Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX
Подана стаття є двадцять дев`ятою в серії публікацій, присвячених фундаментальним проблемам геоінформатики предмету наукових досліджень, головним цілям нової науки, методам вирішення її специфічних завдань тощо. Досліджено дуже важливу та актуальну проблему, проблему перетворення нестабільних геохр...
Saved in:
| Published in: | Геоінформатика |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95342 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX / А.Є. Кулінкович, М.А. Якимчук // Геоінформатика. — 2009. — № 1. — С. 5-22. – Біобліогр.: 51 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95342 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кулінкович, А.Є. Якимчук, М.А. 2016-02-25T09:45:26Z 2016-02-25T09:45:26Z 2009 Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX / А.Є. Кулінкович, М.А. Якимчук // Геоінформатика. — 2009. — № 1. — С. 5-22. – Біобліогр.: 51 назв. — укр. 1684-2189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95342 550:681.3 Подана стаття є двадцять дев`ятою в серії публікацій, присвячених фундаментальним проблемам геоінформатики предмету наукових досліджень, головним цілям нової науки, методам вирішення її специфічних завдань тощо. Досліджено дуже важливу та актуальну проблему, проблему перетворення нестабільних геохронологічних шкал у геохронологічний календар, який створюємо раз і назавжди. Настоящая статья является двадцать девятой в серии публикаций, посвященных фундаментальным проблемам геоинформатики предмету научных исследований, главным целям новой науки, методам решения ее специфических задач и т. д. Исследуется очень важная и актуальная проблема, проблема преобразования нестабильных геохронологических шкал в геохронологический календарь, который создается раз и навсегда. This is the twenty ninth paper in a series of publications that are dedicated to fundamental problems of geoinformatics, namely the subject of scientific research, main aims of the new science, methods of solving its specific tasks, etc. In their twenty ninth article the authors are discussing a very important and vital problem, the problem of transforming unstable geochronological scales into the geochronological calendar that is created “once and forever”. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Геоінформатика Загальна геоінформатика Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX Геоинформатика: история становления, предмет, метод, задачи (современная точка зрения). Статья XXIХ Geoinformatics: History of Formation, Subject of Research, Method, Problems (Today's Point of View). Part XXIX Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX |
| spellingShingle |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX Кулінкович, А.Є. Якимчук, М.А. Загальна геоінформатика |
| title_short |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX |
| title_full |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX |
| title_fullStr |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX |
| title_full_unstemmed |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX |
| title_sort |
геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). стаття xxix |
| author |
Кулінкович, А.Є. Якимчук, М.А. |
| author_facet |
Кулінкович, А.Є. Якимчук, М.А. |
| topic |
Загальна геоінформатика |
| topic_facet |
Загальна геоінформатика |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геоінформатика |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Геоинформатика: история становления, предмет, метод, задачи (современная точка зрения). Статья XXIХ Geoinformatics: History of Formation, Subject of Research, Method, Problems (Today's Point of View). Part XXIX |
| description |
Подана стаття є двадцять дев`ятою в серії публікацій, присвячених фундаментальним проблемам геоінформатики
предмету наукових досліджень, головним цілям нової науки, методам вирішення її специфічних завдань тощо. Досліджено дуже важливу та актуальну проблему, проблему перетворення нестабільних геохронологічних шкал у геохронологічний календар, який створюємо раз і назавжди.
Настоящая статья является двадцать девятой в серии публикаций, посвященных фундаментальным проблемам
геоинформатики предмету научных исследований, главным целям новой науки, методам решения ее специфических
задач и т. д. Исследуется очень важная и актуальная проблема, проблема преобразования нестабильных
геохронологических шкал в геохронологический календарь, который создается раз и навсегда.
This is the twenty ninth paper in a series of publications that are dedicated to fundamental problems of geoinformatics,
namely the subject of scientific research, main aims of the new science, methods of solving its specific tasks, etc. In their
twenty ninth article the authors are discussing a very important and vital problem, the problem of transforming unstable
geochronological scales into the geochronological calendar that is created “once and forever”.
|
| issn |
1684-2189 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95342 |
| citation_txt |
Геоінформатика: історія становлення, предмет, метод, задачі (сучасна точка зору). Стаття XXIX / А.Є. Кулінкович, М.А. Якимчук // Геоінформатика. — 2009. — № 1. — С. 5-22. – Біобліогр.: 51 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kulínkovičaê geoínformatikaístoríâstanovlennâpredmetmetodzadačísučasnatočkazorustattâxxix AT âkimčukma geoínformatikaístoríâstanovlennâpredmetmetodzadačísučasnatočkazorustattâxxix AT kulínkovičaê geoinformatikaistoriâstanovleniâpredmetmetodzadačisovremennaâtočkazreniâstatʹâxxih AT âkimčukma geoinformatikaistoriâstanovleniâpredmetmetodzadačisovremennaâtočkazreniâstatʹâxxih AT kulínkovičaê geoinformaticshistoryofformationsubjectofresearchmethodproblemstodayspointofviewpartxxix AT âkimčukma geoinformaticshistoryofformationsubjectofresearchmethodproblemstodayspointofviewpartxxix |
| first_indexed |
2025-11-24T15:13:11Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:13:11Z |
| _version_ |
1850848442480328704 |
| fulltext |
5ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
ЗАГАЛЬНА ГЕОІНФОРМАТИКА
ÓÄÊ 550:681.3
ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ: ²ÑÒÎÐ²ß ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß, ÏÐÅÄÌÅÒ, ÌÅÒÎÄ, ÇÀÄÀײ
(ÑÓ×ÀÑÍÀ ÒÎ×ÊÀ ÇÎÐÓ)
ÑÒÀÒÒß XXIX
© À.ª. Êóë³íêîâè÷, Ì.À. ßêèì÷óê, 2009
Öåíòð ìåíåäæìåíòó òà ìàðêåòèíãó â ãàëóç³ íàóê ïðî Çåìëþ ²ÃÍ ÍÀÍ Óêðà¿íè, Êè¿â, Óêðà¿íà
This is the twenty ninth paper in a series of publications that are dedicated to fundamental problems of geoinformatics,
namely the subject of scientific research, main aims of the new science, methods of solving its specific tasks, etc. In their
twenty ninth article the authors are discussing a very important and vital problem, the problem of transforming unstable
geochronological scales into the geochronological calendar that is created “once and forever”.
Äâàäöÿòü äåâ’ÿòà ñòàòòÿ – ÷åðãîâà â ñå𳿠ïóá-
ë³êàö³é, ïðèñâÿ÷åíà, ÿê ³ âñ³ ïîïåðåäí³, ïðîáëå-
ìàì íîâî¿ íàóêè – ãåî³íôîðìàòèêè [1–7]. Äîê-
ëàäí³øå öþ ïðîáëåìàòèêó ðîçãëÿíóòî â ñåð³¿
ìîíîãðàô³é “Ïðîáëåìû ãåîèíôîðìàòèêè” [8],
çá³ðíèêó “Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³ àñïåêòè ãåî-
³íôîðìàòèêè” [9–15] òà ³íøèõ íàóêîâèõ âèäàí-
íÿõ [16–32], à òàêîæ ó ïðåïðèíòàõ [33–36]. Ó ö³é
ñòàòò³ ðîçãëÿíóòî ïðîáëåìó ïåðåõîäó â³ä íåñòà-
á³ëüíèõ åìï³ðè÷íèõ ãåîõðîíîëîã³÷íèõ øêàë äî
ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ.
1. Çàêîíè ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠– öå ¿¿ ô³ëîñîô³ÿ,
¿¿ ïîåç³ÿ
²ñòîð³ÿ çàñâ³ä÷óº òå, ùî òðàïèëîñÿ, ïîåò
êàæå ïðî òå, ùî ìîæå òðàïèòèñÿ. Òîìó â
ïîå糿 á³ëüøå ô³ëîñîôñüêîãî, ñåðéîçíîãî,
í³æ â ³ñòîð³¿: áî âîíà ïîêàçóº çàãàëüíå, òîä³
ÿê ³ñòîð³ÿ – ò³ëüêè îäèíè÷íå.
Àð³ñòîòåëü “Ïîåòèêà” [37, c. 90]
Ó çàçíà÷åí³é ñå𳿠ñòàòåé ìè ïîñë³äîâíî ïðàã-
íåìî çðóéíóâàòè ïàíóþ÷ó ñåðåä ãåîëîã³â äóìêó
ïðî òå, ùî ãåîëîã³÷íà ³ñòîð³ÿ íå ìຠ³ íå ìîæå
ìàòè çàêîí³â. Íà öåé ÷àñ ñïðîáà äîäàòè òàêîìó
ïîãëÿäó çíà÷óùîñò³ (â³äñóòí³ñòü ³ñòîðè÷íèõ çà-
êîí³â ³ âèñóíåííÿ çàì³ñòü íèõ “åìï³ðè÷íèõ” (îïè-
ñîâèõ) óçàãàëüíåíü) çðîáëåíà, íàïðèêëàä, ó êíèç³
Â.Ò. Ôðîëîâà [38]. Âèÿâëåííÿ çàêîí³â, ùî º òåî-
ðåòè÷íèì áàçèñîì óêàçàíî¿ íàóêè, – öå “íàéâè-
ùèé ï³ëîòàæ” íàóêîâèõ äîñë³äæåíü, ¿õ åñòåòè÷íà
“àóðà”, ¿õ ïîåç³ÿ. ³äîìèé ðîñ³éñüêèé ãåîëîã ³
³ñòîðèê íàóêè Ñ.². Ðîìàíîâñüêèé â³äçíà÷àâ â
îäí³é ³ç ñâî¿õ ïðàöü: “...ñàìå òâîðö³ òåîðåòè÷íèõ
³äåé íàçàâæäè âõîäÿòü â ³ñòîð³þ íàóêè, à ¿õ ðåã³î-
íàëüí³ ðîáîòè, ÿê³ º â íàäëèøêó ïðàêòè÷íî ó
áóäü-ÿêîãî ãåîëîãà, ç ÷àñîì ïîâí³ñòþ âòðà÷àþòü
ñâîº çíà÷åííÿ” [39, c. 6]. Çâè÷àéíî æ, ó íàóêîâèõ
äîñë³äæåííÿõ îñîáëèâèé ³íòåðåñ ñòàíîâëÿòü çàêî-
íè â ê³ëüê³ñí³é, ìàòåìàòè÷í³é, ôîðì³. Ñàìå òàêèé
çàêîí º âò³ëåííÿì “áîæåñòâåííî¿ êðàñè”, ÿêùî âè-
êîðèñòîâóâàòè òåðì³í àíãë³éñüêîãî ô³ëîñîôà
À. Øåôñòáåð³ [4]. Êàëåíäàðíà ðèòì³êà ïîä³áíà äî
ðèòì³êè â³ðøà, òîìó âîíà º â³äîáðàæåííÿì ïîå糿
ïðèðîäè. Êàëåíäàðíèé îïèñ, ÿêùî ð³âåíü êàëåí-
äàðÿ âèáðàíî ïðàâèëüíî, â³äïîâ³äíî äî ðèòì³÷íî-
ãî “êðîêó” ³ñòîðè÷íîãî ïðîöåñó, – öå ô³ëîñîôñü-
êèé, “ñåðéîçíèé” (Àð³ñòîòåëü) âèêëàä ñóò³ ñïðàâè,
ñõîæèé íà éîãî õóäîæí³é îïèñ. Çíîâó çðîáèìî
ïîñèëàííÿ íà Àð³ñòîòåëÿ: “Õóäîæíº çîáðàæåííÿ
³ñòî𳿠á³ëüø íàóêîâå, â³ðí³øå, í³æ òî÷íèé ³ñòî-
ðè÷íèé îïèñ. Òîìó ìèñòåöòâî ïðîíèêຠâ ñàìó
ñóòü ñïðàâè, òîä³ ÿê òî÷íèé çâ³ò äຠëèøå ïåðåë³ê
ïîäðîáèöü” [37, c. 490].
Îòæå, ãîëîâíå – íå îïèñ îêðåìèõ ³ñòîðè÷íèõ
ôàêò³â (ó öüîìó âèïàäêó ìîâà éäå ïðî ãåîëîã³÷íó
³ñòîð³þ), à ãëèáîêå ðîçóì³ííÿ ñóò³ òîãî, ùî â³äáó-
âàºòüñÿ, òîáòî çàêîí³â, ÿê³ êåðóþòü ³ñòîðè÷íèìè
ïðîöåñàìè. Áàãàòîð³âíåâèé ìóçè÷íî-ôðàêòàëüíèé
êàëåíäàð, ðîçðîáëåíèé íàìè, ÿêðàç ³ âèçíà÷àº,
êîëè ³ ÷îìó ìàþòü â³äáóâàòèñÿ ïî䳿 òîãî àáî
³íøîãî ðîäó â æèòò³ íàøî¿ ïëàíåòè. Âñÿ ³ñòîð³ÿ ³
íàâ³òü ïåðåä³ñòîð³ÿ íàøî¿ ïëàíåòè äåòàëüíî îõîï-
ëåíà ñ³òêîþ êàëåíäàðíèõ äàò ð³çíîãî ð³âíÿ – ð³âíÿ
òð³îíó, åðè, ïåð³îäó, åïîõè, ÿêèì ñòðàòèãðàô³÷íî
â³äïîâ³äàþòü òð³îíîòåìà, åðàòåìà (ãðóïà), ñèñòå-
ìà, â³ää³ë. Îïèñàíà íàìè “çåáðà” ãåîëîã³÷íî¿
³ñòî𳿠[7] ä³ëèòü ¿¿ íà 207 ãåîëîã³÷íèõ åïîõ, ùî
çàê³í÷èëèñÿ. Ãåîëîã³÷í³ åïîõè º ÷åðãóâàííÿì
òåêòîí³÷íî àêòèâíèõ ³ òåêòîí³÷íî ïàñèâíèõ ÷àñî-
âèõ ³íòåðâàë³â. Îñòàííÿ, 208-ìà, ãåîëîã³÷íà åïî-
õà â æèòò³ ïëàíåòè (àíòðîïîãåí) ðîçïî÷àëàñÿ
2 ìëí ðîê³â òîìó.
Ìè âèñóíóëè ãðàíä³îçíó ïðîãðàìó – ðîçíå-
ñåííÿ âñüîãî ³ñòîðèêî-ãåîëîã³÷íîãî ôàêòàæó çà
êàëåíäàðíèìè ãåîõðîíîëîã³÷íèìè (ãåîñòðàòèãðà-
ô³÷íèìè) ï³äðîçä³ëàìè. Âèñóíóëè ³ ïî÷àëè ïî-
6 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
ñë³äîâíî âèêîíóâàòè öþ ïðîãðàìó, ðîçãëÿäàþ÷è
¿¿ ÿê ÷àñòèíó ùå ãðàíä³îçí³øî¿ ïðîãðàìè – íàâå-
äåííÿ ïîðÿäêó â êîðïóñ³ ëþäñüêèõ çíàíü. 208
â³ää³ë³â, íà ÿê³ ìîæå áóòè ðîçíåñåíà âñÿ ³ñòîðèêî-
ãåîëîã³÷íà ³íôîðìàö³ÿ, – öå äåòàëüí³ñòü äîñë³-
äæåííÿ, äîñòóïíà ïðàêòè÷íî âñ³é äîêåìáð³éñüê³é
³ñòîð³¿. Ùîäî ôàíåðîçîþ – ìîæëèâå çíà÷íî äå-
òàëüí³øå ðîç÷ëåíîâóâàííÿ, ïðî ùî éòèìåòüñÿ äàë³.
ϳä ÷àñ ïîáóäîâè ãåîëîã³÷íèõ êàðò äëÿ ðåã³îí³â,
äå º ôàíåðîçîéñüê³ â³äêëàäè, çàçâè÷àé âèä³ëÿþòü
ãðóïè (åðè), ñèñòåìè (ïåð³îäè) ³ â³ää³ëè (åïîõè).
Ïðîãðàìà, ùî âèñóâàºòüñÿ íàìè, äຠçìîãó ïîøè-
ðèòè öåé ï³äõ³ä ³ íà ïîáóäîâó ãåîëîã³÷íèõ êàðò ó
ðåã³îíàõ ðîçâèòêó äîêåìáð³éñüêèõ ïîð³ä.
Ö³êàâ³ ðîáîòè [40], âèêîíàí³ ç ãåîõðîíîëîã³÷-
íîãî êàðòóâàííÿ äîêåìáð³éñüêèõ áëîê³â. “Ãåî-
õðîíîëîã³÷íå êàðòóâàííÿ” çàñíîâàíî íà ìàê-
ñèìàëüíî òî÷íîìó âèçíà÷åíí³ â³êó ôîðìóâàííÿ
ïîð³ä. Öå – “òî÷êîâå”, ÿêùî ìàòè íà óâàç³ ÷àñîâó
â³ñü, êàðòóâàííÿ. Íà íàøó äóìêó, äóæå âàæëèâî
çàðàõóâàòè ïîðîäè äî ïåâíî¿ êàëåíäàðíî¿ åïîõè,
îäí³º¿ ç 208, òîáòî äî êîíêðåòíîãî â³ää³ëó ò³º¿ àáî
³íøî¿ êàëåíäàðíî¿ ãðóïè (êàëåíäàðíî¿ åðè). Íà
ðèñ. 1 ïîêàçàíî, ÿê ëåãêî öå ìîæå áóòè çðîáëåíî
íà ïðèêëàä³ äàòóâàíü, íàâåäåíèõ ó ñòàòò³ [40]. Ö³
äàòóâàííÿ îòðèìàíî äëÿ îö³íêè â³êó ð³çíèõ åòàï³â
óòâîðåííÿ (ïåðåòâîðåííÿ) êðèñòàë³÷íèõ ïîð³ä
ï³âäåííî¿ ÷àñòèíè ²íãóëåöüêî-Êðèâîð³çüêî¿ øîâ-
íî¿ çîíè Óêðà¿íñüêîãî ùèòà. Ðàí³øèé åòàï äàòî-
âàíèé çà ìîíàöèòîì ç ãðàí³òó Òàõòàéñüêîãî êàð’º-
ðó (ïðîáà 240). Îö³íêè â³êó – 2822±6,8 Ìà1.
Î÷åâèäíî (ðèñ. 1), öÿ ðåïåðíà äàòà íàëåæèòü äî
“âåñíÿíî¿” åïîõè òåêòîíîìàãìàòè÷íî¿ àêòèâíîñò³
(ÒÌÀ) 10-¿ åðè, äàòà ïî÷àòêó ³ ê³íöÿ ÿêî¿ 2840–
2818 Ìà [40]. Äàòóâàííÿ ï³çí³øîãî åòàïó ïîðîäî-
óòâîðåííÿ ïðîâåäåíî çà öèðêîíîì ç àìô³áîë³òó
Êðþê³âñüêîãî êàð’ºðó (ïðîáà 12), ðåïåðíà äàòà
2036,4±2,5 Ìà. Áëèçüêå äàòóâàííÿ îòðèìàíî çà
ìîíàöèòîì ç ïëàã³îì³ãìàòèòó (ïðîáà 54-1):
2025,6±5,2 Ìà. Îáèäâà ðåïåðí³ äàòóâàííÿ â³äïî-
â³äàþòü “îñ³íí³é” åïîñ³ ÒÌÀ 15-¿ åðè (2048–2026
Ìà). Òàêèì ÷èíîì, º ìîæëèâ³ñòü çàðàõóâàííÿ â³êó
êðèñòàë³÷íèõ ïîð³ä çà ðåïåðíèì äàòóâàííÿì íå äî
åòàï³â, ÿê³ õàðàêòåðèçóþòü ³ñòîð³þ ïåâíî¿ ä³ëÿíêè
çåìíî¿ êîðè, à äî çàãàëüíîïëàíåòàðíèõ ï³äðîçä³ë³â
ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿, ïðè÷îìó ï³äðîçä³ë³â äåòàëü-
íèõ (â³ää³ë, åïîõà), à íå òàêèõ ìàñøòàáíèõ, ÿê
“àðõåé”, “ïðîòåðîçîé”.
Êîëè òàêå ðîçíåñåííÿ âæå íàêîïè÷åíèõ ãåî-
ëîãàìè äëÿ âñ³õ ðåã³îí³â ïëàíåòè ðåïåðíèõ äàòó-
âàíü ã³ðñüêèõ ïîð³ä (à ¿õ áàãàòî òèñÿ÷) çà êàëåí-
äàðíèìè åïîõàìè áóäå ïðîâåäåíî, âèìàëþºòüñÿ
ñòðóíêà ³ äåòàëüíà êàðòèíà ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿
íàøî¿ ïëàíåòè. Ñïðîáóºìî ïî÷àòè öþ ðîáîòó íà
îñíîâ³ àíàë³çó äàíèõ ç ³ñòî𳿠ðàííüîãî äîêåìáð³þ
Ñõ³äíîñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè, íàâåäåíèõ ó ñòàòò³
Î.Ì. Ðîçåíà2 [41].
