і було мені так морально й фізично
скрутно, що думала: «Отут впаду зараз під ма-
шину, і все» (Мирослава, 59 років, родом з Фран-
ківщини. Записано у Флоренції, 4 липня 2012).
У більшості причиною міграції стає неможливість
дати дітям вищу освіту. Багато мігранток приймає
рішення про міграцію у момент, коли дізнаються, що
дитина не вступила на безплатну форму навчання:
«в мене двоє дітей, ми з чоловіком обоє ліка-
рі, працювали в районній лікарні, я була навіть
начмедом. але син вступав, і ми мусили найма-
ти репетиторів. Малий не поступив, а я лиши-
лася у величезних боргах. віддали його на підго-
товче платне відділення, а зарплата у мене тоді
була 28 доларів, у 1999 році. Оскільки я не могла
брати хабарів, а за навчання треба було плати-
ти, то все кинула і поїхала в італію. Чоловік спо-
чатку хотів їхати, але я ж все-таки жінка, мо-
гла доглядати когось. Збиралася їхати на рік,
віддати борги і повернутися. але вже тут 11 ро-
ків» (леся, 57 років, родом зі львова. Записано у
Флоренції 6 липня 2013).
Або тоді, коли зникають останні надії отримати
або купити власне житло.
«Причина мого виїзду — дуже банальна. Я —
бідна вчителька, мій чоловік — бідний інженер.
Ми все життя стояли в черзі на квартиру, але
коли Союз розвалився, всі черги «лопнули», а ми
жили в однокімнатній хрущовці. а тут діти під-
росли, донька захотіла вчитися. Чоловік поїхав
в Чехію, щоб оплачувати доньці навчання. Донь-
ки освіту здобули, але жити не було де. і я пої-
хала в італію. Через той кредит я досі тут си-
джу» (леся, родом з Дрогобича, львівщина. За-
писано у Падуї 8 липня 2012).
Серед причин жіночої міграції також — проблеми
у стосунках з чоловіком, зокрема через його відсторо-
неність від вирішення фінансових проблем у родині.
«Ми не відчували потреби в продуктах — у
мене батьки в селі, і ми мали з села картоплю, мо-
локо. але грошей не було. Чоловікові не платили,
про квартиру мови не було, та й чоловік не зби-
рався шукати інших заробітків. Чомусь дуже час-
то у нас жінки беруть ініціативу в свої руки. Я
розуміла, що якщо не я, діти будуть без освіти і
без житла» (леся, 52 роки, родом з івано-
Франківська. Записано у Падуї 8 липня 2012).
* * *
«Я почала шукати роботу за кордоном, коли моя
донька не поступила в педінститут. Я продала кварти-
ру, щоб оплатити репетиторів, і хотіла переїхати в мен-
шу. У мене була дуже глибока депресія. Їли щодня суп-
чик і шматочок хліба, на вихідних працювали в селі. У
мене і доньок було сильне виснаження й анемія, але
чоловік так не страждав. Він більш-менш добре почу-
вався, і сказав, щоб на нього не розраховували, бо він
не має де заробляти» (Ліда, 47 років, Біла Церква.
Записано у Флоренції 10 липня 2012).
Інколи вирішальним імпульсом стає неможливість
самореалізуватися в Україні.
«Я маю дві освіти — економічну і педагогічну,
і вісім років перед виїздом в італію працювала в
банку, заступником головного бухгалтера. це
було 10 років тому. Я жила з мамою і з донькою.
Подорож в італію не планувалася взагалі. Про-
сто за рік до поїздки мою посаду скоротили і мені
запропонували дуже малу зарплату і неперспек-
тивну посаду, але я погодилася, бо що могла шу-
кати в малому містечку. Проте відчувала силь-
ну образу за те, що мій професійний досвід не мав
ніякої цінності. Фінансово проблем у мене не було,
але мені здавалося, що я сиджу у калюжі, і у цій
рутині починаю гинути. Якогось дня моя колі-
жанка каже: давай з’їздимо в італію, заробимо
трохи грошей. вона запропонувала наприкінці
серпня, а 4 листопада ми вже виїхали» (Олена,
39 років, родом з Хмельниччини. Записано у Па-
дуї 8 липня 2013 р.).
