Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)

Висвітлено початок організаційного оформлення міжнародного руху поріднених міст Києва, що розширило співробітництво у різних галузях суспільного життя, зміцнило безпосередні контакти між колективами споріднених підприємств, організацій та установ культури, творчих спілок і наукових колективів. Освещ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Архіви України
Date:2013
Main Author: Кийков, О.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2013
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97575
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.) / О.Ю. Кийков // Архіви України. — 2013. — № 6. —С. 62-70— Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859661624529387520
author Кийков, О.Ю.
author_facet Кийков, О.Ю.
citation_txt Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.) / О.Ю. Кийков // Архіви України. — 2013. — № 6. —С. 62-70— Бібліогр.: 30 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Архіви України
description Висвітлено початок організаційного оформлення міжнародного руху поріднених міст Києва, що розширило співробітництво у різних галузях суспільного життя, зміцнило безпосередні контакти між колективами споріднених підприємств, організацій та установ культури, творчих спілок і наукових колективів. Освещено начало организационного оформления международного движения породненных городов Киева, что расширило сотрудничество в разных отраслях общественной жизни, укрепило непосредственные контакты между коллективами родственных предприятий, организаций и учреждений культуры, творческих союзов и научных коллективов. Elucidation of early organizational design of the international movement of twinning cities of Kyiv, which has expanded cooperation in various areas of public life, strengthen direct contacts between groups of related businesses, organizations and cultural institutions, creative unions and research teams.
first_indexed 2025-11-30T10:03:59Z
format Article
fulltext статті та повідомлення62 УДК 327(477-25)“1950/1980” О. Ю. КийКОв* РОль РегіОнальнОї ДиплОматії У ствОРенні пОзитивнОгО іміДжУ УКРаїни: КиївсьКий веКтОР (1950–1980 рр.) висвітлено початок організаційного оформлення міжнародного руху поріднених міст Києва, що розширило співробітництво у різних галузях суспільного життя, зміцнило безпосередні контакти між колективами споріднених підприємств, організацій та установ культури, творчих спілок і наукових колективів. Ключові слова: регіональна дипломатія; поріднені міста; співробітництво; Київ; міста-побратими. однією з характерних рис сучасного світового розвитку на всіх його етапах є вплив суспільних сил на міжнародні відносини. Безпе- речно, різновидом регіональної дипломатії у справі зміцнення миру, дружби і співробітництва між народами є широкий рух громадськості поріднених міст, який зародився ще за часів боротьби з гітлерівським фашизмом. весною 1943 року мешканці сталінграда і англійського міста Ковентрі вирішили здійснити обмін посланцями солідарності й підтримки. таким чином, легендарний сталінград став ініціатором у налагодженні дружніх контактів із зарубіжним містом і виступив його побратимом. після завершення другої світової війни серед широкого кола громадськості багатьох країн світу визріло прагнення об’єднати зусилля усіх людей доброї волі для збереження миру, розвитку добро- сусідства і співпраці між народами. наприкінці 50-х років ХХ століт- тя, коли вже десятки міст різних країн налагодили дружні контакти, виник ла необхідність у створенні єдиного центру для координації зв’язків між ними, яким власне і стала всесвітня Федерація поріднених міст (вФпм), створена 1957 року у французькому місті екс-ле-Бен. слід зазначити, що з перших днів існування цієї неурядової міжнарод- ної організації її діяльність набула антивоєнного характеру. до речі, в статуті вФпм підкреслювалося, що головною метою організації є розвиток взаєморозуміння і співробітництва між народами незалежно від раси, мови, релігії чи політичної системи шляхом поріднення міст. вФпм – міжнародна неурядова організація, що сприяє налаго- дженню зв’язків й розвиткові дружби та співробітництва між містами * Кийков Олексій Юрійович – аспірант національного педагогічного університету ім. м.