Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчую...
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94966 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94966 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Момот, Т. 2016-02-13T09:14:28Z 2016-02-13T09:14:28Z 2013 Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94966 У статті розглядається трансформація морально-ціннісних орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді та відсутність єдиної ціннісної моделі. In the article has been considered a problem of transformative changes in nowadays country youth’s moral and axiological attitudes under conditions of present-day town reality. In her research-work the author has moved a proposal to define four conventional blocks that in sum would make up a panoramic image of values in young people’s worldviews: traditional, Christian, Soviet and Western ones. The results of the study have presented syncretism of views and absence of the integrating model of values. В статье рассматривается трансформация морально-ценностных ориентаций современной сельской молодежи в городах. Для этого предлагается выделить четыре условных блока, которые составляют ценностную картину в мировоззрении молодых людей: традиционные, христианские, советские и западные ценности. Результаты исследования говорят о мировоззренческом синкретизме в представлениях молодежи и отсутствие единой ценностной модели. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста Transformation of moral and axiologic orientations of country youth under conditions of present-day town Трансформация морально-ценностных ориентаций сельской молодёжи в условиях современного города Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| spellingShingle |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста Момот, Т. Статті |
| title_short |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| title_full |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| title_fullStr |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| title_full_unstemmed |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| title_sort |
трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста |
| author |
Момот, Т. |
| author_facet |
Момот, Т. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Transformation of moral and axiologic orientations of country youth under conditions of present-day town Трансформация морально-ценностных ориентаций сельской молодёжи в условиях современного города |
| description |
У статті розглядається трансформація морально-ціннісних
орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонується виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну
картину в світогляді молодих людей: традиційні, християнські, радянські та західні цінності. Результати дослідження
засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді
та відсутність єдиної ціннісної моделі.
In the article has been considered a problem of transformative
changes in nowadays country youth’s moral and axiological
attitudes under conditions of present-day town reality. In her
research-work the author has moved a proposal to define four
conventional blocks that in sum would make up a panoramic
image of values in young people’s worldviews: traditional,
Christian, Soviet and Western ones. The results of the study
have presented syncretism of views and absence of the integrating
model of values.
В статье рассматривается трансформация морально-ценностных ориентаций современной сельской молодежи в
городах. Для этого предлагается выделить четыре условных блока, которые составляют ценностную картину в мировоззрении молодых людей: традиционные, христианские,
советские и западные ценности. Результаты исследования
говорят о мировоззренческом синкретизме в представлениях молодежи и отсутствие единой ценностной модели.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94966 |
| citation_txt |
Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста / Т. Момот // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 623-628. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT momott transformacíâmoralʹnocínnísnihoríêntacíisílʹsʹkoímolodívumovahsučasnogomísta AT momott transformationofmoralandaxiologicorientationsofcountryyouthunderconditionsofpresentdaytown AT momott transformaciâmoralʹnocennostnyhorientaciiselʹskoimolodeživusloviâhsovremennogogoroda |
| first_indexed |
2025-11-24T18:10:39Z |
| last_indexed |
2025-11-24T18:10:39Z |
| _version_ |
1850491950051885056 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
© Т. МОМОТ, 2013
Тіна МОМОТ
ТРАНСФОРМАЦІЯ
МОРАЛЬНО-ЦІННІСНИХ
ОРІЄНТАЦІЙ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ
В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА
У статті розглядається трансформація морально-ціннісних
орієнтацій сучасної сільської молоді у містах. Пропонуєть-
ся виділити чотири умовні блоки, які складають ціннісну
картину в світогляді молодих людей: традиційні, християн-
ські, радянські та західні цінності. Результати дослідження
засвідчують світоглядний синкретизм в уявленнях молоді
та відсутність єдиної ціннісної моделі.
Ключові слова: морально-ціннісні орієнтації, трансфор-
мація, сільська молодь, традиційні цінності, полікультур-
ність, радянська мораль, конс’юмеризм.
