Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України)
Здійснюється огляд документів фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо викладачів Київської вищої об’єднаної школи командирів РСЧА ім. С. С. Каменєва, обвинувачуваних за справою “Весна” 1930–1931 років. Рассматриваются документы из фондов Отраслевого государственного архива Сл...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97601 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) / Н.А. Гамарник // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 115-129. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859991084288966656 |
|---|---|
| author | Гамарник, Н.А. |
| author_facet | Гамарник, Н.А. |
| citation_txt | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) / Н.А. Гамарник // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 115-129. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Здійснюється огляд документів фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо викладачів Київської вищої об’єднаної школи командирів РСЧА ім. С. С. Каменєва, обвинувачуваних за справою “Весна” 1930–1931 років.
Рассматриваются документы из фондов Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины, касающиеся преподавателей Киевской высшей объединённой школы командиров имени С. С. Каменева, которые проходили по делу “Весна” 1930–1931 годов.
The article reviews the documents of the Security Service of Ukraine Branch-Wise
State Archives on the techers of the Kyiv Higher School of Commanders of Red Army named after S.S. Kamenev, accused on the case “Vesna” 1930–1931.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:31:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси 115
УДК [930.253:323.281] (477-25) “1930/1931”
Н. А. ГАмАрНиК*
ВиКлАДАцьКий сКлАД КиїВсьКої Вищої
об’єДНАНої шКоли КомАНДиріВ рсЧА
ім. с. с. КАмеНєВА У спрАВі “ВесНА”
(за матеріалами ГДА сб України)
Здійснюється огляд документів фондів галузевого державного архіву
служби безпеки україни щодо викладачів київської вищої об’єднаної школи
командирів рсЧа ім. с. с. каменєва, обвинувачуваних за справою “Весна”
1930–1931 років.
Ключові слова: справа “Весна”; репресії; дПу; київський гарнізон; шко-
ла імені с. с. каменєва; В. о. ольдерогге.
у роки “Великого терору” на території урср було репресовано
близько 15 тисяч представників військової інтелігенції – майже третина
від загальних втрат Збройних сил срср у довоєнні роки1. Проте зна-
чного удару по висококваліфікованому і неодноразово перевіреному в
бойовій обстановці складу рсЧа було завдано ще упродовж 1930–1931
років під час ліквідації органами дПу усрр так званої “Військово-офі-
церської контрреволюційної організації” (справа “Весна”). “Центром”
організації в україні була київська вища об’єднана школа командирів
рсЧа ім. с. с. каменєва.
короткі відомості з історії створення школи. 7 лютого 1918 року
в арзамасі за ініціативи реввійськради східного фронту були відкриті
курси червоних командирів при штабі фронту. 14 липня 1919 року кур-
си переформовані у військову школу східного фронту. 15 листопада
1919 року остання перейменована у Вищу військову школу червоних
командирів туркестанського фронту, з січня 1920 року – у Вищу вій-
ськову школу туркестанського фронту імені головкома с.с. каменєва.
у травні 1921 року школу переведено із ташкента до києва і пере-
йменовано у київську військову школу рсЧа. 27 лютого 1922 року
до останньої вливаються: казанська вища військова школа, Бєлого-
родська та українська вищі артилерійські школи, і навчальний заклад
отримує назву – київська вища об’єднана військова школа. наказом
від 19 травня 1924 року школу було реорганізовано у київську вищу
об’єднану школу командирів рсЧа імені с. с. каменєва з одночасним
* Гамарник Наталія Анатоліївна – старший науковий співробітник ме-
мо ріального комплексу “національний музей історії Великої Вітчизняної
війни 1941–1945 років”.
© н. а. гамарник, 2013
огляди джерел та документальні нариси116
огляди джерел та документальні нариси 117
приєднанням 8-ї ленінградської піхотної школи.2 З цього часу школу
комплектували виключно червоними командирами, які закінчили при-
скорені командні курси, і командирами, які не мали закінченої вищої
освіти. термін навчання збільшувався до 2-х років. начальником шко-
ли у вказаний період був генерал В. л. ольдерогге, на місце якого у
вересні 1924 року призначено комкора я. я. лаціса, заступником з на-
вчально-стройової частини – л. с. карум, а з вересня 1924 року – ге-
нерал В. о. ольдерогге. Викладачі школи майже повністю складалися
із офіцерів старої армії – висококваліфікованих спеціалістів. у школі
викладало понад 60 кадрових військових. серед них було 8 колиш-
ніх генералів, зокрема В. і. кедрін, м. В. лебедєв, м. П. Блавдзевич,
П. В. Шепелєв, В. м. сокира-яхонтов, стільки ж генштабістів у штабс-
офіцерських чинах, 25 полковників тощо.
