Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону
На основi нового пiдходу до визначення просторового розташування гiпоцентрiв землетрусiв були переглянутi координати подiй, представлених у бюлетенях Кримсько-Чорноморського регiону за перiод з 1970 до 2012 рр. Отримано такi результати: бiльшiсть
 гiпоцентрiв землетрусiв лежить глибше 12 км,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97598 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону / В.Ю. Бурмін, Л.О. Шумлянська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 67-73. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860022828641812480 |
|---|---|
| author | Бурмін, В.Ю. Шумлянська, Л.О. |
| author_facet | Бурмін, В.Ю. Шумлянська, Л.О. |
| citation_txt | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону / В.Ю. Бурмін, Л.О. Шумлянська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 67-73. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | На основi нового пiдходу до визначення просторового розташування гiпоцентрiв землетрусiв були переглянутi координати подiй, представлених у бюлетенях Кримсько-Чорноморського регiону за перiод з 1970 до 2012 рр. Отримано такi результати: бiльшiсть
гiпоцентрiв землетрусiв лежить глибше 12 км, що вiдповiдає 12-кiлометровiй межi
в гiрськiй частинi Криму та практично немає осередкiв, якi виходили б на поверхню;
розподiл гiпоцентрiв землетрусiв має форму, близьку до конусоподiбної з вершиною в районi Ялта–Алушта, а осередки землетрусiв простежуються до глибин 300 км. Такий розподiл iстотно змiнює геодинамiчну картину регiону.
На основе нового подхода к определению пространственного расположения гипоцентров землетрясений были пересмотрены координаты событий, представленных в бюллетенях Крымско-Черноморского региона за период с 1970 по 2012 гг. Получены следующие результаты: большинство гипоцентров землетрясений лежит глубже 12 км, что соответствует
12-километровой границе в горной части Крыма и практически нет очагов, которые выходили бы на поверхность; распределение гипоцентров землетрясений имеет форму, близкую к конусообразной с вершиной в районе Ялта–Алушта, а очаги землетрясений уходят до глубин 300 км. Такое распределение существенно меняет геодинамическую картину региона.
On the basis of a new approach to the determination of the position of earthquake hypocenters,
the coordinates of all events, for which data are presented in the bulletins of the Crimean–Black
Sea region for the period from 1970 to 2012, are determined. The following results were obtained:
first, the majority of earthquake hypocenters lie deeper 12 km, which corresponds to 12-km border
under the mountainous part of the Crimea, and almost no hypocenters, which go to the surface.
Second, the distribution of earthquake hypocenters is close to the conical shape with the apex near Yalta–Alushta and the earthquake sources go to depths of 300 km. Such distribution changes a view of the geodynamic picture of the region significantly.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:48:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
9 • 2015
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
550.348.436(262.5)
В.Ю. Бурмiн, Л. О. Шумлянська
Просторовий розподiл гiпоцентрiв землетрусiв
Кримсько -Чорноморського регiону
(Представлено академiком НАН України В. I. Старостенком)
На основi нового пiдходу до визначення просторового розташування гiпоцентрiв земле-
трусiв були переглянутi координати подiй, представлених у бюлетенях Кримсько -Чор-
номорського регiону за перiод з 1970 до 2012 рр. Отримано такi результати: бiльшiсть
гiпоцентрiв землетрусiв лежить глибше 12 км, що вiдповiдає 12-кiлометровiй межi
в гiрськiй частинi Криму та практично немає осередкiв, якi виходили б на поверхню;
розподiл гiпоцентрiв землетрусiв має форму, близьку до конусоподiбної з вершиною в ра-
йонi Ялта–Алушта, а осередки землетрусiв простежуються до глибин 300 км. Такий
розподiл iстотно змiнює геодинамiчну картину регiону.
Ключовi слова: сейсмiчнiсть, гiпоцентри, землетрус.