Способи виїзду. Роль соціальних мереж. Осно-
вною «рушійною силою» у процесі міграції україн-
ців були і є соціальні мережі, які вже на початку
2000-х були розвинутими. Саме через соціальні го-
ризонтальні контакти українці шукають роботу і
житло, оформляють документи, позичають гроші на
виїзд, передають посилки і гроші своїм родинам в
Україну, і, згодом, допомагають виїхати уже своїм
друзям, колегам, родичам. Ця тенденція статистич-
но підтверджена у найновішому дослідженні Держ-
комстату: за його результатами 77,3% українців зна-
йшли роботу за кордоном через друзів, родичів і зна-
Світлана ОДИНЕцЬ604
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
йомих, і лише 4% — через спеціальні агенції з
працевлаштування 6.
Типовий виїзд початку 2000-х виглядав приблиз-
но так: прийнявши рішення про міграцію, жінка звер-
талася до посередників, чиї контакти отримувала від
знайомих або родичів, які вже на той час були у мі-
грації. За певну оплату (на той час — від 800 до
2 тис. євро), посередники готували повний пакет до-
кументів для виїзду, а також гарантували перше міс-
це праці за кордоном. Про дату від’їзду майбутнім
мігранткам, як правило, повідомлялося за кілька днів
(у кращому випадку — тижнів). Перші клопоти най-
частіше починалися вже після перетину кордону.
«Документи робила так, як всі: подруги мене
завели в одну агенцію. Там мені пообіцяли, що всі до-
кументи зроблять швидко і якісно, і паспорт, і візу
в італію. але коли прийшлося до справи, виявило-
ся, що паспорт і документи фальшиві. Я отримала
візу не в італію, в в Угорщину. Ми перетинали кор-
дон Угорщини і австрії у такому шаленому стресі,
що навіть не могли говорити. На цьому кордоні з
австрією нас уже чекали прикордонники, бо всі зна-
ли про ці нелегальні шляхи. З машини нас зняли, ми
ще кілька днів не знали, що з нами буде. але через
кілька днів наші хлопці, які нас везли, принесли нам
підробні документи громадян Угорщини, які нібито
мешкають на прикордонній території з австрією.
Так ми — по фальшивих документах — потрапили
в італію. це все коштувало мені 2000 євро, але я
тільки тепер розумію, що я ризикувала не грошима,
а своїм життям. З нами могли зробити все, що за-
вгодно... (Оксана, 39 років. Родом з Чернівецької об-
ласті.. Записано у Падуї 9 липня 2012).
* * *
«Мені сказали, що я їду через кілька днів. Я ще
дописувала в останні ночі протоколи педради, бо
працювала завучем. Поїздка була як під мечем:
хлопці, які нас везли, страшенно хвилювалися.
Тоді, коли перетнули кордон з італією, в дорозі
ламається автобус. Ми всі виходимо, і кожна
жінка починає говорити сама до себе — всі гово-
рять, і ніхто нікого не чує. Наче після автоката-
6 Офіційно результати цього дослідження були пред-
ставлені 28 травня 2013 року у Києві, проте вони ще не
опубліковані. Вибрану інформацію і статистику містять
медіа-матеріали: [11].
строфи... (ліда, 47 років, родом з Білої церкви.
Записано у Флоренції 10 липня 2012).
Тим не менше, рівень жіночої міграції до Італії не
лише не зменшувався, а інтенсивно зростав. На по-
чатку 2000-х українська міграція загалом і жіноча
міграція в Італії зокрема стала масовим явищем: со-
тні тисяч українців виїхали на заробітки, головно до
країн ЄС та Росії. Це була т. зв. «друга хвиля» «чет-
вертої хвилі» української міграції.
