Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України
З метою удосконалювання підходів до формування неоіндустріальної економіки України розглянуто досвід реалізації інноваційної політики Німеччини. У результаті дослідження визначено стан машинобудівної галузі Німеччини як матеріально-технічної основи неоіндустріальної економіки, основні інструменти ре...
Saved in:
| Published in: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95381 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України / Н.Ф. Васильєва // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 95-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859768544455032832 |
|---|---|
| author | Васильєва, Н.Ф. |
| author_facet | Васильєва, Н.Ф. |
| citation_txt | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України / Н.Ф. Васильєва // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 95-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| description | З метою удосконалювання підходів до формування неоіндустріальної економіки України розглянуто досвід реалізації інноваційної політики Німеччини. У результаті дослідження визначено стан машинобудівної галузі Німеччини як матеріально-технічної основи неоіндустріальної економіки, основні інструменти реалізації інноваційної політики і ключові завдання зростання інноваційної активності промислових підприємств України.
С целью совершенствования подходов к формированию неоиндустриальной экономики Украины рассмотрен опыт инновационной политики Германии. В результате исследования определено состояние машиностроительной отрасли Германии как материально-технической основы неоиндустриальной экономики, основные инструменты реализации инновационной политики и ключевые задачи роста инновационной активности промышленных предприятий Украины.
In order to improve the approaches to the formation of neo-industrial economy of Ukraine will consider the experience of innovation policy in Germany. The study defines the status of the engineering industry in Germany as the material and technical basis of neo-industrial economy. The level of development of mechanical engineering, Germany is one of the leading countries of the world. German engineering inherent ties companies along the entire value chain. This feature is based not only on the long-term and reliable cooperation, but also on the exchange of technology and quality standards. In recent years, Germany is increasingly focusing on Standort policy, which successfully implemented some elements of industrial, innovation and technology policy with respect to a particular region. Studied public instruments to support innovative companies in the German economy, which can be divided into: direct, indirect and special. Integrated use of various tools is the main content of modern neo-industrial development policy of the German economy. System to use them for the economic regulation of activity of that economy, and hires labor can create favorable "local" framework conditions, which contribute to their competitiveness. According to the survey identified key challenges of growth of innovative activity of industrial enterprises of Ukraine to implement the neo-industrial economic development.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:13:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Литература
1. Редьква О. Управління персоналом машинобудівних
підприємств України в умовах кризи [Електронний ресурс] /
О. Редьква, О. Галущак // Соціально-економічні проблеми і
держава. – 2011. – Вип. 2 (5). – Режим доступу:
http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/ 11rozvuk.pdf.
2. Савчук Л.М. Організаційна поведінка / Л.М. Савчук,
Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.
3. Спивак В.А. Организационное поведение и управле-
ние персоналом / В.А. Спивак. – СПб.: Питер, 2000. – 416 с.
4. Минаев В.А. Как управлять массовым сознанием: со-
временные модели: моногр. / В.А. Минаев, А.С. Овчинский,
С.В. Скрыль, С.Н. Тростянский. – М., 2012. – 213 с.
5. Мансур О. Логика коллективных действий. Общест-
венные блага и теория групп / О. Мансур; пер. с англ. – М.:
ФЭИ, 1995. – 174 с.
6. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по
психологии масс / С. Московичи; пер. с фр. – М.: Центр пси-
хологии и психотерапии, 1998. – 480 с.
7. Rolfe M. Social Networks and Threshold Models of Col-
lective Behavior: Preprint / M. Rolfe. – Chicago: University of
Chicago, 2004. – 215 p.
Представлена в редакцию 16.12.2014 г.
Н.Ф. Васильєва, к.е.н.
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА НІМЕЧЧИНИ
В КОНТЕКСТІ ЇЇ НЕОІНДУСТРІАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ
У березні 2010 р. було узгоджено [1, c. 1-7, 10-11], а у
червні схвалено [2, c. 1-4, 11-12] нову європейську стратегію
економічного розвитку на 10 років «Європа 2020: стратегія
Н.Ф. Васильєва, 2014
95
розумного, сталого і всеохоплюючого зростання», що стала
програмою подальшого розвитку неоіндустріальної економіки
країн Європейського Союзу (ЄС).
