Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон
На прикладі аналізу геофізичних провісників відчутних землетрусів Виноградівської сейсмогенної зони Закарпаття простежено характерний хід процесів формування їх вогнищевих зон. На примере анализа геофизических предвестников ощутимых землетрясений Виноградовской сейсмогенной зоны Закарпатья прослежен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97137 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон / А.В.Назаревич // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 274-285. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859829180335652864 |
|---|---|
| author | Назаревич, А.В. |
| author_facet | Назаревич, А.В. |
| citation_txt | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон / А.В.Назаревич // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 274-285. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики |
| description | На прикладі аналізу геофізичних провісників відчутних землетрусів Виноградівської сейсмогенної зони Закарпаття простежено характерний хід процесів формування їх вогнищевих зон.
На примере анализа геофизических предвестников ощутимых землетрясений Виноградовской сейсмогенной зоны Закарпатья прослежен характерный ход процессов формирования их очаговых зон.
On example of analysis of geophysical precursors of perceptible earthquakes of Vynogradove seismoactive area of Transcarpathians typical course of processes of forming of their sources areas is traced.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:31:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
274
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
УДК 550.34+550.38+551.1
© А.В.Назаревич, 2010
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України, м. Львів
ГЕОФІЗИЧНІ ПРОВІСНИКИ ДЕЯКИХ
ВІДЧУТНИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ
ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ФОРМУВАННЯ ВОГНИЩЕВИХ ЗОН
На прикладі аналізу геофізичних провісників відчутних землетрусів Виноградів-
ської сейсмогенної зони Закарпаття простежено характерний хід процесів форму-
вання їх вогнищевих зон.
Ключові слова: землетруси, геофізичні провісники, вогнищеві зони, геомеханічні
процеси.
Вступ. Українське Закарпаття є складним за тектонічною будо-
вою [1–4] і одним з найбільш сейсмоактивних регіонів України [5–8].
Сейсмічність його вивчена за тисячолітній період за історичними да-
ними [5], а з 1961 р. – за даними інструментальних досліджень [6–8].
Мережа сейсмічних та комплексних режимних геофізичних станцій
(РГС) і розташування окремих пунктів геофізичних спостережень у
Закарпатті показані на рис. 1. Місцеві землетруси характеризуються
такими параметрами: магнітуда М до 2÷4,7, енергетичний клас К до
7÷14, інтенсивність струшувань І до 3÷8, глибина розташування гіпо-
центрів Н 3÷16 км. Місцева сейсмічність викликана регіональним тек-
тонічним процесом, який характеризується (за даними геодезичних [4,
9, 10] і деформографічних [4, 11, 12] досліджень) загальним стиском
близько 1÷3×10–6 за рік у північно-північно-східному (антикарпатсько-
му) напрямку з деякими локальними особливостями [11, 12]. Особли-
вості регіонального тектонічного процесу активно вивчають протягом
останніх десятиліть також за допомогою інших геофізичних, геологіч-
них, геодезичних та геоморфологічних методів [1–17]. Результати доз-
волили зробити висновок, що крім загального тектонічного режиму
літосфери особливості сейсмічності Закарпаття визначені також будо-
вою та геомеханікою земної кори регіону та окремих сейсмогенних зон.
Ці особливості яскраво проявляються в періоди активізації місцевого
сейсмотектонічного процесу, чітко відображаються у геофізичних про-
вісникових аномаліях. Аналізу таких особливостей на прикладі остан-
275
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
ньої активізації Виноградівської сейсмогенної зони Закарпаття і при-
свячена дана робота.
Сейсмічність. Остання значна активізація Виноградівської сейсмо-
генної зони Закарпаття і прилеглих територій відбулась у січні–травні
1989 р. (табл. 1, час землетрусу за Грінвічем, магнітуда – за кореляцій-
ною формулою Т. Раутіан (М = (К – 4)/1,8), значення глибини в дужках –
за макросейсмікою) і завершилась 6 травня двома землетрусами (лока-
лізація їх епіцентрів показана на рис. 1), сильніший з яких мав силу стру-
шувань в епіцентрі 5 балів.