2. Ðàííüîäîêåìáð³éñüêà ³ñòîð³ÿ Ñõ³äíîñèá³ðñü-
êî¿ ïëàòôîðìè. Ó ïîâñÿêäåííîìó æèòò³ ìè ïîñ-
ò³éíî ìàºìî ïåðåä î÷èìà êàëåíäàð – ÷è òî íà-
ñò³ëüíèé àáî æ íàñò³ííèé, àáî æ “êèøåíüêîâèé” ó
âèãëÿä³ àêóðàòíî¿ êàðòêè, ñï³ââ³äíîñÿ÷è ç êàëåíäà-
ðåì âñ³ ñâî¿ ä³¿. ϳñëÿ òîãî ÿê áóëî çàïðîïîíîâàíî
äåòàëüíèé êàëåíäàð âñ³º¿ ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠ó âè-
ãëÿä³ “çåáðè” (÷åðãóâàííÿ åïîõ ÒÌÀ òà åïîõ
â³äíîñíîãî òåêòîí³÷íîãî ñïîêîþ [7]), ï³ä ÷àñ àíà-
ë³çó ³ñòîðèêî-ãåîëîã³÷íîãî ìàòåð³àëó ìè òàêîæ ìàº-
ìî êåðóâàòèñÿ òàêèì êàëåíäàðåì. Ïîêàæåìî, ÿê öå
ðîáèòüñÿ, íà ïðèêëàä³ ðàííüîäîêåìáð³éñüêî¿ ³ñòîð³¿
Ñõ³äíîñèá³ðñüêî¿ ïëàòôîðìè.
ßê â³äçíà÷ຠÎ.Ì. Ðîçåí, ïîðîäè ðàííüîãî
äîêåìáð³þ óòâîðþþòü Ñèá³ðñüêèé êðàòîí, â ÿêî-
ìó âèä³ëÿþòü Àëäàíñüêó, Ñòàíîâó, Àíàáàðñüêó,
Îëåíüîêñüêó ³ Òóíãóñüêó òåêòîí³÷í³ ïðîâ³íö³¿. Â
êîæí³é ç íèõ âèÿâëåíî ãðàíóë³ò-ãíåéñîâ³ òà (àáî)
ãðàí³ò-çåëåíîêàì’ÿí³ òåðåéíè (ì³êðîêîíòèíåíòè).
×àñ óòâîðåííÿ òåðåéí³â 3,5; 3,3; 3,0; 2,5 Ga, ùî
á³ëüø-ìåíø òî÷íî â³äïîâ³äàþòü ïî÷àòêîâèì ðó-
áåæàì êàëåíäàðíèõ åð – 7-é (3500 Ìà), 8-é
(3324 Ìà), 10-é (2972 Ìà) ³ 13-é (2444 Ìà).
Íàéäàâí³øà êîðà ïðåäñòàâëåíà òîíàë³òàìè ³ ìà-
ô³òàìè â³êîì 3,57 Ga ³ ìîëîäøå. Òàêèì ÷èíîì,
íàéäàâí³ø³ êðèñòàë³÷í³ ïîðîäè óòâîðèëèñÿ â ñå-
ðåäèí³ 6-¿ êàëåíäàðíî¿ åðè, â ¿¿ “çèìîâó” (3588–
3566 Ìà) òåêòîí³÷íó åïîõó.
Ðèñ. 1. Ñï³ââ³äíîøåííÿ ðåïåðíèõ äàòóâàíü êðèñòàë³÷íèõ ïîð³ä ³ êîíêðåòíèõ êàëåíäàðíèõ åïîõ òåêòîíîìàãìàòè÷íî¿
àêòèâíîñò³
1 Ó ñòàòò³ âèêîðèñòàíî ̳æíàðîäíó ñèñòåìó ïîçíà÷åíü â³êó: Gà – ìëðä ðîê³â òîìó, Ìà – ìëí ðîê³â òîìó; òðèâàëîñò³:
myr – ìëí ðîê³â, tyr – òèñ. ðîê³â.
2 Îëåã Ìàðêîâè÷ Ðîçåí – äîêòîð ãåîëîãî-ì³íåðàëîã³÷íèõ íàóê, ïðîâ³äíèé íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê Ãåîëîã³÷íîãî ³íñòèòó-
òó ÐÀÍ (Ìîñêâà).
7ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
Ó ñïèñêó äàòóâàíü ã³ðñüêèõ ïîð³ä çà Î.Ì. Ðî-
çåíîì, íàéäàâí³øèìè çà â³êîì º òîíàë³òîâ³ ãíåé-
ñè Àëäàíñüêîãî òåðåéíó (çðàçêè óçÿò³ ç ³ºíãðñüêî¿
òîâù³, à òàêîæ íà áåðåç³ ð. Àëäàí). Â îáîõ âèïàä-
êàõ äàòóâàííÿ çá³ãàºòüñÿ – 3570 Ìà. 7-é êàëåí-
äàðí³é åð³, ìîæëèâî, ¿¿ “îñ³íí³é” åïîñ³ ÒÌÀ â³äïî-
â³äຠäàòóâàííÿ 3460 Ìà ïîð³ä Ñóòàìñüêîãî
òåðåéíó Ñòàíîâî¿ ïðîâ³íö³¿. Öå äàòóâàííÿ âèêî-
íàíî çà êñåíîêðèñòîì öèðêîíó ç ìåòàãàáðî ³ çà
öèðêîíîì, â³ä³áðàíèì ç ìàô³÷íîãî ãðàíóë³òó
êîìïëåêñó Êóðóëüòà. Ìè ãîâîðèìî “ìîæëèâî”
òîìó, ùî â ñïèñêó äàòóâàíü, ùî íàâîäèòü Î.Ì. Ðî-
çåí, íå âêàçàí³ ïîìèëêè âèçíà÷åííÿ, à äàòà
3460 ìëí ðîê³â â³äïîâ³äຠïðèáëèçíî ïî÷àòêó
“îñ³ííüî¿” åïîõè 7-¿ åðè (3456–3434 Ìà). ßêùî
ïîõèáêà îö³íêè ïåðåâèùóº 4 ìëí ðîê³â (à öå
øâèäøå çà âñå), òî âêàçàí³ ïîðîäè ìîãëè óòâîðè-
òèñÿ â åïîõó ÒÌÀ. “Çèìîâ³é” åïîñ³ 7-¿ åðè (3412–
3390 Ìà) â³äïîâ³äàþòü êðèñòàë³÷í³ ïîðîäè (òîíà-
ë³òîâèé ãíåéñ, òðîíä’ºì³ò) Àëäàíñüêîãî òåðåéíó –
3390 ³ 3386 Ìà. Äî íàñòóïíî¿, “îñ³ííüî¿”, åïîõè
ÒÌÀ íàëåæèòü äàòóâàííÿ 3350 Ìà, ÿêå îòðèìàíî
äëÿ ìåòàáàçèòó Äàëäèíñüêîãî òåðåéíó Àíàáàðñü-
êî¿ ïðîâ³íö³¿. Äî ê³íöÿ 7-¿ åðè, äî åïîõè â³äíîñíî-
ãî òåêòîí³÷íîãî ñïîêîþ (3346–3324 Ìà), íàëåæàòü
äàòóâàííÿ 3335, 3350, 3328 Ìà êðèñòàë³÷íèõ
ïîð³ä Àëäàíñüêîãî òåðåéíó (òîíàë³òîâèé ãíåéñ,
êèñëèé ãðàí³ò). Ïî÷àòêó 8-¿ êàëåíäàðíî¿ åðè, ¿¿
“ë³òí³é” åïîñ³ ÒÌÀ (3324–3302 Ìà), â³äïîâ³äàº
äàòóâàííÿ â³êó ìåòàáàçèòó Äàëäèíñüêîãî òåðåé-
íó – 3320 Ìà. Äî “îñ³ííüî¿” åïîõè ÒÌÀ 8-¿ åðè
(3280–3258 Ìà), íàïåâíî, íàëåæèòü äàòóâàííÿ
3287 ³ 3250 Ìà, îòðèìàí³ äëÿ òîíàë³ò³â Òóíãóñü-
êîãî òåðåéíó, à òàêîæ äàòóâàííÿ 3250 Ìà äëÿ òî-
íàë³òîâîãî ãíåéñó çåëåíîêàì’ÿíîãî ïîÿñó Òóíãóð-
÷à Îëüîêì³íñüêîãî òåðåéíó Àíàáàðñüêî¿ ïðîâ³íö³¿.
Äàòóâàííÿ 3212 Ìà, îòðèìàíå äëÿ ãíåéñó öüîãî
ñàìîãî ïîÿñó, à òàêîæ äëÿ ãíåéñó çåëåíîêàì’ÿíîãî
ïîÿñó Îëîíäî Îëüîêì³íñüêîãî òåðåéíó, ìîæëèâî,
â³äïîâ³äຠâæå “çèìîâ³é” åïîñ³ ÒÌÀ 8-¿ åðè
(3236–3214 Ìà). Äî çàâåðøàëüíî¿ “âåñíÿíî¿” åïî-
õè ÒÌÀ ö³º¿ åðè (3192–3170 Ìà), éìîâ³ðíî, íà-
ëåæàòü äàòóâàííÿ 3168 ³ 3160 Ìà, îòðèìàí³ äëÿ
òîíàë³òîâèõ ãíåéñ³â ð. Àëäàí Àëäàíñüêîãî òåðåé-
íó Àëäàíñüêî¿ ïðîâ³íö³¿.
Ó 9-òó êàëåíäàðíó åðó, çà çâåäåííÿì äàòóâàíü
Î.Ì. Ðîçåíà [41], òåêòîíîìàãìàòè÷í³ ïðîöåñè àê-
òèâ³çóþòüñÿ ëèøå â ¿¿ äðóã³é ïîëîâèí³. “Çèìîâ³é”
åïîñ³ ÒÌÀ (3060–3038 Ìà) â³äïîâ³äຠäàòóâàííÿ
3040 Ìà, îòðèìàíå çà öèðêîíîì ç êâàðöèòó òîâù³
Òàñ쳺ëå (Îëüîêì³íñüêèé òåðåéí). “Îñ³íí³é”
åïîñ³ (3016–2994 Ìà) ³ ïîäàëüø³é “ì’ÿê³é” åïîñ³
(2994–2972 Ìà) â³äïîâ³äຠâåëèêà ãðóïà äàòóâàíü
çåëåíîêàì’ÿíèõ ïîÿñ³â Òóíãóð÷à òà Îëîíäî
Îëüîêì³íñüêîãî òåðåéíó Àëäàíñüêî¿ ïðîâ³íö³¿,
Ìà: 3018 Ìà – ä³îðèòîâèé ãíåéñ; 3016 – òîíàë³-
òîâèé ãíåéñ; 3006 – ãíåéñ-ìåòàâóëêàí³ò; 2999 –
òðîíä’ºì³òîâèé ãíåéñ, ñèíòåêòîí³÷íèé ãðàí³ò;
2998 – ãíåéñ-ìåòàâóëêàí³ò; 2997, 2996 – êâàðöèò;
2984 – òîíàë³ò, ãðàí³ò; 2983 – ãíåéñ-ìåòàâóëêàí³ò.
Äî öüîãî ñë³ä äîäàòè äàòóâàííÿ 3000 Ìà, ÿêå îò-
ðèìàíî äëÿ ïëàã³îãíåéñó-ìåòààíäåç³òó Äàëäèíñü-
êîãî òåðåéíó Àíàáàðñüêî¿ ïðîâ³íö³¿. Òàêà òåêòîí³-
÷íà àêòèâí³ñòü áëèçüêî 3 Ga ïîâ’ÿçàíà ç
ôîðìóâàííÿì ñóïåðêîíòèíåíòó Åîãåÿ [ 8, ÷. 6],
ÿêèé Î.Ì. Ðîçåí íàçèâຠ“Ïàíãåÿ 1” [41]. 10-òà
êàëåíäàðíà åðà ó çàçíà÷åíîìó çâåäåíí³ äàòóâàíü
ïðåäñòàâëåíà: “ë³òíüîþ” åïîõîþ (2972–2950 Ìà) –
2960 Ìà – ìåòàâóëêàí³ò ïîÿñó Îëîíäî; “îñ³í-
íüîþ” åïîõîþ (2928–2906 Ìà) – 2910 Ìà – êâàð-
öèò ïîÿñó Òóíãóð÷à ³ “çèìîâîþ” åïîõîþ ÒÌÀ
(2888–2862 Ìà) – 2862 Ìà – òîíàë³òîâèé ãíåéñ
ïîÿñó Îëîíäî.
Íîâèé åòàï ÒÌÀ (íå â³äçíà÷åíèé Î.Ì. Ðîçå-
íîì) ïî÷èíàºòüñÿ ç 11-¿ êàëåíäàðíî¿ åðè (2796–
2620 Ìà). “˳òíÿ” åïîõà ÒÌÀ (2796–2774 Ìà)
àêòèâíî âèÿâèëàñÿ â Òàëäèíñüêîìó òåðåéí³ Ñòà-
íîâî¿ ïðîâ³íö³¿ (2785 Ìà – òîíàë³ò, 2785 Ìà –
òîíàë³òîâèé ãíåéñ), Òóíãóñüêîìó òåðåéí³ (2784 Ìà
³ 2775 Ìà – ÷àðíîê³òè); 2776 Ìà – ÷àðíîê³ò. Ç
“îñ³ííüîþ” åïîõîþ ÒÌÀ (2752–2730 Ìà) ïîâ’ÿ-
çàí³ äàòóâàííÿ 2751 ³ 2738 Ìà – ãíåéñè ïîÿñó
Îëîíäî, 2730 Ìà – îðòîï³ðîêñåíîâèé ãíåéñ Êàïñü-
êîãî òåðåéíó Òóíãóñüêî¿ ïðîâ³íö³¿. Äî “çèìîâî¿”
åïîõè ÒÌÀ (2708–2686 Ìà) íàëåæàòü äàòóâàííÿ
2710, 2700, 2700 Ìà – ÷àðíîê³òè Òóíãóñüêîãî òå-
ðåéíó. Îñòàíí³é, “âåñíÿí³é”, åïîñ³ ÒÌÀ 11-¿ åðè
(2664–2642 Ìà), ÿêîþ ³ çàâåðøóºòüñÿ êàëåíäàð-
íèé àðõåé, â³äïîâ³äຠäàòà 2660 Ìà – ÷àðíîê³ò
Ñóòàìñüêîãî òåðåéíó Ñòàíîâî¿ ïðîâ³íö³¿.
ϳäâåäåìî ï³äñóìêè âèêîíàí³é ðîáîò³ ç àíàë³-
çó çâåäåííÿ äàòóâàíü ã³ðñüêèõ ïîð³ä äîêåìáð³þ
Ñèá³ðñüêîãî êðàòîíó ìàéæå çà ì³ëüÿðä ðîê³â éîãî
³ñòîð³¿. Ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü ðîçãëÿíóòèõ äàòóâàíü
íàëåæèòü äî êàëåíäàðíèõ åïîõ ÒÌÀ àáî çàô³êñî-
âàí³ ïîáëèçó ¿õí³õ ìåæ, ùî ó çâ’ÿçêó ç ³ñòîòíîþ
ïîõèáêîþ ó âèçíà÷åíí³ àáñîëþòíîãî â³êó íå âè-
êëþ÷ຠòîãî, ùî ïåâíà ïîðîäà (ïåâíèé ïðîöåñ)
íàëåæèòü ñàìå äî åïîõè ÒÌÀ. Ìåæ³ öèõ åïîõ
(“çåáðà” ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿) ðîçðàõîâàíî òåîðåòè÷-
íî. Ñï³ââ³äíîøåííÿ ëîêàëüíèõ ïîä³é (óòâîðåííÿ
³ ïåðåòâîðåííÿ ã³ðñüêèõ ïîð³ä) ³ êîíêðåòíèõ åïîõ
ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿, à â ñòðàòèãðàô³÷íîìó ñåíñ³ –
¿¿ â³ää³ë³â, â³äêðèâຠíîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ äåòàëü-
íèõ ³ñòîðèêî-ãåîëîã³÷íèõ ç³ñòàâëåíü (³ êàðòóâàí-
íÿ) â çàãàëüíîïëàíåòàðíîìó ìàñøòàá³.
3. Íàñòóïíèé êðîê – â³ä êàëåíäàðíî¿ ãåîëîã³÷-
íî¿ åïîõè äî êàëåíäàðíîãî â³êó. Ïðèíöèï îíòîëî-
ã³÷íî¿ ãîìîãåííîñò³ â ãåîõðîíîëî㳿 ³ ãåîñòðàòèãðàô³¿.
Êàëåíäàðíèé ïåð³îä (β-ïåð³îä) ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠–
öå êîëèâàííÿ Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè ïî Z-êîîðäèíàò³
ïåðïåíäèêóëÿðíî äî ãàëàêòè÷íî¿ ïëîùèí³. ³í
äîð³âíþº 44 ìëí ðîê³â. Ïîâíèé ïåð³îä êîëèâàíü
Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè ïî Z-êîîðäèíàò³ äîð³âíþº äâîì
β-ïåð³îäàì (88 ìëí ðîê³â). Ó ñòàòò³ ÕÕ [6] íàìè
8 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
çàïðîïîíîâàíî ä³ëèòè β-ïåð³îä íà ÷îòèðè ÷àñòè-
íè (íà ÷îòèðè ãåîëîã³÷í³ â³êè), ðóáåæàìè ÿêèõ º,
â³äïîâ³äíî, ìîìåíòè: 1) âõîäæåííÿ â ãàëàêòè÷-
íèé ðàä³îàêòèâíèé ïîÿñ; 2) ïåðåòèí ãàëàêòè÷íî¿
ïëîùèíè; 3) âèõ³ä ³ç ðàä³îàêòèâíîãî ïîÿñó; 4)
çì³íà íàïðÿìêó ðóõó Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè. Òðè-
âàë³ñòü ãåîëîã³÷íîãî β-â³êó 11 ìëí ðîê³â. Ðàçîì ç
β-ïåð³îäîì êàëåíäàð ïåðåäáà÷ຠα-ïåð³îä òðèâàë³-
ñòþ 66 ìëí ðîê³â, òîáòî 6 β-â³ê³â. Ïîëîâèíó ïå-
ð³îäó ñêëàäຠåïîõà: β-åïîõà òðèâຠ22 ìëí ðîê³â
(2 β-â³êè), α-åïîõà – 33 ìëí ðîê³â. Ñèíòàêñè÷íèé
êîäåêñ ðóáåæ³â β-â³ê³â çà îñòàíí³ 860 ìëí ðîê³â
ïîäàíî ó ñòàòò³ ÕÕ² [6]. Íèæ÷å íàâåäåíî öåé êî-
äåêñ (òàáë. 1), îñê³ëüêè ìè íåîäíîðàçîâî ïîñèëàº-
ìîñÿ íà íüîãî.
Ïðèðîäíî, ìîæå âèíèêíóòè íàñòóïíå äóæå
âàæëèâå ïèòàííÿ. “Êðèòè÷í³” ìîìåíòè, ïîâ’ÿçàí³
ç ðóáåæàìè 1-ãî ³ 2-ãî òèï³â, îíòîëîã³÷íî çðî-
çóì³ë³: ðóá³æ 1-ãî òèïó – öå ðàä³îåêîëîã³÷íèé óäàð
ïî á³îñôåð³, íàñàìïåðåä ïî òâàðèíàõ, ùî æèâóòü
íà ñóõîäîë³. Òîìó ö³ ðóáåæ³ êîíòðàñòí³ ó ôàíåðî-
çî¿. Ðóá³æ 2-ãî òèïó – öå ïåðåòèí ãàëàêòè÷íî¿
ïëîùèíè, ïî ÿê³é “ðîçìàçàíî” øàð çàë³çèñòîãî
êîñì³÷íîãî ïèëó. Öå – “õ³ì³÷íèé” óäàð ïåðåäóñ³ì
ïî ìîðÿõ ³ îêåàíàõ, óäàð ïî âîäíèõ îðãàí³çìàõ.
ßêèé îíòîëîã³÷íèé ñåíñ ìàþòü ðóáåæ³ 3-ãî ³ 4-ãî
òèï³â? Ðóá³æ 3-ãî òèïó – öå âèõ³ä ç ðàä³îàêòèâ-
íîãî ãàëàêòè÷íîãî ïîÿñó ³, â³äïîâ³äíî, çì³íà ðà-
ä³îåêîëîã³÷íèõ óìîâ íà íàø³é ïëàíåò³. ßêùî ï³ä
÷àñ ïåðåòèíó ðàä³îàêòèâíîãî ïîÿñó ïàíóþòü ðà-
ä³îðåçèñòåíòí³ âèäè, òî ç âèõîäîì ç öüîãî ïîÿñó
ïî÷èíàþòü â³ëüíî â³ä÷óâàòè ñåáå ³ çàõîïëþâàòè
âñå íîâ³ ³ íîâ³ í³ø³ ïðîæèâàííÿ íåðàä³îðåçèñòåíòí³
âèäè. À öÿ çì³íà ïðåâàëþâàííÿ äâîõ ïðîòèëåæíèõ
çà ñâî¿ì õàðàêòåðîì á³îò âåäå äî á³îðîçðèâó, ÿêèé ³
ô³êñóþòü ïàëåîíòîëîãè. ×óäîâèì ïðèêëàäîì ðóáå-
æó 3-ãî òèïó º ðóá³æ 2{β, 14, 1} = 2{α, 10} – ì³æ
ïë³îöåíîì ³ àíòðîïîãåíîì. Ç’ÿâèâñÿ íåðàä³îðåçèñ-
òåíòíèé, à îòæå, ñêëàäí³øå îðãàí³çîâàíèé ð³ä
Homo, ÿêèé ³ ïî÷àâ îñâîþâàòè âñå íîâ³ ³ íîâ³ àðå-
àëè íà ïîâåðõí³ Çåìë³. Îñîáëèâî ÿñêðàâî öÿ åêñ-
ïàíñ³ÿ âèÿâèëàñÿ ç âèíèêíåííÿì âèäó Homo
sapiens, êîëè çíèêíåííÿ áàãàòüîõ ñóõîä³ëüíèõ âèä³â
(à òàêîæ âîäíèõ) ïðèéíÿëî ñòðàõ³òëèâèé õàðàêòåð.