Стратегія «Європа 2020» встановлює три основних чин-
ники зміцнення економіки ЄС: розумне зростання – економіка
заснована на знаннях; стійке зростання – створення економі-
ки на основі доцільного використання ресурсів, поліпшення
стану екології та конкуренції, тобто просування ідеї більш до-
цільного використання природних ресурсів, поліпшення стану
екологічного середовища і конкурентоспроможності в еконо-
міці; всеохоплююче зростання – економіка високого рівня
зайнятості населення, яка прагне до економічного, соціального
і територіального об’єднання.
Для досягнення поставлених цілей Стратегії «Європа
2020» як пріоритетні висунуто сім напрямів, серед яких перше
місце посідає «Інноваційний Союз», який передбачає
об’єднання зусиль для створення і впровадження інновацій,
що дозволить використовувати інноваційні ідеї у виробництві
товарів та послуг.
Розроблена нова програма об’єднала Рамкову програму
науково-технологічного розвитку ЄС – 7РП, рамкову програму
розвитку конкурентного середовища та інновацій і Європейсь-
кий інститут інновацій і технологій. Метою об’єднання всіх
трьох джерел фінансування стало створення єдиного механіз-
му підтримки всіх стадій інноваційного ланцюга, щоб макси-
мально підтримати вихід продукту на ринок, а також значно
спростити і зробити більш ефективною процедуру доступу до
фінансів.
Ця програма отримала назву «Horizon 2020» [3], її
бюджет на період 2014-2020 рр. перевищить 80 млрд євро. При
цьому інтегральний бюджет на дослідження й інновації
(включаючи всі джерела) буде збільшено на 46% у співвідно-
шенні з попереднім (2007-2013 рр.). Рамкова програма розвит-
ку конкурентоспроможності та інновацій разом з Європейсь-
кою мережею підтримки підприємництва перетворена на Про-
граму «Конкурентоспроможність підприємств» (COSME) з
96
бюджетом на 2014-2020 рр. у 2,5 млрд євро, яка буде повністю
орієнтована на механізми поліпшення фінансової та інших
форм підтримки підприємств.
У цілому пріоритет у програмі «Horizon 2020» віддано
високоефективним технологіям – еко-, нано-, біо-, та інфотех-
нологіям, зосередженим на вирішенні соціальних і глобальних
проблем («зелена економіка», енергетика, транспорт, зміни у
кліматі та старіння населення). Створений Європейський дос-
лідницький простір дозволить подолати несприятливі умови,
які заважають приватному сектору здійснювати інвестиції у
дослідження, розробки й інновації, запобігти фрагментації
докладених зусиль, ліквідувати небажане дублювання витрат і
робіт у науково-технічній сфері різними регіонами.
Завдяки об’єднанню кадрового потенціалу, дослідниць-
ких програм й інфраструктури, спільному використанню знань
і міжнародній науково-технічній кооперації дістав подальшого
розвитку обмін інформацією, знаннями і технологіями, науко-
вими досягненнями вченими, поступово долаються перешкоди
у співпраці між:
країнами – за допомогою створення багатонаціональних
консорціумів із залученням дослідників з усіх країн світу;
різними типами організацій – університетами, наукови-
ми центрами, комерційними і приватними підприємствами, у
тому числі малими і середніми, великими компаніями;
різними дослідницькими дисциплінами;
національними фінансовими фондами.
Реалізація програми «Horizon 2020» сприятиме виконан-
ню Стратегії «Європа 2020», тобто прискоренню розвитку нео-
індустріальної економіки країн ЄС. Формування неоіндустріа-
льного розвитку країн ЄС пов’язане з успішним розвитком
промисловості, зокрема машинобудівної галузі.
