Питання організації музейної мережі УСРР у 1920-ті рр.: науковий та суспільно-політичний виміри

• Veröffentlicht in: Народознавчі зошити
• Datum: 2013
• 1. Verfasser: Кушнір, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут народознавства НАН України 2013
• Schlagworte: Статті
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95032
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Питання організації музейної мережі УСРР у 1920-ті рр.: науковий та суспільно-політичний виміри / В. Кушнір // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 977-987. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Центральною темою статті є дискусія про систему адміністративного управління музеями УСРР, що відбувалася у середині 1920-х рр. Розглянуто різні підходи до розуміння завдань музеїв, принципів та цілей їх роботи. Доведено, що питання про підпорядкування музеїв набуло прихованого політичного значення. Автор показав, що намагання більшості музейних працівників уникнути прямої залежності від органів «політосвіти» зумовлювалося прагненням зберегти більший простір для повноцінної наукової роботи, усталені традиції роботи музеїв. Central point of the article is mid-1920s discussion on the system of administrative direction in the field of museum activities. Various approaches to the problem of tasks, principles and aims of museum work have been considered. The proof has been obtained that the problem of museum submission got quite hidden political essence. The author has shown that the majority of museum scholars tried to avoid direct dependence from the organs of ideological control and to spare wider space for qualitative scientific studies and traditions of work. Центральной темой статьи является дискуссия о системе административного управления музеями УССР, проходившая в середине 1920-х годов. Рассмотрены разные подходы к вопросу о задачах музеев, принципах и целях их работы. Доказано, что вопрос о подчинении музеев приобрел скрытое политическое значение. Автор показал, что стремление большинства музейных работников избежать прямой зависимости от органов «политпросвещения» определялось желанием сохранить большее пространство для полноценной научной работы, сформированные традиции работы музеев.