Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)

Изложены основные научно-методические положения разработанного в Институте геологических наук НАН Украины комплекса методов приповерхностных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ), результаты его применения при изучении закономерностей распределения эманационных и углеводородных газо...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Геофизический журнал
Date:	2011
Main Author:	Багрій, І.Д.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2011
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96865
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) / І.Д. Багрій // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 144-155. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859584336744939520
author	Багрій, І.Д.
author_facet	Багрій, І.Д.
citation_txt	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) / І.Д. Багрій // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 144-155. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Геофизический журнал
description	Изложены основные научно-методические положения разработанного в Институте геологических наук НАН Украины комплекса методов приповерхностных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ), результаты его применения при изучении закономерностей распределения эманационных и углеводородных газов, а также современной геодинамической активности на угольных месторождениях Донбасса (на примере шахт «Томашевская» и им. А. Ф. Засядько). Обоснованы целесообразность внедрения СТАГИ при оценке перспективности метаноносных структур угольных месторождений промышленной добычи метана как энергетического сырья и прогнозирование участков возможных проявлений опасных газодинамических явлений. The paper highlights the major scientific-methodological theses of the near-surface structural thermo-atmo-geo-chemical methods (STAGM) developed at the Institute of Geological Sciences (NAS of Ukraine) and the results of its implementation in the study of conformities of distribution of emanation and hydrocarbon gases and modern geodynamical activity at the Donbas coal deposits (Tomashivska and А. F. Zasyadkо mines). The research proves the expediency of applying structural thermo-atmo-geo-chemical methods for the evaluation of methane-bearing structures of coal deposits of industrial сoal production (with methane as raw fuel material), as well as for forecasting the areas with potentially dangerous gas-dynamic processes.
first_indexed	2025-11-27T09:16:20Z
format	Article
fulltext	І. Д. БАГРІЙ 144 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 Передмова. Проблемам газоносності кам’я- новугільних покладів присвячені тривалі (з кінця ХІХ — на початку ХХ ст.) та численні наукові дослідження, спрямовані на вивчення особли- востей вмісту та розподілу вуглеводневих газів у пластах вугілля й вмісних породах. Ці про- блеми розглядали у двох головних аспектах: газоносність (метаноносність) кам’яновугільних родовищ як визначальний чинник прояву не- безпечних геодинамічних явищ (викидів порід, вугілля, вибухів газу та ін.) під час гірничодобув- них робіт; можливість використання (утилізації) метану як самостійного нетрадиційного виду енергетичної сировини. Подальший розвиток вугільної промисловості Донбасу прямо залежить від успішного вирі- шення питань дегазації вугільних пластів та бо- ротьби з геодинамічними явищами (далі — ГДЯ). Збільшення глибин розробки вугільних родовищ веде до ускладнення гірничо-геологічних умов: зниження стійкості виробок, зміни напружено- деформованого стану гірського масиву, збіль- шення газоносності та викидонебезпеки. Най- більш економічні та соціальні втрати спричинені УДК 553.98.812](477) Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) © І. Д. Багрій, 2011 Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна Надійшла 12 березня 2010 р. Представлено членом редколегії В. І.Старостенком Изложены основные научно-методические положения разработанного в Институте гео- логических наук НАН Украины комплекса методов приповерхностных структурно-термо- атмогеохимических исследований (СТАГИ), результаты его применения при изучении за- кономерностей распределения эманационных и углеводородных газов, а также современ- ной геодинамической активности на угольных месторождениях Донбасса (на примере шахт «Томашевская» и им. А. Ф. Засядько). Обоснованы целесообразность внедрения СТАГИ при оценке перспективности метаноносных структур угольных месторождений промышленной добычи метана как энергетического сырья и прогнозирование участков возможных прояв- лений опасных газодинамических явлений. The paper highlights the major scientific-methodological theses of the near-surface structural thermo-atmo-geo-chemical methods (STAGM) developed at the Institute of Geological Sciences (NAS of Ukraine) and the results of its implementation in the study of conformities of distribution of emanation and hydrocarbon gases and modern geodynamical activity at the Donbas coal deposits (Tomashivska and А. F. Zasyadkо mines). The research proves the expediency of applying struc- tural thermo-atmo-geo-chemical methods for the evaluation of methane-bearing structures of coal deposits of industrial сoal production (with methane as raw fuel material), as well as for forecasting the areas with potentially dangerous gas-dynamic processes. такими ГДЯ: раптові викиди вугілля, породи й газу; гірничі удари, раптові обвалення, прори- ви газу, витискання вугілля. ГДЯ є причиною аварій на шахтах з людськими жертвами. За переходу в глибші горизонти газовий режим гірничих виробок (виділення в них метану та інших газів) стає