Äóæå ö³êàâå ïèòàííÿ: ÷îìó ðóá³æ ÷åòâåðòîãî
òèïó ñòðàòèãðàô³÷íî êîíòðàñòíèé? Àäæå öå ëèøå
çì³íà íàïðÿìêó ðóõó Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè (à ç íåþ ³
Çåìë³) â ¿¿ êîëèâàëüíîìó ðóñ³ ùîäî ãàëàêòè÷íî¿
ïëîùèíè, ³ öÿ çì³íà â³äáóâàºòüñÿ, çäàâàëîñÿ áè, ó
áåçêîíôë³êòí³é îáëàñò³ – ïîçà ðàä³àö³éíèì ãàëàê-
òè÷íèì ïîÿñîì?
Äîñ³ ìè ðîçãëÿäàëè ðóáåæ³ β-â³ê³â ç ïîçèö³é
ò³ëüêè îäíîãî ïðîöåñó. Âò³ì ôàêòè÷íî ìè ìàºìî
á³ëüø áàãàòó îíòîëîã³þ – íàêëàäåííÿ, ïðè÷îìó
ñèíõðîííå, äåê³ëüêîõ ïðîöåñ³â, â³äïîâ³äàëüíèõ çà
ôîðìóâàííÿ ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿. Îäíî÷àñíî ç ðó-
õîì Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè â ãàëàêòè÷íèõ ïðîñòîðàõ
â³äáóâàºòüñÿ ïåð³îäè÷íà àêòèâàö³ÿ Ñîíöÿ ç “êëà-
ñè÷íèìè” ïåð³îäàìè ë³í³¿ β, myr: 88; 44; 22; 11;
5,5 ³ ò.ä., à òàêîæ ë³í³¿ α: 66; 33; 16,5 çà ³ ò.ä. Ö³
öèêëè àêòèâ³çàö³¿ Ñîíöÿ ïî÷èíàëè “äèðèãóâàòè”,
çà òåðì³íîì ×èæåâñüêîãî, ãåîëîã³÷íîþ ³ñòîð³ºþ,
áåðó÷è ó÷àñòü ó ôîðìóâàíí³ âñ³õ ðóáåæ³â β-â³ê³â,
ïðè÷îìó â öüîìó âèïàäêó âåëèêîþ º ðîëü íå ëèøå
ãåë³îãåîëîã³÷íîãî öèêëó ç ïåð³îäîì 11 myr, à é
öèêëó ç ïåð³îäîì 33 myr. “Óäàðè” öèõ öèêë³â
ïðèïàäàþòü, çîêðåìà, ³ íà ðóáåæ³ 4-ãî òèïó. Ïðè-
êëàäîì òàêîãî ðóáåæó 4-ãî òèïó, ñôîðìîâàíîãî
ñóì³ñíîþ 䳺þ öèêë³â, º ðóá³æ
299{β, 7, 1, 1} = 299{α, 5, 1},
çà ÿêèì ó øêàëàõ GTS-2004, GTS-2008 ïðîâî-
äÿòü ìåæó ì³æ êàì’ÿíîâóã³ëüíèì ³ ïåðìñüêèì ïå-
ð³îäàìè ïàëåîçîéñüêî¿ åðè.
Êîäåêñ ðóáåæ³â ÷îòèðüîõ êàòåãîð³é (òàáë. 1)
ìຠäóæå âåëèêå çíà÷åííÿ ç ïîãëÿäó ïðîâåäåííÿ
â æèòòÿ âàæëèâîãî ïðèíöèïó ïîáóäîâè ãåîõðîíî-
ëîã³÷íèõ ìîäåëåé. Öå – “ïðèíöèï îíòîëîã³÷íî¿
ãîìîãåííîñò³”. Áóëî á äóæå êîì³÷íî, ÿêáè â íà-
øîìó çâè÷àéíîìó êàëåíäàð³ îäèí ð³ê ïî÷èíàâñÿ á
ç ñ³÷íÿ, òîìó ùî â òîé ð³ê áóëà òåïëà çèìà ³ ñí³ã
âèïàâ ò³ëüêè ó öüîìó ì³ñÿö³, ³íøèé ð³ê ïî÷èíàâ-
ñÿ á ç ÷åðâíÿ, òîìó ùî òîãî ðîêó òðàïèëàñÿ æàõ-
ëèâà çàñóõà, ùî íàäîâãî çàïàì’ÿòàëàñÿ ëþäÿì,
òîùî. Ó íàøîìó çâè÷àéíîìó êàëåíäàð³ ñòðîãî ïðî-
âåäåíî “ïðèíöèï îíòîëîã³÷íî¿ ãîìîãåííîñò³” –
â³í îð³ºíòîâàíèé íà êîíêðåòí³ ïî䳿 – ìîìåíòè
ë³òíüîãî ³ çèìîâîãî ñîíöåñòîÿííÿ, à òàêîæ âåñíÿ-
íå ³ îñ³ííº ð³âíîäåííÿ, íà êîíêðåòíó îíòîëîã³þ.
Ñëîâî “êàëåíäàð” ïîõîäèòü â³ä ñâÿòà Êîëÿäè (Êà-
ëåíäè), ïðèóðî÷åíîãî äî ìîìåíòó çèìîâîãî ñîí-
öåñòîÿííÿ.
Ñòîñîâíî ãåîõðîíîëî㳿 “ïðèíöèï îíòîëîã³÷-
íî¿ ãîìîãåííîñò³” çàáîðîíÿº â îäíèõ âèïàäêàõ
ïðîâîäèòè ìåæó ì³æ ñòðàòèãðàô³÷íèìè ï³äðîçä³-
ëàìè çà ðóáåæåì 1-ãî òèïó, â ³íøèõ – çà ðóáåæåì
2-ãî àáî 3-ãî, àáî 4-ãî òèïó (ÿêùî ìè áóäóºìî
ãåîõðîíîëîã³÷íó ñõåìó, îð³ºíòóþ÷èñü íà ðóáåæ³
β-ë³í³¿). ßêùî æ éäå ìîâà ïðî α-ë³í³þ, â îñíîâ³
ÿêî¿ ëåæèòü öèêë ç ïåð³îäîì 33 (3 β-â³ê³â), 66 myr
(6 β-â³ê³â), òî òîä³ â³äáóâàºòüñÿ çàêîíîì³ðíà çì³íà
ðóáåæ³â β-â³ê³â.
Ùîá ïðîâåñòè â æèòòÿ “ïðèíöèï îíòîëîã³÷-
íî¿ ãîìîãåííîñò³”, íåîáõ³äíî ïîñò³éíî ïðàöþâàòè
ç òàáë. 1. Ðîçãëÿíåìî, ÿê öå ðîáèòüñÿ.
Ïî÷íåìî àíàë³ç ç íàéï³çí³øîãî ï³äðîçä³ëó äî-
êåìáð³þ – åä³àêàð³þ. Ó øêàë³ GTS-2004 éîãî
â³êîâèé ðóá³æ âèçíà÷åíî ÿê 630 ³ 542 Ìà [43].
Î÷åâèäíî, ùî åä³àêàð³é ìຠ÷³òêèé àñòðîãåîëîã³÷-
íèé çì³ñò: öå êîíêðåòíà ðåàë³çàö³ÿ ïåð³îäó êîëè-
âàíü Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè ùîäî ãàëàêòè÷íî¿ ïëîùè-
íè: 630 – 542 = 88 Ìà. Îòæå, ðóáåæ³ åä³àêàð³þ
øêàëè GTS-2004 äîñòàòíüî òî÷íî â³äïîâ³äàþòü
êàëåíäàðíèì ðóáåæàì β-â³ê³â 2-ãî òèïó:
629{β, 0, 0, 1} = 629{α, 0, 1} ³ 541{β, 2, 0, 1}. Ó
øêàë³ GTS-2008 [43] ïîäàíî äâà âàð³àíòè ãåîõðî-
9ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
Òàáëèöÿ 1. Ñèíòàêñè÷íèé êîäåêñ ðóáåæ³â ïî β-â³ê (òàêñîí òðèâàë³ñòþ 11 ìëí ðîê³â) ³ α-åïîõó (òàêñîí òðèâàë³ñòþ
33 ìëí ðîê³â) âêëþ÷íî çà îñòàíí³ 860 ìëí ðîê³â ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòîð³¿
Онтологічні типи рубежів
Рубіж 1-го типу – перетин Землею
межі галактичного радіаційного
поясу
Рубіж 2-го типу – перетин
Землею галактичної
площини
Рубіж 3-го типу – вихід
Землі з галактичного
радіаційного поясу
Рубіж 4-го типу –
зміна напрямку руху
Землі щодо
галактичної
площини
24{β; 14} 13{β; 14, 0, 1} 2{β; 14, 1} = 2{α; 10}
68{β; 13} = 68{α; 9} 57{β; 13, 0, 1} 46{β; 13, 1} 35{β; 13, 1, 1} =
= 35{α; 9, 1}
112{β ; 12} 101{β; 12, 0, 1} = 101{α; 8, 1} 90{β; 12, 1} 79{β; 12, 1, 1}
156{β ; 11} 145{β; 11, 0, 1} 134{β ; 11, 1} = 134{α; 8} 123{β; 11, 1, 1}
200{β ; 10} = 200{α; 7} 189{β; 10, 0, 1} 178{β ; 10, 1} 167{β; 10, 1, 1} =
= 167{α; 7, 1}
244{β ; 9} 233{β; 9, 0, 1} = 233{α; 6, 1} 222{β ; 9, 1} 211{β; 9, 1, 1}
288{β ; 8} 277{β; 8, 0, 1} 266{β ; 8, 1} = 266{α; 6} 255{β; 8, 1, 1}
332{β ; 7} = 332{α; 5} 321{β; 7, 0, 1} 310{β ; 7, 1} 299{β; 7, 1, 1} =
= 299{α; 5, 1}
376{β ; 6} 365{β; 6, 0, 1} = 365{α; 4, 1} 354{β ; 6, 1} 343{β; 6, 1, 1}
420{β ; 5} 409{β; 5, 0, 1} 398{β ; 5, 1} = 398{α; 4} 387{β; 5, 1, 1}
464{β ; 4}= 464{α; 3} 453{β; 4, 0, 1} 442{β ; 4, 1} 431{β; 4, 1, 1} =
= 431{α; 3, 1}
508{β ; 3} 497{β; 3, 0, 1} = 497{α; 2, 1} 486{β ; 3, 1} 475{β; 3, 1, 1}
552{β ; 2} 541{β; 2, 0, 1} 530{β ; 2, 1} = 530{α; 2} 519{β; 2, 1, 1}
596{β ; 1} = 596{α; 1} 585{β; 1, 0, 1} 574{β ; 1, 1} 563{β; 1, 1, 1} =
= 563{α; 1, 1}
640{β ; 0} 629{β; 0, 0, 1} = 629{α; 0, 1} 618{β ; 0, 1} 607{β; 0, 1, 1}
684{β ; –1} 673{β; –1, 0, 1} 662{β ; –1, 1} = 662{α; 0} 651{β; –1, 1, 1}
728{β; –2} = 728{α; –1} 717{β; –2, 0, 1} 706{β ; –2, 1} 695{β; –2, 1, 1} =
= 695{α; –1, 1}
772{β ; –3} 761{β; –3, 0, 1} =
= 761{α; –2, 1}
750{β ; –3, 1} 739{β; –3, 1, 1}
816{β ; –4} 805{β; –4, 0, 1} 794{β ; –4, 1} =
= 794{α; –2}
783{β; –4, 1, 1}
860{β ; –5} = 860{α; –3} 849{β; –5, 0, 1} 838{β ; –5, 1} 827{β; –5, 1, 1} =
= 827{α; –3, 1}
10 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
íîëî㳿 åä³àêàð³þ. Ó ïåðøîìó òðèâàë³ñòü åä³àêà-
ð³þ ñòàíîâèòü 108, ó äðóãîìó – 93 Ìà, ïîì³òíî
á³ëüøà, í³æ ïåð³îä Z-êîëèâàíü Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè.
Ðîçãëÿíåìî, ç ÷èì ïîâ’ÿçàí³ ö³ “óòî÷íåííÿ”. Ó
ïðàö³ [43, ðèñ. 3.5] ïîêàçàíî êðèâó δ13Ñ (³çîòîï
âóãëåöþ), íà ÿê³é ÷³òêî âèä³ëÿþòüñÿ íåãàòèâí³
àíîìà볿, ùî çàñâ³ä÷óþòü çíèæåíó òåìïåðàòóðó.
Àíîìàë³ÿ 635,5±0,6 Ìà ïîâ’ÿçàíà ç Ìàðèíîéñü-
êèì çëåäåí³ííÿì (Marinoan glaciation). Àíîìàë³ÿ
582,4±0,4 Ìà â³äîáðàæຠÃàñê’ºðñüêå çëåäåí³ííÿ
(Gaskiers glaciation). Äîáðå â³äîìî, ùî Ìàðè-
íîéñüêå çëåäåí³ííÿ îõîïèëî ïðàêòè÷íî âñþ çåì-
íó êóëþ, ùî ïîðîäèëî åï³òåò – “Çåìëÿ ïîä³áíà
ñí³ãîâ³é ãðóäö³” (“Snowball Earth”).
Ïðèðîäíå ïèòàííÿ: ÷îìó áóëè çëåäåí³ííÿ ïëà-
íåòàðíîãî ìàñøòàáó ³ ÷îìó ñàìå ó òîé ÷àñ? Ïîãëÿ-
íåìî íà êîäåêñ β-â³ê³â ³ âèïèøåìî äàòè ìîìåíò³â
ïåðåòèíó Ñîíÿ÷íîþ ñèñòåìîþ (³, â³äïîâ³äíî, Çåì-
ëåþ) ãàëàêòè÷íî¿ ïëîùèíè. Öå äàòè 629, 585,
541 Ìà. Î÷åâèäíî, ùî ³ Ìàðèíîéñüêå, ³ Ãàñê’ºð-
ñüêå çëåäåí³ííÿ â³äáóâàëèñÿ âíàñë³äîê òîãî, ùî
Ñîíÿ÷íà ñèñòåìà ïåðåòèíàëà õìàðó êîñì³÷íîãî
ïèëó, ùî óòâîðèëàñÿ â ãàëàêòè÷í³é ïëîùèí³. Íå-
ãàòèâíà àíîìàë³ÿ ³çîòîïó âóãëåöþ δ13Ñ, ùî ìàº
äàòó 542,6±0,3 Ìà, çà ÿêîþ ³ ïðîâåäåíî ìåæó ì³æ
äîêåìáð³ºì ³ ôàíåðîçîºì, òàêîæ çóìîâëåíà ïåðå-
òèíàííÿì Ñîíÿ÷íîþ ñèñòåìîþ ãàëàêòè÷íî¿ ïëî-
ùèíè. Ö³êàâî, ùî º íåãàòèâíà àíîìàë³ÿ δ13Ñ â
åä³àêàð³¿, ÿêà íå ïîâ’ÿçàíà ç ïåðåòèíîì ãàëàêòè÷íî¿
ïëîùèíè. Öþ àíîìàë³þ äàòîâàíî 555,3±0,3 Ìà, ùî
â³äïîâ³äຠìîìåíòó âõîäæåííÿ Ñîíÿ÷íî¿ ñèñòåìè
â ãàëàêòè÷íèé ðàä³àö³éíèé ïîÿñ (êàëåíäàðíèé
ðóá³æ 1-ãî òèïó 552{β, 2}). ²ìîâ³ðíî, áóëà íå îäíà
ãàëàêòè÷íà ïèëîâà õìàðà, à äâ³: îäíà ðîçì³ùóâà-
ëàñÿ áëèæ÷å äî êðàþ ðàä³àö³éíîãî ïîÿñó, ³íøà –
â ãàëàêòè÷í³é ïëîùèí³. Ìîæëèâî, ñàìå òîìó â
ìîìåíò ïåðåòèíó Ñîíÿ÷íîþ ñèñòåìîþ ãàëàêòè÷-
íî¿ ïëîùèíè áëèçüêî 541 Ìà íà Çåìë³ é íå áóëî
òàêîãî ìîãóòíüîãî çëåäåí³ííÿ, ÿê Ìàðèíîéñüêå ³
Ãàñê’ºðñüêå.
ßêùî çâåðíóòèñÿ äî ³ñòî𳿠êð³îãåí³þ, òî ñë³ä
â³äçíà÷èòè, ùî áëèçüêî 750 Ìà â³äáóëîñÿ â³äîìå
Ñòåðòñüêå (Sturtian) çëåäåí³ííÿ. Çà ñâî¿ì çì³ñòîì âîíî
ìຠâ³äïîâ³äàòè êàëåíäàðíîìó ðóáåæó 2-ãî òèïó:
761{β; –3, 0, 1} = 761{β; –2, 1},
òîáòî ìîìåíòó ïåðåòèíó Çåìëåþ ãàëàêòè÷íî¿ ïëî-
ùèíè, õî÷à íóìåðîëîã³÷íî áëèæ÷èé ðóá³æ 3-ãî
òèïó 750{β, –3, 1}.  öüîìó âèïàäêó ìè òîðêàº-
ìîñÿ ö³êàâî¿ ïðîáëåìè – ÷è ìîæíà äàí³ òàáë. 1
âèêîðèñòîâóâàòè ÿê ðåïåðíó ³íôîðìàö³þ äëÿ óòî÷-
íåííÿ äàòóâàíü ïîä³é, ùî áóëè áàãàòî ñîòåíü
ì³ëüéîí³â ðîê³â òîìó?
Ó òàáë. 2 ïîäàíî çâåäåííÿ ðîçá³æíîñòåé ì³æ
åìï³ðè÷íèìè îö³íêàìè â³êó çëåäåí³ííÿ ³ òåîðå-
òè÷íèìè äàòóâàííÿìè ðóáåæ³â 2-ãî òèïó çà ÷àñî-
âèé ³íòåðâàë ïîíàä 200 myr. ßê âèïëèâຠç ö³º¿
òàáëèö³, àáñîëþòíà âåëè÷èíà ðîçá³æíîñòåé ïîñòó-
ïîâî çìåíøóºòüñÿ â³ä 11 äî 1 myr. Öå âêàçóº íà
êîðèñòü âèêîðèñòàííÿ òåîðåòè÷íèõ ðåïåðíèõ â³ê³â
äëÿ òî÷í³øî¿ îö³íêè â³êó çëåäåí³íü.
Âàæëèâî â³äçíà÷èòè, ùî îäíî÷àñíî ³ç Ñòåðòñü-
êèì çëåäåí³ííÿì ôîðìóâàëèñÿ çàë³çîðóäí³ ðîäîâè-
ùà â Àâñòðà볿, Êàíàä³, Íàì³á³¿, à îäíî÷àñíî ç Ãàñ-
ê’ºðñüêèì çëåäåí³ííÿì – â Àôðèö³ [42]. Òàêèé
çá³ã, áåçóìîâíî, íå âèïàäêîâèé. ³í ï³äòâåðäæóº
íàøó ã³ïîòåçó ïðî òå, ùî ÿê çëåäåí³ííÿ, òàê ³ óòâî-
ðåííÿ çàë³çîðóäíèõ ðîäîâèù ìຠîäíó ³ òó ñàìó
ïðè÷èíó – ïåðåòèí Ñîíÿ÷íîþ ñèñòåìîþ (³, â³äïî-
â³äíî, Çåìëåþ) ãàëàêòè÷íî¿ ïëîùèíè, äå â òîé ÷àñ
çíàõîäèëàñÿ õìàðà êîñì³÷íî¿ çàë³çîâì³ñíîãî ïèëó.
Ìè çàïðîïîíóâàëè “íàãîðîäæóâàòè” åìï³-
ðè÷í³ ðóáåæ³ ãåîõðîíîëîã³÷íèõ øêàë “ä³àìàíòî-
âèìè ãâ³çäî÷êàìè”, ÿêùî âîíè â³äïîâ³äàþòü
á³ëüø-ìåíø òî÷íî êàëåíäàðíèì ðóáåæàì. ßê âèä-
íî ³ç âèùåíàâåäåíîãî, ìåæ³ åä³àêàð³þ øêàëè GTS-
2004 – 630 ³ 542 Ìà, äîñèòü äîáðå â³äïîâ³äàþòü
êàëåíäàðíèì ðóáåæàì 2-ãî òèïó – 629 ³ 541 Ìà,
òîáòî çàñëóãîâóþòü íà òàêó íàãîðîäó. Íà æàëü, ó
øêàë³ GTS-2008 (ïåðøèé âàð³àíò) íèæíÿ ìåæà
åä³àêàð³þ îïóùåíà äî “îêðóãëåíîãî” çíà÷åííÿ
650 Ìà, ³, òàêèì ÷èíîì, íàãîðîäà âèÿâèëàñÿ çà-
ãóáëåíîþ. Ó äðóãîìó âàð³àíò³ çà ìåæó ì³æ êð³î-
ãåí³ºì ³ åä³àêàð³ºì ïðîïîíóºòüñÿ îö³íêà â³êó
Ìàðèíîéñüêîãî çëåäåí³ííÿ – 635 Ìà. Öþ
ðîçá³æí³ñòü ì³æ åìï³ðèêîþ ³ òåîð³ºþ â 6 myr ç
÷àñîì, ìîæíà ñïîä³âàòèñÿ, áóäå ñêîðî÷åíî (çëåäå-
í³ííÿ íå ìèòòºâå), ³ òîä³ “ä³àìàíòîâèé ãâ³çäî÷îê”
áóäå ïîâåðíåíèé ìåæ³ êð³îãåí³é – åä³àêàð³é.
