Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму
Ця стаття досліджує репресії радянської влади проти німців у період пізнього сталінізму. Центральним питанням в публікації є демографічні зміни на Півдні України в 1944-1953 роках. В останні роки, дослідники стали більш зацікавлені у вивченні даної проблеми. Спостерігається зростання інтересу в дані...
Saved in:
| Published in: | Історичний архів. Наукові студії |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95190 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму / Н.А. Герус-Бахтіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 165-171. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859652424112799744 |
|---|---|
| author | Герус-Бахтіна, Н.А. |
| author_facet | Герус-Бахтіна, Н.А. |
| citation_txt | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму / Н.А. Герус-Бахтіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 165-171. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історичний архів. Наукові студії |
| description | Ця стаття досліджує репресії радянської влади проти німців у період пізнього сталінізму. Центральним питанням в публікації є демографічні зміни на Півдні України в 1944-1953 роках. В останні роки, дослідники стали більш зацікавлені у вивченні даної проблеми. Спостерігається зростання інтересу в даній області. Багато недавні дослідження були зосереджені на проблемах, пов’язаних з реабілітацією жертв політичних репресій.
Один з найбільш важливих аспектів це процес насильницького переселення німецького населення на схід країни. За останнє десятиліття, дослідження вченими даного періоду показали, що тема залишається актуальною. Розвиток репресивного апарату призвело до конфронтації відносин між радянською владою і німецької общинної.
З’ясування відносин між радянською владою та етнічним німцями, завжди закінчувалися тим, що етнічні німці залишалися заручниками політичних ігор Радянського Союзу і нацистської Німеччини. Після закінчення війни їх положення тільки погіршилося.
Ці дані показують, що існує зв’язок між привілейованим становищем етнічних німців в період окупації й політичним переслідуванням в післявоєнні роки.
Эта статья исследует репрессии советской власти против немцев в период позднего сталинизма. Центральным вопросом в публикации является демографические изменения на Юге Украины в 1944-1953 годах. В последние годы, исследователи стали более заинтересованы в изучении данной проблемы. Наблюдается рост интереса в данной области. Многие недавние исследования были сосредоточены на проблемах, связанных с реабилитацией жертв политических репрессий.
Один из наиболее важных аспектов это процесс насильственного переселения немецкого населения на восток страны. За последнее десятилетие, исследования учеными данного периода показали, что тема остается актуальной. Развитие репрессивного аппарата привело к конфронтации отношений между советской властью и немецкой общинной. Данная тема была изученна многими отечественными и зарубежными историками: А. Айсфельд, В. Земсков, В. Никольский, Д. Заковоротний и другие.
Выяснения отношений между советской властью и этническим немцами, всегда заканчивались тем, что этнические немцы оставались заложниками политических игр Советского Союза и Нацисткой Германии. После окончания войны их положение только ухудшилось. Эти данные показывают, что существует связь между привилегированным положением этнических немцев в период оккупации и политическим преследованием в послевоенные года. В целом, этот анализ исследования показал, что именно послевоенные репрессии 1944-1953 годов послужили полному уничтожению немецких колоний на Юге Украины.
The article investigates Soviet government’s repressions against the Germans in the late Stalinism period. The demographic changes in the south of Ukraine in 1944-1953 are the central issue of the article. Lately the scientists have become more interested in this issue and it is becoming more vital nowadays. Many recent researches have focused on the rehabilitation of victims of political purges.
One of the most important aspects is the process of the Germans’ forcible transfer to the east of Ukraine. The recent investigations of the mentioned period have proved that the topic is still the question of the present. The development of the repression apparatus led to the confrontation between the Soviet government and the German community. Many scientists have investigated the research topic.
This showdown between the Soviet government and ethnic Germans always came to ethnic Germans remaining political games hostages of the Soviet Union and Nazi Germany. After the war, their situation only worsened. This data shows that there is a connection between the ethnic Germans’ privileged position during the occupation and political persecution during the postwar years. In general, this analysis has shown that precisely postwar repressions were favorable to the complete destruction of the German colonies in south of Ukraine.
This article a focused on the fates of ordinary ex-ethnic Germans, which were given a raw treatment by the Soviet system. Results are coordinated with previous studies conducted by such historians as A. Eisfeld, V. Zemskov, B. Nikolskiy, D. Zakovorotniy and others.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:35:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Випуск 10
165
УДК 94(477)«1944/1953»+316.4.063.7
Герус-Бахтіна Н. А.,
викладач, коледж Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського,
м. Миколаїв, Україна
РЕПРЕСІЇ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОТИ КОЛИШНІХ
ФОЛЬКСДОЙЧЕ В ПЕРІОД ПІЗНЬОГО СТАЛІНІЗМУ
Ця стаття досліджує репресії радянської влади проти німців у період пізнього ста-
лінізму. Центральним питанням в публікації є демографічні зміни на Півдні України в
1944-1953 роках. В останні роки, дослідники стали більш зацікавлені у вивченні даної
проблеми. Спостерігається зростання інтересу в даній області. Багато недавні дослі-
дження були зосереджені на проблемах, пов’язаних з реабілітацією жертв політичних
репресій.
