Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку
Висвітлено особливості вирішення однієї з глобальних проблем епохи інформатизації - створення та використання інформаційних ресурсів, необхідних для сталого розвитку суспільства. Наведено статистичні дані щодо діяльності бібліотек України. Визначено ближні, середні та дальні перспективи розвитку біб...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/961 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки та проблеми розвитку / В. Литвин // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 43-48. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859853300823752704 |
|---|---|
| author | Литвин, В.М. |
| author_facet | Литвин, В.М. |
| citation_txt | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки та проблеми розвитку / В. Литвин // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 43-48. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Висвітлено особливості вирішення однієї з глобальних проблем епохи інформатизації - створення та використання інформаційних ресурсів, необхідних для сталого розвитку суспільства. Наведено статистичні дані щодо діяльності бібліотек України. Визначено ближні, середні та дальні перспективи розвитку бібліотечної справи в країні. Показано, що ближні перспективи пов'язані з приведенням чинних законодавчих актів у відповідність до потреб бібліотек, суспільства та кожного читача, середні - стосуються проблем виконання окремих програм і проектів, спрямованих на удосконалення та модернізацію окремих сфер бібліотечної галузі, дальні - пов'язані з будовою в державі європейської моделі публічних бібліотек. Обгрунтовано необхідність випереджувального становлення головної бібліотеки української держави - Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського як інформаційного центру та соціокультурної системи суспільства.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:42:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6. 43
Ç ÂÈÑÒÓϲ ÍÀ ̲ÆÍÀÐÎÄÍ²É ÍÀÓÊÎÂ²É ÊÎÍÔÅÐÅÍÖ²¯
«ÐÎËÜ Á²Á˲ÎÒÅÊ Ó ÔÎÐÌÓÂÀÍͲ ªÄÈÍÎÃÎ
ÍÀÓÊÎÂÎ-²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÏÐÎÑÒÎÐÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ»
ектор поступального руху бібліотечної
справи в Україні загалом співпадає зі сві-
товими тенденціями. Бібліотечна спіль-
нота держави прагне знайти своє місце у
розв’язанні однієї з глобальних проблем епохи
інформатизації – створення і використання ін-
формаційних ресурсів, достатніх для сталого роз-
витку суспільства.
Розробники концепцій і моделей сталого роз-
витку вбачають можливість розв’язання пробле-
ми у зміщенні акцентів розвитку цивілізації з ма-
теріально-енергетичних на інформаційні. Саме
внаслідок такого зміщення відбувається форму-
вання та становлення інформаційного суспільс-
тва або «суспільства знань», як було уточнено
назву сучасного цивілізаційного циклу на Все-
світньому саміті з проблем інформаційного сус-
пільства, що в два етапи проводився у 2003 та
2005 рр. Організацією Об’єднаних Націй за учас-
тю лідерів держав 160 країн.
Проведення такого авторитетного форуму,
представлення більшістю країн до його другого
етапу національних програм інформатизації
красномовно засвідчило глобальний характер і
фундаментальну значущість цих процесів,
усвідомлення на всесвітньому рівні того факту,
що сьогодні головним чинником зростання
національного продукту, успішності економіки,
запорукою національної безпеки виступають не
сировинні ресурси, не матеріали, не енергія, не
інформація у формі звичайних даних, а саме
знання в органічній єдності з модернізацією про-
цесів їх генерації та засобів комунікації.
Створення знання як документованого резуль-
тату наукової діяльності вимагає інтелектуально-
го, морального і духовного вдосконалення осо-
бистості, забезпечення умов для розвитку її твор-
чого потенціалу.
