Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»

Розглянуто методологічні підходи до оцінки загальних радіаційних впливів майданчика «Вектор» на персонал та населення з урахуванням специфічних особливостей розміщення майданчика в Чорнобильській зоні відчуження....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Алєксєєва, З.М., Кондратьєв, С.М., Ніколаєв, Є.О., Миколайчук, О.А., Макаровська, О.А., Рибалка, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України 2013
Schriftenreihe:	Ядерна та радіаційна безпека
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97462
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» / З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, Є.О. Ніколаєв, О.А. Миколайчук, О.А. Макаровська, Н.В. Рибалка // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97462
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-974622025-02-09T21:21:50Z Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» Комплексная оценка безопосности обращения с радиоактивными отходами на площадке «Вектор» Comprehensive Safety Assessment of Radioactive Waste Management at the Vektor Site Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Ніколаєв, Є.О. Миколайчук, О.А. Макаровська, О.А. Рибалка, Н.В. Розглянуто методологічні підходи до оцінки загальних радіаційних впливів майданчика «Вектор» на персонал та населення з урахуванням специфічних особливостей розміщення майданчика в Чорнобильській зоні відчуження. Рассмотрены методологические подходы к оценке суммарных радиационных воздействий площадки «Вектор» на персонал и население с учетом специфики размещения площадки в Чернобыльской зоне отчуждения. The paper considers methodological approaches to assessment of general radiological impacts of the Vektor site on personnel and the public, taking into account the location of the Vektor site in the Chornobyl exclusion zone. 2013 Article Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» / З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, Є.О. Ніколаєв, О.А. Миколайчук, О.А. Макаровська, Н.В. Рибалка // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2073-6231 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97462 621.039.7 uk Ядерна та радіаційна безпека application/pdf Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглянуто методологічні підходи до оцінки загальних радіаційних впливів майданчика «Вектор» на персонал та населення з урахуванням специфічних особливостей розміщення майданчика в Чорнобильській зоні відчуження.
format	Article
author	Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Ніколаєв, Є.О. Миколайчук, О.А. Макаровська, О.А. Рибалка, Н.В.
spellingShingle	Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Ніколаєв, Є.О. Миколайчук, О.А. Макаровська, О.А. Рибалка, Н.В. Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» Ядерна та радіаційна безпека
author_facet	Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Ніколаєв, Є.О. Миколайчук, О.А. Макаровська, О.А. Рибалка, Н.В.
author_sort	Алєксєєва, З.М.
title	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»
title_short	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»
title_full	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»
title_fullStr	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»
title_full_unstemmed	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»
title_sort	комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «вектор»
publisher	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
publishDate	2013
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97462
citation_txt	Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» / З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, Є.О. Ніколаєв, О.А. Миколайчук, О.А. Макаровська, Н.В. Рибалка // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 2. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Ядерна та радіаційна безпека
work_keys_str_mv	AT alêksêêvazm kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT kondratʹêvsm kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT níkolaêvêo kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT mikolaičukoa kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT makarovsʹkaoa kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT ribalkanv kompleksnaocínkabezpekipovodžennâzradíoaktivnimivídhodaminamaidančikuvektor AT alêksêêvazm kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT kondratʹêvsm kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT níkolaêvêo kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT mikolaičukoa kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT makarovsʹkaoa kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT ribalkanv kompleksnaâocenkabezoposnostiobraŝeniâsradioaktivnymiothodaminaploŝadkevektor AT alêksêêvazm comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite AT kondratʹêvsm comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite AT níkolaêvêo comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite AT mikolaičukoa comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite AT makarovsʹkaoa comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite AT ribalkanv comprehensivesafetyassessmentofradioactivewastemanagementatthevektorsite
