За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона)
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95544 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 3-10. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859595046016253952 |
|---|---|
| citation_txt | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 3-10. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-11-27T19:52:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 3
ІНТЕРВ’ЮІНТЕРВ’Ю
ЗА ПІДСУМКАМИ РОКУ
Інтерв’ю з президентом Національної академії
наук України академіком НАН України
Борисом Євгеновичем Патоном
— Борисе Євгеновичу, 2015 рік був дуже непростим як для
нашої країни, так і для вітчизняної науки. Розкажіть, будь
ласка, як живе Академія у цей скрутний час? Які вагомі ре-
зультати фундаментальних досліджень отримали україн-
ські вчені в році, що минув?
— Дійсно, минулий рік був для Академії вкрай складним.
Але, попри всі труднощі, наші вчені продовжували активний
науковий пошук. Отримано й чимало вагомих результатів.
Зупинюся на кількох, на мою думку, особливо цікавих і зна-
чущих.
Серед фундаментальних досягнень математиків — нові чи-
сельні методи розв’язання систем диференціальних рівнянь,
які виникають при дослідженні наслідків екологічних лих.
Наші фізики минулого року одержали наскрізні пори в дво-
вимірних структурах макропористого кремнію. Це важливо
для створення малогабаритної переносної рентгенівської апа-
ратури неруйнівного контролю стану матеріалів. Вона стане у
пригоді в матеріалознавстві, медицині, різних галузях вироб-
ництва, зокрема при здійсненні експрес-аналізу стану облад-
нання АЕС України.
Варто відзначити й те, що вперше визначено торієвий по-
тенціал геологічних структур України. Підкреслю, що торієва
сировина — це перспективний ресурс для ядерної енергетики,
а торієва енергетика — на відміну від уранової — не виробляє
плутонію і трансуранових елементів. Це надзвичайно важливо
як з екологічної точки зору, так і з точки зору нерозповсюджен-
ня ядерної зброї. Важливо й те, що при використанні цієї си-
ровини немає потреби конструювати нові реактори — достат-
ньо просто модернізувати вже наявні, а після завантаження
торієвий реактор працюватиме до майже повного «вигорання»
паливних елементів кілька десятків років, тоді як урановий по-
требує заміни паливних елементів кожні півтора-два роки.
Вагомим здобутком наших геологів є розроблена нова схе-
ма фазово-геохімічної зональності нафтидогенезу земних надр.
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1)
ІНТЕРВ’Ю
Вона суттєво змінює уявлення про вуглевод-
невий потенціал великих і надвеликих гли-
бин — особливо в межах центрального сегменту
Дніпровсько-Донецької западини. Пошуково-
розвідувальні роботи на вказаних територіях
дадуть змогу суттєво підвищити видобування
природного газу і в перспективі повністю забез-
печити потреби України в цьому енергоносії.
Значних результатів досягнуто у дослі-
дженні хімії двовимірних структур, яким при-
таманна низка унікальних функціональних
властивостей. Ідеться про графен та його окси-
ди, сульфіди молібдену, оксиди перехідних
металів ієрархічної структури тощо. Уперше
розроблено високопродуктивні й екологічно
прийнятні механохімічні методи одержання
графенів, які уможливлюють створення ма-
теріалів нового покоління для електроніки й
оптоелектроніки.
Хіміки при вивченні структури та власти-
востей, насамперед біологічної активності, по-
хідних бензодіазепіну виявили високоактивні
низькотоксичні анальгетики і протизапальні
засоби. Найактивніші й найбезпечніші з цих
засобів уже відібрано для проведення доклі-
нічних досліджень.
У галузі наук про життя отримано оригі-
нальні дані щодо механізмів виникнення та
природи певних мутацій, які визначають роз-
виток спадкових захворювань.
Подальший розвиток отримав новий для
України напрям генетичного поліпшення рос-
лин — молекулярна селекція пшениці. На сьо-
годні уже розроблено клітинні й молекулярні
біотехнології з підвищення стійкості кукуру-
дзи та пшениці до водного дефіциту.
