Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.

Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.

У статті на основі архівних матеріалів розгляда- ється душпастирство ченців-домініканців як основний аспект їхньої діяльності у парафії cв. Стефана в містечку Золотий Потік (нині Бучацького р-ну Тернопільської обл.) та навколишніх селах у XVIIIст. Увагу зосереджено на виконанні чинів хрещення,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Лоштин, Н.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2013
Schriftenreihe:Народознавчі зошити
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94994
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. / Н. Лоштин // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 839-851. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-94994
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-949942025-02-09T09:54:23Z Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. Pastoral care of the monks of the monastery of St. Stephen in the town of Zolotyi Potik in the XVIII century Пастырская деятельность монахов монастыря Св. Стефана в городке Золотой Поток в XVIII ст. Лоштин, Н. Статті У статті на основі архівних матеріалів розгляда- ється душпастирство ченців-домініканців як основний аспект їхньої діяльності у парафії cв. Стефана в містечку Золотий Потік (нині Бучацького р-ну Тернопільської обл.) та навколишніх селах у XVIIIст. Увагу зосереджено на виконанні чинів хрещення, шлюбу, поховання, сповіді, а також на відправленні богослужінь. Автор звертає увагу також на практику надання імен під час хрещення. Based on archival sources, this article has brought an outline of pastoral care by Dominican monks as a principal aspect of their activity in the parish of St. Stephуn, the town of Zolotyi Potik (now Buchach region, Ternopil obl.) and surrounding villages during the XVIII century. Attention has been paid to the service of such sacraments as baptisms, marriages, burials, confessions and public worships. The author has also attracted the readers’ attention to the practice of giving names in the course of baptism. В статье на основании архивных материалов рассматривается пастырство монахов-доминиканцев как основной аспект их деятельности в приходе cв. Стефана в городке Золотой Поток (ныне Бучачского р-на Тернопольской обл.) и окрестных селах в XVIII в. Внимание сосредоточено на выполнении чинов крещения, брака, погребения, исповеди, а также отправке богослужений. Автор обращает внимание также на практику наречения при крещении. 2013 Article Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. / Н. Лоштин // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 839-851. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94994 uk Народознавчі зошити application/pdf Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Лоштин, Н.
Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
Народознавчі зошити
description У статті на основі архівних матеріалів розгляда- ється душпастирство ченців-домініканців як основний аспект їхньої діяльності у парафії cв. Стефана в містечку Золотий Потік (нині Бучацького р-ну Тернопільської обл.) та навколишніх селах у XVIIIст. Увагу зосереджено на виконанні чинів хрещення, шлюбу, поховання, сповіді, а також на відправленні богослужінь. Автор звертає увагу також на практику надання імен під час хрещення.
format Article
author Лоштин, Н.
author_facet Лоштин, Н.
author_sort Лоштин, Н.
title Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
title_short Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
title_full Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
title_fullStr Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
title_full_unstemmed Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст.
title_sort душпастирська діяльність ченців монастиря св. стефана в містечку золотий потік у xviii ст.
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2013
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/94994
citation_txt Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. / Н. Лоштин // Народознавчі зошити. — 2013. — № 5 (113). — С. 839-851. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
series Народознавчі зошити
work_keys_str_mv AT loštinn dušpastirsʹkadíâlʹnístʹčencívmonastirâsvstefanavmístečkuzolotijpotíkuxviiist
AT loštinn pastoralcareofthemonksofthemonasteryofststepheninthetownofzolotyipotikinthexviiicentury
AT loštinn pastyrskaâdeâtelʹnostʹmonahovmonastyrâsvstefanavgorodkezolotojpotokvxviiist
first_indexed 2025-11-25T14:17:29Z
last_indexed 2025-11-25T14:17:29Z
_version_ 1849772212787085312