п. драгоманова, заступник директора дирекції “дипсервіс” Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. © о. Ю. Кийков, 2013 63статті та повідомлення різних країн незалежно від раси, мови, релігійної належності й політич- них переконань їх представників. вФпм проводить міжнародні конгреси і конференції поріднених міст із різних проблем, зокрема щодо встановлення та розвитку друж- ніх контактів, ділового співробітництва між містами, обміну досвідом у галузі культури, освіти, інформації, спорту і туризму, економіки і тор- гівлі. Щороку в останню неділю квітня з ініціативи вФпм проводиться всесвітній день поріднених міст. Федерація має консультативний ста- тус при економічній і соціальній раді організації об’єднаних націй та ЮнесКо. найвищий орган вФпм – Генеральна асамблея, яка обирає виконавчу раду і генерального секретаря. вФпм має індивідуальне та колективне членство. місце перебування керівних органів федерації – м. париж. активну участь у діяльності вФпм беруть численні міста України, які мають побратимів у понад 100 країнах світу. вФпм об’єднує близько 4000 міст у понад 170 державах світу, ви- дає французькою мовою журнал “поріднені міста” та “інформаційний бюлетень”1. Знаковими подіями в діяльності вФпм стали всесвітні конгреси поріднених міст. на іV Конгресі вФпм, який відбувся в 1962 році у місті Ковентрі, було прийнято рішення щорічно в останню неділю квіт- ня проводити всесвітній день поріднених міст. вже на Vі всесвітньому конгресі поріднених міст (париж, 1967 р.) було вироблено політичну програму, важливим завданням якої стала підтримка всіх прогресивних сил у боротьбі за мир і демократію. У 70-х роках надзвичайно зросла активність цієї організації. У 1975 році, коли світова спільнота відзна- чала 30-річчя перемоги над гітлерівським фашизмом, всесвітня Феде- рація поріднених міст звернулася із закликом взяти участь у маніфес- таціях, мітингах, присвячених історичній даті. на цей час столиця України – місто-герой Київ – вже був повно- правним активним учасником руху поріднених міст. Його побратимами стали лейпциг у німеччині, Краків у польщі, Братислава у словаччині, Флоренція в італії, тампере у Фінляндії, Кіото в японії, тулуза, Ромен- віль і Шалетт-сюр-люен у Франції. дружні контакти з цими містами посідали важливе місце у громадському житті столиці. назви порід- нених міст присвоювали київським вулицям, кінотеатрам, готелям та ресторанам. початок дружніх зв’язків Києва з містами зарубіжжя покладено ще в 50–60-х роках. Звернення 15 грудня 1951 року голови виконкому со- фійської міської народної ради депутатів трудящих символізувало за- родження дружніх відносин між українським і болгарським народами на рівні міст2. наступним актом, що засвідчив наміри розвивати братні взаємини, була знакова подія: президія міської ради міста тпява (польща) прису- статті та повідомлення64 дила 31 грудня 1980 р. місту Києву пам’ятну медаль у знак 700-річчя братньої дружби між польським та українським народами3. постійно розширювалося коло контактів тих міст, які прагнули тіс- ної співпраці з Києвом. свідченням цього є рішення № 1798 виконав- чого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 19 верес- ня 1961 р. “про доповнення рішення виконкому міської Ради депутатів трудящих № 1354 від 18 липня 1961 року “про затвердження видатків, зв’язаних з перебуванням в м. Києві делегації міста Брно”4, рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 грудня 1961 р. “про затвердження видатків, зв’язаних з показом в м. Києві ви- ставки робіт художників і скульпторів м. тампере (Фінляндія)”5, рішен- ня № 2916 від 17 жовтня 1961 р. виконавчого комітету Київської місь- кої ради депутатів трудящих “про затвердження видатків, зв’язаних з від’їздом