Найбільшими світовими центрами машинобудування за-
раз є Євросоюз, Китай, США і Японія. ЄС залишається поки
найбільшим світовим центром машинобудування за загальним
валовим випуском продукції. Серед країн ЄС на найбільшу
увагу заслуговує дослідження стану машинобудівної галузі
97
Німеччини, досвіду здійснення в цій країні інноваційних пере-
творень, що може бути актуальним для України.
Дослідженню проблем побудови неоіндустріальної еко-
номіки в Україні й інших країнах світу відведено важливу
роль у працях К. Баранової, О. Білоруса, Є. Бєлашова, В. Бєло-
ва, В. Вишневського, Б. Данилишина, А. Задоя, Л. Збаразської,
В. Кондратьєва, В. Ляшенка, О. Собкевича, С. Тульчинської,
Л. Федулової, Н. Шелюбської та ін. Проте подальшого дослі-
дження заслуговують проблеми, що виникають у машинобуді-
вній галузі країн ЄС стосовно підвищення інноваційної актив-
ності підприємств.
Мета статті – дослідити стан машинобудівної галузі Ні-
меччини та інструменти, які використовуються для підтримки
інноваційних підприємств у німецькій економіці, визначити
можливість їх застосування для прискорення формування нео-
індустріальної економіки України.
За останні 10 років до світових лідерів машинобудівної
галузі ввійшов Китай, а за виробленою умовно-чистою проду-
кцією навіть посів перше місце у світі. У цей же період серед-
ньорічні темпи приросту випуску машинобудівної продукції в
ЄС склали лише 1,1%, а в США і Японії навіть спостерігалося
падіння (на 1,1 і 3,1% відповідно). Якщо зайнятість у галузі в
2000-2012 рр. у розвинених країнах скорочувалася (у США –
на 2,6% на рік, у Японії – на 3,3 у ЄС – на 1,5% на рік), то в
Китаї вона зростала щорічно на 5,8% і досягла 6 млн чол. [4], у
два рази перевищивши показник зайнятості у країнах Євросо-
юзу. На це вплинув загальний процес перенесення машинобу-
дівних потужностей із Заходу на Схід. Питомі трудові витрати
в Китаї в два рази нижче, ніж у Японії, у три рази нижче, ніж у
США, і майже в п'ять разів нижче, ніж у ЄС.
Конкурентні позиції європейських країн у сфері маши-
нобудування ослаблені ще і порівняно більш низьким показ-
ником продуктивності праці, що складає 54 тис. дол. (у США –
91 тис. дол., у Японії – 97 тис. дол.). Це можна пояснити різ-
норідним характером економік країн, що входять до ЄС. Од-
нак навіть у провідній країні Західної Європи – Німеччині
98
продуктивність праці в машинобудуванні складає тільки 70
тис. дол. [4].
Розглянемо стан розвитку машинобудування серед країн
ЄС на прикладі Німеччини. Німеччина є найбільшою держа-
вою Західної Європи (табл. 1), за індексом глобальної конку-
рентоспроможності (2014-2015 рр.) посідає 5 місце серед 144
країн світу [5], за глобальним індексом інновацій (2014 р.) – 13
місце серед 143 країн світу [6] і за рівнем розвитку машинобу-
дування є однією з провідних країн світу (табл. 2).