Один з найбільш важливих аспектів це процес насильницького переселення німець-
кого населення на схід країни. За останнє десятиліття, дослідження вченими даного
періоду показали, що тема залишається актуальною. Розвиток репресивного апарату
призвело до конфронтації відносин між радянською владою і німецької общинної.
З’ясування відносин між радянською владою та етнічним німцями, завжди закінчу-
валися тим, що етнічні німці залишалися заручниками політичних ігор Радянського
Союзу і нацистської Німеччини. Після закінчення війни їх положення тільки погіршилося.
Ці дані показують, що існує зв’язок між привілейованим становищем етнічних німців
в період окупації й політичним переслідуванням в післявоєнні роки.
Ключові слова: пізній сталінізм; німці-репатріанти; спецпоселення; директива
НКВС; Указ президії Верховної Ради СРСР.
Тема Другої світової війни протягом десяти-
річь розглядалася з політичних, ідеологічних,
але не з історичних позицій. Чимало фактів
або замовчувалися, або свідомо перекручу-
валися. Тенденційний підхід минулих років
до оцінки позицій та поведінки людей, які
волею долі опинились на окупованій тери-
торії, пережили окупацію, зустріли «радянську
армію-визволителя», трагічно відбився на
долях сотень тисяч наших співвітчизників.
Саме факт перебування на окупованій тери-
торії позбавляв цих людей довіри з боку
радянської влади. Одними з перших потра-
пили у списки неблагонадійних етнічні німці,
тобто радянські громадяни, що мали німецьке
походження, проживали в Україні і на почат-
ковому етапі окупації мали певні преферен-
ції з боку нової німецької влади [9].
В межах окремої статті спробуємо дати
загальну характеристику репресій сталін-
ської тоталітарної системи проти фолькс-
дойче. Для найповнішої реалізації поставлених
завдань, на наш погляд, необхідно здійснити:
історіографічний аналіз на предмет вияв-
лення зарубіжних та вітчизняних (регіональ-
них) досліджень репресивного апарату засто-
сованого проти етнічних німців (фольксдойче),
як історичного явища та аналітичного фе-
номену;
простежити особливості тоталітарного
режиму, притаманні життєдіяльності Півдня
України після Другої світової війни;
окремо з’ясувати подальшу долю фолькс-
дойче Півдня України у 1945–1953 рр., що є
предметом дискусій істориків сучасності;
використати для подальшої практичної
розробки результатів дослідження, зокрема,
наукового спостереження впливу політичних
репресій на демографічний стан населення
Півдня України.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
свідчить про те, що тема залишається
Історичний архів
166
актуальною у ХХІ ст. Репресіям в епоху
пізнього сталінізму присвячено декілька праць
закордонних авторів, зокрема стаття А. Айс-
фельда, дисертація В. Земскова та ін. [1; 6].
Чимало авторів звертались до теми репресій
в контексті висвітлення подій після Другої
світової війни. Так статистичні дані, що на-
ведені в праці В. Нікольським, та стосуються
етнічних німців дають нам можливість
оцінити масштаби репресій та демографічні
зміни, які відбулися внаслідок останніх. Кіль-
кість заарештованих етнічних німців приво-
диться істориком у власній монографії [8,
с. 365–371]. В наш час ведуться дослідження
на регіональному рівні. Прикладом подібних
досліджень є книга Д. Заковоротнього. В цій
праці описано причини зникнення німецьких
колоній Півдня України у 1944 р. та після-
воєнний час [5].
Але, на наш погляд, зазначену проблему
розробляли недостатньо, переважно розгля-
даючи лише декілька специфічних аспектів
зі всього широкого кола питань. Тому комп-
лексне вивчення історичних реалій на базі
документальних джерел, використання різ-
номанітних матеріалів, уведених у науковий
обіг раніше, наддадуть можливість більш
ширше й докладніше розглянути порушену
проблему.
Хронологічні рамки дослідження охоп-
люють з 1944 по 1953 рр. в період розвитку
українського суспільства в контексті поси-
лення радянського тоталітаризму.
Закінчення Другої світової війни не при-
несло очікуваних результатів у відносинах
між радянською владою та етнічними німцями
Півдня України. Впродовж 1944–1953 рр.,
німці депортовані до віддалених районів
Сибіру та Казахстану. Отже, в повоєнні роки
репресії серед німецького населення активно
продовжувались. Карально-репресивні органи,
такі, як НКВС, НКДБ-МДБ, служили слухня-
ною зброєю в руках вождів СРСР.
