Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр.
Подано короткий огляд створення та видання архівного журналу “Архейон” у зв’язку з проблематикою архівного права у публікаціях на його сторінках та визначено місце часопису в інтелектуальному просторі архівістів у даному контексті. Дан краткий обзор истории создания и издания архивного журнала “Арх...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Архіви України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97611 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. / М.В. Кравченко // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 211-222. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859985393707909120 |
|---|---|
| author | Кравченко, М.В. |
| author_facet | Кравченко, М.В. |
| citation_txt | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. / М.В. Кравченко // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 211-222. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | Подано короткий огляд створення та видання архівного журналу “Архейон” у зв’язку з проблематикою архівного права у публікаціях на його сторінках та визначено місце часопису в інтелектуальному просторі архівістів у даному контексті.
Дан краткий обзор истории создания и издания архивного журнала
“Архейон” в связи с затронутой в публикациях на его страницах проблематикой
архивного права и определено место журнала в интеллектуальном пространстве
архивистов в этом контексте.
There is presented the review of establishment and publishing of the “Archeion”
archival journal due to the problems of archival legislation on its pages. The
author also indicates the place of journal in the archival intellectual sphere on those
problems.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:28:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
АрхівнА укрАїнікА 211АРхівнА спРАвА зА коРдоном
УДК 930.25(477+475)(043.2)
М. В. КраВченКо*
Питання архіВного ПраВа на сторінКах
часоПисУ “архейон” 1927–1939 рр.
Подано короткий огляд створення та видання архівного журналу “Архе-
йон” у зв’язку з проблематикою архівного права у публікаціях на його сто-
рінках та визначено місце часопису в інтелектуальному просторі архівістів у
даному контексті.
Ключові слова: архівна справа іі речі Посполитої; часопис “Архейон”;
тематика статей; архівне право.
Значення періодики для історичних досліджень, присвячених пе-
ріоду від середини хіх століття, зазвичай важко переоцінити, тому
нині джерельна вартість, зокрема часопису “Архейон” також не підля-
гає сумніву. він був і залишається цінним джерелом архівного знан ня,
донині відповідає рівню провідних європейських видань. “Архейон” –
це архівний часопис із майже сторічною та понад стотомною історією
(2011 року вийшов друком 112 том), тому часопис належить до поль-
ської та світової архівної літератури, зокрема як одне з перших спеціа-
лізованих видань, присвячених архівній справі у Європі.
Дослідженню питань, пов’язаних з часописом “Архейон”, присвя-
чено чимало ґрунтовних публікацій польських дослідників: “наро-
дження та міжвоєнні роки “Архейону” Пьотра Баньковського1 – історії
створення та характеристиці змісту перших номерів; «Шістдесят років
“Архейону”»2 та “Співтворці “Архейону” у 1927–1939 роках” Болесла-
ва вощиньського3 – аналізу тематики статей у зв’язку з їх авторством,
“Часопис “Архейон” і його значення для архівів та польського архівоз-
навства” Стефана к. кучиньського4. А також низка менших, приуроче-
них до видання сотого тому часопису, статей: «роль і місце “Архейо-
ну” у польській архівістиці” Славоміра радоня5, “Сто томів часопису
“Архейон”» Стефана к. кучиньського6, “роль “Архейону” у праці іс-
торика” Анджея рахуби7. в українській же історіографії часопису при-
свячено вкрай мало уваги.
* кравченко марія вікторівна – аспірантка кафедри давньої історії
україни та архівознавства Львівського національного університету імені
і. Франка.
© М. в. кравченко, 2013
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ212
Започаткування створення центрального органу у сфері архівної
справи зазвичай пов’язують з потребою випускати профільне періо-
дичне видання, яке б інформувало професійну спільноту про здобут-
ки, актуальні проблеми, дискусії з різноманітних проблемних питань.
наприклад, “Архивное дело” в СрСр, “Archivalische Zeitschrift” – у
німеччині, “Nederlands Archievenblad” – у нідерландах та ін. Зазна-
чимо, що таких видань на початку хх століття було зовсім небагато.
вперше питання необхідності видання фахового періодичного видан-
ня архівознавчого характеру на польських теренах виникло ще 1917
року на засіданні Архівної комісії (Komisja Аrchiwalnа) Департаменту
Політичних Справ (Departament Spraw Politycznych) Тимчасової ради
(Tymczasowa Rada)9, працівником якої був віцентій Лопацінський
(Wicenty Łopaciński) – у подальшому редактор цього часопису.
Пізніше, 1919 року питання було порушено знову серед працівни-
ків відділу державних архівів (Wydział Archiwów Państwowych) та Ар-
хівної ради (Rada Archiwalna) на одному з засідань комісії у справах
архівних публікацій. однак конкретні результати були відсутні10.