fulltext ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Домініканський орден на українських етнічних землях бере свої початки у XIII ст. У 1612 р. було засновано Руську провінцію ордену 1, яка отри- мала покровительство св. Яцека Одровонжа. Утворення Руської провінції домініканського ор- дену сприяло збільшенню кількості монастирів на територіях, які вона охоплювала. У XVII ст. у ме- жах Львівської архідієцезії було утворено 16 кон- вентів 2 домініканців [18, s. 304]. Фундаторами більшості нових монастирів виступають польські шляхетські роди. Одним з фундаторів нових мо- настирів був рід Потоцьких. Брацлавський воєво- да Ян Потоцький виступив фундатором монасти- ря у Латичові. Станіслав «Ревера» Потоцький та- кож виступив ініціатором заснування монастиря в Панівцях [17, s. 418]. Фундатором монастиря cв. Стефана ордену домініканців у містечку Золо- тий Потік був брат Яна Потоцького, брацлавський воєвода Стефан Потоцький. Стефан Потоцький (1568—1631 рр.) — ста- роста фелінський і кам’янецький, брацлавський во- євода. У 1608 р. він разом з дружиною профінан- сував будівництво костела отців-домініканців [1, арк. 3 зв]. Однак Анджей Ліпскі, автор біографії Стефана Потоцького, зазначив, що монастир було засновано в 1604 р. [20, s. 175]. Це датування по- дали також Петро Тадеуш Столярский у своїй статті [23, s. 130] і Томаш Генрик Скшип’єцький у книжці про Золотий Потік [22, s. 206]. Томаш Зауха, посилаючись на Шимона Окольського, по- яснив різницю у датуванні тим, що в акті фунда- ції, який було видано в 1608 р., про місце монас- тиря значиться: «На якому отці зараз будуються і проживають» [24, s. 187]. Юзеф Крентош не за- значив конкретної дати, а подав лише першу за- гальну згадку про монастир — поч. XVII cт. [18, s. 302]. Найприйнятнішою датою його заснуван- ня вважатимемо, все ж, 1608 р., тобто рік видачі фундаційного акту. На першу половину XVII ст. припадає активний розвиток парафіяльної мережі на теренах Львівської архідієцезії. Нові парафії утворювались двома шля- 1 Внаслідок Люблінської унії (1569 р.), коли Польща і Литва стали об’єднаною державою — Річчю Поспо- литою, більшість українських земель (Підляшшя, Во- линь, Поділля, Брацлавщина, Київщина) відійшли до Польщі. — Прим. ред. 2 Конвент — назва виборчих органів з особливими зако- нодавчими повноваженнями. — Прим. ред.© Н. ЛОШТИН, 2013 Назарій ЛОШТИН ДУШПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕНЦІВ МОНАСТИРЯ СВ. СТЕФАНА В МІСТЕЧКУ ЗОЛОТИЙ ПОТІК у XVIII ст. У статті на основі архівних матеріалів розгляда- ється душпастирство ченців-домініканців як осно- вний аспект їхньої діяльності у парафії cв. Стефана в містечку Золотий Потік (нині Бучацького р-ну Тернопільської обл.) та навколишніх селах у XVIII ст. Увагу зосереджено на виконанні чинів хрещення, шлюбу, поховання, сповіді, а також на відправленні богослужінь. Автор звертає увагу також на практи- ку надання імен під час хрещення. Ключові слова: домініканці, парафіяльні книги, душпастирство, хрещення, шлюб, поховання, сповідь. Назарій лОШТИН840 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 хами: заснування нових та розподіл старих парафій на менші [18, s. 184]. Тоді виникло близько 42 но- вих парафій. Загалом станом на 1765 р. у Львівській архідієцезії було 136 парафій. Часто залучали до парафіяльного душпастирства чернечих орденів. На початку XVII ст. було сім па- рафій при монастирських костелах, а в першій по- ловині XVIII ст. — уже 18 парафіяльних костелів при монастирях [18, s. 226]. Значна кількість цих парафіяльних костелів була саме при домінікан- ських монастирях. Костел при монастирі cв. Стефана в 1653 р. став парафіяльним [24, s. 189]. У XVIII ст. до парафії належали такі населені пункти: Золотий Потік, Со- колів, Скоморохи, Русилів, Сновидів, Костельни- ки, Стінка, Губин, Соколець, Уніж, Возилів, Кос- мерин, Лука. Спершу парафія належала до складу устецько-галицького деканату, а в 1765 р. увійшла до складу новоутвореного бучацького деканату [24,s. 190]. Функції пробоща 3 у парафії cв. Стефа- на виконував пріор 4 монастиря. У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Поспо- литої, внаслідок якого територія парафії св. Сте- фана увійшла до складу Австрійської держави. Йосифінська церковна політика внесла зміни у становище чернечих орденів. Через касацію зни- кла значна кількість чернечих осередків. Ченців вважали непридатними до душпастирської діяль- ності. Однак скорочення кількості парафіяльного духовенства спричинило те, що влада дала згоду на залучення чернечих орденів до парафіяльної служби [19, s. 167]. Незважаючи на касаційний декрет від 14 квітня 1787 р., декільком монастирям вдалось уникнути за- криття, передусім через те, що вони були центрами парафій. Уникли касації монастирі домініканців у Львові, Богородчанах, Чорткові, Єзуполі, Підка- мені, Золотому Потоці, Тернополі [19, s. 261]. * * * Душпастирство є обов’язковим елементом діяль- ності духовних осіб, спрямованим на виконання культових та духовних потреб віруючих. Якщо мо- настирський костел є одночасно і парафіяльним, то 3 Пробощ — настоятель, парох. — Прим. ред. 4 Пріор — у католицькій церкві — настоятель чоловічого монастиря. — Прим. ред. обов’язки ченців монастиря є відповідними до обов’язків пробоща у капітульному костелі [16, s. 715]. До цих обов’язків належить щоденне від- правлення Служби Божої, що включає також спі- вання конвентуальних молитов за фундаторів та усіх доброчинців загалом [16, s. 553]. Також ма- ють відправлятись тихі Служби Божі за новови- свячених єпископів та ін. Пробощем був пріор мо- настиря. Він повинен відправляти молитву за всіх парафіян, вести парафіяльні книги та робити з них витяги [16, s. 562], уділяти віруючим таїнства (хре- щення, євхаристія, священство, сповідь, миропо- мазання, шлюб, єлеопомазання) [16, s. 592]. Має бути обраний пенітенціарій, який має право спові- дати.