Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні
Целью работы является анализ условий и показателей инновационной деятельности в Украине в 2001-2005 годах. Метою роботи є аналіз умов та показників інноваційної діяльності в Україні в 2001-2005 роках....
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97961 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні / Л.Ф. Новікова, О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 161-164. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253234857246720 |
|---|---|
| author | Новікова, Л.Ф. Зборовська, О.М. |
| author_facet | Новікова, Л.Ф. Зборовська, О.М. |
| citation_txt | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні / Л.Ф. Новікова, О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 161-164. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Целью работы является анализ условий и показателей инновационной деятельности в Украине в 2001-2005 годах.
Метою роботи є аналіз умов та показників інноваційної діяльності в Україні в 2001-2005 роках.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
161
6. Турчин С. Общие проблемы автоматизации управления предприятием // Компьютерное образование. –
К., 2006. - № 6. – С. 16 – 22.
Новікова Л.Ф., Зборовська О.М.,
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
I. Вступ. З переходом України до ринкових відносин інноваційна діяльність набуває все більшого зна-
чення як для держави, так і для кожного підприємства. Для підприємств основним аспектом ефективної
економічної діяльності є забезпечення конкурентоспроможності. Одним з основних джерел вирішення да-
ного питання є проведення ефективної інноваційної діяльності.
Активізація інноваційного процесу на підприємствах має будуватися на чіткому та виваженому аналізі
факторів економічного та соціального середовища, внутрішніх виробничих можливостях та на прогнозі
стану інноваційних перетворень у зв'язку з можливими змінами даного середовища. Для вирішення всіх цих
завдань необхідно розглядати різні варіанти інноваційних проектів з подальшим їх порівнянням та виділен-
ням критичних чинників.
Дослідженню шляхів і проблем інноваційного розвитку економіки присвячені наукові роботи українсь-
ких учених, таких як В. Александрова, О. Амоша, Н. Андреюк, В. Гєєц, В. Денисюк, М. Долкшній, Е. Лап-
ко, Ю. Макогін, Б. Маліцький, А. Мокій, В. Соловьев, Л. Федулова, Ю. Шкворець та інших.
II. Постановка завдання. Метою роботи є аналіз умов та показників інноваційної діяльності в Україні
в 2001-2005 роках.
III. Результати. Інноваційна діяльність містить компоненти кількісних параметрів економічного зрос-
тання, уособлених в русі капіталу в системі суспільного розширеного відтворення. У зв'язку з цим у фінан-
совому менеджменті капіталу необхідно чітко виражати цільову спрямованість вкладень фінансових ресур-
сів стосовно до вибору типу розвитку - екстенсивного чи інтенсивного.
У функціонуючій економічній системі екстенсивний еволюційний чинник динамізму проявляється пе-
реважно в збільшенні масштабів виробництва при узвичаєних технологіях. Інтенсивний чинник розвитку
(інновації) має революціонуючий вплив на виробництво і проявляється у використанні додаткових капіта-
ловкладень переважно на кардинальну зміну технологій.
Виразником технологічних змін економічного росту виступає певна сукупність технологічно поєдна-
них виробництв, що становлять технологічний уклад. Економічна динаміка і нарощування виробничого по-
тенціалу (економічне зростання) є результатом розвитку і послідовної зміни технологічних укладів. Ново-
введення (інновації капіталу) і зрушення в основних частинах технологічної структури економіки взаємо-
обумовлені: технологічний розвиток генерує приріст прибутку, що виступає джерелом фінансування техно-
логічних новацій. Інновації стимулюють і доповнюють одна другу.
