Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Розглянуто методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовуєтся система абсолютних та відносних показників. Наведено фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства, розвиток сучасних методів пр...
Saved in:
| Published in: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95396 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства / О.В. Ярошевська // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 202-219. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860135974662569984 |
|---|---|
| author | Ярошевська, О.В. |
| author_facet | Ярошевська, О.В. |
| citation_txt | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства / О.В. Ярошевська // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 202-219. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| description | Розглянуто методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовуєтся система абсолютних та відносних показників. Наведено фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства, розвиток сучасних методів проведення фінансово-економічного аналізу, а також розробку шляхів покращення фінансового стану підприємства.
Рассмотрены методы оценки ликвидности, платежеспособности и финансовой устойчивости предприятия. Для характеристики финансовой устойчивости предприятия используется система абсолютных и относительных показателей. Приведены факторы, влияющие на финансовое состояние предприятия, развитие современных методов проведения финансово-экономического анализа, а также разработку путей улучшения финансового состояния предприятия.
Methods of an assessment of liquidity, solvency and financial stability of the enterprise are considered. For the characteristic of financial stability of the enterprise the system of absolute and relative measures is used. The factors influencing a financial condition of the enterprise, development of modern methods of carrying out financially - the economic analysis, and also development of ways of improvement of a financial condition of the enterprise are considered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:46:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
О.В. Ярошевська, к.е.н.
МЕТОДИ ОЦІНКИ ЛІКВІДНОСТІ,
ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ФІНАНСОВОЇ
СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В умовах ринкових відносин питанню платоспроможно-
сті суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива
увага.
Показником платоспроможності підприємства на визна-
чену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету,
постачальникам, робітникам та службовцям. Оцінка плато-
спроможності здійснюється на основі характеристики ліквід-
ності поточних активів.
Ліквідність – термін, який характеризує здатність окре-
мих видів майнових цінностей швидко i без значних втрат сво-
єї вартості перетворюватися на кошти.
Ліквідність підприємства – це його здатність швидко ре-
алізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'я-
зань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних
активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгова-
ність) i короткострокової заборгованості.
Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов'язань під-
приємства його активами, строк перетворення яких на гроші
відповідає строкам погашення зобов'язань.
С. Мошенський та О. Олійник стверджують, що «Фінан-
совий стан підприємства з позиції короткострокової перспек-
тиви оцінюється показниками платоспроможності та ліквідно-
сті» [1].
Ліквідність підприємства – це його здатність швидко
продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'я-
зань» [2].
О.В. Ярошевська, 2014
202
С. Онисько та П. Марич визначили ліквідність підприєм-
ства як відношення вартості ліквідних активів до його забор-
гованості [3].
Отже, ліквідність підприємства полягає в тому, як швид-
ко воно може продати свої активи, отримати кошти i погасити
заборгованість перед постачальниками i банком щодо повер-
нення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними центра-
лізованими фондами із сплати податків та платежів, перед
працівниками з виплати заробітної плати тощо.
Ліквідність підприємства оцінюється відношенням вели-
чини його високоліквідних активів, а саме чистої реалізованої
вартості коштів та їх поточних фінансових інвестицій, дебі-
торської заборгованості за товари, роботи, послуги, дебіторсь-
кої заборгованості за рахунками та іншої поточної дебіторсь-
кої заборгованості до короткострокової заборгованості.
Метою статті є аналіз методів оцінки ліквідності, плато-
спроможності та фінансової стійкості підприємства.
Ліквідність балансу визначається рівнем покриття зобо-
в'язань підприємства його активами, строк перетворення яких
на кошти відповідає строку погашення зобов'язань. Для визна-
чення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за
кожною групою активу i пасиву балансу.
Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поді-
ляються на таки групи:
а) найбільш ліквідні активи (кошти та їх еквіваленти і
поточні фінансові інвестиції) – мають дорівнювати кредитор-
ській заборгованості (тобто найбільш терміновим зобов'язан-
ням) або перевищувати її;
б) швидко реалізовувані активи (дебіторська заборго-
ваність та інші оборотні активи) – мають дорівнювати або пе-
ревищувати короткострокові пасиви;
в) повільно реалізовувані активи (запаси) – мають до-
рівнювати або перевищувати довгострокові зобов'язання (кре-
дити та інщі зобов'язання);
г) важко реалізовувані активи (нематеріальні активи,
незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фі-
203
нансові інвестиції та інші необоротні активи) – мають дорів-
нювати джерелам власних коштів або перевищувати їx.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови,
тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання під-
приємства, то обов'язково виконується й остання умова, ос-
кільки це свідчить про нaявнicть у підприємства власних обо-
ротних коштів, що забезпечують його фінансову стійкість. Не-
виконання однієї з перших трьох умов вказує на те, що фак-
тична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
Отже, аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні
активів, які згруповані за ступенем їx ліквідності й розміщені у
порядку зменшення ліквідності, iз зобов'язаннями за пасивом,
які згруповані за термінами їx погашення i розміщенні в по-
рядку зростання цих термінів [4].
Пасиви балансу відповідно до зростання строків пога-
шення зобов'язань групуються так [5]:
негайні пасиви – це кредиторська заборгованість, розра-
хунки за дивідендами;
короткострокові пасиви – це короткострокові кредити
банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'я-
заннями, векселі видані;
довгострокові пасиви – це довгострокові зобов'язання;
постійні пасиви – це власний капітал.
Баланс буде ліквідним, якщо задовольнити такі умови:
найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви
або дорівнюють їм;
активи, що швидко реалізуються, дорівнюють коротко-
строковим пасивам або більші за них;
активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довго-
строковим пасивам або більші за них;
активи, що важко реалізуються, менші за постійні паси-
ви.
На основі порівняння активів та пасивів підприємства
визначається тип його ліквідності (див. таблицю).
204
Таблиця
Типи ліквідності підприємства
Абсолютно
ліквідне Ліквідне Неліквідне Відносно
неліквідне
Абсолютно
неліквідне
А1>П1 А1 <П1 А1 <П1 А1 <П1 АКП1
А2>П2 А2>П2 А2<П2 А2<П2 А2<П2
АЗ>ПЗ АЗ>ПЗ A3 >ПЗ АЗ>ПЗ АЗ<ПЗ
А4<П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4 А4>П4
Аналіз ліквідності доповнюється оцінкою платоспромо-
жності, яка характеризує здатність підприємства своєчасно і
повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають
iз кредитних та інших операцій грошового характеру, що ма-
ють певні терміни сплати. Проте слід зазначити, що ліквід-
ність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможнос-
ті. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фі-
нансовий стан як задовільний, однак по суті ця оцінка буде
помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу
матимуть неліквідні активи і короткострокова дебіторська за-
боргованість.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо його
загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємс-
тва задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, оплати
платежів у бюджет, позабюджетні фонди, тощо у зв'язку з пе-
ревищенням зобов'язань над вартістю майна та інших активів
характеризує його неплатоспроможність або неспроможність.
Підприємство визнається неплатоспроможним у разі ви-
явлення незадовільної структури балансу.
Незадовільна структура балансу – це такий стан майна i
зобов'язань боржника, коли не може бути забезпечене вико-
нання зобов'язань перед кредиторами через недостатній рівень
ліквідності майна [7].
Ознаками платоспроможності є:
наявність грошей у кaci, на поточних рахунках;
відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
205
Однак наявність тільки незначних залишків грошей на
поточних рахунках не означає неплатоспроможності підпри-
ємства, бо кошти на поточні рахунки можуть надійти протягом
кількох днів. Загалом можна сказати, що головне завдання фі-
нансового менеджера підприємства полягає в тому, щоб на ро-
зрахунковому рахунку та в кaci грошей було не менше (але й
не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а
решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні акти-
ви. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє гра-
мотне складання платіжних календарів.
Наявність різних показників ліквідності пояснюється
різними інтересами споживачів аналітичної інформації:
коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для пос-
тачальників сировини i матеріалів;
коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків;
коефіцієнт поточної ліквідності – для покупців i власни-
ків акцій та облігацій підприємства.
