Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії
Стаття присвячені аналізу історичних праць, автори яких досліджували питання інформаційного протистояння Німеччини та Радянського Союзу в період Другої світової війни, вивчали проблему впливу на свідомість населення окупованих територій України зумовлену механізмами і засобами інформаційної полі...
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95323 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії / О. Салата // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 51-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859726860833783808 |
|---|---|
| author | Салата, О. |
| author_facet | Салата, О. |
| citation_txt | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії / О. Салата // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 51-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | Стаття присвячені аналізу історичних праць, автори яких
досліджували питання інформаційного протистояння Німеччини
та Радянського Союзу в період Другої світової війни, вивчали
проблему впливу на свідомість населення окупованих територій
України зумовлену механізмами і засобами інформаційної політики обох держав.
Article devoted the analysis of historical labours, the authors of
which probed the question of informative opposition Germany and
Soviet Union in the period of Second world war, studied the problem
of influence on consciousness population of the occupied territories
of Ukraine predefined mechanisms and facilities of informative policy both held.
|
| first_indexed | 2025-12-01T11:53:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
51
УДК 930.1 (477) “1941/1945”
Оксана Салата
ПРОБЛЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО
ПРОТИСТОЯННЯ СРСР ТА НІМЕЧЧИНИ
В РАДЯНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Протягом багатьох віків мистецтво впливу на морально-
психологічний стан військовослужбовців та населення против-
ника було надзвичайно важливим і досягло високого рівня.
Протягом ХХ століття вдосконалювалися інформаційні техно-
логії. Демократичні перетворення вимагали широкого розголосу
всього, що відбувалося в провідних європейських країнах. Не
стояли осторонь і держави з тоталітарним укладом, вони вико-
ристовували інформаційні технології для створення замкнутих
політичних систем і поширення ідеологій на власних громадян.
Під час Першої світової війни механізми та засоби інфор-
маційного протистояння активно використовувалися як США,
так і Великобританією. У результаті надзвичайний план ведення
інформаційної війни проти Росії «невійськовими засобами»
було реалізовано. Він завершився Брестським мирним догово-
ром 1918 року і виходом Росії з війни з Німеччиною.
У той же час сама Німеччина стала жертвою інформаційно-
психологічних операцій противника, який уміло зруйнував міць
її тилу. Англія в цей період уже володіла потужним арсеналом
методів інформаційного впливу, який і використовувала в
боротьбі проти Німеччини. Внаслідок такого інформаційного
тиску в Німеччині, як і в Росії, вибухнула революція, що стала
однією з важливих причин її поразки в Першій світовій війні.
Питання інформаційного протистояння є дуже актуальним у
сучасній історичній науці, воно потребує багатоаспектного
вивчення проблеми воєно-політичного протиборства засобами
інформаційної війни. Особливої уваги, на нашу думку потребує
дослідження інформаційного протистояння Німеччини і СРСР
під час Другої світової війни.
52
У зв’язку з цим, метою нашої статті є висвітлення окремих
аспектів цієї проблеми в працях зарубіжних та вітчизняних
істориків, які тією чи іншою мірою торкалися питання інфор-
маційної боротьби в зазначений вище період історії.
Після закінчення війни багато хто з європейських та, власне, і
німецьких політиків зазначали, що Німеччина потерпіла поразку
не на полі бою, не від того, що «її армія ніколи не буде
розбита», а поразка стала очевидною тому, що рухнув тил,
оскільки значна частина радикально налаштованих політиків і
мирних жителів стала жертвами іноземної пропаганди. У між-
воєнний період в університетах Європи почалося вивчення ролі
інформації у війні, було проведено велику кількість досліджень.
Не залишились осторонь і німецькі вчені. Вони узагальнили
накопичені теоретичні знання та досвід у галузі інформаційного
протистояння під час війни, об’єднали в єдину теорію, яку
німецький вчений Дж. Ф.Ч. Фуллер 1921 року назвав «теорією
психологічної війни»1.
Важливим дослідженням у цьому контексті стала праця
відомого історика Г. Лассвелла, де він оцінював техніку про-
паганди обох сторін військових дій, спираючись на інтерв’ю
офіційних осіб та аналіз архівних матеріалів. Він аналізував
символи, які використовувалися в пропагандистських повідом-
леннях. Його дослідження стали важливим внеском у теорію
комунікацій та інформаційних війн2.
Військові вчені одноголосно визнали, що інформаційна війна
є складовою частиною військового мистецтва. Один із англій-
ських учених П.Г. Уорбертон, якого у своїй праці згадує росій-
ський автор В.Г. Крисько, писав: «Сьогодні основним завданням
у війні є не знищення збройних сил противника, як це було
раніше, а підрив морального стану населення ворожої країни в
цілому і до рівня, щоб воно змусило свій уряд піти на мир.
Збройні зіткнення армій – це лише один із засобів до досягнення
цієї мети»3.
Тепер, коли активно входить у суспільне життя поняття
інформаційного простору, ми не можемо ігнорувати той факт,
що й у Німеччині, й у СРСР з 20–30-х років ХХ ст. формувався
власний інформаційно-ідеологічний простір, основою якого ста-
ла відповідно нацистська та комуністична ідеологія.
53
Переваги інформаційного впливу розуміло й керівництво
Радянського Союзу – одного з головних противників у цій війні.
З перших днів створення СРСР основним політичним завданням
більшовицької партії та Радянського уряду був інформаційний
вплив на масову свідомість населення. У передвоєнний період
радянське керівництво створило надзвичайно потужний пропа-
гандистський апарат, який діяв, створюючи необхідні установки
у свідомості населення багатонаціональної держави. Однією з
таких установок було загальновідоме твердження про непере-
можність Радянської Армії, що мало глобальні наслідки в 1941–
1945 рр.
У сучасних вітчизняних словниках тлумачення терміна
«інформаційне поле (простір)» ще не відображене належним
чином. Якщо ж виходити із латинського значення слова
«інформувати» – це «зображати, складати уявлення про що-
небудь», звідси логічно пояснюється, що «інформаційне поле»
означає поле чи простір, у якому існує, циркулює, обертається
інформація. Поняття «інформаційний простір» – соціально-
політичне і містить у собі територіальний і космічний фактори,
а найбільш важливою складовою є людський фактор, оскільки
суспільна інформація призначається для людини, основний її
споживач – людина, і без людини вона втрачає свій сенс4.
