Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини
Мета роботи — вивчення геоелектричної будови лiтосфери пiвнiчної частини Днiпровсько-Донецької западини за допомогою сучасних методiв синхронного електромагнiтного зондування на основi природних полiв. Отримано достовiрнi оцiнки типперiв
 для перiодiв геомагнiтних варiацiй 30–3500 с, горизон...
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96603 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини / А.М. Кушнір // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 96-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860244056846630912 |
|---|---|
| author | Кушнір, А.М. |
| author_facet | Кушнір, А.М. |
| citation_txt | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини / А.М. Кушнір // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 96-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Мета роботи — вивчення геоелектричної будови лiтосфери пiвнiчної частини Днiпровсько-Донецької западини за допомогою сучасних методiв синхронного електромагнiтного зондування на основi природних полiв. Отримано достовiрнi оцiнки типперiв
для перiодiв геомагнiтних варiацiй 30–3500 с, горизонтальних МВ вiдкликiв 30–10000 с
i параметрiв iмпедансу вiд 30 до 10000 с. Якiсна iнтерпретацiя кривих МТЗ показала,
що максимальнi глибини залягання верхньої кромки провiдника знаходяться у пiвнiчному закiнченнi ДДЗ i пiвденному схилi Брагiнсько-Лоєвського виступу, де змiнюються
вiд 40–30 км до 18 км i вiдповiдають пiвнiчно-схiдному закiнченню Прип’ятської аномалiї електропровiдностi. У центральнiй частинi ДДЗ верхня кромка провiдника залягає на глибинах 3–5 км i пояснюється перехiдною зоною осадових вiдкладiв i розущiльненої
частини фундаменту. На схилах ДДЗ глибина залягання верхньої кромки провiдника становить 8 км.
Цель работы — изучение геоэлектрического строения литосферы северной части Днепровско-Донецкой впадины с помощью современных методов синхронного электромагнитного
зондирования на основе естественных полей. Получены достоверные оценки типперов для
периодов геомагнитных вариаций 30–3500 с, горизонтальных МВ откликов 30–10000 с и параметров импеданса от 20 до 10000 с. Качественная интерпретация кривых МТЗ показала, что максимальные глубины залегания верхней кромки проводника находятся в северном окончании ДДВ и южном склоне Брагинско-Лоевского выступа, где изменяются от
40–30 км до 18 км и соответствуют северо-восточному окончанию Припятской аномалии
электропроводности. В центральной части ДДВ верхняя кромка проводника залегает на
глубинах 3–5 км и объясняется переходной зоной осадочных отложений и разуплотненной
части фундамента. На склонах ДДВ глубина залегания верхней кромки проводника составляет 8 км.
The main purpose is to study a geoelectric structure of the lithosphere of the northern part of the
Dnieper-Donets trough using modern methods (techniques) of synchronous electromagnetic sounding based on natural fields. Reliable tipper estimates for periods of geomagnetic variations 30–
3500 s, horizontal MV responses 30–10000 s and impedance parameters 30–10000 s were obtained.
Qualitative interpretation of MTS curves showed that the maximum depths to the upper edge of the
conductor are in the northern end of the southern slope of DDT and Bragin-Loyev uplift, which
vary from 40–30 km to 18 km and correspond to the north-eastern end of the Prypyat conductivity
anomaly. In the central part of the DDT, the upper edge of the conductor occurs at depths of
3–5 km and is explained by the transition zone of sedimentary rocks and the decompacted rocks of
the foundation. On the slopes of DDT, the depth of the upper edge of the conductor is 8 km.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:34:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 550.837
А.М. Кушнiр
Синхроннi магнiтотелуричнi та магнiтоварiацiйнi
зондування пiвнiчної частини Днiпровсько-Донецької
западини
(Представлено академiком НАН України В. I. Старостенком)
Мета роботи — вивчення геоелектричної будови лiтосфери пiвнiчної частини Днiп-
ровсько-Донецької западини за допомогою сучасних методiв синхронного електромаг-
нiтного зондування на основi природних полiв. Отримано достовiрнi оцiнки типперiв
для перiодiв геомагнiтних варiацiй 30–3500 с, горизонтальних МВ вiдкликiв 30–10000 с
i параметрiв iмпедансу вiд 30 до 10000 с. Якiсна iнтерпретацiя кривих МТЗ показала,
що максимальнi глибини залягання верхньої кромки провiдника знаходяться у пiвнiчно-
му закiнченнi ДДЗ i пiвденному схилi Брагiнсько-Лоєвського виступу, де змiнюються
вiд 40–30 км до 18 км i вiдповiдають пiвнiчно-схiдному закiнченню Прип’ятської анома-
лiї електропровiдностi. У центральнiй частинi ДДЗ верхня кромка провiдника залягає
на глибинах 3–5 км i пояснюється перехiдною зоною осадових вiдкладiв i розущiльненої
частини фундаменту. На схилах ДДЗ глибина залягання верхньої кромки провiдника
становить 8 км.