Минулий рік відзначився й завершенням
багаторічного фундаментального дослідження
з повномасштабної реконструкції демографіч-
ної динаміки України в сучасних межах із кін-
ця XVІІI до початку XXI ст. На основі цієї ре-
конструкції вперше здійснено науково обґрун-
товану оцінку втрат України від соціальних
катастроф у першій половині ХХ ст. Зокрема,
прямі й непрямі втрати України внаслідок Го-
лодомору становили, за підрахунками учених,
близько 4,5 млн осіб.
Відзначу й те, що вчені-гуманітарії нашої
Академії продовжили роботу над фундамен-
тальними видавничими проектами, в тому чис-
лі енциклопедичними, — видано сорок шостий
том «Зібрання творів Михайла Грушевського»
в п’ятдесяти томах, доопрацьовується п’ятий
том дванадцятитомної «Історії української лі-
тератури», видано п’ятий том «Словника укра-
їнської мови» у двадцяти томах, вийшов пер-
ший том «Енциклопедії міжнародного права»,
побачили світ електронні версії шістнадцято-
го й сімнадцятого томів двадцятип’ятитомної
«Енциклопедії сучасної України».
— Чи є серед результатів прикладних до-
сліджень і вже впроваджених розробок, над
якими працювали фахівці установ Акаде-
мії, такі, на яких варто було б наголосити
особливо?
— Так, безумовно. Наприклад, учені-ме та ло-
фізики розробили й передали для впроваджен-
ня на ДП «Антонов» технологію отримання
високоміцного титанового сплаву з межею
міцності понад 1400 МПа. Використання тако-
го металу дасть змогу виготовляти корозійно-
стійкі деталі з майже вдвічі меншою масою та
підвищеним ресурсом експлуатації.
До стадії серійного виробництва доведено
технологію вирощування оптичного германію
з оригінальним домішковим складом. До речі,
цей новий матеріал уже закуповують фірми
США і низки європейських країн — для вироб-
ництва лінз та інших оптичних елементів.
Забезпечено роботу й розвиток мережі сей-
смічних станцій НАН України. Дані спостере-
жень цих станцій необхідні, зокрема, для оці-
нювання кількісних параметрів максимальних
прогнозованих сейсмічних коливань на буді-
вельних майданчиках у сейсмічних районах
країни, аби проектувати й споруджувати сей-
смостійкі будівлі. Всі зазначені станції було
обладнано сучасною цифровою апаратурою
та програмним забезпеченням, виготовленим
у нашій країні. Зазначу також, що в 2015 р.
нова сейсмічна станція з’явилася в регіоні, де
подібних станцій раніше не було, — у Дніпро-
петровську.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 5
ІНТЕРВ’Ю
У лютому минулого року було введено в дію
і впроваджено в багатьох вітчизняних органі-
заціях і водоканалах національний стандарт
питної води, розроблений нашими фахівцями.
Уперше в Академії реалізовано повний цикл
створення готових лікарських препаратів у
формі таблеток з урахуванням вимог Належ-
ної виробничої практики Європейського Сою-
зу. Продовжується промисловий випуск вкрай
необхідних українським споживачам субстан-
цій і лікарських форм оригінальних препаратів
(феназепаму, аміксину, гідазепаму, левани).
— На жаль, Україна та український народ
опинилися в надзвичайно складній ситуації.
Чим здобутки Академії можуть саме в цей
час слугувати суспільному розвитку?
— Академія ніколи не залишалася осторонь
проблем, з якими стикається наше суспільство.
Від часу проголошення незалежності України
дуже велика увага приділялася і приділяється
науковому супроводженню базових галузей
вітчизняної економіки та окремих високотех-
нологічних виробництв. Як один із вагомих
прикладів наведу участь фахівців Академії у
вирішенні проблем подовження термінів екс-
плуатації 4 з 15 діючих енергоблоків україн-
ських атомних електростанцій. Це дало змогу
на 10—20 років (а в перспективі — на 30 років)
відкласти виведення останніх з експлуатації та
будівництво нових потужностей. Зауважу, що
вартість робіт в Україні з подовження ресур-
су типового блоку потужністю 1000 МВт ста-
новить близько 350—400 млн доларів США,
а вартість будівництва нового блоку на тому
ж майданчику — 4—7 млрд доларів США. За
оцінками ДП «НАЕК «Енергоатом», еконо-
мічний ефект від подовження терміну екс-
плуатації одного енергоблоку на рік становить
близько 1,5 млрд доларів США. Внесок Акаде-
мії у розроблення відповідних технологій та їх
впровадження — близько 50 %.
