Від декорування тканин до малярства на тканинах
Стаття присвячена виду мистецтва, який появився в Європі, розвинувся і трансформувався з декорування тканин до
 малярства на тканинах протягом ХХ століття. З часом малярство на тканині вийшло за межі традиційного поділу та
 перестало належати до художнього ремесла, яке названо&...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95027 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Від декорування тканин до малярства на тканинах / Н. Соболевська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1103-1107. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254074583121920 |
|---|---|
| author | Соболевська, Н. |
| author_facet | Соболевська, Н. |
| citation_txt | Від декорування тканин до малярства на тканинах / Н. Соболевська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1103-1107. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Стаття присвячена виду мистецтва, який появився в Європі, розвинувся і трансформувався з декорування тканин до
малярства на тканинах протягом ХХ століття. З часом малярство на тканині вийшло за межі традиційного поділу та
перестало належати до художнього ремесла, яке названо
декоративно-прикладним мистецтвом як система явищ.
Відповідно до цього в досвідах мистецтва була започаткована і нова термінологія.
In the article has been considered a kind of art, that appeared in
Europe and during the XX c. was developed with due transformations
from decorating fabric to painting on the fabric. With
course of time the painting on fabric has overcome the frameworks
of traditional craft and reached the level of decorativeapplied
art. In the second half of XX c. the strive to leave the
utilitarian function has put forward a need to introduce another
terminology in art studies.
Статья посвящена виду искусства, который появился в
Европе, развился и трансформировался из декорирования ткани до живописи на ткани на протяжении
ХХ века. Со временем живопись на ткани перестала
существовать в границах традиционного распределения и быть художественным ремеслом, которое называется декоративно-прикладным искусством. Стремление к независимости для освобождения от утилитарной функции во второй половине ХХ века доказало
необходимость применения новой искусствоведческой
терминологии.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:47:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Комплекси образотворчого та декоративного ху-
дожнього розпису на тканинах, як і усталені
прийоми їхнього художнього вирішення, складали-
ся впродовж віків у країнах Далекого Сходу в пев-
них історичних умовах. Натомість в Європі цей вид
мистецтва появився, розвинувся, трансформувався
з декорування тканин до малярства на тканинах про-
тягом ХХ ст. (декоративно-прикладний вид є і роз-
вивається окремо). Малярство на тканинах для Єв-
ропи — мистецтво нове.
У другій половині ХІХ ст., в час творчих по-
шуків і формування нових напрямків, мистецтво
Далекого Сходу стало для європейських худож-
ників важливим джерелом інспірації. Загальнові-
домим є вплив японського мистецтва, зокрема ма-
лярства на шовку, на європейський живопис на
переломі ХІХ—ХХ ст., який бачимо в творах ба-
гатьох художників- імпрессіоністів. З цього ж
приводу народилося зацікавлення мистецтвом
Яви, започатковане в Голландії. Вневдовзі куль-
тура Яви стала для європейських художників-
прикладників тим, чим мистецтво Японії для
художників-живописців [9; 10, с. 132].
Європейські художники текстилю використову-
вали не тільки технологію батіка, але також східні
мотиви в своїй європейській інтерпретації.
У країнах Далекого Сходу живопис на шовку чи
бавовні виконували безпосередньо без використання
резервуючих контурів. Техніку батік застосовували
тільки для декорування тканин. У Європі батік спо-
чатку також був способом декорування тканин, але
з часом став одним із засобів художнього виразу.
Народження «Європейського батіку» як само-
стійного виду декоративного мистецтва по праву за-
ймає вагоме місце в довгому переліку нововведень
поч. ХХ ст. Європейські художники в ХІХ ст.,
отримавши відшліфовану віками техніку східного ба-
тікування, скористались її живописними можливос-
тями та розширили обрії її застосування [4, с. 32].
Разом із популярністю декоративного стилю мо-
дерн, а з часом стилю арт-деко, батік осягнув зна-
чного успіху в Європі, а особливо в Центральній Єв-
ропі, про що свідчить міжнародна виставка декора-
тивного мистецтва в Парижі 1925 року. Про
мистецький рівень і повагу до цього нового виду мис-
тецтва свідчать також виставки «Мистецтва Дити-
ни» в 1920-х рр. в Польщі, та об’їздові виставки по
Європі (Лондон, Брюксель, Хага), на яких батіки
експоновано разом із графікою.© Н. СОБОЛЕВСЬКА, 2013
Надія СОБОЛЕВСЬКА
ВІД ДЕКОРУВАННЯ ТКАНИН
ДО МАЛЯРСТВА НА ТКАНИНАХ
Стаття присвячена виду мистецтва, який появився в Євро-
пі, розвинувся і трансформувався з декорування тканин до
малярства на тканинах протягом ХХ століття. З часом ма-
лярство на тканині вийшло за межі традиційного поділу та
перестало належати до художнього ремесла, яке названо
декоративно-прикладним мистецтвом як система явищ.
