Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій

Обґрунтовано доцільність створення на базі ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» інституції інновацій, метою якої буде формування інституційного середовища, яке зв’яже всіх учасників інноваційного процесу при створенні галузевої інноваційної інфраструктури. Створення інституції інновацій дозв...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Date:2014
Main Authors: Драчук, Ю.З., Кочешкова, І.М., Трушкіна, Н.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95389
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 38-51. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860166476582879232
author Драчук, Ю.З.
Кочешкова, І.М.
Трушкіна, Н.В.
author_facet Драчук, Ю.З.
Кочешкова, І.М.
Трушкіна, Н.В.
citation_txt Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 38-51. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
description Обґрунтовано доцільність створення на базі ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» інституції інновацій, метою якої буде формування інституційного середовища, яке зв’яже всіх учасників інноваційного процесу при створенні галузевої інноваційної інфраструктури. Створення інституції інновацій дозволить збільшити економічну ефективність взаємодії учасників інноваційного процесу в галузі, сформувати стратегічні перспективи розвитку вугільних підприємств і всієї галузі в цілому, понизити рівень трансакційних витрат. Обоснована целесообразность создания на базе ГП «Научно-технический центр «Углеинновация» институции инноваций, целью которой будет формирование институциональной среды, которая свяжет всех участников инновационногопроцесса при создании отраслевой инновационной инфраструктуры. Создание институции инноваций позволит увеличить экономическую эффективность взаимодействия участников инновационного процесса отрасли, сформировать стратегические перспективы развития угольных предприятий и всей отрасли в целом, снизить уровень трансакционных расходов. The article substantiates of the practicability foundation of institutions of innovations on the basis of UGLEINNOVATSIYA (COAL INNOVATION) RESEARCH AND TECHNOLOGIC CENTER Government Enterprise which aim will be to form institutional environment that would join all members of innovation process including coal mining enterprises, public administration bodies, research organizations, investors, innovators and consumers for generation of the branch innovation infrastructure. The tasks of the aforesaid institution will be to monitor observation of norms and regulations by all economic subjects, to form high level groups for programs creation in innovation development, to provide transparency of the branch activity. The innovation institution appearance in the branch would improve economic effectiveness of inter-action between the participant innovations process to branch, form strategic development prospects of coal enterprises and the branch as a whole, and to reduce transaction expenses.
first_indexed 2025-12-07T17:57:03Z
format Article
fulltext Ю.З. Драчук, д.е.н., І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ: ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ІНСТИТУЦІЇ ІННОВАЦІЙ1 Стійкого соціально-економічного розвитку держави, як свідчить досвід розвинених зарубіжних країн, можна досягати тільки на інноваційній основі за рахунок активного викорис- тання сучасних наукових розробок. Але, на жаль, в Україні досі не сформовано цілісної національної інноваційної систе- ми, яка б забезпечувала стабільний інноваційний розвиток у будь-якій галузі промисловості. Вступ до Світової організації торгівлі, а наразі й підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом передбачає суттєве прискорення інно- ваційних процесів, спрямованих на зростання випуску й реалі- зації нової конкурентоспроможної продукції, розширення ви- робничої діяльності та вихід на світові ринки, зокрема для ву- гільної галузі – науково-технічне співробітництво та обмін ін- формацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері вловлювання та зберігання вуглецю, впровадження ефективних та «чистих» технологій видобування вугілля. Але реалізація інноваційного розвитку вугільної галузі унеможливлюється через відсутність: державного фінансуван- ня та ефективних механізмів залучення коштів приватних ін- весторів; організаційної та фінансової підтримки інноваційних підприємств; ефективної системи контролю за інноваційною 1 Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи Ін- ституту економіки промисловості НАН України «Розвиток інститу- ціонального середовища промислового виробництва з урахуванням га- лузевої специфіки» (номер держреєстрації 0113U004371).  Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В.Трушкіна, 2014 38 діяльністю, тобто через відсутність інституційного забезпе- чення інноваційного розвитку вугільної промисловості. Тому пошук шляхів ефективного інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі є надзвичайно актуа- льним й своєчасним завданням. Питанням інноваційного розвитку та інституціональних змін у різних галузях промисловості та економіки країни в ці- лому приділяють значну увагу науковці різних шкіл, серед яких слід відзначити О. Амошу, І. Булєєва, В. Вишневського, В. Волошина, В. Дементьєва, О. Катигробову, В. Козюка, Ю. Лопатинського, В. Ляшенка, О. Пєстову, Ю. Шкворця, А. Чухна [1-13] та багатьох інших. Певні напрацювання сто- совно інноваційного розвитку та інституціонального забезпе- чення такого розвитку вугільної галузі є в роботах І. Долі, А. Заречнєва, Н. Кокори, Ю. Макогона, Л. Рассуждай, І. Фесенко [14-18]. У вугільній галузі певною мірою відбувається трансфор- мація відносин власності на основі приватизації державних підприємств, створення інтегрованих структур [19], але потре- бують вирішення такі інституціональні питання, як: зміна ор- ганізаційних методів дії на галузеву реструктуризацію і соціа- льно-економічний розвиток шахтарських регіонів, перехід до ринкового регулювання на основі принципів ефективності ви- робництва, соціального захисту населення, зміна системи ре- гулювання соціально-трудових відносин на основі системи до- говірних положень [20-22]. Також залишаються невирішеними питання структурних змін: технічного переоснащення вироб- ництва, заміни фізично і морально застарілих основних фон- дів, екологізації виробництва, переходу на прогресивні ре- сурсо- й енергозберігаючі технології, зниження негативного техногенного впливу на середовище вугільних підприємств, у першу чергу шахт, які перебувають у стадії ліквідації [23]. Тобто активізація інноваційної діяльності потребує пошуку нових підходів до організації взаємовідносин між усіма учас- никами інноваційного процесу, закріплення певних функцій за відповідними органами управління. 39 Метою даної статті є обґрунтування доцільності ство- рення інституції інновацій у вугільній промисловості, що має забезпечити формування інституціонального середовища, яке б пов’язало всіх учасників інноваційного процесу при ство- ренні галузевої інноваційної інфраструктури. В Україні дотепер відсутні масштабні інституціональні інновації, які б держава здійснювала, бо перехід до ринку поки що означає тільки лібералізацію цін і введення приватної вла- сності на виробничі активи (засоби виробництва). Але реальне введення лібералізації цін сталося задовго до прийняття відпо- відного нормативного документа, який би формалізував, до- зволив робити без обіцянки покарання те, що фактично вже декілька років було нормальною практикою для вугледобув- них підприємств. Це й договірні ціни, й функціонування чор- ного ринку вугілля тощо. Щодо введення приватної власності, то слід відмітити, що фактично приватизація знову-таки стає не більше ніж формалізацією фактичного розподілу правомоч- ності власності, що виник ще в дореформені часи [24; 25]. Якщо розглядати інституціональні зміни на основі зага- льного поняття життєвого циклу будь-якої системи, то для України це означає, що країна пройшла фазу відмирання, зни- кнення старих інститутів, яка одночасно й паралельно є також і фазою виникнення нових інститутів і знаходиться у фазі ін- ституціонального проектування. Надалі на етапі імплантації нових інститутів важливо буде виділити два принципово різ- них механізми: державний примус до використання, що при- пускає вибір нового інституту через механізм політичного ри- нку і добровільне прийняття вугледобувними підприємствами нових правил через механізм ринку інститутів, який ще необ- хідно створити. Треба визнати, що в країні в