Структура інновацій, що склалась в Україні на період початку економічного піднесення, відповідає екс-
тенсивному типу економічного росту. Зазначена в цілому негативна ситуація техніко-економічного розвит-
ку в Україні спричинена тим, що в період депресії національної економіки були спотворені розподільчі
пропорції руху капіталу в системі суспільного відтворення. Його багаторічний звужений характер супрово-
джувався "вимиванням" основного капіталу, що проявилось у зростанні частки зношених основних засобів
виробництва. Ступінь зносу основних засобів виробництва (основного капіталу) по народному господарст-
ву країни досягла майже 50 %; в обробній промисловості - понад 56 %, на транспорті - більше 57 % [4].
Проте більш скрутне становище склалось у пріоритетних для України галузях.
Економічне зростання, що розпочалося в 2000 р. досягнуто переважно за рахунок введення в дію виро-
бничих потужностей без істотних технологічних покращань. Використані інвестиційні ресурси дозволили
замінити безнадійно застарілі основні засоби виробництва та здійснити нововведення для відповідності
експортної продукції кондиціям зарубіжних споживачів. Ця можливість до 2005 р. в цілому була вичерпана,
що спричинило зменшення темпів приросту ВВП.
В Україні, за офіційною статистикою, з другої половини 1999г. фіксується зростання національного ви-
робництва (приріст ВВП в 2000 р. склав 5,9 %, в 2001 р. — 9,1 %, в 2002 р. — 5,2 %, в 2003 р. ― 9,4 %, в
2004 р. ― 2,3 %). Загалом позитивна динаміку приросту промислового виробництва майже на три четвер-
тих забезпечувалося внеском областей машинобудування, металургії і харчової промисловості.
Таблиця 1. Інноваційна діяльність в Україні за 2004-2005 рр.
Показник 2004 2005
Відхилення
2005 р. від
2004 р.
Питома вага підприємств, що впроваджували інно-
вації, %
10,0 8,2 -1,8
Освоєно інноваційні види продукції, найменувань 3978 3152 -826
з них нові види техніки 769 657 -112
Впроваджено нові технологічні процесі, процесів 1727 1808 +81
у т.ч маловідходні, ресурсозберегаючі 645 690 +45
Новікова Л.Ф., Зборовська О.М.,
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
162
За даними Державного комітету статистики питома вага підприємств, що впроваджували інновації зро-
сла на 1,8% протягом 2004-2005 рр. Така ж тенденція спостерігається стосовно освоєння інноваційних видів
продукції, в тому числі й нових видів техніки (таблиця 1).
У 2005 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалося 1086 підприємств або 8 % їх загальної
кількості (США, Німеччині й Франції цей показник у середньому дорівнює 70-80, а у Японії 95 %). Понад
90 % з них реалізували інноваційну продукцію, обсяг якої становив 24,5 млрд. грн., що складало 6,4 % зага-
льного обсягу реалізованої промислової продукції (у 2004 р. – 5,6 %) [1-3, 5].
Обсяг інноваційної продукції, реалізованої в результаті виконання загальнодержавних та інших про-
грам і державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, становив у 2005 році 1,7
млрд. грн. Це складає майже 7 % загального обсягу інноваційної продукції, реалізованої промисловими
підприємствами України. Принципово нова продукція склала 87,8 % обсягу інноваційної, реалізованої за
пріоритетними напрямами інноваційної продукції.
Проведення робіт з виконання завдань за програмами призвело до створення 162 найменувань
інноваційної продукції (з них 158 – вироби, 4 – матеріали, речовини), що становить 5,1 % загальної кількос-
ті впроваджених у промисловому виробництві інноваційних видів продукції. Ця ситуація пов’язана, насам-
перед, із тим, що фінансування інноваційної діяльності останнім часом не наближалося й до 1 % ВВП, тоді
як критерій ЄС щодо фінансування інновацій – не менше 2,5 % ВВП.
На інноваційні роботи у 2004 р. підприємства витратили 4,51 млрд. грн., що значно вище ніж у 2001-
2003 рр. (у поточних цінах). Загальна питома вага витрат у період 2001-2004 рр. на придбання і упрова-
дження машин, устаткування, установок і інших основних фондів складала 63-60 % [2]. У 2003-2004 рр.
