Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита
Вперше для докембрiю Українського щита (УЩ) встановлено епiгенетичну ураново-рудну мiнералiзацiю в зонах трiщинуватостi аплiто-пегматоїдних гранiтоїдiв, яка по тектонiчних розломах поширюється глибше 330 м. Вiдзначимо, що процеси гiпергенних
 змiн порiд вiдбуваються не тiльки на поверхнi кри...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95837 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита / З.В. Карли, В.О. Сьомка, С.М. Бондаренко, Л.М. Степанюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 2. — С. 83-88. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239575004217344 |
|---|---|
| author | Карли, З.В. Сьомка, В.О. Бондаренко, С.М. Степанюк, Л.М. |
| author_facet | Карли, З.В. Сьомка, В.О. Бондаренко, С.М. Степанюк, Л.М. |
| citation_txt | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита / З.В. Карли, В.О. Сьомка, С.М. Бондаренко, Л.М. Степанюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 2. — С. 83-88. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Вперше для докембрiю Українського щита (УЩ) встановлено епiгенетичну ураново-рудну мiнералiзацiю в зонах трiщинуватостi аплiто-пегматоїдних гранiтоїдiв, яка по тектонiчних розломах поширюється глибше 330 м. Вiдзначимо, що процеси гiпергенних
змiн порiд вiдбуваються не тiльки на поверхнi кристалiчного щита, а й на великих
глибинах у зонах тектонiчних порушень. Уран вiдкладається у виглядi низькотемпературних оксидiв i гiдроксидiв по трiщинках, в яких поширенi гiдрослюдисто-карбонатнi
агрегати, оксиди залiза та мангану. Крiм того, тут виявлений ранiше не вiдомий в докембрiї УЩ дуже рiдкiсний мiнерал — коронадит. У складi уранової мiнералiзацiї вперше також для УЩ встановлений мiнерал скупiт, який виникає за рахунок руйнування
настурану i уранової чернi. Скупiт є характерним мiнералом-iндикатором при пошуках уранових родовищ iнфiльтрацiйного типу.
Впервые для докембрия Украинского щита (УЩ) установлена эпигенетическая ураново-рудная минерализация в зонах трещиноватости аплит-пегматоидных гранитоидов, которая
по тектоническим разломам распространяется глубже 330 м. Отметим, что процессы гипергенных изменений пород происходят не только на поверхности кристаллического щита, но и на больших глубинах в зонах тектонических нарушений. Уран откладывается в виде низкотемпературных окислов и гидроокислов по трещинкам, в которых распространены гидрослюдисто-карбонатные агрегаты, окислы железа и марганца. Кроме того, здесь же выявлен ранее не известный в докембрии УЩ очень редкий минерал — коронадит. В составе урановой минерализации впервые также для УЩ установлен минерал скупит, который возникает за счет разрушения настурана и урановой черни. Скупит является характерным минералом-индикатором при поиске урановых месторождений инфильтрационного типа.
For the first time for Precambrian rocks of the Ukrainian Shield in the crack zones of aplite-
pegmatoid granitoids extending over 330-m depths, the epigenetic uranium ore mineralization
is determined. The fact indicates that the supergene alteration processes occur not only on the
crystalline basement surface, but at large depths of fault zones. Uranium was deposited as lowtemperature
oxides and hydroxides in the cracks filled with hydromica-carbonate aggregates, iron
oxides, and manganese oxides. Coronadite, a rare mineral which have not been found before in
Precambrian rocks of the Ukrainian Shield, is detected as well. A mineral formed due to the decay of pitchblende and uranium oxide-hydroxide minerals, skupite, is first detected. Skupite is a characteristic indicative mineral for prospecting the infiltration-type uranium deposits.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 553.411.071(477)
З.В. Карли, В. О. Сьомка, С.М. Бондаренко, Л.М. Степанюк
Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя
Гайворонського рудопрояву Українського щита
(Представлено членом-кореспондентом НАН України О.М. Пономаренком)
Вперше для докембрiю Українського щита (УЩ) встановлено епiгенетичну ураново-руд-
ну мiнералiзацiю в зонах трiщинуватостi аплiто-пегматоїдних гранiтоїдiв, яка по тек-
тонiчних розломах поширюється глибше 330 м. Вiдзначимо, що процеси гiпергенних
змiн порiд вiдбуваються не тiльки на поверхнi кристалiчного щита, а й на великих
глибинах у зонах тектонiчних порушень. Уран вiдкладається у виглядi низькотемпера-
турних оксидiв i гiдроксидiв по трiщинках, в яких поширенi гiдрослюдисто-карбонатнi
агрегати, оксиди залiза та мангану. Крiм того, тут виявлений ранiше не вiдомий в до-
кембрiї УЩ дуже рiдкiсний мiнерал — коронадит. У складi уранової мiнералiзацiї впер-
ше також для УЩ встановлений мiнерал скупiт, який виникає за рахунок руйнування
настурану i уранової чернi. Скупiт є характерним мiнералом-iндикатором при пошуках
уранових родовищ iнфiльтрацiйного типу.
