Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом
Представлено аналіз міжнародної технічної допомоги проектів Європейської Комісії та
 Комісії ядерного регулювання США в аспекті керування проектним циклом. Представлен анализ международной технической помощи проектов Европейской
 Комиссии и Комиссии ядерного регулирования США в аспек...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Ядерна та радіаційна безпека |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97264 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом / Ю.В. Єсипенко, Л.К. Єрмакова, Т.А. Мурзіна, О.В. Петренко, О.М. Яценко // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 1. — С. 58-63. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860092660875788288 |
|---|---|
| author | Єсипенко, Ю.В. Єрмакова, Л.К. Мурзіна, Т.А. Петренко, О.В. Яценко, О.М. |
| author_facet | Єсипенко, Ю.В. Єрмакова, Л.К. Мурзіна, Т.А. Петренко, О.В. Яценко, О.М. |
| citation_txt | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом / Ю.В. Єсипенко, Л.К. Єрмакова, Т.А. Мурзіна, О.В. Петренко, О.М. Яценко // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 1. — С. 58-63. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ядерна та радіаційна безпека |
| description | Представлено аналіз міжнародної технічної допомоги проектів Європейської Комісії та
Комісії ядерного регулювання США в аспекті керування проектним циклом.
Представлен анализ международной технической помощи проектов Европейской
Комиссии и Комиссии ядерного регулирования США в аспекте управления проектным
циклом.
The paper presents analysis of international technical support to projects of the European
Commission and U. S. Nuclear Regulatory Commission in project cycle management.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:24:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013
УДК 65.01:621.039
Ю. В. Єсипенко, Л. К. Єрмакова, Т. А. Мурзіна,
О. В. Петренко, О. М. Яценко
Державний науково-технічний центр з ядерної та
радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), м. Київ, Україна
Механізм імплементації
програм міжнародної
технічної допомоги
в аспекті керування
проектним циклом
Представлено аналіз міжнародної технічної допомоги проектів
Європейської Комісії та Комісії ядерного регулювання США в аспекті
керування проектним циклом.
К л ю ч о в і с л о в а: міжнародна технічна допомога, проектний
цикл, фази проектного циклу, Європейська Комісія, Програма TACIS/
INSC, Програма співробітництва з Комісією ядерного регулювання
США, моніторинг проектів.
Ю. В. Есипенко, Л. К. Ермакова, Т. А. Мурзина, О. В. Петренко,
О. Н. Яценко
Механизм имплементации программ международной
технической помощи в аспекте управления проект
ным циклом
Представлен анализ международной технической помощи проек-
тов Европейской Комиссии и Комиссии ядерного регулирования США
в аспекте управления проектным циклом.
К л ю ч е в ы е с л о в а: международная техническая помощь,
проектный цикл, фазы проектного цикла, Европейская Комиссия,
Программа TACIS/INSC, Программа сотрудничества с Комиссией
ядерного регулирования США, мониторинг проектов.
© Ю. В. Єсипенко, Л. К. Єрмакова, Т. А. Мурзіна, О. В. Петренко,
О. М. Яценко, 2013
У
країна має одну з найбільших у світі програм
з ядерної енергетики. Вона посідає восьме міс-
це у світі й п’яте в Європі за установленою по-
тужністю АЕС (загальна установлена потужність
діючих енергоблоків АЕС становить 13 835 Мвт,
коефіцієнт використання установленої потужності АЕС —
73,6 %). Частка виробництва електроенергії на АЕС в Україні
залишається стабільно високою: у 1996 р. вона становила
43,8 %, у �000 — 45,3 %, у �004 — 53,� %, у �005 — 5�,3 %,
у �006 — 46,9 %, у �007 — 47,5 %, у �008 — 46,8 %, у �009 —
47,9 %, у �010 — 47,4 %, у �011 р. — 46,5 %. Водночас краї-
на має соціальні, економічні й технічні труднощі на сучас-
ному етапі розвитку, і одним зі шляхів їхнього подолання
є використання можливостей міжнародної технічної допо-
моги (далі — МТД).