на початку 30-х років ХХ ст. розпочалися масові репресії щодо
військових фахівців “старої генерації”. офіційним мотивом стало “ви-
криття” в грудні 1930 року антирадянської військової організації, яка
нібито навесні 1931 року (звідси назва справи – “Весна”) “очікувала на
інтервенцію антанти й готувала збройне повстання”. архівна кримі-
нальна справа “Весна” була сформована в 1935–1937 роках як одиниця
зберігання в особливому архіві головного управління державної безпе-
ки нкВс срср із документів слідства органів одПу. у 1957–1965 ро-
ках майже в повному обсязі фонд було передано з Центрального архіву
кдБ при раді міністрів срср до києва. Частина документів не має
прямого стосунку до подій в україні. 3276 томів, які надійшли з мос-
кви до кдБ при раді міністрів урср, нині зберігаються в галузевому
державному архіві служби безпеки україни. Більшість томів справи
“Весна” містять слідчі матеріали на одного або кількох звинувачува-
них: постанови на арешт та обшук, ордери на арешт, анкети, протоко-
ли особистого обшуку, допитів заарештованих та свідків, очних ставок
і засідань судових трійок при колегіях одПу і дПу усрр, описи ви-
лучених речей, постанови за матеріалами слідства, виписки з обвину-
вальних висновків, матеріали перегляду справ та документи про реабі-
літацію.
Характерною особливістю справи “Весна” було послідовне розгор-
тання її з локального рівня до всесоюзного через викриття органами
одПу все нових “центрів контрреволюційної організації”, пов’язаних
із іншими подібними на території срср. Згідно з офіційною версією на
початку 1930 року конотопським відділом одПу розпочалася агентур-
на розробка “Весна” у справі “угруповання куркулів” села головоньки
і хутора Чечель Борзненського району конотопського округу. Були за-
арештовані “керівники” угруповання, які зізналися в контрреволюцій-
них діяннях і назвали керівниками неіснуючого “лівобережного штабу
повстанських військ визволення україни” колишніх білих офіцерів,
огляди джерел та документальні нариси118
яким органи одПу визначили значно серйознішу роль – “участь у
Всесоюзній військово-офіцерській контрреволюційній організації у
києві”.
Зупинимося на деяких матеріалах справи, які стосуються колишніх
викладачів київської вищої об’єднаної школи командирів рсЧа іме-
ні с. с. каменєва. саме викладачі школи – колишні царські генерали
В. о. ольдерогге, В. і. кедрін, полковники о. о. луганін, м. і. мінін
та інші – начебто очолили так звану “київську військово-офіцерську
контрреволюційну організацію”. територіально “організація” охоплю-
вала значну частину україни: київський, конотопський, ніжинський,
роменський, Прилуцький, Черкаський, Шепетівський, Вінницький,
кам’янець-Подільський, могилевський, Харківський, маріупольський,
криворізький, дніпропетровський, Запорізький та Полтавський округи;
міста Харків, київ, одеса; також вона мала зв’язки з іншими регіонами
срср та містами москва і ленінград. учасниками останньої після до-
питів в одПу срср визнали себе багато колишніх офіцерів царської
армії, які сприйняли “ідеї радянської влади” і служили в Червоній армії.
одним із перших заарештованих у цій справі серед колишніх ви-
кладачів київської вищої об’єднаної школи командирів рсЧа імені
с. с. каменєва був а. П. семенович, який ніяких суттєвих показів
слідству не надав.
5 жовтня 1930 року заарештовано колишнього поручика к. В. га-
євського, який до цього, з 1924 до 1927 року, обіймав посаду помічника
начальника навчальної частини школи інженерного відділення3. З 1927
року викладав у київському політехнічному інституті, згодом у 1930
році призначений військовим керівником київського інженерно-буді-
вельного інституту.