делегації виконкому міськради до м. лейпцига (ндР), виді- лення асигнувань виконкому міськради та ліміту на поліпшення по- бутового обслуговування працівників”6. яскраву сторінку у братерських відносинах вписали у 1962 році посланці міста-побратима лейпцига, які відвідали Київський завод вер- статів-автоматів імені м. Горького, а незабаром від лейпцизького за- воду токарних верстатів “дреємашиневерк” надійшла пропозиція про взаємовідносини двох однотипних підприємств7. постійно розвивалися зв’язки між трудовими колективами, наро- джувалися нові форми співробітництва. З 1967 року відбувався щоріч- ний обмін поїздами дружби між Києвом і лейпцигом. варто відзна- чити, що лише у 1970 році учасники потяга дружби з Київщини, які побували у лейпцизькому окрузі, впродовж десяти днів відвідали 113 підприємств, установ і організацій; у них взяли участь близько 70 ти- сяч осіб. У свою чергу, делегація потяга дружби лейпцизького округу відвідала Київську область у 1975 році і ознайомилася з 120 підпри- ємствами і закладами8. Урочисто відбувалися дні Києва у лейпцигу в травні 1981 року. державний заслужений академічний народний хор імені Г. верьовки, вокально-інструментальний ансамбль “Кобза”, ансамбль бального танцю Жовтневого палацу, артисти Київської фі- лармонії ознайомили трудящих лейпцига з українським мистецтвом9. Успішно розвивалися творчі зв’язки між колективами Київського те- атру опери і балету імені т. Г. Шевченка, Київською консерваторією імені п. і. Чайковського та лейпцизькою оперною музичною школою ім. Ф. мендельсона10. досить цікавою формою взаємодії між підприємствами різних міст- побратимів стали угоди про трудове змагання споріднених колективів. У жовтні 1972 року під час перебування потяга дружби з лейпцига було досягнуто угоди про змагання з чотирма підприємствами і двома радгоспами Київської області і лейпцизького округу, а також затвер- 65статті та повідомлення джені його умови11. а на початку 1975 року до цього руху долучилися ще п’ять підприємств – партнерами стали Київський завод “Червоний екскаватор” та лейпцизький завод важкого машинобудування, швей- на фабрика імені смирнова-ласточкіна та фабрика виробництва одягу “вестіс”, дослідне підприємство “промзв’язок” і лейпцизький комбі- нат техніки зв’язку та інші споріднені підприємства12. У вересні 1974 року в Києві проходили дні Кракова і Землі Краків- ської. під час святкування учасники потяга дружби відвідали 23 київ- ських підприємства. власне тоді була досягнута домовленість про ор- ганізацію змагання між колективами восьми київських та краківських трудових колективів. партнерами стали київський завод “Укркабель” і краківський завод “полькабель”, Київська тютюнова фабрика і Кра- ківська фабрика тютюнової промисловості “Чижина”, взуттєва фабрика імені 10-річчя комсомолу України і шкіряно-взуттєвий комбінат міста Хелмек Краківського воєводства, кондитерська фабрика імені К. марк- са і кондитерське об’єднання “вавель” та інші. вже у 1977 році індиві- дуальні угоди на змагання уклали закрійниця Київської взуттєвої фабри- ки імені 10-річчя комсомолу України З. Корчемна і майстер закрійного цеху спорідненого польського підприємства “Хелмек” в. мука13. дружба сприяла зародженню нового напряму у дипломатичних відносинах. свідченням ефективності регіональної дипломатії є, напри- клад, такий факт. Робітники київського мостозагону 2 тресту “мосто- буд-1” разом зі словацькими колегами братиславського народного під- приємства “допрастав” зводили у братній країні мости14. Київ, лейпциг, Краків, Братислава, маючи чималий науковий та освітній потенціал, сприяли розширенню співробітництва у цій галу- зі з метою досягнення певних успіхів у науково-дослідній та педаго- гічній роботі. так, тісна і багатогранна співпраця здійснювалася між Київським університетом імені т.Г. Шевченка і Братиславським уні- верситетом імені я.