Художня самобутність домотканих хусток Покуття
Проаналізовано мистецькі особливості узорнотканих хусток Покуття. Розглянуто найтиповіші схеми композиції, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності In the article have been analyzed some artistic peculiarities discerned in damask-woven kerchiefs of Pokutia. In the course of stud...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94968 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Художня самобутність домотканих хусток Покуття / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 637-647. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94968 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Никорак, О. 2016-02-13T09:17:58Z 2016-02-13T09:17:58Z 2013 Художня самобутність домотканих хусток Покуття / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 637-647. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94968 Проаналізовано мистецькі особливості узорнотканих хусток Покуття. Розглянуто найтиповіші схеми композиції, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності In the article have been analyzed some artistic peculiarities discerned in damask-woven kerchiefs of Pokutia. In the course of study have been considered most typical schemes of compositions, motifs, colouring as well as means and ways of artistic expressiveness. Проанализированы художественные особенности узорнотканных платков Покутья. Рассмотрены наиболее типичные схемы композиции, мотивы, колорит, средства и приемы художественной выразительности. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Художня самобутність домотканих хусток Покуття On original artistic features in home-woven kerchiefs of Pokutia Художественное своеобразие домотканных платков Покутья Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття |
| spellingShingle |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття Никорак, О. Статті |
| title_short |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття |
| title_full |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття |
| title_fullStr |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття |
| title_full_unstemmed |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття |
| title_sort |
художня самобутність домотканих хусток покуття |
| author |
Никорак, О. |
| author_facet |
Никорак, О. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народознавчі зошити |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On original artistic features in home-woven kerchiefs of Pokutia Художественное своеобразие домотканных платков Покутья |
| description |
Проаналізовано мистецькі особливості узорнотканих хусток Покуття. Розглянуто найтиповіші схеми композиції,
мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності
In the article have been analyzed some artistic peculiarities discerned
in damask-woven kerchiefs of Pokutia. In the course of
study have been considered most typical schemes of compositions,
motifs, colouring as well as means and ways of artistic
expressiveness.
Проанализированы художественные особенности узорнотканных платков Покутья. Рассмотрены наиболее типичные схемы композиции, мотивы, колорит, средства и
приемы художественной выразительности.
|
| issn |
1028-5091 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94968 |
| citation_txt |
Художня самобутність домотканих хусток Покуття / О. Никорак // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 637-647. — Бібліогр.: 55 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT nikorako hudožnâsamobutnístʹdomotkanihhustokpokuttâ AT nikorako onoriginalartisticfeaturesinhomewovenkerchiefsofpokutia AT nikorako hudožestvennoesvoeobraziedomotkannyhplatkovpokutʹâ |
| first_indexed |
2025-11-26T21:09:57Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:09:57Z |
| _version_ |
1850775323472297984 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
© О. НИКОРАК, 2013
Олена НИКОРАК
ХУДОЖНЯ САМОБУТНІСТЬ
ДОМОТКАНИХ ХУСТОК ПОКУТТЯ
Проаналізовано мистецькі особливості узорнотканих хус-
ток Покуття. Розглянуто найтиповіші схеми композиції,
мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності.
Ключові слова: домоткані хустки, схеми композиції, мо-
тиви, колорит.
Домоткана хустка — перехідний тип жіночого
головного убору від переміток до хусток про-
мислового виробництва. Хустка («Хустина», «хус-
тя», «хустиця», «хустка заткана», «хустка нав’язева»
«фустка», «плат», «платина», «пілка», «пулка»,
«півка», «старовіцька хустка», «завій», «завійка»,
«завіка», «заголовок», «запанка», «заткачка», «за-
діганка», «заматанка», «гарусок», «літник») — ло-
кальні назви загальнослов’янського домотканого
(іноді вишитого) жіночого головного убору, поши-
реного на всіх теренах України.
Такого типу вироби побутували ще в 1900—
1940-х роках головним чином на Покутті, Волині та
Українському й Білоруському Поліссі [53, с. 94; 49,
с. 198; 48, с. 78—79; 45, с. 1, 3, 9; 47, с. 8—9, 13,
15, 28—29; 46, с. 62—63]. Це поштучні, виготов-
лені з одного шматка полотна, ткані вироби (готові
компоненти одягу), призначені для прикривання,
утеплення й оздоблення голови заміжніх жінок.