Зі зловісною методичністю силові струк-
тури виконували функцію реалізатора полі-
тичних цілей диктаторського режиму за
допомогою масового терору як проти німець-
кої громади в цілому, так і проти конкретних
громадян. Умови повоєнного часу дозволяли
радянському керівництву розширити діюче
жорстоке кримінальне та кримінально-
процесуальне законодавство, що не тільки не
гарантувало людині справедливість і об’єктив-
ність, а й розв’язало руки карально-репре-
сивним органам, створили політично-правові
засади для «війн проти свого народу» [8].
Після війни створили Надзвичайну Дер-
жавну комісію з встановлення і розслідування
злодіянь німецько-фашистських загарбників
і їх спільників, і заподіяного їм збитку гро-
мадянам, колгоспам, громадським організаціям,
підприємствам і установам, а також Одеську
обласну комісію сприяння у роботі надзви-
чайної державної комісії. Вона організована
в 1944 р. після звільнення Одеської області
від румуно-німецьких окупантів на підставі
Указу Президії Верховної Ради СРСР. Діяль-
ність комісії направлялась і керувалась Над-
звичайною Державною комісією. У 1945 р. в
зв’язку з закінченням роботи Надзвичайної
Державної комісії Одеська обласна комісія
ліквідована [4, с. 26].
Тяжкою спадщиною часів тоталітарного
режиму є масові репресії проти німців Півдня
України, що чинилися сталінською системою.
Німецька етнічна меншина, яка до початку
Другої світової війни налічувала майже пів-
мільйона осіб, після війни практично зникла
з території нашого краю [3, с. 24].
Дослідник В. Нікольский виділяє два основ-
них напрямки діяльності органів держбезпеки
часів закінчення Другої світової війни та пе-
реходу на мирні рейки:1) організацію пошу-
ків, проведення слідства та покарання воєнних
злочинців; 2) «традиційну» репресивну діяль-
ність щодо явних та уявлених ворогів влади [8].
Під приводом очищення от ворожих еле-
ментів тимчасово окупованого Півдня України
силові структури розгорнули активну роботу
з викриття та знешкодження «колабораціо-
ністів».
Один з напрямів політичних репресій в
УРСР у повоєнний період – національний.
Згідно статистичних даних, наведених В. Ні-
Випуск 10
167
кольським, кількість заарештованих німців у
період з 1944 по 1953 рр. складає 1157 осіб.
Розподіл кількості заарештованих приводиться
нижче у вигляді таблиці 1 [8, с. 365–371].
Також, В. Нікольский приводить дані з
розподілу заарештованих німців по терито-
ріальних підрозділах КДБ у відсотках за від-
ношенням до інших національностей у Ми-
колаївській, Одеській та Херсонської облас-
тях. Дані наводяться у таблиці 2 [8, с. 572–
579].
Таблиця 1
Розподіл заарештованих німців по роках (1944-1953 рр.)
Роки 1944 1945 1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953
Кількість
осіб
213 303 189 197 48 118 37 34 11 7
Таблиця 2
Розподіл заарештованих німців у відсотках до інших національностей (1945-1953 рр.)
Підрозділ
НКДБ по обл.
1945 1946 1948 1949 1950 1951 1952 1953
Миколаївська 3,0 % 2,4 % 0,7 % 1,4 % 3,8 % 1,4 % 9,1 % 2,6 %
Одеська 18,8 % 2,3 % 1,5 % 1,6 % 0,4 % 2,9 % 1,9 % 1,1 %
Херсонська 1,1 % 2,1 % – – – 2,8 % – –
Ще кілька років після перемоги над Ні-
меччиною прокурорсько-судові органи керу-
валися в своїй діяльності забезпеченням охо-
рони інтересів соціалістичної держави в режимі
воєнного часу. Цим становищем поясню-
вався і порядок комплектації військово-
судових органів, розгляду судових справ,
опротестування вироків, здійснюваних воєн-
ними трибуналами.
Крім затриманих органами держбезпеки
1854 дійсних агентів – парашутистів у жорна
репресивного апарату потрапили десятки ти-
сяч етнічних німців, провина яких здебільшого
полягала в тому, що вони при наступі гітле-
рівців не встигли евакуюватися в тил Радян-
ського Союзу. Органи НКВС постійно фаб-
рикували справи проти тих, хто в роки війни
знаходився на окупованій території, звинува-
чуючи їх у зрадницькій поведінці. Зокрема,
О. Балька, сільського коваля з Миколаївщини,
примусово переселила окупаційна влада до
спеціальної колонії для етнічних німців у
с. Добринка Миколаївської області, де він
працював в общинному господарстві ядовим
робітником [3, с. 389].
Навесні 1944 р. стояли порожні будівлі у
німецьких колоніях Миколаївської та Одесь-
кої областей. Уряд УРСР прийняв рішення
про направлення українців та переселенців з
Польщі в південні області України. Їх направ-
ляли в Березанський, Варварівський та Весе-
линівський райони, в поселення колишніх
німецьких колоній. Так закінчилась історія
німців колоністів на території Миколаївської
області [5, 128 с.].
