Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного)
Здійснено аналіз кінодокументів із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, які висвітлюють явище
 шістдесятництва в історії України ХХ століття. Проанализированы кинодокументы из фондов Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С. П...
Saved in:
| Published in: | Архіви України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97604 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) / Л.Г. Касян // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 142-152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249083283767296 |
|---|---|
| author | Касян, Л.Г. |
| author_facet | Касян, Л.Г. |
| citation_txt | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) / Л.Г. Касян // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 142-152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Здійснено аналіз кінодокументів із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, які висвітлюють явище
шістдесятництва в історії України ХХ століття.
Проанализированы кинодокументы из фондов Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С. Пшеничного, которые освещают явление шестидесятничества в истории Украины ХХ века.
The article analyses the cinematographic documents of the collections of Central
State Archives of audio, video and visual documents of Ukraine named after H.S. Pshenychnyi, that highlight the phenomenon of Sixtiers in the history of Ukraine in the 20 century.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
огляди джерел та документальні нариси142
УДК [930.253:94](477)
Л. Г. КАСЯН*
ДИСКУРС ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
В УКРАЇНСЬКОМУ ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ КІНО
(за документами ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)
Здійснено аналіз кінодокументів із фондів Центрального державного
кінофотофоноархіву україни ім. г. с. Пшеничного, які висвітлюють явище
шістдесятництва в історії україни ХХ століття.
Ключові слова: шістдесятники; рух опору; покоління; кінофільм; аудіо-
візуальні документи; В. стус; і. миколайчук; і. світличний; гр. тютюнник;
В. Зарецький; а. горська; о. Заливаха; м. Вінграновський; і. калинець.
із збільшенням часової дистанції зростає інтерес у істориків, по-
літологів, культурологів, письменників, літературознавців, журналістів,
мистецтвознавців до “хрущовської відлиги” і пов’язаного із нею явище
шістдесятництва та руху опору. на думку о. Зарецького, українське
відродження 1960- х років є “значною мірою підґрунтям сьогоднішньої
етнокультурної ситуації. Відлига була спробою зняти етнокультурну
деформацію та сконсолідувати державу. тому принципово важливим
уявляється аналіз відлиги саме як періоду радянської історії”1. о. Пах-
льовська зазначає, що “шістдесяті роки, їхня пам’ять, їхня філософія,
їхній спадок, їхня еволюція є палючою магматичною основою україн-
ської сучасности. тому так непросто зрозуміти суть цих років, проана-
лізувати їхню генеалогію, окреслити їхній контекст, простежити їхню
еволютивну парадигму”2.
Варто зауважити, що шістдесятництво, формування і розвиток іна-
кодумства в суспільстві характерне не лише для української історії
ХХ століття, а й для історії колишніх радянських республік та країн
східної Європи, передусім “соціалістичного табору”. Великим поштов-
хом до виникнення цього явища була десталінізація суспільства та роз-
гортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою в
1948 р. та з 1963 р. розповсюдженою в україні “Загальною декларацією
прав людини”. Хоча, на думку багатьох філософів та культурологів,
цей феномен значно об’ємніший, це явище не лише соціально-політич-
не, а перш за все філософське та етико-естетичне, характерне не для од-
ної історичної епохи. так, л. костенко в автобіографічному інтерв’ю,
* Касян Людмила Григорівна – провідний науковий співробітник сектору
публікації документів Центрального державного кінофотофоноархіву україни
ім. г. с. Пшеничного.
© л. г. касян, 2013
огляди джерел та документальні нариси 143
розмірковуючи про сутність цього феномену, зазначає: “Це рух опору,
який іде крізь віки. В різні часи, в різних країнах він набирав різних
форм. Чи це “Покоління катастрофи в іспанії”, чи “розстріляне Відро-
дження” у нас, чи “Sturm und Drang” у німеччині, це завжди покоління,
яке “озирнулося в гніві”3.
Проблематиці українського шістдесятництва, творчості окремих
його представників, українському рухові опору присвячено ряд істо-
ричних, культурологічних, літературознавчих досліджень в україні та
за її межами, зокрема праці Ю. курносова, г. касьянова, Б. Захаро-
ва, м. жулинського, н. Зборовської, о. Пахльовської, м. ільницько-
го, л. тарнашинської, о. Зарецького, В. Брюховецького, Б. рубчака,
т. салиги, е. соловей, Ю. Шевельова, і. кошелівця, о. каленченка,
л. медвєдєвої та багатьох інших.