Координати гiпоцентрiв землетрусiв до кiнця 80-х рокiв визначалися графоаналiтичними
методами, а з початку 90-х рокiв — за допомогою ЕОМ [1]. По сутi, цi методи визначення
координат гiпоцентрiв зводяться до мiнiмiзацiї функцiонала нев’язок теоретичних i спосте-
режних часiв проходження сейсмiчних хвиль. Однак, як показано в публiкацiях [2, 3], такий
пiдхiд до визначення координат гiпоцентрiв не є оптимальним.
Нехай Ri, Di и H вiдповiдають теоретичним часам ti проходження сейсмiчних хвиль вiд
осередку до i-ї станцiї, де Ri = viti — гiпоцентральнi вiдстанi; Di =
√
R2
i −H2 — епiцен-
тральнi вiдстанi, H — глибина осередку землетрусу; ri = uit, di й h — тi самi величини, але
вiдповiдають справжньому положенню гiпоцентра (ui = vi − δvi). Тодi для функцiонала St
можна записати:
St =
n∑
i=1
(ti −
a
ti − δτi)
2 =
n∑
i=1
v−2
i (viti − vi
a
ti − viδτi)
2 =
=
n∑
i=1
v−2
i (viti − ui
a
ti −
a
tiδvi − viδτi)
2 =
n∑
i=1
v−2
i (Ri − ri − δri)
2,
© В.Ю. Бурмiн, Л. О. Шумлянська, 2015
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9 67
Рис. 1. Поведiнка функцiоналiв S й St для осередка на глибинi: 10 км (а) та 70 км (б )
де
a
ti = t̃i − δτi; δri = tiδvi + viδτi;
St =
n∑
i=1
v−2
i (Ri − ri − δri)
2 =
n∑
i=1
v−2
i (Ri − r̃i)
2 =
=
n∑
i=1
v−2
i {D2
i +H2 + d2i + h2 − 2[(D2
i +H2)(d2i + h2)]1/2} =
=
n∑
i=1
v−2
i {(Di − di)
2 + (H − h)2 − σ2i } 6
n∑
i=1
ρi(Di − di)
2 + Y (H − h)2 = S,
де σ2i = 2{[(D2
i +H2)(d2i + h2)]1/2 − diDi − hH} > 0; Di, H й di, h — епiцентральнi вiдстанi
й глибини, що вiдповiдають теоретичному i спостережному часу проходження сейсмiчних
хвиль; ρi = v−2
i й Y =
n∑
i=1
ρi — ваговi множники, що характеризують однорiднiсть сере-
довища. З отриманого спiввiдношення випливає, що малiсть значення функцiонала St не
гарантує малостi значень функцiоналiв нев’язок у визначеннi глибини гiпоцентра земле-
трусу i епiцентральних вiдстаней, але малiсть значення функцiонала S спричиняє малiсть
значення функцiонала нев’язки часiв. Це твердження — висновок того факту, що квадрат
рiзницi (Ri − ri)
2 — суть квадрат рiзниць модулiв векторiв Ri й ri i не залежить вiд їх
напрямiв, у той час як сумою квадратiв рiзниць (Di − di)
2 + (H − h)2 є квадрат модуля
рiзницi Ri − ri вiдповiдних векторiв. Отже, правдиве твердження, що модуль рiзницi двох
сторiн трикутника завжди менше довжини третьої сторони.
Поведiнку функцiоналiв St й S залежно вiд глибини джерела для двох випадкiв поло-
ження гiпоцентра щодо системи станцiй iлюструє рис. 1. Кривi на рис. 1, а вiдповiдають
глибинi осередку, що дорiвнює 10 км, а на глибинi 70 км, (див. 1, б ). Епiцентри цих осе-
редкiв збiгаються. З огляду цих рисункiв знаходимо, що обчислення функцiоналiв i, отже,
координат гiпоцентра для осередку з глибиною 10 км менш стiйке, нiж з глибиною 70 км.
Для осередку з глибиною 10 км функцiонали St й S мають мiнiмуми на глибинi близько
8,0 км. Для глибини осередку, що дорiвнює 70 км, функцiонал St в iнтервалi глибин 44–88 км
залишається практично постiйним, а функцiонал S на глибинi 70 км має строгий мiнiмум.