Цей період характерний тим, що сейсмічна активізація мігрувала
вздовж лінії Карей (Румунія) – Виноградове – Міжгір’я (антикарпатський
напрямок). Причому, спочатку (25 лютого) відбулося два значних зем-
летруси (форшок (К = 8,2) і основний поштовх (К = 10,3)) в Румунії (Ка-
Ðèñ. 1. Ìåðåæà ñåéñì³÷íèõ òà êîìïëåêñíèõ ðåæèìíèõ ãåîô³çè÷íèõ ñòàíö³é (ÐÃÑ) ³
îêðåìèõ ïóíêò³â ãåîô³çè÷íèõ ñïîñòåðåæåíü ó Çàêàðïàòò³: 1, 2 – íàñåëåí³ ïóíêòè; 3 –
äåðæàâí³ êîðäîíè; 4 – Çàêàðïàòñüêèé ðîçëîì, 5 – ãðàíèöÿ ì³æ çîâí³øíüîþ ³ âíóò-
ð³øíüîþ çîíàìè Êàðïàò (çà Â. Ãëóøêîì òà Ñ. Êðóãëîâèì); 6 – ãåîåëåêòðè÷íèé
ïóíêò Êîëîäíî; 7 – ÐÃÑ òà ñåéñì³÷í³ ñòàíö³¿; 8 – äåôîðìîãðàô³÷íèé òà ãåîàêóñòè÷-
íèé ïóíêò Ìó泺âî; 9 – åï³öåíòðè Âèíîãðàä³âñüêèõ çåìëåòðóñ³â 5–6 òðàâíÿ 1989 ð.)
276
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
рей), потім (3 і 5 березня) – 2 слабких (К = 6,3 і К = 6,7) землетруси в
районі Міжгір’я, і нарешті (6 травня за Грінвічем, або 5–6 травня за місце-
вим часом) – 2 відчутних (К = 9,1 і К = 8,4) землетруси з інтервалом
близько 4 годин у районі Виноградове.
Геофізичні поля. Геофізичні дослідження, спрямовані на пошук про-
вісників і прогноз місцевих землетрусів, тривають у Закарпатті з 1970-х
років, спочатку поодинокі, переважно експериментальні і дослідно-ме-
тодичні [3], а з 1979–1980 років – режимні сейсмопрогностичні на ство-
реному Карпатському геодинамічному полігоні [4]. Такі дослідження ве-
дуться за допомогою мережі режимних геофізичних станцій та мережі
окремих експериментальних пунктів і пунктів повторних спостережень
(рис. 1.). Під час цих досліджень отримано великий і дуже цінний фак-
тичний матеріал: у першу чергу – неперервні багатокомпонентні ряди
геофізичних даних з різних пунктів полігону, переважно проаналізований і
опублікований [3, 4, 11–15]. В даній роботі ми зосередимося на періоді
спостережень січень–травень 1989 р., який характеризувався сейсміч-
ною активністю у Закарпатті і добре відображений у різних (деформог-
рафія, геоакустика, геоелектрика, геомагнетизм) геофізичних полях, що
дозволяє провести комплексний аналіз даних.
Деформографія. Деформографічні дослідження в Українському За-
карпатті розпочато понад 20 років тому [4, 11], вони зосереджені в райо-
нах міст Берегове і Королево (рис. 1), що зумовлено важливістю цих
районів як ключових у тектонічній структурі літосфери субрегіону, а та-
кож наявністю тут придатних для таких досліджень підземних виробок.
Òàáëèöÿ 1. Çåìëåòðóñè Çàêàðïàòòÿ òà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³é çà ñ³÷åíü–òðàâåíü 1989 ð.
Номер
з/п
Дата
чис./м-ць.
/рік
Час
год./хв./с.
(Грінв.)
Координати Глибина
H (км)
Магніт.
M
(корел.)
