Анотації – Annotations
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95237 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Анотації – Annotations // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 412-423. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860086805370503168 |
|---|---|
| citation_txt | Анотації – Annotations // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 412-423. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| first_indexed | 2025-12-07T17:20:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
412
АНОТАЦІЇ – ANNOTATIONS
Бондар В. Державна політика історичної пам’яті в
Україні 1990–2000-х рр.: основні тенденції
Досліджується поняття державної політики історичної па-
м’яті в контексті світового досвіду, її особливості і основні
етапи в Україні в 1990–2000-х рр. Показано державну політику
пам’яті у діяльності вищих органів державної влади, ставлення
лідерів держави до історичного минулого, проаналізовано зако-
нодавчі акти влади щодо окремих питань історії.
Ключові слова: політика історичної пам’яті, історія України.
Bondar V. State policy of historical memory in Ukraine 1990–
2000-ies.: main trends
The concept of state policy of historical memory, its features and
the main phases of Ukraine in 1900–2000 are investigated in the
context of world’s experience. There were showed the Ukraine’s
public policy in the sphere of memory, the attitude of the
government’s leaders to the historical past, the authority’s legislative
acts concerning the certain questions of the history.
Keywords: policy of historical memory, history of Ukraine.
Вісліч Т. Польська історіографія 1989–2009: дуже суб’єк-
тивні підсумки
Підсумовуючи явища, які характеризують співтовариство
польських істориків в останні двадцять років, я зосередився на
відносинах польської наукової історії з сучасними тенденціями
в світовій науці. Вони цікаві тим, що польська історіографія
загалом ігнорує постмодерністську критику історії і таке від-
ношення, нерідко, призводить до несподіваної реалізації пост-
модерністських принципів у викривленій формі когнітивного
релятивізму і творення картини минулого на основі фікційних
сюжетів. Спадщина школи «Анналів» вигасає у Польщі після
1989 року, незважаючи на тісні наукові зв’язки в 1970-х і 1980-х
років. Це означає, відрив від структурної, проблемно-орієн-
тованої і синтезуючої історії задля безмежного затвердження
413
історичного документу, як джерела знань. Такий метод дослід-
ження фокусується на відстеженні фактів, а не розумінні їхнього
змісту. Відповідальна за це ситуація, коли відкрився доступ до
інформації закритої протягом десятиліть у польських і зару-
біжних архівах, а також Інститут національної пам’яті, який
творить суспільні стандарти історика як того, хто шукає за
архівними документами «як було насправді». Важливою проб-
лемою є також використання історичних знань у польському
суспільстві. Історична політика наразі є успішною на ниві
музеєзнавства, а його найбільшою невдачею став випадок із
Єдвабним: конкретна дискусія істориків потонула у політичній
боротьбі і аргументовано продемонструвала таку слабкість поль-
ської історіографії, як тенденція до взяття участі в ідеоло-
гічному дискурсі та відсутність рефлексії щодо категорії нації.
Вона також виявила, що професійна історіографія в суспільній
свідомості легко поступається дилетантським оповідям про
минуле. Позитивною зміною в польській історіографії є її
поступова інтернаціоналізація. Одним з її найбільших міжна-
родних успіхів стало вписання польської шляхетської Речі Пос-
политої до національних історіографій наших східних сусідів.
У зв’язку із децентралізацією світової історіографії, з’являється
шанс для нового позиціонування історії Польщі у світовій
історичній спадщиною.
Ключові слова: польська історіографія, історія Польщі.
Wislicz T. Polish historiography 1989–2009. A very subjective
summary
Summing up the phenomena which characterized the community
of Polish historians in the last twenty years, I am focussing on the
relations of the Polish scientific history to current trends in the
worldwide science. It is then interesting that Polish historiography
ignores postmodernist criticism of history and this attitude, not
infrequently, leads to unaware realization of postmodernist principles
in the awry form of cognitive relativism and creation of a picture of
the past on the basis of fictional threads. The heritage of the
«Annales» school was lost in Poland after 1989 despite close
scientific relations in 1970s and 1980s. It means breakaway from
414
processual, problem-oriented and synthesized history towards a
limitless affirmation of a historical document as a source of
knowledge. Such a method of research focalizes on tracking facts
instead of understanding their sense. The responsibility lies in having
gained access to, closed for decades, Polish and foreign archives, as
well as with the Institute of National Remembrance which creates a
public standard of a historian who searches out «how it really was»
in archival documents. An important problem is also the use of
historical knowledge by the Polish society. Historical politics is
successful in the field of museology and its biggest failure was the
case of Jedwabne: a concrete discussion of historians drowned in a
political fight and the argument showed such weakness of Polish
historiography as a tendency to take part in ideological discourse and
lack of reflection on a category of nation. It also turned out that
professional historiography in the social consciousness loses easily
with dilettantish narratives about the past.A positive change in the
Polish historiography is its gradual internationalization. One of its
greatest international successes was the introduction of the Polish
Noble Republic into national historiographies of our Eastern
neighbours. Along with decentralization of the world’s
historiography, there is still a chance to position Poland’s history in
the world heritage of history.