у перших показах від 15 жовтня 1930 року надає інформацію про
викладацький склад школи, про знайомство з колишнім її начальником
В.о. ольдерогге. Проте для органів дПу такі свідчення були не досить
переконливими. наступний документ справи датований аж 20 грудня
1930 року. Це вже було “…щире зізнання в антирадянських діях”. З
показів: “… Про контрреволюційну діяльність колишніх офіцерів киє-
ва я вперше почув у 1927 році…я знаю, що членами організації були:
ольдерогге, карум, мінін, костко, синюков, ржечицький і я…”4 як
зазначено в обвинувальному висновку у справі “Весна” від 26 трав-
ня 1931 року на к.В. гаєвського, який належав до керівного складу
організації, була “покладена робота зі створення диверсійних груп,
проведення вербовки серед командного складу спеціальних технічних
частин київського гарнізону та координація дій офіцерської організації
з цивільною контрреволюційною організацією…”. Відповідно до цих
висновків останнього засуджено до 10 років концтаборів.5 (Забігаючи
наперед, зазначимо, що покарання колишній офіцер відбував у Хер-
огляди джерел та документальні нариси 119
Ф. 6, спр. 67093-ФП.-782, арк. 1.
огляди джерел та документальні нариси120
Ф. 6, спр. 67093-ФП.-782, арк. 2.
огляди джерел та документальні нариси 121
сонській виправно-трудовій промисловій колонії. Завдяки клопотанням
керівництва установи у 1933 році термін покарання було скорочено до
5 років, і к.В. гаєвський був звільнений достроково)6.
Повертаємося до розгортання справи “Весна”. у середині жовтня
1930 року до списку заарештованих колишніх офіцерів – викладачів
школи ім. с. с. каменєва – додалися генерал В. і. кедрін, полковник
м. і. мінін, підполковник о. і. Батрак, колишній військовий чиновник
В. г. міллес, а 2 листопада – генерал-майор м. П. Блавдзевич. слід-
ству необхідні були переконливі свідчення на колишнього начальника
школи В. о. ольдерогге. і вже 21 листопада 1930 року у свідченнях
с. і. добровольського була змальована “картина існування офіцерської
патріотичної підпільної організації всесоюзного масштабу, яка прагну-
ла до повалення радвлади шляхом збройного повстання”.7 керівниками
київського відділення називалися В. о. ольдерогге, а. П. семенович,
о. о. луганін та В. і. кедрін.
дещо з біографії Володимира олександровича ольдерогге. Піс-
ля розгрому військ Врангеля отримав призначення в київ на посаду
інспектора піхоти україни і криму, з лютого 1924 року – начальник
київ ської вищої об’єднаної школи командирів рсЧа імені с.с. каме-
нєва. у вересні 1926 року у зв’язку з воєнізацією цивільних вузів час-
тина викладачів школи, серед них і В.о. ольдерогге, переведені в різні
навчальні заклади києва. Володимир олександрович обійняв посаду
військового керівника Політехнічного інституту і за сумісництвом –
головного військового керівника києва.
Ф. 6, спр. 67093-ФП-т.2417, арк. 196.
огляди джерел та документальні нариси122
кримінальна справа щодо
В. о. ольдерогге починається по-
становою про початок слідства
від 18 грудня 1930 року, де зазна-
чено такі пункти обвинувачення:
“…організація і керівництво ки-
ївською військово-офіцерською
контр-революційною організаці-
єю…” та “шпигунство на користь
Польщі”. 8 (у справі відсутній ор-
дер на арешт, стандартна анкета,
загальний протокол допиту). на-
ступний документ у справі – свід-
чення генерала від 24 грудня 1930
року – містив його каяття: “З часу
мого арешту 7 грудня, обдумавши
все своє життя за останні 13 років
– з часу мого вступу до лав Черво-
ної армії, я лише зараз усвідомив
усю тяжкість зроблених мною по-
милок, а також і злочинів проти
радянської влади і, приносячи своє щире і повне каяття, я наважився
правдиво розповісти про свою злочинну діяльність, щоб спокутувати
цим …свою вину перед трудящими радянського союзу…”.9 (Відомо,
що впродовж сімнадцяти днів з моменту арешту Володимир олексан-
дрович відкидав усі пред’явлені йому обвинувачення). наступного дня
В. о. ольдерогге знову давав свідчення, які увійшли до його загальних
показів від 14–15 січня 1931 року “... Базою організації була могут-
ня школа імені с. с. каменєва, маючи у своєму складі майже 100 %
колишнього офіцерства… кінцевою метою, поставленою київською
організацією, було з початком бойових операцій інтервентів проти ра-
дянського союзу всебічне сприяння і допомога інтервенції до швидко-
го… захоплення києва...”10. до складу організації нібито увійшли його
сподвижники по східному фронту: викладачі полковник м. і. мінін,
підпоручик к. В. гаєвський, підполковник В. Ф. ржечицький, полков-
ники м. с. матіясевич; корінні кияни полковники В. В. ржевський,
а. П. семенович, о. о. луганін, генерал м. В. лебедєв та інші11.