Наша праця є дослідженням трансформації
морально-ціннісних орієнтацій сільської моло-
ді в умовах сучасного міста. Для вирішення постав-
лених завдань були визначені базові цінності сучас-
ної молоді та їх місце у житті молодих людей. Тема
дослідження є вкрай актуальною, адже моральні ім-
перативи входять до системи життєзабезпечення ет-
носу, і за їх станом можна прогнозувати перспекти-
ви майбутнього розвитку українського суспільства.
Проблема цінностей сучасної молоді в Україні до-
сліджувалась переважно соціологами. Серед спеціа-
лізованої літератури можемо виділити ряд збірників:
«Молодь України у дзеркалі соціології» (К., 2001),
«Молоде покоління нової України» (К., 1995), «Со-
ціальне самопочуття та настрої української молоді»
(К., 2006), «Соціальні уявлення молоді: особливос-
ті та шляхи формування» (К., 2007). Важливі дані
містяться у щорічних доповідях Президентові Укра-
їни, Верховній Раді України про становище молоді в
Україні «Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи
їх вирішення» (К., 2005), «Про становище молоді в
Україні» (К., 2006), «Нове покоління незалежної
України (1991—2001 роки)» (К., 2002), «Молодь
в умовах становлення незалежної України (1991—
2011 роки)» (К., 2011). Окремо слід назвати публі-
кації О.М. Балакірєвої «Трансформація ціннісних
орієнтацій в українському суспільстві» та «Демокра-
тичні цінності в українському суспільстві», що міс-
тять конкретний статистичний матеріал.
Джерельною базою нашого дослідження стали
матеріали анкетування, проведеного нами у вузах
Києва і Вінниці та інтерв’ю з молодими сільськими
мігрантами.
На нашу думку, базові цінності сучасної україн-
ської молоді можна умовно поділити на чотири бло-
ки: традиційні, християнські, радянські та західні.
Насамперед, розглянемо традиційні цінності,
однак, слід зауважити, що вже сам термін «тради-
ційний світогляд» містить у собі ціннісний підхід,
а отже співвідноситься з поняттям «етос» культу-
ри [4, с. 2]. Як зауважує російський соціолог
А.Г. Дугін [15], грецьке слово «етнос» близьке до
слова «етос» («поведінка», «мораль»). Ці два по-
няття мають спільний корінь «ет», який позначає
«населену місцевість», а саме — «поселення сіль-
ського типу». Це дає змогу розглядати етнос як
органічне суспільство, яке займає певну територію
та вирізняється спільною мораллю. Таким чином,
через дослідження трансформації цінностей мож-
Тіна МОМОТ624
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
на постежити трансформацію всієї системи жит-
тєдіяльності етносу.
І.С. Кон стверджує, що ціннісні орієнтації етно-
су можна реконструювати за образом ідеалу моло-
дої людини, присутньому у певному етносі [16,
с. 110]. Такий образ неодмінно пропагується в обря-
довості та фольклорі, а родина виступає головним
носієм етнокультурної інформації.
Для українців традиційними є образи гарного гос-
подаря та господині, а отже цінності, спрямовані на
добробут родини. Базовими в системі моральних цін-
ностей народу вважались сім’я, повага до старших,
працьовитість, скромність, хазяйновитість та авто-
ритет у громаді.
Серед традиційних цінностей в уявленнях сучас-
ної української молоді безперечне лідерство нале-
жить сім’ї. Україна завжди знаходилась серед країн
з високими показниками шлюбності. Крім того, саме
для молоді створення сім’ї є головним завданням,
реалізація якого свідчитиме про успішність у житті.
В умовах трансформації сім’ї як суспільного інсти-
туту спостерігається поява нових її типів (гомосек-
суальних, неповних тощо). Найпоширенішою фор-
мою нетрадиційного шлюбу в Україні є громадян-
ський. Так, на 2001 р. у незареєстрованому шлюбі
перебувало 7% чоловіків та жінок. Однак серед мо-
лоді віком 15—19 років їх частка становила 25,3% чо-
ловіків та 19,2% жінок [13, с. 11]. Такі результати
однозначно свідчать про лібералізацію поглядів мо-
лоді на сімейні стосунки та наближення до позицій
західноєвропейської молоді.