Знову про потребу видання часопису заговорили лише на IV-й сесії
Архівної ради 3 січня 1922 року. Серед основних проблем, котрі тур-
бували архівних працівників, що їх озвучив Юзеф Пачковський (Józef
Paczkowski), була також потреба у створенні друкованого органу відді-
лу державних архівів, з метою публікації на його сторінках відомостей
про актуальні проблеми архівної справи, обміну фаховим досвідом та
озвучення адміністративних питань11. Автором детальнішого проекту
такого часопису, попередньо під назвою “Архівний огляд”, став секре-
тар Архівної ради в. Лопацінський. За взірець вирішено було взяти такі
архівні періодичні видання як “Archivalische Zeitschrift” та “Nederlands
Archievenblad”.12 Але врешті питання було вкотре відкладено.
у черговий раз до обговорення повернулись на IV Загальному
з’їзді польських істориків, що відбувався 8–9 грудня 1925 року у місті
Познань, на засіданнях окремої Секції, яка чи не вперше об’єднала до-
повіді за тематикою “Архіви”, під головуванням Юзефа Семенського
(Józef Siemieński). До слова, засідання саме цієї секції розглядають в іс-
торіографії як першу загально- польську архівну конференцію. на чолі
з Ю. Пачковським (ініціатор та організатор цієї секції) зібрались кілька
десятків видатних польських архівістів, які упродовж двох днів на за-
сіданнях заслухали та обговорили 16 рефератів. один із цих рефератів
був присвячений питанню архівного часопису – “Про архівні видання
та потреби у цьому напрямку” 13 авторства в. Лопацінського, працівни-
ка відділу державних архівів та роз’їжджого архівіста14. Після виголо-
шення реферату розгорнулась дискусія, котра мала значний вплив на
характер часопису, відшліфувала виголошені автором ідеї15.
За задумом автора, планувалось випускати “не місячник та не квар-
тальник, а лише періодичне видання в кілька друкованих аркушів”,
213АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ
принаймні два томи на рік під назвою “Архівний огляд” (“Przegląd
archiwalny”). Про зміст та спосіб розміщення матеріалу, характер його
викладу (науковий чи популярний) дискутували насамперед з урахуван-
ням того, що не всі кола польської інтелігенції були знайомі з архівною
тематикою, тому необхідними були популяризація та поширення знан-
ня про архіви та архівні зібрання, архівну справу (зокрема, відомостей
про ведення робіт з упорядкування та консервації документів). окремо
наголошувалось на необхідності безкоштовного поширення часопису в
усіх міністерствах та воєводських і навіть Старостинських правліннях,
а також на важливості організації обміну з іноземними архівними та
історичними видавництвами.
Більш детально обговорювали змістове наповнення першого но-
мера, насамперед необхідність вміщення у ньому тексту Декрету про
організацію державних архівів та опіку над архівними матеріалами
від 17 лютого 1919 року з коментарями-роз’ясненнями до нього. Так,
планувалось подати роз’яснення з приводу того, що таке архіви, як їх
організовувати, чим вони відрізняються від реєстратур та чому взага-
лі потрібне таке розмежування. До слова, цього не було реалізовано у
першому номері та лише частково реалізовано у різних статтях у по-
дальшому. іншим істотним комплексом повинна була стати “Архівна
хроніка”, де б систематично публікувались звіти роботи відділу дер-
жавних архівів, складені на основі місячних звітів усіх державних ар-
хівів. окрім цього відзначено також потребу в публікації нормативних
документів, що стосуються архівної справи. обидві частини складали б
“урядовий розділ”.
неурядову частину часопису планувалось присвятити історії архі-
вів та архівної справи. Завдання вміщених у ньому публікацій поляга-
ло б у тому, щоб у доступній формі подавати історичні відомості про
архівну справу Польщі від найдавніших часів з метою “ … показати та
довести, що архівна служба в Польщі має давні та прекрасні традиції,
які потрібно культивувати та продовжувати”. Також планувалось вести
окремий розділ, присвячений закордонним архівам. необхідність цього
розділу була продиктована пошуком моделі організації архівної справи
в Польщі в умовах становлення незалежної держави.
Перераховані вище тематичні напрями були окреслені як провідні,
але далеко не усі з них знайшли відображення у публікаціях часопи-
су, також не реалізовано усіх намірів з організації матеріалів. Зокрема,
на сторінках часопису так і не було опубліковано та прокоментовано
текст згаданого вище Декрету від 7 лютого 1919 року, а лише подано
окремі його положення та відомості про обставини його розробки та
затвердження. Здебільшого це було пов’язано зі зменшенням або втра-
тою актуальності багатьох тем.
