Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області)
У статті на основі архівних джерел розповідається про ініціативи Полтавського губернського земства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у площині збереження у належному стані могили Т. Г. Шевченка у Каневі та пошанування пам’яті поета. Подаються відомості про діяльність Полтавського комітету щодо збор...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Архіви України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97794 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) / О.А. Білоусько, Т.П. Пустовіт // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859880990215766016 |
|---|---|
| author | Білоусько, О.А. Пустовіт, Т.П. |
| author_facet | Білоусько, О.А. Пустовіт, Т.П. |
| citation_txt | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) / О.А. Білоусько, Т.П. Пустовіт // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Архіви України |
| description | У статті на основі архівних джерел розповідається про ініціативи Полтавського губернського земства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у площині збереження у належному стані могили Т. Г. Шевченка у Каневі та пошанування пам’яті поета. Подаються відомості про діяльність Полтавського комітету щодо збору пожертв на спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку у Києві, визначені основні етапи проведення цієї кампанії.
В статье на основе архивных источников рассказывается об инициативах Полтавского губернского земства в конце ХІХ – в начале ХХ ст. в плоскости
сохранения в надлежащем состоянии могилы Т. Г. Шевченко в Каневе и увековечение памяти поэта. Подаются сведения о деятельности Полтавского комитета относительно сбора пожертвований на сооружение памятника
Т. Г. Шевченко в Киеве, определены основные этапы проведения этой кампании.
The article on the base of archival sources tells about the initiatives of
the Poltava Province Zemstvo at the end of 19 – beginning of 20 centuries
concerning the maintenance the T.H. Shevchenko tomb in Kaniv City and
the honoring of memory of poet. The author presents the information on the
activity of Poltava Committee on the collecting donations on the establishment
of the T.H. Shevchenko’s monument in Kyiv; defines the main stages
of this campaign.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка52
УДК [930.253+94](477.53)
О. А. БілОУсьКО, Т. П. ПУсТОвіТ*
ШевченКівсьКі ініціАТиви ПОлТАвсьКОгО
гУБернсьКОгО земсТвА
(за документами Державного архіву Полтавської області)
У статті на основі архівних джерел розповідається про ініціативи Полтав-
ського губернського земства наприкінці ХіХ – на початку ХХ ст. у площині
збереження у належному стані могили Т. Г. Шевченка у каневі та пошануван-
ня пам’яті поета. Подаються відомості про діяльність Полтавського комітету
щодо збору пожертв на спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку у києві, ви-
значені основні етапи проведення цієї кампанії.
Ключові слова: Земство; губернія; ініціативи; Полтавщина; пам’ятник
Т. Г. Шевченку; збір коштів; дуб Шевченка.
Полтавщина у долі Т. Г. Шевченка займає особливе місце. Упро-
довж свого життя поет тричі відвідував цей благодатний край у 1843–
1844, 1845–1846 та 1859 рр. Почував він себе тут досить комфортно,
адже ця земля та її люди щораз надихали його на створення нових мис-
тецьких та літературних шедеврів, на філософські роздуми щодо май-
бутнього розвитку України.
Тараса Шевченка на Полтавщині не просто знали і любили, його
тут уже під час першої подорожі зустрічали як великого національного
поета-пророка. серед найближчих приятелів кобзаря зустрічаємо пріз-
вища багатьох відомих полтавців (жертводавців, художників, літера-
торів), які відігравали у різні періоди його життя як на чужині, так і
в Україні помітну роль (причому дехто із них став відомим виключно
завдяки Шевченкові – Авт.). а пересічні мешканці краю з покоління
в покоління передавали чимало переказів та легенд про перебування
Шевченка у різних місцевостях губернії: про спілкування з кобзарями,
про дуби, під якими так гарно писалося, про криниці, де неодноразово
доводилося втамовувати спрагу та ін. Тож з роками синівська любов
краян до кобзаря лише міцнішала і набирала обертів. Й ніякі заборони
цю хвилю всенародних почуттів вже не могли спинити…
Після смерті поета полтавці серед перших долучилися до пошану-
вання його пам’яті. вже 6(18) травня 1861 р. на околиці м. Полтави у
* Білоусько Олександр Андрійович – директор Центру дослідження історії
Полтавщини, заслужений вчитель України;
Пустовіт Тарас Павлович – заступник директора державного архіву
Полтавської області, заслужений працівник культури України.