Цікавими є результати соціологічних досліджень
щодо мотивації молодих людей при створенні сім’ї.
Для молоді села найголовнішим є прагнення мати
офіційного батька/матір для своєї дитини (43%),
бажання бути більш упевненим/ою в майбутньому
(24%), наполягання батьків (8%), наявні в Украї-
ні закони (8%), бажання піднести свій соціальний
статус у суспільстві (2%), шлюби ровесників (2%)
[10, с. 14]. Як бачимо, порівняно з шлюбними нор-
мами у традиційному суспільстві, спостерігається
суттєве зменшення ролі батьків та уваги до ставлен-
ня суспільства, натомість визначальними стають
прагматичні чинники.
Цінністю для молоді виступає «робота»: 49%
опитаних погодились, що «робота завжди повинна
бути на першому місці, навіть якщо залишається
менше вільного часу», а 82%, що «необхідно пра-
цювати, щоб розвинути власні таланти [2, с. 15].
Матеріали нашого опитування свідчать, що праця
для молодих сільських мігрантів у містах є, насам-
перед, способом самореалізації. Ця тенденція дещо
вища у Києві (51%), ніж у Вінниці (48%). Крім
того, 24% сільських мігрантів до Вінниці зазначи-
ли, що надають перевагу міській праці.
Вкрай низька оцінка сільськогосподарської праці
пов’язана з тим, що велике трудове навантаження
відбувається при зовсім невисокій віддачі [20, с. 19].
Зрештою, в сучасній Україні вона непрестижна, не-
прибуткова і не має жодної популяризації з боку дер-
жави. У традиційному ж суспільстві праця була не-
роздільна з мораллю. Високоморальною вважалась
лише та людина, яка живе зі своєї праці, працьови-
тість була однією з найвищих чеснот, лінощі ж кате-
горично засуджувались і висміювались [12, с. 88].
Пласт традиційних цінностей у світогляді сучас-
ної сільської молоді простежується у її консерватив-
ності. Результати соціологічного дослідження, про-
веденого Державним інститутом проблем сім’ї та мо-
лоді, свідчать, що серед молодих селян 39% надають
перевагу традиційному, а не новому (серед молодих
городян таких 33%) [10, с. 14]. Крім того, сільська
молодь більшою мірою, ніж міська, орієнтована на
необхідність збереження традицій (майже 90% сіль-
ської молоді знає свої національні обряди, звичаї і
традиції) [10, с. 14].
Тут доречно згадати про роль етнофестивалів
останніх років у формуванні почуття цінності етно-
культури для сучасної молоді. Від початку подібні
заходи набули популярності переважно серед місь-
кої молоді, зацікавленої традиційною культурою.
Після того як етнофестивалі стали ще більш попу-
лярними, вони увійшли до масиву молодіжної куль-
тури, а та музика, яку пов’язували в кращому випад-
ку із застіллям, тепер стала її елементом. Набувають
нового прочитання народні пісні, модним стає на-
родний одяг та аксесуари, сувеніри в народному сти-
лі — елементом декору сучасного житла. Хоч най-
частіше йдеться про т. зв. сувенірний варіант етно-
культури, можна із впевненістю констатувати
присутність її у повсякденні молодих українців.
Яскравим прикладом такого є ставлення до народ-
ного одягу в західних регіонах України, де вишиван-
ка одягається представниками різних вікових груп
625Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
на свято Першого дзвоника, при відвідуванні церк-
ви, на державні та релігійні світа тощо.