випуск архівного часопису через фінансові проблеми значно за-
тримався. Так, перший його том вийшов з друку 30 грудня 1926 року16,
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ214
тобто лише через два роки. іншою була й назва: “Archeion, czasopismo
naukowe, poświęcone sprawom archiwalnym”. Свої “етимологічно-істо-
ричні” зауваження стосовно вибору іншого варіанту назви редактор
часопису Станіслав Пташицький (Stanisław Ptaszycki) подав згодом у
3-му томі, наголосивши на тому, що старогрецьке слово архейон має
заінтригувати й зацікавити та окреслити проблематику. 17 відмінною
була не лише назва, але й структура. у першому томі редакційний ко-
мітет номера вирішив подати насамперед відомості про створення та
організацію державних архівів у Польщі та ознайомити зі станом архі-
вів та їх зібраннями, а також про проблеми, пов’язані з ревіндикацією.
разом з тим було поінформовано про намір у другому зошиті розпо-
чати ведення інформаційного розділу, у якому йшлося б про діяльність
польських архівів, подавався б огляд наукової літератури, відомості
про каталоги, інвентарі та іншу довідкову літературу архівів.18
редактором і-іх томів був Станіслав Пташицький, який взявся
за підготовку першого тому часопису одразу після вступу на посаду
керівника відділу державних архівів і підготував його до випуску за
лічені місяці. редакторами х–хVі томів були вітольд Суходольський
(Witold Suchodolski) та в. Лопацінський. окрім цього, до редакційного
комітету входили професори: Ю. Семенський, в. Лопацінський (секре-
тар), казімєж конарський (Kazimierz Konarski), Антоній рибарський
(Antoni Rybarski), Юзеф Стояновський (Józef Stojanowski); посприяв
виданню також директор місцевого Державного архіву у Любліні Леон
Бялковський (Leon Białkowski) та інші видатні польські архівісти. До
написання статей для часопису залучали працівників різних архівних
установ, при цьому окреслюючи широкі тематичні межі – теоретичні та
описові праці з польської архівістики обсягом до одного аркуша друку
17 на 11 см19.
“Архейон” від початку видання неофіційно отримав статус періо-
дичного друкованого органу центрального архівного уряду іі речі По-
сполитої 20. у період з 1927 до 1939 всього вийшло 16 томів загальною
кількістю 3,5 тисячі сторінок. По одному номеру щорічно, за винятком
перших чотирьох томів (1927 та 1928 роки), коли часопис виходив
раз на півроку. 1930 року VI–VII томи були спарені, а у 1938–1939
роках вийшов лише один том – XVI-й. найтонший том – XI (вийшов
у 1933 році) містив 152 сторінки, а найбільший – VI-VII (1930 року)
містив 178+153 сторінки. Частота виходу часопису напряму залежала
від можливості фінансування21, тому нові томи публікувались вкрай не-
регулярно.
Точну вартість томів часопису встановити складно. відомо, що
перший том можна було придбати за 6 злотих22, ііі – 9 злотих23, V –
9 злотих24, хі – 8 злотих25. відомості про наклад можна встановити
лише частково. Так, номери за 1933 та 1934 виходили накладом 500
примірників.
215АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ
окрім “Архейону”, у міжвоєнний період на польських теренах
виходило ще два періодичних видання, на сторінках яких регулярно
з’являлись публікації з архівної справи. З 1928 року – “Łodzki Rocznik
Archiwalny” та “Ateneum Kapłańskie”, які доповнювали тематику часо-
пису.
Загалом публікації, що містяться на сторінках “Архейону” у між-
воєнний період, можна виділити у кілька тематичних груп: зарубіжний
досвід, історія архівів та архівної справи, архівісти, урядовий відділ
(переважно звіти, статистика), опис-огляди архівних зібрань/збірок, ре-
цензії та огляди архівної літератури, теорія архівної справи, пробле-
ми ревіндикації (повернення вивезених документів). Часто публікації
охоплюють кілька тем одразу. Щодо пропонованих до розгляду питань
архівного права, то здебільшого вони з’являються у різних публікаціях
спорадично і лише зрідка їм присвячено окремі статті.
Статті, що порушують питання архівного права на сторінках часо-
пису “Архейон”, можна розподілити за чотирма тематичними групами:
і. статті загального характеру, котрі містили характеристику
нормативних документів (а найчастіше окремих їх пунктів) та мали
на меті ознайомлення широкого загалу з їх змістом.
