Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь)
У статті порушується проблема специфіки функціонування народного віршування у піснях Житомирщини за збіркою «Пісні рідного села» в упорядкуванні А. Путя. Проаналізовано особливості ритміки, рими, строфіки та фоніки різних жанрів. Розраховано на фольклористів, літературознавців та всіх любителі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94981 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) / Н. Бобровницька // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 718-721. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94981 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-949812025-02-23T17:29:28Z Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) On some peculiarities of versification in folk songs (after Songs of native village, a collection compiled by A. Put’) Особенности стихосложения народных песен (по сборнику «Песни родной деревни», сост. А. Путь) Бобровницька, Н. Статті У статті порушується проблема специфіки функціонування народного віршування у піснях Житомирщини за збіркою «Пісні рідного села» в упорядкуванні А. Путя. Проаналізовано особливості ритміки, рими, строфіки та фоніки різних жанрів. Розраховано на фольклористів, літературознавців та всіх любителів народної поезії. The article has thrown light upon a problem of specifics in functioning of folk versification presented by the songs of Zhytomyr land after Songs of native village, a collection compiled by A. Put’. The features of rhythm, rhyme, strophic and phonics traits of different genres have been analyzed. It is counted on specialists in folk-lore, literary critics and all folk poetry lovers. В статье рассматривается проблема специфики функционирования народного стихосложения в песнях Житомирского края по сборнику «Песни родной деревни», составитель А. Путь. Проанализировано особенности ритмики, рифмы, строфики и фоники разных жанров. Рассчитано на фольклористов, литературоведов и всех любителей народной поэзии. 2013 Article Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) / Н. Бобровницька // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 718-721. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94981 uk Народознавчі зошити application/pdf Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Бобровницька, Н. Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) Народознавчі зошити |
| description |
У статті порушується проблема специфіки функціонування
народного віршування у піснях Житомирщини за збіркою
«Пісні рідного села» в упорядкуванні А. Путя. Проаналізовано особливості ритміки, рими, строфіки та фоніки різних жанрів. Розраховано на фольклористів, літературознавців
та всіх любителів народної поезії. |
| format |
Article |
| author |
Бобровницька, Н. |
| author_facet |
Бобровницька, Н. |
| author_sort |
Бобровницька, Н. |
| title |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) |
| title_short |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) |
| title_full |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) |
| title_fullStr |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) |
| title_full_unstemmed |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) |
| title_sort |
особливості віршування народних пісень (за збіркою «пісні рідного села», уклад. а. путь) |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94981 |
| citation_txt |
Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. А. Путь) / Н. Бобровницька // Народознавчі зошити. — 2013. — № 4 (112). — С. 718-721. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT bobrovnicʹkan osoblivostívíršuvannânarodnihpísenʹzazbírkoûpísnírídnogoselaukladaputʹ AT bobrovnicʹkan onsomepeculiaritiesofversificationinfolksongsaftersongsofnativevillageacollectioncompiledbyaput AT bobrovnicʹkan osobennostistihosloženiânarodnyhpesenposbornikupesnirodnojderevnisostaputʹ |
| first_indexed |
2025-11-24T03:59:33Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:59:33Z |
| _version_ |
1849642737680252928 |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
© Н. БОБРОВНИЦЬКА, 2013
Наталія БОБРОВНИЦЬКА
ОСОБЛИВОСТІ ВІРШУВАННЯ
НАРОДНИХ ПІСЕНЬ
(за збіркою «Пісні рідного села»,
уклад. А. Путь)
У статті порушується проблема специфіки функціонування
народного віршування у піснях Житомирщини за збіркою
«Пісні рідного села» в упорядкуванні А. Путя. Проаналі-
зовано особливості ритміки, рими, строфіки та фоніки різ-
них жанрів. Розраховано на фольклористів, літературо-
знавців та всіх любителів народної поезії.
Ключові слова: народне віршування, ритмічна структура,
віршовий розмір пісні, рима, строфіка, фоніка народного
віршування.