Таблиця 1
Основні економічні показники Німеччини
за 2009-2013 рр. [7; 8]
Економічні показники 2009 2010 2011 2012 2013
Населення, млн чол. 82,3 82,3 81,5 81,3 81,0
ВВП (по ППС), млрд дол. 2810.7 2810.7 3085.0 3123.0 3227,0
ВВП на душу населення
(по ППС), дол. 34151,9 34151,9 37852,8 38413,3 39839,5
Темпи зростання ВВП, % -5,1 3,7 3,0 0,9 0,5
Розмір номінального ВВП,
млрд дол. 3307.2 3286.5 3629.0 3367.0 3593,0
Темпи зростання обсягу проми-
слового виробництва, % -15,0 9,0 8,0 0,0 -0,3
Рівень інфляції, % 0,2 1,1 2,3 2,0 1,6
Рівень безробіття, % 7,7 7,1 7,1 6,5 5,3
Обсяг експорту, млрд дол. 1145,0 1303,0 1547,0 1492,0 1493,0
Обсяг імпорту, млрд дол. 956,7 1099,0 1333,0 1276,0 1233,0
Державний борг, % до ВВП 74,1 83,4 80,6 81,7 79,9
Таблиця 2
Питома вага країн ЄС у розвитку машинобудування
у 2012 р., % [4]
Країна Виробництво Умовно-чиста продукція Зайнятість
Німеччина 38 41,5 34,1
Італія 19,1 15,6 15,1
Франція 7,9 7,9 8,6
Великобританія 6,3 7,1 6,6
Іспанія 3,9 3,9 4,1
Польща 1,9 2,3 4,8
Чехія 2,0 1,9 4,5
Словаччина 0,5 0,4 1,3
99
За рівнем розвитку машинобудування Німеччина прак-
тично у два рази випереджає Італію, хоча частка Німеччини в
європейському машинобудуванні за останні десятиліття змен-
шилася (з 42% у 1990-х роках до 38% у 2012 р.).
Машинобудування займає провідне становище в еконо-
міці країни: на нього припадає 13% усього виробництва обро-
бної промисловості (у середньому по країнах Євросоюзу –
9%). Німецьке машинобудування відоме широкою розмаїтістю
продукції. У той же час останні 15 років тут посилювалася
спеціалізація. На провідні 10 підгалузей машинобудування в
1995 р. припадало 48% продукції галузі, а в 2012 р. – вже 63%.
Питома вага верстатобудування зросла з 3 до 6%. Більш висо-
кими темпами розвивалася підшипникова промисловість, час-
тка якої зросла з 5,6 до 8%. Обидві підгалузі мають тісні спад-
ні зв'язки з інвестиційними галузями, насамперед з автомо-
більною промисловістю, що складає потужний загальноєвро-
пейський індустріальний кластер. Значення цих підгалузей
машинобудування в Німеччині істотно вище, ніж у середньому
по ЄС (де 4% належить верстатобудуванню і 6% – підшипни-
ковій промисловості).
Іншим важливим сектором залишається енергетичне
машинобудування. Його частка в загальній продукції галузі в
середині 2000-х років досягала в Німеччині 17%. Пізніше цей
показник знизився до 14%. Це пояснюється особливістю конт-
рактів на виробництво великих турбін для електростанцій, ви-
конання яких має тривалий часовий лаг. Німеччина з такими
великими виробниками, як «Siemens», займає помітний сег-
мент глобального ринку турбін.
Компаніям у країні надані дуже сприятливі умови для
досліджень і розробок, виробництва найважливіших технічних
компонентів. Створена в Німеччині інфраструктура, що вклю-
чає податкові пільги, визнана експертами Євросоюзу як «най-
краща практика». Проте машинобудівні компанії зіштовху-
ються з проблемами структурних зрушень і високої заробітної
плати. Традиційно в цій галузі робився акцент на виробництво
всередині країни в рамках однієї корпорації. У 1990-х роках
100
ситуація стала змінюватися. Багато компаній перетворилися на
глобальних гравців, що мають виробничі майданчики на най-
більш важливих зарубіжних ринках.
Тривалий процес консолідації галузі супроводжувався в
Німеччині активними злиттями і поглинаннями. Це призвело
до припинення діяльності ряду великих корпорацій. Так, кор-
порація «Mannesmann» була поглинена в 1999 р. британською
телекомунікаційною компанією «Vodafone». Дочірні компанії
корпорації, такі як «Mannesmann Rexroth» (виробник гідравлі-
чного устаткування) і «Demag Cranes», були продані. Через
якийсь час обидві ці компанії ввійшли до складу «Siemens». А
ще пізніше «Rexroth» була придбана компанією «Bosh», а
«Demag Cranes» у 2002 р. перейшла під контроль американсь-
кої машинобудівної компанії «Terex».