а. Каменського, лейпцизьким університетом імені К. маркса і яґеллонським університетом у Кракові. практикувався вза- ємний обмін викладачами і студентами, проводилися спільні наукові конференції і сесії, наукові дослідження тощо. вчені-економісти Ки- ївського та лейпцизького університетів розробили тему дослідження “економічні проблеми інтенсифікації соціалістичного виробництва в умовах науково-технічного прогресу”, правники – “підвищення ролі соціалістичного права у країнах соціалістичної співдружби”, підготов- лені і вийшли друком спільні збірники “нові результати природничо- наукових досліджень”, “питання формування людини соціалістичного суспільства (кінець 60-х років)”, “Братська співпраця соціалістичних держав”15. окремий блок у розвитку регіональної дипломатії у радянські часи посідало наукове співробітництво, де провідну роль відігравала столи- статті та повідомлення66 ця України. Розвиток наукових зв’язків із братніми державами соці- алістичної співдружності – країнами народної демократії у створенні нових галузей промисловості; налагодження і розширення науково-до- слідних робіт та інтенсивної підготовки кваліфікованих національних кадрів інженерів та вчених – ось власне коло завдань, які доводило- ся тоді вирішувати. на той період (1945–1975 роки) припадає значна кількість відряджень кращих представників виробництва, спеціалістів у галузі вищої та середньої спеціальної освіти, учених Києва до країн народної демократії для надання їм організаційної та методичної допо- моги у вирішенні актуальних наукових та виробничих проблем. так, упродовж 1945–1976 років у навчальних закладах України для 11 со- ціалістичних країн було підготовлено понад 9 тисяч спеціалістів, лише в 1975–1976 навчальному році навчалося майже 6 тисяч осіб з братніх країн16. першу угоду про науково-технічну і культурну співпрацю під- писано в 1960 році між Київським та дебреценським (Угорщина) уні- верситетами. З часом Київський університет уклав такі угоди ще з 8 ви- шами братніх країн. п’ять договорів про співпрацю з внЗ зарубіжних соціалістичних країн на рахунку Київського політехнічного інституту, три уклав Київський інженерно-будівельний інститут, по два – Київ- ський інститут народного господарства і технологічний інститут хар- чової промисловості та ін.17 У цих угодах передбачалося: розвиток таких форм зв’язків між внЗ, як обмін викладачами для читання лекцій і удосконалення досвіду навчально-виховної роботи, довготривалої педагогічної праці, спільне дослідження наукових проблем, проведення наукових розробок, обмін групами студентів під час виробничої практики і таке інше. свідченням ефективності такої науково-технічної співпраці є факт: на Київському заводі “арсенал” запроваджені нові зразки різального інструменту підвищеної міцності, розроблених вченими Київського по- літехнічного інституту та вищого машино-електротехнічного інститу- ту в Габрово (Болгарія)18. Широкі міжнародні наукові зв’язки розвивала академія наук Укра- їнської РсР, більшість її київських науково-дослідних інститутів. сюди слід віднести спільні розробки окремих наукових проблем у рамках дво- і багатосторонньої взаємодії; закордонні відрядження учених, участь у міжнародних наукових форумах, проведення досліджень в акваторіях світового океану, відвідини зарубіжними вченими закладів ан УРсР з метою проведення наукової роботи. так, у 1975 році ученими ан УРсР було здійснено 647 закордонних відряджень, серед них 347 у со- ціалістичні країни19. важливою і однією з найбільш ефективних форм наукових зв’язків ан УРсР із зарубіжними науковими центрами було здійснення спіль- них науково-дослідних робіт щодо реалізації народногосподарських за- 67статті та повідомлення вдань. У 1980 році, наприклад, понад 40 інститутів і закладів ан УРсР проводили дослідження з 238 тем спільно із зарубіжними партнерами20. до речі, розробки інститутів ан УРсР здійснювалися у рамках Ради економічної взаємодопомоги. а деякі з них виконували функції коор- динаційних центрів щодо організації комплексних розробок найбільш важливих наукових проблем і впровадження їх результатів у вироб- ництво, що засвідчувало широке міжнародне