Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах
Проведено дослiдження фiзико-хiмiчної стабiльностi базальтової луски вихiдної та
 обробленої в спецiальних технологiчних умовах в дiапазонi температур 500, 800, 900 °С
 в фiзiологiчних розчинах. Встановлено, що дослiджуванi модифiкацiї базальтової луски
 проявляють фiзико-хiм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96600 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах / Н.В. Бошицька, Ю.О. Федоренко, Л.С. Проценко, О.М. Будиліна, В.В. Бондар, І.В. Уварова // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 77-82. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860258094450212864 |
|---|---|
| author | Бошицька, Н.В. Федоренко, Ю.О. Проценко, Л.С. Будиліна, О.М. Бондар, В.В. Уварова, І.В. |
| author_facet | Бошицька, Н.В. Федоренко, Ю.О. Проценко, Л.С. Будиліна, О.М. Бондар, В.В. Уварова, І.В. |
| citation_txt | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах / Н.В. Бошицька, Ю.О. Федоренко, Л.С. Проценко, О.М. Будиліна, В.В. Бондар, І.В. Уварова // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 77-82. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Проведено дослiдження фiзико-хiмiчної стабiльностi базальтової луски вихiдної та
обробленої в спецiальних технологiчних умовах в дiапазонi температур 500, 800, 900 °С
в фiзiологiчних розчинах. Встановлено, що дослiджуванi модифiкацiї базальтової луски
проявляють фiзико-хiмiчну стабiльнiсть в усiх фiзiологiчних розчинах, крiм розчину
Рiнгера–Локка. Її активацiя пiдвищує стабiльнiсть порошку в розчинi Рiнгера–Локка,
яка збiльшується з пiдвищенням температури активацiї, а для температури 900 °С
кiлькiсть залiза у фiльтратi є близькою до нуля (слiди). Стабiльнiсть такої кристалiчної модифiкацiї базальтової луски в бiологiчних середовищах робить її перспективним матерiалом як дисперсiйно-змiцнюючої домiшки для ортофосфатних матерiалiв.
Проведено исследование физико-химической стабильности базальтовой чешуи исходной,
а также обработанной при специальных технологических условиях в диапазоне температур 500, 800, 900 °С в физиологических растворах. Установлено, что исследуемые модификации базальтовой чешуи проявляют физико-химическую стабильность во всех физиологических растворах, кроме раствора Рингера–Локка. Ее активация увеличивает стабильность
порошка в растворе Рингера–Локка, которая повышается с ростом температуры активации, а для температуры 900 °С количество железа в фильтрате приближается к нулю
(следы). Стабильность кристаллической модификации базальтовой чешуи в биологических
средах делает ее перспективным материалом в качестве дисперсно-упрочняющей добавки для ортофосфатных материалов.
The article describes the research of the physico-chemical stability of original basalt scale and
that processed under special conditions at temperatures of 500, 800, 900 °C in physiological solutions. It is established that the tested basalt scales of different modifications exhibit the physical
and chemical stability in all physiological solutions, except the Ringer–Locke one. Its activation
increases the stability of a powder in the Ringer–Locke solution, which grows with the temperature.
At a temperature of 900 °C, the amount of iron in the filtrate was close to 0 (traces). The stability of a crystal modification of basalt scale in biological environments makes it a perspective material as a dispersion-strengthening additive for orthophosphate materials.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:51:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
5 • 2015
МАТЕРIАЛОЗНАВСТВО
УДК 621.762
Н.В. Бошицька, Ю. О. Федоренко, Л. С. Проценко,
О.М. Будилiна, В.В. Бондар, I. В. Уварова
Порiвняльна характеристика фiзико-хiмiчної
стабiльностi базальтової луски рiзної модифiкацiї
у фiзiологiчних розчинах
(Представлено членом-кореспондентом НАН України О.М. Григорьєвим)
Проведено дослiдження фiзико-хiмiчної стабiльностi базальтової луски вихiдної та
обробленої в спецiальних технологiчних умовах в дiапазонi температур 500, 800, 900 ◦С
в фiзiологiчних розчинах. Встановлено, що дослiджуванi модифiкацiї базальтової луски
проявляють фiзико-хiмiчну стабiльнiсть в усiх фiзiологiчних розчинах, крiм розчину
Рiнгера–Локка. Її активацiя пiдвищує стабiльнiсть порошку в розчинi Рiнгера–Локка,
яка збiльшується з пiдвищенням температури активацiї, а для температури 900 ◦С
кiлькiсть залiза у фiльтратi є близькою до нуля (слiди). Стабiльнiсть такої кристалiч-
ної модифiкацiї базальтової луски в бiологiчних середовищах робить її перспективним
матерiалом як дисперсiйно-змiцнюючої домiшки для ортофосфатних матерiалiв.