Відповідно до цього в досвідах мистецтва була започатко-
вана і нова термінологія.
Ключові слова: декорування, тканина, батік, техніка, ма-
лярство, художнє ремесло, трансформація, увільнення, мо-
нументальний живопис, станковий живопис, напрямок,
жанр, стиль, образотворче мистецтво, нова термінологія.
Надія СОБОЛЕВСЬКА1104
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
В батікових панно, представлених на виставках,
мотив натуралістичний був тільки натяком, де інтер-
претація художнього виразу доходить до найбільшо-
го значення власне завдяки свободі авторів, не зму-
шених до наслідування взірця чи моделі. В цих влас-
тивостях є високе значення батіків взагалі [6; 8].
Творчий підхід до батіку відобразився не тільки в
технологічному плані (комбінування різних видів ре-
зервуючого розпису), але й у художньому мисленні.
Розширення традицій декорування художніх тканин
полягало у виході батікового розпису за межі
декоративно-прикладного мистецтва. Специфіка єв-
ропейських стінних батікових завіс першої полови-
ни ХХ ст. — це не просто експерименти в подібній
техніці, а розуміння воскового розпису як різнови-
ду стінопису, а звідси і використання його можли-
востей для створення творів декоративно-
монументального характеру [4, с. 33].
Європейські художники першої половини ХХ ст.
не намагалися малювати станкові картини в нетради-
ційній техніці, хоча були спроби вільного розпису на
шовку на взірець східного живопису, які могли бути
також у поєднанні з резервними техніками. Окремі
художники з різних країн Європи створювали маке-
ти і декоративні панно, поєднуючи тематичний образ
із орнаментальним ладом. Ці явища свідчать про те,
що в 1940—1950-х рр. в Європі вже почався про-
цес переходу художнього розпису на тканинах від де-
коративного до образотворчого мистецтва.
Безперечно, великий вплив на розвиток цього
виду мистецтва мали освітні та культурні міжна-
родні зв'язки з мистецькими центрами Європи —
Парижа, Відня, Лондона до 1939 року. Отже, в
цей період від початку до середини ХХ ст. мисте-
цтво художнього розпису на тканинах розвивало-
ся однаково в усіх країнах Європи Західної, Цен-
тральної і Східної.
Починаючи від 1960—1970-х рр. у Західній і
Центральній Європі ХХ ст. проходить трансфор-
мація прикладних видів мистецтв до образотворчих.
Про це свідчать Бієнале мистецтва тканини в Ло-
занні. Під впливом другого Бієнале в 1965 р. бага-
то критиків сучасного мистецтва почало цікавитись
розвитком тканини і слідкувати за її експеримента-
ми. Запропонований деякими художниками тип кон-
струкції з волокна перестав міститися в межах тра-
диційного поділу і належати до художнього ремесла,
яке називалося декоративно-прикладним мистецтвом.
Сягання по незалежність для увільнення від утилі-
тарної функції задовільнило необхідність застосу-
вання іншої термінології [7, с. 35].
Ці події також стосувалися художнього розпису
на тканинах. Непересічним явищем культури ХХ ст.
є мистецький напрямок абстракціонізм [1]. І власне
він став підгрунтям для нових експериментів
художників-авангардистів і нового витка в розвитку
європейського батіку і малярства на тканинах. Не-
зважаючи на складні історичні умови, які склалися
в поділеній Центральній Європі після 1945 р., про-
фесійне виставкове мистецтво малярства на ткани-
нах розвивалося в одному авангардному напрямку.
Новий досвід, розпочатий кількома польскими ху-
дожниками в 1970-х рр., вніс свіжий подих, який
водночас відновив живопис, «високе мистецтво»
[11]. Митці, крім традиційних технік художнього
розпису на тканинах, почали вивчати і практикува-
ти техніку «вільний розпис», або безпосереднє ма-
лярство на тканині без резервуючих речовин, техні-
ку, яка є наближеною до живопису традиційного, але
зовсім нові враження створює сама тканина-шовк,
на якому фарба вільно розпливається. Твори, нама-
льовані в цей спосіб, де крізь прозорі шари фарби
видно матовий блиск шовкової тканини, максималь-
но експонують новизну художнього виразу.