Ключовi слова: Днiпровсько-Донецька западина (ДДЗ), магнiтотелуричне зондування
(МТЗ), магнiтоварiацiйне (МВ) профiлювання.
Регiон Днiпровсько-Донецької западини (ДДЗ) — унiкальний об’єкт для вивчення сучас-
них геодинамiчних процесiв консолiдованої земної кори. Методи глибинної геоелектрики
передусiм магнiтотелуричний (МТ) i магнiтоварiацiйний (МВ) є провiдними елементами
цього комплексу та додають важливий внесок у розумiння тектонiчної будови, флюїдного
i геотермiчного режимiв надр.
Основнi зусилля дослiдникiв ДДЗ були зосередженi на описi електричних властивостей
осадових вiдкладiв западини для вирiшення гiдрогеологiчних задач, пошуку нафтогазонос-
них пасток тощо. Переважну бiльшiсть магнiтотелуричного зондування (МТЗ) виконано
Українською центральною геофiзичною експедицiєю в 80-х роках у короткоперiодному дiа-
пазонi геомагнiтних варiацiй вiд 1 до 1000 с з кроком мiж пунктами спостережень вiд 1–2 км
до 10–15 км. У результатi цих робiт побудовано карту сумарної поздовжньої провiдностi
(м-б 1 : 500 000). Завдяки чому в центральнiй частинi ДДЗ в осадовiй товщi видiлено блоки
високого опору, якi приуроченi до солянокупольних структур та антиклiнальних складок.
Тут на пiвнiчному борту западини вище 2,5 км видiлено провiдник, що наближається до
глибини 2–5 км та виявлено iстотне розходження у геоелектричних розрiзах на пiвнiчному
i пiвденному бортах западини. На пiвнiчно-схiдному борту питомий електричний опiр (ρ)
фундаменту невисокий, в той час як на пiвденному значення ρ досягають 10000 Ом · м [1].
Першi систематичнi уявлення щодо глибинної геоелектричної будови земної кори пiвнiч-
ного схилу ДДЗ та Прип’ятського прогину були отриманi по масиву МТ / МВ зондувань,
проведених у 80–90-х рр. за допомогою аналогової апаратури в дiапазонi частот вiд 100 до
10000 с спiвробiтниками IГФ iм. С. I. Субботiна НАН України. У земнiй корi i верхнiй мантiї
© А.М. Кушнiр, 2015
96 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
пiвнiчної частини Прип’ятського прогину виявлено об’єкти високої електропровiдностi [2].
У рамках еквiвалентностi геоелектричних розрiзiв отримано, два варiанти моделей, що за-
довольняють спостереженим даним. Результати моделей об’єднує наявнiсть електропровiд-
ного каналу, аналогiчного Речицькому глибинному розлому. Вiдмiннiсть полягає в геомет-
рiї глибинного провiдника. У першому випадку в надрах тектоносфери в iнтервалi глибин
30–100 км присутнiй об’єкт iз сумарною поздовжньою провiднiстю S = 3500 См, у друго-
му — вiн представлений двома провiдниками на глибинi 20–30 км i 50–100 км з S = 2000 См
i S = 3500 См вiдповiдно.