Постмагматичнi рiдкiсноземельно-уран-торiєвi рудопрояви та родовища калiй-уранової
формацiї є характерними утвореннями захiдної частини Українського щита (УЩ). Най-
бiльш вiдомими з них є Калинiвське, Лозуватське, Южне та Балка Корабельна, якi локалi-
зуються в Голованiвськiй шовнiй зонi. Спiльною рисою цих родовищ є просторовий зв’язок
з аплiто-пегматоїдними гранiтами палеопротерозойської, мезоархейської тектономагматич-
ної активiзацiї та комплексний характер руд [1–4]. За останнi десятирiччя виробничими
органiзацiями КП “Кiровгеологi” у Днiстровсько-Бузькому мегаблоцi було виявлено новi
рудопрояви калiй-уранової формацiї, якi локалiзованi в екзоконтактi аплiто-пегматоїдних
гранiтiв. До них вiдноситься Гайворонський, Заваллiвський та iншi рудопрояви.
Гайворонський рудопрояв розташований у пiвденному обрамленнi Уманського гранiт-
ного масиву, а саме — на межi Росинсько-Тiкицького та Днiстровсько-Бузького масиву
(рис. 1). У геологiчнiй будовi кристалiчного щита наявнi магматичнi, ультраметаморфiч-
нi та метаморфiчнi породи рiзних структурно-формацiйних комплексiв. Найдавнiшi утво-
рення — породи хащувато-завалiвської свiти, якi представленi амфiболiтами, бiотитовими
гранат-бiотитовими, амфiбол-бiотитовими гнейсами i кристалосланцями. Хащувато-зава-
лiвська свiта вiдноситься до неоархейської бузької серiї [4].
Магматичнi породи на Гайворонському рудопроявi представленi бiотит-двопольовошпа-
товими гранiтами уманського комплексу вiком 2050 млн рокiв [5] та аплiто-пегматоїдними
гранiтами побузького комплексу, якi найбiльш поширенi в пiвнiчно-захiднiй частинi рудо-
прояву. Найцiкавiшими, з точки зору рудоносностi, є аплiто-пегматоїднi гранiти, пегматити
та аплiти побузького комплексу, в зонi трiщинуватостi та катаклазу яких локалiзується
рiдкiсноземельно-уран-торiєва мiнералiзацiя.
Проведенi нами радiогеохронологiчнi дослiдження монацитiв iз аплiто-пегматоїдних гра-
нiтiв Гайворонського рудопрояву показують час їх формування в межах (2035,4 ± 3,8) млн
рокiв, що цiлком пiдтверджує реальну геологiчну позицiю цих гранiтiв.
© З.В. Карли, В. О. Сьомка, С. М. Бондаренко, Л. М. Степанюк, 2015
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №2 83
Рис. 1. Схематична геолого-структурна карта кристалiчного щита центральної частини Гайворонського
рудопрояву за матерiалами ПЗЕ-46 КП “Кiровгеологiя”.
Умовнi позначення: 1 — бiотитовi й гранат-бiотитовi гнейси; 2 — амфiбол-бiотитовi гнейси i кристалосланцi;
3 — амфiболiти; 4 — гранат-бiотит-двопольовошпатовi порфiровиднi гранiти; 5 — плагiомiгматити; 6 —
гранат-бiотитовi мiгматити; 7 — аплiт-пегматоїднi гранiти, аплiти й пегматити; 8 — геологiчнi межi; 9 —
розривнi порушення: головнi (а), другоряднi (б ); 10 — номер свердловини; 11 — рудопрояв; 12 — мiсце
розташування Гайворонського рудопрояву в межах УЩ. I . . . VI — номери мегаблокiв
Iнтерес для Гайворонської дiлянки представляє вмiст Th й U у рiзних петрографiчних
рiзновидах порiд. Вмiст Th у гранiтоїдах не перевищує кларк для УЩ. При цьому найбiль-
ший вмiст (10–14 г/т) мають пегматити та аплiти iстотно мiкроклiновi. Саме в цих породах
встановлений пiдвищений вмiст акцесорного монациту. Необхiдно також зазначити пiдви-
щений (10–15 г/т) вмiст Th у бiотитових та гранат-бiотитових гнейсах, iмовiрно за рахунок
гранiтизацiї яких утворилися аплiто-пегматоїднi гранiти.