Переважають прості геометричні або природні
форми в своєрідній інтерпретації, де все зведено до
Triennale 2013
1105Від декорування тканин до малярства на тканинах
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
символів. Особливе враження створює величезний
розмір творів. З цим фактом пов’язаний подальший
розвиток польского живопису на шовку в напрямку
до абстракціонізму, де глядачеві передається не на-
стільки зовнішній вигляд образів, наскільки глибше
розуміння їх сутності через асоціативне сприйняття.
Незалежно розвивалося малярство на тканинах в
інших мистецьких напрямках і стилях, як мистецтво
декоративно-образотворче, а також назване «комер-
ційним». Разом із появою нових засобів та матеріа-
лів розвивалися також нові технічні рішення.
Зовсім іншою була ситуація в 1960—1970-х рр.
у Східній Європі. Художники, що перебували за за-
лізною завісою, не мали можливості виїздити на за-
хід, щоб обмінюватись культурним та мистецьким
досвідом. Кон’юктура радянської доби акцентувала
на дидактичній функції мистецтва, що унеможливи-
ло свободу художнього виразу. Мистецтво худож-
нього розпису на тканинах могло бути тільки деко-
ративним. Починаючи з 1960-х рр. йде утверджен-
ня монументально-декоративної галузі текстилю в
України, Росії, Білорусії та інших країнах СРСР.
В 1970—1980-х рр. ХХ ст. в країнах СРСР та-
кож вже стає звичним, що художник-прикладник
бере на себе проблематику, яку віддавна вважали
прерогативою «високого» мистецтва. Перестали ди-
вути складні поетичні метафори в шклі, вимислені
просторові композиції гобеленів, глубокі роздуми в
кераміці. Ці тенденції торкнулися і такої галузі
декоративно-прикладного мистецтва, як художній
розпис тканини.
На виставках і в художніх салонах починаючи від
1970—1980-х рр. можна було оглядати панно зі зо-
браженнями фантастичних рослин, підводних, кос-
мічних або «нетутешніх» світів, абстрактні кольорис-
тичні композиції, що милують око лагідними тональ-
ними поєднаннями, або ж шокують контрастними
кольоровими зіставленнями. Рідше зустрічалися пей-
зажі і натюрморти, але вони мало чим відрізнялися
від зображень на холсті чи папері. Що стосується
техніки, то не часто зустрічався класичний гарячий
батік, зазвичай роботи виконані в техніці холодного
батіка, який є європейським винаходом, або зміша-
ною чи власною технікою [2, c. 12].
Для східноєвропейських текстильників яскраво ви-
ражений тип монументально-декоративного батіка,
в якому характерне символіко-орнаментальне нача-
ло. Він асимілює досвід багатьох пластичних мис-
тецтв, у першу чергу тих, що функціонують у того-
часній архітектурі: розпису, вітража, гобелена та ін.
Разом з історичними змінами в Східній Європі на
початку 1990-х рр. змінюються всі аспекти культур-
ного життя суспільства. Отримання довгоочікуваної
свободи творчості відобразилося, зокрема, на ви-
ставці Трієнале українського батіка на базі Хмель-
ницького музею сучасного мистецтва «Презента-
ція 94», «Презентація 97».
Наприкінці ХХ ст. відбувається небувале розкрит-
тя пластичних, колористичних, фактурних можливос-
тей текстилю. Художники сміливо «доповнюють» ба-
тикову техніку власними технологічними експеримен-
Мотылек
Dora Hara
Надія СОБОЛЕВСЬКА1106
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
тами. У формально-декоративних компо зиціях
органічно поєднуються кольорово-пластичні абстрак-
ції з умовними фігуративними зображеннями. Зага-
лом образний лад змінюється настільки, що твори ви-
ходять за межі декоративного мистецтва, щораз біль-
ше наближуючись до неоавангардного живопису, до
мистецтва пост-постмодернізму [3, c. 249].
У східноєвропейських митців раніше переважа-
ла «батікова» частина художнього розпису тканин,
з обов’язковою присутністю резервуючих субстан-
цій. Особливість сучасного розпису на тканині за-
акцентовує увагу на важливому чиннику образот-
ворення саме в техніці «вільного» розпису. Ним
стає сама біла тканина, як один із засобів творен-
ня цільного художнього образу (поряд із лінією і
плямою, що творить фарба), постійна присутність
в розписних творах білого чистого простору (в біль-
шій чи меншій мірі) [5].