Попри наміри, висловлені у ході одного з обговорень структури та
змісту часопису, тексти нормативних документів на сторінках “Архе-
йону” все ж не публікували. Проте у більшості публікацій містяться
згадки про нормативно-правові акти у сфері архівної справи Польщі
та подаються посилання на них в урядовій пресі, найчастіше побіжно,
для підтвердження висловленої автором тези або ж роз’яснення своєї
позиції. Часом стаття мала дискусійний характер, напр., стаття Стефа-
на Еренкройца (Stefan Ehrenkreutz) “роз’їжджі архівісти чи консерва-
тори мистецтва та культури?”26, яка вже у заголовку містила актуаль-
ну проблему необхідності чіткого окреслення статусу, повноважень
та обов’язків працівників відділу державних архівів на місцях. Або ж
статті казімєжа качмарчика (Kazimierz Kaczmarczyk) “у справі визна-
чення якості відносно формату і паперу, чорнила, стрічки та кальки”27,
де наводиться приклад існування у європейській діловодній практиці
нормативних актів, які регулювали використання чорнила та паперу,
вимоги до якості, формату та інших характеристик матеріалів і знарядь
для письма. основною ж метою цієї статті для автора-архівіста є по-
чаток дискусії та звернення уваги на проблему відсутності усталених
норм у поточному діловодстві Польської держави.
Подібний характер має стаття А. рибарського “Центральний ар-
хівний уряд у відродженій речі Посполитій”28, у якій автор, подаючи
історію становлення державних архівів та органів управління у сфері
архівної справи, підкріплення висловлених тез лише згадує про окремі
нормативні документи попередніх століть. у цих коротеньких поси-
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ216
ланнях на нормативні документи здебільшого йдеться про важливість
збереження архівних документів. набагато докладніше А.рибарський
розглядає діяльність Архівної комісії (Komisja Archiwalna) 1917 року,
яка вивчала організацію архівів на території новоствореної держави,
і, зокрема, розробила перші програми розвитку архівної справи та
опрацьовувала проект архівного статуту, який “охопив би усі потреби
архівної служби”29. історію підготовки і затвердження такого провізо-
ричного архівного статуту викладено дуже детально від моменту ство-
рення проекту, його обговорення та обставин прийняття, втім аналіз
або коментарі до тексту відсутні. окрім того, згадуються також: факт
підготовки тимчасових приписів для організації діяльності усіх існую-
чих на території королівства Польського Державних архівів, Постано-
ва ради керівників Міністерств 1 березня 1918 року про звернення до
окупаційних влад у питанні прийняття Державних архівів, що поклала
початок ревіндикації архівних документів, та прийняття Декрету про
організацію державних архівів і опіку над архівними матеріалами 7 лю-
того 1919 року з незначними змінами.
Дещо відмінною не лише за темою, а й за структурою є стаття вла-
дислава Абрахама (Władysław Abracham) “Церковне законодавство про
архіви”30, де подано історію європейського та польського архівного за-
конодавства католицької церкви й охарактеризовано окремі нормативні
акти періоду з хV століття до 1928 року. Поряд з нею виокремлюється
публікація Яна кволека (Jan Kwolek) “наукова організація дієцезіаль-
них архівів”31, у якій, окрім відомостей про римську інструкцію 1923
року, розглянуто ще й актуальні проблеми архівного законодавства ка-
толицької церкви на польських теренах в цілому, а саме: відсутність
нормативних документів організаційного характеру, таких як внутріш-
ній устав архіву, правила роботи в читальному залі; нормативних до-
кументів, які б регулювали відносини духовних та світських архівів,
статус та обов’язки директора архіву.
Публікація Бронісліва Павловського (Bronisław Pawłowski) “Дещо
про бракування актів” 32 дає більш цілісну характеристику архівного
законодавства іі речі Посполитої у конкретній сфері. у статті, разом
із відомостями про європейську практику відбору на зберігання до-
кументів, подано короткий аналіз проблеми невідповідності реалій
до прийнятого розпорядження про збереження урядових документів і
заборону знищувати їх без дозволу державних архівів, а поряд з тим
відзначається невирішеність проблеми передачі цих документів на по-
стійне зберігання.
Загалом публікації цієї групи дають змогу в загальних рисах озна-
йомитись з історією архівного законодавства іі речі Посполитої, дея-
кими нормативними документами католицької церкви та окремих єв-
ропейських країн.
217АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ
іі. іноземний досвід.
Публікації цієї групи мають чітко виражений характер та дають
уявлення про доволі широке коло питань архівного права у європей-
ських країнах і у радянському Союзі. Так, у статті в. Суходольсько-
го “організація архівів в радянській росії” 33 є відомості про засадничі
нормативно правові акти СрСр, зокрема подано аналіз декретів 1 черв-
ня 1918 та 30 січня 1922 р. Також відзначається зв’язок архівної справи
з політикою, залежність організації архівних установ від політичного
устрою. у публікації Алексія Бахульського (Bachulski Alexy) “рецензії
архівної літератури з рСФСр”34 серед рецензій загальних праць пода-
ється також і коротенький аналіз збірників нормативних документів.