Порівняно з волинськими та поліськими покут-
ські взористоткані хустки виділяються локальною
своєрідністю художнього вирішення. Скупі відо-
мості й лаконічна характеристика декору покут-
ських взористотканих «старовіцьких» хусток, а
найбільше про способи ношення і використання їх
у традиційних звичаях та обрядах містяться в пра-
цях К. Матейко, С. Сидорович, Г. Стельмащук,
О. Олійник та інших дослідників традиційного тка-
цтва і одягу [49, с. 198; 50, с. 130—131; 53, с. 71—
72; 54, с. 129—135; 55, с. 145—153; 51, с. 18].
Естетичні особливості домотканих хусток Покут-
тя заслуговують на докладніше вивчення і глибший
мистецтвознавчий аналіз.
Мета статті полягає у визначенні мистецької своє-
рідності покутських «старовіцьких» («роблених»)
хусток. Автор ставить також завдання простежити
стилістичний взаємозв’язок декору хусток з оздо-
бленням інших типів покутського одягового комп-
лексу, зокрема переміток, запасок.
Покутські хустки («роблені», «ручні», «нав’язеві»,
«старовіцькі», «платини») поширені були в першій
третині ХХ ст. в основному на Коломийщині. Ви-
готовлені вони на лляній чи конопляній основі, яку
іноді заміняли бавовняною пряжею («білець», «бам-
бак»). Для піткання застосовували тонко й рівно-
мірно спрядені вручну вовняні нитки або куповану
різнокольорову вовняну «волочку», «волічку», «ко-
цик» та бавовняну пряжу — «заполоч». Деколи в
святкових хустках використовували й металеві нит-
Олена НИкОРак638
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ки «сухозолоть», «сухозлоть», «сухозлітка», «ге-
люс», а також шовк «шовчик».
На відміну від довгих, рушникоподібних перемі-
ток, хустки мали форму ледь видовженого прямо-
кутника (45—68 х 70—100 см). Характерною осо-
бливістю їхнього декору є щільне заповнення серед-
ньої площини виробу вузенькими різнокольоровими
поперечними стрічками «баточками» (тоді як у пе-
ремітках тло безузорне, біле), а коротші поперечні
сторони завершені дещо ширшими (2,5—9,5 см)
симетрично розташованими однаковими взористи-
ми «заборовими» стрічками, які замикають компо-
зицію та акцентують верхній і нижній краї виробу.
За формою, техніками ткання і декоративним
вирішенням «старовіцькі» хустки певним чином
споріднені з запасками цього ж осередку ткацтва
[11; 9]. Однак у викінченні поперечних вужчих
сторін хусток простежується значно більша поді-
бність з перемітковими «заборами» [12]. Як і пе-
ремітки, «роблені» хустки виготовляли переважно
найздібніші ткачі.
За словами відомої дослідниці покутського тка-
цтва, багатолітнього наукового працівника Коломий-
ського музею народного мистецтва Гуцульщини та
Покуття Мирослави Сахро, найважливішими осе-
редками ткання «роблених» хусток були села Ми-
шин, Великий Ключів, Сопів [52, с. 51]. Зокрема,
на створенні цих, як і інших одягових виробів, у
с. Мишин спеціалізувалися відомі ткачі: І.М. Ми-
ронюк (1879—1920), І.Ю. Кавацюк (1880—
1960), А.М. Атаманюк (1907—1948), Д.І. Кава-
цюк (1905—?), Ф.М. Атаманюк (1902—?), по-
дружжя М.П. Павлюк (1905—?) та Г.І. Павлюк
(1912—?), М. Угринчук, родина Андрусяків [51,
с. 55]. Вони виробляли тканини на замовлення меш-
канців сусідніх і віддалених покутських сіл (Корнич,
Грушів, Вербіж, Семаківці, Сопів, Ключів), а також
для деяких гуцульських сіл (Стопчатів, Спас,
смт. Пістинь) і на продаж [52, с. 55].
У докладно атрибутованих зразках хусток з ко-
лекції цього ж музею теж зафіксовано авторів-
виконавців: зокрема, тут представлені вироби Ки-
рила Юхненка [13], Дмитра Михайловича Дмитрен-
ка [14] та М.В. Ховандюка [15] із с. Сопів;
М.М. Семеняка із с. Мишин [16]; Андрія Тарно-
вецького із с. Замулинці [17] та Василя Бондарука
[18] зі с. Прутівка Коломийського р-ну. Натомість,
Селянка в «старовіцькій» хустці. Покуття. Фототека біблі-
отеки Інституту народознавства НАН України. № 19144
Тарновецький А. Хустка домоткана «старовіцька». Коно-
пля, бавовна («бамбак», «заполоч»); репсове, перебірне
ткання. 1900 р., с. Замулинці Коломийського р-ну Івано-
Франківської обл. НМНМГП № 5770
639Художня самобутність домотканих хусток Покуття
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1920—
1930 рр., с. Мишин Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. НМНМГП № 17336
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1930 р.,
с. Мишин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 4707
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1920—
1930 рр., с. Мишин Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. НМНМГП № 17335
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1910 р.,
с. Ми шин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 4706
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1950 р.,
с. Кор нич Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 4750
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1910 р., смт.
