Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань
Досліджено структурно-функціональні особливості та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань п’яти варіантів. Встановлено, що на перший рік функціонування продуктивність рослинних угруповань формується за рахунок видів родини Fabaceae, на другий — родини Poaceae, та є високою у порівняні з...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9497 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань / Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 224-231. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859488422666698752 |
|---|---|
| author | Кохан, Т.П. Шевчук, О.М. Остапко, І.М. |
| author_facet | Кохан, Т.П. Шевчук, О.М. Остапко, І.М. |
| citation_txt | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань / Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 224-231. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Досліджено структурно-функціональні особливості та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань
п’яти варіантів. Встановлено, що на перший рік функціонування продуктивність рослинних угруповань
формується за рахунок видів родини Fabaceae, на другий — родини Poaceae, та є високою у порівняні
з контролем. Незважаючи на те, що рослинні угруповання відрізняються за видовим складом і створені
для різних еколого-фітоценотичних умов, вони характеризуються високими показниками поживної
цінності та кількістю обмінної енергії. Виявлено, що в посушливих умовах 2007 р. найвищими
показниками продуктивності і кормової цінності характеризувалось угруповання Elytrigia intermedia +
Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa. У подальшому
після стаціонарних досліджень такі рослинні угруповання будуть додатково випробувані у виробництві і
запропоновані для відновлення деградованих земель з різними еколого-фітоценотичними умовами (степи,
остепнені луки, засолені луки).
Structural and functional features and fodder value of 5 variants of the man-made herbaceous communities
have been studied. It is revealed, that plant community productivity is formed in the first year on account of the
Fabaceae family, in the second one on account of the Poaceae family and is high compared to control. In spite
of the fact that communities differ in their composition and are created for the different ecologic-phytocenotic
conditions, they are characterized by a high nutrition value and quantity of exchange energy. It is shown that the
highest values of productivity and fodder value during the drought in 2007 were characteristic of the communities
Elytrigia intermedia + Agropyron pectinatum + Arrenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa.
Furthermore, after the stationary trials these plant communities will be trialed in the practice of agriculture and
can be recommended for restoration of the degraded lands with the different ecological-phytocenotic conditions
(steppes, steppe grasslands, saline meadows).
|
| first_indexed | 2025-11-24T16:25:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8224
УДК 633.2:631.559 (477.60)
Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко
ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА КОРМОВА ЦІННІСТЬ ШТУЧНИХ
ТРАВ’ЯНИСТИХ УГРУПОВАНЬ
рослинні угруповання, видовий склад, продуктивність, кормова цінність
Природні кормові угіддя на південному сході України складають біля 12 % від
загального земельного фонду. Більшість з них знаходяться на останній стадії пасквільної
дигресії і повністю втратили своє господарське значення. Відновлення трав’янистого
покриву, повернення кормовим угіддям господарської цінності, можливе шляхом
поверхневого та докорінного поліпшення, яке сприятиме оздоровленню екологічної
ситуації регіону, припиненню ерозійних процесів, підвищенню родючості ґрунтів.
Рівень продуктивністі травостою та його поживна цінність має велике значення для
господарського використання, оскільки надземна маса кормових рослин є джерелом
отримання дешевих високоякісних кормів для тваринництва.
Одним з пріоритетних напрямків наукової і прикладної діяльності Донецького
ботанічного саду НАН України є удосконалення технології докорінного поліпшення
деградованих кормових угідь стосовно складних природнокліматичних умов південного
сходу України. З 70-х років минулого століття науковцями закладу розробляються варіанти
рослинних угруповань з різним видовим складом для конкретних екологічних умов
регіону [3, 12, 21, 22]. Перш, чим впровадити розробку практично, варіанти рослинних
угруповань тривалий час перевіряються в експериментальних умовах методом створення
польових розсадників, де вивчаються господарські показники (продуктивність, кормова
цінність), стійкість видового складу, взаємовідносини між рослинами, сукцесійні зміни
в травостої [9, 26].
Продуктивність є основним показником функціонування рослинних угруповань.
ЇЇ дослідження дозволяє встановити ефективність суміщення видів в рослинному
угрупованні. Вона цілком залежить від видового складу створеного рослинного
угруповання, співвідношення компонентів та суттєво впливає на поживну цінність
корму [1].
