Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
Розглядаються дерев’яні церкви, подається їх типологія,
 архітектурно-планувальні та конструктивні рішення. In the article have been considered wooden churches of Moldova
 and presented the typology of objects, drawings of their
 architectural planning and constructive design...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95048 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1058-1074. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249077597339648 |
|---|---|
| author | Тарас, Я. |
| author_facet | Тарас, Я. |
| citation_txt | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1058-1074. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | Розглядаються дерев’яні церкви, подається їх типологія,
архітектурно-планувальні та конструктивні рішення.
In the article have been considered wooden churches of Moldova
and presented the typology of objects, drawings of their
architectural planning and constructive designing.
Рассматриваюся деревянные церкви, дается их типология,
архитектурно-планировочные та конструкционные решения.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
© Я. ТАРАС, 2013
Ярослав ТАРАС
САКРАЛЬНЕ ДЕРЕВ’ЯНЕ
БУДІВНИЦТВО МОЛДОВИ
Розглядаються дерев’яні церкви, подається їх типологія,
архітектурно-планувальні та конструктивні рішення.
Ключові слова: Молдова, дерев’яні церкви, Буковинська
архітектурна школа, дзвіниця, нава, бабинець.
Про найдавніші церкви із документів відомо, що
вони були дерев’яними і будувалися ще в часи
першого господаря Молдови Драгоша [13, p. 133].
Наскільки значна була роль дерева в розвитку са-
крального будівництва, видно з перепису 1812—
1813 рр. в Бессарабії — поряд з 42 мурованими
церквами налічувалось 733 дерев’яні [7, c. 295].
Сьогодні на території сучасної Республіки Молдо-
ви збереглося біля 40 дерев’яних церков, з них 13 є
пам’ятками архітектури [4].
Найбільша кількість дерев’яних церков знахо-
дилась в Хотинському повіті, набагато менше — в
Сорокському, Бєльському та Лопушнянському по-
вітах. Оргіївський повіт, хоч і займав найгарнішу
лісисту частину Бессарабії, мав досить невелику
кількість дерев’яних церков. Це спричинене багат-
ством кам’яних кар’єрів у цьому районі. В той же
час в Кагульському повіті, який знаходився на те-
риторії Буджацького степу, в пропорційному від-
ношенні дерев’яних церков у загальному балансі
було більше, аніж в інших повітах. Пояснюється
такий стан відсутністю будівельного каменю в Ка-
гульському повіті, що спричинилося до того, що всі
старі дерев’яні церкви в ХІХ ст. тут ретельно збе-
рігаються, а нові будуються із чамуру, рідко — з
цегли. У згаданих повітах в ХІХ ст. йде заміна
дерев’яних церков на муровані.
Сьогодні збереглася невелика кількість дерев’яних
церков лише на півночі Молдови, поодинокі будів-
лі залишились в центральній частині та на півдні.
На початок ХІХ ст. переважна більшість церков в
Молдові була стовпної (каркасної) конструкції з
плетеними стінами. Зрубних церков, чітко зазна-
чених у джерелах, було небагато (Ґлодяни, Ґло-
дянський р-н; Браніште, 1811, Суслень, 1801, Ор-
гіївський р-н; Окниця, 1801, Окницький р-н; Ке-
лінешть, 1802, Фалештський р-н; Пуркар,
Штефан-Водський р-н).
Бессарабська вчена архівна комісія подає нам на-
ступну характеристику дерев’яних церков станом на
1812—1813 рр. Церкви будувалися з «дерева добро-
го» (Русени, 1793, Новоаненський р-н), з «дерева
грубого» (Теребно, 1804, Єдинецький р-н; Бадража,
Бринзени, Глодянський р-н; Костешти, 1804, Риш-
канський р-н); «дерева круглого» (Трінка, 1802, Єди-
нецький р-н); «дерева тесаного» (Табань, 1773, Бри-
чанський р-н; Йординешти, 1777, Єдинецький р-н;
Віішоара, 1797, Єдинецький р-н); «дерева різано-
го» (Фалешти, 1792, Фалештський р-н) [7].
1059Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Більшість церков мали стіни стовпно-дильові або
плетені із хмизу, їх мастили глиною та білили (Ко-
бань, 1808, Каменка, 1798, Глодянський р-н;
Редіул-Маре, 1799, Дондушенський р-н; Стольні-
чени, 1809, Хинчештський р-н; Хилиуць, 1801,
Ришканський р-н; Оленешть, 1798, Чобурчі, 1801,
Штефан-Водський р-н).
Ще однією характерною ознакою сакрального бу-
дівництва Молдови є те, що найбільша кількість цер-
ков станом на початок ХІХ ст. була посвячена
св. арх. Михайлу і Гавриїлу (310), св. Миколі (182)
та Пр. Богородиці (136, в тому числі Успіння — 83,
Різдва — 28, Покрови — 13).
Свідчення про давніші церкви маємо тільки з лі-
тописів та літературних джерел. За цими матеріа-
лами можемо прослідкувати ґенезу розвитку са-
кральних об’єктів на території Молдови та пода-
ти їх типологію.