Якщо вже говорити про забезпечення енерге-
тичної незалежності України, то треба згадати й
про автоматизовану систему обліку електрич-
ної енергії з контролем показників її якості на
всіх рівнях її виробництва, передачі і спожи-
вання. У результаті практичних розрахунків
техніко-економічних показників використання
системи встановлено, що починаючи з 2013 р.
економічний ефект від її впровадження на ДП
«НЕК «Укренерго»» перевищив 1 млрд грн.
Восени 2015 р. вчені Академії вирішили
ще одну складну проблему, а саме розроби-
ли методики та виготовили паливну суміш
(аналог пісного вугілля) на основі антрациту
з додаванням 35—40 % вітчизняного газового
вугілля. Успішне спалювання першої пробної
партії суміші на Зміївській ТЕС дало можли-
вість збільшити на 40 % паливну базу цієї те-
плоелектростанції і позбутися залежності від
імпортних енергоносіїв.
Академія бере активну участь у розвитку
й поліпшенні транспортної інфраструктури
України. Наприклад, Інститут електрозварю-
вання ім. Є.О. Патона спільно із Заводом елек-
трозварювального обладнання, розташованим
у Каховці, розробили технологію та налаго-
дили виробництво машин для контактного
стикового зварювання рейок із високоміцної
сталі. На сьогодні із використанням виготов-
леного обладнання вже прокладено 5 тис. км
так званого «оксамитового» шляху в Україні і
понад 11 тис. км — у КНР. Технологія дала змо-
гу збільшити швидкість руху вітчизняних по-
тягів до 160 км/год і ввести денні пасажирські
потяги. Сумарний економічний ефект від впро-
вадження розробки становить 2,6 млрд грн.
Продовольча безпека теж не залишилася
поза увагою науковців Академії. За останні
роки зареєстровано понад 145 сортів та гібри-
дів сільськогосподарських культур. Лише в
2015 р. до Реєстру сортів рослин, придатних до
поширення в Україні, внесено 8 нових сортів.
Ще 10 сортів озимої пшениці проходять сорто-
випробування. Наразі обсяг посівних площ, на
яких висіваються нові сорти озимої пшениці,
перевищує 1,7 млн га. Врожай, зібраний із цих
площ, здатен майже повністю забезпечити по-
треби України у продовольчому зерні. Еконо-
мічний ефект щороку сягає мільярдів гривень
і забезпечує не тільки суттєві прибутки вироб-
ників, а й великі надходження до Державного
бюджету. Також значні кошти, щонайменше
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1)
ІНТЕРВ’Ю
по 1 млрд грн на рік, приносять нашій краї-
ні впроваджена у виробництво біотехнологія
отримання рослинного білка й застосування
нових комплексних добрив та екологічно без-
печних систем живлення і захисту високопро-
дуктивних сортів озимої пшениці.
Наведені приклади переконливо, на мою
думку, спростовують висловлювання деяких
урядових чиновників про те, що українська на-
ука для економіки є тягарем і не дає практич-
ної віддачі.
Далі. Останній час ще раз засвідчив здат-
ність учених Академії спрямовувати зусилля
на вирішення найгостріших проблем, що по-
стають перед державою. З 2015 р. започатко-
вано цільову науково-технічну програму НАН
України «Дослідження і розробки з проблем
підвищення обороноздатності і безпеки дер-
жави». Вже розпочато виконання відібраних
за конкурсом найбільш перспективних проек-
тів. Обов’язкове впровадження їх результатів
в оборонно-промисловому комплексі є винят-
ково важливим завданням наступного періо-
ду. Вже є домовленість про посилення нашої
співпраці з Укроборонпромом.
Додам до цього, що чимало нових розробок
наших учених уже використовуються для вій-
ськових потреб, у тому числі в зоні АТО. Це
стосується, зокрема, ефективних гемостатич-
них і вогнезахисних засобів, автономних без-
по лум’я них генераторів тепла, низки потужних
інформаційно-комунікаційних систем.