цілому та у вугільній галузі зокрема склався і функціонує, тобто перебуває у стані рівнова- ги, ринок різнотипних інститутів обміну: невелика частка ци- вілізованого ринку (з державним гарантом правомочності вла- сності та їх змін), тоді як переважна його частина розподілена 40 між приватними клановими угодами й одержавленими клано- вими угодами (з державним гарантом, що діє вибірково, тобто не на основі закону, а на основі окремих рішень, що прийма- ються представниками виконавчої влади). У вугільній промисловості наразі переглядаються кодек- си і стандарти видобутку корисних копалин, які стосуються всіх аспектів видобутку вугілля: від геологорозвідки до за- криття підприємства і врегулювання питань на подальшому етапі. Але потребують вирішення питання видачі ліцензій на видобуток з чітко зумовленими вимогами відносно подання даних і звітності суб’єктами, що господарюють, забезпечення повної відкритості на цьому та всіх подальших етапах функці- онування вугільних підприємств. На жаль, вводити нові правила господарювання, які пот- рібні для ефективного функціонування вугледобувних підпри- ємств, буде вельми складно, бо переважна більшість керівни- ків цих підприємств отримує вигоди саме за рахунок діючих нині кланових або одержавлених угод. Вугільна галузь потребує технічного переоснащення ву- гледобувного виробництва на інноваційній основі, впрова- дження готових новітніх технологій з видобутку вугілля, роз- робки та впровадження системи заходів збагачення вугілля, сертифікації продукції, впровадження на підприємствах між- народної системи забезпечення якості ISO 9000, контролю і моніторингу стану якості вугільної продукції. Інноваційний шлях розвитку, визнаний основним у су- часних економічних умовах, потребує пошуку нових підходів до реалізації науково-технічного потенціалу промисловості, в тому числі й у вугільній галузі, де вирішення питань залежить від можливості та вміння використовувати сучасні фінансові інструменти та механізми для залучення в галузь позабюджет- них інвестицій: інфраструктуру управління інноваційною діяльністю; зацікавленість керівників вугільних підприємств у впро- вадженні результатів наукових досліджень; 41 наявність системи трансферту технологій у вугільне ви- робництво, у тому числі при взаємодії науки та бізнесу і якіс- ній підготовці інноваційних проектів для представлення вен- чурному інвестору; наявну законодавчу і нормативну бази, що регулюють інноваційну діяльність у галузі; економічну стійкість вугільних підприємств при зни- женні їх опору негативному впливу чинників зовнішнього се- редовища; наявність часового лагу між упровадженням інновацій- ної технології у вугільне виробництво та віддачею від упрова- дження. Не можна не погодитися з тим, що для реалізації страте- гічних напрямів інноваційного розвитку вугільної галузі Укра- їни в зазначених площинах необхідно побудувати досконалий механізм державної політики інноваційного розвитку [26]. Основою механізму інноваційного розвитку вугільної галузі може стати модель інституції інновацій, що є поєднан- ням двох існуючих економіко-соціальних інституцій: вугледо- бувного комплексу й інноваційно-венчурного бізнесу, які до- зволять при переході галузі на інноваційний шлях розвитку забезпечити взаємодію між органами державної та місцевої влади, підприємствами вугледобувного комплексу і організа- ціями науково-технічної сфери на користь прискореному ви- користанню досягнень науки і технологій. При цьому до еко- номічних суб’єктів, з точки зору інституціонального підходу, належать: добувні підприємства – з видобутку вугілля (викорис- танню газу метану); інвестори – з вкладання інвестицій в об’єкти видобуван- ня вугілля; державні органи влади, що виступають гарантом вико- нання зобов’язань між учасниками вугледобувного комплексу, створюють умови для розвитку інноваційної складової, здійс- нюють контроль за виконанням норм і правил, залучають до 42 розробки програми інноваційного розвитку галузі групи фахі- вців із числа соціологів, геологів, екології та ботаніки, громад шахтарських міст, колективів вугільних підприємств, місцевих підприємців; наукові установи – із здійснення науково-дослідної дія- льності, виконання замовлення на розробку й удосконалення вже існуючих технологій, засобів виробництва тощо; інноватори – із числа індивідуальних учасників іннова- ційного процесу, які мають певні навики, самостійно розроб- ляють інноваційні проекти та в змозі реалізовувати свої інно- ваційні ідеї (для прикладу, щодо утилізації породних відвалів та видобування рідкоземельних елементів); споживачі, що діють виходячи з функції споживчої ко- рисності, вибираючи більш якісну або дешевшу вугільну про- дукцію із запропонованої на вугільному ринку (див. рисунок). Рисунок. Схема взаємодії економічних суб’єктів з інституцією інновацій Інституція інновацій Вугледобувні підприємства Інвестори Державні органи влади Наукові установи Інноватори Споживачі 43 Інституцію інновацій доцільно створити на базі ДП «На- уково-технічний центр «Вуглеінновація», що є базовою орга- нізацією з виконання, координації, експертизи і впровадження науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт, замовником яких є Міненерговугілля України. При цьо- му слід визначити відповідальних за зв’язки з державними ор- ганами влади й відповідальних за зв’язки з конкретними еко- номічними суб’єктами інституції інновацій. Для розробки про- грами інноваційного розвитку вугільної галузі, а надалі конк- ретних інноваційно-інвестиційних проектів слід залучати на договірній основі не тільки галузеві наукові установи, а й юристів, соціологів, геологів та екологів з метою унеможлив- лення негативних наслідків. Інституція інновацій повинна ор- ганізувати обговорення конкретного інноваційно-інвести- ційного проекту з місцевими органами влади, керівництвом і колективом шахт, профспілками, місцевими підприємцями та, власне, громадами міста відносно розробки програми враху- вання місцевих відмінностей і можливої диверсифікації еко- номічної діяльності підприємства, визначити, хто і в який спо- сіб буде здійснювати постійний моніторинг виконання цих проектів та періодичність ознайомлення з його результатами суспільства. З метою забезпечення транспарентності роботи галузі слід запровадити подання вугільними підприємствами звітності GRI (Global Reporting Initiative) – Міжнародного ста- ндарту звітності у сфері сталого розвитку – рівня А+ [27] або хоча б постійний моніторинг не тільки виконання інноваційно- інвестиційного проекту по кожному конкретному підприєм- ству, а взагалі його діяльності. Інституція інновацій повинна разом із місцевими орга- нами влади вирішити питання можливого відновлення роботи окремих підприємств, які були містоутворюючими, тобто ви- ведення їх із переліку підприємств, що ліквідуються, рефор- мування або навіть відродження соціальної інфраструктури шахтарських містечок, особливо монофункціональних. Основним завданням інституції інновацій у вугільній га- лузі є контроль за дотриманням правил і норм, що діють у вуг- 44 ледобувному комплексі, усіма економічними суб’єктами. За- вдяки інституції інновацій у вугільній галузі має сформуватися інституціональне середовище, яке б пов’язало всіх учасників інноваційного процесу при створенні галузевої інноваційної інфраструктури. Галузева інноваційна інфраструктура, яка буде створена, повинна включати: центри трансферу технологій, бізнес- інкубатори, технопарки, мережу галузевих коучинг-центрів, електронну венчурну ярмарку. З метою ефективного функціонування центрів трансферу технологій, бізнес-інкубаторів, технопарків, галузевих коу- чинг-центрів у перші роки їх діяльності державі слід створити пільговий режим (преференційний), що використовується у країнах світу для інноваційних структур: нові підприємства, що виникають у складі відповідних структур, звільняються від сплати реєстраційного податку; підприємства, що вже функці- онують, у перші два-три роки діяльності звільняються від сплати податку на прибуток, а надалі виплачують його за зме- ншеними на 50% ставками; кошти, що направляються підпри- ємствами на розвиток відповідних структур, виключаються з оподаткованого прибутку; підприємства, що входять до складу технопарку або є клієнтами або орендаторами бізнес- інкубатору, звільняються від сплати земельного податку та податку на майно. Забезпечення в галузі умов щодо функціонування меха- нізмів фінансування інновацій має здійснюватися галузевими органами державної влади на основі розробки прогресивного законодавства, створення фондів підтримки інновацій. Необ- хідне подальше