зросла питома вага витрат на виробниче проектування і інші види підготовки виробництва, на дослідження
і розробки.
Серед головних показників інноваційної діяльності є обсяг відвантаженої інноваційної продукції і її
розподіл по рівню новизни. У 2004 р. цей показник склав 18,8 млрд. грн. і перевищив показники 2001-2003
рр. (у поточних цінах). У 2004 р. найбільший її обсяг був реалізований підприємствами машинобудування
(8,4 млрд. грн.), хімічної і нафтохімічної галузей (2,9 млрд. грн.).
Відзначимо, що усереднений показник по країні відвантаженої інноваційної продукції в країні щодо за-
гального обсягу відвантаженої промислової продукції складає 5,6 %. Рівень цього показника значно вище в
м. Києві (9,0 %).
Розглянемо додаткові індикатори, які дозволяють проаналізувати інноваційну діяльність промислових
підприємств в Україні (табл. 2).
Аналіз цих індикаторів показує, що підвищення питомої ваги витрат підприємств на інноваційну діяль-
ність в обсязі відвантаженої промислової продукції у 2002 і у 2004 рр. сприяли підвищенню питомої ваги
експорту інноваційної продукції в обсязі відвантаженої промислової продукції за ті ж роки і підвищенню
обсягів відвантаженої інноваційної продукції і відвантаженої інноваційної продукції за межі України. Пи-
тома вага витрат підприємств на інноваційну діяльність в обсязі відвантаженої промислової продукції у
2004 р. була нижче, ніж у 2002 р., проте, обсяг відвантаженої інноваційної продукції за межі України у 2004
р. був вищим, ніж у 2002 р., можливо в результаті підвищення експорту певних видів інноваційної продук-
ції. В період 2001-2004 рр. спостерігається тенденція до підвищення питомої ваги витрат в загальному обся-
зі відвантаженої інноваційної продукції.
Таблиця 2. Індикатори інноваційної активності в Україні за 2001-2004 рр.
Показник 2001 2002 2003 2004
Питома вага витрат підприємств на інноваційну діяльність в обсязі відванта-
женої промислової продукції, %
1,29 1,68 1,33 1,39
Питома вага витрат підприємств на інноваційну діяльність в обсязі відванта-
женої інноваційної продукції, %
19,0 23,4 23,7 24,0
Питома вага відвантаженої інноваційної продукції за межі України в обсязі
відвантаженої промислової продукції, %
2,07 2,46 2,07 2,47
Обсяг відвантаженої інноваційної продукції, % від ВВП
Обсяг відвантаженої інноваційної продукції за межі України, % від ВВП
5,08
1,54
5,58
1,96
4,83
1,79
5,45
2,35
Коефіцієнт використання витрат підприємств на інноваційну діяльність, % 5,25 4,17 4,22 4,16
Для оцінки ефективності результатів інноваційної активності підприємств найважливіше значення має
коефіцієнт використовування витрат підприємств на інноваційну діяльність, який визначається співвідно-
шенням вартості обсягів відвантаженої інноваційної продукції до загальних обсягів витрат на інноваційну
діяльність. Цей індикатор показує скільки гривень відвантаженої інноваційної продукції доводиться на гри-
вну витрат на інноваційну діяльність. Загалом результати аналізу указують на низький внесок інноваційної
складової у розвиток національної економіки.
Впровадження інноваційної моделі розвитку економіки потребує докорінних змін, пов’язаних з підви-
щенням конкурентоспроможності економіки.
За результатами щорічного рейтингу глобальної конкурентоспроможності, якій складає Всесвітній еко-
номічний форум, Україна за результатами 2005 р. займає 78 місце, причому в 2004 р. займала 68 місце.
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
163
Конкурентоспроможність країни за методикою ВЕФ визначається індексом конкурентоспроможні у зрос-
танні, що відтворює конкурентний потенціал національної економіки, спроможність останньої досягти ста-
лого розвитку у середньостроковому періоді та індексом бізнесової конкурентоспроможності, який харак-
теризує безпосередньо конкурентоспроможність підприємств країни на світовому рівні.