Ключовi слова: базальтова луска, розчин Рiнгера–Локка, активацiя, стабiльнiсть.
Дослiдження, розробка та виробництво бiокерамiчних матерiалiв — вагомий сегмент сучас-
ного ринку наукоємних технологiй. В практицi стоматологiї та щелепно-лицьовiй хiрургiї
досить часто виникає потреба у вiдновленнi кiсткових дефектiв щелепи, якi з’являються
в результатi травм, видалення кист, при кiстковiй пластицi тощо.
В наш час значна частина населення схильна до захворювань кiсткових тканин ске-
лета, це пов’язано з їх патологiчною деградацiєю, запальними процесами та онкологiєю.
В розвинених країнах число пацiєнтiв з хронiчними захворюваннями такого типу досягає
близько 50% населення у вiцi старше 50 рокiв. Згiдно з прогнозами, кiлькiсть людей похи-
лого вiку збiльшиться вдвiчi до 2020 р.
Серед найуживанiших матерiалiв для заповнення дефектiв кiсток найбiльш вiдомим
є гiдроксиапатит (ГАП), перш за все, завдяки його хiмiчному складу, що є аналогом мi-
неральної складової кiсткової тканини, i повнiй бiосумiсностi та корозiйнiй стiйкостi. Це,
в свою чергу, сприяє позитивнiй динамiцi в пiсляоперацiйний перiод. Але через незадовiль-
нi механiчнi властивостi (крихкiсть та жорсткiсть) всi вiдомi фосфати кальцiю обмежено
© Н.В. Бошицька, Ю. О. Федоренко, Л.С. Проценко, О.М. Будилiна, В. В. Бондар, I. В. Уварова, 2015
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 77
Рис. 1. Базальтова луска: а — вихiдна порода, б — активована при температурi 900 ◦С
застосувуються як основнi матерiали для ортопедiї та стоматологiї. Одним iз шляхiв вирi-
шення цiєї проблеми є створення нових дисперсно-змiцнених матерiалiв на основi фосфатiв
кальцiю, зокрема, ГАП [1, 2]. Так, вже вiдомо спроби створення бiокерамiчних композитiв
ГАП, стабiлiзованих вуглецевими нанотрубками [1].
Проводяться роботи щодо вдосконалення кiсткових цементiв та багатофазних компози-
цiй, максимально наближених до складу та властивостей кiсткової тканини, а також з роз-
робки бiокерамiчних пiдкладок на основi фосфатiв кальцiю з подальшим їх використанням
в iнженерiї тканин. Для досягнення потрiбної мiцностi та трiщиностiйкостi композитiв як
основи найчастiше використовують такi бiосумiснi метали як кобальт-хромовi сплави, титан
та його сплави, нержавiюча сталь марки 316L. Але в такому випадку виникають проблеми зi
стiйкiстю цих матерiалiв при контактi з бiологiчними рiдинами впродовж тривалого термiну
експлуатацiї в органiзмi людини. Всi зазначенi вище метали хоча й не токсичнi, але завжди
бiоiнертнi, тому не можуть безпосередньо утворювати зв’язки з кiстковою тканиною.
Авторами даної роботи запропоновано використовувати як дисперсно-змiцнюючi добав-
ки до фосфатiв кальцiю, зокрема ГАП, базальтову луску. Iї отримують шляхом переплавки
гiрської породи (базальту) при температурi 1400–1450 ◦С з подальшим диспергуванням роз-
плаву на спецiальних вiдцентрованих пристроях, в результатi чого формуються пластини
у формi луски, яка являє собою тонкий пластинчастий матерiал товщиною 2–6 мкм i пло-
щею поверхнi 0,5–4,5 мм2 (см. рис. 1, б ).
Базальт має чорний, сiро-чорний або попелястий колiр. Мiнерал дуже твердий, має
велику щiльнiсть (див. рис. 1, а). Базальтовi породи вiдносяться до порiд магматичного
походження, збагачення, плавлення та гомогенiзацiя яких вiдбувається в результатi вулка-
нiчної дiяльностi. В основному базальт складається з кремнiю, залiза та магнiю.
