Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»

Проаналізовано вимоги нормативних документів, відповідно до яких проектувалися та споруджувалися пункти захоронення радіоактивних відходів на майданчиках спеціалізованих комбінатів УкрДО «Радон», розглянуто підходи щодо застосування принципів та критеріїв радіаційної безпе...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Ядерна та радіаційна безпека
Date:	2013
Main Authors:	Миколайчук, О.А., Кілочицька, Т.П., Рибалка, Н.В., Алєксєєва, З.М., Кондратьєв, С.М., Токаревський, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України 2013
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97475
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» / О.А. Миколайчук, Т.П. Кілочицька, Н.В. Рибалка, З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, О.В. Токаревський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 3. — С. 27-32. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860111865489653760
author	Миколайчук, О.А. Кілочицька, Т.П. Рибалка, Н.В. Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Токаревський, О.В.
author_facet	Миколайчук, О.А. Кілочицька, Т.П. Рибалка, Н.В. Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Токаревський, О.В.
citation_txt	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» / О.А. Миколайчук, Т.П. Кілочицька, Н.В. Рибалка, З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, О.В. Токаревський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 3. — С. 27-32. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Ядерна та радіаційна безпека
description	Проаналізовано вимоги нормативних документів, відповідно до яких проектувалися та споруджувалися пункти захоронення радіоактивних відходів на майданчиках спеціалізованих комбінатів УкрДО «Радон», розглянуто підходи щодо застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки цих пунктів. Проанализированы требования нормативных документов, в соответствии с которыми проектировались и сооружались пункты захоронения радиоактивных отходов на площадках специализированных комбинатов УкрГО «Радон», рассмотрены подходы по применению принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке безопасности этих пунктов. The paper analyses regulatory requirements applied in the design and construction of radioactive waste disposal facilities at sites of the Radon State Corporation and considers approaches on use of radiation safety principles and criteria in their safety reassessment.
first_indexed	2025-12-07T17:33:59Z
format	Article
fulltext	ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 27 УДК 621.039.7 О. А. Миколайчук1, Т. П. Кілочицька1, Н. В. Рибалка1, З. М. Алєксєєва2, С. М. Кондратьєв2, О. В. Токаревський2 1Державна інспекція ядерного регулювання України,  м. Київ, Україна 2Державний науково-технічний центр   з ядерної та радіаційної безпеки, м. Київ, Україна Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» Проаналізовано  вимоги  нормативних  документів,  відповідно  до  яких  проектувалися  та  споруджувалися  пункти  захоронення  радіо- активних  відходів  на  майданчиках  спеціалізованих  комбінатів  УкрДО  «Радон», розглянуто підходи щодо застосування принципів та критеріїв  радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки цих пунктів. К л ю ч о в і   с л о в а: радіоактивні відходи, спеціалізовані комбінати  УкрДО «Радон», переоцінка безпеки, критерії радіаційної безпеки. Е. А. Миколайчук, Т. П. Килочицкая, Н. В. Рыбалка, З. М. Алексеева, С. Н. Кондратьев, А. В. Токаревский Применение принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке безопасности захоро нения радиоактивных отходов в приповерхностных хранилищах Государственной корпорации «Радон» Проанализированы  требования  нормативных  документов,  в  со- ответствии  с  которыми  проектировались  и  сооружались  пункты  захо- ронения  радиоактивных  отходов  на  площадках  специализированных  комбинатов  УкрГО  «Радон»,  рассмотрены  подходы  по  применению  принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке  безопасности этих пунктов. К л ю ч е в ы е   с л о в а:  радиоактивные  отходы,  специализирован- ные  комбинаты  УкрГО  «Радон»,  переоценка  безопасности,  критерии  радиационной безопасности. © О. А. Миколайчук, Т. П. Кілочицька, Н. В. Рибалка, З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, О. В. Токаревський, 2013 Д ержавні міжобласні спеціалізовані комбінати (ДМСК) Державної корпорації «УкрДО “Ра- дон”» здійснюють збирання, транспортування радіоактивних відходів (РАВ) і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ВДІВ), що утворюються на промислових підприємствах, у процесі науково-дослідницької діяльності та в сільському господарстві, та їх безпечне розміщення у спеціально при- значених для цього сховищах. Приповерхневі сховища твердих РАВ на майданчиках ДМСК споруджено в 60-х роках минулого століття за ти- повими проектами як пункти захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ), без наміру подальшого вилучення РАВ. Безпека приповерхневих сховищ досягається лише за умов, що РАВ, які захоронені у сховищах, містять в основному короткоіснуючі радіонукліди при обмеженні вмісту дов- гоіснуючих радіонуклідів, а проект сховища та його екс- плуатаційні регламенти забезпечують захист здоров’я лю- дини і захист довкілля як на період експлуатації сховища, так і на