Німецькому машинобудуванню властиві тісні зв'язки
компаній уздовж усього ланцюжка доданої вартості. Така осо-
бливість базується не тільки на довгостроковій і надійній коо-
перації, але і на обміні технологіями, а також стандартами
якості. Це сприяє збереженню стабільного співробітництва
навіть в епоху тотальної глобалізації. Великі компанії демон-
струють більшу зацікавленість у підтримці своїх національних
постачальників.
З часу возз'єднання Німеччини країни Центральної та
Східної Європи стали частиною ланцюжків доданої вартості
німецьких машинобудівних компаній. Це дозволяє, з одного
боку, використовувати більш низькі трудові витрати для ефек-
тивного фінального складання устаткування в самій Німеччи-
ні, а з іншого – організовувати виробництво і фінальне скла-
дання на важливих регіональних ринках з метою швидшого
доступу туди німецького устаткування.
Останніми роками в Німеччині все більша увага приділя-
ється штандортній політиці, у рамках якої успішно реалізу-
ються окремі елементи промислової, інноваційної і технологі-
чної політики стосовно до конкретного регіону.
Хоча в окремих випадках німецька держава, як і раніше,
позначає так звані інноваційні галузі, але все більше дотриму-
101
ється загальної (а не специфічно галузевої) підтримки іннова-
ційних економічних суб'єктів, вплив яких на майбутні струк-
турні народногосподарські зміни сьогодні важко визначити.
Важливо, що загальним правилом здійснення інновацій-
них перетворень у Німеччині стала реалізація повсюдної сис-
теми моніторингу й оцінки ефективності проектів НДДКР за
державної підтримки, у тому числі за участю міжнародної
експертизи.
Заслуговує на увагу аналіз існуючих державних програм
й інструментарію щодо підтримки інноваційних підприємств у
німецькій економіці. Основні державні інструменти підтримки
інноваційної активності підприємств у Німеччині можна роз-
ділити на прямі, непрямі та спеціальні.
Прямі інструменти державної підтримки відіграють у
Німеччині особливо важливу роль, оскільки за відсутності
«розкрученого» ринку приватного венчурного капіталу за анг-
ло-американським зразком держава змушена брати на себе
значну частку фінансування нових підприємств. Варто відзна-
чити, що при виділенні державної допомоги інноваційні пока-
зники підприємства відіграють незначну роль. Як правило, фі-
нансову підтримку одержують підприємства, показники ко-
мерційної діяльності яких відповідають вимогам, необхідним
для одержання кредиту, у тому числі в частині наявного стар-
тового капіталу.
Традиційно підприємства, що здійснюють інвестиції в
НДДКР, мають право на одержання визначених податкових
пільг, серед яких слід відзначити прискорену амортизацію
устаткування, зменшення оподатковуваної бази щодо податку
на прибуток на величину здійснених інвестицій, можливість
перенесення невикористаних податкових пільг на майбутні
періоди та ін. Основна проблема полягає в тому, що загальний
рівень оподаткування в Німеччині залишається все ще досить
високим – навіть після проведення реформи підприємницьких
податків у 2008 р., що перешкоджає здійсненню інноваційної
діяльності підприємств різного розміру. Високі податки допо-
внюються і високими соціальними відрахуваннями.
102
На інноваційні підприємства малого і середнього бізнесу
поширюється ряд додаткових пільг. Вони, зокрема, мають мо-
жливість через Kf (банк, що спеціалізується на фінансуванні
малого і середнього бізнесу) одержувати пільговий «підприє-
мницький кредит» із фіксованими ставками по кредиту. Якщо
річний оборот підприємства не перевищує 50 млн євро (верхня
межа малого і середнього підприємства по річному обороту),
то за рахунок підприємницького кредиту можуть фінансувати-
ся до 3/4 здійснених інвестицій. Інші підприємства можуть фі-
нансувати через підприємницький кредит не більше 2/3 своїх
інвестицій. Максимальний розмір кредиту складає 5 млн євро,
однак для підприємців малого і середнього бізнесу він може
бути збільшений. Кредит видається терміном на 10 років; при-
чому в перші два роки здійснюються тільки процентні випла-
ти, погашення кредиту починається з третього року.