В Україні виконується значна кількість національних
і міжнародних програм технічного співробітництва. Україна
є реципієнтом міжнародної технічної допомоги в рамках
програм Європейської Комісії (з 199� р. загальна кількість
проектів за програмою ядерної безпеки становила біль-
ше 150). Зокрема, ДНТЦ ЯРБ бере участь у програмах ЄК
ТАСІS, INSC та IfS. За Міжнародною програмою з ядерної
безпеки США протягом 199�—�011 рр. відкрито понад
80 проектів. Фінансова допомога Україні також надається
ЄБРР, Світовим банком, МВФ та іншими міжнародними
організаціями. Головними країнами-донорами двосторон-
ньої допомоги є США, Німеччина, Франція, Фінляндія,
Швеція. Технічна допомога спрямована, насамперед, на
підвищення технологічного рівня країн-одержувачів МТД
та надається у вигляді технологічних грантів на безоплат-
ній основі або проектів фінансування розвитку технологій
спільно з країною-одержувачем на двосторонній або бага-
тобічній основі, включаючи сприяння через міжнародні ор-
ганізації (консультації закордонних експертів, фінансуван-
ня витрат на проведення незалежних досліджень, навчання
й підвищення кваліфікації кадрів, а також у вигляді нових
технологій, фінансування поставки устаткування й грантів).
При використанні міжнародної технічної допомоги реалізо-
вано принцип пріоритетів, взаємного доповнення проектів
та відсутності дублювання їх тематики.
З огляду на вищесказане, потрібен аналіз теоретичних
і практичних аспектів залучення та використання МТД,
а також узагальнення практики роботи з міжнародними
контрактами, які виконуються за програмами МТД. На
сьогоднішній день актуальною є проблема недостатньої
інформованості про механізм імплементації програм МТД
на різних етапах реалізації проектів основними учасника-
ми цього процесу.
Міжнародне співробітництво ДНТЦ ЯРБ
Головним одержувачем МТД в Україні у сфері
ядерної та радіаційної безпеки є Держатомрегулювання
України. Міжнародне науково-технічне співробітництво
ДНТЦ ЯРБ є невід’ємною складовою міжнародної діяль-
ності Держатомрегулювання, в рамках якого проводиться
цілеспрямована системна робота з освоєння й розвитку
сучасних методологій, проведення спільних робіт, а також
обмін досвідом із закордонними експертами по напрямах,
пов’язаних з регулюванням й оцінкою безпеки цивільних
ядерних об’єктів України. За двадцятирічний період між-
народна діяльність ДНТЦ ЯРБ провадилася з багатьма
(біля �0) країнами світу (США, Німеччина, Франція,
Фінляндія, Швеція та ін.) і міжнародними організаціями
(МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР тощо).
ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013 59
Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом
Форми міжнародної діяльності ДНТЦ ЯРБ досить
різні:
виконання робіт за програмами міжнародної технічної
допомоги — технічна оцінка ядерної та радіаційної безпе-
ки (далі — ЯРБ), розробка нормативної й методичної до-
кументації в контакті із закордонними експертами; у цьо-
му виді діяльності фахівці ДНТЦ ЯРБ разом із західними
експертами беруть участь у ряді проектів, які реалізуються
Європейською Комісією (далі — ЄК), виконують роботи
з міжнародного співробітництва з ЄБРР і Комісією ядер-
ного регулювання США (далі — КЯР США);
двостороннє співробітництво з метою оволодіння су-
часною методологією оцінки ЯРБ (загальні дослідження,
спрямовані на підвищення ЯРБ, підвищення кваліфікації
фахівців за допомогою навчальних курсів, робочих зуст-
річей, семінарів, передавання методологій, програмно-
го забезпечення й апаратних засобів); найбільш плідною
є співпраця з BMU/GRS Німеччини, IRSN (Франція);
науково-технічне співробітництво, у рамках якого
ДНТЦ ЯРБ передає досвід і надає технічну допомогу (до-
свід, який ДНТЦ ЯРБ набув за роки роботи в галузі ядерної
енергетики, дозволяє самому надавати консультації та про-
водити навчання спеціалістів для країн, які розбудовують
атомну енергетику та використовують ядерні технології).
Крім того, важливим є співробітництво з МАГАТЕ —
представники України беруть активну участь у ряді регіо-
нальних і національних проектів, наукових програм з ши-
рокого спектра проблем, пов’язаних з ядерною безпекою.
У статті розглядається саме перший напрямок як най-
більш об’ємна й важлива частина міжнародної технічної
допомоги.
Керування проектним циклом
Проектний цикл — це послідовний процес, який охоп-
лює планування, виконання та оцінювання проектів.
Керування проектним циклом поєднує в собі принципи
керування проектами (процес керування й координації
всіма роботами за проектом протягом життєвого циклу
проекту), аналітичні інструменти й методологію.
Всі проекти проходять такі фази (проектний цикл,
рис. 1): планування (аналіз ситуації з метою визначити
й погодити проблеми, на які може бути спрямоване спів-
робітництво), ідентифікацію (ідеї проектів відбираються
для вивчення й прийняття рішення про фінансування про-
грам), формулювання (відібрані ідеї розвиваються в прак-
тичні плани дій, приймається рішення про фінансування
індивідуальних проектів), підготовка (затвердження гра-
фіка, бюджету та ресурсів конкретних робіт), виконання
проекту (організація робочого процесу, передача проміж-
ного та кінцевого продукту замовнику) і оцінка (наскіль-
ки результати проекту відповідають поставленим цілям
і які висновки можна зробити для поліпшення майбутніх
проектів).