first_indexed	2025-11-30T23:44:13Z
last_indexed	2025-11-30T23:44:13Z
_version_	1850260854331670528
fulltext	ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 43 С учасна стратегія безпечного поводження з ра- діоактивними відходами (РАВ) спрямована на утримання та ізоляцію РАВ від доступної біо- сфери. Для реалізації цієї стратегії проводяться збирання, переробка/кондиціонування, збері- гання РАВ до можливого їх звільнення від подальшого ре- гулюючого контролю чи остаточного захоронення як кінце- вої мети поводження з РАВ [1, 2]. Система поводження з РАВ сформувалася в Україні за часів Радянського Союзу, коли на майданчиках атомних станцій (АЕС) передбачалися інфраструктури лише з пер- винної обробки і тимчасового зберігання РАВ. Заключний етап поводження з РАВ АЕС — захоронення — не розгля- дався і на сьогодні не реалізований. Захоронення РАВ та відпрацьованих джерел іонізуючо- го випромінювання (ВДIВ) підприємств неядерної галузі до останнього часу здійснювалося на майданчиках дер- жавних міжобласних спеціалізованих комбінатів УкрДО «Радон» (ДМСК «Радон»), без належного сортування РАВ та оцінювання впливів захоронених РАВ на людину. Крім перелічених потоків відходів, в Україні велика кількість РАВ зі специфічними характеристиками ви- никла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). На даний час РАВ різних рівнів активності локалізовані в зоні відчуження (ЗВ): в об’єкті «Укриття», пунктах тим- часової локалізації або захоронено в пунктах захоронення, зокрема в діючому сховищі «Буряківка». Україна у 2000 році ратифікувала «Об’єднану конвен- цію про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами» [3], взявши на себе зобов’язання дотримуватися задекла- рованих принципів щодо забезпечення захисту здоров’я людини і навколишнього середовища з урахуванням по- тенційної радіологічної небезпеки РАВ у віддаленому май- бутньому [4]. Відповідно до цього в Законі України «Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводжен- ня з РАВ» [5] та «Стратегії поводження з РАВ в Україні» [6] у ЗВ на майданчику комплексу виробництв «Вектор» (майданчик «Вектор») передбачено будівництво установок з переробки РАВ, сховищ для довготривалого зберігання РАВ та ВДIВ і сховищ для захоронення всіх типів та ка- тегорій РАВ. На майданчик «Вектор» планується переда- ти фактично всі РАВ України, зокрема з ДМСК «Радон», АЕС України, ЧАЕС та ЗВ. Як засіб перевірки дотримання вимог безпеки, а отже, й фундаментальних принципів безпеки, до початку спо- рудження зазначених об’єктів для поводження з РАВ по- трібно виконати прогнозні оцінки загального впливу всіх об’єктів. Методологічні підходи до виконання оцінок безпеки перед захороненням та під час захоронення РАВ деталь- но розроблені МАГАТЕ [7—9]. За цими підходами, будь- яка установка (сховище) розглядається як окреме джерело опромінення людини та виконується прогнозування впли- вів на людину від окремого джерела опромінення. У чинній нормативно-законодавчій базі України вимо- ги загального характеру до виконання оцінок безпеки ви- значено у законах [3, 10] та документах верхнього рівня [11, 12]. Так, у [11, 12] встановлено критерії радіологічного за- хисту і визначено загальну структуру формування рішення про види захоронення РАВ з урахуванням умов територій, де планується розміщення сховища. Деякі загальні вимо- ги до виконання оцінок безпеки містяться в документах [13—15]. Водночас серед чинних нормативно-правових ак- тів України були відсутні документи, які б містили де- тальні вимоги до оцінювання впливів майданчика в разі УДК 621.039.7 З. М. Алєксєєва1, С. М. Кондратьєв1, Є. О. Ніколаєв1, О. А. Миколайчук2, О. А. Макаровська2, Н. В. Рибалка2 1Державний науково-технічний центр з ядерної  та радіаційної безпеки, м. Київ, Україна 2Державна інспекція ядерного регулювання України,   м. Київ, Україна Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» Розглянуто методологічні підходи до оцінки загальних радіаційних  впливів майданчика «Вектор» на персонал та населення з урахуванням  специфічних особливостей розміщення майданчика в Чорнобильській  зоні відчуження. К л ю ч о в і   с л о в а: радіоактивні відходи, загальні радіаційні впли- ви, зона відчуження, майданчик «Вектор». З. М. Алексеева, С. Н. Кондратьев, Е. А. Николаев,  Е. А. Миколайчук, О. А. Макаровская, Н. В. Рибалка Комплексная оценка безопосности обращения с радиоактивными отходами на площадке «Вектор» Рассмотрены методологические подходы к оценке суммарных ра- диационных воздействий площадки «Вектор» на персонал и население  с учетом специфики размещения площадки в Чернобыльской зоне от- чуждения. К л ю ч е в ы е   с л о в а:  радиоактивные  отходы,  суммарное  радиа- ционное воздействие, зона отчуждения, площадка «Вектор».  © З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, Є. О. Ніколаєв, О. А. Миколайчук, О. А. Макаровська, Н. В. Рибалка, 2013 44 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, Є. О. Ніколаєв, О. А. Миколайчук, О. А. Макаровська, Н. В. Рибалка розміщення на ньому комплексу об’єктів поводження з РАВ, зокрема сховищ для довготривалого зберігання та захоронення РАВ. Забезпечуючи послідовну та узгоджену основу ви- конання оцінок безпеки запланованих для розміщення на майданчику «Вектор» об’єктів, Державна інспекція ядерного регулювання України за сприяння міжнарод- ної спільноти розробила проект «Керівництва з оцінки впливів на навколишнє середовище та на населення май- данчика “Вектор” з багатьма установками для переробки, зберігання та захоронення РАВ» (далі — «Керівництво»). Очікується, що після відповідної процедури розгляду та затвердження «Керівництво» набере чинності. Нижче роз- глянуто надані в «Керівництві» рекомендації щодо оцінки радіологічних впливів сукупності об’єктів, розміщених на майданчику «Вектор»: критерії прийняття рішень стосов- но достатності радіологічного захисту з урахуванням спе- цифіки розміщення майданчика в межах ЗВ, підходи до розроблення сценаріїв еволюції майданчика «Вектор» та вибору критичних груп населення. Майданчик «Вектор» та періоди його існування Майданчик «Вектор» розташований на території ЗВ, яка зазнала радіоактивного забруднення, зокрема довго- існуючими радіонуклідами. ЗВ, що була введена після ева- куації населення з 30-километрової зони навколо ЧАЕС, виконує бар’єрну функцію проти поширення радіоактив- ного забруднення за її межі. Землі ЗВ віднесено до кате- горії радіаційно-небезпечних, виведено з господарського обігу й відмежовано від суміжних територій; на землях ЗВ неможливе подальше проживання населення, а також одержання продуктів харчування [16]. На майданчику «Вектор» заплановано протягом бага- тьох років вести паралельне будівництво, експлуатацію, зняття з експлуатації (закриття) установок з переробки та сховищ для довготривалого зберігання і захоронення РАВ [6, 17, 18]. Iдеологія «Керівництва» базується на положенні, що в процесі послідовного розміщення на майданчику «Вектор» запланованих обсягів відходів, які переробля- тимуться, зберігатимуться чи захоронятимуться у відпо- відних об’єктах, має гарантуватися додержання основних принципів безпеки та критеріїв радіаційного захисту [10— 14], зокрема й на віддалені проміжки часу після захоро- нення РАВ. У зв’язку з цим, виконуючи оцінки безпеки, доцільно розглядати різні періоди існування майданчика «Вектор». «Керівництвом» передбачено три періоди діяль- ності майданчика. Період I. Розпочнеться з моменту першого надходження відходів на майданчик «Вектор» і завершиться після роз- міщення всіх відходів у сховищах для захоронення РАВ та створення остаточної конфігурації останнього з них (за- криття). Протягом цього періоду можуть одночасно здій- снюватися роботи з будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації запланованих об’єктів, постачання РАВ на майданчик, зняття з експлуатації окремих установок з пе- реробки та сховищ для довготривалого зберігання РАВ або закриття сховищ для захоронення РАВ. Період II. Розпочнеться з моменту завершення поперед- нього періоду. Тривалість його обмежується тривалістю активного адміністративного контролю закритих сховищ із захороненими РАВ. Період III. Розпочнеться з моменту завершення пері- оду II, після повного або обмеженого звільнення сховищ із захороненими РАВ від регулюючого контролю. Певний час може здійснюватися лише пасивний контроль майдан- чика «Вектор». «Керівництвом» визначено, що період I, враховуючи заплановану послідовність будівництва на майданчику «Вектор» об’єктів та термін довготривалого зберігання (до 100 років) [17, 18], обчислюється приблизно 200 ро- ками від початку надходження перших партій РАВ на майданчик. Відповідно до вимог чинних нормативних докумен- тів [10, 12], умови повного або обмеженого звільнення від регулюючого контролю при захороненні короткоіснучих РАВ мають досягатися не пізніше ніж через 300 років піс- ля захоронення. Таким чином, період II завершиться не пізніше ніж через 500 років після надходження перших РАВ на майданчик. Тривалість періоду III розглядається у прив’язці до іс- нування ЗВ. Вважається, що зоною відчуження, у межах якої локалізовано майданчик «Вектор», у період III все ще виконуватиметься бар’єрна функція пасивного контролю з обмеженням доступу на територію майданчика «Вектор». Проте роль бар’єрної функції ЗВ з часом може погіршу- ватися [16], тому в «Керівництві» застосовано поняття так званої зменшеної зони відчуження, яка виконує роль зони обмеженого доступу (ЗОД) на майданчик «Вектор». Приймається, що в період існування ЗОД бар’єри сховищ для захоронення поступово