При цьому особливої уваги потребують
бібліотеки, оскільки нестабільність економічної
ситуації, відсутність належного фінансування
стали основними причинами їх занепаду як масо-
вих закладів культури. Так, протягом останніх
п’ятнадцяти років перестала працювати кожна
п’ята публічна бібліотека. На кінець 2005 р. в Ук-
раїні функціонували 21 452 бібліотеки, більшість
(76,1%) із них знаходились у сільській місце-
вості. У розрахунку на 100 тис. жителів найкраще
забезпечені бібліотеками жителі Тернопільської
(86), Хмельницької (71) та Чернігівської (66) об-
ластей, а найгірше – Києва (5), Донецької (19) та
Дніпропетровської (22) областей при середній за-
безпеченості по країні 42 бібліотеки на 100 тис.
жителів.
У 2005 р. капітального ремонту потребувало
16% від загальної кількості бібліотек, а 196 зна-
ходились у аварійному стані.
Упродовж 2005 року бібліотеками України ско-
ристались 15798,4 тис. осіб, що на 37,2% менше,
ніж у 1990 р. Читачам видано 373,8 млн
примірників книг та журналів, що на чверть мен-
ше, ніж у 1990 р. При цьому у середньому на од-
ного читача видано 24 книги проти 20 у 1990 р.
Порівняно з 1990 р. бібліотечний фонд скоро-
тився більше, ніж на 21% і на кінець 2005 р.
налічував 329,5 млн примірників. У розрахунку
на 100 жителів він зменшився з 806 примірників
у 1990 р. до 702 примірників у 2005 р.
Володимир ЛИТВИН,
віце-президент НАН України,
академік НАН України
Ôîðìóâàííÿ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî
ïðîñòîðó Óêðà¿íè: çäîáóòêè ³ ïðîáëåìè ðîçâèòêó
В
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
44
В останні десять років співвідношення україно-
мовних та російськомовних видань бібліотечного
фонду майже не змінилося. На кінець 2005 р.
59,2% книжок та журналів бібліотечного фонду
становили видання російською мовою, 39,3% –
україномовні, решта видань – угорською, мол-
давською, польською, румунською та іншими мо-
вами.
Упродовж останніх п’яти років кількість
спеціалізованих бібліотек для дітей та юнацтва
зменшилася на 32 одиниці і становила на початок
2006 р. 1277. Відповідно зменшився їх книжко-
вий фонд з 44,2 до 42,8 млн примірників.
Значне скорочення кількості бібліотек пояс-
нюється процесами злиття бібліотек в окремих
населених пунктах, реорганізацією бібліотечних
мереж та іншими соціально-економічними про-
цесами в суспільстві.
Стосовно ж стану бібліотечних мереж на селі,
то кількість сільських населених пунктів, за да-
ними суцільного обстеження сільських населе-
них пунктів станом на 01. 11. 2005 року, на тери-
торії яких були розташовані бібліотеки, порівня-
но з попереднім обстеженням (на 01. 01. 2001 р.)
зменшилася на 3,5%, порівняно з 1995 р. – на
15,7%, з 1990 р. – на 18,1%.
Серед наявних на селі бібліотек не всі діють за
призначенням – лише 97,9% від їх загальної кіль-
кості. Кількість діючих бібліотек за п’ять років
зменшилася на 3,0% і становить майже 15 тис., а
порівняно з 1995 р. – в 1,7 рази.
Значна кількість будівель бібліотек вимагає
капітального ремонту (28,5% від загальної кіль-
кості) або знаходиться в аварійному стані (2,1%
від загальної кількості).
Кількість сільських бібліотек, забезпечених те-
лефонним зв’язком, протягом останніх років
зменшилась на 16% і становить близько 11% від
їх загальної кількості, при тому, що в 1995 р. бу-
ло телефонізовано 25,5% від загальної кількості
бібліотек.
Загалом же стан бібліотек повністю залежить
від фінансово-економічних умов, в яких перебу-
вають різні області, міста, райони, оскільки фі-
нансування бібліотек, як і всієї соціально-куль-
турної сфери, здійснюється з коштів місцевих
бюджетів. Найкраще фінансуються бібліотека у
Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Ки-
єві, найнижчі показники фінансування – у Волин-
ській, Житомирській, Тернопільській, Харків-
ській, Чернівецькій областях.