Вивченню шістдесятництва сприяють мемуари та автобіографії са-
мих шістдесятників, які намагаються подати власний зріз тієї складної
доби, пропонують свою версію подій, у яких брали участь, своє світо-
відчуття і світорозуміння, свою історичну модель епохи. митці-шіст-
десятники г. тютюнник, Є. сверстюк, і. жиленко, м. коцюбинська,
р. корогодський, н. світлична створюють не лише індивідуальний
автопортрет, а й соціально-психологічний портрет доби, розкривають
важливі риси духовного портрета свого покоління на тлі тогочасної
дійсності, передають соціально-культурний клімат епохи. Відтворюю-
чи простір авторської суб’єктивності й тяжіючи при цьому, в силу своєї
дистанційності, до узагальнення і типізації, мемуаристи не задовольня-
ються лише фіксацією події, а пропонують її осмислення у суміжному,
можливо, повнішому і ціліснішому контексті прожитого й пережитого.
окрім наукових досліджень та джерел особового походження вели-
чезну роль в осмисленні шістдесятництва відіграють аудіовізуальні (кі-
новідеофотофоно) документи. документальне кіно є не лише явищем
мистецтва, а й синтезованим, комплексним історичним джерелом, яке
вбирає в себе засоби літератури, живопису, фотографії, тощо. “кіно та
відео <…>, виникнувши на базі високорозвинутої техніки, відтворю-
ють дійсність, спираючись на досвід інших видів мистецтва. на від-
міну від писемних джерел кінофотовідеодокументи дають можливість
досліднику побачити історичну дійсність у русі, в процесі, перенестися
в минуле”4.
Шістдесятницький кінодискурс налічує понад два десятки докумен-
тальних фільмів і продовжує поповнюватися новими цікавими робота-
ми, які висвітлюють різні іпостасі й виміри цього неоднозначного яви-
ща. Згадаємо лише окремі вітчизняні та зарубіжні кінотвори останніх
років. так, у 2012 р. на XVI Фестивалі архівного кіно держфільмфонду
росії “Білі стовпи” відбувся прем’єрний показ документального філь-
му режисера, письменника, кінознавця, доктора мистецтвознавства, го-
огляди джерел та документальні нариси144
ловного наукового співробітника російського інституту культурології
г. долматовської “Щасливчики 60-х”, який також отримав спеціальний
диплом гільдії кінорежисерів росії на XVIII міжнародному фестивалі
фільмів про права людини “сталкер” в москві. у 2010 р. з’явився ро-
сійський восьмисерійний документальний фільм о. архангельського та
о. ласкарі “Відділ (шістдесятники)”. у 2006 р. канал “1+1” в рамках
проекту “україна ХХ століття” випустив семисерійний документаль-
ний фільм “дисиденти”, режисери о. Фролов, В. Шкурін. авторами
фільму була зроблена спроба охопити історію шістдесятництва, а кон-
кретніше дисидентського руху від хрущовської відлиги до прийняття
незалежності. на студії “контакт” у 2011 р. вийшов документальний
фільм “таємна свобода”, режисер с. лисенко, автор сценарію л. ле-
мєшева. робота присвячена режисерам-шістдесятникам, як зазначають
творці фільму, це “спроба колективного портрету цілого покоління”. у
2013 р. фільм відзначено мистецькою премією “київ”.
мета нашого дослідження – за аудіовізуальними документами, які
зберігаються в ЦдкФФа україни ім. г. с. Пшеничного, окреслити
початок формування дискурсу шістдесятництва в українському доку-
ментальному кіно. Виділити тематично-інформаційні домінанти та осо-
бливості зображальних й оповідних аспектів представлених кінодоку-
ментів.
Перші документальні стрічки, які так чи інакше торкаються
теми шістдесятництва, з’являються в кінці вісімдесятих – на початку
дев’яностих років ХХ ст. Перш за все це пов’язано із процесом “пере-
будови” і зрушеннями у всіх сферах суспільства. кінознавець і культу-
ролог і. Зубавіна зазначає: “Подібно до того, як за формальну подію,
що ознаменувала собою початок нового часу у світі, вважається падін-
ня Берлінської стіни, історичну коду радянського кінематографа зазви-
чай пов’язують з V з’їздом кінематографістів срср, що відбувся 13–
15 травня 1986 року”5. дослідниця наголошує, що цілком закономірно
у вітчизняному кінематографі часів перебудови помітно зросла “пито-
ма вага” фільмів національної та історичної проблематики, а отримання
україною незалежності стало подією, що спричинила радикальні зсуви
у світоглядних орієнтирах українських громадян, активізувала проце-
си колективної пам’яті на загальнонаціональному рівні й інспірувала
бажання самоідентифікації. “кіноекран взявся за виконання амбітного
завдання – оприлюднити невідомі факти національної історії, розпові-
сти правду про події недалекого минулого, згадати призабуті або забо-
ронені для згадування імена – відкрити україну для українців і світу”6.