Метою наших досліджень було вивчення функціональних особливостей штучних
рослинних угруповань для відновлення порушених ділянок кормових угідь регіону,
виявлення закономірностей їх продуктивності залежно від видового складу, а також
визначення кормової цінності в умовах польового досліду на території ДБС.
Конструювання рослинних угруповань проводили з використанням еколого-
ценотичного підходу [11]. Види у складі угруповань поєднувались за їх природною
асоційованістю, фітоценотичними особливостями та з врахуванням їх конкурентної
спроможності [4].
Дослід було закладено 28 квітня 2006 р. Площа ділянок 3,3 × 3,3 м. Повторність
трикратна. Висів насіння суцільний. Ширина доріжок між ділянками 1 м. Використовували
наступні види родини Poaceae: Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl., Agropyron pectinatum
(M.Bieb.) Beauv., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, B. riparia (Rechman) Holub, Dactylis
glomerata L., Elytrigia elongata (Host) Nevski, E.intermedia (Host) Nevski, E. trichophora
(Link) Nevski, Festuca regeliana Pavl., Lolium multiflorum L., Phleum phleoides Karst.,
Poa angustifolia L., P. prаtense L. та види і сорти родини Fabaceae: Medicago sativa L.
′Veselopodolaynskaya′, Onobrychis viciifolia Scop. ′Pestchany 1251′, Trifolium hybrida L.,
T. pratense L. Варіанти угруповань створювали для відновлення деградованих ділянок
© Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 225
типових степів, лучних степів, остепнених лук і засолених лук. Всього розроблено
п’ять варіантів угруповань: для відновлення степових ділянок варіанти № 1 (Elytrigia
trichophora + Bromopsis riparia + Arrhenatherum elatius + Medicago sativa + Poa angustifolia
+ Lolium multiflorum) і № 2 (Elytrigia trichophora + Bromopsis inermis + Phleum phleoides
+ Trifolium pratensis + Onobrychis viciifolia), для відновлення остепнених лук - № 3
(Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia
+ Medicago sativa), для відновлення ділянок лучних степів - № 4 Elytrigia trichophora
+ Dactylis glomerata +Bromopsis inermis+Poa angustifolia + Onobrichis viciifolia), для
засолених лук: № 5 Elytrigia elongata + Festuca regeliana + Poa prаtense + Medicago
sativa + Trifolium hybrida (табл.1). Контролем була традиційна суміш для докорінного
поліпшення низькопродуктивних угідь - Bromopsis inermis + Medicago sativa. Режим
використання – сінокісний (2 укоси за вегетаційний період). Зрошення та добрива не
застосовували. Дослідження проводилися у складних погодних умовах 2006-2007 рр. з
низьким забезпеченням вологи навесні та посушливим літом. Структурно-функціональні
особливості рослинних угруповань вивчали за загальноприйнятими методиками [25].
Кормову цінність надземної маси рослинних угруповань вивчали у фазі
технологічної стиглості травостою на другому році вегетації. Для оцінювання якості
корму використовували наступні показники: вміст сирого протеїну, вуглеводів, жирів,
простих та складних цукрів, клітковини [2, 6, 13, 19, 24]. Вміст речовин, що визначають
поживну цінність у надземній масі кормових трав, може істотно змінюватися залежно
від їх видового складу, ґрунтово-кліматичних факторів, внесених добрив, укосу, фази
розвитку [15, 18, 23]. Поживну цінність надземної маси визначали за двома основними
показниками: кормові одиниці та енергетична цінність. Кормова одиниця визначається
за вмістом перетравного протеїну у надземній масі, тоді як енергетична цінність за
комплексом поживних речовин (протеїн, жири, вуглеводи, клітковина, безазотиcті
екстрактивні речовини). За стандарт прийнято кормову одиницю, що дорівнює
поживності 1 кг вівса (0,6 кг крохмалю). Розрахунки обмінної енергії проводили за
рівнями регресії [8]. Пiдготовку матерiалу до аналiзу здiйснювали за загальноприйнятою
методикою [16]. У здрібненому, повітряно-сухому матеріалі було визначено вміст
протеїну хлорамінним методом [20], жиру – за масою сухого знежиреного залишку,
суми цукрів – титрометричним методом за Бертраном, клітковини, золи, гігровологи та
загальної вологи – ваговим методом [14]; кормова цінність – за А.П.Дмитроченко [7].
Статистичну обробку даних проведено за допомогою прикладних програм на ПЕОМ.