Під час глобальних воєн застосовується інформаційно-психо-
логічний вплив на армію та населення противника, внаслідок
якого відбувається цілеспрямована і методична дія на психічну
свідомість мас шляхом різного роду інформації. І що найваж-
ливіше – основний удар спрямований на підсвідомість. Отже,
дія на масову психічну свідомість дає в результаті можливість
управляти масами5.
Прикладом може стати також Німеччина часів Третього
Рейху, коли 80 мільйонів німців і вождів Рейху, зокрема рейхс-
міністра Міністерства народної освіти і пропаганди Й. Геб-
бельса, приваблювали ідеї А. Гітлера6. Причому методи пропа-
ганди, розроблені самим Геббельсом, не тільки дозволили
переконати народ Німеччини в правоті фюрера, але й сприяли
тому, що за чотири роки війни в полон до німців добровільно
здалася велика кількість російських солдатів. За даними, дослід-
54
ження історика В. Короля до полону здалося близько 6 млн.
400 тис. чоловік7. Здавалися не тільки на початку війни (що ще
якось пояснювалось), але й у самому кінці війни, коли
Радянська Армія вже вела наступальні бої, звільняючи Європу.
Проаналізуємо дані, які пропонує нам О. Гогун: «…1942 року,
після битви під Москвою, шість дивізій перебіжчиків (79779
осіб), у 1943 році – після Сталінграда, більше двох піхотних
дивізій повного складу (26108 осіб). 1944 року, коли багато хто
у світі припускав, що війна закінчиться саме цього року, а
червоноармійці, пройшовши через Україну і Білорусію, своїми
очима переконались у «неперевершеності» нацистського «ново-
го порядку» чисельність усвідомлених «зрадників» дорівнювала
чисельному складу дивізії (9207 осіб)»8.
«Дієвість нацистської пропаганди оцінили і «органи», помі-
чає О. Гогун. За знайдену ворожу листівку або власівську газету
червоноармійця розстрілювали. Упродовж усієї радянсько-ні-
мецької війни військові трибунали (зрозуміло, не тільки через
знайдені примірники друкованої ворожої пропаганди) винесли
167000 смертних вироків»9.
Зважаючи на дані, які пропонує нам О. Гогун можна зробити
висновок, що значна частина населення, дійсно підпадала під
вплив нацистської пропаганди, але багато було перебіжчиків,
які переходили на бік німців, щоб пристосуватися до існуючих
умов і врятувати своє життя.
Таким чином, сила інформаційного впливу може бути над-
звичайно потужною. І хоча в кінці 30 – на початку 40-х рр.
такого поняття, як «інформаційний простір» ще не існувало, усі
методи та прийоми, які використовувала Німеччина та Радян-
ський Союз свідчили про розвиток і актуалізацію інформаційної
політики в Європі. У ХХ ст. вважали, що загальноприйняте у
світі визначення «інформаційний простір» – це перш за все,
сума складних інформаційних технологій, які є основою і ви-
значальним компонентом промислово-економічного комплексу
транснаціональних спільнот, які впливають на формування сві-
тоглядних процесів у суспільстві (Шрейдер «Теорія кому-
нікацій»)10.
Такими технологіями в умовах Великої Вітчизняної війни
стали чітко розроблені урядом, керівництвом Націонал-соціаліс-
55
тичної партії в Німеччині та Всеросійської комуністичної партії
(більшовиків) у СРСР методи й механізми, які робили німецьке
та радянське суспільства інформаційнозамкнутими.
Проблема інформаційного впливу на свідомість населення
окупованих територій України в роки Другої світової війни –
одна з тем, яка цікавить сучасну вітчизняну історичну науку.
Вона практично не вивчалась у період існування Радянського
Союзу. У СРСР у цей період не розглядалося такі поняття, як
«інформаційні технології», «німецький інформаційний простір»,
засоби та механізми формування інформаційного простору.
Радянськими істориками досліджувалися переважно ідеологічна
пропаганда серед населення з пріоритетним напрямком –
Комуністична партія – гегемон та організатор соціалістичного
життя. Частково досліджувалися методи та механізми агітації та
пропаганди, коли мова йшла про нацистське керівництво та
німецьку окупаційну владу. Цим пояснюється відсутність уза-
гальнюючих праць із цієї проблеми у вітчизняній історіографії,
недостатньо досліджено окремі аспекти важливого питання
інформаційного протистояння в сучасній українській історичній
науці.
Вітчизняну історіографію з проблеми інформаційної пропа-
ганди та інформаційного протистояння сторін, які воювали в
роки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн у науковому
просторі колишнього СРСР в цілому, і України зокрема, умовно
можна розділити на три періоди: перший – 50–80-і рр., коли
дослідження пропаганди Третього рейху вітчизняними істори-
ками відбувалося під ідеологічним пресом Комуністичної партії
і подавалося лише як боротьба двох ідеологій, другий – 90-і р.,
коли пропагандистська діяльність нацистської Німеччини до-
сліджувалася лише в контексті загальних проблем, але як
окреме питання розглядалося повсякденне життя населення
окупованих територій та вплив пропаганди на його психоло-
гічний настрій. Третій період з кінця 90-х і до сьогодні. Цей
період займає у вітчизняній історіографії надзвичайно важливе
місце: українські історики навіть у загальних працях більш
глибоко досліджують пропаганду нацистської Німеччини та її
вплив на морально-психологічний стан населення окупованих
56
територій. З’явилися праці, де досліджено окремі аспекти сус-
пільно-політичного, соціально-економічного та культурного
життя населення України в період тимчасової окупації. На жаль,
дослідження питання німецького інформаційного простору та
інформаційного протистояння СРСР і Німеччини як окремої
теми в сучасній Україні відсутнє, а самі терміни в історичній
літературі практично не використовуються для характеристики
окупаційного періоду в СРСР та інших країнах, що були оку-
повані гітлерівською Німеччиною.