За версією слідчих, кожен із них мав свої обов’язки. а далі про
цілі, які начебто ставила “організація”: антирадянська агітація у вій-
ськових школах києва; контрреволюційна робота у військових части-
нах залоги міста; співпраця з “офіцерськими організаціями” в інших
містах україни; підривна агітація серед населення; повстанська робо-
та у селах Правобережжя та лівобережжя. Згодом до цього додалася
В. о. ольдерогге.
Ф. 6, спр. 67093-ФП-Т.3151А, арк. 308.
огляди джерел та документальні нариси 123
і підготовка збройного повстання в самому місті києві, яке мало від-
бутися під час нападу військ антанти на срср. “Шкідницька” діяль-
ність “членів організації” здійснювалася за такими напрямами: 1) на
залізниці під проводом начальника військових сполучень штабу уВо
В. В. сергєєва; 2) в інженерній справі на чолі з начальником інжене-
рів уВо, колишнім штабс-капітаном В.о. місюревичем; 3) у щойно
створеній системі Протиповітряної оборони (ППо), колишній штабс-
капітан П. л. скобліков.
на момент перших свідчень В.о. ольдерогге у “контрреволюційній
діяльності” та в існуванні “організації кадрового офіцерства” вже “зі-
зналося” близько 100 колишніх офіцерів з києва. серед них м. і. мі-
нін – викладач школи з 1924 до 1927року. у показах від 18 грудня
1930 року читаємо: “…Прибувши в школу він [ольдерогге] розпитував
мене про настрої кадрового офіцерства, що служило в школі каменєва.
дізнавшись від мене, що все кадрове офіцерство налаштоване контр-
революційно, він через деякий час, здається у 1924 році, сказав мені,
що створюється організація кадрового офіцерства, яка ставить перед
собою завдання повалення радянської влади і заміни її буржуазно-де-
мократичною республікою. можливість виконання такого завдання він
пояснив так: повалити існуючий радянський устрій можливо або шля-
хом внутрішнього перевороту з обов’язковою участю Червоної армії,
або під час інтервенції чи війни…”.12
За документами справи ольдерогге простежується намагання слід-
чих довести зв’язок “офіцерської організації” з подібними цивільними
організаціями, “викритими” в києві раніше: союзом визволення украї-
ни (сВу) і Промпартією. на допиті від 21 січня 1931 року він “згадав”
про те, що спілкувався з активними членами даних організацій, хоча
“пригадати” за яких обставин не зміг.
таким чином, згідно з обвинувальним висновком В. о. ольдерог-
ге визнаний: “…керівником київської контрреволюційної військово-
офіцерської організації, яка мала не меті повалення радянської влади
збройним шляхом. як керівник організації був пов’язаний з москов-
ським центром, а також з іншими організаціями в різних містах. Пере-
буваючи на чолі штабу організації, керував розробкою оперативних дій
з підняття повстання в місті. Підтримував зв’язок з керівником київ-
ської філії Промпартії усенко, беручи участь разом з ним у розробці
диверсійних та оперативних планів організації. концентрував дані се-
кретного характеру про стан частин гарнізону…”13. таке обвинувачення
засновувалося на його особистому зізнанні та на свідченнях П. В. Ша-
тунова, м. і. мініна, В. г. міллеса, Ф. т. субботовського, с. г. Бежа-
нова, і. В. Хазова, і. а. Войчука, В. Ф. ржечицького, о. о. луганіна та
інших, разом 43 військових, заарештованих за справою “Весна”, покази
яких залучені до справи. наведемо деякі з них.
огляди джерел та документальні нариси124
свідчення обвинувачуваного у справі о. о. луганіна від
19.12.1930 року: “…у 1922–1923 р. в школі каменєва сформувалася
група офіцерів антирадянськи налаштованих, які переслідували ціль
повернути своє минуле становище шляхом повалення радянської вла-
ди. тоді в цю групу входили наступні особи: на чолі начальник школи
каменєва ольдерогге; із середовища викладацького складу: карум,
Чижун, ржечицький, Подчекаєв, семенович, міллес, ільїн, Шепелєв,
Блавдзевич, мінін, і я, луганін…”14 (Згідно з обвинувальним висно-
вком по справі “Весна” всі засудженні до різних термінів ув’язнення.).