Пісня — унікальне джерело пізнання для фолькло-
ристів та етнологів, істориків і соціологів, які ви-
вчають складні життєві процеси становлення світогля-
ду народу, його самобутні звичаї і вірування. Кожна
нова епоха в історії народу приносила нові пісні, спри-
чинювала появу нових фольклорних жанрів, де відби-
валися особливості побуту і суспільні відносини.
Збирання, записування та дослідження особливос-
тей українських народних пісень: їх змісту, тематики,
образів, поетики є справою багатьох фольклористів,
як сучасників, так і дослідників ХІХ—ХХ століття.
Досі вийшло у світ багато різноманітних збірок,
серед яких і регіональні, що репрезентують фоль-
клор конкретної місцевості. Житомирщина — уні-
кальний край із погляду збереження архаїчних форм
традиційної творчості, зокрема і пісенної.
Систематичне записування і вивчення фольклору
Житомирщини розпочалося у другій половині ХІХ ст.
Серед записувачів і дослідників цього краю багато
письменників, філологів, а також людей, які за ро-
дом своїх занять і професійних уподобань далекі від
філології, але залюблені в пісні. До них належить
укладач збірки «Пісні рідного села» Андрій Леонті-
йович Путь (кандидат біологічних наук АН УРСР).
Його родина була однією з найспівучіших у селі Рай-
ках Бердичівського району, що на Житомирщині.
А. Путь записав кілька сотень народних пісень з
мелодіями. До збірки ввійшли тільки ті, що відомі
лише в Райках або в найближчих околицях і станов-
лять особливий інтерес як для фольклористів, так і
для шанувальників народної пісенності взагалі. Ма-
теріали майже повністю охоплюють жанровий спектр
українського пісенного фольклору. Сюди ввійшли
зразки календарно-обрядового циклу, історичні й
козацькі, чумацькі, рекрутські й солдатські, побу-
тові пісні. Подано також жартівливі народні роман-
си, складені на слова відомих і невідомих поетів.
До невеликої збірки М. Гордійчук написав вступ-
ну статтю «Пісні в записах Андрія Путя», в якій він
розповідає про укладача, його працю та записи пісень,
про представлені жанри. Вийшла й невелика замітка-
рецензія Й. Федаса перед статтею «Досліджуєть-
ся… казка» в газеті «Друг читача», де вказано, що
збірка є значним фольклорним здобутком, також пе-
рераховано жанри збірки. Ніяких зауважень щодо
особливостей їх віршування у рецензіях немає. Тим
цікавішим є аналіз обраної збірки з цього погляду.
Ми проаналізували календарно-обрядові,
соціально-побутові та побутові пісні збірки за таки-
719Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. а. Путь)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
ми параметрами: особливості ритміки, рими, стро-
фіки та фоніки. Виявили ряд рис віршування, спіль-
них для кожного з жанрів та всіх пісень загалом.
З’ясували й відмінні особливості кожного з них.
Календарно-обрядова лірика аналізованої збірки
має як ряд спільних для всіх творів особливостей,
так і відмінні риси. Спільними переважно є особли-
вості строфіки, а саме тип римування — суміжне та
дворядкова строфічна будова у більшості пісень усіх
циклів. Також рима або за її відсутності клаузули пе-
реважно жіночі і чоловічі, або жіночо-чоловічі, якщо
рима є, то вона найчастіше точна, іменникова, дієс-
лівна або поєднуються ці дві. Рідше з’являються
дактилічні рими або клаузули. Часто у піснях зустрі-
чається і внутрішня рима. Наприклад, у веснянці
«Ой травко-муравко» (курсив наш. — Н. Б.):
— Ой травко-муравко,
Чом же ти не зеленая?
Чи коники потоптали?
Чи гусоньки пощипали? [5, с. 7].