Залежно від того, якими платіжними коштами підприєм-
ство може погасити свої зобов'язання, розраховують кілька
показників ліквідності [8]. Найважливішим показником лік-
відності та платоспроможності підприємства є коефіцієнт по-
криття, що характеризує рівень покриття активами підприє-
мства своїх зобов'язань. Коефіцієнт покриття (Кп) визначаєть-
ся відношенням ycix поточних активів підприємства до його
поточних зобов'язань.
Якщо Кп>1, то підприємство може своєчасно погасити
свої зобов'язання, а якщо Кп<1, то підприємство має неліквід-
ний баланс. Отже, підприємство вважається платоспромож-
ним, якщо його загальні активи перевищують поточні зобов'я-
зання. У цьому разі у підприємства стійкий фінансовий стан i
воно може своєчасно погасити свої зобов’язання.
За даним коефіцієнтом одержують загальну оцінку лік-
відності активів. Biн показує, скільки гривень поточних акти-
вів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'я-
зань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприєм-
ство погашає короткострокові зобов'язання в основному за ра-
хунок поточних активів, отже, якщо поточні активи переви-
206
щують за величиною поточні зобов'язання, то підприємство
вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіці-
єнтом покриття. Значення цього показника залежить i від галу-
зі, i від виду діяльності. У західній обліково-аналітичній прак-
тиці наводиться критичне нижнє значення цього показника.
Визнано, що поточні активи мають удвічі перевищувати ко-
роткострокові зобов'язання.
Для встановлення причин модифікації цього показника
необхідно проаналізувати зміни у складі джерел коштів i їx
розміщенні порівняно з початком року.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л) за смисловим
значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчи-
слюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахун-
ку виключена найменш ліквідна ix частина – виробничі запаси.
Середнє значення коефіцієнта Кш.л = 0,5.
Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що
вони менш ліквідні, а в основному через те, що кошти, які
можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих
запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їx закуп-
ку. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при
ліквідації підприємства одержують 40% i менше від облікової
вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквіднос-
ті є співвідношення 1:1.
На практиці багато підприємств мають більш низький
коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5:1), тому для
оцінки їх ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни
цього показника за певний період часу. Так, якщо зростання
коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зi
зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це
свідчитиме про серйозні фінансові проблеми підприємства.
У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають
коефіцієнтом миттєвої оцінки.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Каб.л) характеризу-
ється рівнем покриття зобов'язань підприємства його актива-
ми, строк перетворення яких на гроші відповідає строку пога-
шення зобов'язань. Визначається коефіцієнт абсолютної лік-
відності як відношення суми коштів i короткострокових
207
фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних)
зобов'язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що частина
короткострокових позикових зобов'язань може бути за необ-
хідності погашена негайно. Значення коефіцієнта абсолютної
ліквідності Каб.л>0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно
розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. Зменшення
цього коефіцієнта відображає зовнішню причину неплато-
спроможності підприємства. Якщо коефіцієнт абсолютної лік-
відності Каб.л<0,2, а коефіцієнт покриття Кп<0,5, то підпри-
ємство вважається банкрутом i може підлягати ліквідації з
продажем майна.
У практиці фактичні середні значення коефіцієнтів лік-
відності дозволяють зробити висновки щодо можливості під-
приємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб
yci кредитори підприємства водночас пред'являли йому свої
боргові вимоги.
Ліквідність підприємств характеризує також показник
маневреності власного капіталу (капіталу, що функціонує, –
Км). Цей показник показує, яка частина власного капіталу ви-
користовується для фінансування поточної діяльності, тобто
характеризує ту частину власних обігових коштів, які перебу-
вають у формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквід-
ність.
Нормативне значення показника Км>0,1. Прийнятне орі-
єнтовне значення показника встановлюється підприємством
самостійно i залежить, наприклад, від того, наскільки високою
є щоденна потреба підприємства у вільних грошових ресурсах.
Основними показниками, на базі яких можна визначити
платоспроможність підприємства, є: коефіцієнт автономії (фі-
нансової незалежності), коефіцієнт фінансової стабільності,
коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт фі-
нансового левериджу.