Клас
K
Примітки
(район) ϕо(N) λо(E)
1 25 лют. 09.34.48 47,75 22,40 0–33 2,3 8,2 Румунія, Карей
2 25 лют. 15.43.51 47,75 22,40 0–33 3,5 10,3 Румунія, Карей
3 3 бер. 02.51.35 48,52 23,53 0–20 1,5 6,7 Закарп., р-н Міжгір`я
4 5 бер. 18.39.51 48,48 23,54 0–20 1,3 6,3 Закарп., р-н Міжгір`я
5 6 трав. 02.37.58 48,18 23,00 0–20 (5 км) 2,9 9,1 Закарп., р-н Виноградове
6 6 трав. 06.26.59 48,17 23,00 0–20 (5 км) 2,4 8,4 Закарп., р-н Виноградове
277
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
Деформографічна станція “Берегове-1” (“Мужієво”) (географічні коор-
динати ϕ = 48,2°, λ = 22,7°), дані з якої аналізуються у цій роботі, знаходи-
лась у розвідувальній штольні № 22 на південному схилі гори Мужієв-
ської (Великої Берегівської, за 3 км на південний схід від м. Берегове
(рис. 1)) у підніжжі її вершинного купола, складалася з двох горизонталь-
них кварцових деформографів [4, 11] довжиною 28 м (азимут 37°) і 12 м
(азимут 73°). Зареєстровані на цій станції деформації масиву порід гори
Мужієвської за період з літа 1986 до літа 1990 р. наведено на рис. 2, а.
Аналізуючи хід деформацій контрольованого масиву порід, ми виділили
деформаційний провісник аналізованих Виноградівських землетрусів (де-
тальніше див. у [12] та ін.), який за якісною характеристикою (стиск
змінився розтягом) та часовим розвитком добре кореспондується з ви-
діленим та проаналізованим нами раніше геоакустичним провісником цьо-
го ж землетрусу (див. детальніше у [14, 15] та ін.). Щодо провісника
коротко можна зазначити: зміни деформаційних процесів у масиві порід
гори Мужієвської розпочалися за 5 місяців до майбутніх землетрусів
(рис. 2, а), а це наближено до значень, отриманих за результатами ана-
лізу геоакустичного провісника цих же землетрусів (рис. 2, б); зміни де-
формацій по деформографу d1 мали якісний характер (стиск змінився
розтягом) і становили близько 11×10–7 відносно біжучої трендової скла-
дової ряду d1; після землетрусів змінився характер деформаційних про-
цесів у масиві порід гори Мужієвської – по деформографу d1 середньо-
річний стиск величиною ≈ 10,5×10–7 змінився розтягом величиною
≈ 4,1×10–7, по деформографу d2 середньорічний стиск з ≈ 23×10–7 змен-
шився до ≈ 9,6×10–7.
За величиною цього провісника та спеціально розробленою методи-
кою нами оцінено величини деформацій у вогнищі даного землетрусу
(D = 30,8 мм) та зміщення по розриву в його джерелі Ds ≈ 3,08 мм) [12],
ці дані добре корелюють з визначеними нами такими ж параметрами за
іншими методиками та для інших подібних за енергією місцевих земле-
трусів [16].
Геоакустика. Геоакустичні дослідження в Закарпатті проводяться
з 1979 р., спочатку в різних пунктах як періодичні дослідно-методичні
роботи [13], а з літа 1982 р. – у безперервному режимі в штольні № 23 у
горі Мужієвській (Великій Берегівській) [4, 14, 15]. В основі впливу змін
напружено-деформованого стану (НДС) гірських порід на швидкості по-
ширення в них пружних хвиль лежить мікротріщинний фізичний механізм
[14, 15]. Методика, апаратура та результати режимних геоакустичних
278
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
Ðèñ. 2. Äåôîðìàö³¿ ìàñèâó ïîð³ä ãîðè Ìó泺âñüêî¿: à – çà ïåð³îä ç ë³òà 1986 äî ë³òà 1990 ð.