А далі ще: жовтими-золотими, личаними-
рядняними. Теж саме у колядках «Бігла теличка із
березничка», яка названа за першим рядком, «Ой
під вербою, під похильною» (вербою-похильною,
грає-співає, любила-купила, любила-зробила,
любила-навчила, паниче-хлопче.)
У багатьох піснях серед фонологічних особливос-
тей асонанс «а»-«о», рідше «и». Характерні також
повтори окремих слів, словосполучень чи й цілих
рядків, особливо повторення останнього рядка по-
передньої строфи у першому рядку наступної.
Відмінними рисами веснянок, купальських, коля-
док та щедрівок є їх ритмічна будова. У веснянках
переважає шести- або восьмискладник різної будо-
ви (3+3), (4+2), (2+4), (4+4), також вони поєд-
нуються. Іноді вони змінюються три-, п’яти-, семи-
чи дев’ятискладником у окремих рядках.
Веснянка «А ми поле виорем» схожа за типом з «А
ми просо сіяли». Ще О. Потебня у першому томі мо-
нографії «Пояснення малоросійських та споріднених
народних пісень» зазначав, що розмір пісні «А ми про-
со сіяли» є (4+3+3) [6, с. 45]. Купальські пісні в ана-
лізованому збірнику мають в основному розмір (5+4)2,
крім пісні «Ой за гору сонечко сідає» розмір (4+4+3)2,
за винятком 1-го і 4-го рядків, в останніх трьох зміню-
ється на (4+4+4). О. Потебня у згаданій праці зау-
важував, що розмір (5+4)2, в якому другий метр може
розтягуватись до п’яти складів, настільки ж характер-
ний для весняних і літніх дівочих пісень, як розмір
(5+5)2 з приспівом — для колядок [6, с. 231].
О. Потебня у другому томі праці «Пояснення мало-
російських та споріднених народних пісень» підкреслю-
вав, що вірш малоруської колядки, частково й однако-
вої за змістом щедрівки є (5+5) з приспівом [10, с. 1].
У збірці А. Путя рефрен переважно чотирискладовий,
хоча О. Потебня писав, що приспів може починатися з
чотирьох-, п’яти- чи трискладової стопи. Він поділяв
будову приспіву на три типи. Перший з яких рефрен,
що складається з чотирьох складів, наприклад «Ой дай
Боже» [10, с. 1], — саме таким є він у аналізованій збір-
ці пісень. Винятком є лише колядка «Бігла теличка із
березничка» розмір (5+5)+4+(4+5)+4+7*4+
4+(4+4). Наведена тільки одна щедрівка, розмір якої
визначається як (4+4).
Соціально-побутові пісні збірки поділені так: іс-
торичні й козацькі, чумацькі, рекрутські й солдат-
ські. Всі вони мають як спільні, так і відмінні риси.
Простежимо їх особливості.
Історичним та козацьким пісням збірки притаман-
ні такі спільні риси: переважно дворядкова або чо-
тирирядкова строфічна будова, римування суміжне
або перехресне у чотирирядкових строфах. Рима пе-
реважно жіноча, хоча подекуди з’являються чолові-
ча, дактилічна, жіночо-чоловіча, найчастіше
іменниково-дієслівна, не завжди точна (особливо у
чотирирядкових строфах). Наприклад, у пісні «Ой
з-за лісу, з-за чорного» (курсив наш. — Н. Б.):
Ой з-за лісу, з-за чорного,
З-за темного гаю.
Ой крикнули козаченьки:
«Втікаймо, Нечаю!» [6, с. 26].
Ми виділили лише точну риму, два ж рядки не ри-
муються між собою. Те ж саме й у «Я сьогодні тута»,
«По городку ходжу», «Ой чи будеш, дівчинонько»,
«Тиха вода, тиха вода» та інші.
Фонологічному рівню властиві асонанси «а»-«о»,
«и». Властиві численні повтори слів, словосполучень
і навіть цілих рядків, а також вживання зменшено-
пестливої лексики, які впливають на розмір пісні та
частково на її строфічну будову.