Коефіцієнт автономії (Ка) – показник, який характеризує
частку власних активів у загальній cyмі всіх активів підприєм-
ства, розраховується діленням суми власного капіталу на вар-
тість майна підприємства.
208
Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії
Ка>0,5. Таке значення цього показника дає змогу припустити,
що вci зобов'язання підприємства можуть бути покриті влас-
ними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить
про більшу фінансову незалежність, підвищення гаранта по-
гашення підприємством своїх зобов'язань. Отже, чим більше
коефіцієнт автономії, тим краще фінансовий стан підприєм-
ства.
Коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с) – показник,
який характеризується відношенням власних i позикових кош-
тів підприємства, тобто він показує, скільки позикових коштів
залучило підприємство в розрахунку на 1 грнивню, вкладену в
активи власних коштів.
Значення показника Кф.с>1 є нормативним. Перевищен-
ня власних коштів над позиковими свідчить про те, що під-
приємство має стійкий фінансовий стан i відносно незалежне
від зовнішніх фінансових джерел.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Квл.к) –
показник, який характеризує рівень забезпеченості підприєм-
ства власними джерелами формування оборотних активів,
тобто показує, скільки власних джерел формування оборотних
активів підприємства припадає на одиницю цих активів. Роз-
раховується цей коефіцієнт за даними балансу підприємства за
відповідний званий період в такому порядку: від підсумку за
першим розділом пасиву балансу віднімається підсумок за
першим розділом активу, i отримана різниця ділиться на суму
підсумку другого розділу активу балансу, тобто розрахована
фактична наявність власних джерел формування обігових
коштів ділиться на фактичну вартість наявних обігових кош-
тів.
Значення показника Квл.к>0,1 визначає достатній рівень
забезпеченості підприємства власними коштами. Це свідчить
про те, що наявні оборотні активи підприємства покриваються
власними джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості
означатиме, що у підприємства є надлишкові джерела форму-
вання оборотних активів, а його зниження свідчить про неста-
209
чу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства
буде нестійким.
Коефіцієнт фінансового левериджу (Кф.л) характеризу-
ється відношенням довгострокових зобов'язань i джерел влас-
них коштів підприємства, тобто показує, скільки довгостроко-
вих зобов'язань припадає на одиницю джерел власних коштів.
Нормативне значення показника: Кф.л<1. У цьому разі фінан-
совий стан підприємства відносно нормальний.
Підвищення рівня платоспроможності підприємства за-
лежить від поліпшення результату його виробничої i комер-
ційної діяльності. Разом з цим надійний фінансовий стан, а
отже, його ліквідність та платоспроможність залежать також
від раціональної організації використання фінансових ресур-
сів. Тому в умовах ринкової економіки доцільно здійснювати
не тільки оцінку активів i пасивів балансу, а також i поглибле-
ний щоденний аналіз стану та використання господарських
засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управ-
лінського обліку.
Для встановлення платоспроможності підприємства
перш за все вивчається структура балансу [9]. Вона може бути
визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним,
якщо:
а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного
періоду має значення нижче нормативного (1,5);
б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними кош-
тами на кінець звітного періоду має значення нижче нормати-
вного (0,3).
Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується за фор-
мулою
Кл = (ПА – Р) / (ПП – Д) , (1)
де ПА – поточні активи;
Р – витрати майбутніх періодів;
ПП – поточні пасиви;
Д – доходи майбутніх періодів.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними кошта-
ми розраховується за формулою
210
Кз = (ПА – ПП) / ПΔ. (2)
У кожного підприємства для забезпечення нормального
процесу виробництва має бути відповідна кількість оборотних
активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов'яза-
ний як з обсягом виробництва, так i зi швидкістю їx обороту.
Розширення обсягів виробництва потребує збільшення обіго-
вих коштів. Прискорення ж оборотності оборотних активів,
навпаки, призводить до зменшення їх кількості, необхідної для
забезпечення нормального процесу виробництва. В останньо-
му випадку підвищується ефективність використання оборот-
них активів, які вкладаються у виробництво. Тому аналіз за-
безпеченості підприємства обіговими коштами й ефективності
Їх використання має суттєве значення для оцінки фінансового
стану підприємства.