Перспективи розвитку бібліотечної справи в
Україні можна поділити на ближні, середні та
дальні. Дальні перспективи пов’язані з побудо-
вою в Україні європейської моделі публічних
бібліотек, що включає технологічні споруди, ор-
ганізацію фондів та доступу до них. Середні
перспективи включають виконання окремих
програм і проектів, спрямованих на удосконален-
ня і модернізацію окремих сфер бібліотечної га-
лузі, зокрема:
• забезпечення створення державного реєстру
рідкісних і цінних документів «Книжкові
пам’ятки України» та йоги видання;
• створення електронної бази даних «Пам’ять
України» та забезпечення доступу до неї;
• розробка, затвердження та забезпечення діяль-
ності на базі бібліотек інформаційних центрів
європейської культурної інтеграції та
співробітництва;
• створення центрів публічного доступу до
інтернету в усіх публічних бібліотеках Ук-
раїні, включаючи сільську мережу;
• забезпечення вступу України у Міжнародну
федерацію бібліотечних асоціацій;
• проектування та випуск спеціального автотра-
нспорту («Мобільна бібліотека») для забезпе-
чення мобільного бібліотечного і культурного
обслуговування населення у віддалених
місцях проживання.
Найближчі перспективи пов’язані з приведен-
ням нині діючих законодавчих актів у відповід-
ність до потреб бібліотек, суспільства і кожного
читача. Назрілою є потреба у новій редакції За-
кону Україну «Про бібліотеки і бібліотечну
справу».
Формування інформаційного суспільства вима-
гає органічного поєднання можливостей цифро-
вих інформаційних технологій, інформації, як ре-
зультату наукової діяльності та освіти, упорядко-
ваної в інформаційний ресурс. На цих складових
формується майбутнє економіки і суспільства.
Перед Україною, як і перед іншими державами,
постає важлива проблема формування єдиного
науково-інформаційного простору, створення
національних інформаційних ресурсів та їхньої
інтеграції у європейський і світовий інфор-
маційний простір.
На цьому шляху вже з’явилися перші напрацю-
вання.
Від 1993 р., коли вийшов Указ Президента Ук-
раїни про державну політику інформатизації,
здійснені певні кроки в розбудові телеко-
мунікаційних комп’ютерних мереж, розробці
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
Ôîðìóâàííÿ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè: çäîáóòêè ³ ïðîáëåìè ðîçâèòêó
45
інтелектуальних інформаційних технологій, у
розвитку законодавства галузі. Є позитивні зру-
шення в розвитку національного сегмента інтер-
нету. Завершено технічне оснащення «Українсь-
кого мережевого інформаційного центру», пра-
цює його Координаційна рада. Розбудовується
національна магістральна мережа обміну інтер-
нет-трафіком, створено вісім регіональних
вузлів, що покращило доступ до інтернету насе-
ленню віддалених районів України.
Нинішній процес інформатизації в Україні ре-
гулюється понад ста п’ятьдесятьма законодавчи-
ми актами. Ухвалені закони про електронний до-
кументообіг, про електронний цифровий підпис
та затверджені урядовими рішеннями державні
програми «Електронна Україна», «Електронний
уряд», «Комплексна програма створення єдиної
національної системи зв’язку України» свідчать,
що від декларацій у сфері інформатизації держа-
ва переходить до конкретних кроків її реалізації.
Сьогодні інформаційні ресурси України – конг-
ломерат документних зібрань величезного обсягу
і цінності. Він включає колекції документів
бібліотек, архівів, музеїв, органів науково-
технічної інформації. Сюди ж входять регістри,
кадастри, бази даних та інші інформаційні маси-
ви, які формуються органами державного уп-
равління всіх рівнів, перш за все міністерствами,
відомствами, державними комітетами, органами
державної статистики, інформаційно-аналітични-
ми центрами різних рівнів та призначення,
суб’єктами господарської діяльності, громадсь-
кими об’єднаннями тощо 1.