формування законодавчої і нормативної бази, що забезпечить захист прав інвесторів, вдосконалення подат- кової бази, залучення заощаджень населення до інвестиційної сфери, приплив іноземного капіталу. Джерелами фінансування інноваційної інфраструктури можуть бути: внески учасників; державні кошти, але за умови виконання державного замовлення; банківські кредити; інозе- мні та внутрішні інвестиції; цінні папери, які можуть бути ви- 45 пущені в обіг, і власне прибуток самої інноваційної інфра- структури. Створення інституції інновацій у галузі дозволить збіль- шити економічну ефективність взаємодії учасників галузі, сформувати стратегічні перспективи розвитку вугільних під- приємств і всієї галузі в цілому, знизити рівень трансакційних витрат. При цьому інституція інновацій може координувати впровадження механізму розвитку вугільних підприємств на засадах державно-приватного партнерства як сукупності скоо- рдинованих інвестиційних важелів впливу на процеси управ- ління діяльністю підприємства в забезпеченні підвищення рів- ня їх інвестиційної привабливості. Загальновідомо, що держа- вно-приватне партнерство (ДПП) є ефективним у випадку, де потребується реконструкція (оновлення) і для яких ДПП буде ефективним засобом «відновлення» з можливістю розподілити всі ризики високої вартості проекту та тривалого терміну окупності між державним і приватним секторами, а технології та інші аспекти модернізованого сектору не підлягають різким змінам. Міжнародний досвід свідчить, що при реалізації програм ДПП уряди більшості країн створюють спеціальний орган для координації дій численних державних структур, які беруть участь у підготовці інноваційних проектів та прийнятті рішень з їх реалізації. У вугільній галузі доцільним є ці функції покла- сти на інституцію інновацій з урахуванням рекомендацій: застосовувати механізми ДПП у рамках здійсненої ін- фраструктурної політики з прагматичних позицій; формувати портфель інноваційних проектів із встанов- ленням черговості їх реалізації виходячи з галузевих пріорите- тів та можливостей бюджету; нарощувати власний потенціал управління фінансами і підвищення ефективності адміністрування в керівництві робо- тою приватних підрядників при виконанні договірних зо- бов’язань; вести справи ДПП на підставі чітких правил і з прове- денням відкритих конкурсів [28]. 46 Слід зазначити, що держава в умовах трансформаційного розвитку виступає, з одного боку, інститутом підтримки інно- вацій, а з іншого – безпосередньо новатором, оскільки сама здійснює інституціональні інновації, без яких взагалі немож- ливо уявити інноваційний розвиток. Однак, держава може ви- конувати ці функції тільки за умови довіри до своїх дій з боку економічних суб’єктів. Зростання недовіри до держави, у тому числі до її реформаторських функцій у сфері формальних і не- формальних правил, посилює невизначеність очікувань з при- воду змін інституціонального середовища, економічної полі- тики і не сприяє формуванню довготривалих стійких економі- чних зв’язків між суб’єктами та негативно відображається на показниках інноваційного розвитку і економічного зростання як окремої галузі, так й країни в цілому. Тому держава повинна створити пільгові умови для роз- робки нових технологій і конкурентоспроможної вітчизняної гірничодобувної техніки, удосконалення нормативного та ін- формаційного забезпечення інноваційного розвитку вугільної галузі, забезпечити наукове супроводження всіх технологічних процесів за рахунок його стимулювання, підвищення потенці- алу науково-технічної та інноваційної діяльності через удо- сконалення законодавчої бази щодо інтелектуальної власності та цільових державних програм та фінансування пріоритетних напрямів з інноваційного розвитку вугільної галузі, в тому числі заходів щодо забезпечення соціального захисту дослід- ників. Висновки. Ураховуючи існуючий стан вугільної галузі та необхідність дійсного її реформування на інноваційній основі, слід нормативно-правовим чином забезпечити створення ін- ституції інновацій, до завдань якого входитиме: контроль за дотриманням правил і норм, що діють у вуг- ледобувному комплексі, усіма економічними суб’єктами; створення груп високого рівня для розробки програми інноваційного розвитку вугільної галузі, а надалі конкретних інноваційно-інвестиційних проектів; забезпечення транспарентності роботи галузі в цілому та кожного окремого вугледобувного підприємства зокрема. 