Непрямі інструменти покликані сприяти як генеруван-
ню інновацій, так і їх поширенню. Полягають вони у створенні
загальних сприятливих і передбачуваних умов для ведення
бізнесу. Для розвитку інноваційної активності, зокрема, особ-
ливе значення мають такі рамкові умови, як захист інтелектуа-
льної власності й розвинене патентне право; на думку експер-
тів ОЕСР, у цій сфері Німеччина досягла високого рівня захис-
ту. Певні проблеми мають місце у зв'язку з високим рівнем
регулювання ринків, у тому числі у сфері ціноутворення. У
цілому емпіричні дослідження свідчать про те, що скорочення
регулювання веде до активізації інноваційної активності.
Одночасно було виявлено закономірність, відповідно до
якої загальне зниження прибуткових і підприємницьких подат-
ків має більш позитивний вплив на генерування, впроваджен-
ня і поширення інновацій порівняно з наданням окремих тим-
часових податкових пільг і звільненням від податків для знову
створених підприємств. У цілому експерти ОЕСР дійшли ви-
сновку, що непрямі інструменти сприяння інноваціям (як у
сфері створення рамкових умов, так і у сфері податкової полі-
тики) є ефективнішими, ніж прямі пільги, розповсюджені в
Німеччині. Останні найчастіше не досягають поставленої мети
103
сприяння інноваціям, а лише тимчасово ведуть до зростання
доходів сторони, яка їх отримує. Пряма підтримка приводить
до використання державних коштів на фінансування визначе-
ної технології або продукту, і ціна помилки в цьому випадку
може бути дуже високою. Непряме сприяння – через зниження
регулювання і невисокі податки – веде до сукупної активізації
діяльності з НДДКР.
Спеціальні інструменти – цілеспрямована масштабна
підтримка окремої галузі або великих підприємств. Вони по-
винні, на одностайну думку фахівців, використовуватися у ви-
няткових випадках і бути обмежені часом. Як правило, йдеться
про політично мотивовані «об'єкти престижу» (зокрема, у ба-
гатьох державах періодично лунають заклики створити власну
«силіконову долину» тощо).
Комплексне використання найрізноманітніших інстру-
ментів є основним змістом сучасної політики з неоіндустрі-
ального розвитку економіки Німеччини і припускає системне
використання значно більш широкого, ніж раніше, комплексу
інструментів господарського регулювання, націлених на вирі-
шення безлічі завдань інноваційного розвитку, щодо створен-
ня для господарюючих суб'єктів і найманої робочої сили «ло-
кальних» рамкових умов, що сприяють підвищенню їх конку-
рентоспроможності.