основним чинником, який сут- тєво впливає на умови безпеки й стримує темпи гірничодобувних робіт. З 200 шахт України 87 % є небезпечними за вмістом газу. Тому у видо- буванні вугілля однією з найважливіших про- блем забезпечення безпеки робіт є видалення метану з вугільних пластів у місцях розробки й тих, де відбувається або планується підготовка до експлуатації вугільних родовищ. Реструктуризація підприємств вугільної про- мисловості (виведення шахт із експлуатації) при- звела до виникнення низки гострих екологічних проблем, серед яких важливе місце займають наслідки дегазації вуглепородних масивів з мі- грацією до земної поверхні метану, вуглекислого газу та ін. У процесі консервації шахт «мокрим» методом виникають неординарні газогідроди- намічні ситуації, зумовлені надзвичайно склад- ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 145 ною структурою відпрацьованого простору та активною геодинамікою вугільно-породного масиву, що пов’язано з наявністю специфічних зон міграції газів, які є шляхами надходження метану у поверхневі відклади, ґрунтові води та атмосферне повітря шахтарських населених пунктів [Янукович и др., 2002]. Виявлення та прогнозування ділянок макси- мального скупчення вуглеводневих газів, зон їх надходження до земної поверхні, можливих проявів ГДЯ залишається до цього часу однією з найскладніших проблем гірничодобувної галузі. Такі прогнози ґрунтуються на вивченні геоло- гічних чинників, що впливають на накопичення, зберігання та розподіл газів у породному масиві і літолого-фаціальні умови нагромадження оса- дових відкладів, палеогеотемпературний режим, типи й параметри тектонічної (неотектонічної та сучасної) дислокованості [Анциферов и др., 2004; Бондарчук, Чередніченко, 1971; Булат и др., 2008; Забигайло и др., 1974; 1983; Забигайло, 1978; Лукинов, Пимоненко, 2008]. У свою чергу, викидонебезпечні явища залежать від трьох природних чинників: газоносності, напруже- ного стану й фізико-механічних властивостей вугілля та вмісних порід. Стан питання. Перші спеціальні дослідження умов і причин прояву раптових викидів вугілля й газу були проведені ще у 80-х роках ХІХ ст. після раптового викиду в 1879 р. на шахті «Аграпп-2» (Бельгія), у результаті якого загинули 122 шах- таря. Відтоді проблема викидів вугілля й газу стала предметом детальних досліджень. У на- шій країні дослідження явищ раптових викидів вугілля й газу пов’язані з бурхливим розвитком вугільної промисловості перед Великою Вітчиз- няною війною та після її закінчення. У ті періоди інженери і вчені, виконуючи збільшення ви- добутку вугілля у Донецькому басейні, зіткну- лися з проявами газодинамічних явищ значної потужності, кількість яких постійно зростала зі збільшенням глибин видобутку вугілля. Це викликало необхідність розробки методів по- передження й боротьби з викидами вугілля, по- рід, газу, в тім числі буріння випереджувальних дегазаційних свердловин із земної поверхні і у підземних виробках [Савчук и др., 1987; Булат и др., 2008; Гуня, 2008; Тиркель и др., 2008]. Незважаючи на безсумнівні успіхи у роз- витку теоретичних й наукових основ боротьби з небезпечними ГДЯ, проблема залишається нерозв’язаною. Кількість раптових викидів газу й порід зростає, що призводить до значних еко- номічних збитків, а головне — до загибелі людей. За відсутності обґрунтованої теорії виникнен- ня й розвитку ГДЯ орієнтування на окремі по- казники складу, властивостей, газонасичення, деформаційного напруження та тектонічної порушеності вугільних пластів і вмісних порід поки що не дало змоги розробити надійні ме- тоди прогнозування грізних явищ у гірничих виробках. Негативно позначається відсутність комплексних досліджень геологічних умов про- яву різних ГДЯ, як тих, що відбулися під час проходки гірничих виробок, так і тих, що мо- жуть бути передбачені в процесі геологорозві- дувальних робіт. Результати таких досліджень мають бути основою для пояснення природи й механізму ГДЯ та відповідних прогнозів, оцінок місць їхніх проявів. Таким чином, комплексне освоєння вугіль- них родовищ Донецького басейну, вирішен- ня питань дегазації об’єктів гірничодобувної галузі, видобування, використання та утилі- зації метану, екологічної охорони довкілля, безпечного ведення гірничих робіт на діючих шахтних підприємствах потребують поглибле- ного вивчення геоструктури шахтних полів, їхньої газоносності на різних рівнях, у тім чис- лі у приповерхневих умовах, обґрунтування науково-методичних основ пошуків промисло- вих скупчень метану в нетрадиційних пастках як природного, так і техногенного походжен- ня. Необхідну інформацію можна отримати із впровадженням у пошуковий процес екс- пресних, маловитратних методів досліджень. До таких належить розроблений у відділі гео- екології та пошукових досліджень Інститу- ту геологічних наук НАН України комплекс структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД), який впроваджений для прогнозуван- ня нафтогазоперспективних об’єктів у межах Дніпровсько-Донецького авлакогену, акваторії Чорного і Азовського морів, інших об’єктів. Методика досліджень. В основу комплексу СТАГД покладено нові науково-методичні та прикладні розробки Інституту геологічних наук НАН України з удосконалення та впровадження в практику приповерхневих експресних мето- дів прогнозування тектонічних зон підвищеної проникності (тріщинуватості, розущільнення) з метою вирішення пошукових та геологічних завдань. Такі зони, як канали енергомасопере- несення та шляхи газовиділення, включаючи радіоеманації, активно впливають на умови формування та зберігання покладів вуглевод- нів, шляхи міграції до земної поверхні різних за складом й походженням флюїдів, у тім