47 Для того щоб сформувати засади ефективного інституці- онального забезпечення інноваційного розвитку вугільної га- лузі, слід визначитись із чинниками державного регулюван- ня такого її розвитку з урахуванням необхідних ринкових змін в економіці України, що потребує певних досліджень у цьому напрямі. Література 1. Активізація інноваційної діяльності: організаційно- правове та соціально-економічне забезпечення: монографія / О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін. – Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2007. – 328 с. 2. Амоша О.І. Інноваційне оновлення техніко- технологічної бази промислового виробництва на синергетич- них засадах: теорія і практика / О.І. Амоша, І.П. Булєєв, Г.З. Шевцова // Економіка промисловості. – 2007. – № 1. – С. 3-9. 3. Булеев И.П. Институты и их роль в становлении гражданского общества / И.П. Булеев, О.В. Шепеленко // Го- род, регион, государство: проблемы распределения полномо- чий: сб. науч. тр. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2007. – С. 305- 318. 4. Вишневский В. Инновации, институты и эволюция / В. Вишневский, В. Дементьев // Вопросы экономики. – 2010. – № 9. – С. 41-62. 5. Волошин В. Формування інституціонального сере- довища забезпечення економічної безпеки регіону / В. Волошин, А. Гуменюк. – Львів: Регіональна філія Нац. ін-ту стратегічних досліджень у м. Львові [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/april08/17.htm. 6. Дементьев В.В. Почему Украина не инновационное государство: институциональный анализ / В.В. Дементьев, В.П. Вишневский // Экономическая теория. – 2011. – № 3. – С. 5-20. 7. Катигробова О. Сутнісна характеристика понять «інститут» та «інституція» в теорії інновацій [Електронний ре- сурс] / О. Катигробова. – Режим доступу: http:// sworld.com.ua/ 48 http://old/ index.php/uk/economy-311/economic-theory-and-history-311/7510- descriptionof-un-derstanding-sutnsna-qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor- nnovatsy. 8. Козюк В.В. Сучасний інституціоналізм та зростання його значення під впливом змін у господарській практиці / Історія економіки та економічної думки [Електронний ресурс] / В.В. Козюк. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/ 1854051640425/ politekono-miya/suchasniy_institutsionalizm_ zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_p raktitsi. 9. Лопатинський Ю.М. Трансформація аграрного сек- тора: інституціональні засади: навч. посіб. / Ю.М. Лопатинсь- кий. – Чернівці: Рута, 2006. – 344 с. 10. Ляшенко В.И. Институциональные ловушки пере- ходной экономики / В.И. Ляшенко // Научные труды Донецко- го национального технического университета. – Сер. Эконо- мическая. –2005. – Вып. 89-1. – С. 54-60. 11. Пєстова О.А. Інституціональні чинники інноваційної орієнтації економіки / О.А. Пєстова // Сталий розвиток еконо- міки: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – № 1(11). – С. 194-197. 12. Шкворець Ю.Ф. Роль інституційних чинників в ін- новаційному розвитку економіки [Електронний ресурс] / Ю.Ф. Шкворець / Науково-дослідний економічний інститут Мініс- терства економіки України. – Режим доступу: http://iee.org.ua/files/conf/conf_ article6.pdf. 13. Чухно А.А. Формування підприємницького інститу- ціонального середовища в Україні [Електронний ресурс] / А.А. Чухно // Інституціонально-інформаційна економіка. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/10981205/ekonomika/ formuvannya_pidpriyem-nitskogo_institutsionalnogo_seredovischa_ ukrayini. 14. Щодо сприяння модернізації вугільної промисловос- ті в процесі структурної трансформації економіки старопроми- слових регіонів: аналітична записка [Електронний ресурс] / І.М. Доля, Н.