При аналізі традиційних цінностей вкрай важли-
во врахувати, що в українців вони нерозривно
пов’язані з християнськими, тому спостерігається
накладення на образ господаря ідеалів християнської
моралі. Християнські цінності становлять другий
блок ціннісних орієнтацій сучасної молоді (ми не вда-
ватимемось до цінностей інших релігій з огляду на
багатовікові традиції та домінуючу роль християн-
ства у конфесійному просторі України).
Розглянемо статистичні дані щодо релігійної ситу-
ації у державі. За даними Державного інституту роз-
витку сім’ї та молоді віруючими назвали себе 70,5%
молоді, невіруючими — 17,1%, атеїстами — 2,3%.
Вагались — 10,1% [11, с. 72]. Варто зауважити, що
у сільській місцевості частка віруючих більш висока,
ніж у містах: 75% молодих селян проти 64% моло-
дих міських жителів [10, с. 14]. Цікавим для нас є те,
що аж 17,1% опитаних назвали себе невіруючими,
проте не атеїстами. Це може свідчити про певні кри-
зові явища у світогляді молодих людей, адже не ви-
знаючи себе прибічниками релігії, вони, все ж, побо-
юються проголошувати власну ате їстичність. Крім
того, більшість віруючих опитаних не вважають
обов’язковим відвідування релігійних установ. За ре-
зультатами моніторингових соціо логічних опитувань
з віруючих на свята відвідує храм — 37,2%, не від-
відує — 22,9 %, відвідує кілька разів на рік —
27,6%, відвідує регулярно 5,5% [11, с. 72]. У 2001 р.
відповідний показник становив вже 9% [8, с. 80],
проте все одно він лишається вкрай низьким.
Аналогічну ситуацію бачимо і в результатах на-
шого анкетування. На питання «Чи вірите Ви в
Бога?» сільська молодь Києва, відповіла «так» у
75,8% випадків, 20,6% зазначили, що вони «про-
сто вірять в існування вищої сили». У Вінниці віру-
ючими назвали себе 77,8% опитаних, а 13,0% ві-
рять у вищу силу. Тут знову бачимо розмитість ре-
лігійних уявлень сучасної молоді, адже віра у вищу
силу не дає світоглядної моделі.
Суттєво різняться у своїй нормативній частині із
традиційними та християнськими цінності радян-
ські. Ми також включаємо їх до базових цінностей
сучасної молоді, адже найстарші з сучасних моло-
дих людей були народжені ще у 70-ті роки — у роз-
квіт «застою», і виховані батьками, які все життя
прожили за радянської системи. За соціологічними
даними 2009 р., насамперед, вважають себе грома-
дянами СРСР 8,3% опитаного дорослого населен-
ня: від 2,2% в молодшій віковій групі до 16,1% —
в старшій [14, с. 234].
За офіційним формулюванням комуністична мо-
раль в СРСР об’єднувала досягнення моральної
культури минулих століть і одночасно несла в собі
нові закони життя в умовах соціалістичного і кому-
ністичного суспільства (тобто вищу міру гуманізму,
рівності і справедливості) [17, с. 128].
Принципи комуністичної моралі були закріплені
у «Моральному кодексі будівника комунізму». Цей
документ крім традиційних для українців поваги між
людьми та у сім’ї, чесності, скромності, турботі про
виховання дітей, зобов’язував бути відданими спра-
ві комунізму; замість праці на благо родини ставив
працю на благо суспільства та добробут держави;
пропагував колективізм та нетерпимість до ворогів
комунізму. Зрозуміло, що такі положення ішли вроз-
різ з народною мораллю.
При цьому цінності, які насаджувались офіційно,
більшістю населення не сприймались за життєві орі-
єнтири, навпаки, формувалась ціла паралельна сис-
тема якостей, необхідних для виживання у той час.