свідчення заарештованого В. Ф. ржечицького (колишнього началь-
ника навчальної частини школи) від 29.12.1930 року: “…Про контр-
революційну офіцерську організацію вперше дізнався від ольдерогге у
1924 році. Цілями і завданнями її була боротьба з радянською владою,
повалення її шляхом перевороту внутрішнього та інтервенції; засобом
для цього повинно бути збереження офіцерських кадрів, пониження
боєздатності Червоної армії, диверсії…”.15
З протоколу допиту В. г. міллеса від 17.01.1931 року: “…керівни-
ком [організації] був ольдерогге… діяльність була різноманітна і від-
повідно різні види діяльності мали секції: 1) вербувальна; 2) агітаційна;
3) шкідницька; 4) шпигунська; 5) диверсійна і т.д…секцією, яка діяла
при школі каменєва, керував спочатку ольдерогге, а потім ржечиць-
кий (як замісник)… ”. саме через секції прагнули зібрати свідчення
про настрої у військових частинах і серед населення, вели пропаганду
серед командного складу запасу. для “антирадянської роботи” серед
цивільного населення керівництво використовувало викладачів школи
каменєва.16
З показів командира зведеного батальйону курсів школи і. а. Вой-
чука від 13.02.1931 року: “…ольдерогге призначається на випадок ін-
тервенції головнокомандувачем повстанськими військами україни, вся
організація очолюється заступником наркома с. с. каменєвим, участь
у ній бере майже вся професура військової академії. Йшла мова і про
грандіозне шкідництво у військовій промисловості…”.17
Знайомлячись зі справою, переконуємося, що викриття членів ор-
ганізації набрало змагального характеру і базувалося на однотипних,
позбавлених елементарної логіки зізнаннях заарештованих.
таким чином, згідно з рішенням колегії одПу срср від 20 трав-
ня 1931 року ольдерогге Володимир олександрович обвинувачений за
ст. ст. 58/2, 58/11 кк срср був засуджений до розстрілу.18 Його за-
слуги як командувача східного фронту, який брав участь у розгромі
колчака і Врангеля, орден Червоного Прапора – все це залишилося в
далекому минулому.
упродовж 1973–1974 років тривало додаткове розслідування за
справою В. о. ольдерогге, в ході якого було встановлено, що “…за
огляди джерел та документальні нариси 125
наявними у справі матеріалами зробити обґрунтований висновок щодо
законності рішення колегії одПу срср від 20 травня 1931 р. розстрі-
лу ольдерогге В. о. не є можливим. обвинувачуваними по цій справі
були військовослужбовці, заарештовані особливим відділом україн-
ського військового округу як учасники офіцерської контрреволюційної
організації в частинах київського гарнізону. Встановлено, що арешту
ольдерогге передували оперативні заходи особливого відділу 14-го
стрілецького корпусу. із вказаних у обвинувальному висновку осіб
більше 20 реабілітовані в ході додаткового розслідування…”.19 Згідно
із Висновком особливого відділу кдБ срср по кВо від 22 березня
1974 року кримінальну справу на В. о. ольдерогге було припинено
через відсутність складу злочину.20
на момент арешту перших обвинувачуваних за справою решта офі-
церів школи були переконані, що для цього існували вагомі підстави,
а значить особисто їх це не стосується. 10 січня 1931 року заарешту-
вали колишнього генерала генерального штабу михайла Васильовича
лебедєва. Він був одним із знаних військових учених у києві. у свій
час, окрім Військової академії, закінчив санкт-Петербурзький археоло-
гічний інститут, брав участь у російсько-японській, Першій світовій та
громадянській війнах, із 1923 року – на викладацькій роботі у школі
імені с. с. каменєва21.
на своєму першому допиті 13 січня 1931 року заарештований
свідчив: “…коли вперше заарештували у нас луганіна і семеновича,
то почали говорити, що це має зв’язок із Промпартією. Проте слухи
були різні, і лише коли почалися повальні арешти і заарештований
був ольдерогге я вперше почув від костко в інституті, що ольдерогге
пред’явлено обвинувачення в тому, що він був “командувачем армією
визволення україни” (можливо, назва і не зовсім така, але суть ця). я
був здивований цим і відразу висловив сумнів, чи не придумано це осо-
бисто костко… я відразу сказав, що це повна нісенітниця, через те, що
ольдерогге командував фронтом у Червоній армії, має орден Червоно-
го Прапора і нині обіймає почесну, відповідальну… посаду…”22.