визнання їхніх наукових досягнень. серед них – великий науково-дослідний і науково-виробни- чий центр ан УРсР – інститут електрозварювання ім. Є. о. патона. Функції координаційного центру з проблем “порошкова металургія” виконував інший науковий центр ан УРсР – інститут проблем мате- ріалознавства, що здійснював координацію з 17 тем багатосторонньої співпраці країн Рев. Багатовекторність властива інституту надтвердих матеріалів ан УРсР щодо пошуку нових високоефективних галузей застосування цих матеріалів у різних галузях промисловості, інститу- ту кібернетики ан УРсР, що розробляв методику науково-технічного прогнозування у країнах-членах Рев, інституту геофізики ім. с. і. су- ботіна, який здійснював координацію з геофізичними установами со- ціалістичних країн Європи21. Близько ста тем із проблем матеріалознавства, кібернетики, фізики, хімії та хімічної технології розроблялося інститутами ан УРсР спіль- но з колегами братніх країн. так, у 1975 році успішно завершено ви- конання плану п’ятирічного співробітництва інституту металофізики ан УРсР з академічними інститутами ндР, Чехії, Угорщини в галузі фізики твердого тіла. Разом зі словацькою академією наук розроблено установку і методику дослідження закономірностей сталого руйнуван- ня металів при програмному навантаженні. плідним було також спів- робітництво інституту кібернетики ан УРсР з низкою закладів Бол- гарії та німеччини, зокрема у створенні єдиного електронного зв’язку “нева”, а також учених інституту проблем металознавства з колегами споріднених інститутів22. У процесі співробітництва учених Києва і братніх країн було під- готовлено низку фундаментальних спільних праць: з болгарськими колегами – монографія “електрооптика колоїдів”, з німецькими вче- ними – “оброблення напівпровідникових матеріалів”; побачила світ монографія “структура земної кори Центральної і східної Європи за даними геофізичних досліджень”, підготовлена колективом учених єв- ропейських соціалістичних країн. Українськими і чехословацькими мо- вознавцями укладено чесько-український словник, історики двох брат- ніх народів розпочали роботу над темою: “Чесько-українські історичні зв’язки”, учені інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені м.т. Рильського ан УРсР виконували спільні дослідження з ет- нографами Болгарії, польщі, Чехословаччини23. статті та повідомлення68 важливим внеском у поглиблення наукового співробітництва між ученими Києва і братніх країн було проведення спільних конференцій, організацій закордонних виставок, публікації статей і доповідей, обмін науковою літературою. У 1975 році інститут ядерних досліджень ан УРсР провів у Києві конференцію з нейтронної фізики за участю вче- них Болгарії, Угорщини, німеччини, Китайської народної Республіки, монголії, польщі, Румунії, Чехословаччини, а інститут напівпровідни- ків ан УРсР – конференцію зі спектроскопії комбінаційного розсію- вання світла і практичного його застосування, у якій взяли участь вчені Болгарії, Угорщини, німеччини, Чехословаччини24. досить плідно співпрацював із видавцями академій наук країн со- ціалістичної співдружності колектив видавництва “наукова думка” – у 1980 році у Києві на виставках літератури цього видавництва були представлені наукові праці вчених Болгарії та польщі25. У другій половині 50-х – початку 60-х років минулого століття за- вершилося організаційне оформлення міжнародного руху поріднених міст Києва. власне в цей період було покладено початок постійним зв’язкам з містами-побратимами лейпцигом у німеччині, Краковом у польщі, Братиславою у словаччині. встановлення довготривалих зв’язків істотно розширило співробітництво у різних галузях суспіль- ного життя, зміцнило безпосередні контакти між колективами спорід- нених підприємств, організацій та установ культури, творчих спілок і наукових колективів. тогочасні відносини міст-побратимів Києва і тампере – перекон- ливий приклад успішної співпраці регіонів тоді сусідніх держав, які належали до різних соціально-економічних систем. У 