На прикладі наших найбільших донорів — ЄК і КЯР
США — розглянемо механізм реалізації МТД.
Програма TACIS/INSC як інструмент
надання Україні технічної допомоги
країнами Європейського Співтовариства
Створена за ініціативою Європейського Співтовариства
(далі — ЕС) в 1991 р. програма TACIS (Technical Assistance
for Commonwealths of Independent States)* стала головним
інструментом співробітництва ЄС з такими країнами,
як Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан,
Киргизстан, Молдова, Монголія, Російська Федерація,
Таджикистан, Туркменістан, Україна, Узбекистан.
Регламент ЄС № �053/93 від 19 липня 1993 р. визнав
розпад Радянського Союзу й продовжив строк дії програми
TACIS до 1995 р. Новий Регламент продовжив дію програ-
ми з 1996 р. до кінця грудня 1999 р., а потім — до 31 груд-
ня �006 р. У �006 р. ЄК розробила новий інструмент спів-
робітництва з ядерної безпеки (INSC), що є адаптованим
варіантом TACIS (Регламент Ради (Euratom) № 300/�007
від 19 лютого �007 р.). Протягом кількох наступних років
обидва механізми діяли паралельно: проекти, зазначені
в програмних документах �006 р. і раніше, виконувалися
відповідно до вимог TACIS, а починаючи з �007 р. ініцію-
ються за програмою INSC. У директивах INSC збережено
підхід «проектних циклів», що застосовувався у програму-
ванні й діяльності TACIS. В INSC передбачено подальше
застосування підходу «�+�», який дозволяє взаємодіяти ек-
сплуатуючим організаціям та регулюючим органам у про-
цесі ліцензування заходів з модернізацій. Основну увагу
в програмі INSC сконцентровано на проектах так званої
м’якої допомоги, тобто на передаванні досвіду, знань,
технологій і методологій. Головними критеріями у від-
борі проектів є сприяння підвищенню культури безпеки,
а також загальної безпеки атомних станцій. Ініціативи
повинні бути спрямовані на рішення загальних питань
підвищення безпеки для всіх атомних станціях України,
тобто після реалізації на пілотній станції кожен проект
програми INSC зможе бути впроваджений на всіх вітчиз-
няних АЕС. На відміну від програми TACIS, що діє тільки
в СНД, INSC застосовується і для інших держав.
АНАЛІЗ ПРОЦЕДУР ЄВРОПЕйСьКОї КОМІСІї,
щО ЗАСТОСОВУЮТьСЯ В КЕРУВАННІ
ПРОЕКТНИМ ЦИКЛОМ TACIS/INSC
Проектний цикл TACIS/INSC складається з 6 фаз: ви-
значення стратегії та розробка багаторічних програм (про-
грамування); визначення та відбір проектів (ідентифіка-
ція); фінансування; складання; виконання; оцінка [�].
Фаза 1. Визначення стратегії
та розробка багаторічної програми
Етап 1. Розробка регламенту програми TACIS/INSC.
Регламент програми TACIS/INSC формує її правову основу
й готується на рівні генерального директорату із зовнішніх
* Технічна допомога Співдружності незалежних держав.Рис. 1. Проектний цикл
60 ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013
Ю. В. Єсипенко, Л. К. Єрмакова, Т. А. Мурзіна, О. В. Петренко, О. М. Яценко
відносин. Регламент затверджується Радою ЄК після про-
позиції з боку Європейської Комісії.
Етап 2. Розробка стратегічного документа для країни.
Головним завданням на цьому етапі є визначення загаль-
них стратегічних напрямів для співробітництва, що пред-
ставлено у стратегічному документі для країни.
Етап 3. Розробка індикативної програми. Після того,
як визначена стратегія реагування, вона перетворюється
на індикативну програму (далі — ІП). По суті, ІП є інс-
трументом керування, що охоплює період у кілька років,
з метою визначення відповідних заходів та дій, спрямова-
них на досягнення поставлених цілей. ІП окреслює обрані
сфери співробітництва та по кожній з них визначає прі-
оритети на відповідний період часу. Індикативна програма
потребує затвердження як з боку ЄК, так і з боку України,
а саме затвердження національним координатором про-
грами TACIS/INSC. Застосовуючи термінологію ЄК, цю
фазу також називають фазою програмування.