ßêùî â ï³çíüîìó ïðîòåðîçî¿ ðåëüºôíèìè (çëå-
äåí³ííÿ, óòâîðåííÿ çàë³çîðóäíèõ ðîäîâèù, “óäàð”
Òàáëèöÿ 2. Ðîçá³æíîñò³ ì³æ åìï³ðè÷íèìè îö³íêàìè â³êó çëåäåí³íü ³ òåîðåòè÷íèìè ðåïåðàìè
№
п/п
Емпірична
оцінка віку,
Ма
Аномалія δ13С, рубіж Синтаксис
Розбіжності,
myr
1 542 Докембрій – кембрій 541{β; 2, 0, 1} +1
2 582,4 Гаск’єрське зледеніння 585{β; 1, 0, 1} –2,6
3 635,5 Маринойське зледеніння 629{β; 0, 0, 1} = 629{α; 0, 1} –6,5
4 750 Стертське зледеніння 761{β; –3, 0, 1}=761{α; –2, 1} –11
11ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
ïî ìîðñüê³é ôàóí³) º ðóáåæ³ 2-ãî òèïó, òî ó ôàíå-
ðîçî¿, êîëè æèòòÿ âèéøëî íà ñóõîä³ë, òàêèìè ñòà-
þòü ðóáåæ³ 1-ãî òèïó. Ó òàáë. 3 íàâåäåíà ïî-
ñë³äîâí³ñòü ðóáåæ³â 1-ãî òèïó, ùî íàëåæèòü äî
ìåçîçîþ (þð³ òà êðåéä³), äîñòàòíüî ÷³òêî âèðàæå-
íèõ ó øêàë³ GTS-2008, ùî, â³äïîâ³äíî, çàñëóãî-
âóº íàãîðîäæåííÿ “ä³àìàíòîâèì ãâ³çäî÷êîì”.
Îòæå, âñ³ ìåæ³ êàëåíäàðíèõ β-ïåð³îä³â (à öå ðó-
áåæ³ 1-ãî òèïó), ç 9-ãî ïî 12-é, ìàþòü äîñòàòíüî
áëèçüê³ àíàëîãè â åìï³ðè÷íèõ ãåîõðîíîëîã³÷íèõ
øêàëàõ, ÿê³ ³ çàñëóãîâóþòü íàãîðîäæåííÿ “ä³à-
ìàíòîâèìè ãâ³çäî÷êàìè”.
Ãåîõðîíîëîã³÷íèé êàëåíäàð, ÿê áà÷èìî,
ïðîñòóïຠêð³çü ãåîõðîíîëîã³÷í³ øêàëè, ÿê ïðå-
êðàñíà äîðîãîö³ííà êàðòèíà ï³ä ðóêîþ ðåñòàâ-
ðàòîðà, ùî çí³ìຠç íå¿ øàðè íàêëàäåíèõ
ï³çí³øå ìàçê³â.
4. “ijàìàíòîâèé” ïîäàðóíîê ãåîõðîíîëîã³÷íîìó
êàëåíäàðþ â³ä 33-ãî Ãåîëîã³÷íîãî êîíãðåñó. Ó íîâ³é
ãåîõðîíîëîã³÷í³é øêàë³ GTS-2008, ðåïðåçåíòîâàí³é
íà 33-ìó ̳æíàðîäíîìó ãåîëîã³÷íîìó êîíãðåñ³ [43],
çðîáëåíî íàéâàæëèâ³øèé, íà íàø ïîãëÿä, êðîê ó
íàïðÿì³ çáëèæåííÿ åìï³ðè÷íî¿ øêàëè ç ãåîõðîíî-
ëîã³÷íèì êàëåíäàðåì. Ìè âæå ãîâîðèëè ïðî ÷³òêó
êàëåíäàðíó âåëèêîìàñøòàáíó ìîäåëü ôàíåðîçîþ ÿê
ïîñë³äîâí³ñòü: à) ïåðøèé ³ äðóãèé α-ïåð³îäè;
á) β-ïåð³îäè ç ÷åòâåðòîãî ïî äåâ’ÿòèé; â) ñüîìèé,
âîñüìèé ³ äåâ’ÿòèé α-ïåð³îäè (ðèñ. 2). Ìåçîêàéíî-
çîéñüêà ÷àñòèíà ö³º¿ ìîäåë³ ì³ñòèòü äåâ’ÿòèé β-ïå-
ð³îä 241{β; 9}200 ³ òðè α-ïåð³îäè – ç ñüîìîãî ïî äåâ’ÿ-
òèé 200{α; 7}134, 134{α; 8}68, 68{α; 9}2. Äóæå
âàæëèâèé ðóá³æ 134 Ìà – ìåæà ì³æ ñüîìèì ³
âîñüìèì α-ïåð³îäàìè, â øêàë³ GTS-2004 â³äñóòíÿ,
íà ùî ìè íàãîëîøóâàëè â ñòàòò³ ÕÕ²V ö³º¿ ñå𳿠[6]
³ ïðîïîíóâàëè ïðîâåñòè â³äïîâ³äíó ìåæó çà ìàãí³ò-
íèì ðåâåðñîì Ì10n (íèç), ùî äàòîâàíèé 133,87 Ìà.
Ìè áóëè ïðèºìíî çäèâîâàí³, êîëè ïîáà÷èëè ó øêàë³
GTS-2008 òàêó íîâàö³þ: íèæíÿ ìåæà ãîòåð³âñü-
êîãî â³êó (Hanterivian) îïóùåíà ÿêðàç äî ðåâåðñó
Ì10n (íèç), òîáòî äî êàëåíäàðíîãî ðóáåæó 3-ãî
òèïó 134{β; 11, 1} = 134{β; 8}. Òàêèì ÷èíîì, îòðèìà-
íî ùå îäèí ãåîõðîíîëîã³÷íèé ðóá³æ, ùî çàñëóãîâóº
íàãîðîäè “ä³àìàíòîâèé ãâ³çäî÷îê”!
Öÿ íîâàö³ÿ øêàëè GTS-2008 ìຠâèð³øàëüíå
çíà÷åííÿ ó ñïðàâ³ çáëèæåííÿ åìï³ðè÷íèõ øêàë ³ç
ãåîõðîíîëîã³÷íèì êàëåíäàðåì, îñê³ëüêè ñàìà ñî-
áîþ íàïðîøóºòüñÿ íèçêà ñì³ëèâèõ ä³é ç ïðèâå-
äåííÿ ãåîõðîíîëîã³÷íî¿ øêàëè ó â³äïîâ³äí³ñòü äî
êàëåíäàðíî¿ ìîäåë³ ðèñ. 2. Ö³ 䳿 òàê³:
1) âêëþ÷èòè ðàíí³é òð³àñ (³íäóàíñüêèé ³ îëåíü-
îêñüêèé â³êè) äî ïåðìñüêîãî ïåð³îäó;
2) âêëþ÷èòè áàð³àñüêèé ³ âàëàíæèíñüêèé â³êè
êðåéäÿíîãî ïåð³îäó äî þðñüêîãî ïåð³îäó;
3) çàðàõóâàòè âåðõíþ ÷àñòèíó ìààñòðèõòñüêîãî
â³êó êðåéäè (çà ðåâåðñîì Ñ31n (âåðõ)), äàòîâà-
íó 67,809 Ìà, äî äàòñüêîãî â³êó ïàëåîãåíîâîãî
ïåð³îäó;
4) óòî÷íèòè íèæíþ ³ âåðõíþ ìåæ³ íåîãåíó, ïðî-
â³âøè ¿õ, â³äïîâ³äíî, çà ìàãí³òíèì ðåâåðñîì
Ñ7n. 1n (âåðõ), ÿêèé äàòîâàíî 24,044 Ìà
(ðàíí³é ðóá³æ) òà çà õðîíîì îëäóâàé, – çà ðå-
âåðñîì Ñ2n (íèç), ÿêèé äàòîâàíî 1,945 Ìà
(ï³çí³é ðóá³æ).
ϳñëÿ òàêèõ íåñêëàäíèõ ïåðåòâîðåíü ìàºìî:
à) òð³àñîâèé ïåð³îä º íå ÷èì ³íøèì, ÿê äåâ’ÿòèé
β-ïåð³îä 244{β; 9}200;
á) þðñüêèé ïåð³îä – öå òî÷íî ñüîìèé α-ïåð³îä
200{α; 7}134;
Òàáëèöÿ 3. Ìåæ³ êàëåíäàðíèõ β-ïåð³îä³â ³ â³äïîâ³äí³ íèì ðóáåæ³ øêàëè GTS-2008
Ðèñ. 2. Ïðîñòà ³ âèòîí÷åíà êàëåíäàðíà ìîäåëü ôàíåðîçîéñüêî¿ ³ñòîð³¿. Ïåð³îäè ³äåàëüíî¿ øêàëè: 1 – êâàç³êåìáð³é; 2 –
êâàç³îðäîâèê; 3 – êâàç³ñèëóð; 4 – êâàç³äåâîí; 5 – êâàç³êàðáîí; 5à – êâàç³ì³ññ³ñ³ï³é; 5á – êâàç³ïåíñèëüâàí³é; 6 – ïåðì; 7 –
òð³àñ; 8 – þðà; 9 – êðåéäà; 10 – òðåòèííèé ïåð³îä; 11 – ÷åòâåðòèííèé ïåð³îä (ò³ëüêè ïî÷àòîê); 12 – ï’ÿòèííèé ïåð³îä
(ó ìàéáóòíüîìó); äàòè ìèíóëî¿ ãåîãðàô³÷íî¿ ³ñòî𳿠– â ìëí ðîê³â òîìó, äàòè ìàéáóòíüî¿ ³ñòî𳿠– “+” ìëí ðîê³â óïåðåä
â³ä òåïåð³øíüîãî ÷àñó
Календарний рубіж
(синтаксис)
Межа, що заслуговує нагородження “діамантовим гвіздочком”, Ма
112 {β, 12} 112,0 – апт – альб
156 {β, 11} 155,6 – оксфорд – кімеридж
200 {β, 10} 199,6 – тріас – юра
244 {β, 9} 245,9 (GTS-2004 – 245,0) – ранній – середній тріас
12 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
â) êðåéäÿíèé ïåð³îä – âîñüìèé α-ïåð³îä
134{α; 8}68;
ã) òðåòèííèé3 ïåð³îä – äåâ’ÿòèé α-ïåð³îä 68{α; 9}2.
Òàêèì ÷èíîì, ï³ñëÿ âêàçàíèõ îïåðàö³é ãåî-
õðîíîëîã³÷íà ìîäåëü ìåçîêàéíîçîþ ïðèéìຠäîñ-
êîíàëó ôîðìó (äèâ. ðèñ. 2).
Ö³ æ íåñêëàäí³ ä³¿ íàä ãåîõðîíîëîã³÷íîþ øêà-
ëîþ äàþòü çìîãó ÷³òêî âèìàëþâàòè ³ ïî-
ñë³äîâí³ñòü β-ïåð³îä³â, òîáòî ïîñë³äîâí³ñòü ãàëàê-
òè÷íèõ ñåçîí³â:
244{β; 9}200 – êàëåíäàðíèé ïåð³îä (β-ïåð³îä)
òð³àñó, “ë³òí³é” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí ìåçîêàéíî-
çîéñüêî¿ åðè;
200{β; 10}156 – ðàííüîþðñüêèé β-ïåð³îä, “ë³òí³é”
ãàëàêòè÷íèé ñåçîí ìåçîêàéíîçîéñüêî¿ åðè
(îõîïëþº ðàííþ, ñåðåäíþ þðó ³ îêñôîðäñüêèé
â³ê âåðõíüî¿ þðè);
156{β; 11}112 – ï³çíüîþðñüêèé – ðàííüîêðåéäÿ-
íèé β-ïåð³îä, “çèìîâèé” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí
ìåçîçîéñüêî¿ åðè (âêëþ÷ຠòèòîíñüêèé, áå-
ð³àñüêèé, âàëàíæèíñüêèé, ãîòåðèâñüêèé, áà-
ðåìñüêèé ³ àïòñüêèé â³êè);
112{β; 12}68 – ï³çíüîêðåéäÿíèé β-ïåð³îä, “âåñ-
íÿíèé” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí ìåçîçîéñüêî¿ åðè
(îõîïëþº àëüáñüêèé â³ê ðàííüî¿ êðåéäè ³ ï³çíþ
êðåéäó, êð³ì ï³çíüî¿ ôàçè ìààñòðèõòñüêîãî
â³êó);
68{β; 13}34 – êàëåíäàðíèé ïàëåîãåíîâèé β-ïåð³-
îä, “ë³òí³é” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí êàéíîçîéñüêî¿
åðè (âêëþ÷ຠï³çíþ ôàçó ìààñòðèõòñüêîãî â³êó,
à òàêîæ ïàëåîöåíîâó, åîöåíîâó ³ îë³ãîöåíîâó
åïîõè).
×îòèðíàäöÿòèé β-ïåð³îä 24{β; 14}–20 – öå
“îñ³íí³é” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí, ÿêèé çàê³í÷èòüñÿ
ò³ëüêè ÷åðåç 20 myr. Âæå ðåàë³çóâàëàñÿ ðàííÿ åïî-
õà öüîãî ïåð³îäó 24{β; 14}2 – òåêòîí³÷íî àêòèâíà
(ï³çíüîàëüï³éñüêà, àáî øòèð³éñüêà, åïîõà òåêòîãå-
íåçó). Ç ïî÷àòêó àíòðîïîãåíó, òîáòî ç ðóáåæ³â
2{β; 14, 1}=2{β; 10}, âñòóïຠâ ñèëó ï³çíÿ åïîõà
14-ãî β-ïåð³îäó, à òàêîæ ïî÷èíàºòüñÿ 10-é α-ïå-
ð³îä 2{α; 10}–64.
Òàêà ëåãê³ñòü ïðèâåäåííÿ ìàêðîñòðóêòóðè ãåî-
ëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠ó â³äïîâ³äí³ñòü äî âèìîã ãåîõðî-
íîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ îáóìîâëåíà âåëè÷åçíèì
îáñÿãîì ðîáîòè, âèêîíàíî¿ ñâ³òîâîþ ãåîëîã³÷íîþ
ñï³ëüíîòîþ ç äåòàëüíîãî âèâ÷åííÿ ìåçîêàéíî-
çîéñüêî¿ ³ñòîð³¿. Ðîçðîáêà ìîäåë³ ³ñòî𳿠ïàëåîçîþ
äåùî ñêëàäí³øà – ùå º çíà÷íà ê³ëüê³ñòü íåäîðî-
áîê. Ïðîòå âæå ìîæíà ãîâîðèòè ïðî êàëåíäàðíó
ñòðóêòóðó ãåîõðîíîëîã³÷íèõ òàêñîí³â. Òàê, ïåðìñü-
êèé ïåð³îä (299,0–245,9 Ìà), ÿêùî â íüîãî âêëþ-
÷èòè ðàíí³é òð³àñ (³íäóàíñüêèé ³ îëåíüîêñüêèé
â³êè), ìîæå áóòè ïðåäñòàâëåíèé ó âèãëÿä³ ñèíòàê-
ñè÷íî¿ ôîðìóëè
299{β; 7, 1, 1}288 + 288{β; 8}244.
Êàì’ÿíîâóã³ëüíèé ïåð³îä (359,2–299,0 Ìà)
ìîæíà ðîçêëàñòè íà êàëåíäàðí³ òàêñîíè
359,5{β; 6, 0, 1, 1}354 + 354{β; 6, 1}332 +
+ 332{β; 7, 0}310 + 310{β; 7, 1, 0}299,
òîáòî íà îäèí β-ï³ââ³ê, äâ³ β-åïîõè ³ îäèí β-â³ê.
Äåâîíñüêèé ïåð³îä, ÿêùî äî íüîãî ïðèºäíàòè
äóæå êîðîòêèé (2,7 myr) ïðæèäîëüñüêèé â³ê ñè-
ëóðó (Pridoli), òîáòî ÷àñîâèé ³íòåðâàë 418,7–
359,2 Ìà, ìîæå áóòè ðîçêëàäåíèé íà êàëåíäàðí³
òàêñîíè
420{β; 5}376 + 376{β; 6, 0, 0}365 + 365{β; 6, 0, 1, 0}359,5,
òîáòî íà β-ïåð³îä (“îñ³íí³é” ãàëàêòè÷íèé ñåçîí
ïàëåîçîþ), β-â³ê è β-ï³ââ³ê.
Ñèëóð (áåç ïðæèäîëüñüêîãî â³êó), òîáòî ³íòåð-
âàë 443,7–418,7 Ìà, ìîæíà á³ëüø-ìåíø òî÷íî
ïðåäñòàâèòè ÿê β-åïîõó 442{β; 4, 1}420.
Îðäîâèöüêèé ïåð³îä (488,3–443,7 Ìà) ìîæíà
ðîçãëÿäàòè ÿê îá’ºäíàííÿ äâîõ åïîõ
486{β; 3, 1}464 + 464{β; 4, 0}442,
òîáòî ïàñèâíî¿ åïîõè “çèìîâîãî” ãàëàêòè÷íîãî ñå-
çîíó (òðåòüîãî β-ïåð³îäó) ³ àêòèâíî¿ åïîõè “âåñíÿ-
íîãî” ãàëàêòè÷íîãî ñåçîíó (÷åòâåðòîãî β-ïåð³îäó).
Êåìáð³éñüêèé ïåð³îä, çã³äíî ç³ øêàëîþ GTS-
2008 (542,0–488,3 Ìà), ìîæíà âèðàçèòè ó âèãëÿä³
ñèíòàêñè÷íî¿ êîíñòðóêö³¿ ÿê
541{β; 2, 0, 1}530 + 530{β; 2, 1}508 + 508{β; 3, 0}486,
òîáòî ÿê β-â³ê ³ äâ³ β-åïîõè ð³çíèõ ãàëàêòè÷íèõ
ñåçîí³â.
ßê âèïëèâຠ³ç âèùåíàâåäåíîãî, ï³äðîçä³ëè
ïàëåîçîþ ìîæíà ç ïåâíèìè “âèòðàòàìè” ðîçêëàñ-
òè íà êàëåíäàðí³ òàêñîíè – íàñàìïåðåä íà êàëåí-
äàðí³ åïîõè. ³äðàçó æ âèíèêຠïèòàííÿ: à ùî
ïîòð³áíî çðîáèòè, ùîá ïåðåòâîðèòè ïàëåîçîé
øêàëè GTS-2008 ó òàêó æ ñòðóíêó ãàëàêòîãåîëî-
ã³÷íó ìîäåëü, ÿê öå âäàëîñÿ äëÿ ìåçîêàéíîçîþ?
Ïî÷èíàºòüñÿ ïàëåîçîé ç “ä³àìàíòîâîãî ãâ³çäî÷-
êà” – 542 Ìà, òîáòî ïðàêòè÷íî ç êàëåíäàðíîãî
ðóáåæó 2-ãî òèïó 541{β; 2, 0, 1}, à ñàìå ³ç ñåðåäè-
íè ãàëàêòè÷íî¿ åïîõè 552{β; 2, 0}530. Öå òàê çâàíà
äàìàðñüêà åïîõà ÒÌÀ.
Ìåòîäèêó âèä³ëåííÿ çàãàëüíîïëàíåòàðíèõ
åïîõ òåêòîãåíåçó ôàíåðîçîþ âïåðøå óñï³øíî ïî-
÷àâ ðîçðîáëÿòè Î.Î. Ïðîí³í [44–47]. Íà æàëü,
öåé äóæå ö³êàâèé íàïðÿì â ³ñòîðè÷í³é ãåîëî㳿
ï³ñëÿ Î.Î. Ïðîí³íà ïî-ñïðàâæíüîìó íå áóâ ðîç-
âèíåíèé. Äëÿ âèä³ëåííÿ åïîõ òåêòîãåíåçó
Î.Î. Ïðîí³í äîñë³äæóâàâ ñòàòèñòèêó ïåðåðâ â îñà-
äîíàãðîìàäæåíí³ ôàíåðîçîþ. Âò³ì ìîæíà, ÿê ìè ³
ïðîïîíóºìî, âèêîðèñòîâóâàòè ñòàòèñòèêó âèçíà-
÷åííÿ àáñîëþòíîãî â³êó ³íòðóçèâíèõ ³ åôóçèâíèõ
ã³ðñüêèõ ïîð³ä. Òàê àáî ³íàêøå, àëå ïåðøå çàâäàí-
3 Íàìè ñòàâèòüñÿ ïèòàííÿ ïðî äîö³ëüí³ñòü ïîâåðíåííÿ ñòàðî¿ òåðì³íîëî㳿 (òðåòèííèé ïåð³îä), ÿê òàêî¿, ùî ìຠêàëåí-
äàðíèé çì³ñò.
13ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
íÿ â ïðàãíåíí³ âò³ëèòè â æèòòÿ ãåîõðîíîëîã³÷-
íèé êàëåíäàð – öå íàâ÷èòèñÿ âèä³ëÿòè â çåìí³é
êîð³ îñòàíí³é äîêåìáð³éñüêèé (ÿê ïðèéíÿòî ó
øêàë³ GTS-2008) β-â³ê 552{β; 2, 0, 0}541 – ïåðøó
ïîëîâèíó äàìàðñüêî¿ åïîõè òåêòîãåíåçó. Äðóãà
ïîëîâèíà ö³º¿ åïîõè β-â³ê 541{β; 2, 0, 1}530 ïðàêòè÷-
íî çá³ãàºòüñÿ ç ðàíí³ì, ôîðòóíñüêèì (Fortunian),
â³êîì, âèçíà÷åíèì ó øêàë³ GTS-2008 ÿê ÷àñîâèé
³íòåðâàë 542–528 Ìà. Íàñòóïíà êàëåíäàðíà åïîõà
(âîíà æ ãàëàêòîãåîëîã³÷íà “ïîñòäàìàðñüêà” åïîõà
â³äíîñíîãî òåêòîí³÷íîãî ñïîêîþ [48]) 530{β; 2, 1}508
çà îáñÿãîì â³äïîâ³äຠîá’ºäíàííþ äðóãîãî (~528–
521 Ìà), òðåòüîãî (~521 Ìà – 515 Ìà), ÷åòâåðòîãî
(~515 Ìà – 510 Ìà) ³ ï’ÿòîãî (~510 – 506,5 Ìà)
â³ê³â (ÿðóñ³â) êåìáð³þ øêàëè GTS-2008.
Îòæå, ÿêùî ïî÷àòîê äàìàðñüêî¿ åïîõè ÒÌÀ
âäàºòüñÿ âïåâíåíî ô³êñóâàòè â ðîçð³ç³, òî âèð³-
øóºòüñÿ ïðîáëåìà âèä³ëåííÿ îñòàííüîãî ãàëàêòè÷-
íîãî ñåçîíó 23-¿ êàëåíäàðíî¿ åðè, òîáòî β-ïåð³îäó
552{β; 2}508.
Íàñòóïíèé ãàëàêòè÷íèé ñåçîí – ïåðøèé ñå-
çîí 24-¿ åðè, òîáòî òðåò³é β-ïåð³îä, çã³äíî ³ç çà-
ïðîïîíîâàíèì íàìè ñèíòàêñèñîì êàëåíäàðíèõ
òàêñîí³â 508{β; 3}464, ñêëàäàºòüñÿ ç äâîõ åïîõ. Ðàí-
íÿ ç íèõ – áîãåìñüêà åïîõà òåêòîãåíåçó
508{β; 3, 0}486, ÿêà çà îáñÿãîì á³ëüø-ìåíø òî÷íî
çá³ãàºòüñÿ ç ï³çí³ì êåìáð³ºì (GTS-2008), òîáòî ç
òðåòüîþ åïîõîþ (áåç 5-ãî â³êó) ~506,5–499 Ìà
òà ôóðîíã³éñüêà (Furongian) åïîõà ~499–
488,7 Ìà.
Íàñòóïíà êàëåíäàðíà åïîõà – ïîñòáîãåìñüêà
486{β; 3, 1}464 – ïðèáëèçíî â³äïîâ³äຠðàííüîìó
(488,3–471,8 Ìà) ³ ñåðåäíüîìó (471,8–460,9 Ìà)
îðäîâèêó. Òàêèì ÷èíîì, ãàëàêòè÷íèé ñåçîí, ùî
îá’ºäíóº áîãåìñüêó ³ ïîñòáîãåìñüêó åïîõè, à öå
êàëåíäàðíèé β-ïåð³îä 508{β; 3}564, îõîïëþº ï³çí³é
êåìáð³é, ðàíí³é òà ñåðåäí³é îðäîâèê.
Äðóãèé ãàëàêòè÷íèé ñåçîí 24-¿ êàëåíäàðíî¿
åðè, òîáòî ÷åòâåðòèé β-ïåð³îä 464{β; 4}420, âêëþ-
÷ຠòàêîíñüêó åïîõó ÒÌÀ 464{β; 4, 0}442 ³ ïîñòòà-
êîíñüêó åïîõó â³äíîñíîãî òåêòîí³÷íîãî ñïîêîþ
422{β; 4, 1}420. Òàêîíñüêà åïîõà òåêòîãåíåçó ïðàêòè÷-
íî çá³ãàºòüñÿ ç ï³çí³ì îðäîâèêîì øêàëè GTS-
2008 (460,9–443,7 Ìà). Ïîñòòàêîíñüêà åïîõà çà
îáñÿãîì â³äïîâ³äຠñèëóð³éñüêîìó ïåð³îäó øêàëè,
ÿêùî ç îñòàííüîãî âèêëþ÷èòè äóæå êîðîòêèé
(2,7 myr) ïðæèäîëüñüêèé â³ê.
Òðåò³é ãàëàêòè÷íèé ñåçîí 24-¿ êàëåíäàðíî¿
åðè, òîáòî êàëåíäàðíèé ï’ÿòèé β-ïåð³îä 420{β; 5}376,
ãðóáî êàæó÷è, â³äïîâ³äຠäåâîíñüêîìó ïåð³îäó â
òîìó ñåíñ³, ùî öåé β-ïåð³îä îòðèìàíî çà íåñêëàä-
íîþ òðàíñôîðìàö³ºþ äåâîíó: äî íüîãî çàðàõîâà-
íî ïðæèäîëüñüêèé â³ê (Pridoli) ñèëóðó ³ âèêëþ-
÷åíî ôàìåíñüêèé â³ê (374,5 Ìà – 359,2 Ìà). Ïðè
öüîìó ïðæèäîëüñüêèé â³ê ³ ðàíí³é äåâîí (ëîõ-
êîâñüêèé, ïðàçüêèé ³ åìñüêèé â³êè – Lochkovian,
Pragian, Emsian), òîáòî ÷àñîâèé ³íòåðâàë 418,7–
397,5 Ìà, äîñòàòíüî òî÷íî â³äïîâ³äຠåð³éñüê³é
åïîñ³ òåêòîãåíåçó 420{β; 5, 0}398, à ñåðåäí³é äåâîí
(åéôåëüñüê³é ³ æèâåòñüêèé â³êè – Eifelian,
Givetian) ³ ôðàíñüêèé â³ê (Frasnian), òîáòî ÷àñî-
âèé ³íòåðâàë 397,5–374,5 Ìà, – ïîñòåð³éñüê³é
åïîñ³ â³äíîñíîãî òåêòîí³÷íîãî ñïîêîþ
398{β; 5, 1}376.
Íàðåøò³, ÷åòâåðòèé ãàëàêòè÷íèé ñåçîí 24-¿
êàëåíäàðíî¿ åðè, òîáòî øîñòèé β-ïåð³îä 376{β; 6}332,
ùî âêëþ÷ຠòåëüáåñüêó åïîõó ÒÌÀ ³ ïîñòòåëü-
áåñüêó ñïîê³éí³øó åïîõó, îõîïëþº ôàìåíñüêèé
â³ê äåâîíñüêîãî ïåð³îäó, à òàêîæ òóðíåéñüêèé
(Tournaisian) ³ â³çåéñüêèé (Visean) â³êè êàì’ÿíî-
âóã³ëüíîãî ïåð³îäó.
Ðóá³æ ì³æ 24-þ ³ 25-þ êàëåíäàðíèìè åðàìè –
332 Ìà, äîñòàòíüî ÷³òêî â³äì³÷åíèé ãëîáàëüíèì
ì³í³ìóìîì íà êðèâ³é â³äíîøåííÿ ³çîòîï³â ñòðîí-
ö³þ ÿê â øêàë³ GTS-2004, òàê ³ â øêàë³ GTS-
2008, âèðàæåíèé íå äóæå âäàëî (ìåæà ì³æ â³çåéñü-
êèì ³ ñåðïóõîâñüêèì â³êàìè – â³äïîâ³äíî 326,4 ³
328,3 Ìà). Öå ðåãðåñ ïîð³âíÿíî ç³ øêàëîþ GTS-
1989, ïî÷àòîê ñåðïóõîâñüêîãî ÿðóñó â ö³é øêàë³
ïðîâîäèëè ïî ³çîõðîí³ 332,9 Ìà [50].
Ïåðøèé (“çèìîâèé”) ãàëàêòè÷íèé ñåçîí 25-¿
åðè, à öå 7-é β-ïåð³îä ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäà-
ðÿ 337{β; 7}288, âêëþ÷ຠñóäåòñüêó ³ ïîñòñóäåòñüêó
åïîõè: 332{β; 7, 0}310 ³ 310{β; 7, 1}288. Ïåðø³é åïîñ³
â³äïîâ³äຠñåðïóõîâñüêèé ³ áàøêèðñüêèé â³êè
êàì’ÿíîâóã³ëüíîãî ïåð³îäó, äðóã³é – ìîñêîâñüêèé,
êàñèìîâñüêèé ³ ãæåëüñüêèé â³êè êàðáîíó, à òàêîæ
àñåëüñüêèé â³ê ³ ðàííÿ (òàñòóáñüêà) ôàçà ñàêìàðñü-
êîãî â³êó ïåðì³.
Äðóãèé (“âåñíÿíèé”) ãàëàêòè÷íèé ñåçîí 25-¿
åðè, òîáòî 8-é β-ïåð³îä 288{β; 8}244 ïðèáëèçíî â³äïî-
â³äຠïåðìñüêîìó ïåð³îäó. Ùîá öÿ â³äïîâ³äí³ñòü
áóëà á³ëüø çàäîâ³ëüíîþ, ç ïåðì³ ïîòð³áíî âèêëþ-
÷èòè ðàííþ (òàñòóáñüêó) ôàçó ñàêìàðñüêîãî â³êó,
à òàêîæ àñåëüñüêèé â³ê ³, íàâïàêè, äîäàòè ðàíí³é
òð³àñ. 8-é β-ïåð³îä ðîçïàäàºòüñÿ íà óðàëüñüêó åïî-
õó òåêòîãåíåçó 288{β; 8, 0}266 ³ ïîñòóðàëüñüêó åïîõó
ñëàáêî¿ ÒÌÀ 266{β; 8, 1}244.
Îòæå, ïðèâåäåííÿ ìàêðîñòðóêòóðè åìï³ðè÷íî¿
ãåîõðîíîëîã³÷íî¿ øêàëè äî ñòðîãèõ âèìîã ãåîõðî-
íîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ íà ð³âí³ β-ïåð³îäó (ãàëàê-
òè÷íîãî ñåçîíó) ³ β-åïîõè ö³ëêîì çä³éñíèìèé äëÿ
âñüîãî ôàíåðîçîþ. Äëÿ ìåçîêàéíîçîþ, ÿê ïîêàçà-
íî âèùå, äëÿ öüîãî äîñòàòíüî “êîñìåòè÷íîãî ðå-
ìîíòó”, äëÿ ïàëåîçîþ ïîòð³áíà äåùî ñêëàäí³øà
ðîáîòà.
5. Ãåîõðîíîëîã³÷í³ øêàëè ³ ì³êðîñòðóêòóðà ãåî-
õðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ. Ìàãí³òîòåêòîí³÷í³ ³ êà-
ëåíäàðí³ òàêñîíè
Ç-çà äåðåâ íå âèäíî ë³ñó
Â. Øåêñï³ð
̳êðîñòðóêòóðîþ ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠íàçèâà-
òèìåìî ¿¿ ðîç÷ëåíîâóâàííÿ íà òàêñîíè β-ï³ââ³ê
(òðèâàë³ñòü – 5,5 myr) ³ äð³áí³ø³. Ó ñòàòò³ [4]
äåòàëüíî îïèñàíî ñèíòàêñèñ ôàíåðîçîþ ïî β-
14 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
ï³ââ³ê âêëþ÷íî. Íàãàäàºìî, ùî “îñöèëÿö³éíèé
ðèòì” ç ïåð³îäîì ó 5–6 myr îïèñàíî ïàòð³àðõîì
ðîñ³éñüêî¿ ãåîòåêòîí³êè Â.Þ. Õà¿íèì ùå â 1939 ð.
[49]. Íàìè áóëà âèñëîâëåíà ã³ïîòåçà, ùî ïðè÷è-
íîþ ðåëüºôíîãî ïðîÿâó öüîãî öèêëó â ãåîëîã³÷í³é
³ñòî𳿠º â³äïîâ³äíèé öèêë ñîíÿ÷íî¿ àêòèâíîñò³. Â
ðåçóëüòàò³ âïëèâó öüîãî ãåë³îëîã³÷íîãî öèêëó, ç
îäíîãî áîêó, â³äáóâàëèñÿ òåêòîí³÷í³ ïðîöåñè, ùî
âèðàçèëîñÿ ó ÷åðãóâàíí³ òðàíñãðåñèâíèõ ³ ðåãðå-
ñèâíèõ ôàç, à ç ³íøîãî – àêòèâí³ñòü Ñîíöÿ ïðè-
âîäèëà äî ìàãí³òíèõ ðåâåðñ³â: ï³âí³÷íèé ³ ï³âäåí-
íèé ïîëþñè íàøî¿ ïëàíåòè ì³íÿëèñÿ ì³ñöÿìè,
âíàñë³äîê ÷îãî ñïðÿìîâàí³ñòü ìàãí³òíîãî ïîëÿ
çì³íþâàëàñÿ íà ïðîòèëåæíó, ³ ã³ðñüê³ ïîðîäè
ô³êñóâàëè çì³íó îäíîãî ìàãí³òíîãî õðîíó (àáî
ñóáõðîíó) ³íøèì. Ìàãí³òí³ ðåâåðñè, ïðèíàéìí³
äëÿ ìåçîêàéíîçîþ, äóæå ÷àñòî âäàºòüñÿ îö³íèòè ç
âèñîêîþ òî÷í³ñòþ, òàê ùî âîíè ìîæóòü ñëóãóâàòè
÷óäîâèìè çàãàëüíîïëàíåòàðíèìè òåìïîðàëüíèìè
ìàðêåðàìè. Íà æàëü, ó ïåð³îä ñóïåðõðîí³â – êîëè
Ñîíÿ÷íà ñèñòåìà (à ç íåþ ³ Çåìëÿ) ðóõàºòüñÿ â
ìåæàõ ñèëüíîãî ãàëàêòè÷íîãî ìàãí³òíîãî ïîëÿ,
çåìí³ ïîëþñè íàé÷àñò³øå íàäîâãî ô³êñîâàí³ –
Ñîíöþ âàæêî ïðîòèä³ÿòè ñèëàì Ãàëàêòèêè ³
ìàãí³òí³ ðåâåðñè ð³äê³ñí³, ùî óñêëàäíþº ¿õ âèêî-
ðèñòàííÿ ÿê òåìïîðàëüíèõ ìàðêåð³â. Ïðîòå äëÿ
íàñ äóæå âàæëèâî, ùî ðîçðàõóíêîâèì ðóáåæàì
êàëåíäàðíèõ β-ï³ââ³ê³â äóæå ÷àñòî â³äïîâ³äàþòü,
ïðè÷îìó ç äîñòàòíüî ìàëîþ ÷àñîâîþ ðîçá³æí³-
ñòþ, ìàãí³òí³ ðåâåðñè. Îòæå, çàâäàííÿ ïîáà÷èòè
“çà äåðåâàìè” – çà âèïàäêîâèì íàáîðîì ãåîõðî-
íîëîã³÷íèõ ðóáåæ³â – “ë³ñ”, òîáòî ñòðóíêó ñèñ-
òåìó ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ ð³âíÿ β-ï³â-
â³ê³â, ìîæå áóòè âèð³øåíèì. Ìè âæå
ïîð³âíþâàëè âèùå – íà ð³âí³ β-ïåð³îä³â (ãàëàê-
òè÷íèõ ñåçîí³â) – ðîáîòó ç òðàíñôîðìàö³¿ åìï³-
ðè÷íèõ ãåîõðîíîëîã³÷íèõ øêàë ó ñòðóíê³ êàëåí-
äàðí³ ñòðóêòóðè ç ðîç÷èùåííÿì ãåí³àëüíîãî
õóäîæíüîãî òâîðó, ùî ñïîòâîðåíèé âèïàäêîâè-
ìè ìàçêàìè. Ðîçãëÿíåìî, ïîêè ëèøå äëÿ ìåçî-
çîþ, íàñê³ëüêè âäàñòüñÿ òàêå “ðîç÷èùåííÿ” äëÿ
ð³âíÿ β-ï³ââ³êó.
Ó ðåïðåçåíòîâàí³é íà 33-ìó ̳æíàðîäíîìó
ãåîëîã³÷íîìó êîíãðåñ³ ìîíîãðàô³¿ ç³ ñòðàòèãðàô³¿
íàøî¿ ïëàíåòè [43] ïîäàíî äâ³ âåðñ³¿ ãåîõðîíîëî-
ã³÷íî¿ ñòðóêòóðè ñàìîãî “ñòàðîãî” ïåð³îäó ìåçî-
çîéñüêî¿ åðè – òð³àñîâîãî. ³äì³ííîñò³ ì³æ öèìè
âåðñ³ÿìè äóæå ñóòòºâ³ (òàáë. 4).
ßê âèäíî, ðîçá³æíîñò³ äâîõ âåðñ³é äóæå
³ñòîòí³. Òðèâàë³ñòü íîð³éñüêîãî â³êó â äðóã³é
âåðñ³¿ (24,8 myr) ìàéæå âäâ³÷³ á³ëüøà, í³æ ó
ïåðø³é (12,9 myr), à òðèâàë³ñòü, íàïðèêëàä, ëà-
äèíñüêîãî â³êó, íàâïàêè, á³ëüø í³æ óäâ³÷³ ìåí-
øà (3,7 ³ 8,3 myr). Òàêèé ñåðéîçíèé ð³çíîá³é ó
çàïðîïîíîâàíèõ äëÿ ðîçãëÿäó ãåîëîã³÷íèì
ñï³âòîâàðèñòâîì âàð³àíò³â øêàë, íåõàé íàâ³òü îä-
íîãî ïåð³îäó, ïðÿìî ñêàæ³ìî, áåíòåæèòü, îñê³ëü-
êè çàñâ³ä÷óº ÿâíó êðèçó â ðîçðîáö³ åìï³ðè÷íèõ
ãåîõðîíîëîã³÷íèõ øêàë, êðèçó íåñòàá³ëüíîñò³.
Ñê³ëüêè ùå òàêèõ ðàäèêàëüíèõ “ïåðåêðîþâàíü”
øêàëè ÷åêຠíàñ äàë³? Êîð³íü òàêî¿ íåñòàá³ëü-
íîñò³ øêàë GTS – ó õèáíîñò³ ¿õ ïîáóäîâè – âè-
ïàäêîâîñò³ âèáîðó ãëîáàëüíèõ ñòðàòîòèï³÷íèõ
ðîçð³ç³â ³ âèä³ëåíèõ íà íèõ òî÷îê (GSSP –
Global Boundary Stratotype Sections and Paints).
Ïðèíöèïîâî âàæëèâå ïèòàííÿ: à ÿê³ ìîæóòü áóòè
çàïðîïîíîâàí³ êðèòå𳿠ïðàâèëüíîñò³ ï³ä ÷àñ ðîç-
ãëÿäó êîíêóðóþ÷èõ øêàë? Ìè âèñóâàºìî ÷³òêèé
êðèòåð³é: ç äâîõ âåðñ³é ãåîõðîíîëîã³÷íî¿ ñòðóê-
òóðè íåîáõ³äíî â³ääàòè ïåðåâàãó ò³é, ÿêà â³äïî-
â³äຠîíòîëî㳿 ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ, â
öüîìó âèïàäêó – ìàãí³òîòåêòîí³ö³ β-ï³ââ³ê³â.
Òàêèì ÷èíîì, òà âåðñ³ÿ õîðîøà, â ÿê³é âèä³ëåí³
ðóáåæ³ çàñëóãîâóþòü íàãîðîäæåííÿ “ä³àìàíòî-
âèì ãâ³çäî÷êîì”! Ó ìîíîãðàô³¿ [16] ³ â ïðåïðèí-
òàõ [35, 36] íàìè çàïðîïîíîâàíî êàëåíäàðíèé
ñèíòàêñèñ îñòàíí³õ 596 myr ãåîëîã³÷íî¿ ³ñòî𳿠ç
äåòàëüí³ñòþ äî β-ï³ââ³êó (òîáòî äî öèêëó
Â.Þ. Õà¿íà). ßê íàãîëîøóâàëîñÿ âèùå, ñåðåäí³é
³ ï³çí³é òð³àñ â³äïîâ³äຠ“ë³òíüîìó” ãàëàêòè÷íî-
ìó ñåçîíó, à ñàìå 9-ìó β-ïåð³îäó ãåîõðîíîëîã³÷-
íîãî êàëåíäàðÿ 244{β; 9}200. Ñèíòàêñèñ öüîãî ãà-
ëàêòè÷íîãî ñåçîíó ïî β-ï³ââ³ê âêëþ÷íî íàâåäåíî
ó òàáë. 5.