Українська економіка залишається багато в чому неконкурентною, її базис становлять виробничі цикли
вчорашнього дня — чорна металургія, видобуток вугілля, руди, хімічне виробництво тощо. Україна обґрун-
товано пишається літакобудуванням, космічними технологіями й іншими високотехнологічними виробниц-
твами. Але вони не є визначальними в структурі української економіки. Основна частка українського екс-
порту припадає на напівфабрикати та продукцію низького рівня обробки.
Комплексної методики, за допомогою якої можливо оцінити ефективність інноваційного проекту, на
сьогодні не існує, тому дане питання залишається актуальним і потребує подальших досліджень.
Взагалі, сформувати єдину методику оцінки впроваджень досягнень НТП кожного окремого суб'єкта
господарювання досить важко, оскільки на кожному підприємстві існують свої фактори, що впливають на
ефективність інноваційних проектів. Проте ряд чинників має відношення до більшості інноваційних проце-
сів. На підставі цих чинників, в залежності від варіації їх взаємодії, можна виділити певні критерії оцінки
інноваційних проектів:
• оцінка ефективності управління інноваційною діяльністю повинна проводитися з погляду забезпе-
чення постійного інноваційного процесу та досягнення кінцевої мети нововведень (продукту, технологій),
які відповідають вимогам ринку;
• проведення оцінки економічної ефективності нововведення стосовно підприємства, тобто його мо-
жливість забезпечувати конкурентоспроможність, прибуток та фінансову стабільність підприємства;
• врахування фактору часу, тобто здатності одержувати необхідні результати за визначений промі-
жок часу.
Важливо також зважувати на те, що фактор часу впливає не лише на своєчасність отримання бажаного
результату від інноваційної діяльності, а й також на зміну вартості капіталу. Оскільки інноваційний процес,
як правило, займає великий проміжок часу, то необхідно враховувати зміну вартості грошей у часі, так як
отримання кінцевого результату не є одномоментним явищем, а розтягується в часі.
Також слід враховувати відмінності між реалізацією інноваційних та інвестиційних проектів: метою ре-
алізації нововведень є досягнення кращих результатів порівняно а аналогом, тоді як показники інвестицій-
них проектів виходять з абсолютної ефективності; ціна на принципово нову продукцію має отримати ви-
знання споживача, тоді як ціна на продукцію, випуск якої передбачений інвестиційним проектом, вже діс-
тала своє підтвердження на ринку.
Дотримання даних принципів допоможе одержати результат досягнень науково-технічного прогресу у
вигляді нової технології, продукту або методів організації та управління. При цьому важливим є не лише
одержання результату нововведення з найменшими затратами, а й досягнення ним цінності, яка зможе бути
корисного та потрібною, а отже відповідати інтересам як самого підприємства, так і вимогам споживачів
даної цінності.
Лише поєднання наведених складових надає можливість всебічно охарактеризувати економічну ефек-
тивність інновацій на конкретному підприємстві.
Активізація інноваційного процесу на підприємствах має будуватися на чіткому та виваженому аналізі
факторів економічного та соціального середовища, внутрішніх виробничих можливостях та на прогнозі
стану інноваційних перетворень у зв'язку з можливими змінами даного середовища. Для вирішення всіх цих
завдань необхідно розглядати різні варіанти інноваційних проектів з подальшим їх порівнянням та виділен-
ням критичних чинників. Комплексної методики, за допомогою якої можливо оцінити ефективність іннова-
ційного проекту, на сьогодні не існує, тому дане питання залишається актуальним і потребує подальших
досліджень.
Лише поєднання наведених складових надає можливість всебічно охарактеризувати економічну ефек-
тивність інновацій на конкретному підприємстві.