(äåôîðìîãðàô³÷íà ñòàíö³ÿ “Áåðåãîâå-1” (“Ìó泺âî”); á – ÷àñîâ³ çì³íè ôàçè/øâèäêîñò³
óëüòðàçâóêó â ïîðîäàõ (ñåðåäíüîäîáîâ³ çíà÷åííÿ) çà ñ³÷åíü–òðàâåíü 1989 ð. ó øòîëüí³
¹ 23 íà ãîð³ Ìó泺âñüê³é (ïîÿñíåííÿ â òåêñò³).
à
á
279
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
сейсмопрогностичних досліджень детально описані у низці публікацій [4,
13–15]. Один з найцікавіших фрагментів часових рядів (часові зміни
фази/швидкості ультразвуку в породах, середньодобові значення) за пе-
ріоди активізації сейсмотектонічного процесу в Закарпатті, а саме за
січень–травень 1989 р. наведено на рис. 2, б. Шляхом аналізування цієї
та інших зареєстрованих геоакустичних аномалій провісників місцевих
закарпатських землетрусів – виявлено важливі закономірності часового
ходу та спектрально-часової структури цих аномалій, у яких чітко відоб-
ражені різні фази підготовки даних землетрусів [4, 15].
Так, періоди активізації місцевого сейсмотектонічного процесу, які
наступають після фази відносного спокою (Фаза 0, рис. 2, б), розпочина-
ються Фазою 1 (глибинної субрегіональної активізації) за кілька (3–7–
12–20) тижнів до майбутнього землетрусу і призводять до накопичення
напружень у зоні його підготовки, супроводжуються підвищенням у 3–5
разів фонових амплітуд геоакустичних варіацій, що найяскравіше видно
по діапазонах крипових рухів у періодах 3–5 годин, з характерними кри-
повими мікроземлетрусами на цих же частотах за невеликих змін се-
реднього рівня значень фази (швидкості) прийнятого зондувального уль-
тразвукового сигналу. Наступна фаза підготовки землетрусу (Фаза 2,
“приповерхневої”, локальної активізації, рис. 2, б), коли починається фор-
мування майбутньої вогнищевої зони, розпочинається за 3–20 діб до май-
бутнього землетрусу і супроводжується мікросейсмічними криповими
бурями з амплітудами варіацій у 20–100 разів вищими від фонових (особ-
ливо у вказаному діапазоні періодів) за значних (до 4–5 %) бухтоподіб-
них змін повного середнього значення фази (швидкості) зондувальних
хвиль. Далі наступає Фаза 3, коли напруження перерозподіляються і кон-
центруються безпосередньо в майбутньому вогнищі землетрусу, нарос-
тають аж до досягнення тут межі міцності порід і спричиняють сам зем-
летрус, у цей час напруження у більш віддалених областях середовища
і величини повного середнього значення фази (швидкості) зондувальних
хвиль та амплітуди мікросейсмічної бурі у більш віддалених областях
зони підготовки землетрусу дещо знижуються. Цикл активізації завер-
шується Фазою 4 (релаксації) протягом 1–10 діб після землетрусу по-
верненням величин варіацій і середнього значення фази/швидкості ультра-
звуку до початкового спокійного рівня.
Важливо також відзначити, що проведена нами за допомогою спе-
ціально розробленої методики геомеханічна інтерпретація цієї та інших
геоакустичних провісникових аномалій [14, 15] показали наявність під
280
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
час таких аномалій режиму розтягу в масиві порід гори Мужієвської,
що повністю співпадає з даними прямого деформографічного методу
(рис. 2, а і 2, б).