Піс тинь Косівського р-ну Івано-Фран ків ської обл. МЕХП
ЕП-21556
Олена НИкОРак640
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Семеняк М. Хустка домоткана «старовіцька». Конопля,
бавовна («бамбак», «заполоч»); репсове, перебірне ткан-
ня. 1930 р., с. Мишин Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. НМНМГП № 4705
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст. Покуття МЕХП ЕП-21555
Бович Ксеня Петрівна (1863—?). Хустка домоткана «старо-
віцька». Конопля, бавовна («бамбак», «заполоч»); репсове,
перебірне ткання. Остання третина ХІХ ст., с. Со пів Косів-
ського р-ну Івано-Франківської обл. НМНМГП № 6700
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст., Покуття МЕХП ЕП-21543
641Художня самобутність домотканих хусток Покуття
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
відомо лише декілька жінок-ткаль «старовіцьких»
хусток, твори яких увійшли до колекції тканин зга-
даного музею, наприклад Параска Василівна Бой-
ків (с. Іспас Долішній) [19], Ксенія Петрівна Бо-
вич (м. Косів) [20], Т. Ткачук із с. Великий Клю-
чів [21] Коломийського р-ну.
Детальний аналіз «старовіцьких» хусток Покут-
тя дає змогу стверджувати, що при значній подібнос-
ті їхнього декору є певні локальні відмінності. Вони
полягають у варіативності поєднання гладкої, ледь
помітної або чітко вираженої рельєфної фактурної
поверхні (створеної полотняним, репсовим перепле-
тенням у центральній площині); щільності чи розрі-
дженості укладу тоненьких горизонтальних стрічок
в межах рапорту, їхньої ширини, схем розташуван-
ня; варіативності ритміки центральної площини; різ-
номанітності орнаменту домінуючих «заборових»
площин зосереджених на поперечних краях (сфор-
мованих технікою перебору) і нюансних градаціях
кольорових сполук.
На основі залучених до аналізу творів можна ви-
окремити декілька найхарактерніших типів компо-
зицій таких хусток. Зокрема високими художніми
якостями позначені вироби с. Мишин — одного з
чільних осередків виготовлення «старовіцьких» хус-
ток. Характерною особливістю центральної площи-
ни виробів є дрібнорапортні (від 0,25 до 0,8 см) ком-
позиції, створені вишуканими за тональними нюанс-
ними сполуками теплих чи холодних домінуючих
червоних смужок (у 2—3 нитки) на білому тлі [22;
1]. Іноді вони чергуються з ледь помітними (в
1—2 нитки) пасочками зеленого чи темносинього або
чорного кольорів на білому тлі. Воно має вигляд то-
неньких просвітів або штрих-пунктирних ліній.
Останні — створюють дрібноузорну поверхню, яка
візуально сприймається як клітка. Завдяки варіатив-
ності поєднання основних теплих червоних барв з не-
значною кількістю контрастних до них холодних, до-
сягнуто ефекту дрібноузорної вишнево-зеленкуватої
(М. Семеняк, с. Мишин) [23], або червоно-білої
(с. Корнич, смт. Пістинь) [24; 2] клітки або червоно-
зеленої чи червоно-білої, іноді вишнево-білої смуж-
ки (с. Мишин) [25; 3]. Аналогічна дрібно-
візерунчаста клітчаста «дрібонька» (с. Корнич) [26;
3] чи смугаста «зубата», «зубцями» [21] (с. Вели-
кий Ключів) структура основної площини характер-
на й для однотипних виробів інших сусідніх сіл, зо-
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст., с. Великий Ключів Коломийського р-ну Івано-
Фран ків ської обл. НМНМГП № 2722
Хустка домоткана «роблена». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1930 р., с. Ве-
ли кий Ключів Коломийкого р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 6389
Дмитренко Дмитро Михайлович. Хустка домоткана «ста-
ровіцька». Конопля, бавовна («бамбак», «заполоч»); реп-
сове, перебірне ткання. 1935 р., с. Сопів Коломийського р-ну
Івано-Франківської обл. НМНМГП № 7964
Олена НИкОРак642
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ють поперечні краї хустки), в якому домінують ро-
зети, що переплітаються з ромбами та перехрестями
[29]. На противагу стриманому середньому полю
«заборові» ділянки характерні поєднанням насиче-
них дзвінких — червоних та контрастних до них —
яскраво зелених і темно-синіх барв.