Влітку 1945 р. частина німців-репатріантів
відпущена по домівках, але вже восени того
ж року ця «помилка виправлена» [3, с. 391].
Згідно директиви НКВС від 11 листопада
1945 року, німців депортують у віддалені райони
Сибіру та Казахстану, у табори ГУТАБу. За
деякими даними тільки з колонії Катеринен-
таль вислано біля 500 чоловік. Таким чином,
німецькі колонії, розташовані на території
Північного Причорномор’я, фактично при-
пинили своє існування [7, с. 132].
У період з 1945 по 1946 рр. слідчими
НКВС було притягнуто до відповідальності
близько 40 осіб. Їх звинувачували у зраді Бать-
ківщині, співпраці з окупантами, застосуванні
Історичний архів
168
зброї проти співвітчизників та участі у вбив-
стві мирного населення. Зокрема, колишні
бійці із загонів самооборони «зельбастшутц»
І. Біхлер, Р. Гаррехт, І. Гасс, Я. Гертнер,
П. Гекк, О. Іонус, Р. Зайферт, О. Кільвейн,
Ф. Кох, Е. Центнер, А. Фреліх, І. Файден-
гаймєр та Ф. Ебенней – засуджені військо-
вим трибуналом до вищої міри покарання.
Інші засуджені на позбавлення волі на різні
строки та відправлені до виправних таборів
[10, с. 66]
Архівні документи Миколаївської, Одеської
та Херсонської областей засвідчують штуч-
ний характер обвинувачень, проти зазначеної
категорії громадян.
26 листопада 1945 р. Президія Верховної
Ради СРСР прийняла Указ «Про кримінальну
відповідальність за втечу з місць обов’язко-
вого і постійного поселення осіб, виселених
у віддалені райони Радянського Союзу в пе-
ріод Вітчизняної війни». Цей Указ встанов-
лював, що виселені під час війни на спецпосе-
лення залишаються в цьому статусі назавжди;
за втечу з місця обов’язкового поселення їм
належить покарання – 20 років каторжних
робіт [6, с. 12].
Відповідно до даних В. Земскова, чисель-
ність німців з чорноморського узбережжя в
спецпоселеннях станом на 15 липня 1949 р.
становило 57246 осіб, (чоловіки – 549419,
жінки – 787830 та діти – 755278) [6, с. 12].
Зокрема, В. Генріх, 1933 р. н., як особа
німецької національності, за репатріацією з
Польщі в 1946 р. переселений на спецпосе-
лення в Молотовську область, Губахський
район. За Указом ПВР СРСР залишений там
назавжди. 12 січня 1956 р. В. Генріх знятий з
обліку спецпоселення за Указом ПВР СРСР
від 13 грудня 1955 р. без права повернення
майна конфіскованого при виселенні. Опису
майна або акту про його вилучення немає
[12, с. 26–27].
Спрямована на спецпоселення в травні
1945 р. у селище Ебіта, Степового району,
Актюбінської області Ф. Кох 1926 р. н.,
уродженка с. Роштадт Мостівського району
Одеської області, як особа німецької націо-
нальності. Знята з обліку спецпоселення 24 лю-
того 1956 р. у відповідності з Указом Пре-
зидії Верховної Ради СРСР від 13 грудня
1955 р. [12, с. 26–27].
Переведена на положення спецпоселенки і
в 1948 р. залишена назавжди в місцях обов’яз-
кового поселення без права повернення до
місця колишнього проживання громадянка
Л. Янцен, 1922 р. н. Підставою застосування
повоєнних репресій проти німців за політич-
ними мотивами є Постанова РНК СРСР і ЦК
ВКП (б) від 12 вересня 1941 р., Постанова
РНК СРСР № 35 від 8 січня 1945 р., Указ ПВС
СРСР від 26 листопада 1948 р. [12, с. 26–27].
Громадянин М. Адамович, 1935 р. н, на
підставі Постанови РНК СРСР від 12.09.1941 р.,
як особа німецької національності, прибув на
спецпоселення в 1941 р. в Соколовський район
Північно-Казахстанської області, узятий на
спецоблік при досягненні 16-річного віку.
Знятий з обліку в січні 1956 р. Довідка скла-
дена на підставі архівної картки. Анкетні
дані вказані відповідно з архівними докумен-
тами [12, с. 26–27].
К. Обелева, 1915 р. н., уродженка с. Рос-
штадт (Роштат) Мостівського району Одеської
області, репатрійована з Німеччини на під-
ставі директиви НКВС СРСР № 181 від
11 жовтня 1945 р. як член сім’ї німецької націо-
нальності, перебувала на обліку спецкомен-
датури Палкінського району Костромської
області з жовтня (число в документі не
вказано) 1945 р. по 28 січня 1956 р. Разом з
К. Обелевою на спецпоселенні знаходилися:
О. Обелева, 1942 р. н., донька, А. Гертнер,
1866 р. н., батько, О. Гертнер, 1868 р. н., мати
[12, с. 26–27].
