Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі

Викладено результати досліджень розмноження здерев’янілими стебловими живцями декоративних малопоширених кущів у Донбасі. Визначено, що живцювання їх здерев’янілими живцями з обробкою розчинами стимуляторів росту в оптимальних концентраціях та експозиціях є одним із основних прийомів, що значно пр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Хархота, Л.В., Довбиш, Н.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Донецький ботанічний сад НАН України 2008
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9498
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі / Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 161-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9498
record_format	dspace
spelling	Хархота, Л.В. Довбиш, Н.Ф. 2010-07-01T16:37:57Z 2010-07-01T16:37:57Z 2008 Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі / Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 161-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9498 631.535: 581.144.2: 635.976 (477.60) Викладено результати досліджень розмноження здерев’янілими стебловими живцями декоративних малопоширених кущів у Донбасі. Визначено, що живцювання їх здерев’янілими живцями з обробкою розчинами стимуляторів росту в оптимальних концентраціях та експозиціях є одним із основних прийомів, що значно прискорює вирощування масового садивного матеріалу цих декоративних кущів та дозволяє більш ефективно використовувати площі теплиць для живцювання. The results of research on the ornamental less-common shrubs propagation by the woody stem-cuttings in Donbass are presented. The research has shown that woody cutting of these shrubs combined with treatment with оptimum concentrations of growth-stimulator solutions at an optimum exposure time is one of the best ways to accelerate growing of mass planting material and to use the glasshouses area for stem-cutting more effectively. uk Донецький ботанічний сад НАН України Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі Ризогенез стеблевых одревесневших черенков культиваров декоративных малораспространенных кустарников в Донбассе Rhizogeny of woody stem cuttings of the ornamental less-common shrubs in Donbass Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі
spellingShingle	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі Хархота, Л.В. Довбиш, Н.Ф.
title_short	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі
title_full	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі
title_fullStr	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі
title_full_unstemmed	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі
title_sort	ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у донбасі
author	Хархота, Л.В. Довбиш, Н.Ф.
author_facet	Хархота, Л.В. Довбиш, Н.Ф.
publishDate	2008
language	Ukrainian
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
format	Article
title_alt	Ризогенез стеблевых одревесневших черенков культиваров декоративных малораспространенных кустарников в Донбассе Rhizogeny of woody stem cuttings of the ornamental less-common shrubs in Donbass
description	Викладено результати досліджень розмноження здерев’янілими стебловими живцями декоративних малопоширених кущів у Донбасі. Визначено, що живцювання їх здерев’янілими живцями з обробкою розчинами стимуляторів росту в оптимальних концентраціях та експозиціях є одним із основних прийомів, що значно прискорює вирощування масового садивного матеріалу цих декоративних кущів та дозволяє більш ефективно використовувати площі теплиць для живцювання. The results of research on the ornamental less-common shrubs propagation by the woody stem-cuttings in Donbass are presented. The research has shown that woody cutting of these shrubs combined with treatment with оptimum concentrations of growth-stimulator solutions at an optimum exposure time is one of the best ways to accelerate growing of mass planting material and to use the glasshouses area for stem-cutting more effectively.