Найдавнішими в об’ємно-планувальному вирі-
шенні є церкви, які в дослідників отримали назву
хатнього типу. Щодо їх походження, не має одно-
значної відповіді. За дослідженнями Д. Щербаків-
ського, Г. Логвина та ін., вони належать до буко-
винського типу або буковинської архітектурної
школи [11, c. VIII; 2, c. 332]. Багато вчених вста-
новило, що церкви цього типу є прототипом укра-
їнських сакральних будівель ХІ—ХІІІ ст. [11,
c. 191]. Румунські дослідники вважають церкву-
хату молдавським типом, який виник у ХV ст. [1;
14]. Не вдаючись у цій статті до аргументації, кому
належить цей тип, бо це окрема тема, вкажемо, що
в княжі часи він був відомий і поширений на всій
території України-Руси. Наприклад, церкви хат-
нього типу маємо в селі Куцеволівці на Дніпропе-
тровщині, в селі Локачі на Волині і навіть в Біло-
русі — в селі Великі Жуковичі. Також дуже спро-
щеним є висновок про походження цього типу від
хати. Витоки такої церкви лежать лише в типових
прикметах хати: вхід через бабинець з півдня, який
розташований ближче до нави, спільний для трьох
об’ємів дах, наявність призьби довкола церкви. В
той же час внутрішнє вирішення об’ємів монумен-
тальної будівлі не має нічого спільного з хатою.
Розглянемо походження цього типу церков.
Дослідники появу буковинського типу церков
пов’язують із наслідком заборони турками верти-
кального розвитку святині, тобто ховання верхів у
піддаховий простір.
На думку Г. Логвина, «можна припустити, що
[…] тип храму з одним дахом над всіма трьома зру-
бами зустрічався в глибокій давнині, архаїчні риси
його збереглися лише в найпростіших буковинських,
білоруських і російських храмах» [2, с. 332].
До початку ХІХ ст. цей тип сакральних будівель
був основним у церковному будівництву всієї Мол-
дови. Більшість церков, згідно зі станом на 1812—
1813 роки, були дахового типу [7, c. 263]. Під тис-
ком російського сакрального будівництва церкви
цього типу в ХІХ ст. перебудовувались або через
старість зносились.
Дерев'яні церкви Молдови: 1 – початок XIX ст.; 2 – кінець XIX ст.; 3 – 70–80 рр. XX ст. Рисунок Я. Тараса
1 2 3
Ярослав ТАРАС1060
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Ареал розповсюдження церков дахового типу ся-
гав за межі Молдови і найбільш монументальні бу-
дівлі збереглися на Буковині [5, c. 472—488]. Сьо-
годні в Молдові залишилось лише три церкви цьо-
го типу: св. арх. Михайла в селі Тирнова (Tyrnova),
1805, Дондюшенський р-н [4, c. 229], Успіння
Пр. Богородиці в селі Гирбовa (Gyrbova), 1775,
Окницький р-н [4, c. 500; 5, c. 46—61] та
св. арх. Михайла в селі Ротунда (Rotunda) 1802,
Єдинецький р-н [4, c. 332—333; 5, c. 46—58].
Найкраще збереглася і не втратила свого перво-
зданного вигляду церква в селі Тирновa (Tyrnova).
Вона тридільна в плані, нава майже квадратна, ві-
втар п’ятистінний, а бабинець — прямокутний. За-
вдяки випусту верхніх вінців зрубів і опор на дерев’яні
стовпи влаштований великий винос даху. Довкола
вівтаря та південного фасаду влаштована призьба.
Церква вкрита високим чотирисхилим дахом, що на
заході переходить в багатосхилий, повторюючи план
будівлі. Стіни обмазані глиною та побілені.
Тридільною є також церква в Ротунді (Rotunda),
де нава квадратова, бабинець — прямокутний, ві-
втар трапецієвидний. Нава перекрита циліндрич-
ним склепінням, а вівтар — шестигранним наме-
том. Бабинець має пласку стелю. Всі три об’єми
церкви вкриті спільним високим чотирисхилим да-
хом. На просторій підвищеній ділянці поряд з церк-
вою збудована дзвіниця.
B Молдовi церкви такого типу були, в основно-
му, тридільними. Вхід в них та в інших церквах цьо-
го типу влаштовувався з півдня.
Необхідно відзначити, що гребінь дахів цих цер-
ков вінчали два хрести (Тирнова, 1805, Ротунда,
1802), інколи три (Гирбова, 1775). Дослідженням
встановлено, що там, де церква має слабо вираже-
ну наву, перекриту пласким трапецієвидним або ци-
ліндричним склепінням, ставили два хрести. Поя-
ва трьох хрестів на гребені та декоративного ліхта-
ря посередині пов’язана з більш чітким зазначенням
трьох просторів в інтер’єрі, тобто з появою над на-
вою в піддаховому просторі півсферичного купола
або високого циліндричного склепіння. Вінчання
гребеня третім хрестом, посадженим посередині на
яблуко, або сліпим ліхтарем, відбулося під впливом
необхідності підсилити значення нави в сакральній
споруді. Часто це робилося під час ремонтів. Зі ска-
заного випливає, що спочатку вінчання гребеня
трьома хрестами відповідало суттєвим змінам у пе-
рекритті нави, пізніше — пов’язане з виділенням
трьох просторів церкви.
В церквах дахового типу завдяки максимально-
му використанню піддахового простору майстрам
вдалося в півтора рази збільшити об’єм нави, ві-
втаря та бабинця.