За донецькими архівними документами
К. Фукс, 1901 р. н., уродженка м. Миколаєва,
з 1941 р. проживала на тимчасово окупованій
німецькими військами території в с. Ларіно
Миколаївській області. У 1943 р. вивезена
німецькими властями з сім’єю на сільгосп-
роботи до Німеччини. На підставі Директиви
НКВС СРСР № 181 від 11 жовтня 1945 р. як
особа німецької національності (член сім’ї),
за репатріацією з Німеччини в грудні 1945 р.
Випуск 10
169
переселена на спецпоселення в Комі АРСР,
Устимський район. Знята з обліку спецпосе-
лення 18 січня 1956 р. відповідно до Указу
ПВР CCСР від 13.12.1955 р. Разом з нею на
обліку перебували й інші члени сім’ї: син
П. Фукс, 1935 р. н., донька І. Фукс, 1937 р. н.;
донька О. Фукс, 1939 р. н. [12, с. 26–27].
Ці та інші приклади показують, що за
наказами КДБ СРСР № 00511 і № 00750 від
1945 р. етнічних німців карали не за службу
у німецьких збройних силах, а за прийняття
німецького громадянства. Мірою покарання
ставало відправлення на спецпоселення тер-
міном на 5 років.
Вищезазначені накази лише слугували під-
ставою для взяття на оперативний облік як
цивільних осіб, так і тих, хто служив у зброй-
них силах Німеччини. Строком оперативного
обліку визначалося досягнення етнічним нім-
цем, який побував за кордоном і прийняв ні-
мецьке громадянство, віку 70 років [1, с. 632].
Наказ КДБ при РМ СРСР № 0112 від 30
липня 1956 р. лише один з перших норматив-
них актів що став правовою основою для за-
лишення переглянутої справи на оператив-
ному обліку.
Таким чином нерівноправне становище
етнічних німців, зберігалося, всупереч Указу
Президії Верховної Ради СРСР про скасу-
вання спецпоселень від 13 грудня 1955 р.
Перемога в Другої Світової війні не при-
вела до припинення репресій і терору проти
фольксдойче. Репресивна машина лише спо-
вільнила оберти.
М. Кучель, 1903 р. н., с. Надинівка Кіро-
воградської обл., німкеня, із селян, освічена,
проживала у радгоспі «Зелений Гай» Воз-
несенського району. Робітниця радгоспу.
Заарештована 17.01.1945 р. Особливою нара-
дою при НКВС СРСР 15.02.1946 р. засу-
джена до 5-ти років ВТТ. Покарання відбула
в Чернігівтабі НКВС СРСР. Реабілітована у
1990 р. [10, с. 50].
Г. Ландес, 1903 р. н., м. Миколаїв, німкеня,
із робітників, освіта початкова, проживала у
с. Веселиновому, Веселинівського району.
Колгоспниця. Заарештована 3.08.1945 р. Особ-
ливою нарадою при НКВС СРСР 27.03.1946 р.
засуджена до 5-ти років ВТТ. Покарання від-
була в Чернігівтабі НКВС СРСР. Реабіліто-
вана у 1990 р. [10, с. 55].
До 5-ти років ВТТ та 3-х років позбав-
лення прав винесено Військовим трибуналом
військ МВС Українського округу М. Ріттеру,
17.04.1897 р. н., мешканцю м. Херсон. М. Ріт-
тера заарештували 28 березня 1946 р. та зви-
нуватили у зраді Батьківщині. Але вже 5 ве-
ресня 1946 р. вирок відмінили, а справу при-
пинили. М. Ріттер з-під варти був звільнений
[11, с. 194].
Відповідно до Указу Президії Верховної
Ради Союзу РСР від 26 листопада 1948 р. ці
виселенці переведені на спецпоселення на-
вічно, без права повернення їх до колишніх
місць проживання; за самовільний виїзд (втечу)
з місць обов’язкового поселення цих висе-
ленців міра покарання визначена в 20 років
каторжних робіт [13].
Е. Таланда-Пейффер, народилась у 1899 р.
у місті Стрельно Ленінградської області, нім-
кеня, закінчила жіночу гімназію. Проживала
у місті Херсон по вул. Морський, 2. Заареш-
тована 19 січня 1949 р. Звинувачення: зрада
Вітчизни. 31.01.1949 р. у камері покінчила
життя самогубством (повісилася). Справа при-
пинена у зв’язку із смертю обвинуваченої
[10, с. 209].
Аналіз архівних справ свідчить, у перші
післявоєнні роки чимало етнічних німців були
засуджені за співпрацю з окупаційною вла-
дою «колабораціонізм». У деяких випадках у
звинуваченнях позначалась зрада Вітчизні.