Аналіз наукової літератури першого періоду радянської істо-
ріографії показує, що в цей час радянські історики намагаються
показати проблеми Другої світової та Великої Вітчизняної
війни, даючи оцінку зібраному фактичному матеріалу. В полі
зору дослідників питання провідної ролі Комуністичної партії в
організації партизанського та підпільного руху на тимчасово
окупованій території України, агітаційно-пропагандистська
діяльність в тилу ворога. Питання впливу нацистської пропа-
ганди на населення окупованих територій для дослідників було
найголовнішою проблемою, але вивчення морально-психоло-
гічних настроїв населення України в період німецької окупації
ґрунтувалося на ідеологічній аксіомі про патріотизм і героїзм
радянських людей, готових до самопожертви заради перемоги
соціалізму11
Нацистська Німеччина, маючи досвід програної Першої сві-
тової війни, розбудовуючи зруйновану державу, зробила ставку
на розвиток інформаційного простору як у самій Німеччині, так
і на теренах Європи. Ця система почала утверджуватися ще в
20-і роки. Ефективність і негативні наслідки інформаційної
політики Німеччини розкривають праці радянського публіциста
Л. Гінзбурга, Д. Мельникова, Л. Чорної. У своїй праці «Поту-
сторонние встречи» Л. Гінзбург наголошує на особистій відпо-
відальності керівників Третього Рейху за політику, яку вони
проводили в окупованих країнах Європи та в СРСР. Він роз-
криває політичні пріоритети нацистської Німеччини та наслідки
інформаційної політики, що проводилася на окупованих тери-
торіях12. Д. Мельников і Л. Чорна досліджуючи німецький фа-
шизм з його планами панування над світом показали особистість
57
А. Гітлера, усі його якості, що впливали на політику нацистської
Німеччини в період перебування його при владі. Автори ви-
явили окремі аспекти пропагандистських здібностей самого фю-
рера та його роль в інформаційній політиці Третього Рейху13.
Протягом 1933–1945 рр. у Німеччині Націонал-соціалістич-
ною партією було створено безпрецедентну в світовій історії
систему державного маніпулювання масами та повністю під-
контрольний фашистському керівництву інформаційний про-
стір. Відповідно й під час підготовки нападу гітлерівської
Німеччини на Радянський Союз засобам ведення інформаційно-
психологічної війни проти Червоної армії і цивільного насе-
лення СРСР було приділено особливу увагу: нацистська про-
паганда, згідно із задумами Гітлера в ході Великої Вітчизняної
війни повинна була послабити бойовий дух червоноармійців,
сприяти дезорганізації радянського тилу і забезпечити покір-
ність і працю місцевого населення. Щоб реалізувати ці плани
нацистській Німеччині необхідно було зруйнувати колишні
світоглядні установки радянських громадян і сформувати нові
стереотипи та уявлення.
У загальних роботах з історії націонал-соціалізму розгля-
далися ідеологія німецького фашизму та його ідейні витоки.
У найбільшому узагальненому дослідженні німецького фашизму –
монографії О.О. Галкіна – націонал-соціалістська ідеологія та її
втілення в інформаційній політиці нацистської Німеччини роз-
глянута більш докладніше, ніж у попередніх і подальших робо-
тах радянських дослідників. Автор розкриває сутність пропа-
гандистської діяльності Націонал-соціалістичної партії в самій
Німеччині та її плани щодо окупованих територій СРСР. Були
вперше проаналізовані соціально-психологічні основи і соціаліс-
тичний компонент у системі гітлерівської ідеології14.
У більшості робіт радянських дослідників цього періоду було
очевидним, що інформаційно-пропагандистська діяльність на-
цистського апарату недостатньо вивчена у вітчизняній науці.
Вивчалися переважно психологічні основи нацистської пропа-
ганди та її вплив на особистість німецького чи радянського
бійця. О.О. Галкін також досліджував психологічні основи
нацистської пропаганди, але акцетував особливу увагу на
58
прийомах, якими користувалися нацистські пропагандисти для
впливу на власне населення.
Відомий історик О. Верт, розкриваючи у своїй праці «Россия
в войне 1941–1945» висвітлює роботу військових кореспон-
дентів, показує пропагандистську діяльність радянських полі-
тичних кадрів та вермахту на окупованих територіях, аналізує і
виявляє особливості військової журналістики. Особливу увагу
він приділяє періодичній пресі, через яку розповсюджувалися
необхідні інформаційні потоки15.
Особливості організації внутрішньої і зовнішньої нацистської
пропаганди вивчались у працях відомого радянського історика
В.І. Дашичева. Ряд його праць присвячені створенню і діяль-
ності Міністерства народної освіти і пропаганди Німеччини та
діяльності відділу пропаганди вермахту на окупованих тери-
торіях СРСР16. Саме він робить перші кроки до висвітлення
боротьби між Німеччиною та СРСР інформаційними засобами.
Показуючи структуру управління інформаційними потоками
Німеччини, він виявляє особливі механізми і засоби впливу на
населення і війська противника.
Інформаційна політика та пропагандистська діяльність на-
цистської Німеччини серед військовослужбовців Червоної армії
і населення окупованих територій СРСР в основному вивчалася
в працях з історії ідейно-політичної роботи Комуністичної
партії Радянського Союзу (КПРС) в армії та в тилу. У роботах
відомого українського історика М.В. Коваля та інших радян-
ських і вітчизняних істориків уперше в радянській історіографії
показано, що Німеччина робила велику ставку саме на про-
пагандистську діяльність політичного апарату Третього Рейху.
Враховуючи досвід поразки в Першій світовій війні, нацистське
керівництво розраховувало на свою пропаганду як на один із
головних засобів ведення війни і окупаційної політики. Але
необхідно також зазначити, що вивчення нацистської пропа-
ганди як окремої теми ще не було метою дослідження згаданих
авторів. У зв’язку з цим ряд важливих аспектів цієї проблеми
так і залишилися поза увагою17.
У кінці 80-х рр. М.В. Коваль почав досліджувати нацистську
пропаганду та використання її для морально-політичного гноб-
59
лення населення окупованих країн, зокрема України. Вивчаючи
суспільно-політичне життя населення України, він дослідив
фашистську пропагандистську політику та принципи, на яких
вона базувалася. Це вже було «першою ластівкою у радянській
історіографії у розумінні пропаганди не як окремого явища, а як
інструмента інформаційної політики»18.
Вплив нацистської та радянської пропаганди досліджували
також історики І.А. Івлєв і А.Ф. Юденков. Їх праці присвячені
політичній діяльності КПРС на окупованих територіях СРСР
упродовж 1941–1944 рр. У цих роботах історики пропонують
нам величезний за обсягом фактичний матеріал, де описано
вплив як радянської, так і фашистської інформаційної пропа-
ганди на психічний стан жителів окупованих територій СРСР.