Інтенсивно зростає кількість інформаційних
ресурсів, представлених у електронному фор-
маті. Загальним терміном, що охоплює всі або ок-
ремі види електронних колекцій, стало визначен-
ня «електронні (цифрові) бібліотеки».
З точки зору організації доступу ці колекції
представлені загальнодоступними веб-сайтами,
базами і сховищами даних, які розміщені у так
званому «глибокому» інтернеті, або масивами,
доступними через локальні мережі, а також
електронними виданнями, які поширюються на
тиражованих носіях – CD чи DVD.
Урізноманітнюються структури даних ресурсів
наукової інформації. Все частіше інформація по-
ширюється у вигляді графіки, ГІС (графічні
інформаційні системи), анімації, ЗД-представ-
лень (дзеркальних), аудіо, різноманітних інтерак-
тивних систем тощо. Інтеграція таких
різнорідних інформаційних ресурсів досягається
завдяки веб-технологіям.
Однак, незважаючи на відчутні зрушення, стан
інформатизації українського суспільства загалом
залишається ще у незадовільному стані.
Ці процеси розвиваються здебільшого спонтан-
но, без належного координування. В Україні на-
копичено величезні обсяги інформаційних ре-
сурсів, у тому числі й унікальних, які мають
універсальний міжгалузевий характер і належать
до національного надбання (наприклад фонди на-
уково-дослідних і дослідно-конструкторських
розробок, дисертацій), але на державному рівні
вони малознані, оскільки зберігаються в проб-
лемно-орієнтованих базах даних і використову-
ються, в основному, на відомчому рівні.
Відсутність єдиних методологічних, ор-
ганізаційних, технологічних принципів інформа-
тизації, які були б закріплені відповідними нор-
мативно-правовими документами, призводить до
невиправданого дублювання, неузгодженості да-
них, що створюються в різних інформаційних
системах, несумісності автоматизованих інфор-
маційних ресурсів унаслідок використання
різних інформаційно-лінгвістичних засобів, фор-
матів опису даних. Усе це створює певні труд-
нощі, а іноді й просто унеможливлює їхнє спіль-
не використання, скажімо, при підготовці
аналітичної інформації. Тому сьогодні все на-
гальнішою стає потреба створення універсальної
навігаційної системи, яка б полегшила доступ до
цих різнорідних ресурсів.
Суттєвим недоліком існуючої інформаційної
системи є те, що вона зорієнтована на обслугову-
вання населення. Вважається, що основними оз-
наками, які характеризують інформаційну ситу-
ацію в будь-якій країні, є функціонування ЗМІ та
пропаганди, інформаційно-аналітичної системи,
системи управління бізнесом. На жаль, ці скла-
дові інформаційної ситуації в Україні також ще
дуже далекі від бажаних параметрів. Тен-
денційність та заангажованість більшості ЗМІ,
переважно низький художній та технічний рівень
подання матеріалів, домінування іноземних мас-
медіа – характерні ознаки діяльності вітчизняних
засобів масової інформації.
Ми ще дуже далекі від того, щоб Україна стала
єдиним книжковим і гуманітарним простором.
Щороку в Україні видається 0,3 книги на душу
1 Курас І. Ф. Інтеграція інформаційних ресурсів – стра-
тегічний напрям забезпечення інформаційних потреб
суспільства // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 6. – С. 50.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
46
населення. Для порівняння: в Німеччині ви-
дається 10 книг. За рік в Україні перекладається
800 назв книжок, в Південній Кореї – 1470. Вкрай
незадовільними можна назвати заходи щодо
інтегрування української літератури та книгови-
дання у світовий процес. Суттєво поліпшити си-
туацію може лише комплексне вирішення проб-
леми. Дієвим кроком на цьому шляху могла б ста-
ти, зокрема, й реалізація проекту національної
програми «Українська книга».