Забезпеченість підприємства власними оборотними ак-
тивами визначається порівнянням їx фактичної наявності, що
визначається за балансом на відповідну звітну дату, зi встано-
вленим нормативом (плановою потребою). При перевищенні
фактичної наявності над встановленим нормативом у підпри-
ємства створюється надлишок власних оборотних активів, а
при перевищенні встановлених нормативів над фактичною на-
явністю оборотних активів, навпаки, утворюється їx нестача.
Наявність як надлишку, так i нестачі оборотних активів нега-
тивно впливає на фінансову діяльність підприємства, його фі-
нансовий стан. Тому чітка організація оборотних активів, до-
тримання відповідності фактичної їх наявності встановленому
нормативу сприяють стабілізації фінансового стану підприєм-
ства.
Однією з найважливіших характеристик фінансового
стану будь-якого підприємства є його фінансова стійкість. Во-
на пов'язана із ступенем залежності від кредиторів й інвесторів
та характеризується співвідношенням власних i позикових
коштів, тобто під фінансовою стійкістю підприємства розумі-
ють забезпечення запасів i витрат джерелами коштів для
їх формування.
211
Фінансова стійкість підприємства – це таке його стано-
вище, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси оку-
паються за рахунок грошових надходжень від господарюван-
ня, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та не-
залежність підприємства від зовнішніх залучених джерел фор-
мування активів. Визначається фінансова стійкість відношен-
ням вартості матеріальних оборотних активів (зaпaciв та
витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для
їх формування [10; с. 283].
Отже, фінансова стійкість – це такий стан підприємства,
коли обсяг його майна (активів) є достатнім для погашення
зобов'язань, тобто підприємство є платоспроможним.
Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства
зберігати заданий режим функціонування за найважливішими
фінансово-економічними показниками. Вона може розгляда-
тися як результативна категорія, що характеризує рівень стій-
кості роботи підприємства, його здатність забезпечити ста-
більні техніко-економічні показники й ефективно адаптувати-
ся до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середо-
вищі. Рівень фінансової стійкості впливає i на можливості під-
приємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до
найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня
фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності
підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва,
а надлишкова перешкоджатиме розвитку, формуючи на під-
приємстві зайві запаси i резерви.
Фінансова стійкість має характеризуватися таким станом
фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їх роз-
поділ i використання мають забезпечувати розвиток підприєм-
ства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні
платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна
ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повин-
на призвести до зміни обраної ним стратегії.
Із ефективністю виробничо-господарської діяльності під-
приємства пов'язана його фінансова стійкість. Однак необхід-
но зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не
завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності.
212
У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче
підприємство. Криза може бути результатом недостатньо ви-
сокого рівня менеджменту, прояву впливу будь-яких несприя-
тливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замов-
ника). Внутрішня стійкість підприємства відображає такий
стан його трудового потенціалу, матеріально-речової та вар-
тісної (грошової) структур виробництва i таку його динаміку,
при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й
фінансові результати функціонування підприємства. Основу
досягнення внутрішньої стійкості підприємства становить сво-
єчасне і гнучке управління внутрішніми та зовнішніми факто-
рами його діяльності.
У свою чергу, зовнішню відносно суб'єкта господарю-
вання стійкість слід визначати на основі стабільності економі-
чного середовища, в рамках якого здійснюються його операції.
Вона досягається відповідним макроекономічним регулюван-
ням ринкової економіки.
Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка
визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого
підприємством за період його попередньої діяльності, i яка за-
хищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.
Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена
лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної
оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані ро-
боти) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб вико-
нати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з пос-
тачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Іншими сло-
вами, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед
такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне
перевищення доходів над витратами. Саме така ситуація ви-
ражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом
(умовою) загальної стійкості підприємства.
Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансо-
вих ресурсів i такий ступінь їх використання, при якому під-
приємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне
забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації
продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.
213
Значний практичний інтерес становлять кількісні харак-
теристики фінансової стійкості підприємства, тобто питання –
при яких саме показниках фінансовий стан підприємства мож-
на вважати стійким. Фінансовий стан підприємства можна
вважати стійким, якщо власні оборотні засоби покривають не
менш як 50% фінансових ресурсів, необхідних для здійснення
господарської діяльності, ефективно й цілеспрямовано вико-
ристовуються фінансові ресурси, дотримується фінансова,
кредитна і розрахункова дисципліна.