У 2000-х роках більшість жінок не були підготов-
лені до міграції ні юридично, ні психологічно, ні лінг-
вістично (у найкращому випадку, мігрантки знали
кілька італійських слів). Вони, часто у гостро депре-
сивному стані, спричиненому сімейними та економіч-
ними негараздами, просто сідали в туристичний авто-
бус, оскільки виїзд відбувався по туристичній візі, і,
ще впродовж кількох наступних днів мали екскурсії,
до прикладу, по Відню і Парижу. В інтерв’ю жінки,
зокрема, часто згадують, що ці кілька вимушених днів
у Європі були для них дуже складними психологічно:
родина в Україні потребувала грошей якнайшвидше,
або жінка повинна була сплатити терміновий борг,
який вона брала для лікування когось із близьких, або
для оплати репетиторів дітям. Відповідно, потреба як-
найшвидшого початку роботи, і відповідно, швидшо-
го отримання першої зарплати вимірювалася днями і
годинами. Зрозуміло, що у такій ситуації вимушені
прогулянки європейськими площами створювали ще
більший психологічний тиск на жінку.
«Подзвонили додому, коли мене не було. Прихо-
джу, а свекруха каже: «Завтра ти їдеш до іта-
лії». Я взагалі не знала, що маю робити там, го-
това була ліс валити, не мала поняття, що тут
роблять в італії. Турагенція мала великий авто-
бус, везла нас до Перемишля, ми ще тиждень по
Європі мали погуляти, навіть у Парижі були. але
я цього майже не пам’ятаю, мені треба було як-
найскорше до роботи, і грошей. Дуже сильний стрес
у мене був, нічого не пам’ятаю про ті місця, де нас
возили... (Мирослава, 59 років, родом з Франків-
щини. Записано у Флоренції 4 липня 2012).
Фірми, які займалися виготовленням документів,
гарантували жінці також і перше місце праці, проте
далеко не завжди такі «гарантії» справджувалися.
Зокрема, за даними одного з досліджень, вже зга-
дуваного вище, 22,1% таких фірм не виконували сво-
їх зобов’язань [4, с. 65]. Більшості жінкам першу
605Українські мігрантки в італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
роботу такі посередники пропонували на півдні Іта-
лії, — в Неаполі чи на островах, — де ймовірність
перевірки легальності перебування на території Іта-
лії суттєво нижча. Проте і ризик опинитися у склад-
них умовах (сексуальне насильство з боку робото-
давця і шантаж, невиплата заробітної плати або
зменшення її, в порівнянні з обіцяним рівнем) був
також суттєво вищий. Робота на півдні Італії для
більшості мігранток, які не мали дозволів на роботу,
відповідних документів, знання законів Італії і сво-
їх прав, і навіть мінімального знання італійської
мови, — була серйозним випробуванням на психо-
логічному, фізичному, матеріальному рівнях.
«в агенції, яка шукала мені роботу, казали,
що я буду працювати біля Рима, але коли при-
везли в італію, дали квиток і сказали їхати на
Сіцилію. Мені треба за чотири місяці віддати
1000 доларів, це була безвихідна ситуація, коли
йдеш на все. Я не знала і кількох слів по італій-
ськи, не мала часу вчити. На острові потрапи-
ла до двох хворих людей, з хворобою альцгельме-
ра. Робила все — була і за кухарку, і за медсе-
стру, і за лікаря. а платили мені 380 доларів 7.
Я не мала жодних вихідних, дзвонити додому
було дуже дорого, дві години в день тільки мож-
на було піти на море. Мої господарі казали, що
з України на острові нікого немає, але один раз
я побачила жінку із золотими зубами, і зрозу-
міла, що то наша. Тоді вже час до часу мала до
кого слово сказати по-українськи.
Хотіла шукати іншу роботу, але мене не від-
пускали. цілий рік у них жила, і обіцяла, що далі
буду, хоч і невигідно мені було. але одного разу мию
руки дідові, а він як розвернеться, і як вдарить мене
по обличчю. це для мене стало останньою краплею,
через 10 днів я поїхала від них, уже на нову робо-
ту, сюди, у Флоренцію» (леся, 57 років, родом зі
львова. Записано у Флоренції 10 липня 2012).