Keywords: Polish historiography, History of Poland.
Гирич Ігор. Історіософські та суспільствознавчі погляди
В. Липинського в його політичній публіцистиці 1908–1914
років
У статті розглядаються концептуальні думки В. Липинського
на шляхи співпраці польської культурної еліти Правобережної
України з українським національно-демократичним рухом поч.
ХХ ст., висловлені ним у публіцистиці дореволюційних часів.
Автор намагається простежити еволюцію поглядів батька новіт-
ньої консервативної суспільної думки. Творчість В. Липинського
1908–1914 років свідчить про сподівання останнього на мож-
ливість позитивного співробітництва правих сил з українською
демократією.
415
Ключові слова: українська шляхта, полонізована еліта, про-
відна верства, класовий компроміс, національно-визвольний рух.
Hyrych I. The historical-philosophical and social science
views of V. Lypynsky in his political journalism 1908–1914
The cooperation West Ukrainian polish cultural elite with
Ukrainian national democratic movement at the beginning of XX
centuries are considered in V. Lypynsky’s political essays. The
author attempts to research the evolution of views of V. Lypynsky,
the founding father of Ukrainian conservatism. In his political works
V. Lypynsky hoped that right-wing parties would cooperate with
Ukrainian democracy.
Keywords: Ukrainian nobility, Ukrainian nobles which acquired
Polish culture, compromise between social class, national liberation
movement.
Головко В. Формування вітчизняного капіталу (1991–
2009 рр.) в політологічній та соціологічній літературі
Стаття є оглядом вітчизняної політичної та соціологічної
літературі, присвяченої питанню виникнення та розвитку вели-
кого капіталу в Україні після 1991 р. Показана еволюція осмис-
лення політологами та соціологами вказаної проблеми. Особ-
лива увага приділена їхнім поглядам на формування української
ділової еліти.
Ключові слова: великий капітал в Україні, сучасна історія
України.
Golovko V. History of the BigCapitalin Ukraine (1991–2009):
Political and Social Sciences`Point of View
The article reviews main approaches of Ukrainian political and
sociological literature to big capital`s genesis and development in
Ukraine after 1991. There is analysis of evolution political and social
scientists` consideration of the problem. Special attention is paid to
their opinions about Ukrainian business` elite formation.
Keywords: BigCapitalin of Ukraine, Modern History of Ukraine.
416
Гончар О. Осягнення Миколою Костомаровим історич-
ного образу Богдана Хмельницького у світлі епістолярної
спадщини
Стаття висвітлює науковий шлях відомого історика Миколи
Костомарова у процесі створення ним історичного портрету
Богдана Хмельницького, який став ключовим у його творчості.
Основне джерело дослідження – епістолярій – глибоко і все-
бічно розкриває читачу наукову лабораторію М. Костомарова,
становлення його світогляду, вплив соціокультурного оточення
і т.д.
Ключові слова: гетьман Б. Хмельницький, історичні джерела,
І. Срезневський, А. Метлинський, О. Корсун, О. Бодянський,
М. Максимович, М. Погодін.
Gonchar Olga. Comprehension Nikolai Kostomarov historical
image of Bogdan Khmelnitsky in the light of epistolary heritage
The article highlights the scientific way known historian Nicholas
Kostomarova in the creation of his historical portrait of Bohdan
Khmelnytsky, who was the key to his work. The main source of
research – correspondence – deeply and comprehensively reveals the
science lab reader M. Kostomarov, the formation of his world, the
impact of socio-cultural environment, etc.
Keywords: Hetman B. Khmelnytsky, historical sources, I. Srez-
nevsky, A. Metlinsky, A. Bodyanskiy, O. Korsun, M. Maksimovic,
M. Pogodin.
Горак В. «Універсал» отамана Григор’єва як ідейно-
теоретична платформа григор’євського повстанського руху.