Відрізняються пісні розміром, який коливається від
п’ятискладника до шістнадцятискладника різної будо-
ви. В одній пісні може поєднуватись кілька розмірів, на-
приклад, шести- та восьмискладник, дванадцяти- і чо-
Наталія БОБРОвНИцЬка720
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
тирнадцятискладник будови (6+6)+ (8+6), чотирнад-
цяти- і шістнадцятискладник типу (8+6)+(10+6).
Чумацьким, рекрутським та солдатським пісням
збірки притаманні такі спільні риси: особливості рими,
переважно жіночої, хоча двом останнім жанрам при-
таманні також дактилічні та чоловічі клаузули. Зовніш-
ня рима найчастіше іменниково-дієслівна та не завжди
точна, іноді відсутня взагалі, через що і тип римуван-
ня точно визначити неможливо. На рівні строфіки най-
частіше зустрічається чотирирядкова строфа з риму-
ванням типу абвб, хоча іноді повтор рядків двічі спри-
чиняє появу трирядкової (замість дворядкової) і
відповідно тип римування ааа ббб і т. д., або ж з чоти-
рирядкової строфи утворюється шестирядкова. Дуже
часто на ритмічну будову пісень, їх розмір впливає
вживання вигуків «гей», «ой» («Ой чумаче, чумаче»,
«Ой горе тій чайці», «Ой у полі та два явори», «Синє
море засинілося», «Ти, береза, суха, не зелена», «Ой
у полі, в полі», «Ой поля ж ви, поля», «Ой за двором,
за двором»), а в деяких він повторюється в кожній
строфі та півстрофі. Наприклад, у пісні «Ой наорали
та насіяли» (курсивна розмітка наша. — Н. Б.):
Ой наорали та насіяли,
Нікому збирати.
Ой поїхали та чумаченьки
В Молдаву гуляти [6, с. 47].
Багатьом чумацьким, рекрутським та солдатським
пісням, як і історичним, властиве вживання зменшено-
пестливої лексики, а також повної нестягненої або не-
повної стягненої форми прикметників, дієприкметни-
ків, займенників, що характерно для народнопоетич-
ної мови. Щодо фонологічного рівня, то переважній
більшості пісень вказаних жанрів властиві асонанси
«а»-«о», рідше «и»-«і» та алітерація шиплячих, свис-
тячих, а в рекрутських та солдатських ще й «р».
Відрізняється ритмічна будова пісень. Найчасті-
ше в одній пісні поєднується кілька розмірів. У цих
жанрах зустрічаються розміри від шести-, семи-,
восьми-, дев’яти- до тринадцятискладників різної
будови, проте найчастіше вжито десяти- та дванад-
цятискладники, які поєднуються з іншими.
До побутових ввійшли пісні про кохання та жар-
тівливі. Розглянемо кожен жанр окремо.
Пісням про кохання збірки притаманні такі спіль-
ні риси: кінцева рима переважно жіноча, хоча зустрі-
чаються чоловічі та жіночі клаузули, дієслівно-
іменникова, переважно точна. Фонологічні особли-
вості теж об’єднують спільними ознаками асонансу
«а», «о», «е» та алітерації найчастіше шиплячих. На
строфічну будову впливає повтор тих чи інших ряд-
ків однієї строфи. Найчастіше тут зустрічається чо-
тирирядкова або шестирядкова строфа, яка утворю-
ється саме завдяки повторам рядків. Римування пе-
реважно перехресне типу абвб гдед або абвбвб і т. д.
(«Ой ти, дівчино», «Зозуля кувала», «В кінці гре-
блі шумлять верби», «Ой одну люблю, другу люблю»
та інші). Хоча є пісні і з суміжним («Попід мостом
трава росла») або потрійним римуванням («Чого, со-
ловей, не рано встаєш»), а зустрічаються й такі, де
змінюється кілька типів римування. У пісні «Журба
ж мене сушить» тип римування не є чистим, зміню-
ється з перехресного на всеохоплююче або суміжне.