68 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9
Виходячи iз зазначеного вище, завдання визначення координат гiпоцентрiв землетрусiв
слiд ставити не як завдання мiнiмiзацiї функцiонала St або, що еквiвалентно, суми рiзницi
довжин векторiв Ri й ri, а як завдання мiнiмiзацiї функцiонала:
S =
n∑
i=1
ωi(Di − di)
2 + (H − h)2,
де ωi = ρi/Y, тобто як завдання мiнiмiзацiї вiдстанi мiж точками (X,Y,H) й (x, y, h), що
вiдповiдають теоретичним ti та спостережним t̃i часами пробiгу сейсмiчних хвиль вiд оче-
редку землетрусiв до реєструючих станцiй.
У публiкацiях [2, 3] досить докладно описано алгоритм розв’язання цiєї задачi. Також
було створено програму на мовi ФОРТРАН’98, яка реалiзує цей алгоритм. Програма пе-
редбачає використання часiв вступу як поздовжнiх, так i поперечних хвиль. Час в осередку
визначається за графiком Вадатi. Причому достатньо завдання часiв вступу поперечних
хвиль хоча б на однiй станцiї. У цьому випадку задається вiдношення швидкостей поздов-
жнiх i поперечних хвиль, що становить 1,73. Передбачено також визначення часу в осередку
при фiксованому значеннi VP /VS . Крiм цього, в якостi вихiдних даних задаються координа-
ти сейсмiчних станцiй i швидкостi колонки поздовжнiх хвиль пiд кожною станцiєю. Порiв-
няння цiєї роботи програми з програмою HYPO71 та її модифiкацiями на тестових моделях
показує iстотну перевагу першої програми над другою. Особливо явно ця перевага виявля-
ється при визначеннi глибини осередкiв землетрусiв, оскiльки результати роботи програми
HYPO71 iстотно залежать вiд досвiду iнтерпретатора.
Враховуючи ту обставину, що координати гiпоцентрiв традицiйними методами можуть
визначатися з великими похибками, було вирiшено перевизначити координати всiх земле-
трусiв, зареєстрованих кримськими сейсмiчними станцiями. Данi про часи вступу поздов-
жнiх i поперечних хвиль були взятi з сейсмологiчних бюлетенiв, якi публiкуються з 1970 р.
На жаль, у бюлетенях за перiод з 1970 по 2012 рр. наведено данi тiльки про 1470 подiй, за-
реєстрованих трьома i бiльше станцiями, в той час як в каталогах є трохи бiльше нiж 2100
землетрусiв.
Перш нiж перерахувати координати гiпоцентрiв землетрусiв, визначенi на основi ана-
лiзу графiкiв Вадатi, проведено очищення бюлетенiв вiд “поганих” даних. Передбачалося,
що великi похибки в графiках Вадатi насамперед вносять помилки у визначеннi на сейсмо-
грамах фази поперечних хвиль. У зв’язку з цим, були прибранi тi значення часiв вступу
поперечних хвиль, якi дають великi вiдхилення вiд графiка Вадатi. Сумарнi графiки Ва-
датi до й пiсля корегування часiв вступу поздовжнiх хвиль демонструє рис. 2. Усi точки
на рисунку наведенi до t0 = 0. Нахил графiка становить 1,379, що вiдповiдає вiдношенню
швидкостей поперечних та поздовжнiх хвиль 1,725.
Пiсля коректування вихiдних даних координати всiх подiй, зареєстрованих трьома i бiль-
ше станцiями, було перераховано за вказаною вище програмою. Основнi вiдомостi глибинної
будови земної кори пiд сейсмiчними станцiями отримано з даних ГСЗ. Було взято сейсмi-
чнi розрiзи земної кори Чорного моря i Криму, що побудованi за даними систематичних
дослiджень методом ГСЗ з 1957 р. [4, 5], у 70-х роках — за даними профiлiв 29, 30 [6],
доповненими результатами переiнтерпретацiї [7] та локальної томографiї [8].