© о. а. Білоусько, Т. П. Пустовіт, 2014
53до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
саду Гуссона місцевими громадівцями було посаджено дуб – перший
живий пам’ятник Шевченкові (дуб зберігся, у 1963 р. його було “від-
крито” вдруге, а дубовий гай навколо нього названо Шевченківським
парком).
а починаючи з 1880-х рр., на облаштування могили кобзаря та по-
шанування його пам’яті на загал періодично стали виноситися шевчен-
ківські ініціативи, що знаходили розуміння у Полтавській губернській
земській управі.
Так, приміром, на публікацію полтавця василя Гнилосирова восе-
ни 1882 року в київській газеті “Заря” про руйнування могили поета у
каневі та необхідність збору коштів на надгробний пам’ятник Т. Шев-
ченкові Полтавське земство відреагувало досить оперативно.
вже у грудні 1882 року земством були прийняті у цій площині кон-
кретні рішення. документи свідчать:
“П.[олтавское] Г.[убернское З.[емское] С.[обрание] ХVІІІ очеред-
ного созыва в заседании 6 декабря 1882 года постановило: на поправку
могилы поэта Шевченка пришедшую в крайнюю ветхость и полураз-
рушенную внести в смету Губ.[ернского] Зем.[ства] потр.[…] на 1883
год [еди]новременно сумму 500 руб. и означенные деньги передать в
Зол.[отоношскую] у.[ездную] з.[емскую] у.[праву]…”1.
незабаром відгукнулася й княжна варвара репніна, яка на той час
мешкала у Москві: “Вследствие личного заявления г. Председателя Зо-
лотоношской Управы и согласно журналу своему 14 января 1884 г. со-
стоявшемуся, Губернская Управа, препровождая при сем сто восемь-
десят рублей, собранных княжной г. Репниной на исправление могилы
или сооружения памятника поэта Шевченко, покорнейше просит о
получении оных уведомить управу”2.
Загалом попри офіційну політику зросійщення упродовж 1882–
1884 рр. було зібрано 6 тис. карбованців, на які в. Шевченко та в. Гни-
лосиров змогли відновити могилу кобзаря у каневі та поставити на ній
новий хрест.
Шевченківські ініціативи знаходили усіляку підтримку в Полтав-
ській губернській земській управі. і це було цілком природно, оскільки
у цьому органі місцевого самоврядування помітною була українська
присутність: у земстві на зламі ХіХ–ХХ ст. працювала ціла група па-
тріотично налаштованих людей: Ф. а. Лизогуб (голова), о. о. русов,
Л. в. Падалка, к. в. Шаревський, Г. Г. ротмістров, а. Ю. кучерявенко
та ін. незабаром і земство проявило неабияку активність й показало
приклад увічнення пам’яті українського поета.
Після відкриття у 1903 році пам’ятника і. П. котляревському Пол-
тава продовжувала притягувати до себе увагу національно-свідомої
інтелігенції: тут на початку ХХ ст. почали заявляти про себе культур-
но-просвітницькі інституції, 1906 року почав виходити україномовний
до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка54
часопис “рідний край”, на всіх рівнях активно заговорили про відзна-
чення двох Шевченківських дат – 50-річчя від дня смерті і 100-річчя
від дня народження Т. Г. Шевченка. наймасштабнішим спільним за-
ходом усіх українців мав стати збір коштів на пам’ятник Т. Г. Шевчен-
кові у києві.
Першою винесла це питання на розгляд громадськості Золотонісь-
ка повітова управа. При місцевій управі було вибрано комісію у складі
гласних с. в. Лукашевича, в. і. Лучицького та в. П. науменка. Го-
ловною метою діяльності комісії стало вироблення проекту пам’ятника
Шевченкові у києві та “виконання інших дій щодо спорудження його
та організації спеціального фонду шляхом щорічних відрахувань упро-
довж 10 років по 100 руб.”. клопотання щодо збору коштів було роз-
глянуто відповідно до постанови губернських земських зборів 9-го
грудня 1904 року (набула чинності 20-го квітня 1906 року за № 1233),
збір пожертвувань відкрито у квітні 1908 року.