Отримані результати достовірні при P < 0,05.
Продуктивність є основним показником функціонування штучних рослинних угру-
повань, який безпосередньо залежить від видового складу створеного рослинного
угруповання, співвідношення компонентів, суттєво впливає на поживну цінність корму
та дозволяє оцінити ефективність поєднання видів у штучних рослинних угрупованнях.
[17]. Продуктивність варіантів рослинних угруповань першого року функціонування
складалася переважно з сіяних видів бобових. Багаторічні злаки в несприятливих
посушливих умовах 2006 р. на першому році вегетації розвивались набагато повільніше,
але восени сформували повноцінний кущ. Участь сіяного бобового компоненту у
рослинному угрупованні коливалася від 36% у варіанті № 4, до 65% у варіанті № 2
(табл. 1). Найвища продуктивність відмічена у варіанті № 2, де у видовому складі було
два види бобових (41% Onobrychis viciifolia і 24% Medicago sativa). Фракція рудеральних
бур’янів на першому році функціонування травостою в умовах посушливого літа значно
коливалась. Участь рудеральних видів у загальній продуктивності варіантів коливалась
від 35 % у варіанті № 3 до 63 % у варіанті № 1. Тобто, продуктивність варіантів рослинних
угруповань на першому році їх функціонування залежала від видового складу та кількості
видів бобових у варіантах досліду. Значну участь в продуктивності травостою у всіх
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8226
Таблиця 1. Продуктивність штучних трав’янистих угруповань першого року функці-
онування
Варіант
дослід-
жень, №
Видовий склад угруповань Висота
рослин,
см, M± m
Продуктивність повітряно-сухої маси
виду загальна, г/м2,
M± mг/м2 , M± m %
контроль
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub 15,3±0,12 - -
545,0±16,71Medicago sativa L. 74,6±1,67 210,0±5,18 39
Бур’яни 151,0±2,98 61
1.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 13,5±0,21 - -
450,0±11,32
Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. 13,8±0,42 - -
Bromopsis riparia (Rechman) Holub 12,4±0,62 - -
Lolium multiflorum L. 20,2±0,81 - -
Poa angustifolia L. 10,3±0,72 - -
Medicago sativa L. 81,0±2,13 203,0±6,32 45
Бур’яни 95,0±2,67 55
2.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 10,8±0,93 - -
498,0±14,82
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub 13,4±0,88 - -
Phleum phleoides Karst. 10,6±1,34 - -
Onobrychis viciifolia Scop. 78,7±2,41 33,0±2,68 7
Trifolium pratense L. 60,2±1,52 146,0±7,59 30
Бур’яни 167,0±3,11 63
3.
Elytrigia intermedia (Host) Nevski 12,8±0,73 - -
610,0±20,53
Agropyron pectinatum (M.Bieb.) Beauv. 13,6±1,08 - -
Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. 12,9±1,71 - -
Onobrychis viciifolia Scop. 79,5±2,18 250,0±4,42 41
Medicago sativa L. 83,4±2,51 145,0±5,43 24
Бур’яни 141,0±3,86 35
4.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 12,7±0,94 - -
680,0±13,24
Dactylis glomerata L. 15,8±1,23 - -
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub 14,8±1,28 - -
Poa angustifolia L. 13,6±1,01 - -
Onobrychis viciifolia Scop. 90,3±1,78 240,5±8,56 36
Бур’яни 135,0±6,12 64
5.
Elytrigia elongata (Host) Nevski 12,6±0,89 - -
585,5±14,36
Poa prаtense L. 10,1±0,67 - -
Festuca regeliana Pavl. 14,9±0,73 - -
Trifolium hybrida L. 62,4±1,41 40,0 ± 2,35 7
Medicago sativa L. 71,8±1,25 212,0± 4,16 36
Бур’яни 59,0±2,16 57
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 227
варіантах рослинних угруповань приймали інтродуценти, що спонтанно проникли в
травостій. Це пояснюємо тим, що за умов малої ізоляції дослідних ділянок від основного
колекційного фонду видів кормових рослин, вони активніше займали вільні екологічні
ніші в травостої, ніж польові бур’яни. Так, одним з таких видів є Galega officinalis L.,
який складав у загальній продуктивності травостою від 30 до 47% в різних варіантах.
