Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі
Дослiджено характер змiн активностi лiпоксигенази та ультраструктуру тканин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) у перiод фiзiологiчного спокою i пiд час виходу з нього. Встановлено, що вихiд зi стану спокою вiдбувається на фонi зростання активностi лiпоксигенази. Виявленi специфiчнi...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96802 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі / Л.М. Бабенко, М.М. Щербатюк, І.В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859774521910755328 |
|---|---|
| author | Бабенко, Л.М. Щербатюк, М.М. Косаківська, І.В. |
| author_facet | Бабенко, Л.М. Щербатюк, М.М. Косаківська, І.В. |
| citation_txt | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі / Л.М. Бабенко, М.М. Щербатюк, І.В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено характер змiн активностi лiпоксигенази та ультраструктуру тканин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) у перiод фiзiологiчного спокою i пiд час
виходу з нього. Встановлено, що вихiд зi стану спокою вiдбувається на фонi зростання
активностi лiпоксигенази. Виявленi специфiчнi змiни, що вiдбувалися в ультраструктурi тканин кореневища хвоща пiд час виходу iз стану спокою, серед яких зменшення числа крохмальних зерен в амiлопластах та збiльшення кiлькостi лiпiдних крапель, якi
формують розташований поруч iз плазмолемою лiпiдний шар.
Исследован характер изменений активности липоксигеназы и ультраструктуры тканей
корневища хвоща полевого (Equisetum arvense L.) в период физиологического покоя и во время
выхода из него. Установлено, что выход из состояния покоя происходит на фоне роста
активности липоксигеназы. Обнаружены специфические изменения, которые происходили
в ультраструктуре тканей корневища хвоща при выходе из состояния покоя, среди которых уменьшение числа крахмальных зерен в амилопластах и увеличение количествa липидных капель, которые формируют расположенный рядом с плазмолеммой липидный слой.
The nature of changes in the lipoxygenase activity and the tissue ultrastructure of rootstock horsetail
(Equisetum arvense L.) during the physiological rest and during the way out of it are investigated.
It is found that going out the dormancy occurs against a background of the increased activity
of lipoxygenase. Specific changes that took place in the cell ultrastructure horsetail rhizome, while
leaving the rest, are identified. They include reducing the number of starch grains in amyloplast and
increasing the number of lipid droplets that form the lipid layer located next to the plasmolemma.
|
| first_indexed | 2025-12-02T08:38:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
6 • 2015
БIОХIМIЯ
УДК 577.152.087:581.2
Л.М. Бабенко, М. М. Щербатюк, I. В. Косакiвська
Структурно-функцiональнi особливостi кореневища
Equisetum arvense L. в онтогенезi
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Я.П. Дiдухом)
Дослiджено характер змiн активностi лiпоксигенази та ультраструктуру тканин ко-
реневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) у перiод фiзiологiчного спокою i пiд час
виходу з нього. Встановлено, що вихiд зi стану спокою вiдбувається на фонi зростання
активностi лiпоксигенази. Виявленi специфiчнi змiни, що вiдбувалися в ультраструк-
турi тканин кореневища хвоща пiд час виходу iз стану спокою, серед яких зменшення
числа крохмальних зерен в амiлопластах та збiльшення кiлькостi лiпiдних крапель, якi
формують розташований поруч iз плазмолемою лiпiдний шар.
Ключовi слова: Equisetum arvense L., лiпоксигеназа, ультраструктура, кореневище.
Лiпоксигенази (лiнолеат:кисень:оксидоредуктази КФ 1.13.11.12; ЛОГ) — клас негемових
залiзовмiсних дiоксигеназ, якi каталiзують окиснення полiненасичених жирних кислот
(ПНЖК), що мiстять 1,4-цис-, цис-пентадiєнову систему, з утворенням гiдроперокси-
дiв транс- та цис-кон’югованих дiєнiв [1]. Така реакцiя є ключовою в циклi окиснення
ПНЖК [2]. Подальшi перетворення ферментами лiпоксигеназної системи призводять до
утворення окиснених похiдних ПНЖК, у тому числi фiзiологiчно активних сполук — окси-
лiпiнiв, якi забезпечують вiдповiдь органiзму на дiю абiотичних та бiотичних стресорiв,
а також участь у процесах росту, розвитку, старiння клiтин та клiтинної смертi, захистi
вiд патогенного ураження [1–4]. До головних фiзiологiчних функцiй ЛОГ належать участь
у процесах пероксидного окиснення лiпiдiв, синтезi сигнальних сполук, мобiлiзацiя лiпi-
дiв [5]. ЛОГ знайденi в тканинах тварин, вищих рослин, папоротей, хвощiв, водоростей,
мохiв, дрiжджiв, грибiв i цiанобактерiй [6–10]. Бiльша частина лiпоксигеназ є розчинними
цитоплазматичними ензимами, проте окремi з них виявленi в хлоропластах, мiтохондрiях
та вакуолях. Завдяки високому вмiсту i вiдноснiй стабiльностi ЛОГ вищих рослин видi-
ленi i очищенi до гомогенного стану, охарактеризованi їхнi структура i бiологiчнi власти-
востi [7, 8, 9]. Однак вiдомостi про фiзiологiчну функцiю ЛОГ спорових рослин обмеженi
i потребують подальшого вивчення.