При аналізі радянських цінностей вкрай важли-
во врахувати свідоме руйнування зв’язків між по-
коліннями, яке проводилось в СРСР, особливо у
20—30-ті роки. Налаштовування молоді проти
батьків відбувалось на ідеологічному та релігійно-
му ґрунті, сім’ї відводилась суто демографічна роль,
в той час як виховання стало прерогативою держав-
них установ — ясел, дитячих садків і шкіл. Завдя-
ки такій політиці влада намагалась замінити тради-
ційні цінності радянськими, а молодь використати
як засіб боротьби із попередніми нормами [3, с. 72].
Це, в свою чергу, позначилось на стосунках бать-
ків і дітей у майбутньому: суттєво зменшились ви-
яви традиційної поваги до старших, пієтету стосов-
но батьків, посилився і без того відчутний конфлікт
між поколіннями.
Прикрим є те, що навіть народжена за часів не-
залежності молодь, увібрала у себе типово «совко-
вий» тип поведінки, який з кожним роком все біль-
ше прогресує. У такий спосіб молоді люди вимуше-
ні адаптовуватись до типово «совкової» влади, яка
є дійсністю в Україні.
Тіна МОМОТ626
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
«Совковість» української молоді проявляється,
зокрема, у її стійких патерналістських орієнтаціях —
більшість молодих людей впевнена, що держава в
особі уряду та інших органів виконавчої влади від-
повідальна за забезпечення населення роботою та
гідними умовами життя [6, с. 117].
Подібна тенденція зумовлена стійкою традицією
пов’язувати радянські часи із соціальною стабільніс-
тю та захищеністю, що особливо гостро виступає на
контрасті із погіршенням соціально-економічної си-
туації в країні [6, с. 118].
Крім того, в сучасній Україні, як і в Радянському
союзі, процвітає подвійна мораль. Низький рівень
життя призводить до того, що ошуканство держави
не вважається порушенням етичних норм. За резуль-
татами опитування «Ціннісні орієнтації населення
України-1999»: 14% молодих людей виправдовують
отримання державної допомоги, на яку людина не
має права, 30% виправдовують проїзд у громадсько-
му транспорті без оплати, 28% припускають брехню
у власних інтересах, 10% вважають нормальним
отримати хабара, використовуючи службове стано-
вище, близько 4% виправдовують політичні вбив-
ства, 3% не засуджують крадіжку особистого тран-
спорту. Більше половини опитаних молодих людей
відповіли, що, на їхню думку, «майже всі» або «ба-
гато хто» роблять саме такі речі [5, с. 44].
Закріпленню радянської моралі сприяють і окремі
радянські традиції в сучасній Україні, зокрема свят-
кування 8 березня, 23 лютого, 1 травня, 9 травня, 1 ве-
ресня тощо. За даними нашого анкетування 85% мо-
лодих сільських мігрантів до Вінниці і 72% молодих
сільських мігрантів до Києва святкують 8 березня.
Такий великий відсоток є переконливим свідченням
глибини вкорінення радянської традиції. Втім, деякі
інші весняні свята, зокрема, травневі (1—2 травня та
День Перемоги) для більшості молодих мігрантів є
нерозривно пов’язаними з весняними польовими ро-
ботами, а саме садінням картоплі, у зв’язку з чим на
ці вихідні дні сільська молодь проводить вдома в селі,
допомагаючи батькам.
Щоправда, спостерігається і прагнення взяти від
радянської доби щось дієве, уникаючи ідейного ко-
муністичного наповнення. За свідченням одного з
респондентів, «це, можливо, дуже застаріле і тому
подібне, але, наприклад, комсомол, колись така річ
була «комсомольская молодежь» (…). Якщо ти
комсомолець, ти якихось правил притримуєшся, бо-
їшся, шо тебе там виключать чи ше шось. Інші, на-
приклад, шо не в комсомолі, вони знають, шо є ком-
сомол, шось таке високе. Це така моя думка. То єсть
держава повинна організувати якусь організацію,
подібну молодіжну, таку масову. І саме звідти шоб
ішли гарні ось ці риси, цілі, ідеї» [22].