відмінною є стаття А. Бахульського під назвою “Бельгійські архі-
ви”35, в окремому розділі якої подано інформацію для ознайомлення з
темою бельгійського архівного законодавства, що регулює діяльність
державних архівів, а в двох інших – про визначення у ньому прав та
обов’язків урядників, правил внутрішнього розпорядку, охарактеризо-
вано загальнодержавні статути, декрети, правила користування архів-
ними документами. Подібною за характером висвітлення теми є стаття
кароля Малечиньського (Karol Maleczyński) “італійські архіви”36, де
подано розлогу історію законодавства для державних архівів, решта
підрозділів є значно меншими за обсягом, втім все одно у них подано
аналіз окремих норм архівного права.
Більш оглядовий характер мають публікації Тадеуша Мантойфеля
(Tadeusz Manteuffel) “організація французьких архівів”37, де подано
лише посилання на дати прийняття, назви нормативних документів та
окремі елементи їх змісту, в. Лопацінського “угорські архіви”38, що
практично оминає питання архівного права, та Зигмунта вдовішевсько-
го (Zygmunt Wdowiszewski) “Швейцарські архіви” 39, де більше уваги
приділено системі архівних установ, а не питанням характеристики ар-
хівного законодавства.
ііі. проблеми та хід реалізації міжнародних договорів у справі ре-
віндикації.
Повернення до Польської держави її архівних документів – це най-
актуальніша тема міжвоєнного архівознавства новоствореної держави,
дуже гостра й така, що викликала у архівістів щонайбільший відгук. у
статтях, присвячених цій темі, ретельно аналізувались тексти догово-
рів, умови, обставини та хід їх виконання. Ю. Семеньський під заголо-
вком “ревіндикація коронних архівів”40 подає опис порядку діяльності
мішаної комісії на виконання 11 пункту ризького миру та згадки про
окремі резолюції, їх зміст. Леон Бялковський (Leon Białkowski) – “Що
ми повинні ревіндикувати з києва?”41 – привертає увагу архівістів до
необхідності повернення великих комплексів документальних матері-
алів, створених у процесі діяльності польських урядів на зазначених
теренах та до проблеми законодавчого оформлення цього.
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ218
низка статей присвячена характеристиці текстів міжнародних угод
та їх виконання у сфері розмежування архівних фондів нещодавно ство-
рених держав. у статті в. Суходольського “виконання 11статті ризь-
кої угоди у сфері державних архівів” подано характеристику і критику
“архівних” пунктів договору, особливості їх трактування сторонами та
відомості про виконання.42 у публікації Євгена Барвінського (Eugenjusz
Barwiński) “Переговори з Австрією в архівних справах”43 вміщено не
лише відомості про нормативні документи, які регулювали розмежу-
вання архівів, але й наведено з них цитати з метою простежити різни-
цю між редакціями. Автор також проводить порівняння з договорами
інших країн. Ю. Стояновський у статті “Переговори з німеччиною в
архівних справах”44 здебільшого порушує питання виконання міжна-
родних договорів, порядку створення та діяльності комісій, а у статті
“Польсько-Австрійський архівний договір від 26 жовтня 1932”45 подає
аналіз та характеристику цього договору. окрему замітку найбільш за-
гального інформативного характеру про стан справ обміну архівними
матеріалами у рамках виконання мирних договорів з Австрією, німеч-
чиною, росією, Чехословаччиною вміщено у урядовому розділі у якос-
ті звіту.46
іV. Урядова інформація.
найменшою групою є добірка статей урядового відділу, де вміщу-
вались тексти протоколів засідань Архівної ради, які містили інфор-
мацію про дискусії з приводу існуючих нормативних актів та хід при-
йняття нових47, зокрема таких як бюджет державних архівних органів
та установ48. Також публікуються звіти про виконання цих та інших
постанов Архівної ради й відділу державних архівів.49
Загалом значення часопису “Архейон” уже з моменту задуму його
створення виходило за межі окреслення функціонування архівів та ар-
хівістики як самостійної дисципліни. Польські архівісти використову-
вали часопис як трибуну, з якої закликали до дискусій, звертали увагу
на проблеми архівної справи у Польщі, зокрема це стосувалось і питань
архівного права, а найчастіше його відсутності в окремих аспектах ре-
гулювання діяльності архівів. Головним завданням стало концентрація
архівних матеріалів, які належали або мають належати Польщі, і лише
у матеріалах другого плану йшлося про організацію архівної справи
та нормативне регулювання. Такий стан справ зумовили потреби того-
часного архівознавства. на перший план найчастіше виходили зібран-
ня та роботи з впорядкування наявного обсягу архівного матеріалу, а
вже потім його подальше теоретичне опрацювання. разом з тим поль-
ське архівознавство перебувало у пошуку своєї ідентичності, вивчаючи
та аналізуючи досвід інших країн (зокрема у галузі архівного права).
