Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні
За допомогою історико-наукового аналізу розкрито передумови появи вітчизняної метеорологічної служби. Окреслено науково-організаційний період її становлення. Зазначено про головний вітчизняний осередок із вивчення питань метеорології в першій чверті ХХ ст. Особливу увагу зосереджено на 1918–1927 рр....
Saved in:
| Published in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95189 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні / В.П. Шульга // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 161-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859629436654059520 |
|---|---|
| author | Шульга, В.П. |
| author_facet | Шульга, В.П. |
| citation_txt | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні / В.П. Шульга // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 161-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | За допомогою історико-наукового аналізу розкрито передумови появи вітчизняної метеорологічної служби. Окреслено науково-організаційний період її становлення. Зазначено про головний вітчизняний осередок із вивчення питань метеорології в першій чверті ХХ ст. Особливу увагу зосереджено на 1918–1927 рр. Зауважено про роль одного з її організаторів – В. Порицького. Досліджено внесок діяча в розвиток метеорології.
С помощью историко-научного анализа раскрыты предпосылки появления отечественной метеорологической службы. Охарактеризован научно-организационный период становления. Указано о главном отечественном центре по изучению вопросов метеорологии. Особое внимание сосредоточено на 1918–1927 гг. Замечено о роли одного из ее организаторов – В. Порицком. Исследован вклад деятеля в развитие метеорологии.
The appearance prerequisites for the national meteorological service are revealed by using historical and scientific analysis. Scientific and organizational period of becoming is characterized. The main domestic center for the study of meteorology in the first quarter of the twentieth century is indicated. Particular attention is focused on the 1918-1927 years. It has been observed on the role of one of its organizers – V. Poritsky. His contribution to the development of meteorology is observed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:09:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Випуск 10
161
УДК 632.931:061(477)(091)
Шульга В. П.,
канд. геогр. наук, ст. наук. співробітник, Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека НААН, м. Київ, Україна
НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ
МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ
За допомогою історико-наукового аналізу розкрито передумови появи вітчизняної
метеорологічної служби. Окреслено науково-організаційний період її становлення. За-
значено про головний вітчизняний осередок із вивчення питань метеорології в першій
чверті ХХ ст. Особливу увагу зосереджено на 1918–1927 рр. Зауважено про роль одного
з її організаторів – В. Порицького. Досліджено внесок діяча в розвиток метеорології.
Ключові слова: метеорологія; метеорологічна служба; передумови появи; станов-
лення; осередок; В. Порицький.
Історія розвитку метеорології в Україні
розпочалася ще в XIX ст. Ініціатором і твор-
цем першої метеорологічної мережі в Україні
став видатний український учений – геофізик
О. Клосовський, який створив першу метео-
рологічну обсерваторію в Одесі [1, с. 3–4].
Його приклад та ініціатива були підтримані
Географічним товариством і дали поштовх
для створення інших місцевих метеорологіч-
них мереж. Значний внесок у розвиток ме-
теорологічної науки зробили українські вчені-
метеорологи – М. Акімович, Е. Бурман, Г. Пе-
реліт, А. Раєвський та ін.
Зважаючи на актуальність теми, питанням
становлення та розвитку вітчизняної метео-
рологічної служби присвячено чимало праць
вітчизняних дослідників. Вони порушують
різні аспекти її діяльності. Так, Т. Р. Гри-
щенко зауважує, що біля витоків вітчизняної
метеорології стояв Сільськогосподарський
учений комітет України, правонаступником
якого є сучасна Національна академія аграр-
них наук України [2]. С. М. Шевчук в істо-
ричних розвідках наукової діяльності професо-
ра М. Самбікіна зупиняється на його суттєвих
доробках щодо становлення метеорологічної
науки в Україні взагалі, оскільки вважає вче-
ного фундатором агрокліматичного напряму
у вітчизняній науці, зокрема на Полтавщині,
де наукові студії М. Самбікіна стали почат-
ком систематичних метеорологічних дослі-
джень і географії ВНЗ [3].