У підприємства, що має низький рівень фінансової стій-
кості, спостерігається спад ділової активності, рентабельності
й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-
господарської діяльності свідчить про те, що підприємство пе-
ребуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що
будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитко-
вість може бути тимчасовою, i не виключено, що керівництво
та менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й ви-
ведуть підприємство з фінансової кризи. Проте i наявність ви-
сокої фінансової стійкості не гарантує захисту від банкрутства.
Отже, фінансова стійкість – це комплексне поняття, яке
перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних
процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ре-
сурсів підприємства, результативності їх розміщення та вико-
ристання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи
інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів,
при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.
Для характеристики фінансової стійкості підприємства
використовується система абсолютних і відносних показників.
Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками
фінансової стійкості є відповідність або невідповідність (над-
лишок або нестача) джерел коштів для формування зaпaciв i
витрат, тобто різниця між сумою джерел коштів i сумою запа-
сів та витрат.
За рівнем покриття різних видів джерел суми запасів i
витрат розрізняють такі види фінансової стійкості підприємст-
ва:
214
абсолютна стійкість фінансового стану – коли власні
джерела формування оборотних активів покривають запаси i
витрати. При цьому наявність власних джерел формування
оборотних активів визначається за балансом підприємства як
різниця між сумою джерел власних і прирівняних до них кош-
тів i вартістю основних фондів та інших необоротних активів;
нормальний стійкий фінансовий стан – коли запаси i
витрати покриваються сумою власних джерел формування
оборотних активів i довгостроковими позиченими джерелами;
нестійкий фінансовий стан – коли запаси i витрати по-
криваються сумою власних джерел формування оборотних ак-
тивів, довгострокових позикових джерел, короткострокових
кредитів i позик;
кризовий фінансовий стан – коли запаси i витрати не по-
криваються всіма видами можливих джерел їx забезпечення
(власних, позикових та ін.), підприємство перебуває на межі
банкрутства.
Важливого значення для функціонування підприємств в
умовах ринкової економіки набуває їx фінансова незалежність
від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних коштів
означає запас фінансової стійкості підприємства за умови, що
його власні кошти перевищують позикові.
Стійкість фінансового стану підприємства оцінюється
щодо власних i позикових коштів, за темпами накопичення
власних коштів у результаті поточної фінансової діяльності,
достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів вла-
сними джерелами.
Фінансова стійкість підприємства характеризується сис-
темою фінансових коефіцієнтів, які розраховуються як відно-
шення абсолютних показників активу i пасиву балансу. Порів-
няння цих коефіцієнтів з базисними величинами (середньога-
лузевими, показниками фінансово стійкіших підприємств, оп-
тимально розрахованими) дає можливість встановити фінансо-
ву стійкість аналізованого підприємства.
Основними показниками, які характеризують фінансову
стійкість підприємства, його незалежність від позикових кош-
тів, є коефіцієнти: автономії, забезпеченості власними кошта-
215
ми, фінансової залежності, відношення позикових i власних
коштів, маневреності робочого та власного капіталу.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) характе-
ризує ринкову стійкість підприємства. Biн характеризується
відношенням власних джерел до валюти балансу. Теоретичне
значення коефіцієнта автономії має становити не менше 0,5.
Збільшення показника свідчить про зростання фінансової не-
залежності та підвищення підприємством гарантії погашення
своїх зобов'язань.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характери-
зує рівень забезпечення підприємства власними коштами i ро-
зраховується як відношення суми фактичної наявності джерел
власних i прирівняних до них коштів (за винятком сум забор-
гованостей за розрахунками з учасниками, доходів майбутніх
періодів, резерву майбутніх витрат i платежів, реструктуризо-
ваного боргу) до суми наявних оборотних активів підприєм-
ства. Фінансовий стан підприємства вважається нормальним,
якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами більше за 1.
Для визначення частки активів, що належать до власного
капіталу, розраховується коефіцієнт фінансової залежності.