© Л.М. Бабенко, М. М. Щербатюк, I. В. Косакiвська, 2015
ISSN 1025-6415 Допов. НАН України, 2015, №6 147
Хвощi належать до одних iз найдавнiших рослин, якi з’явилися бiльше 300 млн рокiв
тому в девонi палеозойської ери i досягли розквiту в кам’яновугiльний перiод. У наш час
вiддiл хвощеподiбних (Equisetophyta) представлений одним родом Хвощ (Equisetum), який
нараховує 25 видiв [11]. У попереднiх дослiдженнях виявлено двi iзоформи лiпоксигенази —
13-ЛОГ та 9-ЛОГ та встановлено характер залежностi їхнього розподiлу в рiзних органах
надземної та пiдземної частин репродуктивного i вегетативного пагонiв E. arvense вiд фази
онтогенетичного розвитку [11]. Також було дослiджено ультраструктуру клiтин вегетатив-
них пагонiв E. arvense [12] i досить детально вивчено структуру та характер вiдкладень
кремнезему в пагонах цього виду [13].
Ми ставили за мету дослiдити лiпоксигеназну активнiсть та вивчити ультраструктуру
клiтин кореневища E. arvense на рiзних етапах онтогенезу для з’ясування можливої участi
ензиму в мобiлiзацiї лiпiдiв при переходi до активного розвитку та виявленнi специфiчних
структурних перебудов, що вiдбуваються на фонi активiзацiї метаболiчних процесiв.
Матерiали i методи. Об’єктом дослiдження були кореневища хвоща польового, який
зростав на науково-виробничiй базi Iнституту ботанiки iм. М. Г. Холодного НАН України
“Феофанiя” (м. Київ) в умовах Пiвнiчного Лiсостепу України. Хвощ польовий — багаторiчна
трав’яниста рослина, що має пагони двох типiв: репродуктивнi (спороноснi) i вегетативнi
(асимiляцiйнi). Спороноснi пагони з’являються навеснi (друга половина квiтня — початок
травня). Пiсля дозрiвання спор репродуктивнi пагони вiдмирають, а замiсть них розвива-
ються вегетативнi, якi вiдмирають у другiй половинi вересня, з настанням холодiв. Корене-
вище хвоща польового залягає в грунтi горизонтальними та вертикальними тяжами. Воно
бурувато-чорного кольору, без серединної порожнини, повзуче, сильно розгалужене з довги-
ми мiжвузлями, якi почленованi вузлами, що мають листковi пiхви, утворенi редукованими
листками. Як i на надземних стеблах, на кореневищах пiд захистом редукованих листкiв
закладаються бруньки майбутнiх пагонiв та коренiв, але, на вiдмiну вiд надземних пагонiв,
бiльшiсть стеблових бруньок на кореневищах зазвичай залишаються сплячими, а зачатки
коренiв часто проростають, пробиваючи листковi пiхви, тому вузли кореневища частiше ма-
ють не вiдгалуження пагонiв, а додатковi вiдгалуження коренiв. Деякi бiчнi бруньки як на
горизонтальних, так i на вертикальних кореневищах, проростаючи, утворюють бульбочки,
якi являють собою сильно потовщене, видозмiнене i вкорочене мiжвузля [12, 13].