Церкви з декоративним сліпим ліхтарем над на-
вою, який має логічний зв’язок з внутрішнім просто-
ром, є однією з ланок еволюційного розвитку буді-
вель дахового типу храму. Такі церкви ми маємо в
селах Xорешть (Khoresht), ХVІІІ ст., Фалештський
р-н [4, c. 733—734], Застинка (Zastynka), 1715,
Сорокський р-н [4, c. 693].
Поява сліпого ліхтаря, а пізніше — спорудження
посередині гребеня декоративного барабана, увін-
чаного банею, відноситься до ХІХ ст. Так змінила
свій первісний вигляд церква св. Михайла в с. Хо-
решть, де посередині гребеня встановлено сліпий ба-
рабан, увінчаний цибулястою банею.
Упродовж багатьох століть народні зодчі чітко
дотримувались традиційного сакрального будівни-
цтва. Світові стилі — готика, ренесанс, бароко, кла-
сицизм не змогли в основі змінити об’ємно-
планувальне рішення дахового типу святині. Лише
прихід із Західної Європи об’ємно-планувального
вирішення сакральної будівлі, де в одному об’ємі
пов’язувалась церква і дзвіниця, не оминуло і Мол-
дову. Це нововведення було сприйняте по-своєму.
Народні будівничі знайшли таке вирішення, при
якому традиційна структура храму з входом з пів-
дня та просторове вирішення були збережені. Вхід
в церкву, як і давніше, здійснювався з півдня, але
через нижній ярус дзвіниці, який використовував-
ся як присінок (церква св. арх. Михайла в селі Су-
дарка (Sudarka), 1793, Дондюшенський р-н [4,
c. 224], церква св. арх. Михайла і Гавриїла в селі
Петрушeнь (Petrushen), 1702, Ришканський р-н)
[4, c. 646], або як відкритий ганок (церкви в селах
Репчунь, 1774, Форкома, 1773, Броштань
ХVІІІ ст. — всі в Румунії [14, p. 80—81]. «При-
ставлена» дзвіниця з відкритим першим ярусом до
церкви була характерною для Нямецької області За-
прутської Молдови. Другий ярус її завершувався
зрізаною пірамідою, галереєю та пірамідальним вер-
хом. Ці дзвіниці чітко пов’язані з основним об’ємом:
перший ярус докладно збігається з висотою стін
1061Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква св. Михайла, с. Ротунда (Rotunda), 1802, Єди-
нець кий р-н. Південний фасад, план. План, рисунок
Я. Тараса
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, с. Гирбова (Gyr-
bova), Окницький р-н. 1775 р. Південний фасад, план.
Рисунок Я. Тараса
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, с. Гирбова (Gyrbova), Окницький р-н. 1775 р. Рисунок Я. Тараса
Ярослав ТАРАС1062
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква св. Михайла, с. Сударка (Sudarka), Дондюшен-
ський р-н. 1793 р. Південний фасад, план, загальний ви-
гляд. Рисунки Я. Тараса
церкви, перехід другого ярусу здійснюється через
піддашшя, яке по вертикалі зв’язане з основним да-
хом церкви. Верхній ярус-дзвіниця разом з верхом
не перевищує висоти даху церкви. Якщо дивитись
на таку церкву з півночі, то це типова дахова церк-
ва, а якщо з південного сходу, півдня чи заходу —
то це нове об’ємно планувальне вирішення. Об’ємне
рішення таких церков завжди тридільне, вони ма-
ють гранчастий бабинець і вівтар. Виникло це
об’ємно-планувальне вирішення як результат взає-
модії двох культурних течій сакрального будівни-
цтва — західної та східної, де місцеві традиції вда-
ло і по-своєму синтезували західні впливи.
Сьогодні в Молдові збереглися лише дві пам’ятки
архітектури цього типу — церкви в селах Сударка
(Sudarka) і Петрушень (Petrushen). В селі Петру-
шень майстер приєднує дзвіницю до церкви через ма-
ленький перехід, рівний величині виносу даху. А в
церкві в Сударці дзвіниця приставлена безпосеред-
ньо до стіни церкви. В останній — дзвіниця викона-
на за типом «четверик на четверику» і увінчана наме-
товим верхом. Церква має рідкісний план — восьми-
гранну наву та гранчасті вівтар та бабинець. Нава
перекрита зімкненим склепінням, бабинець і вівтар
мають пласку стелю по балках. Незважаючи на склад-
ність контуру плану стіни — зрубані, з тесаного де-
рева в чотири канти, з’єднані в кутах «в лапу», всі три
об’єми перекриті високим двосхилим дахом, який на
заході і сході переходить у п’ятисхилий. На кінцях
його гребеня над вівтарем та бабинцем встановлено
ковані хрести. Третій хрест вінчає дзвіницю.
Найстаршою дерев’яною церквою в Молдові вва-
жається церква в селі Петрушень, яка має типовий
план. Вона, як і церква в Сударці, тридільна, триз-
рубна, має гранчасті вівтар і бабинець. Нава церк-
ви вкрита пірамідальним наметом, бабинець — плас-
кою стелею по балках, а вівтар — низьким наметом.
Всі три зруби покриті високим двосхилим дахом, що
з заходу і сходу повторюють гранчастий обрис стін.
Відрізняється ця церква від церкви в селі Сударка
ще й тим, що вхід у неї влаштовано через дзвіницю
зі сходу, а не з півдня.