Значним здобутком дослідників Академії
можна, без сумніву, вважати й технологію се-
рійного виготовлення кераміко-полімерних
бро ньованих блоків мозаїчної структури з
ви ко ристанням методу реакційного спікання
кераміки. Такими блоками було, наприклад,
укомплектовано бронежилети кількох груп
бій ців АТО. Випробування розробки засвідчи-
ло її високу ефективність.
На виконання указу Президента України
наші вчені підготували наукову доповідь «Від-
родження Донбасу: оцінка соціально-еко но-
мічних втрат і пріоритетні напрями державної
політики». У ній розглянуто комплекс проб-
лем, пов’язаних із тривалим процесом від-
родження регіону, окреслено шляхи реалізації
завдань і заходи з подолання негативних на-
слідків донбаської трагедії.
Завершуючи відповідь на це питання, хочу
ще й ще раз наголосити на тому, що в першу
чергу, навіть у скрутні часи, треба будь-що роз-
вивати фундаментальні дослідження. Це є го-
ловним статутним завданням нашої Академії.
Саме нові знання, які є основою майбутніх тех-
нологій, визначають рівень освіти і культури
суспільства, мають слугувати Україні.
— Тяглість у науці забезпечується шля-
хом залученням нових кадрів. Як Академія
підтримувала своїх молодих дослідників у
2015 році?
— Немає жодних сумнівів, що постійний і
достатній приплив талановитої молоді до на-
укової сфери є необхідним підґрунтям не лише
належного розвитку науки, а й економічного
зростання. Адже саме кадрова складова визна-
чає рівень науково-технічного потенціалу тієї
чи іншої країни, а отже, й добробуту її грома-
дян. Тому Академія намагається всіляко під-
тримувати молодих учених, заохочувати їх до
активної дослідницької діяльності. Зокрема,
вже тривалий час використовується створена в
державі система цільової фінансової підтримки
молодих науковців, яка реалізується у вигляді
грантів, премій, стипендій. Дуже шкода, що у
зв’язку з відсутністю коштів із квітня 2015 р.
припинилися виплати стипендій Президента
України. Коли йдеться про майбутнє науки зо-
крема та держави загалом, то недофінансуван-
ня, на мою думку, є вкрай небажаним явищем.
Якраз на цьому економити недоречно.
Безпосередньо в Академії також запрова-
джено власні різноманітні форми підтримки
молодих учених. Насамперед відзначив би
надання талановитим дослідникам фінансо-
вої підтримки для виконання ними науково-
дослідних робіт. Це відбувається на конкурс-
них засадах раз на два роки. Переможцями
стають 100 наукових проектів із фінансуван-
ням від 45 до 135 тис. грн на 1,5 роки. З 1994 р.
НАН України присуджує молодим ученим і
спеціальні стипендії.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 7
ІНТЕРВ’Ю
Щороку на засіданнях Президії Академії за-
слуховуються, зрозуміло після відбору відді-
леннями, найкращі наукові повідомлення мо-
лодих учених. Результат цих заслуховувань —
можливість відкрити додаткову відомчу тему і
бути її керівником. Минулого року, наприклад,
було заслухано 9 таких доповідей із різних на-
прямів наукових досліджень.
За видавничим проектом Академії — «Наукова
книга. Молоді вчені», який теж є однією з форм
підтримки молодих дослідників, у 2015 р. вже
опубліковано 5 монографій, а ще 10 — пройшли
конкурсний відбір для цьогорічного друку.
Важливо, що завершено роботу зі створен-
ня рад молодих учених при всіх 14 відділен-
нях НАН України. Ці ради вже провели низ-
ку науково-популярних заходів, зокрема «Дні
науки», які минулого року відбулися двічі — у
травні та листопаді, а також розширили свою
географію. До великих міст, де в наукових уста-
новах і вищих навчальних закладах вони тра-
диційно проходять, — Києва, Харкова та Льво-
ва долучився ще й Дніпропетровськ. І, знаєте,
хочеться вірити, що продемонстровані цікаві
експерименти й прочитані нашими молодими
вченими лекції не просто запам’ятаються бага-
тьом відвідувачам, а й, можливо, спонукають
когось із юних громадян зацікавитися наукою
і присвятити їй своє життя.