Òàáëèöÿ 4. Äâ³ âåðñ³¿ ãåîõðîíîëî㳿 òð³àñó, çàïðîïîíîâàí³ 33-ìó ̳æíàðîäíîìó ãåîëîã³÷íîìó êîíãðåñó [43]
Епоха Вік Перша версія Друга версія
Рубіж , Ма Тривалість,
myr Рубіж, Ма Тривалість,
myr
Пізня Ретський 203,6 – 199,6 4 204,5 –200,0 4,5
Норійський 216,5 – 203,6 12,9 228,8 – 204,5 24,3
Карнійський 228,7 – 216,5 12,2 236,8 – 228,8 8
Середня Ладинський 237,0 – 228,7 8,3 240,5 – 236,8 3,7
Анізійський 245,9 – 237,0 8,9 247,4 – 240,5 6,9
Рання Оленьокський 249,5 – 245,9 3,6 251,0 – 247,4 3,6
Індуанський 251,0 – 249,5 1,5 252,5 – 251,0 1,5
15ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
Ïîêàæåìî, ùî âåðñ³ÿ ãåîõðîíîëî㳿 ñåðåäíüî-
ãî ³ ï³çíüîãî òð³àñó øêàëè GTS-2004 (äèâ. òàáë. 4,
ïåðøà âåðñ³ÿ) äîñèòü äîáðå â³äïîâ³äຠñèíòàêñèñó
ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ ³, â³äïîâ³äíî, äðóãà
âåðñ³ÿ íåïðèéíÿòíà.
Äåòàëüíà ñòðóêòóðà ãåîõðîíîëî㳿 òð³àñó, ÿê
âîíà îïèñàíà ó ïðàö³ [42], ìຠòàêèé âèãëÿä:
Òð³àñ (Triassic)
ϳçíÿ åïîõà (Late epoch)
Ðåòñüêèé â³ê (Rhaåtian stage)
Íîð³éñüêèé â³ê (Norian stage)
Ñåâàò³éñüêà ôàçà (Sevatian substage)
Àëàóíñüêà ôàçà (Alaunian substage)
Ëàö³éñüêà ôàçà (Lacian substage)
Êàðí³éñüêèé â³ê (Curnian stage)
Òóâàëüñüêà ôàçà (Tuvalian substage)
Þëüñüêà ôàçà (Juluan substage)
Ñåðåäíÿ åïîõà (Middle epoch)
Ëàäèíñüêèé â³ê (Ladinian stage)
Ëîíãîáàðäñüêà ôàçà (Longobardian substage)
Ôàñàíñüêà ôàçà (Fassanian substage)
Àí³ç³éñüêèé â³ê (Anisian stage)
²ë³ð³éñüêà ôàçà (Illyrian substage)
Ïåëñîíñüêà ôàçà (Pelsonian substage)
Á³òèíñüêà ôàçà (Bithynian substage)
Åãåéñüêà ôàçà (Aegean substage)
Ðàííÿ åïîõà (Åarly epoch)
Îëåíüîêñüêèé â³ê (Olenekian stage)
Ñïàòñüêà ôàçà (Spathian substage)
Ñì³òñüêà ôàçà (Smithian substage)
²íäóàíñüêèé â³ê (Induan stage)
ijºíåðñüêà ôàçà (Dienerian substage)
Ãð³ñáàõñüêà ôàçà (Griesbuchian substage)
ßê áà÷èìî, çã³äíî ç äàíèìè òàáë. 6, ãåîõðîíî-
ëîã³÷íà ìîäåëü òð³àñó âåðñ³¿ GTS-2004 äóæå äîáðå
âïèñóºòüñÿ â êàëåíäàðíó ñòðóêòóðó β-â³ê³â. Äóæå
âàæëèâî, ùî, â³äïîâ³äíî äî ö³º¿ âåðñ³¿, ìåæà ì³æ
êàðí³éñüêèì ³ íîð³éñüêèì â³êàìè âèçíà÷åíà ÿê
216,5 Ìà, òîáòî çá³ãàºòüñÿ ç êàëåíäàðíèì ðóáå-
æåì β-ï³ââ³êó 216,5{β; 9, 1, 0, 1} (“ä³àìàíòîâèé
ãâ³çäî÷îê”!). Öüîìó ðóáåæó ìຠâ³äïîâ³äàòè
÷³òêèé ìàãí³òíèé ðåâåðñ, òîáòî ìàãí³òíèé ðåâåðñ
Å-14n (íèç).
Ó äðóã³é âåðñ³¿ ãåîõðîíîëî㳿 òð³àñó ìåæåþ
ì³æ êàðí³éñüêèì ³ íîð³éñüêèì â³êàìè ³, â³äïîâ³-
äíî, ï³äîøâîþ àìîí³òîâî¿ á³îçîíè Gnembelites
jandianus ïðîïîíóºòüñÿ ââàæàòè ðåâåðñ E-7n (íèç),
â³ê ÿêîãî âèçíà÷åíî ÿê 228,8 Ìà, ùî ïîì³òíî
â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä êàëåíäàðíîãî ðóáåæó 227,5 Ìà.
Îòæå, ïðàâèëüí³ñòü ³äåíòèô³êàö³¿ ìàãí³òíîãî ðå-
âåðñó (öå – ðåâåðñ Å-14n (íèç) àáî æ ðåâåðñ E-7n
(íèç)?) âèêëèêຠñóìí³âè. Éìîâ³ðíî, íåïðàâèëü-
íà ³äåíòèô³êàö³ÿ ìàãí³òíîãî ðåâåðñó ³ “ïîëàìàëà”
ñòðóíêó ãåîõðîíîëîã³÷íó ìîäåëü òð³àñó ó âåðñ³¿
GTS-2004.
Ïðèðîäíî ïðîàíàë³çóâàòè, íàñê³ëüêè ÷³òêî âè-
ÿâëÿþòüñÿ ðóáåæ³ β-ï³ââ³ê³â ó þðñüêèé ïåð³îä. Ó
òàáë. 7 ïîêàçàíà â³äïîâ³äí³ñòü â³êîâèõ ìåæ þðñü-
êî¿ ³ êðåéäÿíî¿ ñèñòåì, çîêðåìà ðóáåæàì β-ï³ââ³ê³â.
Ïðîòå îñê³ëüêè ãåîñòðàòèãðàôè ï³ä ÷àñ âèáîðó
øêàëè CGSP íå ï³êëóâàëèñÿ ïðî îá’ºêòèâíèé ðàíã
âñòàíîâëþâàíîãî ðóáåæó (³ íàâ³òü íå ï³äîçðþâàëè
ïðî ³ñíóâàííÿ òàêîãî), òî åìï³ðè÷í³ ðóáåæ³ íå çàâ-
æäè áëèçüê³ äî êàëåíäàðíèõ ðóáåæ³â β-ï³ââ³ê³â.
Äåÿê³ ðóáåæ³ åìï³ðè÷íî¿ øêàëè áëèçüê³ äî ìåæ
β-ôàç (ïåð³îä öèêëó 2,75 myr), â³ê öèõ ìåæ ó
òàáë. 7 óçÿòî â êðóãë³ äóæêè, ³ äî ìåæ β-ï³âôàç
(öèêë 1,375 myr) – óçÿòî ó êâàäðàòí³ äóæêè.
Ðîçãëÿíåìî òðè îñòàíí³ â³êè þðñüêîãî ³ òðè
ïåðø³ â³êè êðåéäÿíîãî ïåð³îä³â. Íàñê³ëüêè âîíè
â³äïîâ³äàþòü êàëåíäàðíèì β-â³êàì (öèêëàì
Â.Þ. Õà¿íà)? ßê âèäíî ç òàáë. 8, âîíè äîñòàòíüî
áëèçüê³, ³ ¿õ ìåæ³ ìîæóòü ïðåòåíäóâàòè íà íàãî-
ðîäó “ä³àìàíòîâèìè ãâ³çäî÷êàìè”.
Òàêèé çá³ã ãðóïè (øåñòè) ïîñë³äîâíèõ â³ê³â
ìåçîçîþ ç êàëåíäàðíèìè β-â³êàìè, çâè÷àéíî æ,
íå ìîæå áóòè âèïàäêîâèì. Çíîâó ïîð³âíÿºìî íàø³
䳿 ç ðîáîòîþ ðåñòàâðàòîðà, ùî çí³ìຠï³çí³ øàðè
ôàðá, ùîá æèâîïèñíèé øåäåâð ç’ÿâèâñÿ â óñ³é
ñâî¿é êðàñ³. ³äïîâ³äí³ñòü ñòàíå ùå òî÷í³øîþ,
Òàáëèöÿ 5. Ñèíòàêñèñ “ë³òíüîãî” ãàëàêòè÷íîãî ñåçîíó ïàëåîçîéñüêî¿ åðè ïî β-ï³ââ³ê âêëþ÷íî
β-період β-епоха β-вік β-піввік
244{β; 9}200
222{β; 9, 1}200
211{β; 9, 1, 1}200 205,5{β; 9, 1, 1, 1}200
211{β; 9, 1, 1, 0}205,5
222{β; 9, 1, 0}211 216,5{β; 9, 1, 0, 1}211
222{β; 9, 1, 0, 0}216,5
244{β; 9, 0}222
233{β; 9, 0, 1}222 227,5{β; 9, 0, 1, 1}222
233{β; 9, 0, 1, 0}227,5
244{β; 9, 0, 0}233 238,5{β; 9, 0, 0, 1}233
244{β; 9, 0, 0, 0}238,5
16 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
Òàáëèöÿ 6. Êàëåíäàðíà âåðñ³ÿ ãåîõðîíîëî㳿 òð³àñîâîãî ïåð³îäó
Òàáëèöÿ 7. ³äïîâ³äí³ñòü ðóáåæ³â îñòàííüî¿ (áåðåçåíü 2008 ð.) åìï³ðè÷íî¿ øêàëè ðóáåæàì ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ
Календарний
β-піввік Обсяг Біозона
Вік біозони
[календарний
вік], Ма
Магнітний
реверс
205,5{β; 9, 1, 1, 1}200 Рет + севатій Sagenites 205,7 [ 205,5] Е-20r (верх)
quenquepunctatus
211{β; 9, 1, 1, 0}205,5 Алауній Cyrtopleurites 211,3 [ 211,0] Е-16n (верх)
bicrenatus Magnus-N
(верх)
216,5{β; 9, 1, 0, 1}211 Лацій Guembelitas 216,5 [ 216,5] Е-14n (низ)
jandianus
222{β; 9, 1, 0, 0}216,5 Тувалій Tropites dilleri 222,7 [ 222,0] Е-11n (низ)
227,5{β; 9, 0, 1, 1}222 Юлій Trachyceras aon 228,0 [ 227,5] Е-7n (верх)
233{β; 9, 0, 1, 0}227,5 Лонгобардій Protrachyceras 233,2 [ 233,0] Е-1r (низ)
gradleri
238,5{β; 9, 0, 0, 1}233 Фасаній Eoprotrachyceras 237,0±1,5myr Fass-R (низ)
curionii [ 238,5]
244{β; 9, 0, 0, 0}238,5 Анізій Kocaelia 244,1 [ 244,0] Bithy-N-mid
(без егею)
249,5{β; 8, 1, 1, 1}244 Егей + оленьокський Meckoceras
gracilitatis 249,7 [ 249,5] Sn3 (верх)
Номер
п/п
Рубіж Геохронологічна
шкала, Ма
Календар , Ма Розбіжність
1 Тріас – юра 199,6 200,0 – 0,4
2 Готерив – синемюр 196,5 194,5 (197,25) + 2,0
(– 0,75)
3 Синемюр – плінсбах 189,6 189,0 + 0,6
4 Плінсбах – тоар 183,0 183,5 + 0,5
5 Тоар – аален 175,6 178,0 (175,25) – 2,4
(– 0,35)
6 Аален – байос 171,6 172,5 – 0,9
7 Байос – бат 167,7 167,0 + 0,7
8 Бат – келовей 164,7 (164,25) (+ 0,45)
9 Келовей – оксфорд 161,2 161,5 – 0,3
10 Оксфорд – кімеридж 155,6 156,0 – 0,4
11 Кімеридж – титон 150,8 150,5 + 0,3
12 Юра – крейда
(титон – беріас)
145,5 145,0 + 0,5
13 Беріас – валанжин 140,2 139,5 + 0,7
14 Валанжин – готерив 133,9 134,0 – 0,1
15 Готерив – барем 130,0 128,5 [129,87]
+1,5
[+ 0,13]
16 Барем – апт 125,0 123,0 (125,75) + 2,0
(– 0,75)
17 Ранній – пізній апт – 117,5 –
18 Апт – альб 112,0 112,0 0
19 Ранній – пізній альб – 105,5 –
20 Альб – сеноман 99,6 101,0 [99,62] – 1,4
[+ 0,02]
17ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
ÿêùî ìåæ³ âêàçàíèõ â³ê³â GTS ïðîâîäèòè ïî
ìàãí³òíèõ ðåâåðñàõ, íàâåäåíèõ ó òàáë. 8. Çâåðí³ìî
óâàãó, ùî áàòñüêèé ³ êåëîâåéñüêèé â³êè ðàçîì óò-
âîðþþòü ÷àñîâèé ³íòåðâàë, ïîä³áíèé äî êàëåí-
äàðíîãî β-â³êó, òîáòî êîæåí ç íèõ áëèçüêèé äî
êàëåíäàðíî¿ β-ôàçè. Áàòñüêèé â³ê (167,7–
164,7 Ìà) áëèçüêèé äî êàëåíäàðíî¿ β-ôàçè
167{β; 10, 1, 1, 0, 0}164,25, êåëîâåéñüêèé â³ê (164,7–
161,2 Ìà) – äî β-ôàçè 164,25{β; 10, 1, 1, 0, 1}161,5. ßê
áà÷èìî, ³ â öüîìó âèïàäêó òàêñîíè åìï³ðè÷íî¿
øêàëè â³äïîâ³äàþòü êàëåíäàðíèì òàêñîíàì, àëå
íèæ÷îãî ðàíãó. Ïîñòàâèìî ïèòàííÿ, ÿêå í³êîëè
íå çàäàâàëè â ³ñòîðè÷í³é ãåîëî㳿: ÷îìó áàòñüêèé ³
êåëîâåéñüêèé â³êè óäâ³÷³ ìåíø³, í³æ ¿õ þðñüê³
“ïîáðàòèìè”? Ùîá â³äïîâ³ñòè íà öå ïèòàííÿ, ïî-
òð³áíî ïîðèíóòè ó íîâó ïðîáëåìàòèêó – ïðîáëå-
ìàòèêó á³îòåêòîí³êè.
6. Á³îòåêòîí³êà. Ïðî îäíó äèâîâèæíó çàêî-
íîì³ðí³ñòü ó ðîçâèòêó á³îñôåðè
Äîõíóë îêòÿáðü, è ãåîðãèíû
Äûõàíüåì íî÷è îáîæãëî.
Êàçàëîñü, íåò êîíöà èõ ãðåçàì
Íà ìÿãêîì ëîæå òèøèíû,
À íûíå óòðåííèì ìîðîçîì
Îíè ñòîÿò îïàëåíû.
À.À. Ôåò
Âåëèêå çíà÷åííÿ â ïàëåîíòîëî㳿, òà é ³ñòî-
ðè÷í³é ãåîëî㳿 âçàãàë³, ìຠâèä³ëåííÿ á³îçîí –
ãåîñòðàòèãðàô³÷íèõ ³ ãåîõðîíîëîã³÷íèõ ³íòåðâàë³â,
äëÿ ÿêèõ õàðàêòåðíå ïîøèðåííÿ ïåâíîãî (“êåð³â-
íîãî”) âèäó. Îñü óæå ïîíàä 200 ðîê³â ïàëåîíòî-
ëîã³â ìó÷èòü ïèòàííÿ: ÷îìó íà çì³íó îäíèì á³îëî-
ã³÷íèì âèäàì ïðèõîäÿòü ³íø³? Ùå â 1814 ð.
³òàë³éñüêèé ïàëåîíòîëîã Äæ. Áðîêê³ âèñëîâèâ ïðè-
ïóùåííÿ, ùî ðîäè ³ âèäè ìàþòü ãðàíè÷íèé òåðì³í
æèòòÿ àíàëîã³÷íî îêðåìèì îñîáèíàì [51]. Ïàëåîí-
òîëîãè (×. Á³÷åð, Ð. Äåì òà ³í.) íàâ³òü íàâîäèëè
“ô³ëîãåðîíòîëîã³÷í³ îçíàêè” – ìîðôîëîã³÷í³ îñîá-
ëèâîñò³ òâàðèí, âêàçóþ÷³ íà ôàòàëüíó ñòàð³ñòü.
Íàìè [6, ñò. XXIV] âèñóíóòà ³íøà ã³ïîòåçà
çì³íè âèä³â – ¿õ çàãèáåëü óíàñë³äîê çîâí³øí³õ
ä³é (“óäàð³â á³îã³ëüéîòèíè”). Çì³íà âèä³â â³äáó-
âàºòüñÿ çà ô³ëîñîôñüêîþ ôîðìóëîþ öèâ³ë³çàö³¿
äàâíüîðóñüêî¿ Àíòè÷íîñò³ (äèâ. ñò. XXVII ñåð³¿
[7]) “Íàâà – ßâà – Íàâà”, òîìó ââåäåìî ïîíÿòòÿ
“ìèò³” Íàâè. Æèòòÿ êîæíîãî á³îòàêñîíó âèçíà÷à-
þòü äâ³ “ìèò³” Íàâè – ïî÷àòêîâà, êîëè â³äáó-
âàºòüñÿ âèíèêíåííÿ âèäó, ³ ô³íàëüíà, êîëè ³ñíó-
âàííÿ âèäó ïðèïèíÿºòüñÿ.
Îòæå, ïåðåä íàìè âñòຠäóæå âàæëèâà ïðî-
áëåìà ðîçâèòêó á³îñôåðè: “ìèò³” Íàâè âèïàäêîâ³
íà ÷àñîâ³é îñ³ àáî æ âîíè, ÿêùî çíîâó çâåðíóòèñÿ
äî òåðì³íîëî㳿 âåëèêî¿ äàâíüîðóñüêî¿ êóëüòóðè,
îäíî÷àñíî º ³ “ìèòÿìè ×èñëîáîãà”, òîáòî ÷³òêî
ïðèâ’ÿçàí³ äî êàëåíäàðÿ, ó öüîìó âèïàäêó äî ðîç-
ðàõóíêîâèõ äàò ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ?
Ñìåðòü îêðåìî¿ ëþäèíè (íà ùàñòÿ) íåïåðåä-
áà÷åíà, àëå êîí÷èíà ìîæå íàñòàòè ³ â ñ³÷í³, ³ â
÷åðâí³, à ìîæå áóòè â ãðóäí³ àáî ó áóäü-ÿêîìó
³íøîìó ì³ñÿö³ ðîêó. À îñü êâ³òè æîðæèí ãèíóòü ó
ñòðîãî ïåâíèé ÷àñ ðîêó – ç ïåðøèìè îñ³íí³ìè
çàìîðîçêàìè, ïðî ùî ³ ïèøå ç æàëåì ó ñâîºìó
â³ðø³ À.À. Ôåò4, ðÿäêè ç ÿêîãî âçÿò³ íàìè åï³ãðà-
ôîì äî öüîãî ïàðàãðàôà. Òå, ùî çì³íà á³îçîí –
íå âèïàäêîâèé ìîìåíò íà ÷àñîâ³é îñ³, à, îòæå,
ã³ïîòåçà Äæ. Áðîêê³, ÿêó ðîçä³ëÿþòü áàãàòî ïàëå-
îíòîëîã³â, â çàãàëüíîìó âèïàäêó íå â³ðíà, äîáðå
³ëþñòðóº ðèñ. 3, íà ÿêîìó ïîêàçàíî ñõåìó çì³íè
êåìáð³éñüêèõ òðèëîá³òîâèõ á³îçîí.
ßê âèïëèâຠç öüîãî ðèñóíêà, â óñ³õ íàâåäå-
íèõ ðåã³îíàõ ïàíóþ÷³ âèäè ³ ðîäè (Kounamkites,
Xystridura templetonesis, Orychtocephalus indicus,
Pentagnostus praecurrans) ïðàêòè÷íî îäíî÷àñíî
çì³íþþòüñÿ íîâèì âèäîì òðèëîá³òó –
Ptychagnostus gibbus. ×îìó, ÿêùî ñë³äóâàòè ã³ïî-
òåç³ Áðîêê³, ö³ âèäè ³ ðîäè òàê ðàïòîâî “ïîñòàð³-
ëè” ³ “âèìåðëè”? Êóäè ëîã³÷í³øå ïðèïóñòèòè, ùî
çì³íà âèä³â â³äáóëàñÿ â ðåçóëüòàò³ ÿêî¿ñü çîâí³ø-
Òàáëèöÿ 8. Êàëåíäàðí³ β-â³êè (ï³ââ³êè) òà â³äïîâ³äí³ ¿ì â³êè ï³çíüî¿ þðè ³ ðàííüî¿ êðåéäè âåðñ³¿ GTS-2004
4 Àôàíàñ³é Àôàíàñ³éîâè÷ Ôåò (Øåíøèí, 1820–1892) – îäèí ³ç âèçíà÷íèõ ðîñ³éñüêèõ ë³ðè÷íèõ ïîåò³â XIX ñò., ÷ëåí-
êîðåñïîíäåíò Ïåòåðáóðçüêî¿ Àêàäå쳿 íàóê (1886).