Результат цієї фази — розробка стратегічного документа
для країни та національної індикативної програми.
Фаза 2. Визначення та відбір
проектів (ідентифікація)
Визначення проектів — це фаза циклу, яка прив’язує
стратегію до конкретних проектів. Індикативна програма
з відповідно обраними сферами співробітництва, пріори-
тетами та проектними ідеями застосовується як основа
для планування. Протягом цієї фази складається перелік
визначених проектів. Основним її результатом є погодже-
на програма дій, яка може бути щорічною (Росія, Україна,
Центральна Азія) або дворічною (інші країни).
Програма дій узагальнює всю програму допомоги країні,
яка буде запропонована для фінансування, та надає опис
визначених проектів. Пакети проектних пропозицій го-
туються як з боку ЄК (офіс співробітництва генерального
директорату ЄК «Розвиток та співпраця» — DevCo — є від-
повідальним за формування ПД), так і з боку Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України. Запит на вклю-
чення проектної пропозиції до національної програми дій
від потенційного бенефіціара допомоги здійснюється че-
рез Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
згідно з процедурою, визначеною Постановою Кабінету
Міністрів України вiд 15.0�.�00� № 153 «Про створення
єдиної системи залучення, використання та моніторингу
міжнародної технічної допомоги» [4]. Процедура підготов-
ки та погодження остаточного переліку проектів триває
в Україні, а потім цей перелік передається на затвердження
до ЄК. Кожен визначений проект представлено у стислому
описі проекту, до якого додається логіко-структурна схема.
Уряд України і ЄК щорічно узгоджують програми
дій, що конкретизують відповідні індикативні програми.
Затверджена ЄК програма дій є підставою для прийняття
рішення про фінансування та надання коштів на реаліза-
цію проектів.
Фаза 3. Фінансування
Етап 1. Аналіз програм дій. Підготовлені програми дій на-
даються на розгляд до Комітету країн-членів TACIS/INSC.
Етап 2. Рішення про фінансування. Служби ЄК прийма-
ють рішення про фінансування та надання коштів.
Етап 3. Підписання фінансового меморандуму. Всі фінан-
сові меморандуми мають бути підписані до 31 грудня того
року, який є наступним після року прийняття бюджет-
них зобов’язань/Рішення Комісії [1]. Усі контракти, що
фінансуються за певною програмою дій, мають бути під-
писані не пізніше, ніж через 36 місяців після прийняття
бюджетних зобов’язань/Рішення Комісії. Власне кажучи,
бюджетний годинник розпочинає відлік з появою від-
повідного рішення Комісії.
Етап 4. Відкриття бюджету програми. Підставою для
відкриття бюджетної лінії програми є Угода про фінансу-
вання або грантовий лист.
Фаза 4. Складання
Результатом програми дій є низка відібраних проектів,
по яких готується первісний стислий опис проекту (Action
Fiche). На підставі цих документів подальшим кроком
є підготовка докладного опису кожного проекту (TPDS)
та технічного завдання (далі — ТЗ). Ця фаза завершується
затвердженням змісту ТЗ сторонами донора та отримувача
допомоги та підписанням з боку бенефіціара Заяви про на-
міри, яка є офіційною згодою щодо участі в упровадженні
проекту (рис. �).
На початковому етапі проект ТЗ готується донором.
Потім проект передається на затвердження відповідному
керівнику напряму в Представництві ЄК в Україні. На на-
ступному етапі ТЗ потребує погодження з боку бенефіціа-
ра (партнер за проектом).
У ході переговорів між сторонами донора та потенцій-
ного отримувача допомоги розробляється та затверджуєть-
ся остаточна редакція ТЗ, яка є підставою для підписання
з боку бенефіціара Заяви про наміри.
Державна інспекція ядерного регулювання України,
згідно з «Меморандумом про порозуміння між Україною
та Комісією Європейських Співтовариств з питань вико-
нання програм технічної допомоги в сфері ядерної безпеки»
від �3.10.1995 р. та «Рамковою угодою між Урядом України
і Комісією Європейських Співтовариств»*, є бенефіціаром
технічної допомоги за проектами, що виконуються за про-
грамою дій ТACIS/INSC з ядерної безпеки.
Фаза 5: Виконання проекту
Етап 1. Тендерний відбір. Окреслює процедуру відбору
підрядників, які надаватимуть технічну допомогу в реалі-
зації проектів. Більшість контрактів, до виконання яких
* Угоду ратифіковано із заявою Законом № 360-VI (360–17) від
03.09.�008 [10].