В образотворчому мистецтві в кінці XX ст. відбу-
ваються складні міжвидові синкретичні і дифузні про-
цеси. Європейський художній розпис на тканинах
1990-х рр. об’єднав риси як монументальності, так і
образотворчості. Переймаючи формально-стилістичні
засоби передусім живопису і графіки, він активно ре-
агує на новітні тенденції світового мистецтва.
У 1990-х рр. східноєвропейський художній роз-
пис на тканинах (в тому числі батік) почав розви-
ватися в руслі неакадемічних зображальних систем.
Стрімко трансформувалась його образна структу-
ра, яка проявилася в зрушенні декоративних форм
[3, с. 251].
Завершення ХХ ст. закономірно викликає бажан-
ня проаналізувати і оцінити зроблене в цей історич-
ний період, підсумувати його надбання і прорахун-
ки, виокремити найвиразніші прояви творчих пошу-
ків, значення яких обумовлює подальший розвиток
образотворчого мистецтва, частиною якого є маляр-
ство на тканинах.
У ХХІ ст. швидкі зміни проходять в кожному ас-
пекті життя завдяки розвитку технології і комуні-
кації. В світовому мистецтві розвивається інтелек-
туалізація у всіх його видах. Це відчувається також
і в «нетрадиційному» образотворчому мистецтві.
Адже кожен час, кожна епоха диктують свої вимо-
ги. Тому сучасний художник звертається до чогось
нового і несподіваного, як до матеріалів і засобів,
які віками належали до декоративно-прикладного
мистецтва. Все більше і більше професійних мист-
ців живописців і графіків не тільки звертаються до
художнього розпису на тканинах як до одного із но-
вих засобів художнього виразу, але поєднують їх з
іншими матеріалами і техніками, які надають мис-
тецтву зовсім нову якість (батік на папері, літогра-
фія на тканині, мішані техніки та ін.). Класичних
методів, засобів і матеріалів традиційних видів «ви-
сокого мистецтва» вже замало для сучасних митців.
В європейському образотворчому мистецтві ХХІ ст.
більш поширеними стають не тільки монументаль-
ний і станковий живопис на тканинах, але і твори
виставкові, концептуальні на тканинах, які, без сум-
ніву, вже давно стали «високим мистецтвом». Тен-
денція інтелектуалізації живопису на тканинах, як і
в інших видах мистецтва, з певністю продовжує роз-
виватися і в ХХІ столітті.
Отож, аналізуючи історію розвитку, трансформа-
ції та утвердження малярства на тканинах в країнах
Східної, Західної та Центральної Європи як виду
образотворчого мистецтва, виникає запитання: чому
художній розпис (батік) або малярство на тканинах,
незважаючи на всі його характеристики, в мисте-
цтвознавчих структурах класифікується тільки як
мистецтво декоративне? Адже в Західній і Цен-
тральній Європі ця проблема ще в 60-х рр. ХХ ст.
була розв’язана в руслі мистецтвознавчої проблема-
тики. Очевидно східноєвропейська, зокрема укра-
їнська теорія значно відстає від практики.
Krystyna Jatkiewicz
1107Від декорування тканин до малярства на тканинах
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Об’єктивним чинником, що актуалізує розробку
оновленого термінологічного апарата зазначеної про-
блематики, стала необхідність нового мислення й у
вітчизняному мистецтвознавстві, яке має потребу у
відповідній науковій рефлексії.
1. Ємельянова Т. Абстракціонізм в контексті культурот-
ворчих процесів ХХ ст. (естетико-мистецтвознавчий
аналіз) : автореферат канд. дисертації / Т. Ємельяно-
ва. — К., 2002.
2. Кабанова О. Фрески на ткани / Ольга Кабанова //
ДИ СССР. — 1987.
3. Кара-Васильєва Т. Декоративне мистецтво України
ХХ ст. / Тетяна Кара-Васильєва, Зоя Чегусова //
Полістилізм у декоративному мистецтві. — 2005.
4. Печенюк Т. Розпис тканин в Україні 20-х — поч. 90-х рр.
ХХ ст. : канд. дисертація / Таміла Печенюк. — Львів,
1996.
5. Яців Р. Вільний розпис / Роман Яців // Презента-
ція 97. Каталог виставки. — Львів : Гердан, 1997.
6. Huml I. Warsztaty Krakowskie 1928 / Irena Huml. —
Wrocław : Zakład Narod. im. Ossolińskich, 1973.
7. Huml I. Współczesna tkanina polska. Arkady / Irena
Huml. — Warszawa, 1989.