Особливої уваги, як на мене, заслуговує й
значна робота вчених Академії з виявлення й
підтримки обдарованих і талановитих дітей,
зокрема через Малу академію наук України.
НАН України здійснює наукове керівництво
цим закладом, надає можливість вихованцям
МАН України користуватися спеціалізовани-
ми бібліотеками, фондами, архівами, лабора-
торіями наших установ.
Проте, попри всі заходи, впродовж останніх
чотирьох років спостерігається невтішна тен-
денція до постійного зменшення в Академії
кількості молодих учених. Мушу сказати, що
нині наша країна зіткнулася з реальною за-
грозою, ризикуючи залишитися без молодих
наукових кадрів. З огляду на жалюгідні умови
життя і праці на батьківщині, наукова молодь
змушена буде виїжджати за кордон, аби реалі-
зувати свій потенціал там. У кращому разі ці
люди змінюватимуть вид діяльності. Однак
обидва варіанти є для вітчизняної науки, зви-
чайно, неприйнятними.
— Наша держава задекларувала своїм пріо-
ритетним і стратегічним напрямом подаль-
шого розвитку європейську інтеграцію. Як,
зважаючи на цей факт, налагоджується і по-
глиблюється співпраця між Академією та за-
рубіжними науковими установами, зокрема й
європейськими? Які значущі, на Вашу думку,
міжнародні проекти за участю вітчизняних
фахівців реалізовувалися або були започат-
ковані впродовж минулого року?
— Міжнародне наукове і науково-технічне
співробітництво було й залишається одним
із найважливіших напрямів діяльності НАН
України. Більше того, зараз воно набуває осо-
бливої ваги. На сьогодні ми маємо понад 120
міжнародних угод про співпрацю з науковими
структурами 50 країн Європи, Африки, Азії,
Північної та Південної Америки. Упродовж
тривалого часу наші вчені плідно взаємодіють
з іноземними партнерами також у рамках різ-
номанітних програм наукової діяльності: ЄС,
НАТО, ЮНЕСКО, МААН, ЦЕРН, УНТЦ та
багатьох інших міжнародних організацій.
Особлива увага останнім часом приділяється
налагодженню інтенсивних контактів з партне-
рами з країн — членів Європейського Союзу й
асоційованих країн. Основою для цього слугують
27 угод, укладених з академіями та провідними
науковими центрами Європи. Зокрема, в черв-
ні 2015 р. в рамках співпраці між НАН України
та Національним центром наукових досліджень
(CNRS, Франція) було підписано Угоду про
створення асоційованої міжнародної лабораторії
у галузі фізики високих енергій — з метою роз-
роблення обладнання для експериментів на при-
скорювачах і методів прискорювання.
Надзвичайно важливою для всієї вітчизня-
ної наукової спільноти подією стало підпи-
сання минулого року угоди про асоційоване
членство України в Рамковій програмі Євро-
пейського Союзу з досліджень та інновацій
«Горизонт—2020». Це, безумовно, відкриває
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1)
ІНТЕРВ’Ю
нові можливості для входження нашої держа-
ви в європейський дослідницький простір. Для
поширення інформації про конкурси програми
«Горизонт—2020» і надання консультаційної
допомоги зацікавленим дослідникам у струк-
турі НАН України створено і працюють 9 на-
ціональних контактних пунктів за певними
тематичними напрямами цієї програми.
Що стосується значущих міжнародних про-
ектів за участю українських учених. Серед
таких у галузі фундаментальних наук відзна-
чив би проект з реєстрації безнейтринного по-
двійного β-розпаду. Фахівці Інституту сцин-
тиляційних матеріалів нашої Академії та На-
ціональної підземної лабораторії Гран Сассо,
розташованої в Італії, вперше у світі отримали
дослідну партію низькофонових кристалів се-
леніду цинку, збагачених ізотопом селену 82.
Ці кристали є ключовими складовими в за-
значеному експерименті. Вагомий внесок саме
українського колективу полягає в розробленні
методик отримання й технологій виготовлен-
ня сцинтиляційних болометричних кристалів.