Умовою реалізації інноваційного потенціалу є оздоровлення економічного середовища, в якому вироб-
ничі підприємства організовують інноваційне відтворення. Стимулювання інноваційної діяльності підпри-
ємств і Україні передбачає:
• пряму фінансову підтримку інноваційних процесів, що полягає в безпосередньому фінансуванні
перспективних наукомістких виробництв за рахунок бюджетних коштів;
• надання безпроцентних чи пільгових позик;
• державне замовлення на інноваційні продукти;
• державні виплати провідним науковим закладам;
• фіскальні пільги для підприємств-інноваторов;
• податкові пільги для вищих навчальних закладів, наукових установ і організацій.
IV. Висновки. Розглянута інноваційна активність промислових підприємств в 2001-2005 рр. і їх внесок
в економіку в цілому по Україні. Показано, що питома вага інноваційно-активних підприємств в націона-
льній економіці і інноваційна складова в результатах національної економіки низки, що відображає недолі-
ки і реалізації державної інноваційної політики і розвитку інноваційної інфраструктури в країні.
Діяльність держави щодо впровадження інноваційної моделі розвитку економіки формує інноваційну
політику як комплекс принципів та взаємопідтримуючих економічних, правових, організаційних і соціаль-
них методів планування, стимулювання, регулювання та контролю процесів інноваційної діяльності. Метою
інноваційної політики держави має бути сприяння розвитку науки і техніки, підвищення інноваційної акти-
Новікова Л.Ф., Зборовська О.М.,
ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
164
вності, щодо підвищує конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку. Інноваційна
політика формується як сукупна концепція інноваційного розвитку економіки країни з точки зору органів
законодавчої та виконавчої влади різних рівнів. Узгодженість поглядів різних регулюючих органів формує
єдині цілі та пріоритети інноваційної діяльності в країні та сприяє найкращому їх досягненню.
Джерела та література
1. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення // Економіст. - № 6, 2005. – С.
28-32.
2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку /За ред. Акад. НАН України В.М.
Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
3. Жукович І.А., Рижкова Ю.О. Інноваційна діяльність в українській економіці // Статистика України. - №
1, 2005. – С. 24-28.
4. Статистичний щорічник України за 2004 р. / Державний комітет статистики України. За ред. О.Г. Осау-
ленка. Відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Консультант, 2005. – 591 с.
5. Денисюк В.А. Инновационно-активные промышленные предприятия: методология, показатели в Укра-
ине, задачи развития / www.iee.org.ua.
Повна С.В.
РИНКОВІ ТА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЄВОСТІ СТРАТЕГІЇ
РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними
завданнями. Згідно з чинною Конституцією [1], Україна - соціальна держава, де здоров’я людини (стаття
3) є найвищою соціальною цінністю, і де кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї
сім’ї, що включає й достатнє харчування (стаття 48). З прийняттям (Закон № 1334, 2003 р.) Статуту ФАО
(Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН) та інших міжнародних актів, Україна зобов’язана
підвищувати як рівень харчування народу, так і продуктивність виробництва та розподілу всього
продовольства та аграрної продукції.
У останній час в Україні спостерігається поворот держави до проблем агропромислового комплексу
(АПК). Про це свідчать прийняті Закони «Про державну підтримку сільського господарства України»
(№1877, 2004 р.) і «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» (№ 2982, 2005
р.), Указ Президента України «Про стан АПК та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України»
(№ 1867, 2005 р.), прийнята Кабінетом Міністрів України «Концепція Комплексної програми підтримки
розвитку українського села на 2006-2010 роки» (№ 536-р, 2005 р.). Постановою Кабінету Міністрів (№
1001, 2006 р.) «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» до
основних проблем регіонів віднесені і їх низька інвестиційна привабливість та інноваційна активність. Для
умов, наприклад, Чернігівського регіону, серед визначених державою найбільш пріоритетних напрямів роз-
витку якого до 2015 р. значиться і розвиток високопродуктивного АПК. Це, безперечно, має суттєве зна-
чення для області.