Однак це право поширюється лише на тери- торію його парафії. На інших парафіях він може сповідати лише своїх парафіян [16, s. 557]. Слід зазначити, що із встановленням австрійської вла- ди у Галичині відбулися зміни й у веденні парафі- яльних книг. Тепер книги виглядали як протоколи, в яких у стовпці вписували відповідні дані. При монастирі св. Стефана діяли два братства. Братства мали на меті поглиблення релігійного життя його членів [18, s. 274]. Центральним пунк- том діяльності були релігійні обряди та молитва. Братства утримували свої вівтарі у костелах чи на- віть окремі каплиці. Ці організації не були закри- тими, а їхні члени могли належати до кількох братств одночасно. Характерним для домініканської душпастирської діяльності був марійний культ. Поширення цього культу відображалось в існуванні братств св. Роза- рію [21, s. 104]. Перша згадка про таке братство при монастирі св. Стефана датується 1654 р., на- ступним роком після утворення парафії. З числа мо- нахів обирався промотор братства. Згідно з дека- натським актом візитації за 1784 р. братство очо- лював шістдесятирічний домініканець Фабіан Годовский [2, арк. 2 зв.]. Окрім братства cв. Розарію, було ще одне об’єднання при парафіяльному костелі. У 1749 р. Підчаший 5 Лівської землі Мазовецького воєводства Йозеф Ширин заснував братство св. Юди Тадея. Душпастриська діяльність ченців-домініканців монастиря св. Стефана відображена лише у 5 Підчаший — придворна службова особа. — Прим. ред. 841Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 XVIII ст., що зумовлено наявністю тогочасних ме- тричних книг, а також книг запису богослужінь та книг запису парафіян, що виконали обряд Вели- кодньої сповіді. Як уже зазначалось, до обов’язків пріора-пробоща належить щоденне відправлення Служби Божої, а також відправлення тихих Служб Божих за парафі- ян, фундаторів, духовенство. Протягом 1756—1766 рр. [4] та 1789— 1800 рр. [3] відправлялись тихі Служби за фун- даторів монастиря Стефана та Марію Потоцьких (28 богослужінь за триместр у 1756—1766 рр. та 25—26 богослужінь за триместр у 1789— 1800 рр.). Разом з ними згадувались їхні діти Пав- ло та Йоан, за яких уже з 1789 р. відправлялись окремі Служби (три та одну за триместр відповід- но). Відправлялись тихі Служби Божі і за інших осіб, зокрема, за Станіслава і Єву Попіські (чо- тири за триместр у перший період й одну у дру- гий), Йозефа Ширина (13 Служб у 1756— 1766 рр., 12 у 1790 р., з 1791 р. по три тихі Служ- би; з 1795 р. згадується і його дружина Урсула), Домініка Домбровського (лише 28 служб у дру- гому триместрі 1758 р., 60 — у третьому триме- стрі 1759 р., 140 богослужінь у першому триме- стрі 1760 р. (аркуші з даними двох наступних три- местрів відсутні); з 1789 р. по три Служби за триместр з перервою в 1795—1797 рр.). Найбіль- ша кількість тихих Служб відправлялась за Ми- колу Потоцького, найбільшого доброчинця монас- тиря: вперше виявляємо згадку про нього в 1763 р, коли у другому триместрі за нього відправлялось 10 богослужінь, у 1766 р. — по 192 богослужін- ня на триместр, а в 1789—1800 рр. — вже по 119 богослужінь за триместр. Тихі Служби Божі відправлялись також за: бла- годійників (currentielemosina; кількість богослужінь не була сталою і коливалась від 16 (найменше) в 1799 р. до 217 (найбільше) в 1763 р.; були випад- ки, коли богослужіння за благодійників не відправ- лялись зовсім (1758—1759 рр.) або у певному три- местрі (наприклад, у першому триместрі 1763 р.)); братів-домініканців у 1789—1800 рр. (чисельність відправлених Служб також не була сталою і коли- валась від однієї на триместр до 80); за парафію в 1756—1766 рр. богослужіння відправлялось лише один раз — у третьому триместрі 1765 р. (12 моли- тов), а вже у 1789—1800 рр. тихі Служби відправ- лялись щотриместру (від двох до 22, однак пере- важно шість богослужінь). В окремі роки відправлялись тихі Служби Божі за хворих (1795 р.), за збіжжя та продовольство (1795—1799 рр.). У 1757 р. одноразово було від- правлено дві тихі Служби за архієпископа, в 1800 р. — за померлого в 1799 р. Папу Пія VI та за обрання нового (Пія VII). * * * Хрещення — це перше таїнство, яке є основним для всіх громадян [16, s. 8]. Було опрацьовано чо- тири метричні книги за 1718—1735 рр. [7], 1736— 1752 рр. [8], 1753—1773 рр. [9] та 1777—1800 рр. [11]. Соціальне походження охрещених встановле- но відповідно до таблиці латинської та польської ста- нової титулатури, що подається у посібнику з гене- алогії [13, c. 71—73]. На основі опрацьованих книг можна встановити такі дані: 1. 1718—1735 рр.: охрещено 433 особи, з них 45 міщанського походження, 102 селянського, одну ремісничого, 29 шляхетського. Походження 256 охрещених не встановлено. Також охрещено од- ного незаконнонародженого (illegitimorum) — у 1728 р.; 2. 1736—1752 рр. (аркуші із записами за 1736— 1738 рр. відсутні): охрещено 305 осіб, з них 38 мі- щанського, 93 селянського, 44 шляхетського похо- дження. У цей період також охрещено двох незакон- нонароджених — у 1744 р. та у 1748 р. Не встановлено походження 130 осіб; 3. 