митці-документалісти починають досліджувати явища і події, які
десятиліттями були заборонені, замовчувалися або перебували під цен-
зурними обмеженнями. Знімаються стрічки, присвячені видатним укра-
їнським діячам культури і мистецтва, творчість яких офіційною владою
огляди джерел та документальні нариси 145
сприймалася неоднозначно, а суспільна і мистецько-критична рецепція
була суворо регламентованою. до таких постатей належать і шістде-
сятники.
Шістдесятництво об’єднало широке коло творчих особистостей: лі-
тераторів, художників, кінематографістів, музикантів, науковців. Пред-
ставниця цього покоління, л. костенко, говорячи про “персональний
склад” шістдесятництва, підкреслює: “ми вгадували і любили один
одного. не лише в літературі, тоді ж з’явилися і художники, й компо-
зитори, і кінематографісти, історики, актори, – словом, велика нива,
нарешті діждалася: прийшли її робітники. і виникло те продуктивне
поле, як його точно і ностальгійно назвав сергій тримбач”7.
у 1989 р. на кіностудії “укртелефільм” виходить фільм, присвя-
чений представнику “кінематографічного” шістдесятництва, одно-
му із творців українського поетичного кіно івану миколайчуку “іван
миколайчук. тризна”, режисер В. Вітер, оператор о. андрусенко
(од. обл. 10896).
сюжетна, драматургічна основа фільму – обряд поминання. триз-
на по і. миколайчуку. невипадково тризна, поминання як в прямому,
так і символічному значенні. Цей давній праслов’янський обряд під-
креслював те, що спілкування померлих із близькими не припиняється.
смерть зупиняє лише явне (видиме, тілесне) спілкування. герої стрічки
наголошують, що “відчуття, що він (і. миколайчук – Л. К.) пішов із
життя, немає”. у кінострічці і. миколайчук продовжує жити у своїх
творах, у спогадах рідних та друзів. Про і. миколайчука, митця і лю-
дину, його унікальне акторське обдарування, режисерський хист, про
щасливі й трагічні обставини життя розповідають і. драч, д. Павличко,
г. якутович, і. гаврилюк, л. сердюк В. ковальська, н. матвієнко, мати
митця к. миколайчук, дружина м. миколайчук. документальні кадри
чергуються із фрагментами художніх кіноробіт, які ставив і в яких зні-
мався і. миколайчук. такий прийом дозволяє створити об’ємний, бага-
тогранний портрет актора і режисера, оскільки в кожному створеному
ним образі відбивається світло душі його творця. Зі спогадів постають
цікаві деталі, наприклад, про унікальну творчу атмосферу на знімаль-
ному майданчику “Пропалої грамоти”, особливості створення сценарію
до фільму “Вавилон ХХ” за романом В. Земляка і т. п.
осмислюючи творчість і. миколайчука, автори спогадів зазнача-
ють, що заборона поетичного кіно це була заборона й таланту мико-
лайчука, пресинг покоління “незгодних”. озвучується ідентифікація
шістдесятників як трагічного покоління, відбувається окреслення шіст-
десятницької плеяди. і. драч зауважує: “Ми вважаємо, що покління
20-х, 30-х років на Україні означено такими словами, як “розстріляне
відродження”. Це покоління, до якого належить Іван, ми називаємо
“задушене відродження”. Інша справа, що кого душили…на протязі
огляди джерел та документальні нариси146
кількох років, а хто пішов у петлю, як Григір Тютюнник, чи в таку з
дроту, як Віктор Близнець, чи хто себе втопив у горілці, чи хто просто
себе розбив на машині, а кого заморозили в одиночці як Василя Стуса”8.
картина містить великий масив унікальних фотодокументів. своє-
рідний фотожиттєпис митця: портретні фото від раннього дитинства до
останніх років, родинні світлини, фотографії зі зйомок, у фільм також
включено хроніку поховання і. миколайчука.