Геомагнетизм. Тектономагнітні дослідження – один з найдавніше
започаткованих і найбільш широко розвинутих на Закарпатті геофізич-
них методів [4, 17]. На основі вивчення змін у часі аномального магніт-
ного поля вони дають можливість вивчати особливості структури і су-
часної геодинаміки літосфери [17]. Зокрема, фізичною основою цих дос-
ліджень стосовно вивчення геодинаміки території є, в першу чергу, п’єзо-
магнітний і електрокінетичний ефекти [17]. Перший з них полягає у змінах
магнітного поля при змінах НДС масивів порід за рахунок їх п’єзомагніт-
ної чутливості, а другий – у змінах магнітного поля за рахунок зміни
струмів різної природи при змінах НДС порід. Для сейсмопрогностичних
досліджень використовується методика диференціальних (різницевих)
спостережень [4, 17]. Тобто для пошуку аномальних ефектів використо-
вують середньодобові різниці модуля синхронно виміряного у різних пун-
ктах геомагнітного поля (∆Т). При цьому мається на увазі, що практич-
но всі варіації, зумовлені глобальними джерелами і зовнішнім полем, на
близько розташованих пунктах є ідентичними і, отже, в різницевих зна-
ченнях виключені, а в різницевому полі ∆Т залишені тільки ті аномальні
зміни, що пов’язані з сейсмотектонічним процесом у літосфері. Вони спри-
чинені власне тим, що в районі окремих пунктів цей процес є різним і по
різному відображається у магнітному полі.
Під час геодинамічних і сейсмопрогностичних досліджень у Закар-
патті геомагнітні спостереження проводились на мережі РГС та додат-
кових пунктах (рис. 1), реєстрацію модульних значень поля Т вели про-
тонними магнітометрами МПП-1М з чутливістю 0,1 нТл. Амплітуди ано-
малій у різницевому полі ∆Т становлять перші одиниці нТл. На рис. 3, а
наведено зміни ∆Т між режимними геофізичними станціями “Тросник” і
“Нижнє Селище” за перші місяці 1989 р. [17] (шкала по осі Y умовна і
відповідає приблизно 2–2,5 нТл).
Коротко характеризуючи наведений ряд, відзначимо, що на почат-
ковій ділянці (від початку січня до половини березня) флуктуації ∆Т не
перевищують 0,5 нТл, далі спостерігається двоступінчата аномалія – спо-
чатку спад на 1 нТл в період з середини березня до кінця першої декади
квітня, потім ще один спад на 1 нТл протягом другої декади квітня. Далі
почалось відновлення рівня поля, яке тривало до кінця травня, на його
фоні відбулись аналізовані Виноградівські землетруси 5–6 травня.
281
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
Ðèñ. 3. Çì³íè ð³çíèö³ ìîäóëÿ ìàãí³òíîãî ïîëÿ ∆Ò: à – ì³æ ðåæèìíèìè ãåîô³çè÷íèìè
ñòàíö³ÿìè “Òðîñíèê” ³ “Íèæíº Ñåëèùå” çà ñ³÷åíü–÷åðâåíü 1989 ðîêó; á – çàðåºñò-
ðîâàí³ ó 1989 ð. â Êîëîäíî âàð³àö³¿ îïîðó ã³ðñüêèõ ïîð³ä (ïîÿñíåííÿ â òåêñò³).
à
á
282
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
Геоелектрика. Геоелектричні дослідження сейсмотектонічних про-
цесів проводили на території Карпатського геодинамічного і сейсмопрог-
ностичного полігону в пункті Колодно (рис. 1), закладеному в епіцентральній
зоні Углянських землетрусів 1979 р. [4]. Дослідження проводили за мето-
дом безперервного міжсвердловинного вимірювання електричного опору
гірських порід за допомогою спеціально розробленої апаратури мостового
компенсаційного типу [4]. Основний фізичний механізм впливу змін НДС
порід на їх електричний опір – зміни структури струмопровідних каналів
порід, у першу чергу за рахунок зміни структури тріщинно-порового про-
стору і прямого та дифузійного проникнення в них води [4].