Завершення роботи з виготовлення партії бо-
лометричних кристалів із рекордно низьким
радіаційним фоном, а також експерименти з ре-
єстрації безнейтринного подвійного β-розпаду
в кріостаті заплановано на цей рік.
Ще один приклад, уже прикладного характе-
ру, — в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначу, що досить відомими — в тому числі
й за межами нашої країни — є унікальні при-
змові компенсатори для ранньої діагностики й
лікування косоокості у дітей. Ця розробка вче-
них Інституту проблем реєстрації інформації
НАН України дає змогу уникнути хірургічного
втручання і не має аналогів у світі. Але через
певні перепони наші вчені поки що не можуть
налагодити виробництво в Україні. Тому во-
сени 2015 р. Інститут підписав угоду із Чжец-
зянським технологічним університетом (КНР)
щодо розгортання виробництва мікропризмо-
вих окулярів для лікування косоокості в Центрі
високих технологій провінції Чжецзянь.
— Як Ви оцінюєте нову редакцію Закону
України «Про наукову і науково-технічну
діяльність», ухвалену Верховною Радою
України 26 листопада 2015 року? Які нові
позитивні перспективи відкривають пе-
ред ученими положення цього нормативно-
правового акта?
— Хотів би насамперед зазначити, що до
опрацювання остаточної редакції закону були
широко залучені представники наукової спіль-
ноти, в тому числі нашої Академії, та експерт-
ного середовища. І певним чином символічно,
що закон був підписаний Президентом Укра-
їни П.О. Порошенком відразу після його зу-
стрічі з ученими, яка відбулася 25 грудня ми-
нулого року. Нагадаю, глава держави сказав,
що прийняття цього нормативно-правового
акта за демократичною прозорою процедурою
та із залученням усіх зацікавлених сторін є
прикладом консолідації й досягнення спільної
мети. Ми, зі свого боку, цілком підтримуємо
позицію Президента щодо того, що наша кра-
їна має скористатися своїм інтелектуальним
потенціалом, а новий закон — стати надійною
запорукою цього.
Закон України «Про наукову і науково-тех-
нічну діяльність», на нашу думку, створює діє-
ве правове поле для розвитку наукової і науко-
во-тех нічної сфери, перетворення її на рушійну
силу інноваційного прогресу держави.
Насамперед, він закладає принципово нові
можливості для перебудови організації на-
укових досліджень на основі загальновизна-
них європейських критеріїв — незалежне оці-
нювання результатів, грантове фінансування
через новостворений Національний фонд до-
сліджень, координація наукової сфери через
Національну раду з питань розвитку науки і
технологій тощо. Практична реалізація відпо-
відних норм, або, як зараз кажуть, імплемен-
тація закону, сприятиме успішній інтеграції
України у Європейський дослідницький про-
стір. А це, безумовно, дасть поштовх розви-
тку вітчизняних досліджень, спрямованих на
створення новітніх технологій і видів техніки
в інтересах економіки, соціальної сфери, зміц-
нення національної безпеки і оборони.
В законі знайшли законодавче унормування
прогресивні елементи наукової інфраструкту-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 1 9
ІНТЕРВ’Ю
ри, що були свого часу започатковані в НАН
України. А саме — центри колективного ко-
ристування науковим обладнанням та ключо-
ві державні лабораторії. Суттєвим стимулом
посилення інноваційної активності, в тому
числі в системі нашої Академії, є передбачені
законом норми щодо надання науковим уста-
новам права зараховувати власні надходження
на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в
установах банків державного сектору, а також
бути співзасновниками господарських това-
риств — з метою використання об’єктів права
інтелектуальної власності.
Важливу роль відіграватимуть і ті положен-
ня нової редакції Закону України «Про на-
укову і науково-технічну діяльність», які без-
посередньо стосуються Академії і спрямовані
на демократизацію її внутрішнього життя. Ви-
окремлю кілька важливих моментів. По-перше,
відтепер, згідно з нормами закону, час перебу-
вання на керівних посадах в Академії обмежу-
ється двома п’ятирічними термінами. Ідеться
про посади президента, віце-президента, члена
президії, академіка-секретаря відділення і ке-
рівника наукової установи. По-друге, перед-
бачено участь у загальних зборах — з правом
вирішального голосу — делегованих представ-
ників наукових колективів наших інститутів.