β-вік
(синтаксис) Вік (ярус) GTS-2004
Межа
віків, Ма
Магнітний
реверс [ 42 ]
134{β; 11, 1, 0, 0}128,5 Готеривський 133,9 – 130,0 М3n (низ) – 128,11 Ма
М10n (низ) – 133,87 Ма
139,5{β; 11, 0, 1, 1}134 Валанжинський 140,2 – 133,5 М14n (верх) – 139,53 Ма
145{β; 11, 0, 1, 0}139,5 Беріаський 145,5 – 140,2 М19n.1n (низ) – 144,99 Ма
150,5{β; 11, 0, 0, 1}145 Титонський 150,8 – 145,5 М22Аn (верх) – 150,73 Ма
156{β; 11, 0, 0, 0}150,5 Кімериджський 155,6 – 150,8 М28n (верх) – 156,01 Ма
161,5{β; 10, 1, 1, 1}156 Оксфордський 161,2 – 155,6 М36Сn (низ) – 161,46 Ма
167{β; 10, 1, 1, 0}161,5 Батський + келовейський 167,7 – 161,2 М39n.5n (верх) – 164,21 Ма
М41r (низ) – 166,95 Ма
18 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
íüî¿ ä³¿ – “óäàðó á³îã³ëüéîòèíè”. Ïðîáëåìà
“ìèò³” Íàâè – öå âîäíî÷àñ ³ “ìèò³” ×èñëîáîãà –
ìຠòàêèé çì³ñò: ÷è â³äáóâàþòüñÿ çîâí³øí³ óäàðè
ïî á³îñôåð³, ùî ïðèçâîäÿòü äî ïðèïèíåííÿ ³ñíó-
âàííÿ á³îëîã³÷íèõ âèä³â, â ñòðîãî âèçíà÷åí³, çàç-
äàëåã³äü çóìîâëåí³ êàëåíäàðåì ìîìåíòè, òàê ùî
ö³ ìîìåíòè ëåãêî ìîæíà ðîçðàõóâàòè? ²ñíóâàííÿ
áàãàòüîõ âèä³â òðèëîá³ò³â, íà çì³íó ÿêèì ïðèéøîâ
êîñìîïîë³òè÷íèé âèä Ptychagnostus gibbus, îäíî-
÷àñíî ïðèïèíèëîñÿ ~508 Ìà. Âò³ì 508 Ìà – öå
íàéâàæëèâ³øà “îïîðíà òî÷êà” ãåîõðîíîëîã³÷íîãî
êàëåíäàðÿ – ïî÷àòîê 24-¿ êàëåíäàðíî¿ åðè. Îòæå,
ñòðàòèãðàô³÷íà ìåæà, ùî ïðîâåäåíà çà ï³äîøâîþ
á³îçîíè âèäó-êîñìîïîë³òà Ptychagnostus gibbus, –
öå ùå îäèí “ä³àìàíòîâèé ãâ³çäî÷îê” ãåîëîã³÷íî¿
³ñòîð³¿.
Ïðîòå ÿêùî çì³íà ïàëåîíòîëîã³÷íèõ âèä³â –
çàçäàëåã³äü çóìîâëåíà ïîä³ÿ, òî âèíèêຠíèçêà
ïèòàíü. Íàñê³ëüêè òî÷íî ìîæíà ðîçðàõóâàòè ö³
âàæëèâ³ äëÿ á³îñôåðè ïî䳿? Ñê³ëüêè ÷àñó Ïðèðî-
äà äຠäëÿ ³ñíóâàííÿ âèäó? Öå ÷àñ, öåé òåðì³í
æèòòÿ á³îëîã³÷íîãî âèäó ñòàëèé â ³ñòî𳿠á³îñôåðè
àáî â³í çì³íþºòüñÿ ç ïåðåá³ãîì ãåîëîã³÷íîãî ÷àñó?
ßêùî â³í çì³íþºòüñÿ, òî ÿê ³ ÷îìó? Íàðåøò³, öÿ
çì³íà âèä³â, öåé “óäàð á³îã³ëüéîòèíè”, ùî öå –
òðàãåä³ÿ àáî àêò ïðîãðåñó?
Ìè ïðîïîíóºìî òàêó ìîäåëü ðîçâèòêó á³îñôå-
ðè. Ïî-ïåðøå, ÿêùî íà á³îñôåðó ñïðÿìîâóþòüñÿ
ïîñë³äîâíî óäàð çà óäàðîì, òî âîíà ðàíî ÷è ï³çíî
ïîâèííà ñêîðèñòàòèñÿ ö³ºþ îáñòàâèíîþ äëÿ ñâîãî
ïðîãðåñèâíîãî ðîçâèòêó. Âåëèêèé ×àðëüç Äàðâ³í
ïèñàâ: “Âìèðຠò³ëüêè êâîëå ³ ñëàáêå, çäîðîâå ³
ñèëüíå çàâæäè âèõîäèòü ïåðåìîæöåì ó áîðîòüá³
çà ³ñíóâàííÿ” [37, ñ. 126]. Ïî-äðóãå, ïîñë³äîâí³ñòü
óäàð³â ïî á³îñôåð³ ìຠ³ºðàðõ³÷íèé õàðàêòåð, óòâî-
ðþºòüñÿ ñèñòåìà, â ÿê³é ñèëüí³ø³ óäàðè â³äáóâà-
þòüñÿ ð³äøå, à ñëàáê³ – ÷àñò³øå. Ó çâ’ÿçêó ç öèì
á³îñôåðà ìຠóäîñêîíàëþâàòè ãåíåòè÷íèé àïàðàò
á³îîðãàí³çì³â ïîåòàïíî – ñïî÷àòêó óòèë³çóâàòè
“âèêëèê” ñèëüíèõ óäàð³â ³ ðîçðîáèòè äëÿ íèõ
“â³äïîâ³äü”, ïîò³ì ÷åðåç ÿêèéñü ïðîì³æîê ÷àñó
ï³äãîòóâàòèñÿ äî ïðèéîìó ñëàáê³øèõ óäàð³â, ùîá
¿õ âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ íåóõèëüíîãî âäîñêîíàëåí-
íÿ îðãàí³çì³â, ³, íàðåøò³, “íàñòðî¿òèñÿ” íà âèêî-
ðèñòàííÿ íàéñëàáê³øèõ óäàð³â, ÿê³ ³ âèçíà÷àþòü
“ì³í³ìàëüíèé òåðì³í æèòòÿ” á³îòàêñîíó. Îòæå, íà
ðàííüîìó åòàï³ – â ïàëåîçî¿ ³ ìåçîçî¿ – á³îëîã³÷-
íèì âèäàì “äàðóºòüñÿ” ê³ëüêà “æèòòºâèõ
òåðì³í³â”, äàë³ ÷èñëî öèõ òåðì³í³â ñêîðî÷óºòüñÿ ³
÷àñ ³ñíóâàííÿ âèäó çìåíøóºòüñÿ, ïîêè, íàðåøò³,
öåé ÷àñ ³ñíóâàííÿ âèäó íå ñêîðîòèòüñÿ äî îäíîãî
“òåðì³íó”. Îñê³ëüêè òàê³ “óäàðè” ìàþòü êàëåí-
äàðíèé õàðàêòåð, òåðì³íè ³ñíóâàííÿ ïðîõîäÿòü
ïîñë³äîâíî òàê³ êàëåíäàðí³ òàêñîíè: α-êâàíò
(1031,25 tyr), β-ï³âêâàíò (343,75 tyr) ³ β-÷àñòêà
(171,875 tyr).
Ó ö³é ñòàòò³ ìè âèõîäèìî ç òîãî, ùî ì³í³ìàëü-
íèé òåðì³í æèòòÿ á³îëîã³÷íîãî âèäó – β-÷àñòêà.
Îñê³ëüêè ìåæ³ öèêëó “β-÷àñòêà” ëåãêî ìîæíà ðîç-
ðàõóâàòè, îá÷èñëèìî ³ ñèíòàêñè÷íî îïèøåìî âñ³
ìîæëèâ³ äàòè óäàð³â ïî á³îñôåð³ öèêëó β-÷àñòêà.
×àñ ³ñíóâàííÿ êåìáð³éñüêîãî âèäó òðèëîá³òó
Ptychognostus gibbus áëèçüêî 1 myr, çâ³äñè äîõî-
äèìî âèñíîâêó, ùî äëÿ ôàíåðîçîþ (çà âèíÿòêîì
éîãî ï³çíüî¿ ÷àñòèíè) õàðàêòåðíà òðèâàë³ñòü ³ñíó-
âàííÿ âèäó, ÿêà äîð³âíþº α-êâàíòó. Ñàìå íà òàêó
÷àñòîòó “óäàð³â” “íàëàøòóâàëà” Ïðèðîäà ãåíåòè÷-
íèé àïàðàò á³îîðãàí³çì³â.
Ìîæíà ïîêàçàòè, ùî öåé ÷àñ ³ñíóâàííÿ
îðãàí³çì³â º òèïîâèì ³ äëÿ ðàííüî¿ þðè. Ó òàáë. 9
íàâåäåíî ñïèñîê ïåðøèõ 13 àìîí³òîâèõ á³îçîí þðè
(ç âêàç³âêîþ àáñîëþòíîãî â³êó öèõ á³îçîí, çã³äíî
ç [42]), à òàêîæ ñèíòàêñè÷íèõ çàïèñ³â â³äïîâ³äíèõ
ðóáåæ³â öèêëó “β-÷àñòêà”.
Ìîâà éäå ïðî ïîñë³äîâí³ñòü á³îçîí ïî÷èíàþ-
÷è â³ä çîíè Psiloceras planorbis, ùî â³äêðèâàº
þðñüêèé ïåð³îä (éîãî ãåòàíãñüêèé â³ê), ÷åðåç, çîê-
ðåìà, á³îçîíè ñèíåìþðñüêîãî â³êó (â³ä Coroniceras
bucklandi äî Echinoceras raricostatum) ³ äî çîíè
Amalteus margaritatus ïë³íñáàõñüêîãî â³êó. ×àñî-
âèé ³íòåðâàë óêàçàíî¿ ïîñë³äîâíîñò³ 199,6–
187,0 Ìà, òîáòî á³ëÿ 13 myr. Îòæå, ÿê ³ â äî-
êåìá𳿠(òðèëîá³òîâà çîíà Ptychognostus gibbus), ó
ðàíí³é þð³ òðèâàë³ñòü á³îçîíè â³äïîâ³äຠα-êâàí-
òó (1 myr). Ïðèðîäà ùå íå çì³íèëà ñâîþ ñòðàòå-
ã³þ ïðîãðåñèâíîãî ðîçâèòêó á³îñôåðè.
Ðèñ. 3. Ñõåìà çì³íè òðèëîá³òîâèõ á³îçîí ó ð³çíèõ ðåã³îíàõ
ïëàíåòè – Ñèá³ðó, Àâñòðà볿, ϳâäåííîìó Êèòà¿ ³ Ëàóðåíö³¿
(ϳâí³÷íà Àìåðèêà); 1, 2 – “ìèòòºâîñò³ Íàâè” – ïî÷àòêîâà
³ ô³íàëüíà
19ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
Àíàëîã³÷íó êàðòèíó ³ëþñòðóþòü äàí³ òàáë. 10,
â ÿê³é íàâåäåíî ïîñë³äîâí³ñòü âîñüìè àìîí³òî-
âèõ á³îçîí òîàðñüêîãî ³ ààëåíñüêîãî â³ê³â (â³ä
çîíè Phlyscogrammoceras dispansum äî çîíè
Hyperlioceras discites).
Âñ³ì öèì çîíàì Ïðèðîäà âèä³ëèëà â ñåðåäíüî-
ìó ïî ø³ñòü “æèòò³â” (òîáòî ïî îäíîìó ì³ëüéîíó
ðîê³â). Äàòè “óäàð³â” íå ñòðîãî â³äïîâ³äàþòü êðîêó
â îäèí α-êâàíò – ñïîñòåð³ãàþòüñÿ äåÿê³ â³äõèëåí-
íÿ â òîé àáî ³íøèé á³ê. Ïðîòå “óäàð” äîâîäèòüñÿ
îáîâ’ÿçêîâî íà êàëåíäàðíèé ðóá³æ β-÷àñòêè. Ó ñå-
ðåäí³é þð³ Íàâà á³îñôåðè âæå á³ëüø àêòèâíà –
òåðì³í ³ñíóâàííÿ âèä³â ñêîðî÷óºòüñÿ, äîêè íå äî-
ñÿãຠïîáëèçó êàëåíäàðíî¿ ìåæ³ 4-ãî òèïó
167{β; 10, 1,1} = 167{α, 7, 1} ìàêñèìàëüíî¿ àêòèâ-
íîñò³, îíîâëþþ÷è á³îñôåðó ÷åðåç β-÷àñòêó (÷åðåç
171875 ðîê³â), òîáòî íàäàþ÷è êåð³âíèì âèäàì
ò³ëüêè îäèí “òåðì³í æèòòÿ”. Ó òàáë. 11 ³ 12 íàâå-
äåíî ñèíòàêñè÷í³ çàïèñè ðóáåæ³â β-÷àñòêè ³ â³êó
ìåæ òðüîõ á³îçîí áàòñüêîãî ÿðóñó ñåðåäíüî¿ þðè.
³ê ï³äîøîâ á³îçîí â³äïîâ³äຠðîçðàõóíêîâèì
(êàëåíäàðíèì) çíà÷åííÿì ìåæ β-÷àñòêè. ×îìó
“Íàâà á³îñôåðè” ñòàëà â áàòñüêîìó â³ö³ àêòèâí³-
øîþ? Î÷åâèäíî, ùî ïîäâ³éíèé åíåðãåòè÷íèé óäàð
ç áîêó Ñîíöÿ – óäàð íàïðèê³íö³ β-â³êó ³ α-åïî-
õè – äîïîì³ã á³îñôåð³ óäîñêîíàëèòè ãåíåòè÷íèé
àïàðàò îðãàí³çì³â, çðîáèâ ¿õ ÷óòëèâ³øèìè äî ïðî-
ãðåñèâíèõ çì³í. Âðàõîâóþ÷è öþ ïîä³þ, ìîæåìî
â³äïîâ³ñòè íà ðàí³øå ïîñòàâëåíå ïèòàííÿ: ÷îìó
áàòñüêèé ³ êåëîâåéñüêèé â³êè ïðèáëèçíî óäâ³÷³
êîðîòø³, í³æ ¿õ ³íø³ þðñüê³ “ïîáðàòèìè”? Àêòè-
â³çàö³ÿ á³îñôåðíî¿ Íàâè äàëà á³îñòðàòèãðàôàì ³
ïàëåîíòîëîãàì áàãàòèé ìàòåð³àë – øâèäêó çì³íó
á³îçîí, ÷èì, çâè÷àéíî æ, ãåîëîãàì ãð³õ áóëî íå
ñêîðèñòàòèñÿ. Ïèòàííÿ: ÷è ñêîðèñòàëàñÿ á³îñôåðà
öèì ïîäàðóíêîì Íàâè – ¿¿ àêòèâ³çàö³ºþ, ùîá ïå-
ðåéòè íà íîâèé ðóá³æ ñâîãî ïðîãðåñèâíîãî ðîç-
âèòêó – ðåæèì “àêòèâíî¿ Íàâè”? ³äïîâ³äàºìî:
ñêîðèñòàëàñÿ, àëå íå â³äðàçó.
Ìè âæå âêàçóâàëè [6], ùî òèòîíñüê³ á³îñôåðè
ìàþòü òðèâàë³ñòü ó “äâà æèòòÿ”, òîáòî â³ê ¿õ ï³äî-
øîâ â³äïîâ³äຠêàëåíäàðíèì ðóáåæàì β-êâàíò³â.
Ó êðåéäÿíîìó ïåð³îä³ á³îñôåðà ðîáèòü ÷åðãîâèé
ðèâîê ó ñâîºìó ïðîãðåñèâíîìó ðîçâèòêó: âæå íå
îêðåì³ ãðóïè á³îçîí, ÿê öå íàâåäåíî â òàáë. 13, à
òðèâàë³ø³ ïîñë³äîâíîñò³ á³îçîí îòðèìóþòü óñüîãî
ëèøå ïî îäíîìó æèòòºâîìó òåðì³íó.
Ó òàáë. 13 íàâåäåíî ñèíòàêñèñ ïîñë³äîâíîñò³
êàëåíäàðíèõ ðóáåæ³â öèêëó β-÷àñòêè ³ ìåæ ïî-
ñë³äîâíîñò³ ñåìè á³îçîí òóðîíñüêîãî â³êó êðåéäÿ-
íîãî ïåð³îäó (íàéìîëîäøà çîíà íàëåæèòü óæå äî
êîíüÿêñüêîãî â³êó). Àêòèâ³çàö³ÿ á³îñôåðíî¿ Íàâè,
áåç ñóìí³âó, îáóìîâëåíà åíåðãåòè÷íîþ 䳺þ, ïî-
â’ÿçàíîþ ç êàëåíäàðíèì ðóáåæåì – ìåæåþ β-â³êó
90{β; 12, 1}. Ïîñë³äîâí³ñòü á³îçîí ç “ì³í³ìàëü-
íèì” òåðì³íîì æèòòÿ (òàáë. 13) – öå “÷àñòîê³ë”
Òàáëèöÿ 9. Ïîñë³äîâí³ñòü á³îçîí ðàííüî¿ þðè (ãåòòàíãñüêèé, ñèíåìþðñüêèé ³ ïë³íñáàõñüêèé ÿðóñè) ³ ñèíòàêñèñ ìîìåíò³â
“óäàðó á³îã³ëüéîòèíè”
№ Синтаксис Біозона Підошва
біозони, Ма
Ярус
2 199,656250 {β; 10, 0, 0, 0, 0, 0, 0, 1} Psiloceras planorbis 199,6 Геттанг
7 198,796875 {β; 10, 0, 0, 0, 0, 0, 1, 1, 1} Alsatites liasicus 198,8 (Hettangian)
13 197,765625 {β; 10, 0, 0, 0, 1, 1, 0, 1} Schlotheimia angulata 197,7
20 196,5625 {β; 10, 0, 0, 0, 1, 0, 1} Coroniceras bucklandi 196,5
27 195,359375 {β; 10, 0, 0, 0, 1, 1, 0, 1, 1} Arnioceras semicostatum 196,3
34 194,15625 {β; 10, 0, 0, 1, 0, 0, 0, 1} Caenisitas tunery 194,1 Синемюр
39 193,296875 {β; 10, 0, 0, 1, 0, 0, 1, 1, 1} Asteroceras obtusum 193,3 (Sinemurian)
46 192,09375 {β; 10, 0, 0, 1, 0, 1, 1, 1} Oxynoticeras oxnotum 192,0
51 191,234375 {β; 10, 0, 0, 1, 1, 0, 0, 1, 1} Echioceras raricostatum 191,2
60 189,6875 {β; 10, 0, 0, 1, 1, 1, 1, 1} Uptonia jamesoni 189,6
67 188,484375 {β; 10, 0, 1, 0, 0, 0, 0, 1, 1} Tragophylloceras ibex 188,5 Плінсбах
71 187,796875 {β; 10, 0, 1, 0, 0, 0, 1, 1, 1} Prodactylioceras dovolli 187,7 (Pliensbachian)
75 187,109375 {β; 10, 0, 1, 0, 0, 1, 0, 1, 1} Amalitheus margaritatus 187,0
20 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
Òàáëèöÿ 10. Ïîñë³äîâí³ñòü á³îçîí ï³çíüî¿ ³ ñåðåäíüî¿ þðè (òîàðñüêèé, ààëåíñüêèé ³ áàéîñüêèé ÿðóñè) ³ ñèíòàêñèñ ìîìåíò³â
“óäàðó á³îã³ëüéîòèíè”
Òàáëèöÿ 11. Ñèíòàêñèñ òðüîõ ïîñë³äîâíèõ ìåæ öèêëó β-÷àñòêè
Òàáëèöÿ 12. Àáñîëþòíèé â³ê ìåæ á³îçîí [42]
Òàáëèöÿ 13. Êàëåíäàðí³ ìåæ³ öèêëó β-÷àñòêà (171825 ðîê³â) ³ ìåæ³ ïîñë³äîâíîñò³ á³îçîí òóðîíñüêîãî â³êó êðåéäÿíîãî
ïåð³îäó
№ Синтаксис Біозона Підошва
біозони,
Ма
Ярус
125 178,515625 {β; 10, 0, 1, 1, 1, 1, 1, 0, 1} Phlyseogrammoceras
dispansum
178,5 Тоар
(Toarsian)
130 177,65625 {β; 10, 1, 0, 0, 0, 0, 0, 1} Dumortieria pseudoradiosa 177,6
136 176,625 {β; 10, 1, 0, 0, 0, 1} Pleydеllia aalensis 176,6
142 175,59375 {β; 10, 1, 0, 0, 0, 1, 1, 1} Leioceras opalinum 175,6 Аален
(Aalenian)
147 174,734375 {β; 10, 1, 0, 0, 1, 0, 0, 1, 1} Ludwigia murchisonae 174,7
155 173,359375 {β; 10, 1, 0, 0, 1, 1, 0, 1, 1} Brazilia bradfordensis 173,4
160 172,5 {β; 10, 1, 0, 1} Graphoceras concavum 172,5
165 171,640625 {β; 10, 1, 0, 1, 0, 0, 1, 0, 1} Hyperlioceras discites 171,6 Байос
(Bajocian)
Синтаксис Округлений вік, Ma
166,140625{β;10, 1, 1, 0, 0, 0, 1, 0, 1} 166,1
166,312500{β;10, 1, 1, 0, 0, 0, 1} 166,3
166,484375{β;10, 1, 1, 0, 0, 0, 0, 1, 1} 166,5
Абсолютний вік,
Ма
Регіон
Бореальний Тетіс
165,1 Proceritas hodsoni Cadomites bremeri
165,3 Morrisiceras morrisi
165,5 Tulites subcontractus
№
п/п
Синтаксис Округлена
дата, Ma
Біозона Вік меж біозони,
Ma
1 89,140623 {β,12,1,0,0,1,0,1} 89,14 Forresteria peruana 89,07
2 89,3125 {β,12,1,0,0,1} 83,31 Cremnoceramus rotundatus 89,27
3 89,494375 {β,12,1,0,0,0,1,1} 89,49 Prionociclus germary 89,40
4 89,666250 {β,12,1,0,0,0,1} 89,67 Scaphites nigricolaensis 89,63
5 89,838125{β,12,1,0,0,0,0,1} 89,84 Scaphites witfieldi 89,79
6 90,000000 {β,12,1} 90,00 Scaphites ferronensis 89,96
7 90,171875 {β,12,0,1,1,1,1,1} 90,17 Scaphites warreni 90,17
21ISSN 1684-2189 ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ, 2009, ¹ 1
“ä³àìàíòîâèõ ãâ³çäî÷ê³â”, ÿê³ çàñâ³ä÷óþòü, ùî âå-
ðèô³êàö³ÿ ãåîõðîíîëîã³÷íîãî êàëåíäàðÿ, ðîçïî÷à-
òà íàìè ç ð³âíÿ òð³îíó (528 myr), ö³ëêîì ìîæå
áóòè äîâåäåíà äî âêðàé äåòàëüíîãî ð³âíÿ β-÷àñòêè
(171825 ðîê³â).