довготривалий період після його закриття [1—3]. Проте захоронення у приповерхневі сховища на майданчи- ках ДМСК проводилося за критерієм потужності дози на поверхні РАВ без належного визначення радіонуклідного складу РАВ, а прогнозні оцінки довгострокових впливів ПЗРВ взагалі не виконувалися. Відповідно до «Об’єднаної конвенції про безпеку по- водження з відпрацьованим паливом та про безпеку пово- дження з радіоактивними відходами» [4] кожна договірна сторона в установленому порядку повинна проаналізувати результати минулих практик, щоб визначити, чи потрібне певне втручання з точки зору радіаційного захисту людей. Передбачено, що для дотримання положень Об’єднаної конвенції переоцінюватиметься безпека історичних схо- вищ і, на підставі отриманих результатів, реалізовувати- муться необхідні коригуючі заходи [4]. Законом України «Про Загальнодержавну цільову еко- логічну програму поводження з радіоактивними відхода- ми» [5] передбачено перепрофілювати ДМСК на збиран- ня та безпечне тимчасове зберігання РАВ у контейнерах. Заходи з перепрофілювання ДМСК охоплюють, зокрема, вилучення РАВ із ПЗРВ, кондиціонування цих РАВ та по- дальшу їх передачу на майданчик комплексу виробництв «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження. Оскільки неможливо одночасно вилучити РАВ з усіх ПЗРВ і такі роботи супроводжуватимуться радіаційним впливом на персонал, а можливо, й на населення та до- вкілля, для прийняття обґрунтованих рішень стосовно вилучення РАВ має бути переоцінена безпека ПЗРВ, роз- міщених на майданчиках кожного з ДМСК. Розглядаючи спорудження ПЗРВ як практичну діяльність у минулому, потрібно встановити, чи можливо (та на який час) за існу- ючого стану ПЗРВ гарантувати належний рівень безпеки відповідно до принципів та критеріїв забезпечення без- пеки, визначених чинними нормативними документами України та документами МАГАТЕ [2, 6, 7]. За результа- тами переоцінки безпеки для кожного ПЗРВ мають бути прийняті рішення про термін, послідовність та варіанти вилучення РАВ або, як виняток, про недоцільність ви- лучення РАВ, та визначено конкретні коригуючі заходи з підвищення рівня безпеки (наприклад, посилення ефек- тивності захисних властивостей верхнього накриття ПЗРВ, збільшення обсягів контролю). Беручи до уваги, що вибір майданчиків ДМСК, проек- тування ПЗРВ та захоронення РАВ у ПЗРВ здійснювалися відповідно до вимог чинних на той час нормативних до- кументів, одним з ключових питань є застосовність вимог 28 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 О. А. Миколайчук, Т. П. Кілочицька, Н. В. Рибалка, З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, О. В. Токаревський чинних на сьогодні регулюючих документів України та по- ложень документів МАГАТЕ для переоцінювання безпеки ПЗРВ ДМСК. Далі наведено аналіз вимог нормативних до- кументів, що діяли на момент проектування й споруджен- ня ПЗРВ ДМСК, і принципів та критеріїв забезпечення безпеки стосовно захоронення РАВ у приповерхневих схо- вищах, встановлених чинними нормативними документа- ми; розглянуто підходи до застосовності останніх у пере- оцінці безпеки ПЗРВ. Норми радіаційної безпеки захоронення РАВ Приблизно до 1956 року в колишньому СРСР діяли системи радіаційного захисту, які базувалися на концепції «порогової дози», нижче за яку не виникає шкоди здоров’ю людини. Такий підхід до забезпечення радіаційного за- хисту обґрунтовувався результатами наукових досліджень впливів достатньо великих доз рентгенівського випро- мінювання або випромінювання радіоактивних речовин, які призводили до пошкодження біологічної тканини (де- терміністичні ефекти1). Виходячи з цього, ранні системи радіаційного захисту спрямовувалися на обмеження доз опромінення професійних робітників, які безпосередньо контактують з джерелами іонізуючих випромінювань, до гранично допустимих рівнів, що не призводять до прояву детерміністичних ефектів. На початку спорудження й експлуатації ПЗРВ на майданчиках ДМСК рівні опромінення регламентували- ся «Санитарными правилами работы с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений: СП-333–60» [8], якими вводилися гранично допустимі рів- ні іонізуючих випромінювань (ПДУ-1960), а з 1969 року набрали чинності «Норми радіаційної безпеки: НРБ-69» (НРБ-69) [9]. На відміну від ПДУ-1960, у НРБ-69 було встановлено категорії опромінюваних осіб з урахуван- ням можливих наслідків впливів іонізуючих випроміню- вань на організм і того, що під радіаційний вплив може підпадати не тільки персонал, але й окремі контингенти населення поблизу атомних виробництв та установ з ра- діаційно-небезпечними технологіями. Виходячи з мож- ливих генетичних і соматичних наслідків дії іонізуючих випромінювань на організм та чисельності окремих груп населення, в НРБ-69 регламентувалися гранично допус- тимі річні дози для таких категорій опромінюваних осіб: категорія «А» (персонал) — 5 бер (50 мЗв); категорія «Б» (окремі особи з населення) — 0,5 бер (5 мЗв); категорія «В» (населення в цілому), з оцінкою генетичних наслідків опромінення, — 5 бер за 30 років. НРБ-69 регламентують також вміст радіоактивних речовин у воді, атмосферному повітрі та повітрі робочих приміщень. Крім детерміністичних ефектів, внаслідок дії іонізую- чих випромінювань можуть виникати стохастичні шкід- ливі для здоров’я людини ефекти, які не мають дозового порога. Ймовірність виникнення таких ефектів пропор- ційна дозі, а тяжкість