Певний час справа гальмувалася, оскільки не було узгодженості
позицій між києвом, Полтавою та Золотоношею. Тож для координа-
ції дій між головними організаторами цього проекту восени 1908 року
було створено об’єднаний Полтавсько-київський комітет зі спеціаль-
ним статутом. Полтавський комітет очолив голова Полтавської гу-
бернської земської управи Федір Лизогуб, а до його складу увійшло
близько 30 осіб, серед інших авторитетних діячів у комітеті значилися:
граф М. р. капніст, Г. о. коваленко, Г. і. Маркевич, Панас Мирний,
Л. в. Падалка (секретар), Г. Г. ротмістров, Є. і. сіяльський, Ф. Й. ко-
варжик, Г. Т. дмитрієва та ін.3. відтак основний тягар зі збору коштів
ліг на Полтаву.
Механізм збору коштів був доволі простим. Після оприлюднення
у всеукраїнській газеті “рада” та інших часописах відповідних оголо-
шень відбувався пошук уповноважених (кореспондентів), які б могли
збирати кошти на громадських засадах у різних куточках імперії. в
інформаційних листах голови губернської земської управи повідомля-
лося, що пожертвування на пам’ятник Шевченкові збираються корес-
пондентами за талонними книжками або за квитками з визначеними
сумами пожертвувань на листках у вигляді марок 3, 5, 10, 15, 20, 50
коп., 1 руб. З метою поповнення шевченківського фонду для продажу
пропонувалися також видання: “Иллюстрированная біографія. життя
Т. Шевченка”, бланки для відкритих листів, портрети Т. Шевченка ма-
лого та великого розмірів, “кобзар”.
активність жертводавців під час збору коштів у різні періоди, з
1908 по 1914 рр., була різною, і про це свідчать офіційні статистичні
дані. найбільш діяльною уважається робота комітету на початковому
етапі, коли було відкрито найбільше рахунків й зібрано левову частку
коштів. Та поступово, незважаючи на наближення подвійного ювілею
55до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Шевченка у 1911–1914 рр., активність людей зменшилася, що викли-
кало занепокоєння в організаторів. Проте, все відбувалося прозоро і всі
відомості, що надходили у фонд пам’ятника, оприлюднювалися земця-
ми у відповідних звітах. З квітня 1908 по 1 січня 1910 р. губернською
земською управою було відкрито 620 рахунків (із них закрито на 1 січ-
ня 1913 р. – 340), у 1910 р. відкрито 440 рахунків (із них закрито на
1 січня 1913 р. – 202), у 1911 р. відкрито 48 рахунків (із них закрито
на 1 січня 1913 р. – 29), у 2012 р. відкрито 16 рахунків (із них закрито
на 1 січня 1913 р. – 12). станом на 1 листопада 1913 р. було відкрито
1124 рахунки, на які надійшло 48 770 р. 69 коп.4. на думку ревізійної
комісії, незважаючи на те, що справа була досить складною і копіткою,
вона була виконана успішно.
У документах Полтавської губернської земської управи відклалася
частина листів, що надійшла до полтавського шевченківського коміте-
ту впродовж 1908–1911 рр. серед бажаючих долучитися до шляхет-
ної справи значилися представники української інтелігенції (М. ар-
кас, Є. с. вировий, о. і. кандиба, М. Ф. комаров, а. в. ніковський,
д. Ф. соловей, с. П. Шелухін, к. в. Широцький та ін.), працівники
державних органів та судових установ, вчителі, селяни, студенти, мит-
ці; члени наукового товариства нТШ у Львові, товариства “Просвіта”
(м. катеринослав, м. одеса), українських громад санкт-Петербурга,
Москви, далекого сходу. Попри те, що частина кореспондентів меш-
кала за тисячі кілометрів від України, люди зверталися в земство пе-
реважно українською мовою; вражає їх активна громадянська позиція,
щире бажання прислужитися рідному краєві.
Зворушливим, приміром, є лист від групи українців зі станції Бухе-
ду східно-китайської залізниці від 01 квітня 1908 р. Процитуємо час-
тину цього документа:
“Великий сором став нам маленькій кучечці українців закинутих
волею судьби в чужу землю на далекому сході, що таке велике націо-
нальне діло як будування пам’ятника батьку нашої Украінської Літе-
ратури да стояло так мертво так недвижимо. Цураємось вірити, що
“вмерла наша Україна”, цураемось вірити, що умерли прихильники її.