У науковiй публiкацiї [3] вiдзначено, що у вузлi перетину Пiвнiчно-Прип’ятського i Бра-
гiнського розломiв (у межах Гомельської структурної перемички) розташована Гомельська
аномалiя електропровiдностi, де глибина покрiвлi становить близько 20–30 км iз сумарною
провiднiстю 100 См.
Природа електропровiдностi земної кори та верхньої мантiї залежить вiд взаємодiї чис-
ленних геолого-геофiзичних факторiв. Найбiльш значущими серед них є температура, мi-
неральний склад породи, наявнiсть електропровiдних мiнералiв i флюїдiв. У працях [1, 2, 4]
показано кореляцiю провiдникiв Прип’ятського прогину i ДДЗ з видiленими В.В. Гордiєн-
ком зонами можливого часткового плавлення в земнiй корi й верхнiй мантiї та висунуто
припущення про флюїдний механiзм пiдвищеної електропровiдностi.
Сучаснi пiдходи до використання методiв глибинної геоелектрики при вивченнi ДДЗ
знайшли своє вiдображення в роботi [5], де застосовуються передовi технологiї синхронного
МТ/МВ зондувань з метою пошуку пiвнiчної гiлки Кiровоградської аномалiї електропро-
вiдностi, а також у спiльних дослiдженнях науковцiв IГФ iм. С. I. Субботiна НАН України
та УкрНДМI НАН України. Ними було виконано сучаснi аудiомагнiтотелуричнi i геоелект-
ричнi зондування в центральнiй i пiвденнiй частинах ДДЗ. Незважаючи на значнi обся-
ги геофiзичних дослiджень, виконаних у межах ДДЗ при розвiдувальних i структурних
роботах, ступiнь вивченостi глибинної будови пiвнiчної частини ДДЗ електромагнiтними
методами залишається низькою.
Новi геоелектричнi спостереження ДДЗ в широкому дiапазонi перiодiв проведено ав-
тором у 10 пунктах спостережень: с. Березiвка (Брз) — пiвденно-схiдна частина Брагiн-
сько-Лоєвського виступу та пiвденно-захiдна частина Прип’ятської аномалiї електропро-
вiдностi; се́ла Пльохiв (Пл), Ягiдне (Яг), Лихачiв (Лх), Данiно (Дн), Пелюхiвка (Плх) — у
в межах осьової частини пiвночi ДДЗ; се́ла Полiтрудня (Плт), Берестовець (Брс) — схiдний
борт; се́ла Пархимiв (Пр), Красне (Кр) — захiдний борт ДДЗ (рис. 1).
Польовi спостереження проводились довгоперiодними цифровими станцiями LEMI-417
з ферозондовими магнiтометрами [6], тривалiсть спостережень у польових пунктах 3–4 доби,
вiдстань мiж пунктами спостережень 15–20 км.
У переважнiй бiльшостi пунктiв спостережень отримано кондицiйнi п’ятикомпонентнi
записи електромагнiтного поля, що синхроннi ще з однiєю польовою точкою i одним ба-
зовим МВ пунктом обсерваторiї “Київ”. За цими даними здiйснювалося оцiнювання двох
локальних передаточних операторiв — МТ iмпедансу Z, МВ типпера Wz та синхронних
горизонтальних МВ операторiв — повного M й аномального Ma.
Оцiнювання в усiх пунктах зондування виконувалось у рамках багатоточкової схеми [7],
в якiй алгоритми когерентного вiдбракування i багаторiвневого рабастного осереднення
окремих оцiнок передаточних операторiв (багатовiконного та multi-RR) [8] посилено додат-
ковими засобами вiдбракування спотворених оцiнок на основi критерiїв обмеженої просто-
рової та частотної мiнливостi горизонтальних МВ вiдгукiв мiж точкою зондування i вiдда-
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 97
Рис. 1. Пункти МТЗ й МВП зондувань на фонi викопiювання з оглядової тектонiчної карти [9].