Рис. �. Етапи підготовки ТЗ
Затвердження ТЗ
Погодження ТЗ
Заява про наміри
Керівник напряму
від Представництва ЄК
Партнер за проетом,
бенефіціар
ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013 61
Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом
залучається ДНТЦ ЯРБ, належить до категорії контрактів,
що укладаються з організаціями технічної підтримки
(далі — ОТП) за вибором ЄК без проходження тендера.
ОТП виступають у ролі структури, що здійснює технічну
підтримку національних органів ядерної безпеки країн-
членів ЄС. Відповідно до цих контрактів, ОТП країн-
членів ЄС надають технічну підтримку українському ре-
гулюючому органу з ядерної безпеки (Державній інспекції
ядерного регулювання України) шляхом співробітництва
з його організацією технічної підтримки — ДНТЦ ЯРБ.
Організаційну структуру керування проектом, який ре-
алізується через укладання контракту цієї категорії, пред-
ставлено на рис. 3 та 4.
Етап 2. Укладання контракту. Після визначення під-
рядника контракт остаточно доопрацьовується та підпи-
сується. Згідно з принципом контрактних процедур щодо
застосування стандартних форм документів контракт з на-
дання послуг (Контракт) має містити шість невід’ємних
додатків: 1) Загальні умови до контрактів з надання послуг
стосовно зовнішніх дій Європейського Співтовариства;
�) ТЗ; 3) Організація та методи; 4) Список основних екс-
пертів; 5) Розподіл бюджету та прогнозований грошовий
потік; 6) Форми та інші відповідні документи.
Етап 3: Реалізація проекту. Цей етап складається з кіль-
кох періодів.
Початок реалізації проекту та установча зустріч. Проек-
ти TACIS/INSC розпочинаються з проведення початкової
зустрічі (inception meeting) між представниками Виконавця
проекту (керівник проекту, експерти та ін.), організації-
партнера за проектом (у нашому випадку це бенефіціар)
та іншими зацікавленими сторонами (співробітники
Представництва ЄК в Україні, представники української
організації-субпідрядника за проектом).
Початковий період. Зазвичай у TACIS/INSC цей пе-
ріод охоплює перші два-три місяці проекту згідно з ТЗ.
Головним робочим завданням у цьому періоді є підготовка
початкового звіту (Inception Report), який окреслює загаль-
ний план робіт або робочий план проекту на основі фак-
тичної ситуації та створює таким чином міцні засади для
планування. Початковий звіт також дає змогу порівняти те,
що було заплановано на початку проекту, з тим, що досяг-
нуто в кінці проектного періоду. Крім того, протягом цього
періоду є можливість внесення несуттєвих змін до ТЗ.
Основний період реалізації проекту. Виконавець діє згідно
із затвердженим Робочим планом. Регулярно, здебільшого
кожні 6 місяців,складаються звіти про виконання проекту
(Progress Reports), які докладно висвітлюють всю інформа-
цію стосовно проектної діяльності протягом конкретного
звітного періоду. Водночас з цим здійснюється планування
на наступний період. Протягом реалізації проекту влашто-
вуються консультації за допомогою наглядових комітетів
або робочих груп, які визначені у ТЗ. Наприкінці проек-
ту складається звіт про завершення проекту (Final Report),
в якому надається необхідна інформація про реалізацію
всіх напрямів діяльності, використання наданих ресурсів
та досягнуті результати протягом усього строку виконання
проекту. Всі звіти має затвердити відповідальний керівник
проекту «DevCo».
Етап 4. Моніторинг проекту. Моніторинг — це пере-
вірка належної якості реалізації проектів, в якій особли-
ву увагу приділяють їх ефективності та результативності.
Проводиться під час реалізації проекту й дає змогу «повер-
нути проект на вірний шлях» у разі потреби. Здійснюється
здебільшого зовнішніми спеціалістами, які працюють за
контактом із ЄК, слідкуючи за ходом виконання робіт,
аналізуючи звіти та надаючи рекомендації щодо покра-
щення роботи. Моніторингові звіти містять оцінку ус-
пішності виконання проектів та поради до всіх задіяних
сторін з підвищення ефективності реалізації проекту, які
за рішенням ЄК мають бути обов’язковими до виконан-
ня всіма сторонами. Результати моніторингу в цілому до-
помагають покращити реалізацію поточних проектів та
Рис. 3. Організаційна структура централізованого керування проектом
6� ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013
Ю. В. Єсипенко, Л. К. Єрмакова, Т. А. Мурзіна, О. В. Петренко, О. М. Яценко
набути досвіду для розробки проектів та програм у май-
бутньому. Зазначимо, що з боку України відповідно до
Постанови КМУ від 15.0�.0� р. № 153 Мінекономіки також
здійснює моніторинг проектів міжнародної технічної до-
помоги з метою аналізу досягнень очікуваних результатів
за проектами та впливу результатів реалізації проектів на
розвиток відповідної галузі або регіону. Картка піврічно-
го моніторингу, щорічний звіт та інші необхідні докумен-
ти надаються реципієнтом/бенефіціаром до Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України.