Уран мiститься в усiх петротипах порiд у пiдвищенiй кiлькостi. Найбiльший (21,9–
29,4 г/т) вмiст U, що в 10 разiв перевищує кларк для УЩ, мають аплiто-пегматоїднi дво-
польовошпатовi гранiти, аплiти та пегматити. В зонах трiщинуватостi та катаклазу цих по-
рiд встановлено уранову мiнералiзацiю гiпергенного характеру. В метаморфiчних породах
84 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №2
пiдвищений вмiст U встановлений також в гранат-бiотитових гнейсах i бiотитових плагiо-
гнейсах.
Серед рудних мiнералiв у породах Гайворонської дiлянки поширенi два генетичнi ти-
пи: 1) акцесорна мiнералiзацiя, що представлена цирконом, монацитом, магнетитом, iль-
менiтом i шпiнеллю; 2) епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя. Остання локалiзується
тiльки в зонах катаклазу та дроблення гранiтiв i пегматитiв, де пiд впливом метеоритних
вод вiдбувалися процеси гiпергенних змiн монациту, вилуговування урану i вiдкладення
його у виглядi низькотемпературних оксидiв i гiдроксидiв по трiщинках, в яких поширенi
гiдрослюдисто-карбонатнi агрегати та оксиди залiза.
Оксиди урану. Значнi скупчення тонкодисперсних оксидiв урану приуроченi до видi-
лень гiдрослюд та гiдроксидiв залiза, що розвиваються по них. Урановi мiнерали розташо-
вуються навкруги скупчень слюди та гiдроксидiв залiза, а iнодi проникають по трiщинках
спайностi в слюдах. За оптичними властивостями мiнерал ближче до уранової чернi, утво-
рює агрегати складної (губчастої, нiздрюватої) будови, суцiльнi маси зустрiчаються рiдко.
Окремi агрегати досягають 0,1–0,4 мм у поперечнику. В деяких випадках встановлено, що
кристалiзацiя мiнералу приурочена до мiкротрiщин. Часто проявляються коломорфнi зо-
нальнi структури, це дає змогу проводити деякi аналогiї з будовою агрегатiв настурану
(гiдронастурану). За даними мiкрозондового аналiзу, в складi оксидiв урану фiксується
пiдвищений вмiст Pb й Th (табл. 1, ан. 1–5).
Гiдроксид урану зустрiчається значно рiдше. Мiнерал представлений окремими крис-
талiчними агрегатами, лусками в кальцитi. На поверхнi мiнералу спостерiгаються трiщини,
що схожi на явища усихання. Мiнерал прозорий, з блiдо-жовтим вiдтiнком. На пiдставi мiк-
розондових даних (див. табл. 1, ан. 6, 7) можна стверджувати, що мiнерал вiдноситься до
групи скупiту UO2(OH) · H2O. Скупiт — мiнерал, характерний для зон цементацiї, виникає
за рахунок руйнування закисних-окисних форм урану — настурану й уранової чернi.
В асоцiацiї з оксидами i гiдрооксидами урану вiдзначаються гетит, лiмонiт, манганiт
i коронадит.
Коронадит PbMn8O16 — рiдкiсний мiнерал, який ранiше не був вiдомий в межах УЩ
i є характерним мiнералом зон окиснення (табл. 2). Спостерiгається у виглядi ажурних
заокруглених агрегатiв навколо видiлень слюдяних мiнералiв i виповнює мiкротрiщинки.
Часто знаходиться в зростках з оксидами мангану i замiщується Fe–Mn–карбонатами.