Але, розглядаючи методи та прийоми радянської пропаганди,
автори недостатньо глибоко дослідили механізми нацистської
пропаганди, очевидно у зв’язку з тим, що її вивчення не було їх
метою. Загалом матеріали, які містять їхні праці, дають мож-
ливість, порівнюючи, проаналізувати німецьку і радянську про-
пагандистську діяльність19. Значно більше уваги нацистській
пропаганді та методам її здійснення приділено в дослідженні
російського історика
Ю.Я. Орлова. Уперше методи та принципи пропаганди Третього
Рейху піддалися глибокому аналізу. Він спростував міф про те,
що нацистська пропаганда є досконалою і професійною, їй ніщо
не може протистояти. Було піддано також значній критиці
принципи нацистського маніпулювання масами. У своїй праці
«Крах німецько-фашистської пропаганди в період війни проти
СРСР» Ю.Я. Орлов розкриває техніку «брехні», розвінчує ідео-
логію диктату, насильства і расизму. Він розкриває механізми
психологічної війни, яку вів гітлерівський фашизм проти всіх
народів світу. Розвінчуючи пропагандистську діяльність гітле-
рівської Німеччини, автор мало уваги приділив дослідженню
структури нацистського пропагандистського апарату20.
З початку 90-х років вітчизняні науковці отримали можли-
вість глибше знайомитися з дослідженнями зарубіжних істори-
ків, працювати не лише з вітчизняними архівами й матеріалами,
але й з документами, які знаходилися за кордоном. Широке коло
60
питань проблеми інформаційного простору та інформаційної
пропаганди розглядали на міжнародних конференціях, де від-
нині українські вчені історики брали активну участь.
Одним із важливих сучасних джерел інформації стала мере-
жа Інтернет. У мережі Інтернет створені сайти, які присвячені
діяльності нацистської адміністрації на окупованих територіях
України, пропагандистській діяльності вермахту та військових
підрозділів, сформованих з окремих представників національ-
них меншин, що проживали на території Рейхскомісаріату
«Україна» та зони військової адміністрації. Сайти насичені ар-
хівними документами та фотоальбомами21. За допомогою ме-
режі Інтернет можливо ознайомитися з зарубіжною історіо-
графією, її досягненнями і недоліками. Комп’ютерні технології
сприяють використанню нових методичних та технологічних
прийомів вивчення джерел, моделюванню суспільних процесів,
оперативній систематизації всіх документів і матеріалів.
Інтернет значно розширює джерельну базу з проблеми інфор-
маційної політики гітлерівської Німеччини на окупованих тери-
торіях України. Інформаційна політика Німеччини і діяльність
гітлерівців висвітлена на основі широкого використання катало-
гів архівних матеріалів, документів вітчизняних і російських
архівів.
Вивченню особливостей німецької національної політики на
окупованих територіях України та залучення присвятили свої
праці історики Н.В. Бессонов та О.В. Романько. Досліджуючи
нацистську політику щодо становища ромів, Н.В. Бессонов
загострює нашу увагу на тому, що серед населення окупованих
територій України проводилася активна пропаганда проти ромів
як «асоціальних елементів». У своєму дослідженні він порівнює
голокост із винищенням ромів на окупованій території і саме
цим привертає увагу до трагедії цього народу22. Становище
татарського населення Криму у своєму дослідженні розглядає
О.В. Романько. Він аналізує діяльність мусульманських легіонів,
які за сприяння нацистської окупаційної влади ставали військо-
вими підрозділами вермахту. На його думку, німецька оку-
паційна влада під приводом вирішення національного питання
кримських татар намагалася використати їх у боротьбі проти
61
СРСР. Автор робить висновки про те, що кримські татари йшли
на співпрацю з гітлерівською владою внаслідок пережитої на-
ціональної політики Радянського уряду в передвоєнний період –
гоніння на віруючих, переселення, культурно-освітні утиски
та ін.23
Важливим, на нашу думку, є висвітлення морально-психо-
логічного стану бійців Червоної армії, на який впливали ін-
формаційні засоби гітлерівської пропаганди. Цікавою роботою,
в цьому контексті, є праця історика Ю.А. Ніколайця, де він
досліджує морально-психологічний стан бійців Червоної армії
та становище і настрої населення України на початку німецько-
фашистської окупації. У своїй праці автор зазначає, що частина
населення України не хотіла йти захищати Радянську країну –
режим, який приніс їм стільки горя. Ситуацію, на його думку,
ускладнила також й евакуація, під час якої багато людей було
кинуто напризволяще, а потім проголошено «ворогами народу».
Але не все населення повірило німецькій пропаганді і пішло на
співпрацю. Ніколаєць зазначає, що більша частина населення
зайняла очікувану позицію, очікуючи розвитку подій на фрон-
тах. Аналізуючи морально-психологічний стан населення, він
приходить до висновку, що з часом ставлення людей до оку-
паційної адміністрації і гітлерівського режиму загалом різко змі-
нилося, що й відіграло значну роль у перемозі Червоної армії24.
Один із засобів нацистської пропаганди на окупованих тери-
торіях України, а саме – періодичні видання, досліджував
Б.І. Черняков. Він проаналізував умови, у яких формувалася
окупаційна преса та її функціонування на території Рейхс-
комісаріату «Україна» і в зоні військової адміністрації. Дослід-
жуючи директивну базу періодичного друку, автор визначив
рівень значимості преси для гітлерівської окупаційної влади і
ставку, яку на неї робило керівництво Третього Рейху25. Йому
вдалося майже повністю відтворити картину видання періодич-
ної преси на окупованих територіях, завдяки чому ми можемо
визначати масштаби впливу даного засобу на свідомість міс-
цевих жителів.
Заслуговує на увагу також праця В.А. Гриневича, у якій він
досліджує сталінську політику щодо національних меншин у
62
роки Другої світової війни. Розглядаючи загальну проблему,
автор показує пропагандистську діяльність підрозділів вер-
махту, спрямовану на виховання бійців німецької армії та
впровадження у свідомість німецьких солдат ідей їх расової
переваги, війни як засобу завоювання світового панування, від-
даності нацизму та ін. Гриневич зазначає, що система виховання
солдатів і офіцерів здійснювалася за допомогою застосування
таких засобів та прийомів: доповідей, фільмів, радіопередач,
ретельно продуманої організації дозвілля бійців. Військове ке-
рівництво застосовувало доповіді, які готували нацистські тео-
ретики26.
Таким чином, сьогодні вітчизняні історики, враховуючи нові
тенденції розвитку історичної науки і застосовуючи нові тео-
ретико-методологічні підходи, визначали агітаційно-пропаган-
дистську політику нацистської Німеччини на окупованих тери-
торіях як ідеологічну боротьбу між Німеччиною та СРСР. Вони
розглядали пропагандистську діяльність у різних сферах життя
населення окупованих територій України – соціальній, куль-
турно-освітній, економічній. Досліджувався морально-психоло-
гічний вплив пропаганди на особовий склад Червоної армії та
населення України, роль і місце пропаганди в налагоджуванні
співпраці місцевого населення з окупаційною адміністрацією.