Визначальними в художньому вирішенні «старо-
віцьких» хусток є домінуючі взористі смуги «забори»
шириною від 2,5 до 9,5 см, які акцентували обидва
поперечні краї. Вони, як і переміткові забори, а також
аналогічні орнаментальні смуги покутських запасок,
характерні тридільними композиціями з виділенням
основної та підпорядкованих їм, симетрично розта-
шованих бічних «поверхниць», «покрайниць», «від-
людниць». Центральна взориста смуга (1,5—6,5 см)
сформована провідними мотивами розет «зірничок»,
ромбів «очок», хрещатих фігур «кросен», прямокут-
ників тощо. Вони мають щораз іншу розробку форм
та схеми розташування по горизонталі. Бічні «поверх-
ниці» утворені дрібноузорними «кривульками» й «па-
вучками». Останні відмежовані від основного орна-
менту «розводами» у вигляді симетрично укладених
тоненьких (в 1—2 нитки) стрічок червоного і чорно-
го кольорів з незначним вкрапленням оранжевої чи
жовтої барв, іноді — сріблястої або золотистої «су-
хозолоті». Зовні «забори» традиційно завершені ана-
логічними «павучками» й «півпавучками». За систе-
мою декору «забóри» старовіцьких хусток найбільше
споріднені із «заборами» переміток цього ж осеред-
ку. Однак, на відміну від переміток, подвійна поверх-
ниця в хустках розташована з невеликим інтервалом
білого тла лише на зовнішніх сторонах, біля самого
рубчика. Воно є контрастом до насичених за декором
«заборів» і дрібновзористої центральної площини, об-
легшувало й зрівноважувало їх. Крім цього білий ко-
лір тла підсилював звучання орнаменту «заборів»,
дещо перекликався з білими просвітками між тонень-
кими стрічками, об’єднував їх і цим творив гармоній-
ну цілість композиції хусток.
Від домінуючого мотиву центральної смуги «за-
бору» походять назви покутських хусток «ружові»,
«зірничкові», «штернові», «хрестикові», «очкаті»,
«качурові», «павучкові» [30; 10; 4]. Найбільше ви-
шуканим за формою мотивів є «качуровий забір»,
в якому орнамент сформований поверненими до се-
редини «качурами», «кучерями» й обрамлений зо-
вні дрібними кривульками [31]. У весільних хуст-
Юхненко Кирило. Хустка домоткана «старовіцька». Ко-
нопля, бавовна («бамбак», «заполоч»); репсове, перебірне
ткання. Перша третина ХХ ст., с. Сопів Коломийського р-ну
Івано-Франківської обл. НМНМГП № 8094
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1920 р.,
с. Со пів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 15804
крема Нижній Вербіж, Залуччя [28, с. 5]. Графічно-
фактурний малюнок основного полотнища виробу,
сформований поєднанням мініатюрних ділянок з не-
однаковою структурою різнокольорових стрічок.
Дрібнорапортний декор середнього поля контрастує
з крупнішим орнаментом «заборами» (які завершу-
643Художня самобутність домотканих хусток Покуття
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ках переважали мотиви: «ружки», «зірнички»,
«штерна» найчастіше вписані в ромби й розмежо-
вані перехрестям [32].
Іноді вони вкладені у прямокутники, які позмінно
чергуються з концентричними ромбами вміщеними
в аналогічні площини, але контрастного кольору
[33]. Такий композиційний прийом уможливлює
урізноманітнити ритміку по горизонталі і збагатити
орнамент. Зовнішні його краї характерні ажурним
завершенням, створеним мініатюрними мотивами
«павучків», «ріжків», «грабельок», «гребінців» з фі-
лігранною розробкою форм. Застосування кон-
трастних сполук для виведення форм геометричних
мотивів є характерною особливістю основної смуги
декору «роблених» хусток цього, як і деяких інших
осередків ткацтва. У них домінуючий червоний ко-
лір найчастіше поєднаний з темно-синім, або фіоле-
товим чи зеленим, іноді чорним. В одних випадках
він є тлом, а в інших — виконує функцію провідних
мотивів орнаменту і композиції хустки в цілому.