Таким чином, вперше для докембрiю УЩ встановлено епiгенетичну ураново-рудну мi-
нералiзацiю в зонах трiщинуватостi аплiто-пегматоїдних гранiтоїдiв, яка по тектонiчних
розломах поширюється глибше 330 м. Цей факт свiдчить про те, що процеси гiпергенних
змiн порiд вiдбуваються не тiльки на поверхнi кристалiчного щита, а й на великих глибинах
у зонах тектонiчних порушень. Тут пiд впливом як постмагматичних розчинiв, так i ме-
теорних вод, що поступають по розломах у вмiщаючi гранiтоїди, якi збагаченi монацитом,
вiдбуваються тривалi процеси хiмiчного руйнування монациту i вилуговування з нього ура-
ну. Уран вiдкладається у виглядi низькотемпературних оксидiв i гiдроксидiв, по трiщинках
в яких поширенi гiдрослюдисто-карбонатнi агрегати, оксиди залiза, оксиди мангану. Крiм
того, тут було виявлено ранiше не вiдомий в докембрiї УЩ дуже рiдкiсний мiнерал — ко-
ронадит. Коронадит в Українi знайдений тiльки в лiпаритових туфах Берегiвського району
в Закарпаттi [6]. У складi уранової мiнералiзацiї вперше також для УЩ встановлений мi-
нерал скупiт, який виникає за рахунок руйнування настурану i уранової чернi. Скупiт, як
правило, видiляється з гiдротермальних водних розчинiв i є характерним мiнералом при
пошуку родовищ iнфiльтрацiйного типу.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №2 85
Т
а
б
л
и
ц
я
1
.
Х
iм
iч
н
и
й
в
а
го
в
и
й
ск
л
а
д
у
р
а
н
о
в
и
х
м
iн
ер
а
л
iв
,
%
Н
о
м
ер
а
н
а
л
iз
у
К
о
м
п
о
н
ен
т
и
S
iO
2
P
b
O
U
O
2
T
h
O
2
C
a
O
P
2
O
5
C
e 2
O
3
Y
2
O
3
S
O
3
M
n
O
Z
rO
2
F
eO
Σ
1
3
,5
6
2
,7
8
8
2
,8
3
1
,3
4
3
,0
8
Н
е
в
и
я
в
.
1
,9
9
1
,4
5
Н
е
в
и
я
в
.
1
,5
4
Н
е
в
и
я
в
.
1
,3
8
9
9
,9
5
2
2
,1
6
2
,5
9
8
1
,4
3
1
,6
5
3
,6
0
Т
е
са
м
е
3
,2
3
1
,7
0
Т
е
са
м
е
1
,3
9
0
,0
1
1
,1
9
9
8
,9
5
3
2
,6
5
2
,9
5
8
1
,7
4
1
,4
1
2
,7
7
”
2
,7
8
1
,3
6
”
1
,4
3
Н
е
в
и
я
в
.
1
,1
5
9
8
,2
4
4
6
,7
8
2
,2
8
7
4
,2
3
0
,0
1
2
,2
9
Н
е
в
и
зн
.
0
,6
4
0
,4
2
Н
е
в
и
зн
.
0
,3
7
Т
е
са
м
е
0
,2
6
8
7
,2
8
5
5
,0
2
2
,4
6
7
1
,8
1
Н
е
в
и
я
в
.
2
,7
5
Т
е
са
м
е
0
,5
9
0
,5
0
Т
е
са
м
е
0
,2
6
Н
е
в
и
зн
.
0
,4
8
8
3
,8
7
6
3
,6
2
Н
е
в
и
я
в
.
8
2
,4
6
Т
е
са
м
е
2
,2
1
”
0
,4
4
0
,1
2
”
Н
е
в
и
я
в
.
Т
е
са
м
е
0
,5
3
8
9
,3
8
7
2
,9
0
Т
е
са
м
е
8
3
,7
8
”
2
,7
2
”
0
,0
9
0
,1
4
”
Т
е
са
м
е
”
0
,6
9
9
0
,3
2
8
6
,9
5
0
,0
9
8
4
,0
5
”
1
,7
6
”
Н
е
в
и
зн
.
Н
е
в
и
зн
.
”
0
,6
4
”
0
,2
3
9
3
,7
2
9
7
,0
9
0
,2
8
7
9
,7
4
”
2
,3
4
”
Т
е
са
м
е
Т
е
са
м
е
”
1
,4
3
”
0
,3
4
9
1
,2
2
1
0
7
,6
5
0
,0
7
8
1
,4
5
”
1
,9
0
”
”
”
”
0
,8
5
”
0
,1
8
9
2
,1
0
1
1
7
,0
2
0
,7
6
8
2
,3
2
”
1
,9
7
”
”
”
”
0
,9
3
”
0
,2
8
9
3
,2
8
П
р
и
м
iт
к
а
.