В дахових церквах з приєднаною дзвіницею з пів-
дня на гребені даху ставились два хрести — над ві-
втарем та над бабинцем, а третій — на дзвіниці.
Із цього можна зробити висновок, що такий тип
церков органічно випливає із типу дахової церкви.
1063Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква св. Михайла і Гавриїла, с. Онєшть (Onest), Гинчештський р-н. 1782 р. Південний фасад, деталі членування стіни
та обрамлення дверей, загальний вигляд. Рисунки Я. Тараса
Виник він на цій території, має своє завершене
об’ємно-планувальне вирішення і може бути зане-
сений до окремого типу. Появу його можна віднести
до періоду бароко. Про це свідчать плани, барокові
іконостаси церков (Сударка, 1793), та те, що ці
церкви будувалися в ХVІІ —ХVІІІ ст.
На території Молдови ми маємо ще один варіант
приєднання дзвіниці з церквою, який виник після
1812 р., коли Бессарабія за Бухарестським мирним
договором перейшла до Росії. Він базується на осно-
ві приєднання двохярусної дзвіниці до церкви з за-
ходу. Цей тип отримав широке розповсюдження при
ремонтах церков дахового типу. Спершу такі приєд-
нання почали робити на півночі, пізніше — в цен-
тральних і південних районах Молдови. «Приєднан-
ня» дзвіниць із заходу до церкви тривало впродовж
усього панування Росії в Бессарабії. Найбільш ін-
тенсивно цей процес відбувався в кінці ХІХ ст. Про
Ярослав ТАРАС1064
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква в с Ворнічень (Vornichen), Страшенський р-н. 1791 р. Перебудована в 1839 р., реставрована в 70-х рр. ХХ ст.,
арх. Я. Тарас. Західний фасад, загальний вигляд, північний фасад. Рисунки Я. Тараса
1065Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква Миколи Чудотворця, с. Каларашовка, Окницький р-н. 1801 р. Південний фасад з приєднаною дзвіницею. Ри-
сунок Я. Тараса
Церква св. Михайла в с. Гінкеуць, Окніцький р-н. 1806 р. Південний фасад. Рисунок Я. Тараса
Ярослав ТАРАС1066
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква Вознесіння Господнього, с Хедереуць (Khedereuts), Окницький р-н. 1807 р. Південний фасад (первісний ви-
гляд), південний фасад з приєднаною дзвіницею. Рисунки Я. Тараса
1067Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква в с. Дрегенешти (Dregenest), Синжерейський р-н. 1781 р. Знищена ХХ ст. Південний фасад. Рисунок Я. Тараса
Церква св. Михайла в с. Реча (Recha), Ришканський р-н. 1793 р. Куплена 1825 р. в Жабському монастирі.
Після 1825 р. — церква Вознесіння Господнього. Згоріла в 1965 р. Південний фасад. Рисунок Я. Тараса
Ярослав ТАРАС1068
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Церква св. Трійці, с. Ларга (Larga), Бричанський р-н. 1897 р. Північний фасад. Рисунок Я. Тараса
Церква в с. Медвежа (Medvezha), Бричанський р-н. Пів-
денний фасад. Рисунок Я. Тараса
Церква св. Михайла, с. Динджень (Dyndzhen), Окниць-
кий р-н. Кін. XIX – поч. ХХ ст. Південний фасад. Рису-
нок Я. Тараса
1069Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
1 2
3 4 5 6
7 8 9
13121110
Металеві хрести на церквах: 1, 2 – Ґирбова, Окніцький р-н; 3 – Тирнова, Дондюшенський р-н; 4 – Сударка, Дондю-
шенський р-н; 5 – Корбу, Дондюшенський р-н; 6 – Тирнова, Дондюшенський р-н; 7, 8 – Ворнsчень, Страшенський р-н;
9 – Горешти, Фалешський р-н; 10 – Брайково, Дондюшенський р-н; 11 – Горешти, Фалешський; 12 – Городіште,
Дондюшенський р-н; 13 – Тузара, Каларашський р-н
165 165
16
5
55
7
55
7
557 557
Ярослав ТАРАС1070
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
580 580
78
0
10
00
660
580
2200
1 2 3 4
Вікна церков: 1 – Гирбова; 2 – Городіште; 3 – Горешть; 4 – Ворнічень
Дзвіниця при ц. св. Михайла, с. Ротунда, Єдинець-
кий р-н. Північний фасад. Рисунок Я. Тараса
Дзвіниця при ц. св. Трійці в с. Городіште, Дондюшен-
ський р-н. Кін. XIX ст. Розріз, план. Рисунок Я. Тараса
1071Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
це свідчать праці Бессарабського церковного
історико-архелогічного товариства, згідно з якими
ми маємо дані про добудови до церков дзвіниць в
кінці ХІХ ст., зокрема в Тешкуренах (Teshkuren),
1880, і навіть на початку XХ ст. В Богданешти
(Bogdenesht), обидві Бeльцівського повіту, тепер це
Унгенський та Бричанський р-ни [8, c. 101—102].