Середнiй хiмiчний склад базальту за Р. Делi, %: SiO2 — 49,06; TiO2 — 1,36; Аl2O3 —
15,70; Fe2O3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2O — 3,11; K2O — 1,52;
MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; H2O — 1,62. Вмiст SiO2 в базальтi коливається вiд 44 до 53,5%.
За хiмiчним i мiнеральним складом базальти подiляють на оливiновi — насиченi кремнiєм
(SiO2 близько 45%) та безоливiновi або з незначним вмiстом оливiну слабо насиченi крем-
нiєм (SiO2 близько 50%) толеiтовi базальти. Фiзико-механiчнi властивостi базальту досить
рiзноманiтнi i залежать вiд пористостi.
Щiльнiсть базальту становить 2530–2970 кг/м2. Водопоглинання знаходиться в межах
0,2–10,2%. Коефiцiєнт Пуассона становить 0,20–0,25, питома теплоємнiсть — 0,85 Дж/кг ·К
при 0◦. Температура плавлення 1100–1250 ◦С, для деяких екземплярiв цей показник дохо-
дить до 1450 ◦С. Опiр лежить в межах 60–4000 МПа.
78 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
Мета даної роботи — дослiдження фiзико-хiмiчної стабiльностi порошкових матерiалiв
на основi базальтових лусок рiзної модифiкацiї з середовищами живого органiзму.
Матерiали та методи дослiджень. За дослiднi зразки обрано базальтову луску рiзної
модифiкацiї (табл. 1).
Наважки порошку (∼0,5 г) помiщали в колби з притертими корками, заливали 50 мл
бiологiчного середовища й розмiщували у термостатi ТВЗ-25 з температурою 37–38 ◦С на
5 дiб, перiодично збовтуючи. Тривалiсть експерименту зумовлена тим, що виведення по-
рошкових частинок з органiзму найбiльш ефективно проходить протягом перших 5–8 дiб
пiсля введення. Потiм порошки вiдокремлювалися вiд бiологiчного середовища (порошок
фiльтрувався на фiльтрi “бiла стрiчка”). Далi порошок промивався дистильованою водою й
висушувався в сушильнiй шафi при 70–80 ◦С.
Як бiологiчне середовище використовували дистильовану воду i фiзiологiчнi розчини
рiзного сольового складу:
0,9% NaCl;
розчин Рiнгера, г/л: NaCl-8,6; KCl-0,3; CaCl2-0,33;
розчин Рiнгера–Локка, г/л: натрiю хлориду — 9,0; натрiю гiдрокарбонату, кальцiю хло-
риду та калiю хлориду — по 0,2; глюкози — 1 г.
Вмiст залiза у фiльтратi визначався за методикою [3], яка базується на утвореннi ком-
плексної сполуки iз сульфасалiциловою кислотою. Оптична щiльнiсть визначалася за допо-
могою фотоелектроколориметра ФЕК-56ПМ (синiй свiтлофiльтр λеф = 440 нм при товщинi
шару кювети 10 мм).
Загальний кремнiй у фiльтратi визначався за методикою [4].
Розрахунки кiлькостi залiза та кремнiю у фiльтратах фiзiологiчних розчинiв проводи-
лися за формулою:
Si
мг
100мл
= V T · 10 · 1000.
Рентгеноструктурнi дослiдження базальтових лусок до та пiсля взаємодiї проводилися
з використанням рентгенiвського дифрактометра ДРОН-3.0 у СоКa-випромiненнi. Фазовий
склад визначається шляхом порiвняння мiжплощинних вiдстаней, розрахованих за експе-
риментально записаними дифрактограмами з наведеними в iнтернацiональних таблицях
дифракцiйними даними [5]. Кiлькiсть знайдених фаз визначалася за вiдношенням найбiльш
iнтенсивних лiнiй цих фаз на дифрактограмах. Розмiри областей когерентного розсiювання
(ОКР) D розраховувалися за розширенням лiнiй на дифрактограмах з [6].
Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження отриманих порошкiв проведено на скануючому
електронному мiкроскопi JSM-6360-LA, оснащеному системою рентгеноспектрального енер-
годисперсiйного мiкроаналiзу JED-2200, прискорююче напруження 15 Кв.