Це підтверджує наші попередні дослідження щодо високої ценотичної активності
даного виду [11]. G. officinalis - перспективна кормова рослина тому, доцільним є його
введення до складу рослинних угруповань для блокування стадії бур’янів при створенні
багатокомпонентних рослинних угруповань у виробничих умовах.
На другому році функціонування рослинних угруповань, який теж характеризувався
гостро посушливими умовами у весняний період вегетації, продуктивність визначав
злаковий компонент. Участь злаків у загальній продуктивності травостою коливалась
від 80% у варіантах № 1, № 3, до складу яких входять наступні види-ксерофіти:
Agropyron pectіnatum, Bromopsis riparia, Onobrychis viciifolia, а також посухостійкі
ксеромезофіти Elytrigia intermedia, E. trichophora, Poa angustifoliа (табл. 2). Саме ці
рослинні угруповання в несприятливі гостро посушливі роки характеризуються більш
високою загальною продуктивністю (346,5 – 485,0 г/м2 повітряно-сухої речовини).
Достатньо високою загальною продуктивністю (309,5 г/м2) та перевагою злакового
компоненту відрізняється рослинне угруповання варіанту № 4 (73% злаків і 26% бобових).
Суттєво нижча продуктивність рослинного угруповання варіанту № 5, у видовому складі
якого види злаків і бобові представлені мезофітами (Poa prаtense, Medicago sativa,
Trifolium hybrida. Elytrigia elongata, Festuca regeliana), які в екстремальних посушливих
умовах характеризувались слабкішим розвитком і знаходилися на межі виживання.
Найбільшу частку у продуктивності угруповань другого року функціонування займають
Arrhenatherum elatius (50-54 %, варіанти № 3, і 1 відповідно) і Bromopsis inermis (від 34
до 50%, у варіанті № 2 і контролі відповідно), що підтверджує висновки наших
дослідженнь щодо стратегії цих видів в природних та штучних рослинних угрупованнях
[4-5, 10]. Співвідношення інших видів злаків у травостої значно поступається їм, що також є
характерним для їх розвитку в рослинних угрупованнях. Серед злаків несприятливі умови
найбільш негативно вплинули на Elytrigia elongatа і Festuca regeliana (табл. 2). Тобто,
в умовах посухи найбільш продуктивними виявилися посухостійкі злаки з швидкими
темпами розвитку, ранніми строками стиглості та високою конкурентною спроможністю.
Участь бобових у загальній продуктивності травостою на другому році знизилась у всіх
варіантах, але нерівномірно. Високим вмістом бобового компоненту характеризувались
рослинні угруповання варіантів № 2 і № 4. Різко знизився вміст бобових у травостої
варіантів № 3 і № 5 за рахунок випаду Trifolium hybrida і зниження участі Medicago sativa.
Серед бобових особливо стійким до посухи виявився Onobrychis viciifolia, участь якого у
загальній продуктивності травостою досягала 26% у варіанті № 4 (див.табл. 2).
На другому році функціонування рослинних угруповань також спостерігається
зниження участі бур’янів в загальній продуктивності травостою у варіантах №№ 1, 2, 3, 4
до 10-15% (див.табл. 2). Лише у контролі і варіанті № 5, що розроблений для відновлення
засолених лучних ділянок, у зв’язку з низькою пристосованістю досліджуваних видів до
посушливих умов року, участь бур’янів зросла і склала 45%.
Біохімічний аналіз надземної маси штучних трав’янистих угруповань показав, що
травостої усіх варіантів (окрім варіанту № 5, де не визначали поживну цінність травостою
у зв’язку з високою наявністю бур’янів) відрізняються суттєвим вмістом сирого протеїну,
жирів, золи і низьким – клітковини (табл. 3). Найбільшу кількість протеїну у порівнянні з
контролем відмічено у надземній масі варіанту № 2; жиру і золи – у надземній масі варіантів
№ 1 і № 3; простих цукрів – в № 1, 2, 4; складних цукрів – в усіх варіантах рослинних
угруповань; найменшу кількість клітковини містять травостої № 2 і № 3. Кормова
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8228
Таблиця 2. Продуктивність штучних трав’янистих угруповань другого року функці-
онування
Варіант
дослід-
жень, №
Видовий склад угруповань Висота
рослин,
см, M± m
Продуктивність повітряно-сухої маси
виду загальна, г/м2,
M± mг/м2 , M± m %
контроль
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub 80,8±3,72 172,5±10,56 50
345,0±14,71Medicago sativa L. 90,14±2,71 67,8±3,90 20
Бур’яни 105,0±2,98 30
1.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 75,8±2,38 87,3±3,71 18
485,0±10,55
Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. 92,4±3,41 261,9±15,88 54
Bromopsis riparia (Rechman) Holub* 70,4±3,41 20,1±1,2 5
Lolium multiflorum L. ** - - -
Poa angustifolia L. - - -
Medicago sativa L. 57,5±0.96 53,3±2,89 11
Бур’яни 58,2±3,61 12
2.