Щодо інформаційно-аналітичної діяльності, то
вона розвивалася в Україні переважно екстенсив-
ним шляхом, і лише останніми роками в
суспільстві відчутною стала потреба створення,
так званих, інформаційних знань, тобто нових
знань, отриманих унаслідок аналітичного оброб-
лення значних масивів інформації, того, що нині
називають ще консолідованою інформацією.
Якість таких знань значною мірою залежить від
діяльності фахівців, котрі беруть участь в інте-
лектуальному опрацюванні матеріалів – інфор-
маційних аналітиків.
Зараз в Україні активно створюються
аналітичні служби, окремі підрозділи, основною
діяльністю яких є інформаційна аналітика. З’яви-
лася й нова спеціалізація – консолідована інфор-
мація. Окреслилися й вимоги до фахівців цієї га-
лузі – притаманність системного мислення,
здатність здійснювати творчий міжгалузевий
синтез різнопланових знань.
Головним їхнім завданням є інформаційно-ко-
ректуючий супровід трудових процесів у
суспільстві. Потребу у таких фахівцях, яких нази-
вають «інженерами знань», «системними аналіти-
ками», «постановниками задач», «інженерами-
когнітологами», на сучасному ринку високих
інформаційних технологій надзвичайно гостра.
Рівень бізнес-інформації в Україні, попри її
бурхливий розвиток останніми роками, зали-
шається далеко неадекватним економіці держави,
і, передусім, кількості підприємницьких струк-
тур. Питома вага бізнесових інформаційних і
консалтингових структур вважається у світі опо-
середкованим індикатором економічного розвит-
ку і сягає у розвинутих країнах 10% від загальної
кількості підприємств 2.
Отже, вітчизняна інформаційна система за та-
кими характеристиками, як стан ЗМІ, аналітичної
діяльності, управління бізнесом значно відстає
не тільки від високорозвинених західних країн,
але й від держав – нових членів ЄС, скажімо,
Польщі.
Говорячи про необхідність інтеграції окремих
сукупностей інформаційних ресурсів в єдину
національну систему, звичайно ж не можна зали-
шити поза увагою величезні обсяги знань, нако-
пичені в бібліотечних фондах.
«Бібліотеки та інформаційні служби сприяють
розбудові інформаційного суспільства. Унікаль-
на роль бібліотек у тому, що вони реагують на
конкретні потреби людей, поряд зі ЗМІ забезпе-
чують передачу знань. Це робить бібліотеки та
інформаційні служби життєво необхідними для
відкритого демократичного інформаційного
суспільства... Поширюючи інформаційну гра-
мотність та навчаючи користувачів, бібліотеки
створюють можливості для ефективного вико-
ристання інформаційних ресурсів, у тому числі
інформаційних і комунікаційних технологій. Це
особливо важливо для поширення ідей суспіль-
ного розвитку, оскільки людські ресурси – клю-
човий фактор економічного прогресу. Тим са-
мим бібліотеки роблять суттєвий внесок у подо-
лання інформаційної нерівності, допомагають
втілювати у життя цілі розвитку тисячоліття,
включаючи подолання бідності. Вони можуть
робити дуже багато при надто скромних внес-
ках, але сума прибутку цієї діяльності в 4–6 разів
перевищує вкладений у них капітал» 3. Цитата
взята з маніфесту «Інформаційне суспільство в
дії». Він був прийнятий представниками IFLA у
жовтні 2005 р. напередодні початку другого етапу
Всесвітнього саміту в Тунісі. У цих рядках немає
жодного перебільшення в оцінці ролі і місця су-
часної бібліотеки в становленні «суспільства
знань». Беззаперечно – фундаментальні знання,
які є основою всього наукового розвитку і освіти,
найкраще представлені і систематизовані саме в
бібліотечних зібраннях.
Для того, щоб організувати роботу сучасної
інтегрованої бібліотеки належить оперативно
розв’язувати безліч практичних питань розшуку,
фіксації, систематизації, архівації, збереження,
переробки і організації доступу до електронних
інформаційних джерел.