Фаза 6. Оцінка
Ця фаза завершує проектний цикл TACIS/INSC. Оцінка
являє собою глибинний аналіз результативності, ефектив-
ності, впливу, доцільності та сталості проекту. Хоча оцін-
ку можна провести під час реалізації проекту («проміжна
оцінка»), здебільшого її виконують наприкінці, постфак-
тум. Головна мета — зробити висновки з набутих уроків
щодо розробки проектів та програм. Оцінку, як правило,
здійснюють спеціально підготовлені зовнішні консультан-
ти, що працюють за контрактом з DevCo.
АНАЛІЗ ПРОЦЕДУР, щО ЗАСТОСОВУЮТьСЯ
В КЕРУВАННІ ПРОЕКТНИМ ЦИКЛОМ
ЗА ПРОГРАМОЮ СПІВРОБІТНИЦТВА З КЯР США
У 199�—1998 рр. між урядами України і США було під-
писано низку міжурядових угод, які стали основою для
співробітництва:
Угоду між урядом України й урядом Сполучених Штатів
Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробіт-
ництво від 07 травня 199� р. (відому як «Лісабонська
ініціатива по ядерній безпеці») [7];
Угоду між урядом України й урядом Сполучених
Штатів Америки про підвищення експлуатаційної безпе-
ки, зниження міри ризику експлуатації й зміцнення сис-
теми регулювання цивільних атомних об’єктів України від
�5 жовтня 1993 р. [8];
Угоду між Україною й Сполученими Штатами Америки
про мирне використання ядерної енергії від 06 травня
1998 р. [9].
Як зазначено в Угоді від �5 жовтня 1993 р., метою
співробітництва є «розробка послідовних та ефективних
стандартів безпеки та процедур для використання регулю-
ючими органами в Україні, які відповідають за безпеку
цивільних ядерних установок».
Основний обсяг співробітництва із США припа-
дає на виконання робіт у рамках МТД, що надаєть-
ся Україні КЯР США. Підставою для співробітництва
Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ із КЯР США є щоріч-
ні меморандуми, які підписуються представниками КЯР
США й регулюючого органу України. Спочатку меморан-
думи визначали пріоритети в проведенні робіт з переда-
вання досвіду, розрахункових кодів, методик, устаткування
й навчання фахівців. На початку 1999 р. стало зрозуміло,
що подальша допомога КЯР США може бути збережена
за умови її переорієнтації на виконання конкретних про-
ектів, пов’язаних з регулюючим забезпеченням проектів
Департаментом енергетики США (DOE). Ці нові підходи
до співробітництва реалізовано в Меморандумі зустрічі
між КЯР США та Державною адміністрацією ядерного
регулювання Мінекобезпеки України �000 р. [3]. У �000 р.
роботи, які виконувалися ДНТЦ ЯРБ у співробітництві зі
США, були об’єднані в Програму співробітництва з КЯР
Рис. 4. Структура групи керування проектом
ISSN 2073-6231. Ядерна та радіаційна безпека 1 (57).2013 63
Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом
США «Розвиток ліцензійних й інспекційних можливо-
стей». Важливим аспектом діяльності в рамках меморан-
думів є наступність робіт — розпочаті певні напрями робіт
дістають продовження й розвиток у подальших роботах,
планування виключає дублювання як за роботами в аме-
риканській програмі, так і в інших проектах міжнародно-
го співробітництва, що забезпечує найбільш повне рішен-
ня проблем безпеки ядерних об’єктів коштом МТД.
При виконанні робіт у рамках Програми співробітниц-
тва з КЯР США здійснюється той же проектний цикл, що
й у роботах за програмою TACIS/INCS.
Фаза 1. Визначення стратегії та розробка перспектив
них планів. КЯР США та Держатомрегулювання визна-
чають пріоритетні напрями своєї діяльності на поточний
рік. Відповідно до цих напрямів готуються пропозиції до
співробітництва, які обговорюються обома сторонами; го-
тується проект Меморандуму зустрічі між КЯР США та
Держатомрегулювання України.
Фаза 2. Визначення та відбір проектів (ідентифіка
ція). Результатом цієї фази є підписаний обома сторо-
нами Меморандум зустрічі між КЯР США та Держатом-
регулювання України на одно-дворічний період, який
визначає напрями діяльності. Підписаний Меморандум
є основою для прийняття рішення про фінансування та
надання коштів на реалізацію визначених Меморандумом
напрямів.