Є також пісні, в яких через відсутність кінцевої
рими тип римування практично визначити немож-
ливо, як от «Зайшло сонце, зайшло ясне»:
Зайшло сонце, зайшло ясне
За сад-виноград…
Цілуйтеся, милуйтеся
Цей останній раз [6, с. 67],
але в цій пісні присутня внутрішня рима (курсив
наш. — Н. Б.).
Відмінним є віршовий розмір пісень: від восьми- до
п’ятнадцятискладника з різною будовою. В основно-
му в одній пісні — один розмір, подекуди поєднуєть-
ся два, але бувають і такі, де розмір відрізняється май-
же в кожній строфі, наприклад, у пісні «Ой учора
орав» віршовий розмір змінюється, з десяти-, одинад-
цяти- на дванадцятискладник, або навпаки, з різною
будовою. Для дотримання того чи іншого розміру най-
частіше вживається зменшено-пестлива лексика, а та-
кож стягнені чи нестягнені форми прикметників.
Жартівливим пісням Житомирщини у збірці, укладе-
ній А. Путем, властиві такі спільні риси: рими переваж-
но жіночі або жіночо-чоловічі, іменниково-дієслівні, пе-
реважно точні. Чотири- або шестирядкова строфічна бу-
дова. Римування може бути як перехресним типу абвб
(«Ой зацвіла синя квітка») або абаб («Якби я був пол-
тавським соцьким»), так і суміжним та навіть суцільним
аааа ББББ («Пішов би я погуляв» та «Ой мати, мати,
мати»). Зустрічаються також внутрішні рими, як от у
пісні «Вітер віє, сонце гріє» (курсив наш. — Н. Б.):
…Молотити, ні косити,
Жати не нагнеться… [6, с. 129].
721Особливості віршування народних пісень (за збіркою «Пісні рідного села», уклад. а. Путь)
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013
Відмінним є віршовий розмір: від восьми- до сім-
надцятискладника, на нього впливають подвійні по-
втори рядків або півстроф. Характерним є те, що на
відміну від ліричних пісень тут практично не вжива-
ється зменшено-пестлива лексика та стягнені або не-
стягнені форми прикметників, дієприкметників тощо.
Кожен із проаналізованих жанрів народних пісень
Житомирщини у збірці, укладеній А. Путем, має свої
відмінні риси у ритмічному малюнку, особливостях
рими, строфіки та фоніки. Найчастіше ці відмінності
виявляються саме у віршовому розмірі пісень. Навіть
пісні одного жанру відрізняються за розміром. Якщо
у календарно-обрядовій ліриці можна виділити хоча
б ряд пісень (тут купальських) зі спільним розміром,
то у соці ально-побутовому циклі та у побутових піс-
нях вони різко відрізняються. Це спричинено тим, що
у перших з названих, стабілізує обряд, в соціально-
побутових передається життя тих чи інших верст на-
селення, тому не завжди можливо дотримуватись роз-
міру, а в ліриці про кохання взагалі важко, бо тут кож-
не слово — відображення тонких відтінків почуттів,
емоцій, які переживають закохані.
Спільними ознаками всіх циклів можна назвати осо-
бливості рими, найчастіше вона жіноча або жіночо-
чоловіча, іменникова, дієслівна або їх поєднання, не за-
вжди точна. У строфіці теж багато спільного, найчасті-
ше зустрічаються пісні з чотири- чи шестирядковою
строфічною будовою. Відмінними є лиш пісні календарно-
обрядового циклу, де переважає дворядкова строфічна
будова. Римування, в основному, перехресне типу абаб
за умови точної рими, та абвб, якщо кінцева рима не-
точна, або суміжне аа бб тощо. Спільними є й фоноло-
гічні риси. Найчастіше пісням усіх циклів притаманні
асонанси «а»-«о», рідше «и»-«і» та інші. Своєрідною
є й алітерація: чумацьким пісням характерна, наприклад,
шипляча на «ч», «ш», а пісням про кохання «л», «р».