Пропагандистську політику нацистської Німеччини в період
тимчасової окупації України та її вплив на психологічний стан
населення вивчали також західноєвропейські вчені та амери-
канські історики Е. Хадамовські, Н. Мюллер, Д. Джовет, П. Лон-
геріх та ін. Характерною рисою праць цих дослідників, є досить
широке використання документів Нюрнбернського процесу,
архівних матеріалів Європейських країн, спогадів учасників
українського національного руху. Незважаючи на це, окупацій-
ний режим в Україні не став пріоритетним, або хоча б при-
вабливим напрямком у дослідженнях західноєвропейських та
американських істориків. Більшість істориків досліджувала на-
цистську пропаганду в основному в період становлення Націо-
нал-соціалістичної партії в Німеччині. Пропагандистська діяль-
ність Третього рейху серед населення окупованих територій
СРСР у німецькій історіографії окремо не виділяється. Цей бік
63
діяльності нацистського керівництва розглядався лише в загаль-
них рамках проблем окупаційної політики.
Однією з перших робіт, де вивчалася пропагандистська діяль-
ність Націонал-соціалістичної партії Німеччини, була праця
сучасника Геббельса О. Хадамовські. Досліджуючи методи про-
паганди НСДАП, він прийшов до висновків, що пропаганда і
диференційоване застосування сили повинні доповнювати один
одного в особливо продуманій формі. Вони ніколи не є
абсолютними протилежностями. Застосування сили може бути
частиною пропаганди. Саме цей принцип, на думку Е. Хада-
мовскі ігнорувала Націонал-соціалістична партія після приходу
до влади в Німеччині27.
Плани нацистської Німеччини щодо захоплення життєвого
простору СРСР розглядалися Н. Мюллером. Дослідивши цю
проблему, він зробив висновки про те, що політична ціль
Німеччини полягала в тому, щоб назавжди покінчити з біль-
шовизмом та комуністичною ідеологією, знищити соціалістич-
ний лад, Радянську державу. Вирішуючи економічні проблеми
Третього Рейху, нацисти планували перетворити захоплені тери-
торій Південно-Східної Європи в аграрно-сировинний придаток
«великонімецької економічної сфери» та у важливий ринок
збуту її промислової продукції28.
У німецькій історіографії вивчалися окремі заклади німець-
кого пропагандистського апарату. Німецький історик П. Лон-
геріх досліджував пропагандистську діяльність Закордонного
відділу Міністерства іноземних справ та використання радіо-
мовлення нацистським керівництвом. Він показав, що радіо-
мовлення використовувалося керівництвом Третього Рейху з
метою психологічної обробки населення і стало одним із голов-
них методів нацистської пропаганди29.
Так відомий російський історик Л. Наумов аналізуючи події
Другої світової війни в праці «Советский Союз во Второй
мировой войне» доводить, що з початком війни Радянський
Союз мав значні переваги не лише в озброєнні армії, а й в
інформаційному оснащенні. Це він пояснює тим, що напере-
додні Великої Вітчизняної війни в Радянському Союзі вже
склався свій особливий інформаційний простір, під впливом
64
якого і перебувала більша частина населення СРСР. Автор
наголошує, що в цій війні Україна стала об’єктом не лише
військової, а й інформаційної агресії з боку як Німеччини. так і
Радянського Союзу30.
Початок ХХІ століття став новою епохою в дослідженні
інформаційної політики нацистської Німеччини та її пропаган-
дистської діяльності. Ця проблема вже не залишається лише
історичною. До неї не залишаються байдужими також полі-
тологи, психологи і філологи. Це період, коли поняття «нацист-
ська пропаганда» розглядається значно ширше, ніж просто
ідеологічне переконання. Формуються такі поняття, як «інфор-
маційна пропаганда», «інформаційна війна», «інформаційний
простір», «методи та механізми формування інформаційного
простору» та ін. Перші дослідження зроблені в цьому ж на-
прямку в працях російських учених В.Г. Крисько, Г.Г. Почеп-
цов, І.М. Панарін.
Так у загальній праці В.Г. Крисько «Секрети психологічної
війни», присвячені теорії і практиці психологічної дії на сві-
домість людини та суспільства загалом, досить стисло розгля-
дається пропаганда Німеччини в роки Другої світової війни, у
тому числі і серед військовослужбовців Радянської армії. Автор
цієї праці глибоко знайомить читача з методами ведення ін-
формаційно-психологічної війни, механізмами і прийомами, які
застосовували нацисти проти свого населення та населення
східних окупованих територій. Цінність цієї роботи полягає в
тому, що автор дає опис двох найбільших пропагандистських
кампаній Німеччини на Східному фронті – «Серебряный про-
свет» і «Скорпион»31.
Сучасний науковий підхід до вивчення інформаційної полі-
тики Третього рейху використано в дослідженнях російських
учених Н.Л. Волковського32, Г.Г. Почепцова33 і І.М. Панаріна34.
У своїх працях вони вперше роблять спробу цілісного висвіт-
лення методів, механізмів і прийомів інформаційної боротьби,
які були застосовані Англією, США, Німеччиною і Радянським
Союзом у Першій та Другій світових війнах. Особливу увагу
вчені приділили механізмам впливу на суспільну думку, роль
засобів масової інформації у військовому протистоянні між
65
Німеччиною та СРСР. Частково було досліджено структуру
нацистського пропагандистського апарату як у самій Німеччині,
так і на окупованих нею територіях СРСР. Їх дослідження є
надзвичайно актуальним, оскільки інформаційна війна посідає
важливе місце в сучасному світі й сьогодні визначає пріоритети
сильних держав і суспільств над іншими.
Вивчення методів політичної пропаганди і агітації продов-
жують історики О. Гогун35 і А. Окороков36. У свої працях вони
звертають увагу на механізми та особливості політтехнологій,
які застосовувалися керівництвом Третього Рейху та СРСР на
тимчасово окупованих німецько-фашистською армією терито-
ріях України. Важливість їхнього дослідження полягає в тому,
що більшість матеріалів і німецьких документів: листівки, пла-
кати, газети, що виходили на окупованих територіях, уперше
введені до наукового обігу.
Досить цікавими для нас є праці російського історика
В.О. Нєвєжина, де він досліджує діяльність сталінського керів-
ництва напередодні та на початку німецько-радянської війни.