1753—1773 рр.: 492 особи охрещено, зокрема 62 особи міщанського походження, 251 із селянських сімей та 79 із шляхетських. У 1755 р. охрещено одну незаконнонароджену дитину. Не встановлено соці- альне походження 100 осіб; 4. 1777—1800 рр.: охрещено 853 особи, а саме чотири особи міщанського походження, 158 селян- ського та 351 ремісничого. Також охрещено 86 пред- ставників шляхетських родин. Щодо незаконнона- роджених, то в 1787 р. охрещено дві дитини, 1789 р. — одну, 1792 р. — одну, 1794 р. — дві, 1797 р. — одну особу. У зазначений період охреще- но сім осіб, яких можна віднести до соціальної гру- пи службовців. Не встановлено соціального похо- дження 247 осіб. Назарій лОШТИН842 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Протягом 77 років було виконано 2083 таїнства хрещення. Охрещено 604 особи селянського по- ходження, 238 — шляхетського походження, 149 — міщанського та 352 особи ремісничого по- ходження, а також 11 незаконнонароджених. Тре- ба зазначити, що із встановленням австрійської влади на передній план виходить рід занять особи, а не її соціальний стан. Цим пояснюється поши- рення у метричній книзі за 1777—1800 рр. запи- сів, в яких зазначається професія, через що виді- лено категорію ремісників. Фактично їх можна ототожнювати із соціальним станом «міщан». Зростання кількості охрещених осіб наприкінці XVIII ст. можна пояснити загальним демографіч- ним вибухом у Центрально-Східній Європі, що пов’язано з рядом чинників, серед яких поширен- ня більш ранніх шлюбів та успішна боротьба з епі- демічними хворобами. Цікавими у виконанні чину хрещення є випад- ки, коли хрестителем була духовна особа, не пов’язана з парафією у Золотому Потоці. У 1771 р. пріор домініканського монастиря у м. Бучачі Йо- зеф охрестив у с. Переволока дитину, яка належа- ла до золотопотоцької парафії (у метричній книзі є окремий аркуш про це) [9, арк. 22]. У 1773 р. у Золотому Потоці хрестителем виступив вікарій чину св. Василія Великого Мартин Яворський [9, арк. 24 зв]. У 1777 р. та 1781 р. дитину охрестив Стефан Ленгавський, парох с. Стінка [9, арк. 2 зв., арк. 6 зв.]. У1793 р. хрестителем був Михаїл Ан- друхович, парох с. Стінка [11, арк. 20 зв.]. У 1798 р. чин хрещення здійснив Йоан Помажан- ський, також парох с. Стінка [11, арк. 27], у 1799 р. — Йоан Потеліцький, парох с. Соколів [11, арк. 28], а також парох вже згадуваного с. Стінка Йоан Шеведжуцький [11, арк. 28]. Села Стінка та Соколів належали до парафії св. Стефа- на. Можна припустити, що згадані парохи — це греко-католицькі священики, а вчинення ними та- їнства хрещення пов’язане з сімейною традицією (один з батьків дитини — греко-католик), або тим, що католицький священик не встигав прибути до зазначеного села вчасно. Детальніше про соціаль- не походження охрещених див. Додаток 1. Із звершенням таїнства хрещення тісно пов’язана практика надання імені. Ім’я, що надається дитині, має бути християнським. У випадку, якщо батьки проти цього, то до обраного батьками імені додаєть- ся ім’я якось святого, і два імені записуються до ме- тричної книги. На вибір імені впливали такі чинни- ки [14, с. 207—208]: прив’язання до церковного календаря, сімейна традиція, називання на честь хресного. Слід врахувати і те, що парафіяльний кос- тел належав домініканському ордену, тому можли- вим було надання імені власне одного з домінікан- ських святих чи блаженних. Подамо порівняльний аналіз практики надання імен у 1718—1735 рр. та 1777—1800 рр. (найдавніша та найновіша метрич- ні книги для XVIII ст.). Таке порівняння також по- каже, як вплинуло на надання імен входження зе- мель, на яких знаходилась парафія cв. Стефана, до складу Австрійської держави. У період 1718—1735 рр. найпоширенішими чо- ловічими іменами були Ян (34 рази), Йозеф (24), Матей (16), Антоній (16), Станіслав (14), Міхал (14), Казимир (13), Мартин (12). Рідше надава- лись імена Стефан (7), Адельберт (7), Альберт (7; можна також розглядати як форму імені Адельберт), Миколай (7), Томас (6), Якуб (6), Франциск (5), Себастьян (5), Андреас (4). Гіацинт (4). Спора- дичними були імена Каетан (1), Георгій (2), Домі- нік (1), Валентин (3), Пьотр (3), Людовік (1), Фа- біан (2), Габріель (1), Єремія (1), Вінцентій (1), Бартоломей (2), Павел (1), Лаврентій (2), Гаспар (2), Григорій (1), Олександр (2), Тадей (1), Блазій (1), Костянтин (2), Лука (2), Симон (1), Адам (1). У 12 випадках охрещений отримав подвійне ім’я. Найпоширенішим першим іменем було Франциск (3) та Ян (3). Один охрещений отримав потрійне ім’я (Лаврентій-Гіацинт-Домінік). Загалом вжива- лось 40 різних імен. У 1777—1800 рр. найпоширенішими чоловічи- ми іменем у парафії Золотий Потік було Ян (86). Дуже часто новонароджених називали іменами Мі- хал (30) та Мартин (25). До поширених додались імена Йозеф (27), Миколай (20), Стефан (20), Адельберт (20), Матіас (18). Рідше надавались імена Якуб (11), Альберт (9), Людовік (6), Він- центій (7), Станіслав (7), Франциск (13), Томас (9), Домінік (10), Антоній (11), Андреас (6), Ка- зимир (8). Спорадично немовлят чоловічої статі на- зивали такими іменами, як Блазій (2), Себастьян (4), Олександр (2), Бартоломей (5), Пьотр (3), Габріель (2), Кароль (5), Георгій (1), Климент (1), 843Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Гаспар (4), Симон (2), Ігнацій (5), Лаврентій (1), Пантелеймон (1), Онуфрій (1), Карл (1), Деметрій (1), Валентин (2), Бенедикт (1), Фелікс (2), Па- вел (2), Василій (1), Гіацинт (1), Лев (1), Каетан (1), Інокентій (1), Лука (1), Костянтин (1). У 22 ви- падках охрещений отримав подвійне ім’я, в одному випадку — потрійне (Фабій-Олександр-Роман). Загальна чисельність чоловічих імен зросла в 1777—1800 рр. до 48 назв. Наприкінці XVIII ст. зустрічаються нові імена: Кароль, Климент, Ігнацій, Пантелеймон, Онуф- рій, Карл, Деметрій, Бенедикт, Фелікс, Василій, Лев, Інокентій. Однак, як засвідчують докумен- ти, вони були дуже рідкісними. Водночас тоді вже не зустрічаються такі чоловічі імена, як Фабіан, Єремія, Григорій та Адам — рідкісні і в період 1718—1735 рр. Щодо жіночих імен, то в 1718—1735 рр. найпо- ширенішими були Маріанна (43), Катерина (31), Анна (22). Рідше новонароджених дівчаток нази- вали іменами Магдалена (9), Агнета (8), Агата (6), Софія (8), Хелена (6). Спорадично немовля- там жіночої статі надавались такі імена, як Ядвіга (1), Барбара (4), Люція (1), Мартіна (1), Аполо- нія (1), Анастасія (3), Єва (1), Агнеса (4), Фран- циска (3), Роза (3), Доротея (1), Христина (1), Елеонора (2), Регіна (2), Сюзанна (1), Тереза (2), Маргарита (2), Петронія (1). У п’ятьох випадках охрещена отримувала подвійне ім’я. Усього вжива- лось 26 різних жіночих імен. У 1777—1800 рр. найпоширенішими жіночими іменами і надалі були Маріанна (119), Анна (57) та Катерина (38). Рідковживаними — імена Розалія (12), Софія (17), Агнета (17), Тереза (12), Текля (12), Агнеса (11). Найрідше надавались імена Са- біна (1), Маргарита (1), Домініка (2), Антоніна (3), Агата (2), Бригіта (3), Вікторія (6), Магдалена (5), Барбара (7), Мартина (1), Сюзанна (1), Юліана (1), Аполонія (9), Клара (2), Роза (7), Урсула (1), Хелена (7), Петронелла (1), Соломія (1), Каролі- на (2), Франциска (7), Юстина (1), Рудольфіна (1), Антонія (1), Ядвіга (1), Анастасія (2), Єлиза- вета (2), Кунегунда (1), Моніка (1). У 14 випадках охрещена отримала подвійне ім’я. Як і у випадку з чоловічими іменами, наприкінці XVIII ст. поширюються нові жіночі імена: Сабіна, Домініка, Антоніна, Розалія, Бригіта, Вікторія, Те- кля, Юліана, Урсула, Клара, Петронелла, Соломія, Кароліна, Рудольфіна, Юстина, Антонія, Єлизаве- та, Кунегунда, Моніка. Однак і вони були рідковжи- ваними чи рідкісними зовсім. Тоді вже не називали дівчаток такими рідкісними для 1718—1735 рр. Іме- нами, як Люція, Єва, Доротея, Христина, Елеоно- ра, Регіна, Петронія. Щодо охрещених у 1718—1735 рр. осіб шляхет- ського походження, то вони отримували загально- поширені імена. Слід також зазначити, що лише у двох випадках охрещені шляхетського походження отримали подвійне ім’я. У 1777—1800 рр. немовлята шляхетського по- ходження і надалі отримували загальнопоширені імена (найпоширенішими з них відповідно були Ян (17) та Маріанна (12)). У шести випадках охре- щена особа шляхетського походження отримала подвійне ім’я. Водночас наприкінці XVIII ст. деякі рідкісні імена зустрічалися лише серед осіб шляхетсько- го походження: Лев, Бенедикт, Урсула, Юстина, Рудольфіна. Незаконнонароджені діти, які були охрещені у костелі св. Стефана, отримали загальнопошире- ні імена. Щодо цікавих випадків надання імені у XVIII ст., то слід зазначити про надання дитині імені єзуїтсько- го святого Станіслава Костки в 1750 р. у сім’ї Ба- рановських [8, арк. 23 зв.]. Отже, встановлення австрійської влади не впли- нуло на загальну традицію надання імен, але саме наприкінці XVIII ст. виникають нові імена, особли- во у шляхетському середовищі. Детальніше про час- тоту вживання імен див. Додаток 2. * * * Шлюб — одне з таїнств, союз між чоловіком і жінкою, який освячується церквою. Ми опрацьова- ли книги запису шлюбів за 1735—1752 рр. [8], 1753—1773 рр. [9] та 1777—1800 рр. [11]. У ре- зультаті отримали такі дані: 1. 1735—1752 рр.: у парафії костелу св. Сте- фана було укладено 102 шлюби. Щодо соціально походження сторін укладення шлюбу, то у 25 шлю- бах однією зі сторін є представник селянства, у 26 шлюбах — представник шляхетського стану, у 10 шлюбах —представник міщан. Укладено п’ять Назарій лОШТИН844 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 шлюбів між овдовілими та 11 шлюбів, де однією із сторін є овдовіла особа. У 40 випадках не вда- лось ідентифікувати соціальне походження сторін укладення шлюбу; 2. 1753—1773 рр.: у цей період також укладено 102 шлюби, серед яких у восьми шлюбах однією із сторін є представник селянського стану, у трьох — представник міщанського, у восьми шлюбах — пред- ставник шляхетського шлюбу. Укладено п’ять шлю- бів між овдовілими та 21 шлюб, де однією із сторін є овдовіла особа. Не ідентифіковано соціальне по- ходження сторін шлюбу у 83 випадках; 3. 1777—1800 рр.: укладено 173 шлюби. У 73 ви- падках однією із сторін є представник селянства, у 27 шлюбах — представник ремісничого стану, у 18 шлюбах — представник міщан та у 27 шлюбах — представник шляхетського стану. 14 шлюбів укла- дено між овдовілими. 