Для видiлення ЛОГ наважки тканин гомогенiзували в охолодженому до +4 ◦С 0,1 М
фосфатному буферi, pH 6,3, з додаванням 2 мМ фенiлметилсульфонiлфториду. Пiсля 30 хв
екстракцiї при перемiшуваннi гомогенат центрифугували на центрифузi “WPW-310” (ПНР)
при 10000 об/хв протягом 20 хв. Отриману надосадову рiдину використовували для визна-
чення ензиматичної активностi. Загальний вмiст бiлка визначали за методом Бредфорд [14].
Дослiдження активностi ферменту проводили за методом [11].
Для дослiдження ультраструктури тканин кореневища проводили вiдбiр фрагментiв
розмiром 1 × 2 мм, якi фiксували розчином 3% глутарового альдегiду “Fluka AG” (ФРН)
i 1%-го чотириокису осмiю на фосфатному буферi з рН 7,2, потiм зневоднювали в серiї
розчинiв етилового спирту зростаючої концентрацiї i пiсля обробки ацетоном переносили
у сумiш епоксидних смол епону i аралдиту “Fluka AG” (ФРН) згiдно з загальноприйнятими
методиками [15]. Ультратонкi зрiзи готували на ультрамiкротомi LKB-3 (Швецiя) та ана-
лiзували в мiкроскопi JEM-1230 (JEOL, Японiя). Дослiди проводили у двох бiологiчних та
трьох аналiтичних повторах.
Результати i обговорення. У кореневищах E. arvense, що перебували в станi фiзiо-
логiчного спокою, виявлено iзоформу 9-ЛОГ, pH 4,2 (рис. 1). Наявнiсть у кореневищi ЛОГ
148 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №6
Рис. 1. Активнiсть лiпоксигенази 9-ЛОГ в рiзних органах на рiзних етапах онтогенезу E. arvense
оптимуму pH iз низьким значенням розглядається як одна iз складових механiзму адапта-
цiї E. arvense до iснування в кислому грунтi (pH 4,8) [11]. На зразках кореневищ, зiбра-
них у листопадi–груднi, були знайденi крохмалевмiснi бульбочки, дiаметр яких становив
2,5–5,0 мм. На кореневищах, вiдiбраних навеснi, бульбочок не було, що пояснюється мобi-
лiзацiєю з них запасних речовин при вiдновленнi ростових процесiв. Встановлено, що на
вузлах кореневища у всiх вiдiбраних зразкiв пiд захистом листових пiхв формувалися за-
чатки пагонiв (бруньки) i зачатки коренiв. Бруньки являли собою вкороченi спороноснi
пагони, що мiстили 6–7 мiжвузлiв та зачатковий стробiл. Зазвичай, у зимовий перiод бiль-
шiсть бруньок знаходяться в сплячому станi i довжина їх дорiвнює 0,5–2,5 мм. Виявлену
варiабельнiсть у морфометричних показниках можна пояснити аномально високими тем-
пературами повiтря в першiй половинi зими дослiджуваного перiоду.
Впродовж осiнньо-зимового перiоду вiдбувалося незначне збiльшення активностi ЛОГ
у кореневищах на 20% та бруньках на 12% i її зниження в бульбочках на 25% (див. рис. 1).
Ближче до середини весни (03.04) при встановленнi позитивної середньодобової температу-
ри зачатки пагонiв (бруньки) виходили iз стану спокою, вiдновлюючи ростову активнiсть.