Elytrigia intermedia (Host) Nevski 88,6±4,42 52,0±3,04 15
346,5±8,43
Agropyron pectinatum (M.Bieb.) Beauv. 66,8±1,79 52,0±2,98 15
Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. 114,8±1,16 173,3±14,11 50
Onobrychis viciifolia Scop. 87,0±2,22 35,2±4,42 6
Medicago sativa L. 80,2±2,31 13,8±5,43 4
Бур’яни 34,7±3,86 10
3.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 77,6±5,88 61,9±4,58 20
309,5±14,25
Dactylis glomerata L. 79,0±2,63 12,4±1,63 4
Bromopsis inermis 90,9±2,8 151,7±15,23 50
Poa angustifolia L. - - -
Onobrychis viciifolia Scop. 77,9±2,97 80,5±7,52 26
Бур’яни 31,0±5,14 10
4.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski 82,5±3,58 54,5±4,46 20
272,0±11,63
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub 83,2±2,99 92,5±4,87 34
Phleum phleoides Karst. - - -
Onobrychis viciifolia Scop. 62,7±2,91 92,5±5,81 21
Trifolium pratense L. 31,6±1,04 28,0±4,45 10
Бур’яни 40,8±5,11 15
5.
Elytrigia elongata (Host) Nevski 73,9±2,18 30,0±2,98 17
375,5±13,32
Poa prаtense L.* - - -
Festuca regeliana Pavl. 100,8±2,32 94,0±4,35 25
Trifolium hybrida L. 43,1±0,99 19,5 ± 2,86 5
Medicago sativa L. 56,1±3,51 67,9± 5,16 18
Бур’яни 187,5±9,77 45
Примітка: * поодиноке трапляння рослин на дослідній ділянці, ** рослини випали
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 229
Таблиця 3. Поживна цінність надземної маси штучних трав’янистих угруповань
Варіант досліду, №, видовий склад
угруповання
Біохімічний
показник
Вміст, % Кормових
одиниць
на 100 кг
маси
Перетрав-
люваного
протеїну,
кг/100кг маси
Обмінна
енергія
у сухій
речовині,
МДж/кг
(контроль)
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub
Medicago sativa L.
сирий протеїн 16,58±0,18
75,30 11,11 9,08
жир 4,04±0,06
прості цукри 2,38±0,03
складні цукри 6,29±0,09
клітковина 26,13±0,56
гігроволога 6,82±0,18
зола 7,05±0,10
№ 1
Arrhenaterum elatius (L.) J. et C.Presl
Elytrigia trichophora (Link) Nevski
Bromopsis riparia (Rechman) Holub
Medicago sativa L.
сирий протеїн 11,62±0,25
73,55 7,79 8,89
жир 4,58±0,15
прості цукри 4,17±0,03
складні цукри 10,36±0,03
клітковина 26,74±0,60
гігроволога 7,39±0,22
зола 7,91±0,06
№ 2
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub
Elytrigia trichophora (Link) Nevski
Onobrychis viciifolia Scop.
Phleum phleoides (L.) Karst.
Trifolium pratense L.
сирий протеїн 16,77±0,53
75,92 11,24 9,07
жир 2,58±0,04
прості цукри 3,78±0,01
складні цукри 7,42±0,12
клітковина 25,55±0,02
гігроволога 6,19±0,17
№ 3
Agropyron pectinatum (M.Bieb.) Beauv.
Arrhenaterum elatius (L.) J. et C.Presl
Elytrigia intermedia (Host) Nevski
Medicago sativa L.
Onobrychis viciifolia Scop.
зола 7,73±0,08
75,67 8,17 8,99
жир 4,50±0,02
прості цукри 2,37±0,01
складні цукри 8,67±0,02
клітковина 25,55±0,02
гігроволога 7,04±0,24
зола 7,68±0,12
№ 4
Bromopsis inermis (Leyss.) Holub
Dactylis glomerata L.