22 шлюби укладено, коли од- нією із сторін є овдовіла особа. Протягом 63 років у парафії костелу св. Стефана отців-домініканців вчинено 377 таїнств шлюбу. У 107 випадках однією із сторін є представник селян- ства, у 61 випадку — представник шляхетського ста- ну, у 31 випадку —представник міщанства та у 27 випадках — представник ремісників. 24 шлюби укладено між овдовілими, а в 52 випадках однією із сторін є овдовіла особа. Детальніше про соціальне становище сторін шлюбу див. Додаток 3. Було опрацьовано дві книги запису смертей, що разом охоплюють період 1777—1800 рр. [10; 12]. Тоді у парафії костелу св. Стефана було поховано 573 особи. З них 100 осіб селянського походжен- ня, 134 — з родин ремісників, 42 — шляхетсько- го походження, 8 міщан. Під 1780 р. міститься єдине серед усіх записів повідомлення про похо- вання греко-католика [10, арк. 1 зв.]. Під 1788 р. міститься запис про поховання 34-річного доміні- канця Клемента Ейсимонта, який був ординарієм конвікту [12, арк. 24 зв.]. Загалом, детальніше про соціальне походження похованих за роками див. Додаток 4. Було опрацьована також дві книги запису пара- фіян, які виконали обряд Великодньої сповіді, що охоплюють період 1774—1802 рр. [5; 6]. Упро- довж 1774—1800 рр. напередодні Великодня у па- рафії щорічно сповідалось від чотирьох до майже дев’яти сотень парафіян. Загальна за всі роки та середня щорічно кількість людей, що сповідались напередодні Великодня у населених пунктах пара- фії, виглядає так: 1. Золотий Потік — 9405 — 348 осіб; 2. Соколів — 3018 — 112 осіб; 3. Скоморохи — 2292 — 85 осіб; 4. Русилів — 593 — 22 особи; 5. Соколець — 265 — 10 осіб; 6. Губин — 538 — 20 осіб; 7. Костельники — 514 — 19 осіб; 8. Уніж — 427 — 16 осіб; 9. Лука — 546 — 20 осіб; 10. Сновидів — 531 — 20 осіб; 11. Космерин — 1135 — 42 особи; 12. Стінка — 745 — 28 осіб. Найбільша їх кількість була у Золотому Потоці та Соколові, найменша кількість — у с. Соколець. Лише тричі протягом 27 років відбувалась Велико- дня сповідь у с. Возилів. Це можна пояснити над- звичайно малою кількістю парафіян (у 1780 р. та 1781 р. тайну сповіді виконали лише по шість лю- дей). Наприкінці XVIII ст. чисельність дітей до семи років, що виконали чин сповіді, зростає. Це взаємопов’язано із зростання кількості укладених шлюбів та із збільшення кількості хрещення дітей в останніх роках XVIII ст. Душпастирська діяльність домініканців монасти- ря св. Стефана у Золотому Потоці виражалась у та- ких формах: відправлення Служби Божої та читан- ня молитов за парафіян, братів та інші; виконання святих таїнств хрещення, шлюбу, сповіді, а також у провадженні покійника в останню путь. Незважаю- чи на те, що у монастирі св. Стефана ордену доміні- канців перебувало лише декілька братів-проповідників (у 1780 рр. було лише п’ять монахів: пріор Вінцен- тій Сєкежинський, Фабіан Годовський, Клемент Ей- симонт, Антоній Рушчиковський, Емерік Рудков- ський), їм вдавалось виконувати свою душпастир- ську діяльність у парафії, яка складалася з 13 населених пунктів. Монастир св. Стефана у містечку Золотий По- тік, будучи складовою частиною Руської провінції св. Яцека, своїм основним аспектом діяльності мав саме душпастирську, позаяк був осередком парафії. А це було не надто поширено у практиці Львівської архідієцезії. Тому історія діяльності монастиря і ста- новить зацікавлення для дослідників. 845Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Д од ат ок 1 Ч ин х ре щ ен ня ( 17 18 — 17 35 р р. ): с оц іа ль не п ох од ж ен ня * (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 7 8) Р ік / кі ль кі ст ь, п ох од ж ен ня 17 18 17 19 17 20 17 21 17 22 17 23 17 24 17 25 17 26 17 27 17 28 17 29 17 30 17 31 17 32 17 33 17 34 17 35 С ла ве тн е (f am at um ) 2 2 1 2 6 7 2 8 4 1 4 С ел ян и 3 3 1 6 15 12 13 14 8 5 8 4 6 4 Р ем існ ик и 1 Ш ля хе тс ьк е 3 2 1 2 4 1 4 1 4 1 1 4 1 Н ез ак он но на ро дж ен і 1 1 C iv ilP ot ok 4 1 1 З аг ал ом 14 26 27 29 34 26 37 23 35 18 28 26 19 17 15 22 24 13 Ч ин х ре щ ен ня ( 17 39 — 17 52 р р. ): с оц іа ль не п ох од ж ен ня ** (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 7 9) Р ік / к іл ьк іс ть , п ох од ж ен ня 17 39 17 40 17 41 17 42 17 43 17 44 17 45 17 46 17 47 17 48 17 49 17 50 17 51 17 52 С ла ве тн е (f am at um ) 4 7 2 4 8 2 1 2 3 4 С ел ян и 29 17 7 3 3 9 10 6 3 1 1 1 2 Ш ля хе тс ьк е 2 3 6 3 3 5 1 3 5 4 4 4 1 Н ез ак он но на ро дж ен і 1 1 C iv ilP ot ok 1 З аг ал ом 32 32 27 5 6 21 29 26 18 28 23 13 34 11 * З а 17 18 р . д ан і п од ан і з а се рп ен ь- гр уд ен ь. ** Д ан і з а 17 36 — 17 38 р р. в ід су тн і; в 17 42 р . з аз на че ні д ан і з а дв а пе рш і м іся ці в 17 43 р . н ая вн і д ан і з а се рп ен ь- гр уд ен ь, в 1 75 2 р. — л иш е за п ер ш і т ри м іся ці к ал ен - да рн ог о ро ку . Назарій лОШТИН846 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 П ро до вж ен ня д од ат ку 1 Ч ин х ре щ ен ня ( 17 53 — 17 73 р р. ): с оц іа ль не п ох од ж ен ня (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 8 0) Р ік / к іл ьк іс ть , по хо дж ен ня 17 53 17 54 17 55 17 56 17 57 17 58 17 59 17 60 17 61 17 62 17 63 17 64 17 65 17 66 17 67 17 68 17 69 17 70 17 71 17 72 17 73 С ла ве тн е (f am at um ) 5 6 8 9 10 1 2 1 1 1 1 2 3 4 4 1 3 С ел ян и 7 11 11 11 11 13 21 14 6 10 5 9 18 14 15 10 15 20 9 11 10 Ш ля хе тс ьк е 