Особливою декоративністю виділяються хустки
іншого осередку виготовлення хусток — с. Вели-
кий Ключів. На яскраво червоному тлі графічно чіт-
ко виділяється темно-синій орнамент. Емоційність
сприйняття декору посилена поєднанням гладкої, з
мерехтливим полиском поверхні центральної площи-
ни виробу та фактурних рельєфно-виступаючих над
поверхнею мотивів ромбів, витканих з об’ємної вов-
няної пряжі технікою перебору [34].
Давніші (1900—1910-х рр.) зразки старовіцьких
хусток характерні дихромними поєднаннями, домі-
нуючої червоної та підпорядкованої їй чорної барв
на білому тлі в центральній площині виробу. Рапорт
цих вузеньких, симетрично укладених стрічок сягає
0,25—0,60 см [35; 5]. Однак, основна увага зосе-
реджена на групі виразніших за декором смугах, що
завершують обидва поперечні краї виробу. Тут на
пурпурово-червоному тлі, за тридільною схемою
розташовано чорний геометричний орнамент. По се-
редині — крупніша (1,6 см) смуга з позмінно роз-
ташованих мотивів ромбиків та розет, або ромбів та
перехресть. Вони оточені обабіч групою тоненьких
чорних пасочків і завершені зовні зубчастим краєм
«гребінцями» або «павучками». Загальна ширина
забору становить 5,2 — 5,6 см.
Новітні (1920—1930-х рр.) роблені хустки цьо-
го, як і інших осередків — дещо багатші й різнома-
нітніші за орнаментом і колоритом. Основна части-
на виробу теж заповнена вузенькими, щільно укла-
деними червоними та чорними стрічками, між якими
часом є зелені або жовті вкраплення (у вигляді то-
ненької штрих-пунктирної лінії). Остання, дещо ак-
центує монотонну ритміку й оживляє стриману гаму
барв (рапорт сягає 0,25 см). Значно вишуканішими
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1910 р.,
с. Вер біж Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
НМНМГП № 10064
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст., с. Корнич Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. МЕХП ЕП-21553
Олена НИкОРак644
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
за декором є взористі смуги, що завершують обидва
поперечні краї хустки. По середині (шириною 1,4—
1,5 см) на пурпурово-червоному тлі «забóру» чітко
виділяються контрастні яскраво-зелені мотиви вось-
мипелюсткових розет і хрещатих фігур, які позмінно
чергуються в смузі [36; 4]. Є значна варіативність
кольорового вирішення цих мотивів. Найчастіше для
перехрестя застосовують чорний колір, а між ними
почергово укладені дзвінкі — жовті, червоні, фіоле-
тові, оранжеві й зелені розети. Зовні, обабіч їх під-
тримують зелені поверхниці у вигляді «кривульки».
Загальна ширина забору сягає 7—8 см [31].
Споріднені з охарактеризованими є «роблені»
хустки з дещо чіткіше вираженим монотонним рит-
мом смуг у центральній площині. Цього досягнуто в
основному за рахунок збільшення рапорту до 0,5—
0,8 см. Ритмічність таких вузеньких (в одну—дві,
а деколи й три нитки) стрічок симетричного укладу
з виділенням центральної з них посилено завдяки
збільшенню відстані між ними — просвітам білого
тла (автор — Т. Ткачук, с. Великий Ключів) [27].
Воно значно освіжало й облегшувало основне полот-
нище хустки. Варіантності декору основної площи-
ни виробу досягнуто ущільненням або розрідженням
цих тоненьких пасочків. Іноді поодинокою тонень-
кою чорною стрічкою акцентували середину або біч-
ні краї мініатюрних груп червоних смужок (автор —
А. Тарновецький, с. Замулинці) [39]. Крім загаль-
нопоширеного червоного кольору майстри часом
застосовували й темно-вишневу, оранжеву або чор-
ну барви. Наприклад, три спарені (по дві нитки кож-
на) вишневі стрічки розділені тоненькими (в одну
нитку) жовтими, ледь помітними пасочками у вигля-
ді штрих-пунктирної лінії (с. Мишин), формують
рапортну композицію середнього поля хустки.
Характерною особливістю «заборів» таких хус-
ток є те, що основна, центральна взориста стрічка в
них сформована мотивами «павучки» в оточені груп
тоненьких червоних пасочків. Зовнішні краї «забо-
рів» завершені гребінчастим силуетом, утвореним
мотивами «півпавучки» або «гребінці».