Проте як видно далі з протоколу слідчий “переконував” м. В. ле-
бедєва, що він також є учасником контрреволюційної організації, на
що прозвучав протест офіцера: “…отримавши тепер від т. слідчого
вказівку, що я обвинувачуюсь в участі в цій організації, а значить і в
контрреволюції, я переконливо стверджую, що це неправда. ні до якої
організації я не тільки не входжу і не входив, але навіть і не знаю про
неї. Зраджувати свою радянську владу було б повним безумством…”23.
уже через декілька днів, а саме 16 січня, у справі з’являється
дев’ять сторінок документа “моє каяття”, де м. В. лебедєв називає
прізвища 15-ти завербованих особисто ним офіцерів, “розповідає” про
утворення офіцерської організації, яка мала “…1) убезпечити колиш-
огляди джерел та документальні нариси126
ніх офіцерів від різних ексцесів, можливих під час зміни влади, за до-
помогою міцного об’єднання їх, і спираючись на добровольців, завер-
бованих у якості військової сили…”, стати гарантом для захоплення і
утримання влади24.
Про “шкідництво в частинах Червоної армії київського гарнізо-
ну, про диверсії на випадок вторгнення військ буржуазних держав до
радянської республіки…” йдеться у показах і доповненнях до каяття
м. В. лебедєва від 17, 26 січня 1931 року, про зв’язок із московським
центром організації і дії київського гарнізону в момент вторгнення він
“розповів” 12 лютого 1931 року. “робота” із заарештованим м. В. ле-
бедєвим не припинялася. у додаткових показах від 26, 28 лютого, 2,
14 березня, 10, 19, 24, 25, 26 квітня 1931 року михайло Васильович
“розповідає” про структуру організації, інспекторські відділи за родами
військ, обов’язки, які виконував, про те, що він “…особисто в середині
1928 р. здав йому [Вахніну, колишньому викладачу школи] на збері-
гання надрукований у конверті план проведення повстання на випа-
док інтервенції…”25, дає уточнення щодо постачання секторів зброєю
тощо. уже 29 квітня 1931 року було складено обвинувальну поста-
нову, у якій зазначено, що на основі вищевикладеного м.В. лебедєв
“... достатньою мірою викритий у тому, що він був членом бойової офі-
церської контрреволюційної організації з 1922/1923 років до моменту
його арешту, …був у керівному штабі такої. розробив план повстання
в київському гарнізоні, обіймав у штабі контрреволюційної організа-
ції керівні посади: помічника інспектора піхоти, пізніше начальника
організаційного відділу штабу керівництва і начальника сектору контр-
революційної організації…”.26 Згідно з рішенням колегії дПу урср
від 22-23.06.1931 року за ст.ст. 58/2, 58/11 кк срср м.В. лебедєв був
засуджений до розстрілу із заміною вищої міри покарання ув’язненням
до концтабору на 10 років.27
обвинувальний висновок у справі військово-офіцерської контрре-
волюційної організації в частинах київського гарнізону від 26 травня
1931 року складається з багатьох пунктів, що детально розкривають
суть справи “Весна”, починаючи від шляхів викриття військово-офі-
церської організації в києві, агентурних даних, матеріалів щодо заро-
дження, оформлення, розгортання та структури організації до резолю-
тивної частини. “…у період 1922–1923 років у військово-навчальних
закладах м. києва, а в основному в школі ім. каменєва, почали існува-
ти дві пов’язані між собою групи колишнього офіцерства. у цей період
викладацький колектив школи імені каменєва у більшості складався з
колишніх офіцерів. серед них були 3 колишніх генерали і 25 полков-
ників. ядром, навколо якого групувалося колишнє офіцерство школи,
був тоді начальник школи колишній генерал ольдерогге… Фактично
він у період 1922–1923 років висунув ідею об’єднання колишнього офі-
огляди джерел та документальні нариси 127
церства і під його безпосереднім керівництвом окремі групи контр-
революційного характеру почали оформлятися у військово-офіцер-
ську організацію…”28. даний висновок ґрунтується на показах самого
В. о. ольдерогге та арештованих викладачів школи а. П. семеновича,
к. В. гаєвського, В. о. Подчекаєва, м. П. Блавдзевича, В. Ф. ржечиць-
кого, л. у. Чижуна та інших.
як зазначено в документі, на момент ліквідації організації вона
охопила 42 військові частини київського гарнізону та 7 військових час-
тин київського сектору дПу усрр.29 Загалом у частинах київського
гарнізону у справі “Весна” було заарештовано та обвинувачено за спра-
вою незаарештованих 361 особа, з них 49 осіб – викладацький склад
школи ім. с. с. каменєва30. у резолютивній частині обвинувального
висновку вказано прізвища та застосовані міри соціального захисту
щодо 121 заарештованого, з них 30 осіб – це колишні викладачі школи
ім. с. с. каменєва, до яких були застосовані різні заходи покарання.31
(таблиця № 1).