Тому зміст часопису цілком відповідав потребам та професійним за-
питам працівників архівних установ та дослідників.
219АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ
Значення часопису було визнано у наукових колах уже на почат-
ковому періоді його появи, про що свідчать, зокрема, рецензії віктора
романовського50 та володимира Пічети51. в. романовський, підсумову-
ючи значення та роль часопису, відзначив, що “видання цікаво задума-
не й уміло виконане. Польський історик, безумовно, вдовольнить свої
потреби, щодо архівної інформації: історикові україни журнал теж не
раз стане у пригоді”52. рецензія в. Пічети має більш загальний харак-
тер, однак автор наприкінці висловлює побажання, щоб часопис ви-
ходив частіше.
“Архейон” цілком справедливо, за визначенням С. Пташицького,
названо “першою кузнею архівного знання в Польщі”53. Часопис став
також путівником по архівах та збірках, репрезентував досягнення у
галузі архівної справи. на його сторінках публікувались результати на-
укових досліджень та велись дискусії, подавалась інформація про події
наукового життя, інформація, необхідна для поточної роботи кожного
архіву, а також статистичні відомості, теоретичні питання та практичні
рекомендації, нові методики і технології. Авторами статей ставали не
лише провідні польські науковці, але й маловідомі кваліфіковані архі-
вісти, історики, а також їх закордонні колеги.
1 Bańkowski P. Narodziny i międzywojenne lata “Archeionu” / Piotr Bań-
kowski // Archeion. – T. 50. – 1968. – S. 51–76.
2 Woszczyński B. Sześćdziesiąt lat “Archeionu” / Bolesław Woszczyński // Ar-
cheion. – Т. 85. – 1989. – S. 7–28.
3 Woszczyński B. Współpracownicy “Archeionu” w latach 1927–1939 / Bole-
sław Woszczyński // Archeion. – T. 100. – 1999. – S. 11–26.
4 Kuczyński S. Czasopismo „Archeion” i jego znaczenie dla archiwów i archi-
wistyki polskiej / Stefan K. Kuczyński // Sześćdziesięciolecie archiwów państwo-
wych. Materiały z sesji Łódź 10 XI 1979. – Warszawa, 1981. – S. 100–112;
5 Radoń S. Rola I miejsce “Archeionu” w archiwistyce polskiej / Radoń Sła-
womir // Archeion. – T. 101. – 2000. – S. 15–18.
6 Kuczyński S. Sto tomów czasopisma “Archeion” / Stefan K. Kuczyński. //
Archeion. – T. 101. – 2000. – S. 11–14.
7 Rachuba A. Rola “Archeionu” w pracy historyka / Andrzej Rachuba // Ar-
heion. – T. 101. – 2000. – S. 19–22.
8 Романовський Р. в. Архівна справа в україні на сторінках часопису
“Архе йон” / романовський р. в. // “Політ. Сучасні проблеми науки: тези допо-
відей хіі міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих
учених, м. київ, 4-5 квітня 2012р., / редкол. М.С. кулик та ін. – к. : нАу,
2012. – С. 89.
9 Bańkowski P. Narodziny i międzywojenne lata “Archeionu” … – S. 52.
10 Woszczyński B. Współpracownicy “Archeionu” w latach 1927–1939… –
S. 11.
11 Детальний опис-звіт Paczkowski J. Z dziedziny archiwalnej. / Józef Pacz-
kowski. // Kwartalnik historyczny. – XXXVI. – 1922. – S. 82–91.
12 Bańkowski P. Narodziny i międzywojenne lata “Archeionu”… – S. 53.
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ220
13 Lopaciński W. O dotychczasowych wydawnictwach archiwalnych i o potrze-
bach w tym zakresie / Wincenty Lopaciński // Pamiętnik IV zjazdu historyków pol-
skich w Poznaniu 6-8 grudnia 1925. – T. 1. Referaty. – Sekcya VI b (Archiwa). –
Lwów, 1925. – S. 1–4.
14 Такий переклад польського терміну “Archiwiści objazdowi” викорис-
товується на підставі статті: романовський в. Архейон – науковий журнал,
присвячений архівним справам. Томи і та іі. варшава 1927 / віктор рома-
новський // Архівна справа. – харків, 1928. – книга 7. – С. 84–86.