Умовнi позначення: 1 — контури платформних; 2 — позитивнi структури (вали, купольнi пiдняття); 3 —
негативнi структури (прогини, улоговини); 4 — солянi штоки; 5 — регiональнi розломи; 6 — локальнi
розломи
леними синхронними (RR) точками. Що, в свою чергу, дозволило отримати надiйнi оцiн-
ки типперiв для перiодiв геомагнiтних варiацiй 30–3500 с, горизонтальних МВ вiдгукiв
30–10000 с i параметрiв iмпедансу 30–10000 с.
У першу чергу було проаналiзовано реальну складову типпера з рис. 1, де чiтко вид-
но, що максимум частотної характеристики для схилу ДДЗ у пунктах Пр, Кр, Плт i Брс
вiдзначений на перiодах геомагнiтних варiацiй вiд 150 до 400 с, значно вiдрiзняється вiд
осьової частини в пунктах Брз, Пл, Яг, Лх, Дн, Плх — на перiодах 1000–1500 с. Максималь-
нi значення типпера на перiодi 400 с досягаються в пiвнiчному i пiвденному схилах ДДЗ
0,5–0,45 з напрямом векторiв на пiвденний захiд i пiвнiч. Мiнiмальнi значення типпера спо-
стерiгаються в центральнiй частинi ДДЗ та в пiвденно-схiднiй околицi Брагiнсько-Лоєвсь-
кого виступу вiд 0,27 до 0,09, загальний напрям змiнюється з пiвденного заходу на пiв-
нiчний захiд. Положення типпера у короткому дiапазонi перiодiв для схилу до 700 с та
осьовiй частинi ДДЗ до 1200 с вказує на явно виражену тривимiрнiсть у верхнiй частинi
розрiзу.
Наступним етапом було проаналiзовано кривi магнiтотелуричного зондування (МТЗ)
(рис. 2), що побудованi за напрямами вимiрювальних лiнiй (вiсь x орiєнтована на пiвнiч,
y — на схiд). Лiва частина кривих характеризує провiднi осадовi вiдкладення з сумар-
ною поздовжньою провiднiстю для осьової частини ДДЗ в пунктах Брз i Пл 600–750 См,
у пунктах Яг, Лх, Дн, Плх i Брс 1000–2500 См, для прибортових частин у пунктах Кр,
Плт i Пр 350–600 См. Усi кривi МТЗ, за винятком пунктiв Брз i Пл, вiдзначено нижче
рiвня глобальних даних. Мiнiмуми кривих найбiльш яскраво вираженi на меридiональних
складових ρxy в iнтервалi перiодiв вiд 100 до 1000 с у пунктах Плх i Брс. У всьому сi-
98 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
Рис. 2. Кривi МТЗ (а — поздовжня поляризацiя, б — поперечна): 1 — Яг (Ягiдне); 2 — Пл (Пльохiв); 3 —
Брз (Березiвка); 4 — Плт (Полiтрудня); 5 — Плх (Пелюхiвка); 6 — Дн (Данiно); 7 — Лх (Лихачiв); 8 — Брс
(Берестовець); 9 — Пр (Пархимiв); 10 — Кр (Красне); 11 — крива глобальних даних (обсерваторiя “Київ”)
мействi кривих ρk широтна складова ρyx, за винятком пункту Брз, спостерiгається вище
меридiональної компоненти з максимальною розбiжнiстю кривих вiд 10 до 40%. Кривi МТЗ
у пунктi Лх зазнали незначних техногенних спотворень.
Якiсна iнтерпретацiя кривих МТЗ показала, що максимальнi глибини залягання верх-
ньої кромки провiдника в центральнiй частинi ДДЗ змiнюються вiд 40–30 км до 18 км
у пунктах Брз й Пл i вiдповiдають пiвнiчно-схiдному закiнченню Прип’ятської аномалiї
електропровiдностi [2]. У пунктах Яг, Лх, Дн, Плх i Брс верхня кромка провiдника про-
стежується на глибинах 3–5 км, що пояснюється перехiдною зоною осадових вiдкладень
i розущiльненням частини фундаменту [10]. На схилах ДДЗ у пунктах Кр i Плт глиби-
на залягання верхньої кромки провiдника 8 км. Положення кривих у пунктi Пр можна
пояснити виключно однорiдними осадовими вiдкладами.