їх прояву не залежить від одержаної дози. 1 Детерміністичні ефекти — шкідливі біологічні ефекти, які виника- ють внаслідок дії іонізуючого випромінювання та виявляються клінічно. Передбачається існування порога, нижче за який ефект відсутній, а вище — тяжкість ефекту залежить від дози опромінення. До 1956 року основна допустима тижнева доза становила 0,3 бер (3 мЗв), а отже, допу- стима сумарна доза дорівнювала 750 бер (7,5 Зв) в разі професійного опро- мінення протягом 50 років (50 тижнів на рік). На уявленні про «безпороговий» характер впливів іо- нізуючого випромінювання сформульовано принцип обмеження опромінення розумно досяжними рівнями (АLARА), який було включено до Норм радіаційної без- пеки в 1976 році (НРБ-76), що уточнювалися в 1987 році (НРБ-76/87) [10] і діяли в Україні до 1997 року. НРБ-76/87 [10], як НРБ-69, регламентували опромі- нення трьох категорій опромінюваних осіб: А — персонал; Б — обмежена частина населення; В — населення області, краю, республіки, країни. «Розумна досяжність» системи радіаційної безпеки ґрунтувалася на концепції практично- го порога дії іонізуючого випромінювання, нижче за який не можна було достовірно виявити радіологічні ефекти на фоні наявної захворюваності та смертності населення. Від початку впровадження нормування радіаційно- го навантаження безпечний рівень опромінення постій- но переглядався та зменшувався. Сучасні норми радіа- ційної безпеки, рекомендовані МАГАТЕ у 1990-х роках, прийняті більшістю країн світу, зокрема й Україною. В 1997 році в Україні набрав чинності документ «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» [6] та дещо пізні- ше — «Норми радіаційної безпеки України. Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)» [7]. НРБУ-97 розроблено на основі ре- комендацій Міжнародної комісії з радіологічного захисту (МКРЗ), Міжнародних основних норм безпеки для захис- ту від іонізуючих випромінювань та безпеки джерел ви- промінювання [11]. Порівняно з попередніми НРБ-76/87, у НРБУ-97 [6] вве- дено дві групи осіб, які зазнають опромінювання: персо нал та населення, причому персонал поділяється на персонал категорії А, який безпосередньо працює з джерелами іоні- зуючого випромінювання, та персонал категорії Б, робота якого безпосередньо не пов’язана з джерелами іонізуючого випромінювання, але у зв’язку з роз ташуванням робочих місць на майданчиках об’єктів з радіа ційно-ядерними тех- нологіями може отримувати додаткове опромінення. Для категорій осіб, які зазнають опромінення, введено ліміти ефективної дози: для персоналу категорії А — 20 мЗв/рік; для персоналу категорії Б — 2 мЗв/рік; для категорії В (на- селення) — 1 мЗв/рік. Крім цього, додатково до регламен- тів НРБУ-97 [6], що обмежують поточне2 опромінення персоналу та населення в умовах практичної діяльності, НРБУ-97/Д-2000 [7] визначено радіаційно-гігієнічні регла- менти щодо обмеження потенційного3 опромінення (ре- ферентні рівні доз та ризиків потенційного опромінення, а також референтні ймовірності критичних подій). Введені НРБУ-97 та НРБУ-97/Д-2000 гігієнічні регла- менти спрямовані як на запобігання виникненню детер- міністичних ефектів у осіб, що зазнали опромінення, так і на обмеження на прийнятному рівні ймовірності виник- нення стохастичних ефектів. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист мають базуватися на основних принципах протирадіаційного за- хисту: виправданості, неперевищення та оптимізації. 2 Поточне опромінення — заплановане опромінення персоналу та населення, яке в межах запланованого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з великою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність [7]. 3 Потенційне опромінення — опромінення персоналу та населен- ня, що розглядається в процесі проектування практичної діяльності і реалізується безпосередньо після деякої непередбаченої нормальним технологічним процесом критичної події, ймовірність виникнення якої не перевищує 1∙10-2 рік-1 [7]. ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 29 Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів Цілі та принципи безпеки захоронення РАВ У нормативних документах України, що діяли до 2000 року, визначенню цілей і принципів безпеки захоро- нення РАВ, а також питанням захисту здоров’я майбутніх поколінь приділялося мало уваги. На сьогодні цілі, прин- ципи та критерії безпечного захоронення РАВ, зокрема вимоги щодо забезпечення захисту майбутніх поколінь, сформульовано в документах [7, 12]. Цілі та принципи безпеки, відповідно до яких споруджу- валися ПЗРВ на майданчиках дмСК. ПЗРВ ДМСК спо- руджувалися відповідно до санітарного законодавства, зокрема діючих на той час документів [8, 13], які регламен- тували допустимі рівні професійного опромінення люди- ни. «Санитарные правила сбора, удаления и захоронения радиоактивных отходов» (СП-477–64) [13] містили також загальні вимоги до остаточного захоронення РАВ, зокрема до розміщення майданчика та облаштування ПЗРВ. Пізніше в колишньому СРСР, крім НРБ-69, НРБ-76, НРБ-76/87, набули чинності «Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими дже- релами іонізуючих випромінювань (ОСП-72/80)» [14] та «Санітарні правила поводження з радіоактивними відхо- дами (СПОРО-85)» [15]. Останні є чинними і зараз у час- тині, що не суперечить іншим чинним нормативним до- кументам України більш високого рівня. Цілі та принципи безпеки стосовно захоронення