issn	1728-6204
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9498
citation_txt	Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі / Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 161-165. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT harhotalv rizogenezsteblovihzderevânílihživcívdekorativnihmalopoširenihkuŝovihroslinudonbasí AT dovbišnf rizogenezsteblovihzderevânílihživcívdekorativnihmalopoširenihkuŝovihroslinudonbasí AT harhotalv rizogenezsteblevyhodrevesnevšihčerenkovkulʹtivarovdekorativnyhmalorasprostranennyhkustarnikovvdonbasse AT dovbišnf rizogenezsteblevyhodrevesnevšihčerenkovkulʹtivarovdekorativnyhmalorasprostranennyhkustarnikovvdonbasse AT harhotalv rhizogenyofwoodystemcuttingsoftheornamentallesscommonshrubsindonbass AT dovbišnf rhizogenyofwoodystemcuttingsoftheornamentallesscommonshrubsindonbass
first_indexed	2025-11-26T09:40:48Z
last_indexed	2025-11-26T09:40:48Z
_version_	1850617929682386944
fulltext	SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 161 УДК: 631.535: 581.144.2: 635.976 (477.60) Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш РИЗОГЕНЕЗ СТЕБЛОВИХ ЗДЕРЕВ’ЯНІЛИХ ЖИВЦІВ ДЕКОРАТИВНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ КУЩОВИХ РОСЛИН У ДОНБАСІ ризогенез, здерев’янілі живці, стимулятори росту, укорінюваність, придаткові корені На сьогодні до складу міських насаджень промислового Донбасу входить від 180 до 250 видів та культиварів дерев та кущів [8]. Серед них зовсім недостатньо представлені більшість цінних видів та культиварів красивоквітучих та декоративнолистяних кущів родів Deutzia Thunb., Philadelphus L., Weigela Thunb., Viburnum L., Spiraea L., Forsythia Vahl., майже одинично – Physocarpus (Cambess.) Maxim., Hydrangea L. та ін. Отже, актуальність збагачення асортименту цими малопоширеними декоративними видами та культиварами деревних листяних кущів очевидна. Визначено, шо в екологічних умовах південного сходу України найвищу ризогенну здатність проявляють стеблові живці деревних рослин „з п’яткою” та напівздерев’янілі [2-4, 7]. Здерев’янілі безлисті ранньовесняні живці мають частіше нижчі показники укорінюваності та довший період вкорінення у порівнянні з напівздерев’янілими і живцями „з п’яткою”. Але слід відмітити, що у більшості досліджених видів і культиварів кореневласні рослини, розмножені здерев’янілими живцями, на кінець першого року вегетації мають краще розвинену кореневу систему, значно більший приріст надземних пагонів, ніж ті, що розмножені з літніх живців, і їх можна висаджувати на постійне місце зростання [4]. Метою наших досліджень є подальше вивчення ризогенезу стеблових здерев’янілих живців і максимального використання біологічного потенціалу малопоширених в регіоні деревно-кущових рослин для масового отримання їх саджанців у найкоротші строки. Живцювання видів і культиварів малопоширених декоративних кущів проводили, враховуючи різні ритми розвитку рослин, в третій декаді березня – квітні, тобто в той час, коли рослини виходять зі стану спокою і починається сокорух, але бруньки ще не розпускаються. Брали здерев’янілі безлисті однорічні пагони двох культиварів Berberis thunbergii DC., Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. `Luteus´, Betula nana L., Hydrangea arborescens L., Lonicera edulis Turcz. ex Freyn, Swida alba L.