7 4 3 4 6 7 5 3 2 2 1 4 3 8 4 2 5 3 3 2 Н ез ак он но на ро дж ен і 1 З аг ал ом 29 24 25 29 27 24 31 23 13 18 17 21 23 24 34 21 24 30 15 24 16 Ч ин х ре щ ен ня ( 17 77 — 18 00 р р. ): с оц іа ль не п ох од ж ен ня (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 8 3) Р ік / кі ль - кі ст ь, по хо дж е- нн я 17 77 17 78 17 79 17 80 17 81 17 82 17 83 17 84 17 85 17 86 17 87 17 88 17 89 17 90 17 91 17 92 17 93 17 94 17 95 17 96 17 97 17 98 17 99 18 00 С ла ве тн е 1 С ел ян и 1 2 4 2 6 2 6 6 10 10 10 13 18 15 4 11 12 8 16 2 Р ем існ ик и 11 9 1 2 1 1 16 16 12 18 19 20 22 23 17 14 26 15 23 23 20 20 12 Ш ля хе ть - ск е 4 5 1 3 4 3 2 3 5 5 5 4 4 8 6 7 3 2 9 1 2 Н ез ак он - но на ро - дж ен і 2 1 1 2 С лу ж бо - ве ць 2 1 1 1 1 1 C iv ilP ot ok 2 1 З аг ал ом 30 34 36 25 39 22 30 33 30 31 32 40 39 40 45 37 43 54 21 36 54 38 45 19 * З а 18 00 р . д ан і о хо пл ю ю ть л иш е січ ен ь- че рв ен ь. 847Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Додаток 2 Надання імен (ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 78; 83) Чоловічі імена №п/п Ім’я Кількість (1718—35 рр.) Кількість (1777—1800 рр.) 1. Ян 34 86 2 Йозеф 24 27 3 Матей 16 28 4 Антоній 16 11 5 Станіслав 14 7 6 Міхал 14 30 7 Казимир 13 8 8 Мартин 12 25 9 Стефан 7 20 10 Альберт 7 9 11 Адельберт 7 20 12 Миколай 7 20 13 Томас 6 9 14 Якуб 6 11 15 Франциск 5 13 16 Себастьян 5 4 17 Андреас 4 11 18 Гіацинт 4 1 19 Каетан 1 1 20 Георгій 2 1 21 Домінік 1 10 22 Пьотр 3 3 23 Людовік 1 6 24 Фабіан 2 25 Габріель 1 2 26 Єремія 1 27 Вінцентій 1 7 28 Бартоломей 2 3 29 Павел 1 2 30 Лаврентій 2 1 31 Гаспар 2 4 32 Григорій 1 33 Олександр 2 2 34 Тадей 1 20 35 Блазій 1 2 36 Валентин 3 2 37 Костянтин 2 1 38 Симон 1 2 39 Лука 2 1 40 Адам 1 41 Кароль 5 42 Климент 1 43 Ігнацій 5 44 Пантелеймон 1 45 Онуфрій 1 46 Карл 1 47 Деметрій 1 48 Бенедикт 1 49 Фелікс 2 50 Василій 1 51 Лев 1 52 Інокентій 1 Назарій лОШТИН848 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Продовження додатку 2 Жіночі імена № Ім’я Кількість (1718—35 рр.) Кількість (1777—1800 рр.) 1 Маріанна 43 119 2 Катерина 31 38 3 Анна 22 57 4 Магдалена 9 5 5 Агнета 8 17 6 Агата 6 2 7 Софія 8 17 8 Хелена 6 7 9 Ядвіга 1 1 10 Барбара 1 7 11 Люція 1 12 Мартіна 1 1 13 Аполонія 1 9 14 Анастасія 3 2 15 Єва 1 16 Агнеса 4 11 17 Франциска 3 8 18 Роза 2 7 19 Доротея 1 20 Христина 1 21 Елеонора 2 22 Регіна 1 23 Сюзанна 1 1 24 Тереза 2 12 25 Маргарита 1 1 26 Петронія 1 27 Сабіна 1 28 Домініка 2 29 Антоніна 3 30 Розалія 12 31 Бригіта 3 32 Вікторія 6 33 Текля 12 34 Юліана 1 35 Клара 2 36 Урсула 1 37 Петронелла 1 38 Соломія 1 39 Кароліна 2 40 Рудольфіна 1 41 Юстина 1 42 Антонія 1 43 Єлизавета 2 44 Кунегунда 1 45 Моніка 1 849Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 Д од ат ок 3 Та їн ст во ш лю бу ( 17 35 — 17 52 р р. ) (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 7 9) Р ік / с оц іа ль ни й ст ан , кі ль кі ст ь 17 35 17 36 17 37 17 38 17 39 17 40 17 41 17 42 17 43 17 44 17 45 17 46 17 47 17 48 17 49 17 50 17 51 17 52 С ел ян и 1 3 3 2 2 4 6 1 1 1 1 С ла ве тн і 1 1 1 1 1 1 3 1 Ш ля хт ич і 3 3 3 3 2 4 1 3 1 3 В сь ог о 1 9 2 8 8 7 6 3 6 7 8 8 8 6 2 6 4 3 З н их ш лю б, о дн іє ю з і с то - рі н як ог о є вд ів ец ь/ вд ов а 1 1 1 2 1 1 2 1 1 З н их ш лю б мі ж в ді вц ям и і вд ов ам и 1 2 1 1 Н е ід ен ти фі ко ва но п ох о- дж ен ня 3 2 5 5 1 3 6 7 5 1 1 Та їн ст во ш лю бу ( 17 53 — 17 73 р р. ) (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 8 0) Р ік / с оц іа ль ни й ст ан , к іл ьк іс ть 17 53 17 54 17 55 17 56 17 57 17 58 17 59 17 60 17 61 17 62 17 63 17 64 17 65 17 66 17 67 17 68 17 69 17 70 17 71 17 72 17 73 С ел ян и 4 3 1 С ла ве тн і 1 1 1 Ш ля хт ич і 1 1 1 1 3 1 В сь ог о 3 7 9 6 2 6 6 5 3 4 1 8 4 6 3 2 11 7 2 4 3 З н их ш лю б, од ні єю з і с то рі н як ог о є вд ів ец ь/ вд ов а 2 2 3 1 1 1 2 1 1 3 3 1 З н их ш лю б мі ж вд ів ця ми і вд ов ам и 2 1 1 1 Н е ід ен ти - фі ко ва но п ох о- дж ен ня ( вс ьо го ) 3 7 8 6 2 6 5 5 2 4 1 8 4 6 2 1 6 1 4 2 Назарій лОШТИН850 ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 П ро до вж ен ня д од ат ку 3 Та їн ст во ш лю бу ( 17 77 — 18 00 р р. ) (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 8 3) Р ік / с оц іа ль - ни й ст ан , к іл ь- кі ст ь 17 77 17 78 17 79 17 80 17 81 17 82 17 83 17 84 17 85 17 86 17 87 17 88 17 89 1 79 0 17 91 17 92 17 93 17 94 17 95 17 96 17 97 17 98 17 99 18 00 С ел ян и 4 12 1 3 4 3 5 7 7 4 5 4 4 4 4 1 2 3 1 Р ем існ ик и 1 1 2 1 2 3 3 4 1 6 3 С ла ве тн і 1 1 2 2 7 2 3 Ш ля хт ич і 1 3 1 1 2 1 2 3 1 1 3 1 1 2 1 2 1 В сь ог о 5 15 3 6 6 5 13 11 8 6 8 5 7 6 6 5 5 6 4 11 9 6 13 4 З н их ш лю б, од ні єю з с то рі н як ог о є вд ів ец ь/ вд ов а 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 2 2 2 З н их , ш лю б мі ж вд ів ця ми і в до ва ми 1 1 2 1 1 3 1 1 2 1 Н е ід ен ти фі ко ва - но п ох од ж ен ня 1 1 1 5 8 3 2 Д од ат ок № 4 В ик он ан ня ч ин у по хо ва нн я (1 77 7— 18 00 р р. ) (Ц Д ІА У кр аї ни , м . Л ьв ів . — Ф . 8 51 . — О п. 1. — С пр . 