РАВ у діючих на період спорудження ПЗРВ ДМСК нормативних документах не були чітко визначені. Вимоги СП-333–60 [8] в основному спрямовувалися на забезпечення непереви- щення допустимих рівнів професійного опромінення лю- дини згідно з ПДУ-1960. І хоча вимоги СП-477–64 до роз- міщення й облаштування ПЗРВ [13] скеровувалися на забезпечення ізоляції РАВ від навколишнього середовища і, відповідно, на обмеження опромінення населення, від- повідні допустимі рівні опромінення населення від впливу ПЗРВ не встановлювалися. Щоб зменшити ризики, пов’язані з опроміненням на- селення внаслідок діяльності підприємств та організацій, які ведуть роботи з радіоактивними речовинами та дже- релами іонізуючого опромінення, відповідно до вимог НРБ-69, НРБ-76, НРБ-76/87, захист населення мав забез- печуватися введенням санітарно-захисної зони (СЗЗ) на- вколо підприємств/організацій, а також зони спостере- ження (ЗС)4. У цих зонах обов’язково мала систематично контролюватися радіаційна обстановка. За результатами такого контролю оцінювалася доза опромінення насе- лення у ЗС, а також оперативно фіксувалися всі випад- ки погіршання радіаційної обстановки через порушення нормального технологічного процесу або аварію з метою своєчасного застосування необхідних заходів. Розміри СЗЗ та ЗС встановлювались адміністративним рішенням виходячи з критеріїв гранично допустимого надходження радіоактивних речовин через органи дихан- ня та травлення і лімітів доз зовнішнього опромінення для обмеженої частини населення, а також допустимої концентрації радіоактивних речовин в атмосферному по- вітрі та повітрі виробничих приміщень. У санітарно-захисній зоні заборонялося розміщення житла, промислових та інших об’єктів, що не відносилися 4 Зона спостереження — територія навколо радіаційно-небезпечного об’єкта, при проживанні в межах якої дози опромінення населення мо- жуть перевищувати визначені нормами радіаційної безпеки ліміти дози. до підприємства, для якого встановлюється СЗЗ. Вико- рис тання земель СЗЗ під потреби сільського господарства дозволялося лише за рішенням санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). Цілі та принципи безпеки захоронення РАВ згідно з чин- ним законодавством. Відповідно до чинного законодавства України [7, 12], захороненням РАВ у приповерхневих схо- вищах мають досягатися такі цілі безпеки: захист здоров’я людини та довкілля протягом періоду потенційної небезпеки РАВ (відповідно до принципів та критеріїв радіаційної безпеки); ізоляція РАВ від доступного для людини середовища, без розрахунку на можливість підтримання прийдешніми поколіннями ефективності системи захоронення. Цілі безпеки захоронення РАВ у приповерхневих схови- щах мають досягатися спільною дією взаємодоповнюючих інженерних та природних бар’єрів системи захоронення (принцип багатобар’єрного захисту), основну роль у якій відіграють інженерні бар’єри. При цьому не слід поклада- тися лише на один бар’єр або на його окрему функцію [12]. Після закриття сховища безпека забезпечується пасив- ними системами — за рахунок характеристик майданчи- ка та інженерних бар’єрів (конструкції сховища й упако- вок РАВ) [12]. Для впевненості в належному захисті здоров’я люди- ни і довкілля після закриття сховища, а також з метою запобігання несанкціонованому вторгненню людини в тіло захоронених РАВ, передбачається адміністратив- ний конт роль — активний (обслуговування, моніторинг і, за потреби, проведення коригувальних дій) та пасивний (збереження інформації про сховище, обмеження на земле - користування та види господарської діяльності). Для приповерхневих сховищ РАВ застосовуються основ - ні принципи протирадіаційного захисту [6,7], зокрема стосовно населення (критичні групи населення), що може зазнати опромінення внаслідок експлуатації сховища та у віддалений період після його закриття, а саме: принцип неперевищення — всі види діяльності, пов’язані із захороненням РАВ, не повинні призводити: до доз, що перевищують середньорічні дозові квоти по- точного опромінення населення, визначені НРБУ-97 [6]; до доз та ймовірностей потенційного опромінення на- селення, що перевищують значення відповідних регламен- тів, визначених НРБУ-97/Д-2000 [7]; принцип оптимізації — мають бути докладені всі зу- силля для зниження настільки, наскільки це можливо та практично досяжно з урахуванням економічної та соці- альної доцільності: доз поточного опромінення населення в інтервалі зна- чень, нижчих за середньорічні дозові квоти; ймовірності реалізації критичних подій в інтервалі зна- чень, нижчих за референтні ймовірності критичних подій; доз потенційного опромінення населення в інтервалі значень, нижчих за референтні дозові рівні. Згідно з вимогами НРБУ-97/Д-2000 [7], за всіх видів ді- яльності, пов’язаної із захороненням РАВ, мають бути ре- алізовані заходи з мінімізації доз опромінення персоналу і населення в рамках двох часових інтервалів: на весь період, що передує звільненню захоронення РАВ від регулюючого контролю; після звільнення захоронення РАВ від регулюючого контролю. З метою захисту майбутніх поколінь людей від опро- мінення внаслідок існування РАВ, НРБУ-97/Д-2000 [7] 30 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 О. А. Миколайчук, Т. П. Кілочицька, Н. В. Рибалка, З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, О. В. Токаревський встановлює додатковий принцип обмеження потенційно- го опромінення