Фільм “Портрет”, режисер В. Василенко, оператор н. гончаренко
(“укртелефільм”, 1990 р., од. обл. 10896) – розповідь про драматич-
ну долю художника-шістдесятника Віктора Зарецького. За способом
організації екранного матеріалу – це фільм-монолог. стрічка поєднує
дві оповіді митців одного покоління: монолог головного героя В. і. За-
рецького, який роповідає ключові моменти біографії, висловлює свої
естетичні принципи, пояснює свій “український вибір”, з часової пер-
спективи аналізує роль покоління шістдесятників в українській культу-
рі і долю як всього покоління, так і свою особисту в умовах “заблокова-
ної культури”. образ митця, зафіксований на кіноплівці, поглиблюють
його фотографії та автопортрети різних років. другий монолог – роз-
повідь актриси р. недашківської про В. Зарецького, історію створення
художником трьох її портретів, своєрідний усний портрет художника.
основний відеоряд картини складають художні роботи В. Зарецького.
у 1991 р. з’являється фільм с. дудки, оператор Є. сологуб “усім
нам смерть судилася зарання. Пам’яті алли горської” (од. обл. 11867).
автори картини створили фільм-портрет, який висвітлює трагічну по-
стать української художниці й правозахниці а. о. горської. Візуаль-
ний образ героїні створюється завдяки залученню великої кількості
фотодокументів: фотопортретів, фото з родиною, друзями, колегами,
автопортретів, портретів а. горської роботи її чоловіка В. Зарецького.
розповідь будується на спогадах друзів-шістдесятників о. Заливахи,
л. семикіної, Є. сверстюка, л. танюка, л. світличної, сина художниці
о. Зарецького, закадровому звучанню поезій В. стуса та і. світлично-
го, присвячених а. горській. Важливу роль в осягненні глядачем осо-
бистості художниці та розумінні складної епохи й ціннісних орієнтирів
українського шістдесятництва відіграє використання в якості закадро-
вого тексту, супроводження відеоряду листів а. горської до сина оле-
ся й близького побратима о. Заливахи.
у фільмі представлені художні роботи а. горської, показано по-
мешкання на вулиці рєпіна, художню майстерню, будинок по вулиці
Юних комунарів у м. Василькові київської області, де було вбито ху-
дожницю, могилу на Берковецькому цвинтарі.
дотичними до теми українського шістдесятництва, зокрема дослі-
дження його художньо-мистецького кола є два документальні фільми,
які зберігаються в архівних фондах ЦдкФФа україни ім. г. с. Пше-
огляди джерел та документальні нариси 147
ничного. Це фільм с. дудки “Благословенні кольори. Художник гри-
горій синиця” (“укртелефільм”, 1990 р., од. обл. 11836) та “кам’яний
живопис”, режисер г. кохан (“київнаукфільм”, 1967 р., од. обл. 4667).
г. синиця, продовжувач традиції школи м. Бойчука, послідовник і
учень одного із найяскравіших художників-бойчукістів м. рокитсько-
го, активно долучився до українського національно-мистецького руху
шістдесятників, підтримав ідею молодих художників (а. горської,
г. Зубченко, В. Зарецького та ін.) про створення сучасної монумен-
тальної школи живопису, яка б ґрунтувалася на засадах українського
національного мистецтва, розвивала мистецькі досягнення художників-
бойчукістів. у фільмі митець розповідає про свою роботу із групою
а. горської над монументальними розписами в донецьку. В картині
використано унікальні кадри хроніки, на яких зафіксовано а. горську
та інших митців за роботою над мозаїками на фасадах середньої за-
гальноосвітньої школи № 5 м. донецька та ювелірної крамниці “рубін”.
Представлено мозаїчні панно “Прометей”, “жінка-птах”, “сонях”.
Фільм “кам’яний живопис” розповідає про сучасний (на час зйом-
ки фільму) український монументальний живопис. Більша частина
кіноматеріалу відтворює роботу художників над мозаїчними панно у
місті донецьку в 1965–1966 рр. Показано а. горську, В. Зарецького,
г. синицю, г. марченка. З огляду на початок адміністративних репре-
сій, переслідування митців, їхні прізвища не згадуються ні в самому
фільмі, ні в титрах до нього.