На рис. 3 та 4 показано результати перерахунку, для яких похибки при визначеннi гли-
бини осередку не перевищують 5 км. Всього на рисунках представлено 1318 подiй з 1470,
якi були зареєстрованi трьома i бiльше станцiями.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9 69
Рис. 2. Точки графикiв Вадатi: а — до корегування; б — пiсля корегування
Рис. 3. Широтний розподiл гiпоцентрiв землетрусiв, зареєстрованих на кримських сейсмостанцiях за перiод
з 1970 по 2012 рр. (по каталогу) по глибинах: а — до перерахунку; б — пiсля перерахунку
Розподiл епiцентрiв землетрусiв у проекцiї гiпоцентрiв на широтну площину до й пi-
сля перерахування, показано на рис. 3; данi взято з кримських каталогiв за 1970–2012 рр.
З графiкiв видно, що глибини практично всiх гiпоцентрiв лежать в iнтервалi вiд 0 до 50 км.
Розподiл епiцентрiв землетрусiв не сильно вiдрiзняється вiд розподiлу, збудованого за ката-
логом (див. рис. 4). Винятком є схiдна частина пiвострова, для якої, мабуть, з одного боку,
в бюлетенях немає всiх даних, а з iншого — вихiднi данi поданi з великими похибками. Але
для розподiлу по глибинах вiдмiннiсть є iстотною. Якщо для каталожних подiй глибини гi-
70 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9
Рис. 4. Розподiл епiцентрiв землетрусiв, зареєстрованих на кримських сейсмiчних станцiях за перiод з 1970
по 2012 рр.: а — до перерахунку (1 — епiцентри землетрусiв; 2 — сейсмiчнi станцiї; 3 — берегова лiнiя
Криму); б — пiсля перерахунку (1 — епiцентри землетрусiв; 2 — сейсмiчнi станцiї; 3 — берегова лiнiя
Криму)
поцентрiв лежать в iнтервалi вiд 0 до 50 км, то пiсля перерахунку виявляється, щоглибина
гiпоцентрiв не обмежується 50 км, а поширюється аж до 300 км. При цьому розподiл гiпо-
центрiв має конусоподiбну формуз вершиною, що має координати: φ ≈ 44,5◦, λ ≈ 34,5◦.
Таким чином, просторовий розподiл гiпоцентрiв кримських землетрусiв, отриманих за
допомогою нового пiдходу, є таким: по-перше, бiльшiсть гiпоцентрiв землетрусiв лежить
глибше 12 км, що вiдповiдає 12-кiлометровiй границi пiд гiрською частиною Криму; по-дру-
ге, практично нема осередкiв, якi виходили б на поверхню; по-третє, розподiл гiпоцентрiв
землетрусiв має конусоподiбну форму з вершиною в районi Ялта–Алушта, а осередки зем-
летрусiв спостерiгаються до глибин 300 км. Такий розподiл iстотно змiнює уявлення про
геодинамiчну картину Кримсько -Чорноморського регiону.
Цитована лiтература
1. Кульчицкий В.Е., Пустовитенко Б. Г. 80 лет инструментальным наблюдениям в Крыму: история,
итоги и перспективы // Геофиз. журн. – 2008. – 30, № 5. – С. 9–49.
2. Бурмин В.Ю. Новый подход к определению параметров гипоцентров близких землетрясений // Вул-
канология и сейсмология. – 1992. – № 3. – С. 73–82.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9 71
3. Burmin V.Y. The inverse kinematic problem of seismology. New approaches and results. – Saarbrücken,
Germany: Palmar. Acad. Publ. – 2012. – 146 с.
4. Порфирьев В.Б., Соллогуб В.Б., Чекунов А.В., Гаркаленко И.А., Пустильников М.Р., Краюш-
кин В.А., Клочко В.Л., Семенов А.В., Шиманский А.А. Строение и нефтегазоносность северной
части Черного моря и сопредельных территорий. – Киев: Наук. думка, 1978. – 160 с.
5. Буланже Ю.Д., Муратов М.В., Субботин С.И., Балавадзе В.К. Земная кора и история развития
Черноморской впадины. – Москва: Наука, 1975. – 357 с.
6. Субботин С.И., Соллогуб В.Б., Лебедев Т.С., Харитонов О.М., Колосов А.Л. Геофизические ис-
следования территории Украины. – Киев: Наук. думка, 1972. – 253 с.