деградують, але в цей період населення в межах ЗОД не проживає і в ЗОД може здій- снюватися тільки певна обмежена діяльність (наприклад, природоохоронні заходи). Базові положення прийняття рішення про можливість розміщення РАВ на майданчику «Вектор» Iтераційна схема оцінювання загального впливу майданчи- ка «Вектор». Як головний критерій придатності майдан- чика «Вектор» для розміщення запланованих обсягів РАВ, у «Керівництві» розглядається загальний вплив майданчи- ка «Вектор» в цілому на людину, тобто здатність забезпе- чити відповідність критеріям радіаційного захисту та ви- могам безпеки в різні періоди існування майданчика в разі розміщення на ньому сукупності об’єктів для переробки, зберігання та захоронення1 РАВ з урахуванням: типів, обсягів та основних характеристик РАВ від різ- них джерел постачання; попередніх критеріїв приймання РАВ і попереднього розподілу РАВ на такі, що прийнятні для захоронення у приповерхневих сховищах, і такі, що потребуватимуть довготривалого зберігання; попереднього розподілення РАВ між сховищами для довготривалого зберігання і захоронення; концептуальних проектів інженерних бар’єрів безпеки для запланованих об’єктів; запланованих термінів будівництва відповідних об’єк- тів та прогнозного терміну їх експлуатації та зняття з експлуа тації/закриття. 1 Ураховується захоронення тільки у сховищах поверхневого/припо- верхневого типів (захоронення в геологічних сховищах не розглядається). ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 45 Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» Оцінку загальних впливів майданчика «Вектор прово- дять ітераційно [7—9]. За першої ітерації оцінки, на основі затверджених тех- ніко-економічних обґрунтувань будівництва майданчи- ка «Вектор» [17, 18] та виходячи з наявних вихідних да- них, прогнозується загальний вплив від сукупності всіх об’єктів. Для цього оцінюють можливий вихід радіонуклі- дів за межі передбачених проектами об’єктів інженерних бар‘єрів безпеки, розповсюдження радіонуклідів у дов- кілллі до місць, доступних для людини (з урахуванням природних особливостей майданчика) та впливи на лю- дину по різних шляхах опромінення. Розрахункові оцінки проводять на основі консервативного підходу, викорис- товуючи такі припущення й значення параметрів подій і процесів на майданчику, які призводять до найбільш не- сприятливих прогнозів. Як критерії оцінки загального впливу всіх джерел опромінення на майданчику «Вектор», використовують лі- міти доз опромінення, а для кожної конкретної установки, сховища для зберігання чи захоронення РАВ як окремого джерела опромінення — відповідне обмеження дози, тобто дозову квоту [2, 11, 12]. За результатами розрахункових оцінок експлуатуюча організація визначає потенційну придатність майданчика «Вектор» для розміщення всіх запланованих обсягів РАВ в об’єктах запланованого типу відповідно до попередніх критеріїв приймання, а також, за потреби, встановлює об- межувальні умови щодо довготривалого зберігання та/або захоронення у приповерхневих сховищах (наприклад, встановлює обмеження на активність окремих радіону- клідів у складі РАВ). Залежно від одержаних результатів може бути прийнято рішення з оптимізації послідовно- сті будівництва, введення в експлуатацію та експлуатації об’єктів, розраховано графік постачання РАВ на май- данчик «Вектор», а також змінено розподіл дозових квот між різними об’єктами. Відкориговані значення дозових квот мають використовуватися як критерії оцінки на по- дальших ітераціях оцінок, а також в обґрунтуваннях без- пеки конкретних об’єктів на етапах їх проектування та експлуатації. Оцінки загальних впливів майданчика «Вектор» пері- одично переглядаються з урахуванням досвіду експлуата- ції конкретних об’єктів, у разі зміни стратегії поводження з РАВ, критеріїв приймання РАВ, введенні в експлуата- цію нового об’єкта, закриття сховища для довготривало- го зберігання або захоронення РАВ. При цьому з кожною наступною ітерацією консерватизм оцінок зменшується завдяки уточненню вихідних даних щодо характеристик майданчика, інженерних бар’єрів та РАВ. Критерії радіологічного захисту в процесі оцінювання загальних впливів майданчика «Вектор». У «Керівництві» пропонується для обґрунтування достатності радіаційно- го захисту внаслідок діяльності на майданчику «Вектор» застосовувати радіаційно-гігієнічні регламенти, визначе- ні чинними документами України [11, 12] і документами МАГАТЕ [2, 5—7]. Розглядаються впливи на персонал, який безпосередньо працює на майданчику «Вектор», на персонал, який працює на суміжних з майданчиком «Вектор» об’єктах у межах ЗОД, і на критичні групи насе- лення. Береться до уваги, що населення може проживати за межами ЗВ (яка поступово звужується), охоплюючи те- оретично границю ЗОД, а також те, що після припинення існування ЗОД або в разі втрати інформації про існуван- ня майданчика (втрата пасивного контролю) населення теоретично може проживати на території майданчика «Вектор». Виходячи