Інший тип «старовіцьких» хусток складають ті,
в яких середина значно складніша за схемами роз-
ташування смуг, з багатшою гамою кольорів та ви-
шуканою ритмікою. Рапорт поперечно-смугастого
декору таких хусток сягає від 1 до 3—4 см. Домі-
нуючими в них є теж групи червоних стрічок різної
тональної насиченості. Вони поєднані з поодиноки-
ми, спареними чи тридільними чорними або темно-
зеленими, іноді темно-синіми, фіолетовими стрічка-
ми, які акцентують ритміку по вертикалі та посилю-
ють звучання насичених теплих барв (с. Корнич,
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. 1932 р.,
смт. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. НМНМГП № 15970
Бондарук Василь. Хустка домоткана «старовіцька». Ко-
нопля, бавовна («бамбак», «заполоч»); репсове, перебірне
ткання. 1900 р., с. Прутівка Снятинського р-ну Івано-
Франківської обл. НМНМГП № 8715
645Художня самобутність домотканих хусток Покуття
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Великий Ключів Коломийського, Іспас Долішній
Косівського р-ну) [40; 6].
Позмінністю чергування вузеньких груп (в одну—
дві, часом три нитки) смужок теплого і холодного
червоного кольору, зрідка розділених поодинокими
жовтими чи оранжевими пасочками (в одну нитку)
розширено і збагачено кольорову палітру. А варіа-
тивністю їхнього групування урізноманітнено ці дріб-
норапортні композиції. Білі просвіти тла, контраст-
ні до основних і підпорядкованих стрічок, увираз-
нюють ритміку, додають легкості та свіжості
візуального сприйняття декору хусток. Акцентами
композиції виступають поодинокі вузенькі, або дещо
ширші чорні пасочки, які найчастіше розташовані по
середині домінуючої смуги, часом — обабіч груп або
на великій відстані між ними, на білому тлі. Іноді за-
мість чорної, або поперемінно з нею застосовують
також поодинокі зелені стрічки, які додають не лише
чіткості, а й дзвінкості композиції. При всій багато-
манітності групування цих вузьких поперечних стрі-
чок (в одну—дві, чи три нитки) характерною є
три, — рідше п’ятидільна схема, з виділенням цен-
тральної, дещо ширшої та наявності однієї або двох
тонесеньких «обміток» чи «поверхниць».
Ефекту мерехтливості зорового сприйняття всієї
центральної площини хустки досягнуто за рахунок
контрасту світлих (білих чи жовтих) або темних
(чорних чи зелених) тоненьких стрічок у вигляді
штрих-пунктирних ліній на насиченому червоному
тлі. Техніка полотняного чи репсового переплетення
дозволяє отримувати ідентичний смугастий декор з
лицевої та виворітної сторін тканого виробу.
Осібний тип складають хустки, узорноткані «пе-
ребирані» смуги яких розташовані не лише в «забо-
рах» на поперечних кінцях, але й у центральній пло-
щині (автор — Кирило Юхненко, с. Сопів) [34].
Однотипні за декором хустки побутували і в с. Вер-
біж [42]. Рапортні композиції хусток характерні чіт-
кою ритмічністю позмінного чергування вужчих груп
безузорних та домінуючих взористих «перебираних»,
у вигляді рівномірно укладених по горизонталі мо-
тивів прямокутників. Такі червоні або чорні прямо-
кутники формують зубчастий силует і контрастують
з нейтральним білим фоном. Порівняно з дрібнора-
портними композиціями розглянутих хусток, узорно-
ткані — виділяються також наявністю більшої кіль-
кості фону, що сприяє увиразненню форми (силуе-
ту) червоних або чорних мотивів і ритміки по
горизонталі та вертикалі всієї центральної площини
виробу. Середину таких взористих смужок іноді за-
повнювали тоненькою зигзагоподібною стрічкою
контрастної барви (на червоному тлі — чорною або
зеленою та навпаки), що вносило певний ліризм у
загальне сприйняття декору.
Значно активнішими й багатшими за художнім ви-
рішенням є домінуючі смуги орнаменту «забори», що
традиційно завершують вужчі поперечні краї хусток
цього, як і інших типів композиції. Ширина заборів
коливається від 5 до 8 см, вони традиційно побудо-
вані за тридільною схемою розташування мотивів у
смугах, при якій центральна є домінуючою (сягає
3—4 см). На ній зосереджена основна увага. На ви-
довжених горизонтально червоних і зелених прямо-
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст., с. Залуччя Коломийського р-ну Івано-Франків-
ської обл. НМНМГП № 10226
Хустка домоткана «старовіцька». Конопля, бавовна («бам-
бак», «заполоч»); репсове, перебірне ткання. Початок
ХХ ст., смт. Заболотів Снятинського р-ну Івано-Франків-
ської обл. МЕХП ЕП-81685
Олена НИкОРак646
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
кутних ділянках позмінно чергуються хрещаті фігу-
ри та ромби цих же контрастних барв (на червоному
зелений і навпаки), утворені квадратиками.