Elytrigia trichophora (Link) Nevski
Onobrychis viciifolia Scop.
Poa angustifolia L.
сирий протеїн 11,28±0,15
72,93 7,56 8,95
жир 3,74±0,03
прості цукри 3,96±0,10
складні цукри 8,36±0,02
клітковина 28,44±0,20
гігроволога 7,11±0,09
зола 7,03±0,12
цінність надземної маси рослинних угруповань № 2 і № 3 незначно відрізняється від
контролю, а № 1 і № 4 дещо нижча. За більшістю показників оптимальним є варіант № 2
(кормова цінність за сирим протеїном – 20 балів; клітковиною – 16 балів; жиром – 2,58%;
простими і складними цукрами – 3,78 і 7,42% відповідно; золою – 7,73%). Але, не зважаючи
на вміст окремих поживних речовин, аналіз надземної маси травостою рослинних
угруповань на другому році його функціонування показав, що він характеризується
високою поживною цінністю за кормовими одиницями, кількістю обмінної енергії в
сухій речовині та не залежить від видового складу рослинних угруповань (див.табл. 3).
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8230
Таким чином, дослідження структурно-функціональні особливості штучних
трав’янистих угруповань (п’яти варіантів), розроблених для відновлення порушених
ділянок з різними еколого-ценотичними умовами (степ, лучний степ, остепнені та
засолених луки), виявило, що на перший рік функціонування рослинних угруповань
їх продуктивність формується за рахунок видів родини Fabaceae, на другий − родини
Poaceae, та є вищою у порівняні з контролем. Найбільшою продуктивністю в гостро
посушливі роки характеризувались два варіанти рослинних угруповань Elytrigia
intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia +
Medicago sativa і у Elytrigia trichophora + Bromopsis riparia +Arrhenatherum elatius +
Medicago sativa + Poa angustifolia+ Melilotus alba + Lolium multiflorum, де більшість видів
характеризуються високою посухостійкістю та скоростиглістю. В погодних умовах 2007 р.
дані угруповання змогли більш ефективно використати ресурси середовища і сформувати
більш високий урожай надземної маси. Незважаючи на те, що рослинні угруповання
відрізняються за видовим складом і створені для різних еколого-фітоценотичних умов,
вони характеризуються високими показниками поживної цінності та кількістю обмінної
енергії. Виявлено, що найвищими показниками кормової цінності характеризувалось
угруповання Bromopsis inermis + Elytrigia trichophora + Medicago sativa + Onobrychis
viciifolia + Phleum phleoides + Trifolium pratense.
1. Боговін А.В., Слюсар І.Т., Царенко М.К. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне
використання. – К.: Аграрна наука, 2005. – 360 с.
2. Богатова М.Г. Химический состав кормовых злаковых трав // Бюл. Всесоюз. ин-та растениеводства
им. Н.И.Вавилова. – 1980. – № 100. – С. 63–65.
3. Глухов А.З., Швиндлерман С.П., Остапко И.Н. Экологические аспекты оптимизации агроэкосистем
юго-востока Украины. − Донецк: 1995. – 240 с.
4. Глухов О.З., Шевчук О.М., Кохан Т.П. Теоретичні підходи до конструювання моделей багатовидових
кормових агрофтіоценозів // Промышленная ботаника. 2006.- Вып.6. - С. 41- 47.
5. Глухов О.З., Шевчук О.М., Кохан Т.П. Наукові основи відновлення трав’яних фітоценозів в степовій
зоні України. – Донецьк: Вебер (Донецька філія), 2008. – 198 с.
6. Гребинский С.О. Биохимия растений. – Львов: Вищ. школа, 1975. – 280 с.
7. Дмитроченко А.П., Крылов В.М., Тоичкина А.В. Практикум по кормлению сельскохозяйственных
животных. – Л.: Колос, 1972. – 352 с.
8. Довідник поживності кормів / С.І. Карпович, А.В. Малієнко та ін.; За ред. М.М. Карпуся. – 2-е вид.,
перероб. і доп. – К.: Урожай,1988. -400 с.
9. Кохан Т.П. Изучение роста кормовых растений в искусственных многовидовых сообществах //
Промышленная ботаника. – 2003. – Вып. 3. − С. 234–238.
10. Кохан Т.П. Продуктивність Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl в штучних рослинних угрупованнях
// Промислова ботаніка. – 2005. - Вип. 5. – С. 212-218.