Розглядаючи версію підготовки нападу СРСР на Німеччину,
автор досліджує також підготовку СРСР до інформаційно-
ідеологічної війни з Німеччиною37. Створення та діяльність
політичного управління, на яке покладалися функції ведення
контролю над інформаційними потоками В.О. Нєвєжин під-
тверджує фактами, що в березні 1941 р. ТАРС почало безпо-
середню підготовку до інформаційної війни проти відомства
Геббельса. Були зібрані відповідні матеріали (витримки з книги
«Майн кампф» Гітлера, статті про нацистський «новий порядок»
в Польщі і Югославії та ін.)38. Він також акцентує нашу увагу на
тому, що, незважаючи на те що на західному кордоні Радян-
ського Союзу військові приготування до війни не велися, йшла
активна інформаційно-ідеологічна підготовка особового складу
Червоної армії. Така підготовка мала негативні наслідки як для
особового складу Червоної армії, так і для населення Радян-
ського Союзу загалом, тому, що основою інформаційно-ідео-
логічної пропаганди була пропаганда наступальної війни та
переконання в непереможності Червоної армії39.
66
Отже, сучасні історики, досліджуючи загальні теми Другої
світової та Великої Вітчизняної війни, переходять до більш
конкретних проблем, починають розробляти різноманітні ас-
пекти дослідження інформаційної політики німецької окупа-
ційної влади на захопленій території України. Початок нового
етапу в розробці теми пропагандистської діяльності нацистської
Німеччини на окупованих територіях було покладено на
3-й міжнародній конференції з історії руху опору в країнах
Європи в роки Другої світової війни, яка відбулася в 1963 р. у
Карлових Варах, тема якої «Окупаційний режим нацистів в
Європі: його форми, методи і розвиток». За її матеріалами було
видано збірку «Немецко-фашистский оккупационный режим»,
де характеризувалася загальна політика гітлерівців на тимчасово
окупованій радянській території і показано особливості окупа-
ційного режиму в Білорусії, Прибалтиці та в Україні40.
Таким чином, аналіз праць вітчизняних і зарубіжних до-
слідників з проблеми формування німецького інформаційного
простору в зоні військової адміністрації та в Рейхскомісаріаті
«Україна» в роки Другої світової війни свідчить, що вчені
використовують різні методологічні та інформаційно-ідеоло-
гічні принципи та підходи в дослідженні даної проблеми.
Незважаючи на це, тема залишається малодослідженою. Істо-
ріографічний екскурс свідчать про те, що тема інформаційного
протистояння Німеччини та СРСР потребує глибокого дослід-
ження та визначення окремих важливих питань, які потребують
об’єктивного дослідження. Складна політична, воєнна, соці-
альна, психологічна ситуація, яка виникла ще напередодні, а
потім і в роки війни на території України, сприяла формуванню
німецького інформаційного простору та швидкому поширенню
нацистської пропаганди серед населення окупованих областей
України. З початком німецької окупації та під впливом масо-
ваної інформаційної атаки на свідомість населення України,
місцеві жителі проявляли різне ставлення до окупаційної адмі-
ністрації: Одна, незначна частина населення йшла на співпрацю
з гітлерівцями з ідейних причин та, вірячи в зміни на краще,
інша – зайняла очікувану позицію, третя частина, розуміючи
справжні плани нацистів намагалася чинити опір, підтримуючи
67
партизанів і радянських підпільників, і певна частина населення
ставала учасниками різних напрямків українського само-
стійницького руху. Такі категорії населення сформувалися під
впливом німецької інформаційної політики, пропагандистської
діяльності, яка чинила морально-психологічний тиск на ци-
вільне населення, вселяла почуття зневіри, розгубленості, при-
реченості та жаху. На нашу думку, така інформаційно-про-
пагандистська політика німецької окупаційної адміністрації
сприяла невизначеності значної частини населення в питанні,
з ким бути, і проти кого боротися, і чи боротися взагалі.
Важливим фактором також став уплив пропагандистської діяль-
ності українських національних рухів, який з одного боку про-
понував місцевим жителям альтернативне рішення – боротися
проти всіх за створення власної держави, а з іншого – ус-
кладнював становище селянства, яке більше переймалося своїм
економічним становищем, ніж політичним.
Щодо діяльності на окупованих територіях ОУН та УПА
необхідно зазначити, що матеріали їхніх похідних груп дають
нам досить чітку картину ситуації, що склалася на територіях
під нацистською окупацією, а також розкривають їхню інфор-
маційну політику стосовно населення, Радянської влади та
окупантів. Внаслідок ідеологічного тиску в СРСР, радянські
історики оцінювали діяльність ОУН та УПА в роки війни
однозначно – негативно, як ворогів власного народу, які спів-
працювали з гітлерівською владою. Історіографія, яка пред-
ставляє праці істориків української діаспори, висвітлювала
діяльність цих політичних організацій як патріотичну, спря-
мовану на захист української державності. Але протягом остан-
ніх 60-х років і серед самих українських націоналістів і серед
колишніх радянських партизанів існують різні точки зору на
діяльність ОУН та УПА, можливо, саме тому це питання і
понині є надзвичайно актуальним і дискусійним.
Таким чином, проблему інформаційної політики гітлерівської
Німеччини на окупованих територіях України почали дослід-
жувати більш глибоко і об’єктивно. Вітчизняні та зарубіжні
історики висловили різні погляди на головні аспекти цієї
проблеми: умови, у яких здійснювалася інформаційна нацист-
68
ська політика, методи та прийоми пропаганди, масштаби її
прояву та впливу, концептуальні засади гітлерівської політики
на окупованих територіях, осмислення морально-психологіч-
ного становища населення та його поведінки, роль інфор-
маційної політики в співпраці представників місцевого насе-
лення з окупаційною владою, порівняльні характеристики цієї
пропагандистської діяльності в Рейхскомісаріаті України, у зоні
військової адміністрації та в Дистрикті «Галичина», порів-
няльний аналіз впливу пропаганди на населення європейських
окупованих країн та України. Що стосується діяльності ОУН та
УПА в умовах німецько-фашистської окупації, то, на думку
історика Д.Веденєєва підготовка до масштабного протиборства
зі сталінським режимом об’єктивно підштовхувала до збли-
ження Організацію українських націоналістів і командування
УПА до контактів із Третім Рейхом41 [334, с. 381–414].
Якщо говорити про впливи нацистської інформаційної полі-
тики на учасників ОУН та УПА, то необхідно зазначити, що
діяльність ОУН розпочалася ще до Другої світової війни і
спрямована вона була на створення власної української дер-
жави, і тому німецька пропаганда не справила великого впливу
на українських націоналістів. Вона прагнула використати
ситуацію, щоб вийти з під «опіки» СРСР у період військового
протистояння між Німеччиною і Радянським Союзом. Наскільки
потужною і ефективною виявилася політика німецької керів-
ництва на окупованій території України, можна судити з під-
тримки її місцевим населенням у різні періоди війни та за силою
радянської контрпропаганди і партизанського руху.