В. Кокора; Регіональна філія Нац. інституту стра- 49 http://pidruchniki.ws/1854051640425/politekonomiya/suchasniy_institutsionalizm_zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_praktitsi http://pidruchniki.ws/1854051640425/politekonomiya/suchasniy_institutsionalizm_zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_praktitsi http://pidruchniki.ws/1854051640425/politekonomiya/suchasniy_institutsionalizm_zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_praktitsi http://pidruchniki.ws/1854051640425/politekonomiya/suchasniy_institutsionalizm_zrostannya_yogo_znachennya_pid_vplivom_zmin_gospodarskiy_praktitsi http://iee.org.ua/files/conf/conf_article6.pdf http://pidruchniki.ws/10981205/ekonomika/formuvannya_pidpriyem-nitskogo_institutsionalnogo_seredovischa_ukrayini http://pidruchniki.ws/10981205/ekonomika/formuvannya_pidpriyem-nitskogo_institutsionalnogo_seredovischa_ukrayini http://pidruchniki.ws/10981205/ekonomika/formuvannya_pidpriyem-nitskogo_institutsionalnogo_seredovischa_ukrayini тегічних досліджень у м. Донецьку. – Режим доступу: http: // www.niss.gov.ua/articles/899/. 15. Заречнєв А.М. Кластерний підхід в інноваційній стратегії розвитку вугільної галузі України / А.М. Заречнєв, В.О. Ланговой, Г.В. Обоянцева // Економічний вісник Донба- су. – 2012. – № 3 (29). – С. 15-18. 16. Макогон Ю. Вугільна галузь України: проблеми та перспективи сталого розвитку: аналітична записка [Електрон- ний ресурс] / Ю. Макогон; Регіональна філія Нац. інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку. – Режим доступу: http://www.old.niss.gov.ua/Monitor/desember08/5.htm/. 17. Анализ институционального обеспечения эффектив- ного развития и функционирования предприятий угольной промышленности: науч. доклад / Ин-т экономики пром-сти НАН Украины; рук. Л.М. Рассуждай. – Донецк, 2013. – 45 с. 18. Фесенко І.А. Методологія управління розвитком ву- гільної промисловості: монографія / І.А. Фесенко. – Донецьк; Алчевськ: ДонДТУ, 2010. – 490 c. 19. Амоша О.І. Стан, основні проблеми і перспективи вугільної промисловості України: наук. доп. / О.І. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський. – Донецьк: ІЕП НАН Украї- ни, 2013. – 44 с. 20. Драчук Ю.З. Тенденції інституціональних змін в ін- новаційному розвитку вугільної промисловості / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Уголь Украины. – 2014. – № 1. – С. 6-11. 21. Драчук Ю.З. Проблеми інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної промисловості / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Економіка промисловості. – 2012. – № 3-4. – С. 240-248. 22. Drachuk Yu.Z. Forming the institutional environment for innovation-based development of coal enterprises / Yu.Z. Drachuk, N.V. Trushkina // Економічний вісник Донбасу. – 2013. – № 4. – С. 170-175. 23. Активізація небезпечних екзогенних процесів на те- риторії України за даними моніторингу ЕГП. – К.: ДНВП «Геоінформ України», 2013. – Вип. Х. – 98 с. 50 http://www.niss.gov.ua/articles/899/ http://www.niss.gov.ua/articles/899/ 24. Государственные угольные шахты: закрыть нельзя, продать невозможно [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uaenergy.com.ua/post/17612. 25. Економіко-правові проблеми приватизації у вугіль- ній галузі України / О.Ю. Ілларіонов // Економіка та право. – 2009. – № 2. – С. 33-43. 26. Пшенична В.П. Стратегічні напрями інноваційного розвитку вугільної промисловості України / В.П. Пшенична // Ефективна економіка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2490. 27. RG: Руководство по отчетности в области устойчивого развития. – М.: GRI. – 2000-2006. – Версия 3.0. – 54 с. 28. Мировая практика институционального обеспечения ГЧП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ucates.ru/analytics_09. Надійшла до редакції 06.10.2014 р. О.В. Акімова, к.е.н., О.О. Каменська, к.е.н. ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Необхідність активізації інноваційної діяльності проми- слових підприємств України пов'язана із зростанням євроінте- граційних прагнень у зв'язку із приєднанням до Світової орга- нізації торгівлі, що потребує підвищення конкурентоспромож- ності вітчизняної продукції. Спостережуване підвищення ін- новаційної активності промислових підприємств переважно пов'язане зі зміною технологій і закупівлею нового обладнан- ня. Продуктові інновації впроваджуються на досить низькому  О.В. Акімова, О.О. Каменська, 2014 51 http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2490 http://www.ucates.ru/analytics_09
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95389
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2220-7961
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:57:03Z
publishDate 2014
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Драчук, Ю.З.