з принципів неперевищення та оптимізації [2, 4, 12], у «Керівництві» формулюються критерії радіа- ційного захисту для різних періодів існування майданчика «Вектор». Згідно з «Керівництвом», обмежується як поточне, так і потенційне опромінення зазначених вище категорій лю- дей. Опромінення персоналу регламентується відповідно до вимог [11, 12]. Персонал майданчика «Вектор» роз- глядається як персонал категорії А, а персонал суміжних об‘єктів — як персонал категорії Б. Дещо складніше регламентується опромінення насе- лення. Відповідно до законодавства України, річна інди- відуальна ефективна доза опромінення населення від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання не по- винна перевищувати 1 мЗв (ліміт дози). Оскільки основни- ми індустріальними джерелами опромінення для критич- них груп населення, що може проживати за межами ЗОД, є майданчик «Вектор», ПЗРВ «Буряківка» та забруднення самої ЗВ, у «Керівництві» визначено дозову квоту від ліміту дози для обмеження опромінення населення від загально- го впливу майданчика «Вектор». У будь-який момент часу, зокрема після звільнення майданчика від регулюючого контролю, «Керівництвом» рекомендовано використовува- ти для обмеження дози поточного опромінення населення від майданчика «Вектор» значення 0,3 мЗв/рік, припускаю- чи, що доза опромінення населення від інших джерел опро- мінення не перевищуватиме 0,7 мЗв/рік. При цьому впливи від кожного окремого об’єкта майданчика не повинні при- зводити до перевищення санітарно-гігієнічних регламентів, визначених чинними нормами радіаційної безпеки, а саме: в період експлуатації та активного адміністративного контролю — 0,08 мЗв/рік для установки з переробки або зберігання РАВ (період I) та 0,04 мЗв/рік для окремого схо- вища для захоронення РАВ (періоди I та II, відповідно); піс- ля звільнення РАВ від регулюючого контролю — 0,01 мЗв для окремого сховища із захороненими РАВ (період III та на довготривалий період після його завершення). Щодо потенційного опромінення, в «Керівництві» ви- значено обмеження доз потенційного опромінення від усіх об’єктів на майданчику «Вектор» залежно від імовірнос- ті критичної події відповідно до вимог [12]. Зокрема, для прийняття рішення про можливість захоронення РАВ на майданчику «Вектор» річна доза потенційного опромінен- ня (якщо ймовірність критичної події нижча ніж 1∙10-2/рік) за консервативними референтними сценаріями опромі- нення, встановленими в [12], не повинна перевищувати 50 мЗв на момент звільнення від регулюючого контролю (500 років). За вимогами [12], якщо доза потенційного опромінення лежить в інтервалі 1—50 мЗв/рік, для сховищ захоронення РАВ мають бути визначені спеціальні умо- ви (обмеження), які сприятимуть зниженню дози опромі- нення. В «Керівництві» як таку спеціальну умову запро- поновано розглядати існування ЗВ навколо майданчика «Вектор». Це, безумовно, не виключає необхідності опти- мізації проектних рішень з метою додаткового зменшення доз потенційного опромінення. У «Керівництві» чітко визначено, що довготривала без пека майданчика «Вектор» не повинна покладатися виключно на бар’єрну функцію ЗВ: після припинення існу вання ЗОД до майданчика мають застосовуватися всі критерії звільнення відповідно до вимог [12], без ураху- вання того, що майданчик розташовано у ЗВ. 46 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, Є. О. Ніколаєв, О. А. Миколайчук, О. А. Макаровська, Н. В. Рибалка Впливи майданчика «Вектор» на населення Впливи майданчика розраховують для гіпотетичних критичних груп населення (КГ), які мають бути визначені на підставі всебічного аналізу найімовірніших шляхів по- ширення забруднення з майданчика до біосфери. У «Керівництві» зазначається, що для встановлення потенційних шляхів потрапляння радіонуклідів до місць, доступних для населення, враховується вихід радіонуклі- дів: з ґрунтовими водами на поверхню землі або у водо- йми чи до джерел водокористування (наприклад, колодя- зя) через природне розвантаження водоносних горизонтів; з газами; з твердими матеріалами внаслідок природних процесів на майданчику «Вектор» (наприклад, ерозії) або ненавмисного вторгнення. Щоб оцінити загальний вплив майданчика «Вектор» на населення, перш за все, оцінюють часовий інтервал, сут- тєвий з точки зору розгляду впливу кожного з переліче- них потенційних шляхів виходу радіонуклідів до КГ від кожного об’єкта на майданчику «Вектор». Для цього роз- глядають три періоди існування майданчика «Вектор», які пов’язані з різними етапами життєвого циклу об’єктів на майданчику. Таким чином, для оцінки впливів майданчи- ка «Вектор» необхідно виконати такі кроки: для періоду I — оцінити впливи на людину скидів/ви- кидів рідких та газоподібних радіоактивних речовин у на- вколишнє середовище в разі експлуатації всіх об’єктів; для періоду II — розглянути перенесення радіонуклідів у геосферу (ґрунтовими водами/газом або поверхневими водами). Визначати потенційні шляхи виходу