Центральна частина забору виділена чорними ква-
дратиками, які чіткіше виявляють орнамент та ак-
центують на ньому увагу. Зовнішні його сторони об-
рамлені двома стрічками «павучків», розділених теж
чорною мініатюрною кривулькою. Вона переклика-
ється з ідентичною зигзагоподібною стрічкою, роз-
ташованою посередині домінуючих смужок основно-
го полотнища «старовіцької» хустки. Завдяки цьо-
му досягнуто цільності декоративного вирішення
твору. Ще одна аналогічна взориста стрічка — спа-
рена «павучкова поверхниця», розташована лише з
однієї сторони з інтервалом 1,5 см білого тла, що за-
вершує поперечний край хустки, доповнює та під-
тримує основну площину орнаменту. Просвіти ней-
трального фону вносять свіжість і дещо розванта-
жують загальну композицію забору.
Інший тип композиції складають білі хустки з
менш вибагливим декором, які побутували здебіль-
шого в селах Печеніжин (Надвірнянського), Пру-
тівка, Заболотів та Русів (Cнятинського райо-
нів). На відміну від охарактеризованих червоних
центральна площина білих хусток найчастіше запо-
внена позмінним розрідженим чергуванням пооди-
ноких вузьких червоної та синьої стрічок з великим
інтервалом. Рапорт складає від 1,3 до 3,2 см. Така
полегшена середня частина виробу дещо компенсу-
ється вузькими тридільними заборами у вигляді до-
мінуючих червоних або синіх, іноді чорних смужок
на тлі яких суцільно повторюються по горизонталі
мотиви «шахівничок», «парканців», «павучків». Зо-
внішні краї «заборів» завершені зубчастим силуетом
з «гребінців» цих же барв [43; 8].
Характерною особливістю таких білих хусток є
те, що основа в них була здебільшого конопляна, рід-
ше — бавовняна «бамбакова», а піткання фону —
переважно бавовняне, тоді як кольорові стрічки —
створені заполоччю. Найпоширенішою технікою
ткання білих хусток була полотняна і репсова. Од-
нак, іноді, виготовляли їх і саржевим «чиноватим»
переплетенням «у ялинку» [44].
Загалом білі хустки були переважно буденні (ймо-
вірно тому їх збереглося значно менше, ніж червоних),
— вони поступалися також і за червоним декором —
святкового призначення. Для останніх — використо-
вували дорогу кольорову «волічку», «коцик», «запо-
лоч», а деколи й шовк та сухозолоть.
Отже, аналіз «старовіцьких» покутських хусток
дав підстави стверджувати про багатство і різнома-
нітність їх художнього вирішення. Більшою варіа-
тивністю композицій виділяються червоні святкові
хустки. Менш вибагливі за декором є білі хустки —
призначені для щоденного вжитку. Для червоних —
характерний щільний, а для білих розріджений ву-
зеньких стрічок смуг центрального поля. Однак
спільним для них є завершення поперечних країв гру-
пою вузьких взористих смуг «заборів». І для рапорт-
них композицій основного поля, і для «заборів» ти-
повий три-, рідше п’ятидільний уклад смуг орнамен-
ту та симетричність. Кольорова гама червоних хусток
включає домінуючий червоний різної насиченості та
вкраплення чорного, зеленого і жовтого або оранже-
вого та невелику кількість білого (який є фоном).
Білі хустки значно поступаються червоним і за ко-
лоритом. У них ощадливо поєднують червону з чор-
ною (чи темно-синьою) та жовтою барвами, більше
місця відведено нейтральному білому тлу.
Умовні скорочення
МЕХП — Музей етнографії та художнього про-
мислу Інституту народознавства Національної ака-
демії наук України.
МНАПЛ — Музей народної архітектури та по-
буту у Львові.
НМНМГП — Національний музей народного
мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобрин-
ського.
1. МЕХП ЕП-21557.
2. МЕХП ЕП-21556.
3. МЕХП ЕП-10226.
4. МЕХП ЕП-21546.
5. МЕХП ЕП-21555, 21558.
6. МЕХП ЕП-21540, 21541, 21543.
7. МЕХП ЕП-21544, 21554.