режисер В. гузик, оператор Ю. гальченко трагедію української ін-
телігенції 60–70-х років показали через призму долі видатних україн-
ських письменників, братів григора і григорія тютюнників (“Брати”,
“укртелефільм”, 1991 р., од. обл. 11827). творче завдання авторів філь-
му – розкрити “суть людську і творчу, письменницьку, професійну”,
оприявнити художні принципи митців, характерні для всього творчо-
го шістдесятництва: відхід від голих соцреалістичних ідей, досягнен-
ня гармонії думки й почуття, явлених у слові, зв’язок із національною
естетичною і етичною традицією, – зумовило поєднання суто докумен-
тального та описового (в ролі “коментатора-оповідача” сучасники-літе-
ратурознавці г. Штонь, а. Шевченко) принципів подачі матеріалу й ви-
користання постановочної (діалог молодшого і старшого тютюнників,
за листами письменників різного періоду, у виконанні акторів к. сте-
панкова (григорій тютюнник) і о. Шкребтієнка (григір тютюнник) і
репортажної зйомки (спогади дружини григорія тютюнника о. доро-
гій, письменника а. дімарова, П. Засенка, В. лігостова). на думку до-
слідників і сучасників, найголовнішим творчим імперативом для обох
письменників, основою, яка зближала їх більше ніж родинні зв’язки,
об’єднувала із митцями свого покоління, було сповідування правди в
мистецтві й самовіддане служіння своєму народу. Згадуючи григора
огляди джерел та документальні нариси148
тютюнника, аналізуючи його оповідання “смерть кавалера”, а. діма-
ров наголошує на становищі й ролі шістдесятників у тодішній соціо-
культурній сфері: “Оці шістдесятники, які прийшли, це якесь чудо було
в нашій літературі. Ви пригадайте: Іван Драч, Ліна Костенко, Григір
Тютюнник. Може, за це найбільше їм і діставалося, найбільше вони
каралися в той жорстокий час, бо вони, що писали, те і говорили, що
говорили, те і робили. Вони ні на йоту ніколи ні в чому не відступалися
від правди”9.
Звукова, оповідна складова кінодокумента, яка містить біографічні
відомості, епізоди з історії родини, розповідь про “психологію творчос-
ті” братів тютюнників, літературну історію окремих творів (видання,
цензурні купюри, суспільний резонанс), посилюється насиченою зобра-
жувальною складовою: численні фотографії григорія та григора тю-
тюнників, серед них роботи близького друга гр. тютюнника, відомого
фотохудожника із м. лубни г. Білоуса, видання творів, ілюстрації, фото
рукописів, інтер’єр квартири г. тютюнника у львові, кадри натурної
зйомки – види села Шилівки Зінківського району Полтавської області –
батьківщини митців, пам’ятники письменникам у львові та києві.
Вдалим і надзвичайно інформативним режисерським ходом є вве-
дення в тканину фільму спогадів жителів Шилівки про пережиті сус-
пільно-історичні катаклізми: голод, війну, післявоєнне лихоліття. Це
також своєрідна проекція на біографію письменників та їхню творчість,
адже українська людина у трагічних перипетіях ХХ ст. – головна до-
мінанта мистецьких рефлексій григорія та григора тютюнників.
одним із перших екранних звернень до постаті Василя стуса як
символу громадянського, етичного, мистецького нонконформізму по-
коління шістдесятників став фільм “наш злочин – спів” режисера
В. Шестопалової (“укркінохроніка”, 1991 р., од. обл. 11765), оператори
м. гресько, а. Химич. стрічка є своєрідним меморіалом В. стусу та
його побратимам. як сюжетний стрижень фільму використано хроніку
перепоховання в києві В. стуса, о. тихого, Ю. литвина. Воно стало
громадянською акцією, з цього погляду хроніка буде цікавою дослідни-
кам епохи перших років перебудови. Відтворено події 18 – 19 листопа-
да 1989 р.: зустріч домовин із тілами в аеропорту Бориспіль, похоронна
процесія на вулицях києва, поховання на Байковому кладовищі. Через
документальну фіксацію факту висвітлюється доля митця і доля його
покоління. епізоди хроніки чергуються із кадрами з фото В. стуса, зі
спогадами Є. сверстюка, Ю. іллєнка про поета і тодішню епоху.
стрічка не містить детальної біографічної інформації, але автори й
не ставили це за мету, бо, перш за все, – це данина пам’яті, й ключовим
у фільмі є емоційно-сугестивний компонент. Зазначаються лише окремі
віхи біографії В. стуса (у дикторських ремарках та спогадах: арешти,
правозахисна діяльність, дружба із і. світличним та ін.), які дають уяв-
огляди джерел та документальні нариси 149
лення про суспільну-культурну ситуацію в україні і вписують поета-
правозахисника в цей контекст.
