Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики
У статті висвітлено едиційну діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету – видання рукописів та стародруків, які присвячені історії ранньомодерної України. Зокрема, наголошено на відомостях про твори XVII–XVIII ст. у рамках політичного та духовного життя українського сус...
Saved in:
| Published in: | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95331 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики / Ю. Кудінов // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 79-94. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859911604754186240 |
|---|---|
| author | Кудінов, Ю. |
| author_facet | Кудінов, Ю. |
| citation_txt | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики / Ю. Кудінов // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 79-94. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | У статті висвітлено едиційну діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету – видання рукописів та стародруків, які присвячені історії ранньомодерної
України. Зокрема, наголошено на відомостях про твори XVII–XVIII ст. у рамках політичного та духовного життя українського
суспільства.
In the article publishing activity of Ukrainian Research Institute at
Harvard University (manuscripts and early printed books that are
devoted to the history of Early Modern Ukraine) is enlightened.
In particular, it is highlighted information about works of XVII–
XVIII cc. within the political and spiritual life of Ukrainian society.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:02:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
79
УДК 94(477) : [930.1 (71+73) «1970/2000»]
Юрій Кудінов
РАННЬОНОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
В АРХЕОГРАФІЧНІЙ РОБОТІ
ГАРВАРДСЬКОГО ЦЕНТРУ УКРАЇНІСТИКИ
Науковий пошук неможливий без знання джерел. Робота
археографа спрямована на вивчення в першу чергу писемних
пам’яток, залученням їх до наукового та суспільного обігу. Ця
діяльність передбачає оприлюднення писемних джерел, а це в
свою чергу полегшує опрацювання матеріалів, які до цього часу
перебували у колекціях рідкісних видань бібліотек та архівних
фондів.
Актуальність даної статті полягає у важливості роботи гар-
вардського центру україністики у залученні праць Середньо-
віччя та Раннього Нового часу до зарубіжної англомовної науки.
Їх публікації сприяють ретельному вивченню історії на базі
текстів епохи. Завдяки писемним пам’яткам минувшини можна
простежити інтелектуальний клімат, рівень політичної культури
еліти – їх авторів. Тобто, як формувалися відношення її пред-
ставників до держави, народу, релігії. Багато інформації щодо
концептуальності творів у гарвардському центрі ми знаходимо у
вступних статтях-коментарях провідних славістів Північної
Америки до ранньомодерних текстів.
У нашій статті ми спробуємо висвітлити наступні аспекти:
1) описати особливості проекту Гарвардської бібліотеки давньо-
го українського письменства (далі – ГБДУП); 2) оцінити історію
та суспільний контекст текстів М. Смотрицького; 3) праці 1620–
1630-х рр. в рамках церковного життя; 4) козацький чинник в
українському історичному процесі на прикладі «Діарія» Пилипа
Орлика та «Літопису Грабянки».
Проект Українського наукового інституту ГБДУП, присвя-
чений 1000-літтю хрещення України-Руси. Він містить пере-
80
клади й факсиміле давньоукраїнських текстів до кінця XVIII ст.
В зауваженнях редактора підкреслено, що планується опублі-
кувати 40 томів ГБДУП1. З ранньонової історії це, зокрема,
твори М. Смотрицького зі вступними зауваженнями Д. Фрика2.
У третьому томі ГБДУП подано факсимільне видання творів
З. Копистенського та Л. Кревзи3, а в четвертому – праці С. Ко-
сова, А. Кальнофойського й Я. Капусти з передмовою П. Левін4,
літопис Г. Грабянки зі вступними зауваженнями Ю. Луценка5.
В тт. 5–6 «Щоденник Пилипа Орлика».
Руський чинник ранньомодерного часу відображається в пра-
цях культурних діячів XVII ст. Зокрема, його оцінки знаходимо
у Д. Фрика. Цей вчений у своїх передмовах до перших двох
томів ГБДУП назвав М. Смотрицького одним з найвидатніших
представників православного слов’янського культурного відрод-
ження кінця XVI – початку XVII ст. У зазначений період про-
ходила релігійна полеміка між православними, протестантами
і католиками Речі Посполитої за права віри6.
Головними перепонами у дослідженні життя і творчості
М. Смотрицького є відсутність не тільки консенсусу у корпусі
його робіт і багатьох текстів, а і те, що православний період
діяльності М. Смотрицького досліджують із репринтів ХІХ –
початку ХХ ст., які мають багато неточностей.
Як вважає Д. Фрик, авторству М. Смотрицького можна при-
писувати: 13 надрукованих праць, один рукопис і 15 листів.
У виданні ГБДУП міститься факсиміле десяти надрукованих
робіт. Інші твори пропущено, адже вони доступні у препринтах7.
Окремим блоком автор передмови виділив невизначені роботи,
які приписують М. Смотрицькому. Зокрема, в «Apologia» вка-
зано про існування «Трактат про походження Святого Духа»;
«Палінодія» на «Lament», «Катехізм». На думку вченого, важко
встановити авторство «Палінодії» (заперечення «Треносу»
М. Смотрицького). «Трактат про походження Святого Духа»
повинен був бути написаним до 1621 р., коли полемічна від-
повідь «Verificatia niewinnоsci» має посилання на цю працю.