Метою дослідження є проведення історико-
наукового аналізу науково-організаційного
періоду становлення метеорологічної служби
в Україні крізь призму діяльності відповідних
структурних підрозділів та ключових осіб.
Значення метеорології для національного
господарства й охорони навколишнього се-
редовища важко переоцінити. Ще за уряду
Центральної Ради при Міністерстві земель-
них справ діяв відділ дослідної справи, а при
ньому функціонували ще три відділи: метео-
рологічний, ґрунтознавства та природничий
із ботанічною секцією [4, с. 3]. Уже в наказі
по Міністерству земельних справ № 29 від
30 грудня 1918 р. наголошувалося: «Гетьман-
ське Міністерство Земельних Справ, що з
травня 1918 року … майже припинило нала-
годжену вже діяльність … Метеорологічного
Відділу. … За минулі півроку майже вик-
лючно виявлялася в канцелярській роботі по
складанню та перероблюванню обрахунків…».
Однак пунктом 4 цього документа з 1 січня
1919 р. виконувачем обов’язків очільника
Метеорологічного бюро призначався М. Дани-
левський та звільнявся з посади в. о. заві-
дувача Метеорологічного відділу К. Слефогт
(п. 5) [5].
Історичний архів
162
У § 22 затвердженого 27 січня 1919 р.
«Статуту Вченого комітету Народного міні-
стерства земельних справ» зазначається, що
Комітет поділявся на сім відділів: 1) лісовий,
2) дослідної справи; 3) ботанічний (із сек-
цією фітопатології); 4) зоологічний (із секцією
ентомології); 5) ґрунтознавства; 6) гідрогео-
логічний та 7) метеорологічний [6]. До кола
компетенції останнього планувалося ввести,
«… крім сільськогосподарської метеорології,
… також лісову метеорологію, гідрометеоро-
логію…» [7, арк. 12–14]. Але вже через пів-
року, 2 травня 1919 р., було затверджено но-
вий «Статут Сільськогосподарського вченого
комітету Народного комісаріату земельних
справ», відповідно до якого діяльність Комі-
тету зосереджувалася в 11 секціях (§ 22).
З-поміж них під № 8 значиться й метеороло-
гічна [8]. Головною метою її діяльності став
розгляд метеорологічних питань, що мають
прикладне значення «… для справи як сіль-
ського, так і народного господарства». Робота
проводилася у таких напрямах: «а) докладне
виявлення кліматичних і метеорологічних
(геофізичних) умов країни; б) Виявлення фі-
зичних умов оточення, у якому відбувається
життя рослин і різних організмів, як корисних,
так і шкідливих для господарства, для від-
повідного доцільного їх використання; в) до-
кладне виявлення, вивчення, удосконалення
й поширення між громадськістю засобів захис-
ту й боротьби зі шкідливими явищами повітря».
Відповідно до окреслених завдань, до функ-
цій Метеорологічної секції належали: «1) ор-
ганізація державної метеорологічної сітки як
єдиного доцільно-збудованого організму й
керування нею; 2) зібрання й систематичне
опрацювання матеріалів із метеорології та
кліматології України; 3) організація та керу-
вання службою сільськогосподарської метео-
рології; 4) організація певної єдиної гідро-
метеорологічної служби; 5) організація й
упровадження служби завбачення погоди»
[7, арк. 9–11].
Слід зазначити, що з перших днів своєї
діяльності Сільськогосподарський учений ко-
мітет України значну увагу приділяв питан-
ням метеорології. Унаслідок проведеної ним
організаційної діяльності Декретом Ради на-
родних комісарів від 19 листопада 1921 р.
його метеорологічну секцію – «Укрмет» –
було оголошено центром метеорологічної
служби України [9, с. 32]. На початку на-
ступного року він мав фактично лише назву
та службове приміщення в Києві по вулиці
Софіївській, 18, заповнене архівними доку-
ментами. Сповна відчувався брак не лише
коштів, а й безпосередніх виконавців. Штат
організації, що складався з чотирьох праців-
ників, невдовзі скоротився на половину. Са-
ме за таких обставин до роботи в «Укрмет»
долучився В. Порицький (1900–1953).