11. Кохан Т.П. Еколого-біологічні основи створення різнофункціональних трав’янистих фітоценозів
на південному сході України /Автореф. дис. канд. біол. наук.03.0016 / Дніпропетр. нац. ун-т.−
Дніпропетровськ, 2006 р. – 20 с.
12. Кормовые растения для улучшения низкопродуктивных естественных угодий юго-востока Украины:
Справочник / Л.Р. Азарх, А.3. Глухов, Е.Н. Кондратюк и др. – Донецк: Донецький ЦНТИ, 1991. – 205 с.
13. Кретович В.Л. Основы биохимии растений. – М.: Наука, 1980. – 447 с.
14. Лебедев П.Т., Усович А.Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных. – М.:
Россельхозиздат, 1969. – 389 с.
15. Медведев П.Ф., Сметанникова А.И. Кормовые растения европейской части СССР. – Л.: Колос, 1981.
– 334 с.
16. Методы биохимического исследования растений / А.И.Ермаков, В.В.Арасимович, М.И.Смирнова-
Иконникова и др. – Л.: Агропром-издат, 1987. – 430 с.
17. Миркин Б.М., Горская Т.Г., Нуритдинов И.Ф. и др. Травосеяние и фитоценология.// Биол. науки. −
1984. − № 3. – С. 5 – 15.
18. Недварас А.П., Марчюленис В.И. Биологическая и биохимическая характеристика перспективних
силосних растений // Тр. АН ЛитССР. – 1987. – Сер. В. – № 3. – С. 37–43.
SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 231
19. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений. – М.: Агропромиздат, 1987. – 494 с.
20. Починок Х.П. Методы биохимического анализа растений. – Киев: Наук. думка, 1976. – 334 с.
21. Природные растительные кормовые ресурсы Донбасса / Под общ. ред. Е.Н.Кондратюка − Киев: Наук.
думка, 1985. − 192 с.
22. Рекомендации по восстановлению продуктивности естественных кормовых угодий / И.Т. Юрченко,
А.З. Глухов, О.М. Шевчук и др. −Донецк: Норд Компьютер, 2001. − 47 с.
23. Сідаровіч Я.А., Касач А.Е. Інтрадукцыя новых кармавых раслін у Беларусі // Весц. АН БССР. – 1979.
– № 1. – С. 55–60.
24. Судьина Е.Г., Лозовая Г.И. Основы эволюционной биохимии растений. – Киев: Наук. думка, 1982.
– 357 с.
25. Шенников А.П. Методика геоботанического исследования лугов и луговых пастбищ // Методика
полевых геоботанических исследований. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1938. – С. 87 – 114.
26. Юрченко И.Т., Шевчук О.М., Кохан Т.П. Моделирование многокомпонентных кормовых агрофито-
ценозов // Промышленная ботаника. – 2001. – Вып. 1. – С. 38-44.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 16.09.2008
УДК 633.2:631.559 (477.60)
ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА КОРМОВА ЦІННІСТЬ ШТУЧНИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ УГРУПОВАНЬ
Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко
Донецький ботанический сад НАН Украины
Досліджено структурно-функціональні особливості та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань
п’яти варіантів. Встановлено, що на перший рік функціонування продуктивність рослинних угруповань
формується за рахунок видів родини Fabaceae, на другий − родини Poaceae, та є високою у порівняні
з контролем. Незважаючи на те, що рослинні угруповання відрізняються за видовим складом і створені
для різних еколого-фітоценотичних умов, вони характеризуються високими показниками поживної
цінності та кількістю обмінної енергії. Виявлено, що в посушливих умовах 2007 р. найвищими
показниками продуктивності і кормової цінності характеризувалось угруповання Elytrigia intermedia +
Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa. У подальшому
після стаціонарних досліджень такі рослинні угруповання будуть додатково випробувані у виробництві і
запропоновані для відновлення деградованих земель з різними еколого-фітоценотичними умовами (степи,
остепнені луки, засолені луки).