«Катехізис» розпочатий автором 1621 р. і завершений у 1623 р.
про що ми довідуємося в «Apologia»8. Тобто, вчений сумніва-
ється у приналежності цих трьох праць перу М. Смотрицького.
81
У передмові до першого тому ГБДУП окремо виділено
роботи М. Смотрицького, які без сумніву належать його автор-
ству. Всього їх тринадцять, нижче перераховуємо десять з них,
що вміщено в перших двох томах гарвардської бібліотеки:
1) «Lament» (1610) (твір надрукований з Бібліотеки Варшав-
ського університету (BUW 28.19.11.3), і так як вищезазначений
варіант містить деякі дефекти вони були доповнені з копії
Національної Бібліотеки у Варшаві (Далі – НБВ) (BN
XVII.3.4804)9; 2) «Verificatia niewinności» (1621) видана у двох
копіях. Факсиміле віддруковано з мікрофільму НБВ. Вище-
згаданий мікрофільм був зроблений з копії Бібліотеки Гданська
(Gd.BM.NI.82.32). Друга копія з «Ossolenium» у Вроцлаві (XVII-
366-III). Його останній варіант є фундаментальнішим доопрацю-
ванням першого10; 3) «Obrona Verificacicy». Досить часто
Д. Фрик посилається на авторство М. Смотрицького, що міс-
титься у працях «Apologia», «Paraensis», «Protestatio». Факсиміле
створено з копії Бібліотеки Чапської сім’ї у Кракові (Kr.M.N.
995); 4) «Elenchus pism uszczypliwych» (1622). Копія з НБВ (BN
XVII.3.3230); 5) «Apologia». На основі аналізу першої сторінки і
останньої цього твору Д. Фрик встановив, що праця була опуб-
лікована 1628 р. Факсиміле віддруковано з Бібліотеки Польської
академії наук у Курніку (13065), яке містить вступ до Алек-
сандра Заславського. Інша копія з НБВ (BN XVII.3.4461)11;
6) «Protestatia» (1628). Копія з НБВ (BN XVII.3.1504);
7) «Paraenesis» (Краків, 1629) Копія з НБВ (BN XVII.3.2557)12;
8) «Exethesis» (1629) Копія з НБВ (BN XVII.3.1505). 9) поль-
ськомовний варіант «Казання на чесний погреб Леонтія Кар-
повича» опублікований із колекції НБВ (BN XVII.3.1269) –
єдиної із польських зібрань13; 10) «Евангелие учительное» на-
друковано у томі 2 ГБДУП. Факсиміле, яке міститься у виданні
т. 2. ГБДУП зроблено з копії НБВ (BN Cyr.363). Три різні
передмови включені у репринт: копія з Російської державної
бібліотеки (Москва, РФ), яку підписано М. Смотрицьким; дві
інші передмови – Бібліотеки родини Чапських у Кракові (XVII
54) та НБВ (BN Cyr.363) підписані від імені Монастиря Церкви
Святого Духа14.
Дев’ять з цих робіт включені до колекції т. 1 ГБДУП. Три
варіанти «Евангелие учительное» містяться у т. 2 ГБДУП.
82
Вчений вказав на існуванні інших копій, враховуючи наукову
роботу В. Німчука, але він не знайшов їх варіанти, щоб на-
друкувати15. Інші праці М. Смотрицького – «Граматика», руська
версія «Казання», «Justificatia niewinnosci» пропущено. Зокрема,
місцезнаходження копії першого видання «Justificatia niewin-
nosci» (1622) Д. Фрику не вдалося знайти. «Казання на чесний
погреб Леонтія Карповича» (1620), доступна, адже надрукована
С. Масловим у 1908 р. «Грамматика славенския правильное
синтагма» (1618) надрукована В. Німчуком, тому не міститься у
гарвардській колекції16.
Окрім друкованих праць науці відомі рукопис та 15 листів
написані впродовж 1626–1631 рр. латинською та руською мо-
вами17. Зокрема, манускрипт М. Смотрицького є сукупністю тез
польською і латинською мовою у формі дискусії щодо анти-
христської природи Папи. Існування цього неопублікованого
рукопису вперше було виявлено Антонієм Мочинським у
1874 р. У той час він знаходився у Імперській Бібліотеці Санкт-
Петербургу. Після Ризького миру 1921 р. твір потрапив до
Варшави; в роки Другої світової війни був остаточно втрачений.
Б. Вачинський впевнений, що рукопис написаний М. Смотриць-
ким, оскільки на це вказують листи культурного діяча, вра-
ховуючи зміст маргіналій з написом «Смотрицький»18.
У другому томі у факсимільній формі відтворено «Евангелие
учительное» (Вевіс, 1616), яке теж не завжди вважається твором
М. Смотрицького. Руський культурний діяч здійснив великий
внесок для піднесення освітнього рівня українського народу
своєю подвижницькою працею. Як правило, видання Євангелій
у давні часи слугувало для їх активного розповсюдження серед
народу, і з метою витіснення католицьких і протестантських
книг руською літературою.