основу дикторського тексту становлять поезії В. стуса, що є своє-
рідним підтвердженням стусової тези про “життєтворчість” та презен-
тацією творчого доробку митця.
Визначним художнім й історико-культурним явищем є докумен-
тальна кінотрилогія режисера с. Чернілевського “Просвітлої дороги
свічка чорна. Пам’яті Василя стуса”, оператор Б. Підгірний (“галичина-
фільм”, 1992 р., од. обл. 11635). до сьогодні ця стрічка залишається чи
не найповнішою кінобіографією митця. автори намагалися розкрити
різнобічність і непересічність цієї особистості (поет, перекладач, проза-
їк, літературознавець, громадський діяч, член (з 1978 р.) міжнародного
Пен-клубу та української гельсінської групи (з 1979 р.)), повернути її
в український культурний континуум.
кінотрилогія “Просвітлої дороги свічка чорна” – це багатоплано-
ва оповідь, яка розгортається за хронологічним принципом. кожен із
фільмів-складових несе інформацію про певний відрізок життєвого
шляху В. стуса: фільм перший “свічка. Верни до мене, пам’яте моя” –
родинну історію стусів, “втечу” з охопленої голодом с. рахнівки Він-
ницької області на донбас, воєнне і повоєнне дитинство, юність, вчите-
лювання на кіровоградщині та донеччині, київський період до арешту
1972 р.; фільм другий “у білій стужі сонце україни” – перший арешт
12 січня 1972 р., дев’ятимісячне перебування в слідчому ізоляторі кдБ,
п’ятирічне ув’язнення в мордовських таборах, заслання в селищі ма-
тросове магаданської області, де він працював до 1979 р. на золотих
копальнях; фільм третій “розіп’ятий на Чорному хресті” – короткий
період між ув’язненнями з жовтня 1979 р. по травень 1980 р., праця
на київських підприємствах, другий арешт, перебування в таборі Вс-
389/36-1 (“Перм-36”) у селищі кучино Чусовського району Пермської
області (ррФср), трагічна загибель в ніч з 3 на 4 вересня 1985 р.
Фільм базується на розповідях і спогадах сучасників В. стуса, ре-
портажна зйомка є основною. Про поета у стрічці розповідають близь-
кі друзі, однокурсники, колеги по роботі, однокамерники і співв’язні:
В. овсієнко, В. Чорновіл, Є. сверстюк, л. Бородін, л. лук’яненко,
с. глузман, м. коцюбинська, м. довгань, і. стасів-калинець, П. Зали-
ваха, Ю. іллєнко. особливий приватний ракурс у картину вносять спо-
гади і роздуми матері поета Ї. стус, старшої сестри м. стус, дружини
В. Попелюх, сина д. стуса.
З мозаїки спогадів вибудовується не лише цілісна картина творчої
й громадсько-політичної діяльності В. стуса, а й постає образ “людини
великої совісті”10, “людини, якої мозок і душа працюють безперестан-
но”11, інтелігента європейського рівня і європейської культури.
огляди джерел та документальні нариси150
творчий колектив, який працював над стрічкою, доклав чималих
зусиль, щоб досягти в картині ефекту присутності самого В. стуса,
дати змогу глядачеві відчути його переживання, зрозуміти стан його
душі, мотивацію вчинків і дій, простежити його духовну еволюцію.
Це досягається не лише наявністю великої кількості різнопланових
автентичних фотоматеріалів, а й використанням в якості дикторсько-
го тексту листів В. стуса до рідних і друзів, щоденникових записів із
“таборового зошита”, поезій, архівних матеріалів. таким, наприклад,
дуже красномовним свідченням є пояснювальна записка В. стуса, по-
дана керівництву інституту літератури ім. т. г. Шевченка ан урср
після участі в акції протесту проти масових арештів на прем’єрі фільму
с. Параджанова “тіні забутих предків” в кінотеатрі “україна” 4 верес-
ня 1965 р.: “я говорив з обуренням про те, що підозріло приховувані
арешти виявляють якусь гнітючу атмосферу, яка створилася в Києві
особливо ж, щодо молодих митців, ті підозріливі арешти створюють
ґрунт для страшних аналогій. Тінь кривавого 1933 року надто близька,
щоб можна було не реагувати, на будь-які подібні симптоми. Чисто
психологічно, чисто громадянськи я не міг стриматися. Я вважаю, що
в таких умовах мовчанка – є злочин”12.