радіоак- тивного забруднення від закритих сховищ треба взявши до уваги, що в цей період ведеться активний контроль на майданчику, тобто буде підтримуватися цілісність верх- нього покриття сховищ, що виключає можливість виходу твердих радіоактивних речовин на поверхню та їх розпо- всюдження з атмосферним повітрям. У розрахунках по- ширення до біосфери радіоактивного забруднення з ґрун- товими водами/газом і поверхневими водами визначається усереднений час надходження радіоактивного забруднен- ня до місць імовірного впливу. У прогнозних розрахунках впливів розробники «Керівництва» пропонують застосо- вувати: консервативні вихідні дані, зокрема про загальну початкову активність та радіонуклідний склад РАВ, що розміщені у сховищах; геометричні розміри всіх закритих сховищ, через які здійснюється інфільтрація атмосферних опадів; проникність верхнього покриття сховищ та вміщу- ючих порід; напрямки та швидкість руху через геосферу, враховуючи перенесення радіонуклідів лише через пер- ший від поверхні водоносний горизонт; для періоду III — оцінити шляхи руху забруднювачів, враховуючи: можливість їх перенесення з ґрунтовими во- дами в різних напрямках від майданчика (до річок Вуж та Прип’ять); наявність двох гідравлічно пов’язаних між собою водоносних горизонтів та можливість їх розванта- ження в різні області на границі геосфера/біосфера — на поверхню землі, у водойми або до джерел імовірного водо- користування; невизначеності вихідних даних (наприклад, можливість існування верховодки) для побудови гідрогео- логічної моделі. Визначаючи ймовірні шляхи перенесення забруднювачів з майданчика «Вектор» до місць, доступ- них для населення, на відміну від двох перших часових інтервалів, враховують поширення забруднювачів всіма шляхами, зокрема поширення твердих радіоактивних ма- теріалів, які вийшли на поверхню (внаслідок природних поверхневих процесів, діяльності флори/фауни або нена- вмисного вторгнення людини в тіло захоронення), та їх перенесення з атмосферним повітрям. Оцінюючи наслідки перенесення твердих радіоактивних матеріалів з повітрям та визначаючи відстані можливого впливу на КГ, беруть до уваги, зокрема, можливість піщаної бурі та проходження смерчу через територію майданчика «Вектор». У розрахунках наслідків ненавмисного вторгнення «Керівництво» пропонує враховувати для періоду III по- ступове погіршання бар’єрних функцій, які виконує ЗОД навколо майданчика «Вектор». Для цього потрібно розро- бити додаткові сценарії, які мають передбачати деградацію бар’єрної функції ЗОД та можливість тимчасового перебу- вання людини на майданчику «Вектор». Після припинен- ня існування зменшеної ЗВ розглядається доступ людини на майданчик «Вектор» без обмежень землекористування (проведення геотехнічних робіт — буріння свердловин, бу- дівництво доріг; постійне проживання людини на терито- рії сховища). Для кожного з періодів існування майданчика «Вектор» розглядають гіпотетичні КГ, які потенційно можуть отри- мати максимальну дозу внаслідок реалізації перелічених шляхів виходу радіонуклідів від діяльності на майданчи- ку «Вектор». Вибір КГ рекомендовано обґрунтовувати за результатами дослідницького проекту МАГАТЕ BIOMASS [19], розглядаючи такі КГ: для періодів I та II — особи з населення, що умовно проживає на границі ЗОД (при першій ітерації оцінки за- гального впливу майданчика «Вектор» на основі консер- вативних допущень щодо розповсюдження забруднення з ґрунтовими водами та повітряним шляхом) або на певній відстані від ЗОД (відстань визначається за результатами більш детального моделювання руху ґрунтових вод та ви- ходу забруднення на поверхню різними шляхами); для періоду III — додатково до груп населення, які роз- глядаються в періодах I та II: особи з населення, що по- стійно проживають на території колишнього майданчика «Вектор» та ведуть певні види діяльності на території схо- вища (після припинення існування ЗОД). Окремий індивідуум може підпадати під радіаційний ризик опромінення одночасно від кількох сценаріїв еволю- ції сховищ, які характеризуються різними ймовірностями. Тому треба визначити гіпотетичну КГ, критичну за сумою всіх сценаріїв, яка може не збігатися з жодною групою осіб, критичною за окремим сценарієм. Висновок про рівень впливу майданчика «Вектор» на населення слід робити ви- ходячи з одержаних значень дози/ризику, що розраховані для групи осіб, яка є критичною за сумою всіх сценаріїв на момент часу, на який проводиться розрахунок впливів. Оцінка загального впливу майданчика «Вектор» Загальний вплив майданчика «Вектор» оцінюється прогнозуванням доз поточного та потенційного опромі- нення персоналу і населення для кожного періоду існу- вання майданчика з урахуванням етапів життєвого циклу розміщених на майданчику об’єктів. Рівень поточного опромінення в період I визначають за можливими скидами та викидми кожного об’єкта на різ- них етапах його життєвого циклу: в процесі експлуатації та зняття з експлуатації установок з переробки