Як вважає Д. Фрик, православні слов’яни часто приписують
проповіді з «Евангелие учительное» патріарху Каллістосу І
(1350–1353, 1355–1364/1365). Натомість болгарський вчений
Димитрос Гоніс здійснив відкриття (яке він опублікував у
«Palaebulgarica» (1982)), що вона не належить авторству Кал-
лістосу І, а ідентифікується з Патріархальним вченням, і спершу
була перекладена з грецької на церковнослов’янську у Болгарії
83
наприкінці XIV ст. Проте М. Смотрицький перейняв традицію
надавати авторство Каллістосу, посилаючись на видання «Єван-
геліє» львівського архієпископа Г. Балабана (Крилос, 1606)19.
Д. Фрик віднайшов у М. Смотрицького влучний аргумент,
що наштовхнуло його видати перекладений варіант «Євангеліє»
на просту руську мову із церковнослов’янської словами Святого
Павла «краще сказати п’ять слів зрозумілою мовою, ніж десять
тисяч незрозумілою». Таким чином, він продовжив дебати щодо
проблеми використання місцевих мов у церковній літературі20.
У перевиданому варіанті Євангеліє П. Могилою у 1637 р.
ім’я М. Смотрицького не вказувалося з таких причин:
М. Смотрицький у варіанті 1616 р. тільки залишив один підпис і
тому його роль як перекладача була втрачена; 2) його ім’я
спеціально не згадали, тому що у 1627 р. церковний діяч
перейшов з православ’я в уніатство21.
Д. Фрик вважав, що хоча у двох варіантах передмов не
вказано ім’я М. Смотрицького, однак на його авторство вка-
зують: по-перше, лексика; по-друге, аркуш містить дискусію
щодо причин перекладу Євангеліє на руську народну мову; по-
третє, польськомовні полемічні твори, написані М. Смотриць-
ким 1621–1623 рр. були також підписані від імені Монастиря
Церкви Святого Духа, а не ним особисто22.
* * *
У третьому томі продовжується тема православно-уніат-
ського дискурсу 1620-х рр. за права віри, однак вже крізь при-
зму творів З. Копистенського та Л. Кревзи, що було спричинене,
на думку вчених О. Пріцака та Б. Струмінського, відновленням
руської історичної свідомості після проголошення Берестейської
унії 1596 р. Твір З. Копистенського «Палінодія» був відповіддю
на «Оборону єдності церковної» (опублікована у Вільнюсі)
уніата Л. Кревзи, тому ці дві праці вміщені в одному томі23.
«Палінодію» автори ГБДУП опублікували з копії Сидорова,
яка знаходиться в Бібліотеці Мічиганського університету (відділ
рідкісних книг і спеціальних колекцій), а «Оборона єдності
церковної» з Національній бібліотеці Польщі24.
О. Пріцак узагальнив значення творів у розвитку української
полемічної літератури. Кожна зі сторін намагалася аргумен-
84
тувати свою правоту поясненнями з церковної історії. Зокрема,
уніатська сторона апелює, що на 988 р. православна і като-
лицька віри були єдині, тому у творах простежується вираження
руської історичної свідомості25.
О. Пріцак порушив питання чому «Палінодія» залишалася
неопублікованою довгий час. Справа в тому, що З. Копис-
тенський, який працював з текстом Л. Кревзи, щоб відповісти
своєму опоненту не встиг закінчити, і на момент його смерті
вона була у рукописній формі26.
Автори вступних статей порушили питання долі оригіналу
«Палінодії». Насправді «Палінодія» зберігалася у Варшаві ста-
ном на 1915 р., тому що в описі рукописів Красінської біб-
ліотеки це вказано27. Після зруйнування бібліотеки в роки
Другої світової війни оригінал було втрачено для фахівців
назавжди28.
Не дивлячись на широку популярність «Палінодії» в обороні
православної віри вона не мала широкої популярності, лише
збереглися 14 копій цього твору (неповні або повні). О. Пріцак
виокремив два критерії при оцінці даних копій: православна
традиція і поморська традиція старообрядців. Серед православ-
ної традиції відомі дві повні копії: копія Д. Туптала (1693–1695)
(Державний історичний музей, Москва) і Голіцина (1708–1721)
(Російська державна бібліотека). Інші копії – Флоренцова,
Є. Болховітінова, латинська копія для Свідзінського (втрачена
разом з оригіналом).
Якщо копії з православної традиції написані скорописом, то
поморські напівуставом, останній схожий на кириличне письмо
XVI–XVII ст., що пояснювалося консервативністю старообряд-
ців. Серед них: копія Уварова (Державний історичний музей),
2-га Уваровська копія (там само), Ундольський (Російська дер-
жавна бібліотека), копія Хлудова (Державний історичний
музей), копія Сидорова29.
Окремо вчені виділяють копію Сидорова в Ан Арбор.
О. Пріцак здійснив візит в Ан Арбор у 1981 р. в Мічиганський
університет, де мав змогу ознайомитися з рукописом № 206.