Компоненти горизонтального аномального поля (рис. 3) мають помiтну аномальну час-
тину, зумовлену струмами, що протiкають у осадових вiдкладах ДДЗ i в найближчих ко-
рових аномалiях УЩ. Максимальнi амплiтуди головних компонент горизонтального ано-
мального поля Myy й Mxx досягаються в осьовiй частинi ДДЗ та в пiвденно-схiднiй околицi
Брагiнсько-Лоєвського виступу 1,6–1,8 на перiодах вiд 200 до 400 с з максимальною розбiж-
нiстю додаткових компонент Mxy й Myx вiд 0,2 до 1,1. Тодi як мiнiмальнi значення на тих
самих перiодах знаходяться в бортових частинах ДДЗ i становлять 0,3–0,5 для Myy й Mxx
та 0,1–0,7 для Mxy i Myx. Розподiл iндукцiйних параметрiв у широкому дiапазонi перiодiв
їх розгортання на схилах i мiнiмальнi значення в центрi, а також значення максимальних
амплiтуд горизонтального вiдгуку вказують на присутнiсть витягнутого провiдника в осьо-
вiй частинi пiвночi ДДЗ.
Пiвнiчно-захiдна частина ДДЗ є одним з перспективних районiв на поклади вуглеводнiв,
якi пов’язуються з палеозойськими вiдкладами осадочного чохла, а також з докембрiйськи-
ми утвореннями фундаменту [11]. Фундамент ДДЗ характеризується значним ступенем
роздробленостi [12], що пiдтверджується результатом якiсної iнтерпретацiї кривих МТЗ.
Лабораторними дослiдженнями керна восьми свердловин, пробурених у пiвнiчно-захiднiй
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 99
Рис. 3. Компоненти тензора горизонтального аномального поля: головнi компоненти — Мxx, Мyy (а, б ),
додатковi — Мxy, Мyx (в, г)
частинi ДДЗ [10], виявлено областi розущiльнення аргiлiтiв глибше 5 км, аж до кристалiч-
ного фундаменту, на фонi пiдвищеної магнiтної сприйнятливостi. Це створює передумови
для утворення на цих глибинах i у верхнiй частинi кристалiчного фундаменту умов для
скупчення вуглеводнiв.
Завдяки сучасному методу обробки експериментальних синхронних МТ/МВ зондувань
з нормуванням на геомагнiтну обсерваторiю “Київ” були отриманi глибиннi геоелектри-
чнi параметри в пiвнiчнiй частинi ДДЗ, незважаючи на значнi електромагнiтнi перешкоди
в деяких пунктах. Якiсний аналiз отриманого матерiалу показав, що мiнiмуми кривих ρk,
розгортання векторiв iндукцiї, максимуми амплiтуд горизонтального вiдгуку вказують на
присутнiсть провiдникiв у пiвнiчнiй частинi ДДЗ.
За останнi роки IГФ iм. С. I. Субботiна НАН України спiльно з УкрНДМI НАН України
проведено значну кiлькiсть сучасних аудiомагнiтотелуричних i геоелектричних зондувань
у центральнiй i пiвденнiй частинах ДДЗ. Нагромаджений матерiал потребує сучасних ме-
тодiв iнтерпретацiї, зокрема побудови тривимiрних моделей. Продовження цих дослiджень
дає змогу бiльш детально визначити будову провiдникiв i виявити новi геоелектричнi струк-
тури в земнiй корi та верхнiй мантiї, що в свою чергу дозволить по-новому оцiнити будову
та природу геологiчних структур пiвнiчної частини ДДЗ.