1977 році кияни приймали делегацію тампере. Фінські гості ознайомились з досвідом роботи Київ ського міськвиконкому щодо ведення міського господар- ства. під час перебування фінської делегації у столиці УРсР було під- писано договір про постійну співпрацю, що стало значним кроком у розвитку дружніх контактів двох міст26. У серпні 1981 року у тампере на запрошення окружкому Комуністичної партії Фінляндії перебувала делегація Київ ського міськкому Компартії України. Численні зустрічі підтвердили єдність поглядів на важливі проблеми тогочасного світо- вого розвитку, зокрема про оголошення північної Європи без’ядерною зоною27. Було започатковано дружні зв’язки з фінами на мистецькому ґрунті ще на початку 60-х років, коли Київський міськвиконком своїм рішен- ням від 19 грудня 1961 року підтримав ініціативу проведення у столиці України виставки робіт художників і скульпторів м. тампере28. У 60-ті роки побратимом Києва стала Флоренція (італія). Жи- вий відгук викликало проведення в італійському місті тижня Украї- ни (1968 р.). виставки, виступи вчених і митців ознайомили широкі верстви зарубіжної громадськості з життям та досягненнями трудящих 69статті та повідомлення УРсР. італійська преса, радіо і телебачення широко висвітлювали це свято справжньої дружби. За неповними підрахунками, лише на кон- цертах українських артистів побувало понад 15 тисяч італійських гля- дачів29. З кожним роком поглиблювалися зв’язки з наймолодшим порідне- ним містом – японським Кіото. Знаменною віхою стали дні Києва в Кіото у вересні 1978 року. У складі делегації на святі дружби серед ра- дянських представників був відомий український письменник михай- ло стельмах30. після поїздки київських лікарів у Кіото було перей нято низку цікавих новацій щодо організації обслуговування хворих і про- ведення лабораторних експрес-аналізів. У практиці роботи спеціалізо- ваної клінічної лікарні № 14 міста Києва було застосовано фототерапію при лікуванні новонароджених. Хвилюючим святом стали дні Кіото в столиці України у вересні 1981 року, приурочені десятиріччю порід- нення двох міст. на зустріч прибула офіційна делегація японських дру- зів, серед яких були керівники міста, спортсмени, майстри мистецтва. на вулиці Кіото відбулася церемонія урочистого відкриття пам’ятної дошки на честь міста-побратима, закладено сквер. 1 енциклопедія історії України. т. 1. – К.: наукова думка, 2003. – с. 649. 2 державний архів м. Києва (далі – держархів м. Києва), ф. Р-1, оп. 10, спр. 1, арк. 176. 3 даК, ф. Р-1, оп. 10, спр. 41, арк. 3. 4 там само, ф. Р-1, оп. 8, спр. 36. 5 там само, спр. 159. 6 там само, спр. 39. 7 там само, спр. 686, арк. 4. 8 Київська правда. – 1975. – 9 жовт. 9 прапор комунізму. – 1981. – 20, 21, 22 трав. 10 Кулинич И. М., Виднянский С. В. Киев и города-побратимы. – К.: о-во “Знание” Украинской ссР, 1981. – с. 16–17. 11 породненные социалистическим интернационализмом. дружественные связи и сотрудничество породненных областей и городов УссР и братских стран социализма. – К., 1980. – с. 48–50. 12 вечірній Київ. – 1978. – 10 лип. 13 правда Украины. – 1977. – 19 марта. 14 історія міст і сіл Української РсР. – К., 1968. – с. 491. 15 породненные социалистическим интернационализмом. дружественные связи и сотрудничество породненных областей и городов УссР и братских стран социализма. – К., 1980. – с. 178–179. 16 там само. – с. 168, 170. 17 там само. – с. 171–173. 18 там само. – с. 178–179. 19 архів президії ан УРсР. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1975 році. – арк. 181. статті та повідомлення70 20 там само. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1980 році. – арк. 215. 21 там само. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1980 році. – арк. 183. 22 там само. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1980 році. – арк. 182. 23 Виднянский С. В. научные и культурные связи киевлян с коллективами стран социалистического содружества. – К., 1982. – с. 12–13. 24 архів президії ан УРсР. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1975 році. – арк. 212–213. 25 там само. Звіт про діяльність академії наук Української РсР в 1980 році. – арк. 205. 26 історія міст і сіл Української РсР. – К., 1979. – с. 493. 27 прапор комунізму. – 1981. – 28 серп. 28 держархів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 34, арк. 159. 29 Радянська Україна. – 1968. – 19 берез. 30 прапор комунізму. – 1978. – 5 верес. освещено начало организационного оформления международного движения породненных городов Киева, что расширило сотрудничество в разных отраслях общественной жизни, укрепило непосредственные контакты между коллективами родственных предприятий, организаций и учреждений культуры, творческих союзов и научных коллективов. Ключевые слова: региональная дипломатия; породненные города; сотрудничество; Киев; города-побратимы. Elucidation of early organizational design of the international movement of twinning cities of Kyiv, which has expanded cooperation in various areas of public life, strengthen direct contacts between groups of related businesses, organizations and cultural institutions, creative unions and research teams. Key words: regional diplomacy; twin cities; cooperation; Kyiv.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97575
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0320-9466
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T10:03:59Z
publishDate 2013
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Кийков, О.Ю.
2016-03-30T09:10:17Z
2016-03-30T09:10:17Z
2013
Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.) / О.Ю. Кийков // Архіви України. — 2013. — № 6. —С. 62-70— Бібліогр.: 30 назв. — укр.
0320-9466
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97575
327(477-25)“1950/1980”
Висвітлено початок організаційного оформлення міжнародного руху поріднених міст Києва, що розширило співробітництво у різних галузях суспільного життя, зміцнило безпосередні контакти між колективами споріднених підприємств, організацій та установ культури, творчих спілок і наукових колективів.
Освещено начало организационного оформления международного движения породненных городов Киева, что расширило сотрудничество в разных отраслях общественной жизни, укрепило непосредственные контакты между коллективами родственных предприятий, организаций и учреждений культуры, творческих союзов и научных коллективов.
Elucidation of early organizational design of the international movement of twinning cities of Kyiv, which has expanded cooperation in various areas of public life, strengthen direct contacts between groups of related businesses, organizations and cultural institutions, creative unions and research teams.
uk
Інститут історії України НАН України
Архіви України
Статті та повідомлення
Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
The Role of Regional Diplomacy in Establishing of the Positive Image of Ukraine: the Kyiv Vector (1950–1980)
Article
published earlier
spellingShingle Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
Кийков, О.Ю.
Статті та повідомлення
title Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
title_alt The Role of Regional Diplomacy in Establishing of the Positive Image of Ukraine: the Kyiv Vector (1950–1980)
title_full Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
title_fullStr Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
title_full_unstemmed Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
title_short Роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу України: київський вектор (1950–1980 рр.)
title_sort роль регіональної дипломатії у створенні позитивного іміджу україни: київський вектор (1950–1980 рр.)
topic Статті та повідомлення
topic_facet Статті та повідомлення
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97575
work_keys_str_mv AT kiikovoû rolʹregíonalʹnoídiplomatííustvorennípozitivnogoímídžuukraínikiívsʹkiivektor19501980rr
AT kiikovoû theroleofregionaldiplomacyinestablishingofthepositiveimageofukrainethekyivvector19501980