Копія Сидорова була подарована Бібліотеці Мічиганського
університету Т. Спаулдінгом в знак пам’яті про сина С. Спаул-
85
дінга, студента університету у 1936 р. Рукопис створений
1635 р., у 1855 р. за позначкою у тексті він належав
Т. Сидорову. Рукопис, можливо, легально потрапив у 1920 р. до
США, а Т. Спаулдінг придбав його в книгарні «Брентано» у
Нью-Йорку у 1936. Текст схожий на друкований варіант, але це
був своєрідний поморський рукопис. О. Пріцак попросив про-
фесора Вашингтонського університету Д. Во його проаналізу-
вати. Рукопис написаний на 509 листках датується, на думку
останнього, до ХІХ ст.30
Окремо фахівці виділили аналіз друкованих версій «Палі-
нодії». Повна версія «Палінодії» була опублікована тільки у
1878 р. П. Гільтебрандтом в «Русская историческая библио-
тека», том 4 (С-Петербург, 1878)31.
У 1621 р. З. Копистенський дав грецьку назву своєму твору.
На думку вченого, ця традиція була усталеною, коли водночас
крім слов’янської давали й грецьку назви. В перекладі з грецької
«палінодія» означає «знову пройти через» (по змісту вона була
паралельна до праці «Оборона єдності церковної»). «Палінодія
чи Книга Захисту святолицької апостольської східної церкви і
святих патріархів». Крім того З. Копистенський готував працю
до друку, на що вказує титульна назва, формат друкованої книги
і дозвіл на публікацію від «старших»32.
Авторами передмови було спростовано припущення вченого
А. Єршова (Львів, 1930), що З. Копистенський є автором «Гус-
тинського літопису», адже обидва твори мають схожу бібліо-
графію. Справа полягає в тому, що автори використовували
одну бібліотеку братської школи. Перевіривши гіпотезу Б. Стру-
мінський відзначив, що у творах відрізняються дати, власні
імена, офіційні титули, різні бібліографічні примітки33.
На основі згадки у праці Л. Кревзи про існування руської
версії «Оборони єдності церковної» Б. Струмінський припустив,
що має існувати таке видання. На це вказує обіцянка Л. Кревзи
перекласти свій твір34. Вживання у творі «ми» вказує, що твір
був написаний Л. Кревзою не одним. Посилаючись на вченого
Я. Суші 1665 р. Б. Струмінський та О. Пріцак не сумніваються в
тому, що автори «Оборони…», а на їх думку це Л. Кревза та
Й. Кунцевич розділили опрацювання латиномовних і слов’яно-
мовних праць, адже останній не знав латини35.
86
* * *
У четвертому томі відображено святість печер і отців Києво-
Печерської лаври. П. Левін зробила історіографічний аналіз
творів С. Косова, Я. Капусти та А. Кальнофойського у яких
згадується Києво-Печерський монастир36 .
Польськомовні книги С. Косова «Exegesis» (К., 1635) і «Pate-
ricon» (К., 1635) з’явилися у контексті заходів П. Могили у
створенні православної системи освіти, яка б могла успішно
конкурувати з католицькими школами Речі Посполитої і загалом
підвищити статус православних навчальних закладів37.
Як підкреслює П. Левін, С. Косов виступав за потребу пра-
вославних Речі Посполитої вивчати латинську мову, щоб набу-
вати досвіду, оскільки багато православних здобували освіту у
католицьких навчальних закладах. Незнання латини призводило
до звинувачень українців у відсутності обізнаності цивільного і
юридичного процесу, і що руські посли неспроможні спілку-
ватися з владою Речі Посполитої38.
Потреба пропагувати і захищати святість мощів святих отців
Києво-Печерської лаври пов’язана з Контрреформацією. Тому
вслід за католиками православні вдалися до написання творів, у
яких містилася інформація про святих. П. Могила вбачав
потребу видати книгу життя святих доступну як для поляків так
і українців. «Patericon» написаний саме з цією метою. Зокрема,
відзначено аргумент про єдність і нерозривний зв’язок право-
славної та католицької церков. На що С. Косов як і З. Ко-
пистенський використав аргумент із «Повісті минулих літ», що
ще апостол Андрій відвідував руські землі, підтверджуючи неза-
лежність руської церкви39.
Під патронатом С. Косова впродовж 1655–1661 рр. був здійс-
нений переклад «Pateriсon» з польської на руську, надрукований
1661 р., однак деякі польські дослідники до цього часу від-
значали, що це друге польське видання40.
Як прописує П. Левін ми знаємо майже нічого про автора
«Тератургеми» (К., 1638). Цей твір, можливо, як і «Pateriсon»
С. Косова був виданий під патронажем П. Могили. Очевидно,
що П. Могила робив рукописні ремарки до твору А. Кально-
фойського. Адже як вважав C. Голубев, митрополит збирав
87
відомості про чудеса у печерах. У деяких випадках А. Каль-
нофойський помістив відомості про чуда не тільки від нотаток
П Могили, але ті які він чув особисто41. П. Левін часто поси-
лається на праці С. Голубєва у трактуванні змісту тексту
А. Кальнофойського.