На думку П.Т.Саблука, деіндустріалізація аграрної сфери гальмує усі економічні реформи країні і при-
зводить до щорічних втрат продукції на суму 15-18 млрд. грн. Це вкрай ускладнює і забезпечення середньої
норми прибутку на авансований капітал в усіх галузях АПК, чого вимагає Світова організація торгівлі
(СОТ). Тим більше що Україна через дефіцит фінансових та інвестиційних ресурсів неспроможна забезпе-
чувати рівень державних субвенцій сільському господарству за моделлю ЕПС (еквівалент продуктових
субвенцій у відсотках до вартості аграрної продукції), який у країнах ЄС досягає 45 % [2, с.8, 381-382; 3,
с.3-7]
АПК Чернігівського регіону виконує важливу функцію у забезпеченні продовольчої безпеки України.
Так, частка населення області в Україні складає 2,5 %, а її частка у продукції сільського господарства – 4,3
%, картоплі – 7,6 %, молока – 5,5 % тощо. При цьому збиток 32,8 % підприємств галузі у 2004 р. сягав 43,1
млн. грн. Вартість основних засобів сільського господарства (з мисливством і пов’язаними з ним послуга-
ми) тільки за 2000-2004 рр. зменшилась на 20,6 %. За 1990-2004 рр. обсяг продукції сільського
господарства, виробленої підприємствами області, зменшився у 2,8 рази, у т.ч. по продукції тваринництва –
у 6,6 рази. Рентабельність зерна знизилася з 248,4 до 26,2 %, картоплі – з +69,8 до -15,8 %, молока і
молочних продуктів – з 36,4 до 6,6 %, м’яса ВРХ – з +34,7 до -26,8 %. Парк зернозбиральних комбайнів
зменшився у 2,5 рази, а тракторів - у 2,4 рази. Посівні площі зменшилися на 31,5 %, а внесення мінеральних
добрив – у 6,9 разів [4].
Привертає увагу товарна структура зовнішньої і внутрішньої торгівлі та інвестування регіону (табл.1).
Тут спостерігається істотна невідповідність між дійсним стратегічним значенням АПК для Чернігівської
області та рівнем інвестування його підприємств. У 2004 р. питома вага продовольчих товарів у
роздрібному товарообороті підприємств сягала 54,0 %, частка продукції АПК, відповідно, у експорті та
імпорті товарів – 18,4 % та 28,0 %. У той же час на сільське господарство припадало лише 11,1 % прямих
іноземних інвестицій (ПІІ), що надійшли до регіону, та 9,6 % внутрішніх інвестицій. Із загальної суми
інвестицій, які надійшли до підприємств АПК, на нове будівництво прийшлося лише 6,4 %. Тому питання
http://www.iee.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-97961 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:36Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новікова, Л.Ф. Зборовська, О.М. 2016-04-05T18:58:00Z 2016-04-05T18:58:00Z 2007 Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні / Л.Ф. Новікова, О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 103. — С. 161-164. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97961 Целью работы является анализ условий и показателей инновационной деятельности в Украине в 2001-2005 годах. Метою роботи є аналіз умов та показників інноваційної діяльності в Україні в 2001-2005 роках. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні Article published earlier |
| spellingShingle | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні Новікова, Л.Ф. Зборовська, О.М. Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні |
| title_full | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні |
| title_fullStr | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні |
| title_full_unstemmed | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні |
| title_short | Інноваційна діяльність промислових підприємств в Україні |
| title_sort | інноваційна діяльність промислових підприємств в україні |
| topic | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/97961 |
| work_keys_str_mv | AT novíkovalf ínnovacíinadíâlʹnístʹpromislovihpídpriêmstvvukraíní AT zborovsʹkaom ínnovacíinadíâlʹnístʹpromislovihpídpriêmstvvukraíní |