Вiдповiдно, активнiсть лiпоксигенази в кореневищах зростала майже вдвiчi, а в бруньках —
на 25%. Слiдовi значення активностi 13-ЛОГ (0,23 ± 0,002 мкМ гiдропероксиду лiнолевої
кислоти/(хв · мкг бiлка)) зафiксованi в бруньках кореневища. У попереднiх дослiдженнях
13-ЛОГ активнiсть була визначена в надземнiй (стробiл, мiжвузля, листки) i пiдземнiй
(кореневище) частинах хвоща, тодi як 9-ЛОГ — у стробiлi i кореневищi. Було, зокрема,
встановлено, що 9-ЛОГ активнiсть значно зростала в кореневищi при висипаннi спор — на
початку процесу вiдмирання генеративного пагона. При дослiдженнi вегетативного пагона
9-ЛОГ активнiсть була iдентифiкована тiльки в кореневищi [11]. Подiбний тип розподi-
лу ЛОГ активностi характерний для вищих рослин, зокрема для картоплi, у якої 13-ЛОГ
присутня лише в листках i стеблах, а 9-ЛОГ — у бульбах [2]. Вiдомо, що основними про-
дуктами лiпоксигеназних реакцiй є моногiдропероксиди, якi виконують рiзнi фiзiологiчнi
функцiї, при цьому 9-ЛОГ каталiзує реакцiю утворення 9-гiдропероксидiв, а 13-ЛОГ —
13-гiдропероксидiв ПНЖК. 13-гiдропероксиди є попередниками бiологiчно активних речо-
вин, таких як травматин, жасмонова кислота (ЖК) та її похiднi [1, 2]. 9-гiдропероксиди
ПНЖК у вищих рослин є попередниками сполук, якi стимулюють синтез кетолiв, що iнду-
кують цвiтiння, забезпечуючи забарвлення квiтiв, захист та апоптоз при мiкробiологiчному
ISSN 1025-6415 Допов. НАН України, 2015, №6 149
Рис. 2. Локалiзацiя крохмалю в клiтинах кореневища E. arvense: а — фото, отримане на сканувальному
електронному мiкроскопi (×750); б — фото фрагмента клiтини паренхiми кореневища, отримане на транс-
мiсiйному електронному мiкроскопi (×15000). Позначення: КЗ — крохмальнi зерна; в — компартменiзована
вакуоля
ураженнi патогенами листкiв, регулюють бульбоутворення Solanum tuberosum L. В умовах
in vivo цi продукти лiпоксигеназної реакцiї iндукували бульбоутворення, викликаючи пе-
реорiєнтацiю мiкротрубочок, що супроводжувалося збiльшенням радiального розтягування
клiтин i сприяло розвитку бульби [2]. Роль 9-гiдропероксиду ПНЖК у хвощiв поки що не
вiдома.
E. arvense належить до багаторiчних рослин, i на зиму в грунтi залишається лише розга-
лужене кореневище. Для хвоща характернi горизонтальний i вертикальний типи кореневищ.
Горизонтальнi зазвичай бiльш товстi, з довгими мiжвузлями; вертикальнi — тоншi, з корот-
шими мiжвузлями. Поверхня кореневищних мiжвузлiв порiвняно з поверхнею надземних
мiжвузлiв вегетативних пагонiв бiльш рiвна, її гребенi слабко вираженi. У кореневищi вiд-
сутнi продихи, а також фотосинтезуюча паренхiма (хлоренхiма), а тяжi механiчної тканини
такого типу, як у надземних вегетативних пагонах [12]. Пiд епiдермою (ризодермою) мiж-
вузлiв кореневища залягає кiлька шарiв вiдносно товстостiнних паренхiмних клiтин, що не
дерев’янiють, i в стiнках яких може вiдкладатись кремнезем [13]. Пiд ними розташованi
бiльш тонкостiннi клiтини основної паренхiми. Клiтини паренхiми мiстять численнi амi-
лопласти, заповненi крохмальними зернами, i є достатньо вакуолiзованими (див. рис. 2),
що вказує на активну запасаючу функцiю. На мiкрофотографiях тканин зимового корене-
вища, отриманих за допомогою сканувального електронного мiкроскопа, видно сферичнi
крохмальнi зерна, якi залишаються в сухому матерiалi. З аналiзу зображень, отриманих на
трансмiсiйному електронному мiкроскопi, зрозумiло, що крохмальнi зерна мiстяться в амi-
лопластах, по одному, рiдше по два в однiй органелi. Саме такий характер вiдкладання
крохмальних зерен мають амiлопласти асимiляцiйних пагонiв. Клiтини кореневища в зи-
мовий перiод мiстять значну кiлькiсть амiлопластiв, наповнених крохмалем (див. рис. 2).
У мiру виходу iз стану спокою i з початком формування генеративних пагонiв в амiло-
пластах зменшується кiлькiсть крохмальних зерен, збiльшується число лiпiдних крапель,
150 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №6
Рис. 3. Ультраструктура тканин кореневища E. arvense на рiзних етапах онтогенезу: а — 21.11; б — 21.12;
в — 3.04. Позначення: ЛК — лiпiднi краплi; КЗ — крохмальнi зерна; в — компартменiзована вакуоля (×3000)
Рис. 4. Загальний вигляд клiтини основної паренхiми кореневища E. arvense навеснi (а, ×2000) та фрагмент
клiтини епiдерми (ризодерми) кореневища в зимовий перiод (б, ×8000). Позначення: ЛК — лiпiднi краплi,
КЗ — крохмальнi зерна, В — компартменiзована вакуоля, Я — ядро, ЯД — ядерце, ГП — осмiєфiльнi гранули
пiгменту
якi формують ланцюжки, розташованi поруч iз плазмолемою (рис. 3). Наявнiсть таких по-
в’язаних з метаболiзмом змiн свiдчить про вiдновлення ростових процесiв у кореневищi.