після звільнення захоронення РАВ від регулюючого контролю: заподіяна шкода для здоров’я майбутніх поколінь не повинна перевищувати такої ве- личини, яка відповідає значенню ризику, що ігнорується (5∙10–7 рік-1). Застосування чинних вимог щодо відповідності цілям та принципам безпеки. Як бачимо, цілі та принципи без- пеки, визначені чинним законодавством України, значно відрізняються від цілей та принципів, що застосовувалися в період спорудження та перші роки експлуатації пунктів захоронення радіоактивних відходів. Переоцінюючи рівень безпеки ПЗРВ з метою прийнят- тя обґрунтованого рішення щодо доцільності, оптималь- них термінів та послідовності вилучення РАВ із ПЗРВ (у разі прийняття такого рішення), слід проаналізувати, чи відповідає існуючий стан ПЗРВ визначеним чинним за- конодавством цілям та принципам безпеки з урахуванням того, що цілі безпеки стосовно захисту здоров’я людини та довкілля, а також ізоляції РАВ мають застосовуватися до ПЗРВ у повному обсязі. Для цього потрібні прогнозні розрахунки впливів схо- вища на весь період потенційної небезпеки розміщених у сховищі РАВ виходячи з того, що тривалість активного контролю має обмежуватися певним терміном (принцип пасивної безпеки). Оскільки система інженерних і природних бар’єрів ПЗРВ вже існує, принцип багатобар’єрного захисту не може повною мірою застосовуватися до наявних ПЗРВ. Тому в процесі переоцінки безпеки слід встановити, протягом якого часу можна гарантувати належний рівень безпеки ПЗРВ, тобто дотримання визначених чинними норматив- ними документами радіологічних критеріїв безпеки (взяв- ши до уваги, що ПЗРВ відносяться до минулої практичної діяльності). По завершенню цього терміну РАВ мають бути вилучені з ПЗРВ. До вилучення РАВ із ПЗРВ, як компен- суючі заходи, рекомендується забезпечувати в збільшеному обсязі: підсилення ефективності та підтримку надійного верх- нього накриття ПЗРВ; моніторинг стану бар’єрів ПЗРВ та навколишнього середовища. За результатами переоцінок безпеки ПЗРВ, зокрема за прогнозними розрахунками доз для осіб з критичних груп населення на довготривалий термін після закриття ПЗРВ, регулюючий орган може прийняти рішення й про недоцільність вилучення РАВ із ПЗРВ для їх переміщення в інші сховища. Радіологічні критерії безпеки Впливи на населення від існування ПЗРВ пов’язані з надійністю ізоляції РАВ від довкілля системою природ- них і штучних бар’єрів. Тому, переоцінюючи безпеку на- явних ПЗРВ та приймаючи рішення про вилучення з них РАВ, потрібно продемонструвати неперевищення встанов- лених нормами радіаційної безпеки меж опромінення на- селення — як за нормальних умов, так і в разі екстремаль- них природних подій (землетруси, повені, урагани тощо) чи аварійних ситуацій. Розглянемо встановлені в норма- тивних документах радіологічні критерії безпеки для на- селення, які слугуватимуть основними критеріями оцінки в процесі переоцінювання рівня безпеки ПЗРВ. Радіологічні критерії безпеки для захоронення РАВ згідно із законодавством колишнього СРСР. У чинних на період спорудження та початку експлуатації ПЗРВ ДМСК нормах радіаційної безпеки (зокрема, НРБ-76/87) було визначено основний дозовий ліміт 5 мЗв/рік для обмеженої части- ни населення (категорія Б), яке безпосередньо не працює з радіоактивними речовинами, але за умовами прожи- вання або розміщення робочих місць може підпадати під вплив іонізуючого випромінювання. Належність до катего- рії Б визначалася за критичною групою, до якої відносили людей, що можуть проживати у СЗЗ та ЗС. Опромінення населення категорії Б обмежувалося регламентацією або контролем радіоактивності об’єктів навколишнього се- редовища (води, повітря, харчових продуктів та ін.). Для решти населення (категорія В) ліміт дози не був встанов- лений. Вважалося, що воно зазнає опромінення значно меншого, ніж населення категорії Б, оскільки проживає на значно більшій відстані від радіаційно-небезпечного об’єкта. Радіологічні критерії безпеки для захоронення РАВ згід- но з чинним законодавством України. За чинним законо- давством України, все населення належить до категорії В. Для населення установлено ліміт дози 1 мЗв/рік внаслідок опромінення від усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання. Захоронюють РАВ за регламентами щодо обмеження в процесі практичної діяльності поточного опромінення відповідно до НРБУ-97 [6, розділ 5] та потенційного опро- мінення відповідно до НРБУ-97/Д-2000 [7]. Розподілення опромінення на поточне та потенційне проводиться від- повідно до референтного значення ймовірності критичної події (10–2/рік), що його спричинює. Регламенти щодо поточного та потенційного опромінення встановлено для двох часових інтервалів: на період регулюючого контролю та після звільнення від регулюючого контролю. ПЗРВ розглядається як окреме джерело випромінюван- ня, опромінення населення від якого обмежується значен- нями квоти від ліміту дози поточного опромінення, а саме: в період збереження регулюючого контролю — 0,04 мЗв/рік (за рахунок повітряного та водного шляхів формування дози); після звільнення від регулюючого контролю — 0,01 мЗв/рік. Для обмеження потенційного опромінення встановле- но значення референтних ймовірностей критичних подій та доз потенційного опромінення для населення на період ведення регулюючого контролю та на період після звіль- нення від контролю: а) в період здійснення регулюючого контролю доза по- тенційного опромінення в разі реалізації критичної події не повинна перевищувати 50 мЗв, якщо ймовірність кри- тичної події не менша за 2∙10–5/рік. Імовірність критичних подій, внаслідок яких за короткий час можуть реалізува- тися летальні дози опромінення, не повинна перевищува- ти 5∙10–7/рік; б) після звільнення захоронень РАВ від регулюючого контролю доза потенційного опромінення не повинна пе- ревищувати 1 мЗв/рік. З урахуванням максимального зна- чення імовірності критичної події 10–2/рік, це відповідає значенню ризику 5∙10–7/рік, яким можна знехтувати [7]; в) за спеціальним регулюючим рішенням допускається підвищення дози потенційного опромінення до 50 мЗв/рік. З урахуванням імовірності критичної події 10–2/рік це від- повідає значенню прийнятного ризику 5∙10–5 рік –1. ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 31 Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів Вимоги мАГАТЕ до минулої практичної діяльності із захоронення РАВ у приповерхневих сховищах. У багатьох країнах існують приповерхневі сховища для захоронен- ня РАВ, які створювалися понад 40—50 років тому та для яких довгострокова безпека не була продемонстрована [16]. Визнано, що минула практика захоронення в приповерх- невих сховищах, зокрема захоронення певних типів РАВ та ВДІВ, неприйнятних для захоронення у приповерхневих сховищах, не відповідає сучасній концепції забезпечення безпеки та вимагатиме певних коригуючих дій [3, 16]. Як критерій безпеки, МАГАТЕ [2] рекомендує застосо- вувати для окремого сховища обмеження дози 0,3 мЗв/рік або обмеження, обумовлене ризиком порядку 10–5/рік, які не повинні перевищуватися в майбутньому внаслідок імо- вірних природних подій і процесів. До ситуацій ненавмис- ного після закриття сховища вторгнення в тіло РАВ засто- совуються критерії щодо виправдано сті втручань [17—20]. Якщо за розрахунковими оцінками доза в ситуаціях втор- гнення людини в тіло РАВ для осіб з населення, що про- живає поблизу майданчика сховища, не перевищуватиме 1 мЗв/рік, вважається невиправданим застосовувати будь- які заходи з підвищення рівня безпеки. Якщо очікується перевищення річної дози у 20 мЗв/рік, розглядають мож- ливі заходи щодо підвищення рівня безпеки історичних сховищ. Якщо очікувані дози лежать в інтервалі 1—20 мЗв, вважається виправданим вживати заходи, які спрямовані на зниження ймовірності ненавмисного вторгнення або сприятимуть обмеженню наслідків такого вторгнення, на- приклад завдяки оптимізації конструкції установки захо- ронення, подовження тривалості регулюючого контролю, вилучення окремих типів РАВ із сховища. Застосування до ПЗРВ чинних радіологічних критеріїв із захоронення РАВ. Критерії радіологічного захисту насе- лення, які були встановлені НРБ-69, НРБ-76, НРБ-76/87 та діяли на момент спорудження ПЗРВ на майданчиках ДМСК, значно відрізняються від установлених чинними нормативними документами. Переоцінюючи безпеку «істо- ричних» ПЗРВ необхідно визначити, чи дотримуються ви- моги діючих на сьогодні нормативних документів. Іншими словами, за радіологічні критерії безпеки в процесі пере- оцінювання рівня безпеки ПЗРВ мають використовуватися саме визначені чинними нормами регламенти, які обмежу- ють дози поточного і потенційного опромінення [6, 7]. Чинні радіологічні критерії безпеки використовують таким чином. У період до звільнення від регулюючого контролю як критерії безпеки застосовуються визначені НРБУ-97/Д-2000 [7]: квота річної ефективної дози поточного опромінення населення — 0,04 мЗв/рік для окремого ПЗРВ; референтні ймовірності критичних подій та дози по- тенційного опромінення населення з урахуванням сукуп- ності всіх ПЗРВ на майданчику. На період після звільнення ПЗРВ від регулюю- чого контролю використовують такі обмеження доз опромінення: доза поточного опромінення населення для окремого ПЗРВ — 0,01 мЗв/рік; доза потенційного опромінення населення з урахуван- ням всіх ПЗРВ на майданчику ДМСК — 1 мЗв/рік. Якщо за прогнозними оцінками ці радіологічні крите- рії дотримуються, «історичний» ПЗРВ задовольняє вимо- гам чинних нормативних документів з протирадіаційного захисту, тобто РАВ з ПЗРВ можуть не вилучатися. РАВ обов’язково вилучаються з ПЗРВ, якщо викону- ється хоча б одна з таких умов: а) доза поточного опромінення населення для окремого ПЗРВ вища за 0,01 мЗв/рік; б) доза потенційного опромінення населення вища за 50 мЗв/рік. Якщо за прогнозними розрахунковими оцінками доза поточного опромінення не перевищує 0,01 мЗв/рік, а доза потенційного опромінення лежить в інтервалі 1—50 мЗв/рік, допускається розглядати такі можливі варіанти: вилучення всіх РАВ з ПЗРВ; підвищення рівня безпеки ПЗРВ, на- приклад частковим вилученням найнебезпечніших РАВ або покращенням ефективності ізолюючих та утримуваль- них функцій інженерних бар’єрів. Зазначимо, що НРБУ-97/Д-2000 визначає дві групи критичних подій, які можуть призвести до потенційного опромінення населення після звільнення сховища від ре- гулюючого контролю [7]: події, пов’язані з природними процесами та явищами, числові значення ймовірності виникнення яких можуть бути оцінені на підставі аналізу інформації про навколиш- нє середовище та інженерно-конструкційні особливості сховища; події, пов’язані з ненавмисним вторгненням людини в тіло сховища. Оскільки оцінка ймовірностей критичних подій, що стосуються ненавмисного вторгнення людини, є усклад- неною, в [12] запропоновано під час оцінювання