Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів
В статье рассматриваются принципы адаптивных сейсмических наблюдений, являющиеся основой создания адаптивных сейсморегистрирующих комплексов сейсморазведочного и сейсмологического назначения. Principles of adaptive seismic observations, which are the basis for creation of adaptive seismicregistering...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геофизический журнал |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97129 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів / В.І. Роман, Г.А. Шпортюк, Д.М. Гринь, Н.І. Мукоєд // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 6. — С. 152-156. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859658948287660032 |
|---|---|
| author | Роман, В.І. Шпортюк, Г.А. Гринь, Д.М. Мукоєд, Н.І. |
| author_facet | Роман, В.І. Шпортюк, Г.А. Гринь, Д.М. Мукоєд, Н.І. |
| citation_txt | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів / В.І. Роман, Г.А. Шпортюк, Д.М. Гринь, Н.І. Мукоєд // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 6. — С. 152-156. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геофизический журнал |
| description | В статье рассматриваются принципы адаптивных сейсмических наблюдений, являющиеся основой создания адаптивных сейсморегистрирующих комплексов сейсморазведочного и сейсмологического назначения.
Principles of adaptive seismic observations, which are the basis for creation of adaptive seismicregistering complexes applicative for seismic exploratory and seismological purpose have been considered.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:39:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. І. РОМАН, В. Г. ШПОРТЮК, Д. М. ГРИНЬ, Н. І. МУКОЄД
152 Геофизический журнал № 6, Т. 33, 2011
УДК 550.834
Адаптивні сейсмічні дослідження:
моделі реєстрації сейсмічних полів
© В. І. Роман1, Г. А. Шпортюк2, Д. М. Гринь1, Н. І. Мукоєд1, 2011
1Інститут геофізики НАН України, Київ, Україна
2Український державний геологорозвідувальний інститут, Київ, Україна
Надійшла 3 вересня 2011 р.
Представлено членом редколегії Пилипенком В. М.
В статье рассматриваются принципы адаптивных сейсмических наблюдений, являющиеся
основой создания адаптивных сейсморегистрирующих комплексов сейсморазведочного и
сейсмологического назначения.
Principles of adaptive seismic observations, which are the basis for creation of adaptive seismic-
registering complexes applicative for seismic exploratory and seismological purpose have been
considered.
НАУЧНЫЕ СООБЩЕНИЯ
Суттю адаптивних сейсмічних досліджень
є урахування сейсмогеологічних умов їх вико-
нання з метою отримання максимального об-
сягу інформації про геологічне середовище з
мінімальними витратами енергії і матеріальних
ресурсів [Теория …, 1998; Жуков, Шнеерсон,
2000; Жуков и др., 2011].
Згідно з [Гурвич, Боганик, 1980], сейсмо-
реєструвальним комплексом (далі — сейсмо-
комплексом) називають сукупність технічних
і технологічних засобів збудження, приймання
і реєстрування сейсмічних сигналів; фізичним
спостереженням (далі — фізспостереженням)
називають одиницю обсягів сейсмічних спо-
стережень, яку визначають за сукупністю
технічних і технологічних заходів і операцій ,
пов’язаних з отриманням звітних сейсмограм
при незмінному положенні пунктів збудження
і приймання сейсмічних сигналів.
Предмет статті — адаптивна технологія
функціонування сейсмокомплексу в процесі
відпрацювання фізспостережень.
Використання адаптивної технології спосте-
реження й перетворення сейсмічних сигналів
потребує кінематичної і динамічної повноти
відображення сейсмічних явищ і процесів.
Для відображення та аналізу кінематики сей-
смічних полів визначальною є схема еквіпа-
раметричних поверхонь фронтів і годографів
хвиль відповідно у просторовому і часовому
вимірах. Для відображення і аналізу динаміки
сейсмічних полів визначальною є схема, згідно
з якою перетворення сейсмічного сигналу між
фіксованими точками геологічного середови-
ща розглядають, як результат дії деякої лінійної
системи з певною передавальною функцією.
Завданням адаптивної технології сейсміч-
них спостережень є визначення передавальної
функції геологічного середовища.