Також у клiтинах основної паренхiми в зразках кореневищ, вiдiбраних навеснi, добре вiзу-
алiзуються ядра з ядерцями (рис. 4, а). Згiдно з результатами мiкроскопiчних дослiджень,
в клiтинах епiдерми (ризодерми) та поверхневих шарах клiтин паренхiми, що вкривають
кореневище, мiстяться численнi осмiєфiльнi пiгментнi гранули значної електронної густини,
якi зумовлюють темний колiр кореневища хвоща (див. рис. 4, б ).
ISSN 1025-6415 Допов. НАН України, 2015, №6 151
Отже, в результатi проведеного дослiдження встановлено, що змiни в активностi ЛОГ
корелюють iз сезонними змiнами фiзiологiчних i метаболiчних процесiв у кореневищi E.
аrvense. Взимку активнiсть перебуває на низькому стабiльному рiвнi. З весняним потеплiн-
ням вiдбувається активацiя лiпiдного обмiну, що супроводжується зростанням активностi
ЛОГ. Пiдтвердженням цьому також є збiльшення числа лiпiдних крапель, що формують
ланцюжки в цитоплазмi клiтин, розташованi поруч iз плазмолемою. Виявлено значну кiль-
кiсть крохмалю в клiтинах паренхiми кореневища, вiдкладення якого спостерiгалося про-
тягом зимового перiоду. З вiдновленням ростової активностi вiдбувається гiдролiз цього
запасного полiсахариду. Хвощ польовий характеризується накопиченням запасних речовин
у пагонах, кореневищi i бульбах пiд час короткого перiоду активного росту. Завдяки унi-
кальнiй архiтектурi кореневища, що глибоко залягає в грунтi i маса якого перевищує масу
надземної частини рослини в кiлька разiв, хвощ успiшно протидiє впливу несприятливих
чинникiв довкiлля i конкурує з iншими рослинами.
Цитована лiтература
1. Feussner I., Wasternack C. The lipoxygenase pathway // Annu. Rev. Plant Biol. – 2002. – 53. – P. 275–297.
2. Бабенко Л.М., Косакiвська I. В., Скатерна Т.Д., Харченко О.В. Лiпоксигеназа рослин в адаптацiї
до дiї абiотичних стресових чинникiв // Вiсн. Харкiв. нац. аграр. ун-ту. Сер. Бiол. – 2013. – Вип. 2. –
С. 6–19.
3. Косакiвська I. В., Бабенко Л.М., Устiнова А.Ю., Скатерна Т.Д., Демiревська К. Вплив темпера-
турного режиму на активнiсть лiпоксигенази проросткiв рiпаку Brassica napus var. Oleifera // Доп.
НАН України. – 2012. – № 6. – С. 134–137.
4. Babenko L.M., Kosakivska I.V., Akimov Yu.A., Klymchuk D.O., Skaternya T.D. Еffect of temperature
stresses on pigment content, lipoxygenase activity and cell ultrastructure of winter wheat seedlings // Gen.
and plant physiol. – 2014. – 4, No 1–2. – P. 117–125.
5. Joo Y.-C., Oh D.-K. Lipoxygenases: Potential starting biocatalysts for the synthesis of signaling compo-
unds // Biotechnol. Advances. – 2012. – 30. – P. 1524–1532.
6. Zimmennan D., Vick B. Lipoxygenase in Chlorella pyrenoidosa // Lipids. – 1973. – 8, Is. 5. – P. 264–266.
7. Hamberg M. Isolation and structure of lipoxygenase from Saprolegnia parasitica // Biochem. Biophys.
Acta. – 1986. – 876. – P. 688–692.
8. Beneytout J., Andrianarison R., Tixiu I. Properties of a lipoxygenase in green algae (Oscilllatoria sp.) //
Plant Physiol. – 1989. – 9, No 1. – P. 367–372.
9. Liavonchanka A. Lipoxygenases: Occurrence, functions and catalysis // J. Plant Physiol. – 2004. – 99,
No 1. – P. 37–42.