`Variegata´, двох таксонів роду Weigela, двох культиварів виду Spiraea japonica L. Порівняння ризогенезу здерев’янілих живців з одно- та дворічних пагонів вивчали на живцях Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot, 3 таксонів роду Deutzia, 2 таксонів роду Philadelphus. Для стимуляції ризогенезу живці обробляли спиртовим та водним розчинами ІМК (β-індолілмасляної кислоти) та ІОК (β-індолілоцтової кислоти), порошком перманганату калію (КМnО4). В контрольному варіанті живці висаджували у субстрат без обробки стимуляторами. Як субстрат використовували пісок. Вкорінення живців проводили в теплиці з штучним зволоженням повітря в умовах, наближених до оптимальних. Результати досліджень ризогенезу стеблових здерев’янілих живців з однорічних пагонів наведено в таблиці. Усі наведені дані достовірні при рівні значимості Р = 0,95. У живців Betula nana в обох досліджуваних варіантах укорінюваність була високою ( 80 та 90%), живці мали добре розвинену кореневу систему з коренями І – ІІІ порядків, живці, що були оброблені водним розчином ІОК, мали приріст надземних пагонів до 1,8±0,8 см . Високі показники ризогенезу було відмічено також у живців Hydrangea arborescens, Physocarpus opulifolius `Luteus´, Swida alba `Variegata´, Weigela × hybrida, культиварів Spiraea japonica. Як стимулятор коренеутворювання досить ефективним виявився порошок КМnО4 для вкорінення живців таксонів роду Spiraea, Swida alba `Variegata´. Так, живці © Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8162 Та бл иц я. П ок аз ни ки р из ог ен ез у ст еб ло ви х зд ер ев ’я ні ли х ж ив ці в де ре вн их л ис тя ни х ку щ ів В ид , к ул ьт ив ар Ст им ул ят ор Ук ор ін ю - ва ні ст ь, % К іл ьк іс ть ко ре ні в І по ря дк у, ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в І п ор яд ку , см К іл ьк іс ть ко ре ні в ІІ п ор яд ку , ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в ІІ п ор яд ку , см К іл ьк іс ть ко ре ні в ІІ І п ор яд ку , ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в ІІ І по ря дк у, см Н ад зе мн ий пр ир іс т, см Be rb er is th un be rg ii D C . ´ G re en C ar pe t´ ІМ К * 75 35 ,1 ±1 ,1 85 ,5 ±1 ,6 9, 0± 1, 1 3, 4± 1, 2 0 0 5, 2± 1, 3 ІО К * 80 60 ,1 ±1 ,6 10 6, 5± 2,1 12 ,3 ±1 ,4 5, 7± 1, 1 0 0 5, 1± 1, 1 Ко нт ро ль 55 40 ,1 ±2 ,1 74 ,5 ±2 ,4 0 0 0 0 0 B. th un be rg ii ´E re ct a´ ІМ К * 43 15 ,2 ±1 ,3 39 ,5 ±2 ,6 40 ,2 ±2 ,3 16 ,4 ±1 ,4 3, 2± 0, 9 0, 6± 0, 3 0 ІО К * 40 18 ,6 ±1 ,4 46 ,3 ±2 ,5 15 ,8 ±2 ,2 9, 3± 1, 3 0 0 0 Ко нт ро ль 6 3, 3± 1, 1 15 ,7 ±1 ,5 0 0 0 0 0 Be tu la n an a L. IM K 80 16 ,8 ±1 ,3 48 ,5 ±2 ,5 55 ,2 ±2 ,7 15 ,8 ±1 ,3 10 ,2 ±1 ,1 1, 2± 0, 8 0 IO K 90 13 ,5 ±1 ,1 55 ,4 ±3 ,2 50 ,2 ±2 ,7 26 ,4 ±1 ,8 5, 2± 0, 9 1, 4± 0, 8 1, 8± 0, 8 H yd ra ng ea a rb or es ce ns L . IO K * 54 15 ,6 ±1 ,2 64 ,3 ±2 ,3 11 ,7 ±1 ,5 12 ,3 ±0 ,9 0 0 2, 2± 1, 2 Ко нт ро ль 40 11 ,4 ±1 ,3 34 ,5 ±2 ,7 7, 8± 1, 3 10 ,5 ±1 ,2 0 0 1, 8± 1, 1 Lo ni ce ra e du lis T ur cz . e x Fr ey n IM K * 63 15 ,5 ±1 ,5 26 ,5 ±1 ,6 25 ,2 ±2 ,1 25 ,3 ±1 ,8 10 ,7 ±1 ,1 3, 2± 1, 1 2, 8± 1, 1 Ph ys oc ar pu s o pu lif ol iu s ( L. ) M ax im . ´ Lu te us ´ ІО К * 70 8, 6± 1, 4 69 ,4 ±3 ,2 56 ,3 ±3 ,4 16 ,7 ±1 ,2 30 ,1 ±2 ,6 6, 2± 1, 1 9, 2± 1, 3 ІО К ** 20 11 ,3 ±1 ,1 42 ,5 ±2 ,4 24 ,2 ±2 ,1 4, 8± 1, 1 0 0 6, 5± 0, 9 Ко нт ро ль 25 11 ,2 ±0 ,9 36 ,6 ±2 ,1 24 ,4 ±1 ,7 7, 3± 1, 6 0 0 5, 2± 1, 1 Sp ir ae a ja po ni ca L . ´ G ol de n Pr in ce ss ´ ІМ К * 40 41 ,2 ±3 ,2 78 ,5 ±3 ,4 60 ,2 ±3 ,6 36 ,5 ±2 ,8 30 ,2 ±2 ,4 9, 7± 1, 2 1, 4± 1, 1 ІО К * 45 70 ,2 ±4 ,3 13 6, 5± 5,2 98 ,8 ±5 ,6 82 ,6 ±6 ,2 40 ,3 ±4 ,6 18 ,3 ±1 ,2 1, 3± 0, 8 Ко нт ро ль 22 25 ,3 ±1 ,8 68 ,4 ±3 ,8 55 ,4 ±3 ,9 30 ,3 ±2 ,3 10 ,7 ±1 ,1 3, 3± 0, 8 0, 3± 0, 2 SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 163 В ид , к ул ьт ив ар Ст им ул ят ор Ук ор ін ю - ва ні ст ь, % К іл ьк іс ть ко ре ні в І п ор яд ку , ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в І п ор яд ку , см К іл ьк іс ть ко ре ні в ІІ п ор яд ку , ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в ІІ п ор яд ку , см К іл ьк іс ть ко ре ні в ІІ І п ор яд ку , ш т. Д ов ж ин а ко ре ні в ІІ І п ор яд ку , см Н ад зе мн ий пр ир іс т, см Sp ir ae a ja po ni ca ´M ac ro ph yl la ´ ІО К * 80 30 ,5 ±2 ,4 10 4, 7± 5,2 25 ,4 ±1 ,6 13 ,5 ±1 ,3 15 ,6 ±1 ,1 6, 7± 1, 1 3, 3± 1, 1 ІО К ** 42 50 ,6 ±1 ,9 15 5, 5± 5,4 65 ,3 ±5 ,7 27 ,1 ±1 ,9 17 ,3 ±1 ,2 5, 9± 1, 3 3, 1± 0, 9 Ко нт ро ль 55 40 ,6 ±2 ,8 65 ,1 ±5 ,4 55 ,4 ±3 ,6 18 ,4 ±1 ,4 20 ,3 ±1 ,6 8, 3± 0, 9 1, 4± 1, 1 К М nО 4 81 30 ,2 ±2 ,3 68 ,5 ±5 ,2 51 ,2 ±4 ,3 33 ,6 ±3 ,7 15 ,6 ±1 ,1 6, 2± 1, 1 5, 5± 1, 2 Sw id a al ba L . ´ Va ri eg at a´ ІО К * 66 12 ,4 ±1 ,1 43 ,2 ±2 ,6 24 ,6 ±4 ,2 13 ,6 ±0 ,8 0 0 1, 8± 1, 1 Ко нт ро ль 58 7, 5± 1, 3 18 ,6 ±1 ,4 13 ,2 ±1 ,1 11 ,6 ±0 ,8 0 0 1, 3± 0, 8 К М nО 4 16 3, 4± 1, 4 10 ,8 ±1 ,5 7, 8± 1, 6 13 ,9 ±1 ,1 0 0 0 W ei ge la × h yb ri da ´B ri st ol R ub y´ ІМ К * 69 14 ,5 ±1 ,1 53 ,5 ±3 ,4 50 ,2 ±4 ,3 60 ,8 ±5 ,6 0 0 0, 8± 0, 4 ІО К * 62 13 ,4 ±1 ,2 56 ,7 ±4 ,6 40 ,3 ±3 ,7 43 ,3 ±4 ,7 0 0 2, 1± 0, 9 Ко нт ро ль 45 11 ,3 ±1 ,2 37 ,5 ±3 ,3 50 ,5 ±3 ,5 30 ,1 ±3 ,6 0 0 0, 4± 0, 3 W . p ra ec ox (L em oi ne ) B ai le y ІМ К * 86 32 ,6 ±2 ,4 68 ,6 ±4 ,7 42 ,3 ±3 ,4 48 ,9 ±5 ,2 0 0 0, 8± 0, 4 ІО К * 78 10 ,4 ±1 ,1 50 ,7 ±4 ,5 40 ,5 ±3 ,4 40 ,1 ±4 ,2 10 ,3 ±1 ,2 6, 4± 0, 8 1, 2± 0, 8 ІМ К 88 27 ,5 ±2 ,3 63 ,5 ±4 ,6 15 ,7 ±1 ,6 5, 3± 1, 1 0 0 0, 7± 0, 4 ІО К 10 0 13 ,3 ±1 ,2 36 ,8 ±2 ,7 15 ,8 ±1 ,5 8, 4± 1, 4 0 0 0, 9± 0, 3 Ко нт ро ль 58 12 ,5 ±1 ,3 37 ,7 ±2 ,6 33 ,6 ±2 ,8 59 ,3 ±4 ,8 0 0 1, 1± 0, 8 За кі нч ен ня т аб ли ці П ри мі тк а: ІМ К , ІО К – с пи рт ов і р оз чи ни ; І М К , І О К – в од ні р оз чи ни ; К М nО 4 – п ор ош ок п ер ма нг ан ат у ка лі ю . SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8164 Spiraea japonica `Macrophylla´, що були оброблені порошком перманганату калію, мали найвищу вкорінюваність – 81% та високі біометричні показники – загальна довжина придаткових коренів – 108,3 см, приріст надземних пагонів – до 5,5±1,2 см. При обробці живців стимуляторами росту укорінюваність живців W. × hybrida `Bristol Ruby´ була в межах 62 – 69%, а живців W. praecox – від 78 до 100%. Живці, що були оброблені спиртовими розчинами ІОК та ІМК, мали більш розвинену кореневу систему з коренями І – ІІ порядків, а живці W. praecox мали навіть корені ІІІ порядку кількістю 10,3±1,2 шт. і довжиною 6,4±0,8 см у варіанті з використанням спиртового розчину ІОК. Надземний приріст пагонів був також максимальним у живців, що були оброблені спиртовим розчином ІОК: 2,1±0,9 см у живців W. × hybrida `Bristol Ruby´ та 1,2±0,8 см у живців W. praecox. Найбільш ефективним був спиртовий розчин ІОК і для живців Physocarpus opulifolius `Luteus´. Живці, що були оброблені спиртовим розчином ІОК, мали високий відсоток укорінюваності – 70%, розгалужену кореневу систему з коренями І – ІІІ порядків та надземний приріст до 9,2±1,3 см. В контрольному варіанті живці мали досить розвинену кореневу систему з коренями І – ІІ порядків, надземний приріст пагонів до 5,2±1,1 