у фільмову тканину введено різні архівні документи, які висвіт-
люють як події в житті В. стуса, так і в житті радянського суспіль-
ства, характеризують добу: судові постанови, накази, лист академіка
а. сахарова на захист В. стуса, кадри кінохроніки, які чергуються із
репортажною і натурною зйомкою й створюють розгорнуту панораму
історичного періоду, наштовхують глядача на думку про причинно-на-
слідковий зв’язок між подіями.
створенню емоційного фону сприяє музика В. Пацукевича та м. ка-
ландьонка, емоційно-інформативне навантаження в кадрі несуть худож-
ні полотна В. Зарецького, о. Заливахи, а. гайдамаки, л. міщенко.
Ще одним об’єктом дослідження у фільмі с. Чернілевського стає
каральна репресивна система. Про особливості проведення обшуків,
арештів, стеження, життя радянської політичної в’язниці, табору роз-
повідають в інтерв’ю колишні багаторічні політв’язні, кадри натурної
зйомки фіксують реалії зони: бараки, карцер, камери, табір та ін.
у 1992 – 1993 рр. на студії “укркінохроніка” було знято чотири до-
кументальні фільми-портрети про українських митців-шістдесятників:
і. світличного, о. Заливаху, і. калинця, м. Вінграновського.
стрічка “Покинув світ мене” (1992 р., од. обл. 11943), режисер
В. Шестопалова, оператор м. гресько, присвячена літературознавцю,
поету, перекладачеві, правозахиснику і. о. світличному. Фільм побу-
довано на спогадах Є. сверстюка, о. Заливахи, і. калинця, с. глузма-
на, рідкісних кадрах, на яких знятий і. світличний в останній рік свого
огляди джерел та документальні нариси 151
життя. Відеоряд містить численні фото і. світличного та друзів-шістде-
сятників різних років, як дикторський текст використано поезії митця.
учасники фільму розкривають багатогранність особистості і. світлич-
ного, характеризують його поведінку в складних ситуаціях і умовах,
окреслюють роль і. світличного в культурно-політичному шістдесят-
ництві, його “епіцентричність”, вплив на представників покоління і на
суспільну атмосферу києва 60–70 рр.
стрічки “Панас Заливаха. автопортрет”, (1992 р., од. обл. 12137),
режисер В. Шестопалова, оператор м. гресько, “Підсумовуючи мов-
чання” (1993 р., од. обл. 11814), режисер В. Шестопалова, оператор
м. гресько, “микола Вінграновський” (1993 р., од. обл. 11724), режи-
сер П. марусик, оператор В. Єфименко – це фільми-монологи, автопре-
зентації, побудовані на нарації головного (і єдиного) героя.
у своїй оповіді митці розкривають біографічні моменти, етапи ста-
новлення власної особистості, вироблення етичної позиції та естетич-
них поглядів. дають самохарактеристику творчості, звертають увагу
на стилістичну палітру та творчу хронологію, аналізують роль творчих
впливів, особливості стосунків із представниками старшого покоління.
о. Заливаха, і. калинець, м. Вінграновський – надзвичайно різні за
світосприйняттям і творчою манерою, але всі вони ідентифікують себе
шістдесятниками, тому кожний кіномонолог є не лише індивідуальним
автопортретом, а й відбиває важливі риси духовного портрета поко-
ління шістдесятників, у кожному під своїм кутом зору розкривається
тема шістдесятництва як суспільно-культурного феномену і особиста
причетність до цього явища.
оповідна і візуальна складова зазначених фільмів включає фото-
документи, кадри кінохроніки, поетичні, прозові, живописні твори
митців.
Проаналізовані кінодокументи свідчать, що дискурс шістдесятни-
цтва в українському документальному кіно почав формуватися в кін-
ці 80-х рр. ХХ ст. і мав персоноцентричний характер. документалісти
крізь призму “індивідуалізованого я”, на прикладі знакових постатей
(і тих, про кого оповідалося, і тих, хто оповідав, свідчив) української
культури презентували шістдесятництво як різнопланове явище укра-
їнського громадсько-політичного і культурно-духовного життя другої
половини ХХ століття.
дослідження зображальних й оповідних аспектів представлених
кінодокументів підтверджує, що фільми вирізняються фактологічною
докладністю та залученням широкого спектру як писемних, так і кі-
новідеофотофономатеріалів, що є особливо цінним як для дослідників
шістдесятництва, так і науковців, які вивчають суспільно-культурні
процеси кінця ХХ століття.
огляди джерел та документальні нариси152
1 Зарецький О. офіційний та альтернативний дискурси. 1950–80-ті роки
в урср / олексій Зарецький. – к: інститут української мови нан україни,
2008. – с. 76.