“Óäàðè ïî á³îñôåð³” îäíî÷àñíî º óäàðàìè ïî
ïëàíåò³ â ö³ëîìó ³, îòæå, ìàþòü, ñâî¿ òåêòîí³÷í³
ïðîÿâè, òàê³ ÿê ôîðìóâàííÿ ïðîäóêòèâíèõ ãîðè-
çîíò³â ³ ï³äãîðèçîíò³â, ïðî ùî çàçíà÷àëîñÿ â ïî-
ïåðåäí³õ ñòàòòÿõ ö³º¿ ñåð³¿.
1. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2002. – Ñò. I, ¹ 1. – Ñ. 7–
19; Ñò. II, ¹ 2. – Ñ. 5–19; Ñò. III, ¹ 3. – Ñ. 5–14;
Ñò. IV, ¹ 4. – Ñ. 5–19.
2. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2003. – Ñò. V, ¹ 1. –
Ñ. 5–14; Ñò. VI, ¹ 2. – Ñ. 5–17; Ñò. VII, ¹ 3. –
Ñ. 5–23; Ñò. VIII, ¹ 4. – Ñ. 7–24.
3. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2004. – Ñò. IX, ¹ 1. –
Ñ. 5–20; Ñò. X, ¹ 2. ? Ñ. 5–14; Ñò. XI, ¹ 3. – Ñ. 11–
21; Ñò. XII, ¹ 4. – Ñ. 5–22.
4. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2005. – Ñò. XIII, ¹ 1. –
Ñ. 5–26; Ñò. XIV, ¹ 2. – Ñ. 5–30; Ñò. XV, ¹ 3. –
Ñ. 5–18; Ñò. XVI, ¹ 4. – Ñ. 5–19.
5. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2006. – Ñò. XVII, ¹ 1. –
Ñ. 5–13; Ñò. XVIII, ¹ 2. – Ñ. 5–19; Ñò. XIX, ¹ 3. –
Ñ. 5–18; Ñò. XX, ¹ 4. – Ñ. 5–9.
6. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2007. – Ñò. XXI, ¹ 1. –
Ñ. 5–13; ¹ 2, Ñò. XXII. – Ñ. 13–21; ¹ 3, Ñò. XXIII. –
Ñ. 5–18; ¹ 4, Ñò. XXIV. – Ñ. 5–18.
7. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Ãåî³íôîðìàòèêà: ³ñòîð³ÿ
ñòàíîâëåííÿ, ïðåäìåò, ìåòîä, çàäà÷³ (ñó÷àñíà òî÷êà
çîðó) // Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2008. – Ñò. XXV, ¹ 1. –
Ñ. 5–17; Ñò. XXVI, ¹ 2. – C. 5–20; Ñò. XXVII,
¹ 3. – C. 5–20, Ñò. XXVIII, ¹ 4. – C. 5–20.
8. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Ïðîáëåìû ãåîèíôîð-
ìàòèêè. – Êèåâ: ÖÌÌ ÍÀÍ Óêðàèíû, 2002. – ×. 1. –
78 ñ.; 2003. – ×. 2. – 134 ñ.; 2004. – ×. 3. – 90 ñ.;
2005. – ×. 4. – 122 ñ.; 2006. – ×. 5. – 180 ñ.; 2007. –
×. 6. – 120 ñ.; 2008. – ×. 7. – 152 ñ.
9. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Ãåîèíôîðìàòèêà è ãåî-
õàðàêòåðîëîãèÿ // Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³ àñïåêòè
ãåî³íôîðìàòèêè. Ò. 1. – Ê., 2004. – Ñ. 13–19.
10. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Ãåîèíôîðìàòèêà è
èñòîðèÿ ãåîëîãè÷åñêèõ çíàíèé // Òàì ñàìî. –
Ñ. 4–12.
11. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Îäèííàäöàòèòûñÿ÷åëåò-
íèé ãåëèîãåîëîãè÷åñêèé öèêë è “Âåëèêèé ãîä” Ëèíà–
Ãåðàêëèòà // Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³ àñïåêòè ãåî-
³íôîðìàòèêè. – Ê., 2005. – Ñ. 410–418.
12. Êóëèíêîâè÷ À.Å. 250 ëåò ñî äíÿ ðîæäåíèÿ ïèîíåðà óê-
ðàèíñêîé ãåîëîãè÷åñêîé ìûñëè Ôåäîðà Ìîèñååíêî //
Òàì ñàìî. – Ñ. 419–420.
13. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Íî-
âûé âçãëÿä íà ïðîáëåìó “Ðàçóì è Âñåëåííàÿ”. Öèê-
ëè÷åñêîå ðàçâèòèå Ìåòàãàëàêòèêè è “ãåíåðàëüíûé
ïëàí” èñòîðèè Çåìëè // Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³ àñ-
ïåêòè ãåî³íôîðìàòèêè. – Ê., 2006. – Ñ. 4–22.
14. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Ê ðàç-
ðàáîòêå îáùåé òåîðèè Çåìëè // Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³
àñïåêòè ãåî³íôîðìàòèêè. – Ê., 2007. – Ñ. 4–14.
15. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Äî-
êåìáðèéñêàÿ ãàëàêòî-ãåîëîãè÷åñêàÿ èñòîðèîãðàôèÿ
Óêðàèíñêîãî ùèòà // Òåîðåòè÷í³ òà ïðèêëàäí³ àñïåêòè
ãåî³íôîðìàòèêè. – Ê., 2008. – Ñ. 5–17.
16. Êàðîãîäèí Þ.À., Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. “Áî-
ëåâûå òî÷êè” ñòðàòèãðàôèè è ãåîõðîíîëîãèè íåôòåãà-
çîâûõ áàññåéíîâ. – Êèåâ: ÖÌÌ ÍÀÍ Óêðàèíû, 2005.
– 228 ñ.
17. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Íåôòåãàçîâàÿ ãåîëîãèÿ, ãåîôèçèêà
âîîáùå è ÿäåðíàÿ ãåîôèçèêà: êðèçèñ èëè çàòèøüå ïå-
ðåä íîâûì ìîãó÷èì ðûâêîì // Çá. íàóê. ïðàöü Óêð.
äåðæ. ãåîëîãîðîçâ. ³í-òó. – 2003. – ¹ 1. – Ñ. 5–22.
18. Ñîêîëîâ Þ.Í., Àôàíàñüåâ Ñ.Ë., Êóëèíêîâè÷ À.Å., Õà-
èí Â.Å. è äð. Öèêëû êàê îñíîâà ìèðîçäàíèÿ. – Ñòàâðî-
ïîëü: ÑÊÃÒÓ, 2001. – 554 ñ.
19. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Ôóíäàìåíòàëüíûé çàêîí ãåîëîãèè –
çàêîí ìíîãîóðîâíåâîé ñèñòåìíîé öèêëè÷íîñòè ãåî-
ëîãè÷åñêîé èñòîðèè //  êí. [18]. – Ñ. 413–432,
550–554.
20. Ñóáåòòî À.È., Êóëèíêîâè÷ À.Å. è äð. Âåðíàäñêèàíñêàÿ
ðåâîëþöèÿ â ñèñòåìå íàó÷íîãî ìèðîâîççðåíèÿ – ïî-
èñê íîîñôåðíîé ìîäåëè áóäóùåãî ÷åëîâå÷åñòâà â XXI
âåêå (êîëëåêòèâíàÿ ìîíîãðàôèÿ). – ÑÏá: Àñòåðèîí,
2003. – 592 ñ.
21. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Ñèñòåìîãåíåòèêà è ôóíäàìåíòàëüíàÿ
ðåâîëþöèÿ â ôèëîñîôèè. Âîïðîñû ñèñòåìîãåíåòèêè.
Òåîðåòèêî-ìåòîäîëîãè÷åñêèé àëüìàíàõ. – Êîñòðîìà:
Èçä-âî Êîñòðîì. óí-òà èì. Í.À. Íåêðàñîâà, 2003. –
Ñ. 78–103.
22. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Â.È. Âåðíàäñêèé è ñîâðåìåííûå àê-
òóàëüíûå áèîãåîõèìè÷åñêèå ïðîáëåìû áèîñôåðîëîãèè
è íîîñôåðîëîãèè // Òàì æå. – Ñ. 245–270.
23. Kulinkovich Arnold, Yakymchuk N. Natural
geochronological classification and geodynamic methods of
determination of the absolute age of sediments: 32nd Int.
Geol. Congr. Presentation 111–22.
24. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Ôóíäàìåíòàëüíûé ïðîðûâ â èñòîðè-
÷åñêîé ãåîëîãèè – ñîçäàíèå ãåîõðîíîëîãè÷åñêîãî êà-
ëåíäàðÿ äîêåìáðèéñêîé èñòîðèè Çåìëè // Öèêëû ïðè-
ðîäû è îáùåñòâà. Ìàòåðèàëû XIII Ìåæäóíàð. êîíô.,
Ñòàâðîïîëü, 26 – 29 îêò. 2005 ã. – Ñòàâðîïîëü. –
Ñ. 31–40.
25. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. 32-é ̳æíàðîäíèé ãåî-
ëîã³÷íèé êîíãðåñ. Ãåî³íôîðìàòèêà. – 2004. – ¹ 4. –
C. 91 – 95.
26. Êóë³íêîâè÷ À.ª., ßêèì÷óê Ì.À. Âàãîìèé êðîê ó ñòàíîâ-
ëåíí³ óêðà¿íñüêî¿ ãåîëîã³÷íî¿ ³íôîðìàòèêè // Ãåî-
³íôîðìàòèêà. – 2005. – ¹ 4. – C. 76 – 83
27. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Êîñ-
ìè÷åñêèå èñòî÷íèêè ýíåðãèè òåêòîîðîãåíèè // Åíåð-
ãåòèêà Çåìë³, ³¿ ãåîëîãî-åêîëîã³÷í³ ïðîÿâè òà íàóêîâî-
ïðàêòè÷íå âèêîðèñòàííÿ. – Ê.: Âèä-âî Êè¿â. íàö.
óí-òó, 2006. – Ñ. 219–225.
22 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2009, ¹ 1
28. V Ìåæäóíàðîäíûå Ñîðîêèíñêèå ÷òåíèÿ “Ñîöèàëüíûå
òðàíñôîðìàöèè ñîöèîêóëüòóðíîé äèíàìèêè XX–XXI
âåêîâ: Ðåâåðñèâíî-öèêëè÷åñêàÿ ïàðàäèãìà”. Ìàòåðèà-
ëû ìåæäóíàð. íàó÷. êîíô. – Êèåâ: ÍÀÓ, 2007. – 223 ñ.
29. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Áèîêîíñòèòóöèîííàÿ ñîöèîëîãèÿ ïî-
çíàíèÿ. Ñîâðåìåííàÿ áîðüáà äâóõ ýêñïîíåíò. – Â êí.:
[28]. – Ñ. 75–89.
30. Êóëèíêîâè÷ À.Å. “Áîëåâûå òî÷êè” íà îñè èñòîðè÷åñêî-
ãî âðåìåíè // Òàì æå. – Ñ. 154–161.
31. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Âåëèìèð Õëåáíèêîâ êàê îñíîâîïî-
ëîæíèê íîâîé, “íå-Ãåãåëåâîé” ôèëîñîôèè // “Äîñêè
ñóäüáû” Âåëèìèðà Õëåáíèêîâà: Òåêñò è êîíòåêñòû. –
Ì.: Òðè êâàäðàòà, 2008. – Ñ. 191–217.
32. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Äå-
òàëüíûé êàëåíäàðü äîêåìáðèÿ è ãåîëîãè÷åñêàÿ èñòî-
ðèÿ Óêðàèíñêîãî êðèñòàëëè÷åñêîãî ùèòà // Åâîëþö³ÿ
äîêåìáð³éñüêèõ ãðàí³òî¿ä³â ³ ïîâ’ÿçàíèõ ç íèìè êî-
ðèñíèõ êîïàëèí ó çâ’ÿçêó ç åíåðãåòèêîþ Çåìë³ ³ åòà-
ïàìè ³¿ òåêòîíî-ìàãìàòè÷íî¿ àêòèâ³çàö³¿. – Ê.:
ÓêðÄÃв, 2008. – Ñ. 137–142.
33. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Ôèëîñîôñêèé ôóíäà-
ìåíò ñîâðåìåííîé ãåîëîãèè è åñòåñòâåííàÿ îáùåïëà-
íåòàðíàÿ ãåîõðîíîëîãè÷åñêàÿ øêàëà. – Êèåâ: Êàðáîí
Ëòä, 2004. – 33 ñ. – Ïðåïð.
34. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À., Òàòàðèíîâà Å.À. Îò
ãåîõðîíîëîãè÷åñêîé øêàëû äîêåìáðèÿ ê åãî ãåîõðîíî-
ëîãè÷åñêîìó êàëåíäàðþ. – Êèåâ: Êàðáîí Ëòä, 2004. –
26 ñ. – Ïðåïð.
35. Êóëèíêîâè÷ À.Å., ßêèì÷óê Í.À. Ãåîõðîíîëîãè÷åñêèé
êàëåíäàðü êàê àëüòåðíàòèâà ãåîõðîíîëîãè÷åñêèì øêà-
ëàì. – Êèåâ, 2008. – 36 ñ. – Ïðåïð.
36. Kulinkovich A.Ye., Yakymchuk M.A. Geochronological
calendar as an alternative to the “geologic time scales”. –
Kyiv, 2008. – 31 p. – Prepr.
37. Àíòîëîãèÿ ìóäðîñòè. – Ì.: Âå÷å, 2007. – 848 ñ.
38. Ôðîëîâ Â.Ò. Íàóêà ãåîëîãèÿ: ôèëîñîôñêèé àíàëèç. –
Ì.: Èçä-âî ÌÃÓ, 2004. – 128 ñ.
39. Ðîìàíîâñêèé Ñ.È. “Ïðèòàùåííàÿ” íàóêà. – ÑÏá,
2004. – 348 ñ.
40. Ñòåïàíþê Ë.Ì., Áîáðîâ Î.Á., Äîâáóø Ò.I òà ³í.
Ãåîõðîíîëîãi÷íå êàðòóâàííÿ. Ñò. 3. Ðåçóëüòàòû U–Pb
içîòîïíîãî äàòóâàííÿ ïîðiä äðóãî¿ òà òðåòüî¿ âiêîâèõ ãðóï //
Ìiíåðàëüíi ðåñóðñè Óêðà¿íè. – 2008. – ¹ 1. – Ñ. 15–17.
41. Ðîçåí Î.Ì. Ðàííèé äîêåìáðèé Âîñòî÷íî-Ñèáèðñêîé
ïëàòôîðìû // ̳íåðàë. æóðí. – 2004. – ¹ 3. –
Ñ. 75–87.
42. Gradstein F., Ogg J., Smith A et al. A Geologic Time Scale
2004. – Cambridge: Cambr. Univ. Press, 2004. – 589 p.
43. Ogg J.G., Ogg G., Gradstein F.M. The concise Geologic Time
Scale. – New York: Cambridge Univ. Press, 2008. – 177 p.
44. Ïðîíèí À.À. Ãåðöèíñêèé öèêë òåêòîíè÷åñêîé èñòîðèè
Çåìëè. – Ë.: Íàóêà. – 1969. – 196 ñ.
45. Ïðîíèí À.À. Àëüïèéñêèé öèêë òåêòîíè÷åñêîé èñòîðèè
Çåìëè. Ìåçîçîé. – Ë.: Íàóêà. – 1973. – 224 ñ.
46. Ïðîíèí À.À. Àëüïèéñêèé öèêë òåêòîíè÷åñêîé èñòîðèè
Çåìëè. Êàéíîçîé. – Ë.: Íàóêà. – 1973. – 318 ñ.
47. Ïðîíèí À.À. Êàëåäîíñêèé öèêë òåêòîíè÷åñêîé èñòî-
ðèè Çåìëè. Êàéíîçîé. – Ë.: Íàóêà. – 1969. – 232 ñ.
48. Êóëèíêîâè÷ À.Å. Î òåîðåòè÷åñêîì êàíîíå ýïîõ òåêòî-
ãåíåçà ôàíåðîçîÿ è ïîçäíåãî äîêåìáðèÿ // Ãåîôèç.
æóðí. – 1982. – ¹ 5. – Ñ. 39–40.
49. Õàèí Â.Å. Îñöèëëÿöèîííûé ðèòì çåìíîé êîðû // Áþë.
Ìîñê. îá–âà èñïûòàò. ïðèðîäû. – 1939. – 17(1). –
Ñ. 56–81.
50. Harland W.B., Armstrong R.L., Cox A.V. et al. A Geologic
Time Scale. – Cambridge: Cambr. Univ. Press, 1989.
51. Äàâèòàøâèëè Ë.Ø. Ïðè÷èíû âûìèðàíèÿ îðãàíèç-
ìîâ. – Ì.: Íàóêà, 1969. – 440 ñ.
Íàä³éøëà â ðåäàêö³þ 19.01.2009 ð.
À.ª. Êóë³íêîâè÷, Ì.À. ßêèì÷óê
ÃÅβÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ: ²ÑÒÎÐ²ß ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß, ÏÐÅÄÌÅÒ, ÌÅÒÎÄ, ÇÀÄÀײ
(ÑÓ×ÀÑÍÀ ÒÎ×ÊÀ ÇÎÐÓ). ÑÒÀÒÒß XXIÕ
Ïîäàíà ñòàòòÿ º äâàäöÿòü äåâ’ÿòîþ â ñå𳿠ïóáë³êàö³é, ïðèñâÿ÷åíèõ ôóíäàìåíòàëüíèì ïðîáëåìàì ãåî³íôîðìàòè-
êè – ïðåäìåòó íàóêîâèõ äîñë³äæåíü, ãîëîâíèì ö³ëÿì íîâî¿ íàóêè, ìåòîäàì âèð³øåííÿ ¿¿ ñïåöèô³÷íèõ çàâäàíü
òîùî. Äîñë³äæåíî äóæå âàæëèâó òà àêòóàëüíó ïðîáëåìó, ïðîáëåìó ïåðåòâîðåííÿ íåñòàá³ëüíèõ ãåîõðîíîëîã³÷-
íèõ øêàë ó ãåîõðîíîëîã³÷íèé êàëåíäàð, ÿêèé ñòâîðþºìî “ðàç ³ íàçàâæäè”.
À.Å. Êóëèíêîâè÷, Í.À. ßêèì÷óê
ÃÅÎÈÍÔÎÐÌÀÒÈÊÀ: ÈÑÒÎÐÈß ÑÒÀÍÎÂËÅÍÈß, ÏÐÅÄÌÅÒ, ÌÅÒÎÄ, ÇÀÄÀ×È
(ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÀß ÒÎ×ÊÀ ÇÐÅÍÈß). ÑÒÀÒÜß XXIÕ
Íàñòîÿùàÿ ñòàòüÿ ÿâëÿåòñÿ äâàäöàòü äåâÿòîé â ñåðèè ïóáëèêàöèé, ïîñâÿùåííûõ ôóíäàìåíòàëüíûì ïðîáëåìàì
ãåîèíôîðìàòèêè – ïðåäìåòó íàó÷íûõ èññëåäîâàíèé, ãëàâíûì öåëÿì íîâîé íàóêè, ìåòîäàì ðåøåíèÿ åå ñïåöè-
ôè÷åñêèõ çàäà÷ è ò. ä. Èññëåäóåòñÿ î÷åíü âàæíàÿ è àêòóàëüíàÿ ïðîáëåìà, ïðîáëåìà ïðåîáðàçîâàíèÿ íåñòàáèëü-
íûõ ãåîõðîíîëîãè÷åñêèõ øêàë â ãåîõðîíîëîãè÷åñêèé êàëåíäàðü, êîòîðûé ñîçäàåòñÿ “ðàç è íàâñåãäà”.
|