Зростання цього показника в динаміці означає збільшення час-
тки позичених коштів у фінансування підприємства. Якщо йо-
го значення наближається до 1 (або 100%), то це означає, що
власники повністю фінансують своє підприємство.
Важливим показником, який характеризує фінансову
стійкість підприємства, є коефіцієнт маневреності власних
коштів. Biн показує, скільки довгострокових позикових коштів
використано для фінансування активів підприємства разом із
власними коштами. Чим менше позикових коштів залучає під-
приємство для здійснення своєї статутної діяльності, тим вище
його фінансова стійкість. Цей коефіцієнт показує, яка частина
власного капіталу використовується для фінансування поточ-
ної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина
капіталізована. Значення даного показника може змінюватися
залежно від структури капіталу i галузевої приналежності під-
приємства (норматив – 0,4-0,6).
216
Щоб визначити фінансову стійкість підприємства, можна
додатково розраховувати показники: концентрації залученого
капіталу, фінансування, довгострокового залучення позикових
коштів, забезпеченості запасів, забезпеченості оборотних за-
собів, короткострокової заборгованості.
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує
частку залучених коштів у формуванні активів. Оптимальне
значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу <0,5.
Коефіцієнт фінансування показує, скільки власних кош-
тів підприємства припадає на одну гривню позикових. Норма-
тивне значення коефіцієнта фінансування > 1.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
характеризує структуру капіталу.
Коефіцієнт забезпеченості запасів показує, яка частка
матеріальних обігових засобів фінансується за рахунок влас-
ного обігового капіталу, має оптимальне значення > 0,8.
Коефіцієнт забезпеченості обігових коштів показує, яка
частка власних коштів підприємства вкладена в обіговий капі-
тал. Оптимальне значення коефіцієнта забезпеченості обігових
засобів > 0,5.
Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає ча-
стку поточних зобов'язань підприємства в загальній cyмі зобо-
в'язань.
Висновки. 1. Професійне управління фінансами потребує
глибокого аналізу, що дозволяє найбільш точно оцінити неви-
значеність ситуації за допомогою сучасних кількісних методів
дослідження. У зв'язку з цим істотно зростає пріоритет i роль
аналізу фінансового стану, основним змістом якого є комплек-
сне системне вивчення фінансового стану підприємства i фак-
торів його формування з метою оцінки ступеня фінансових
ризиків i прогнозування рівня прибутковості капіталу.
2. Ліквідність підприємства полягає в тому, як швидко
воно може продати свої активи, отримати кошти i погасити
заборгованість перед постачальниками та банком щодо повер-
нення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними центра-
лізованими фондами iз сплати податків та платежів, перед
працівниками з виплати заробітної плати тощо.
217
3. Підприємство вважається платоспроможним, якщо йо-
го загальні активи перевищують поточні. Нездатність підпри-
ємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів спла-
ти платежів у бюджет, позабюджетні фонди тощо, а також пе-
ревищення зобов`язань над вартістю майна та інших активів
характеризує його неплатоспроможність або неспроможність.
4. Підвищення рівня платоспроможності підприємства
залежить від поліпшення результатів його виробничої і комер-
ційної діяльності. Разом з тим надійний фінансовий стан, а от-
же, його ліквідність та платоспроможність залежить від раціо-
нальної організації використаних фінансових ресурсів. Тому в
умовах ринкової економіки доцільно здійснювати не тільки
аналіз активів і пасивів балансу, а також і поглиблений аналіз
стану та використання господарських засобів. Інформаційною
базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.
5. Фінансова стійкість підприємства відображає такий
стан його фінансових ресурсів i такий ступінь їх використання,
при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засо-
бами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва
та реалізації продукції, а також затрати на його розширення й
оновлення.
Література
1. Мошинський С.З. Економічний аналіз: підручник для
студентів ВНЗ / С.З. Мошинський, О.В. Олійник [за ред. Ф.Ф.
Бутинця]. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута»,
2007. – 704 с.
2. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств / О.С. Філі-
моненков. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.
3. Онисько С.М. Фінанси підприємств: підручник для
студентів ВНЗ / С.М. Онисько, П.М. Марич. – Львів: Магнолія
плюс, 2006. – 367 с.
4. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства /
О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.Е Орлів. – К.: Либідь, 2003. –
335 с.
5. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємств: на-
вч. посібник / Г.М. Тарасюк, Я.І. Шваб. – К.: Каравела, 2003. –
364 с.
218
6. Москаленко В.П. Развитие финансово экономического
механизма на предприятии: курс лекций/ В.П. Москаленко. –
Сумы: ИПП «Мрия»-ЛТА, 2003. – 106 с.
7. Загородній А.Г. Фінансовий словник: 3-тє вид./ А.Г.
Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – К.: Знання,
2000. – 261 с.
8. Болюк М.А. Економічний аналіз / М.А. Болюк,
В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток. – К.: КНЕУ, 2003. – 540 с.
9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности
предприятия / Г.В. Савицкая. – Мн.: Экономическая перспек-
тива, 1997. – 498 с.
Надійшла до редакції 02.12.2014 р.
Я.С. Брюховецкий
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ КАПИТАЛ КАК ВАЖНЫЙ
ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТО-
СПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Экономически развитые страны Европы и мира достигли
высокого уровня производства, качества жизни населения бла-
годаря кардинальному изменению подхода к приоритетам пе-
редовых технологий, прогрессивным структурам экономики,
переоценке роли капитала вообще и его составляющих. Про-
изводство основано преимущественно на использовании тех-
нологий IV-V укладов, активно внедряются технологии VI ук-
лада. В структуре капитала на первое место выдвигается чело-
веческий капитал, интеллектуальный капитал. Оплата рабочей
силы рассматривается не как издержки производства, а
как инвестиции в формирование и развитие человеческого и
прежде всего интеллектуального капитала. Профессиональная
подготовка работников предприятий и организаций произво-
дится на опережение, т.е. освоению новой техники, техноло-
гий, товаров предшествует подготовка специалистов, профес-
сионалов, которые будут осваивать эти новшества.
Я.С. Брюховецкий, 2014
219
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95396 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2220-7961 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:46:55Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ярошевська, О.В. 2016-02-25T19:35:20Z 2016-02-25T19:35:20Z 2014 Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства / О.В. Ярошевська // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2014. — С. 202-219. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95396 Розглянуто методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовуєтся система абсолютних та відносних показників. Наведено фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства, розвиток сучасних методів проведення фінансово-економічного аналізу, а також розробку шляхів покращення фінансового стану підприємства. Рассмотрены методы оценки ликвидности, платежеспособности и финансовой устойчивости предприятия. Для характеристики финансовой устойчивости предприятия используется система абсолютных и относительных показателей. Приведены факторы, влияющие на финансовое состояние предприятия, развитие современных методов проведения финансово-экономического анализа, а также разработку путей улучшения финансового состояния предприятия. Methods of an assessment of liquidity, solvency and financial stability of the enterprise are considered. For the characteristic of financial stability of the enterprise the system of absolute and relative measures is used. The factors influencing a financial condition of the enterprise, development of modern methods of carrying out financially - the economic analysis, and also development of ways of improvement of a financial condition of the enterprise are considered. uk Інститут економіки промисловості НАН України Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства Методы оценки ликвидности, платежеспособности и финансовой устойчивости предприятия Methods of an assessment of liquidity, solvency and financial stability of the enterprise Article published earlier |
| spellingShingle | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства Ярошевська, О.В. |
| title | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| title_alt | Методы оценки ликвидности, платежеспособности и финансовой устойчивости предприятия Methods of an assessment of liquidity, solvency and financial stability of the enterprise |
| title_full | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| title_fullStr | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| title_full_unstemmed | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| title_short | Методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| title_sort | методи оцінки ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95396 |
| work_keys_str_mv | AT âroševsʹkaov metodiocínkilíkvídnostíplatospromožnostítafínansovoístíikostípídpriêmstva AT âroševsʹkaov metodyocenkilikvidnostiplatežesposobnostiifinansovoiustoičivostipredpriâtiâ AT âroševsʹkaov methodsofanassessmentofliquiditysolvencyandfinancialstabilityoftheenterprise |