Говорячи про трансформаційні процеси в
бібліотеках в умовах переходу до суспільства
2 Бінько І. Ф. Інформаційний простір України: стан та
тенденції розвитку // Бібліотечний вісник. – 2001. –
№ 2. – С. 16.
3 Електронний ресурс. – http://www.ifla.org./III/wsis/
Beacon InfSoc.html.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
Ôîðìóâàííÿ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè: çäîáóòêè ³ ïðîáëåìè ðîçâèòêó
47
знань, не можна обійти один з найважливіших
напрямів змін: спираючись на свою потужну
інформаційну базу та інтелектуальні інфор-
маційні технології, бібліотеки покликані посили-
ти діяльність із консолідації інформації – ство-
рення аналітичних, аналітико-прогностичних ма-
теріалів, проведення бібліо-, інформо- та науко-
метричних досліджень у сховищах даних і
екстракції нових знань, що в явному вигляді в
них не містяться.
Потрібно нагадати, що спрямованість на такі
технології в бібліотеках існувала завжди. Ще з
часів Александрійської бібліотеки служителі
бібліотек розробляли засоби полегшення доступу
до зафіксованих у книгах знань.
Сьогодні, завдяки інформатизації, використан-
ню сучасних засобів комунікації для обробки і
надання інформації, бібліотека має перетворити-
ся на потужний генератор знань, справжню ви-
робничу систему, причому виробництво інтелек-
туального характеру, що здійснює індустріальну
обробку інформаційного потоку і видає нові про-
дукти, які містять не лише інформаційні дані, але
й аналітику, прогнози, тобто основу для прийнят-
тя користувачем кваліфікованих рішень.
На думку фахівців 4, саме цей напрям розвитку
бібліотечної сфери забезпечить їхнє входження в
суспільство знань як системоутворювальної лан-
ки інформаційної сфери суспільства, сприятиме
їх трансформації в серцевини виробничих, науко-
вих, освітянських і культурологічних структур.
Звідси – необхідність випереджувального ста-
новлення головної бібліотеки країни –
Національної бібліотеки України імені В. І. Вер-
надського як інформаційного центру і соціокуль-
турної системи суспільства. Важливо, що всі пе-
ретворення в її діяльності відбуваються в руслі
тих завдань, які актуалізують міжнародні доку-
менти з проблем побудови суспільства знань та
організації освіти і науки, зрештою, виносить на
порядок денний саме життя. Бібліотека нарощує
обсяги робіт з освоєння електронних технологій,
створення і надання користувачам електронних
продуктів та послуг. Вона є важливою складо-
вою системи наукових комунікацій у державі,
зміст її роботи з опрацювання фондів невпинно
зміщується в галузь аналітичної діяльності.
Помітно вдосконалюються технології обслугову-
вання дистантних користувачів, кількість яких
значно перевищує кількість читачів у читальних
залах.
Вважаю, щорічне прийняття постанов Кабміну,
Президії НАН України про технічне і техно-
логічне переоснащення Бібліотеки, удосконален-
ня інформаційного забезпечення наукових
досліджень – свідчення визнання значущості
бібліотечно-інформаційної сфери і новий імпульс
для удосконалення її діяльності, зокрема, станов-
лення НБУВ як головного науково-інформаційно-
го центру держави.
Відповідно до постанови Президії НАН Ук-
раїни цього року, у НБУВ створюється загально-
академічний портал наукової періодики, мета
якого – представлення відомостей про новітні ре-
зультати теоретичної та прикладної діяльності
установ Академії, включення інформаційних ре-
сурсів порталу в міжнародну систему наукових
електронних комунікацій.
Маємо схвальні відгуки (і не лише академічних
установ!) із приводу організації на базі НБУВ
обслуговування передплаченою на 2006 рік
добіркою ресурсів мережевого доступу
провідних світових постачальників наукової
інформації. Варто зазначити, що лише протягом
першого півріччя цього року читачами проведено
16 тис. користувацьких сесій середньою три-
валістю 37 хв., здійснено 55 тис. пошуків, одер-
жано 80 тис. повних текстів публікацій.