7. Баранова Е.П., Егорова Т.П., Омельченко В.Д. Переинтерпретация сейсмических материалов ГСЗ
и гравитационное моделирование по профилям 25, 28, 29 в Черном и Азовском морях // Геофиз.
журн. – 2008. – 30, № 5. – С. 124–144.
8. Гобаренко В. C., Егорова Т. П, Стифенсон Р. Строение коры Керченского полуострова и северо-
восточной части Черного моря по результатам локальной сейсмической томографии // Геофиз.
журн. – 2014. – 36, № 2. – С. 18–32.
References
1. Kulchytsky V.E, Pustovitenko B.G. Geophys. J, 2008, 30, No 5: 9–49 (in Russian).
2. Burmin V.Y. Volcanology and Seismology, 1992, No 3: 73–82 (in Russian).
3. Burmin V.Y. The inverse kinematic problem of seismology. New approaches and results. Saarbrücken,
Germany: Palm. Acad. Publ, 2012.
4. Porfiriev V.B., Sologub V.B., Chekunov A.V., Garkalenko I. A., Pustilnikov M.R., Krayushkin V.A.,
Klochko V. L., Semenov A.V., Shymanskyy A.A. Structure and oil and gas perspective of north part of
the Black Sea and adjacent areas, Kyiv: Nauk. Dumka, 1978 (in Russian).
5. Boulanger Y.D., Muratov M.V., Subbotin S. I., Balavadze V.K. The earth’s crust and the history of the
development of the Black Sea basin, Moscow: Nauka, 1975 (in Russian).
6. Subbotin S. I., Sollogub V.B., Lebedev T. S., Charitonov O.M., Kolosov A. L. Geophysical studies of terri-
tory of Ukraine, Kiev: Nauk. Dumka, 1972 (in Russian).
7. Baranova E. P., Egorova T. P., Omelchenko V.D. Geophys. J., 2008, 30, No 5: 124–144 (in Russian).
8. Gobarenko V. S., Egorova T. P., Stevenson R. Geophys. J., 2014, 36, No 2: 18–32 (in Russian).
Надiйшло до редакцiї 24.04.2015Iнститут фiзики Землi
iм. О.Ю. Шмiдта РАН, Москва, Росiя
Iнститут геофiзики iм. С. I. Субботiна,
НАН України, Київ
В.Ю. Бурмин, Л.А. Шумлянская
Пространственное распределение гипоцентров землетрясений
Крымско -Черноморского региона
Институт физики Земли им. О. Ю. Шмидта РАН, Москва, Россия
Институт геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины, Киев
На основе нового подхода к определению пространственного расположения гипоцентров зем-
летрясений были пересмотрены координаты событий, представленных в бюллетенях Крым-
ско-Черноморского региона за период с 1970 по 2012 гг. Получены следующие результа-
ты: большинство гипоцентров землетрясений лежит глубже 12 км, что соответствует
12-километровой границе в горной части Крыма и практически нет очагов, которые выхо-
дили бы на поверхность; распределение гипоцентров землетрясений имеет форму, близкую
к конусообразной с вершиной в районе Ялта–Алушта, а очаги землетрясений уходят до глу-
бин 300 км. Такое распределение существенно меняет геодинамическую картину региона.
Ключевые слова: сейсмичность, гипоцентры, землетрясение.
72 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9
V.Y. Burmin, L.O. Shumlianska
Spatial distribution of hypocenters of earthquakes of the Crimea-Black
Sea region
O.Yu. Schmidt Institute of Physics of the Earth, RAS, Moscow, Russia
S. I. Subbotin Institute of Geophysics, NAS of Ukraine, Kiev
On the basis of a new approach to the determination of the position of earthquake hypocenters,
the coordinates of all events, for which data are presented in the bulletins of the Crimean–Black
Sea region for the period from 1970 to 2012, are determined. The following results were obtained:
first, the majority of earthquake hypocenters lie deeper 12 km, which corresponds to 12-km border
under the mountainous part of the Crimea, and almost no hypocenters, which go to the surface.