Зареєстровані у 1989 р. в Колодно варіації опору гірських порід наве-
дені на рис. 3, б, з якого видно, що з початку січня до третьої декади
лютого спостерігається спокійне трендове зниження опору порід (тренд
показано пунктиром). Далі практично до моменту землетрусу (6 травня)
спостерігається помітне відхилення від тренду, на тлі якого проявляють-
ся підвищені порівняно короткоперіодні (тривалістю 4–7 днів) флуктуації
опору. Після землетрусу середній нахил графіка знову зростає (віднов-
люється трендовий хід, тільки зміщений угору відносно попереднього
спокійного тренду приблизно на 0,2 Ом), але підвищені флуктуації збері-
гаються (додатково проявляються також більш довгоперіодні (тривалі-
стю до 2–3 тижнів) компоненти. Повернення ходу змін опору порід до
попереднього, передактивізаційного тренду починається з листопада і
завершується в лютому–березні 1990 р.
Аналіз результатів. Короткий порівняльний аналіз наведених резуль-
татів показує наступне. Всі наведені геофізичні аномалії (після вилучен-
ня постійної та трендової складової) мають подібний характерний і дос-
татньо синхронний розвиток у часі, хоча час початку аномалій все ж
дещо різний. Так, з грудня 1988 р. розпочинається деформаційна анома-
лія, дещо пізніше, з кінця січня 1989 р. – геоакустична аномалія, ще пізніше,
з кінця лютого – геоелектрична аномалія, і найпізніше, з середини берез-
ня – геомагнітна аномалія. Таке неспівпадіння часу початку різних ано-
малій може бути пов’язане як з різною природою та фізико-інформацій-
ними характеристиками відповідних геофізичних полів стосовно відоб-
раження ходу місцевого сейсмотектонічного процесу, так і з різною ло-
калізацією пунктів відповідних спостережень відносно вогнищевої зони
та місцевих геоактивних структур.
У перших трьох аномаліях (деформаційній, геоакустичній та гео-
магнітній) більш-менш чітко виділяються описані під час аналізування
283
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
геоакустичної аномалії фази процесу сейсмотектонічної активізації. Ви-
няток становить геоелектрична аномалія, для якої можна виділити опи-
сані вище у відповідному підрозділі три фази процесу, що відрізняються
за характером, тривалістю та часовою локалізацією відносно аналізова-
них землетрусів від фаз процесу перших трьох аномалій. Однією з при-
чин цього може бути порівняна віддаленість (близько 45 км) пункту гео-
електричних досліджень Колодно від вогнищевої зони Виноградівських
землетрусів, іншою – особливості сейсмотектонічного процесу у даній
вогнищевій зоні, але це питання потребує окремого детального розгляду
з залученням даних щодо тектонічної будови земної кори цієї території та
іншої геофізичної інформації.
Висновки. На прикладі аналізу геофізичних провісників відчутних
Виноградівських землетрусів 1989 р. простежено характерний хід про-
цесу формування їх вогнищевих зон та особливості відображення цього
процесу в різних геофізичних полях.
Встановлено синхронний розвиток у часі деформаційної, геоакустич-
ної та геомагнітної, а також геоелектричної провісникових аномалій, що
свідчить про їх об’єктивність і тектонічне походження.
За даними аналізу деформаційної та геомагнітної провісникових ано-
малій підтверджено встановлену раніше за геоакустичними даними на-
явність характерних фаз розвитку та формування вогнищевої зони цих та
інших (наприклад, 1983 р. [14, 15]) Виноградівських землетрусів.
Результати аналізу деформаційних аномалій підтвердили встановле-
ну раніше за інтерпретацією геоакустичних аномалій появу під час сейс-
мотектонічної активізації у Закарпатті режиму розтягу в масиві порід
гори Мужієвської.
Встановлено наявність великої – до 45 км і більше зони змін НДС
земної кори (зони підготовки, зони прояву провісників) для Виноградів-
ських (1983 і 1989 рр.) та інших відчутних (К = 9, М = 3) Закарпатських
землетрусів.