У сейсмореєструвальному сенсі входом і
виходом зазначеної лінійної системи перетво-
рення сейсмічних сигналів є відповідно пунк-
ти їх збудження і приймання, а передавальною
функцією — імпульсна сейсмограма, яка є
відгуком геологічного середовища на імпуль-
сне (теоретично δ — імпульсне, де δ — дельта-
функція) збудження сейсмічних хвиль.
Уподібнене дії лінійної системи перетворен-
ня сейсмічного сигналу геологічним середови-
щем в спектральній формі має вигляд
( ) ( ) ( )u a s% % % , (1)
де ( ), ( ), ( )u a s% % % — спектри, функції часто-
ти ω, відповідно спостережуваного сигналу,
збуджуваного сейсмоджерелом зондувально-
го сигналу та імпульсної сейсмограми, визна-
чення якої є метою сейсмічних спостережень.
У часовій формі добуток (1) виражається
згорткою [Гурвич, Боганик, 1980]
( ) ( ) ( )u t a t s t , (2)
де u(t), a(t), s(t) — функції часу t, фізичний зміст
яких наведено вище.
З урахуванням завад, зумовлених впливами
довкілля пунктів приймання, первинна спосте-
режена сейсмограма має вигляд
( ) ( ) ( ) ( )v t a t s t n t , (3)
де n(t) — сторонні завади, не пов’язані з перед-
баченою методикою і технологією сейсмічних
досліджень цільовою дією сейсмоджерела.
АДАПТИВНІ СЕЙСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: РЕЄСТРАЦІЇ МОДЕЛІ СЕЙСМІЧНИХ ПОЛІВ
Геофизический журнал № 6, Т. 33, 2011 153
В (1) і (2) вважається, що апаратурними
мультиплікативними і адитивними ускладнен-
нями спостережуваних сигналів можна знехту-
вати, оскільки вони можуть бути передбачені і
по можливості усунуті на стадії конструювання
і виготовлення апаратури або враховані в (3) у
процесі оброблення сейсмозаписів.
Далі незалежно від типу і характеру дії ви-
користовуваних сейсмоджерел вживається
притаманна вібраційним сейсмічним дослі-
дженням термінологія, згідно з якою первинна
спостережена сейсмограма називається вібро-
грамою, а отримана кореляційним перетворен-
ням віброграми квазіімпульсна сейсмограма —
корелограмою.
Для сучасних сейсмічних досліджень ха-
рактерними є просторова дискретність систем
спостережень (просторова локалізація пунктів
збудження і приймання сейсмічних сигналів)
та часова і амплітудна дискретизація сейсмо-
записів, зумовлена використанням цифрової і
комп’ютерної техніки їх реєстрування і обро-
блення. Відповідно, математичними засобами
зображення сейсмічних сигналів та їх природ-
них, технічних і технологічних перетворень є
числові вектори і матриці скінченної розмір-
ності, яка, однак, може бути значною і налі-
чувати для векторів десятки (сейсморозвідка)
– сотні ( сейсмологія) тисяч елементів.
У позначеннях (3) для скінченновимірних
векторів дискретизованих сигналів віброграма
(3) у матрично-векторній формі має вигляд
v As n , (4)
де — прямокутна згорткова (i+j–1)×j — ма-
триця (i — розмірність вектора a; j — розмір-
ність вектора s), стовпці якої отримані j зсу-
вами зверху вниз доповнюваного нулями на
початку(крім першого стовпця) і в кінці (крім
останнього стовпця) вектора a у такий спосіб,
що верхній правий і нижній лівий кути матриці
заповнені нульовими елементами.
Відповідно, корелограма віброграми (4) у
матрично-векторній формі має вигляд
T T Tk A v A As A n , (5)
де — транспонована матриця .
Наближення імпульсної сейсмограми s
може бути отримане розв’язанням системи
рівнянь
TA A , (6)
де — квадратна j×j-матриця.
Розв’язок системи рівнянь (6)
1 1( ) ( )T T TA A k s A A A n , (7)
є шуканою імпульсною сейсмограмою, усклад-
неною залишковою завадою.