Смерть Й. Сталіна 5 березня 1953 р. на тлі
наростаючої кризи радянського тоталітаризму
висвітлила нагальну необхідність модерні-
зації правлячого режиму в СРСР. Прагнення
реформувати тоталітарну систему, перетво-
рити її на більш життєздатний суспільний
організм, спроможний адекватно реагувати на
виклики часу, спонукало нових керманичів
держави відмовитись від терористичних ме-
тодів управління, масових політичних реп-
ресій [2, с. 301].
Історичний архів
170
Перші несміливі кроки на шляху десталі-
нізації радянського суспільства помічені на-
прикінці 1953 р., коли Президія Верховної
Ради СРСР видала Указ «Про амністію». Але
це був лише початок. В Україні Закон «Про
реабілітацію жертв політичних репресій на
Україні» прийнятий 17 квітня 1991 р. На його
підставі також реабілітовано певну кількість
німців України, які підпали під директиву
НКВС СРСР № 181. Інші особи з аналогіч-
ною біографією з невідомої причини зали-
шились не реабілітованими. Можливо, при-
чина в тому, що їхні справи 1954 р. не було
передано до МВС УРСР, а інформація про
реабілітацію, що мала місце у 90-ті рр., до
УМВС областей України також не надійшла.
Унікальною видається доля Ц. Гайзер, яку
реабілітовано двічі – за законом України від
17 квітня 1991 р. та за законом Російської
Федерації від 18 жовтня 1991 р. [1, с. 633]
Таким чином ми дійшли до висновку, що
саме післявоєнні репресії привели до зник-
нення німецьких поселень на Півдні України
(хоча початок цього процесу був закладений
ще у 20-х рр. ХХ ст.). Саме післявоєнні ре-
пресії стали одним з вагомих факторів демо-
графічних змін як на Півдні Україні та і у
інших регіонах СРСР.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Айсфельд А. Етнічні німці України під час Другої світової війни і в повоєнні роки / А. Айсфельд,
В. Мартиненко // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.: Історичні нариси : у 2-х кн. – К. :
Наукова думка, 2011. – Кн. 1. – С. 595–644.
2. Бажан О. Холодне українське літо 1953 року (проведення амністії 1953 року в Українській РСР перебіг,
масштаби, наслідки) / О. Бажан // Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика. – К., 2009. – Вип. 15. –
Ч. 1. – С. 301–309.
3. Василенко С. Сталінська політика стосовно етнічних німців в повоєнний період / С. Василенко // Науковий
вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. –
Миколаїв, 2011. – 391 с.
4. Документи державного архіву Одеської області з історії Другої світової війни та її наслідків: огляд фондів /
ДАОО; Уклад. : Білоусова Л. Г., Гейтан О. Г., Деречина В. П., Желясков С. А., Мартиненко О. В.,
Маковецька С. О., Малінова Г. А., Набока О. М., Філіпченкова Н. А. – Одеса, 2009. – 27 с.
5. Заковоротний Д. И. Немцы-колонисты в Северном Причерноморье (1803-1944 гг.) / Д. И. Заковоротний. –
Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2009. – 152 с.
6. Земсков В. Н. «Спецпоселенцы в СССР. 1930-1960». Диссертация на соискание ученой степени доктора
исторических наук. – М., Наука, 2005. – 306 с.
7. Никитин В. И. Ожившая память поколений / В. И. Никитин. – Николаев : Издательство Ирины Гудым,
2010. – 132 с.
8. Нікольський В. М. Репресивна діяльність органів державної безпеки в СРСР України (кінець 1920-х –
1950-ті рр.): історико-статистичне дослідження / В. М. Нікольський. – Донецьк : ДНУ, 2003. – 623 с.
9. Петрова А. І. Історія. Збірник наукових праць. – К., 2009. – 500 c.
10. Реабілітовані історією. Миколаївська область: [у 27 т.]. – Київ – Миколаїв : Світогляд, 2006. – Кн. 2 –
707 с.
11. Реабілітовані історією. Херсонська область: [у 27 т.]. – Херсон : ВАТ «Вид-во Наддніпрянська правда»,
2005. – 944 с.
12. Совет немцев Украины. Подборка документов и материалов / сост. А. Дыгнес. – Донецк, 2011. – 90 с.
13. Указ «Про кримінальну відповідальність за втечі з місць обов’язкового і постійного поселення осіб,
виселених у віддалені райони Радянського Союзу в період Вітчизняної війни» від 26 листопада 1948 р.