UDC 633.2:631.559 (477.60)
PRODUCTIVITY AND FODDER VALUE OF THE MAN-MADE HERBACEOUS COMMUNITIES
T.P. Kokhan, O.M. Shevchuk, I.M. Ostapko
Donetsk Botanical Gardens, Nat.Acad.Sci. of Ukraine
Structural and functional features and fodder value of 5 variants of the man-made herbaceous communities
have been studied. It is revealed, that plant community productivity is formed in the first year on account of the
Fabaceae family, in the second one on account of the Poaceae family and is high compared to control. In spite
of the fact that communities differ in their composition and are created for the different ecologic-phytocenotic
conditions, they are characterized by a high nutrition value and quantity of exchange energy. It is shown that the
highest values of productivity and fodder value during the drought in 2007 were characteristic of the communities
Elytrigia intermedia + Agropyron pectinatum + Arrenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa.
Furthermore, after the stationary trials these plant communities will be trialed in the practice of agriculture and
can be recommended for restoration of the degraded lands with the different ecological-phytocenotic conditions
(steppes, steppe grasslands, saline meadows).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9497 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6204 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T16:25:10Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Донецький ботанічний сад НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кохан, Т.П. Шевчук, О.М. Остапко, І.М. 2010-07-01T16:33:18Z 2010-07-01T16:33:18Z 2008 Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань / Т.П. Кохан, О.М. Шевчук, І.М. Остапко // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 224-231. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9497 633.2:631.559 (477.60) Досліджено структурно-функціональні особливості та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань п’яти варіантів. Встановлено, що на перший рік функціонування продуктивність рослинних угруповань формується за рахунок видів родини Fabaceae, на другий — родини Poaceae, та є високою у порівняні з контролем. Незважаючи на те, що рослинні угруповання відрізняються за видовим складом і створені для різних еколого-фітоценотичних умов, вони характеризуються високими показниками поживної цінності та кількістю обмінної енергії. Виявлено, що в посушливих умовах 2007 р. найвищими показниками продуктивності і кормової цінності характеризувалось угруповання Elytrigia intermedia + Agropyron pectіnatum + Arrhenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa. У подальшому після стаціонарних досліджень такі рослинні угруповання будуть додатково випробувані у виробництві і запропоновані для відновлення деградованих земель з різними еколого-фітоценотичними умовами (степи, остепнені луки, засолені луки). Structural and functional features and fodder value of 5 variants of the man-made herbaceous communities have been studied. It is revealed, that plant community productivity is formed in the first year on account of the Fabaceae family, in the second one on account of the Poaceae family and is high compared to control. In spite of the fact that communities differ in their composition and are created for the different ecologic-phytocenotic conditions, they are characterized by a high nutrition value and quantity of exchange energy. It is shown that the highest values of productivity and fodder value during the drought in 2007 were characteristic of the communities Elytrigia intermedia + Agropyron pectinatum + Arrenatherum elatius + Onobrychis viciifolia + Medicago sativa. Furthermore, after the stationary trials these plant communities will be trialed in the practice of agriculture and can be recommended for restoration of the degraded lands with the different ecological-phytocenotic conditions (steppes, steppe grasslands, saline meadows). uk Донецький ботанічний сад НАН України Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань Продуктивность и кормовая ценность искусственных травянистых группировок Productivity and fodder value of the man-made herbaceous communities Article published earlier |
| spellingShingle | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань Кохан, Т.П. Шевчук, О.М. Остапко, І.М. |
| title | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| title_alt | Продуктивность и кормовая ценность искусственных травянистых группировок Productivity and fodder value of the man-made herbaceous communities |
| title_full | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| title_fullStr | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| title_full_unstemmed | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| title_short | Продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| title_sort | продуктивність та кормова цінність штучних трав’янистих угруповань |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9497 |
| work_keys_str_mv | AT kohantp produktivnístʹtakormovacínnístʹštučnihtravânistihugrupovanʹ AT ševčukom produktivnístʹtakormovacínnístʹštučnihtravânistihugrupovanʹ AT ostapkoím produktivnístʹtakormovacínnístʹštučnihtravânistihugrupovanʹ AT kohantp produktivnostʹikormovaâcennostʹiskusstvennyhtravânistyhgruppirovok AT ševčukom produktivnostʹikormovaâcennostʹiskusstvennyhtravânistyhgruppirovok AT ostapkoím produktivnostʹikormovaâcennostʹiskusstvennyhtravânistyhgruppirovok AT kohantp productivityandfoddervalueofthemanmadeherbaceouscommunities AT ševčukom productivityandfoddervalueofthemanmadeherbaceouscommunities AT ostapkoím productivityandfoddervalueofthemanmadeherbaceouscommunities |