Отже, визначення імпульсної сейсмограми
полягає у належному зменшенні величини за-
лишкової завади в (7).
Звичайно якість спостережених сейсмо-
грам характеризують відношенням сигнал-
завада, яке є відношенням амплітуди цільового
сигналу до середньоквадратичного значення
завади [Теория…, 1998; Жуков, Шнеерсон,
2000; Жуков и др., 2011; Гурвич, Боганик, 1980].
Інтегральний (в частині завад) зміст такого по-
казника не дає підстав для визначення того, яка
область частот завади і якою мірою ускладнює
досягнення потрібної якості спостережень, і не
орієнтує дослідника на протидію довільним за
спектральним складом завадам збудженням
відповідних спектрально диференційованих
зондувальних сигналів.
Вимогам адаптивних сейсмічних досліджень
як показник якості спостережень відповідає
спектр відношення сигнал-завада, який визна-
чається як невід’ємна функція частоти, значен-
нями якої для кожного значення частоти є від-
ношення відповідних значень модулів спектрів
цільового сигналу і завади [Роман, 2005].
Дієвий характер такого показника якості
спостережень зумовлений тим, що геологічні
завдання сейсмічних досліджень можуть бути
виражені у формі заданих спектрів відношен-
ня сигнал-завада, а алгоритм функціонування
сейсмокомплексу в процесі відпрацювання
фізспостереження визначається метою до-
сягнення їх заданих параметрів.
Діапазон значущих частот заданих спектрів
відношення сигнал-завада в технологічному
розумінні визначає часову роздільну здатність
сейсмічних спостережень, а в результативному
сенсі — часову роздільність сигналів на звіт-
них сейсмограмах фізспостережень. Анало-
гічно значення заданих спектрів відношення
сигнал-завада як функції частоти в техноло-
гічному розумінні визначають амплітудну роз-
дільну здатність сейсмічних спостережень, а в
результативному сенсі — досягнуту точність
визначення амплітуд сигналів на звітних сейс-
мограмах фізспостережень. Таким чином, за-
даними спектрами відношення сигнал-завада
регламентується точність визначення кінема-
тичних і динамічних параметрів сейсмічних
хвиль, або, іншими словами, детальність сейс-
мічного вивчення геологічного середовища.
Регламентований заданими спектрами від-
ношення сигнал-завада еталон якості відпра-
цювання фізспостережень встановлює стан-
В. І. РОМАН, В. Г. ШПОРТЮК, Д. М. ГРИНЬ, Н. І. МУКОЄД
154 Геофизический журнал № 6, Т. 33, 2011
дарт якості виконуваних обсягів сейсмічних
досліджень в цілому. Кількісні значення пара-
метрів заданих спектрів відношення сигнал-
завада визначаються вимогами і потребами
інтерпретаційного оброблення і власне інтер-
претації матеріалів сейсмічних досліджень.
Адаптивне функціонування сейсмокомп-
лексу в процесі відпрацювання фізспостере-
жень здійснюється у відповідності до результа-
тів порівняння заданих і фактично отриманих
спектрів відношення сигнал-завада.
У разі їхнього розходження параметри
зондувальних сигналів для продовження від-
працювання фізспостереження визначають-
ся дефіцитними ділянками частот фактично
отриманих спектрів відношення сигнал-завада.
Для вібраційних сейсмокомплексів межі де-
фіцитних ділянок визначають діапазон частот
вібрації, а глибина дефіцитних ям — енергію
зондувальних сигналів. Допустимі значення
силових і енергетичних параметрів збуджува-
них і спостережуваних вібраційних сигналів
(амплітуди сили вібрації, тривалості віброграм
і, відповідно, тривалості сеансів вібрації, швид-
кості регулювання амплітуди і частоти вібрації)
обмежені технічними можливостями вібра-
ційних сейсмокомплексів. Практично єдиним
способом заповнення дефіцитних ям спектрів
відношення сигнал-завада є збільшення числа
сеансів вібрації, відповідно до квадратичної
залежності необхідної тривалості вібрації від
величини потрібного підвищення відношення
сигнал-завада [Теория …, 1998].