За результатами проведеного аналізу можна зробити ще ряд вис-
новків щодо особливостей геомеханіки літосфери Закарпаття, зокрема,
такі: Оашський меридіональний розлом, який проходить між містами
Королево і Хуст (рис. 1) та розділяє Закарпатський прогин на Чоп-Мука-
чівську і Солотвинську западини, слугує провідником механічних напру-
жень, про що свідчить зареєстрована на схід від розлому геоелектрична
провісникова аномалія в Колодно від локалізованих на захід від розлому
Виноградівських землетрусів 1989 р.; Берегівське горбогір’я і особливо
284
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
гора Мужієвська (Велика Берегівська) є геодинамічно активною зоною,
геомеханічно тісно пов’язаною з земною корою Закарпаття, що власне і
дозволило зареєструвати підчас проведених тут деформографічних та
геоакустичних [4] досліджень чіткі провісникові аномалії, пов’язані з підго-
товкою місцевих землетрусів у сусідніх сейсмоактивних зонах Закар-
паття. Найновішим підтвердженням сучасної активності цієї зони (поряд
з землетрусами 1931, 1965 і 1977 рр.) є і два відчутні землетруси, що
відбулися тут у 2006 р.
Надані дослідження будуть розвиватись у напрямку розширеного та
поглибленого вивчення зв’язків провісникових аномалій з будовою, гео-
механічним режимом та геодинамікою літосфери конкретних сейсмо-
генних зон і всього регіону.
1. Литосфера Центральной и Восточной Европы // Под ред. А.В.Чекунова. – К.:
Наук. думка, 1987–1993.
2. Чекунов А.В., Ливанова Л.П., Гейко В.С. Глубинное строение и некоторые особенно-
сти тектоники Закарпатского прогиба // Сов. геология. – 1969. – № 10.
3. Карпатский геодинамический полигон // Под ред. Я.С. Подстригача и А.В. Чекуно-
ва. – М.: Сов. радио, 1978. – 127 с.
4. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат // Під ред. В.І. Старостенка. –
К.: Наук. думка, 2005. – 254 с.
5. Костюк О., Сагалова Є., Руденська І. та ін. Каталог землетрусів Карпатського
регіону за 1091–1990 роки // Праці НТШ. – Львів, 1997. – Т. 1. – С. 121–137.
6. Пронишин Р.С., Пустовитенко Б.Г. Некоторые аспекты сейсмического климата и
погоды в Закарпатье // Изв. АН СССР. Физика Земли. – 1982. – № 10. – С. 74–81.
7. Бень Я.А., Кендзера А.В., Пронишин Р.С. и др. Схема районирования территории
Карпатского региона Украины по максимальной прогнозированной бальности // Гео-
динамические исследования в Украине. – К., 1995. – С. 116–122.
8. Харитонов О.М., Костюк О.П., Кутас В.В., Руденская И.М. Особенности сейсмич-
ности Закарпатья // Геофиз. журнал. –1996. – № 2. – C. 3–11.
9. Сомов В.И. Современные движения земной коры Карпат и сопредельных стран //
Геотектоника. – 1974. – № 6.
10. Демедюк М., Заблоцький Ф., Колгунов В. та ін. Результати досліджень горизон-
тальних деформацій земної кори на Карпатському геодинамічному полігоні // Геодина-
міка. – 1998. – № 1. – С. 3–13.
11. Латынина Л.А., Байсарович И.М., Брымых Л. и др. Деформационные измерения в
Карпато-Балканском регионе // Физика Земли. – 1993. – № 1. – С. 3–6.
12. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Деформаційні провісники закарпатських землетрусів:
методики виділення та результати аналізу // Теоретичні та прикладні аспекти гео-
інформатики. – К., 2008. – С. 311–320.
13. Вербицкий Т.З., Бойко Б.Д., Чигинь А.И. Временные вариации параметров звуковой
волны в массиве горных пород на территории Карпатского геодинамического поли-
гона // Изв. АН СССР. Физика Земли. – 1980. – № 11. – С. 90–92.