Моделі зайнятості. Більшість українок працює
в Італії як домашні працівниці, і до їх функцій може
входити догляд за дітьми і літніми людьми, приби-
рання помешкань, готування, прасування, прання,
медсестринські обов’язки, функція компаньйонки.
Лише кілька відсотків українців працюють у про-
мисловості, закладах громадського харчування.
7 Мова йде про події 1999 року. У той час середня зарпла-
та в Україні — близько 30 доларів
Найчастіше, жінки без досвіду роботи в Італії, без
документів і знання мови (а це перші кілька років
життя мігрантки) погоджуються поєднувати багато
функцій у домашньому секторі одночасно, за неви-
соку зарплату. Але вивчаючи перші італійські сло-
восполучення 8 і отримуючи певний досвід хатньої чи
медсестринської роботи в італійських родинах, а час-
то — на той час — вже і дозвіл на перебування і
працю в Італії, т. зв. permesso di soggiorno (італ.),
пізніше українки, через соціальні мережі, переїж-
джають на північ Італії, де оплата праці є вищою,
умови праці кращими і безпечнішими.
Серед найбільш розповсюджених типів робіт
українок в Італії — «робота на фісі» (вираз, який
широко вживається мігрантками), яка передбачає
проживання разом з господарями. Це, за оцінками
більшості українок, найважчий вид праці, коли пси-
хологічно і фізично перебуваєш разом з хворою, по-
требуючою допомоги різного рівня, людиною, впро-
довж 24 годин на добу, з короткими перервами на
сон. А також — «робота по годинах» — у сфері до-
гляду за дітьми або прибирання в офісах, помешкан-
нях, коли мігрантка працює в конкретні години, і
живе в орендованому житлі, яке винаймає зі своєю
родиною чи з іншими мігрантками. Багато жінок по-
єднують ці види робіт, до прикладу, працюють «на
фісі», а під час вихідних (здебільшого у четвер по
8 Вивчення італійської мови для багатьої українок обме-
жується вивченням кількох сотень слів, які їм потрібні для
роботи в домашній сфері, поза граматичними конструкці-
ями і часами. Мої дослідження показують, що жінок, які
справді вчать мову, зі словником, або на курсах, усвідом-
люючи в цьому необхідність — меншість. Поза тим, що
італійський уряд, а також Карітас Італії створюють досить
широкі і безкоштовні можливості з метою полегшення ін-
теграційних процесів для мігрантів. Серед них — мовні
курси різних рівнів, до яких залучені сотні професіоналів
і волонтерів. Відтак вибрати зручний для себе графік від-
відування є цілком реально, проте багато українок нада-
ють перевагу додатковій роботі під час своїх вихідних. У
підсумку, це обмежує можливості українських мігранток в
опануванні інших сфер зайнятості, поза хатньою працею.
Серед українських жінок, за словами Тетяни Кузик (укра-
їнки, у минулому — трудової мігрантки, а тепер радника
мерії Рима у питаннях імміграції), практично немає засно-
вниць підприємницької діяльності, яку ми спостерігаємо у
досвідах польок, росіянок, румунок. Причини цього фено-
мену вартують глибшого наукового аналізу, проте можемо
припустити, що недостатні знання італійської мови є од-
нією з причин підприємницької неактивності українок.
Світлана ОДИНЕцЬ606
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
обіді і в неділю) — ходять прибирати офіси і квар-
тири. Основна мета такого сумісництва робіт —
більші заробітки. Проте самі мігрантки визнають,
що таке поєднання робіт загрожує швидким фізич-
ним і психічним виснаженням, яке завершується де-
пресією, а в крайніх випадках навіть самогубстом.
Деякі жінки, проте, демонструють іншу життєву
модель: вони поєднують роботу у домашньому секто-
рі з навчанням в італійських освітніх закладах, в тому
числі і вищих. Зокрема, щоб у перспективі змінити
місце роботи і працювати за фахом, отриманим в Іта-
лії. Або ж — проходять процедуру нострифікації укра-
їнського диплома, що є досить непростим процесом, а
пізніше — шукають роботу уже за визнаним фахом.
