Глибинна будова Інгульського мегаблока за даними геоелектричних досліджень

• Опубліковано в: : Доповіді НАН України
• Дата: 2015
• Автори: Бурахович, Т.К., Кушнір, А.М., Ширков, Б.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
• Теми: Науки про Землю
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/95896
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Глибинна будова Інгульського мегаблока за даними геоелектричних досліджень / Т.К. Бурахович, А.М. Кушнір, Б.І. Ширков // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 3. — С. 81-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

На основi аналiзу та iнтерпретацiї експериментальних даних магнiтотелуричного зондування й магнiтоварiацiйного профiлювання за допомогою пакета програмного забезпечення тривимiрного моделювання низькочастотних електромагнiтних полiв виявлено серiю провiдникiв вiд поверхнi до глибин 2500 м, а також вiд 5 до 30 км та вiд 50 до 120 км переважно в центральнiй частинi Iнгульського мегаблока, а також в межах Голованiвської шовної зони. Аномалiями електропровiдностi характеризуються окремi частини Ємилiвської, Первомайської, Звенигородсько-Братської та Кiровоградської зон розломiв. На основе анализа и интерпретации экспериментальных данных магнитотеллурического зондирования и магнитовариационного профилирования с помощью пакета программного обеспечения трехмерного моделирования низкочастотных электромагнитных полей выявлено серию проводников от поверхности до глубин 2500 м, а также от 5 до 30 км и от 50 до 120 км преимущественно в центральной части Ингульского мегаблока, а также в пределах Голованевской шовной зоны. Аномалиями электропроводности характеризуются отдельные части Емиловской, Первомайской, Звенигородско-Братской и Кировоградской зон разломов. On the basis of the magnetotelluric sounding and the magnetovariation profiling experimental data the analysis and interpretation using the software system of three-dimensional modeling of the lowfrequency electromagnetic field, a series of the electric conductors from the surface to the depths of 2500 m, and from 5 to 30 km and from 50 to 120 km is revealed mainly in the central part of the Ingul megablock and within the Golovanivsk suture zone. The conductivity anomalies characterize separate parts of the Yemylivska, Pervomayska, and Zvenigorodsko-Bratska and Kirovogradska fault zones.