285
Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010
14. Назаревич А.В. Експериментальне дослідження спектрально-часової структури ва-
ріацій параметрів пружних хвиль в масивах гірських порід. Автореф. дис... канди-
дата фіз.-мат. наук. – К.: ІГФ, 1997. – 24 с.
15. Назаревич А.В., Назаревич Л.Є. Нелінійна пружність і тензочутливість гірських
порід (дослідження та застосування для геодинамічного моніторингу) // Вісник КНУ
імені Тараса Шевченка. Геологія. – 2002. – № 23–24. – С. 33–38.
16. Назаревич Л.Є., Назаревич А.В. Характерні землетруси Берегівської сейсмогенної
зони: особливості джерела і макросейсмічного поля // Вісник КНУ імені Тараса
Шевченка. Геологія. – 2006. – № 38–39. – С. 42–47.
17. Максимчук В.Ю., Городиський Ю.М., Кузнецова В.Г. Динаміка аномального магніт-
ного поля Землі. – Львів: Євросвіт, 2001. – 308 с.
Геофизические предвестники некоторых ощутимых закарпатских земле-
трясений как отражение процессов формирования очаговых зон А.В. Наза-
ревич
РЕЗЮМЕ. На примере анализа геофизических предвестников ощутимых земле-
трясений Виноградовской сейсмогенной зоны Закарпатья прослежен характер-
ный ход процессов формирования их очаговых зон.
Ключевые слова: землетрясения, геофизические предвестники, очаговые зоны,
геомеханические процессы.
Geophysical precursors of some perceptible transcarpathian earthquakes as an
reflection of sources areas forming processes A.V. Nazarevych
SUMMARY. On example of analysis of geophysical precursors of perceptible
earthquakes of Vynogradove seismoactive area of Transcarpathians typical course of
processes of forming of their sources areas is traced.
Keywords: earthquakes, geophysical precursors, sources areas, geomechanical processes.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97137 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2409-9430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:31:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Назаревич, А.В. 2016-03-25T16:27:34Z 2016-03-25T16:27:34Z 2010 Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон / А.В.Назаревич // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 274-285. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2409-9430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97137 550.34+550.38+551.1 На прикладі аналізу геофізичних провісників відчутних землетрусів Виноградівської сейсмогенної зони Закарпаття простежено характерний хід процесів формування їх вогнищевих зон. На примере анализа геофизических предвестников ощутимых землетрясений Виноградовской сейсмогенной зоны Закарпатья прослежен характерный ход процессов формирования их очаговых зон. On example of analysis of geophysical precursors of perceptible earthquakes of Vynogradove seismoactive area of Transcarpathians typical course of processes of forming of their sources areas is traced. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон Геофизические предвестники некоторых ощутимых закарпатских землетрясений как отражение процессов формирования очаговых зон Geophysical precursors of some perceptible transcarpathian earthquakes as an reflection of sources areas forming processes Article published earlier |
| spellingShingle | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон Назаревич, А.В. Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси |
| title | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| title_alt | Геофизические предвестники некоторых ощутимых закарпатских землетрясений как отражение процессов формирования очаговых зон Geophysical precursors of some perceptible transcarpathian earthquakes as an reflection of sources areas forming processes |
| title_full | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| title_fullStr | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| title_full_unstemmed | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| title_short | Геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| title_sort | геофізичні провісники деяких відчутних закарпатських землетрусів як відображення процесів формування вогнищевих зон |
| topic | Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси |
| topic_facet | Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97137 |
| work_keys_str_mv | AT nazarevičav geofízičníprovísnikideâkihvídčutnihzakarpatsʹkihzemletrusívâkvídobražennâprocesívformuvannâvogniŝevihzon AT nazarevičav geofizičeskiepredvestnikinekotoryhoŝutimyhzakarpatskihzemletrâseniikakotraženieprocessovformirovaniâočagovyhzon AT nazarevičav geophysicalprecursorsofsomeperceptibletranscarpathianearthquakesasanreflectionofsourcesareasformingprocesses |