Скільки саме таких жінок, які пробують зробити
професійну кар’єру в Італії, досягти вищого соціаль-
ного рівня — невідомо навіть приблизно, бо жодних
досліжень на цю тему не проводилося. Недослідже-
ними питаннями є також питання про фактори, під
впливом яких формується подібна життєва стратегія,
а також що впливає і що перешкоджає українським
мігранткам у їхньому особистісному розвитку, від чого
залежить спосіб їхньої соціальної самоідентифікації,
в тому числі і професійної, у країні перебування.
Впродовж останнього двадцятиліття українки
продемонстрували відкритість і здатність до ради-
кальних змін своїх життєвих стратегій заради досяг-
нення власних цілей та забезпечення потреб своїх
родин. Рівень їхньої мобільності почав стрімко зрос-
тати, починаючи з 1990-х, і ця динаміка триває до
сьогодні. За останні десять років кількість україн-
ців в Італії збільшилася у 2,5 рази. Елла Лібанова
вважає, що міграційний потік найближчим часом не
збільшиться, проте немає підстав вважати, що він
зменшиться, оскільки українці не поверталися з-за
кордону, навіть у пікові періоди економічної кризи.
На початку 2000-х українські жінки дуже часто
виїжджали на межі нервового зриву, часто самостій-
но приймаючи рішення про міграцію і шукаючи для
цього необхідних ресурсів. Соціальні горизонтальні
мережі відігравали у цих пошуках важливу роль. Про-
те у більшості випадків їхні міграційні проекти були
успішними, принаймні на рівні декларованих цілей.
Частина жінок вважає, що міграція до Італії стала
ключовим імпульсом у покращенні їхнього життя. Але
є і такі, котрі наголошують на втраті власної свободи,
як наслідкові міграції, і погіршенні соціального стату-
су. При цьому, жодна з жінок, опитаних в Італії, не
визнала, що міграція стала причиною погіршення сто-
сунків з дітьми, якщо такі залишилися в Україні. На-
впаки, багато хто вказав на те, що саме завдяки мі-
грації вони змогли допомогти дітям влаштувати своє
життя, і не лише на матеріальному рівні. Знаково, що
у публічному українському дискурсі існують широко
поширені уявлення про зворотну ситуацію, зокрема
про те, що всі діти мігрантів є обділеними соціальни-
ми сиротами. У будь-якому разі цей аспект потребує
глибоких спеціальних наукових досліджень у майбут-
ньому, але словосполучення «соціальне сирітство»,
очевидно, є семантично невідповідним, оскільки діти
мігрантів у більшості насправді не є «сиротами при
живих батьках», якщо саме завдяки батькам отриму-
ють освіту, новий життєвий досвід і цілі, підтримку,
різні рівні допомоги. Зрозуміло, є сенс говорити про
психологічні виклики, через які проходять і матері, і
діти, у зв'язку з довготривалою розлукою, проте не у
контексті їх драматизації.
Незважаючи на масштаби української трудової
міграції і велику частку жінок у міграційних проце-
сах, в українських та західних міграційних дослі-
дженнях є ще дуже багато «білих плям». Причому
як на макро-, так і на мікрорівні. Серед таких —
особливості перших виїздів українських мігранток,
що відбувалися у дев’яності, коли соціальні мережі
ще не діяли; соціально-психологічні риси жіночої мі-
грації з початку 2000-х; зміни на рівні персональ-
них ідентичностей й самоідентифікацій; професійні
практики і самореалізація в країнах перебування;
форми етнічної, національної, культурної саморепре-
зентації; дія соціальних мереж і їх вплив на індиві-
дуальний вибір мігрантки; зміна розподілу ролей у
родині і стратегії опіки над дітьми після міграції жін-
ки; трансформація «минулого» соціального просто-
ру мігрантки, в якому вона жила до виїзду; публіч-
ні міграційні дискурси та багато інших важливих пи-
тань, які є дуже важливими в контексті антропології
пострадянської української повсякденності, політич-
ного і соціального глобального просторів, в яких ми
сьогодні живемо.
1. Архів Інституту народознавства НАН України. Фонд
«Польові матеріали». — Ф. 1. — Оп. 2. — 2008. —
Од. зб. 575 а.