Джерелознавчий і історіографічний аспекти
У статті висвітлюється універсал отамана Григор’єва як
найважливіший політико-ідеологічний документ українського
повстанського руху в Україні від серпня 1918 до серпня 1919.
Автор аналізує різні історичні погляди на універсал, з’ясовує
дискусійні аспекти, зокрема час його появи й авторство.
Ключові слова: повстанський рух, універсал отамана
Григор’єва
417
Horak V. The “Universal” of otaman Grygoryev as the
ideological and political of the Grygorev insurgent movement.
Historical and Historiographic aspects
The Article is devoted to the “universal” of otaman Grygoryev
that became the main politico-ideological document of the
Grygoryev insurgent movement which existed in Ukraine from
august, 1918 till august, 1919. The author analyses different histo-
rical views on the “Universal”, determines its socio-political essence,
clears up some discussional aspects of this manifesto – in particular,
the time of its appearance and its real authorship
Keywords: insurgent movement, the “Universal” of otaman
Grygoryev.
Діанова Н. Дослідження Науково-просвітницької діяль-
ності архієпископа Інокентія (Борисова) в дореволюційній
історіографії
У статті проаналізовано дореволюційну історіографію, при-
свячену науковій та просвітницькій діяльності архієпископа
Інокентія (Борисова). Розглянуто позиції різних дослідників
стосовно наукових та просвітницьких здобутків архієрея.
Ключові слова: архієпископ Інокентій (Борисов), дорево-
люційна історіографія.
Dianova N. Researches of Scientifically-educationally activity
of arcbishop Innocentiy (Borisov) in the Pre-Revolutionary
Historiography
In article the analysis of the pre-revolutionary historiography
devoted to scientific and educational activity of archbishop
Innocentiy (Borisov) is made. The points of view of different
researchers concerning scientific and educational achievements of
the bishop are considered.
Keywords: arcbishop Innocentiy (Borisov), Pre-Revolutionary
Historiography.
418
Іваницька С. Українська ліберально-демократична пар-
тійна еліта кінця ХІХ – початку ХХ ст. в пострадянській
гуманітаристиці: історіографічні здобутки та методологічні
інновації
В статті узагальнено доробок вітчизняних істориків, філо-
логів, археографів, політологів, фахівців із історії журналістики,
історії педагогіки та історії юридичної думки стосовно заявленої
проблеми. Окреслено подальші перспективні напрямки зі засто-
суванням методів історичної антропології, просопографії, порів-
няльних та міждисциплінарних студій.
Ключові слова: ліберально-демократична партійна еліта,
пострадянська гуманітаристика.
Ivanytska S. Ukrainian Liberal Democratic party elite in the
end of XIX – beginning XX century in post-Soviet humanities:
research results and prospects
The article summarizes national historians’, philologists’, archeo-
graphers’, political scientists’, specialists’ in the history of journa-
lism, history of pedagogy and history of jurisprudence achievements
on the subject and the object of study. There are also outlined some
tendency prospects such as historical anthropology methods,
prosopografy, comparative and interdisciplinary studies.
Keywords: Ukrainian Liberal Democratic party elite, post-Soviet
humanities.
Куций І. Між «слов’янським світом» та «дикою Азією»:
Московська держава в рецепції української історичної дум-
ки Східної Галичини ХІХ ст.
У статті проаналізовано інтерпретації українських істориків
Східної Галичини ХІХ ст. історії Московського царства XIV–
XVII cт. З’ясовано їхні погляди стосовно проблеми приналеж-
ності цієї держава до «руської» національної історії та «свого»
цивілізаційно-культурного простору. Досліджено відмінності
представників русофільської та українофільської орієнтацій в
потрактуванні історії Московської держави.
Ключові слова: Москва, Русь, князівство, царство, концепція,
історіографія, етногенез, етнонім.
419
Kutsyi I. Between «the Slavic World» and «Wild Asia»: the
Moscow State in the Reception of Ukrainian Historical Idea of
the XIX century Eastern Galicia
In the article the interpretation of history of the XIV–XVII cent.
Muscovy in the works of the XIX cent. Ukrainian Eastern Galicia
historians is analyzed. Their views on the problem of the state
belonging to the «Rus» national history and «its own» civilizational
and cultural space are elucidated. Differences in interpreting the
history of Muscovy between representatives of Russophile and
Ukrainophile orientations are investigated.
Key words: Moscow, Rus, principality, kingdom, conception,
historiography, ethnogenesis, ethnonym.