10. Бабенко Л.М., Войтенко Л.В., Скатерна Т.Д., Мусатенко Л. I. Лiпоксигеназна активнiсть в онто-
генезi Equisetum arvense L. // Физиология растений и генетика. – 2014. – 46, № 1. – С. 37–44.
11. Войтенко Л.В., Щербатюк М.М. Стахiв М.П., Мусатенко Л. I. Ультраструктурнi особливостi
клiтин мiжвузля хвоща польового (Equisetum arvense L.) // Доп. НАН України. – 2012. – № 2. –
С. 170–173.
12. Holzhüter G., Narayanan K., Gerber T. Structure of silica in Equisetum arvense // Anal. Bioanal. Chem. –
2003. – 372. – P. 512–517.
13. Bradford M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing
the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. – 1976. – 72, No 2. – P. 248–254.
14. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. – Москва: Эдитореал УРСС, 2001. – 528 с.
References
1. Feussner I., Wasternack C. Annu. Rev. Plant Biol., 2002, 53: 275–297.
2. Babenko L.M., Kosakivska I.V., Skaterna T.D., Kharchenko O.V. The bulletin of Kharkiv National
Agrarian Univ. (Ser. biology), 2013, Is. 2(29): 6–19 (in Ukrainian).
152 ISSN 1025-6415 Dopov. NAN Ukraine, 2015, №6
3. Kosakivska I.V., Babenko L.M., Ustinova A.Yu., Skaterna T.D., Demirevska K. Dopov. NAN Ukrainе,
2012, No 6: 134–137 (in Ukrainian).
4. Babenko L.M., Kosakivska I. V., Akimov Yu.A., Klymchuk D.O., Skaternya T.D. Gen. and plant physiol.,
2014, 4, No 1–2: 117–125.
5. Joo Y.-C., Oh D.-K. Biotechnol. Advances, 2012, 30: 1524–1532.
6. Zimmennan D., Vick B. Lipids, 1973, 8, Is. 5: 264–266.
7. Hamberg M. Biochem. Biophys. Acta, 1986, 876: 688–692.
8. Beneytout J., Andrianarison R., Tixiu I. Plant Physiol., 1989, 9, No 1: 367–372.
9. Liavonchanka A. J. Plant Physiol., 2004, 99, No 1: 37–42.
10. Babenko L.M., Voytenko L.V., Skaterna T.D., Musatenko L. I. Phisiologia rasteniy i genetika, 2014, 46,
No 1: 37–44 (in Ukrainian).
11. Voytenko L.V., Shcherbatiuk М.М., Stachiv М.P., Musatenko L. I. Dopov. NAN Ukraine, 2012, No 2:
170–173 (in Ukrainian).
12. Holzhüter G., Narayanan K., Gerber T. Anal. Bioanal. Chem., 2003, 372: 512–517.
13. Bradford M. Anal. Biochem., 1976, 72, No 2: 248–254.
14. Lotova L. I. Morphology and anatomy of higher plants, Moscov: Editoreal URSS, 2001 (in Russian).
Надiйшло до редакцiї 29.01.2015Iнститут ботанiки iм. М. Г. Холодного
НАН України, Київ
Л.М. Бабенко, Н.Н. Щербатюк, И.В. Косаковская
Структурно-функциональные особенности корневища Equisetum
arvense L. в онтогенезе
Институт ботаники им. М.Г. Холодного НАН Украины, Киев
Исследован характер изменений активности липоксигеназы и ультраструктуры тканей
корневища хвоща полевого (Equisetum arvense L.) в период физиологического покоя и во время
выхода из него. Установлено, что выход из состояния покоя происходит на фоне роста
активности липоксигеназы. Обнаружены специфические изменения, которые происходили
в ультраструктуре тканей корневища хвоща при выходе из состояния покоя, среди которых
уменьшение числа крахмальных зерен в амилопластах и увеличение количествa липидных
капель, которые формируют расположенный рядом с плазмолеммой липидный слой.
Ключевые слова: Equisetum arvense L., липоксигеназа, ультраструктура, корневище.
L.M. Babenko, M.M. Shcherbatiuk, I. V. Kosakivskа
Structural-functional peculiarities of Equisetum arvense L. rhizomes in
ontogenesis
M.G. Kholodny Institute of Botany of the NAS of Ukraine, Kiev
The nature of changes in the lipoxygenase activity and the tissue ultrastructure of rootstock horsetail
(Equisetum arvense L.) during the physiological rest and during the way out of it are investigated.