Приклади таких церков ми можемо бачити в се-
лах Старі Лімбени (Limbeniy Vek), церква Святої
Трійці, 1802, Глодянський р-н [4, c. 173], Брайкєу
(Braykеv), церква св. арх. Михайла, 1829, Дондю-
шенський р-н [4, c. 194], Дондюшени (Don du-
schen), церква св. арх. Михайла, 1793, Дондюшен-
ський р-н [4, c. 198], Финтиниця (Fyntynitsa),
церква св. Миколи, 1834, Дондюшенський р-н [4,
c. 231], Тирнова (Tyrnova), церква св. Миколи,
1792, Єдинецький р-н [4, c. 357], Xинкєуць
(Khin keuts), церква св. арх. Михайла, 1806, Ок-
ницький р-н [4, c. 496] та ін.
Гарний приклад в архітекурно-художньому вирі-
шенні церкви із дзвіницею із заходу маємо в селі Хи-
ліуци (Khiliuts), 1808, Ришканського р-ну [4,
c. 658], де народний зодчий зумів покращити
монументально-художний бік культової будівлі, не
руйнуючи існуючого об’єму. Нижній ярус дзвіниці,
рівновисокий церкві, він використаний як додатко-
вий бабинець. Верхній, який дорівнює висоті даху,
використаний для розташування в ньому дзвонів.
Об’єм дзвіниці та церкви також зв’язаний завдяки
єдиній фактурі стін, влаштуванню на одному рівні
покрівлі, карнизів та загальних пропорцій. Ця три-
дільна церква має наву і вівтар, перекриті циліндрич-
ними склепіннями. Всі три об’єми перекриває трис-
хилий дах, який на сході повторює гранчастий абрис
вівтаря. Гребінь даху над бабинцем і вівтарем та шо-
ломову баню дзвіниці вінчають ковані мережчаті
хрести, посаджені на підхрестові яблука.
На основі чіткого збереження об’єму дахової церк-
ви та вдалого приєднання дзвіниці перебудована та-
кож церква в селі Финтиниця (Fyntynitsa). Не завжди
«приєднання» дзвіниці до церкви було вдалим.
Зовсім інше «приєднання» дзвіниці з заходу до
церкви маємо в церквах сіл Брайкєу (Braykev), Кос-
тешть (Kostesht), Сорокський р-н та інших, де дах
церкви із заходу продовжується і доходить до стін
другого ярусу. Таке «приєднання» не завжди дає
композиційно завершені об’ємні вирішення. Вдалою
в цьому варіанті можна вважати церкву в селі Брай-
кеу, де зроблений плавний перехід від гранчастого
даху бабинця і зістикування його зі стіною другого
ярусу дзвіниці. Менш вдалим є приєднання в селі
Костешть, де втрачена суть дахової церкви, і дзві-
ниця не має композиційного пов’язання з основним
об’ємом. Коли застосовується принцип «приєднан-
ня» шляхом продовження даху на захід до стіни дзві-
ниці, то на церкві залишається лише один хрест над
навою, другий ставиться на дзвіниці (Брайкєу, Кос-
тешть). Дахові церкви з «приєднаною» з заходу
дзвіницею викликають певне зацікавлення як один
із прикладів еволюційного розвитку сакрального бу-
дівництва під впливом чинників, принесених ззовні
на територію Молдавії.
В інших районах Молодви питання «приєднан-
ня» дзвіниці до церкви має своє індивідуальне ви-
рішення. В центральній частині народний будівни-
чий вирішує цю проблему шляхом встановлення
звичайної чотиристовпної дзвіниці, накритої піра-
мідальним наметовим дахом над бабинцем тради-
ційної дахової церкви. Прикладом такого вирішен-
ня були церкви в селах Паладія (Paladia), церква
св. арх. Михайла, 1777, Ришканський р-н [8, c. 62,
№ 369], та Онешть (Onesht), арх. Михайла і Гав-
риїла, 1792, Гинчештський р-н [8, c. 248, № 193].
Народний зодчий розуміє, що просте встановлен-
ня дзвіниці над бабинцем порушує традиції, а тому
шукає художню завершеність вертикального еле-
мента в об’ємній композиції церкви-хати. Народ-
ні майстри залишила нам досить цікаве вирішен-
ня — над бабинцем зводиться восьмигранний ба-
рабан, який вінчає баня. Хоча поява дзвіниці була
спровокована згаданими вимогами до сакральних
об’єктів, в цьому вирішенні церква набуває ново-
го довершеного художнього образу, в якому дзві-
ниця тратить своє пряме функціональне призна-
чення. В цьому типі церков залишаються стояти й
функціонувати і окремо розташовані дзвіниці. Ви-
ник цей тип в зоні впливу монастирів. Високоху-
дожні зразки цього вирішення ми маємо в селах
Ворнічень (Vornichen), 1839, Страшенський р-н
та Xородиште (Khorodishte), 1797, Каларашський
р-н [6, c. 54—58]. Це об’ємно-планувальне вирі-
шення на основі тридільного плану, з гранчастою
навою і верхом над бабинцем є закінченим висо-
кохудожнім витвором народного будівництва.
Ярослав ТАРАС1072
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Цим типом закінчується еволюційний експери-
мент над покращенням церков дахового типу. Треба
зауважити, що церкви дахового типу пережили змі-
ни не тільки від добудов до дзвіниці на головній осі
чи надбудови над бабинцем, але і від встановлення
досить великої типової російської глави посередині
гребеня. Приклади таких вирішень маємо в селах
Макарівка (Makerevka), початок ХІХ ст., Дрокієв-
ський р-н [4, c. 257], Каларашoвка (Kalarashovka),
1801, Окницький р-н [4, c. 505—506] та інші.