Основним завданням «Укрмет» було за-
снування мережі геофізичних станцій одно-
часно з розбудовою центрального апарату.
Протягом 1922 р. було здійснено реорганіза-
цію колишніх земських метеорологічних бюро
в губернські відділи та відкриття в тих
населених пунктах, де їх раніше не існувало.
Так, у перші місяці роботи В. Порицькому
вдалося відновити діяльність напівзруйно-
ваної Кременчуцької метеостанції, за що він
отримав подяку, а за сумлінне продовження
розпочатої на місцях справи був призначе-
ний у липні того ж року на посаду секретаря
«Укрмет». Керівництво службою здійснював
М. І. Данилевський.
Разом з однодумцями В. Порицький захо-
пився новою та цікавою роботою, результати
якої були відзначені на Першій конференції
української метеослужби в березні 1923 р.
З-поміж здобутків відмічалися наявність в
Україні понад 80 працюючих станцій і 7 ново-
організованих аерологічних пунктів. Крім
того, їм вдалося за допомогою саморобних
приладів відкрити першу в СРСР приймальну
радіостанцію служби погоди. Зусилля нова-
торів поширилися на організацію в Києві
геофізичної бібліотеки та музею метеороло-
гічної служби, який став першим у Радян-
ському Союзі.
Від грудня 1921 р. регулярно виходив де-
кадний бюлетень, у якому йшлося про умови
вирощування сільськогосподарських культур,
Випуск 10
163
розповсюдження шкідників, наслідки фено-
логічних спостережень [10, с. 56]. Із прихо-
дом до редакції В. Порицького почали вихо-
дити щомісячні та щоденні збірники, які, по-
ряд із докладною інформацією про Україну,
надавали відомості про погоду на європей-
ському континенті, територіях Малої Азії та
Півночі Африки. Видання готували за західно-
європейським зразком. Вони відповідали сві-
товим стандартам. Роботу українських фахів-
ців помітили чеські колеги, які через Това-
риство сприяння науковому зв’язку із закор-
доном попросили дозволу «Укрмет» запози-
чити їхній досвід із розвитку й організації
служби. У 1924 р. зусиллями В. Порицького
було організовано видання першого в СРСР
науково-популярного часопису «Погода й
життя» [11], що став своєрідним літописом
історії «Укрмет». На його сторінках наводи-
лися подробиці наукових експедицій, зазна-
чалися особливості клімату в різних куточ-
ках світу, надавалися поради з дотримання
здорового способу життя тощо.
У середині 20-х рр. минулого століття
працівники «Укрмет» налагодили обмін
видань із багатьма геофізичними установами
світу: Німецькою морською метеослужбою,
Чехословацьким метеоцентром, Королівським
метеорологічним інститутом Бельгії, Вашинг-
тонським бюро погоди, метеослужбою Бра-
зилії та ін. Так, англійський щомісячник
«The Meteorological Magazine» інформував
читачів про появу ще одного наукового центру
на мапі Європи: «… потік метеорологічних
видань з Росії, що його було припинено на
декілька років війною, відновився з повною
силою, але замість, щоб виходити майже
виключно з Головної фізичної обсерваторії,
сповіщення надходять з багатьох місцевих
центрів. Ми несподівано одержали силу
видань від Метеорологічної служби України...
Місячний огляд погоди чудовий: він містить
декадні відомості для всіх станцій, щоденні
спостереження in exstenco в Києві, Харкові,
Одесі і щоденні спостереження з наймен-
шими подробицями для інших обраних
станцій» [12].
Діяльність «Укрмет» отримала високу
оцінку Міжвідомчого метеорологічного комі-
тету СРСР. На Геофізичному з’їзді СРСР,
який відбувся в травні 1925 р. в Москві, від-
значалося, що саме українським метеорологам
належала велика заслуга в справі винаходу
нових організаційних форм. Отже, Україна
посіла перше місце в післяреволюційному
об’єднанні метеорологічної служби. 6 лютого
1927 р. на адресу святкового засідання з
приводу п’ятирічного ювілею «Укрмет», що
відбулося в приміщенні Всеукраїнської ака-
демії наук, надійшла вітальна телеграма
академіка Л. С. Берга, у якій зауважувалося:
«Я є завзятим читачем Ваших видань і зміг
оцінити ту величезну роботу, яку Ви («Укр-
мет». – Авт.) зробили за останні п’ять років».