Таблиця № 1
Відомості про заходи щодо покарання стосовно засуджених
за справою “Весна” військовослужбовців Київського гарнізону
26 травня 1931 р.
Заходи соціального захисту Частини київського гарнізону
Загальна кількість
Школа імені
с. с. каменєва
Вища міра соціального
захисту (ВмсЗ)
18 10
10 років концтаборів 22 6
8 років концтаборів 16 7
7 років концтаборів 10 1
5 років концтаборів 47 5
3 роки концтаборів 8 1
Загалом: 121 30
до розстрілу засуджено викладачів школи: В. о. ольдерогге,
м. В. лебедєва, В. Ф. ржечицького, г. і. іванова, м. л. мяновсько-
го, В. і. лаврова, В. а. кожина, м. П. Блавдзевича, с. П. свавицького
та л. у. Чижуна. Проте щодо м. В. лебедєва, В. Ф. ржечицького та
с. П. свавицького ВмсЗ була замінена на 10 років виправно-трудових
робіт, щодо м. П. Блавдзевича – на 5 років вигнання до казахстану.
далі в процесі слідства виявлено ще 214 осіб членів військово-офіцер-
огляди джерел та документальні нариси128
ської контрреволюційної організації, із середовища військовослужбов-
ців київського гарнізону, які у справі не були заарештовані. матеріали
слідства на них виділені в окреме провадження.32
слід зазначити, що під час складання загального вироку на військо-
вослужбовців київського гарнізону до списку засуджених увійшли не
всі колишні викладачі школи ім. с. с. каменєва, які також не уникли
покарання. Були розстріляні “активні члени організації”: о. о. луганін,
о. і. Батрук, а. о. мармильов, м. д. Хомічевський, П. В. Шатунов, до
10 років позбавлення волі засуджені м. с. матіясевич та г. т. долгало,
5 років виправно-трудової колонії отримали П.В. Шепелєв, л. с. ка-
рум, В. о. ільїн. Під слідством перебували П. а. станіс, В. м. сокира-
яхонтов, Є. м. дмитрієвський, В. д. дроботов, г. м. сокальський та
інші викладачі школи.
репресії щодо викладацького складу київської вищої об’єднаної
школи командирів рсЧа ім. с. с. каменєва є краплиною у хвилі те-
рору, яка тільки-но здіймалася на початку 30-х років. у 1936–1938 ро-
ках вона знекровила армію, зменшивши її командний склад на 44 тис.
осіб33.
лише по київському військовому окрузі на березень 1938 р. “за
підсумками безжального викорінення троцкістсько-бухаринських і бур-
жуазно-націоналістичних елементів” було здійснено оновлення керів-
ного складу округу: командирів корпусів – 100 %, командирів дивізій –
96 %, командирів бригад – 55 %, командирів полків – 64 %, комендантів
урів – 100 %, начальників штабів корпусів – 67 %, начальників штабів
дивізій – 72 %, начальників штабів урів – 75 %, начальників штабів
полків – 58 %, начальників відділів штабу округу – 84 %34.
Повертаючись до подій 1931 року, слід зазначити, що нищення
старих досвідчених викладацьких кадрів зменшило науковий потенціал
армії. Це не могло у подальшому не позначитися на рівні підготовки
командного складу.
а до нападу німеччини на радянський союз і початку війни, яка
виявила кадровий голод у Червоній армії, залишалося 10 років.
Варто згадати, що у другу світову війну німецька армія вступила,
маючи в кожному батальйоні по 5–6 офіцерів, що брали участь у Пер-
шій світовій війні. стільки ж офіцерів, учасників Першої світової, на
1941 рік нараховувалося у радянській дивізії…35
1 З архівів ВуЧк-гПу-нкВд-кгБ. – гол. редактор Ю. данилюк. – № 1,
2002. – с. 76.
2 киевское высшее общевойсковое командное дважды краснознаменное
училище имени м. В. Фрунзе. 1918–1968. – к.: 1968. – с. 21–31.
3 галузевий державний архів служби безпеки україни (далі – гда сБ
україни), ф. 6, спр. 67093-ФП, т. 782, арк. 3–8.
4 гда сБ україни, ф. 6, спр. 67093-ФП, т. 782, арк. 20–25.
огляди джерел та документальні нариси 129
5 там само, арк. 174–178.