8. Kilimy i batiki y pracowni krakowskich 1900—1930. —
Muzeum Narodowe w Krakowie, 2004.
9. The Rudolf G. Smend Collection Batik, 75 selected master-
pieces Galerie Smend / The Rudolf G. — Koln, 2006
10. Wrońska-Friend M. Sztuka Woskiem Pisana. Batik w
Indonezji i Polsce / Maria Wrońska-Friend. — Gond-
wana, 2008.
11. Danuta Wróblewska. Jedwab i pędzel. Historia sztuki,
2005. Сторінка доступу: www.sztuka.net.
Nadiya Sobolevska
DECORATED FABRICS TO THE PAINTING
ON FABRICS
In the article has been considered a kind of art, that appeared in
Europe and during the XX c. was developed with due transfor-
mations from decorating fabric to painting on the fabric. With
course of time the painting on fabric has overcome the frame-
works of traditional craft and reached the level of decorative-
applied art. In the second half of XX c. the strive to leave the
utilitarian function has put forward a need to introduce another
terminology in art studies.
Keywords: decorating, fabric, batik technique, painting, arts
and crafts, transformation, dismissal, monumental painting, easel
painting, direction, genre, style, fine art, new terminologi new.
Надия Соболевска
ОТ ДЕКОРИРОВАНИЯ ТКАНЕЙ
ДО ЖИВОПИСИ НА ТКАНЯХ
Статья посвящена виду искусства, который появился в
Европе, развился и трансформировался из декориро-
вания ткани до живописи на ткани на протяжении
ХХ века. Со временем живопись на ткани перестала
существовать в границах традиционного распределе-
ния и быть художественным ремеслом, которое назы-
вается декоративно-прикладным искусством. Стрем-
ление к независимости для освобождения от утилитар-
ной функции во второй половине ХХ века доказало
необходимость применения новой искусствоведческой
терминологии.
Ключевые слова: Декорирование, ткань, батик, техника,
живопись, художественное ремесло, трансформирмация,
освобождение, монументальная, станковая живопись, на-
правление, жанр, стиль, изобразительное искусство, новая
терминология.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95027 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:47:00Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Соболевська, Н. 2016-02-13T12:35:13Z 2016-02-13T12:35:13Z 2013 Від декорування тканин до малярства на тканинах / Н. Соболевська // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1103-1107. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95027 Стаття присвячена виду мистецтва, який появився в Європі, розвинувся і трансформувався з декорування тканин до
 малярства на тканинах протягом ХХ століття. З часом малярство на тканині вийшло за межі традиційного поділу та
 перестало належати до художнього ремесла, яке названо
 декоративно-прикладним мистецтвом як система явищ.
 Відповідно до цього в досвідах мистецтва була започаткована і нова термінологія. In the article has been considered a kind of art, that appeared in
 Europe and during the XX c. was developed with due transformations
 from decorating fabric to painting on the fabric. With
 course of time the painting on fabric has overcome the frameworks
 of traditional craft and reached the level of decorativeapplied
 art. In the second half of XX c. the strive to leave the
 utilitarian function has put forward a need to introduce another
 terminology in art studies. Статья посвящена виду искусства, который появился в
 Европе, развился и трансформировался из декорирования ткани до живописи на ткани на протяжении
 ХХ века. Со временем живопись на ткани перестала
 существовать в границах традиционного распределения и быть художественным ремеслом, которое называется декоративно-прикладным искусством. Стремление к независимости для освобождения от утилитарной функции во второй половине ХХ века доказало
 необходимость применения новой искусствоведческой
 терминологии. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Від декорування тканин до малярства на тканинах Decorated fabrics to the painting on fabrics От декорирования тканей до живописи на тканях Article published earlier |
| spellingShingle | Від декорування тканин до малярства на тканинах Соболевська, Н. Статті |
| title | Від декорування тканин до малярства на тканинах |
| title_alt | Decorated fabrics to the painting on fabrics От декорирования тканей до живописи на тканях |
| title_full | Від декорування тканин до малярства на тканинах |
| title_fullStr | Від декорування тканин до малярства на тканинах |
| title_full_unstemmed | Від декорування тканин до малярства на тканинах |
| title_short | Від декорування тканин до малярства на тканинах |
| title_sort | від декорування тканин до малярства на тканинах |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95027 |
| work_keys_str_mv | AT sobolevsʹkan víddekoruvannâtkanindomalârstvanatkaninah AT sobolevsʹkan decoratedfabricstothepaintingonfabrics AT sobolevsʹkan otdekorirovaniâtkaneidoživopisinatkanâh |