Отже, твори збірки «Пісні рідного села», укладе-
ної А. Путем, хоч різняться за змістом, мають бага-
то як відмінних, так і спільних рис у своїй внутрішній
поетичній будові. Спостереження над особливостями
віршування народних пісень поглиблює розуміння
жанрової специфіки, змісту творів, динаміки функці-
онування традиційної нематеріальної культури.
1. Білоус Н.М. Земля їх наша народила (з фольклорних
записів на Житомирщині) / Н.М. Білоус // Полісь-
кий дивосвіт. Література рідного краю: Житомирщи-
на : посібник-хрестоматія : в 2-х ч. — Ч. І: Критичний
огляд / за ред. канд. пед. наук С.О. Пультера. — Жи-
томир, 2000. — С. 30—37.
2. Бурячок а.а. Словник українських рим / Буря-
чок А.А., Гурин І.І. ; відпов. ред. Е.П. Кирилюк. —
К. : Наукова думка, 1979. — 338 с.
3. качуровський і. Строфіка / Ігор Качуровський. —
К. : Либідь, 1994. — 272 с.
4. качуровський і. Фоніка / Ігор Качуровський. —
Мюн хен, 1984. — 208 с.
5. колесса Ф.М. Ритміка українських народних пі-
сень // Колесса Ф.М. Музикознавчі праці. — К. :
Наукова думка, 1970. — 415 с.
6. Пісні рідного села / упоряд. А. Путь. — К. : Мисте-
цтво, 1987. — 151 с.
7. Потебня а.а. Объяснение малорусских и сродных пе-
сен: Веснянки / А.А. Потебня. — Варшава, 1883. —
Т. 1. — 274 с.
8. Потебня а.а. Объяснение малорусских и сродных песен:
Колядки и щедровки. — Варшава, 1887. — Т. 2. — 810 с.
9. Словник тропів і стилістичних фігур / авт.-уклад.
В.Ф. Святовець. — К. : Академія, 2011. — 172 с.
10. Федас Й. Досліджується… казка / Й. Федас //
Друг читача. — 1987. — 30 липня. — С. 6
11. Штокмар М.П. Исследования в области русского
народного стихосложения / М.П. Штокмар. — М. :
Изд-во Академии наук СССР, Институт мировой
литературы им. А.М. Горького, 1952. — 424 с.
Natalia Bobrovnytska
ON SOME PECULIARITIES
OF VERSIFICATION IN FOLK SONGS
(after Songs of native village, a collection compiled by A. Put’)
The article has thrown light upon a problem of specifics in func-
tioning of folk versification presented by the songs of Zhytomyr
land after Songs of native village, a collection compiled by
A. Put’. The features of rhythm, rhyme, strophic and phonics
traits of different genres have been analyzed. It is counted on
specialists in folk-lore, literary critics and all folk poetry lovers.
Keywords: folk versification, rhythmic structure, verse size of
song, rhyme, strophica, phonics of folk versification.
Наталия Бобровницкая
ОСОБЕННОСТИ СТИХОСЛОЖЕНИЯ
НАРОДНЫХ ПЕСЕН
(по сборнику «Песни родной деревни», сост. А. Путь)
В статье рассматривается проблема специфики функциони-
рования народного стихосложения в песнях Житомирского
края по сборнику «Песни родной деревни», составитель
А. Путь. Проанализировано особенности ритмики, рифмы,
строфики и фоники разных жанров. Рассчитано на фолькло-
ристов, литературоведов и всех любителей народной поэзии.
Ключевые слова: народное стихосложение, ритмическая
структура, стиховой размер песни, рифма, строфика, фо-
ника народного стихосложения.
|