та сховищ для зберігання РАВ та в процесі експлуатації сховищ для захо- ронення РАВ (розміщення відходів і закриття). На підставі ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 47 Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор» одержаних обсягів скидів та викидів та з урахуванням роз- поділення в часі етапів життєвого циклу окремих об’єктів визначають загальний вплив на персонал, що працює на майданчику «Вектор». При цьому необхідно довести, що контрольний рівень (КР) річної ефективної дози 14 мЗв (та окремо КР для внутрішнього та зовнішнього опромінення) не буде перевищено. Оцінюють також річні ефективні дози опромінення персоналу суміжних об’єктів, консерватив- но припускаючи, що персонал постійно працює на об’єкті біля границі майданчика «Вектор»2. Розраховується також сумарна річна ефективна доза поточного опромінення осіб КГ населення, що умовно проживає на границі ЗОД (або в точках виходу забруднення), яка порівнюється з критері- єм обмеження дози від майданчика в цілому (0,3 мЗв/рік). Потенційні впливи майданчика «Вектор» у період I ви- значають оцінюванням наслідків вихідних подій, які мо- жуть призвести до критичних подій на всіх об’єктах (або їх більшості) майданчика «Вектор». Розглядають макси- мальний розрахунковий землетрус (з імовірністю 10-4/рік), екстремальні природні події (вітер та смерч). Враховуючи обмежену діяльність у ЗВ, слід організаційно-технічними заходами практично виключити техногенні події (вибух і пожежа на майданчику та за його межами). Для кожної екстремальної події вибирають випадки найнебезпечні- шого викиду (найбільшої активності викиду та/або викид найнебезпечніших радіонуклідів) і оцінюють ефективні дози потенційного опромінення населення, що проживає на границі ЗОД, та персоналу суміжних об’єктів. Загальний вплив майданчика «Вектор» на населення у від даленому майбутньому після закриття сховищ (періоди II та III) рекомендовано оцінювати за методологію ISAM [7]. Відповідно, аналіз складається із взаємопов’язаних кроків: 1. Аналізуються особливості, події та процеси (ОПП), які можуть ініціювати вихід радіонуклідів з відходів та їх перенесення через геосферу і біосферу до людини або впли- вають на швидкість виходу і перенесення радіонуклідів. 2. Визначаються найбільш критичні (з точку зору наслід- ків) комбінації ОПП, які мають бути оцінені в контексті впливів на функціонування сховищ. 3. Iдентифікуються потенційно важливі сценарії, які потребують послідовної оцінки. 4. Для кожного сценарію розробляються, обґрунтову- ються та верифікуються моделі, аналізуються наявні ви- хідні бази даних і комп’ютерні коди для аналізу систем захоронення та моделювання їх поведінки. 5. Для кожної з розроблених моделей розраховуються наслідки значущих сценаріїв. 6. Оцінюються невизначеності одержаних результатів розрахунків та визначаються ті параметри й допущення, які максимально впливають на кінцевий результат оцінки. 7. Результати порівнюються з відповідними критеріями. Для кожного типу сховищ на майданчику «Вектор» на основі обраного переліку ОПП визначають сценарії нор- мальної еволюції (СНЕ), альтернативні сценарії та сценарії ненавмисного вторгнення. Залежно від імовірності ОПП, що формують сценарій, кожний з них відносять до сцена- ріїв, що призводять до поточного або потенційного опро- мінення, як це встановлено вимогами НРБУ-97/Д-2000 [12]. Визначаючи сценарії СНЕ, розглядають лише ті ОПП, що завжди присутні, або ті, які найімовірніше протікати- муть після закриття сховища. СНЕ відповідає так званому 2 Загальна річна доза опромінення цього персоналу від майданчика «Вектор» як персоналу категорії Б не повинна перевищувати 2 мЗв [11]. проектному сценарію, за яким система функціонує від- повідно до концептуального проекту. Функції безпеки бар’єрів систем захоронення змінюються з часом відповід- но до концептуального проекту. Вважається, що зовніш- ні ОПП, які можуть впливати на функції безпеки, відпо- відають тим, що існують на момент оцінювання впливів. У сценаріях нормальної еволюції враховуються поступова деградація компонентів системи захоронення відповідно до передбаченого проектом часу служби відповідних ком- понентів, вилуговування радіонуклідів за межі інженер- них бар’єрів, їх міграція у довкіллі та використання за- брудненої води в біосфері на границі з геосферою. Впливи наслідків цих сценаріїв розраховують для осіб з КГ насе- лення, що: 1) проживає на границі ЗОД, існуючої на мо- мент проведення розрахунків, та вживає воду з локально- го джерела (колодязя); 2) проживає поблизу річок Прип’ять або Уж та використовує питну воду і забруднену територію для ведення сільського господарства. Дози від кожного сховища розраховують окремо для кожної КГ залежно від часу та визначають сумарну дозу від усіх сховищ окремо для кожної КГ. Визначаючи сценарії прискореної деградації, аналізу- ють менш імовірні ОПП, які призводять до прискореної деградації бар’єрів сховища, але були виключені з