Удосконалюється система кооперативного ре-
ферування української наукової літератури з ви-
пуском РЖ та системи наукових електронних ви-
дань «Бібліотека – суспільству», галузеві випус-
ки яких поширюються по всій Україні. Це ще
один набуток впровадження новітніх технологій.
Дуже важливими є роботи з формування елект-
ронних баз документальних джерел бібліотек,
музеїв, архівів із національної історії, освіти,
культури, які створюються на основі єдиних ме-
тодичних засад та програмно-технологічних
підходів і згодом складатимуть національний сег-
мент всесвітньої програми «Пам’ять світу».
Цінність цих та інших, не зазначених тут, гото-
вих до використання інформаційних ресурсів у
тому, що на їхній базі технологічно не складно
сформувати будь-яку тематичну електронну
бібліотеку на замовлення користувача. І це є
надзвичайно позитивним фактом.
Для успішного розв’язання будь-якої проблеми,
необхідне, насамперед, чітке окреслення її пара-
метрів, бачення всього комплексу завдань у їх
4 Костенко Л. Й. Бібліотека суспільства знань: концеп-
туальна модель // Бібліотекознавство. Документознав-
ство. Інформологія. – 2006. – № 1. – С. 23–27.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 6.
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «Ðîëü á³áë³îòåê ó ôîðìóâàíí³ ºäèíîãî íàóêîâî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó Óêðà¿íè»
48
взаємозв’язку і взаємозумовленості, розуміння за-
гальної мети і окремих складових її досягнення.
Сучасній бібліотеці для здійснення її одвічної
місії – збереження і поширення культури
людства, сприяння удосконаленню особи і
суспільства – необхідно здійснити комплекс гу-
манітарних і технологічних трансформацій, які
забезпечать її розвиток як багатопрофільної уста-
нови, системоутворювальної ланки інфор-
маційної сфери суспільства.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-961 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:42:36Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвин, В.М. 2008-07-09T13:50:47Z 2008-07-09T13:50:47Z 2006 Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки та проблеми розвитку / В. Литвин // Бібл. вісн. — 2006. — N 6. — С. 43-48. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/961 Висвітлено особливості вирішення однієї з глобальних проблем епохи інформатизації - створення та використання інформаційних ресурсів, необхідних для сталого розвитку суспільства. Наведено статистичні дані щодо діяльності бібліотек України. Визначено ближні, середні та дальні перспективи розвитку бібліотечної справи в країні. Показано, що ближні перспективи пов'язані з приведенням чинних законодавчих актів у відповідність до потреб бібліотек, суспільства та кожного читача, середні - стосуються проблем виконання окремих програм і проектів, спрямованих на удосконалення та модернізацію окремих сфер бібліотечної галузі, дальні - пов'язані з будовою в державі європейської моделі публічних бібліотек. Обгрунтовано необхідність випереджувального становлення головної бібліотеки української держави - Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського як інформаційного центру та соціокультурної системи суспільства. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського З виступів на міжнародній науковій конференції "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку Forming common scientific and information space of Ukraine: results and problems of development Article published earlier |
| spellingShingle | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку Литвин, В.М. З виступів на міжнародній науковій конференції "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| title | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку |
| title_alt | Forming common scientific and information space of Ukraine: results and problems of development |
| title_full | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку |
| title_fullStr | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку |
| title_full_unstemmed | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку |
| title_short | Формування єдиного науково-інформаційного простору України: здобутки і проблеми розвитку |
| title_sort | формування єдиного науково-інформаційного простору україни: здобутки і проблеми розвитку |
| topic | З виступів на міжнародній науковій конференції "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| topic_facet | З виступів на міжнародній науковій конференції "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/961 |
| work_keys_str_mv | AT litvinvm formuvannâêdinogonaukovoínformacíinogoprostoruukraínizdobutkiíproblemirozvitku AT litvinvm formingcommonscientificandinformationspaceofukraineresultsandproblemsofdevelopment |