6 там само, арк. 185–186.
7 там само, , т. 847, арк. 88.
8 там само, , т. 3147, арк. 1.
9 там само, арк. 2.
10 там само, арк. 117–173.
11 там само, арк. 117–173.
12 там само, т. 3149, арк. 11.
13 там само, т. 3678, арк. 125.
14 там само, т. 3150, арк. 301.
15 там само, арк. 367.
16 там само, т. 3152, арк. 419–422.
17 там само, арк. 485.
18 там само, т. 3151, арк. 598.
19 там само, т. 3151а, арк. 1.
20 там само, арк. 405–409 зв.
21 там само, т. 2417, арк. 30–31.
22 там само, арк. 34.
23 там само, арк. 34 зв.
24 там само, арк. 40, 40 зв.
25 там само, арк. 96.
26 там само, арк. 189.
27 там само, т. 3289, арк. 17.
28 там само, т. 2417, арк. 196.
29 там само, т. 3289, арк. 27.
30 там само, арк. 30.
31 там само, арк. 125–181.
32 там само, арк. 179.
33 Коваль М. В. україна: 1939–1945 рр. маловідомі і непрочитані сторінки
історії. – к.: Вища школа, 1995. – с. 40.
34 Сувениров О. П. Всеросийская трагедия. – Виж № 3. – 1989. – с. 46, 47.
35 Ярослав Тинченко. “голгофа русского офицерства в ссср 1930–
1931 гг.”. – м.: 2000. – с. 243–247.
рассматриваются документы из фондов отраслевого государственного
архива службы безопасности украины, касающиеся преподавателей киевской
высшей объединённой школы командиров имени с. с. каменева, которые
проходили по делу “Весна” 1930–1931 годов.
Ключевые слова: дело “Весна”; репрессии; гПу; киевский гарнизон;
школа имени с. с. каменева; В. о. ольдерогге.
The article reviews the documents of the Security Service of Ukraine Branch-
Wise State Archives on the techers of the Kyiv Higher School of Commanders of
Red Army named after S.S. Kamenev, accused on the case “Vesna” 1930–1931.
Key words: “Vesna” case; the repressions; the Kyiv garrison; the State Politi-
cal Administration; the Kyiv Higher School of Commanders of Red Army named
after S. S. Kamenev; V. O. Olderogge.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97601 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:31:48Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гамарник, Н.А. 2016-03-30T18:40:11Z 2016-03-30T18:40:11Z 2013 Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) / Н.А. Гамарник // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 115-129. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97601 [930.253:323.281] (477-25) “1930/1931” Здійснюється огляд документів фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо викладачів Київської вищої об’єднаної школи командирів РСЧА ім. С. С. Каменєва, обвинувачуваних за справою “Весна” 1930–1931 років. Рассматриваются документы из фондов Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины, касающиеся преподавателей Киевской высшей объединённой школы командиров имени С. С. Каменева, которые проходили по делу “Весна” 1930–1931 годов. The article reviews the documents of the Security Service of Ukraine Branch-Wise
 State Archives on the techers of the Kyiv Higher School of Commanders of Red Army named after S.S. Kamenev, accused on the case “Vesna” 1930–1931. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) The Teaching Staff of the Kyiv Higher School of Commanders of Red Army Named After S.S. Kamenev in the Case “Vesna” (on the Materials of Service of Ukraine Branch-Wise State Archives) Article published earlier |
| spellingShingle | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) Гамарник, Н.А. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) |
| title_alt | The Teaching Staff of the Kyiv Higher School of Commanders of Red Army Named After S.S. Kamenev in the Case “Vesna” (on the Materials of Service of Ukraine Branch-Wise State Archives) |
| title_full | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) |
| title_fullStr | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) |
| title_full_unstemmed | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) |
| title_short | Викладацький склад Київської вищої об'єднаної школи командирів РСЧА ім. С.С. Каменєва у справі "Весна” (за матеріалами ГДА СБ України) |
| title_sort | викладацький склад київської вищої об'єднаної школи командирів рсча ім. с.с. каменєва у справі "весна” (за матеріалами гда сб україни) |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97601 |
| work_keys_str_mv | AT gamarnikna vikladacʹkiiskladkiívsʹkoíviŝoíobêdnanoíškolikomandirívrsčaímsskamenêvauspravívesnazamateríalamigdasbukraíni AT gamarnikna theteachingstaffofthekyivhigherschoolofcommandersofredarmynamedaftersskamenevinthecasevesnaonthematerialsofserviceofukrainebranchwisestatearchives |