[Електронний ресурс.]. – Режим доступу: http://23021944.ru/load/dokumenty/ukaz_prezidiuma_verkhovnogo_
soveta_sssr_26_nojabrja_1948_g_ob_ugolovnoj_otvetstvennosti_za_pobegi_iz_mest_objazatelnogo_poselenija/1-
1-0-218
http://23021944.ru/load/dokumenty/ukaz_prezidiuma_
Випуск 10
171
Н. А. Герус-Бахтина, колледж Николаевского национального университета имени В. А. Сухомлинского,
г. Николаев, Украина
РЕПРЕССИИ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ ПРОТИВ БЫВШИХ ФОЛЬКСДОЙЧЕ В ПЕРИОД ПОЗДНЕГО
СТАЛИНИЗМА
Эта статья исследует репрессии советской власти против немцев в период позднего сталинизма.
Центральным вопросом в публикации является демографические изменения на Юге Украины в 1944-1953 годах.
В последние годы, исследователи стали более заинтересованы в изучении данной проблемы. Наблюдается
рост интереса в данной области. Многие недавние исследования были сосредоточены на проблемах, связанных
с реабилитацией жертв политических репрессий.
Один из наиболее важных аспектов это процесс насильственного переселения немецкого населения на
восток страны. За последнее десятилетие, исследования учеными данного периода показали, что тема остается
актуальной. Развитие репрессивного аппарата привело к конфронтации отношений между советской властью и
немецкой общинной. Данная тема была изученна многими отечественными и зарубежными историками:
А. Айсфельд, В. Земсков, В. Никольский, Д. Заковоротний и другие.
Выяснения отношений между советской властью и этническим немцами, всегда заканчивались тем, что
этнические немцы оставались заложниками политических игр Советского Союза и Нацисткой Германии.
После окончания войны их положение только ухудшилось. Эти данные показывают, что существует связь
между привилегированным положением этнических немцев в период оккупации и политическим преследо-
ванием в послевоенные года. В целом, этот анализ исследования показал, что именно послевоенные репрессии
1944-1953 годов послужили полному уничтожению немецких колоний на Юге Украины.
Ключевые слова: поздний сталинизм; немцы-репатрианты; спецпоселение; директива НКВД; Указ пре-
зидиума Верховного Совета СССР.
N. A. Gerus-Bakhtinа, College of the Mykolaiv national university named after V. Suhomlinskiy, Mykolaiv, Ukraine
THE REPRESSIONS OF THE SOVIET AUTHORITIES AGAINST FORMER VOLKSDEUTCHE IN THE
PERIOD OF LATE STALINISM
The article investigates Soviet government’s repressions against the Germans in the late Stalinism period. The
demographic changes in the south of Ukraine in 1944-1953 are the central issue of the article. Lately the scientists have
become more interested in this issue and it is becoming more vital nowadays. Many recent researches have focused on
the rehabilitation of victims of political purges.
One of the most important aspects is the process of the Germans’ forcible transfer to the east of Ukraine. The recent
investigations of the mentioned period have proved that the topic is still the question of the present. The development of
the repression apparatus led to the confrontation between the Soviet government and the German community. Many
scientists have investigated the research topic.
This showdown between the Soviet government and ethnic Germans always came to ethnic Germans remaining
political games hostages of the Soviet Union and Nazi Germany. After the war, their situation only worsened. This data
shows that there is a connection between the ethnic Germans’ privileged position during the occupation and political
persecution during the postwar years. In general, this analysis has shown that precisely postwar repressions were
favorable to the complete destruction of the German colonies in south of Ukraine.
This article a focused on the fates of ordinary ex-ethnic Germans, which were given a raw treatment by the Soviet
system. Results are coordinated with previous studies conducted by such historians as A. Eisfeld, V. Zemskov,
B. Nikolskiy, D. Zakovorotniy and others.
Keywords: late Stalinism; German repatriates; special settlement; thePeople’s Commissariat of Internal Affairs’
directive; Decree of the Supreme Soviet of the USSR.
© Герус-Бахтіна Н. А., 2015 Дата надходження статті до редколегії 01.10.2015
Рецензенти: д-р іст. наук, професор Сінкевич Є. Г.;
д-р іст. наук, професор Котляр Ю. В.