Результати дослiджень та їх обговорення. Встановлено, що дослiджуванi модифi-
кацiї базальтової луски проявляють фiзико-хiмiчну стабiльнiсть в усiх фiзiологiчних розчи-
Таблиця 1. Модифiкацiї базальтової луски, отриманi в рiзних температурних режимах
Зразок базальтової луски Температура, ◦С
Базальтова луска — сiра (вихiдна)–БЛ —
Аморфно-кристалiчна луска — АБЛ-АК 500
Кристалiчно-аморфна луска — АБЛ-КА 800
Кристалiчна луска — АБЛ-К 900
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 79
Рис. 2. Дiаграма кiлькостi (мг/100 мл) залiза (темний колiр) та кремнiю (сiрий колiр) у фiльтратi Рiнгера–
Локка пiсля взаємодiї порошкiв: 1 — БЧ; 2 — БЧ-АК; 3 — АБЧ-КА; 4 — АБЛ-К
нах, крiм розчину Рiнгера–Локка, хiмiчний склад якого найближчий до сольового складу
тканинної рiдини (рис. 2). В усiх iнших фiзiологiчних розчинах кiлькiсть залiза та кремнiю
у фiльтратах пiсля взаємодiї з базальтовою лускою рiзної модифiкацiї дорiвнює 0 мг/100 мл.
Встановлено, що найменшу фiзико-хiмiчну стабiльнiсть має вихiдна базальтова луска,
кiлькiсть залiза та кремнiю у фiльтратi розчину Рiнгера–Локка пiсля взаємодiї становить
0,1 мг/100 мл за залiзом та 0,028 мг/100 мл за кремнiєм. Активацiя базальтової луски в дiа-
пазонi температур 500–900 ◦С пiдвищує її стабiльнiсть порошку в розчинi Рiнгера–Локка,
яка збiльшується з пiдвищенням температури активацiї. Так, при пiдвищеннi температури
обробки стабiльнiсть за залiзом (кiлькiсть у фiльтратi розчину Рiнгера–Локка) збiльшуєть-
ся приблизно в 10 разiв, а для температури 900 ◦С кiлькiсть залiза у фiльтратi зменшується
до 0,005 мг/100 мл. Кiлькiсть кремнiю у фiльтратах зменшується залежно вiд пiдвищен-
ня температури обробки i становить у вихiдному порошку 0,028 мг/100 мл, а в порошку,
обробленому при 900 ◦С, є близькою до нуля (слiди) (див. рис. 2).
Результати рентгеноструктурного аналiзу свiдчать про те, що вихiдний порошок базаль-
тової луски при взаємодiї з розчином Рiнгера–Локка окиснюється, на рентгенограмах змен-
шується кiлькiсть SiO2 та з’являється фаза x H2O·ySiO2 (рис. 3, а, б ). Дифрактограми по-
рошкiв базальтової луски, обробленої при 900 ◦С, пiсля взаємодiї з розчином Рiнгера–Локка
залишаються практично без змiн (див. рис. 3 в, г).
1. Доведено, що стабiльнiсть порошкiв базальтової луски змiнюється залежно вiд хiмiч-
ного складу фiзiологiчних розчинiв. В 0,9 % NaCl та розчинi Рiнгера всi види базальтової
луски виявилися стабiльними, кiлькiсть залiза та кремнiю в фiльтратах пiсля взаємодiї
з дослiджуваними порошками дорiвнює 0 мг/100 мл.
2. В розчинi Рiнгера–Локка, хiмiчний склад якого найближчий до сольового складу
тканинної рiдини та мiстить глюкозу, iнтенсивнiсть розчинення порошкiв базальтової луски
збiльшується.
3. Встановлено, що найменшу фiзико-хiмiчну стабiльнiсть має вихiдна базальтова луска,
кiлькiсть залiза в фiльтратi розчину Рiнгера–Локка пiсля взаємодiї становить 0,1 мг/100 мл
за залiзом та 0,028 мг/100 мл за кремнiєм.
4. Активацiя вихiдної базальтової луски в дiапазонi температур 400–900 ◦С пiдвищує
стабiльнiсть порошку в розчинi Рiнгера–Лока, яка збiльшується з пiдвищенням темпера-
тури активацiї.
5. Встановлено, що найбiльш стабiльною в розчинi Рiнгера–Лока є кристалiчна фаза
базальтової луски, яку отримують в спецiальних технологiчних умовах при температу-
рi 900 ◦С.
80 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
Рис. 3. Фазовий склад базальтової луски вихiдної та кристалiчної до (а, в) та пiсля (б, г) взаємодiї з розчином
Рiнгера–Локка: • — SiO2; � — Ai2O3; N — xH2O·ySiO2
6. Стабiльнiсть такої кристалiчної модифiкацiї базальтової луски в бiологiчних середо-
вищах робить її перспективним матерiалом як дисперсiйно-змiцнюючої добавки в ортофос-
фатнi матерiали.