8. МЕХП ЕП-81685.
9. МНАПЛ АП-15179.
10. МНАПЛ АП 7730, 7731, 7731, 7760.
11. НМНМГП № 264.
12. НМНМГП № 15879, 12952.
13. НМНМГП № 8095, 8094.
14. НМНМГП № 7964.
15. НМНМГП № 8009.
16. НМНМГП № 4707, 4705.
647Художня самобутність домотканих хусток Покуття
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
17. НМНМГП № 5770.
18. НМНМГП № 8715.
19. НМНМГП № 4552.
20. НМНМГП № 6700.
21. НМНМГП № 6389.
22. НМНМГП № 4706.
23. НМНМГП № 4705.
24. НМНМГП № 4750.
25. НМНМГП № 17335, 17336, 15938.
26. НМНМГП № 4750, 15938.
27. НМНМГП № 6389.
28. НМНМГП № 2722.
29. НМНМГП № 15038, 4427.
30. НМНМГП № 14334, 14337
31. НМНМГП № 4185.
32. НМНМГП № 17335.
33. НМНМГП № 4707, 17336, 2722.
34. НМНМГП № 2721, 4367.
35. НМНМГП № 4706, 4750.
36. НМНМГП № 4705.
37. НМНМГП № 17335.
38. НМНМГП № 6389.
39. НМНМГП № 5770.
40. НМНМГП № 4276, 14293, 14294, 11806, 4252.
41. НМНМГП № 8094, 15804.
42. НМНМГП № 10064.
43. НМНМГП № 16119, 5215, 8715, 15970.
44. НМНМГП № 5355.
45. Гатальська Н. Поетика волинського вбрання. Науко-
во-художня реконструкція / Н.Г. Гатальська, Г.М. Іваш-
ків. — Луцьк : Ініціал, 2005.
46. Захарчук-Чугай Р.в. Народне декоративне мисте-
цтво Українського Полісся. Чорнобильщина / Р.В. За-
хар чук-Чугай. — Львів : Інститут народознавства
НАН України, 2007. — 334 с. : іл.
47. косміна О.ю. Традиційне вбрання українців /
О.Ю. Косміна. — К. : Балтія-Друк. — Т. 2: Поліс-
ся. Карпати. — 167 с. : іл.
48. курилович а.Н. Белорусское народное ткачество /
А.Н. Курилович. — Минск : Наука и техника, 1981. —
119 с. : ил.
49. Матейко к.і. Одяг / К.І. Матейко, О.В. Полян-
ська // Гуцульщина: історико-етнографічне досліджен-
ня. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 183—203.
50. Матейко к.і. Український народний одяг / К.І. Ма-
тейко. — К. : Наукова думка, 1977. — 222 с. : іл.
51. Олійник О.в. Традиційні художні тканини Покуття
кінця ХІХ — середини ХХ ст. (типологія, художні
особливості, система виражальних засобів) : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист. / О.В. Олій-
ник. — Львів, 1997. — 28 с.
52. Сахро М.П. Декоративно-вжиткові тканини Коло-
мийщини / М.П. Сахро // Народна творчість та
етнографія, 1978. — № 4.— С. 49—58.
53. Сидорович С.Й. Художня тканина Західних областей
УРСР / С.Й. Сидорович. — К. : Наукова думка,
1979.— 153 с. : іл.
54. Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори україн-
ців / Г.Г. Стельмащук. — К. : Наукова думка,
1993. — 236 с. : іл.
55. Стельмащук Г. Українські народні головні убори /
Г.Г. Стельмащук. — Львів : Апріорі, 2013. —
275 с. : іл.
Olena Nykorak
ON ORIGINAL ARTISTIC FEATURES
IN HOME-WOVEN KERCHIEFS
OF POKUTIA
In the article have been analyzed some artistic peculiarities dis-
cerned in damask-woven kerchiefs of Pokutia. In the course of
study have been considered most typical schemes of composi-
tions, motifs, colouring as well as means and ways of artistic
expressiveness.
Keywords: home-woven kerchiefs, schemes of compositions,
motifs, colouring.
Олена Ныкорак
ХУДОЖЕСТВЕННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ
ДОМОТКАННЫХ ПЛАТКОВ
ПОКУТЬЯ
Проанализированы художественные особенности узор-
нотканных платков Покутья. Рассмотрены наиболее ти-
пичные схемы композиции, мотивы, колорит, средства и
приемы художественной выразительности.
Ключевые слова: домотканные платки, схемы компози-
ции, мотивы, колорит.
|