Максимальна частотна диференційованість
спектра відношення сигнал-завада, згідно з
його наведеним визначенням, відповідає мож-
ливостям і потребам апостеріорного аналізу
зареєстрованих сейсмозаписів. Можливість
детальної диференціації зумовлена апостері-
орною детермінованістю сигналів і їх спектрів,
а її необхідність — інформаційною і економіч-
ною доцільністю, оскільки у разі осереднення
фактично отриманих спектрів відношення
сигнал-завада їхня фіктивна надлишковість
суперечить дотриманню вимог якості спосте-
режень, а фіктивна дефіцитність призводить
до невиправданих витрат енергії і матеріальних
ресурсів.
Однак за потреби продовження відпрацю-
вання фізспостереження апріорне визначення
параметрів зондувальних сигналів з притаман-
ним йому використанням імовірних середніх
значень спектрів відношення сигнал-завада є
неминучим. Співвідношення апостеріорних
здобутків і апріорних втрат визначається об-
числювальними можливостями комп’ютерного
оснащення адаптивних сейсмокомплексів.
Найприйнятнішими є щосеансове контролю-
вання показників фактично отриманих спек-
трів відношення сигнал-завада і односеансовий
термін використання визначених параметрів
зондувальних сигналів. Зменшення зростаю-
чих при цьому обсягів обчислювальних опера-
цій може бути досягнуто алгоритмічно спроще-
ним сепаруванням сукупності сейсмореєстру-
вальних каналів і цільових сигналів на предмет
виявлення серед них найкритичніших стосовно
досягнення показників заданих спектрів відно-
шення сигнал-завада. Визначені у такий спосіб
мажорантні для решти сейсмореєструвальних
каналів і цільових сигналів параметри зонду-
вальних сигналів використовують для продо-
вження відпрацювання фізспостереження.
В міру поповнення сукупності застосованих
у процесі відпрацювання фізспостереження
зондувальних сигналів доповнюють і транс-
формують матрицю і праву частину системи
рівнянь (6) і підвищують точність наближеного
визначення імпульсних сейсмограм (7).
На кожному етапі відпрацювання фізспос-
тереження відповідним розподілом спостере-
жених сейсмозаписів забезпечують отримання
двох статистично еквівалентних імпульсних
сейсмограм (7), суму і різницю яких вико-
ристовують для обчислення модулів спектрів
цільових сигналів і модуля спектра завади та
спектра відношення сигнал-завада.
Відпрацювання фізспостереження завер-
шують досягненням фактично отриманими
спектрами відношення сигнал-завада показни-
ків їх заданих відповідників для усіх цільових
сигналів звітної сейсмограми фізспостережен-
ня.
Методичною і технологічною нормою гли-
бинних сейсмічних досліджень (нафтогазова
сейсморозвідка, сейсмічне зондування надр)
є групування сейсмоджерел [Теория…, 1998;
Жуков, Шнеерсон, 2000; Жуков и др., 2011;
Гурвич, Боганик, 1980]. Навіть у разі техніч-
ної ідентичності останніх збуджувані сейсмо-
джерелами групи зондувальні сигнали мають
відмінності, зумовлені локальними особливос-
тями взаємодії кожного з сейсмоджерел з гео-
логічним середовищем.
Технологічно прийнятний принцип адап-
тивного групування сейсмоджерел полягає у
суміщенні в часі сеансів їх незалежної роботи
з подальшим виокремленням з інтерферен-
ційних групових сейсмозаписів парціальних
сейсмограм окремих сейсмоджерел.
АДАПТИВНІ СЕЙСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: РЕЄСТРАЦІЇ МОДЕЛІ СЕЙСМІЧНИХ ПОЛІВ
Геофизический журнал № 6, Т. 33, 2011 155
Незалежність роботи сейсмоджерел групи
досягають (aij)-матричним (i=1, 2,…, p-індекс
сеанса; j=1, 2,…, q-індекс сейсмоджерела; p≥q)
урізноманітненням зондувальних сигналів,
збуджуваних окремими сейсмоджерелами.