рівня безпеки ПЗРВ на період після звільнення від регулюю- чого контролю застосовувати регламенти потенційного опромінення населення, встановлені НРБУ-97/Д-2000 [7], у такий спосіб: наслідки реалізації малоймовірних при- родних руйнівних подій порівнювати з регламентом 1 мЗв/рік (відповідає значенню ризику 5⋅10–7/рік). З ура- хуванням невизначеностей прогнозних оцінок на дале- ке майбутнє, радіаційний захист прийдешніх поколінь по відношенню до ненавмисного вторгнення розгля- дати забезпеченим, якщо оцінені дози лежать в інтер- валі від 1 мЗв/рік до 50 мЗв/рік (ризики для здоров’я людини знаходяться в межах від 5⋅10–7 до 5⋅10–5/рік). Якщо значення ризику перевищує 1⋅10–6/рік, але менше за 5·10–5/рік, рішення щодо необхідності реалізації за- ходів для подальшого зниження ризиків рекомендується приймати з урахуванням їх економічної виправданості, при цьому ризик 5⋅10–7/рік розглядати як цільове значення. Враховуючи, що ПЗРВ відносяться до минулої прак- тичної діяльності, доцільно розглянути можливість за- стосування радіологічних критеріїв, рекомендованих між- народними документами, зокрема рекомендовано [2, 17] обмеження дози 0,3 мЗв/рік (відповідне обмеження, обу- мовлене ризиком порядку 10–5/рік) для приповерхневого сховища як окремого джерела опромінення. Висновок Враховуючи заплановане перепрофілювання ДМСК на збирання та тимчасове зберігання РАВ, запропоновано підходи до використання принципів і критеріїв радіацій- ного захисту в прийнятті рішення щодо доцільності ви- лучення РАВ із ПЗРВ. Цілі безпеки стосовно захисту здоров’я людини та на- вколишнього природного середовища, а також ізоляції РАВ повинні застосовуватися до ПЗРВ у повному обсязі. 32 ISSN 2073-6237. Ядерна та радіаційна безпека 3(59).2013 О. А. Миколайчук, Т. П. Кілочицька, Н. В. Рибалка, З. М. Алєксєєва, С. М. Кондратьєв, О. В. Токаревський Мають бути проведені прогнозні розрахунки впливів схо- вища на період потенційної небезпеки РАВ, що розміще- ні у сховищі, за умови, що тривалість активного конт- ролю не перевищуватиме певного часу (принцип пасивної безпеки). Оскільки система інженерних і природних бар’єрів ПЗРВ вже існує, принцип багатобар’єрного захисту не може повною мірою застосовуватися до наявних ПЗРВ. Тому в процесі переоцінки безпеки треба встановити, чи можливо та на який термін гарантувати дотримання ви- значених чинними нормативними документами радіоло- гічних критеріїв безпеки (з урахуванням того, що ПЗРВ відносяться до минулої практичної діяльності). Для переоцінки безпеки ПЗРВ та прийняття рішення щодо доцільності (недоцільності) вилучення РАВ з ПЗРВ за критерії оцінки використовуються радіаційно-гігієнічні регламенти обмеження поточного та потенційного опромі- нення населення, визначені НРБУ-97 та НРБУ-97/Д-2000. Запропоновано для історичних майданчиків захоро- нення РАВ розглянути доцільність застосування радіо- логічних критеріїв, рекомендованих МАГАТЕ, зокрема обмеження дози 0,3 мЗв/рік (відповідне обмеження, обу- мовлене ризиком порядку 10–5/рік) для сховища РАВ як окремого джерела опромінення. Список використаної літератури 1. Classification Of Radioactive Waste: IAEA Safety Standards Series No. GSG-1. — 2009. 2. Disposal of Radioactive Waste Specific Safety Requirements / IAEA, SSR-5. — 2011. 3. Upgrading of Near Surface Repositories for Radioactive Waste: TRS No. 433 / IAEA. — 2005. 4. Закон України «Про ратифікацію Об‘єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку по- водження з радіоактивними відходами» від 20.04.2000 № 1688-III. 5. Закон України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами». 6. Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). 7. ДГН 6.6.1.—6.5.061–2000. Норми радіаційної безпеки Укра- їни. Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 8. Санитарные правила работы с радиоактивными вещества- ми и источниками ионизирующих излучений (СП-333—60). — Утвержд. главным гос. сан. инспектором СССР 25.06.1960. 9. Норми радіаційної безпеки НРБ-69 (НРБ-69). 10. Нормы радиационной безопасности: НРБ-76/87. — Утвержд. главным гос. сан. врачом СССР 26.05.1987 № 4392–87. 11. International Basic Safety Standards for Protection against Ionizing Radiation and for the Safety of Radiation Sources: Safety Series N 115. — IAEA, 1996. 12. Вимоги до вибору майданчика для розміщення сховищ для захоронення радіоактивних відходів (НП 306.4.149–2008). 13. СП-477–64. Санитарные правила сбора, удаления и захо- ронения радиоактивных отходов. 14. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речо- винами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань (ОСП- 72/80). 15. Санитарные правила обращения с радиоактивными отхо- дами (СПОРО-85): СанПиН 42–129–11–3938–85. — Утв. Минз- дравом СССР. 16. Surveillance And Monitoring Of Near Surface Disposal Facilities For Radioactive Waste — IAEA, 2004. — Safety Reports Series No. 35. 17. International Commission On Radiological Protection, Radiological Protection Policy for the Disposal of Radioactive Waste: Publication 77. — Pergamon Press, Oxford and New York, 1997. 18. Radiation Protection Recommendations as Applied to the Disposal of Long-lived Solid Radioactive Waste: Publication 81 / International Commission On Radiological Protection. —Pergamon Press, Oxford and New York, 1998. 19. The Recommendations of the International Commission on Radiological Protection: Publication 103 / International Commission On Radiological Protection. — Elsevier, 2007. 20. Kozak, M. W. Position Paper on the Assessment of Mixed Practice-Intervention Situations Associated with Near-Surface Radioactive Waste Disposal Facilities: ASAM discussion paper. — Vienna: IAEA, 2004. Отримано 04.04.2013.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97475