8 5) Р ік / с оц іа ль - ни й ст ан по ме рл ог о 17 77 17 78 17 79 17 80 17 81 17 82 17 83 17 84 17 85 17 86 17 87 17 88 17 89 17 90 17 91 17 92 17 93 17 94 17 94 17 96 17 97 17 98 17 99 18 00 В сь ог о 19 16 10 27 27 23 18 4 33 6 22 26 8 25 19 48 46 32 28 41 21 31 21 22 С ел ян и 2 6 1 2 11 1 2 1 6 10 15 6 7 13 3 9 2 3 Р ем іс- ни ки 2 3 2 1 1 2 2 4 11 3 17 10 12 9 13 9 13 11 8 С ла ве т- ні 1 1 1 1 1 3 Ш ля хт а 1 2 7 3 1 1 2 2 4 5 4 3 3 3 1 851Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XvIII ст. ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 5 (113), 2013 1. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. — Ф. 851 (Римо-католицький домінікан- ський монастир та парафіяльний уряд м. Золотий По- тік 1608—1935). — Оп. 1. — Спр. 17. — 7 арк. 2. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 26. — 3 арк. 3. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 28. — 90 арк. 4. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 29. — 84 арк. 5. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 32. — 46 арк. 6. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 34. — 632 арк. 7. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 78. — 18 арк. 8. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 79. — 39 арк. 9. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 80. — 34 арк. 10. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 82. — 28 арк. 11. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 83. — 40 арк. 12. ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 851. — Оп. 1. — Спр. 85. — 44 арк. 13. войтович л. Спеціальні історичні дисципліни / Ле- онтій Войтович, Олександр Целуйко. — Львів, 2008. — Зош. 2: Генеалогія. — 118 с. 14. Єзерська і. Чоловічі та жіночі імена за метриками хре- щень кафедрального костелу у Львові (XVII ст.) / Ірина Єзерська // Український історичний жур- нал. — 2010 — № 2. — С. 202—214. 15. Bączkowicz F. Prawokanoniczne: podręcznik dla ducho- wień stwa / Franciszek Bączkowicz. — Opole : Wy daw- nictwo diecezjalne Św. Krzyża, 1957. — T. 1. — 784 s. 16. Bączkowicz F. Prawo kanoniczne: podręcznik dla ducho- wieństwa / Franciszek Bączkowicz. — Opole : Wy daw- nictwo diecezjalne Św. Krzyża, 1957. — T. 2. — 659 s. 17. Blaschke k. Rzut treflowy w architekturze dominikanów w Polsce — przegląd problematyki / Kinga Blaschke // Dominikanie na ziemach polskich w epoce nowożytnej. — Kraków, 2009. — S. 393—425. 18. krętosz J. Organizacja archidiecezji Lwowskiej obrządku łacinskiego od XV w. do 1772 roku / Józef Krętosz. — Lublin, 1986. — 366 s. 19. krętosz J. Archidiecezja lwowska obrząbku łacińskiego w okresie józefinizmu: 1772—1815 / Józef Krętosz. — Katowice, 1996. — 365 s. 20. lipski a. Potocki Stefan / Andrzej Lipski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław ; Warszawa ; Kraków ; Gdańsk ; Łódź : Wyd-wo PAN, 1984. — T. XXVIII. — Zesz. 1. — S. 173—176. 21. Miławicki M. Miejsce religijności ludowej w pracy dusz- pasterskiej dominikanów w Polsce północnowschodniej w okresie staropolskim / Marek Miławicki // Parafia rzym- s ko katolicka w Choroszczy 550 lat. Księga Jubi leu szo- wa. — Białystok, 2009. — S. 101—121. 22. Skrzypecki T. H. Potok Złoty. Na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich / Tomasz Henryk Skrzy- pecki. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. 23. Stolarski P.T. «Mocny fundament»: kobiety jakpatronki zakonu dominikańskiego na ziemiach polskich i ruskich w latach 1594—1646 / Piotr Tadeusz Stolarski // Domi- nikanie na ziemach polskich w epoce nowożytnej. — Kra- ków, 2009. — S. 125—136. 24. Zaucha T. Kościół parafialny P. W. Narodzenia Nayśw. Panny Marii i św. Szczepana Pierwszego Męcznika w Potoku Złotym / Tomasz Zaucha // Materiały do dzie- jów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rze- czypospolitej. — Kraków, 2010. — T. 18. — Cz. 1: Koś cióły i klasztory rzymskokatolickie dawnego woje wód- zt wa Ruskiego. — S. 185—302. Nazariy loshtyn PASTORAL CARE OF THE MONKS OF THE MONASTERY OF ST. STEPHEN IN THE TOWN OF ZOLOTYI POTIK IN THE XVIII CENTURY Based on archival sources, this article has brought an outline of pastoral care by Dominican monks as a principal aspect of their activity in the parish of St. Stephуn, the town of Zolotyi Potik (now Buchach region, Ternopil obl.) and surrounding villages during the XVIII century. Attention has been paid to the service of such sacraments as baptisms, marriages, burials, confessions and public worships. The author has also attracted the readers’ attention to the practice of giving names in the course of baptism. Keywords: Dominicans, parishbooks, pastoral care, baptism, marriage, burial, confession. Назарий лоштын ПАСТЫРСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МОНАХОВ МОНАСТЫРЯ СВ. СТЕФАНА В ГОРОДКЕ ЗОЛОТОЙ ПОТОК В XVIII ст. В статье на основании архивных материалов рассматрива- ется пастырство монахов-доминиканцев как основной аспект их деятельности в приходе cв. Стефана в городке Золотой Поток (ныне Бучачского р-на Тернопольской обл.) и окрестных селах в XVIII в. Внимание сосредоточе- но на выполнении чинов крещения, брака, погребения, ис- поведи, а также отправке богослужений. Автор обращает внимание также на практику наречения при крещении. Ключевые слова: доминиканцы, приходские книги, па- стырство, крещение, брак, погребение, исповедь.

Ähnliche Einträge