см, але значно менший відсоток вкорінюваності – 25%. Заслуговують уваги результати досліджень щодо вкорінення живців двох декоратив- них зеленолистих культиварів роду Berberis L. : B. thunbergii DC. `Erecta´ та B. thunbergii `Green Carpet´. Найвищий відсоток укорінюваності живців B. thunbergii ̀ Erecta´ був 43%, живців B. thunbergii `Green Carpet´ – 80%. Всі живці мали добре розвинену кореневу систему: живці, що були оброблені стимуляторами росту, з коренями І – ІІ порядків (живці B. thunbergii `Erecta´– І – ІІІ порядків після обробки спиртовим розчином ІМК); надземний приріст пагонів до 5,2±1,3 см мали лише живці B. thunbergii `Green Carpet´, що були оброблені стимуляторами росту. За літературними даними [1,9], здерев’янілі живці частіше заготовляють з визрілих однорічних пагонів. Іноді використовують пагони дво-, трирічні і більшого віку в залежності від виду рослин, для яких характерна наявність готових кореневих зачатків, які формуються в здерев’янілих пагонах на материнських рослинах на другий, третій та наступні роки [5, 6, 10]. Для порівняння ризогенезу здерев’янілих живців з одно- та дворічних пагонів заготовляли їх з маточних рослин в фазу початку фізіологічної активності. Аналіз цих даних показав, що здатність до формування придаткових коренів у живців кожного таксону проявляється по-різному і знаходиться в певній залежності від віку пагонів. Так, живці з однорічних пагонів Philadelphus coronarius `Dianthiflora` та Ph. lemoinei `Avalaпche` проявили низьку регенераційну здатність і не формували придаткових коренів як в контролі, так і при обробці їх стимуляторами. Лише живці з дворічних пагонів у Ph. coronarius `Dianthiflora` мали укорінюваність 25,8%, загальну довжину коренів 11,4±3,2 см, а приросту надземних пагонів не було. У живців з дворічних пагонів Ph. lemoinei `Avalaпche` при обробці їх спиртовим розчином ІМК біометричні показники були найкращі – укорінюваність досягала 55,7 %, загальна довжина придаткових коренів 28,6±3,1см, а надземний приріст – 4,7±0,8 см. У живців Aronia melanocarpa придаткові корені формувалися як з однорічних, так і з дворічних пагонів. Але у живців з дворічних пагонів був більший відсоток укорінюваності, тривалість вкорінення коротшою, а розвиток кореневої системи значно кращим. Наприклад, якщо у живців з дворічних пагонів A. melanocarpa (після обробки ІМК) приріст надземних пагонів досягав 7,8±2,6 см, тоді як у живців з однорічних пагонів становив лише 1,2± 0,6 см. У культиварів Deutzia longifolia Franch. `Sessilifera`, D. scabra Thunb. `Candidissima`, D. scabra`Plena` живці в усіх досліджуваних варіантах, незалежно від віку пагонів мали високі показники надземного приросту, відсотку укорінюваності та розвитку придаткових SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2008, вып. 8 165 коренів. Але кількість коренів, загальна довжина та надземний приріст були більшими у живців з дворічних пагонів. Визначено, що більш високу коренеутворюючу здатність проявили живці з дворічних пагонів майже у всіх досліджених видів і культиварів деревних листяних кущів. Після висаджування вкорінених живців в травні місяці на дорощування майже всі досліджувані види і культивари на кінець вегетаційного періоду мали добре розвинену кореневу систему, значний приріст надземних пагонів у порівнянні з кореневласними рослинами з літніх живців, і їх можна було висаджувати на постійне місце зростання. Отже, для отримання масового садивного матеріалу малопоширених високодекора- тивних листяних кущів у Донбасі слід використовувати живцювання здерев’янілими живцями з однолітніх пагонів як один з основних прийомів, що прискорює вирощування садивного матеріалу та дозволяє більш ефективно використовувати площі теплиць для живцювання. Значно вищі показники ризогенезу мали живці з одно- та дворічних пагонів після обробки їх стимуляторами. 1. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой. – Киев: Наук. думка, 1993. – 94 с. 2. Довбиш Н.Ф. Регенераційна здатність деяких деревних рослин // Укр. ботан. журн. – 2000. – 57, № 2 . – С. 201–206. 3. Довбиш Н.Ф., Шпакова О.Г., Малина Н.Г., Хархота Л.В. Досвід вивчення прискореного розмноження інтродукованих деревних рослин в Донецькому ботанічному саду НАН України // Промышленная ботаника. – 2004. – Вып.4. – С.125–130. 4. Довбиш Н.Ф. Аналіз даних стеблового живцювання інтродукованих деревних листяних рослин з високою регенераційною здатністю // Відновлення порушених природних екосистем. Матер. міжнарод. наук. конф. – Донецк: Б.в., 2002. – С. 125–127. 5. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. – Киев: Наук. думка, 1982. – 288 с. 6. Любинский Н.А. Физиологические основы вегетативного размножения растений. – Киев: Изд-во АН УССР, 1957. – 223 с. 7. Олейник Н.А., Кудина Г.А., Довбыш Н.Ф. Приемы ускоренного размножения декоративных видов жимолости //Интродукция и акклиматизация растений. – 1995. – Вып. 24. – С. 85–89. 8. Поляков А.К., Суслова Е.П., Терещенко С.И. и др. Видовой состав городских насаждений юго-востока Украины и перспективы его обогащения // Матер. ХІІ з’їзду Укр. ботан. т-ва (м. Одеса, 15–18 травня 2006 р.) – Одеса: Б.в., 2006. – С. 358. 9. Правдин Л.Ф. Вегетативное размножение растений – Л.: Сельхозгиз, 1938. – 232 с. 10. Турецкая Р.Х. Физиология действия стимуляторов роста при размножении растений черенками // Успехи соврем. биологии. – 1955. – 40, №1. – С. 69–77. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 4.06.2008 УДК 631.535: 581.144.2: 635.976 (477.60) РИЗОГЕНЕЗ СТЕБЛОВИХ ЗДЕРЕВ’ЯНІЛИХ ЖИВЦІВ ДЕКОРАТИВНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ КУЩОВИХ РОСЛИН У ДОНБАСІ Л.В. Хархота, Н.Ф. Довбиш Донецький ботанічний сад НАН України Викладено результати досліджень розмноження здерев’янілими стебловими живцями декоративних малопоширених кущів у Донбасі. Визначено, що живцювання їх здерев’янілими живцями з обробкою розчинами стимуляторів росту в оптимальних концентраціях та експозиціях є одним із основних прийомів, що значно прискорює вирощування масового садивного матеріалу цих декоративних кущів та дозволяє більш ефективно використовувати площі теплиць для живцювання. UDC: 631.535: 581.144.2: 635.976 (477.60) RHIZOGENY OF WOODY STEM CUTTINGS OF THE ORNAMENTAL LESS-COMMON SHRUBS IN DONBASS L.V. Kharkhota, N.F. Dovbysh Donetsk Botanical Gardens, Nat.Acad.Sci. of Ukraine The results of research on the ornamental less-common shrubs propagation by the woody stem-cuttings in Donbass are presented. The research has shown that woody cutting of these shrubs combined with treatment with оptimum concentrations of growth-stimulator solutions at an optimum exposure time is one of the best ways to accelerate growing of mass planting material and to use the glasshouses area for stem-cutting more effectively.

Ризогенез стеблових здерев’янілих живців декоративних малопоширених кущових рослин у Донбасі

Репозитарії

Схожі ресурси