Луняк Є. Вивчення наукової спадщини Михайла Грушев-
ського у Франції
У статті розглянуто стан ознайомлення французької громад-
ськості з Україною, проаналізовано причини цікавості французів
до постаті Михайла Грушевського на тлі історичних взаємин
України та Франції. Автор простежує еволюцію французьких
історичних досліджень та розвиток української діаспорної істо-
ріографії про Грушевського у Франції.
Ключові слова: Михайло Грушевський, Франція.
Lunyak Ye. Research the scientific heritage of Mykhailo
Hrushevsky in France
The acquaintance’s state of the French public with Ukraine in the
article is covered, the analysis of causes of the French interest in
Mykhailo Hrushevsky against the background of historical mutual
relations of Ukraine and France is made. Author studies evolution of
the French historical research and development of the Ukrainian
diaspora historiography on Hrushevsky in France.
Keywords: Mykhailo Hrushevsky, France.
Наконечна О. Сучасна вітчизняна історіографія про
формування багатопартійності в Україні у роки перебудови
(1985-1991 рр.)
У статті проаналізовано праці сучасних українських істо-
риків, які розкривають початки багатопартійності в УРСР у
420
1985–1991 рр., показано історіографічну ситуацію щодо висвіт-
лення основних напрямів становлення партійної системи.
Ключові слова: багатопартійна Україна, сучасна вітчизняна
історіографія.
Nakonechna O. The Modern Ukrainians Historiography
about formation of a multiparty system in URSR in the years of
reorganization (1985–1991)
Much attention has been paid to analyzing scientific works of
modern Ukrainian historian’s, which are wrote about national
problems in URSR in 1985–1991. They told us about historiography
situation in Ukraine, to devoting discoveries of national questions
after independence.
Keywords: multiparty system in URSR, Modern Ukrainians
Historiography.
Суздаль М. Епістолярний дискурс М. Максимовича та
М. Цертелєва
У статті зроблено спробу проаналізувати мотиви, зміст,
культурно-історичне значення епістолярного дискурсу М. Мак-
симовича та М. Цертелєва. Публікуються невидані листи
М. Максимовича.
Ключові слова: М. Максимович, епістолярний дискурс.
Suzdal’ M. Epistolary discourse of M. Maksymovych and
M. Tsertelev.
The article presents the attempt to analyze motifs, content,
cultural and historical meaning of the epistolary discourse of M.
Maksymovych and M. Tsertelev.
Keywords: M. Maksymovych, Epistolary discourse.
Сухоліт Н. Історія українсько-російських політичних від-
носин доби Північної війни 1700–1721 рр. в оцінці істо-
ріографії Росії
Стаття простежує відносини між Україною і Росією під час
Північної війни 1700–1721 рр., що стало важливою темою для
багатьох праць російських дослідників XVIII – початку XXI ст.
421
Історики Російської імперії, СРСР та Російської Федерації в
основному протиставляли історіографічні образи українського
гетьмана І. Мазепи та російського царя Петра І, а також з’ясо-
вували проблему відмови гетьманського уряду від зверхності
Московського царства і його переходу на бік Шведського
королівства. Відзначається, що конкретна політична ситуація та
офіційна ідеологія Петра І значно вплинули на характеристику
даної події в пізнішій історіографії.
Ключові слова: українсько-російські відносини, Північна
війна 1700–1721 рр., російська історіографія, гетьман І. Мазепа,
цар Петро І.
Sukholit N. The History of Ukrainian-Russian political
relations of Northern war 1700–1721 in the estimation of
historiography of Russia
The article traces the relationship between Ukraine and Russia
during the Great Northern War 1700–1721 years, which has become
an important topic for many works of Russian researchers XVIII –
beginning of XXI century. Historians of the Russian Empire, the
Soviet Union and the Russian Federation largely opposed historio-
graphical images Ukrainian Hetman Ivan Mazepa and the Russian
Tsar Peter І, and find out the problem by refusing’s government
domination of Muscovy and his decision to side with the Swedish
kingdom. It is noted that the particular political situation and special
events in the area of official ideology Peter І influenced the
characteristics of the event in later historiography.
Keywords: Ukrainian-Russian relations, Northern War 1700–
1721’s, Russian historiography, Ivan Mazepa, Peter І.
Тельвак В. Михайло Грушевський в оцінках своїх учнів
Стаття присвячена проблемі сприйняття історіографічних
поглядів М. Грушевського представниками його Львівської
школи. Простежено еволюцію у ставленні учнів М. Грушев-
ського (М. Кордуби, С. Томашівського, І. Крип’якевича, М. За-
лізняка, В. Герасимчука та ін.) до наукової спадщини вчителя.