——————
1 Фуллер Дж.Ф.Ч. Вторая мировая война 1939–1945 гг. Страте-
гический и тактический обзор / Дж.Ф.Ч. Фуллер – М.: Иностранная
литература, 1956 [Електронний ресурс]: http://militera.lib.ru/h/fuller/
index.html
2 Lasswell H.D. The structure and function of communication in society.
In: Bryson, (ed.) The Communication of Ideas. N.Y.: Harper and Brothers,
1948. – 412 р.
69
3 Крысько В.Г. Секреты психологической войны. Перипетии пси-
хологической войны. [Електронний ресурс]: http://www.evartist.
narod.ru/text19/011.htm
4 Панарин И.Н. Информационная война, РR и мировая политика /
И.Н. Панарин. – М., Горячая линия – Телеком, 2006. – 352 с.
5 Зелинский С.А. Информационно-психологическое воздействие на
массовое сознание. [Електронний ресурс]: http://psyfactor.org/
6 Там само.
7 План «Барбаросса»: Сборник документов. – Берлин, 1970. – 420 с.
8 Гогун А. Черный PR Адольфа Гитлера: Документы и материалы /
А. Гогун. – М.: Эксмо, Яуза, 2004. – 416 с.
9 Там само.
10 Шрейдер Ю.А. Системы и модели / Ю.А. Шрейдер, А.А. Шаров. –
М.: Радио и связь, 1982. – 152 с.
11 Кукин Д.М. Партия большевиков – вдохновитель и организатор
победы в Великой Отечественной войне Советского Союза /
Д.М. Кукин. – М., 1951; Тельпуховський Б.С. Великая Отечественная
война Советского Союза (1941–1945) / Б.С. Тельпуховський. – М.,
1952. – 575 с.; Чекалин М.В. КПСС – вдохновитель и организатор
победы советского народа в Великой Отечественной войне /
М.В. Чекалин. – Л., 1955. 284 с.; Шатагин Н.И. Коммунистическая
партия – вдохновитель и организатор победы советского народа в
Великой Отечественной войне / Н.И. Шатагин. – М., 1955. – 320 с.
12 Гинзбург Л. Потусторонние встречи / Л. Гинзбург. – М., 1990. –
312 с.
13 Мельников Д., Черная Л. Преступник номер один. Нацистский
режим и его фюрер / Д. Мельников, Л. Черная. – М.: Новости, 1981. –
432 с.
14 Галкин A.А. Германский фашизм / A.А. Галкин. – М., 1967. –
399 с.
15 Верт А. Россия в войне 1941–1945 / А. Верт. – М.: Прогресс,
1967. – 774 с.
16 «Совершенно секретно. Только для командования». Стратегия
фашистской Германии в войне против СССР. Документы и материалы /
Составитель полковник В.И. Дашичев. Под ред. Н.Г. Павленко. – М.,
Наука, 1967. – 752 с.
17 Коваль М. В. Общественно-политическая жизнь трудящихся
Украины в годы Великой Отечественной войны: Сб. науч. тр. /
70
М.В. Коваль / АН УССР. Ин-т истории; Редкол.: М. В. Коваль (отв.
ред.) и др. – К.: Наук. думка, 1988. – 231 с.
18 Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній
війнах (1939–1945 рр.) / М.В. Коваль. – К., Видавничий дім «Альтер-
нативи», 1999. – 335 с.
19 Ивлев И.А. Оружие контрпропаганды, Советская пропаганда
среди населения оккупированной территории СССР. Сборник матери-
алов / И.А. Ивлев, А.Ф. Юденков. – М., Мысль, 1988. – 287 с.
20 Орлов Ю.Я. Крах немецко-фашистской пропаганды в период
войны против СССР / Ю.Я. Орлов. – М., 1985. – 176 с.
21 Допрос подсудимого Шпеера. Из стенограммы заседания Меж-
дународного Военного Трибунала от 21 июня 1946 г. [Електронний
ресурс]: http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000021/st018.shtml; 1941
год – уроки и выводы [Електронний ресурс]: http://militera.lib.ru/
h/1941/index.html; Historicus. Историк – общественно-политический
журнал. Режим доступу до журналу: http://www.historicus.ru/
propaganda/; Аспекты теории и практики информацтонно-психологи-
ческого воздействия. 2. Информационно-психологическое воздействие
на войска и население противника в годы первой и второй мировых
войн – Режим доступа до журналу: http://www.vrazvedka.ru/
main/ytikal/lekt-02_02.shtml); Допрос подсудимого Шпеера. Из стено-
граммы заседания Международного Военного Трибунала от 21 июня
1946 г. [Електронний ресурс]: http://historic.ru/books/item/f00/s00/
z0000021/st018.shtml; Жадов А.С. Четыре года войны. [Електронний
ресурс]: http://militera.lib.ru/memo/russian/zhadov_as/05.html/; Жолквер-
Краснопольской В. Радиополитика и радиопропаганда в Третьем
Рейхе. [Електронний ресурс]: http://209.85.129.132/search?q=cache:
0oaoxU1ynaAJ:www.radioscanner.ru/info/article; Замечания и предложе-
ния «восточного министерства» по генеральному плану «ОСТ».
[Електронний ресурс]: http://lib.rus.ec/b/149273/read; Зелинский С.А.
Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание.
[Електронний ресурс]: http://psyfactor.org/; Информационно-психоло-
гическое воздействие на массовое сознание. Слухи как фактор
манипуляций – С. Зелинский [Електронний ресурс]: http://psyfactor.org/
lib/zelinski-09.htm; Киевский телеграф 1–7 июля 2005. – № 26 (268).
Режим доступу до журналу: http://209.85.129.132/search?q=cache:
e4EK1vWJBb0J:www.telegrafua.com/268/history; Радиовещание в Тре-
тьем Рейхе. [Електронний ресурс]: http://mirslovarei.com/content_his/
RADIOVESHHANIE-V-TRETEM-REJXE-52288.html; Фуллер Дж. Ф.Ч.
Вторая мировая война 1939–1945 гг. Стратегический и тактический
71
обзор / Дж. Ф.Ч. Фуллер – М.: Иностранная литература, 1956
[Електронний ресурс]: http://militera.lib.ru/h/fuller/index.html
22 Бессонов М. Пораймос і Голокост / М. Бессонов // Голокост і
сучасність. – № 1, 2007. – С. 72–81.