Фаза 3. Фінансування. Для початку робіт за затвердже-
ними Меморандумом напрямами, КЯР США готує ТЗ на
виконання робіт Брукхевенською національною лабора-
торією (БНЛ) та передає його до Брукхевенської науко-
вої асоціації (БНА) на узгодження (БНЛ — це організа-
ція, яка працює у сфері прикладної науки та технології
на Департамент енергетики США під керівництвом БНА).
ТЗ після узгодження БНА передається до Департаменту
енергетики США. ТЗ, узгоджене Департаментом, стає час-
тиною головного контракту між БНА та Департаментом
енергетики, що є юридичною основою для надання фі-
нансування за виконання ТЗ. БНЛ у свою чергу залучає
до виконання робіт ДНТЦ ЯРБ на контрактній основі
(Рамкова угода між БНЛ та ДНТЦ ЯРБ) [10]. За цією
схемою донор — КЯР США, БНЛ — виконавець, ДНТЦ
ЯРБ — субпідрядник. Реципієнтом та бенефіціаром у цьо-
му випадку є Держатомрегулювання.
Фаза 4. Підготовка. Визначається пріоритетність робіт,
які включені до Меморандуму. Готується та затверджуєть-
ся зміст ТЗ окремих завдань, які виконуватимуться за
Рамковою угодою. Для початку робіт необхідно отримати
від БНЛ дозвіл на це (відкриття фінансування).
Фаза 4. Виконання робіт. Роботи виконуються відповід-
но до затвердженого ТЗ та графіка робіт.
Фаза 5. Оцінка. Результатом робіт є звіти за етапами та
заключний звіт за завданням. Підготовлені звіти узгод-
жуються з керівництвом ДНТЦ ЯРБ та проходять оцінку
фахівців відповідних департаментів Держатомрегулювання.
У разі позитивної оцінки звіт подається до БНЛ. Крім того,
за даними моніторингу ходу виконання робіт складаються
моніторингові щомісячні звіти та річний моніторинговий
звіт, які подаються технічному представнику БНЛ, а та-
кож готуються картки піврічного моніторингу, щорічний
звіт та інші необхідні документи, які подаються реципієн-
том/бенефіціаром до Міністерства економічного розвитку
і торгівлі України [4].
Висновки
Міжнародна технічна допомога суттєво впливає на про-
цеси розвитку в Україні. Насамперед, це пов’язано з неста-
чею внутрішніх фінансових ресурсів, кваліфікованих кадрів,
які мають відповідні досвід, знання та навички. Практика
залучення й використання МТД в Україні показує, що ус-
пішними проектами є такі, в яких українська сторона бере
участь у визначенні пріоритетів, підготовці технічного зав-
дання проекту і в яких до реалізації проекту залучаються
кваліфіковані українські спеціалісти. Успішні проекти ма-
ють велике значення для проведення реформ та реалізації
програм соціально-економічного розвитку України. Вони
помітно зменшують навантаження на державний бюджет,
сприяють активним інституційним змінам, розбудові ін-
фраструктури, що, в свою чергу, створює сприятливе інвес-
тиційне середовище та прискорює міжнародну інтеграцію.
Необхідною умовою для залучення достатніх обсягів МТД
для реалізації завдань є політична стабільність та незмін-
ність курсу реформ в Україні, дотримання проголошеного
курсу інтеграції до європейських та євроатлантичних струк-
тур, належна координація міжнародної технічної допомоги,
розвиток та вдосконалення нормативно-правової бази.
Останнім часом відбулося краще усвідомлення мож-
ливостей міжнародної технічної допомоги як допоміжно-
го інструменту економічного розвитку. Разом з тим, для
досягнення більшої ефективності та прозорості процесу
надання допомоги необхідно забезпечити тісну координа-
цію з донорами щодо розроблення проектів, обговорення
їх цілей, завдань, проведення моніторингу, застосування
критеріїв оцінки проміжних та кінцевих результатів реалі-
зації, а також інформування громадськості.
Список використаної літератури
1. Загальні правила, що застосовуються до Меморандумів
про фінансування. — Міжнародний документ від 18.1�.1994.
�. Робоче керівництво з програмування допомоги з боку Єв-
ропейської Комісії. —�003, червень.
3. Меморандум зустрічі між КЯР США та Державною адміні-
страцією ядерного регулювання Мінекобезпеки України. — �000.
4. Про створення єдиної системи залучення, використання
та моніторингу міжнародної технічної допомоги. — Постанова
Кабінету Міністрів України вiд 15.0�.�00� № 153.