100 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
Цитована лiтература
1. Белявский В.В., Бурахович Т.К., Кулик С.Н., Сухой В. В. Электромагнитные методы при изучении
Украинского щита и Днепровско-Донецкой впадины. – Киев: Знание, 2001. – 227 с.
2. Бурахович Т.К., Кулик С. Н, Логвинов И.М., Пинчук А.П., Тарасов В.Н. Геоэлектрическая модель
тектоносферы Притятского прогиба // Геофиз. журн. – 1996. – 18, № 5. – С. 71–79.
3. Астапенко В.Н. Земная кора и мантия территории Беларуси по магнитотеллурическим данным. –
Минск: Экономпрес, 2012. – 280 с.
4. Гордиенко В. В. Тектоносфера Припятской впадины // Геофиз. журн. – 1994. – 16, № 3. – С. 14–23.
5. Варенцов Ив. М., Ковачикова С., Куликов В.А., Логвинов И.М., Трегубенко В.И., Яковлев А.Г.
Рабочая группа Kirovograd. Синхронные магнитотеллурические зондирования на западном склоне
Воронежского массива // Геофиз. журн. – 2012. – 34, № 4. – С. 90–107.
6. Корепанов В. Е., Трегубенко В.И. Особенности построения и тенденция развития современной аппа-
ратуры для МТ и МВ зондирований // Геофиз. журн. – 2009. – 31, № 4. – С. 181–190.
7. Varentsov Iv.M. Array of simultaneous EM soundings: design, data processing and analysis. Electromagne-
tic sounding of the Earth’s interior (Methods in geochemistry and geophysics, 40). – Amsterdam: Elsevier,
2007. – P. 259–273.
8. Варенцов Ив. М., Соколова И.Ю., Мартанус Е.Р. Методика построения передаточных операторов
ЭМ поля для массива синхронных зондирований BEAR // Физика Земли. – 2003. – № 2. – С. 30–61.
9. Обзорная тектоническая карта юго-западной части Восточно-Европейской платформы. М-б
1 : 250 000 / Отв. сост. Ю.А. Арсирий и др. – Киев: Мин. геологии СССР. УкрНИГРИ, 1984.
10. Орлюк М.И., Друкаренко В.В. Физические параметры пород осадочного чехла северо-западной части
Днепровско-Донецкой впадины // Геофиз. журн. – 2013. – 35, № 2. – С. 127–136.
11. Доненко Г.Н., Ляшкевич З.М., Алехина М.А., Шнюков Е.Ф. Геология и нефтегазоносность Дне-
провско-Донецкой впадины // Эндогенные процессы и нефтегазоносность. – Киев: Наук. думка,
1991. – С. 67–82.
12. Омельчеко В.Д., Кучма В. Г. Раздробленность земной коры и нефтегазоносность Днепровско-Донец-
кого авлакогена // Геодинамика. – 2013. – 15, № 2. – С 54–55.
References
1. Bielawski V.V., Burahovych T.K., Kulik S. N., Suhoy V.V. Electromagnetic methods in the study of the
Ukrainian shield and the Dnieper-Donets Depression, Kiev: Znanie, 2001 (in Russian).
2. Burahovych T.K., Kulik S. N., Logvinov I.M. Pinchuk A. P., Tarasov V.N. Geophys. J., 1996, 18, No 5:
71–79 (in Russian).
3. Astapenko V.N. The Earth’s crust and mantle in Belarus on magnetotelluric data, Minsk: Ekonompres,
2012 (in Russian).
4. Gordienko V.V. Geophys. J., 1994, 16, No 3: 14–23 (in Russian).
5. Varentsov Iv. M, Kovalchikova S., Kukikov V.A. Geophys. J., 2012, 34, No 4: 90–107 (in Russian).
6. Korepanov V. E., Tregubenko V. I. Geophys. J., 2009, 31, No 4: 181–190 (in Russian).
7. Varentsov Iv.M. Array of simultaneous EM soundings: design, data processing and analysis // Electro-
magnetic sounding of the Earth’s interior, Ed. V. Spichak, Amsterdam: Elsevier, 2007: 259–273.