Як стверджує О.А. Беленок, сучасна молодь, сама
того не усвідомлюючи, є продуктом радянського по-
коління. В певних молодіжних групах спостерігають-
ся прояви моди на радянську символіку — і це серед
людей, соціалізація яких припала вже на пострадян-
ський час [14, с. 232]. Зокрема, субкультура хіпсте-
рів з своєю надмірною любов’ю до стилю «ретро» не-
рідко звертається до радянської моди різних періодів,
використовує аксесуари та атрибути СРСР. Мода на
радянське охоплює і сферу дозвілля. Так, у Києві
з’явилась ціла мережа «Кафе-вареничних «Победа»»,
нічний клуб «Ленін», ТЦ «Більшовик», «Пролетар-
ська пивна «У станка»» тощо. Подібна різнома-
нітність символів минулого може свідчити про його
комерційну вигідність, зумовлену як ностальгією за
державою, яку молодь не застала, так і просто заці-
кавленням чимось новим та незвичним.
Останньою складовою базових цінностей моло-
дих українців є сучасні західні цінності, тобто цін-
ності ліберального, демократичного характеру та
конс’юмеризм.
Західна культура диктує новий моральний об-
раз — її ідеалом є людина сучасна, вільна, успіш-
на, незалежна, яка має гідний рівень життя, знає свої
права та в межах закону має право на будь-які по-
гляди і дії. Частка населення, зайнятого у сільсько-
господарському виробництві, на Заході становить
2—6%, тому про нормативний образ селянина у цій
культурі говорити важко. Ідеал західного суспільст-
ва — добропорядний городянин.
Насамперед, розглянемо цінності демократично-
го характеру. Слід зауважити, що проблемами де-
мократії в Україні переймаються як люди старшого
віку, так і молодь, адже демократичний розвиток
країни «скоріше важливий» та «дуже важливий» для
75% опитаних молодих людей [6, с. 115].
Втім, у нашій державі демократія стикається з ці-
лим комплексом проблем. В Україні сформувалась
ситуація, коли молодь, продовжуючи вважати важ-
ливими демократичні цінності, повністю втрачає віру
627Трансформація морально-ціннісних орієнтацій сільської молоді в умовах сучасного міста
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
у їх реальність в Україні. Зокрема опитування, яке
проводилось Інститутом соціальної і політичної пси-
хології АПН України, свідчить, що старшокласни-
ки та студенти вважають закони такими, що не ві-
дображають волю більшості, а є справедливими пе-
реважно для можновладців. Свобода, на думку
молодих людей, можливо, десь є, але це також ви-
кликає сумніви. Песимістично оцінює молодь і си-
туацію щодо дотримання прав людини [9, с. 114].
Така ситуація є вкрай небезпечною, бо вона сприяє
«формуванню в українському суспільстві соціально-
го цинізму, що означає руйнування основ соціаль-
ного довір’я, пошани і відповідальності за свої вчин-
ки перед іншими людьми» [1, с. 15].
Далі доцільно розглянути такі демократичні цін-
ності як громадянство і громадянськість. Цікаво, що
більш патріотичною виступає саме сільська молодь:
78% пишаються своїм громадянством (в обласних
центрах — 70%, а в інших містах — 62%) [1, с. 16].
Готовність громадян захищати свою країну також
свідчить про громадянські почуття людини. Протя-
гом 1996—2006 років спостерігається падіння рів-
ня готовності воювати за свою країну в разі необхід-
ності: з 59% у 1996 р. до 51% у 2006 р. (чолові-
ки — 62%, жінки — 42%) [1, с. 16].
Крім того, варто звернути увагу на питання патрі-
отизму у молодіжному середовищі. Більшість наших
респондентів називає себе патріотами, однак чітко
пояснити, що таке патріотизм, не може. Окремі опи-
тані вкладають у дане поняття наступний зміст: «Па-
тріотизм, з моєї точки зору, це бути носієм імєнно
української мови, знову ж таки підтримування тра-
дицій, знову ж таки старатися показати, якшо буде
така можливість, Україну перед іншими державами
як країну достойну» [21], «треба якийсь зробити
вклад особистий в розвиток країни, наскільки це
можливо. Дійсно, якщо патріот, то хочеться підняти
її хоч трішки, шоб не було так соромно» [23].