розгля- ду в процесі визначення СНЕ. Зокрема, слід розглянути вплив землетрусів на сховище (більш рання деградація ін- женерних бар’єрів) і геосфери, зміни клімату, процеси еро- зії, екстремальні вітер та смерч. Наслідки альтернативних сценаріїв аналізують аналогічно до наслідків СНЕ. Визначаючи сценарії ненавмисного вторгнення, вра- ховують, що вторгнення може статися будь-коли після завершення адміністративного контролю майданчика «Вектор» (період II), і розглядають існування зменшеної ЗВ як засіб пасивного контролю території майданчика. Для довготривалого періоду після завершення існування ЗВ та, відповідно, ЗОД, необхідно враховувати постійне проживання населення на майданчику, можливе забруд- нення його території, а також можливі види діяльності на майданчику (наприклад, будівельні роботи, геологорозві- дувальні роботи, буріння свердловин через тіло сховища, водокористування). Висновки Враховуючи заплановане розміщення майже всіх РАВ України в сховищах на майданчику «Вектор» у Чор но- бильській зоні відчуження, необхідно виконати комплек- сну оцінку безпеки поводження з РАВ на цьому майданчи- ку, зокрема оцінку загального радіаційного впливу сховищ на людину і навколишнє середовище у довготривалій перспективі. У «Керівництві з оцінки впливів на навколишнє середо вище та на населення майданчика “Вектор” з ба- гатьма установками для переробки, зберігання та захоро- нення РАВ» застосовано системний підхід, що базується на врахуванні принципів і критеріїв радіаційного захисту, забезпеченні багатобар’єрного захисту за рахунок функцій безпеки окремих об’єктів та зони відчуження як елемен- та пасивного контролю обмеження доступу на майданчик «Вектор». Комплексна оцінка дасть змогу обґрунтовано при- ймати рішення про безпеку та послідовність розміщен- ня на майданчику установок з переробки, сховищ для 48 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 2(58).2013 З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, Є. О. Ніколаєв, О. А. Миколайчук, О. А. Макаровська, Н. В. Рибалка довготривалого зберігання та приповерхневих сховищ для захоронення РАВ, гарантуватиме, що впливи на окремі категорії людей не перевищуватимуть допустимих рівнів поточного і потенційного опромінення, зокрема у відда- леному майбутньому. Список використаної літератури 1. Policies and Strategies for Radioactive Waste Management, NW- G-1.1 / IAEA. — 2009. 2. Disposal of Radioactive Waste Specific Safety Requirements / IAEA, SSR-5. — 2011. 3. Про ратифікацію Об‘єднаної конвенції про безпеку по- водження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводжен- ня з радіоактивними відходами: Закон України від 20.04.2000 № 1688-III . 4. Fundamental Safety Priciples, SF-1 / IAEA. — 2006. 5. Закон України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2009. — № 5. 6. Стратегія поводження з радіоактивними відходами в Украї- ні. — Розпорядження КМУ від 19.08.2009 № 990-р. 7. Improvement of Safety Assessment Methodologies for Near Surface Disposal Facilities: Volume 1-2 / IAEA. — 2004. 8. Оцінка безпеки установок та діяльності, GSR: Part 4 / IAEA. — 2009. 9. The Safety Case and Safety Assessment for Predisposal Management of Radioactive Waste : Draft Safety Guide DS-248 / IAEA. — 2011. 10. Закон України «Про поводження з радіоактивними відхода- ми» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1995. — № 27. 11. Державні гігієнічні нормативи: Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). 12. ДГН 6.6.1 — 6.5.061-2000. Норми радіаційної безпеки Укра- їни. Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 13. Вимоги до вибору майданчика для розміщення сховищ для захоронення радіоактивних відходів (НП 306.4.149-2008). 14. Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоісную- чих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях (НП 306.4.143-2008). 15. Рекомендації щодо встановлення критеріїв приймання кон- диційованих радіоактивних відходів на захоронення у приповерх- невих сховищах (РД 306.4.098-20040. 16. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастро- фи» // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). — 1991. — № 16. 17. Перша черга комплексу виробництв по дезактивації, тран- спортуванню, переробці та захороненню радіоактивних відходів з територій, забруднених в результаті аварії на ЧАЕС (кодова назва «Вектор». I етап — захоронення радіоактивних відходів)»: Проект (концептуальний) / МНС. — 1997. 18. Про схвалення техніко-економічного обґрунтування інвес- тицій у будівництво другої черги комплексу виробництв «Век- тор». — Розпорядження КМУ від 23.12.2009 № 1605-р. 19. Disposal of Radioactive Waste Specific Safety Requirements / IAEA, SSR-5. — 2011. 20. Biosphere Modelling and Assessment, IAEA: Report on BIOMASS «Reference Biosphere» for solid radioactive waste». — 2003. Отримано 29.03.2013.

Комплексна оцінка безпеки поводження з радіоактивними відходами на майданчику «Вектор»

Institution

Ähnliche Einträge