Не може цього статься, як що всякий буде знать про це велике діло,
всяк прійде з охотою на допомогу, а через те і ми, прочітавши цю за-
мітку рішились прохать Вас довірить нам збірать теж гроші і якщо
можна Вам положиться на наш Кружок дак тоді вишліть книжички
з квитанціями на ім’я Предсідателя Кружка “машиниста депо Бухе-
ду Гавріила Парфентіева Бородыню”, а також і довірительний на це
діло лист”5.
і таких листів десятки. взагалі географія проведених заходів вражає.
кошти збирали не тільки по всій російській імперії, а й за кордоном, у
тому числі в америці, канаді, Бразилії. Упродовж 1906–1913 років на
до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка56
цю шляхетну справу було зібрано 50 тисяч рублів народних пожертв
(на той час величезна сума); про хід цієї збиральницької кампанії у ру-
бриці “Що робиться для збудування пам’ятника Т. Г. Шевченка. Звіст-
ка з Полтави” інформував упродовж років громадськість у газеті “рада”
секретар комісії Л. в. Падалка.
крім приватних пожертвувань, земці і самі неодноразово розгляда-
ли питання щодо нових асигнувань на пам’ятник Шевченкові. далеко
за неповними даними такі рішення приймали Лубенське (щорічно, по-
чинаючи з 1905 року по 50 руб.), Миргородське (щорічно, починаючи
з 1905 р. по 100 руб. упродовж 8 років), Пирятинське, Полтавське пові-
тові земства. органами місцевого самоврядування губернії було також
ініційовано: відкриття школи ім. Т. Шевченка у Полтаві (лютий, 1911)
та перейменування у центральному районі міста вулиці новополтав-
ської на вулицю Шевченка; улаштування скверу Т. Г. Шевченка у ром-
нах (травень, 1911 р.) та ін.
на превеликий жаль, ця жертовна і трудомістка справа не мала щас-
ливого завершення. Зібрані 50 тисяч рублів не були використані за сво-
їм призначенням. із початком Першої світової війни збір коштів було
припинено, а святкування 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевчен-
ка – заборонено. на нашу думку, це було пов’язано, передовсім, з офі-
ційною політикою царату: для тогочасної влади Петербурга і мертвий
Шевченко був доволі небезпечний, оскільки в його літературній діяль-
ності убачалося “отрицательное противоцерковное и противогосудар-
ственное направление”, а в багатьох його творах допускалися так звані
вирази проти верховної влади в державі.
офіційно збір коштів було припинено восени 1914 р. У повідо-
мленні Полтавської губернської земської управи від 08 жовтня 1914 р.
про це зазначалося так: “Минувшее очередное Губернское Земское Со-
брание постановило ликвидировать сбор пожертвований на памятник
Н. В. Гоголю и Т. Г. Шевченко. В виду этого Управа покорнейше про-
сит Вас [кореспондентів] возвратить ей выданныя Вам для сбора по-
жертвовании на памятник Шевченко и неизрасходованныя талонныя
и квитанционныя книги, открытыя письма, биографии и проч. Вместе
с тем Управа просит Вас прислать ей краткия сведения о собранных
Вами суммах и выслать Управе поступившия к Вам денежныя по-
жертвования, если таковыя были”.
Та, попри офіційну заборону, стримати хвилю народної любові до
свого поета було неможливо ні за царату, ні пізніше за більшовиків, але
останні це використали сповна вже у своїх ідеологічних цілях.
1 держархів Полтавської обл., ф. 723, оп. 3, спр.1, арк. 7.
2 Там само, арк. 10.
57до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
3 Ротач П. П. Лев Падалка біля “великої української справи”: до історії
збору пожертв на пам’ятник Т. Г. Шевченкові в києві // археологічний літопис
Лівобережної України. – 1997. – ч. 1–2. – с. 21–27.
4 держархів Полтавської обл., ф. р. 1505, оп. 35, спр. 5.
5 держархів Полтавської обл., ф. 723, оп. 3, спр. 2, арк. 16–16 зв.