Наступним твором є «Religiosae Kiovensis Cryptae» (Єна,
1675) («Релігійність Київських печер») Й. Гербініуса (Я. Ка-
пусти). І. Гізель запросив Я. Капусту до Києва. Перед цим
архімандрит надіслав йому твір С. Косова «Pateriсon» і найбільш
вірогідно його церковнослов’янську версію, підготовлену за
його участі 1661 р.42. У своїй праці Ян Капуста проаналізував
легенди щодо київських печер про які він чув перед візитом у
Київ (зокрема, герої Троянської війни були тут поховані, або
печери були покриті залізом і тягнулися аж до Смоленська).
Хоча сам автор дотримувався думки, що їх поява відноситься до
часів християнізації Київської Русі; християни використовували
їх як притулок від язичників43.
Покликаючись на думку польської авторки Л. Нодзинської,
П. Левін знаходить, що Я. Капуста використовував праці С. Ко-
сова «Pateriсon» та А. Кальнофойського «Тератургема». Два
роки після публікації книги «Religiosae Kiovensis Cryptae» Вати-
кан її заборонив, включивши до «Index Librorum Prohibitorum».
Тому після цього акту про працю забули.
Видавці дякують Національній Бібліотеці у Варшаві («Pate-
riсon»), Бібліотеці Чарторийських у Кракові («Тератургема») і
бібліотеці Гарвардського університету за твір Я. Капусти. Версія
твору потрапила до Гарварду завдяки М. Радейку з Осло (Нор-
вегія), який подарував її копію.
Факсимільний текст представників Києво-Печерського мо-
настиря зі вступним словом П. Левін (т. 4 ГБДУП) прорецен-
зував П. Ролланд. Вчений зазначив, що П. Левін проаналізувала
усі три твори: С. Косова «Patericon» (1635), А. Кальнофойського
«Teraturgeta» (1638), Й. Гербіоніса «Religiosae Kiovensis Crup-
tae» (1675) з огляду на інтелектуальний та релігійний клімат
XVII ст. (коли українська православна церква зазнала переслі-
дувань з боку держави) та доктрини опонентів. П. Ролланд від-
значив, що новою версією П. Левін є те, що «Patericon» напи-
88
саний у стилі популярної праці П. Скарги «Żywoty świętych».
Вчений звернув увагу на вагомий внесок Києво-Печерського
монастиря як центру ранньомодерної української культури та
ідентичності. Твори С. Косова й А. Кальнофойського ввели по-
няття та реалії середньовічної культури в контекст модерного
часу, поєднавши релігію і факт44.
* * *
Наступний розділ нашої статті – аналіз надрукованих коза-
кознавчих праць – томи 5–6, 9. Великим здобутком у до-
слідженні заокеанської «орликіани» є публікація щоденника
П. Орлика у серії ГБДУП (тт. 5–6) упродовж 1988–1989 рр.
Хронологічно першим побачив світ 6-й том зі вступним словом
О. Пріцака. У вступній статті історик простежив еволюцію
політичних концептів П. Орлика, особливо на вершині його
політичної кар’єри (1710–1712 рр.). Перша концепція постала на
ідеях створення автономної світської держави у формі Великого
князівства руського як наступника Київської Русі у триєдиній
Речі Посполитій. Друга базувалася на прямій демократії запо-
розького козацтва як вартових прикордоння – «орієнталістська»
теорія. Першу концепцію О. Пріцак докладно пояснював у
статті «Kievan Rus’ and Sixteenth-Seventeenth Century Ukraine»45.
На його думку, головними репрезентантами руських традицій
серед козацтва були реєстровці. У свою чергу на світогляд
козацтва з другого десятиріччя XVII ст. вплинула дрібна шлях-
та, яка створювала православні братства, з одного боку, та
духовний клір Галичини (Є. Плетенецький, З. Копистенський,
І. Борецький, Л. Зизаній, П. Беринда) – з іншого46.
Гетьман П. Орлик висунув ідею автономної Української ко-
зацької держави на основі козацького сарматизму й терито-
ріального суб’єкту, ідентичного Великому князівству Русько-
му47. Однак, на думку О. Пріцака, ідею П. Орлика про політичну
незалежність Гетьманату в майбутньому не було розвинуто48.
7-й том «Гарвардської бібліотеки…» мав містити продовження
«Діарія» 1726–1731 рр. (Париж Архів МЗС Франції, Польща
тт. 9–10), а саме – висновки «Діарія», додаткові тексти («Refflec-
xiones morales Super Pater Noster», «Hippolity Thebani ex Com-
89
mentario Eius Chronice de Propasapia D. N. Jesu Christi» тощо).
У підготовці 7-го тому вчені з Гарварду навіть зверталися до
польських колег, щоб відтворити деякі слова (знаходиться в
архіві Чарторийських у Кракові, № 1977)49. Однак з невідомих
причин його не було опубліковано.