2. Малиновська О. Зовнішня трудова міграція з Украї-
ни: деякі характеристики та гендерні особливості /
607Українські мігрантки в італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу…
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Олена Малиновська // Жінки та міграція / за
ред. К. Левченко — Харків : Права людини, 2010. —
C. 17—24.
3. Марков і. На роздоріжжі. Аналітичні матеріали комп-
лексного дослідження / І. Марков, єрм. Ю. Бойко,
О. Іванкова-Стецюк та ін. ; за ред. І. Маркова. —
Львів, 2009.
4. Марков і. Деякі риси сучасної української трудової мі-
грації. За результатами масового соціологічного опиту-
вання українських заробітчан в Італії, проведеного за-
хідноукраїнським центром «Жіночі перспективи» /
Ігор Марков // Журнал Ї. — 2006. — С. 64—72.
5. Чумало М. Українські жінки на заробітках в Італії /
Марта Чумало // Українська трудова міграція у кон-
тексті змін сучасного світу. — 2005. — № 2. —
С. 46—53.
6. Shehda Natalia. Dall’Ucraina all’Italia: una migrazione
che cresce» / N. Shehda, O. Horodetskyy // Атісіzіа. —
2003. — Аnnо ХL (10/11/12). — 56 p.
7. Solari Cinzia. Between «Europe» an «Africa»: Building the
New Ukraine on the Shoulders of Migrant Women / Cinzia
Solari // Mappping Difference. The many Faces of Women
in Contemporary Ukraine / ed. by Marjan J. Rubchak. —
New York ; Oxford, 2011. —11 p.
8. Аналітичний звіт «Ринок праці в Україні: міграційні ви-
клики». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.openukraine.org/ua/programs/migration/
research-program/.
9. В Італії 13 тисяч українських заробітчан подали заявки
на легалізацію. — [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://tyzhden.ua/News/62474.
10. Експерти: Найближчими роками міграційний потік з
України не буде зростати [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.navihator.net/news/view/
id/1861.
11. Зовнішня трудова міграція українського населення. Дер-
жавний комітет статистики, Український центр соціальних
реформ / під ред. Елли Лібанової, 2009. — 118 ст. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
openukraine.org/doc/BK—MIGR—END.pdf.
12. Марков ігор. Українці в Італії: феномен жіночої мігра-
ції. — 23 вересня 2012. — [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.uamoderna.com/md/185.
13. Національний інститут статистики Італії (станом на
27 березня 2012). — [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу: http://www.istat.it/it/archivio/57884.
14. Dossier Statistico Immigrazione: Caritas/Migrantes.
22 Rapporto. 2012. — [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу: http://www.caritasitaliana.it/caritasitalia-
na/allegati/2908/Dossier_immigrazio ne2012_
scheda_sintesi.pdf.
15. Dossier Statistico Immigrazione: Caritas/Migrantes.
2009. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.caritasitaliana.it/pls/caritasitaliana/V3_
S2EW_consultazione.mostra_pagina?id_pagina=1554
&rifi=guest&rifp=guest.
16. Dossier Statistico Immigrazione: Caritas/Migrantes.
2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.caritasitaliana.it/pls/caritasitaliana/V3_
S2EW_consultazione.mostra_pagina?id_pagina=537.
17. Dossier Statistico Immigrazione: Caritas/Migrantes.
2003. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.caritasitaliana.it/caritasitaliana/allega-
ti/405/Scheda_sintesi_2003.pdf.
18. Näre Lena. 2007. Ukrainian and Polish Domestic
Workers in Naples — A Case of East — South Migration,
Migration Online: Focus on Central Eastern Europe. —
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://aa.
ecn.cz/img_upload/3bfc4ddc48d13ae0415c78ceae108
bf5/LNare_UkrainianandPolishDomesticWorkersinNa
plesACaseofEast__1.pdf.