Їх частка від загального числа учасників зборів
становитиме не менше 50 %.
Не можу не відзначити й те, що низка за-
ходів з підвищення ефективності наукових
досліджень уже реалізується і самою Акаде-
мією — відповідно до Концепції розвитку На-
ціональної академії наук України на 2014—
2023 роки. Зокрема, наші фахівці, орієнтую-
чись на європейські стандарти, підготували
й починають впроваджувати нову методику
оцінювання ефективності діяльності наукових
установ. За основу методики ми взяли головні
положення системи оцінювання, яка викорис-
товується німецьким Науковим товариством
імені Лейбніца. Справа в тому, що український
дослідницький простір взагалі дуже подібний
за своєю структурою до німецького, а тамтеш-
ні самоврядні наукові інституції користуються
значною державною фінансовою підтримкою,
яка, по суті, є базовим фінансуванням. Мето-
дика, розроблена нашими вченими, враховує
багаторічний досвід наукових товариств ФРН
і передбачає виключення конфлікту інтересів і
участь зовнішніх експертів (у тому числі зару-
біжних) в оцінюванні наукових установ. Оста-
точні ж рекомендації щодо результатів оціню-
вання формулюватиме, як планується, постій-
на комісія Академії, до складу якої увійдуть,
крім фахівців НАН України, представники
Міністерства освіти і науки України, Ради рек-
торів вищих навчальних закладів, вітчизняних
роботодавців.
Таким чином, новий Закон України «Про на-
укову і науково-технічну діяльність» сприяти-
ме також демократизації академічного життя,
прозорішому розподілу фінансування й під-
вищенню ефективності діяльності наукових
установ. І головне, він дає, на мою думку, певні
надії на покращення стану справ у науці в най-
ближчому майбутньому.
— Як позначиться на функціонуванні Ака-
демії затверджений нашим парламентом
25 грудня 2015 р. Закон України «Про Дер-
жавний бюджет України на 2016 рік»? Яких
заходів вживає Академія для збереження
й примноження своїх здобутків в умовах
зменшення державних видатків на науку?
Які надії Ви покладаєте на майбутнє?
— Українська наука нині перебуває у досить
непростому становищі, яке може ще більше по-
гіршитися. Це пов’язано з тим, що Закон Укра-
їни «Про Державний бюджет України на 2016
рік» передбачає суттєве скорочення фінансу-
вання Академії — порівняно з минулорічним
бюджетним забезпеченням — до суми у близь-
ко 2 млрд 54 млн грн. Водночас мінімальна су-
марна потреба Академії на цей рік становить
майже 2 млрд 780 млн грн. Навіть у разі зміни
системи оподаткування і зменшення єдиного
соціального внеску Академія все одно потребує
більших коштів — щонайменше 2,5 млрд грн.
Тобто, як бачите, порівняно з нашими потреба-
ми недофінансування становить 20 %.
На превеликий жаль, уряд не переглянув
своєї позиції і це, як ми прогнозуємо, вкрай не-
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (1)
ІНТЕРВ’Ю
гативно позначиться на діяльності наукових
установ. Зменшення і так незадовільного фі-
нансування може мати катастрофічні наслідки
для Академії, зокрема, призведе до немину-
чого згортання досліджень за багатьма пріо-
ритетними напрямами (і в тому числі робіт із
вирішення актуальних державних проблем),
суттєвого скорочення чисельності співробіт-
ників академічних установ, запровадження ре-
жиму неповної зайнятості. У зв’язку із вкрай
обмеженим обсягом фінансування за рахунок
коштів загального фонду Державного бюдже-
ту дві третини наших інститутів уже працюва-
ли минулого року в режимі неповного робочо-
го тижня — чотири або й три дні на тиждень.
Існує велика ймовірність того, що ми будемо
змушені запровадити чотириденний робочий
тиждень для всіх інститутів Академії. За таких
обставин НАН України скорочується надзви-
чайно швидкими темпами. Порівняно з 1991 р.