Цитована лiтература
1. Larner J. P., Lathe C. Pore-graded hydroxyapatite materials for implantation // J. British Ceram. Soc. –
1999. – No 60. – P. 509–510.
2. Aryal S., Bahadur К., Dharmaraj N. et al. Synthesis and Characterization of Hydroxyapatite Using Carbon
Nanotubes as a Nano-Matrix // Scripta Materialia. – 2006. – No 54. – P. 131–135.
3. ГОСТ 4011–72. Вода питьевая. Методы определения общего железа. – Москва: Госстандарт СССР,
1972. – 9 с.
4. ГОСТ 164129–80. Порошок железный. Методы анализа. – Москва: Изд-во стандартов, 1980. – С. 5–7.
5. Горелик С.С., Скаков Ю.А., Расторгуев Л.Н. Рентгенографический и электронно-оптический ана-
лиз. – Москва: МИСиС, 1994. – 328 с.
6. Васильев Е.К., Нахмансон М.С. Качественный рентгеновский анализ. – Новосибирск: Наука, 1986. –
196 с.
References
1. Larner J. P., Lathe C. J. British Ceram. Soc., 1999, No 60: 509–510.
2. Aryal S., Bahadur К., Dharmaraj N. et al. Scripta Materialia, 2006, No 54: 131–135.
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 81
3. GOST 4011–72. Drinking water. Methods for determination of total iron, Moscow: Gosstandart USSR,
1972 (in Russian).
4. GOST 164 129–80. Iron trituration. The methods of analysis, Moscow: Publishing house of standards, 1980:
5–7 (in Russian).
5. Gorelik S. S., Skakov Yu.A., Rastorguiev L. N. Radiographic and electro-optical analysis, Moscow: MISIS,
1994 (in Russian).
6. Vasiliev E.K., Nahmanson M. S. Qualitative X-ray analysis, Novosibirsk: Nauka, 1986 (in Russian).
Надiйшло до редакцiї 15.12.2014Iнститут проблем матерiалознавства
iм. I.М. Францевича НАН України, Київ
Н.В. Бошицкая, Ю.А. Федоренко, Л.С. Проценко, О.Н. Будылина,
В.В. Бондарь, И.В. Уварова
Сравнительная характеристика физико-химической стабильности
базальтовой чешуи различной модификации в физиологических
растворах
Институт проблем материаловедения им. И.Н. Францевича НАН Украины, Киев
Проведено исследование физико-химической стабильности базальтовой чешуи исходной,
а также обработанной при специальных технологических условиях в диапазоне темпера-
тур 500, 800, 900 ◦С в физиологических растворах. Установлено, что исследуемые модифи-
кации базальтовой чешуи проявляют физико-химическую стабильность во всех физиологи-
ческих растворах, кроме раствора Рингера–Локка. Ее активация увеличивает стабильность
порошка в растворе Рингера–Локка, которая повышается с ростом температуры актива-
ции, а для температуры 900 ◦С количество железа в фильтрате приближается к нулю
(следы). Стабильность кристаллической модификации базальтовой чешуи в биологических
средах делает ее перспективным материалом в качестве дисперсно-упрочняющей добавки
для ортофосфатных материалов.
Ключевые слова: базальтовая чешуя, раствор Рингера–Локка, активация, стабильность.
N.V. Boshytska, Ju.A. Fedorenko, L. S. Protsenko, O.N. Budilina,
V.V. Bondar, I. V. Uvarova
Comparative characteristics of the physico-chemical stability of basalt
scales of various modifications in physiological solutions
I.M. Frantsevich Institute for Problems of Materials Sciences of the NAS of Ukraine, Kiev
The article describes the research of the physico-chemical stability of original basalt scale and
that processed under special conditions at temperatures of 500, 800, 900 ◦C in physiological solu-
tions. It is established that the tested basalt scales of different modifications exhibit the physical
and chemical stability in all physiological solutions, except the Ringer–Locke one. Its activation
increases the stability of a powder in the Ringer–Locke solution, which grows with the temperature.
At a temperature of 900 ◦C, the amount of iron in the filtrate was close to 0 (traces). The stability
of a crystal modification of basalt scale in biological environments makes it a perspective material
as a dispersion-strengthening additive for orthophosphate materials.
Keywords: basalt scale, Ringer–Locke solution, activation, stability.