Оригінал «Щоденника» становить 5 томів обсягом понад
2000 аркушів, які в гарному стані зберігаються в архіві МЗС
Франції у Парижі під назвою «Diariusz podrozny. Memoires et
Documents, Pologne. (1720 р.) Vols. 7–11». Копія з 800 аркушів
знаходиться у Кракові (Бібліотека Чарторийських MS, no. 1977).
З тієї причини, що син гетьмана Григорій Орлик мав багато
місій від Франції, після його смерті його особистий архів був
вивчений французькою владою у 1759 р. Деякі з них включно з
«Діарієм» зберігаються у Архіві МЗС Франції (Archives du
Ministeres des Affairs Etrangeres Restitutions de correspondence,
1661–1806, fol. 222)50.
Директор Українського наукового інституту у Польщі
Я. Токаржевський-Карашевич у 1936 р. почав працювати, щоб
видати скорочену версію (опублікована 1938 р.). Війна перер-
вала роботу редакції. Дана копія, що опублікована у цьому
виданні 1988 р. подарована покійним свояком редактора
Б. Лотоцьким і зараз у Бібліотеці Гарвардського коледжу51.
Увесь матеріал «Діарія» дослідник поділив на чотири категорії:
політика; релігійні проблеми; огляд поїздок Європою та Сало-
ніцький період; записи щодо особистих переживань, надзви-
чайних подій його життя і «Weltanschauung» (усебічна чи пер-
сональна філософія людського життя і всесвіту. – Ю. К.)52.
Цінним виданням є «Літопис Г. Грабянки». Як вважає автор
передмови до т. 9 ГБДУП фахівець Ю. Луценко однією з від-
повіддю на наступ проти української автономії з боку Петер-
бургу були козацькі літописи. Вони з одного боку показують,
що першість у продовженні традицій української національної
свідомості і духовних традицій переходить від церковної до
світської еліти – козацької старшини53.
На думку Ю. Луценка, характерною ознакою розвитку літе-
ратури наприкінці XVII – початку XVIII століть була артис-
тична інтерпретація подій і явищ, щоб показати минулі козацькі
90
перемоги. Тому як на нього, краще їх називати історіографічною
прозою, а не прикладом історичних праць. До того ж він
схиляється до попередніх досліджень, що «Літопис Грабянки»
не є точним історичним джерелом. З поміж інших козацьких
літописів «Літопис Грабянки» відтворює погляди козацької
старшини найкраще на хід історичного процесу, адже на сере-
дину XVIII ст. існувало близько 50 копій цього твору54.
Вчений визначив існування літопису в двох формах: скоро-
ченій і розширеній. Оригінал розширеної версії, який містив
чимало тогочасних листів та інших документів не зберігся.
Даний том містить скорочену і розширену версії, а також
репринт видання 1854 р. Тимчасовим комітетом розбору давніх
актів, а також версії, опублікованій 1793 р. Ф. Туманським у
журналі «Российский магазин». Публікація 1793 р. є русифіко-
ваною копією розширеної версії літопису, до того ж його поява
в XVIII ст. було парадоксом, оскільки літопис став першим з
козацьких творів з рукописної традиції, що став опублікований
у XVIII ст.55
Отже, проект ГБДУП є досить цінним з наукової точки зору.
Завдяки старанням О. Пріцака, Б. Струмінського, Ф. Сисина,
С. Плохія наукова аудиторія познайомилася із надбаннями укра-
їнських діячів епохи Середньовіччя та Раннього Нового часу.
Факсимільне відтворення це лише одна з версій видання творів,
адже планується опублікувати також їх англомовний та укра-
їномовний переклад. Гарвардська бібліотека – це своєрідна
енциклопедія, яка відображає хід історико-культурного процесу
та світогляду еліти українських земель на попередньому істо-
ричному етапі.
Корпус робіт М. Смотрицького, видатного культурного діяча,
викладено у тт. 1–2 з передмовою американського вченого
Д. Фрика. Ці два томи вміщують рукопис, 15 листів, 10 творів
М. Смотрицького з відповідним науковим аналізом. На нашу
думку, було б доцільніше вмістити усі роботи М. Смотрицького,
тобто залучити «Казання на чесний погреб Леонтія Карповича»,
«Грамматика славенския правильное синтагма» та «Justificatia
niewinnosci», оскільки ГБДУП має характер зібрання творів.
Праці 1620–1630-х рр. в рамках церковного життя мали
неабиякий вплив на тогочасне суспільство. В опублікованому
91
томі 3 твори «Палінодія» З. Копистенського та «Оборона єд-
ності церковної» Л. Кревзи перебували в контексті православно-
уніатського протистояння за першість в репрезентації україн-
ського народу. А у книгах А. Кальнофойського, Я. Капусти,
С. Косова відтворено загальноєвропейську тенденцію створю-
вати праці про чуда святинь. Зокрема, описано дива та життя
отців Києво-Печерської лаври.
Козацька еліта залишила значний культурно-світоглядний
вплив на українську суспільну думку. Гарвардська бібліотека
вміщує «Щоденник» українського гетьмана 1710–1742 рр. в ек-
зилі П. Орлика, оригінал якого знаходиться в Архіві Мініс-
терства закордонних справ Франції, обсягом дві тисячі аркушів.