Особливе і доволі вагоме місце в сакральному
будівництві Молдови займають одноверхі церкви,
які будувалися в місцях розселення українців та в
молдавських селах в зонах українського впливу.
Основний ареал розповсюдження одноверхих цер-
ков був у Хотинському повіті, південна частина
якого сьогодні знаходиться в Молдові. З цього аре-
алу ми маємо дані лише про церкви в селах Гримєн-
кауць (Grimenkeuta), 1763, Бричанський р-н, Мар-
кулешти (Merkulesht), ХVІІІ ст., Флорештсь кий р-н
та Хедереуць (Khedereuts), 1807, Окниць кий р-н.
Інший район їх розповсюдження — це центральна
частина Молдови. Такі церкви були в селах Драга-
нешти (Dregenesht), 1744, Синджерейський р-н,
Корнова (Kornova), 1804, Унгенський р-н, Палан-
ка (Palanka), ХІХ ст., Каларашський р-н та бага-
то інших. На превеликий жаль, збереглися лише
церкви Вознесення Господнього в селі Хeдeрeуць
(Khedereuts) [4, c. 528—529] та Покрови Пр. Бо-
городиці в селі Паланка (Palanka) [6, c. 58], до
яких в кінці ХІХ ст. прибудована дзвіниця з захо-
ду. Широке розповсюдження одноверхих церков у
ХVIII ст. дає нам фіксація стану церков Бессара-
бії з 1812—1813 рр. [7].
Тип одноверхої української церкви в Молодові
має свої особливості. По-перше, обидві церкви — в
Ходороуцах та Паланці — мають над навою вось-
мигранний верх, який посаджений на досить низь-
кий восьмерик, що не перевищує висоти гребеня
даху. По-друге, в обох церквах відсутнє горизон-
тальне членування у вигляді опасання та заломів. На-
явність в ходороуській церкві восьмерика та вось-
мигранного стіжкового верху вказує на автентич-
ність форми, яка ще не зазнала зовнішнього впливу.
В тій же Паланці ми маємо приклад бані з гнутими
бічницями, які виникли під впливом бароко. Обидві
існуючі церкви, як і інші зруйновані, мають триділь-
ні плани. Треба зауважити, що аналіз неіснуючих
церков показав, що в Молдові та на Буковині в свій
час збереглося найбільше прикладів першого етапу
зародження одноверхої церкви з пірамідальним вер-
хом на низькому восьмерику, який ще не здіймаєть-
ся вище дахів над бабинцем та вівтарем.
Василій Курдиновський описує цю церкву так:
«Ришковська церква вся дерев’яна, із товстих добре
і гладко витесаних дубових дощок… і в плані має вид
продовгуватого квадрата з півкруглою (гранчас-
тою. — Я. Т.) східною стіною, одноповерхова, без
пивниць, виходів і усипальниць, вгорі — шатрова»
[8, с. 142]. Вивчення цього типу в Молдові дасть нам
можливість доповнити конкретними прикладами ево-
люцію розвитку одноверхих українських церков.
Цілком закономірно, в Молдавії ми маємо і ти-
пову українську триверху церкву, ареал розповсю-
дження якої тягнеться вздовж берегів Дністра, по-
чинаючи з півночі Молдови до Дубосарського р-ну
включно. Про існування цих церков також вказує
аналіз стану церков Бессарабії за 1812—1813 рр.,
згідно з яким ми маємо триверхі церкви в селах Ре-
зина (Rezina), 1800, Іванча (Ivancha), 1789, Оргі-
ївський р-н, Колбочин, Хотинський пов., 1775,
Жабка (Zhapka),1804, Каменський р-н, Сахарнa
(Sak harna), 1801, Резинський р-н, Миндик
(Myndyk), ХVІІІ cт., в Слободзеї Душці (Sloboziya
Dushka), 1805, Криулянський р-н, в місті Орхей
(Оrkheу) — дві (1786, 1802) та багатьох інших
[8, c. 100, 141, 161]. Цей тип церкви пов’язаний не
тільки з районами проживання українців, але із
впливами української архітектури на території Мол-
дови, тому триверхі церкви мали в багатьох молдав-
ських селах. На превеликий жаль, ця група пам’яток
піддалася найбільшій руйнації з самого початку при-
єднання Бессарабії до Росії, а потім — з боку ра-
дянської влади. Остання тридільна триверха церк-
ва, яка була збудована у 1804 р. в Жабці і пізніше
перенесена до села Реча (Recha), Ришканський р-н,
згоріла в 1965 р. [8, с. 100]. Це була тридільна три-
верха церква з досить високими стінами. Верхи мали
високі восьмерики, увінчані шоломовими банями з
невисокими крисами. Восьмерики над навою та ба-
бинцем світлові. Вінчали бані високі сліпі ліхтарі з
маківками та кованими хрестами. На одвірках ба-
бинця цієї церкви був такий напис: «Року 1804 сент.
Благо словеніемъ Преосвященного Иннокентия
1073Сакральне дерев’яне будівництво Молдови
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
тщаніемъ і трудомъ іеромонаха Феодосія созданъ
монастирь сей» [8, с. 100]. Все це вказує на те, що
цей тип був характерний не тільки для району про-
живання українців, але й для монастирського будів-
ництва Подністров’я.
Найстаріша триверха церква зафіксована в укра-
їнському селі Іванча. Вона була збудована у 1789 р.