82 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-96600 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:51:33Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бошицька, Н.В. Федоренко, Ю.О. Проценко, Л.С. Будиліна, О.М. Бондар, В.В. Уварова, І.В. 2016-03-18T15:58:55Z 2016-03-18T15:58:55Z 2015 Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах / Н.В. Бошицька, Ю.О. Федоренко, Л.С. Проценко, О.М. Будиліна, В.В. Бондар, І.В. Уварова // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 77-82. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96600 621.762 Проведено дослiдження фiзико-хiмiчної стабiльностi базальтової луски вихiдної та
 обробленої в спецiальних технологiчних умовах в дiапазонi температур 500, 800, 900 °С
 в фiзiологiчних розчинах. Встановлено, що дослiджуванi модифiкацiї базальтової луски
 проявляють фiзико-хiмiчну стабiльнiсть в усiх фiзiологiчних розчинах, крiм розчину
 Рiнгера–Локка. Її активацiя пiдвищує стабiльнiсть порошку в розчинi Рiнгера–Локка,
 яка збiльшується з пiдвищенням температури активацiї, а для температури 900 °С
 кiлькiсть залiза у фiльтратi є близькою до нуля (слiди). Стабiльнiсть такої кристалiчної модифiкацiї базальтової луски в бiологiчних середовищах робить її перспективним матерiалом як дисперсiйно-змiцнюючої домiшки для ортофосфатних матерiалiв. Проведено исследование физико-химической стабильности базальтовой чешуи исходной,
 а также обработанной при специальных технологических условиях в диапазоне температур 500, 800, 900 °С в физиологических растворах. Установлено, что исследуемые модификации базальтовой чешуи проявляют физико-химическую стабильность во всех физиологических растворах, кроме раствора Рингера–Локка. Ее активация увеличивает стабильность
 порошка в растворе Рингера–Локка, которая повышается с ростом температуры активации, а для температуры 900 °С количество железа в фильтрате приближается к нулю
 (следы). Стабильность кристаллической модификации базальтовой чешуи в биологических
 средах делает ее перспективным материалом в качестве дисперсно-упрочняющей добавки для ортофосфатных материалов. The article describes the research of the physico-chemical stability of original basalt scale and
 that processed under special conditions at temperatures of 500, 800, 900 °C in physiological solutions. It is established that the tested basalt scales of different modifications exhibit the physical
 and chemical stability in all physiological solutions, except the Ringer–Locke one. Its activation
 increases the stability of a powder in the Ringer–Locke solution, which grows with the temperature.
 At a temperature of 900 °C, the amount of iron in the filtrate was close to 0 (traces). The stability of a crystal modification of basalt scale in biological environments makes it a perspective material as a dispersion-strengthening additive for orthophosphate materials. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Матеріалознавство Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах Сравнительная характеристика физико-химической стабильности базальтовой чешуи различной модификации в физиологических растворах Comparative characteristics of the physico-chemical stability of basalt scales of various modifications in physiological solutions Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах Бошицька, Н.В. Федоренко, Ю.О. Проценко, Л.С. Будиліна, О.М. Бондар, В.В. Уварова, І.В. Матеріалознавство |
| title | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| title_alt | Сравнительная характеристика физико-химической стабильности базальтовой чешуи различной модификации в физиологических растворах Comparative characteristics of the physico-chemical stability of basalt scales of various modifications in physiological solutions |
| title_full | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| title_fullStr | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| title_full_unstemmed | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| title_short | Порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| title_sort | порівняльна характеристика фізико-хімічної стабільності базальтової луски різної модифікації у фізіологічних розчинах |
| topic | Матеріалознавство |
| topic_facet | Матеріалознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96600 |
| work_keys_str_mv | AT bošicʹkanv porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT fedorenkoûo porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT procenkols porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT budilínaom porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT bondarvv porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT uvarovaív porívnâlʹnaharakteristikafízikohímíčnoístabílʹnostíbazalʹtovoíluskiríznoímodifíkacííufízíologíčnihrozčinah AT bošicʹkanv sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT fedorenkoûo sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT procenkols sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT budilínaom sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT bondarvv sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT uvarovaív sravnitelʹnaâharakteristikafizikohimičeskoistabilʹnostibazalʹtovoičešuirazličnoimodifikaciivfiziologičeskihrastvorah AT bošicʹkanv comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions AT fedorenkoûo comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions AT procenkols comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions AT budilínaom comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions AT bondarvv comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions AT uvarovaív comparativecharacteristicsofthephysicochemicalstabilityofbasaltscalesofvariousmodificationsinphysiologicalsolutions |