в статье на основе архивных источников рассказывается об инициати-
вах Полтавского губернского земства в конце ХіХ – в начале ХХ ст. в плос-
кости сохранения в надлежащем состоянии могилы Т. Г. Шевченко в каневе
и увековечение памяти поэта. Подаются сведения о деятельности Полтавско-
го комитета относительно сбора пожертвований на сооружение памятника
Т. Г. Шевченко в киеве, определены основные этапы проведения этой кам-
пании.
Ключевые слова: Земство; губерния; инициативы; Полтавщина; памят-
ник Т. Г. Шевченко; сбор средств; дуб Шевченка.
The article on the base of archival sources tells about the initiatives of
the Poltava Province Zemstvo at the end of 19 – beginning of 20 centuries
concerning the maintenance the T.H. Shevchenko tomb in Kaniv City and
the honoring of memory of poet. The author presents the information on the
activity of Poltava Committee on the collecting donations on the establish-
ment of the T.H. Shevchenko’s monument in Kyiv; defines the main stages
of this campaign.
Key words: the Zemstvo; the Province; the initiatives; the Poltava Re-
gion; T.H. Shevchenko’s monument; the collecting donations; the Shevchen-
ko’s oak.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97794 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0320-9466 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:21Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білоусько, О.А. Пустовіт, Т.П. 2016-04-03T10:33:21Z 2016-04-03T10:33:21Z 2014 Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) / О.А. Білоусько, Т.П. Пустовіт // Архіви України. — 2014. — № 2. — С. 52-57. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0320-9466 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97794 [930.253+94](477.53) У статті на основі архівних джерел розповідається про ініціативи Полтавського губернського земства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у площині збереження у належному стані могили Т. Г. Шевченка у Каневі та пошанування пам’яті поета. Подаються відомості про діяльність Полтавського комітету щодо збору пожертв на спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку у Києві, визначені основні етапи проведення цієї кампанії. В статье на основе архивных источников рассказывается об инициативах Полтавского губернского земства в конце ХІХ – в начале ХХ ст. в плоскости сохранения в надлежащем состоянии могилы Т. Г. Шевченко в Каневе и увековечение памяти поэта. Подаются сведения о деятельности Полтавского комитета относительно сбора пожертвований на сооружение памятника Т. Г. Шевченко в Киеве, определены основные этапы проведения этой кампании. The article on the base of archival sources tells about the initiatives of the Poltava Province Zemstvo at the end of 19 – beginning of 20 centuries concerning the maintenance the T.H. Shevchenko tomb in Kaniv City and the honoring of memory of poet. The author presents the information on the activity of Poltava Committee on the collecting donations on the establishment of the T.H. Shevchenko’s monument in Kyiv; defines the main stages of this campaign. uk Інститут історії України НАН України Архіви України До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) The Shevchenko’s Initiatives of the Poltava Province Zemstvo (on the Documents of the State Archives of Poltava Region) Article published earlier |
| spellingShingle | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) Білоусько, О.А. Пустовіт, Т.П. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| title | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) |
| title_alt | The Shevchenko’s Initiatives of the Poltava Province Zemstvo (on the Documents of the State Archives of Poltava Region) |
| title_full | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) |
| title_fullStr | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) |
| title_full_unstemmed | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) |
| title_short | Шевченківські ініціативи Полтавського губернського земства (за документами Державного архіву Полтавської області) |
| title_sort | шевченківські ініціативи полтавського губернського земства (за документами державного архіву полтавської області) |
| topic | До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| topic_facet | До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97794 |
| work_keys_str_mv | AT bílousʹkooa ševčenkívsʹkíínícíativipoltavsʹkogogubernsʹkogozemstvazadokumentamideržavnogoarhívupoltavsʹkoíoblastí AT pustovíttp ševčenkívsʹkíínícíativipoltavsʹkogogubernsʹkogozemstvazadokumentamideržavnogoarhívupoltavsʹkoíoblastí AT bílousʹkooa theshevchenkosinitiativesofthepoltavaprovincezemstvoonthedocumentsofthestatearchivesofpoltavaregion AT pustovíttp theshevchenkosinitiativesofthepoltavaprovincezemstvoonthedocumentsofthestatearchivesofpoltavaregion |