Слід відмітити, що значний внесок у цьому
належить В. Порицькому. У 1926 р. його було
обрано дійсним членом державного Росій-
ського географічного товариства.
Гідрометеорологія в Україні вийшла на
новий якісний рівень, потребувала вирішення
принципових питань, що стосувалися струк-
тури служби. В. Порицький висунув щодо
цього низку вимог: перерозподіл роботи з
рівномірним навантаженням апарату, органі-
зація наукової діяльності й поглиблення до-
сліджень, відмова від виконання трудомістких
завдань і визначення пріоритетів у констру-
юванні та перевірці спеціальних приладів.
Упродовж усього життя В. Порицький не
полишав питання метеорології. Заклав Безпа-
лівську дослідну станцію з боротьби зі сніго-
вими заметами, заснував оптично-сигналіза-
ційну секцію визначення видимості залізнич-
них сигналів за різних умов стану атмосфери,
добирав і готував кадри телеграфістів. Але
сповна розкрити свій потенціал у справі
української метеорології В. Порицькому не
вдалося. На заваді стали переслідування,
часті зміни місця роботи, арешти тощо.
Однак, попри все, внесок цієї багатогранної
особистості в розвиток вітчизняної метеоро-
логічної служби є беззаперечним.
Історичний архів
164
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Юрим М. Ф. Метеорологія і кліматологія : [навч. посіб.] / М. Ф. Юрим. – Львів : ЛДУ БЖД, 2011. – 104 с.
2. Грищенко Т. Р. Сільськогосподарський вчений комітет України у витоків вітчизняної метеорології /
Т. Р. Грищенко // Професор В. О. Поггенполь – учений, метеоролог, фенолог, кліматолог, викладач, інспектор
Уманського училища землеробства і садівництва : матеріали круглого столу, 18 верес. 2014 р., м. Умань / М-во
аграр. політики і продовольства України, Уманс. нац. ун-т сад-ва, Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. с.-г.
б-ка НААН ; уклад. : В. А. Вергунов, Т. М. Підгайна, С. В. Нижник ; наук. ред. В. А. Вергунов. – Умань, 2014. –
С. 79–82.
3. Шевчук С. М. Професор Михайло Самбікін – фундатор української агрометеорологічної науки /
С. М. Шевчук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2009. – № 1. – С. 184–188.
4. Праці Сільськогосподарського вченого комітету України. – 1920. – Т. 1. – С. 3–16.
5. ЦДАВО України, ф. 1061, оп. 1, спр. 32, арк. 303–304.
6. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 1, спр. 9, арк. 96–97.
7. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 1, спр. 2, арк. 9–14.
8. ЦДАВО України, ф. 1230, оп. 2, спр. 1, арк. 22–25.
9. Порицький В. Метеорологічна секція С.-г. наукового комітету («Укрмет») / В. Порицький // Вісник
сільськогосподарської науки. – 1922. – Ч. 1. – С. 32–33.
10. Порицький В. Метеорологічна секція С.-г. наукового комітету («Укрмет») / В. Порицький // Вісник
сільськогосподарської науки. – 1923. – Т. ІІ. – Ч. 1–2. – С. 56–57.
11. Сільськогосподарські періодичні видання в Україні. 1918–1940 : Журнали, «Бюлетені», «Вісті», «Наукові
записки», «Збірники наукових праць», «Праці» : наук.-доп. ретросп. бібліор. покажч. / НААН, ДНСГБ ;
уклад. : В. А. Вергунов, О. П. Анікіна ; наук. ред. В. А. Вергунов. – К. : Нілан-ЛТД, 2012. – С. 13.
12. Шуйський І. Біля витоків Української гідрометеослужби / І. Шуйський // Реабілітовані історією.
Харківська область. – К. ; Х., 2008. – Кн. 1, ч. 2. – С. 120–127.