5. Рамкова угода між Урядом України і Комісією Європей-
ських Співтовариств. — Підписана 1�.1�.�006; ратифікована
із заявою Законом № 360-VI (360–17) від 03.09.�008. — Чинна
з 06.01.�009.
6. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та
Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від
14.07.1994. — Набула чинності у березні 1998 р.
7. Угода між урядом України й урядом Сполучених Штатів
Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво
від 07.05.199� р.
8. Угода між урядом України й урядом Сполучених Штатів
Америки про підвищення експлуатаційної безпеки, знижен-
ня міри ризику експлуатації й зміцнення системи регулювання
цивільних атомних об’єктів України від �5.10.1993.
9. Угода між Україною й Сполученими Штатами Америки
про мирне використання ядерної енергії від 06.05 1998.
10. Лист контрактного технічного представника БНА (США)
до Держатомрегулювання України від �5.0�.�009.
Отримано 02.11.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97264 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2073-6231 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:24:12Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Єсипенко, Ю.В. Єрмакова, Л.К. Мурзіна, Т.А. Петренко, О.В. Яценко, О.М. 2016-03-26T16:44:26Z 2016-03-26T16:44:26Z 2013 Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом / Ю.В. Єсипенко, Л.К. Єрмакова, Т.А. Мурзіна, О.В. Петренко, О.М. Яценко // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 1. — С. 58-63. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2073-6231 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97264 65.01:621.039 Представлено аналіз міжнародної технічної допомоги проектів Європейської Комісії та
 Комісії ядерного регулювання США в аспекті керування проектним циклом. Представлен анализ международной технической помощи проектов Европейской
 Комиссии и Комиссии ядерного регулирования США в аспекте управления проектным
 циклом. The paper presents analysis of international technical support to projects of the European
 Commission and U. S. Nuclear Regulatory Commission in project cycle management. uk Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України Ядерна та радіаційна безпека Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом Механизм имплементации программ международной технической помощи в аспекте управления проектным циклом Mechanism for Implementation of International Technical Assistance Programs in Project Cycle Management Article published earlier |
| spellingShingle | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом Єсипенко, Ю.В. Єрмакова, Л.К. Мурзіна, Т.А. Петренко, О.В. Яценко, О.М. |
| title | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| title_alt | Механизм имплементации программ международной технической помощи в аспекте управления проектным циклом Mechanism for Implementation of International Technical Assistance Programs in Project Cycle Management |
| title_full | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| title_fullStr | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| title_full_unstemmed | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| title_short | Механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| title_sort | механізм імплементації програм міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97264 |
| work_keys_str_mv | AT êsipenkoûv mehanízmímplementacííprogrammížnarodnoítehníčnoídopomogivaspektíkeruvannâproektnimciklom AT êrmakovalk mehanízmímplementacííprogrammížnarodnoítehníčnoídopomogivaspektíkeruvannâproektnimciklom AT murzínata mehanízmímplementacííprogrammížnarodnoítehníčnoídopomogivaspektíkeruvannâproektnimciklom AT petrenkoov mehanízmímplementacííprogrammížnarodnoítehníčnoídopomogivaspektíkeruvannâproektnimciklom AT âcenkoom mehanízmímplementacííprogrammížnarodnoítehníčnoídopomogivaspektíkeruvannâproektnimciklom AT êsipenkoûv mehanizmimplementaciiprogrammmeždunarodnoitehničeskoipomoŝivaspekteupravleniâproektnymciklom AT êrmakovalk mehanizmimplementaciiprogrammmeždunarodnoitehničeskoipomoŝivaspekteupravleniâproektnymciklom AT murzínata mehanizmimplementaciiprogrammmeždunarodnoitehničeskoipomoŝivaspekteupravleniâproektnymciklom AT petrenkoov mehanizmimplementaciiprogrammmeždunarodnoitehničeskoipomoŝivaspekteupravleniâproektnymciklom AT âcenkoom mehanizmimplementaciiprogrammmeždunarodnoitehničeskoipomoŝivaspekteupravleniâproektnymciklom AT êsipenkoûv mechanismforimplementationofinternationaltechnicalassistanceprogramsinprojectcyclemanagement AT êrmakovalk mechanismforimplementationofinternationaltechnicalassistanceprogramsinprojectcyclemanagement AT murzínata mechanismforimplementationofinternationaltechnicalassistanceprogramsinprojectcyclemanagement AT petrenkoov mechanismforimplementationofinternationaltechnicalassistanceprogramsinprojectcyclemanagement AT âcenkoom mechanismforimplementationofinternationaltechnicalassistanceprogramsinprojectcyclemanagement |