Кочешкова, І.М.
Трушкіна, Н.В.
2016-02-25T19:17:06Z
2016-02-25T19:17:06Z
2014
Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій / Ю.З. Драчук, І.М. Кочешкова, Н.В. Трушкіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 38-51. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
2220-7961
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95389
Обґрунтовано доцільність створення на базі ДП «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» інституції інновацій, метою якої буде формування інституційного середовища, яке зв’яже всіх учасників інноваційного процесу при створенні галузевої інноваційної інфраструктури. Створення інституції інновацій дозволить збільшити економічну ефективність взаємодії учасників інноваційного процесу в галузі, сформувати стратегічні перспективи розвитку вугільних підприємств і всієї галузі в цілому, понизити рівень трансакційних витрат.
Обоснована целесообразность создания на базе ГП «Научно-технический центр «Углеинновация» институции инноваций, целью которой будет формирование институциональной среды, которая свяжет всех участников инновационногопроцесса при создании отраслевой инновационной инфраструктуры. Создание институции инноваций позволит увеличить экономическую эффективность взаимодействия участников инновационного процесса отрасли, сформировать стратегические перспективы развития угольных предприятий и всей отрасли в целом, снизить уровень трансакционных расходов.
The article substantiates of the practicability foundation of institutions of innovations on the basis of UGLEINNOVATSIYA (COAL INNOVATION) RESEARCH AND TECHNOLOGIC CENTER Government Enterprise which aim will be to form institutional environment that would join all members of innovation process including coal mining enterprises, public administration bodies, research organizations, investors, innovators and consumers for generation of the branch innovation infrastructure. The tasks of the aforesaid institution will be to monitor observation of norms and regulations by all economic subjects, to form high level groups for programs creation in innovation development, to provide transparency of the branch activity. The innovation institution appearance in the branch would improve economic effectiveness of inter-action between the participant innovations process to branch, form strategic development prospects of coal enterprises and the branch as a whole, and to reduce transaction expenses.
Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи Інституту економіки промисловості НАН України «Розвиток інституціонального середовища промислового виробництва з урахуванням галузевої специфіки» (номер держреєстрації 0113U004371)
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку
Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
Угольная промышленность: целесообразность создания институции инноваций
Coal industry: practicability of the foundation of institutions of innovations
Article
published earlier
spellingShingle Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
Драчук, Ю.З.
Кочешкова, І.М.
Трушкіна, Н.В.
title Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
title_alt Угольная промышленность: целесообразность создания институции инноваций
Coal industry: practicability of the foundation of institutions of innovations
title_full Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
title_fullStr Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
title_full_unstemmed Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
title_short Вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
title_sort вугільна промисловість: доцільність створення інституції інновацій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95389
work_keys_str_mv AT dračukûz vugílʹnapromislovístʹdocílʹnístʹstvorennâínstitucííínnovacíi
AT kočeškovaím vugílʹnapromislovístʹdocílʹnístʹstvorennâínstitucííínnovacíi
AT truškínanv vugílʹnapromislovístʹdocílʹnístʹstvorennâínstitucííínnovacíi
AT dračukûz ugolʹnaâpromyšlennostʹcelesoobraznostʹsozdaniâinstituciiinnovacii
AT kočeškovaím ugolʹnaâpromyšlennostʹcelesoobraznostʹsozdaniâinstituciiinnovacii
AT truškínanv ugolʹnaâpromyšlennostʹcelesoobraznostʹsozdaniâinstituciiinnovacii
AT dračukûz coalindustrypracticabilityofthefoundationofinstitutionsofinnovations
AT kočeškovaím coalindustrypracticabilityofthefoundationofinstitutionsofinnovations
AT truškínanv coalindustrypracticabilityofthefoundationofinstitutionsofinnovations