числі тих, що є індикаторами структур, ділянок під- вищеної газоносності. Наукове обґрунтування І. Д. БАГРІЙ 146 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 запропонованих методів досліджень та резуль- тати їх застосування детально висвітлені у пу- блікаціях [Багрій, 2003; Багрій та ін. 2007; 2008]. Авторське право на роботу «Комплексна мето- дика структурно-термоатмогідрогеохімічних досліджень (СТАГД)» зареєстровано Держав- ним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Свідоц- тво на реєстрацію авторського права № 28176, дата реєстрації 31.03.2009 р., автори Багрій І. Д., Гожик П. Ф.; патент «Спосіб прогнозування родовищ корисних копалин», № 47419 від 25.12.2009 р., автор Багрій І. Д.). У результаті вивчення та аналізу матеріа- лів й даних стосовно широкого кола проблем, пов’язаних з метаноносністю вугільних родо- вищ Донбасу, відділом геоекології та пошукових досліджень Інституту геологічних наук НАН України було визначено декілька репрезен- тативних площ для проведення комплексних СТАГД, зокрема Томашівську та Красноли- манську, ділянки в межах гірничого відводу шахти ім. О. Ф. Засядька. Мета досліджень — визначення у межах полів діючих шахт ділянок, об’єктів підвищеної газоносності та дегазації, картування зон геодинамічної активності як природного, так і техногенного походження і можливих проявів небезпечних газодинамічних явищ, оцінка геоекологічних умов. Для одер- жання необхідної результативності та ефек- тивності запланованих досліджень їх основні обсяги були сконцентровані на ділянках у межах гірничого відводу шахти ім. О.Ф. Засядька. При цьому було враховано позитивний досвід засто- сування комплексу приповерхневих СТАГД з метою оцінки газоносності Томашівської площі (у межах полів шахт «Томашівська Північна» і «Томашівська Південна») [Багрій та ін., 2008]. Структурно-геологічне положення шахти ім. О. Ф. Засядька. В регіональному плані шахта розташована у центральній частині Донецько- Макіївського геолого-промислового району До- нецького вугільного басейну, на крилі Кальміус- Торецької улоговини, в зоні її зчленування з Торезько-Сніжнянською синкліналлю. Шахта знаходиться в межах великого тектонічного блока, обмеженого зі сходу Чайкінською, із заходу — Ветківською флексурами, на півдні — системою диз’юнктивних порушень, що охо- плює Коксовий, Мушкетовський, Французький насуви (рис. 1). У свою чергу, блок знаходиться у складних геотектонічних умовах, на перети- ні субширотного Південнодонецького, субме- ридіонального Керченсько-Слов’янського та діагонального Волновасько-Чернухинського глибинних розломів [Анциферов и др., 2004; Багрій та ін., 2008; Тиркель и др., 2008]. В адміністративному відношенні гірничий відвід шахти розміщується на території Київ- ського р-ну м. Донецьк, Червоногвардійського р-ну м. Макіївка і Ясинуватського р-ну Донець- кої обл. Поле шахти ім. О. Ф. Засядька складено від- кладами середнього карбону — світи С2 5, С2 6 і С2 7 і частина світи С3 1. Відклади представлені чередуванням різних за потужністю пісковиків, алевролітів, аргілітів, що вміщують порівняно малопотужні шари вапняків і вугілля. Породи карбону покриті молодшими утвореннями па- леогенового та четвертинного віку. Вугленос- ність — 57 вугільних пластів (на час досліджень розробляли пласти m3 і l1). Природною межею шахтного поля на заході є Ветківська флексура з поздовжніми насувами, на сході — вісь синкліналі північно-східного орієнтування у висячому крилі Григор’ївського насуву; на півдні — Семенівський та інші насуви субширотного простягання. В межах поля шахти розломи встановлені на глибинах 1100—1300 м. На більшій його частині газоносність вугільних пластів характеризується як помірна, перехід- на до високої. Викидонебезпечними є пласти вугілля m3, l1, l4, k8 і вмісні пісковики (з глибин 400—600 м) [Гуня, 2008; Звягильский и др., 2004; Лукинов, Пимоненко, 2008]. Методика досліджень. Виходячи із геоло- гічної будови, вугленосності та газоносності шахтного поля шахти ім. О.Ф. Засядька, необхід- ності упереджувального прогнозу небезпечних ГДЯ під час гірничодобувних робіт та виявлення місць значних скупчень вуглеводневих газів (метану), які можна в подальшому розглядати як об’єкти дегазації, видобутку й утилізації ме- тану, в межах шахтного поля була визначена ділянка проведення комплексних приповерх- невих СТАГД. Ділянка розташована у північно-західній час- тині шахтного поля. Загальна площа ділянки 3,4 км2. Шахтою «Бутівська» протягом 1954— 1983 рр. відпрацьовано вугільний пласт n1, який в межах ділянки залягає на глибині 350—400 м. З наближенням до Ветківської структури під час видобувних робіт неодноразово відбувались вибухи газів й самозаймання вугілля. Вугільний пласт m3 розробляють на глибинах 1050—1200 м. На захід від ділянки розміщується Ветківська флексура, ускладнена Ветківським насувом. Близько від флексури передбачають наявність зони, небезпечної за ГДЯ. Під час гірничих робіт по пласту m3 було розкрито декілька малоамплі- ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 147 Рис. 1. Структурно-тектонічна схема шахтного поля шх. ім. О. Ф. Засядька та суміжних територій: 1 — основні текто- нічні порушення (насуви); 2 — ділянки СТАГД та їх номери (а — Північна, б — деталізаційних досліджень); 3 — контур шахтного поля. тудних (2—3 м) розривних порушень, субпара- лельних насувів північно-східного простягання (центральна частина ділянки), зон тріщинува- тості, зім’яття. Протягом 2007—2009 рр. проведені СТАГД за трьома послідовними етапами. На першому етапі, підготовчому (перед- польовому), була виконана переінтерпрета- І. Д. БАГРІЙ 148 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 ція