Відзначено впливи ідеологічних дискусій в українському інте-
422
лектуальному середовищі першої третини ХХ ст. на грушев-
ськознавчу рефлексію.
Ключові слова: М. Грушевський, львівська школа.
Telvak V. M. Hrushevsky in the vision of his pupils
The article is dedicated to the problem of the reception of
historiography thoughts of M.Hrushevsky by his Lviv school
representatives. The evolution of the M. Hrushevsky’s pupils
(M. Korduba, S. Tomashivsky, I. Krypyakevych, M. Zaliznyak,
V.Herasymchuk etc.) attitude to the scientific heritage of the teacher
is observed. The impact of ideological discussions through Ukrainian
intellectuals of the first third of the 20th century on Hrushevsky
studies reflection is noted.
Keywords: M. Hrushevsky, Lviv school.
Терлецька І. Сучасна російська історіографія системи
державної влади періоду сталінізму
Аналізується російська історіографія 1987–2010-го рр.,
присвячена системі державної влади в СРСР, створеної в період
1929–1953 рр. Звертається увага на основні концептуальні під-
ходи у висвітленні теми. Джерельну базу складають монографії,
дисертаційні дослідження, наукові статті, навчальна література.
Ключові слова: сучасна українська історіографія, період
сталінізму.
Terletskaya I. Modern Russian historiography of the System
state authorities period of stalinization
It’s analyzed Russian historiography 1987–2010 gg., denoted
system state authorities in USSR, created attention Addresses at
period 1929–1953 gg. on the main conceptual approaches in
illumination of the subject. Source forms to monographs, dissertation
studies, scientific articles, scholastic literature.
Keywords: Modern Russian Historiography, authorities period
of stalinization.
423
Удод О., Юрій М. Методологія історії і гуманітаризація
знання
У статті йдеться про методологічні проблеми історичної
науки. Розглядається формаційний і цивілізаційний підходи в
історичному процесі, роль гуманітаризації знання.
Ключові слова: формація, цивілізація, християнство, пара-
дигма, суспільство, традиція, культура.
Udod O., Yuriy M. The Methodology of History and know-
ledge humanitarization
The article is about the methodological problems of historical
science. There are also examined formational and civilizational
approaches in a historical process, role of knowledge humanita-
rization.
Key words: formation, civilization, Christianity, paradigm,
society, tradition, culture.
Ясь О. Клас і нація у концепції української історії Матвія
Яворського
Висвітлюється формування історичних поглядів відомого
українського історика М. Яворського. Розглядаються основні
складові світосприйняття цього вченого на основі аналізу його
наукових праць 1920–1930 рр.
Ключові слова: М. Яворський, клас, нація, українська історія.
Yas O. Class and Nation of Matviy Yavors’ky’s conception of
Ukraine History
The article deals with the formation of historical views of the
well-known Ukrainian historian M. Yavors’ky, considers the main
components of this scholar’s perception of the world on the basis of
analysis of his scientific works written in 1920–1930.
Key words: M. Yavors’ky, Class, Nation, History of Ukraine.
424
Наукове видання
ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
В УКРАЇНІ
Збірник наукових праць
Випуск 23
Оригінал-макет підготувала: Зубець Л.А.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації КВ № 6931 від 04.02.2003, видане Державним комітетом
інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України
Підписано до друку 24.12.2013 р. Формат 60х84/16.
Ум. друк. арк. 34,45. Обл. вид. арк. 27,26.
Наклад 300 прим. Зам. 43. 2013 р.
Адреса редакційної колегії та видавця: 01001, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4,
тел.(044)279-87-04; e-mail: history_isid@mail.ru
Поліграфічна д-ця Ін-ту історії України НАН України
01001, Київ, вул. Михайла Грушевського, 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95237 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0023 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:20:43Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2016-02-18T16:28:39Z 2016-02-18T16:28:39Z 2013 Анотації – Annotations // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2013. — Вип. 23. — С. 412-423. — укр. XXXX-0023 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95237 uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Анотації – Annotations Article published earlier |
| spellingShingle | Анотації – Annotations |
| title | Анотації – Annotations |
| title_full | Анотації – Annotations |
| title_fullStr | Анотації – Annotations |
| title_full_unstemmed | Анотації – Annotations |
| title_short | Анотації – Annotations |
| title_sort | анотації – annotations |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95237 |