8. Varentsov Iv. M., Sokolova E.Yu., Martanus E.R. Phys. Earth., 2003, No 2: 30–61 (in Russian).
9. Survey tectonic map of the south-western part of the East European Platform. Scale 1 : 250000, Ed. Yu.A.
Arsiriy et al., Kiev: Min. geology USSR. UkrNIGRI, 1984 (in Russian).
10. Orlyuk M. I., Drukarenko V.V. Geophys. J., 2013, 35, No 2: 127–136 (in Russian).
11. Donenko G.N., Lyashkevich Z.M., Alekhine M.A., Shnyukov E.F. Endogenous processes and petroleum
potential, Kiev: Nauk. Dumka, 1991: 67–82 (in Russian).
12. Omelchnko V.D., Kuchma V.G. Geodynamics, 2013, 15, No 2: 54–55 (in Russian).
Надiйшло до редакцiї 11.12.2014Iнститут геофiзики iм. С. I. Субботiна
НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2015, №5 101
А.Н. Кушнир
Синхронные магнитотеллурические и магнитовариационные
зондирования северной части Днепровско-Донецкой впадины
Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины, Киев
Цель работы — изучение геоэлектрического строения литосферы северной части Днепров-
ско-Донецкой впадины с помощью современных методов синхронного электромагнитного
зондирования на основе естественных полей. Получены достоверные оценки типперов для
периодов геомагнитных вариаций 30–3500 с, горизонтальных МВ откликов 30–10000 с и па-
раметров импеданса от 20 до 10000 с. Качественная интерпретация кривых МТЗ показа-
ла, что максимальные глубины залегания верхней кромки проводника находятся в север-
ном окончании ДДВ и южном склоне Брагинско-Лоевского выступа, где изменяются от
40–30 км до 18 км и соответствуют северо-восточному окончанию Припятской аномалии
электропроводности. В центральной части ДДВ верхняя кромка проводника залегает на
глубинах 3–5 км и объясняется переходной зоной осадочных отложений и разуплотненной
части фундамента. На склонах ДДВ глубина залегания верхней кромки проводника состав-
ляет 8 км.
Ключевые слова: Днепровско-Донецкая впадина (ДДВ), магнитотеллурическое зондиро-
вание (МТЗ), магнитовариационное (МВ) профилирование.
A.M. Kushnir
Simultaneous magnetotelluric and magnetovariational soundings of the
northern part of the Dnieper-Donets trough
S. I. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, Kiev
The main purpose is to study a geoelectric structure of the lithosphere of the northern part of the
Dnieper-Donets trough using modern methods (techniques) of synchronous electromagnetic soun-
ding based on natural fields. Reliable tipper estimates for periods of geomagnetic variations 30–
3500 s, horizontal MV responses 30–10000 s and impedance parameters 30–10000 s were obtained.
Qualitative interpretation of MTS curves showed that the maximum depths to the upper edge of the
conductor are in the northern end of the southern slope of DDT and Bragin-Loyev uplift, which
vary from 40–30 km to 18 km and correspond to the north-eastern end of the Prypyat conductivity
anomaly. In the central part of the DDT, the upper edge of the conductor occurs at depths of
3–5 km and is explained by the transition zone of sedimentary rocks and the decompacted rocks of
the foundation. On the slopes of DDT, the depth of the upper edge of the conductor is 8 km.
Keywords: Dnieper-Donets trough (DDT), magnetotelluric sonding (MTS), magnetovariational
(MB) profiling.