Іншим чинником, який засвідчує громадянську по-
зицію, є відповідальність за свою країну та її долю.
В Україні 45% опитаної молоді вважають за свій
обов’язок сприяти розвитку країни, тоді як 30% від-
повіли, що у них немає почуття відповідальності за
долю України, і при нагоді вони виїхали б закордон,
а 25% вагались з відповіддю [5, с. 42—43]. Таким
чином, бачимо тенденцію до уникання молоддю від-
повідальності за свою країну. На нашу думку, це
пов’язано із дискредитацією себе владою та загаль-
ним розчаруванням українцями у своїй державі.
Ще однією необхідною складовою західних цін-
ностей є свобода. За соціологічними даними 60% мо-
лоді України віддає перевагу свободі особистості пе-
ред принципом соціальної рівності, який підтримує
лише чверть [5, с. 47].
Введення конс’юмеризму до системи цінностей в
Україні відбулось наприкінці Радянської епохи, коли
втомлені від тотального дефіциту люди отримали до-
ступ до вільного вибору товарів і послуг. На сьогод-
ні спостерігається повсюдне побутування спожива-
цтва. При цьому досить помітне явище полікультур-
ності споживацьких орієнтацій, коли молоді люди
намагаються отримати якомога більше благ з різних
джерел, керуючись не етнічною приналежністю, а
модою та мас-медіа.
В Україні, як і в більшості пострадянських країн,
відбулась дезінтеграція впливу інститутів школи, сис-
теми освіти, держави тощо. Натомість соціалізація
сучасної української молоді (відповідно і формуван-
ня морально-ціннісних орієнтацій) відбувається пе-
реважно під впливом інституту ЗМІ. Міру цього
впливу визначають кожна окремо взята родина, у якій
батьки або контролюють інформацію довкола дити-
ни або ж не втручаються у даний процес. Тут вкрай
важливо розуміти, що якщо традиційна культура ста-
вить собі за мету сформувати особистість, то ЗМІ —
сформувати особистість споживача інформації [18].
Цікавим для нас є припущення, що сучасне поко-
ління молоді — перше в історії, в якого немає геро-
їв, а є лише кумири [19]. Таким чином, крім спожи-
вацького стандарту, який нав’язують ЗМІ потужний
вплив на ціннісний фон здійснюють образи, пропо-
новані масовою культурою (секс-символи, зірки).
Споживацькі тенденції найяскравіше помітні у до-
звіллєвих орієнтаціях молоді, адже саме спосіб про-
ведення вільного часу часто стає тим індикатором,
який свідчить про цінності людини. Наші досліджен-
ня говорять про те, що дозвілля сучасної молоді ха-
рактеризується, насамперед, конс’юмеризмом, ге-
доністичною спрямованістю та вестернізацією [7,
с. 120—126]. Молодь, налаштована на західні лі-
беральні цінності, бажає «брати від життя усе», тому
саме ця соціальна група стає вдалим полем для впли-
ву кріейтерів, копі-райтерів та піар-менеджерів у їх
намагання продати свою продукцію.
Тіна МОМОТ628
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Отже, на нашу думку, можна виділити чотири
умовні блоки у структурі морально-цінних орієнта-
цій сучасної сільської молоді у містах: традиційні,
християнські, радянські та західні цінності. Втім, з
огляду на те, що Україна перебуває у перехідному
періоді, спостерігається світоглядний синкретизм в
уявленнях молоді, адже в її морально-ціннісних орі-
єнтаціях парадоксальним чином співіснують всі зга-
дані компоненти.
1. Балакірєва О.М. Демократичні цінності в українсько-
му суспільстві / О.М. Балакірєва // Український со-
ціум. — 2007. — № 3. — С. 7—25.
2. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій
в українському суспільстві / О.М. Балакірєва //
Український соціум. — 2007. — № 2. — С. 7—19.
3. Боса л.Г. Соціалізація української молоді кінця XIX —
початку XXI ст. : дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / Боса
Любов Григорівна ; Інститут мистецтвознавства, фоль-
клористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН
України. — К., 2007. — 188 арк.
4. Гримич М.в. Традиційний світогляд та етнопсихологічні
константи українців (Когнітивна антропологія) : моно-
графія / М.В. Гримич. — К. : Віпол, 2000. — 380 с.
5. Молодь України у дзеркалі соціології / Балакірє-
ва О.М., Бондар Т.В., Варбан М.Ю. та ін. ; Ольга Ми-
колаївна Балакірєва (заг. ред.), Олександр Олексійович
Яременко (заг. ред.). — К. : УІСД, 2001. — 210 c.
6. Молодь в умовах становлення незалежності України
(1991—2011 роки): щоріч. доповідь Президенту
України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів
України про становище молоді України / М-во освіти і
науки, молоді та спорту України ; Державний інститут
розвитку сімейної та молодіжної політики. — К.,
2011. — 316 с.
7. Момот Т.в. Дозвілля сільської молоді у містах: соціо-
культурний контекст / Т.В. Момот // Народна твор-
чість та етнологія. — 2012. — № 4. — С. 120—126.
8. Нове покоління незалежної України (1991—
2001 роки): Щорічна доповідь Президентові України,
Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України
про становище молоді в Україні (за підсумками
2001 р.) / кол. авторів: В.А. Головенько та О.О. Яре-
менко (керівники) та ін. — К. : Державний інститут
проблем сім’ї та молоді, 2002. — 211 с.
9. Овдієнко л.Н. Мораль і право у соціальних уявлен-
нях / Л.Н. Овдієнко // Соціальні уявлення молоді:
особливості та шляхи формування : монографія. — К.,
2007. — 218 с.
10. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх
вирішення: Щоріч. доп. Президентові України, Вер-
ховній Раді України про становище молоді в Україні
(за підсумками 2004 р.) / Т.В. Безулік, А.І. Білий,
Є.І. Бородін та ін. ; ред. кол. Ю.О. Павленко та ін. ;
Держ. ін-т пробл. сім’ї та молоді. — К. : Гопак,
2005. — 264 с.
Tina Momot
TRANSFORMATION OF MORAL
AND AXIOLOGIC ORIENTATIONS
OF COUNTRY YOUTH UNDER CONDITIONS
OF PRESENT-DAY TOWN
In the article has been considered a problem of transformative
changes in nowadays country youth’s moral and axiological
atti tudes under conditions of present-day town reality. In her
research-work the author has moved a proposal to define four
conventional blocks that in sum would make up a panoramic
image of values in young people’s worldviews: traditional,
Christian, Soviet and Western ones. The results of the study
have presented syncretism of views and absence of the integra-
ting model of values.
Keywords: moral orientation, transformation, country youth, tra-
ditional values, multiculturalism, Soviet morality, consumerism.
Тина Момот
ТРАНСФОРМАЦИЯ
МОРАЛЬНО-ЦЕННОСТНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ
СЕЛЬСКОЙ МОЛОДЁЖИ В УСЛОВИЯХ
СОВРЕМЕННОГО ГОРОДА
В статье рассматривается трансформация морально-
ценностных ориентаций современной сельской молодежи в
городах. Для этого предлагается выделить четыре услов-
ных блока, которые составляют ценностную картину в ми-
ровоззрении молодых людей: традиционные, христианские,
советские и западные ценности. Результаты исследования
говорят о мировоззренческом синкретизме в представлени-
ях молодежи и отсутствие единой ценностной модели.
Ключевые слова: морально-ценностные ориентации,
трансформация, сельская молодежь, традиционные ценно-
сти, поликультурность, советская мораль, консюмеризм.
|