Second, the distribution of earthquake hypocenters is close to the conical shape with the apex near
Yalta–Alushta and the earthquake sources go to depths of 300 km. Such distribution changes a view
of the geodynamic picture of the region significantly.
Keywords: seismicity, hypocenters, earthquake.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №9 73
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97598 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:48:16Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бурмін, В.Ю. Шумлянська, Л.О. 2016-03-30T16:27:11Z 2016-03-30T16:27:11Z 2015 Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону / В.Ю. Бурмін, Л.О. Шумлянська // Доповіді Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 67-73. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97598 550.348.436(262.5) На основi нового пiдходу до визначення просторового розташування гiпоцентрiв землетрусiв були переглянутi координати подiй, представлених у бюлетенях Кримсько-Чорноморського регiону за перiод з 1970 до 2012 рр. Отримано такi результати: бiльшiсть
 гiпоцентрiв землетрусiв лежить глибше 12 км, що вiдповiдає 12-кiлометровiй межi
 в гiрськiй частинi Криму та практично немає осередкiв, якi виходили б на поверхню;
 розподiл гiпоцентрiв землетрусiв має форму, близьку до конусоподiбної з вершиною в районi Ялта–Алушта, а осередки землетрусiв простежуються до глибин 300 км. Такий розподiл iстотно змiнює геодинамiчну картину регiону. На основе нового подхода к определению пространственного расположения гипоцентров землетрясений были пересмотрены координаты событий, представленных в бюллетенях Крымско-Черноморского региона за период с 1970 по 2012 гг. Получены следующие результаты: большинство гипоцентров землетрясений лежит глубже 12 км, что соответствует
 12-километровой границе в горной части Крыма и практически нет очагов, которые выходили бы на поверхность; распределение гипоцентров землетрясений имеет форму, близкую к конусообразной с вершиной в районе Ялта–Алушта, а очаги землетрясений уходят до глубин 300 км. Такое распределение существенно меняет геодинамическую картину региона. On the basis of a new approach to the determination of the position of earthquake hypocenters,
 the coordinates of all events, for which data are presented in the bulletins of the Crimean–Black
 Sea region for the period from 1970 to 2012, are determined. The following results were obtained:
 first, the majority of earthquake hypocenters lie deeper 12 km, which corresponds to 12-km border
 under the mountainous part of the Crimea, and almost no hypocenters, which go to the surface.
 Second, the distribution of earthquake hypocenters is close to the conical shape with the apex near Yalta–Alushta and the earthquake sources go to depths of 300 km. Such distribution changes a view of the geodynamic picture of the region significantly. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону Пространственное распределение гипоцентров землетрясений Крымско-Черноморского региона Spatial distribution of hypocenters of earthquakes of the Crimea-Black Sea region Article published earlier |
| spellingShingle | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону Бурмін, В.Ю. Шумлянська, Л.О. Науки про Землю |
| title | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону |
| title_alt | Пространственное распределение гипоцентров землетрясений Крымско-Черноморского региона Spatial distribution of hypocenters of earthquakes of the Crimea-Black Sea region |
| title_full | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону |
| title_fullStr | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону |
| title_full_unstemmed | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону |
| title_short | Просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів Кримсько-Чорноморського регіону |
| title_sort | просторовий розподіл гіпоцентрів землетрусів кримсько-чорноморського регіону |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97598 |
| work_keys_str_mv | AT burmínvû prostoroviirozpodílgípocentrívzemletrusívkrimsʹkočornomorsʹkogoregíonu AT šumlânsʹkalo prostoroviirozpodílgípocentrívzemletrusívkrimsʹkočornomorsʹkogoregíonu AT burmínvû prostranstvennoeraspredeleniegipocentrovzemletrâseniikrymskočernomorskogoregiona AT šumlânsʹkalo prostranstvennoeraspredeleniegipocentrovzemletrâseniikrymskočernomorskogoregiona AT burmínvû spatialdistributionofhypocentersofearthquakesofthecrimeablacksearegion AT šumlânsʹkalo spatialdistributionofhypocentersofearthquakesofthecrimeablacksearegion |