В. П. Шульга, Национальная научная сельскохозяйственная библиотека НАН Украины, г. Киев, Украина
НАУЧНО-ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ПРИНЦИПЫ СТАНОВЛЕНИЯ МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ В
УКРАИНЕ
С помощью историко-научного анализа раскрыты предпосылки появления отечественной метеорологи-
ческой службы. Охарактеризован научно-организационный период становления. Указано о главном отечес-
твенном центре по изучению вопросов метеорологии. Особое внимание сосредоточено на 1918–1927 гг. Заме-
чено о роли одного из ее организаторов – В. Порицком. Исследован вклад деятеля в развитие метеорологии.
Ключевые слова: метеорология; метеорологическая служба; причины возникновение; становление; центр;
В. Порицкий.
V. P. Shulga, National Scientific Agricultural Library of Nation Academy of Science, Kiev, Ukraine
THE SCIENTIFIC AND ORGANIZATIONAL PRINCIPLES OF FORMATION THE WEATHER SERVICE
IN UKRAINE
The appearance prerequisites for the national meteorological service are revealed by using historical and scientific
analysis. Scientific and organizational period of becoming is characterized. The main domestic center for the study of
meteorology in the first quarter of the twentieth century is indicated. Particular attention is focused on the 1918-1927
years. It has been observed on the role of one of its organizers – V. Poritsky. His contribution to the development of
meteorology is observed.
Keywords: meteorology; weather service; causes; becoming; center; B. Poritsky.
© Чепурда Г. М., 2015 Дата надходження статті до редколегії 07.09.2015
Рецензенти: д-р іст. наук, професор Котляр Ю. В.;
д-р іст. наук, професор Сінкевич Є. Г.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95189 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:09:52Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шульга, В.П. 2016-02-16T15:17:03Z 2016-02-16T15:17:03Z 2015 Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні / В.П. Шульга // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 161-164. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95189 632.931:061(477)(091) За допомогою історико-наукового аналізу розкрито передумови появи вітчизняної метеорологічної служби. Окреслено науково-організаційний період її становлення. Зазначено про головний вітчизняний осередок із вивчення питань метеорології в першій чверті ХХ ст. Особливу увагу зосереджено на 1918–1927 рр. Зауважено про роль одного з її організаторів – В. Порицького. Досліджено внесок діяча в розвиток метеорології. С помощью историко-научного анализа раскрыты предпосылки появления отечественной метеорологической службы. Охарактеризован научно-организационный период становления. Указано о главном отечественном центре по изучению вопросов метеорологии. Особое внимание сосредоточено на 1918–1927 гг. Замечено о роли одного из ее организаторов – В. Порицком. Исследован вклад деятеля в развитие метеорологии. The appearance prerequisites for the national meteorological service are revealed by using historical and scientific analysis. Scientific and organizational period of becoming is characterized. The main domestic center for the study of meteorology in the first quarter of the twentieth century is indicated. Particular attention is focused on the 1918-1927 years. It has been observed on the role of one of its organizers – V. Poritsky. His contribution to the development of meteorology is observed. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Вітчизняна та всесвітня історія Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні Научно-организационные принципы становления метеорологической службы в Украине The scientific and organizational principles of formation the weather service in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні Шульга, В.П. Вітчизняна та всесвітня історія |
| title | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні |
| title_alt | Научно-организационные принципы становления метеорологической службы в Украине The scientific and organizational principles of formation the weather service in Ukraine |
| title_full | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні |
| title_fullStr | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні |
| title_full_unstemmed | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні |
| title_short | Науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в Україні |
| title_sort | науково-організаційні засади становлення метеорологічної служби в україні |
| topic | Вітчизняна та всесвітня історія |
| topic_facet | Вітчизняна та всесвітня історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95189 |
| work_keys_str_mv | AT šulʹgavp naukovoorganízacíinízasadistanovlennâmeteorologíčnoíslužbivukraíní AT šulʹgavp naučnoorganizacionnyeprincipystanovleniâmeteorologičeskoislužbyvukraine AT šulʹgavp thescientificandorganizationalprinciplesofformationtheweatherserviceinukraine |