Цей твір проливає світло на важкий період у політичній кар’єрі
гетьмана, його лавіруванням між дворами Європи за можливість
утвердження на гетьманстві та створенні антиросійської коаліції
держав.
«Літопис Грабянки» мав відчутний вплив на почуття ко-
зацько-української самосвідомості за відстоювання власних
«прав та вольностей» про що свідчить наявність близько п’ят-
десяти копій цієї хроніки.
Таким чином, титанічна праця фахівців, упорядників, меце-
натів проекту Гарвардської бібліотеки має важливе наукове
значення для циркуляції стародруків та творів рукописної фор-
ми, які перебували в приватних колекціях, бібліотеках та архівах
в англомовному академічному середовищі. У томах, які вмі-
щують твори церковних діячів в рамках релігійного дискурсу
між ворогуючими конфесіями та повчанні шанобливого став-
лення до українських святинь, тексти козацького плану май-
бутньої української політичної системи та бачення історичного
процесу є певною мозаїкою ранньомодерної України. Твори
діячів церковної та козацької еліти мають спільні риси кон-
сервування та культивування української / руської / козацької
національної ідентичності, і були написані для наступних по-
колінь.
————————
1 Orlyk P. The Diariusz podrozny of Pylyp Orlyk (1727–1731) /
O. Pritsak (introduce.). – (Harvard library of early Ukrainian literature texts;
92
Vol. 6). – Cambr., Mass.: Ukrainian Research Institute., Harvard university,
1988. – XІ.
2 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Collected
Works of Meletij Smotryc'kyj / Editor-in-chief Omeljan Pritsak; Intro-
duction by David A. Frick. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. –
Vol. 1. – XXXVIII, 860 p.
3 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Lev Krevza's
Obrona iednosci cerkiewney and Zaxaija Kopystens'kyj's Palinodija /
Editor-in-chief Omeljan Pritsak; Introduction by Omeljan Pritsak and
Bohdan Struminsky. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. – Vol. 3. –
LVIII, 660 p.
4 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Seventeenth
Century Writings on the Kievan Caves Monastery / Editor-in-chief Omeljan
Pritsak; Introduction by Paulina Lewin. – Cambridge, Mass.: HURI Press,
1987. – Vol. 4. – XXXV, 450 p.
5 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Hryhorij
Hrabjanka's The Great War of Bohdan Xmel'nyc'kyj / Editor-in-chief
Omeljan Pritsak; Introduction by Yuri Lutsenko. – Cambridge, Mass.:
HURI Press, 1990. – Vol. 9. – 1990. – LXXXVIII, 588 p.
6 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Collected
Works of Meletij Smotryc'kyj / Editor-in-chief Omeljan Pritsak; Intro-
duction by David A. Frick. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. –
Vol. 1. – Р. хі.
7 Ibid. – Р. хіх.
8 Ibid. – Р. хxх–хххі.
9 Ibid. – Р. хх.
10 Ibid. – Р. ххіv.
11 Ibid. – Р. ххvі.
12 Ibid. – Р. ххvіі.
13 Ibid. – Р. ххііі.
14 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Jevanhelije
ucytelnoje of Meletij Smotryc'kyj / Editor-in-chief Omeljan Pritsak;
Introduction by David A. Frick. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. –
(Harvard Library of Early Ukrainian Literature texts). – Vol. 2. – Р. хv.
15 Ibid. – Р. хv– хvі.
16 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Collected
Works of Meletij Smotryc'kyj / Editor-in-chief Omeljan Pritsak; Intro-
duction by David A. Frick. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. –
Vol. 1. – Р. ххіі.
93
17 Ibid. – Р. ххіх–ххх.
18 Ibid. – Р. ххvііі.
19 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Jevanhelije
ucytelnoje of Meletij Smotryc'kyj / Editor-in-chief Omeljan Pritsak;
Introduction by David A. Frick. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. –
(Harvard Library of Early Ukrainian Literature texts). – Vol. 2. – Р. іх–х.
20 Ibid. – Р. хі.
21 Ibid. – Р. хііі.
22 Ibid. – Р. хv– хvі.
23 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Lev Krevza’s
Obrona іеdnosci cerkiewney and Zaxarija Kopystens’kyj’s Palinodija. /
Editor-in-chief Omeljan Pritsak; Introduction by Omeljan Pritsak and
Bohdan Struminsky. – Cambridge, Mass.: HURI Press, 1987. – Vol. III. –
Р. хі.
24 Ibid. – Р. хіі.
25 Ibid. – Р. xv.
26 Ibid. – Р. хviii.
27 Ibid. – Р. ххi.
28 Ibid. – Р. ххii-ххііі.
29 Ibid. – Р. ххiv-ххvі.
30 Ibid. – Р. xxvii, xxix.
31 Ibid. – Р. ххiх.
32 Ibid. – Р. хххvі–хххvіі.
33 Ibid. – Р. xliv.
34 Ibid. – Р. xlviii.
35 Ibid. – Р. xlvііі–xlіх.
36 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Seventeenth
Century Writings on the Kievan Caves Monastery / Editor-in-chief Omeljan
Pritsak; Introduction by Paulina Lewin. – Cambridge, Mass.: HURI Press,
1987. – Vol. 4. – XXXV, 450 p. – Р. хі.