Досвід Німеччини свідчить, що ключовими завданнями
зростання інноваційної активності промислових підприємств з
метою реалізації неоіндустріального розвитку економіки є:
посилення ролі держави в забезпеченні послідовності та
ефективності реалізації всіх стадій інноваційного процесу від
НДДКР до комерціалізації та виведення на ринок нової проду-
кції з високою доданою вартістю;
структурна перебудова промислового сектору завдяки
зростанню частки наукоємних та високотехнологічних вироб-
ництв;
розвиток кооперації між науково-дослідним та виробни-
чим секторами;
104
розвиток державно-приватного партнерства в інновацій-
ній сфері;
залучення висококваліфікованих кадрів через розширен-
ня зовнішніх зв’язків підприємств;
розвиток аутсорсингу та зростання інвестиційної при-
вабливості підприємств-членів мережевих структур;
усунення диспропорцій у соціально-економічному роз-
витку регіонів та розвиток міжрегіональних зв’язків через за-
безпечення державної підтримки створення та розвитку регіо-
нальних і міжрегіональних кластерів у галузях, які мають най-
вищий потенціал виробництва продукції, конкурентоспромо-
жної на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Державна політика підтримки розвитку інноваційної ак-
тивності промислових підприємств, якої дотримується Німеч-
чина, полягає у:
оновленні законодавчої та нормативно-правової спрямо-
ваної на підтримку та розвиток інноваційної складової діяль-
ності підприємств;
сприянні розвитку інноваційної інфраструктури, ство-
ренні або призначенні організацій, відповідальних за реаліза-
цію інноваційної політики держави;
використанні сучасних інформаційних технологій (Ін-
тернету, онлайн-послуг) як більш ефективних механізмів вза-
ємодії промислових підприємств, науково-дослідних, освітніх
організацій та органів державної влади.
Так, у Німеччині Федеральним міністерством економіки
і технологій у 2012 р. було створено агентство Kompetenznetze
Deutschland, яке об’єднує найбільш інноваційні технологічні
кластери з метою отримання синергетичного ефекту.
В Україні діють лише окремі елементи інноваційної ін-
фраструктури, що перешкоджає створенню ефективної націо-
нальної інноваційної системи України, яка б відповідала су-
часним ринковим вимогам та давала б можливість налагодити
завершений цикл інноваційної діяльності у промисловості –
від створення інновацій до впровадження їх у виробництво.
105
Досвід Німеччини показує, що інновації можливі тільки
за наявності загального сприятливого інституціонального сере-
довища в державі, помірного оподаткування, розвиненої сис-
теми кредитування, якісної системи освіти та ін. Ці чинники в
цілому більше впливають на інновації, ніж надання численних
дрібних і великих податкових, митних та інших пільг, а також
інших преференцій.
У Німеччині й інших країнах світу за наявності істотного
технологічного відставання здійснюється разом із підтримкою
національної інноваційної діяльності імпорт технології. При
цьому на перший план виходить питання про менеджмент ін-
новаційних процесів на рівні окремого економічного суб'єкта.
Українські менеджери, особливо в малому і середньому бізне-
сі, повинні мати необхідні знання, навички, компетенції у сфе-
рі організації ефективної взаємодії між усіма підрозділами пі-
дприємства, які беруть участь в інноваційному процесі, – це
НДДКР, виробництво, маркетинг, збут. Іншими словами, через
управління інноваціями вони повинні вміти поєднувати в єди-
ний процес ідеї, новітні розробки, створення (або придбання)
інноваційного продукту (технології, послуги) і його наступну
комерціалізацію, тобто успішний вихід на ринок.
Таким чином, використання досвіду здійснення іннова-
ційної політики Німеччиною дозволить прискорити форму-
вання неоіндустріальної економіки України.
Література
1. European Council25/26 March 2010. Cоnclusions. – Brus-
sels, 26 March, EUCO7/10 2010 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: <http://ee.europa.eu/europe2020/documents/>. C. 1-7,
10-11.
2. European Council 17 June 2010/ Conсlusions, - Brussels,
17 June 2010,EUCO13/10/ [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: <http://ee.europa.eu/europe2020/documents/>. C. 1-4,
11-12.
3. Новая рамочная программа Европейского Союза по
научно-техническому и инновационному развитию «Горизонт
106
2020» с 2014 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
<http://webcache.googleusercont,com/seart?btnl=1%27m+Feel…]
4. Кондратьев В. Глобальный рынок машиностроения
[Електронний ресурс] / В. Кондратьев. – Режим доступу:
http://www.perspectivy.info/ 2013/24/10?ID=235247.
5. Всемирный экономический форум: Рейтинг глобаль-
ной конкурентоспособности 2014-2015 [Електронний ресурс].–
Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014/09/03/6873.