матеріалів, що стосуються особливостей структурно-тектонічної будови та газоносності шахтного поля шахти ім. О. Ф. Засядька та ви- значених ділянок робіт, створені комп’ютерні бази фактографічних і картографічних даних, проведені дешифрування та інтерпретація ма- теріалів космічних зйомок (МКЗ), побудовані уточнені структурні карти, карти розломно- блокової тектоніки. При цьому було викорис- тано плани гірничих робіт з окремих вугільних пластів, надані адміністрацією цієї шахти. Основною метою дешифрування та ін- терпретації матеріалів космічних зйомок на окремих ділянках СТАГД було виділення й картування лінеаментів, кільцевих структур, уточнення структурно-тектонічного плану про- ектних об’єктів польових досліджень, аналіз просторового співвідношення неотектонічних структур, а також структур новітньої активіза- ції зі структурами, що закартовані за даними геолого-геофізичних і пошуково-розвідувальних робіт, виділення розломних зон підвищеної трі- щинуватості як можливих каналів чи шляхів міграції газових флюїдів. Під час дешифрування використовували космічні знімки різних типів, переважно регіонального та локального рів- нів генералізації: фотографічні космознімки КАТЕ- 200 та МКФ-6, сканерні космознімки — Landsat MSS та Landsat ЕТM. Обробку та інтер- претацію матеріалів космічних зйомок викону- вали із застосуванням комп’ютерної техніки й спеціального програмного комплексу ERDAS Imagine. Результати дешифрування МКЗ на те- риторії шахтного поля шахти ім. О. Ф. Засядька відображені на рис. 2. На завершальній стадії підготовчого етапу СТАГД, з урахуванням картографічних відо- бражень уточнених структурно-тектонічних по- будов і результатів структурного дешифрування та інтерпретації МКЗ, вносили корективи у роз- міри й межі ділянок польових робіт, розрахову- вали параметри мережі пунктів спостережень СТАГД, місця розташування пунктів. Цю про- цедуру здійснювали у комп’ютерному варіанті за програмою GPS Track Maker із подальшим винесенням на великомасштабну топографіч- ну основу. Координатну прив’язку проектних пунктів спостережень забезпечували за допо- могою персонального навігатора GPS-системи Garmin GPS-12, що гарантує вихід виконавців СТАГД на проектні пункти на місцевості. Другий етап СТАГД — польові роботи в скла- ді: газогеохімічні дослідження (радон, торон, вуглекислий газ, гелій, водень), термометричні дослідження, газогеохімічна зйомка за вільними вуглеводнями (метан, етан, пропан, бутан, ізо- бутан, етилен, пропілен, неопентан, ізопентан, пентан, гексан). Весь комплекс методів СТАГД (інструментальні виміри, відбір проб для про- ведення лабораторно-аналітичних досліджень) виконували на одному й тому самому пункті спостережень, в одному й тому самому шпурі, пробуреному на глибину 0,8—1,0 м діаметром 20—25 м. Польові роботи були виконані на Північ- ній ділянці, визначеній на підготовчому етапі СТАГД (рис. 2). Досліджування здійснювали за мережею пунктів спостережень, розміщених на профілях з такими показниками: відстань між профілями 100—200 м, крок між пунктами на профілі 100 м. За даними наукових і теоретичних розробок, а також виходячи з багаторічного досвіду впрова- дження атмогеохімічних методів з метою прогно- зування розломних зон підвищеної проникності гірських порід, найінформативніші результати можуть бути одержані за комплексування ема- наційних і газогеохімічних методів [Багрій, 2003; Багрій та ін., 2007]. Це положення визначало методичні особливості проведення газогеохі- мічних досліджень у комплексі СТАГД. Лабораторно-аналітичні дослідження га- зових проб (визначення вмісту вуглекислого газу, гелію, водню, метану та його гомологів), відібраних під час польових робіт, виконували хроматографічним комплексом та аналітичним комп’ютерним комплексом обробки хромато- грам ToolBox. На третьому етапі, згідно з методикою, про- водили: математико-статистичну обробку даних, визначення статистичних характеристик у ря- дах даних (у тім числі аномальних й фонових значень); комплексну інтерпретацію результатів польових робіт й лабораторно-аналітичних досліджень (з обов’язковим використанням матеріалів підготовчого етапу СТАГД); районування території досліджень за результатами комплексної інтерпретації всіх даних і матеріалів, створення відповідних кар- тографічних моделей; комплексну оцінку результатів СТАГД з позицій їхньої інформативності щодо пер- спективності вивчених об’єктів на видобуток метану як енергетичної сировини та виділення зон можливих проявів небезпечних ГДЯ за об- ґрунтованими критеріями. Математико-статистична обробка вибірок даних передбачала розрахунок двох головних ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 149 Рис. 2. Карта і план просторового розташування ділянок і пунктів спостереження СТАГД у межах гірничого відводу шахти ім. О. Ф. Засядька: 1 — ділянки СТАГД та їх номери (I — «Північна», II — деталізаційних досліджень); 2 — профілі спосте- режень та їх номери; 3 — пункти спостережень СТАГД (а — площинних, б — профільних); 4 — пункти атмогеохімічних досліджень у гірничій виробці (18 західний конвеєрний штрек) (а — відбір проб газу у повітрі штреку, б — відбір проб газу із стінок штреку, в — дегазаційні свердловини, із яких відбирали проби газу та їх номери, г — відбір проб вугілля для вакуумної дегазації, Д — відбір проб шламу із дегазаційної свердловини); 5 — лінеаменти за даними МАКЗ; 6 — свердло- вини та їх номери; 7 — шахтний стовбур; 8 — тектонічне порушення за даними св. 3985; 9 — умовні позначення з плану гірничих робіт по пласту n1 (а — очікуваний насув, б — насуви, в — осередки ліквідованих пожеж, г — місця вибуху газу); 10 — умовні позначення з плану гірничих робіт по пласту m3 (а — розривні порушення та зони тріщинуватості за результатами проходки, б — межа відпрацьованої частини пласта, в — проходка станом на 05.2009 18-й і 17-й західні конвеєрні штреки), г — місця раптових викидів газу, вугілля, порід); 11 — межа шахтного поля шахти ім. О. Ф. Засядька. І. Д. БАГРІЙ 150 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 параметрів, потрібних для визначення фонових і мінімально-аномальних значень: середнього арифметичного ( )x та середнього квадратичного відхилення (S) за відомими формулами. Геоди- намічну активність об’єкта досліджень визна- чали за інтегральним коефіцієнтом показників вмісту радону, торону та вуглекислого газу (K ): 2 Rn Tn CO2 CORn Tn 3 + + =K , (1) де CRn, CTn, CCO2 — концентрація радону, торо- ну, вуглекислого газу в пункті спостережень; Rn C , Tn , CO2 — фонове значення вмісту радону, торону, вуглекислого газу на території досліджень; 3 — кількість компонентів в інте- гральному коефіцієнті. За наявності даних до інтегрального коефі- цієнта можуть бути включені дані щодо гелію та водню. Графічне відображення показників (значень) K дає змогу виконати геодинамічне районуван- ня території досліджень з виділенням ділянок з найменшою проникністю гірських порід (міні- мальні значення Кі) та зонами розущільнення і підвищеної флюїдопроникності (контрастні значення K ). Автор вважає, що вибір як основи для інтер- претації даних приповерхневих структурно- термоатмогеохімічних досліджень карти роз- поділу показників значень K є найбільш аргу- ментованим й доцільним. Така карта відображає блокову структуру території, що вивчається, а блокова структура чи будова об’єкта досліджень (у цьому випадку шахтного поля) є визначальною для побудови відповідної геодинамічної моделі та оцінки в її структурі напрямків трасування чи орієнтування в просторі, масштабів, неотекто- нічної (сучасної) активності окремих блоків, зон, ділянок. У свою чергу, особливості розподілу та взаємного впливу цих зон і блоків можуть відігра- вати основну роль у розподілі газової складової вугленосних районів локальних ділянок. З метою визначення головних особливостей розподілу показників вмісту (концентрації чи розсіювання) вуглеводневих газів був викорис- таний у дещо спрощеному вигляді інтегральний коефіцієнт вмісту суми гомологів вуглеводнів: C C2 6 = ( )iC C , (2) де C C2 6( )iC — сума вмісту вуглеводневих газів у пункті спостережень: від етану ( 2) до гексану ( 6). Детальніше методику обробки та інтерпре- тації даних СТАГД викладено у публікаціях І. Д. Багрія та співавторів [Багрій та ін., 2007; 2008]. Спеціальні атмогеохімічні дослідження. Вперше на шахті ім. О. Ф. Засядька був вико- наний комплекс атмогеохімічних досліджень у гірничих виробках — 18-му західному кон- веєрному штреку, конвеєрному хіднику схід- ної уклонної лави пласта m3, вентиляційному хіднику східної уклонної лави m3. Мета цих досліджень: зіставлення даних СТАГД щодо розподілу вуглеводневих газів у підґрунтовому повітрі з даними щодо розподілу тих самих газів у під- земному просторі (у повітрі та в стінках гірничої виробки); визначення зон і місць можливого прояву небезпечних ГДЯ під час проведення гірничих робіт; визначення зон, блоків, структур гірських порід, що характеризуються відносною стабіль- ністю і які можна розглядати як тіла підвищеної газоємності (метан). Одночасно вирішували питання особливос- тей змін складу та концентрації газів за простя- ганням гірничої виробки (у напрямку вибою) в умовах примусової вентиляції, зміни складу та концентрації газів у вугільному пласті після його розкриття гірничою виробкою; складу і концентрації газів на стадії дегазації вугільного пласта. Результати досліджень. Проведення комп- лексних СТАГД дали змогу виявити й закар- тувати головні особливості у розподілі газів у підґрунтовому повітрі та температурних по- казників підґрунтового шару порід на території ділянки Північна (рис. 2). За результатами статистичної обробки рядів споріднених даних газогеохімічних досліджень (визначення особливостей розподілу концен- трацій радону, торону, вуглекислого газу у під- ґрунтовій атмосфері) та вивчення міри їхньої корелятивності було розроблено узагальню- ючий показник — інтегральний коефіцієнт K . Карту розподілу значень K використано як основу для побудови вихідних прогностичних картографічних моделей. За результатами вивчення особливостей температурного поля в межах ділянок СТАГД зроблено достатньо обґрунтовані висновки: аномальні значення температурних показників приурочені до тектонічно стабільних блоків, ділянок, де можливе накопичення вуглеводне- вих газів; зони сучасної тектонічної активнос- ті характеризуються фоновими значеннями температури. ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 151 Рис. 3. Карта розподілу показників вмісту метану (СН4·10–5 %) у підгрунтовому шарі повітря: 1 — ізолінії показників вмісту метану; 2 — межа ділянки деталізаційних досліджень; 3 — профілі спостережень та їх номери; 4 — пункти спо- стережень СТАГД (а — площинних, б — профільних); 5 — пункти атмогеохімічних досліджень у гірничій виробці (18 західний конвеєрний штрек) (а — відбір проб газу у повітрі штреку, б — відбір проб газу із стінок штреку, в — дегаза- ційні свердловини, із яких відбирали проби газу та їх номери, г — відбір проб вугілля для вакуумної дегазації, Д — відбір проб шламу із дегазаційної свердловини); 6 — лінеаменти за даними МАКЗ; 7 — свердловини та їх номери; 8 — шахтні стволи; 9 — умовні позначення з плану гірничих робіт по пласту n1 (а — очікуваний насув, б — насуви, в — осередки ліквідованих пожеж, г — місця вибуху газу); 10 — умовні позначення з плану гірничих робіт по пласту m3 (а — розривні порушення та зони тріщинуватості за результатами проходки, б — відпрацьованої частини пласта, в — проходка станом на 05.2009 18-й і 17-й західні конвеєрні штреки, г — місця раптових викидів газу, вугілля, порід); 11 — межа шахтного поля шахти ім. О. Ф. Засядька. Рис. 4. Зіставлення даних профільних поверхневих структурно-термоатмогеохімічних досліджень по профілю 2—2 і атмогео- хімічних досліджень у 18-му західному конвеєрному штреку: 1 — пункти спостережень СТАГД; 2 — пункти відбору проб газу із (а — стінок штреку; б — дегазаційної свердловини 1 (у вибої штреку); в — дегазаційної свердловини 2 (у вибої штреку)); 3 — номери шкал, за якими визначали показники (І — поверхневі дослідження, II — дослідження у стінках штреку, III — до- слідження у дегазаційних свердловинах); 4 — проекція на земну поверхню місця раптового викиду газу у 18-му західному конвеєрному штреку (пласт m3); 5 — проекція на земну поверхню розривних порушень, виявлених під час проходки штреку. У відсоках виражено об’ємну частку вуглеводнів. І. Д. БАГРІЙ 152 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 Рис. 6. Карта ділянок, перспективних на виявлення скупчень вуглеводневих газів (метану) на ділянці деталізаційних досліджень (на основі карти розподілу показників значень і інтегрального коефіцієнта Ki): 1 — ділянки, перспективні на пошуки вуглеводнів; 2 — зони тріщинуватості та розущільнення гірських порід за даними СТАГД; 3 — вузли перетину геодинамічно активних зон (ділянки можливих проявів ГДЯ); 4 — ізолінії показників значень Ki; 5 — ізолінії температурних показників; 6 — ізолінії показників вмісту метану; 7 — ділянки деталізаційних досліджень. Інші позначення див. на рис. 3. Рис. 5. Карта зон тріщинуватості та розущільнення гірських порід, ділянок можливих проявів ГДЯ на ділянці деталіза- ційних досліджень (на основі карти розподілу показників значень та інтегрального коефіцієнта Ki). Під час обробки та інтерпретації даних по- льових досліджень 2007 р. в умовах проходки 18-го західного конвеєрного штреку стався рап- товий викид газу, вугілля і порід. Через прояв цього ГДЯ були проведені деталізаційні пло- щинні та профільні СТАГД з метою можливого відображення небезпечного явища у розподілі чи характері газогеохімічних й температурних полів (рис. 2). Дані СТАГД та їх інтерпретація покладені в основу комплексу вихідних карт, ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 153 з яких основними є: карта розподілу значень інтегрального коефіцієнта K (Rn+Tn+CO2) з відображенням концентрацій водню і гелію; карта розподілу температурних показників під- ґрунтового шару порід; карта розподілу вмісту метану у підґрунтовому повітрі (рис. 3); кар- та розподілу суми вмісту вуглеводневих газів (етан, пропан, бутан, ізобутан, етилен, ізопентан, пентан, гексан). Для побудови вихідних карт як основу використано плани гірничих робіт шахти ім. О. Ф. Засядька. Після проведення картографічних побудов для визначення взаємозв’язку між виміряни- ми параметрами було виконано кореляційній аналіз даних СТАГД (див. таблицю). Значущість коефіцієнта кореляції залежить від кількості проб у вибірці та коефіцієнта значущості. Для 180 п.с. та різного рівня значущості α встанов- лено коефіцієнт парної кореляції: значущий (α=0,001) — від ≥0,24; середній (α=0,01) — від ≥0,19 до <0,24; слабкий (α=0,05) — від >0,16 до <0,19. Для вирішення питань методичного змісту та обґрунтованого прогнозування ділянок, блоків, зон можливого накопичення метану та інших вуглеводнів, а також прогнозування місць мож- ливих проявів ГДЯ на деталізаційній ділянці були виконані профільні СТАГД — усього 5 профілів (див. рис. 2). Розподіл на профілях даних СТАГД (показників концентрації у підґрунтовому по- вітрі еманаційних газів і вільних вуглеводнів, вуглекислого газу, температурних показників, значень інтегрального коефіцієнта та ін.) дав можливість уточнити результати площинних досліджень, розміщення зон можливої активіза- ції геодинамічних процесів і приурочених до їх перетину проявів ГДЯ, встановити ділянки на- копичення метану та інших вуглеводневих газів. У цілому профільні дослідження підтвердили ситуації щодо розподілу газових компонентів, які були визначені за площинних досліджень, що засвідчує узгодженість результатів різних варіантів реалізації методів СТАГД і відтворю- ваність даних випробування — лабораторно- аналітичних робіт. Основні висновки: вперше на території діючої шахти ім. О. Ф. Засядька виконано комплекс припо- верхневих площинних і профільних СТАГД з метою вивчення особливостей розподілу вугле- водневих газів у підґрунтовому шарі повітря, уточнення структурно-тектонічної будови шах- тного поля, виділення ділянок, перспективних на пошуки вуглеводнів (метан), геодинамічних зон (зон розущільнення гірських порід) та ді- лянок можливих проявів ГДЯ; вперше створено комп’ютерні картографіч- ні моделі газогеохімічних (еманаційні гази, вуг- леводневі гази) і температурних полів; виконана їх наукова інтерпретація (з використанням карт- планів гірничих робіт шахти ім. О. Ф. Засядь- Коефіцієнт парної кореляції температурних, еманаційних і газогеохімічних показників дета- лізаційних СТАГД шахти ім. О. Ф. Засядька T QRn QTn CO2 CH4·10 -5 C2H6·10 –6 C2H4·10 –6 C3H8·10 –6 iC4H10·10 –6 nC4H10·10 –6 iC5H12·10 –6 nC5H12·10 –6 T 1,00 QRn 0,17 1,00 QTn 0,04 0,24 1,00 CO2 0,02 0,13 0,04 1,00 CH4·10 –5 –0,05 –0,50 –0,43 –0,21 1,00 C2H6·10 –6 0,11 –0,01 –0,11 –0,06 0,63 1,00 C2H4·10 –6 0,07 –0,02 –0,09 –0,04 0,57 0,90 1,00 C3H8·10 –6 0,13 0,03 –0,06 –0,10 0,50 0,87 0,79 1,00 iC4H10·10 –6 –0,01 –0,04 –0,13 –0,09 0,54 0,78 0,94 0,69 1,00 nC4H10·10 –6 0,04 –0,03 –0,14 –0,09 0,57 0,86 0,96 0,78 