1
..
.3
—
У
р
а
н
о
в
а
ч
ер
н
ь
у
р
о
зг
н
ей
со
в
а
н
о
м
у
а
п
л
iт
о
-п
ег
м
а
т
о
їд
н
о
м
у
гр
а
н
iт
i,
св
.
5
7
-1
2
,
гл
.
2
1
7
,4
м
;
4
,
5
—
а
гр
ег
а
т
з
к
о
л
о
м
о
р
ф
н
и
м
и
ст
р
у
к
т
у
р
а
м
и
,
т
а
м
са
м
о
;
6
,
7
—
п
о
о
д
и
н
о
к
i
в
к
л
ю
ч
ен
н
я
в
к
а
л
ь
ц
и
т
i,
т
а
м
са
м
о
;
8
..
.1
1
—
у
р
а
н
о
в
а
ч
ер
н
ь
в
а
со
ц
iа
ц
iї
з
м
iн
ер
а
л
а
м
и
у
р
а
н
у
в
р
о
зг
н
ей
со
в
а
н
о
м
у
п
л
а
гi
о
п
ег
м
а
т
и
т
i,
св
.
5
7
-1
0
,
гл
.
3
2
6
,9
м
.
М
iк
р
о
зо
н
д
о
в
i
д
о
сл
iд
ж
ен
н
я
в
и
к
о
н
а
н
о
в
IГ
М
Р
iм
.
М
.П
.
С
ем
ен
ен
к
а
Н
А
Н
У
к
р
а
їн
и
н
а
п
р
и
л
а
д
i
J
X
A
-5
.
А
н
а
л
iт
и
к
I.
М
.
Б
о
н
д
а
р
ен
к
о
.
86 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №2
Таблиця 2. Хiмiчний ваговий склад коронадиту, %
Номер
аналiзу
Компоненти
FeO TiO2 MnO PbO MgO BaO V2O5 Al2O3 SiO2 CaO Σ
1 4,76 0,59 56,64 21,75 Не вияв. 3,80 0,02 0,79 1,56 0,23 90,14
2 2,56 0,01 58,42 24,27 Не визн. 2,96 Не визн. Не визн. Не визн. Не визн. 88,22
3 3,98 0,05 59,19 23,00 Те саме 3,54 Те саме Те саме Те саме Те саме 89,76
П р и м i т ка . 1. . . 4 — Окремi зерна i мiкропрожилки в катаклазованому i розгнейсованому аплiто-пегмато-
їдному гранiтi, св. 57-12, гл. 217,4 м.
Мiкрозондовi дослiдження виконано в IГМР iм. М. П. Семененка НАН України на приладi JXA-5. Аналiтик
I.М. Бондаренко.
Такi факти мають величезне значення при пошуках уранових родовищ iнфiльтрацiйного
типу не тiльки в зонах стратиграфiчних неузгоджень, а й в межах тектонiчних порушень,
в яких широко розвинута лiнiйна кора вивiтрювання, що поширена на значнi глибини.
1. Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Паталаха М.Є. та iн. Новий рудопрояв калiй-уранової формацiї
в Кочерiвськiй тектонiчнiй зонi (Пiвнiчно-Захiдний район Українського щита) // Мiнерал. журн. –
2006. – 28, № 4. – С. 59–75.
2. Сьомка В.О., Iванов Б.Н., Пономаренко О.М. та iн. Петрогеохiмiчнi особливостi рiдкiсноземель-
но-торiй-уранових пегматитiв центральної частини Українського щита i проблеми їх генезису // Там
само. – 2008. – 30, № 1. – С. 94–103.
3. Сёмка В.А., Пономаренко А.Н., Бондаренко С.Н. и др. Дибровское редкоземельно-уран-ториевое
месторождение в Приазовском мегаблоке Украинского щита // Геохiмiя та рудоутворення. – 2010. –
№ 28. – С. 48–76.
4. Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Грiнченко О.В. Мiнералого-геохiмiчнi особливостi та вiк торiй-ура-
нового зруденiння докембрiю УЩ // Наук. мiжнар. конф. КНУ iм. Тараса Шевченка, 18–22 квiт.