Треба зауважити, що дослідник сакрального будів-
ництва Бессарабії B. Курдиновський вказує, що ця
церква «нагадує по типу козацьку українську церк-
ву ХVІІ—ХVІІІ ст., наближається за зовнішнім ви-
глядом до типу запорізьких церков, близьку копію
якої можна побачити в селі Колбочин Хотинського
повіту» [8, c. 141]. Обидві церкви були знищені піс-
ля Другої світової війни.
Сьогодні єдиним зразком тризрубної триверхої
будівлі є церква в селі Меделень (Medelen), кінець
1930-х рр., Унгенський р-н [4, c. 205]. Ця невели-
ка за розмірами церква (9 x 4 м), де всі три об’єми
вкриті трьома пірамідальними верхами.
В Молдові будувалися дерев’яні церкви «у фор-
мі хреста»: Вережень (Verezhen), 1801, Окницький
р-н; «хрестоподібної архітектури»: Верзерешть
(Verzerwsht), 1839, Ниспоренський р-н; Ходжине-
шти (Khodzinesht), 1807, Каларашський р-н [8,
с. 147, 150]. Їх будівництво необхідно повязувати з
українськими впливами.
Більшість церков XVII — поч. XX ст. крили соло-
мою (ц. в с. Суслень (Suslen), 1891; Подгорень
(Podgoren), 1801, Оргіївський р-н; Трінка (Trinka),
1802; Фетешть (Fetesht), 1792, Єдинецький р-н; Тер-
нівка (Tyrnavka), 1792, Слободзейський р-н; Рубле-
ниця (Rublenitsa), 1793, Сорокський р-н) та очере-
том (ц. в с. Дрегенешть (Dregenesht), Синжерейський
р-н; Шерпень, 1784, Новоаненський р-н; Тетереука-
Веке (Тартарівка-Веке), 1797; Тріфауць (Trifeuts),
1800; Раковець (Rakovets), 1806, Сорокський р-н;
Карпинена (Karpinen), 1793, Хинчештський р-н; Го-
решть (Khorest), 1794, Фалештський р-н; Тирнова
(Tyrnova), XVIII cт., Дондушенський р-н; Флорешть
(Floresht), Унгенський р-н).
Рідше крили церкви гонтою (Резина (Rezina);
Цахнеуць (Tsakhneuts), 1800, Резинський р-н; Хин-
чешть (Khynchesht), 1828, Фалештський р-н) та
шинделем (Бумбета (Bumbeta), 1803, Унгенський
р-н; Косеуць (Koseuts), 1793, Сорокський р-н; Кли-
мауца (Klimeuts), 1795, Дондушенський р-н; Сене-
теука (Seneteuka), 1793, Кам’янський р-н; Рашко-
во (Rashkov), 1784, Каменський р-н).
Гонтою крили церкви на півночі Молдови та му-
ровані церкви.
Огороджували церкви частоколом (Глодяни
(Gloden), 1788; Скаєнь (Skeyen), 1800, Дондюшен-
ський р-н). Найбільш поширеними були огорожі,
плетені з лози.
Підлога в церквах була дерев’яною, частіше зем-
ляною (Терновка, 1792, Слободзейський р-н; Дра-
ганешти (Dregenesht), 1791, Синужерейський р-н;
Стольнічени (Stolnichen), 1806, Єдинецький р-н).
Після приєднання Бессарабії до Росії вже з дру-
гої половини ХІХ ст. тут розпочинається будівни-
цтво церков за типовими російськими проектами.
Таких проектів було декілька. На основі спроще-
ного типового проекту побудована невелика дере-
в’яна церква в селі Медвежа (Medvezha), Бричан-
ський р-н, а на основі більш складного проекту збу-
дована церква в селі Динжани (Dyndzhen),
Окниць кий р-н. Ці церкви виконані в дусі неокла-
сичних ампірових форм російського храму. Найбіль-
ше зацікавлення викликають церкви, де поряд з ти-
повим вирішенням плану та фасаду видно високу
творчість народного майстра в декоративному ви-
рішенні зовнішнього і внутрішнього вистрою. В
цьому відношенні особливу цінність має церква
Святої Трійці в українському селі Ларґа (Larga),
1897, Бричанський р-н [4, c. 120], збудована за
типовим проектом, характерним для кінця ХІХ ст.
Характерних рис надає їй багатий різьблений де-
кор, виконаний в народних традиціях.
За типовими проектами дерев’яних церков було
збудовано багато дерев’яних церков. Всі вони є за-
несені на цю територію пізніми елементами, і тому
характеризувати їх не будемо.
Дзвіниці переважно були найпростішого типу.
Зразком такої може бути дзвіниця при церкві
св. арх. Михайла в селі Тирнова. Це «дзвіниця-ва р-
тівня», основу якої складали чотири закопані стов-
пи, які посередині і зверху були зв’язані рамою, на
яку підвішувались дзвони. Рідкісного типу була
дзвіниця при церкві в селі Ротунда (Rotunda),
нижній ярус якої був квадратним, а верхній —
восьмибічним. Ця двохярусна дзвіниця була пере-
крита банею, яку вінчав восьмигранний ліхтар з
маківкою та хрестом.
Ярослав ТАРАС1074
ISSN 1028-5091. Народознавчі зошити. № 6 (114), 2013
Із викладеного видно, що на території Молдови
зустрічаються різноманітні типи дерев’яних церков.