Svitlana Odynets
UKRAINIAN FEMALE MIGRANTS IN ITALY:
SOCIO-DEMOGRAPHIC PORTRAIT AND MAIN
FACTORS OF MIGRATIONAL PROCESS
IN THE PERSPECTIVE OF THE LAST DECADE
In the article have been discussed main socio-demographic
features of Ukrainian migrant community in Italy. The author
has systematized major reasons and ways of women’s migra-
tion, as well as main types of female migrants’ employment.
The study was based on the author’s field research-works per-
formed in Italy in July 2012. Possible directions for future re-
search in this area are drawn.
Keywords: female migration, feminization of migration, social
network, Ukrainian migrants in Italy.
Светлана Одинец
УКРАИНСКИЕ МИГРАНТКИ В ИТАЛИИ:
СОЦИАЛЬНО-ДЕМОГРАФИЧЕСКИЙ
ПОРТРЕТ И ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ
МИГРАЦИОННОГО ПРОЦЕССА
В ПЕРСПЕКТИВЕ ПОСЛЕДНЕГО
ДЕСЯТИЛЕТИЯ
В статье представлены основные социально-демогра фи-
ческие характеристики украинского мигрантского сооб-
щества в Италии, прослежена их динамика в перспекти-
ве последних десяти лет. На основе эмпирических мате-
риалов, собранных автором в итальянских регионах, в
июле 2012 го да, систематизированы основные причины
женской миграции, способы выезда, модели занятости
украинок в Италии; указаны основные векторы исследо-
ваний в этой сфере.
Ключевые слова: женская миграция, феминизация мигра-
ции, социальная сеть, украинские мигрантки в Италии.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94963 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:41:40Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Одинець, С. 2016-02-13T09:06:25Z 2016-02-13T09:06:25Z 2013 Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття / С. Одинець // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 600-607. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94963 У статті подано основні соціально-демографічні характеристики української мігрантської спільноти в Італії, простежено їхню динаміку у перспективі останніх десяти років.
 На основі емпіричних матеріалів, зібраних авторкою в італійських регіонах у липні 2012 року, систематизовано основні причини жіночої міграції, способи виїзду, моделі зайнятості українок в Італії; вказано основні вектори майбутніх
 досліджень у цій сфері. In the article have been discussed main socio-demographic
 features of Ukrainian migrant community in Italy. The author
 has systematized major reasons and ways of women’s migration,
 as well as main types of female migrants’ employment.
 The study was based on the author’s field research-works performed
 in Italy in July 2012. Possible directions for future research
 in this area are drawn. В статье представлены основные социально-демографические
 характеристики украинского мигрантского сообщества в Италии, прослежена их динамика в перспективе последних десяти лет. На основе эмпирических мате-
 риалов, собранных автором в итальянских регионах, в
 июле 2012 года, систематизированы основные причины
 женской миграции, способы выезда, модели занятости
 украинок в Италии; указаны основные векторы исследований в этой сфере. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття Ukrainian female migrants in Italy: socio-demographic portrait and main factors of migrational process in the perspective of the last decade Украинские мигрантки в Италии: социально-демографический портрет и основные факторы миграционного процесса в перспективе последнего десятилетия Article published earlier |
| spellingShingle | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття Одинець, С. Статті |
| title | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| title_alt | Ukrainian female migrants in Italy: socio-demographic portrait and main factors of migrational process in the perspective of the last decade Украинские мигрантки в Италии: социально-демографический портрет и основные факторы миграционного процесса в перспективе последнего десятилетия |
| title_full | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| title_fullStr | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| title_full_unstemmed | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| title_short | Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| title_sort | українські мігрантки в італії: соціально-демографічний портрет й основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94963 |
| work_keys_str_mv | AT odinecʹs ukraínsʹkímígrantkivítalíísocíalʹnodemografíčniiportretiosnovnífaktorimígracíinogoprocesuuperspektivíostannʹogodesâtilíttâ AT odinecʹs ukrainianfemalemigrantsinitalysociodemographicportraitandmainfactorsofmigrationalprocessintheperspectiveofthelastdecade AT odinecʹs ukrainskiemigrantkivitaliisocialʹnodemografičeskiiportretiosnovnyefaktorymigracionnogoprocessavperspektiveposlednegodesâtiletiâ |