Аналогом виразу (3) у разі групування сей-
смоджерел є виражена у згортковій формі
сукупність інтерференційних сеансових ві-
брограм
1
q
i ij j i
j
v a s n , 1,2,...,i p , (8)
яка у матрично-векторній формі є аналогом
виразу (4) і має вигляд
1
q
i ij j i
j
v A s n , 1,2,...,i p . (9)
Аналогами векторних елементів aij матриці (aij)
в (8) є матриці Aij в (9), які подібно матриці A в
(4) є згортковими прямокутними матричними
елементами блокової матриці (Aij).
Відповідну матриці (Aij) матрицю корелю-
вання віброграм (9) ( )TT
ijA будують заміною
матричних блоків Aij матриці (Aij) їх транспоно-
ваними відповідниками T
ijA і транспонуванням
отриманої блокової матриці ( )TijA . Сукупність
групових інтерференційних корелограм отри-
мують аналогічно (5):
T T TK V S NA A A A , (10)
де ( )ijAA , ( )TT T
ijAA , а отримані транспо-
нуванням послідовностей векторів-рядків
(k1, k2,…,kq), (v1, v2,…,vp), (s1, s2,…,sq), (n1, n2,…,np)
вектори-стовпці K, V, S, N є груповими аналога-
ми векторів k, v, s, n в (5).
Розв’язком аналогічної (6) системи рівнянь
TA A (11)
є аналогічний вектору (7) вектор-стовпець
1 1( ) ( )T T TK S KA A A A A (12)
вертикальної послідовності вектор-стовпців
наближень 1, 2,…, q парціальних імпульсних
сейсмограм 1 2, ,..., qs s s групованих сейсмодже-
рел.
Технологічно прийнятним способом урізно-
манітнення збуджуваних групою сейсмоджерел
зондувальних сигналів є побудова матриць (aij),
(Aij), та їх транспонованих відповідників на
основі сигналу потрібного спектрального складу
з присвоєнням йому знаків елементів матриць
Адамара [Математическая…, 1977]. Порядок ви-
користовуваної матриці Адамара має переви-
щувати, принаймні на одиницю, кількість сей-
смоджерел групи. Отримані, згідно з (8)—(12),
наближення парціальних нульових імпульсних
сейсмограм відповідних уявних «німих» сейсмо-
джерел використовують для визначення моду-
лів спектрів завад, потрібних для обчислення
спектрів відношення сигнал-завада.
Для одинарного сейсмоджерела викорис-
тання матриці Адамара другого порядку зво-
диться до обчислення суми і різниці статис-
тично еквівалентних наближень імпульсної
сейсмограми.
Актуальним у випадку використання групи
сейсмоджерел у зв’язку зі збільшенням обсягів
обчислювальних операцій є визначення мажо-
рантних параметрів зондувальних сигналів.
Незалежність функціонування групованих
сейсмоджерел у складі адаптивних сейсмо-
комплексів зумовлює просторову свободу їх
використання на площах досліджень у відпо-
відності до потреб методики робіт.
Таким чином, знаряддям здійснення адап-
тивної технології сейсмічних спостережень є
адаптивні сейсмокомплекси.
Наявність критерію оптимального коригу-
вання і результативного завершення відпра-
цювання фізспостережень у вигляді спектрів
відношення сигнал-завада є сприятливим чин-
ником створення адаптивних автоматизованих
сейсмокомплексів. У промисловій сейсмороз-
відці інтенсивна адаптивна технологія дослі-
джень є альтернативним доповненням сучасної
екстенсивної методології великих обсягів висо-
копродуктивних спостережень з властивою їм
надлишковістю валу первинної інформації і за-
собів її отримання. Повнота і детальність адап-
тивного вивчення геологічного середовища ви-
значаються межею економічної доцільності їх-
нього підвищення, допоки є позитивний баланс
вартості робіт і цінності отримуваних геологіч-
них результатів. У сейсмології привабливою є
перспектива створення адаптивної глобальної
системи активного сейсмічного моніторингу
надр.