It is found that going out the dormancy occurs against a background of the increased activity
of lipoxygenase. Specific changes that took place in the cell ultrastructure horsetail rhizome, while
leaving the rest, are identified. They include reducing the number of starch grains in amyloplast and
increasing the number of lipid droplets that form the lipid layer located next to the plasmolemma.
Keywords: Equisetum arvense L., lipoxygenase, ultrastructure, rootstock.
ISSN 1025-6415 Допов. НАН України, 2015, №6 153
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-96802 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:38:14Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бабенко, Л.М. Щербатюк, М.М. Косаківська, І.В. 2016-03-20T14:32:53Z 2016-03-20T14:32:53Z 2015 Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі / Л.М. Бабенко, М.М. Щербатюк, І.В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 147-153. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96802 577.152.087:581.2 Дослiджено характер змiн активностi лiпоксигенази та ультраструктуру тканин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) у перiод фiзiологiчного спокою i пiд час виходу з нього. Встановлено, що вихiд зi стану спокою вiдбувається на фонi зростання активностi лiпоксигенази. Виявленi специфiчнi змiни, що вiдбувалися в ультраструктурi тканин кореневища хвоща пiд час виходу iз стану спокою, серед яких зменшення числа крохмальних зерен в амiлопластах та збiльшення кiлькостi лiпiдних крапель, якi формують розташований поруч iз плазмолемою лiпiдний шар. Исследован характер изменений активности липоксигеназы и ультраструктуры тканей корневища хвоща полевого (Equisetum arvense L.) в период физиологического покоя и во время выхода из него. Установлено, что выход из состояния покоя происходит на фоне роста активности липоксигеназы. Обнаружены специфические изменения, которые происходили в ультраструктуре тканей корневища хвоща при выходе из состояния покоя, среди которых уменьшение числа крахмальных зерен в амилопластах и увеличение количествa липидных капель, которые формируют расположенный рядом с плазмолеммой липидный слой. The nature of changes in the lipoxygenase activity and the tissue ultrastructure of rootstock horsetail (Equisetum arvense L.) during the physiological rest and during the way out of it are investigated. It is found that going out the dormancy occurs against a background of the increased activity of lipoxygenase. Specific changes that took place in the cell ultrastructure horsetail rhizome, while leaving the rest, are identified. They include reducing the number of starch grains in amyloplast and increasing the number of lipid droplets that form the lipid layer located next to the plasmolemma. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біохімія Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі Структурно-функциональные особенности корневища Equisetum arvense L. в онтогенезе Structural-functional peculiarities of Equisetum arvense L. rhizomes in ontogenesis Article published earlier |
| spellingShingle | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі Бабенко, Л.М. Щербатюк, М.М. Косаківська, І.В. Біохімія |
| title | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі |
| title_alt | Структурно-функциональные особенности корневища Equisetum arvense L. в онтогенезе Structural-functional peculiarities of Equisetum arvense L. rhizomes in ontogenesis |
| title_full | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі |
| title_fullStr | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі |
| title_full_unstemmed | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі |
| title_short | Структурно-функціональні особливості кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезі |
| title_sort | структурно-функціональні особливості кореневища equisetum arvense l. в онтогенезі |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96802 |
| work_keys_str_mv | AT babenkolm strukturnofunkcíonalʹníosoblivostíkoreneviŝaequisetumarvenselvontogenezí AT ŝerbatûkmm strukturnofunkcíonalʹníosoblivostíkoreneviŝaequisetumarvenselvontogenezí AT kosakívsʹkaív strukturnofunkcíonalʹníosoblivostíkoreneviŝaequisetumarvenselvontogenezí AT babenkolm strukturnofunkcionalʹnyeosobennostikorneviŝaequisetumarvenselvontogeneze AT ŝerbatûkmm strukturnofunkcionalʹnyeosobennostikorneviŝaequisetumarvenselvontogeneze AT kosakívsʹkaív strukturnofunkcionalʹnyeosobennostikorneviŝaequisetumarvenselvontogeneze AT babenkolm structuralfunctionalpeculiaritiesofequisetumarvenselrhizomesinontogenesis AT ŝerbatûkmm structuralfunctionalpeculiaritiesofequisetumarvenselrhizomesinontogenesis AT kosakívsʹkaív structuralfunctionalpeculiaritiesofequisetumarvenselrhizomesinontogenesis |