37 Ibid. – Р. хviі.
38 Ibid. – Р. хviіі.
39 Ibid. – Р. ххі.
40 Ibid. – Р. ххііі.
41 Ibid. – Р. ххv.
42 Ibid. – Р. ххіх.
43 Ibid. – Р. хххі.
94
44 Rolland P. A. Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves
Monastery. Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts: Volume
IV. With an Introduction by Paulina Lewin. Cambridge, MA: Harvard
University Press, 1987. xxxv + 429 pp. / Peter A. Rolland // Russian
Review. – 1989. – October. – Vol. 48. – № 4. – P. 413–414.
45 Pritsak O. Kievan Rus’ and Sixteenth-Seventeenth-Century Ukraine /
Omeljan Pritsak // Rethinking Ukrainian History / Edited by Ivan L.
Rudnytsky with the assistance of John-Paul Himka. – Edmonton: The
Canadian Institute of Ukrainian Studies, The University of Alberta,
Distributed by Toronto University Press, 1981. – P. 1–28.
46 Pritsak O. Kievan Rus’ and Sixteenth-Seventeenth-Century Ukraine /
Omeljan Pritsak // Rethinking Ukrainian History / Edited by Ivan L.
Rudnytsky with the assistance of John-Paul Himka. – Edmonton: The
Canadian Institute of Ukrainian Studies, The University of Alberta,
Distributed by Toronto University Press, 1981. – P. 16;22.
47 Kaminski A. The Cossack Experiment in Szlachta Democracy in the
Polish-Lithuanian Commonwealth: The Hadiach (Hadziacz) Union /
Andrzej Kaminski // HUS. – 1977. – Vol. 1. – № 2. – P. 195.
48 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. The Diariusz
podrozny of Pylyp Orlyk (1727–1731) / Pylyp Orlyk; introduce by Omeljan
Pritsak. – Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, Harvard
University, 1988. – (Harvard Library of Early Ukrainian Literature texts). –
Vol. 6. – Р. xxvii.
49 Ibid. – P. хііі.
50 Subtelny O. The Biography of Pylyp Orlyk // The Diariusz podrozny
of Pylyp Orlyk (1720-1726) – (Harvard library of Еarly Ukrainian literature
texts; Vol. 5. – P. xххv.
51 Ibid. – P. xххvii.
52 Ibid. – Р. xxvii–xxviii, xxxviii.
53 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Hryhorij
Hrabjanka's The Great War of Bohdan Xmel'nyc'kyj / Editor-in-chief
Omeljan Pritsak; Introduction by Yuri Lutsenko. – Cambridge, Mass.:
HURI Press, 1990. – Vol. 9. – 1990. – Р. xv.
54 Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. Hryhorij
Hrabjanka's The Great War of Bohdan Xmel'nyc'kyj / Editor-in-chief
Omeljan Pritsak; Introduction by Yuri Lutsenko. – Cambridge, Mass.:
HURI Press, 1990. – Vol. 9. – 1990. – Р. xvі.
55 Ibid. – Р. xliii–xliv.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95331 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0023 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:02:49Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кудінов, Ю. 2016-02-23T18:17:59Z 2016-02-23T18:17:59Z 2014 Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики / Ю. Кудінов // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 79-94. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. XXXX-0023 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95331 94(477) : [930.1 (71+73) «1970/2000»] У статті висвітлено едиційну діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету – видання рукописів та стародруків, які присвячені історії ранньомодерної України. Зокрема, наголошено на відомостях про твори XVII–XVIII ст. у рамках політичного та духовного життя українського суспільства. In the article publishing activity of Ukrainian Research Institute at Harvard University (manuscripts and early printed books that are devoted to the history of Early Modern Ukraine) is enlightened. In particular, it is highlighted information about works of XVII– XVIII cc. within the political and spiritual life of Ukrainian society. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Історія історичної науки Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики Early Modern History of Ukraine in Archeographical Activity of Harvard Ukrainian Studies Center Article published earlier |
| spellingShingle | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики Кудінов, Ю. Історія історичної науки |
| title | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики |
| title_alt | Early Modern History of Ukraine in Archeographical Activity of Harvard Ukrainian Studies Center |
| title_full | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики |
| title_fullStr | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики |
| title_full_unstemmed | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики |
| title_short | Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики |
| title_sort | ранньонова історія україни в археографічній роботі гарвардського центру україністики |
| topic | Історія історичної науки |
| topic_facet | Історія історичної науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95331 |
| work_keys_str_mv | AT kudínovû rannʹonovaístoríâukraínivarheografíčníirobotígarvardsʹkogocentruukraínístiki AT kudínovû earlymodernhistoryofukraineinarcheographicalactivityofharvardukrainianstudiescenter |