Теория и практика наземной невзрывной сейсмо-
разведки / Под ред. М. Б. Шнеерсона. — Москва:
Недра, 1998. — 527 с.
Список літератури
Жуков А. П., Шнеерсон М. Б. Адаптавтивные и
нелинейные методы вибрационной сейсмораз-
ведки. — Москва: Недра, 2000. — 100 с.
В. І. РОМАН, В. Г. ШПОРТЮК, Д. М. ГРИНЬ, Н. І. МУКОЄД
156 Геофизический журнал № 6, Т. 33, 2011
Жуков А. П., Тищенко И. В., Калимулин Р. М., Гор-
бунов В. С., Тищенко А. И. Адаптавтивная ви-
бросейсморазведка в условиях неоднородного
строения верхней части геологического разреза
// Технологии сейсморазведки. — 2011. — № 2.
— С. 5—12.
Гурвич И. И., Боганик Г. Н. Сейсмическая разведка:
учебник для вузов. — 3-е изд., перераб. — Мо-
сква: Недра, 1980. — 551 с.
Роман В. І. Оптимальна віброімпульсна сейсмороз-
відка // Зб. наук. праць УкрДГРІ. — 2005. — № 2.
— С. 154—157.
Математическая энциклопедия. — Москва: Сов.
энцикл., 1977. — Т. 1. — С. 85.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97129 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0203-3100 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:39:10Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Роман, В.І. Шпортюк, Г.А. Гринь, Д.М. Мукоєд, Н.І. 2016-03-25T16:17:41Z 2016-03-25T16:17:41Z 2011 Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів / В.І. Роман, Г.А. Шпортюк, Д.М. Гринь, Н.І. Мукоєд // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 6. — С. 152-156. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0203-3100 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97129 550.834 В статье рассматриваются принципы адаптивных сейсмических наблюдений, являющиеся основой создания адаптивных сейсморегистрирующих комплексов сейсморазведочного и сейсмологического назначения. Principles of adaptive seismic observations, which are the basis for creation of adaptive seismicregistering complexes applicative for seismic exploratory and seismological purpose have been considered. uk Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України Геофизический журнал Научные сообщения Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів Адаптивные сейсмические исследования: модели регистрации сейсмических полей Adaptive seismic studies: of model of seismic fields registration Article published earlier |
| spellingShingle | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів Роман, В.І. Шпортюк, Г.А. Гринь, Д.М. Мукоєд, Н.І. Научные сообщения |
| title | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| title_alt | Адаптивные сейсмические исследования: модели регистрации сейсмических полей Adaptive seismic studies: of model of seismic fields registration |
| title_full | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| title_fullStr | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| title_full_unstemmed | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| title_short | Адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| title_sort | адаптивні сейсмічні дослідження: моделі реєстрації сейсмічних полів |
| topic | Научные сообщения |
| topic_facet | Научные сообщения |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97129 |
| work_keys_str_mv | AT romanví adaptivníseismíčnídoslídžennâmodelíreêstracííseismíčnihpolív AT športûkga adaptivníseismíčnídoslídžennâmodelíreêstracííseismíčnihpolív AT grinʹdm adaptivníseismíčnídoslídžennâmodelíreêstracííseismíčnihpolív AT mukoêdní adaptivníseismíčnídoslídžennâmodelíreêstracííseismíčnihpolív AT romanví adaptivnyeseismičeskieissledovaniâmodeliregistraciiseismičeskihpolei AT športûkga adaptivnyeseismičeskieissledovaniâmodeliregistraciiseismičeskihpolei AT grinʹdm adaptivnyeseismičeskieissledovaniâmodeliregistraciiseismičeskihpolei AT mukoêdní adaptivnyeseismičeskieissledovaniâmodeliregistraciiseismičeskihpolei AT romanví adaptiveseismicstudiesofmodelofseismicfieldsregistration AT športûkga adaptiveseismicstudiesofmodelofseismicfieldsregistration AT grinʹdm adaptiveseismicstudiesofmodelofseismicfieldsregistration AT mukoêdní adaptiveseismicstudiesofmodelofseismicfieldsregistration |