23 Романько О. Крым, 1941–1944 гг.: Оккупация и коллаборацио-
низм: Сборник статей и материалов / О. Романько. – Симферополь:
«Магистр», 2004. – 137 с.
24 Ніколаєць Ю.А. Становище та настрої населення України на
початку німецько-фашистської окупації: [червень 1941 – липень
1942 рр.] / Ю.А. Ніколаєць. – Вінниця: Тезис, 1999. – 64 с.
25 Черняков Б. Окупаційна преса Рейхскомісаріату Україна: роз-
будова і функціонування (1941–1943 рр.) / Б. Черняков // Наукові
записки. Збірник. – К.: Інституту політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2006. – С. 51–68.
26 Гриневич В.А. Сталінська національна політика щодо націо-
нальних меншин у роки Другої світової війни 1939–1945 рр. /
В.А. Гриневич / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Дру-
га світова війна і доля народів України» – К.: Сфера. 2005. – С. 182–
187.
27 Hadamowsky E. Propaganda und nationale Macht. Die Organisation
der oeffentlichen Meinung fuer die nationale Politik / E. Hadamowsky. –
Oldenburg, 1933. – 128 s.
28 Мюллер Н. Вермахт и оккупация (1941–1944) / Н. Мюллер [Пер.
с нем. А. Артемова, А. Долгорукова, И. Карабутенко, Ю. Чупрова,
Г. Шевченко]. Под редакцией А. Юденкова. – М., Воениздат, 1974. –
387 с.
29 Longerich P. Propagandisten im Krieg. Die Pressabteilung des
Auswartigen Amtes unter Ribbentrop / P. Longerich. – Munchen, 1987. –
215 р.
30 Наумов Л. Советский Союз во Второй мировой войне: Кри-
тический очерк советской историографии войны. Русское издание
Александра Прегер / Л. Наумов. – Los Angeles, 1996. – 464 с.
31 Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи,
методы, формы, опыт) / В.Г. Крысько / Тараса. А.Е. [Под общ. ред.] –
Минск: Харвест, 1999. – 448 с.
32 Волковский Н.Л. История информационных войн. В 2 ч. – Ч. 2 /
Н.Л. Волковский. – СПб.: ООО «Издательство «Полигон», 2003. – 729 с.
33 Почепцов Г.Г. Информацтонные войны – основы военно-
коммуникативных исследований / Г.Г. Почепцов. – К., 1998. – 332 с.;
72
Почепцов Г.Г. Психологические войны / Г.Г. Почепцов. – М: «Рефл-
бук», – К.: «Ваклер». – 2000. – 258 с.
34 Панарин И. Н. Информационная война и геополитика / Панарин
И.Н. – М.: Издательство «Поколение», 2006. – 560 с.; Панарин И.Н.
Информационная война, РR и мировая политика / И.Н.Панарин. – М.,
Горячая линия – Телеком, 2006. – 352 с.
35 Гогун А. Черный PR Адольфа Гитлера: Документы и материалы /
А. Гогун. – М.: Эксмо, Яуза, 2004. – 416 с.
36 Окороков А. Особый фронт. Немецкая пропаганда на Восточном
фронте в годы Второй мировой войны / А. Окороков. – М., Русский
путь. – 2007. – 288с.
37 Невежин В.А. Синдром наступательной войны: Советская пропа-
ганда в предверии “священных боев” 1939–1941 гг. / В.А. Невежин. –
М., 1997. – 286 с.
38 Невежин В.А. Если завтра в поход… / В.А. Невежин. – М.: Яуза,
Эксмо, 2007. – 320 с.
39 Невежин В.А. Застольные речи Сталина. Документы и материалы /
В.А. Невежин. – М.: АИРО-ХХ; СПб.: Дмитрий Булат, 2003. – 544 с.;
Невежин В.А. Стратегические замыслы Сталина накануне 22 июня
1941 года (По итогам «незапланированной дискуссии» российских
историков) / В.А. Невежин // Отечественная история, 1999, – № 5,
с. 108–124.
40 Немецко-фашистский оккупационный режим (1941–1944 гг.). Сб.
статей / Под ред. Е.А. Болтина. – М.: Политиздат, 1965. – 388 с.
41 Ведєнєєв Д.В. Розвідувальна діяльність Української повстанської
армії (1943–1945 рр.) / Д.В. Ведєнєєв // Проблеми історії України:
Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.,
2003. – Вип. 10. – С. 381–414
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95323 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0023 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:53:14Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Салата, О. 2016-02-21T16:51:34Z 2016-02-21T16:51:34Z 2014 Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії / О. Салата // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 24. — С. 51-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. XXXX-0023 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95323 930.1 (477) “1941/1945” Стаття присвячені аналізу історичних праць, автори яких досліджували питання інформаційного протистояння Німеччини та Радянського Союзу в період Другої світової війни, вивчали проблему впливу на свідомість населення окупованих територій України зумовлену механізмами і засобами інформаційної політики обох держав. Article devoted the analysis of historical labours, the authors of which probed the question of informative opposition Germany and Soviet Union in the period of Second world war, studied the problem of influence on consciousness population of the occupied territories of Ukraine predefined mechanisms and facilities of informative policy both held. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Доповіді та матеріали круглого столу «Сучасна українська історіографія в інтелектуальних вимірах пострадянського культурного простору» (15 листопада 2012 р.) Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії A problem of informative opposition the USSR and Germany is in soviet historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії Салата, О. Доповіді та матеріали круглого столу «Сучасна українська історіографія в інтелектуальних вимірах пострадянського культурного простору» (15 листопада 2012 р.) |
| title | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії |
| title_alt | A problem of informative opposition the USSR and Germany is in soviet historiography |
| title_full | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії |
| title_fullStr | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії |
| title_full_unstemmed | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії |
| title_short | Проблема інформаційного протистояння СРСР та Німеччини в радянській історіографії |
| title_sort | проблема інформаційного протистояння срср та німеччини в радянській історіографії |
| topic | Доповіді та матеріали круглого столу «Сучасна українська історіографія в інтелектуальних вимірах пострадянського культурного простору» (15 листопада 2012 р.) |
| topic_facet | Доповіді та матеріали круглого столу «Сучасна українська історіографія в інтелектуальних вимірах пострадянського культурного простору» (15 листопада 2012 р.) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95323 |
| work_keys_str_mv | AT salatao problemaínformacíinogoprotistoânnâsrsrtanímeččinivradânsʹkíiístoríografíí AT salatao aproblemofinformativeoppositiontheussrandgermanyisinsoviethistoriography |