2011 p., м. Київ: Тез. доп. // Вiсн. КНУ iм. Тараса Шевченка. – 2011. – № 3. – С. 55–56.
5. Щербак Н.П., Артеменко Г.В., Лесная И.М., Пономаренко А.Н. Геохронология раннего докембрия
Украинского щита. Протерозой / Отв. ред. Н. П. Щербак. – Київ Наук. думка, 2008. – 239 с.
6. Феношина У.И., Матковский О.И., Ремешило Б. Г. и др. Марганцевая минерализация в вулканоген-
но-осадочных образованиях Береговского холмогорья (Закарпатье) // Респ. межвед. минерал. науч.
сб. – Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1984. – № 38, вып. 2. – С. 63–66.
Надiйшло до редакцiї 16.07.2014Iнститут геохiмiї мiнералогiї та рудоутворення
iм. М.П. Семененка НАН України, Київ
З.В. Карлы, С.Н. Бондаренко, В. А. Сёмка, Л.М. Степанюк
Эпигенетическая ураново-рудная минерализация Гайворонского
рудопроявления Украинского щита
Впервые для докембрия Украинского щита (УЩ) установлена эпигенетическая ураново-руд-
ная минерализация в зонах трещиноватости аплит-пегматоидных гранитоидов, которая
по тектоническим разломам распространяется глубже 330 м. Отметим, что процессы ги-
пергенных изменений пород происходят не только на поверхности кристаллического щита,
но и на больших глубинах в зонах тектонических нарушений. Уран откладывается в ви-
де низкотемпературных окислов и гидроокислов по трещинкам, в которых распространены
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №2 87
гидрослюдисто-карбонатные агрегаты, окислы железа и марганца. Кроме того, здесь же
выявлен ранее не известный в докембрии УЩ очень редкий минерал — коронадит. В соста-
ве урановой минерализации впервые также для УЩ установлен минерал скупит, который
возникает за счет разрушения настурана и урановой черни. Скупит является характерным
минералом-индикатором при поиске урановых месторождений инфильтрационного типа.
Z.V. Karly, V.O. Syomka, S.M. Bondarenko, L. M. Stepanyuk
The epigenetic uranium ore mineralization of the Gayvoron ore
occurrence of the Ukrainian shield
For the first time for Precambrian rocks of the Ukrainian Shield in the crack zones of apli-
te-pegmatoid granitoids extending over 330-m depths, the epigenetic uranium ore mineralization
is determined. The fact indicates that the supergene alteration processes occur not only on the
crystalline basement surface, but at large depths of fault zones. Uranium was deposited as low-
temperature oxides and hydroxides in the cracks filled with hydromica-carbonate aggregates, iron
oxides, and manganese oxides. Coronadite, a rare mineral which have not been found before in
Precambrian rocks of the Ukrainian Shield, is detected as well. A mineral formed due to the decay of
pitchblende and uranium oxide-hydroxide minerals, skupite, is first detected. Skupite is a characteri-
stic indicative mineral for prospecting the infiltration-type uranium deposits.