кількість її працівників зменшилася більш ніж
утричі. Тільки в 2015 р. близько 2 тис. науков-
ців звільнилися з Академії. Ідеться не тільки
про вчених пенсійного віку, а й про молодих
науковців і вже досвідчених. І це без ураху-
вання втрат, яких ми зазнали внаслідок анексії
Криму та окупації частини Донбасу.
Варто взяти до уваги й можливість подаль-
шого зростання тарифів на комунальні послу-
ги. Зазначу, що близько 90 % коштів із майже
2,3 млрд грн минулорічних бюджетних видатків
на діяльність Академії ми витратили на забез-
печення виплат заробітної плати та на оплату
комунальних послуг. Решту цієї суми було спря-
мовано на забезпечення збереження й належ-
ного функціонування об’єктів, які становлять
національне надбання, а також на розвиток і під-
тримку наукової інфраструктури та підтримку
технічного забезпечення наукової бази.
Взагалі прикро й гірко констатувати, що за всі
роки незалежності України вітчизняна наука фі-
нансувалася за залишковим принципом і не роз-
глядалася як один із державних пріоритетів.
Минулого року фінансування наукової сфе-
ри за загальним фондом Державного бюджету
в нашій країні становило близько 5 млрд грн
(2,3 млрд грн з цих коштів було передбачено
на фінансування діяльності Академії). В абсо-
лютних цифрах це становить менше 200 млн
євро, тобто практично стільки ж, скільки ви-
діляється на один середній за розміром, але не
найкращий європейський університет. А те-
пер порівняймо обсяги фінансування науки в
Україні з відповідними показниками в інших
державах. Скажімо, науковий бюджет Литви
становить понад 100 млн євро, Румунії — по-
над 1 млрд євро, Польщі — понад 5 млрд євро.
Бюджетні витрати на вітчизняну науку лише
трохи перевищують 0,2 % ВВП (хоча навіть у
нашому законодавстві передбачено не менше
1,7 %). Тоді як у Японії цей показник тримаєть-
ся на рівні 3,33 %, у США — 2,79 %, у Китаї —
1,43 % ВВП. Нормою фінансування науки для
країн ЄС є 3 % ВВП, а в Ізраїлі та Швеції — 4 %
ВВП. Показовим я вважаю той факт, що краї-
ни — члени ЄС не зменшили обсягів фінансу-
вання наукової сфери навіть у кризовий для
себе період. Варто також зауважити, що в опри-
людненій нещодавно «Доповіді ЮНЕСКО про
розвиток науки до 2030 року» відзначена ха-
рактерна тенденція переваги інвестицій у науку
над зростанням ВВП. А в нашій державі вже
нині кількість наукових працівників на тисячу
працівників є вдвічі меншою, ніж у країнах Єв-
ропейського Союзу, до якого ми так прагнемо.
Не менш сумна ситуація і з державними витра-
тами на одного українського дослідника: вони в
десятки разів менші, ніж у розвинених країнах.
Ось із такими невтішними висновками й
певною тривогою українські науковці увійшли
в новий, 2016-й рік. Але, незважаючи ні на що,
ми все ж намагаємося залишатися оптиміста-
ми. Переконаний, що відповідальне ставлення
до завтрашнього дня, тим більше до довгостро-
кової перспективи, з боку влади й, безумовно,
суспільства в цілому змінить ситуацію. Досвід
цивілізованих країн свідчить, що витрати на
науку в підсумку завжди виявляються окуп-
ними, а отже — недаремними.
— Щиро дякую за цю розмову, Борисе Єв-
геновичу!
— Дякую Вам!
Розмову вела
Сніжана МАЗУРЕНКО
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95544 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T19:52:39Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2016-02-28T12:27:01Z 2016-02-28T12:27:01Z 2015 За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 1. — С. 3-10. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95544 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Інтерв’ю За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) Article published earlier |
| spellingShingle | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) Інтерв’ю |
| title | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_full | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_fullStr | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_full_unstemmed | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_short | За підсумками року (інтерв’ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона) |
| title_sort | за підсумками року (інтерв’ю президента нан україни академіка б.є. патона) |
| topic | Інтерв’ю |
| topic_facet | Інтерв’ю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95544 |