102 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №5
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-96603 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:34:04Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кушнір, А.М. 2016-03-18T15:59:42Z 2016-03-18T15:59:42Z 2015 Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини / А.М. Кушнір // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 5. — С. 96-102. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96603 550.837 Мета роботи — вивчення геоелектричної будови лiтосфери пiвнiчної частини Днiпровсько-Донецької западини за допомогою сучасних методiв синхронного електромагнiтного зондування на основi природних полiв. Отримано достовiрнi оцiнки типперiв
 для перiодiв геомагнiтних варiацiй 30–3500 с, горизонтальних МВ вiдкликiв 30–10000 с
 i параметрiв iмпедансу вiд 30 до 10000 с. Якiсна iнтерпретацiя кривих МТЗ показала,
 що максимальнi глибини залягання верхньої кромки провiдника знаходяться у пiвнiчному закiнченнi ДДЗ i пiвденному схилi Брагiнсько-Лоєвського виступу, де змiнюються
 вiд 40–30 км до 18 км i вiдповiдають пiвнiчно-схiдному закiнченню Прип’ятської аномалiї електропровiдностi. У центральнiй частинi ДДЗ верхня кромка провiдника залягає на глибинах 3–5 км i пояснюється перехiдною зоною осадових вiдкладiв i розущiльненої
 частини фундаменту. На схилах ДДЗ глибина залягання верхньої кромки провiдника становить 8 км. Цель работы — изучение геоэлектрического строения литосферы северной части Днепровско-Донецкой впадины с помощью современных методов синхронного электромагнитного
 зондирования на основе естественных полей. Получены достоверные оценки типперов для
 периодов геомагнитных вариаций 30–3500 с, горизонтальных МВ откликов 30–10000 с и параметров импеданса от 20 до 10000 с. Качественная интерпретация кривых МТЗ показала, что максимальные глубины залегания верхней кромки проводника находятся в северном окончании ДДВ и южном склоне Брагинско-Лоевского выступа, где изменяются от
 40–30 км до 18 км и соответствуют северо-восточному окончанию Припятской аномалии
 электропроводности. В центральной части ДДВ верхняя кромка проводника залегает на
 глубинах 3–5 км и объясняется переходной зоной осадочных отложений и разуплотненной
 части фундамента. На склонах ДДВ глубина залегания верхней кромки проводника составляет 8 км. The main purpose is to study a geoelectric structure of the lithosphere of the northern part of the
 Dnieper-Donets trough using modern methods (techniques) of synchronous electromagnetic sounding based on natural fields. Reliable tipper estimates for periods of geomagnetic variations 30–
 3500 s, horizontal MV responses 30–10000 s and impedance parameters 30–10000 s were obtained.
 Qualitative interpretation of MTS curves showed that the maximum depths to the upper edge of the
 conductor are in the northern end of the southern slope of DDT and Bragin-Loyev uplift, which
 vary from 40–30 km to 18 km and correspond to the north-eastern end of the Prypyat conductivity
 anomaly. In the central part of the DDT, the upper edge of the conductor occurs at depths of
 3–5 km and is explained by the transition zone of sedimentary rocks and the decompacted rocks of
 the foundation. On the slopes of DDT, the depth of the upper edge of the conductor is 8 km. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини Синхронные магнитотеллурические и магнитовариационные зондирования северной части Днепровско-Донецкой впадины Simultaneous magnetotelluric and magnetovariational soundings of the northern part of the Dnieper-Donets trough Article published earlier |
| spellingShingle | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини Кушнір, А.М. Науки про Землю |
| title | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини |
| title_alt | Синхронные магнитотеллурические и магнитовариационные зондирования северной части Днепровско-Донецкой впадины Simultaneous magnetotelluric and magnetovariational soundings of the northern part of the Dnieper-Donets trough |
| title_full | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини |
| title_fullStr | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини |
| title_full_unstemmed | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини |
| title_short | Синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини Дніпровсько-Донецької западини |
| title_sort | синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні зондування північної частини дніпровсько-донецької западини |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96603 |
| work_keys_str_mv | AT kušníram sinhronnímagnítoteluričnítamagnítovaríacíinízonduvannâpívníčnoíčastinidníprovsʹkodonecʹkoízapadini AT kušníram sinhronnyemagnitotelluričeskieimagnitovariacionnyezondirovaniâsevernoičastidneprovskodoneckoivpadiny AT kušníram simultaneousmagnetotelluricandmagnetovariationalsoundingsofthenorthernpartofthednieperdonetstrough |