15 Pamiętnik IV zjazdu historyków polskich w Poznaniu 6–8 grudnia 1925. –
T. 2. Prptokoły. – Sekcya VI b (Archiwa). – Lwów, 1927. – S. 140–141.
16 Ptaszycki S. Słowo wstępne / Stanisław Ptaszycki // Archeion. – 1927. –
T. 1. – S. I
17 Ptaszycki S. Archiwum-archeion. Uwagi etymologiczno-historyczne / Sta nis-
ław Ptaszycki // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 1–11.
18 Ptaszycki S. Słowo wstępne… – S. I–II
19 Про це йдеться у листі до директора Архіву давніх актів у місті Львові
о. Чоловського, датованого 20 січня 1927 року: AGAD w Warszawie. – Zespół:
Zbior Czołowskiego. – Syg. 3 (38610) – S. 42
20 Kuczyński S. Sto tomów czasopisma “Archeion”… – S. 12.
21 Ptaszycki S. Słowo wstępne… – S. I–II.
22 Pamiętnik IV zjazdu historyków polskich w Poznaniu 6-8 grudnia 1925. –
T. 2. Prptokoły… – S. 254
23 у примірнику, який зберігається у віддділі рукописів ЛннБ ім. в. Сте-
фаника, на контртитулі олівцем зазначено: “Kupno: Gubrynowicz. Cena: 9 ̄”.
24 Bańkowski P. Narodziny i międzywojenne lata “Archeionu”… – S. 61.
25 у примірнику, який зберігається у віддділі рукописів ЛннБ ім. в. Сте-
фаника, на контртитулі олівцем зазначено: “K.: Gubrynowicz: 8zł 8/V 1933.”
26 Ehrenkreutz S. Archiwiści objazdowi czy konserwatorowie zabytków sztuki
i kultury? / Stefan Ehrenkreutz // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 145–154.
27 Kaczmarczyk K. W sprawie ustalenia jakości względnie formatu i papieru,
atramentu, taśmy i kalki / Kazimierz Kaczmarczyk // Archeion. – 1931. – T. 9. –
S. 74–80.
28 Rybarski A. Centralny zarząd archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej
Polskiej / Аntoni Rybarski // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 1–14
29 Rybarski A. Centralny zarząd archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej
Polskiej… – S. 4.
30 Abracham W. Ustawodawstwo kościelne o archiwach / Władysław Abra-
cham // Archeion. – 1928. – T. 4. – S. 1–14.
31 Kwolek J. Naukowa organizacja archiwów diecezjlnych. / Kwolek Jan //
Archeion. – 1928. – T. 4. – S. 15–35.
32 Pawłowski B. Nieco o brakowaniu akt. / Bronisław Pawłowski // Archeion. –
1928. – T. 3. – S. 23–29.
33 Suchodolski Witold. Organizacja archiwów w Rosji Sowieckiej / Witold
Suchodolski. // Archeion. – 1928. – T. 3. – S. 71–83.
34 Bachulski A. Sprawozdanie z literatury archiwalnej R.S.F.S.R. / Alexy Ba-
chulski. // Archeion. – 1927. – T. 2. – S. 110–129
35 Bachulski A. Archiwa Belgijskie. / Alexy Bachulski // Archeion. – 1928. –
T. 3. – S. 46–70.
36 Maleczyński K. Archiwa Włoskie. / Karol Maleczyński // Archeion. – 1929. –
T. 5. – S. 1–30.
221АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ
37 Manteuffel T. Organizacja archiwów Francuskich / Tadeusz Manteuffel //
Archeion. – 1927. – T. 2. – S. 96–109.
38 Łopaciński W. Archiwa Węgierskie / Wicenty Łopaciński // Archeion. –
1930. – T. 6–7. – S. 75–83.
39 Wdowiszewski Z. Archiwa Szwajcarskie. / Zygmunt Wdowiszewski // Ar-
cheion. – 1930. – T. 6–7. – S. 84–101.
40 Siemieński J. Rewindykacja archiwów koronnych. / Józef Siemieński // Ar-
cheion. – 1927. – T. 1. – S. 33–60.
41 Białkowski L. Co powinniśmy rewindykować z Kijowa? / Leon Białkowski //
Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 61–65.
42 Suchodolski W. Wykonanie art. XI traktatu Ryskiego w zakresie archiwów
państwowych. Witold Suchodolski // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 66–78.
43 Barwiński E. Rokowania z Austryją w sprawach archiwalnych / Eugenjusz
Barwiński // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 79–92.
44 Stojanowski J. Rokowania z Niemcami w sprawach archiwalnych / Józef
Stojanowski // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. 93–105.