0,97 1,00 iC5H12·10 –6 0,04 –0,07 –0,16 –0,04 0,56 0,81 0,92 0,70 0,94 0,96 1,00 nC5H12·10 –6 0,06 –0,06 –0,16 –0,03 0,55 0,82 0,91 0,72 0,92 0,95 0,99 1,00 І. Д. БАГРІЙ 154 Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 ка) і показано практичне значення виявлених особливостей й характеристик шахтного поля; встановлено просторовий і генетичний зв’язок результатів приповерхневих СТАГД й атмогеохімічних досліджень у гірничих виробках з особливостями геолого-структурної будови шахтного поля, в тому числі просторового роз- поділу аномальних концентрацій і фонових полів еманаційних та вуглеводневих газів залежно від активності тектонічних структур і місць прояву в зонах їх впливу небезпечних ГДЯ (рис. 4); у просторовому розподілі газових компо- нентів (еманаційні гази — вуглеводневі гази) встановлено латеральну геохімічну зональність, наявність якої може бути використана для інтер- претації та виділення геодинамічно активних і стабільних зон та блоків; вперше на полі діючої шахти ім. О. Ф. За- сядька за результатами комплексу приповерхне- вих малозатратних експресних методів СТАГД у вигляді картографічних моделей оцінено ділянки досліджень щодо їх перспективності на вияв- лення скупчень вуглеводневих газів (метану) (рис. 5), а також виділено систему геодинамічно активних зон, перетин яких класифіковано як ділянку можливого прояву ГДЯ (рис. 6); створено фактографічні і картографічні комп’ютерні бази даних і результатів СТАГД, атмогеохімічних досліджень у гірничих вироб- ках і матеріалів шахти ім. О. Ф. Засядька (планів гірничих робіт, геологічних розрізів та ін.); внесено уточнення в методику СТАГД сто- совно модифікацій польових робіт, обробки та інтерпретації одержаних результатів у гірничо- геологічних умовах діючих вугільних шахт; доведено доцільність та ефективність впровадження методики СТАГД у комплексі з атмогеохімічними дослідженнями у гірничих виробках для уточнення структурних моделей кам’яновугільних родовищ, виділення в їхніх межах об’єктів, перспективних на пошуки скуп- чень вуглеводневих газів (передусім метану), визначення місць закладання з поверхні дегаза- ційних свердловин, картуванні зон підвищеної дегазації шахтних полів і можливих проявів ГДЯ, оцінки екологічного стану територій та вирішення інших прикладних проблем і завдань. Рекомендації щодо впровадження методів СТАГД при вивченні газоносності вугільних родовищ. 1. Під час проведення гірничих робіт з підготовки до видобутку і власне видобутку вугілля (підробки вугільних пластів) слід засто- совувати комплекс приповерхневих експрес- них методів СТАГД. Ділянки СТАГД доцільно розташовувати уздовж гірничих виробок, як діючих, так й тих, що проектуються. При цьому ділянка СТАГД має охоплювати і діючу час- тину гірничої виробки, і заплановану. Такий підхід дасть змогу в першому випадку зіставити результати поверхневих досліджень з даними підробки вугільного пласта і розподілом газо- насичення масиву гірських порід та гірничої виробки, у другому — виконати обґрунтовану інтерпретацію даних СТАГД і дати прогноз щодо очікуваних структурно-тектонічних та геолого- гірничих умов. Роботи необхідно виконувати як у площинному, так і профільному варіанті. Головна мета — упереджено оцінити рівень геодинамічного напруження гірських порід і можливість прояву ГДЯ під час підробки вугіль- них пластів. Не виключено, що за результатами таких робіт можуть бути запропоновані місця закладання з поверхні дегазаційних свердловин. 2. СТАГД слід виконувати в декілька ета- пів: перший, рекогносцирувальний, масштаб близько 1:10 000, мережа пунктів спостережень 100×100 м — 75×75 м; другий, великомасштабний (близько 1:5 000 і більше), з мережею пунктів спостережень 50×50 м. На деталізаційних про- філях уздовж діючих гірничих виробок та їх проектного продовження рекомендований крок спостережень від 10 до 20 м. 3. Методи СТАГД можуть бути застосовані для оцінки полів відпрацьованих, виведених із експлуатації шахт з метою прогнозування ділянок природних чи техногенних структур як об’єктів промислового видобутку метану. Позитивний досвід таких робіт одержаний під час проведення СТАГД на Томашівській площі [Багрій та ін., 2008]. Список літератури Анциферов А. В., Тиркель М. Г., Хохлов М. Т., Прива- лов В. А., Голубев А. А., Майборода А. А., Анцифе- ров В. А. Газоносность угольных месторождений Донбасса. — Киев: Наук. думка, 2004. — 230 с. Багрій І. Д. Прогнозування розломних зон підви- щеної проникності гірських порід для вирішення геоекологічних та пошукових задач. — Київ: Ін-т геол. наук НАН України, 2003. — 149 с. Багрій І. Д., Гладун В. В., Гожик П. Ф. Нафтогазо- перспективні об’єкти України // Прогнозування нафтогазоперспективних об’єктів Дніпровсько- Донецької газонафтоносної області з застосу- ОЦІНКА ГАЗОНОСНОСТІ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ПОКЛАДІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ... Геофизический журнал № 2, Т. 33, 2011 155 ванням комплексу нетрадиційних приповерх- невих методів досліджень. — Київ: Варта, 2007. — С. 135—183. Багрій І., Почтаренко В., Дубосарський В., Мамишев І., Земський Д. Застосування комплексу приповерх- невих структурно-термоатмогеохімічних методів (СТАГД) з метою оцінки газоносності вугільних родовищ Донбасу та вирішення геоекологічних проблем (на прикладі Томашівської площі) // Гео- лог України. — 2008. — № 3. — С. 47—57. Бондарчук В. Г., Чередніченко О. І. Про природу раптових викидів вугілля, порід та газу в шахтах Донбасу // Доп. АН УССР. Сер. Б. — 1971. — № 10. — С. 870—873. Булат А. Ф., Звягильский Е. Л., Лукинов В. В. Углепородный масив Донбасса как гетероген- ная среда. — Киев: Наук. думка, 2008. — 411 с. Гуня