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2073-6231
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:33:59Z
publishDate	2013
publisher	Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України
record_format	dspace
spelling	Миколайчук, О.А. Кілочицька, Т.П. Рибалка, Н.В. Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Токаревський, О.В. 2016-03-28T18:18:11Z 2016-03-28T18:18:11Z 2013 Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» / О.А. Миколайчук, Т.П. Кілочицька, Н.В. Рибалка, З.М. Алєксєєва, С.М. Кондратьєв, О.В. Токаревський // Ядерна та радіаційна безпека. — 2013. — № 3. — С. 27-32. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2073-6231 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97475 621.039.7 Проаналізовано вимоги нормативних документів, відповідно до яких проектувалися та споруджувалися пункти захоронення радіоактивних відходів на майданчиках спеціалізованих комбінатів УкрДО «Радон», розглянуто підходи щодо застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки цих пунктів. Проанализированы требования нормативных документов, в соответствии с которыми проектировались и сооружались пункты захоронения радиоактивных отходов на площадках специализированных комбинатов УкрГО «Радон», рассмотрены подходы по применению принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке безопасности этих пунктов. The paper analyses regulatory requirements applied in the design and construction of radioactive waste disposal facilities at sites of the Radon State Corporation and considers approaches on use of radiation safety principles and criteria in their safety reassessment. uk Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" Держатомрегулювання України та НАН України Ядерна та радіаційна безпека Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» Применение принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке безопасности захоронения радиоактивных отходов в приповерхностных хранилищах Государственной корпорации «Радон» Application of Radiation Safety Principles and Criteria in Safety Reassessment of Radioactive Waste Disposed in Near-Surface Facilities of the Radon State Corporation Article published earlier
spellingShingle	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон» Миколайчук, О.А. Кілочицька, Т.П. Рибалка, Н.В. Алєксєєва, З.М. Кондратьєв, С.М. Токаревський, О.В.
title	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»
title_alt	Применение принципов и критериев радиационной безопасности при переоценке безопасности захоронения радиоактивных отходов в приповерхностных хранилищах Государственной корпорации «Радон» Application of Radiation Safety Principles and Criteria in Safety Reassessment of Radioactive Waste Disposed in Near-Surface Facilities of the Radon State Corporation
title_full	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»
title_fullStr	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»
title_full_unstemmed	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»
title_short	Застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах Державної корпорації «Радон»
title_sort	застосування принципів та критеріїв радіаційної безпеки в процесі переоцінки безпеки захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах державної корпорації «радон»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97475
work_keys_str_mv	AT mikolaičukoa zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT kíločicʹkatp zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT ribalkanv zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT alêksêêvazm zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT kondratʹêvsm zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT tokarevsʹkiiov zastosuvannâprincipívtakriteríívradíacíinoíbezpekivprocesípereocínkibezpekizahoronennâradíoaktivnihvídhodívupripoverhnevihshoviŝahderžavnoíkorporacííradon AT mikolaičukoa primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT kíločicʹkatp primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT ribalkanv primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT alêksêêvazm primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT kondratʹêvsm primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT tokarevsʹkiiov primenenieprincipovikriterievradiacionnoibezopasnostipripereocenkebezopasnostizahoroneniâradioaktivnyhothodovvpripoverhnostnyhhraniliŝahgosudarstvennoikorporaciiradon AT mikolaičukoa applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation AT kíločicʹkatp applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation AT ribalkanv applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation AT alêksêêvazm applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation AT kondratʹêvsm applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation AT tokarevsʹkiiov applicationofradiationsafetyprinciplesandcriteriainsafetyreassessmentofradioactivewastedisposedinnearsurfacefacilitiesoftheradonstatecorporation

Institution

Similar Items