2 Пахльовська О. українські шістдесятники: філософія бунту / оксана
Пах льовська // сучасність. – 2000. – № 4. – с. 65.
3 Дзюба І. М. Є поети для епох / і. м. дзюба. – київ: либідь, 2011 –
C. 145.
4 Калакура Я. С., Войцехівська І. Н., Корольов Б. І. історичне джерело-
знавство / я. с. калакура, і. н. Войцехівська, Б. і. корольов – к.: либідь,
2002. – 488 с. – режим доступу:http://pidruchniki.ws/15840720/istoriya/is-
torichne_dzhereloznavstvo_-_kalakura_yas – назва з екрана.
5 Зубавіна І. Б. кінематограф незалежної україни: тенденції, фільми,
постаті / інститут проблем сучасного мистецтва академії мистецтв україни. –
к.: Фенікс, 2007. – с. 15.
6 там само. – с. 62.
7 Дзюба І. М. Є поети для епох/ і. м. дзюба. – київ: либідь, 2011 – C. 144.
8 ЦдкФФаукраїни ім. г. с. Пшеничного, од. обл. 10896.
9 ЦдкФФаукраїни ім. г. с. Пшеничного, од. обл. 11827.
10 ЦдкФФаукраїни ім. г. с. Пшеничного, од. обл. 11635.
11 там само, од. обл. 11635.
12 там само, од. обл. 11635.
Проанализированы кинодокументы из фондов Центрального государ-
ственного кинофотофоноархива украины им. г. с. Пшеничного, которые ос-
вещают явление шестидесятничества в истории украины ХХ века.
Ключевые слова: шестидесятничество; движение сопротивления; по-
коление; кинофильм; аудиовизуальные документы; В. стус; и. миколай-
чук; и. свитличный; гр. тютюнник; В. Зарецкий; а. горская; о. Заливаха;
м. Винграновский; и. калинец.
The article analyses the cinematographic documents of the collections of Cen-
tral State Archives of audio, video and visual documents of Ukraine named af-
ter H.S. Pshenychnyi, that highlight the phenomenon of Sixtiers in the history of
Ukraine in the 20 century.
Key words: the Sixtiers; the resistance movement; the generation; the audio
and visual documents; V. Stus; I. Mykolaychuk; I. Svitlychnyi; Hr. Tutunnyk;
V. Zaretskyi; A. Horska; O. Zalyvaha; M. Vinhranovskyi; I. Kalynets.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97604 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:42Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Касян, Л.Г. 2016-03-30T18:42:47Z 2016-03-30T18:42:47Z 2013 Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) / Л.Г. Касян // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 142-152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97604 [930.253:94](477) Здійснено аналіз кінодокументів із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, які висвітлюють явище
 шістдесятництва в історії України ХХ століття. Проанализированы кинодокументы из фондов Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С. Пшеничного, которые освещают явление шестидесятничества в истории Украины ХХ века. The article analyses the cinematographic documents of the collections of Central
 State Archives of audio, video and visual documents of Ukraine named after H.S. Pshenychnyi, that highlight the phenomenon of Sixtiers in the history of Ukraine in the 20 century. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Огляди джерел та документальні нариси Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) The Discourse of the Sixtiers in Ukrainian Documental Films (on the Documents of Central State Archives of audio, video and visual documents of Ukraine named after H. S. Pshenychnyi) Article published earlier |
| spellingShingle | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) Касян, Л.Г. Огляди джерел та документальні нариси |
| title | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) |
| title_alt | The Discourse of the Sixtiers in Ukrainian Documental Films (on the Documents of Central State Archives of audio, video and visual documents of Ukraine named after H. S. Pshenychnyi) |
| title_full | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) |
| title_fullStr | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) |
| title_full_unstemmed | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) |
| title_short | Дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного) |
| title_sort | дискурс шістдесятництва в українському документальному кіно (за документами цдкффа україни ім. г.с. пшеничного) |
| topic | Огляди джерел та документальні нариси |
| topic_facet | Огляди джерел та документальні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97604 |
| work_keys_str_mv | AT kasânlg diskursšístdesâtnictvavukraínsʹkomudokumentalʹnomukínozadokumentamicdkffaukraíniímgspšeničnogo AT kasânlg thediscourseofthesixtiersinukrainiandocumentalfilmsonthedocumentsofcentralstatearchivesofaudiovideoandvisualdocumentsofukrainenamedafterhspshenychnyi |