Д. П. Обґрунтування параметрів фільтрації метану з підробленого вуглепородного масиву в свердловини: Автореф. дис. … канд. техн. наук. — Дніпропетровськ, 2008. — 20 с. Забигайло В. Е. Геологические основы теории прогно- за выбросоопасности угольных пластов и горных пород. — Киев: Наук. думка, 1978. — 164 с. Забигайло В. Е., Лукин В. В., Широков А. З. Выбросо- опасность горных пород Донбасса. — Киев: Наук. думка, 1983. — 288 с. Забигайло В. Е., Широков А. З., Белый И. С. Геоло- гические факторы выбросоопасности пород в Донбассе — Киев: Наук. думка, 1974. — 270 с. Звягильский Е. П., Сукачев А. Н., Бокий Б. В. Опыт исследования низкоуглеродной газовой состав- ляющей шахтопластов шахты им. А. Ф. Засядько с целью безопасной добычи угля. — Севастополь: Вебер, 2004. — 40 с. Іванова А. В. Газоносність вугленосної формації карбону Донбасу // Геол. журн. — 2006. — № 4. — С. 382—386. Лукинов В. В., Пимоненко Л. И. Тектоника метано- угольных месторождений Донбасса. — Киев: Наук. думка, 2008. — 352 с. Майданович И. А., Радзивилл А. Я. Особенности тек- тоники угольных бассейнов Украины. — Киев: Наук. думка, 1984. — 120 с. Савчук В. С., Куделя Ю. А., Майданович И. А. Со- стояние и перспективы разработок по прогно- зированию динамических явлений в угольных шахтах. — Киев, 1987. — 53 с. — (Препр. / АН УССР, Ин-т геол. наук; 87—43). Тиркель М. Г., Анциферов В. А., Глухов А. А. Изучение газоносности угленосных формаций. — Донецк: Вебер (Донец. отд-ние), 2008. — 208 с. Янукович В. Ф., Азаров Н. Я., Алексеев А. Д., Анци- феров А. В., Питаленко Е. И. Решение геоэколо- гических и социальных проблем при эксплуа- тации и закрытии угольных шахт. — Донецк: ООО «Алан», 2002. — 480 с.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-96865
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0203-3100
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T09:16:20Z
publishDate	2011
publisher	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
record_format	dspace
spelling	Багрій, І.Д. 2016-03-21T15:25:19Z 2016-03-21T15:25:19Z 2011 Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) / І.Д. Багрій // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 2. — С. 144-155. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0203-3100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96865 553.98.812](477) Изложены основные научно-методические положения разработанного в Институте геологических наук НАН Украины комплекса методов приповерхностных структурно-термоатмогеохимических исследований (СТАГИ), результаты его применения при изучении закономерностей распределения эманационных и углеводородных газов, а также современной геодинамической активности на угольных месторождениях Донбасса (на примере шахт «Томашевская» и им. А. Ф. Засядько). Обоснованы целесообразность внедрения СТАГИ при оценке перспективности метаноносных структур угольных месторождений промышленной добычи метана как энергетического сырья и прогнозирование участков возможных проявлений опасных газодинамических явлений. The paper highlights the major scientific-methodological theses of the near-surface structural thermo-atmo-geo-chemical methods (STAGM) developed at the Institute of Geological Sciences (NAS of Ukraine) and the results of its implementation in the study of conformities of distribution of emanation and hydrocarbon gases and modern geodynamical activity at the Donbas coal deposits (Tomashivska and А. F. Zasyadkо mines). The research proves the expediency of applying structural thermo-atmo-geo-chemical methods for the evaluation of methane-bearing structures of coal deposits of industrial сoal production (with methane as raw fuel material), as well as for forecasting the areas with potentially dangerous gas-dynamic processes. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геофизический журнал Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) Оценка газоносности каменнноугольных слоев и прогнозирование опасных явлений на шахтах Донбасса (на примере шахты им. А. Ф. Засядько) Evaluation of oil presence in coal deposits and the forecast of hazardous phenomena on the Donbas mines (by example of O. F. Zasyadko mine) Article published earlier
spellingShingle	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька) Багрій, І.Д.
title	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)
title_alt	Оценка газоносности каменнноугольных слоев и прогнозирование опасных явлений на шахтах Донбасса (на примере шахты им. А. Ф. Засядько) Evaluation of oil presence in coal deposits and the forecast of hazardous phenomena on the Donbas mines (by example of O. F. Zasyadko mine)
title_full	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)
title_fullStr	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)
title_full_unstemmed	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)
title_short	Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)
title_sort	оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах донбасу (на прикладі шахти ім. о. ф. засядька)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/96865
work_keys_str_mv	AT bagríiíd ocínkagazonosnostíkamânovugílʹnihpokladívtaprognozuvannâproâvívnebezpečnihâviŝnašahtahdonbasunaprikladíšahtiímofzasâdʹka AT bagríiíd ocenkagazonosnostikamennnougolʹnyhsloeviprognozirovanieopasnyhâvleniinašahtahdonbassanaprimerešahtyimafzasâdʹko AT bagríiíd evaluationofoilpresenceincoaldepositsandtheforecastofhazardousphenomenaonthedonbasminesbyexampleofofzasyadkomine

Оцінка газоносності кам’яновугільних покладів та прогнозування проявів небезпечних явищ на шахтах Донбасу (на прикладі шахти ім. О. Ф. Засядька)

Institution

Similar Items