6. Исследование INSEAD: Глобальный индекс иннова-
ций 2014 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных
технологий. URL: – Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/
2014/07/18/6841.
7. CIA World Factbook. Мировая экономика. Мировая
экономика и мировые рынки [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ereport.ru.
8. Экономика Германии [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www. e report. ru.
Надійшла до редакції 20.10.2014 р.
О.О. Каменська, к.е.н.
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА ЙОГО РОЛЬ
У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Період переходу до ринкового механізму господарюван-
ня характеризувався загальним погіршенням соціально-
економічної ситуації в Україні, обумовленої рядом проблем,
пов'язаних зі скороченням матеріального виробництва, зрос-
танням безробіття, значними розривами в рівні доходів насе-
лення.
Незважаючи на те що останніми роками економічна си-
туація в Україні стабілізується, наслідком тривалої кризи ста-
ло зменшення попиту на робочу силу з боку промислових
О.О. Каменська, 2014
107
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95381 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2220-7961 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:13:10Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Васильєва, Н.Ф. 2016-02-25T19:02:56Z 2016-02-25T19:02:56Z 2014 Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України / Н.Ф. Васильєва // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 95-107. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95381 З метою удосконалювання підходів до формування неоіндустріальної економіки України розглянуто досвід реалізації інноваційної політики Німеччини. У результаті дослідження визначено стан машинобудівної галузі Німеччини як матеріально-технічної основи неоіндустріальної економіки, основні інструменти реалізації інноваційної політики і ключові завдання зростання інноваційної активності промислових підприємств України. С целью совершенствования подходов к формированию неоиндустриальной экономики Украины рассмотрен опыт инновационной политики Германии. В результате исследования определено состояние машиностроительной отрасли Германии как материально-технической основы неоиндустриальной экономики, основные инструменты реализации инновационной политики и ключевые задачи роста инновационной активности промышленных предприятий Украины. In order to improve the approaches to the formation of neo-industrial economy of Ukraine will consider the experience of innovation policy in Germany. The study defines the status of the engineering industry in Germany as the material and technical basis of neo-industrial economy. The level of development of mechanical engineering, Germany is one of the leading countries of the world. German engineering inherent ties companies along the entire value chain. This feature is based not only on the long-term and reliable cooperation, but also on the exchange of technology and quality standards. In recent years, Germany is increasingly focusing on Standort policy, which successfully implemented some elements of industrial, innovation and technology policy with respect to a particular region. Studied public instruments to support innovative companies in the German economy, which can be divided into: direct, indirect and special. Integrated use of various tools is the main content of modern neo-industrial development policy of the German economy. System to use them for the economic regulation of activity of that economy, and hires labor can create favorable "local" framework conditions, which contribute to their competitiveness. According to the survey identified key challenges of growth of innovative activity of industrial enterprises of Ukraine to implement the neo-industrial economic development. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України Инновационная политика Германии в контексте ее неоиндустриального развития: опыт для Украины Innovation policy in Germany in the context of the formation of neo-industrial economy: experience for Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України Васильєва, Н.Ф. |
| title | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України |
| title_alt | Инновационная политика Германии в контексте ее неоиндустриального развития: опыт для Украины Innovation policy in Germany in the context of the formation of neo-industrial economy: experience for Ukraine |
| title_full | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України |
| title_fullStr | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України |
| title_full_unstemmed | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України |
| title_short | Інноваційна політика Німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для України |
| title_sort | інноваційна політика німеччини в контексті іі неоіндустріального розвитку: досвід для україни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95381 |
| work_keys_str_mv | AT vasilʹêvanf ínnovacíinapolítikanímeččinivkontekstíííneoíndustríalʹnogorozvitkudosvíddlâukraíni AT vasilʹêvanf innovacionnaâpolitikagermaniivkonteksteeeneoindustrialʹnogorazvitiâopytdlâukrainy AT vasilʹêvanf innovationpolicyingermanyinthecontextoftheformationofneoindustrialeconomyexperienceforukraine |