http://www.multitran.ru/c/m.exe?t=6679443_1_2&s1=%CD%E0%F0%EE%E4%ED%FB%E9%20%EA%EE%EC%E8%F1%F1%E0%F0%E8%E0%F2%20%E2%ED%F3%F2%F0%E5%ED%ED%E8%F5%20%E4%E5%EB
http://www.multitran.ru/c/m.exe?t=3677196_1_2&s1=%D3%EA%E0%E7%20%CF%F0%E5%E7%E8%E4%E8%F3%EC%E0%20%C2%E5%F0%F5%EE%E2%ED%EE%E3%EE%20%D1%EE%E2%E5%F2%E0%20%D1%D1%D1%D0
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95190 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1609-7742 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:35:17Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Герус-Бахтіна, Н.А. 2016-02-16T15:17:16Z 2016-02-16T15:17:16Z 2015 Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму / Н.А. Герус-Бахтіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 165-171. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1609-7742 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95190 94(477)«1944/1953»+316.4.063.7 Ця стаття досліджує репресії радянської влади проти німців у період пізнього сталінізму. Центральним питанням в публікації є демографічні зміни на Півдні України в 1944-1953 роках. В останні роки, дослідники стали більш зацікавлені у вивченні даної проблеми. Спостерігається зростання інтересу в даній області. Багато недавні дослідження були зосереджені на проблемах, пов’язаних з реабілітацією жертв політичних репресій. Один з найбільш важливих аспектів це процес насильницького переселення німецького населення на схід країни. За останнє десятиліття, дослідження вченими даного періоду показали, що тема залишається актуальною. Розвиток репресивного апарату призвело до конфронтації відносин між радянською владою і німецької общинної. З’ясування відносин між радянською владою та етнічним німцями, завжди закінчувалися тим, що етнічні німці залишалися заручниками політичних ігор Радянського Союзу і нацистської Німеччини. Після закінчення війни їх положення тільки погіршилося. Ці дані показують, що існує зв’язок між привілейованим становищем етнічних німців в період окупації й політичним переслідуванням в післявоєнні роки. Эта статья исследует репрессии советской власти против немцев в период позднего сталинизма. Центральным вопросом в публикации является демографические изменения на Юге Украины в 1944-1953 годах. В последние годы, исследователи стали более заинтересованы в изучении данной проблемы. Наблюдается рост интереса в данной области. Многие недавние исследования были сосредоточены на проблемах, связанных с реабилитацией жертв политических репрессий. Один из наиболее важных аспектов это процесс насильственного переселения немецкого населения на восток страны. За последнее десятилетие, исследования учеными данного периода показали, что тема остается актуальной. Развитие репрессивного аппарата привело к конфронтации отношений между советской властью и немецкой общинной. Данная тема была изученна многими отечественными и зарубежными историками: А. Айсфельд, В. Земсков, В. Никольский, Д. Заковоротний и другие. Выяснения отношений между советской властью и этническим немцами, всегда заканчивались тем, что этнические немцы оставались заложниками политических игр Советского Союза и Нацисткой Германии. После окончания войны их положение только ухудшилось. Эти данные показывают, что существует связь между привилегированным положением этнических немцев в период оккупации и политическим преследованием в послевоенные года. В целом, этот анализ исследования показал, что именно послевоенные репрессии 1944-1953 годов послужили полному уничтожению немецких колоний на Юге Украины. The article investigates Soviet government’s repressions against the Germans in the late Stalinism period. The demographic changes in the south of Ukraine in 1944-1953 are the central issue of the article. Lately the scientists have become more interested in this issue and it is becoming more vital nowadays. Many recent researches have focused on the rehabilitation of victims of political purges. One of the most important aspects is the process of the Germans’ forcible transfer to the east of Ukraine. The recent investigations of the mentioned period have proved that the topic is still the question of the present. The development of the repression apparatus led to the confrontation between the Soviet government and the German community. Many scientists have investigated the research topic. This showdown between the Soviet government and ethnic Germans always came to ethnic Germans remaining political games hostages of the Soviet Union and Nazi Germany. After the war, their situation only worsened. This data shows that there is a connection between the ethnic Germans’ privileged position during the occupation and political persecution during the postwar years. In general, this analysis has shown that precisely postwar repressions were favorable to the complete destruction of the German colonies in south of Ukraine. This article a focused on the fates of ordinary ex-ethnic Germans, which were given a raw treatment by the Soviet system. Results are coordinated with previous studies conducted by such historians as A. Eisfeld, V. Zemskov, B. Nikolskiy, D. Zakovorotniy and others. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичний архів. Наукові студії Вітчизняна та всесвітня історія Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму Репрессии советской власти против бывших фольксдойче в период позднего сталинизма The repressions of the soviet authorities against former volksdeutche in the period of late stalinism Article published earlier |
| spellingShingle | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму Герус-Бахтіна, Н.А. Вітчизняна та всесвітня історія |
| title | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| title_alt | Репрессии советской власти против бывших фольксдойче в период позднего сталинизма The repressions of the soviet authorities against former volksdeutche in the period of late stalinism |
| title_full | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| title_fullStr | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| title_full_unstemmed | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| title_short | Репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| title_sort | репресії радянської влади проти колишніх фольксдойче в період пізнього сталінізму |
| topic | Вітчизняна та всесвітня історія |
| topic_facet | Вітчизняна та всесвітня історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95190 |
| work_keys_str_mv | AT gerusbahtínana represííradânsʹkoívladiprotikolišníhfolʹksdoičevperíodpíznʹogostalínízmu AT gerusbahtínana repressiisovetskoivlastiprotivbyvšihfolʹksdoičevperiodpozdnegostalinizma AT gerusbahtínana therepressionsofthesovietauthoritiesagainstformervolksdeutcheintheperiodoflatestalinism |