Найпоширенішими були дахові церкви з прямокут-
ними навою і бабинцем та гранчастим вівтарем і окре-
мо розташованою дзвіницею. Еволюція дерев’яного
храму тут ішла шляхом «приєднання» дзвіниці до
основного об’єму церкви. На основі цього «приєд-
нання» утворилися три нові об’ємно-просторові ви-
рішення. Іншою окремою ланкою сакрального будів-
ництва в Молдові була наявність тут тридільних од-
новерхих та триверхих церков українського са крального
будівництва, які потребують більш детального вивчен-
ня і висвітлення. Завершують сакральне дерев’яне
будівництво в Молдові церкви, збудовані за типови-
ми російськими проектами.
1. Кармазин-Каковський В. Українська народна архітек-
тура: хати і дерев’яні церкви ХVІІІ ст. / В. Кармазин-
Каковський ; за ред. С. Гординського. — Рим : Boho-
slovia, 1972. — T. XXXIV. — Ч. 41. — (Відбитка із
видання «Bohoslovia». — 53 с.).
2. Логвин Г.Н. По Україні: Старовинні мистецькі па-
м’ятки / Г.Н. Логвин. — К. : Мистецтво, 1968.
3. Могитич І.Р. Громадські споруди: Церкви / Моги-
тич І.Р., Гошко Ю.Г., Кіщук Т.П., Федака П.М. //
Народна архітектура Українських Карпат ХV—
ХХ ст. — К. : Наукова думка, 1987.
4. Свод памятников истории и культуры Молдавской
ССР. — Кишинев : Штииница, 1987.
5. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців
Карпат / Я. Тарас. — Львів : ІН НАНУ, 1997.
6. Тарас Я.Н. Памятники архитектуры Молдавии
(XIV — начало XX века) / Я.Н. Тарас. — Киши-
нев : Тимпул, 1986.
7. Труды Бессарабской губернской ученой архивной
комисcіи / под ред. Халиппы И.Н. — Т. 3. — Киши-
нев, 1907.
8. Труды Бессарабского церковнаго историко-археоло-
гического общества / под ред. Курдиновского В. —
Ки ши нев, 1910.
9. Федака П.М. Народна архітектура Українських Кар-
пат ХV—ХХ ст. / П.М. Федака. — К. : Наукова
думка, 1987.
10. Чучко М.К. Православні культові споруди Буковини:
Дерев’яні церкви та дзвіниці середини ХІV — почат-
ку XX століть / М.К. Чучко. — Чернівці : Букрек,
2011. — (2-е вид ; випр. і доп.).
11. Щербаківський Д. Українське мистецтво. — Ч. ІІ :
Буковинські і галицькі деревляні церкви, надгробні і
придорожні хрести, фігури і каплиці / Д. Щербаків-
ський. — К. ; Прага : Український громадський ви-
давничий фонд, 1926.
12. Юрченко П. Дерев’яна архітектура України / П. Юр-
ченко. — К. : Будівельник, 1970.
13. Letopisere. — Bucureşti : Editat Giurescu, 1913.
14. Jonescu G. Architectura populară în Romănia / G. Jones-
cu. — Bukureşti : Editura meridiane, 1971.
Yaroslav Taras
ON WOODEN SACRAL BUILDING
OF MOLDOVA
In the article have been considered wooden churches of Mol-
dova and presented the typology of objects, drawings of their
architectural planning and constructive designing.
Keywords: Moldova, wooden churches, Bukovina architec-
tural school, bell-tower, western narthex.
Ярослав Тарас
САКРАЛЬНОЕ ДЕРЕВЯННОЕ
СТРОИТЕЛЬСТВО МОЛДОВЫ
Рассматриваюся деревянные церкви, дается их типология,
архитектурно-планировочные та конструкционные решения.
Ключевые слова: Молдова, деревянные церкви, Буковин-
ская архитектурная школа, коллокольня, нава, бабинец.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95048 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:42Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тарас, Я. 2016-02-13T13:34:50Z 2016-02-13T13:34:50Z 2013 Сакральне дерев’яне будівництво Молдови / Я. Тарас // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1058-1074. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95048 Розглядаються дерев’яні церкви, подається їх типологія,
 архітектурно-планувальні та конструктивні рішення. In the article have been considered wooden churches of Moldova
 and presented the typology of objects, drawings of their
 architectural planning and constructive designing. Рассматриваюся деревянные церкви, дается их типология,
 архитектурно-планировочные та конструкционные решения. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Сакральне дерев’яне будівництво Молдови On wooden sacral building of Moldova Сакральное деревянное строительство Молдовы Article published earlier |
| spellingShingle | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови Тарас, Я. Статті |
| title | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови |
| title_alt | On wooden sacral building of Moldova Сакральное деревянное строительство Молдовы |
| title_full | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови |
| title_fullStr | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови |
| title_full_unstemmed | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови |
| title_short | Сакральне дерев’яне будівництво Молдови |
| title_sort | сакральне дерев’яне будівництво молдови |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95048 |
| work_keys_str_mv | AT tarasâ sakralʹnederevânebudívnictvomoldovi AT tarasâ onwoodensacralbuildingofmoldova AT tarasâ sakralʹnoederevânnoestroitelʹstvomoldovy |