45 Stojanowski J. Układ archiwalny Polsko-Austrjacki z dnia 26 października
1932 r. / Józef Stojanowski // Archeion. – 1933. – T. 11. – S. 51–59.
46 Dział urzędowy. Sprawozdanie Wydziału Archiwów Państwowych z
czynności w roku 1930 // Archeion. – 1931. – T. 9. – S. 1–15.
47 Protokół posiedzeń V Sesji Rady Archiwalnej. Budżet Min. W. R. i O. P.
Działu IX “Archiwa” na okresy 1927/8 i 1928/9 // Archeion. – 1928. – T. 4. – S.
173-200; Dział urzędowy. Protokół posiedzeń VI sesji Rady Archiwalnej w d. d.
19-20 grudnia 1928 r. // Archeion. – 1929. – T. 5. – S. 1–26; Dział urzędowy.
Protokół posiedzeń VI sesji Rady Archiwalnej w dn. 28 i 29 marca 1930 r. // Ar-
cheion. – 1930. – T. 8. – S. 1–13.
48 Dział urzędowy. Sprawozdanie z działalności Wydziału Archiwów Państ-
wo wych. Rok 1929 // Archeion. – 1930. – T. 6–7. – S. 1–10; Dział urzędowy.
Zarządzenia Pana Ministra W. R. i O. P. // Archeion. – 1930. – T. 8. – S. 35-36;
Dział urzędowy. Sprawozdanie Wydziału Archiwów Państwowych z czynności w
roku 1930 // Archeion. – 1931. – T. 9. – S. 1–15.
49 Dział urzędowy. Wykonanie uchwał Rady Archiwalnej // Archeion. –
1930. – T. 8. – S. 27–34.
50 Романовсьий в. Архейон – науковий журнал, присвячений архівним
справам. Томи і та іі. варшава 1927… – С. 84–86.
51 пичета в. новые издания по архивному делу в Польше / володимир
Пичета // Архивное дело. – 1928. – вип. 1. – С. 107–111.
52 Романовський в. Архейон – науковий журнал, присвячений архівним
справам. Томи і та іі. варшава 1927… – С. 86.
53 Ptaszycki Stanisław. Słowo wstępne // Archeion. – 1927. – T. 1. – S. I–II.
Дан краткий обзор истории создания и издания архивного журнала
“Архейон” в связи с затронутой в публикациях на его страницах проблематикой
архивного права и определено место журнала в интеллектуальном пространстве
архивистов в этом контексте.
Ключевые слова: архивное дело іі речи Посполитой; журнал “Архейон”;
тематика статей; архивное право.
АрхівнА СПрАвА ЗА корДоноМ222
There is presented the review of establishment and publishing of the “Archei-
on” archival journal due to the problems of archival legislation on its pages. The
author also indicates the place of journal in the archival intellectual sphere on those
problems.
Key words: Archival affairs of II Rzeczpospolita; the “Archeion” journal; the
subjects of articles; the archival legislation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97611 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:28:41Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравченко, М.В. 2016-03-30T18:52:33Z 2016-03-30T18:52:33Z 2013 Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. / М.В. Кравченко // Архіви України. — 2013. — № 6. — С. 211-222. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97611 930.25(477+475)(043.2) Подано короткий огляд створення та видання архівного журналу “Архейон” у зв’язку з проблематикою архівного права у публікаціях на його сторінках та визначено місце часопису в інтелектуальному просторі архівістів у даному контексті. Дан краткий обзор истории создания и издания архивного журнала “Архейон” в связи с затронутой в публикациях на его страницах проблематикой архивного права и определено место журнала в интеллектуальном пространстве архивистов в этом контексте. There is presented the review of establishment and publishing of the “Archeion” archival journal due to the problems of archival legislation on its pages. The author also indicates the place of journal in the archival intellectual sphere on those problems. uk Інститут історії України НАН України Архіви України Архівна справа за кордоном Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. The Problem of Archival Legislation on the Pages of “Arheion” of 1927–1939 Article published earlier |
| spellingShingle | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. Кравченко, М.В. Архівна справа за кордоном |
| title | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. |
| title_alt | The Problem of Archival Legislation on the Pages of “Arheion” of 1927–1939 |
| title_full | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. |
| title_fullStr | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. |
| title_full_unstemmed | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. |
| title_short | Питання архівного права на сторінках часопису "Архейон” 1927–1939 рр. |
| title_sort | питання архівного права на сторінках часопису "архейон” 1927–1939 рр. |
| topic | Архівна справа за кордоном |
| topic_facet | Архівна справа за кордоном |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97611 |
| work_keys_str_mv | AT kravčenkomv pitannâarhívnogopravanastorínkahčasopisuarheion19271939rr AT kravčenkomv theproblemofarchivallegislationonthepagesofarheionof19271939 |