88 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-95837 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:29Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карли, З.В. Сьомка, В.О. Бондаренко, С.М. Степанюк, Л.М. 2016-03-06T10:45:18Z 2016-03-06T10:45:18Z 2015 Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита / З.В. Карли, В.О. Сьомка, С.М. Бондаренко, Л.М. Степанюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 2. — С. 83-88. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95837 553.411.071(477) Вперше для докембрiю Українського щита (УЩ) встановлено епiгенетичну ураново-рудну мiнералiзацiю в зонах трiщинуватостi аплiто-пегматоїдних гранiтоїдiв, яка по тектонiчних розломах поширюється глибше 330 м. Вiдзначимо, що процеси гiпергенних
 змiн порiд вiдбуваються не тiльки на поверхнi кристалiчного щита, а й на великих
 глибинах у зонах тектонiчних порушень. Уран вiдкладається у виглядi низькотемпературних оксидiв i гiдроксидiв по трiщинках, в яких поширенi гiдрослюдисто-карбонатнi
 агрегати, оксиди залiза та мангану. Крiм того, тут виявлений ранiше не вiдомий в докембрiї УЩ дуже рiдкiсний мiнерал — коронадит. У складi уранової мiнералiзацiї вперше також для УЩ встановлений мiнерал скупiт, який виникає за рахунок руйнування
 настурану i уранової чернi. Скупiт є характерним мiнералом-iндикатором при пошуках уранових родовищ iнфiльтрацiйного типу. Впервые для докембрия Украинского щита (УЩ) установлена эпигенетическая ураново-рудная минерализация в зонах трещиноватости аплит-пегматоидных гранитоидов, которая
 по тектоническим разломам распространяется глубже 330 м. Отметим, что процессы гипергенных изменений пород происходят не только на поверхности кристаллического щита, но и на больших глубинах в зонах тектонических нарушений. Уран откладывается в виде низкотемпературных окислов и гидроокислов по трещинкам, в которых распространены гидрослюдисто-карбонатные агрегаты, окислы железа и марганца. Кроме того, здесь же выявлен ранее не известный в докембрии УЩ очень редкий минерал — коронадит. В составе урановой минерализации впервые также для УЩ установлен минерал скупит, который возникает за счет разрушения настурана и урановой черни. Скупит является характерным минералом-индикатором при поиске урановых месторождений инфильтрационного типа. For the first time for Precambrian rocks of the Ukrainian Shield in the crack zones of aplite-
 pegmatoid granitoids extending over 330-m depths, the epigenetic uranium ore mineralization
 is determined. The fact indicates that the supergene alteration processes occur not only on the
 crystalline basement surface, but at large depths of fault zones. Uranium was deposited as lowtemperature
 oxides and hydroxides in the cracks filled with hydromica-carbonate aggregates, iron
 oxides, and manganese oxides. Coronadite, a rare mineral which have not been found before in
 Precambrian rocks of the Ukrainian Shield, is detected as well. A mineral formed due to the decay of pitchblende and uranium oxide-hydroxide minerals, skupite, is first detected. Skupite is a characteristic indicative mineral for prospecting the infiltration-type uranium deposits. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита Эпигенетическая ураново-рудная минерализация Гайворонского рудопроявления Украинского щита The epigenetic uranium ore mineralization of the Gayvoron ore occurrence of the Ukrainian shield Article published earlier |
| spellingShingle | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита Карли, З.В. Сьомка, В.О. Бондаренко, С.М. Степанюк, Л.М. Науки про Землю |
| title | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита |
| title_alt | Эпигенетическая ураново-рудная минерализация Гайворонского рудопроявления Украинского щита The epigenetic uranium ore mineralization of the Gayvoron ore occurrence of the Ukrainian shield |
| title_full | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита |
| title_fullStr | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита |
| title_full_unstemmed | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита |
| title_short | Епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя Гайворонського рудопрояву Українського щита |
| title_sort | епiгенетична ураново-рудна мiнералiзацiя гайворонського рудопрояву українського щита |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95837 |
| work_keys_str_mv | AT karlizv epigenetičnauranovorudnamineralizaciâgaivoronsʹkogorudoproâvuukraínsʹkogoŝita AT sʹomkavo epigenetičnauranovorudnamineralizaciâgaivoronsʹkogorudoproâvuukraínsʹkogoŝita AT bondarenkosm epigenetičnauranovorudnamineralizaciâgaivoronsʹkogorudoproâvuukraínsʹkogoŝita AT stepanûklm epigenetičnauranovorudnamineralizaciâgaivoronsʹkogorudoproâvuukraínsʹkogoŝita AT karlizv épigenetičeskaâuranovorudnaâmineralizaciâgaivoronskogorudoproâvleniâukrainskogoŝita AT sʹomkavo épigenetičeskaâuranovorudnaâmineralizaciâgaivoronskogorudoproâvleniâukrainskogoŝita AT bondarenkosm épigenetičeskaâuranovorudnaâmineralizaciâgaivoronskogorudoproâvleniâukrainskogoŝita AT stepanûklm épigenetičeskaâuranovorudnaâmineralizaciâgaivoronskogorudoproâvleniâukrainskogoŝita AT karlizv theepigeneticuraniumoremineralizationofthegayvoronoreoccurrenceoftheukrainianshield AT sʹomkavo theepigeneticuraniumoremineralizationofthegayvoronoreoccurrenceoftheukrainianshield AT bondarenkosm theepigeneticuraniumoremineralizationofthegayvoronoreoccurrenceoftheukrainianshield AT stepanûklm theepigeneticuraniumoremineralizationofthegayvoronoreoccurrenceoftheukrainianshield |